CC BY
38
Орипнальш дозддження
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 616.37-002:613.2-032:615.456 DOI: 10.22141/2224-0586.8.95.2018.155153
Чуклн С.М., Чуклн С.С., Шершень Г.В, ПопикП.М. Льв1вська обласна кл1н1чна лкарня, м. Льв1в, Укра1на
Формула ентерального харчування у хворих на тяжкий гострий панкреатит
Резюме. Незважаючи на вiдсутнiсть спещально1 терапи хворих на гострий панкреатит, остан-т досягнення, ят використовують неспецифiчнi рант методи лжування, призвели до покращення наслiдкiв. Щ результати отримат з дослiджень 1з застосуванням регiдратацii, аналгези, проф-лактичних антибютитв та обмеження ендоскопiчноi ретроградноi холангюпанкреатографи у пацieнтiв 1з супуттм гострим холангтом. Проте найпомтнше i послiдовне покращення резуль-татiв пацieнтiв за останне десятирiччя було вiдзначено у дослiдженнях, що вивчали використання штучного харчування, як ентерального, так i парентерального, у пацieнтiв iз гострим панкреатитом. Наявт дат, з огляду на сучасний стан патофiзюлогii гострого панкреатиту, тдкреслюють, що харчова тдтримка з вiдповiдними поживними добавками е ключовим елементом для обмеження мсцевого запалення та запобкання або лкування панкреатит-асоцшованих ускладнень. Даний огляд лтератури, отриманоiз бази Pubmed, зосереджуеться на остантх досягненнях щодо опти-мальноi стратеги ентерального харчування у хворих на тяжкий гострий панкреатит, а також ролi харчових добавок, таких як проботики, преботики, синбютики, глутамт, аргтт, омега-3 жирт кислоти та втамти, для оцтки покращеннярезультатiв лжування цих пацieнтiв i перспек-тиви подальших долджень.
Ключовi слова: гострий панкреатит; ентеральне харчування; харчовi сумш^ харчовi добавки
Вступ
Гострий панкреатит (ГП) е тяжким запальним за-хворюванням з високою летальнютю [1]. Незважаючи на велику кшьюсть дослщжень, до тепершньо-го часу вважаеться, що не юнуе специфiчноI терапи для лжування хворих на ГП [2]. Було показано, що етанол, жовчш i жирш кислоти вщповщають за при-близно 80 % етюлопчних чинниюв, що шщгоють ГП [3]. Водночас, незалежно вщ етюлопчних чинниюв, рання фаза при ГП перебтае майже однаково. Жовчш кислоти, етанол, жирш кислоти та !х метаболии викликають пошкодження мггохондрш i виснаження аденозинтрифосфату (АТФ) у протокових i ацинар-них клггинах пщшлунково! залози, що призводить до смерт клггин i викликае некроз [4—6]. Важливо, що пряме введення АТФ (тобто енерги) в клггини вщнов-люе !х функцГ! i запобiгае смертi [7]. Хоча експеримен-тальнi спостереження явно вказують на те, що вщнов-лення енергетичного рiвня може бути корисним при ГП, це не було переведено на кштчш випробування.
Одним iз найкращих i найфiзiологiчнiших спо-собiв доставки енергп пацiенту е ентеральне хар-
чування (ЕХ). Тому ЕХ стало практично единою терапевтичною змшою, яка за останш десятирiччя була надзвичайно корисною та широко використо-вувалася при тяжкому ГП [8, 9]. Стратепчш пщходи i3 включення харчових добавок також намагалися забезпечити додаткову iмунну регуляцiю для стабь лiзацГi гомеостазу порушеного кишкового бар'еру i були корисними для зниження частоти iнфекцГi в первинних клгнгчних випробуваннях [10—13]. Вра-ховуючи гмуносупресивний i запальний характер захворювання, ГмунонутрГенти, зокрема глутамГн i омега-3 жирш кислоти (ш-3 FAS), якГ були дода-нГ до парентеральних або ентеральних сумГшей для модуляцп iмунноi функци, пригнГчували гшерза-пальнГ реакцп i вiдновлювали тканинний i орган-ний гомеостаз у клГнГчнГй практищ [14—16]. Були запропонованi також добавки з антиоксидантними властивостями, такi як глутамш i вiтамiн С, щоб забезпечити додатковий корисний ефект [17]. Харчування з вщповщними поживними добавками може бути ключовим елементом в обмеженш мю-цевого запалення та запобтанш або лiкуваннi ГП-
© «Медицина невiдкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» (<Medicina neotloznyh sostoanij»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденцп: Чушн Сергiй Миколайович, доктор медичних наук, професор, Львiвська обласна клМчна лiкарня, вул. Некрасова, 4, м. Львiв, 79010, УкраТна; e-mail: chooklin_serge@hotmail.com; контактний тел.: +38 (050) 989-25-59.
For correspondence: Serge Chooklin, MD, PhD, Professor, Lviv Regional Clinical Hospital, Nekrasova, 4, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: chooklin_serge@hotmail.com; phone: +38 (050) 989-25-59.
асоцiйованих ускладнень. Вони необхiднi i важливi не тiльки у вщновленш енергетичного балансу, а й у пщтримщ бар'ерно! функцп кишок i забезпечують важливу 1муномодулюючу та антиоксидантну дго. Проте важко спрогнозувати, чи буде ЕХ добре пере-носитися пащентами з ГП [18], як1 харчов1 сум1ш1 використовувати, чи необхгдш специф1чн1 добавки. Анал1зуючи л1тературн1 джерела з бази Pubmed, ми спробували вщповюти на ц1 запитання.
Xap40Bi сумiшi
Ентеральн1 сум1ш1 под1ляються на елементар-н1 (мономерн1), нап1велементарн1 (ол1гомерш) та стандартн1 (пол1мерн1) [19]. Вони в1др1зняються за вм1стом б1лка та жиру. Елементарш сум1ш1 м1стять амшокислоти, прост1 цукри i дуже мало жир1в, на-п1велементарн1 — пептиди рiзноi ланцюговоi до-вжини, простий цукор, полiмери глюкози або крох-малю та середньоланцюговi триглiцериди (medium chain triglycerides — MCTs), пол1мерш — штактш 61лки, складнi вуглеводи та довголанцюгов! тригл1-цериди (long chain triglycerides — LCTs).
Запропоноваш нашвелементарш композицп ма-ють тдвищувати рiвень поглинання з кишок, ви-кликати меншу стимуляц1ю пiдшлунковоi залози i можуть асоцiюватися з шдвищенням толерантностi [20]. Проте напiвелементарне харчування е дорож-чим i мае пщвищену осмолярн1сть, протилежну по-л!мерним формулам харчування [21].
Елементарним та натвелементарним сумiшам була в1ддана перевага у багатьох дослГдженнях при ГП, оскГльки вони мають кращий профГль абсорб-ц^, нГж полiмернi. Проте у кГлькох роботах було показано, що також стандартнi композицп е безпеч-ними та ефективними, якщо вони вводяться через назоеюнальний зонд [22, 23]. L. Tiengou з1 сшвавт. [20] у рандомiзованому дослiдженнi пор!внювали напiвелементарнi та полiмернi композицГi при ГП: обидв! добре переносилися, але в груш Гз харчуван-ням нап1велементарною сум1шшю тривал1сть пере-бування в л1карн1 була коротшою (23 ± 2 доби проти 27 ± 1 доба, р = 0,006). У 2009 рощ метаанал1з [24], який включав 20 рандом1зованих контрольованих дослщжень з 1070 хворими на ГП, пор1внював вплив р1зних сум1шей на результат л1кування. Хоча в окре-мих дослГдженнях пор1внювалися ентеральне харчування з парентеральним, а не пор1внювали р1зн1 композицп, метаанал1з за допомогою вторинного анал1зу д1йшов висновку, що пол1мерн1 композицп та нашвелементарш препарати були под1бними з точки зору непереносимост1 та ЗСх ефекту на знижен-ня Гнфекц1й та смертност1. Ц1 результати були пГд-тверджен1 метаанал1зами [25, 26]. Кр1м того, нашвелементарш сум1ш1 коштують у с1м раз1в дорожче, нГж пол1мерн1 [21].
Ус1 мГжнародш настанови рекомендують для ЕХ хворих на ГП композицго на основ1 малого б1лка та середньоланцюгового тригл1цериду (клас рекомен-дац1й В) [27, 28]. бвропейське товариство з парентерального i ентерального харчування (ESPEN) [28] рекомендуе композиц1ю, що Грунтуеться на пепти-
дах (клас рекомендацш А), визнаючи, що стандарт-ну сумiш можна спробувати, якщо вона буде добре переноситися (клас рекомендацш С).
Використання добавок
Зaпропоновaнi рiзноманiтнi добавки, такi як пробютики, глутамiн, омега-3 жирнi кислоти, та рiзнi композицп ентерального та парентерального харчування для зменшення запалення та полш-шення результапв при ГП [29]. Хоча, як зазначено нижче, частiше результати дослщжень з добавками розчаровують.
Пребiотики, пробiотики, синбютики
Змiни в моторицi кишок та мiкробiомi, iмун-на вiдповiдь та функц1я бар'еру слизово! оболонки при ГП призводять до бактерiальноl транслокацп та подальшо! панкреатично! iнфекцГi, що е однieю з основних причин ускладнень та смерт у пащенпв з тяжким ГП [30]. Пробютики вважаються здоровими бактерiями, оскiльки вони вщграють важливу роль у запобпанш колошзацп потенцiйно патогенними мiкроорганiзмами травного каналу [31]. Потенцшш можливостi пробютиюв для iмуномодулюючоl дп та сприяння вiдновленню цiлiсностi кишок, модуля-цп iмунноl вiдповiдi проти вторгнених патогешв та запобiгання пролiферацГi шкiдливих бактерш, крiм тих, якi беруть участь в основному харчуванш, були ощнеш в рядi клiнiчних випробувань [32—24].
Рандомiзоване дослiдження з пробiотиками у 45 пащентш з ГП показало зменшення шфекцшних ускладнень [35]. Незважаючи на цi перспективнi результати, пробютики не використовувались як запоб1жний зааб при ГП через невеликий розмiр дослщження та вiдсутнiсть аналiзу намiрiв для лiку-вання.
У рандомiзованому дослщженш [36] з 62 пашен-тами з тяжким ГП, яю отримували назоеюнальне харчування, вивчали вплив лактобацил (1асОЬасШш) (пробiотикiв) на додаток до пребютиюв. Не було ви-явлено значних вщмшностей у смертностi, септич-них ускладненнях або полiорганнiй недостатность Проте частота синдрому полюрганно! недостатност та синдрому системно! запально! вщповщ була зна-чно нижчою в груш iз застосуванням лактобактерiй.
Голландська дослщницька група з ГП повщо-мила у PROPATRIA — мультицентровому рандо-мiзованому подвiйному слiпому плацебо-конт-рольованому дослiдженнi, в якому в цшому було 200 пацiентiв iз прогнозованим тяжким ГП, що профь лактика багатобiчним пробiотиком (Ecologic 641: шють пробiотичних штамiв) не зменшувала ризик iнфекцiйних ускладнень i асоцговалася з пщвище-ним ризиком смертносп [37], хоча в цiлому це поед-нання пробiотичних штамiв зменшило бактерiальну транслокацiю [33].
Згодом рандомiзоване дослiдження [38], що по-рiвнювало пробiотичну профiлактику з плацебо у 298 хворих з прогнозованим тяжким ГП, не показало зниження шфекцшних ускладнень. Водно-час спостерпалося значне збшьшення смертностi
(16 проти 6 %, p = 0,01). Неоклюзшна мезентер1аль-на шем1я була д1агностована у груп1 з пробютика-ми, але не в груш плацебо (6 проти 0 %, p = 0,004). Анал1з п1дгрупи пац1ент1в, як1 отримували про-б1отики, показав, що Гшем1я кишок i смертн1сть спостер1гались лише у пашенпв з одночасною по-люрганною недостатн1стю [33]. Ретроспективне досл1дження [39], де використовувалася одна й та сама сум1ш пробютишв, п1дтвердило гшотезу про те, що негативн1 ефекти пробютиюв можуть бути присутн1ми лише у пашенпв з органною недо-статн1стю: не було н1якого ефекту пробютичного л1кування у 99 пашенпв з ГП без органно! недо-статност1.
Наступн1 досл1дження, що стосуються мульти-видових проб1отичних добавок до ЕХ, рашше забло-кованих тсля публiкацГi дослГдження PROPATRIA, здавалося, п1дтверджують результати, що не було виявлено суттево! тенденцГi впливу проб1отик1в на проникшсть кишок або ендотоксикоз при ГП [34, 40], хоча позитивний ефект спостер1гався у знижен-ш р1вня ендотоксин1в [40].
Локальне дослГдження 70 пашенпв Гз тяжким ГП, що пор1внювало ПХ, ЕХ та ЕХ з додаванням проб1отичних б1фщобактерш, показало, що ранне ЕХ з б1фщобактер1ями призвело до зниження р1вня прозапальних циток1н1в, пол1пшення функцГi травного тракту, зменшення ускладнень та скорочення перебування у л1карн1 пашенпв з тяжким ГП [41]. Тринадцять рандом1зованих кл1н1чних досл1джень у Кита! показали, що додавання пре-, про- i син-б1отик1в до ЕХ у хворих на тяжкий ГП скорочува-ло тривал1сть госпггалГзацп пашенпв [42]. Ц1 дан1 вказують на можливий потенц1ал окремих специ-ф1чних проб1отичних штам1в, як1, однак, сл1д додат-ково оц1нити затвердженими клш1чними випробу-ваннями, перш нгж 1х корисн1 ефекти можуть бути пщтверджеш.
Ранн1 вказ1вки на благотворний вплив синбю-тик1в на тяжку панкреатит-асоцшовану ендоток-сем1ю наведен1 у рандом1зованому подв1йному сл1пому кл1н1чному досл1дженн1 45 пашенпв, як1 отримували або жив1, або терм1чно Гнактивован1 Lactobacillus plantarum 299 з добавкою в1всяного волокна на початку ЕХ. Результати тдтверди-ли, що додатков1 комб1нован1 пре- та пробютики ефективн1 в зниженш Гнф1кування панкреонекро-зу та потреби у х1рурпчних втручаннях [35, 43]. Результати були надал1 п1дтверджен1 та розшире-н1 масштабним досл1дженням з 62 пащентами з Synbiotic 2000 на початку ЕХ з чотирма р1зними типами пребютишв (Гнул1н, бета-глюкан, стш-кий крохмаль i пектин) та пробютиками (чотири р1зних препарати лактобацил). У пащенпв, як1 отримували синбютичну терап1ю, знизилася частота SIRS та частота органно! недостатност1, це п1дтвердило, що ранне ЕХ з синбютиками може запоб1гти дисфункцп орган1в у п1зн1й фаз1 тяжкого ГП [36]. Вплив L.plantarum тшьки на ентеральне годування оцшювали у 76 пашенпв з ГП. У цГло-му пац1енти з Гмунохарчуванням показали посла-
^т
блення тяжкосп захворювання, зменшення про-никностi кишок та кращi ктшчш результати [32]. Одночасне додання препарату пребютичного волокна до ЕХ, ощнене в рандомiзованому подвш-ному слшому дослiдженнi 30 хворих на тяжкий ГП, дозволило скоротити перебування в лжарш, тривалють харчово! терапп та зменшити гостро-фазову ввдповщь i загальнi ускладнення порiвня-но зi стандартним ЕХ [44].
Глутамш
Глутaмiн становить 30—35 % усього амшокис-лотного азоту, який транспортуеться в плaзмi i вiдiгрaе захисну роль проти токсичних ефекпв циркулюючого aмiaку. Крiм того, вiн необхщний для перенесення азоту м1ж тканинами i е попе-редником багатьох бюлопчно активних молекул (печiнки, лiмфоцитiв, кишок, нирок) [45]. Глу-тамш — важлива складова внутрiшньовенного та позаклггинного пулу aмiнокислот з iмуномоду-люючими та антиоксидантними ефектами, а його виснаження спостерiгaеться при захворюваннях шдшлунково! залози [46]. Вiн також може тдтри-мувати цiлiснiсть кишок та зменшити бaктерiaль-ну трaнслокaцiю; отже, знижуе системну запальну реaкцiю та сепсис, яю спостерiгaються при таких критичних захворюваннях, як ГП [16].
Ранне рaндомiзовaне контрольоване дослщжен-ня з 28 хворими на ГП, яю отримували або стандарт-не тотальне парентеральне харчування (ТПХ), або iзонiтроген, iзокaлоричне ТПХ, що мютив 0,3 г/кг L-aлaнiн-L-глутaмiну, показало, що добавка глута-мiну до ТПХ асощюеться зi значним збiльшенням холшестерази, aльбумiну, лiмфоцитiв при ГП, а також зниженням С-реактивного бшка порiвняно зi стандартним ТПХ. У хворих на ГП, яю отримували глутамш, зменшувалася тривалють ТПХ з тенденщ-ею до зменшення тривалосп перебування в лiкaрнi, що свщчить про те, що додавання глутамшу до ТПХ е корисним для пащенпв з ГП [47]. Вплив збагаче-ного глутaмiном (0,3 г/кг/добу) ТПХ оцiнювaвся у 40 пащенпв з ГП. Виявлено благотворний ефект додавання глутамшу до ТПХ при ГП зi зниженням активносп лшази в сировaтцi кровi, aктивностi амь лази та вмiсту С-реактивного бшка та попереджен-ням ускладнень у пашенпв з ГП [47]. Шзшше ефект парентерального глутaмiну на вщновлення пiсля тяжкого ГП був ретельшше вивчений у рaндомiзо-ваному дослщженш з 44 пaцiентaми. Парентеральне харчування з додаванням L-aлaнiн-L-глутaмiну пщвищувало рiвнi iнтерлейкiну (1Л)-10 у сироватш кровi, покращило баланс азоту та зменшило iнфек-цiйнi ускладнення у хворих на тяжкий ГП [48].
Метaaнaлiз, що включав 12 рaндомiзовaних до-слiджень iз загальною юльюстю 505 хворих на ГП [49], показав суттеве зниження смертносп у пашенпв, якi отримували ТПХ, коли отримували глу-тaмiнну добавку (RR 0,30; 95% довiрчий штервал 0,15-0,60; р < 0,001).
Було встановлено, що ентеральш добавки глутамшу та арпншу у пашенпв з ГП та прогнозова-
ним розвитком тяжкого перебiгу знижували про-никнiсть кишок та зменшували рiвнi ендотоксину плазми на раншх стадiях тяжкого ГП [50]. О^м глутамiну, що додавався до ТПХ та ЕХ, також проводили внутршньовенне введення глутамшу з раннiм назоеюнальним харчуванням. У рандо-мiзованому дослщженш 45 пацiентiв з тяжким ГП отримували глутамш або нормальний розчин амь нокислоти разом з назоеюнальним харчуванням. Результати показали, що у хворих, яю отримували глутамш, зменшувалася кiлькiсть iнфекцiйних ускладнень, органно! недостатностi, тривалiсть перебування в стацiонарi та рiвень смертностi; але статистична суттева рiзниця була вiдзначена лише за тривалютю перебування в лжарш [51]. Крiм того, у рандомiзованому дослiдженнi порiвнювали ранню та тзню внутрiшньовенну iнфузiю аланш-глутамiн-дипептиду у 76 пашенпв з тяжким ГП та показали, що при раннш шфузп кращий клiнiчний результат: скорочення тривалостi госпи^зацп, зменшення iнфекцiйних ускладнень, дисфунк-цп органiв, потреби в операцшних втручаннях та смертностi порiвняно з пiзнiм лiкуванням [52]. Не-щодавно було показано, що додавання глутамiну у комбшацп з нормальним сольовим розчином та пдроксиетилкрохмалем у реашмацшш рiдини було ефективнiшим при знятп запалення та пiдтримцi кишкового бар'еру у пацiентiв з тяжким ГП [53]. Два останшх метааналiзи рандомiзованих контро-льованих дослiджень показали, що добавка глутамшу призводить до значного зниження смертносп та ускладнень [49, 54]. Подальший аналiз запропо-нував чiткi переваги для додавання глутамшу у пашенпв, якi отримували ТПХ. На вщмшу вiд цього, пацiенти з ГП, яю отримували ЕХ, не потребували прийому глутамшу [49]. Пероральна добавка глутамшу не мала суттевого впливу на проникшсть кишок та ендотоксичну залежшсть при тяжкому ГП [55]. У критичних хворих, яю знаходилися на штуч-нш вентиляцп легень, глутамш, який вводився як внутршньовенно, так i ентерально, не полшшував клiнiчний перебiг, а збшьшив смертнiсть [56].
На mдставi цих результатiв препарати глутамь ну не рекомендуються у пацiентiв з тяжким ГП, але е потреба у майбутшх дослвдженнях, якi по-виннi зосереджуватися на додаваннi ентерального глутамшу.
Арпнш
Аргiнiн — це амшокислота, яка вiдiграе важли-ву роль в iмуннiй функцп, загоенш ран, ростi i ди-ференцшванш клiтин, а також вазодилатацп. Об-Грунтування додаткового введення аргiнiну при ГП пов'язане з його вщносним дефщитом, який може виникнути при критичних станах та сепсиа. Дода-ючи аргiнiн, пропонуеться збiльшити рiвень оксиду нiтрогену з наступним полшшенням кровотоку та перфузп тканин. Проте юнуе занепокоенiсть тим, що вазодилатацiя, опосередкована оксидом нiтрогену, може призвести до гемодинамiчноI не-стабшьносп [57]. Додатковими перевагами е на-
дання субстрату для синтезу колагену та посилення Т-клiтинноï функцп. Поточш настанови Амери-канського товариства з парентерального та ентерального харчування (ASPEN) не рекомендують iмунопрофiлактику у критичних пашенпв, однак вказують, що безпечна доза аргшшу становить вщ 15 до 30 г [58].
Омега-3 жирнi кислоти
Довголaнцюговi похщш полiненасичених жир-них кислот (ЖК), зокрема лшоксини, резолвiни та протектини, можуть мати протизaпaльнi влас-тивосп [59]. Дieтичнi полiненaсиченi жирнi кислоти справляють iмуномодулюючi та iншi кориснi впливи. Проспективне когортне дослщження про зв'язок споживання риби з небшарним ГП показало, що загальне споживання риби (риб'ячого жиру i м'яса риби) може бути пов'язане зi знижен-ням ризику небшарного ГП [60]. Рaндомiзовaне проспективне клжчне дослiдження, що оцшюва-ло ентеральну сумш, збагачену ю-3 ЖК, при л^-вaннi хворих на тяжкий ГП шдтвердило, що ЕХ, доповнене ю-3 ЖК, мае клшчш переваги на пщ-стaвi скорочення часу назоеюнального харчування та перебування в стaцiонaрi [61]. Згодом незалежш дослiдження оцiнили вплив ПХ з додаванням ю-3 ЖК на тяжкий ГП. Wang зi спiвaвт. порiвняли в рaндомiзовaному подвiйному слiпому дослщжен-нi 40 хворих на тяжкий ГП, яю отримували ПХ з такими ж основними поживними речовинами, але рiзними лiпiдними композицiями: жирнi розчини соевого масла/риб'ячого жиру. Дослщження показало, що у пашенпв при ПХ з ю-3 ЖК збшьши-лися концентраций ейкозaпентaеновоï кислоти та зменшилися рiвнi прозапальних цитокiнiв разом iз покращенням дихaльноï функцп та скороченням термiнiв нирковоï зaмiсноï терапп, що свiдчить про ослаблення системноï вiдповiдi на панкреатичне та органне пошкодження [62]. Паралельне досль дження, проведене тiею ж групою, в якш було за-реестровано 56 пашенпв, яю отримували iзокaло-ршне та iзонiтрогенне ПХ з жирами уах ю-6 ЖК або 4 : 1 ю-6 : ю-3 ЖК, показало, що ПХ, що допо-внюеться ю-3 ЖК, пщвищуе рiвень 1Л-10 i експре-сш антигена-DR лейкоцитiв людини у хворих на тяжкий ГП [63]. Вщповщно, на початковому еташ тяжкого ГП було встановлено, що парентераль-не доповнення ю-3 риб'ячою емульсiею пригнiчуе SIRS, модулюе баланс про-/протизапальних цито-кшв i тим самим покращуе панкреатит-асоцшо-вaнi тяжкi стани [64]. В шших рaндомiзовaних до-слiдженнях, у тому чи^ пaцiентiв з панкреатитом, додавання жирних кислот було пов'язане iз сутте-вим зменшенням тривалосп перебування у лiкaрнi [61], значним збшьшенням С-реактивного бiлкa [65] або значно нижчими показниками APACHE II [64]. До тепершнього часу не проводилося адекватного рaндомiзовaного дослвдження з клжч-но значимими результатами у пашенпв з ГП, яю отримували ентеральне харчування з добавками або без добавок омега-3 жирних кислот. На пщ-
стaвi результaтiв цих дослiджень хaрчовi добавки омега-3 не рекомендуються, а потрiбнi подaльшi великi дослiдження для формулювання та пщтвер-джуючих корисних клжчних ефектiв.
Вiтамiни та антиоксиданти
Оксидацшний стрес бере участь у розвитку сис-темних запальних реакцiй при тяжкому ГП, таких як дегрaдaцiя глутатюну, aктивaцiя ксантинокси-дази та окиснення полу у бiлкaх. Вггамши як важ-ливi iмунонутрiенти та антиоксиданти зворотно асощюються з ГП [66]. Концентрацп вiтaмiну А та вггамшу С в плaзмi кровi були значно нижчi у хворих на ГП, шж у здорових оаб (р < 0,05) [67]. Останшм часом доведено, що вггамш D, головним чином з молочних продукпв, зворотно пов'язаний з бшарним ГП [66]. Пaцiенти з тяжким ГП i пщ-твердженим нижчим рiвнем вггамжв-антиокси-дaнтiв у сироватщ кровi можуть отримати перевагу вщ добавок [68]. Вiтaмiни-aнтиоксидaнти можуть вщгравати додаткову роль у зниженнi запалення, але до теперiшнього часу цей ефект не пщтвер-джувався в клжчних дослiдженнях [69]. Мульти-центрове рaндомiзовaне подвiйне слiпе плацебо-контрольоване дослщження, проведене Siriwardena зi ствавт. [70], показало, що використання вну-тршньовенно! комбшовано! антиоксидантно! те-рапп ^-ацетилцисте!н, селен, вiтaмiн С) не по-кращувало стан хворих на тяжкий ГП. Згодом шша група [71], що порiвнювaлa антиоксидантну ком-бiнaцiю з вiтaмiну С, ^ацетилцистешу, aнтiокс форте зi стандартним медичним л^ванням у ран-нiй фaзi ГП, показала, що aнтиоксидaнтнi добавки можуть зменшити тривалють перебування в стащ-онaрi та ускладнення у пащенпв з раншм ГП, але ця ппотеза повинна бути пщтримана за допомогою бiльшого клiнiчного дослщження. Що стосуеться лише вггамшно! антиоксидантно! терапп, то досль дження, в якому брали участь 84 пащенти з ГП та 40 здорових людей у Кита! з високою дозою вггамшу С, продемонструвало, що вш сприяе антиок-сидантнш здaтностi у пaцiентiв, блокуе пероксид-не окиснення лiпiдiв та покращуе клгганну iмунну функцiю [72]. На противагу, антиоксидантна тера-пiя на основi кiлькох вiтaмiнiв (вiтaмiн А, вггамш С i вiтaмiн Е) в одноцентровому рaндомiзовaному дослiдженнi 39 пащенпв не виявилася корисною у пащенпв з тяжким ГП [73]. Загалом даш, отримаш до тепершнього часу щодо вггамшно! терапп при ГП, були мшат i повинш бути ретельно оцiненi для дозування та термiнiв втручання для потенцш-них перспективних результaтiв у клжчному засто-сувaннi.
Висновки
Нaйпомiтнiше i послщовне покращення резуль-тaтiв пaцiентiв за останне десятирiччя було вщзна-чено у дослщженнях, що вивчали використання ентерального харчування у хворих на гострий панкреатит, особливо при тяжкому переб^. Нaявнi дaнi пщкреслюють, що харчова пiдтримкa з вщпо-
^ш
в1дними поживними добавками е ключовим еле-ментом для обмеження мюцевого запалення та за-поб1гання або л1кування панкреатит-асоц1йованих ускладнень. Проте прогноз поживно! толерантност1 пащенпв з ГП залишаеться складним. Р1зш харчов1 добавки разом з ентеральним харчуванням станов-лять Гнтерес для оцшки у майбутн1х досл1дженнях та можуть призвести до перспективних результапв.
Конфлжт штереов. Автори заявляють про в1д-сутн1сть конфл1кту Гнтерес1в при пщготовщ дано! статт1.
Внесок автор1в у написания статп
Чуклт С.М. — первинний пошук лгтератури, переклад лгтературних джерел, написання статт1, за-гальне редагування;
Чуклт С.С. — первинний пошук лгтератури, переклад лгтературних джерел, написання статп;
Шершень Г.В., Попик П.М. — переклад лгтературних джерел, написання статп.
Список лператури
1. Forsmark C.E. Acute pancreatitis / C.E. Forsmark, S. Swaroop Vege, C.M. Wilcox //N. Engl. J. Med. - 2016. -Vol. 375. - P. 1972-1981.
2. Working Group IAP/APA Acute Pancreatitis Guidelines. IAP/APA evidence-based guidelines for the management of acute pancreatitis /Working Group IAP/APA Acute Pancreatitis Guidelines //Pancreatology. — 2013. — Vol. 13(Suppl. 2). — Р. e1-15.
3. Criddle D.N. The role of fat and alcohol in acute pancreatitis: a dangerous liaison / D.N. Criddle // Pancreatology. — 2015. — Vol. 15(Suppl. 4). — P. 6-12.
4. Breakdown of bioenergetics evoked by mitochondrial damage in acute pancreatitis: Mechanisms and consequences / J. Maleth, P. Hegyi, Z. Rakonczay, V. Venglovecz// Pancreatology. — 2015. — Vol. 15. — P. 18-22.
5. Mechanism of mitochondrial permeability transition pore induction and damage in the pancreas: inhibition prevents acute pancreatitis by protecting production of ATP / R. Mukherjee,
0.A. Mareninova, I.V. Odinokova [et al.]// Gut. — 2016. — Vol. 65. — P. 1333-1346.
6. Mitochondrial Dysfunction, Through Impaired Auto-phagy, Leads to Endoplasmic Reticulum Stress, Deregulated Lipid Metabolism, and Pancreatitis in Animal Models / G. Biczo, E.T. Vegh, N. Shalbueva[etal.]//Gastroenterology. — 2018. — Vol. 154. — P. 689-703.
7. Ethanol and its non-oxidative metabolites profoundly inhibit CFTR function in pancreatic epithelial cells which is prevented by ATP supplementation / L. Judak, P. Hegyi, Z. Rakonczay [et al.]//Pflugers Arch. — 2014. — Vol. 466. — P. 549-562.
8. Prospective, Muticentre, Nationwide clinical data from 600 cases of acute pancreatitis /A. Parniczky, B. Kui, A. Szentesi [et al.]//PLoS One. — 2016. — Vol. 11. — Р. e0165309.
9. Meta-analysis of early nutrition: the benefits of enteral feeding compared to a nil per os diet not only in severe, but also in mild and moderate acute pancreatitis / K. Marta, N. Farkas,
1. Szabo [et al.]// Int. J. Mol. Sci. — 2016. — Vol. 17. — 1691.
10. Effects of probiotics on the severity of experimental acute pancreatitis/M.A. Muftuoglu, S. Isikgor, S. Tosun, A. Saglam // Eur. J. Clin. Nutr. — 2006. — Vol. 60. — P. 464-468.
11. Probiotic agent Saccharomyces boulardii reduces the incidence of lung injury in acute necrotizing pancreatitis induced rats / M. Karen, O. Yuksel, N. Akyurek[et al.]//J. Surg. Res. — 2010. — Vol. 160. — P. 139-144.
12. Barraud D. Impact of the administration of probiotics on mortality in critically ill adult patients a meta-analysis of randomized controlled trials / D. Barraud, P.E. Bollaert, S. Gibot// Chest. — 2013. — Vol. 143. — P. 646-655.
13. Use of probiotics in the treatment of severe acute pancreatitis: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials / S. Gou, Z. Yang, T. Liu [et al.] // Crit. Care. — 2014. — Vol. 18. — R57.
14. Thomson A. Nutritional therapy in acute pancreatitis — time to take stock / A. Thomson, K. Subramaniam, A. Davies // Nutrition. — 2012. — Vol. 28. — P. 731-732.
15. The role ofomega-3fatty acids in acute pancreatitis: a me-ta-analysis of randomized controlled trials / Q.C. Lei, X.Y. Wang [et al.]// Nutrients. — 2015. — Vol. 7. — P. 2261-2273.
16. Parenteral immunonutrition in patients with acute pancreatitis: a systematic review and meta-analysis / T. Ja-fari, A. Feizi, G. Askari, A.A. Fallah // Clin. Nutr. — 2015. — Vol. 34. — P. 35-43.
17. Redox signaling in acute pancreatitis / S. Perez, J. Pereda, L. Sabater, J. Sastre//Redox Biol. — 2015. — Vol. 5. — P. 1-14.
18. Nutrition in acute pancreatitis: a critical review / P.J. Lodewijkx, M.G. Besselink [et al.] // Expert Rev. Gastroenterol. Hepatol. — 2016. — Vol. 10. — P. 571-580.
19. Reddy B.R. Enteral nutrition: whom, why, when, what and where to feed?/ B.R. Reddy // Nestle Nutr. Inst. Workshop Ser. — 2015. — Vol. 82. — P. 53-59.
20. Semi-elemental formula or polymeric formula: is there a better choice for enteral nutrition in acute pancreatitis? Randomized comparative study / L.E. Tiengou, R. Gloro, J. Pouzoulet [et al.]// JPEN. — 2006. — Vol. 30. — P. 1-5.
21. Efficacy of enteral nutrition for the treatment of pancreatitis using standard enteral formula / D. Makola, J. Krenitsky, C. Parrish [et al.]/Am. J. Gastroenterol. — 2006. — Vol. 101. — P. 2347-2355.
22. Compared with parenteral nutrition, enteral feeding attenuates the acute phase response and improves disease severity in acute pancreatitis / A.C. Windsor, S. Kanwar, A.G. Li [et al.] // Gut. — 1998. — Vol. 42. — P. 431-435.
23. Jejunal feeding, even when instituted late, improves outcomes in patients with severe pancreatitis and peritonitis / G. Pu-pelis, G. Selga, E. Austrums, A. Kaminski//Nutrition. — 2001. — Vol. 17. — P. 91-94.
24. Systematic review and meta-analysis of enteral nutrition formulations in acute pancreatitis /M.S. Petrov, B.P. Loveday, R.D. Pylypchuk [et al.]//Br. J. Surg. — 2009. — Vol. 96. — P. 1243-1252.
25. Enteral nutrition formulations for acute pancreatitis / G. Poropat, V. Giljaca, G. Hauser, D. Stimac// Cochrane Database Syst. Rev. — 2015. — Vol. 3. — CD010605.
26. Comparative effectiveness of elemental formula in the early enteral nutrition management of acute pancreatitis: a retrospective cohort study/A. Endo, A. Shiraishi, K. Fushimi [et al.] // Ann. Intensive Care. — 2018. — Vol. 8. — 69.
27. International consensus guidelines for nutrition therapy in pancreatitis / J.M. Mirtallo, A. Forbes, S.A. McClave [et al.] // JPEN. J. Parenter. Enteral. Nutr. — 2012. — Vol. 36. — P. 284291.
28. ESPEN Guidelines on Enteral Nutrition: Pancreas / R. Meier, J. Ockenga, M. Pertkiewicz [et al.] // Clin. Nutr. —
2006. — Vol. 25. — P. 275-284.
29. McClave S.A. The physiologic response and associated clinical benefits from provision of early enteral nutrition / S.A. McClave, D.K. Heyland//Nutr. Clin. Pract. — 2009. — Vol. 24. — P. 305-315.
30. Singh P. Pathophysiological mechanisms in acute pancreatitis: Current understanding / P. Singh, P.K.. Garg // Indian J. Gastroenterol. — 2016. — Vol. 35. — P. 153-166.
31. Recent advances in probiotics as live biotherapeu-tics against gastrointestinal diseases / R.K Kota, R.R. Ambati, A.K. Yalakurthi [et al.]// Curr. Pharm. Des. — 2018 Jul 16.
32. Effect of Lactobacillus plantarum enteral feeding on the gut permeability and septic complications in the patients with acute pancreatitis/H.L. Qin, J.J. Zheng, D.N. Tong[et al.]//Eur. J. Clin. Nutr. — 2008. — Vol. 62. — P. 923-930.
33. Intestinal barrier dysfunction in a randomized trial of a specific probiotic composition in acute pancreatitis / M.G. Besselink, H.C. van Santvoort, W. Renooij [et al.] // Ann. Surg. — 2009. — Vol. 250. — P. 712-719.
34. Role of probiotics on gut permeability and endotoxemia in patients with acute pancreatitis: a double-blind randomized controlled trial/B. Sharma, S. Srivastava, N. Singh [et al.]//J. Clin. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 45. — P. 442-448.
35. Randomized clinical trial of specific lactobacillus and fibre supplement to early enteral nutrition in patients with acute pancreatitis / A. Olah, T. Belagyi, A. Issekutz [et al.] // Br. J. Surg. — 2002. — Vol. 89. — P. 1103-1107.
36. Synbiotic control of inflammation and infection in severe acute pancreatitis: a prospective, randomized, double blind study / A. Olah, T. Belagyi, L. Pätö [et al.] //Hepatogastroenterology. —
2007. — Vol. 54. — P. 590-594.
37. Probiotic prophylaxis in patients with predicted severe acute pancreatitis (PROPATRIA): design and rationale of a double-blind, placebo-controlled randomised multicenter trial [ISRCTN38327949] / M.G. Besselink, H.M. Timmerman, E. Buskens [et al.]// BMC Surg. — 2004. — Vol. 4. — 12.
38. Probiotic prophylaxis in predicted severe acute pancreatitis: a randomised, double-blind, placebo-controlled trial / M.G. Besselink, H.C. van Santvoort, E. Buskens [et al.] // Lancet. — 2008. — Vol. 371. — P. 651-659.
39. Probiotic treatment with Probioflora in patients with predicted severe acute pancreatitis without organ failure / M.C. van Baal, P. Kohout, M.G. Besselink [et al.] // Pancreatology. — 2012. — Vol. 12. — P. 458-462.
40. Probiotics in acute pancreatitis — a randomised, placebo-controlled, double-blind study / J. Lata, J. Jurankova, O. Stibu-rek [et al.]// Vnitr. Lek. — 2010. — Vol. 56. — P. 111-114 (in Czech.).
41. The effects of early enteral nutrition with addition of probiotics on the prognosis of patients suffering from severe acute pancreatitis / L.H. Cui, X.H. Wang, L.H. Peng [et al.]// Zhonghua Wei Zhong Bing Ji Jiu Yi Xue. — 2013. — Vol. 25. — P. 224-228 (in Chinese).
42. Supplemented Use of Pre-, Pro-, and Synbiotics in Severe Acute Pancreatitis: An Updated Systematic Review and Meta-Analysis of 13 Randomized Controlled Trials / X. Tian, Y.P. Pi, X.L. Liu [et al.]//Front. Pharmacol. — 2018. — Vol. 9. — 690.
43. Kecskes G. Early jejunal nutrition with combined pre- and probiotics in acute pancreatitis — prospective, randomized, dou-
ble-blind investigations/ G. Kecskés, T. Belágyi, A. Oláh // Magy Seb. - 2003. - Vol. 56. - P. 3-8 (in Hungarian).
44. Comparison of early enteral nutrition in severe acute pancreatitis with prebiotic fiber supplementation versus standard enteral solution: a prospective randomized double-blind study / T. Karakan, M. Ergun, I. Dogan [et al.]// World J. Gastroenterol. - 2007. - Vol. 13. - P. 2733-2737.
45. Enteral glutamine supplementation in critically ill patients: a systematic review and meta-analysis / A.R. van Zanten, R. Dhaliwal, D. Garrel, D.K. Heyland// Crit. Care. - 2015. -Vol. 19. - 294.
46. Antioxidant therapy in the management of acute, chronic andpost-ERCPpancreatitis: a systematic review/S.S. Monseni Salehi Monfared, H. Vahidi, A.H. Abdolghaffari [et al.]// World J. Gastroenterol. - 2009. - Vol. 15. - P. 4481-4490.
47. Effect of glutamine-enriched total parenteral nutrition in patients with acute pancreatitis / J. Ockenga, K. Borchert, K. Rifai [et al.] //Clin. Nutr. - 2002. - Vol. 21. - P. 409-416.
48. L-alanyl-L-glutamine-supplemented parenteral nutrition decreases infectious morbidity rate in patients with severe acute pancreatitis/ C. Fuentes-Orozco, G. Cervantes-Guevara, I. Mu-cino-Hernández [et al.]// JPEN. J. Parenter. Enteral. Nutr. -2008. - Vol. 32. - Vol. 403-411.
49. Glutamine supplementation in acute pancreatitis: a metaanalysis of randomized controlled trials/ V. Asrani, W.K. Chang, Z. Dong [et al.]//Pancreatology. - 2013. - Vol. 13. - P. 468474.
50. Effects of enteral nutrition supplemented with glutamine and arginine on gut barrier in patients with severe acute pancreatitis: a prospective randomized controlled trial / X.X. Huang, X.P. Wang, J.J. Ma [et al.] // Zhonghua Yi Xue Za Zhi. -2008. - Vol. 88. - P. 2407-2409 (in Chinese).
51. Intravenous glutamine and early nasojejunal nutrition in severe acute pancreatitis - a prospective randomized clinical study/ N. Hajdu, T. Belagyi, A. Issekutz [et al.]// Magy Seb. -2012. - Vol. 65. - P. 44-51.
52. Impact of alanyl-glutamine dipeptide on severe acute pancreatitis in early stage / P. Xue, L.H. Deng, Q. Xia [et al.]// World J. Gastroenterol. - 2008. - Vol. 14. - P. 474-478.
53. Effects of different resuscitation fluid on severe acute pancreatitis / G. Zhao, J.G. Zhang, H.S. Wu [et al.]//World J. Gastroenterol. - 2013. - Vol. 19. - P. 2044-2052.
54. Antioxidants as a treatment for acute pancreatitis: a metaanalysis / S.M. Jeurnink, M.M. Nijs, H.A. Prins [et al.]//Pancreatology. - 2015. - Vol. 15. - P. 203-208.
55. Effect of oral glutamine supplementation on gut permeability and endotoxemia in patients with severe acute pancreatitis: a randomized controlled trial / N. Singh, S.K. Mishra, V. Sachdev [et al.]//Pancreas. - 2014. - Vol. 43. - P. 867-873.
56. A randomized trial of glutamine and antioxidants in critically ill patients / D. Heyland, J. Muscedere, P.E. Wischmeyer [et al.]// N. Engl. J. Med. 2013. - Vol. 368. - P. 14891497.
57. Enteral nutrition in severe acute pancreatitis / R.P. Do-ley, T.D. Yadav, J.D. Wig [et al.]// JOP. - 2009. - Vol. 10. -P. 157-162.
58. When is it appropriate to use arginine in critical ill-ness?/ J.J. Patel, K.R. Miller, C. Rosenthal [et al.]// Nutr. Clin. Pract. - 2016. - Vol. 31. - P. 438-444.
59. Skulas-Ray A.C. Omega-3 fatty acids and inflammation: a perspective on the challenges of evaluating efficacy in clinical
^m
research /A.C. Skulas-Ray //Prostaglandins Other Lipid Media. — 2015. — Vol. 116-117. — P. 104-111.
60. Fish consumption and risk of non-gallstone-related acute pancreatitis: a prospective cohort study / V. Oskarsson, N. Or-sini, O. Sadr-Azodi, A. Wolk // Am. J. Clin. Nutr. — 2015. — Vol. 101. — P. 72-78.
61. Effect ofenterally administered n-3 polyunsaturated fatty acids in acute pancreatitis — a prospective randomized clinical trial / N. Lasztity, J. Hamvas, L. Biro [et al.] // Clin. Nutr. —
2005. — Vol. 24. — P. 198-205.
62. Omega-3 fatty acids-supplemented parenteral nutrition decreases hyperinflammatory response and attenuates systemic disease sequelae in severe acute pancreatitis: a randomized and controlled study / X. Wang, W. Li, N. Li, J. Li// JPEN. J. Pa-renter. Enteral. Nutr. — 2008. — Vol. 32. — P. 236-241.
63. Fish oil-supplemented parenteral nutrition in severe acute pancreatitis patients and effects on immune function and infectious risk: a randomized controlled trial / X. Wang, W. Li, F. Zhang [et al.]//Inflammation. — 2009. — Vol. 32. — P. 304-309.
64. Regulation of omega-3 fish oil emulsion on the SIRS during the initial stage of severe acute pancreatitis / J. Xiong, S. Zhu, Y. Zhou [et al.]// J. Huazhong Univ. Sci. Technolog. Med. Sci. — 2009. — Vol. 29. — P. 35-38.
65. A double-blind, randomised, controlled trial to study the effects of an enteral feed supplemented with glutamine, arginine, and omega-3 fatty acid in predicted acute severe pancreatitis / C.B. Pearce, S.A. Sadek, A.M. Walters [et al.] //JOP. —
2006. — Vol. 7. — P. 361-371.
66. Dietary factors reduce risk of acute pancreatitis in a large multiethnic cohort/ V.W. Setiawan, S.J. Pandol, J. Porcel [et al.] // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2017. — Vol. 15. — P. 257-265.
67. Dynamics of antioxidants in patients with acute pancreatitis and in patients operated for colorectal cancer: a clinical study / F. Musil, Z. Zadak, D. Solichova [et al.] // Nutrition. — 2005. — Vol. 21. — P. 118-124.
68. Nutritional strategies in severe acute pancreatitis: a systematic review of the evidence/A. Al Samaraee, I.J. McCallum, P.E. Coyne, K.. Seymour// Surgeon. — 2010. — Vol. 8. — P. 105-110.
69. Esrefoglu M. Experimental and clinical evidence of an-tioxidant therapy in acute pancreatitis / M. Esrefoglu // World J. Gastroenterol. — 2012. — Vol. 18. — P. 5533-5541.
70. Randomised, double blind, placebo controlled trial of intravenous antioxidant (N-acetylcysteine, selenium, vitamin C) therapy in severe acute pancreatitis/ A.K. Siriwardena, J.M. Mason, S. Balachandra [et al.] // Gut. — 2007. — Vol. 56. — P. 1439-1444.
71. Effect of antioxidant therapy on hospital stay and complications in patients with early acute pancreatitis: a randomised controlled trial/ J. Sateesh, P. Bhardwaj, N. Singh, A. Saraya // Trop. Gastroenterol. — 2009. — Vol. 30. — P. 201-206.
72. Therapeutic efficacy of high-dose vitamin C on acute pancreatitis and its potential mechanisms / W.D. Du, Z.R.. Yuan, J. Sun [et al.] // World J. Gastroenterol. — 2003. — Vol. 9. — P. 2565-2569.
73. Safety and efficacy of vitamin-based antioxidant therapy in patients with severe acute pancreatitis: a randomized controlled trial/D. Bansal, A. Bhalla, D.K. Bhasin [et al.] // Saudi J. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 17. — P. 174-179.
OTpuMaHO 03.08.2018 ■
Чуклин С.Н., Чуклин С.С., Шершень Г.В., Попик П.М. Львовская областная клиническая больница, г. Львов, Украина
Формула энтерального питания у больных с тяжелым острым панкреатитом
Резюме. Несмотря на отсутствие специальной терапии больных острым панкреатитом, последние достижения, которые используют неспецифические ранние методы лечения, привели к улучшению результатов. Эти результаты получены из исследований по применению регидратации, аналгезии, профилактических антибиотиков и ограничения эндоскопической ретроградной холангиопанкреатографии у пациентов с сопутствующим острым холангитом. Однако самое заметное и последовательное улучшение результатов пациентов за последнее десятилетие было отмечено в исследованиях, изучавших использование искусственного питания, как энтерального, так и парентерального, у больных острым панкреатитом. Имеющиеся данные, учитывая современное состояние патофизиологии острого панкреатита,
подчеркивают, что пищевая поддержка с соответствующими питательными добавками является ключевым элементом для ограничения местного воспаления и предотвращения или лечения панкреатит-ассоциированных осложнений. Данный обзор литературы, полученной из базы Pubmed, сосредотачивается на последних достижениях по оптимальной стратегии энтерального питания у больных с тяжелым острым панкреатитом, а также роли пищевых добавок, таких как пробиотики, пребиотики, синбиотики, глутамин, аргинин, омега-3 жирные кислоты и витамины, для оценки улучшения результатов лечения этих пациентов и перспективы дальнейших исследований.
Ключевые слова: острый панкреатит; энтеральное питание; пищевые смеси; пищевые добавки
S.M. Chuklin, S.S. Chuklin, G.V. Shershen, P.M. Popyk Lviv Regional Clinical Hospital, Lviv, Ukraine
Formula of enteral nutrition in patients with severe acute pancreatitis
Abstract. Despite the absence of special therapy in the treatment of patients with acute pancreatitis, recent advances that use nonspecific early treatments have resulted in improved outcomes. These results are derived from studies on the use of rehydration, analgesia, prophylactic antibiotics and the limitation of endoscopic retrograde cholangiopancreatography in patients with concomitant acute cholangitis. However, a marked and consistent improvement in patient outcomes over the past decade has been noted in researches that have studied the use of artificial nutrition, both enteral and parenteral, in patients with acute pancreatitis. The available data, taking into account the current state of the pathophysiology of acute pancreatitis,
emphasize that nutritional support with appropriate nutritional supplements are key elements for limiting local inflammation and preventing or treating pancreatitis-associated complications. This review of the literature obtained from the PubMed database focuses on the latest advances in the optimal enteral feeding strategy in patients with severe acute pancreatitis, as well as the role of nutritional supplements such as probiotics, prebiotics, synbiotics, glutamine, arginine, omega-3 fatty acids and vitamins, to evaluate the improvement of treatment outcomes for these patients and the prospects for further research. Keywords: acute pancreatitis; enteral nutrition; nutrients; nutritional supplements
