CC BY
30
Ю.В. Ктдзерський
РИЗИКИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1 I ПР1ОРИТЕТИ ПОЛ1ТИКИ II РЕФОРМУВАННЯ У СТРАТЕГИ ЕКОНОМ1ЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ В УКРА1Н1
Програма економiчних реформ на 2010-2014 рр. визначила новий курс розвитку краши, поставивши амбггш цiлi i завдання щодо реформування И сощально! i виробничо! сфери, пiдвищення ефективност нацiонального господарства в цiлому [1].
Проте останнi тенденци розвитку св^ово! економiки у другому пiврiччi 2010 р., зокрема поява ознак ново! хвилi св^ово! фiнансово-економiчноl кризи, ставлять шд загрозу виконання Украшою намiчених завдань реформування. Наша держава, враховуючи И тiсну iнтеграцiю у св^ову економiку i повну залежнiсть внутршнього виробництва i стану бюджетно! сфери вщ динамiки свггово! кон'юнктури, може зазнати серйозно! дестабшзаци внутршньо! ситуаци й загострення соцiальних проблем внаслщок зниження на свiтових ринках попиту на украшський промисловий експорт, вщповщного скорочення виробництва, зменшення бюджетних надходжень i зростання безробiття.
Ураховуючи щ обставини, означений курс реформ потребуе уточнення акцентiв задля зменшення вразливост та залежностi краши вiд негараздiв св^ово! економiчноl системи. Ця корекщя насамперед стосуеться сфери промисловостi, зокрема державних прюритеив та напрямiв промислово! полiтики й вщповщно! державно! шдтримки тих чи iнших галузей. Визначення таких напрямiв i стало метою ще! статтi.
Слiд мати на уваз^ що вiд стану та рiвня розвитку реального сектору, в першу чергу промисловоси, залежить устх реалiзацil закладених у Програмi сощальних iнiцiатив у медичнiй, пенсiйнiй, освггнш сферах, а також реалiстичнiсть пропонованих змiн у фiнансовiй, податковiй та бюджетнш
системi. Суть пропонованих владою соцiальних iнiцiатив полягае у перенесены основного тягаря соцiальних витрат з держави на самих громадян, що цшком узгоджуеться з практикою розвинених кра!н. Проте, ураховуючи низький рiвень статкiв переважно! бiльшостi украшських громадян, щ реформи неодмiнно призведуть до загострення сощального невдоволення та бщность Успiх соцiальних реформ визначатиметься насамперед вщповщними прогресивними змiнами у промисловому виробницга, його докорiннiй технологiчнiй модершзаци, що повинна мати за мету кардинальне пiдвищення продуктивностi працi й вщповщно доходiв населення.
У Програмi базовими для реформування визначено лише три галузi промисловостi - електроенергетика, вугшьна та нафтогазова промисловiсть - та двi галузi iнфраструктури - житлово-комунальне господарство й транспортна шфраструктура [1, 57-75]. Необхiднiсть розв'язання проблем у названих галузях не викликае сумшву, оскiльки !х невирiшенiсть негативно позначаеться на всш економiцi. Основним лейтмотивом пропонованих реформ у цих галузях е заходи, спрямоваш на лшвщащю збитковостi шляхом оргашзацшно! реструктуризаци (у тому числi лшвщаци безперспективних об'ектiв), пiдвищення тарифiв до економiчно обгрунтованого рiвня, скасування пiльг населенню та пiдприемствам за оплату продукци та послуг, що надаються галузями, приватизаци об'ектiв задля залучення приватних iнвестицiй (у тому числi шоземних), техшчно! модершзаци основних засобiв.
Проте, на наш погляд, придшення основно! увагу влади лише названим галузям
© Кшдзерський Юрiй Вжторович - кандидат екоHOMiHHHx наук. 1нститут економiки та прогнозування НАН Украши, Ки!в.
ISSN 1562-109X
не дозволить кардинально змшити ситуащю в цшому у промисловостi та зупинити тен-денцiю И деградаци. Видшеш прiоритети i завдання дозволять виршити лише короткостроковi задачi фшансово! санаци цих секторiв. Вони не закладають пiдвалин для формування позитивних довгострокових трендiв розвитку промисловостi, зокрема нового прогресивного структурного i технолопчного устрою галузi, який дасть можливють розiрвати «порочне коло» низько! дохвдносп та вiдсталостi, а також здшснити намiченi реформи у соцiальнiй та пенсшнш сферi. Не знайшли вщображення у Програмi заходи щодо розв'язання проблем, яю накопичувались у промисловому секторi з часу проголошення незалежност й зумовили теперiшню кризову ситуащю в галузь Серед таких проблем слщ вiдзначити: невiдповiднiсть загального тренду розвитку галузi напрямам розвитку св^ово! промисловостi у структурно-виробничому i технолопчному планi i як наслiдок наростання розриву мiж Укра!ною та передовими кра!нами за рiвнем промислового виробництва i технологiчного розвитку;
структурна та оргашзацшна деградацiя виробництва з посиленням його експортно-сировинно! орiентащ! та вщповщно залежностi вiд зовшшньо! кон'юнктури; закрiплення неприйнятно! для Укра!ни сировинно! моноспещалiзащ! у свiтовому розподiлi пращ;
нерозвинешсть i прогресуючий занепад галузей переробки, в тому числi високотехнолопчних та фондостворюючих, для внутрiшнього споживчого ринку, ринку продукци iнвестицiйного призначення для потреб технiчного переоснащення виробництва, ринку продукци для створення, будiвництва та експлуатаци об'eктiв усiх видiв iнфраструктури;
висока зношенiсть основних засобiв та iнновацiйно-iнвестицiйна непривабливiсть галузi; гострий дефщит iнвестицiйних ресурсiв суб'eктiв промисловосп, що утворюються як за рахунок власних кошпв, так i за рахунок внутршшх запозичених та залучених ресурсiв; вiдстороненiсть фiнансового сектору вщ обслуговування
довгострокових iнвестицiйних потреб виробництва;
наростаюче технологiчне спрощення та примiтивiзацiя виробництва з поширенням технологiй виготовлення продукци шляхом складання з готових шоземних комплектуючих; внутрiшня незамкненiсть технологiчних циктв виробництва, низька глибина переробки промiжно! продукци i малий ланцюг створення ново! додано! вартосп всерединi кра!ни;
розширення депресивних промислових територiй, на яких розташованi шдприемства, що припинили свою дiяльнiсть внаслщок структурного перевиробництва; випереджаюче зростання сощального напруження та безробiття на цих територiях порiвняно з iншими регюнами;
низька якiсть державного управлiння промисловютю, розпорошенiсть управлiння мiж численними вщомствами;
неефективнiсть використовуваного
регуляторного та стимулюючого
iнструментарiю впливу на виробництво; невщповщшсть цiлей i програмних завдань реальним потребам галузц вщсутшсть стратегiчних пiдходiв до планування i управлiння розвитком галузi; неузгодженiсть державно! промислово! полiтики з iншими видами економiчно! полiтики; iснування фактора суттевого лобiстського впливу та рентоорieнтовано! поведiнки держапарату при ухваленнi господарських рiшень;
зростання масштабiв техногенного забруднення НС внаслiдок промислово! дiяльностi та вщсутносп потужностей з переробки й утилiзацi! як промислових так i побутових вiдходiв тощо1.
Невирiшенiсть перелiчених проблем створюе суттевi загрози i ризики для функцiонування галузi та економши в цiлому. Серед них:
втрата укра!нськими виробниками зовнiшнiх ринюв внаслiдок: по-перше, змiни кон'юнктури i появи нових «замщуючих» товарiв як результату науково-техшчного прогресу2; по-друге, зниження цiново!
1 Б1льш детально проблеми вичизняно!' промис-ловосп висвгтлено у роботах [2, 3].
2 Зокрема, у виробнищга складних техшчних ви-роб1в метал усе часпше замшюеться бшьш мщ-
конкурентоспроможност укра!нських
товарiв унаслiдок зростання щн на iмпортованi енергоресурси;
неспроможнiсть швидко!
переорiентацi! експортного виробництва на потреби внутршнього споживчого ринку через: незатребувашсть вiтчизняно! (сировинно!) продукцi! внутрiшнiм ринком у тих обсягах, що виробляеться на експорт; високу щну («бар'ер») входження на («несировинш») ринки й дефщит фiнансових ресурсiв; домiнування на споживчому ринку промислових товарiв шоземних виробниюв; нерозвиненiсть внутрiшнього споживання внаслщок низьких доходiв населення;
руйнацiя власного шновацшно-техно-логiчного потенцiалу внаслiдок його неза-требуваностi сировинним виробництвом; зовшшня технологiчна залежнiсть; деградацiя трудових ресурав з вiдповiдними негативними демографiчними наслщками;
перехiд промислового виробництва у власшсть iноземних транснацiональних компанiй та його тдпорядкування обслуговуванню iнтересiв iноземних кра!н внаслiдок поширення явища перенесення виробництва iз кра!н Заходу у менш розвинеш кра!ни Сходу iз дешевшими трудовими ресурсами; ускладнення проведення Укра!ною власно! незалежно! економiчно! та соцiально! полiтики (у тому чи^ полiтики доходiв) вiдповiдно до нащональних iнтересiв;
рiзке скорочення бюджетних надход-жень при одночасному зростанш безробiття у промисловому секторi та в економщ в цiлому; загострення соцiального
невдоволення, висока ймовiрнiсть виникнення масштабних соцiальних конфлiктiв;
загострення еколопчно! ситуацi!, наростання техногенного навантаження на довкiлля.
Розвиток промисловостi i промислова полiтика держави мають бути спрямоваш на розв'язання перелiчених вище проблем,
ними i стiйкими до атмосферних фiзичних i xîmîh-них впливiв конструкцiйними та композитними матерiалами (лiтакобудування, автомобшебуду-вання) i керашкою (станкобудування, виробницт-во двигунiв).
виршення сощальних, технолопчно-модершзацшних, вщтворювальних,
шфраструктурних, безпекових, еколопчних завдань розбудови кра!ни, а також досягнення задекларованих Украшою Цшей розвитку тисячол1ття шляхом створення шд виконання цих завдань вщповщного технолопчно-виробничого базису. Серед таких завдань:
забезпечення ефективносп виконання сощальних ш1щатив влади шляхом суттевого зростання доход1в населення через збшьшення rie! частки доход1в, що утворюеться у промисловосп, внаслщок кардинального тдвищення продуктивносп пращ в галуз1 за рахунок технолопчного, структурного, квал1ф1кащйно-осв1тнього фактор1в;
мш1мзащя зовшшньо! вразливост та нестшкост господарсько! системи кра!ни, утворених внаслщок залежносп економши, з одного боку, вщ ¡мпорту енергоресурав та щн на них, з шшого - вщ суттевих коливань попиту на св1тових ринках на в1тчизняний монопродуктовий експорт;
технолопчна модершзащя
в1тчизняного виробництва та шфраструктури переважно за рахунок вщновлення чи започаткування випуску власно! продукци швестищйного та шфраструктурного призначення;
суттеве розширення виробництва готово! продукци для внутршнього споживчого ринку, в тому числ1 виробництва складно! техшчно! продукци, вироб1в медичного призначення та лшв, ор1ентащя на завоювання дом1нуючих позицш в1тчизняного виробника на внутршньому споживчому ринку;
покладення на промисловють функци техшко-виробничого забезпечення реал1заци прюритетних нащональних проектов, шщшованих Президентом Украши, зокрема у сфер1 охорони здоров'я, житловш сфер1;
забезпечення продовольчо! безпеки кра!ни, використання переваг природно-кл> матичних умов Укра!ни для завоювання лщерства на свтоовому продовольчому ринку в умовах глобальних ктматичних змш шляхом розширення i модершзаци галузей промислово! переробки
сшьськогосподарсько! продукци, переважно! орiентацi! на виробництво для експорту та внутрiшнього ринку готових до вживання харчових продукпв глибоко! переробки;
забезпечення военно! безпеки та усунення потенцiйних зовнiшнiх загроз вшськових конфлiктiв i тероризму через вщродження вiтчизняного ВПК i запуск у виробництво нов^шх зразкiв вшськово! технiки i озброення; утилiзацiя застаршо! технiки та боеприпасiв, вирiшення сощальних питань вiйськовослужбовцiв;
забезпечення енергетично! безпеки через модершзащю i розширення мережi енергогенеруючих пiдприемств традицшно! та альтернативно! енергетики за рахунок виробництва власного енергетичного обладнання та устаткування;
забезпечення еколопчно! безпеки та сталого розвитку довкшля, тквщащя наслiдкiв техногенних катастроф через створення потужностей з переробки та утилiзацi! промислових та побутових вiдходiв, очистки водоймищ.
Виконання перелiчених завдань iз прiоритетним залученням для цього втизняно! промисловостi стане основою для диверсифшаци промислового виробництва Укра!ни, його прогресивного переструктурування i оновлення. В основу стратеги змш для бшьшосп традицiйних галузей промисловостi мае бути покладена модель наздоганяючо! модернiзацi!, яка устшно себе зарекомендувала в рядi кра!н, що розвиваються. При цьому диверсифшащя та орiентацiя виробництва на емкий внутршнш ринок i виршення внутрiшнiх проблем дозволять уникнути окремих недолiкiв цiе! моделi, що спостер^алися в названих кра!нах, зокрема пов'язаних iз !х експортною моноспецiалiзацiею та недорозвиненiстю внутрiшнього спо-живання. Стратегiя наздоганяючо! модернiзацi! е найбшьш прийнятним варiантом для розвитку економши Укра!ни в даний час, !! результати легко прогнозованi, оскiльки орiентиром виступатимуть уже
отриманi здобутки шших бiльш розвинених краш1.
Для розвитку окремих галузей промисловоси, яю мають пiонернi iнновацiйнi розробки, що перевершують свiтовi аналоги, зокрема авiацiйно! та ракетно-космiчно! промисловостi, варто використати стратепю науково-
технологiчного прориву. «Проривна» стратегiя також може бути застосована й для формування паросткiв нових галузей, поширення яких очiкуеться у довгостроковш перспективi й основу яких становитимуть нано- та бютехнологи.
В основу реалiзацi! модернiзацiйно! стратегi! слщ покласти тактику виваженого гнучкого протекцюшзму та
iмпортозамiщення. Обидвi складовi мають бути тюно взаемопов'язанi.
Протекцiонiстська пол^ика мае
застосовуватися до секторiв та галузей промисловоси, зорiентованих на розширення iмпортозамiщуючого виробництва для внутрiшнього споживчого ринку та на несировинний експорт. Це дасть можливють, з одного боку, захистити внутршнш ринок вщ неконтрольованого (шдчас
демпiнгуючого та нелегального2) iмпорту, що чинить значний конкурентний тиск на вiтчизняних суб'ектiв, звужуючи тим самим !х ресурсну базу для довгострокових iнвестицiй, а з шшого - дозволить суттево розширити емюсть ринку на користь власного виробництва за рахунок зменшення його iмпортно! складово!.
Серед основних заходiв пол^ики протекцiонiзму, якi варто застосувати до згаданих секторiв, слiд вiдзначити:
тарифний захист у межах, передбачених умовами СОТ3, за рахунок
1 Проввдш науковц1 також схиляються до вибору саме ще! стратег!!' для пострадянських кра!н. Аргументи на и користь б1льш детально див. у робот1 [4].
2 Наприклад, за оцшками експерт1в, на внутр1ш-ньому ринку Укра!ни близько 70% товар1в легко! промисловост1 1ноземного виробництва ввезено нелегально [5].
3 Про можлив1 мехашзми захисту внутр1шнього ринку в рамках СОТ див. у робот1 [6].
суттевого збшьшення ставок ввiзного мита на готовi товари та вироби, що можуть вироблятися в Укра!нi, при одночасному застосуванш нульових митних ставок на iмпорт комплектуючих, iнвестицiйних товарiв (високотехнологiчного обладнання) та сировини. З часом iмпорт товарiв iнвестицiйного призначення (окрiм сировини) мае бути також замшений на власне виробництво за рахунок придбання за кордоном вiдповiдних лщензш i технологiй при сприяннi i фiнансовiй пiдтримцi держави, що становитиме основу для замикання технологiчних ци^в
виробництва в серединi кра!ни та зменшення зовнiшньо! технологiчно! залежностi;
митний захист за рахунок удосконалення митних процедур
щентифшаци та оцiнки товарiв, лiквiдацi! правових прогалин та нелегальних каналiв для !х контрабандного ввезення;
техшчний захист за рахунок пiдвищення вимог до техшчних характеристик iмпортованих товарiв на предмет !х вiдповiдностi мiжнародним стандартам якостi та безпеки експлуатацп, пiдвищення внутрiшнiх санiтарних норм щодо обмеження мiсткостi у матерiалах, з яких виготовлеш iмпортованi товари, речовин шюдливих для здоров'я людей та навколишнього середовища;
повна або часткова компенсащя державою «цши входження» суб'ектiв на ринок, зокрема на оргашзащю iмпортозамiщуючого виробництва,
оргашзащю сумiжних виробництв для замикання технолопчних циклiв, придбання iноземних лщензш i технологiй, витрат на шдготовку та пiдвищення квалiфiкацi! кадрiв, на власш НДДКР суб'ектiв, мар-кетинговий супровщ виробництва, розвиток центрiв промислового дизайну, трансферу технологiй тощо;
стимулювання iмпортозамiщуючого ви-робництва засобами податково! та кредитно! полiтики (податковi пшьги, державне гарантування повернення суб'ектами кредитiв комерцiйних банкiв, компенсащя вщсотково! ставки за комерцiйними кредитами тощо), усунувши вщповщш
недолiки використання цих iнструментiв у попереднi роки та тдвищивши цiльову спрямованiсть i обrрунтованiсть надання преференцiй; використання потенщалу державних банкiв та мiжнародних фшансових органiзацiй для iнвестування вiдповiдних iмпортозамiщуючих проектiв;
збiльшення державного замовлення на виробництво окремих видiв стратегiчно важливих товарiв, зокрема вiйськово! технiки та озброення, утилiзацiю морально застарiло! техшки та боеприпасiв iз вичерпаним строком збертання; запровадження державного замовлення на окремi соцiально важливi товари медичного призначення, що до цього часу iмпортувалися або вироблялися у недостатнш кiлькостi, зокрема на лiки та медикаменти, призначеш для лiкування хвороб, поширення яких сягнуло епiдемiчно! меж^ на медичне лiкувальне та дiагностичне обладнання, в тому числi за рахунок придбання шоземних лiценцiй на його виробництво, фшансово! пiдтримки запуску у виробництво втизняних iнновацiйних розробок у медичнш сферi.
В оргашзацшнш частинi виконання завдань, покладених на промисловють, держава мае забезпечити:
розробку середньострокового та довгострокового прогнозу розвитку окремих галузей та технологш, програми модернiзацi! виробничих потужностей та
iмпортозамiщення;
визначення депресивних регiонiв та регiонiв зi структурним перевиробництвом для органiзацi! в !х межах iмпортозамiщуючого виробництва,
експортного несировинного виробництва, виробництв для замикання технолопчних циктв iз законодавчим наданням цим регiонам спещального економiчного статусу;
визначення потенцiалу
iмпортозамiщення за кожним напрямом промислового виробництва у й розрiзi окремих продуктов; складання технологiчних схем iмпортозамiщення за участю вточизняних виробникiв, НДУ, профшьних державних установ та вiдомств;
розробку житлових будiвельних програм та визначення обсяпв необхвдних будiвельних ресурсiв i матерiалiв, що можуть бути вироблеш на вггчизняних потужностях;
органiзацiю проектування та будiвництва пiдприемств для замикання технологiчних ланцюгiв, ви6!р чи сприяння у створеннi суб'ектiв iмпортозамiщуючого виробництва;
оргашзащю придбання iноземних лiцензiй за участю профшьних державних установ та вщомств; здiйснення мошторингу та оцшки наукових розробок втизняних
академiчних та галузевих НДУ i ВНЗ щодо можливого !х впровадження у виробництво;
розробку та внесення змш до нормативно-законодавчих актiв щодо запровадження вщповщних
протекцюшстських заходiв на перiод проведення модершзаци та запуску iмпортозамiщуючих виробництв.
Завдання розвитку промисловост! для окремих задач розбудови економши сл!д деталiзувати, окресливши очшуваний результат, коло залучених до виконання основних i сум!жних галузей, можлив! механiзми реалiзацi! (див. таблицю).
Таблиця
Схема залучення промисловост1 до вир1шення ключових завдань розбудови крагни_
Завдання Очiкуваний результат виконання Галузi промисловостi Мехашзми реалiзацiï
1 2 3 4
Розвиток виробництва для внутршнього ринку за основними групами спо-живчих товарiв на основi iмпортозамiщення Прогресивне переструктурування промислового виробництва, його технолопчна i органiзацiйна мо-дершзащя за рахунок збiльшення частки виробництв для внутрш-нього споживчого ринку, розвитку високотехнологiчного сектору, в тому чи^ орieнтованого на виробництво швестищйно! продукцй' й на несировинний експорт; тдви-щення рiвня доходiв населения, створення нових робочих мюць Основт: легка промисло-вiсть, виробництво побуто-во! та комп'ютерно! техиiки, канцелярського та офюного приладдя; деревообробна промисловiсть та виробництво меблiв; автомобшебу-дiвна промисловiсть, у тому чи^ створення потужнос-тей з утитзацл старих авто-мобшв; харчопереробна промисловiсть. Сумгжнг: машинобудування у частит виробництва машин та устаткування, спещ-альних техиологiчних лшй для формування капiталу основних галузей перегляд ставок ввiзного мита на споживчi i про-довольчi товари iноземного виробництва перелiче-них основних галузей убiк 1'х тдвищення на термь ни i у розмiрах, передбачених умовами участ у СОТ; розробка та реалiзацiя програми модериiзацiï основних виробничих фондiв галузей iз визначеними завданнями для розвитку тдприемств вiтчизияного машинобудування i прюритетного використання 1'х продукцiï у здшсненш модернiзацiï; допуск iноземиих компанш на виутрiшнiй ринок на умовах оргашзацп виробництва ними продукцiï всередиш краïии на замiиу тieï, що iмпортуeться; придбання лiцензiй в шоземних виробиикiв на виробництво iмпортозамiщуючоï продукцiï, вироб-ничого обладнання та технолопчних лшш через iсиуючi профшьш державн iнституцiï i з видшен-ням для цього окремих бюджетних кошт^в або на умовах державного гарантування повернення по-зик; використання потенщалу власних iииовацiйиих розробок для розвитку iмпортозамiщення з попе-редньою оргашзащею мониторингу та складання реестру вгтчизняних iниовацiйних продуктов, гото-вих до впровадження; максимальне замикання технологiчних ланцюпв виробництва споживчих товарiв всерединi краши шляхом створення (в тому чи^ за участю держави на рiзних умовах) вiдсутнiх технологiчних ланок через будiвництво нових пiдприемств або перепро-фiлювання iснуючих непрацюючих тдприемств; тльгове оподаткування
1 2 3 4
Модершзащя шфра-структури, в тому чи-сл1 комунально!, транспортно!, енергетич-но! Повна реконструкщя та оновлення комунально! шфраструктури мют; очисних споруд мют, 6уд1вництво шдприемств з повно! утил1защ!' побутових в1дход1в; 6у-д1вницгво нових транспортних коридор1в, виконання функщ! транспортно! артерп м1ж кра!нами Заходу та Сходу, Швноч! та Швдня; модершзащя та розширення мереж! зал!зничних кол!й, оновлення рухо-мо! частини зал!зничного парку; модершзащя та буд!вництво нових ав!а- та морсь-ких порт!в; оновлення та розширення парку пасажирського та вантажного ав!а- та морського транспорту, створення власно-го потужного вантажного ав!а- та морсь-кого флоту; буд!вництво атомних елект-ростанц1й мало! потужностц буд!вництво в!трових та сонячних електростанц1й у малих м!стах та селах; значне розширення споживання енергоресурав (електроенер-г!!, палива), отриманих за рахунок розвит-ку внутр!шн!х альтернативних джерел Основнг: машинобудуван-ня, зокрема енергетичне машинобудування (у час-тин! започаткування виро-бництва устаткування для нових напрям!в електрое-нергетики), автомобшебу-дування (складна буд!ве-льна дорожня техн!ка), судно-, ав!а- та вагонобу-дування; х!м!чна промис-лов!сть (у частин! розвит-ку виробництва з утитза-цп побутових в!дход!в та очищення комунальних стоков); металурпя (у час-тин! виготовлення зал!з-ничних рейок, автомобь льного, ав!ащйного листа тощо) Вищеперел!чеш, доповнен! державним замовлен-ням та кредитуванням
Модершзащя ЗСУ шляхом вщродження власного ОПК П!двищення обороноздатност! держави; повне переоснащення ус!х вид!в зброй-них сил сучасними передовими зразками вшськово! техн!ки та збро! власно! роз-робки та виробництва, в тому числ! роз-робка та виробництво власно! в!йськово! транспортно! та бойово! ав!атехн!ки, човн!в та суден, ракетно! техн!ки, стрь лецько! збро! на баз! юнуючих шдпри-емств ОПК. Створення потужностей з утил!зац!! застаршо! в!йськово! техн!ки, спорядження, боеприпас!в, палива тощо Основнг: машинобудуван-ня ВПК з урахуванням того, що до виробництва буде залучено ряд сум!ж-них цив!льних галузей створення державного концерну (холдингу) з оборонно! промисловосп1 ¿з переп!дпорядкуванням йому ус!х вгтчизняних п!дприемств ОПК, спещаль зованих НДУ й КБ оборонного спрямування, роз-порошених м!ж м!н!стерствами та ведомствами; покладання на агентство функц!! единого ! головного п!дрядника з виконання державного оборонного замовлення на розробку та виробництво вш-ськово! техн!ки та спорядження, утитзащю заста-р!ло! техн!ки, збро!, палива, боеприпаив; повне замкнення технолог!чних циктв
1 Важливим кроком у цьому напрямi стало створення державного господарського об'еднання «Укроборонпром». - Див.: Указ Президента Укра!ни «Про заходи щодо пiдвищення ефективностi дiяльностi оборонно-промислового комплексу Укра!ни» вiд 28 грудня 2010 р. № 1245/2010.
1 2 3 4
Модертзащя установ охорони здоров'я на основi сучасно1' дiаг-ностично1' та лiкува-льно1' медично1' техиi-ки й устаткування власного виробництва Повне переоснащення установ охорони здоров'я новою медичною техткою, приборами та апаратами власного виробництва; максимальне iмпортозамiщення лiкарських засобiв та медпрепаратiв, створення повних циклiв виробництва основних видiв лiкiв, починаючи вiд хь мiчного синтезу лiкарських субстанцiй, виробництва спещального технолопчно-го обладнання для фармацевтично1' про-мисловосп, зашнчуючи випуском гото-вих лiкiв Основнг: машинобудування у частит виробництва медично1' техтки та обладнання, виробництва устаткування для хiмiчноï та фармацевтично1' проми-словостц хiмiчна та фар-мацевтична промисловють держзамовлення на розробку та виробництво меди-чно1' техтки, будiвництво нових машинобудiвних пiдприемств з виробництва зазначено1' медично1' продукцiï за участю держави та бiзнесу; тарифний захист внутршнього ринку медтехнiки та медпрепаралв; придбання за державний кошт лщензш та шозем-ного технологiчного обладнання на виробництво передових зразкiв медично1' техтки та апаратури; будiвництво за участю держави нових хiмiчних та фармацевтичних тдприемств (або розширення потужностей у межах юнуючих тдприемств) з виробництва найуживатших лшарських субстанцiй на замiну 1'х iмпорту для фармацевтично1' галузi
Модернiзацiя та роз-ширення житлового фонду краши Забезпечення будiвництва переважно на основi виробництва власних будiвельних матерiалiв та складно1' будiвельноï техт-ки Основнг: виробництво бу-дiвельних матерiалiв, хь мiчна промисловiсть (у частит виробництва будь вельно1' хiмiï), машинобудування (у частит виробництва складно1' будiвель-но1' технiки та обладнання) iмпортозамiщення шляхом будiвництва потужностей з виробництва будiвельних матерiалiв; придбання за участю чи сприяння держави лiцензiй на виробництво сучасних будiвельних матерiалiв; придбання сучасного технологiчного обладнання або лщензш на його виробництво в Украш; виробництво на лiцензiйнiй основi впчизняно! складноï будiвельноï техиiки, електрообладнання та шструменпв; тарифне обмеження iмпорту; державне кредитування та гарантування
Лiквiдацiя депресив-них промислових те-риторiй, зняття тд-вищено1' соцiальноï напруги у ïх межах Створення нових потужностей для iмпо-ртозамiщення i несировинного промислового експорту, розмiщення в межах депресивних територiй виробничих потужностей для замикання всередит краь ни технолопчних циктв виготовлення готово1' продукцiï для внутршнього ринку й експорту Ус галузi промисловостi, залучен до виконання перелiчених вище завдань Визначення потенщалу територiй для органiзацiï вiдповiдних виробництв, !х подальша органiзацiя на основi запровадження спецiального статусу те-риторш, надання строкових преференцiй суб'ектам названих виробництв, органiзацiя регулярного мониторингу результатов дiяльностi
Саме у такому контекст^ на нашу думку, мае бути скоригована втизняна промислова пол^ика, що дозволить використати потенщал нащонально! промисловостi для виршення найболючiших проблем суспiльного розвитку при одночаснш модершзаци самого виробничого базису краши.
Лiтература
1. Заможне суспшьство, конкурентоспроможна економiка, ефективна держава. Програма економiчних реформ на 2010-2014 роки / Комггет з економiчних реформ при Президеш^ Укра1ни. - К., 2010. - 87 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.president.gov.ua.
2. Потенщал нащонально! промисловосп: цш та мехашзми ефективного розвит-
ку / [Ю.В. Кiндзерський,
М.М. Якубовський, 1.О. Галиця та iH.]; за ред. канд. екон. наук Ю.В. Юндзерського; НАН Украши, 1н-т екон. та прогнозув. - К.,
2009. - 928 с. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/books/2009/09kyvmer. pdf.
3. Якубовський М. Промислова пол> тика: проблеми та перспектив модершзаци / М. Якубовський // Економша Украши. -
2010.-№ 8.-С. 21-29.
4. Полтерович В. Стратегии модернизации, институты и коалиции / В. Полтерович // Вопросы экономики. - 2008. - № 4. -С. 4-24.
5. 70% товарiв на ринку -контрабанда // «Економiчна правда» вщ 14.06.2010 [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.epravda.com.ua/news/2010/06/14/23 8365/.
6. Угода про захисш заходи / Система св^ово! торгiвлi ГАТТ/СОТ в документах. -К.: УАЗТ, 2000. - С. 257-264.
