CC BY
281
Л.1. Федулова
ТЕНДЕНЦП ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ
Промисловiсть сьогоднi
залишасться локомотивом
трансформацiйних перетворень у бшьшосп розвинутих краш. Як сфера прояву та реалiзащi визначально! частки матерiальних та iнтелектуальних потреб людини, вона е найвагомiшим економiчним чинником сучасного суспшьства. Вiдiграючи подвiйну роль у взаемоди з iншими сферами, перетворюючи себе i цi сфери, промисловють доводить свою спроможнiсть забезпечувати перехщ суспiльства до постiндустрiального типу. Саме розвиток промисловосп призвiв до кардинальних змш в умовах життя всього людства, а вiдмiтною рисою свггового промислового комплексу останнiми роками стало суттеве збiльшення частки наукомiстких виробництв з виготовлення шновацшних видiв продукци. Науково-технологiчна революцiя посилила спецiалiзацiю краш не тiльки у напрямi випуску готово! продукци, але i щодо виробництва окремих 11 складових.
Концептуальш засади промислово! полiтики Укра1ни також проголошують посилення вкладу впчизняного промислового комплексу в економiку через досягнення рiвня технологiчно розвинутих краш, наближення якостi життя до европейських стандарт та забезпечення економiчноi, у тому чист i технолопчно! безпеки, тобто визначають провiдну роль i мiсце промисловостi у забезпеченнi найважливiших стратегiчних iнтересiв держави [1]. На практищ це виявляеться в основних економiчних
показниках: випуск промислово'1' продукци в загальному обсязi випуску за перюд з 2000 р. складае близько 50%; валова додана вартють промисловостi в загальному обсязi ВДВ - 30%, а частка середньорiчноi кшькосп найманих працiвникiв у промисловосп - 40% (рис. 1).
Однак за якюними показниками Украша не наближаеться до европейських критерив розвитку, тому що сучаснi свiтовi тенденци галузево'1' структури промисловостi насамперед орiентованi на розвиток машинобудування та галузей споживчих товарiв, тодi як в Укрш'ш частка машинобудування за останш десять рокiв скоротилася майже втрич^ легко'1' промисловостi - у 8 разiв, а галузей сощально'1' спрямованосп - з 36,7 до 19% [2]. Зазначимо, що змши в галузевш структурi обробно'1' промисловостi свггу та окремих краш вiдображають процес штенсифжаци, пiдвищення ефективностi та якюних показникiв виробництва. Так, до найважливших тенденцiй у змiнi структури промислового виробництва слiд вщнести, з одного боку, пiдвищення значення галузей, яю базуються на досягненнях науково-технолопчного прогресу, з iншого - вщставання у темпах розвитку ряду старих галузей. При цьому деяю з галузей промисловосп взагалi поступово вщходять, а iншi -тшьки формуються, оскiльки ранiше ix не було й не могло бути - це бюшдус^я, виробництво лазерно'1' техшки, мiкробiологiчниx препаратiв тощо.
© Федулова Любов 1вашвна - доктор економ1чних наук, професор. 1нститут економ1ки та прогнозування НАН Украши, Ки!в.
ISSN 1562-109X
50 45 40 35 30 25 20
2006
2001 2002 2003 2004 2005
—•— Випуск промислово! продукци в загальному обсяз1 випуску (в основних цшах)
" Валова додана вартють промисловост1 в загальному обсяз1 валово! додано! вартост —*— Основш засоби промисловост
-в— Частка середньор1чно! юлькост1 найманих працюниюв у промисловост1 Ж 1нвестицц в основний кап1тал промисловост1
Рис. 1. Промисловгсть в економгцг Украти
Джерело: Промислов1сть Укра1ни у 2001-2006 роках: Стат. зб. - К.: Держкомстат Украши, 2007.
Майже стабшьш основш показники розвитку промисловосп протягом тривалого перюду (рис. 1), на наше переконання, вказують на юнування тенденци до утримання стану „статус-кво", що в умовах посилення свггово'! конкуренци та високих темтв структурних зрушень в економ1ках провщних кра!н не можна вважати позитивним явищем. До того ж це вказуе на вщсутнють впливу шновацшного ресурсу промислових пщприемств на загальний стан розвитку. I до цього часу вщбуваеться вплив ситуативного фактора на розвиток вгтчизняного
машинобудування. Погоджуемося з думкою аналгтиюв журналу Т0П-100 [3], що екстенсивне зростання ринюв збуту дозволяе, зокрема вгтчизняному машинобудуванню, збшьшувати обсяги виробництва без особливих
маркетингових зусиль. Подальш1 перспективи зростання ринку приводять до перерозподшу катталу власниюв, у тому чист шляхом злиття 1 поглинання. Згщно з даними Держкомстату, основна
причина зростання виробництва -збшьшення експорту, у першу чергу в Росш. Зокрема, лише за 10 мюящв 2007 р. на експорт бу-
ло поставлено продукци на суму майже 3,5 млрд. дол. Причинами цього явища е те, що завдяки виручщ вщ торпвл1 енергоресурсами Рос1я розпочала фшансування масштабних державних програм створення 1 вщновлення основних фонд1в (наприклад, програма закутвл1 нового тягового 1 рухливого складу для «Росшських зал1зниць», програми розвитку атомно! енергетики, закутвл1 сшьськогосподарсько! техшки). Так, на ринку вагоно- 1 тепловозобудування Рос1я не може обштися без украшських виробниюв через брак виробничих потужностей для задоволення зростаючого попиту. Сприятливою умовою для вгтчизняних машинобуд1вниюв е також загальна з Рос1ею з час1в СРСР система стандартизаци продукци, що позитивно впливае на характер 1 термши укладання договор1в. Ще одна перспективна галузь
вгтчизняного машинобудування -суднобудування, де безпроблемнють одержання завантаження пов'язана з тим, що аз1атсью суднобуд1вш компани перевантажеш замовленнями. Зокрема, Керченський завод «Залив», що входить до групи «Фшанси 1 кредит», у рамках промислово! коопераци уклав догов1р про довгострокове сп1вроб1тництво з норвезьким холдингом иМет. Прогнозуеться, що зростання
машинобудування за рахунок
екстенсивного збшьшення попиту протривае до 2011 року, що пов'язано, у першу чергу, !з завершенням до цього термшу бшьшосп рос1йських державних програм. Однак з метою пщвищення зац1кавленост1 до продукци укра!нського машинобудування в шших кра!нах необх1дно використовувати весь арсенал сучасного освоення ринюв, починаючи вщ розробки стратег!'! входження на нов! ринки ! закшчуючи впровадженням нових технологш та розвитком виробничих потужностей на новш технолопчнш баз!.
Слщ зазначити, що 2007 рк засвщчив деяк1 змши в структур! промислового виробництва Укра!ни. Найвищ! темпи зростання були притаманш машинобудуванню (рис. 2). Якщо у 2006 р. 31,7% приросту промислового виробництва забезпечили металургшне виробництво та виробниц-тво готових металевих вироб1в, то в 2007 р. внесок ще! галуз! зменшився майже вдв1ч1 - до 19,0%, ! в зростанш промисловост! визначальну роль вщграв розвиток машинобудування, внесок якого збшьшився з 24,2% у 2006 р. до 34,9%. При цьому тршка «лщер1в» залишилася незмшною - зростання виробництва в машинобудуванш, металургп 1 харчовш промисловосп забезпечило 68% приросту промисловосп в цшому. Пщвищення частки основно!
шновацшно! галуз1 - машинобудування -у структур! промислового виробництва на 1,9 в.п. до 14,4% е важливим
досягненням розвитку промисловосп Укра!ни в 2007 р.
Висою темпи зростання галуз1 були забезпечеш в основному за рахунок суттевого зростання виробництва транспортних засоб1в та устаткування (в 1,4 раза), що е результатом динам1чного розширення попиту з боку впчизняних пщприемств, як1 актив1зували 1нвес-тиц1йну д1яльнють та зб1льшили витрати на оновлення основних фонд1в, населення (у споживчому сегмент! машинобудування) та пщвищення конкурентоспроможносп вичизняно! 1нвестиц1йно! продукцГ!
машинобудування на зовшшшх ринках.
У 2007 р. збшьшилася також вага металург1йно! промисловосп - на 2,8 в.п. до 24,7%, одним 1з сприятливих чинниюв чого стало зростання внутршнього попиту.
Продуктивнють прац1 в ц1лому по промисловосп (визначена як вщношення обсягу реал1зовано! продукцГ! до середньор1чно! кшькосп прац1вник1в) у 2006 р. досягла значення 164,10 тис. грн. на одного працюючого 1 мае стшку тенденцш до зб1льшення. Так, за перюд з 2001 по 2006 р. даний показник збшьшився бшьш шж у 3 рази (з 55,31 до 164,10 тис. грн. на одного працюючого), що слщ вважати позитивною тенденщею. Це стало результатом одночасно! дп двох фактор1в - збшьшення вартюного обсягу вироблено! та реал1зовано! продукцГ! (як через активГзацш виробничо! активност1, так 1 через пщвищення цш виробник1в) та зменшення кшькосп промислових прац1вник1в. В обробнш промисловост1 продуктивн1сть прац1 вища за загальнопромислову 1 складае 174,10 грн. на одного пращвника. Найбшьший показник зафшсовано у виробництв1 коксу, продукпв нафтопереробки -812,96 грн., найнижчий - у легкш промисловосп - 45,86 грн. Под1бна тенденщя триватиме 1 у найближчому
майбутньому, щоправда, темпи збшьшення показника продуктивносп працi у промисловосп можуть зменшитися з огляду на ймовiрне призупинення темпiв скорочення
пращвниюв та об'ективноi неможливостi залучення додаткових виробничих потужностей, що застарши морально i фiзично.
Легка промисловкть Добувна промисловкть Виробництво електроенерги, газу та води
Виробництво коксу, продуктов нафтопереробки 43 4
Х1м1чна та нафтох1м1чна промисловкть
Металурпя _1,5
Виробництво харчових продуктов Целюлозно-паперове виробництво Виробництво неметалево! мiнеральноi продукци ) Обробка деревини та виробництво виробiв iз деревини
0,4 0,3
2,7
□ 5,8
4,4
3,0
Машинобудування
2,9 3,3
Ц6,7
3,2
Ц 6,2
10,0 10,0
Ц 16,9
14,3
□ 2007
□ 2006 □ 2005
Ц 22,1
J 11,8
-15,0 -10,0 -5,0 0,0
5,0
10,0 15,0 20,0 25,0
30,0
Рис. 2. Динамгка зростання виробництва в галузях промисловост1 Украгни у 2005-2007рр., % до попередньогороку
Фондоввддача (вщношення обсягу реалiзованоi продукци до середньорiчноi вартост основних засобiв) мае стшку тенденцш до збшьшення, що е задовшьним результатом. Так, за перюд з 2002 по 2006 р. даний показник збшьшився з 0,69 до 1,081, або приблизно на 57%. Це стало наслвдком одночасноi ди двох тенденцш - збшьшення вартюного обсягу виробленоi та реалiзованоi продукци (як через активiзацiю
виро6ничо! активностi, так i через пiдвищення цiн виробниюв) та недостатнiсть темпiв введення нових основних виробничих фондiв. Проте, якщо фондовiддача до6увно!
промисловостi дещо зростае (0,517 грн./грн. у 2006 р. проти 0,487 грн./грн. у 2005 р.), то в переробнш промисловосп даний показник зменшився у 2006 р. в основному у виробницга харчових продукпв, напо'ш та тютюнових виробiв; обробка деревини та виробництво
B^oGiB i3 деревини, KpiM меблiв - у результат закiнчення першого етапу оновлення виробничого апарату, який тривав з 2000 по 2005 р.; виробництво коксу, продукпв нафтопереробки; xiMi4ra на нафтoхiмiчна промисловють -через вщсутнють програми технолопчно1 модершзаци, що спричиняе подальше старiння та знос основних фoндiв. Пoдiбна тенденцiя триватиме, за нашими оцшками, i у найближчому майбутньому. Щоправда, темпи зменшення
фoндoвiддачi можуть призупинитися з огляду на збшьшення швестицшно1 активнoстi та переоцшки вартoстi основного капiталу (що призведе до зростання вартост основних фoндiв) та за умови здшснення урядом жорстко'1' антшнфляцшно1 пoлiтики.
Заслуговуе на увагу тенденщя щодо взаемозв'язку мюцерозташування про-мислових пiдприемств з ix екoнoмiчнoю результативнiстю. Так, згщно з даними Держкомстату Украши понад 77% украшських промислових пiдприемств сконцентровано в мютах. Вони забезпечують понад 90% обсягу реалiзoванoi продукци, мають найбiльшу кoнцентрацiю людських ресурсiв та промислових фoндiв. Шiсть великих мют (з населенням понад 500 тис. чол.) i 4 мiста-мiльйoнера (Кшв, Харкiв, Донецьк, Днiпрoпетрoвськ) е лщерами за абсолютними показниками промислового розвитку. У них сконцентровано близько 36% пщприемств, що забезпечують понад 66% обсяпв виробництва i дають мiсце роботи 40% населення, зайнятого в прoмислoвoстi. Але серед показниюв розвитку промислового комплексу вони посщають далеко не першi мюця за рiвнем фoндooзбрoенoстi, фoндoвiддачi i прoдуктивнoстi працi.
Наприклад, за останшм показником Кшв знаходиться лише на 19 мющ, Запoрiжжя - на 28, Донецьк - на 29, Дншропетровськ - на 37, Одеса - на 51. У той же час на першi мюця за рiвнем
продуктивносп пращ в промисловосп виходять малi i середш мiста: Авдивка, Лисичанськ, Надвiрна, Пщгородне, Немирiв, Тростянець, Кам'янка-Бузька, Кременчук, Снаюеве, Пiвденний, Мирoнiвка, Прилуки та шш1 Бiльшiсть iз них знаходяться в перифершнш зoнi великих господарських цен^в - Киева, Львова, Донецька, Дншропетровська, Одеси - у так званих промислових агломерациях. Зокрема, найбшьшу ефективнють використання основних засoбiв (за усередненими показниками) мають саме маленью мюта чисельнiстю 10-50 тис. чол. У деяких iз них уже засноваш нoвiтнi, кoмерцiйнo спрямoванi прoмислoвi тдприемства, що забезпеченi сучасним устаткуванням, мають значш обсяги виробництва та реалiзацii продукци, а також високу рентабельнють (ЗАТ «Ерлан», «Дншроприлад», «Торг сервю Дншро», ТОВ «Ветпрепарати», лiкерoгoрiлчаний завод Nemiroff, ЗАТ «Лошмер», ЗАТ «Машинoбудiвник» та iншi). Частина з них розвиваеться як самостшш прoмислoвi центри (Немирiв, Тернiвка), але переважна бшьшють сконцентрована навколо великих мiст i входить до складу промислових аглoмерацiй (Городок, Комарно, Дубляни, Моспине, Пщгородне, Чугу1в, Люботин та шшГ). Висoкi показники фoндoвiддачi в малих мютах пов'язаш з широким залученням шоземних iнвестицiй i впровадженням новггшх теxнoлoгiй та форм сучасного менеджменту в окремих промислових центрах, а також iз використанням переваг близькосп до великого мiста як основи комерцшно1, фшансово-кредитно1 i банювсько1 активносп, ринкових перетворень, розвитку мiжнарoдниx вщносин i прикладно! науки. Малi та середш мюта також одержують значш переваги пoрiвнянo з великими центрами через низьку земельну ренту, наявнють вшьно" робочо1 сили, низькi витрати на
оргашзацш виробничого процесу i соцiальну забезпеченють працiвникiв.
Науково-технолог1чний потенц1ал. Основу науково-
технологiчного потенцiалу
промисловостi Украши становлять оргашзацп, якi виконують науковi та науково-техшчш роботи i представляють ус сектори науки (академiчний, галузевий, вузiвський та заводський), а ïx загальна кшькють протягом перiоду 2003-2007 рр. коливалася вщ 580 до 549, що свщчить про поступове зменшення. У галузевому розподiлi бiльшiсть наукових оргашзацш виконують науковi та науково-техшчш роботи для переробноï промисловостi, зокрема, для
машинобудування, електротеxнiчноï промисловостi, виробництва медтехшки. Кадрова складова науково-
технолопчного потенцiалу
промисловостi налiчуe понад 65 тис. пращвниюв, якi зосередженi передуам у галузях машинобудування, елект-ротеxнiчноï промисловостi,
транспортного машинобудування. У динамiцi спостер^аеться щорiчне зменшення чисельностi працiвникiв; у 2004 р. на 4,4% порiвняно з попередшм перiодом, у 2005 - на 2, у 2006 - на 1,8, у 2007 - на 5,7%. Вщбуваеться вщпк науковщв у iншi галузi нащонального господарства та види дiяльностi, вшзд на роботу за кордон, а також звшьнення працiвникiв за скороченням штатсв. Лише у двох галузях промисловосп збiльшувалася чисельнiсть працiвникiв наукових оргашзацш - транспортному машинобудуванш та харчовому виробницт, що свiдчить про попит шдприемств цих галузей на шновацшш розробки.
У цiлому рiзко знизилося спiввiдношення мiж теxнiками i дослщниками, тодi як спiввiдношення мiж допомiжним i обслуговуючим персоналом i дослщниками зросло. Виявлеш змiни пов'язаш, на нашу думку,
не стшьки з процесами впровадження бiльш доско^ло! технiки, що iнтенсифiкуе процес НДДКР i викликае звiльнення дослiдникiв та техншв вiд неквалiфiкованоi працi, скшьки з швидшими темпами вiдходу з галузi «Наука i наукове обслуговування» найбiльш квалiфiкованих працiвникiв порiвняно з пращвниками
неквалiфiкованоi працi.
За статистичними даними, в УкраЛш вiдбуваеться зростання рiвня забезпе-ченостi працiвникiв наукових оргашзацш основними засобами за пасивною та активною частинами. Так, фондо-озброенють пращвниюв у 2007 р. склала 53,8 тис. грн., що в 1,4 раза бшьше, шж у 2003 р., а техшчна оснащенiсть працi становила 15 тис. грн., або 160% порiвняно з 2003 р. Зазначена динамша е наслщком нагромадження основного катталу наукових органiзацiй, у складi якого активна частина зростала пришвидшеними темпами, а також скорочення чисельносп пращвниюв. Одночасно вщбувалися позитивнi зрушення структури основного катталу: частка машин i устаткування зросла з 24,9% у 2003 р. до 26,9% у 2007 р. Найбшьш катталомюткими е дослщження у металурги та фармацевтищ - 94,7 та 84,6 тис. грн. на одного пращвника вщповщно порiвняно з 52,6 тис. грн. у середньому по промисловосп.
Науково-технолопчна дiяльнiсть промисловостi характеризуеться неста-бшьнютю та рiзноманiттям суб'ектiв фiнансування (кошти державного i мiсцевих бюджетiв, з яких 5-10% призначеш на виконання ^у^во! частини державних, мiжгалузевих i галузевих програм з прiоритетних напрямiв розвитку науки i технiки; власш кошти наукових органiзацiй, кошти оргашзацш державного i
пiдприемницького секторiв, кошти шоземних iнвесторiв), що зумовлюе розматсть форм та умов надання
кош^в. Основними джерелами фшансування НДДКР для потреб промисловосп виступають кошти оргашзацш тдприемницького сектору (ïx питома вага у загальних обсягах фiнансування склала 39% у 2007 р. (табл. 1), кошти шоземних iнвесторiв (21,7% ввдповвдно), бюджетнi кошти (19,8%), власш кошти наукових органiзацiй (10,2%), кошти оргашзацш державного сектору (8,8%) тощо. Останшми роками вiдбуваеться перерозподiл джерел фшансування промислових НДДКР у напрямi збшьшення частки власних кош^в наукових оргашзацш та тдприемницького сектору, скорочення кош^в шоземних джерел, тодi як частка
Таблиця 1. Структура джерел фшансування внутргшнгх витрат на виконання наукових та науково-технгчнихробт для промисловостг за 2001-2007рр., % 1
У тому чист
Показники Усього кошти кошти кошти
власш кошти оргашзацш оргашзацш шозем-
кошти бюджету державного тдприемниць- них
сектору кого сектору джерел
2001
Промисловють 100,0 8,7 17,2 5,7 31,2 33,6
Добувна промисловiсть 100,0 0,5 30,4 4,1 58,4 5,0
Переробна промисловiсть 100,0 9,6 16,4 5,3 29,5 35,5
2002
Промисловють 100,0 7,4 10,8 7,0 38,5 33,5
Добувна промисловють 100,0 1,4 22,0 4,7 36,4 35,3
Переробна промисловють 100,0 8,2 10,3 7,3 38,0 33,1
2003
Промисловють 100,0 8,3 15,9 6,1 39,5 29,0
Добувна промисловють 100,0 1,2 21,6 7,3 49,8 19,6
Переробна промисловють 100,0 9,0 15,4 5,6 39,6 28,9
2004
Промисловють 100,0 9,5 19,2 6,4 35,3 26,6
Добувна промисловють 100,0 0,9 33,0 14,1 24,5 26,9
Переробна промисловють 100,0 10,1 18,6 5,8 36,2 26,2
2005
Промисловють 100,0 9,8 14,4 6,2 35,6 30,2
Добувна промисловють 100,0 0,3 24,6 11,1 34,3 29,1
Переробна промисловють 100,0 10,9 12,8 5,7 36,1 30,3
2006
Промисловють 100,0 12,4 17,4 6,0 36,4 26,0
Добувна промисловють 100,0 2,9 34,9 18,9 38,0 4,5
кош^в державного бюджету та оргашзацш державного сектору залишаеться майже постшною. Така тенденщя змши стввщношення джерел наближаеться до свпово! практики, особливо провщних краш свгту, де основний тягар витрат несе бiзнес, передуам вiтчизняний, а не держава. Однак для Украши такий стан справ не мае позитивного характеру, що виявляеться перш за все у попршенш експортних позицш вичизняно! промислово! продукци на свпових ринках. Це вiдображае вiд'емне сальдо зовшшньторговельного обороту.
Пеpеpoбнa пpoмислoвiсть 100,0 12,9 15,5 5,2 37,5 27,0
2007
Пpoмислoвiсть 100 10,2 19,8 8,8 39,0 20,7
Дoбyвнa пpoмислoвiсть 100 10,4 18,8 8,4 39,5 21,2
Пеpеpoбнa пpoмислoвiсть 100 10,7 17,9 8,0 40,1 21,7
1 Сгатистичний щopiчник Укpaïни зa 2006 рж I Деpжкoмстaт Укpaïни; 3a ред. О.Г. Oсayленкa. - К.: Ko^yn^aKr, 2007. - 551 с.
Як пpиклaд недaлекoгляднoï пoлiтики деpжaви слiд зaзнaчити зaнепaд вiтчизнянoï легш'1 пpoмислoвoстi, якa в yсi чaси мae стpaтегiчне для сyспiльствa знячення, тoмy щo спpияe poзв'язaнню бaгaтьox зaдaч сoцiaльнoгo xapaктеpy. Ретpoспективний aнaлiз свiдчить, щo вiтчизнянa легкa пpoмислoвiсть мaлa знaчний пoтенцiaл. Taк, вapтiсть пpoдyкцiï, виpoбленoï пiдпpиeмствaми легкoï пpoмислoвoстi y 1990 р., oцiнювaлaся в 15 млрд. дoл. США. Тут фopмyвaлoся мaйже 15% нaдxoджень y деpжaвний бюджет, зaбезпечyвaлoся poбoтoю близькo 7% зaгaльнoï чисельнoстi пpoмислoвo-виpoбничoгo пеpсoнaлy пpoмислoвoстi; y зaгaльнoмy oбсязi пpoмислoвoï пpoдyкцiï Укряши нa гaлyзь пpипaдaлo 11,6% [4, 5]. 3oкpемa, експерти зaзнaчaють, щo текстильнa пpoмислoвiсть Укршни мята тaкi кoнкypентнi пеpевaги: вiднoснo готужш oснoвнi фoнди кoмбiнaтiв, якi були oнoвленi зя дoпoмoгoю Мiнiстеpствa легаш пpoмислoвoстi у 80-90-x poкax минyлoгo стoлiття; зручне геoгpaфiчне poзтaшyвaння (3-4 дш тpaнспopтyвaння вянтяжним aвтoмoбiлем дo
зaxiднoeвpoпейськиx pинкiв); низький piвень зapoбiтнoï пляти при висoкiй ^a^ka^i першнялу [5, 114] (мяйже стiльки, скшьки в чopнiй метaлypгiï).
Cьoгoднi бшьшють iз пoнaд 800 великиx i сеpеднix i 4,2 тис. мaлиx пiдпpиeмств зaзнaченoï гaлyзi, якi зябезпечують 150 тис. poбoчиx мiсць, мяють висoкий теxнiчний piвень (у 2004 р. швестици у виpoбництвo стaнoвили 360 млн. грн.; зaкyпленo сyчaснoгo
iмпopтнoгo устяткувяння ня суму 57 млн. дoл.). Гялузь oстaннiми poкaми нaмaгaeться ядяптувятися дo вимoг pинкoвoï екoнoмiки i пеpебyвae ня стади poзвиткy. Пpoте через дефopмoвaнiсть i poзбaлaнсoвaнiсть сyчaснoï гaлyзевoï структури пpoмислoвoстi Укряши чясткя легкoï пpoмислoвoстi зменшиляся з 10,8% у 1990 р. дo 1,1% у 2006 р. Для пopiвняння: у свiтoвoмy виpoбництвi чясткя легкoï пpoмислoвoстi стaнoвить 5,7%, у свгшвш тopгiвлi тoвapaми - 6,1%. П^пр^мс^я легкoï пpoмислoвoстi у 2005 р. пopiвнянo з 1990 р. зязняли знaчниx втрят: виpoбництвo
нaйвaжливiшиx видiв пpoдyкцiï гaлyзi скopoтилoсь у 5,84-78,25 рязя. Hинi в стpyктypi пpoмислoвoстi вoнa пoсiдae oстaннe мiсце зя кiлькiстю вигoтoвленoï пpoдyкцiï. Oтже, вpaxoвyючи знaчyщiсть пpoдyкцiï галуз^ свiтoвий дoсвiд, iснyючий стян легею!' пpoмислoвoстi негaтивнo впливae ня екoнoмiчнy безпеку кряши.
Ha стад виpoбництвa пpoдyкцiï легаш пpoмислoвoстi вплинули тяга чинники:
скясувяння центpaлiзoвaнoгo
зaмoвлення, передчясня i нaдтo рядикяльня лiбеpaлiзaцiя внyтpiшньoгo ринку без вiдпoвiднoï екoнoмiчнoï i нopмaтивнo-пpaвoвoï пiдтpимки
вiтчизнянoгo тoвapoвиpoбникa призвели дo зaпoвнення бiльшoï чястини ринку iмпopтними тoвapaми. В oснoвнoмy щ тoвapи нялежять дo «кoнтpaбaндниx» i не oбклaдaються митoм. 3a тaкиx yмoв вiтчизняний пpoдyкт стae
некoнкypентoспpoмoжним зя цiнoю;
стрГмке засилля iмпортованоï продукцп за низькими цшами висyваe цiнy як основу формyвання попиту;
приватизацiйнi процеси в галyзi в основному проводилися без залучення швестицш, що не створило умов для появи ефективних власниюв та формування необхвдного капiталy, загальмувавши ринкову адаптацш пiдприeмств галyзi;
неринковий мехашзм yправлiння бiльшiстю пiдприeмств галузГ насамперед колишнix державних, призвiв до ввдсутносп стратеги ïx розвитку, недостатнього використання
шструмешгв маркетингу, зниження уваги до забезпечення якостГ продукци.
Oдним iз шляxiв подолання зазначено'1 негативно! ситуаци можна запропонувати створення кластерiв, якГ грунтуються на консолвдацп зусиль окремих учасниюв з метою досягнення конкурентних переваг та впровадження шновацш в умовах невизначеносп та глобалГзаци економiки. Завдяки поеднанню у класте-
рГ тдприемств теxнологiчного ланцюга «наука - сГльське господарство -первинна обробка - текстильне виробництво - швейне виробництво» буде забезпечено синергетичний ефект та розвиток не тГльки розрГзнених тдприемств, але i цГлих регюшв.
Hевтiшною залишаеться ситуацГя у сферГ формування ринку промислово'1 власностГ. Так, за даними Держкомстату, розподш кшькосп пГдприемств, що виконували роботи Гз створення i використання об'ектГв промислово'1 власностГ (OnB) та рацГоналГзаторських пропозицш (табл. 2), показуе незначнГ змши кГлькостГ пГдприемств у цГлому по
промисловосп при досить низькому рГвш активностГ за перГод 2003-2006 рр. (515 пГдприемств у 2006 р. i 604 пвдприемства у 2003 р.) Проте в 2006 р. хх кшькють порГвняно з 2005 р. скоротилася на 18,5%. За деякими галузями промисловосп ситуацГя виглядае катастрофГчною: у легкш промисловостГ тшьки сГм пГдприемств виконували роботи Гз створення i використанняя OnB. За 4 роки ввдбулося зниження кшькосп
пГдприемств, що використовували OnB, y
2,7 раза. Причому в текстильному виробництвГ таких пГдприемств взагалГ немае. Кшькють пГдприемств
деревообробноï промисловостГ (без урахування виробниюв меблГв), що створюють i використовують OnB, скоротилася з 2003 р. y 4,4 раза i становила лише 16 пГдприемств у 2006 р. У хГмГчнш та нафтохГмГчнш промисловостГ ввдбулося зростання пГдприемств Гз використанням OnB на 28,8% порГвняно з 2003 р., а у металургшному виробництвГ таке зростання вГбдулося на 58,1%. Проте загальна кшькють таких пГдприемств у 2006 р. була не дуже великою: 67 пГдприемств у хГмГчнш та нафтохГмГчнш промисловостГ i 49 - у металурги. Стабшзовано ситуащю у
машинобудуванш: у 2003 р. 206 пГдприемств створювали i
використовували OKB, а у 2006 р. - 209. У 2006 р. порГвняно з 2005 ввдбулося зменшення кшькосп таких пГдприемств на 11,8% за рахунок зменшення кшькосп пГдприемств з виробництва машин i устаткування та транспортних засобГв та обладнання.
Таблиця 2. Розподш KUbrn^i тдприемств, що виконували роботи iз створeння
i використання об 'ектiв промислово1 власностi та рацiоналiзаторськиx _пропозицш, за видами eкономiчноï дiяльностií_
Bиди дГяльносп 2003 2004 2005 2006
Всього по економ1ц1 1614 1631 1849 1346
Промислов1сть 604 547 632 515
У тому чисш:
легка промислов1сть 19 15 12 7
У тому чист:
текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та вироб1в 1з хутра 19 15 12 7
обробка деревини та виробництво вироб1в 1з деревини, кр1м мебл1в 70 14 18 16
х1м1чна та нафтох1м1чна промислов1сть 52 58 70 67
У тому чист:
х1м1чне виробництво 43 48 54 52
виробництво гумових та пластмасових вироб1в 9 10 16 15
металургшне виробництво та виробництво готових металевих вироб1в 31 41 52 49
машинобудування 206 192 237 209
У тому чист:
виробництво машин та устаткування 104 95 122 100
виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування 60 56 64 64
виробництво транспортних засоб1в та устаткування 42 41 51 45
1 Наукова та шноващйна д1яльтсть в Укршш [2006]:
Пщприемства промисловосп
демонструють досить низьку патентну активнють, до то ж останшм часом спостер1гаеться тенденщя до зменшення кшькосп заявок на винаходи 1 тдвищення кшькосп заявок на видачу охоронних документ1в на корисш модел1 та промислов1 зразки. Така ж тенденщя 1 щодо виданих охоронних документ1в на р1зновиди ОПВ. Характер зазначених тенденцш пояснюеться бшьшою простотою авторських ршень у промислових зразках 1 корисних моделях пор1вняно з винаходами 1 в деяких випадках бшьшою швидкютю отримання охоронних документ1в.
Анал1з стану в р1зних галузях промисловосп за останш роки свщчить про практично нульов1 показники винахщницько! активносп на
тдприемствах легко! та деревообробно! промисловост1. Краще виглядають х1м1чна, нафтох1м1чна та металург1йна промислов1сть. Б1льше половини заявок 1
т. зб. / Держкомстат Украши. - К., 2007. - С. 281. патент1в на ОПВ, як1 створен1 у промисловосп Укра!ни, дають п1дприемства машинобудування. Усе це свщчить про складний стан справ у промисловосп Укра!ни щодо захисту штелектуально! власност1 в цшому, про в1дсутн1сть перспектив розвитку в легкш та деревообробн1й промисловост1, тдприемства яких виробляють застар1лу продукц1ю 1 не прагнуть змшювати методи оргашзаци виробництва. У галуз1 машинобудування ще е перспективи змш 1 зростання, оскшьки частково збережений могутн1й колись
винахщницький потенц1ал, 1 при вщповщному стимулюванн1 державою розвитку в1тчизняного машинобудування ще можливе його вщродження 1 повернення на позици початку 90-х роюв.
Технолог1чна структура
виробництва. 1нновацшна активн1сть галузей промисловост1 в розр1з1 технолог1чних уклад1в за останн1 с1м
роюв майже не змшилася: бiльш активш в iнновацiйнiй дiяльностi галузi сектору середшх теxнологiй; зростае iнновацiйна активнють металургп та обробки металу у секторi низьких теxнологiй. Як незадовшьну слiд вважати тенденцiю стабiльноï кшькосп пiдприемств машинобудування, що займаються iнновацiйною дiяльнiстю, через те що дана галузь е основою в секторi високих технологш i сво1м постiйним зростанням мае забезпечувати шновацшний розвиток економiки краши.
Домшуючими у промисловому ком-плексi краши е виробництва 3-го i 4-го технолопчних укладiв, питома вага яких становить разом 95%. Це в основному традицшш галузi добувно! i обробно! промисловостi, започаткованi на раншх стадiяx iндустрiалiзацiï, що в розвинутих крашах дiйшли межi сво'1'х можливостей. Тому просте ввдтворення iснуючоï технолопчно'1' бази не зможе забезпечити Укра'1'ш довгострокового економiчного зростання. Слiд зазначити, що ресурсна складова у вартосп готово'1' продукци США, Япони та захвдно'1' Свропи не перевищуе 10-15%. У нашш кра1ш у ситуацп зниження обсягiв випуску i питомоï ваги високотеxнологiчноï продукцп матерiальнi витрати мають стiйку тенденцiю до зростання.
У структурi iнвестування у розрiзi теxнологiчниx укладiв промисловоï дiяльностi посилюеться частка обробноï промисловостi, що е позитивним явищем. У той же час основну масу швестицш споживають орiентованi на експорт сировиннi галузi та галузi, якi випускають продукщю з невисоким вмiстом доданоï вартосп. Незважаючи на зусилля держави та пiльговi умови господарювання, до цього часу не вiдбулося випереджаючого швестування машинобудування - основноï
iнновацiйно орiентованоï галузi, яка випускае наукоемну продукщю iз високим вмiстом доданоï вартосп. Проте
прирют iнвестицiй досягнуто
пщприемствами переважно'1 бiльшостi видiв промислово'1 дiяльностi. Найбiльшими темпами протягом 20032005 рр. зростали швестици у металургшну галузь (41,3-43,3% щороку). Проте у 2006 р. на тш загального уповшьнення iнвестицiйного процесу у промисловосп спостер^алося скорочення частки освоення швестицш у виробництва добувно'1' промисловостi -тдприемств 3-го технолопчного укладу - з 52, 5% у 2004 р. до 48,3% у 2006 р.; при деякому зростанш цього процесу у виробництвах 4-го технолопчного укладу (з 45,1% у 2004 р. до 49,3% у 2006 р.) та 5-го технолопчного укладу (традицшно, виробництво в офщшнш статистищ даний уклад з деякою умовнютю представляе виробництво електричного та електронного устаткування), що також пщтверджуе вже зазначене рашше стосовно помггно! тенденци незначних структурних змш у промисловосп. Однак з позицш впливу промисловосп на сощогумаштарний розвиток суспшьства задовшьного результату не спостер^аеться. Так, за даними Держкомстату, у 2006 р. у загальному обсязi каттальних вкладень майже на третину знизилися обсяги iнвестицiй у розвиток тдприемств сфери шформатизаци, на чверть - полiграфiчноi промисловостi та видавничо'1 справи. Витрати на охорону навколишнього природного середовища i ращональне використання природних ресурсiв становили 1,5% вщ загального обсягу капiтальних швестицш.
Не вiдрiзняеться стацiонарнiстю i технолопчна структура iнвестицiй. Так, якщо в перюд з 1995 по 2003 р. частка швестицш в обладнання, шструмент та швентар збiльшилася вдвiчi i досягла 55%, то в 2004-2005 рр. ця частка зменшилася на 2% i залишалася стабiльною. Така змша в технологiчнiй структурi iнвестицiй у першу чергу не
сприяе ефективному впровадженню нових технологш, вщновленню устаткування 1, у кшцевому пщсумку, розширенню швестицшно! д1яльносп суб'екпв господарювання. У
вщтворювальнш структур! швестицш в основний каттал частка спрямованих асигнувань на техшчне переоснащення 1 реконструкщю дшчих пщприемств, буд1вель 1 споруд е довол1 високою пор1вняно з шшими видами економ1чно! д1яльносп, хоч 1 мала тенденщю до зниження у 2006 р. до 68,1% проти 70,5% у 2005 р.
Важливим прюритетом
швестицшно! полпики е залучення шоземного катталу, по-перше, з метою пщвищення ресурсозабезпечення
швестицшно! сфери, по-друге, з метою використання накопиченого шоземними ф1рмами досвщу створення ! просування наукомютко! продукци. Так, структура прямих шоземних швестицш заруб1жних кра!н в економку Укра!ни у 2001-2006 рр. за видами економ1чно! д1яльносп та технолопчними секторами свщчить про юнування стшко! тенденци в тому, що стввщношення обсяпв прямих шоземних швестицш починаючи з 2002 р. було суттевим на користь середньотехнолопчного сектору
промислового виробництва. Однак як негативну слщ зазначити тенденцш зменшення притоку П11 у 2005-2006 рр. у сектор середньо- та високотехнолопчних виробництв майже у два рази пор1вняно з 2004 р. Одшею ¿з причин, на наше переконання, слщ вважати закшчення чергового етапу експанси рос1йського б1знесу в харчову промислов1сть, що супроводжувалася вщповщною
технолог1чною модерн1зац1ею
виробництва та зниженням швестицшно! активносп у деяких видах промислового виробництва (машинобудування, х1м1чна та нафтох1м1чна промислов1сть, виробництво коксу тощо), пов'язаш з1 зм1ною кон'юнктури ринюв та низькою
конкурентоспроможн1стю в1тчизняного виробництва машин, електричного, транспортного та електронного устаткування.
Найб1льшу частку в експорт! складае продукц1я середн1х технолог1й низького р1вня (у середньому за шють рок1в - 55%), дал! - низьких технологш -20%. Частка середшх технологш високого р1вня складае 18%, а високих -близько 5%. Отже, наявна загальновщома тенденщя щодо переважно!
низькоукладносп в1тчизняного
промислового виробництва та вщсутнють будь-яких змш у структурн1й пол1тиц1 кра!ни. У зв'язку ¿з вищезазначеним ц1лком законом1рним сл1д вважати зб1льшення частки ¿мпорту до Укра!ни високотехнолог1чно! продукцГ!. Взагал! динам1ка даного процесу також зберкае стаус-кво. Структура укра!нського експорту й до цього часу е свщченням неефективного використання науково-технолопчного потенц1алу.
Одним ¿з впливових фактор1в на структурн! зрушення у промисловосп е трансферт технолог1й. Анал1з статистич-них даних св1дчить, що частка загально! к1лькост1 нових технологш (техшчних досягнень), придбаних в1тчизняними про-мисловими п1дприемствами в Укра!н1 ! за !! межами, у 2005 р. пор1вняно з 2004 р. була значно скороченою, проте у 2006 р. спостеркалося деяке полшшення даного процесу. Традицшно частка придбаних технологш за межами Укра!ни бшьша, хоча протягом 2005-2006 рр. цей розрив було скорочено. Зокрема, серед р1зних форм придбаних технологш у 2006 р. найбшьшу кшькють становило устаткування, частка якого в загальнш !х к1ль-кост1 дор1внюе 76,1%, з яких 38,9% при-падае на в1тчизняний ринок, а 37,2% -закордонш ринки. Досить малою (3,8%) була частка лщензш на використання об'екпв промислово! власносп, що св1д-
чить про слабку розвиненють цього важ-ливого аспекта шновацшно!' дiяльностi.
Украй негативною збер^аеться тен-денцiя передачi технологiй як в Украшу, так i за 11 межi. I хоч за даними офщшно!' статистики цей процес за звпний рж (2006 р.) мав тенденцiю до пвдвищення, у кiлькiсному вираженнi ця цифра е надто низькою. У розрiзi видiв економiчноi дiяльностi найвищi показники придбаних нових технологiй в Укра'ш та за п межами мають пiдприемства обробно!' про-мисловостi, серед яких - машинобудiвнi, хiмiчнi та нафтохiмiчнi, харчововi та сшь-госппереробнi.
У цiлому здшснений аналiз свiдчить, що головними
характеристиками юнуючо'1
технолопчно!' структури промисловостi Укра'ни е:
1) деформаци у сферi виробництва мiж галузями паливо-енергетично!', сировинно-натвфабрикатно!' спря-мованостi та виробництвом наукомютко!' продукци;
2) переважно галузева спецiалiзацiя;
3) високий ступiнь залежностi нацюнально!' промисловостi вiд iмпорту енергоносив, продукци машинобудування вiд ринкiв збуту, експорту металургшного виробництва, сировини;
4) низький технолопчний рiвень виробництва;
5) високий ступiнь зношеносп основних фондiв у всiх галузях промисловосп.
Показник валового нагромадження основного катталу у ВВП досить помпно корелюе з показником економiчного зростання. I хоча реальна вартють основних засобiв в економiцi щороку збшьшуеться, темпи зростання цього показника е недостатшми (iндекс приросту основних засобiв протягом 2000-2005 рр. знаходився в межах 15,3%). 1ндекс основних засобiв зростае
значно повiльнiше, з часовим лагом у один-два роки, порiвняно iз iндексом iнвестицiй в основний каттал. Ця негативна тенденщя, що позбавляе промисловiсть пiдrрунтя для розробки наукомютко!' та шновацшно!' продукци, призводить до зменшення технологiчного рiвня виробництва. Недостатнiми е i темпи введення в дш нових основних засобiв: максимальне значення - 5,5% вщ вартостi наявних засобiв - зафшсоване у 2005 р. Протягом 2000-2007 рр. ввдносний рiвень введення нових основних засобiв стосовно загально'].' вартостi основних засобiв щорiчно збшьшуеться. Частка вартосп нововведених основних фондiв галузей о6ро6но'1 промисловостi у загальнш вартостi нововведених основних фондiв по економщ е стабiльною (19,4 - 19,9%, за виключенням 2001 р.). Проте слщ взяти до уваги, що валова додана вартють промисловосп в загальному обсязi валовоi доданоi вартостi протягом 20002007 рр. коливаеться в межах 28,5 -31,4%, а вартють основних засобiв промисловосп в загальнш вартосп основних засобiв по економщ - 34,037,1%. Отже, темпи оновлення основних фондiв у галузях промисловосп е такими, що не ввдповщають й внеску в загальну економiчну динамжу.
Починаючи з 2002 р. фондовщдача основних фондiв мае стiйку тенденщю до збiльшення. У 2006 р. фондовщдача досягла значення 1,081, тобто вартють реалiзованоi продукци була бшьшою за вартють основних фондiв, що е позитивним явищем. Однак не слщ переоцшювати значення вказаного, оскшьки це свiдчить про нижчi темпи оновлення основних фондiв порiвняно з темпами зростання виробництва. В умовах украiнськоi економiки це пояснюеться випереджальним
зростанням сировинних галузей та виробництв iз низьким рiвнем переробки.
Серед галузей о6ро6но'1
(переробно!) промисловосп лщерами за обсягами вкладених швестицш в основний каттал протягом
дослщжуваного перюду е харчова промисловють, металурпя та
виробництво готових металевих вироб1в, машинобування, х1м1чна та нафтох1м1чна промисловють. Така структура швестицш пояснюеться перш за все структурою про-мислового виробництва, яка склалася юторично ще за радянських чаав. Дуже мало вкладаеться швестицш у галуз1 вищих технолопчних уклад1в, у тому чист у так зваш „нов!" галузГ За цими параметрами економжа 1 промисловють Укра!ни знаходяться на шдустр1альнш фаз! розвитку на противагу розвинутим кра!нам, яю вже перейшли на постшдустр1альну фазу.
Щороку збшьшуються обсяги амортизаци (зносу) основних засоб1в. Для вах вид1в економ1чно! д1яльносп характерним е поступове збшьшення обсягу нараховано! амортизаци (зносу) основних засоб1в, що пояснюеться перевищенням обсягу нововведених основних засоб1в над вибулими. Найбшьш! обсяги амортизаци нараховано у таких видах економ1чно! д1яльност1: операци з нерухом1стю, державне управл1ння, обробна промисловють, сшьське господарство. Сума нараховано! амортизаци в цшому по економщ зб1льшуеться л1н1йно, що св1дчить про застосування переважно однакових метод1в !! нарахування за умов незначного збшьшення вартосп об'ект1в.
Таблиця 3. Стутнь зносу основних зас
У той же час спостеркаеться щор1чне зростання показниюв зносу основних засоб1в, що наближае економжу ! промислов1сть Укра!ни до масштабно! техн!ко-технолог1чно! кризи. Зокрема, стутнь зносу основних засоб1в у цшому по економщ у 2005 р. досяг значення 49,0%, а у 2007 р. наблизився до критичного показника у 50%. Бшьший знос, шж по економщ, мають таки види економ1чно! д!яльносп: обробна промисловють, освпа, транспорт ! зв'язок - тобто галуз! ¿нвестиц!йного спрямування (табл. 3).
Вказане свщчить про неефективне використання чинника оновлення основних засоб1в для розвитку технолопчносп та шновацшносп промислового виробництва. Важливою передумовою для розробки та реал!заци стратег!! технолог1чного розвитку на м!крор1вш мае бути визначення провщно! рол! високотехнолог1чних виробництв на макрор1вш, а для цього
як основа необхщна ч1тка ! посл1довна науково-промислова полпика в контекст! реал!зац1! стратег!! сощально-економ1ч-ного розвитку кра!ни ¿з зрозум1лими ц1лями та завданнями, з д1евими соц1ально-економ1чними механ1змами адаптац!! виробництв до роботи вщповщно до запи-
т1в м1нливого ринку. Такий пщхщ дозволить вир1шити укра!нськ!й економ1ц1 дв1 головн! проблеми стратег1чного масштабу:
в за видами економгчног дгяльностг, %
Види економ1чно! д1яльност1 2000 2002 2005 2006
Усього 43,7 47,3 49,0 51,5
Сшьське господарство, мисливство та
люове господарство 47,3 49,3 52,2 48,2
Рибне господарство 56,2 58,2 55,9 59,4
Промисловють - усього 48,8 54,5 57,9 58,6
добувна 41,8 45,5 49,6 49,9
обробна 52,0 55,4 59,2 60,0
виробництво електроенерги, газу та води 46,6 58,7 60,6 60,9
Будiвництво 49,2 59,3 45,1 40,8
Оптова й роздрiбна торпвля, послуги з ремонту 38,8 35,3 31,9 29,8
Готелi та ресторани 36,0 35,7 31,6 37,7
Транспорт та зв'язок 50,5 49,8 48,5 60,4
Фшансова дiяльнiсть 23,1 22,2 29,6 26,7
Операцй з неруxомiстю 30,1 34,1 38,3 40,9
Державне управлшня 47,0 31,4 42,2 40,8
Освiта 40,5 56,6 59,7 61,6
Охорона здоров'я та сощальна допомога 37,8 49,1 47,4 45,7
Колективнi, громадськi та особисп послуги 45,5 48,4 46,6 45,8
Складено за даними: Основш засоби Украши. 2006: Стат. зб. - К.: Держкомстат Украши, 2007. - С. 23.
1) вбудуватись у глобальний контекст свггових зв'язкiв;
2) надати динамжу науково-техно-логiчному розвитку.
Одним iз першочергових напрямiв у пщвищенш ефективностi промислового виробництва залишаеться проблема вдосконалення його технолопчно1 структури, для розв'язання яко1 необxiдними в рамках науково-промислово1 полiтики е:
1) орiентацiя на збшьшення масштабу i розширення складу перспективних теxнологiй, особливо на серединних та заключних стадiяx технолопчного циклу, якi забезпечують зростання додано! вартостi первинних ресурсiв;
2) лкввдащя втрат ресурсiв (сировинних, енергетичних, трудових) через неузгодженють мiж компонентами технологш, яка можлива шляхом модершзаци дшчих теxнологiй на основi iнновацiй, пов'язаних iз попереднiми i наступними технолопями;
3) змiна економiчноï та швестицшно1 полiтики в напрямi створення бшьшо1 швестицшно1 привабливостi для завершальних стадш теxнологiчного циклу.
Для реалiзацiï зазначених вище завдань актуальною постае проблема пiдготовки фаxiвцiв у сферi
теxнологiчного менеджменту, якi б володши сучасними знаннями та навичками i були спроможними реалiзувати на практищ мiсiю стратеги теxнологiчного розвитку як ключового шструменту пiдвищення
конкурентоспроможносп та забезпечення економiчноï i технолопчно1 безпеки як окремого пiдприемства, так i краши в цiлому.
Ввдсталють технолопчно1
структури, низький теxнiчний рiвень виробничо! бази промисловостi, слабке фшансування з боку держави наукових робгт та НДДКР, брак фiнансовиx ресурав не дають можливостi економiцi Украши розвиватися на власнш науково-техшчнш основi, коли науковi та дослвдницько-конструкторсью розробки перетворюються на базовий елемент виробництва. Ввдсутнють зважено! iнвестицiйноï полгтики, спрямовано! на активне стимулювання розвитку нацiонального промислового
виробництва, призводить до негативних наслщюв, а вiдсутнiсть реально дiючиx меxанiзмiв управлiння iнновацiйним розвитком не може перетворити науково-теxнологiчну сферу на рушшну силу зростання нацiональноï економжи. Практика свiдчить, що подальший розвиток економши стримуеться надпропорцiйно зростаючими потребами
в швестищях, яю необхщш все бшьше для тдтримки виробництва у добувнш та переробнш галузях через !х бшьш високу пор1вняно з шшими галузями катталомюткють. Можливосп
сировинних галузей у створенш швестицшного потенщалу
технолопчного розвитку навпъ у короткостроковш перспектив! також обмежеш. Скоротити розрив м1ж потребами в швестищях та обмеженими можливостями накопичення для забезпечення катталовкладень можливо лише шляхом розширення виробництва наукомютко! конкурентоспроможно! продукци. Тому швестування повинно мати шновацшний характер,
спрямований на переважне використання ресурсозберкаючих технологш, на освоення виробництв сучасних технолопчних уклад1в. Якщо не буде сформовано науково-техшчного
комплексу як власне джерело технолопчних нововведень, а також не буде створене середовище для закршлення технологш, придбаних у процес трансферту, яю забезпечать модершзащю виробництва та випуск конкурентоспроможно! продукци, то Укра!на змушена буде залишатися на шляху перманентного вщставання та поглиблення технолопчно! залежност! вщ економ1чно розвинутих кра!н.
Здшснений анал1з свщчить, що реал!зацГ! шновацшних переваг виробниюв перешкоджае низький р1вень:
1) захисту штелектуально! власност! ! лщензування;
2) залучення венчурного катталу для нових ризикованих проекпв;
3) наявносп позик для др1бного б1знесу;
4) простоти створення (запуску) нового б1знесу.
Це означае вщсутнють або низьку ефективнють передач! технологш, що перетворюе фшансування НДДКР на фшансування створення незатребуваних наукових задшв ! призводить у тдсумку до неконтрольованого витоку за кордон цшно! науково-техшчно! шформаци ! "м1зк1в".
Об'ектом моделювання
шновацшно-технолопчного розвитку промисловост! мае бути формат вщносин ¿з зовшшшми центрами сили збереження ефективного суверенитету Укра!ни у процес формування ланцюжюв створення вартост вщ укра!нсько! сировини до ринюв збуту кшцево! продукци ! всш шфраструктур! трансакцшного сектору, здатного ефективно д1яти в масштабах свггово! економжи. Виршення завдання структурно! додатковост! й ефективно! кооперативносп мае бути центральним пунктом для ново! стратег!! взаемовщносин м1ж Укра!ною ! зовшшшми центрами сили. У перспективному перюд! стратепчними завданнями для Укра!ни постають використання конкурентних переваг у сфер! високих технологш ! переваг, пов'язаних ¿з пор1вняльною дешевизною фактор1в виробництва, а також ращональне включення в систему трансграничних перемщень катталу, що дозволить змшити нишшню роль кра!ни у систем! м1жнародного розподшу пращ ! ту зовшшньоеконом1чну спещал!защю, що "витискуе !! на узб1ччя" свггового розвитку.
Принципова проблема
шновацшного прориву полягае у вибор! стратег!!. Насамперед мае бути чгтко сформульована позищя держави - чи
прагне Укра'на зберегти статус провщно!' науково-техшчно! держави, що породжуе новi технолопчш знання й шновацп, або погодитися з роллю економiки, що запозичуе та iмпортуе шновацп iз зовшшнього свiту.
1з урахуванням того, що робота у сферi оцiнки об'екпв штелектуально!' власностi в Укра'ш тшьки розпочинаеться, важливо здiйснювати '11 на наукових засадах i вдосконалювати методолопю оцшочно!' дiяльностi за такими напрямами: застосування у вгтчизняних стандартах i методиках оцiнки мiжнародних принципiв, критерпв, методiв i нормативiв визначення вартосп патентних прав i розрахункiв платежiв по лщензп за використання об'екпв промислово! власностi; модернiзацiя економшо-математичних моделей i уточнення нормативiв облшу у вартостi патентного права розрахунково-аналгтичних
результатiв прогнозування потокiв продукцп, ресурав, коштiв iз урахуванням кон'юнктури i сегментацп товарних ринкiв i ринюв лiцензiй; облiк i математична формалiзацiя таких ринкових показникiв, як невизначенють, технiчний, комерцiйний ризик, моделювання ризикових ситуацш, пов'язаних iз використанням об'екпв ПВ. Таким чином, без розв'язання основних проблем регулювання прав штелектуально!' власностi та !'х захисту в умовах ринкового господарювання та дп в рамках СОТ неможливi не лише впровадження економiчних механiзмiв розповсюдження нововведень, але й економiчне зростання iнновацiйного типу, штеграцп наукомiсткого, високотехнологiчного сектору
укра'шсько!' економши у
свiтогосподарську систему.
Очiкуваними результатами за оптимютичним сценарiем розвитку
галузей промисловосп мають бути: включення Укра'ни в глобальний науково-технологiчний розвиток;
масштабне залучення фiнансових i кадрових ресурав до технологiчного розвитку економiки; збшьшення обороту зовнiшньоi торгiвлi високотехнологiчною продукщею та технологiями; частка iнновацiйноi продукци в обсязi промислового виробництва мае бути не менше 50%; рiвень iнновацiйноi активностi пiдприемств у промисловосп досягне 60%; рiвень сектору високотехнолопчних виробництв у структурi обробно'1 промисловосп перевищить 30%. Найважлившою задачею макроекономiчноi полiтики держави в середньо- та довгостроковiй перспективi е забезпечення стабшьносп, вiдкритостi та справедливостi фшансових
взаемовiдносин держави i суспiльства для створення тим самим основ нового сощального контакту та прискореного економiчного розвитку, що базуеться на шноващях, швестищях, структурно-технологiчнiй модернiзацii вiтчизняноi промисловосп. Полпика прискореного зростання людського потенщалу за рахунок пiдвищення якостi робочо'1 сили i '11 одночасного защкавлення у високопродуктивнiй працi е
першочерговою серед факторiв, що мають забезпечити випереджальний розвиток на майбутне за рахунок шновацш.
Прогнозш оцiнки свiдчать, що на довгострокову перспективу
промисловють залишиться основним сектором матерiального виробництва. Саме у промисловосп
акумулюватимуться важливi науково-технiчнi досягнення та
здшснюватимуться наукомiсткi
капiталовкладення. Серед факторiв, що
впливатимуть на розвиток
промисловосп у перспектив! до 2025 р.:
1) посилення впливу глобал1зацп на промислов1 компанп в результат! тдвищення ефективност! функцюнування ринюв, полшшення тдприемницького середовища та корпоративного управлшня;
2) зниження комп'ютерних, комункацшних, транспортних та логютичних витрат;
3) л!берал1защя торпвл! та швестицш;
4) супроводження нових ушвер-сальних технологш, у першу чергу ш-формацшних, що будуть реал1зоваш в уЫх секторах економки;
5) у наукомюткш промисловост! посилиться значення малих та середшх венчурних ф1рм;
6) зародження ! зростання новгтшх галузей ! виробництв, а також замша вщмираючих галузей.
Для того щоб вщповщати зазначеним факторам та вщповщним викликам з боку свпово! сп1льноти, економ1ц1 Укра!ни необхщна
промислово-тновацтна стратег1я, яка мае затверджуватися не
М1нпромпол1тики, а на р1вш уряду. Перед нашою кра!ною, на в1дм1ну в1д
шших кра!н, постають системн! завдання у сфер! технолопчно! модершзаци, як1 неможливо виршити без участ! держави та вщповщного органу виконавчо! влади, який би волод1в необх1дними для цього повноваженнями.
Лггература
1. Концепц1я загальнодержавно! ц1льово! програми розвитку промисловост! на перюд до 2017 року. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:/gov.ua=2007.
2. Статкевич М. Насл1дки реформування та перспективи конкурентоздатносп укра!нсько! економ1ки // www.dia-logs.org.ua.
3. Заика А. Безграничный спрос // ТОП-100. Лучшие компании Украины. -2007. - № 4-5. - С. 18-19.
4. Галузева нарада // Легка промисловють. - 2000. - № 4. - С. 5-7.
5. Свропа б'е на сполох // Легка промисловють. - 2005. - № 1. - С. 35.
6. Зрушення до ринково! економжи. Реформи в Укра!ш: погляд зсередини / За ред. Л. Гоффманна ! А. Зщенберга. - К.: Фенкс, 1997. - 288 с.
