CC BY
28
Л.1. Федулова
ТЕНДЕНЦП ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНИХ СТРУКТУР У ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРАÏНИ
Пiдвищення ролi корпоративного сектору в регулюваннi процеав транс-формаци Bcieï економiки i 3a6e3ne4eHHÏ економiчного зростання протягом останнього десятирiччя стало визначальним фактором високо"1 конкурентоспроможностi економiки провiдних кра'н свггу. Великi корпораци створюють реальнi передумови для динамiчного промислового i
технолопчного розвитку, а тенденцп ïx формування та функщонування визначають закономiрностi розвитку свггового господарства i мають ушверсальний характер. КрГм того, корпоратив-
ний сектор, а саме велим корпоративнi структури, е складовою нащонально1 шновацшно1 системи (HIC), основна роль яко"1 полягае у створенш теxнологiй на основГ власних дослiджень i розробок та в ринковому освоенш iнновацiй.
Без орiентацiï на створення великих нащональних iнтегрованиx структур, здатних ефективно функщонувати в умовах загострення мiжнародноï технолопчно1 конкуренци, виникае загроза перетворення вгтчизняних пiдприемств на периферiйнi виро6ничГ потужносп для обслуговування мiжнародниx альянсiв, що негативно вiдо6разиться на економiчному розвитку краши та нацiональниx iнтересаx, на економiчнiй та теxнологiчнiй 6езпецi. Серед основних стратепчних цiлей компанiй при створенш штегрованих структур слГд назвати таю: 1) завоювання олГго- чи монопольного стану на своему
швестицшно'1' активносп за рахунок консолщацп ресурсного, перш за все фшансового потенщалу, що дозволяе здiйснювати бiльш гнучку швестицшну стратегiю, досягати економи на закутвлях сировини, матерiалiв та комплектуючих, змiцнювати i розвивати кадровий, науково-техшчний та технологiчний потенцiал; 3) змщнення виробничо-господарських та науково-технологiчних зв'язкiв; 4) досягнення оптимального сполучення сучасних виробничих потужностей та передово'1' бази дослщжень i розробок; 5) оптимальне подовження i збiльшення рiзноманiття технологiчних ланцюжюв, що дозволяють нарощувати додану вартiсть кiнцевого продукту, у тому чист шляхом зростання його наукомюткосп.
Для забезпечення подальшого розвитку економжи Украши нагальною стала проблема пошуку та залучення факторiв прискорення економiчного зростання, а це можливо реалiзувати тiльки на основi розробки й упровадження дiевих оргашзацшно-економiчних механiзмiв управлiння iнновацiйною дiяльнiстю. Особливу роль у виршенш ще'1" проблеми мають ввдграти корпоративнi структури, якi на даному етат беруть на себе основну функцш реалiзацii державно'1' полггики щодо переходу на iнновацiйний шлях розвитку.
Для доведення ще'1" гiпотези акту-альним постае завдання щодо визначення реального стану процесу формування
© Федулова Любов iBaHiBHa - доктор eKOHOMÎ4Hm наук, професор. 1нститут економiки та прогнозування НАН Украши, Кт'в.
сегмент ринку; 2) тдвищення р1вня корпоративних структур в Укра'1'ш та
ISSN 1562-109X
встановлення тенденцш 'х'х розвитку. Комплекс здiйснених дослiджень дозволив виявити найбiльш характерт з них.
1. Стих1йний характер
трансформацшних процес1в
формування корпоративних структур у промисловост1 УкраУни. В Украт протягом останнього десятирiччя у процесi приватизаци вiдбулися суттeвi змiни, пов'язанi з реструктуризащею пiдприeмств, формуванням
корпоративних структур, у тому чист i в шновацшнш сферi. Зокрема, за перюд з 1995 по 2003 р. у вгтчизнянш промисловостi в результат
приватизацiйних процесiв число пiдприемств колективноi форми власностi зросло з 5180 до 7970 (з 59,3 до 79,7%) при зменшенш числа i питомо'х' ваги державних пiдприемств. У 2005 р. питома вага промислових тдприемств державно'1' та комунально'1' форм влас-ностi знизилася до 7,7%. При цьому слщ зазначити, що в складi колективних пiдприемств формувалися корпоративш структури в статусi вщкритих акщонер-них товариств, питома вага яких у 1995 р. зросла до 55,2%. З 1998 р. число колективних тдприемств та 'х'х частка почала стабшзуватися на рiвнi 7700-7800 (80-82% загального числа промислових тдприемств). У 2005 р. кшькють колективних i приватних тдприемств становила 92,5%.
Ретроспективний аналiз свщчить, що тсля сплеску процесу створення суб'ектiв акцiонерного сектору у 1997 р. починаючи з 1998 р. спостер^аеться упорядкування таких суб'ектiв господарювання. При цьому найбiльш активно зростала кшькють штегрованих корпоративних структур (особливо асоцiацiй та корпорацш), що зумовлено як загальною активiзацiею господарсько'1' дiяльностi, так i пюляприватизацшними iнтеграцiйними процесами як наслiдками
полггики приватизаци, котра не завжди була спрямована на обгрунтований розподiл крупних суб'ек^в
господарювання.
Протягом 2004-2005 рр. у корпоративному секторi нацiональноi економiки найбшьш активно
здiйснювалися так званi демографiчнi процеси. Зокрема, для нього характерними були висока питома вага (порiвняно з некорпоративним сектором) зростання створених та поновлених тдприемств (вщповщно 15,2 проти 13,6%), у тому чист створення нових (95,2 проти 94,3%); значно бшьша кшькють тдприемств зазнали внутрштх структурних змш (30,6 проти 23,5%); переважали таю форми, як оренда основних фондiв шших пiдприемств (52,0%) та часткове збшьшення активiв шляхом 1'х отримання чи кутвль Слiд пiдкреслити, що характерт особливостi функцiонування корпоративного сектору зумовлеш позитивними аспектами концентрацП виробництва. Зокрема, це проявляеться в тому, що, по-перше, корпоративний сектор характеризуеться бшьш високою, шж у цiлому в економiцi, питомою вагою великих та середнiх тдприемств - вщповщно 16,8 проти 14,3%; по-друге, бшьш високими показниками середньо! кшькосп зайнятих у розрахунку на одне пщприемство - 30 оаб (2005 р.) проти 27, а також продуктивносп пращ - 190,6 тис.грн./чол. проти 160,6, обсягами реалiзованоi продукци та упровадженням технолопчних шновацш (табл. 1). Структурнi змiни за формами власносп iнновацiйно активних тдприемств у цшому корелюються з аналопчними процесами по всiй сукупностi тдприемств промисловосп Украхни. Зокрема, питома вага шновацшно активних пiдприемств колективно! форми власносп, де корпоративнi структури становлять близько 50%, з початку приватизаци 1992 р. до 1995 р.
зросла до 61,7%, а в 2003 р. - до 87,8% в державно'1' та комунально'1' форм основному за рахунок зменшення власносп. кшькосп i питомо'1' ваги пiдприeмств
Таблиця 1. Структура корпоративного сектору економгки Украгни у 2004-2005 рр., %
Сектор економiки, пiдприемства Кшькють тдприемств Обсяг реалiзованоï Валовi каттальт Витрати на технолопчт
продукцп швестици шноваци
2004 2005 2004 2005 2004 2005 2004 2005
Разом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Корпоративний сектор, усього 63,8 64,3 83,5 82,9 77,9 81,8 79,7 86,6
у тому чист:
акцюнерний сектор 9,9 9,1 38,1 37,4 48,3 47,6 71,3 82,4
з нього:
акцюнерш товариства 5,9 5,4 32,6 32,3 43,0 43,0 70,2 81,9
ВАТ 2,8 2,5 17,6 18,7 26,1 25,9 51,7 55,7
ЗАТ 3,1 2,9 12,4 11,1 16,3 16,9 18,5 26,2
державш акщ-онернi компан11' 0,00 0,01 2,60 2,52 0,60 0,20 0,00 0,00
iнтегрованi структури 0,60 0,55 2,30 2,07 2,80 2,60 0,50 0,13
асощащя 0,18 0,19 0,03 0,04 0,04 0,04 0,00 0,00
корпорацiя 0,11 0,11 1,52 1,24 0,29 0,4 0,08 0,05
консорцiум 0,01 0,01 0,01 0,01 0,02 0,02 0,00 0,00
концерн 0,04 0,04 0,07 0,07 0,04 0,05 0,00 0,00
iншi об'еднання 0,22 0,19 0,64 0,72 2,47 2,08 0,00 0,08
Джерело: розраховано на основ1 узагальнених даних Держкомстату за 2004-2005 рр. за формою 1 "Шдприемництво".
Нацюнальний корпоративний
сектор сьогоднi знаходиться ще на стади становлення та не повною мiрою реалiзуe сво'1' потенцшт можливостi, що проявляеться в недостатнш iнвестицiйнiй та iнновацiйнiй дiяльностi, залежносп ефективностi виробництва вiд глибини приватизаци, низькш
конкурентоспроможностi нацюнально'1' економiки. Це зумовлено тим, що, по-перше, ще не завершено процес приватизаци; по-друге, тривае постприватизацшна реструктуризацiя його суб'екпв. Тобто сучаснi вiтчизнянi корпораци е не стiльки повноцiнними суб'ектами корпоративних вщносин
порiвняно зi свгговими ïx аналогами, скiльки лише ïx праобразами. По-трете, що особливо важливо, ще не створено усi необхщш iнституцiйнi передумови щодо повноцiнного формування та
ефективного функцюнування
iнтегрованиx корпоративних структур. Це стосуеться як корпоративного управлшня, так i законодавства, наприклад щодо ФПГ (в укра'шському трактувант - ПФГ), котрi проявили себе у свповш практицi як дiевий iнструмент залучення iнвестицiйниx ресурав, здiйснення структурно'1' перебудови нацюнально'1' економжи, а також конкурентно'1' боротьби iз
транснащональними корпоращями,
проникнення яких на нащональш ринки не завжди сприяе реалiзацii нацiональних iнтересiв розвитку. Зокрема, в Роси ефективно працюе понад 100 ФПГ, в Укра'1'ш офiцiйною була лише 1, яка згщно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украши вщ 28 жовтня 2004 р. № 1420 "Про скасування постанови Кабшету МЫс^в Украши вiд 16 травня 2001р. №547 "Про утворення промислово-фшансово'1 групи "Титан" припинила свое юнування. При цьому в Укра'1'ш формуються неофiцiйнi ПФГ, що е проявом об'ективних тенденцш штеграци фiнансового, промислового та торговельного капiталiв, але вже поза межами державного регулювання, отже е проявом механiзмiв тшьово'1 економжи.
2. Низька ефективн1сть впливу корпоративних структур на швести-ц1йно-1нновац1йний розвиток еконо-м1ки. Слiд зазначити, що протягом 20002005 валове нагромадження основного катталу в Укра'1ш становило 19,2-22,6% вщ ВВП. Такi пропорци вiдповiдають тенденцiям, що склалися в розвинутих европейських крашах. Проте у крашах, якi обрали стратегiю прискорено'1 технолопчно'1 модершзацп (Китай, Корея), цей показник е значно вищим (24-30%).
У ретроспективi пiдвищення економiчноi та швестицшно'1 активносп протягом 2000-2003 рр. пояснюеться додатковим задiянням значно'1 частини виробничого потенщалу внаслiдок сприятливо'1 ринково'1 кон'юнктури. У
2004 р. позищя украшських тдприемств на зовнiшнiх ринках погiршилася, а у
2005 р. внаслщок значного зниження тарифiв на iмпортнi товари та прискорення шфляцп погiршилося становище корпоративних тдприемств i в деяких сегментах внутршнього ринку. У цшому уповiльнення динамiки iнвестицiйних процесiв протягом 20042006 рр. стало наслщком впливу кiлькох
макроекономiчних чинникiв, а одним iз головних е вичерпання шерци вiдновлювального зростання переважно екстенсивного характеру.
Негативш тенденц11 в iнвестицiйнiй сферi у 2005-2006 рр. були обумовлеш й шшими макроекономiчними чинниками, серед яких: тдвищення ризиковостi iнвестування через невиважеш полiтичнi кроки щодо перегляду результатв приватизац11 держмайна та поширення процеав судового розгляду минулих приватизацiйних справ; змша структури розподiлу фiнансового результату украшських пiдприемств на користь поточного споживання; змша умов оподаткування та порушення державою зобов'язань стосовно галузевих програм розвитку та полгтики щодо ВЕЗ та ТПР, що обумовило попршення
швестицшного клiмату у кра'1'ш через зростання iнституцiйних ризиюв; зменшення iнвестицiйноi складово'1 бюджетних видатюв (бюджетнi капiталовкладення у 2005 р. було скорочено приблизно на 4 млрд. грн.); рiзке пiдвищення частки вилучення чистого прибутку державних
тдприемств, а також включен-ня до доходiв бюджету коштв вiд погашення заборгованостi по дивщендах на державнi частки, нарахованих упро-довж 1999-2003 рр., що суттево знизило iнвестицiйну спроможнiсть пiдприемств держсектору економжи тощо.
Аналiз показникiв дiяльностi най-успiшнiших компанiй Укра'1'ни [1] показуе, що велию корпоративнi структури використовують переважно внутршш джерела для фiнансування капiтальних швестицш i майже не використовують зовшшш джерела (кредити банкiв та небанювських установ, бюджетнi кошти, iноземнi швестици тощо). У бiльшостi випадкiв таку поведшку можна пояснити небажанням корпоративних структур залучати до реалiзацii власних
швестицшних проекпв стороннix учасникiв через ряд причин: побоювання витоку шформаци, необхщнють дотримання визнаних процедур управлiння iнвестицiйним процесом на рiвнi пiдприемства, небажання вiдволiкати дефiцитнi обiговi кошти на фiнансування обслуговування боргу, ризик зростання додаткових перевiрок правоохоронними та контролюючими органами тощо. Статистичнi данi свiдчать, що основним джерелом фшансового забезпечення шновацшного розвитку пiдприемств реального сектору економжи е ïx власнi кошти. Так, у динамщ 1'х частка у загальному обсязi фiнансування iнновацiйниx витрат збшьшуеться, а у 2005 р. становила 87,7% у генеральнш виборщ пiдприемств промисловостi й 87,8% по акцюнерних товариствах. Питома вага власних кош^в корпорацiй у сукупнiй сумi власних коштiв пiдприемств промисловостi, витрачених на фшансування iнновацiй, перевищуе 68%.
3. Посилення po.ii корпоративних структур машинобудування.
Зазначимо, що роль машинобудування у загальних тенденцiяx розвитку промисловосп в останнi роки посилюеться. Так, протягом 2000-2005 рр. шдекс виробництва продукцп машинобудування перевищуе iндекс виробництва продукцп промисловостi у цiлому (зокрема, у 2005 р. шдекс продукцп машинобудування становив 107,1%, у той час як у цшому по промисловосп цей показник досяг значення 103,1%). Значними темпами у 2005 р. зростало виробництво машин для металурги (шдекс становив 130,4%), виробництво канцелярських та електронно-обчислювальних машин (129,8%), виробництво устаткування для радю, телебачення та зв'язку (129,5%). Зростае також виробництво
транспортного устаткування, перш за все за рахунок виробництва автомобшв
(шдекс виробництва автомобшв становив у 2003 р. 219,2, у 2004 р. - 163,3, у 2005 р. - 122,8%).
За експертними даними прогнозу-сться справжнш бум у розвитку машинобудування, про що свщчить формування машинобудiвних холдинпв груп „Фшанси i Кредит", „1нтерпайп", СКМ. Основну роль у них ввдграють компани, як мають вщношення до сталеливарного бiзнесу. Причинами, що приводять до цього процесу, можна вважати таю:
1) вже сформуваввся стабшьний попит на продукцш машинобудування;
2) кутвля продукцп' машинобудування дозволяе формувати внутрiшнiй попит на металопродукцш;
3) поставка металу на вггчизняш пiдприемства дозволяе застрахуватися вщ ризикiв коливання цiн на зовшшшх ринках.
Слiд також очiкувати поновлення штересу до транспортного
машинобудування, а саме: залiзничного сектору (приватизацiя
„Луганськтепловозу" та „Укрзалiзницi") та суднобудування (приватизацшш процеси, пов'язанi з Чорноморським суднобудiвним заводом, заводом „Залив"). Ще один напрям -металообробка (боротьба ФПГ „Форум", СКМ та ТАС за Кременчуцький сталеливарний завод). Якщо оцшювати машинобудiвнi компани з позицiй можливосп 1'х штеграци, то зацiкавленiсть до них багато в чому пояснюеться зростанням 1'х дiяльностi в конкретному сегмент галузi. Важливим фактором при цьому е також стан технологiчного рiвня виробництва. Проте за основними економiчними показниками машинобудiвнi компани посiдають дуже „скромне" мiсце в рейтингу ТОП-100 Укра'ни (табл. 2).
4. Неефектившсть системи
державного управл1ння шновацшно-¡нвестицшною д1яльн1стю. Система державно'' пгдтримки акумуляци джерел
швестицшно'1 дiяльностi корпоративного сектору е недосконалою, а тому потребуе реформування. Однiею з головних причин тако'1 неефективностi е розпорошення управлiнських функцiй мiж кшькома центральними органами виконавчо'1 влади. Зокрема, бшьшють функцiй управлiння розвитком швестицшно'1 сфери зосереджена у Мiнiстерствi економки Украши. Проте аналогiчнi функци виконують i iншi органи як функщонально'1 (Мiнiстерство фiнансiв Украши, Мiнiстерство освгти i
Таблиця 2. Деяк економ1чн1 показники найуспшнших корпоративних структур машинобуЫвного комплексу
науки Украши, Державне агентство з швестицш та шновацш), так i галузево! (Мiнiстерство промислово! полгтики Украши, Мiнiстерство аграрно! полiтики Украши, Мшютерство палива та енергетики Украши, Мшютерство транспорту i зв'язку Украши та iн.) компетенци. Бюджетне фшансування окремо'1 ^вести^йно! та шнова^йно! дiяльностi здiйснюють органи Державного казна-
Чистий дохiд, Капiталiзацiя Чистий прибуток,
Назва корпоративно!' млн. грн. в ПФТС, млн. грн. млн. грн.
Рейтинг Рейтинг
структури 2004 р. 2005 р. 2005 р. серед ТОП 100 2005 р. серед ТОП 100
Азовмаш 4150,9 4283,1 - - 25,4 -
Група "НОРД" 1672,9 2416,9 453,6 58 23,9 -
Сумське НВО iM. Фрунзе 1152,2 1445,6 1332,8 26 2,6 -
Новокраматорський машинобудiвний завод 1016,9 1433,2 151,1 48
Крюковський вагонобудiвний завод 1328,5 1395,8 149,5 49
Мотор Ci4 1083,1 1090,4 712,75 46 49,4 -
Турбоатом 276,1 276,14 796,4 41 -
Джерело: складено за даними: Т0П-100. Рейтинг лучших компаний Украины. - К.: Экономика, 2006.
чейства Украши, а контроль за використанням бюджетних коштв -Рахункова палата Украши та органи Мшютерства фшанав Украши. Завдання забезпечення реалiзацii полгтики у сферi штелектуально! власносп покладено на урядовий орган державного управлшня -Державний департамент штелектуально'1 власностi. Виявлення та припинення порушень законодавства з питань штелектуально'1 власностi здiйснюють органи Мiнiстерства внутршшх справ, Державного митного комiтету Украши, Державно! податково! адмiнiстрацii Украхни та Антимонопольного комгтету
Украхни. Проте не вистачае системносп в регулюваннi економжи, а тим паче стратегiх розширеного вщтворення промислового капiталу на основi сталого зростання та концентрованого внутрiшнього попиту. Необхiдно освоювати переваги вертикально-штегро-вано! органiзацii нащонального господарства з тим, щоб з х'х допомогою збiльшувати попит та стимулювати виробництво конкурентоспроможноi продукцii.
На сьогодш головна проблема, яка заважае становленню умов шновацшного господарювання, полягае у слабкосп
полгтики держави щодо пщтримки вiдтворення промислового катталу. Сектор малих та середшх пiдприемств не в змозi сьогодш вийти на позици, порiвнянi з ТНК розвинутих крахи, i не служить базою для створення ефективних господарських структур.
Зближення процедур
макроекономiчного прогнозування i програмування, суб'ектами яких виступають органи влади, i стратепчного корпоративного планування, яке здшснюеться провщними компанiями, що функцiонують у стратепчно значимiй сферi (перш за все в експортних та високотехнолопчних галузях), тобто конструктивна позищя оргашв влади мае полягати в тому, щоб при розробщ меxанiзмiв макрорегулювання
(перспективы програми сощально-еконо-мiчного розвитку, регюнальш цiльовi програми, галузевi концепци
реформування окремих галузей тощо), враховувати роль, пропорци i прогнози розробки провщних системоутворюючих компанiй, яю визначають основнi
фiнансовi потоки держави, роботу структур нацюнального
життезабезпечення та створення конкурентоспроможних на световому ринку високих (наукомiсткиx) технологш.
5. Вiдсутнiсть стимулiв щодо здшснення НДДКР. Дослiдження показують, що лише вгтчизняш експортери складноï високотеxнологiчноï продукцп мають у даний час необхщнють i реальну защкавленють у проведенш НДДКР i, зокрема, внутршньокорпоративних дослщжень. Переконливим у цьому напрямi е приклад "локомотивiв"
машинобудування в Украшк ЗАТ "Новокраматорський машинобудiвний завод", де здшснення внутршньо корпоративних НДДКР - одна iз ключоих стратегiй розвитку
пщприемства, та ВАТ "Мотор 0ч", у якому найвища питома вага витрат на дослщження i розробки у загальнш сумi витрат на технолопчш iнновацiï (див. рисунок).
^ ^— 10,5%
2,6%
□ Дослщження 1 розробки (без амортизацп)
□ Придбання нових технологш
□ Придбання машин, обладнання, установок, шш основш фонди
□ Виробниче проектування, випуск нових иродукпв, нов1 методи виробництва
□ Маркетинг, реклама Ш 1нш1 витрати
Рисунок. Питома вага загальних витрат на технологгчт шноваци ВАТ "Мотор ач "у 2005р.
У цГлому по УкрашГ на вщмшу вщ промислово розвинених краш проведення НДДКР не розглядаеться бшьшютю компанш як необхiдна умова устшного функцюнування в ринковому середовищi. Так, за перюд з 2001 по 2005 р. спостер1галася майже стабiльна кшькють органiзацiй, що виконують НДДКР. Ознакою нацюнального наукового сектору е попршення механiзму взаемоди промислових пiдприемств гз науково-дослiдними органiзацiями та лшвщащя власних науково-дослщних Г конструкторських пщроздшв. Питома вага наукових оргашзацш заводського сектору на початок 2006 р. становила всього 5,0%.
РозподГл витрат за напрямами шнова^йно! д1яльносп в1дображае варт1сть стадш життевого циклу Гнновац1й. Досл1дження Г розробки прикладного характеру забезпечують принципову можливють практичного використання досягнень науки, в результат п1дприемства одержують
готов1 до впровадження шновацшш розробки. У промисловост1 Украши за цим напрямом витрачаеться 10,6% вщ суми кошт1в на шноваци, а в корпоращях дещо менша частка - 7,8%. 0кр1м власних НДДКР, пщприемства використовують Г зовшшш джерела Гнновац1йних розробок. Зокрема, витрати на зовшшнш трансфер технолог1й включають придбання об'екпв штелектуально! власност1 (винаход1в, корисних моделей, промислових зразк1в) Г прав на 1'х використання. Такого типу витрати у структур! шновацшних витрат промислових п1дприемств складають 4,2%, а понад двох третин цих витрат зазнають акцюнерш товариства. Частка витрат на виробниче проектування у промисловосп коливаеться у межах 1720% за групами пщприемств, майже чотири п'ятих цих витрат припадае на корпораци.
У цГлому по УкрашГ за результатами проведеного анал1зу було виявлено так1 тенденци Г законом1рносп
щодо забезпечення результативносп НДДКР:
переважна бшьшють пiдприемств придiляе недостатню увагу проведенню НДДКР через вiдсутнiсть дiевого меха-нiзму стимулювання стратеги
iнновацiйного розвитку;
частка витрат на НДДКР заводським сектором науки в загальному обсязi загальнодержавних е дуже низькою - 8,2% у 2005 р.;
продовжуеться тенденщя стагнаци заводського сектору за юльюстю дослiдних органiзацiй на вщмшу вiд iнших секторiв, де спостер^аеться певна стабiльнiсть, зменшуеться чисельнiсть виконавщв НДДКР. Так, у 2005 р. вона складала лише 25,6% вщ рiвня 1991 р.;
фiнансування НДДКР здшснюеться пiдприемствами головним чином за рахунок власних коштв та iнвесторiв (вiтчизняних та iноземних), частка держбюджету е незначною;
в УкраНш нараховуеться незначна кiлькiсть тдприемств, що виконують увесь цикл НДДКР, а в цшому на заводський сектор у 2005 р. припадало лише 6,2% вщ загальноi кiлькостi оргашзацш, що виконували НДДКР власними силами за 4 секторами науки;
значна частка НДДКР припадае на обробну промисловють, до того ж ця частка е стабшьною, що вказуе на помину тенденцiю до пiдвищення наукомюткосп промислового
виробництва; продовжуе також зростати частка розробок технолопчного змiсту -69% у 2004 р. та 73,8% у 2005 р.
У той же час дослщження показують, що в основi низько'1 результативносп корпоративних НДДКР у цшому по украшсьюй промисловосп лежить комплекс факторiв. Зокрема, нестабiльна економiчна ситуацiя ускладнюе достовiрну оцiнку попиту на шновацшну продукцiю навiть на
короткострокову перспективу (нерщко необхiднiсть у подiбнiй продукцп може вiдпасти ще до й появи на ринку). У сполученш з недостатнiм досвiдом маркетингових дослщжень зазначений фактор та iншi служать серйозною перешкодою на шляху просування нових продукпв до споживача на внутршньому ринку, а низький рiвень
конкурентоспроможностi iнновацiйноi продукцп i послуг ускладнюе 1х просування на зовшшш ринки.Серед факторiв виробничого характеру, що перешкоджають НДДКР, у першу чергу можна назвати низький шновацшний потенщал пiдприемств, брак шформаци про новi технологй, вiдсутнiсть повно!' iнформацii про ринки збуту i недостатнi можливосп для кооперування з iншими пщприемствами й органiзацiями через слабке та ненадшне законодавче регулювання таких процеав.
6. Низьк1 темпи формування розвинутого фондового ринку. Показниками, що характеризують фондовi ринки високорозвинених краш i краiн Центральноi та Схщно'! Свропи (ЦСС), е 1'х розмiри (ринкова капiталiзацiя, кiлькiсть нацiональних компанiй, допущених до лiстингу) та лжвщнють (обсяг торгiвлi фондовими шструментами вiдносно до ВВП, коефiцiент оборотносп акцiй). Стосовно Украiни можна констатувати с^мкий розвиток фондового ринку за останш два-три роки, проте його масштаби залишаються досить помiрними на та ринкiв розвинених краiн. Зокрема, обсяг каппашзаци економiки Украiни оцшюеться у 7,5% ВВП; лiквiднiсть ринку цшних паперiв, тобто обсяги купiвлi та продажу цiнних паперiв, не перевищуе 0,5% ВВП; а коефщент оборотносп акцш становить 0,5%. Таю рiвнi фондових показникiв спiвставнi з вщповщними даними iнших
постсощалютичних краш, проте у десятки разiв нижчi вiд
високорозвинених краш. Слабкють вiтчизняного фондового ринку зумовлюе недiевiсть фондових механiзмiв регулювання економiчних процеав у корпоративному секторi.
На сьогодш за пiдсумками первинноi приватизаци та процеав вторинного перерозподiлу власностi конф^уращя корпоративних власникiв складаеться з чисельноi арми мiноритарних, мажоритарних власникiв -вгтчизняних та iноземних фiзичних i юридичних осiб, серед яких присутня держава. У межах корпоративного сектору сформувалася модель управлшня корпоративним катталом, що вiдповiдае стану правового шгшзму в суспiльствi. У структурi вiтчизняного фондового ринку переважають акцп, що е насамперед наслщком акцiонування пiдприемств у процесi приватизаци, а також недосяжнос-тi для бшьшосп пiдприемств банкiвських кредитiв i несприятливих умов для розмiщення корпоративних облiгацiй. Саме поширення акцiй, що е цшними паперами з нефшсованим спекулятивним характером, отримання доходу за рахунок перепродажу на вторинному ринку сприяе тдсиленню спекулятивноi функцп фондового ринку. З суспшьно! точки зору ринок акцш мае бшьше значення як засiб переливу катталу iз галузi в галузь i перерозподiлу нацiонального багатства, нiж як зааб нагромадження капiталу. Зарубiжний досвщ свiдчить, що за рахунок емюи акцiй фiнансуеться вiдносно невелика частка катталовкладень - у США близько 7,5%, у Япони лише 0,7, у европейських крашах у середньому не бшьше 5%. Значно бшьша частка катталовкладень фшансуеться за рахунок банювського кредитування та емiсiй обл^ацш. Отже, пiдвищення ролi
довгострокових позик у фшансуванш АТ, збiльшення частки корпоративних облiгацiй у структурi ринку цшних паперiв необxiдне для виконання ним функцп мобшзаци капiталу для шновацшного розвитку економiки.
Нагальною проблемою продовжуе залишатися пщвищення довiри суспiльства до фiнансовиx вкладень та шституцюнальних фiнансовиx
посередникiв, удосконалення меxанiзмiв доступу дрiбниx iнвесторiв до операцш з цiнними паперами через щ установи. Погоджуемося з думкою експертв, що вiтчизняний фондовий ринок ще не готовий до надходження швестицш, оскшьки вiн не здатний запропонувати якют iнструменти для швестування в потрiбниx обсягах та кшькостях, що можна прослiдкувати на прикладi ринку акцiй ПФТС. Нинiшне с^мке зростання капiталiзацiï не вiдображае реального зростання фондового ринку, оскшьки суттева кшькють акцiй пiдприемств не перебувае у вшьному обiгу, але врахо-вуеться при розрахунку капiталiзацiï. Також зростання каппашзацп не супро-воджуеться вщповщним нарощенням об-сягiв торгiвлi на ринку: обсяги торгiв на ПФТС за останш 4 роки збшьшилися у 2,4 раза. Так, за даними [2], каппашзащя ПФТС в Украт у 2005 р. зросла у 2,1 раза до 147,1 млрд. грн. До найбшьших за капiталiзацiею емпентв належать Метал Стш (ВАТ «Криворiжсталь») (16,02 млрд. грн.), ВАТ «Укртелеком» (12,98 млрд. грн.), ВАТ «Укрнафта» (11,21 млрд. грн.), ВАТ «М^упольський металургшний комбiнат iм. Iллiча» (9,12 млрд.грн.) та ВАТ «Швтчний ГЗК» (7,76 млрд.грн.). У галузевому розрiзi найбшь-шу популярнiсть мали металургiйнi та паливно-енергетичт активи. ïx частка в загальному обсязi торгiв акцiями перевищила 50%. На вщмшу вщ попередшх рокiв у 2005 р. юнував
тдвищений попит на акци машинобуд1вних тдприемств. У ц1лому початковий р1вень каппитзаци украХнсько!' економ1ки ще не дозволяе забезпечити виконання фондовим ринком його основних функцш. Зокрема, не забезпечуе шформацшно'Х функцп, тобто не дае даних про економ1чну кон'юнктуру, мобшзащю ресурс1в з метою виробництва та 1'х розпод1л вщповщно до потреб ринку.
Вщомо, що поточна цша акцш компанГХ, а вщповщно Г п сумарна каттал1защя, залежить в основному вщ трьох фактор1в: 1) оц1нки величини майбутн1х дивщенд1в; 2) прогнозу майбутньо'Х вартост1 акцш; 3) коефщента дисконтування, прийнятого для вкладень з аналопчним р1внем ризику. В умовах Укра'Хни вс щ параметри мають досить високий р1вень невизначеност1, тобто по суп цша акци визначаеться тими спод1ваннями, що компашя здатна вселити потенц1йному швесторовГ Природно, що вш вище оцшить те п1дприемство, продукц1я або послуги якого мають ринкову перспективу, що результативно управляеться, мае чГтку стратегш розвитку тощо. На жаль, ще дуже мало вгтчизняних компан1й, здат-них генерувати фшансов1 потоки з вщомою за св1товими стандартами рентабельнютю, а 1'х каттал1защя якщо не на порядок, то напевно в кГлька раз1в нижче, шж в аналопчних зах1дних корпорац1ях.
7. Неконтрольований характер штеграцшних процес1в. Протид1я негативним для укра'Хнсько'Х
промисловост1 процесам та збереження й конкурентоспроможност1 можуть бути устшними т1льки при стратег1чному плануванш економГчно!' концентрацГ! Г створенн1 укра'Хнських корпоративних структур, що в1дпов1дали б свгшвим стандартам, а отже, могли б протистояти
агресивн1й пол1тиц1 транснац1ональних корпорацш на св1товому ринку.
Сл1д означити ряд нацюнальних особливостей злиття та поглинання, як1 пор1вняно з1 св1товою практикою мають як позитивн1, так Г негативш моменти, що е свщченням етапу становлення цив1л1зованих правил корпоративного управлшня: по-перше, ринок М&А в Укра'ХнГ в1дзначаеться значною залежнютю в1д Гноземного Гнвестора та полГтично!' вол1;
по-друге, процес формування великого приватного катталу в Укра'ХнГ неминуче призв1в до перерозпод1лу власност1, одним Гз Гнструмент1в якого стали процеси поглинання. Поглинання в Укра'ХнГ здшснюеться з використанням двох його титв: в1дкритого та прихованого. Так, приховане поглинання використовуеться акцюнерними
товариствами у випадках уникнення прямого оприбуткування акцш товариства-продавця на баланс! покупця; неможливосп прямо'! кутвл1 окремих товариств, оск1льки вони можуть бути в зош контролю Гнших власник1в; нерозголошення ГнформацГХ про операц1ю прямо!' кутвлц бажання не "св1тити непрофшьш активи"; якщо продаж зд1йснювався в комплекс! з шши-ми, юридично самостшними одиницями. По-трете, особлив1стю нишшнього етапу е реал1зац1я р1зних цшей: Гнвестування з метою довгострокового закршлення на даному п1дприемств1; Гнвестування з метою подальшого сприятливого продажу. Зокрема, у другому випадку кутвля акц1й зд1йснюеться з метою: оч1кування зростання ринково'Х 1'х вартост1; вичшування в час1 до моменту сприятливо'Х кон'юнктури на ринку тощо.
На тл1 св1тових Гнтеграц1йних процес1в Укра'Хна малопом1тна. Так, якщо у 2005 р. у Центральнш та Схщнш Свроп1 загальна розрахункова варт1сть
вах угод щодо злиття та поглинань склала 91,2 млрд. дол., що в два рази бшьше, шж у 2004 р., то украшська складова цих
процесiв поки незначна - у 2005 р. вщбулось 85 угод вартютю 2,3 млрд.дол. (без урахування приватизацшних угод), або 3% всього обсягу угод у Центральнш та Схщнш Gвропi. Проте вже намгтилася тенденцiя щодо формування вгтчизняних вертикальних корпоративних структур, а найбiльш наближеними до них е вгтчизняш металургiйнi пiдприемства. Слщ зазначити, що 33 млн. т сталевого прокату Украша виробляе на рш, споживаючи не бiльше 8 млн. т. Сьогодш маемо такий розподш окремих технологгчних ланцюггв металургшного виробництва мiж пiдприемствами та групами в Украшу
1) Метал Стш - (Кривий Рiг): труби/метизи (в незначнш кiлькостi -проволока) - сталь (18%) - чавун (20%) -кокс (14%) - ЖРС (13%) - феросплави (2) СКМ (Метшвест): труби /метизи (25%) - сталь (21%) - чавун (22%) - кокс (39%) - ЖСР (30%) - феросплави (-%).
Стихшна приватизащя в прничо-металургшному комплекс (ГМК) Украши призвела до досить нерiвномiрного розподiлу потужностей у межах технолопчного процесу металургшного виробництва: одш компа-ни не володшть ключовими сировинни-ми ресурсами, iншi мають значнi обсяги сировини, але '1м не вистачае сталепла-вильних потужностей.
Особливютю сучасного етапу злиття i поглинання в УкраНш е вихщ капiталу за рамки нацiональних кордошв i набуття ним ознак глобального характеру. Так, у 2004 р. украшськими компашями було укладено угод на придбання активiв за кордоном на суму 0,5 млрд. дол. [3], проте у 2006 р.
активнють закордонного швестування дещо знизилась i склала 104,8 млн. дол. [4]. Статус „глобальних" закршлюеться й за харчовими пщприемствами. У зв'язку з цим потрiбно зазначити, що харчова промисловють Украiни е одшею з тих галузей промисловостi, яка одшею з перших включилася до процесу перерозподшу власностi через мехашзми злиття та поглинання, залучивши до управлшня часткою промислового потенщалу галузi iнвестицii
транснацiональних корпорацiй. Так, активнють транснацiоналiзацii галузевого виробництва припала на другу половину 90-х роюв i тривала аж до 2005 р. Причинами, яю спонукали
транснацюнальш корпорацй до розширення меж своа дiяльностi, стали: велика емнiсть внутршнього ринку, низький ступiнь насиченостi
продовольчих ринюв, низька
концентрацiя на внутршшх ринках, незначна вартiсть активiв, наявнють дешевих матерiальних i трудових ресурав тощо. За таких умов тдприемства харчовоi промисловостi, залучивши капiтал транснацюнальних корпорацiй, стали об'ектами, в яю найбiльше iнвестовано iноземного капiталу. Прихщ iноземного капiталу посилив конкуренцiю на ринках продукцп та став причиною значноi концентрацй виробництва на деяких iз них. На найбiльш привабливих ринках шоземний капiтал проявляе свою готовнють до реструктуризацii власностi та консолщацп активiв. Серед пiдприемств харчовоi промисловостi активно нарощують зарубiжну експансш пiдприемства кондитерськоi та алкогольноi промисловосп. Так, активними поглиначами на зовшшньому ринку виступають корпорацй „Рошен", „Кшв-КонтГ, „АВК".
У цiлому слiд зазначити, що детальний аналiз стану швестицшно-
шновацшно'Х активносп корпоративного сектору неможливий через вщсутнють статистичних даних, бо укра'Хнська статистика не узагальнюе бшьшють показник1в, що характеризують Гнвестиц1йну та шновацшну д1яльнють суб'ект1в господарювання
корпоративного сектору, в тому числ1 й корпоративних структур. Так, починаючи з 2004 р., Державний комгтет статистики Укра'Хни не оприлюднюе показники швестицшно! та шновацшно'Х д1яльносп суб'ект1в колективно'Х форми власносп, що е методолог1чним прорахунком, оскГльки вщповщно до законодавства тдприемства колективно'Х форми власност1 продовжують функцюнувати.
Таким чином, зазначен1 тенденцГХ вказують на ще не розкритий оргашзацшний потенщал корпоративних структур Г вщсутнють вщповщно! системи забезпечення Х'х розвитку. У зв'язку з цим пропонуемо зупинитися на деяких напрямах подолання такого стану.
По-перше, необхщне врегулювання питань формування в УкраХ'ш сприятливого правового поля для розвитку суб'екпв корпоративних вщносин, перш за все акцюнерних товариств та корпоративних штегрованих структур з акцентом на забезпеченш проведення ними активно! шновацшно-швестицшно! дГяльностГ Проблема ефективного пщприемництва не може бути розв'язана лише в площиш надання державою значних свобод приватному кап1талу. Вир1шення вбачаеться у створенн1 вертикально-штегрованих структур, що ствставш за концентрац1ею промислового катталу та Гнвестиц1й з провщними ТНК свГту. Законодавча база Укра'Хни потребуе доопрацювання щодо мехашзм1в дГ1 р1зноман1тних
орган1зац1йних Г орган1зац1йно-правових форм, у межах яких велик1 корпоративш структури можуть створюватися. При цьому економ1чна концентрац1я мае
проводитися Гз жорстким дотриманням укра'Хнського антимонопольного
законодавства, що сприяе створенню ефективних корпоративних структур, протидшчи використанню тако'Х концентрацП' для зловживання домшуючим положенням на в1дпов1дних товарних ринках.
По-друге, наголошуючи на необхщносп впровадження механ1зму централГзацГХ сучасно'Х економки, пов'язаного Гз зб1льшенням
загальнодержавних перерозподГльчих процес1в, п1дтримуемо Гснуючу думку, що завдяки мехатзму перерозподшу доданог вартост1 на користь економгчног системи корпорациям не обов 'язково бути державними за формальним положенням, головне, щоб вони дгяли як державт, тобто не могли ухилитися в1д д1яльност1 заради здтснення загальнодержавних ¡нтереЫв I прюритет1в як оргатзовано-вертикаль-но-1нтегроване в1дтворення. Як приклад, державно-корпоративний сектор США напряму охоплюе близько 67% економ1ки, до того ж частка урядових пщприемств трохи бшьше 2%, тобто наявне перевершення в кшькосп корпорацш. Проте вони не диктують сво'Х умови держав1, бо централ1зоваш ресурси набагато бГльш1 Г перевершують можливосп ус1х корпорацш. Регульована економ1чна концентращя може розглядатися як один Гз елемент1в корпоративно! державно! стратеги, за допомогою яко! можна мобшзувати наявний промисловий потенщал для того, щоб забезпечити Гмпортозамщення на укра'Хнському ринку Г ключов1 конкуренты переваги на зовшшньому.
По-трете, в умовах постшного дефщиту державних фшансових ресурс1в, як1 направляються на п1дтримку Г забезпечення науково-технолопчно! та ГнновацГйно! д1яльносп, перенесення центру тяж1ння на внутр1шш можливост1
великих корпоративних структур -перспективний шлях зростання iнновацiйноi активносп в усiх галузях економiчноi дiяльностi. Для ус^шно'! реалiзацii такоi перспективи необхiдно розробити системний мехашзм взаемоди держави з корпоративним сектором економiки (особливо з наукомюткою його складовою), який включав би iнституцiйнi, органiзацiйнi, фшансово-економiчнi та соцiально-економiчнi важелi, спрямованi на забезпечення стимулюючого середовища розвитку вах етатв iнновацiйного процесу як на макро-, так i на мiкрорiвнях. Для цього першочерговим завданням вбачаеться формування сприятливого
шституцюнального середовища,
необхiдного для розвитку партнерства мiж державою та бiзнесом, i, насамперед створення системи спецгальних Iнститут1в з регулювання партнерських вгдносин (асощацп, агентства, проектш i управляючi компани, державнi корпораци). При цьому в альянсах держави i приватного бiзнесу держава мае виступати в ролi провiдного партнера, що визначае рамковi умови партнерства, принципи й оргашзащю рiз-них його титв. Не втручаючись безпосередньо у виробничий процес, держава мае наглядати за ходом виконання умов, зафжсованих у договорах про партнерство через функцiю контролю за цшами, тарифами, доходами, якютю вироблених продуктiв, регулювання розподiлу ризиюв.
По-четверте, слiд переглянути змiст всiеi структурног полтики. Якщо корпораци так важлив^ то зовсiм недостатньо формувати тшьки галузеву структуру ринкового господарства. Потрiбно ще i вживати заходiв щодо оптимiзацii корпоративного базису. Це залежить вщ ситуаци: можна пiдсилювати (а за необхщносп i послабляти) антимонопольне
законодавство; обмежувати (або, навпаки, заохочувати) злиття i поглинання тощо. Головне, що та чи шша модель полiтики держави у сферi управлiння корпоративним базисом господарства вкрай необхщна. Укра'1'нська промисловiсть i, насамперед, так зваш базовi галузi потребують розробки едино'1 концепц11 розвитку, засновано'1 на стратегiчнiй важливостi промисловосп для нацiональноï безпеки держави, вщкритосп даного ринку для нових технологш, доступностi для рiзних категорiй постачальниюв i споживачiв, необхiдностi пiдвищення технолопчного рiвня виробництва i розширення перелжу видiв продукцiï i послуг.
По-п'яте, для украшських бiзнесменiв i урядовщв мае стати зрозумiлим, що ефективний шновацшно-технологiчний розвиток великих корпоративних структур залежить вщ iнновацiйного розвитку малого i середнього бiзнесу. Тому в полггищ щодо пiдтримки малого бiзнесу потрiбно акцентувати увагу не просто на створенш додаткових робочих мюць, а саме високотехнологiчних робочих мюць через стимулювання розвитку
шновацшного пiдприемництва як джерела новптах iдей та каталiзатора процесу впровадження шновацш.
Л1тература
1. ТОП-100. Рейтинг лучших компаний Украины // Инвестгазета. -2006. - № 2. - 21июня. - 65 с.
2. Рiчний звгт Першоï фондовоï тор-гiвельноï системи. - 2005. - http://www. pfts.com/ukr/.
3. Задерей Н. Всепоглинаюче зростання. -http:www.management.cjm/ua.
4. Л^а бiзнес-iнформ. - http:www. management.ua.
