CC BY
39
М.В. Кчурчак
ПРОМИСЛОВ1СТЬ У СИСТЕМ1 НАЦ1ОНАЛЬНО1 БЕЗПЕКИ УКРА1НИ
Формування ринково! економжи УкраТни потребуе чiткого розумiння найважливших викликiв i загроз, що виникають у рiзних галузях i сферах дiяльностi краТни, створення механiзмiв !х своечасного виявлення, запобiгання (або розв'язання), що зумовлюе необхiднiсть розробки стратеги нащонально! безпеки краТни i формування вщповщно! системи. Головна мета стратеги - забезпечити такий рiвень нащонально! безпеки, який би гарантував поступальний розвиток УкраТни, Г! конкурентоспроможнiсть, забезпечення прав i свобод людини i громадянина, подальше змiцнення мiжнародних позицш та авторитету УкраГнськоГ держави у сучасному свт [19]. Промисловiсть УкраТни е важливою складовою системи нащонально! безпеки, що гарантуе державний суверенитет, прогресивний розвиток вичизняно! економжи, забезпечення рiзноманiтних життево важливих потреб кожно! людини, суспiльства i краТни загалом.
Питання про мiсце i роль промисловосп у системi нащонально! економжи завжди перебували у полi зору вггчизняних i зарубiжних науковцiв. Теоретичну основу дослщження промислового розвитку кра!ни закладено у працях таких представниюв вiдомих наукових шкiл i напрямiв, як: Т. Мен, А. Смгт, Д. Рiкардо, М. Балудянський, Дж. Ст. Мiлль, Ф. Лют, К. Маркс, А. Маршалл, М. Туган-Барановський, С. Подолинський, Й. Шумпетер,
Дж. Гелбрейт. Проблеми державного регулювання, реформування вщносин
власностi, формування конкурентного середовища, зайнятостi та соцiального захисту, шновацшного розвитку, галузевих i регюнальних структурних змiн, впливу на навколишне природне середовище, iнтеграцГГ у свгтову економiчну систему у вiтчизнянiй промисловосп розглядалися у працях таких вщомих украГнських вчених, як
0. Амоша, Ю. Бажал, В. Вишневський, А. Гальчинський, В. Геець, С. Срохш, Б. Данилишин, М. Долiшнiй, С. Злупко, М. Крупка, Ю. Кшдзерський, Е. Лiбанова,
1. Лукiнова, Ю. Макогон, I. Михасюк, Б. Пасхавер, Л. Федулова, Ю. Туниця, А. Чухно. Водночас у вгтчизнянш економiчнiй лiтературi питання комплексного дослiдження забезпечення нащональних iнтересiв i пiдтримання належного рiвня безпеки у промисловостi УкраГни е недостатньо висвгтленими.
Метою дано! статп е з'ясування основних закономiрностей розвитку промисловосп УкраТни в системi нащонально! безпеки та запропонування практичних рекомендаци щодо забезпечення нацiональних iнтересiв у цш галузi економiки.
До особливостей промислового виробництва, що вплинули на стан нащонально! безпеки УкраТни, на початку 1990-х роюв можна вiднести:
його орiентацiю на виробництво каттальних благ (група „А" - 71-72 % [9, 5]), що поступово призвело до виникнення „товарного голоду" на продукти споживчого призначення, та кризовий стан. Фактично зростання обсяпв промислового виробництва припинилося ще у 1988 р. i до 1990 р.
© Ючурчак Мар1анна Васил1вна - кандидат економ1чних наук, доцент. Льв1вський нацюнальний ушверситет 1меш 1вана Франка.
ISSN 1562-109X
збшьшення обсяпв на 4% вiдбувалося лише за рахунок зростання цш на промислову продукцш [5, 317];
значну частку в загальних обсягах виробництва промислово! продукци, що припадала на продукцiю вшськово-промислового комплексу (було задiяно 38% вiд усiх наявних промислових потужностей, 1/5 частину найманих пращвниюв, зайнятих у цш галузГ) [21, 173];
повiльне впровадження у промислове виробництво здобутюв наукового-технiчного прогресу (НТП), що свщчило про вщставання темпiв умовно'1 економи працi вщ витрат, пов'язаних и НТП. У 1971-1975 рр. чисельнють умовно вившьнених працiвникiв у промисловостi Украши становила 511 тис. чол., у 1976-1980 рр. -575, у 1981-1985 рр. - 597 тис. чол. [9,
зз];
централiзоване управлшня, систему господарських зв'язюв i кооперацiю, яю iснували у СРСР [6, 361]. У СРСР схеми кооперування мiж пщприемствами були доволi складними i чутливими до порушення ритму взаемних поставок, пiсля проголошення незалежностi Украши це стало одним iз важливих чинниюв загострення економiчноi кризи i падiння обсягiв промислового виробництва.
Це означало, що на початку 1990-х роюв необхщно було сформувати такi засади промислово! полiтики, якi б послабили кризовi явища у данiй галузi економiки Украши, зменшили несприятливий вплив на основш параметри економiчного i соцiального розвитку краши та забезпечили належний рiвень безпеки. З щею метою необхiдно було здiйснити модершзащю основного капiталу у промисловостi та структурну перебудову, змшити систему управлшня та запровадити новi методи ведення господарсько'1' дiяльностi, сформувати
конкурентне середовище, iнтегруватися у свiтову економiчну систему тощо. Проте, започатковуючи реформи в економщ Украши, зокрема у промисловосп, застосували модель ринково!
трансформаций запропоновану фахiвцями Мiжнародного валютного фонду i Всесвiтнього банку, яка iгнорувала особливосп культурного, iсторичного, економiчного розвитку та полггичну ситуацiю у краНш [2] та спиралася на принципи ринково'1' економжи, притаманш початку Х1Х i першiй половинi Х1Х ст., що мало неоднозначш наслiдки для системи нащонально'1 безпеки.
Про змiни, якi вщбулися у вiтчизнянiй промисловостi у 1990-2006 рр., свщчить табл. 11. У 1990 р. рентабельнють операцiйноi дiяльностi промислових пiдприемств складала 16,8%, у 2006 - вже 5,8%; частка збиткових тдприемств у промисловосп збшьшилася вiд 2% у 1990 р. до 35% у 2006 р. Найбшьша частка збиткових промислових тдприемств припадае на 1998-1999 рр., коли кожне друге тдприемство практично простоювало. Це також позначилося на чисельносп працюючих у вгтчизнянш промисловостi, яка впродовж 1990-2006 рр. скоротилася в 1,8 раза i у 2006 р. становила понад 3,8 млн. чол. За цей перюд Украша фактично втратила вщповщний кадро-
вий потенщал у промисловостi, представлений робгтниками високо'1 квалi-фiкацii, шженерно-техшчними i науковими кадрами, що у довгостроковому перiодi потребуватиме значних фшансових ресурсiв, необхiдних для його вщновлення.
У 1990-2007 рр. вщбулися змши у структурi промислового виробництва в УкраЛт, що призвело до зменшення
Детальн1ший анал1з тенденц1й розвитку промисловосп Укра!ни у 1990-2006 рр. здшснено у роботах [2; 3].
частки тих секторiв, у яких створюсться деформащя вiтчизняноi промисловостi
високотехнологiчна i наукомiстка призводить до неефективного
продукщя (рис. 1). З точки зору системи використання наявних нащональ^' безпеки структурна
Таблиця 1. Основнг показники розвитку промисловост1 Украгни
Показники 1990* 1995 1996 1997 1998 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
1ндекси
промислового виробництва, у % до 1990 р. 100 52,5 49,8 49,7 49,2 57,4 65,6 70,1 81,2 91,4 94,2 100,8
Рентабельнють
операцlйноi дшль-
ност1 промислових шдприемств, % 16,8 16,6 8,9 5,7 6,3 4,8 3,7 2,6 3,3 4,7 5,5 5,8
Частка збиткових
шдприемств, % 2 12 30 45 54 43 41 42 40 38 37 35
Середньор1чна
кшькють
прац1вник1в у
промисловост1, тис. чол. 7100 5034 4642 4273 4142 4461,8 4267,2 4063,5 3943,6 3941,2 3913,3 3851,8
Середньомюячна заробггна плата у
промисловосп, грн. 278 89 153 174 184 291,16 375,16 455,85 553 697,42 912,83 1144,59
1ндекс швестицш
в основний
кап1тал у
промисловосп, у % до
попереднього року - 60,0 82,6 91,9 97,8 123,8 113,3 106,0 124,6 124,9 104,1 115,3
* У млн. крб. Джерело: [11; 14, 118; 15, 107; 16, 105; 17, 104, 205].
□ Паливно-енергетичний комплекс
□ Металургшний комплекс
□ Машинобуд1вний комплекс
□ Х1м1ко-люовий комплекс
□ Промисловють буд1вельних матер1ал1в
□ Легка промисловють
□ Харчова промисловють
□ 1нше
24,7
14,4
□ Добувна промисловють
□ Металургшне виробництво
□ Машинобудування
□ Х1м1чна промисловють
□ Виробництво коксу Ш Легка промисловють
□ Харчова промисловють
□ 1нше
□ Виробництво та розподш електроенергп, газу та води
Рис. 1. Структура промислового виробництвау 1990 I 2007рр.:
* З 2000 р. вгдбулися змти у класиф1каци вид1в
Джерело: [8, 272; 23].
природних ресурав, негативно впливае на навколишне природне середовище, по-пршуючи умови юнування людини, не дозволяе повною мiрою використати наявний освпньо-квашфжацшний
потенцiал кра!ни, забезпечити належш умови для розвитку людини, послаблюе позици кра!ни у системi мiжнародного розподiлу працi, знижуе
конкурентоспроможнiсть впчизняних промислових пiдприемств як на внутршньому, так i на зовнiшньому ринку, створюе передумови для витюнення з внутрiшнього ринку вiтчизняних товаровиробниюв
(насамперед тих, хто виробляе товари споживчого призначення) та насичення його iмпортними товарами тощо.
З 2000 р. у зв'язку з економiчним зростанням i вiдродженням
промислового виробництва в УкраТш спостерiгаеться чпка тенденцiя до збiльшення обсягiв викидiв шкiдливих речовин в атмосферне повпря, у водний басейн та формування побутових вiдходiв [17, 508-518]. У структурi викидiв шкiдливих речовин
стацюнарними джерелами забруднення в атмосферне повпря за видами економiчно! дiяльностi найбшьшу частку становлять пiдприемства добувно! (21,7%) та переробно! промисловостi
економ1чно'1 дгяльностг (КВЕД).
(35.
виробництво та розподiл
електроенергГ!, газу та води (35,5%) [17, 514]. Тому необхщно враховувати при визначенш стратегiГ розвитку
промисловосп Укра!ни параметри екологiчноГ безпеки з метою пщтримання рiвноваги у трiадi взаемодГ! „людина -природа - виробництво". У 1990-2007 рр. вщбулися змши в iнвестицiйнiй активностi укра!нських промислових пiд-приемств. У 1995-1999 рр. переважна бшьшють промислових тдприемств не могла у достатнiх обсягах вкладати кошти в модершзащю та оновлення матерiально-технiчноГ бази виробництва (табл. 1), що дозволило б у довгостроковому перiодi знизити витрати економiчних ресурсiв, пiдвищити продуктивнiсть працi, якють вироблено! продукцiГ та забезпечити
конкурентоспроможнють на вiдповiдних сегментах внутрiшнього i зовнiшнього ринкiв.
З 2000 р. шдекси iнвестицiй в основний каппал у промисловостi Укра!ни мають позитивну динамжу, що обумовлено економiчною стабшзащею, виваженим використанням
iнструментарiю грошово-кредитно! та бюджетно-податково! полпики,
сприятливою свiтовою кон'юнктурою на окремi види промислово! продукцiГ
(насампepeд, мeталypгiйноï галyзi), адаптацieю до pинковиx умов господаpювання, пepexодом до гpошовоï пpиватизацiï та пpактично завepшeними ^оцесами коpпоpатизацiï пpомисловиx пiдпpиeмств тощо. ^оте темпи зpостання iнвeстицiй в основний капггал y в1т-чизнянш пpомисловостi мають нepiвно-мipний, „^ваний" xаpактep, що y довгостpоковiй пepспeктивi може ^извести до ïx неефективного освоення та yповiльнeння динамiки зpостання обсяпв виpобництва.
Також нeзадовiльною е стpyктypа iнвeстицiй в основний капiтал за видами пpомисловоï д1яльност1 (pис. 2), що е одним ¡з чинник1в посилення pолi базовиx галyзeй пpомисловостi та iснyвання нeспpиятливиx пepeдyмов для пepexодy до iнновацiйноï модeлi pозвиткy eкономiки У^аши.
Iнвeстyвання y базов! галyзi пpизводить до „консepвацiï" iснyючиx стpyктypниx диспpопоpцiй та оpieнтацiï пpомислового
17,1
10,4
виpобництва до ствоpeння пpодyкцiï з низьким стyпeнeм пepepобки або пpомiжного споживання.
^вестици в основний каттал y вгтчизнянш пpомисловостi не пpивeли до його оновлення, що свщчить пpо нeдостатнi ïx обсяги, спpямованiсть на виpiшeння поточниx пpоблeм („латання дipок"), пpагнeння одepжати швидку вiддачy в1д ниx чepeз нeвизначeнiсть i мшливють пол1тично1, eкономiчноï, пpавовоï i соцiальноï ситуацп y кpаïнi. За юнуючо! iнтeнсивностi оновлення основного капiталy y пpомисловостi на piвнi 4-5% на piк та ступеня зношeностi близько 60% для повно! замiни виpобничого апаpатy нeобxiдно не менше 25-35 pокiв, що не вщповщае потpeбам швидко! модepнiзацiï виpобництва, загpожye падiнням eфeктивностi в^обництва та пpодyктивностi пpацi, зpостанням iмовipностi тexногeнниx катастpоф [20, 27].
0,9
2,4
□ Добувна пpомисловlсть
□ Легка ^ом^лов^^
□ Цeлюлозно-папepовe виpобництво
□ Х1м1чна та нафтоxlмlчна пpомисловlсть
□ Мeталypгlйнe виpобництво та виpобництво готовиx мeталeвиx виpобlв
□ Виpобництво та pозподiл eлeктpоeнepгll, газу та води
□ В^обництво xаpчовиx пpодyктlв, напоlв та тютюновиx виpобlв
□ Обpобка дepeвини та виpобництво виpобlв 1з дepeвини
□ Виpобництво коксу, пpодyктlв нафтопepepобки
□ Виpобництво lншоl нeмeталeвоl мiнepальноï пpодyкцll
□ Машинобудування
□ !нш1 галуз1 пpомисловостl
11,5
0,9
17,5
18,4
10,3
2,9 1,5
5,7 3,3
□ Добувна промисловють
□ Легка промисловють
□ Целюлозно-паперове виробництво
□ Хiмiчна та нафтохiмiчна промисловють
□ Металургшне виробництво та виробництво готових металевих виробiв
□ Виробництво та розподш електроенергп, газу та води
□ Виробництво харчових продуклв, напо1в та тютюнових виробiв
□ Обробка деревини та виробництво виробiв iз деревини
□ Виробництво коксу, продуклв нафтопереробки
□ Виробництво шшо! неметалево1 мшерально! продукцп
□ Машинобудування
□ Iншi галузi промисловостi
Рис. 2. Структура ¡нвестицт в основний каптал за видами промисловог д1яльност1 в Украгту 20011 2007рр.
Розраховано за даними робт [17, 204; 23].
Старшня основного каппалу у промисловосп при його неправильнш експлуатаци призведе до виникнення реальних 1 потенцшних виклиюв 1 загроз для людини та економ1ки загалом: тдвищення 1мов1рносп травматизму 1 вщповщно втрати здоров'я людиною у процес виробництва в окремих галузях впчизняно! промисловосп, збшьшення р1вня забрудненосп навколишнього природного середовища промисловими вщходами та виникнення еколопчних катастроф техногенного характеру, неращональне використання
економ1чних ресурав 1 попршення фшансово-економ1чних показниюв
д1яльносп промислових пщприемств, втрата конкурентних переваг тощо.
При визначенш виклиюв 1 загроз у промисловосп Укра!ни необхщно враховувати 1 вплив приватизацшних процеав, оскшьки для стабшьного розвитку ще! галуз1 важливим е
врегулювання в1дносин власносп, визначення чпких 1 прозорих „правил гри". У 2005 р. згщно з даними Державного компету статистики Укра!ни досягнуто достатньо! глибини реформування вщносин власносп, бо у „Статистичному щор1чнику Укра!ни за 2006 рк" змшено формат подання статистичних даних 1 вщсутнш роздш, у якому вщображаеться шформащя про переб1г шституцшних перетворень в нащональнш економщ, у тому чист у промисловосп [16, 311; 17, 300-311]. Тому на тдстав1 даних, наведених за 2005 р., можна стверджувати, що у промисловосп Украши домшуючою е приватна форма власносп. Зокрема, на не! припадае 92,5% вщ загально! кшькосп промислових пщприемств, 2% становить державна 1 державна корпоративна форма власносп, 5,5% -комунальна 1 комунальна корпоративна форма власносп [16, 311].
У пpомисловостi У^аши найпопyляpнiшим мexанiзмом, за допомогою якого вщбувалося в1дчуження загальнодepжавного i комунального майна, стала
коpпоpатизацiя, що дозволяла в1днайти новиx власник1в чepeз пpодаж пакет1в акц1й новоствоpeниx ВАТ.
Коpпоpатизацiя була застосована для 40% об^кпв, що пpипадали п1д пpиватизацiю, у пpомисловостi, ще 20% об^кпв зм1нили фоpмy власност1 чepeз оpeндy з викупом [3, 221-222]. ^оте найзагальн1шими поpyшeннями у ^оцес пpиватизацiï пpомисловиx пiдпpиeмств e обмеження доступу до участ1 у пpиватизацiï iншиx сyб'eктiв, заниження або завищення величини статутного кап1талу коpпоpатизованого
пiдпpиeмства. Напpиклад, пpиватизацiя облeнepго чepeз ^одаж пакет1в акц1й акцiонepниx товаpиств здшснювалася за зниженими ц1нами. Якщо у жовтш 1997 p. ц1на акцп ВАТ „Днiпpоeнepго" становила 300 дол. США, ВАТ „Заxiдeнepго" - 50, ВАТ „Цeнтpоeнepго" - 2 дол. США, то у грудш 2002 p. цша в1дпов1дно становила 15; 5; 0,25 дол. США [4, 574-575].
Недол1ком коpпоpатизацiï в У^аш! також e те, що yтвоpилася значна к1льк1сть мiноpитаpниx акцiонepiв, як1 по сут1 не можуть впливати на визначення стpатeгiï pозвиткy вщповщного пpомислового пiдпpиeмства. Це також зpобило ypазливими в1тчизнян1 пpомисловi пiдпpиeмства до peйдepськиx атак, п1д як1 потpапляють найпpивабливiшi об'eкти. Погодимося ¡з думкою науковц1в Iнститyтy економ1ки та ^огнозування щодо нeгативниx пpоявiв peйдepства, наслщком якого e цiлeспpямована дeтexнологiзацiя
У^аши, демонтаж дepжавностi у цiлиx сeктоpаx економ1ки, в peзyльтатi чого цш п1дгалуз1 безсл1дно зникають, як, на^иклад, зникли 15 завод1в, що
в^обляли у^аш^ю тeлeвiзоpи [12, 269].
Пpиватизацiя пpомисловиx
пiдпpиeмств не дозволила повною мipою peалiзyвати так1 головн1 завдання, як поява ефективного власника, пщвищення peзyльтативностi д1яльност1, ствоpeння умов для pозвиткy конкypeнцiï та пpовeдeння peстpyктypизацiï. У в1тчизнян1й пpомисловостi з точки зоpy нацiональноï безпеки важливим стане питання ^о визначення глибини пpиватизацiï та забезпечення
ефективного yпpавлiння дepжавною власн1стю, оск1льки у дepжав-н1й власност1 залишилися пiдпpиeмства, що мають с^атеич^ значення для господаpства У^аши, пpямо або опосepeдковано впливають на д1яльн1сть пiдпpиeмств у сyмiжниx галyзяx i здеб1льшого займають монопольне становище у вщповщному сегмент! внyтpiшнього pинкy.
Пpи визначенн1 потeнцiйниx i peальниx загpоз нац1ональним iнтepeсам у пpомисловостi нeобxiдно вpаxовyвати ступ1нь вiдкpитостi економ1ки У^аши, стан свггово! економ1ки, впливи глобалiзацiйниx пpоцeсiв i геопол1тичну ситуащю. Пepeважна б1льш1сть товаpiв, що ствоpюeться у пpовiдниx галyзяx в1тчизняно! пpомисловостi, пpизначeна для eкспоpтy. Зокpeма, у 2007 p. на зовнiшнix pинкаx було peалiзовано понад 70% пpодyкцiï мeталypгiï, понад 50% -машинобудування, понад 20% - xаpчовоï пpомисловостi [20, 22]. Пpи цьому в У^аш! за pоки незалежност1 сфоpмyвалася незадов1льна стpyктypа eкспоpтy товаpiв, у як1й пepeважаe сиpовинна пpодyкцiя. У 2007 p. частка eкспоpтy нeдоpогоцiнниx метал1в та виpобiв ¡з ниx становила 42,2%; мiнepальниx пpодyктiв - 8,7; мexанiчного обладнання - 10,1; пpодyкцiï xiмiчноï та пов'язаниx ¡з нею галузей пpомисловостi - 8,2; тpанспоpтниx засоб1в та шляxового обладнання - 6,7; готовиx xаpчовиx
^одуклв - 4,2; ^одуклв pocлиннoгo пoхoджeння - 3,5; жиpiв та оли тваpиннoгo або pocлиннoгo пoхoджeння - 3,5; тeкcтилю та виpoбiв з тeкcтилю -2,0; iнших тoваpiв (здeбiльшoгo cиpoвини i напiвфабpикатiв) - 10,9% [23]. С^иятлива кoн'юнктуpа на cвiтoвих pинках ciльcькoгocпoдаpcькoï cиpoвини, мeталiв i мiнepалiв, що cклалаcя з початку ХХ ст., oбумoвлeна позитивними тeндeнцiями poзвитку китай^ко! eкoнoмiки та пocилeнням poлi Китаю у cвiтoвiй гocпoдаpcькiй cиcтeмi, пpo що зазначаeтьcя у пpацях пpoвiдних у^а^^ких учeних [1; 3; 4; 10; 12; 18].
Виникають завози для стабшьного poзвитку eкcпopтoopieнтoваних галузeй пpoмиcлoвocтi i ^аши загалом чepeз нeтoчнicть пpoгнoзiв щодо цiн на тoваpи, oбcяги збуту, пocилeння кoнкуpeнцiï на вщповщних тoваpних pинках i витicнeння з них у^а^щ^ких тoваpoвиpoбникiв. Також eкcпopтний пoтeнцiал пpoмиcлoвocтi У^аши пocтупoвo знижуeтьcя. Цe cпpичинeнe тeндeнцiями щодо зpocтання cвiтoвих цiн на eнepгopecуpcи i вщповщно збiльшeнням витpат на в^обництво пpoмиcлoвoï пpoдукцiï.
У зв'язку з iнтeгpацiйними пpoцecами у пpoмиcлoвocтi У^аши фopмуютьcя вiтчизнянi та е ^^утими iнoзeмнi тpанcнацioнальнi компани (ТНК) [13, 104-112, 121-122]. Ц oбумoвлeнe тим, що у cвiтoвiй eкoнoмiцi у ХХ ст. вщбултоя змiни в ^o^ci opганiзацiï виpoбництва у пpoмиcлoвocтi [22]. ТНК мають мoжливicть впливати на eкoнoмiчний i coцiальний poзвитoк товно! кpаïни. Тому функцioнування ТНК у ^CT^i вичизнянох eкoнoмiки мае cвoï пoзитивнi та нeгативнi аcпeкти з точки зopу peалiзацiï нащональних iнтepeciв i бeзпeки (табл. 2). Зoкpeма, ocнoвними eкcпopтepами укpаïнcькoï мeталoпpoдукцiï е вeликi iнтeгpoванi фiнанcoвo-пpoмиcлoвi cтpуктуpи, такi як СКМ, „Дндуе^альний шюз Дoнбаcу", „Пpиват", „Стаpт-гpуп"[7, 73-74].
У нафтогазовш галузi У^аши нафтoпepepoбка пepeбуваe пpактичнo пiд повним кoнтpoлeм pocrn^mx ТНК. Чepeз нeдoзавантажeнicть (загальна потужнють 6 вiтчизняниx
нафтoпepepoбниx завoдiв - 52 млн. т OTpoï нафти на pk, а влаcний видобуток нафти - 3,7 млн. т на pk) в^обничих пoтужнocтeй вггчизняних НПЗ у дpугiй
пoлoвинi 1990-х po^ уpядoм Таблиця 2. no3umuem ma нeгamuвнi на^дки npuсуmнoсmi ТНК _у сuсmeмi нaцioнaльнoï eкoнoмiкu Ук/)а'/'ни_
Позитивш наашдки
^гатив^ наашдки
Рoзмiщeння чаcтини влаcниx в^обничих пoтужнocтeй у кpаïнi i cтвopeння додаткових poбoчиx мicць;
пocилeння iнвecтицiйнoï активнocтi та пpиcкopeння oнoвлeння оотовного капiталу у пpoмиcлoвocтi;
cтвopeння нових галузeй у пpoмиcлoвocтi, учаcть у ^o^ci cтpуктуpнoï пepeбудoви вичизнянох eкoнoмiки та poзвитoк cумiжниx виpoбництв;
тpанcфepт тexнoлoгiй,
Пpагнeння до заxoплeння найбшьш poзвинутиx i пepcпeктивниx галузeй вичизняно!' пpoмиcлoвocтi;
пocилeння кoнкуpeнцiï, витicнeння iз внут-piшньoгo pинку вiтчизняниx пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв та cкупoвування вiтчизняниx гад^иемого для ïx наcтупнoгo закpиття;
нав'язування вигщно!' для ТНК cтpуктуpи eкcпopту та фopмування мoнoкультуpнoï нащонально'1 eкoнoмiчнoï cиcтeми у дoвгocтpoкoвoму пepioдi;
мoнoпoлiзацiя oкpeмиx ceктopiв пpoмиcлoвocтi, заcтocування нeпpoзopoï пoлiтики цiнoутвopeння та викopиcтання cxeм, що
пщвищення освпньо-квалiфiкацiйного рiвня працiвникiв та формування ново! моделi економiчного розвитку;
посилення штеграцшних зв'язкiв i вихщ на вiдповiднi свiтовi товарнi ринки
дозволяють ТНК ухилятися вiд сплати податюв;
полiтичний, економiчний, фiнансовий тиск на нащональний уряд та лобiювання власних штереав;
нехтування екологiчними вимогами i завдання шкоди навколишньому природному середовищу i населенню краши тощо
ухвалюсться рiшення щодо !х приватизации Росшсью ТНК взяли активну участь у цьому процесс оскiльки набули можливосп переорieнтувати свою дiяльнiсть з експорту сиро! нафти на експорт нафтопродукпв, а також наблизитися до вщповщних ринюв у Свропейському Союзi. Усередиш нашо! краши росiйськi ТНК розбудовують власну мережу автозаправних станцiй, що дозволяе !м здiйснювати контроль за ринком нафтопродукпв через непрозору полпику цiноутворення, узгодженi ди тощо.
Таким чином, до головних прюритетсв пiдтримання належного рiвня безпеки i захисту нацiональних iнтересiв у промисловосп Украши можна вiднести:
забезпечення пдного iснування людини i громадянина, що визначаеться можливостями учасп у виробницт промислово! продукцп, одержання вщповщно! винагороди за результатами свое! пращ, реалiзацii якомога бшьшо! кiлькостi потреб i мiнiмiзацii негативного впливу на навколишне природне середовище;
формування оптимально'1' галузево'1' структури промисловостi та усунення репональних диспропорцiй 11 розвитку, що дозволить ефектившше
використовувати iснуючий людський, природний, науковий i технологiчний потенцiал краши, пiдвищить рiвень життя населення краши та забезпечить подальше економiчне зростання;
створення умов для залучення швестицш у вiтчизняну промисловiсть, що сприятиме оновленню основного катталу, пiдвищенню показникiв результативностi дiяльностi промислових тдприемств, створенню додаткових робочих мюць i пiдвищенню освпньо-квалiфiкацiйного рiвня найманих працiвникiв;
упровадження ресурсозберiгаючих технологш i зниження енергомiсткостi промислового виробництва, що дозволить створити еколопчно та техноген-
но безпечнi умови життедiяльностi людини, рацiональнiше використовувати наявн природнi ресурси та полiпшити стан навколишнього природного середовища;
штегращю украiнськоi
промисловостi у свiтову економiчну систему, що дозволить зайняти свое мiсце у мiжнародному розподiлi пращ, тдвищити конкурентоспроможнiсть вiтчизняних промислових тдприемств, оптимiзувати структуру експорту та знайти новi ринки збуту своеi продукцп,
cфopмувати iмiдж У^аши як надiйнoгo i пepeдбачуванoгo паpтнepа тощо.
Нагальними завданнями е забeзпeчeння випepeджальнoгo poзвитку виcoкoтexнoлoгiчниx галузeй
пpoмиcлoвocтi та coцiальнo opieнтoваниx галузeй, пocтупoвий пepexiд на iннoвацiйнo-iнвecтицiйний тип
eкoнoмiчнoгo зpocтання. У зв'язку з цим важливим на^ямом poзвитку
пpoмиcлoвocтi в У^аТт е peалiзацiя пoлiтики eнepгoзбepeжeння, що пoтpeбуe вpаxування пpавoвиx, eкoнoмiчниx, coцiальниx та eкoлoгiчниx заcад гocпoдаpювання. До найважливiшиx напpямiв poзвитку пpoмиcлoвocтi У^аши у cиcтeмi нащонально'1 бeзпeки налeжать пpoвeдeння cтpуктуpнoï пepeбудoви та впpoваджeння нових тexнoлoгiй, фopмування кoнкуpeнтнoгo cepeдoвища i змeншeння piвня мoнoпoлiзoванocтi, пошук eфeктивнoгo влаотика та завepшeння пpиватизацiï пpoмиcлoвиx гад^иема^, кoнвepciя ВПК тощо. Також у ^prae^^i У^аТт нeoбxiднo запpoвадити eфeктивнi мeтoди кoнтpoлю за дiяльнicтю ТНК та craoprnrc пepeдумoви для вдocкoналeння мexанiзмiв викopиcтання iннoвацiйнoгo пoтeнцiалу ТНК.
Лггература
1. Ваxнeнкo Т.П. Зовшшш бopгoвi зобов'язання у cиcтeмi cвiтoвиx фiнанcoвo-eкoнoмiчниx вiднocин. - К.: Фeнiкc, 2006. - 536 c.
2. Гальчитоький А.С. У^аша: пocтуп у майбутне. - К.: Оотови, 1999. -220 c.; Павловский M.A. Cтpатeгiя poзвитку cуcпiльcтва: У^аша i cвiт: eкoнoмiка, пoлiтoлoгiя, coцioлoгiя. - К.: Тexнiка, 2001. - 310 c.; Cтpуктуpнi змiни у пpoмиcлoвocтi У^аши: cтан та пpiopитeтнi навями / O.I. Амоша, Ю.В. Mакoгoн, Л.О. Збаpазcька та iн. -До^цьк, 2004. - 1S0 c.
3. ^ишв Л.С., Кiчуpчак M.B. Нацioнальна eкoнoмiка: Навч. пociбник. -Львiв: Mагнoлiя-2006, 200S. - 464 c.
4. Екoнoмiка Укpаïни: cтpатeгiя i по-лiтика дoвгocтpoкoвoгo poзвитку / За peд. акад. НАН У^аши B.M. Гeйця. - К.: !н-т eкoн. пpoгнoзув., Фeнiкc, 2003. - 100S c.
5. Заблоцький Б.Ф., Кокошко M^., Cмoвжeнкo Т.С. Економжа У^аши. -Львiв: Львiв. банк. кoлeдж НБУ, 1997. -5S0 c.
6. Злупко С. Пepexiдна eкoнoмiка: cучаcна У^аша: Навч. пociбник. - К.: Знання, 2006. - 367 c.
7. Mакoгoн Ю., Mайopoва I., Meдвeдкiн Т. Гipничo-мeталуpгiйний кoмплeкc У^аши на зoвнiшнix pинкаx: стан i пepcпeктиви // Екoнoмiка У^аши. - 2005. - № 4. - С. 72-S0.
S. Наpoднe гocпoдаpcтвo
Укpаïнcькoï РСР у 1990 po^: Стат. щopiчник. - К.: Тexнiка, 1991. - 496 c.
9. Наpoднoe xoзяйcтвo Укpаинcкoй ССР: Юбилeйный cтат. eжeгoдник. - К.: Тexника, 19S7. - 455 c.
10. Пахомов Ю. Бiфуpкацiйний стан cвiтoвoгo ядpа напepeдoднi змiни cвiтoвиx лiдepiв // Екoнoмiка У^аши. -200S. - № 4. - С. 4-14.
11. По^ання Пpeзидeнта У^аши до Вepxoвнoï Ради У^аши „^po внутpiшнe та зoвнiшнe cтанoвищe У^аши у 2003 po^" // Економют. -2004. - № 7. - С. 13-106.
12. Пpoмиcлoвий пoтeнцiал Укpаïни: пpoблeми та пepcпeктиви cтpуктуp-
нo-iннoвацiйниx тpанcфopмацiй / Вщп. peд. Ю.В. Кiндзepcький. - К.: !н-т eкoнoмiки та ^огнозув. НАН Укpаïни, 2007. - 407 c.
13. Пpoxopoва M.E. Дiяльнicть тpанc-нацioнальниx кoмпанiй в умовах глoбалiзацiï cвiтoвoï eкoнoмiки. - Piвнe, 2007. - 290 c.
14. Cтатиcтичний щopiчник Укpаïни за 2002 piк / Дepжкoмcтат
Украши; За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Консультант, 2003. - 664 с.
15. Статистичний щорiчник Украши за 2004 рк / Держкомстат Украши; За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Консультант, 2005. - 592 с.
16. Статистичний щорiчник Украши за 2005 рк / Держкомстат Украши; За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Консультант, 2006. - 576 с.
17. Статистичний щорiчник Украши за 2006 рк / Держкомстат Украши; За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Консультант, 2007. - 551 с.
18. Стратепя економiчного i сощального розвитку Украши (20042015). Шляхом европейськоi штеграци / За ред. А.С. Гальчинського i В.М. Гейця. - К.: 1ВЦ Держкомстату Украши, 2004. -416 с.
19. Указ Президента Украши „Про стратегш нацiональноi безпеки Украши" вщ 12.02.2007 р. № 105/2007 // Президент Украши. - www.president.gov.ua/documents /5728.html.
20. Украша в 2007 рощ: внутршне i зовшшне становище та перспективи розвитку // Економют. - 2008. - № 2. -С. 9-69.
21. Украша за роки незалежносп (1991-2002). - К.: Нора-Друк, 2003. -674 с.
22. Якубовський М., Новицький В., Кшдзерський Ю. Концептуальш основи стратеги розвитку промисловосп Украши на перюд до 2017 року // Економка Украiни. - 2007. - № 11. - С. 4-20.
23. www.ukr.stat.gov.ua.
