CC BY
23
Я.В. Ромусж
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖШСТЬ ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ: СТАН ТА ЗАСОБИ П1ДВИЩЕННЯ
У глобальному звт з конкурентоспроможностi (Global
Competitiveness Report) Укра!на
перемiстилася з 72 мюця у 2007-2008 рр. на 82 мюце з 134 кра!н св^у у 2009-2010 рр. [1]. Таю тенденци е загрозливими для нащонально! безпеки й потребують виявлення проблемних моментiв i визначення комплексу дш щодо пiдвищення конкурентно! позицп Укра!ни, у тому числi у промисловому комплексi.
Еволюцiя пiзнання процешв конку-рентоспроможностi починаеться з розкриття А. Смiтом конкурентних переваг. У роботах Д. Ркардо, А. Маршала, Дж. Кейнса, В. Леонтьева, Й. Шумпетера, М. Портера, С. Брю, К. Макконела, П. Самуельсона, Дж. Робшсона, Дж. К. Гелбрайта та шших було закладено змют, форми та методи конкурентно! боротьби, обгрунтовано загальнi закономiрностi ринково! оргашзаци господарства. Також дослiдженню теорi! та практики ощнки конкyрентоспроможностi, тактики та стратеги управлшня на макро-, мезо- та мiкрорiвнях присвяченi роботи втизняних та зарyбiжних учених: Ю. Бажала, Я. Базилюк, В. Гейця, Д. Галiмова, М. Гельвановського, Я. Жалша, Б. Кваснюка, Р. Фатхyтдiнова та ш. 1х працi пов'язанi з теоретичними моментами поняття „конкурентоспроможшсть" i окремими механiзмами, що впливають на пiдвищення конкyрентоспроможностi й набуття конкурентних переваг. У даному дослщженш на основi синтезу трьох складових конкyрентоспроможностi: цiново!
конкyрентоспроможностi, шновацшно! дiяльностi та технологiчно! спецiалiзацi!, а також продуктивност працi здiйснено ощнку дiйсно! конкурентно! позицi! промислового комплексу Укра!ни на сучасному етапi.
Конкурентоспроможшсть кра!ни i про-мислового комплексу зокрема, е запорукою спроможностi нацш забезпечувати порiвняно
високi стандарти життя, залишаючись вiдкритими для мiжнародно! конкуренци.
Мета статтi - оцiнити стан щново! та технологiчно! конкyрентоспроможностi в розрiзi технологiчних секторiв, установити пропорци розподiлy iмпортно! та вiтчизняно! продукци на ринку кра!ни, виявити мехашзми iнвестицiйного та бiзнес-клiматy, стимулювання споживчого внутршнього попиту, переформатування структури промисловоси, полiпшення !! цiнових та технолопчних характеристик задля пiдвищення конкyрентоспроможностi
товарiв вiтчизняного виробництва.
Технологiчна конкурентоспроможнiсть промисловост УкраТни
За розрахунками на основi даних „Science and engineering indicators 2010", National Science Foundation, USA (табл. 1) визначено, що Укра!на мае в 4 рази меншу частку товарiв високотехнолопчних видiв дiяльностi у стрyктyрi промисловоси, нiж США, у 2,8 раза шж GC, у 2,7 раза вщстае вiд вiдповiдного показника Япони, у 1,5 раза вiд кра!н регiонiв Латинсько! Америки та Близького Сходу, у 1,9 раза вщ Канади та в 1,3 раза вщ показника Австралi!. I, хоча Укра!на незначно, але випереджае за вщповщним показником Iндiю, Пiвденнy Африку, Росш, Нову Зеландiю, Болгарiю, Грещю i Портyгалiю, загалом мае в 2,6 раза меншу частку (2007 р.) товарiв високотехнологiчних видiв промислово! дiяльностi у стрyктyрi промисловостi, шж усереднена вiдповiдна частка рiзних репошв свiтy, що дае пiдстави говорити про менш технологiчно конкурентоспроможну
структуру втизняно! промисловостi, нiж у цшому по регiонах свiтy. Необхiдним е поглиблення потенщалу промислово-технологiчно! переробки та створення умов для вдосконалення вiдтворювально! структури промисловостi за технолопчними укладами вищого рiвня.
© Ромуак Янiна Василiвна - кандидат eKOHOMi4Hm наук. 1нститут eKOHOMiKH та прогнозування НАН Украши, Кшв.
ISSN 1562-109X
Таблиця 1
Частка товар1в високотехнолог1чних вид1в промисловог д1ялъност1 в загальнт структурI промисловостI Украгни I крат свту, % 1_
Регюн / Краши Роки
1995 2000 2005 2007
1 2 3 4 5
Св^ 12,924 15,264 14,165 13,746
США 16,813 19,345 18,891 21,316
Азiя-9 15,188 19,754 17,286 14,952
1цщя 4,233 4,246 4,872 4,726
Сингапур 62,032 53,967 47,801 45,069
Ивденна Корея 19,704 24,409 24,583 24,044
Тайвань 17,173 30,046 31,052 27,565
Китай та Гонконг 7,328 8,911 13,856 13,164
Китай 6,621 8,484 13,847 13,166
Гонконг 23,793 27,877 14,905 12,852
ее 10,387 12,794 12,381 11,964
Авс^я 10,183 10,953 11,143 10,235
Бельпя 9,085 11,697 12,046 11,591
Болгарiя 7,106 4,486 6,258 4,544
Чеська Республiка 5,123 7,224 6,862 6,800
Данiя 10,882 15,108 17,588 14,699
Фiнляндiя 10,883 23,474 21,925 22,491
Францiя 13,122 16,269 14,611 14,846
Нiмеччина 8,873 11,176 12,411 12,059
Грецiя 4,254 4,956 4,425 3,976
Угорщина 10,886 14,488 19,440 15,407
Iрландiя 25,006 29,906 27,139 28,698
Iталiя 8,305 9,282 9,088 8,653
Нiдерланди 9,507 10,925 7,920 7,358
Польща 5,926 6,965 6,192 5,794
Португалiя 5,514 5,139 4,987 4,519
Румушя 3,838 2,647 2,589 2,305
Словаччина 6,745 5,924 5,080 6,685
Iспанiя 7,439 6,884 5,922 6,062
Швецiя 14,817 16,677 21,044 19,019
Сполучене Королiвство 14,870 17,433 16,751 16,413
Японiя 15,872 17,904 15,697 14,398
Африка 4,006 3,810 4,043 3,933
египет 3,370 3,601 3,800 3,695
Пiвденна Африка 3,658 4,158 4,252 4,106
Центральна европа / Азiя 5,737 5,132 5,756 5,235
Украша 2,272 6,115 5,242 5,298
Росiя 6,604 3,698 4,997 4,690
Туреччина 5,687 6,617 7,127 6,325
Латинська Америка 7,575 9,365 8,265 7,697
Бразилiя 10,224 13,346 10,176 9,744
Мексика 9,013 12,129 11,101 10,112
Близький Схвд 7,912 12,157 7,924 7,245
1зра!ль 19,204 29,748 28,327 27,030
Iншi 53,024 10,528 9,710 9,902
1 2 3 4 5
Австpaлiя 57,812 6,239 6,665 6,979
Канада 10,194 11,642 10,029 10,044
Нова Зелaндiя 2,482 2,353 2,515 2,518
Ноpвегiя 6,922 7,946 7,830 8,076
Швейцapiя 18,809 20,035 21,444 23,738
1 Розраховано за джерелом [2].
Технолопчна структура експорту TOBapib промисловостi Украши за 2008-2009 рр. i сiчень-сеpпень 2010 р. (табл. 2), що клaсифiковaнa за „Science and engineering indicators 2010" (National Science Foundation, USA) i на бaзi даних Державного комтету статистики Украши, вiдтвоpюe внесок piвнiв технологiчностi вiтчизняноi пpомисловостi у структуру експорту краши. Визначено
зниження частки експорту продукци високотехнологiчного сектору в зовшшнш тоpгiвлi Укpaiни товарами в 2010 р. за вама складовими, о^м фapмaцевтичноi пpодукцii; також негативною тенденщею е збiльшення в 2010 р. вщсотка товapiв iз низьким piвнем технологiчностi; збiльшення ж частки товapiв iз сеpеднiм piвнем технологiчностi е позитивною тенденщею.
Таблиця 2
Технологична структура експорту товаров у зовншнт торггвл! Украгни, % 1
Рiвень технологш товapiв, що експортуються Роки
2008 2009 ачень-серпень 2010
Усього експорт товapiв 100 100 100
Експорт товapiв промисловосп, у тому числк 93,0 81,3 76,8
низький piвень технологiчностi 18,7 16,2 20,7
технологiчнi 57,7 47,4 38,1
середнш piвень технологiчностi 11,5 10,5 12,2
Високотехнологiчнi, iз них: 5,1 7,2 5,8
фармацевтична пpодукцiя 0,2 0,4 0,4
електpичнi машини й устаткування 4,2 5,6 4,7
aеpонaвiгaцiйнi або космiчнi апарати 0,3 0,5 0,2
медичш, точнi та оптичнi прилади й апарати 0,4 0,7 0,5
1 Джерело [3]; класифжовано за роботою [2].
Продуктившсть пращ
Поpiвняння продуктивносп пращ про-мисловостi Украши та краш GC-27 (табл. 3), що розрахована на бaзi валово1' додано1' вapтостi (ВДВ), демонструе значне вщставання вiтчизняноi пpомисловостi за даним показником. Визначено, що пpомисловiсть Украши у 8 paзiв вiдстaе вщ пpомисловостi GC-27 за piвнем продуктивносп пpaцi i, хоча iндекс продуктивносп пpaцi пpомисловостi Укpaiни
на бaзi ВДВ (2008 р. у вщсотках до 2002 р.) зpiс на 63,8% (табл. 4), дане зростання виявляеться недостатшм для piвнопpaвноi конкурентно1' позицii краши. Вiдстaвaння пpомисловостi Украши за показником продуктивносп пращ близько корелюе з вщставанням уиа економши краши вiд першо1' десятки економш кpaiн-лiдеpiв за показником пpодуктивностi пращ (вщставання становить 5-7 paзiв, за
статистикою IMD World Competitiveness Yearbook).
Таблиця 3
Пор1вняння продуктивности прац промисловостi Украгни та СС-27, тис. евро/чол. 1
2006 2007
Укра!на 5,87 7,22
СС-27 54,5 57,4
1 Розраховано за зб1рниками [4, 5].
Щцтвердженням висновюв щодо неконкурентно! технолопчно! структури про-мисловостi та структури експорту Укра!ни (табл. 1, 2), що вiдображено в показниках продyктивностi пращ на базi ВДВ (табл. 3) е зв^ про глобальну конкурентоспроможшсть (Global Competitiveness Report), де Укра!на перемiстилася з 65 мiсця (у 2008-2009 рр.) на 80 мюце з 134 кра!н свiтy (у 2009-2010 рр.) за рiвнем „технолопчно! готовности' («technological readiness») та з 66 на 80 мюце у блощ "шновацп та фактори модершзащ!" («innovation and sophistication factors»), у
тому числ! за iнновацiйною складовою з 52 на 62 мюце.
Наведена вище статистика свiдчить про домiнування в економiцi Укра!ни промислового виробництва 3-го i 4-го технолопчних укладiв, тодi як у розвинених кра!нах свiту домiнують вищi технолопчш уклади. Вихiд iз цie! ситуащ! для економiки Укра!ни - це перехвд до iнновацiйного типу економiчного розвитку шляхом замiни галузевого розподшу нацiонально! економiки розподiлом технологiчним, тобто розробки й упровадження високих технологш у всiх галузях.
Таблиця 4
1ндекси продуктивностi прац на 6a3i ВДВ (2008р. у % до 2002р.) у постШних щнах 2007р.
Вид економiчно! дiяльностi Валова додана вартiсть1 Кшькють зайнятих2 Продуктивнють працi на основi валово! додано! вартосп (2/3)
Уся економша 155,9 104,4 149,3
Промисловiсть 163,8 91,7 178,6
1 Розраховано за зб1рником [4].
2 Розраховано за джерелом [5].
Цшова конкурентоспроможшсть промисловосп УкраТни
Порiвняння середньозважених експорт-них та iмпортних цiн добувно! та переробно! промисловостi Укра!ни (2009 р.), розрахованих за товарними позицiями зпдно з УКТЗЕД (табл. 5.1-5.4), визначило конкурентнють експортних цiн добувно! промисловосп Укра!ни (табл. 5.1) - у 2 рази нижчi за вщповщш iмпортнi цiни. Порiвняння середньозважених експортних щн переробно! промисловостi Укра!ни над вщповщними iмпортними цiнами виявило конкурентнють товарiв Укра!ни, що вiдносяться до низькотехнолопчного та
технологiчного секторiв переробно! промисловосп (табл. 2), за виключенням деяких товарних позицiй, що вщносяться переважно до харчово! промисловостi i за якими вiтчизнянi експортнi товари е неконкурентними за щнами вщносно iмпортy, зокрема перевищення зважених експортних щн над вiдповiдними зваженими iмпортними цiнами становить: „яловичина свiжа, охолоджена або морожена" - у 2,5 раза; „свинина" - у 12,3; „масло вершкове та iншi молочш жири" - у 1,2; „сосиски, ковбаси i аналогiчнi вироби з м'яса" - у 17,7; „^m^i чи консервоваш продукти з м'яса" - у 1,2;
и и?? л
„спирт етиловий неденатурований" - у 2;
„горшка" - у 7; „каучук синтетичний" - у 1,6 раза. Сегмент товарiв iз середшм рiвнем технологiчностi (табл. 5.4) виявив абсолютну неконкурентнiсть вiдповiдних втизняних товарiв за цiновою характеристикою вщносно iмпорту - у 2,6 раза середньозважена екс-портна цiна перевищуе вiдповiдну цiну iмпорту в даному сегмента Сегмент
високотехнологiчних товарiв, представлений лшарськими засобами, виявив конкурентнiсть дано! товарно! позици в цiновому плат (табл. 5.3). Розширення Держкомстатом статистики щодо експортних та iмпортних щнових товарних позицiй дозволило би проводити бiльш грунтовний аналiз.
Таблиця 5.1
Пор1вняння зважених експортних та гмпортних цт добувног промисловостг, $/т 1_
Експорт 1мпорт
Зважена щна на продукцiю 218,54752 424,08750
1 Тут 1 дал1 таблиц розраховано за зб1рником [3].
Таблиця 5.2
Пор1вняння зважених експортних та ¡мпортних ц1н переробног промисловост1 (низъкотехнолог1чний та технолог1чний сегменти), $/т
Експорт 1мпорт
Зважена цiна на продукщю 28783,08988 219996,70224
Таблиця 5.3
Пор1вняння зважених експортних та ¡мпортних ц1н переробног промисловост1 (високотехнолог1чний сегмент), $/т
Експорт 1мпорт
Зважена щна на продукщю 10383,2881 65577,8368
Таблиця 5.4
Пор1вняння зважених експортних та ¡мпортних ц1н переробног промисловост1 (сегмент з середмм р1внем технолог1чност1), $ шт._
Експорт 1мпорт
Зважена щна на продукщю 44788,35798 16909,73802
За даною статистикою зроблено висновок про конкурентшсть за щновою характеристикою сировинного сектору, частини сегменту низькотехнолопчних та технолопчних товарiв та
високотехнолопчно! фармацевтично!
продукци переробно! промисловосп. Середньотехнолопчний сектор експорту переробно! промисловост та значна частина низькотехнолопчного експорту,
представленого товарними позищями харчово! промисловосп, е
неконкурентоспроможними за щнами вiдносно iмпорту.
Як вщомо, цiнова конкуренцiя в низькотехнологiчному та технолопчному сегментах е бiльш жорсткою, нiж у середньо-
та високотехнолопчних сегментах, що пояснюеться бiльш широким
розповсюдженням стандартних технологiй i меншою кiлькiстю товарiв поглиблено! переробки й з ушкальною технологiею, де ддать закони нещново! конкуренцп. Зважаючи на це, вкрай необхщним е врегулювання цiнових диспропорцiй експортних та iмпортних позицiй саме в сегментах iз пiдвищеною цiновою конкуренцiею, зокрема харчова
промисловють потребуе як митного контролю декларування цiн iмпортерами, так i грунтовного аналiзу формування цiнового ланцюга втизняних виробникiв.
Технологiчна та частково щнова неконкурентоспроможнiсть вггчизняно!
промисловост призводять до засилля iмпортноl продукци на внутрiшньому ринку краши (табл. 6). На основi таблиць „Витрати - випуск Украши" визначено, що частка iмпорту у використаннi продукци на внутршньому ринку за перюд 2006-2008 рр.
збiльшилася з 32,30 до 34,35%, тобто вгтчизняш виробники частково втратили позици на внутршньому ринку, при цьому частка експорту у випуску майже не змшилася.
Таблиця 6
Анал1з ¡мпортног складовог на внутр1шньому ринку та експортног складовог у випуску за видами промисловог дгяльностг1_
Показники Частка iмпорту у використанш продукци на ринку, % Частка експорту у випуску, %
2006 2007 2008 2006 2007 2008
Добування вугiлля, лiгнiту i торфу; добування ураново! i торiевоl руд 15,10 20,59 22,08 4,81 5,33 7,20
Добування вуглеводшв та пов'язанi з ним послуги 78,47 79,15 78,40 6,03 3,58 2,39
Добування корисних копалин, ^м паливно-енергетичних 19,56 20,94 26,13 28,32 24,41 28,25
Виробництво харчових продукпв, напо!в та тютюнових виробiв 7,36 8,36 9,70 10,62 13,13 12,01
Легка промисловють 36,68 34,02 37,02 30,82 33,87 29,25
Оброблення деревини та виробництво виробiв з деревини; целюлозно-паперовое виробництво; видавнича дiяльнiсть 26,95 30,51 27,11 22,13 24,30 19,11
Виробництво коксу; виробництво ядерних матерiалiв 9,32 12,25 9,69 3,33 4,00 6,84
Виробництво продуктiв нафтоперероблення 21,68 22,95 32,80 16,39 13,66 17,45
Хiмiчна та нафтохiмiчна промисловiсть 49,63 52,59 51,42 40,77 40,19 37,23
Виробництво шшо! неметалево! мшерально! продукци 14,27 13,58 12,60 7,18 6,57 6,00
Металургшне виробництво та виробництво готових металевих виробiв 25,31 25,19 28,36 60,28 56,68 58,39
Машинобудування 50,06 50,08 51,24 31,95 32,21 32,71
Iншi галузi промисловост 29,93 24,21 28,30 18,74 20,05 19,40
Промисловiсть 32,30 33,12 34,35 28,91 28,86 28,61
1 Джерело [6].
П'ятдесят вщсотюв ВВП Украши та третину випуску промисловост становить експорт, отже, наявна залежшсть економши краши вiд експортних надходжень, причому значна його частина - це сировинний експорт та експорт технолопчного сектору переробно! промисловостi (35,2% експорту товарiв за сiчень-серпень 2010 р. становить металурпя). Додати до структурних деформацiй погану позицiю в технолопчнш конкурентоспроможностi й частково цшову
неконкурентоспроможнiсть i виявляеться, що попршення ситуаци на зовнiшнiх ринках, як то криза 2008-2009 рр. масштабно вщображаетъся на показниках роботи промисловост краши (найбiльше падiння спостерiгалося серед краш СНГ). Вкрай важливим для конкурентоспроможносп краши е умови для ведення бiзнесу. За оцiнками Всесв^нього банку та Мiжнародноl фшансово! корпораци, Украша посiдае лише 145 мюце серед 183 краш щодо
сприятливосп умов для шдприемницько' дiяльностi (звгг «Doing Business - 2011») [7]. Полшшення потребують показники вхiдних та вихщних бap'еpiв ринку, як то «Створення шдприемств» (118 мiсце), «Шквщащя компани» (150), а також rnmi: «Сплата податюв» (181), «Захист прав та штерешв iнвестоpiв» (109), «Мiжнapоднa торпвля» (139), «Реестpaцiя власностЬ> (164), «Отримання дозволiв на будiвництво» (179 мюце).
На даний час маемо ситуащю, коли pозвиненi кра'ни св^у, намагаючись захистити сво'х експоpтеpiв, вимагають вщ кра'н, що розвиваються, укршлення i'x нaцiонaльноi грошово' одиницi. Отже, можливою е ситуащя, коли „фiнaнсовi вiйни" спровокують „вшни тоpговi", що призведе до друго' хвилi кризи. Найбшьше постраждають експоpтнi гaлузi - металурпя, машинобудування за умов зниження зовнiшнього попиту на ix пpодукцiю у зв'язку з обмеженням корпоративних бюджетiв. Звичайно, це прший сценapiй. Однак украй необхвдними е заходи щодо зменшення впливу на економшу кра'ни зовнiшнix шокiв - зaдiяння меxaнiзмiв сти-мулювання внутршнього попиту, полiпшення бiзнес- та швестицшного клiмaту тощо, що дозволить переформатувати структуру промисловосп кра'ни та тдвищити ii
конкуpентоспpоможнiсть.
Висновки. Проанатзовано
теxнологiчну конкуpентоспpоможнiсть
пpомисловостi Укра'ни та виявлено, що: кра'на мае у 2,6 раза меншу частку товapiв високотеxнологiчниx видiв дiяльностi у стpуктуpi пpомисловостi, нiж усереднена вiдповiднa частка piзниx pегiонiв свiту; пpомисловiсть Укра'ни у 8 paзiв вiдстaе вщ пpомисловостi GC-27 за piвнем продуктивносп пpaцi, pозpaxовaноi на бaзi ВДВ (2007 р.); визначено негативну тенденщю зниження частки експорту товapiв високотехнолопчного сектору та збiльшення частки товapiв iз низьким piвнем техноло-пчность
Поpiвняно сеpедньозвaженi експоpтнi та iмпоpтнi цiни пpомисловостi вiдповiдно
до технолопчних сектоpiв та зроблено висновки про щнову
конкуpентоспpоможнiсть: 1) добувна промисловють е конкурентною за цiнaми; 2) низькотехнолопчний та теxнологiчний сектори пеpеpобноi пpомисловостi конкуpентнi за цiновою характеристикою, за виключенням товарних позицш xapчовоi пpомисловостi, де виявлено перевищення зважених експортних щн над вiдповiдними iмпоpтними цiнaми (вiд 1,2 до 17,7 раза залежно вiд товapноi позици); 3) сегмент товapiв з середшм piвнем теxнологiчностi е неконкурентним за щнами (перевищення по сектору становить 2,6 раза); 4) високотеxнологiчний сегмент
фapмaцевтичноi пpодукцii - конкурентний за щновою характеристикою поpiвняно з iмпоpтом.
Показано, що теxнологiчнa та частково щнова неконкуpентоспpоможнiсть збiльшили частку iмпоpту у викоpистaннi пpодукцii на внутршньому ринку за пеpiод 2006-2008 pp. з 32,30 до 34,35%.
Для тдвищення цгновог та технолог1чног конкурентоспроможност1 промисловост1 необх1дними е таю заходи:
закласти у Пpогнозi економiчного i сощального розвитку Укра1ни на середньо-строкову перспективу конкpетнi темпи зростання покaзникiв продуктивност1 прац вiдповiдно до мiжнapодниx поpiвнянь i пpогнозiв розвитку для зменшення технолопчного вiдстaвaння краши; розробити довгостроковий прогноз розвитку видiв промислово' дiяльностi;
державний контроль стратепчних нaпpямiв у промисловому сектоpi: створення високотехнолопчних клaстеpiв, якi мають об'еднати провщш нaуковi установи, пpомисловi тдприемства, фiнaнсово-iнвестицiйнi структури та фонди, у тому чи^ венчурне фшансування, лiзинговi компaнii, а також державну структуру, що мае координувати розвиток промисловосп вiдповiдно до пpiоpитетiв державно' шновацшно' полiтики та пpовiдниx досягнень у цш сфеpi;
полiпшення бiзнес клiмaту за напрямами: «Створення шдприемств»,
«Шквщащя компани», «Сплата податюв», «Захист прав та штереав iнвесторiв», «Мiжнародна торпвля», «Реестрацiя власностi», «Отримання дозволiв на бyдiвництво»;
цгнова конкурентоспроможтсть: змен-шення ресурсо- та енергоемностi виробництва; забезпечення конкурентного середовища шляхом контролювання за цiнами тдприемств - монополiстiв ринку; контроль за формуванням щнового ланцюга, особливо в сегментах iз пiдвищеною цiновою конкуренщею; полiпшення митного контролю за декларуванням щн iмпортерами, зокрема використання статистики, що е вiдкритою у кра!нах - торговельних партнерах, з метою уникнення заниження митно! вартостi та витюнення з ринку товарiв внутршнього виробництва;
технолог1чна конкурентоспроможтсть: формування оптимально! структури технологiчно! системи; забезпечення кадрово! бази технологiчного розвитку; усунення розриву мiж розробкою новацш i виробництвом: формування структур, здатних до саморозвитку (ФПГ, холдинпв, технопарюв), а також зон прюритетного розвитку з вiдповiдними податковими пшьгами.
Полiпшення iнвестицiйного та бiзнес-клiматy, стимулювання споживчого внyтрiшнього попиту, переформатування структури промисловостi щодо збшьшення частки продyкцi! вищих технологiчних уклавдв, полiпшення !! цiнових та технолопчних характеристик мають сприяти наповненню внутршнього ринку
конкурентоспроможними товарами
вiтчизняного виробництва та зниження чутливосп укра!нсько! економiки до змш тенденцiй на зовнiшнiх ринках i можливих зовнiшнiх шокiв.
Лiтература
1. The Global Competitiveness Report 2009-2010 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.weforum.org.
2. Science and engineering indicators 2010. - P. 448-452 // National Science Foundation USA - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nsf. Gov.
3. Зовшшня торпвля Укра!ни товарами та послугами: стат. зб. / Держкомстат Укра!ни. - К., 2010.
4. Нащональш рахунки Укра!ни за
2007 рiк: стат. зб. / Держкомстат Укра!ни. -К., 2008.
6. Статистичний щорiчник Укра!ни за
2008 рш: стат. зб. / Держкомстат Укра!ни. -К., 2009.
7. Таблищ «Витрати-випуск Укра!ни за 2006-2008 рр.»: стат. зб. / Держкомстат Укра!ни. - К., 2009.
8. Doing Business - 2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.domg-business.org .
