CC BY
22
Я.В. Ромусж
ПРОДУКТИВН1СТЬ ПРАЦ1 ЯК ЕЛЕМЕНТ СВ1ТОГОСПОДАРСЬКО1 ДИСПРОПОРЦ1ЙНОСТ1
Продуктивнiсть працi е одним з ключових показникiв розвитку економши, що характеризуе якiсний рiвень вiдтворювальних процесiв в економiцi, рiвень розвитку технiки i технологiй, яюсть людського потенцiалу, даний показник напряму корелюе з доходом i вщповщно добробутом громадян. У данiй статп проведено аналiз тенденцiй змiн показника продуктивносп працi в кризовий та докризовий перюди, визначено напрями, що мають сприяти пiдвищенню цього показника.
Дослщженням аспектiв продуктивностi працi, ефективносп суспшьно! працi займалися такi вичизняш та iноземнi вченi, як А.П. Ревенко, В.О. Еременко, Б.А. Картн-ський, С.М. Божко, Л.1. Абалкш,
С.Ю. Глазьев, Р.1. Капелюшнiков та ш. Зокрема, йдеться про методику розрахунку даного показника на макро- та мiкрорiвнi та визначаються деяю аспекти його пiдвищення. Вивчаються тенденщ! змiни продуктивностi працi за умов фшансово! кризи, надаються рекомендащ! щодо рiзних аспектiв регулювання та активiзащ! економiчно! дiяльностi на сучасному еташ.
Мета статтi. Мiжнароднi порiвняння вказують на те, що продуктивнiсть пращ е важливим макроекономiчним показником, що впливае на можливосп зростання реально! зароб^но! плати та стандартiв життя. Рiвень даного показника вказуе на техшко-технолопчний прогрес у кра!ш, рiвень освiти i вiдповiдно квалiфiкацil кадрiв, наявнiсть сприятливого економiчного середовища для впровадження досягнень наукового прогресу i т. iн. Зважаючи на вищезазначене, актуальним е: визначення динамши даного показника в кризовий та докризовий перюди; визначення
св^огосподарських диспропорцш за даним показником та вщставання вiтчизняного показника вiд аналогiчних показниюв
розвинених кра!н свiту; визначення проблем та надання рекомендацiй щодо покращення вiдтворювальних процесiв економiки кра!ни, шдвищення конкурентоспроможностi та лшвщащ! структурних дисбалансiв задля покращення показника продуктивностi пращ кра!ни.
Порiвняння показникiв продуктивностi пращ мiж кра!нами на основi показниюв виробництва ВВП на душу населення за паритетами кушвельно! спроможностi (ПКС) нащональних валют за результатами 2006 р. вказуе на значне вщставання Укра!ни за даним показником (табл. 1). У 2009 р. за умов св^ово! фшансово! кризи вщповщш розбiжностi Укра!ни та першо! десятки кра!н - лiдерiв за рiвнем продуктивносп працi погiршилися (табл. 1). Так, за ВВП (ПКС) валют на одного зайнятого на годину Люксембург перевищуе в 6,8 раза вщповщний показник Укра!ни, Норвегiя - в 8,6, Франщя - в 5,8, 1рлацщя - в 5,7, Бельгiя та США - в 5,5, Нщерланди - в 5,3, Авс^я -в 5,1 Фшляцщя - в 5,0 та катя - в 4,8 раза. За таких сшввщношень продуктивностi пращ важко прогнозувати суттеве скорочення диспропорцш у реальнш зарплатi Укра!ни та iнших розвинених кра!н. З 2006 по 2009 р. Укра!на перемютилася в рейтингу з 38 на 51 мюце за рiвнем продуктивностi працi i погiршила вщповщний показник з $US 9,2 до 8,7 ВВП (ПКС) на одного зайнятого, на годину.
1снуе певна корелящя мiж рiвнем продуктивностi пращ за кра!нами та рiвнем доходу на душу населення (табл. 1, 2). Так, перша десятка кра!н за рiвнем продуктивносп працi (2009 р.) за класифшащею IMD входить до перших 26 кра!н св^у за рiвнем доходу на душу населення за класифшащею Свiтового банку (табл. 2). Вщкинемо кра!ни, дохщ яких формуеться переважно за рахунок багатих
© Ромуак Янiна Василiвна - кандидат економiчних наук. 1нститут eKOHOMiKH та прогнозування НАН Украши, Кшв.
ISSN 1562-109X
сировинних ресурс1в, 1 кореляцшнии зв язок м1ж р1внем продуктивносп { р1внем життя населення буде ще бшьшим. ТакиИ анал1з дае шдставу стверджувати, що одним з прюритет1в розвитку нащонально! економши мае стати шдвищення за показником продуктивносп пращ. Украша в сво!х
програмних документах та прогнозах розвитку мае визначити даш показники на вщповщному р1вш для подолання вщставань вщ шших краш св1ту, що мае мюце, шдвищення конкурентоспроможност { параметр1в росту ефективносп економши та покращення стандарт1в життя.
Таблиця 1. Ствставлення показниюв продуктивност1 на душу населення по крагнах
Продуктивнють пращ, ВВП Продуктивнють пращ, ВВП
Краши (ПКС) на одного зайнятого, на годину, 2006 р. Краши (ПКС) на одного зайнятого, на годину, 2009 р.
Ранг $Ш Ранг $Ш
Люксембург 1 49,84 Люксембург 1 59,4
Норвепя 2 48,87 Норвепя 2 57,2
Франщя 3 46,91 Франщя 3 50,1
Бельпя 4 45,93 1рланд1я 4 49,6
США 5 43,99 Бельпя 5 48,1
Фшляцщя 6 43,15 США 6 47,8
Австр1я 7 42,11 Нщерланди 7 45,7
Ггатя 8 40,33 Австр1я 8 44,7
Дашя 9 39,55 Фшляцщя 9 43,1
Швещя 10 38,86 Ггатя 10 41,5
Украша 38 9,17 Украша 51 8,7
Складено за джерелом [1].
Таблиця 2. Ствставлення показниюв доходу на душу населення по ^крагнах
Дохщ на душу населення, 2008 р. Дохвд на душу населення, 2008 р.
Краши Ранг РРР ^Петайопа! doПars) Краши Ранг РРР ^Петайопа! dollars)
1 2 3 4 5 6
Норвепя 1 59,250 Франщя 23 33,280
Кувейт 2 53,480 1спашя 24 30,830
Макао 3 52,300 Ггатя 25 30,800
Бруней 4 50,820 Грещя 26 28,300
Люксембург 5 52,770 Корея, Респ. 27 27,840
Сшгапур 6 47,970 1зра1ль 28 27,450
США 7 46,790 Словешя 29 27,160
Гонконг, Китай 8 44,000 1сланд1я 30 25,300
Нщерланди 9 40,620 Нова Зелацщя 31 25,200
Швейцар1я 10 39,210 Кшр 32 24,980
Канада 11 38,710 Сауд1вська Арав1я 33 24,500
Швещя 12 37,780 Тришдад 1 Тобаго 34 24,240
Дашя 13 37,530 Оман 35 22,170
Австр1я 14 37,360 Чеська Республша 36 22,890
Австратя 15 37,250 Португатя 37 22,330
Великобриташя 16 36,240 Екваторiальна Гвшея 38 21,720
Шмеччина 17 35,950 Словацька Республiка 39 21,460
Заюнчення табл. 2
1 2 3 4 5 6
Фшляцщя 18 35,940 Мальта 40 20,580
1рлацщя 19 35,710
Бельгiя 20 35,380 Росшська Федеращя 73 15,460
Японiя 21 35,190
Бахрейн 22 33,430 Укра!на 116 7,210
Складено за джерелом [2].
Важливим моментом розвитку е людський фактор, пiдвищенню квалiфiкацп робочо! сили та мотиваци до пращ мае сприяти зростання оплати пращ, але меншими темпами, нiж продуктившсть працi. Табл. 3 демонструе сшввщношення мiж темпами зростання продуктивностi пращ та реальною зароб^ною платою в економщ Укра!ни, що е одшею з основних макроекономiчних про-
порцш. Як видно з табл. 3, виявляеться
диспропорцiя, коли темпи зростання реально! заробггно! плати за 2001-2009 рр. перевищують темпи зростання
продуктивносп працi за аналопчний перiод. Отже, з точки зору економiчно! теори таке спiввiдношення мiж показниками темпiв приросту реально! зароб^но! плати i продуктивностi працi е неприйнятним i свiдчить про звуження джерел розвитку економiки, виникнення в нш iнфляцiйних процесiв.
Таблиця 3. Зростання продуктивностг прац та реальног заробгтног плати _в економщ Украгни за 2001-2009рр (2000 = 100%)_
Роки Продуктившсть пращ* Реальна зароб^на плата**
2000 100 100
2001 110,3 119,3
2002 115,4 141,0
2003 126,0 162,4
2004 140,3 201,1
2005 141,4 241,9
2006 151,3 286,2
2007 162,0 322,0
2008 165,1 342,3
2009 145,7 310,8
*
Продуктившсть прац1 розрахована на основ1 ВВП та зайнятосп населення.
**
Розраховано як ВВП у ствставних цшах до зайнятост1 за зб1рниками [4 - 6].
Зростання конкурентоспроможност економiки Укра!ни за рахунок створення динамiчних конкурентних переваг мае сприяти шдвищенню показника
продуктивносп працi на якiснiй основi при пiдвищеннi кiлькостi продукцi! з бшьшим вмiстом додано! вартостi, продукци вищих технологiчних сходинок. Незважаючи на проголошення iнновацiйного шляху розвитку, рiвень впровадження iнновацiй
залишаеться низьким. За перюд 2000-2008 рр. найбiльша частка промислових шдприемств, що впроваджували шноваци, по вiдношенню до загально! кшькосп обстежених пiдприемств припадае на 2000 р.
- 14,8%; найменша - вщзначаеться в 2005 р.
- 8,2%; за кризовий 2008 р. констатуемо зниження вщповщно! частки шдприемств до попереднього року з 11,5 до 10,8% [3], що може бути пояснено попршенням
фiнaнcового CTa^ пpомиcлових пiдпpиeмcтв нa rai cвiтовоï фiнaнcовоï кpизи, тaкож низьта cпpийнятливicть вiтчизняноï пpомиcловоcтi щодо iнновaцiй обyмовленa cтpyктypною дефоpмовaнicтю економiки Hpa"™, домiнyвaнням y нiй виpобництв тpетього тa четвеpтого технологiчних yклaдiв, яю знaчно меншою мipою pеaгyють m технологiчнi доcягнення, нiж гaлyзi п'ятого тa шоcтого технологiчних yклaдiв.
Pозpaхyнки тa aнaлiз вapтicноï cтpyктypи випуоту тaких бaзових гaлyзей, як хapчовa тa легкa пpомиcловicть, мaшинобyдyвaння, a тaкож тaких екcпоpтооpieнтовaних гaлyзей, як хiмiчнa тa метaлypгiйнa пpомиcловicть, m оcновi дaних тaблиць „Витpaти-випycк Укpaïни" [6, 7] 3a пеpiод 2001-2008 pp. покaзyють внеcок кожного фaктоpa y вaловy додaнy вapтicть (ВДВ), a caме пеpмaнентне пеpевищення фaктоpa пpaцi нaд фaктоpом кaпiтaлy в мaшинобyдyвaннi, хiмiчнiй тa метaлypгiйнiй пpомиcловоcтi, тобто оcновнa мaca новоcтвоpеноï вapтоcтi йшлa нa оплaтy пpaцi i можливоеп pозшиpеного вiдтвоpення були обмежеш. У 2008 p. y легкш пpомиcловоcтi вiдбyлacя змiнa позитивно!' тенденци пеpевaжaння фaктоpa кaпiтaлy, якa мaлa мicце пpотягом 2004-2007 pp., та звоpотнy. У хapчовiй пpомиcловоcтi в 2008 p. cпоcтеpiгaлоcя незнaчне збшьшення вaлового пpибyткy в cтpyктypi вaловоï додaноï вapтоcтi. У кpизовий 2008 p. зниження вaловоï додaноï вapтоcтi вiдбyлоcя: в хiмiчнiй тa легкш пpомиcловоcтi - зa paхyнок збшьшення подaткового компонентa в cтpyктypi випуоту, в метaлypгiï - зa paхyнок знaчного збiльшення пpомiжного cпоживaння, в мaшинобyдyвaннi - зa paхyнок збшьшення як подaткового компонентa, тaк i пpомiжного cпоживaння в cтpyктypi випуоту.
Aнaлiз aмоpтизaцiï тa вiдтвоpення оетовних зacобiв (ОЗ) y пpомиcловоcтi Укpaïни зa пеpiод 2004-2008 pp. cвiдчить в цiломy пpо пеpевищення введення нових ОЗ нaд aмоpтизaцieю. Одшк, звaжaючи нa cтyпiнь зноcy ОЗ пpомиcловоcтi - 58% y 2008 p., ^ичому в тaкомy ключовому ^H'TOpi економiки кpaïни, як мaшинобyдyвaння, що зaбезпечye
ycтaткyвaнням iншi види дiяльноcтi, cтyпiнь зноcy cягae 65,8%, a y в^обнищга тpaнcпоpтного ycтaткyвaння до - 72,4% (2008 p.) [8], pобимо вжновок пpо недоcтaтнicть оновлення ОЗ .
Pозpaхyнки тpикомпонентного
покaзникa типу фiнaнcовоï cтiйкоcтi пpомиcловоcтi Укpaïни (2008 p.) [9] виявили, що для по^итта зaпaciв i витpaт неcтaчa влacних обоpотних коштiв cтaновить -213614,6 млн. гpн., неcтaчa влacних обоpотних i довгоcтpокових позикових кошлв cтaновить -54003,1 млн. ^н. Отже, для покpиття зaпaciв i витpaт пiдпpиeмcтвaм пpомиcлового комплекcy необхщно зaлyчити влacнi обоpотнi кошти, довгоcтpоковi позиковi кошти, поточнi зобов'язaння i доходи мaйбyтнiх пеpiодiв. Виcновок з aнaлiзy фiнaнcового cтaнy пpомиcловоcтi -можливють фоpмyвaти зaпacи i витpaти, здiйcнювaти iнвеcтицiï в pозвиток пiдпpиeмcтв для фоpмyвaння конкypентних пеpевaг e обмеженою.
Пiдcyмовyючи вищенaведений aнaлiз пpомиcловоcтi Укpaïни, cлiд cкaзaти, що можливост! pозшиpеного вiдтвоpення гaлyзей пpомиcловоcтi e обмеженими, вiдтвоpення оcновних зacобiв пpомиcловоcтi e незaдовiльним, нaявнa неcтaчa влacних обоpотних i довгоcтpокових позикових кошлв. Отже, фiнaнcовa кpизa виявилa шявнють кpизи cтpyктypноï y вiтчизнянiй економщь
Висновки. Для пpиcкоpення зpоcтaння економши в поcткpизовий пеpiод, зaбезпечення якюного piвня
вiдтвоpювaльних пpоцеciв, пiдвищення конкypентоздaтноcтi пpомиcлового
виpобництвa i вiдповiдного покpaщення покaзникa пpодyктивноcтi пpaцi
необхiдними e зaходи:
деpжaвний контpоль cтpaтегiчних нaпpямiв y пpомиcловомy cектоpi економши зa допомогою деpжaвних концеpнiв !a деpжaвних холдингових компaнiй, a тaкож мехaнiзмy yпpaвлiння пiдпpиeмcтвaми чеpез деpжaвнi бaнки, що e пошиpеним y кpaïнaх Зaхiдноï Gвpопи;
cтимyлювaння зaмкненого циклу ви-pобництвa виcокотехнологiчних товapiв ycеpединi кpaïни; пеpенеcення виpобництвa
товарiв зi значною цiновою конкуренцieю до кра!н з бiльш дешевою робочою силою, за виключенням стадiй розробки та маркетингу продукту;
створення спещального банку реконструкщ! та розвитку, шновацшних фондiв регiонального розвитку;
розробка довгострокового прогнозу розвитку видiв промислово! дiяльностi;
структурна перебудова промисловост за допомогою стимулювання попиту на продукцiю iнвестицiйного призначення;
формування ресурсно! бази для розвитку промисловосп;
створення мехашзму просування виробу до його промислово! реалiзацi! через дieвий зв'язок науки i виробництва, вiдповiднiсть експериментально-виробничо! бази науки технологiчнiй базi промислового виробництва;
прийняття законiв про державне регулювання промисловостi, про державну промислову пол^ику, про державне прогнозування та стратепчне планування;
стимулювання розвитку лiзингових компанш, ФПГ, корпоративного венчуринга (партнерства мiж крупними та малими пiдприeмствами) з метою прискорення технолопчних нововведень та швидкого реагування на змiни ринку, поеднання нових технологiй малих тдприемств i комерцiйного, фiнансового, технiчного потенщалу крупних компанiй;
забезпечення державно! шдтримки структурно-перспективних галузей
промисловостi (податкова, цiнова, амортизацiйна пол^ика) для
розповсюдження мультиплiкацiйного
iнвестицiйного ефекту на iншi галузi;
пiдвищення якост товарiв
вiтчизняного виробництва шляхом сприяння поширенню мiжнародних стандартiв якостi;
зниження собiвартостi продукцi! шляхом зменшення ресурсо- та енергоемностi виробництва;
вщновлення лiквiдностi пiдприемств, що постраждали внаслщок фiнансово! кризи;
створення динамiчних конкурентних переваг, здатних ефективно реагувати на зовшшш та внутрiшнi виклики;
забезпечення конкурентного
середовища шляхом контролю за цiнами тдприемств, що мають монопольне становище на ринку;
стимулювання високих темпiв нагромадження капiталу за рахунок створення сприятливого iнвестицiйного клiмату i скорочення експорту заощаджень;
вiдновлення довiри до банкiвсько! системи та заохочення кредитування реального сектору економши; вiдновлення кредитно! активностi шляхом диверсифшащ! кредитних iнструментiв;
удосконалення механiзмiв грошово-кредитного регулювання щодо впливу на формування кредитного портфеля банкiв;
розробка регуляторних заходiв щодо пiдвищення мотиващ! капiталовкладень бiзнесом, оскiльки значну частку швестицш в основний капiтал становлять власш кошти пiдприемств; введення вщрахування частки дивiдендiв на модернiзацiю основних фондiв;
розвиток машинобудування як одного з ключових секторiв промисловостi, що розповсюджуе технолопчний трансфер на iншi галузi промисловостi та вiд рiвня розвитку якого залежить продуктивнiсть пращ, енерго- та матерiалоемнiсть ВВП, яюсний рiвень його вiдтворення i промислова безпека кра!ни;
перевищення темпiв зростання продуктивностi працi вщповщно до темпiв зростання реально! заробггно! плати;
пiдвищення продуктивностi працi шляхом бшьшого завантаження виробничих потужностей тдприемств, оптишзацл використання ресурсiв, змiни структури випуску щодо пiдвищення частки шновацшних товарiв i товарiв з бшьшим вмiстом додано! вартостi, прогресивного ув'язування оплати й продуктивносп працi на основi погодинних ставок, пiдвищення якост виробничих кадрiв та !х вщповщносп потребам промисловостi;
формування нацiонально! шновацшно! системи та визначення прiоритетних напрямiв технологiчного розвитку, якi в подальшому стануть iнновацiйними точками росту;
впровадження нових технологш за
допомогою iMnopTy технiки i технологiй i збiльшення видаткiв на науку i освггу, тобто MexaHi3MiB прямого i непрямого впливу;
шдвищення в стрyктyрi реалiзащ! шновацшно! продукщ! частки продукщ! ви-робництв п'ятого та шостого технологiчних yкладiв;
створення зон розвитку високих технологiй з наданням шоземним iнвесторам податкових пiльг;
стимулювання кшцевого попиту з боку населення на промисловi споживчi товари вiтчизняного виробництва, але без надмiрного збiльшення сощальних видаткiв;
цiнове адмiнiстрyвання товарiв, що входять до споживчого кошику, шляхом врегулювання норми прибутку з метою стимулювання споживчого попиту в сегментах з рiвнями доходiв нижче середнього;
стабшзащя валютного курсу; розвиток iнфрастрyктyри внутршнього ринку, в тому числi мережi роздрiбно! та оптово! торгiвлi; зменшення ставок орендно! плати за умов реалiзацil товарiв вiтчизняного виробництва;
диверсифiкацiя експорту, збшьшення експорту високотехнолопчно! продукщ! кшцевого виробництва та продукщ! з бшьшим вмiстом додано! вартостi;
iнформацiйна, правова та фшансова пiдтримка експортерiв; передбачення мехашзму страхування експортних ризикiв;
збшьшення експорту промислових товарiв та iмпортy прогресивних технологiй шляхом зменшення податкового
навантаження на експортш операцi!;
наповнення внyтрiшнього ринку товарами втизняного виробництва згiдно iз споживчим попитом шляхом застосування механiзмiв iмпортозамiщення та вiдповiдне зниження чутливосп yкра!нсько! економiки до цiнових тенденцш зовнiшнiх ринкiв.
org/DATASTATISTICS/Resources/GNIPC.pdf.
3. Наукова та шновацшна дiяльнiсть: Стат. бюл. / Держкомстат Укра!ни. - К., 2009.
4. Нащональш рахунки Укра!ни за 2008 р.: Стат. зб. / Держкомстат Укра!ни. -К., 2009.
5. Статистичний щорiчник Укра!ни за 2008 р. / Держкомстат Укра!ни. - К.: Техшка, 2009.
6. Таблицi „Витрати-випуск Укра!ни" в основних цiнах за 2001-2008 рр.: Стат. зб. / Держкомстат Укра!ни. - К., 2002-2009.
7. Таблищ „Витрати-випуск Укра!ни" в щнах споживачiв за 2001-2008 рр.: Стат. зб. / Держкомстат Укра!ни. - К., 2002-2009.
8. Основш засоби Укра!ни у 2008 рощ: Стат. бюл. / Держкомстат Укра!ни; За ред. Л.М. Овденко. - К., 2009.
9. Дiяльнiсть шдприемств - суб'екпв пiдприeмницько! дiяльностi: Стат. зб. / Держ-комстат Укра!ни. - К., 2009.
Л^ература
1. IMD World Competitiveness Yearbook [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://www.imd.org.
2. Свгговий банк [Електроний ресурс]. -Режим доступу: http://siteresources.worldbank.
