CC BY
89
References
1. Bernanke B., Gertler M. Inside the Black Box: The Credit Channel of Monetary Policy Transmission // Journal of Economic Perspectives. 1995. No. 9(4). P. 27-48.
2. Clarida R., Gali J., Gertler M. Monetary Policy Rules and Macroeconomic Stability: Evidence and Some Theory // Quarterly Journal of Economics. 2000. No. 115(1). P. 147-180.
3. Coibion, Olivier, and Yuriy Gorodnichenko. Monetary policy, trend inflation and the Great Moderation: an alternative interpretation. //American Economic Review. 2011. 101(1). pp. 341-370.
4. Forrester J. W. Policies, decisions and information sources for modeling // European Journal of Operational Research. 1992. Vol. 59, Issue 1. P. 42-63.
5. Gordon, Robert J. Macroeconomics: Theory and Policy (2nd ed.) International ed. Boston: McGraw-Hill, 1988. 588 p.
6. Keynes, John Maynard. The general theory of employment, interest and money. New York: Harcourt, Brace. 1936.
7. Levy-Yeyati, E., Sturzenegger, F. Classifying exchange rate regimes: Deeds vs. Words // European Economic Review. 2005. Vol. 49. P. 1603-1635.
8. Mankiw, N.G. Macroeconomics (7th ed.) New York: Worth Publishers, 2004. 641 p.
9. Morecroft, John D. W. Strategic modelling and business dynamics: a feedback systems approach / J. D. W. Morecroft. -Chichester, England: John Wiley & Sons, 2007. - 466 p.
10. Obstfeld, M., Shambaugh J.C., Taylor, A. M. The Trilemma in History: Tradeoffs among Exchange Rates, Monetary Policies, and Capital Mobility //The Review of Economics and Statistics. 2004 Vol. 87(3). P. 423-438.
11. Sterman, John D. Business dynamics: systems thinking and modeling for a complex world. International ed. Boston: McGraw-Hill, 2000. 982 p.
12. Taylor, John B.. An Historical Analysis of Monetary Policy Rules. // University of Chicago Press, 1999. pp. 319-41.
13. Wheat, I.D., The Feedback Method: A System Dynamics Approach to Teaching Macroeconomics: Doctoral Thesis: 04.05.2007. University of Bergen, Norway, 2007. 219 p.
14. David Wheat., Ya. Stel'mashenko, O.I. Faryna. Systemno-dynamichni modeli: osnovni etapy pobudovy modeley systemnoyi dynamiky z vykorystannyam prohramnoho paketa IThink 10. [System Dynamics Models: Basic Steps of System Dynamics Models Construction Using IThink 10 Software] Practical guidance in system dynamics for computer labs. K.: NaUKMA, 2013. 56 p.
15. Luk'yanenko I.H. Dynamichni makroekonometrychni modeli. Novyy kontseptual'nyy pidkhid. [The Dynamic Macroeconometric Models. New Conceptual Approach] K.: «KM Akademiya». 2003. 50p.
16.Nikolajchuk S.A. Monetarny'j transmisijny'j mexanizm v Ukrayini: SVAR pidxid [Monetary Transmission Mechanism in Ukraine: SVAR Approach]//Svit finansiv. [The World of Finance] TernopiT: Ternopil National Economic University. 2006. Vol 4(9). S. 102-117.
ДАН! ПРО АВТОРА
Фарина Олександр 1ванович, acnipaHT кафедри фннансв Нацюнальний Ун1верситет «Киево-Могилянська академ1я» вул. Григор1я Сковороди 2, м. Кив, 04655, Украна e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Фарина Александр Иванович, аспирант кафедры финансов Национальный Университет «Киево-Могилянская Академия» ул. Григория Сковороды 2, г. Киев, 04655, Украины e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Faryna Oleksandr, PhD student, Department of Finance National University of «Kyiv-Mohyla Academy» 2, Skovorody vul., Kyiv 04655, Ukraine e-mail: [email protected]
УДК:331.214.7
АНАЛ1З Р1ВНЯ ЗАРОБ1ТНО1 ПЛАТИ В УКРА1Н1
Чабан Г.В.
Предметом досл1дження виступае заробтна плата, як основне джерело доход1в населения, що формуеться п1д впливом р1зноман1тних чинниюв.
Метою досл1дження е розглянути аспекти державного регулювання оплати праи) в Укра!'н1. Досл1дити ¡снуючу динамку I проблеми м1н1мально!' заробтно!' плати. Розробити рекомендацИ' щодо реформування полтики оплати праи).
Результати роботи обфунтована доц1льн1сть важливих державних функц1й регулювання оплати праи) прац1вниюв, в основ! чого лежать законодавч! й 1нш1 норматива акти, залежнсть показниюв заробтно!' плати в1д динамки показника продуктивност1 прац!, визначення м1н1мально!' заробтно!' плати в и сучасному формулюванн1.
Галузь застосування результате: Верховна Рада Украни, Мнстерство праи) та соц1ально!' полтики Украни, пдприемства Украни вс!х форм власност1.
Висновки вважаемо за необх1дне звернути державу на проблеми оплати праи) в Укра!'н1, та нарахуванн1 мЫмально!' заробтно!' плати.
Ключов'1 слова: заробтна плата, продуктивнсть прац!, мЫмальна заробтна плата, прожитковий м1н1мум, держава. АНАЛИЗ УРОВНЯ ЗАРАБОТНОЙ ПЛАТЫ В УКРАИНЕ
Чабан Г.В.
Предметом исследования выступает заработная плата, как основной источник доходов населения, формируется под влиянием различных факторов.
© Чабан Г.В., 2014
Економлчний в1сник уыверситету | Випуск № 23/1
163
Целью исследования является рассмотреть аспекты государственного регулирования оплаты труда в Украине. Исследовать существующую динамику и проблемы минимальной заработной платы. Разработать рекомендации по реформированию политики оплаты труда.
Результаты работы обоснована целесообразность важных функций регулирования оплаты труда работников, в основе чего лежат законодательные и другие нормативные акты, зависимость показателей заработной платы от динамики показателя производительности труда, определения минимальной заработной платы в ее современной формулировке.
Область применения результатов: Верховная Рада Украины, Министерство труда и социальной политики Украины, предприятия Украины всех форм собственности.
Выводы считаем необходимым обратить государство на проблемы оплаты труда в Украине и начислении минимальной заработной платы.
Ключевые слова: заработная плата, производительность труда, минимальная заработная плата, прожиточный минимум, государство.
ANALYSIS OF SALARY LEVEL IN UKRAINE
Chaban G.V.
Subject of research is salary as the main income source for the population formed under the influence of different factors.
Aim of research is the analysis of the state regulation of labor remuneration in Ukraine, the research of the current dynamics and problems of minimal salary in Ukraine and development of recommendations for reforming the labor remuneration policy.
Work results show expediency of the important state functions of regulating employee labor remuneration based on the legal and other normative acts, dependence of the salary indicators on the dynamics of work productivity and strive to determine minimal salary in its modern interpretation.
Branch of applying results: Verkhovna Rada of Ukraine, Ministry of Labor and Social Policy of Ukraine and Ukrainian enterprises of any property categories.
Conclusions: the problems of labor remuneration and accrual of minimal salary in Ukraine shall be paid special attention.
Key words: salary, work productivity, minimal salary, living minimum wage, state.
Постановка проблеми. В умовах економ^чноТ кризи, спаду виробництва, зниження продуктивное^ пращ вщбуваються проблема оплати пращ е чи не найважлившою проблемою украТнськоТ економки, адже еаме рiвень пращ визначае базисы макроекономiчнi параметри, таю як стандарти социального захисту, сукупний платоепроможний попит i темпи економiчних трансформаций. Розмiр заробтоТ плати е Ыдикатором, що визначае загальний життевий рiвень пращвнигав. Вщ ТТ рiвня, частки у валовому внутршньому продукт залежить також розвиток економки загалом. Достойна заробiтна плата е основою добробуту пращвника.
Анашз основних дослщжень i публшацш. Пщкреслюючи актуальнють дослщжень проблеми, що стосуються заробiтноТ плати щ питання дослщжувалися украТнськими та росмськими вченими, такими як: В. Л. Андрущенко, М. К. Горшков, В. Н. Бобков, Е. М. Лiбанова, М. I. Лiборакiна, О. В. Макарова, А. А. Разумов, Л. М. Черенько, М. А. Ягодина та ш.. Але деяк аспекти, щодо рiвня заробiтноТ плати, залишаються до^джеы недостатньо.
Постановка завдання. Метою написання статт е проаналiзувати аспекти державного регулювання оплати працi в УкраТнк Дослiдити iснуючу динамiку i проблеми мУмальноТ заробiтноТ плати. Розробити рекомендацп щодо реформування полiтики оплати пращ.
Виклад основного матерiалу. Аналiзуючи л^ературы джерела, можна побачити, що поняття та суть зароб^ноТ плати розглядали на протязi не одного стол^тя багато вчених та професорiв, осктьки праця людини мае винагороджуватися, тому розглядалася ТТ оплата спочатку в матерiально-цiнних речах, а потiм у грошовому вираженнк На сьогоднi заробiтна плата згiдно з чинним законодавством - це винагорода найманих пращвнигав, обчислена як правило у грошовому вираз^ яку власник чи уповноважений ним орган оплачуе за виконану роботу.
Як вщомо валовий внутршнм продукт створюеться переважно на рiвнi пiдприемств, тому позитивна динамiка ключових макроекономiчних показнигав, яка спостерiгалася в Укра'У, починаючи з 2000 р., була забезпечена саме цим сектором економки. Полiпшення дiяльностi пiдприемств пщтверджуеться, зокрема, позитивними тенденцiями основних iндикаторiв фiнансiв пiдприеметв. У таких умовах значно розширювалися можливостi пiдприемств щодо збтьшення видатгав на оплату пращ та Ышл соцiально важливi цл Полiпшення економiчноТ дiяльностi пiдприемств позначилося на розширенн пропозицiТ товарiв i послуг для населення, що слугувало позитивним чинником пiдвищення рiвня життя людей та подолання бiдностi у кран
Основою органiзацiТ оплати працi е тарифна система оплати пращ яка включае тарифнi сiтки, тарифы ставки, схеми посадових окладiв i тарифно-квалiфiкацiйнi характеристики (довщники).
В процес аналiзу фонду оплати працi слщ здiйснювати систематичний контроль за формуванням та використанням фонду оплати пращ, виявляти можливост економп коштiв за рахунок зростання продуктивност працi i зниження трудомiсткостi продукцп [2].
Оплату пращ аналiзують у двох напрямах:
1) аналiз фонду оплати пращ як елемента витрат на виробництво на пiдставi спещальноТ статистичноТ форми;
2) аналiз оплати працi за окремими статтями калькуляций насамперед за самоспйною статтею - заробiтна плата виробничих робiтникiв.
Дослiдження показали, що оргаызацп заробiтноТ плати на пщприемствах даний час притаманнi недолiки: низьга рiвнi заробiтноТ плати; невиправдане зближення рiвнiв оплати працi фахiвцiв та Ыших категорiй працiвникiв; слабка матерiальна зацiкавленiсть у пiдвищеннi квалiфiкацiТ через незначн розходження в рiвнях окладiв працiвникiв рiзноТ квалiфiкацiТ; недостатня стимулююча роль премм, надбавок.
Ще одыею проблемою е проблема «тiньовоТ» заробiтноТ плати. Тiньова заробiтна плата - це зароб^ок найманого працiвника, який знаходиться за межами офщйного (державного) обл^ i контролю.
Для подолання «тЫьовоТ» заробiтноТ плати потрiбно здмснювати заходи щодо, по-перше, ефективного обмеження «тЫьовоТ» оплати працi, а, по-друге, ТТ легалiзацiТ. Необхiдно створити таю економiчнi умови, щоб найманнi пращвники мали можливiсть законно працювати, працедавщ законно платити Тм заробiтну плату i сплачувати податки до бюджету.
Здмснювана в УкраТнi Програма економiчних реформ, спрямована на побудову сучасноТ, стiйкоТ, вiдкритоТ та конкурентоспроможноТ економки, формування ефективноТ системи державного управлЫня, безумовно, дозволить досягти одну з головних щлей - пiдвищити рiвень добробуту наших громадян. На жаль, н у самiй Програмi економiчних реформ, нi в iнших документах, зокрема в «Державой програмi аю^зацп розвитку економ^ на 2013-2014 роки», пщготовленм з метою запровадження нових пiдходiв модернiзацiТ галузей нацiональноТ економки, питання вдосконалення оплати працi не порушуються.
Однiею з важливих державних функщй е регулювання оплати пращ пращвнигав, в основi чого лежать законодавчi й iншi нормативнi акти, генеральне (на нацiональному рiвнi), галузевi (мiжгалузевi) та територiальнi угоди; колективн й трудовi
договори, а його головним Ыструментом - тарифна система (тарифы откита ставки; схеми посадових окпафв i тарифно(квалiфiкацiйнi характеристики). Щодо законодавчих попожень, яга регпаментують норми державного регупюван(ня оплати працi, то у вщповщному роздiлi Закону УкраТни «Про оплату пращ»вщсуты прямi вказiвки про його ц^ та обставини, за яких необхщне втручання держави, а також про те, в чому воно мае полягати.
Як вщомо, заробiтна плата - це винагорода працiвниковi за виконану роботу з урахуванням ТТ складност та умов, професмно(дтових якостей виконавця, результатiв його пращ та господарськоТ дiяльностi пщприемства. Основна ТТ частина для робiтникiв встановлюеться тарифними ставками i розрядними коефщентами, для службовцiв - посадовими окладами, а додаткова - у виглядi передбачених законодавством доплат, надбавок, гарантмних i компенсацiйних виплат, виробничих премм, iнших заохочувальних виплат (винагород за пщсумками роботи за рк, премiй за спецiальними системами, компенсащй i виплат понад вказанi норми).
Основною сощальною гарантiею в оплат працi, базовим iнструментом ТТ оргаызацп е мiнiмальна заробiтна плата, осктьки виходячи з ТТ розмiру встановлюються тарифна ставка першого тарифного розряду пращвнигав i мiнiмальний посадовий оклад. Саме вона визначае диференщащю оплати пращ. Згщно iз Законом УкраТни «Про оплату пращ», ТТ розмiр не може бути нижчим вщ прожиткового мУмуму для працездатних оаб, проте тiльки у листопадi 2009 р. рiвень мiнiмальноТ заробiтноТ плати зрiвнявся з встановленим рiвнем прожиткового мУмуму, коли його значення досягло 744 грн. на мюяць.
В 2013 рощ заробiтна плата в структурi доходiв населення була критично низькою, що не е мотивуючим чинником до високопродуктивноТ i якюноТ працi (таблиця 1).
Таблиця 1. Середня заробiтна плата за рег1онами УкраТни в 2013 роцi (у розрахунку на одного штатного пращвника, грн.)
Регюн 2013 р1к
с1чень лютий березень кв1тень травень червень липень серпень вересень жовтень листопад грудень
УкраТна 3000 3044 3212 3233 3253 3380 3429 3304 3261 3283 3268 3619
Област1
ВЫницька 2369 2385 2538 2576 2637 2799 2885 2657 2639 2744 2691 2956
Волинська 2341 2319 2457 2494 2532 2741 2788 2691 2621 2613 2588 2817
Дн1пропетровська 3072 3248 3295 3287 3328 3408 3459 3373 3338 3347 3341 3544
Донецька 3485 3450 3706 3823 3715 3808 3901 3820 3787 3795 3744 4117
Житомирська 2314 2329 2440 2489 2620 2779 2760 2580 2538 2577 2576 2848
Закарпатська 2260 2298 2469 2459 2500 2758 2729 2605 2636 2542 2549 2906
Запор1зька 2874 3035 3068 3082 3122 3238 3287 3159 3195 3149 3134 3434
1ванофранк1вська 2452 2432 2626 2625 2700 2925 2901 2746 2692 2667 2635 2876
КиТвська 3180 3299 3490 3464 3306 3443 3474 3335 3230 3287 3299 3624
К1ровоградська 2349 2354 2494 2558 2612 2741 2809 2627 2553 2697 2647 2918
Луганська 3121 3096 3291 3288 3316 3391 3497 3406 3345 3376 3321 3657
Льв1вська 2490 2520 2747 2779 2735 2887 2962 2863 2891 2812 2776 3029
МиколаТвська 2869 3036 2943 2983 3056 3199 3242 3102 3058 3063 3078 3641
Одеська 2746 2687 2909 2874 2952 3095 3041 2962 2932 2926 2953 3440
Полтавська 2820 2784 2920 2941 2969 3049 3182 2995 2926 2999 2975 3350
Р1венська 2513 2801 2694 2737 2781 3000 3036 2896 2811 2810 2808 3285
Сумська 2470 2447 2599 2619 2720 2789 2925 2791 2714 2739 2710 2954
Терноп1льська 2091 2125 2242 2283 2326 2580 2505 2404 2312 2407 2426 2697
Харк1вська 2717 2738 2963 2950 2938 3061 3122 2995 2990 3020 3017 3250
Хмельницька 2335 2463 2463 2537 2629 2831 2816 2698 2611 2668 2660 3030
Черкаська 2426 2438 2559 2615 2704 2911 2868 2703 2645 2732 2725 2940
Чержвецька 2221 2263 2341 2395 2411 2676 2635 2565 2483 2467 2523 2862
м.КиТв 4561 4688 4998 4999 5013 5107 5238 5035 4967 5040 5022 5618
м. Севастополь 2766 2815 3000 2940 3073 3278 3110 3126 3070 3090 3254 3911
*За даними Держкомстату УкраТни
Загалом подальше нарощування показникiв заробiтноТ плати безпосередньо залежить вiд динамки показника продуктивностi працi. Свiтовий економiчний досвiд довiв, що зростання заробiтноТ плати в економiцi краТни повинно супроводжуватися вiдповiдним зростанням продуктивностi пращ. В УкраУ такоТ тенденцiТ не спостер^аеться. В УкраТнi, починаючи з 2001 року, темпи зростання реальноТ заробiтноТ плати виявляються значно вищими за темпи приросту продуктивностi пращ. Зокрема, за 2000 - 2009 роки середньорiчнi темпи приросту реальноТ заробiтноТ плати становили 19,2%, а темпи приросту продуктивност пращ - 7,2%, тобто в 2,7 рази нижче [1].
Набагато нижча продуктивнють пращ в УкраУ, ыж у розвинених краТнах, зумовлена, зокрема, застосуванням застартих технолопй та обладнання, - найбтьшим стримуючим чинником на шляху радикального полтшення рiвня життя працюючого населення. Сьогоднi багато пiдприемцiв не защкавлеы у зростаннi продуктивностi пращ й вщдають перевагу пiдтримцi конкурентоспроможност своТх пiдприемств лише за рахунок дешевизни робочоТ сили, а не за рахунок модерызацп виробництва. Незважаючи на це, у приватному секторi вiтчизняноТ економiки пiдвищення заробiтноТ плати протягом останых рокiв було забезпечено адекватним зростанням продуктивност працi. Набагато прший стан справ склався у державному секторi економiки, де, за висновками фахiвцiв Свiтового банку, не спостер^аеться належного пiдвищення iнтенсивностi пращ.
Якщо проаналiзувати рiвень заробiтноТ плати то у 2000 р. мУмальна заробiтна плата в УкраТнi була майже втричi нижчою вiд прожиткового мУмуму, а середня заробiтна плата найманих пращвнигав тiльки у 2002 р. перевищила його. Далi темп зростання середньомюячноТ заробiтноТ плати значно випереджав збтьшення основного сощального стандарту i соцiальноТ гарантiТ. Так, у 2013 р. середньомюячна заробiтна плата 1 штатного пращвника виявилася вищою, ыж у 2000 р., в 13,2 раза i нiж у 1995 р. - в 41,5 раза. 1снуюча динамка середньомюячноТ заробiтноТ плати - це значною мiрою результат екстраординарних заходiв, вжитих державою для усунення наслщюв позаекономiчних явищ, якi вщбувались у 1990-х роках.
На нашу думку, державне регулювання оплати пращ мае бути спрямоване, насамперед, на створення умов для поспйного розширеного вщтворення робочоТ сили необхщноТ якост та стимулювати високу продуктивнiсть пращ найманих пращвнигав. Держава повинна забезпечувати вщповщними законодавчими нормами та правилами виконання зазначених вимог, контролювати дотримання економiчних закоыв, запобiгати виникненню перекоав у диференцiацiТ оплати працi за категс^ями, групами та професiями найманих пращвнигав, виявляти причини небажаних тенденщй i здiйснювати заходи щодо Тх локалiзацiТ й усунення.
Забуття ролi регулювання оплати пращ в забезпеченнi умов розширеного вiдтворення робочоТ сили - одна з вагомих причин демографiчноТ кризи, дефщиту квалiфiкованих кадрiв, трудовоТ мiграцiТ та iнших небажаних явищ. Втратив свое значення чинник «продуктивнють праф>, забуто економiчний закон «випереджаючого зростання продуктивное^ працi порiвняно iз зростанням заробiтноТ плати». Постiйне вiдставання темтв зростання продуктивностi працi в УкраУ вiд зростання цього показника в Ыших краТнах свiту неабиякою мiрою зумовлюе гiршу динамiку собiвартостi нашоТ продукцiТ та низьку ТТ конкурентоспроможнють. Вiдновлення практики дотримання вимог закону випереджаючого зростання продуктивност працi та контролю за Тх забезпеченням ще попереду, але це завдання не з простих.
Державне регулювання оплати пращ часто використовувалося для виршення суто специфiчних завдань, у тому чиогл й у вiтчизнянiй практицк У роки ВеликоТ ВiтчизняноТ вмни, наприклад, на шахтах схiдних регюыв СРСР виник гострий дефiцит ква^фкованих робiтничих кадрiв основних шахтарських професм. Для Тх пiдготовки традицiйними методами часу не залишалося. У цих умовах на шахтах було запроваджено неординарну форму оплати пращ забмниюв: тсля досягнення певного рiвня виконання норм вироб^ку (80% - в очисних, 90% - у пщготовчих забоях) оплата здмснювалася за збтьшеними розцiнками, що стимулювало чоловiкiв похилого вку, жiнок i пiдлiткiв, яких залучали у т важкi часи до роботи в забоях, прагнути максимального вироб^ку. Така система оплати пращ провiдних професiй шахтарiв дiяла до 1956 р. i на Донбаск
Незважаючи на те, що потреба у пщвищены рiвня мУмальноТ заробiтноТ плати е необхiдним заходом для подолання бщност у краТн серед працюючого населення, слiд враховувати низку об'ективних чинниюв, як не дають змоги провести цей захщ, для того, щоб мiнiмiзувати Тхню дiю. Насамперед, потрiбно вказати, що зростання рiвня мiнiмальноТ заробiтноТ плати приводить до збтьшення доходiв здебтьшого низькоквалiфiкованих працiвникiв.
На нашу думку, визначення мУмальноТ заробiтноТ плати в ТТ сучасному формулюванн (згiдно iз Законом УкраТни «Про оплату праф>) повною мiрою вiдповiдае ТТ суп як сощальноТ гарантiТ. Проблема в тому, як цей Ыструмент державного регулювання застосовують на практицк Говорячи про мУмальну заробiтну плату, не можна не помiтити, що ТТ украТнська модель мае ряд особливостей. По(перше, вона характеризуеться низьким як абсолютним, так i вiдносним рiвнем (порiвняно не тiльки з розвинутими краТнами, але й з бтьшютю краТн СНД).
По(друге, рiвень украТнськоТ мiнiмальноТ заробiтноТ плати е ютотно нижчим вiд рiвня середньомiсячноТ заробiтноТ плати (за той самий перюд), що суперечить рекомендацiям мiжнародних експертних оргаыв (50% - за рекомендащями МОП i 60% - за рекомендащями 6С).
По(трете, розмiр мУмальноТ заробiтноТ плати визначаеться за допомогою встановленого за застартою методикою прожиткового мУмуму, виходячи з макроекономiчних розрахунюв стосовно до можливостей економiки, а не обгрунтованих потреб найманих пращвнигав. Добову потребу в поживних речовинах, прийнятих за основу при встановленн норм харчування в натуральних продуктах, затверджено наказом КабЫету Мiнiстрiв УкраТни вщ 14.04.2000 р. № 656, але Тх загальна енергетична щннють е майже на чверть нижчою вщ наймУмальнших з цих показниюв, рекомендованих Всесвiтньою оргаызащею охорони здоров'я (ВООЗ).
У Закон УкраТни «Про прожитковий мУмум» наведено визначення прожиткового мУмуму, правову основу його встановлення, затвердження та урахування при реалiзацiТ державою конститущйного гарантування громадянам гщного рiвня життя i пiдкреслено, що його вартюна величина мае бути достатньою для забезпечення мУмального набору продукпв харчування, а також непродовольчих товарiв i послуг, необхiдних для задоволення основних соцiальних i культурних потреб особистостк Законом також передбачено використання прожиткового мУмуму для загальноТ оцiнки рiвня життя в УкраУ, проте механiзм ТТ здiйснення не прописаний. В™, цей показник, будучи межею фiзичного виживання людини, продовжуе слугувати еталоном для встановлення абсолютно не пов'язаних з ним величин. Прожитковий мУмум е лише базисом для визначення нижньоТ межi мУмального рiвня заробiтноТ плати, яка, за лопкою, повинна бути вищою, i тiльки у такiй якостi вЫ повинен використовуватися при формуваннi державного бюджету, а не навпаки. Проте юнуе й Ыша думка. Насторожуе той факт,що, незважаючи на розробку нового проекту прожиткового мУмуму [2], введення якого плануеться з 2014 р., МУстр сощальноТ полiтики УкраТни заявила, щойого розмiр «визначатиметься можливостями бюджету».
Прожитковий мiнiмум у натуральному вираженн вiдображае мiнiмальнi потреби людини, як (хоча й зростають) вщ можливостей бюджету не залежать. Можливост бюджету повиннi враховуватися при переходi вiд розмiру прожиткового мiнiмуму до величини мУмальноТ заробiтноТ плати. МУмальна заробiтна плата, як правило, повинна бути вищою вщ мiнiмального прожиткового рiвня (що узгоджуеться з мiжнародними рекомендацiями) i постiйно пiдвищуватися в мiру зростання продуктивностi працi. Прожитковий мУмум i мiнiмальна заробiтна плата - це два абсолютно рiзних показники. Те, що в УкраУ вони вже 3 роки е рiвними, слщ вважати явищем тимчасовим, особливо, якщо згадати ютор^ прийняття Закону УкраТни «Про державы со^алы-л стандарти та державы со^алы-л гарантп».
Взагалi, в частинi науково(методичних пiдходiв до проблеми встановлення величини прожиткового мУмуму, як i до Ыших, тiсно пов'язаних з нею питань, украТнська економiчна наука i практика сильно вщстали.
Водночас у багатьох краТнах методики визначення таких норм поспйно вдосконалюються. Так, у Роайсьтай Федерацп, починаючи з 2013 р., уряд щороку встановлюе прожитковий мУмум для суб'ектiв федерацiТ, включаючи до його складу витрати на продовольчi та непродовольчi товари, а також на послуги у спiввiдношеннi 50:25:25. Для порiвняння: споживчий кошик у США складаеться з 300 найменувань продукпв i послуг, у Францп - з 250, у Великобританп - з 350, у Нмеччин - з 475 товарiв та послуг[2].
Судячи з перелiку товарiв i послуг, якi включаються до розрахунюв при визначеннi прожиткового мУмуму, в багатьох краТнах пщ цим термЫом розумiють уже не мУмальну потребу, а деяку вiдмiнну вщ неТ бiльшу величину. Це вже не прожитковий мУмум у його первюному трактуваннi як межi бщносл, а дохiд, який вiдображае мУмальн норми споживання найманого працiвника у даний конкретний перюд часу з урахуванням стану економки краТни.
Прожитковий мУмум - показник соцiального характеру загальнонащонального значення. Вiн не призначений для використання роботодавцями, в трудовому та податковому законодавствах не зустрiчаеться. Вщсуты в законодавчiй базi й вказiвки на те, як, знаючи прожитковий мУмум, визначити мiнiмальну заробггну плату. При розв'язаннi питань про встановлення прожиткового мУмуму, а по™ i мiнiмальноТ заробiтноТ плати орiентуватися на европейськi норми i досвщ iнших краТн слiд тiльки тсля поглибленого аналiзу всiх наведених обставин.
Ми вже розглядали роль прожиткового мУмуму та мУмальноТ заробiтноТ плати при оргаызацп оплати працк Але чи можна використовувати щ показники як критерп (або iндикатори) реальноТ заробiтноТ плати? Очевидно, це допустимо, але ттьки для обмеженого кола завдань. Можна говорити, що заробiтна плата конкретноТ людини за конкретний час в якусь ктькють разiв перевищуе рiвень прожиткового мiнiмуму або що середня зароб^на плата пра^вниюв якогось регiону чи пiдприемства в п(ну кiлькiсть разiв е вищою або нижчою за мУмальну зароб^ну плату, встановлену для краТн (репону) на поточний перюд. Але на запитання, сформульоване на початку статл, вщпов^ ще немае.
До якоТ величини може пщвищуватися мiнiмальна заробiтна плата? Теоретично - безмежно! Нормальною умовою поступального розвитку держави е такий рiвень оплати праф за якого забезпечуеться вщтворення робочоТ сили, включаючи
кошти на утримання родини, виховання та навчання д^ей, кутвлю i утримання житла, лiкування, задоволення духовних i культурних потреб тощо.
Зокрема, мУмальна зарплата визначаеться з врахуванням вартост мiнiмального споживчого кошику з поступовим наближенням до його рiвня в мiру економiчноТ стаб^зацп та зростання економiки, середньоТ заробiтноТ плати, рiвня зайнятостi, продуктивностi пращ та Ыших економiчних показникiв. Питання сощального значення мiнiмальноТ заробiтноТ плати було порушено ще в 1997 рощ. Положення про вщповщнють мУмальноТ зарплати прожитковому мУмуму, запроваджене окремою постановою, повинно було вступити в силу з 1 ^тня 1997 року. Затверджен Указом Президента Основы напрямки сощальноТ полiтики на 1997-2000 роки визначали, що мУмальна заробiтна плата е надзвичайно низькою i не виконуе основноТ захисноТ функцп. Натомють вона використовуеться як «техычний» норматив для визначення розмiру рiзних соцiальних виплат та адмiнiстративних штрафiв. Для вирiшення цiеТ проблеми передбачалось пщвищити значення мiнiмальноТ заробiтноТ плати як сощального нормативу, що дало б гарантп захисту низькооплачуваним пращвникам. Вщповщно, до кiнця 1999 року планувалось поетапно пiдвищити мiнiмальну зарплату до рiвня межi малозабезпеченостi (прожиткового мУмуму).
Поступово, протягом п'яти роюв (до юнця 2002 року) забезпечити розмiр мiнiмальноТ зарплати на рiвнi 60 % середньоТ заробiтноТ зарплати в народному господарствк Починаючи з 1999 року планувалось запровадити стандарт мУмальноТ погодинноТ оплати працi. Зрозумто, що названi положення не виконан й до сьогоднi. (Тiльки з 1 вересня 2005 року мУмальна заробiтна платня досягла рiвня прожиткового мУмуму для непрацездатних - 332 грн. Проте цей показник прожиткового мУмуму застосовуеться для виплати сощальноТ допомоги непрацездатним. МУмальна заробiтна плата може корегуватись ттьки iз прожитковим мiнiмумом для працездатних осiб.)В розвинених краТнах мУмальна заробiтна плата становить 40-50 % середньоТ заробiтноТ плати, осктьки середня зростае швидше за МЗП, Ыдекс якоТ зростае щороку i залежить вiд зростання щн[1].
У деяких европейських краТнах поняття «мУмальна заробiтна плата» в наилй iнтерпретацiТ вiдсутне. Якщо пiдприемство не здатне забезпечити за нормальних умов i обставин уам своТм штатним пращвникам заробiтну плату на рiвнi, не нижчому за мiнiмальний, то таке пщприемство не мае права на юнування. У мiжнароднiй практищ набув поширення показник «мiнiмальний розмiр оплати працi» (МРОП), який у деяких випадках, особливо у високорозвинутих краТнах, включае витрати, що значно перевищують необхщы для вщтворення робочоТ сили. Ще раз пщкреслимо, що МРОп вiдрiзняеться вiд прожиткового мУмуму ^м УкраТни), але ще не вщображае рiвень вартостi робочоТ сили (наприклад, у ШвейцарiТ навiть перевищуе його).
Усе це актуалiзуе необхщнють розрахунку вартостi робочоТ сили, точнють результатiв якого залежить, як i при встановленнi величини прожиткового мУмуму, вщ обгрунтованостi перелiку складових елемен^в. Чiтке визначення вартостi вiдтворення робочоТ сили дав К. Маркс у пращ «Каттал» [3, с. 168-169], який стверджував, що робоча сила - «своерщний товар». Подiбно до Ыших товарiв вiн мае вартють, яка визначаеться робочим часом, необхщним для вiдтворення цього специфiчного предмета торпвлк Для певноТ краТни i для певного перiоду обсяг i склад необхiдних для робiтника життевих засобiв у середньому е величина дана. Не маючи можливост точно дотримуватися цього принципу, ми намагалися визначити вартють вщтворення робочоТ сили украТнськоТ родини за ТТ витратами.
До витрат украТнськоТ родини, необхщних для вщтворення робочоТ сили, ми не включили кутвлю особистого автомобтя, гаража для його збер^ання, витрат на його утримання, ремонт, бензин, протиупны засоби та У Безумовно, потреби людей поспйно зростають, i маловiдомi в УкраУ донедавна побутова техыка або багатофункцiональнi мобiльнi телефони стають для багатьох повсякденною необхщнютю. Проте виникае запитання: «Наскiльки рiвень заробiтноТ плати сьогоднi вiдповiдае затратам на вщтворення робочоТ сили?». Вщповщаючи на нього, ми згрупували необхщы затрати родини на вiдтворення робочоТ сили. Ми розглянули два варiанти вщтворення: просте (родина виховуе двох д^ей) i розширене родина виховуе трьох дп"ей).
Занижуе мiнiмальнi потреби людини методика визначення прожиткового мУмуму, яка не вщповщае сучасним потребам (наприклад, на працездатну особу передбачено 52 кг м'яса на рк, замють медичного стандарту 80 кг). За даними Держкомстату, ктькють громадян, що одержують зароб^ну плату менше прожиткового мУмуму становить 25,5 % працевлаштованих, тобто понад 3 млн пращвнигав в УкраУ своею працею не можуть забезпечити мУмального рiвня споживання.Це означае, що МЗП орiентуеться на ще бтьший рiвень бщносл, ыж мае мюце в реальному жигп, та як економiчна категс^я майже не мае сенсу.
Основним аргументом уряду з приводу низького рiвня мУмальноТ оплати пращ е висновок, що при пщвищены МЗП необхщно пщвищувати соцiальнi виплати та тарифы ставки для робiтникiв бюджетноТ сфери, а це важливо для бюджету. Необхщно вiдзначити, що з уах ресурсiв, що використовуються у виробниц™, тiльки цiна робочоТ сили визначаеться можливостями ТТ споживача. Посилання на Ыфлящйний аргумент проти зростання оплати пращ зымае з управлЫщв вiдповiдальнiсть за неефективне управляння виробництвом. Якщо держава встановлюе низьк стандарти оплати пращ, то тим самим вона розбещуе роботодавщв, не стимулюе Тх ефективно оргаызувати виробництво i дае можливiсть компенсувати власну некомпетентнють. Держава мае економiчнi важелi та джерела для регулювання оплати пращ та доходiв. Наприклад, розрахунки росмських економю^в свiдчать, що зниження податку на додану вартiсть на 10 %, та встановлення единого сощального податку в розмiрi 15 %, збiльшуе заробiтну плату в ринковому секторi на 77,8 %. При такому зниженн податкiв доходи державного бюджету збтьшаться за рахунок ВВП та податковоТ бази [2]. До того ж слщ додати, що значн вiдмiнностi державних стандартiв в оплат працi на рiвнi МЗП вщ цiни робочоТ сили в розвинених краТнах, при практично однакових щнах на Ыил товари, створюе вщтк оплаченоТ працi в тЫьову економiку. Саме тому значна частина заробiтноТ плати сплачуеться нелегально - за експертними ощнками в <«пнь» iде до 40 % грошових виплат.
Головною причиною збереження i пщтримки низького рiвня оплати пращ е юнування рiзноманiтних способiв обмеження конкуренцп в сферi пропозицiТ пращ i монопольне положення обмеженого кола пщприемщв. Це свiдчить про те, що дос не подолано прагнення завоювання високих ринкових позищй за рахунок факторiв влади, а не продуктивност працi, в той час як ринковi механiзми забезпечення залежност оплати працi економiчних суб'ектiв рiзних рiвнiв вiд ТхньоТ безпосередньоТ участ в економiчнiй дiяльностi залишаються все ще неефективними i потребують глибокого опрацювання. Мiж iншим, в умовах юнування пщприемств рiзноТ форми власност МЗП повинна виконувати дуже важливу роль у вiдтвореннi робочоТ сили.
Пщвищення мiнiмальноТ заробiтноТ платнi до економiчно знаковоТ величини:- активiзуе дм роботодавцiв в частинi зростання ефективностi виробництва шляхом визначення мiнiмального об'ему результативност та продуктивностi працi; -визначае i гарантуе отримання мУмально необхiдного для робiтника простоТ пращ об'ему споживання матерiальних послуг, що достатньо для вщтворення його робочоТ сили;
- приводить об'ем споживання у вщповщнють iз розвитком економiчного потенщалу сусптьства;
- динамiчне зростання мУмальноТ заробiтноТ плати призведе до скорочення частки прихованоТ оплати пращ i зростання податкових надходжень iз доходiв фiзичних осiб i, вщповщно, збтьшення можливосп сплачувати робiтникам галузей бюджетноТ сфери бтьш високу заробiтну плату;
- поширюе попит населення, виступае джерелом пщвищення прибутку;
- збтьшуе надходження до бюджету вщ податкiв iз доходiв фiзичних оаб, ПДВ, акцизного збору;
- виконуе функцií реально!' диференщацп 3apo6iTHOi плати, впливаючи як на стлввщношення мiнiмальноí i середньоТ 3apo6iTHOi плати, так i на стлввщношення за основними квaлiфiкaцiйними групами, а також на стввщношення мУмальних i максимальних розмiрiв оплати пращ.
Формування коштiв на оплату пращ вщбуваеться за рахунок коштiв вщ реaлiзaцií товaрiв та послуг та коитв, що видiляються з державного бюджету. В УкраУ головним чинником, який прямо впливае на рiвень МЗП i ывелюе дiю Ыших, е бюджетний фактор, що не може повною мiрою вiдповiдaти принципам побудови ринково'Т економiки. В украТнських реaлiях, 3i значними регiонaльними та галузевими вщмЫностями, держава уникае прийнятих в уах розвинених краТнах способiв регулювання процесiв формування коштiв на оплату пращ, включаючи вирiвнювaння репональноТ, галузевоТ i доходно! диференцiaцií, та, водночас, активно бере участь в ринкових процесах.
Звщси, вщбуваеться деформащя мотивiв i стимулiв економiчноí дiяльностi як мiж пiдприемствaми, так i всерединi пiдприемств. Пiдприемствa не мають економiчних стимулiв зaцiкaвленостi в зростанн продуктивностi прaцi, а головне, в пощнуваны квaлiфiковaноí прaцi.
Визначення мУмальноТ зaробiтноí плати, це не ттьки визначення мiнiмaльного рiвня споживання, необхщного для робiтникa, але й визначення для нього мУмального рiвня продуктивност прaцi. Тому мiнiмaльнa зaробiтнa плата i для робiтникiв i для роботодавщв е вагомим вiдпрaвним моментом у формуванн цiни робочоí сили на ринку пращ. Вщсутнють у краУ 7 Наприклад, тiльки змЫи i доповнення, що були внесен у 1992 роцi до Кодексу закоыв про працю, значно поширили сферу принципiв домовленостей у трудових вщносинах. Вiдмовa вiд державного регулювання не ттьки не сприяе пщвищенню ролi предстaвникiв прaцiвникiв у регулюванн трудових вiдносин, але й значно звужуе íхню правову зaхищенiсть. Так,передбачалось, що вiдмовa вiд жорсткого державного регулювання розмiрiв тарифних ставок i оклaдiв буде сприяти встановленню бтьш спрaведливоí оплати прaцi робiтникiв.
Однак, на практищ це призвело лише до значно! необфунтованоТ диференцiaцií в розмiрaх оплати прaцi рiзних категорм робiтникiв. обфунтованоТ величини мiнiмaльноí зароб^ноТ плати позбавляе обидвi сторони трудових вщносин вагомого орiентиру в Тхых взaемовiдносинaх та можливостi правильно оргаызувати виробничу i трудову дiяльнiсть на пщприемствах, без якоТ неможливий перехщ до полiтики розвинутого зростання зароб^ноТ плати. Таким чином, у гaлузi мiнiмaльноí зaробiтноí плати необхiдно вжити невщкладних зaходiв щодо перетворення ТТ в реально значиму величину. Тому запровадження мУмального розмiру оплати пращ повинно стати Ыструментом держави у регулюванн ринку прaцi, i мати на метк
- встановлення реальноТ щни робочоТ сили;
- зниження рiвня бiдностi;
- захист пращвниюв вiд можливих економiчних потрясiнь;
- виведення з «тУ» зaробiтну плату.
Висновки. В основу мУмальноТ зaробiтноТ плати покласти соцiaльний стандарт нормального вщтворення робiтникa. Мiнiмaльнa зaробiтнa плата повинна перевищувати прожитковий мiнiмум у 1,2-1,5 разу для того, щоб дорiвнювaти вaртостi об'ему ресурсiв, необхщних для вiдтворення робiтникa та його родини. Тому необхщно встановити хоча б дореформене стввщношення прожиткового мУмуму i мiнiмaльноí зaробiтноí плати, коли величина прожиткового мУмуму становила близько 60 % мУмальноТ зaробiтноТ плати, а не прожиткового мУмуму.
Зростання зaробiтноТ плати повинно вщбуватися ттьки в мiру зростання продуктивносп пращ на основi глобальноТ модернiзaцií, всемiрного пiдвищення технiчного рiвня виробництва, сучасних наукомютких технологiй, а вaртiсть робочоТ сили -це не показник зaробiтноТ плати, що призначаеться або встановлюеться, це рiвень оплатипращ, до якого як до мiрилa пщвищення добробуту людей необхiдно прaгнутивсiмa можливими способами: за рахунок всемiрного розвитку економiки, вдосконалення оподаткування та щноутворення, посилення боротьби з корупцiею, хабарництвом i прямими розкраданнями держвлaсностi та недоплатами працюючим зaробiтноТ плати.
Список використаних джерел
1. Новий курс: реформи в УкраГн1. 2010-2015 рр. : нац доп. ; [за заг. ред. В.М. Гейця та н.]. - К. : НВЦ НБУВ, 2010. - 232 с.
2. Королевская понимает, что нельзя одно платье носить 5 лет / Информационное агентство УНИАН [Електронний ресурс]. - Режим доступ http://www.unian.net/news/556189(korolevskaya(ponimaet(chto(nelzya(odno(plate(nosit(5(let.html.
3. Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 23. - 847 с.
References
1.Novyi kurs: reformu v Ukraini. 2010-2015 rr., za zag. red. V.M. Heitsya ta in. [The new course: reforms in Ukraine, edited by V.M. Heets' et al.]. Kyiv, NEC, NBUV, 2010, 232 р. [inUkraine].
2. Korolevskaya ponimaet, chto nel'zya odno plat'e nosit' 5 let [Korolevskaya understands that a single dress cannot be worn for 5 years]. Informational agency UNIAN: http//www.unian.net/news/556189(korolevskaya(ponimaet(chto(nelzya(odno(plate(nosit(5(let.html[in Russian].
3. Marx K, Engels F. Tvory [Works], Vol. 23, 847 p. [in Ukraine].
ДАН1 ПРО АВТОРА
Чабан Галина BiKTopiBHa, кандидат економiчних наук, доцент кафедри облку, аудиту та контролЫгу ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григор1я Сковороди» вул. Чайковського 5, м.Переяслав-Хмельницький, Кивська обл.,Укра!'на, 08401 e-mail: [email protected]
ДАНЫЕ ОБ АВТОРЕ
Чабан Галина Викторовна, кандидат экономических наук, доцент кафедры учета, аудита и контролинга ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ шимени Григория Сковороды» ул.Чайковского 5, г.Переяслав-Хмельницкий, Киевская обл.,Украина, 08401 e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Galyna Viktorivna Chaban Rh.D.in Economical Science, associate professor Department of Accounting, Auditing and Controlling SHEe "Pereyaslav-Khmelnitsky SPU named Gregory Skovorody" str. Chaikovskogo Str., Pereyaslav-Khmelnytskiy, Ukraine,08401 e-mail: [email protected] u
