CC BY
48
В.П. Антонюк, д.е.н.
СОЦ1АЛЬНА ПОЛ1ТИКА У СФЕР1 ОПЛАТИ ПРАЦ1: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ II Г1ДНОГО Р1ВНЯ (НА ПРИКЛАД1 ПРОМИСЛОВОСТ1)
У соцiально-економiчному розвитку будь-яко! сфери еконо-мiчно! дiяльностi важливу роль вiдiграe заробггна плата, яка вщно-ситься до фундаментальних складових умов трудово! дiяльностi працiвникiв. Саме заробiтна плата визначае найбiльш вагомi пара-метри умов пращ, тому найважлившою складовою концепщ! пдно! працi е забезпечення справедливо! та задовшьно! винагороди за тру-дову дiяльнiсть найманих працiвникiв, що мае забезпечуватися ш-струментами державно! сощально! полiтики. Це знайшло вщобра-ження у мiжнародних нормах, яю стосуються прав людини та сощ-ально-трудово! сфери. Так, у Загальнш декларацi! прав людини (1948 р.) ст. 23 встановлено, що кожен працюючий мае право на справедливу та задовшьну винагороду, яка забезпечуе пдне людини iснування для не! та !! сiм'! [1]. Мiжнародний пакт про економiчнi, соцiальнi та культурш права (1966 р.) визначае, що до належних умов пращ перш за все вщноситься винагорода за працю у спра-ведливих розмiрах [2]. Стаття 4 друго! частини Свропейсько! соща-льно! хартп (1996 р.) «Право на справедливу винагороду» визначае право пращвниюв на таку винагороду, яка забезпечуе !м i !х сiм'ям достатнiй життевий рiвень [3].
Значну увагу запровадженню концепцi! гiдно! працi та заро-бiтно! плати придiляе Мiжнародна оргашзащя працi (МОП). У т-лотнш програмi МОП з реалiзацi! концепщ! гiдно! працi термiн «гiдна праця» визначаеться як " праця, яка приносить адекватний до-хiд i при цьому залишае час для iнших сторiн життя, надае надш-нiсть сiм'!, шануе права людини, надае право голосу i вщкривае дорогу соцiальнiй iнтеграцi!. Пдна праця - це шлях, що сполучае еко-номiчнi i сощальш цiлiм [4]. МОП сприяе запровадженню принци-пiв гiдно! працi в Укра!ш. Так, у червнi 2012 р. Укра!на i Мiжна-родна оргашзащя пращ затвердили третю за рахунком Програму гiдно! працi для Укра!ни на 2012-2015 роки [5], у якш значна увага придшена висвiтленню проблем оплати працi в Укра!ш. У програмi вiдзначаеться, що заохочення пдно! працi е ключовим компонентом полiтики i основним завданням сощальних партнерiв. Ця програма
© В.П. Антонюк, 2016
пдно! пращ передбачала, що Мiжнародна оргашзащя працi про-довжить надання Укра!ш техшчно! допомоги для досягнення повно! зайнятостi населення шляхом розвитку малого i середнього бiзнесу та шдвищення рiвня квалiфiкащ! зайнятих людей, що забезпечить розвиток економши та зростання трудових доходiв зайнятого населення.
Виходячи iз свое! сутностi як щни робочо! сили, заробiтна плата е основним чинником у забезпеченш пдного рiвня життя най-маних пращвниюв та членiв !х шмей. Це стосуеться всiх без виклю-чення сфер економiчно! дiяльностi, оскшьки заробiтна плата визна-чае рiвень сукупного доходу зайнятого населення. Так, частка заро-б^но! плати у сукупних ресурсах домогосподарств, де е працююч^ в 2015 р. становила 57,9%, другим за значимютю джерелом доходiв таких домогосподарств були пенси (12,1%), усi iншi джерела дохо-дiв були незначними [6]. В умовах соцiально-економiчного розвитку Укра!ни наймана праця поки що е единим засобом забезпе-чити юнування для абсолютно! бiльшостi працездатного населення. Тому важливо, щоб розмiр зароб^но! плати забезпечував повною мiрою можливють виконувати нею одну з основних И функщй - вiд-творювальну.
За своею сутшстю оплата працi е складною категорiею, що мае подвшну суперечливу природу: з одного боку, вона е винагоро-дою за працю та основним джерелом доходу для найманих пращв-никiв, а з шшого - значним елементом витрат виробництва для ро-ботодавщв i у той же час дiевим чинником мотиваци працiвникiв до високопродуктивно! працi. Тому в нш зав'язанi суперечливi ште-реси як пращвниюв, так i роботодавцiв. Аналiзуючи заробiтну плату як економiчну категорда, слiд виокремити такi И риси:
оплата пращ виражае вiдносини мiж роботодавцем i найма-ним пращвником з приводу розподiлу частини створено! додано! вартостц
вона е важливим елементом ринку пращ, щною робочо! сили, за якою найманий пращвник i роботодавець укладають угоду при наймi працiвника для виконання певного виду трудово! дiяльностi;
для шдприемства (пiдприемця) заробiтна плата е грошовою винагородою, яку роботодавець сплачуе працiвниковi за виконану ним роботу, тому вона виступае важливим елементом витрат виробництва, яю включаються до собiвартостi продукцп, послуг;
для найманого пращвника заробiтна плата - це основна час-тина його трудового доходу, який вш отримуе в результат реалiза-
ци власно! здатностi до працi i який мае забезпечити необхiднi умови вщтворення робочо! сили;
розмiр оплати пращ в Укра!ш на сучасному етапi виступае го-ловним елементом мотиващйно! системи, забезпечуе матерiальну защкавлешсть працiвникiв у досягненнi високих кшцевих результа-тiв працi.
Фахiвцi з проблем сощально-трудових вiдносин вiдзначають, що стимулююча роль оплати працi визначаеться !! рiвнем вщпо-вiдно до вимог нормального вщтворення робочо! сили та справедливо! винагороди за трудовий внесок [7, с.59].
Слщ вщзначити, що в Укра!нi склався низький рiвень оплати працi, який не забезпечуе нормальне вщтворення робочо! сили. Б> льшють дослiдникiв вщзначають наявнiсть таких проблем в оплат працi: вiдставання мiнiмально! заробiтно! плати вщ фактичного прожиткового рiвня; низький розмiр винагороди за працю, що галь-муе процеси вiдтворення робочо! сили; слабкий взаемозв'язок роз-мiрiв заробiтно! плати конкретного працiвника з його трудовим внеском та рiвнем квалiфiкацi!, що стримуе мотивацiю до шдви-щення продуктивностi та якост працi, до професiйного зростання; мае мюце, з одного боку, зрiвнялiвка в оплатi працi бiльшостi пра-цiвникiв масових професiй, особливо у бюджетнш сферi, з iншого -надмiрна мiжпосадова диференцiацiя в рамках окремих фiрм та розбiжнiсть у рiвнях оплати працi мiж видами економiчно! дiяльно-стi; затримки зi своечасною виплатою заробiтно! плати; значна по-ширенiсть тiньово! складово! в структурi трудових доходiв. Наяв-шсть цих проблем створюе перешкоди на шляху позитивного впливу системи оплати пращ на соцiально-економiчний розвиток Укра!ни, можливост економiчного зростання та тдвищення добро-буту населення. Це вказуе на недосконалють соцiально! полiтики в трудовш сферi.
Рiвень оплати пращ у будь-якш кра!нi формуеться юторично в ходi економiчного розвитку та тд впливом державно! полiтики. Традици формування заробiтно! плати Укра!нi дюталися у спад-щину вiд Радянського Союзу, де встановлювалася низька оплата пращ при високому рiвнi сощального захисту пращвниюв. У ни-шшшх умовах заробiтна плата формуеться тд впливом низки чин-никiв - як ринкових так i неринкових. До ринкових чинниюв слiд вщнести: вартгсть робочог сили, яка обумовлена демографiчними чинниками, сформованою в кра!ш або регiонi вартiстю життя та затратами на формування робочо! сили певно! квалiфiкацi! (рiвнем дшсних потреб населення, рiвнем освiти та освггшми стратегiями
населення, способом життя, демографiчним навантаженням на пра-цюючого, рiвнем цiн на споживчi товари тощо); станом ринку пращ - сшввщношенням попиту на робочу силу (пращвниюв пев-них професiй) та !! пропонуванням з боку економiчно активного населення, характером та рiвнем конкуренцi! в окремих сегментах ринку пращ, еластичшстю попиту на робочу силу по щш, рiвнем конкуренцi! як з боку пращвниюв за робочi мiсця, так i з боку робо-тодавщв за необхiдних фахiвцiв або роб^ниюв.
Група неринкових чинниюв формування зароб^но! плати включае:
державну полiтику у сферi оплати працi: законодавчi норми !! формування i регулювання, мшмальну заробiтну плату, рiвень, форми та системи заробггно! плати у бюджетнш сферi, iндексацiю заробiтно! плати;
характер виробництва в тш чи шшш сферi економiчно! дiяль-ностi: рiвень технiчного оснащення, характер технологiчних проце-сiв, особливостi органiзацi! виробничого процесу, умови та безпеч-нiсть пращ тощо;
змют i характер пращ: тривалють, складнiсть, iнтенсивнiсть, спiввiдношення фiзичних та розумових зусиль, рiвень вщповщаль-ностi;
стан пiдприемства (органiзацi!) та його кадрову пол^ику: р> вень рентабельности частка оплати працi в собiвартостi продукцi!, полiтика пiдприемства щодо персоналу, угода щодо оплати пращ в колективному договор^ участь у прибутках, форми оргашзаци за-роб^но! плати та iн.
Винагорода за працю домогосподарствами використовуеться на задоволення фiзiологiчних, соцiальних i духовних потреб сво!х членiв, вона формуе певш умови життедiяльностi зайнятого населення та забезпечуе вщтворення робочо! сили. Зароб^на плата е ос-новним джерелом та стимулом швестищй домогосподарств у люд-ський капiтал. У той же час характер i рiвень одержуваних трудових доходiв впливае на статус особи у суспшьств^ свщчить про профе-сiйний потенщал та його самореалiзацiю. Високий рiвень оплати працi створюе економiчне шдгрунтя формування середнього класу, що е сощальною основою сучасно! розвинено! та стабшьно! демократично! держави. Формуючи внутрiшнiй сукупний попит населення на споживчi товари, а також виступаючи джерелом за-ощаджень, зароб^на плата е вагомим чинником економiчного зростання. Викладене вище свiдчить про важливють ефективно! та дiево! пол^ики забезпечення гiдно! заробiтно! плати. 6
В Укра!ш категорiя «гiдна оплата пращ» дослщжуеться такими науковцями, як Г. Каплша [8], Г. Кучер [13], Л. ^верська [9], Т. Юзько [10] та iн. 1снують рiзнi пiдходи до !! аналiзу та визна-чення. Т. Юзько розглядае пдну оплату працi з позицш !! можливо-стi забезпечити працiвниковi гiдний рiвень життя [10, с.21-22]. За визначенням Г. Каплшо!, пiд гiдною заробiтною платою розумдать такий !! рiвень, що здатен забезпечити економiчну свободу працю-ючш людинi i його сiм'!; створюе базовi основи для систем сощаль-ного страхового захисту i сощального забезпечення; дае можливiсть людинi розвиватися, вщпочивати, користуватися досягненнями ци-вшзацл, вiдповiдае поняттю справедливого розподiлу результатв працi; заробляеться в умовах, що не принижують гiднiсть людини; виршуе проблему матерiально! бази для розширеного вiдтворення населення кра!ни, забезпечення економши квалiфiкованими трудо-вими ресурсами [8]. Це досить розгорнуте визначення пдно! оплати пращ робить акцент на необхщному рiвнi заробiтно! плати. Iншi до-слiдники це поняття розглядають бшьш широко - як вщповщну систему оплати працi. М. Волгш пiд гiдною оплатою пращ розумiе не лише !! вщповщний рiвень у номiнальному та реальному вираз^ але й гiдну оргашзащю оплати працi, сучаснi форми i системи, культуру i справедливiсть у !! формуваннi [11].
Отже, категорда «гiдна оплата працi» можна розглядати з двох аспекпв: 1) як певний р1вень оплати пращ окремих пращвни-кiв, що забезпечуе нормальне вiдтворення робочо! сили та можли-востi розвитку людського потенцiалу родини пращвника, е адеква-тним його трудовим зусиллям та здобутш квалiфiкацi!; 2) як вгдпо-в1дну систему оплати пращ, яка забезпечуе дотримання сощально-трудових прав найманих пращвниюв, е справедливою та здiйсню-еться з використанням сучасних досягнень оргашзацп заробiтно! плати на пiдприемствах i в установах. До основних параметрiв системи гiдно! оплати пращ слщ вiднести:
достатнiй рiвень заробггно! плати для задоволення дiйсних потреб пращвника та його родини, що забезпечуе розширене вщ-творення населення i робочо! сили, стимулюе до ефективно! працi й професiйного зростання;
забезпечення поступового зростання номiнально! заробггно! плати на основi пiдвищення продуктивност працi та ефективностi органiзацi! виробництва;
пiдтримку реального рiвня заробiтно! плати та забезпечення його зростання, недопущення зниження !! купiвельно! спроможно-стц
неухильне дотримання законодавства в оргашзаци оплати пращ, забезпечення офiцiйно! виплати !! повного обсягу без тiньо-во! складово!;
вщповщшсть розмiру заробiтно! плати обсягам i складностi виконано! роботи, рiвню кватфшаци працiвника;
своечасну виплату заробленого трудового доходу, недопу-щення заборгованостi з оплати пращ;
прозору та зрозумшу систему оргашзаци оплати пращ, при-йнятну (допустиму) мiжпосадову i мiжгалузеву диференщащю рiвня заробiтно! плати;
застосування сучасних прогресивних форм i систем оплати та стимулювання працi, механiзмiв сощального партнерства в оргаш-зацi! зароб^но! плати.
Запровадження в Укра!нi концепцп гiдно! заробiтно! плати необхiдне та випдне для всiх суб'ектiв економiчно! дiяльностi: для найманих працгвниюв, яю за рахунок цього зможуть отримати до-статнi кошти для задоволення сво!х потреб, можливостей людсь-кого розвитку та в кшцевому тдсумку - забезпечення високо! яко-ст життя i суспiльного статусу; для роботодавцгв, для яких гiдна оплата пращ сприятиме формуванню висококвалiфiкованого кадрового ядра, тдвищенню якостi та продуктивност працi, лояльностi персоналу, розвитку сощального партнерства та тдвищенню кон-курентоспроможностц для держави - запровадження пдно! оплати працi забезпечить зростання рiвня та якостi життя населення, фор-мування середнього класу, шдвищення рiвня соцiально! стабшьно-стi в суспшьсга, розширення емностi внутрiшнього ринку.
Аналiзуючи роль гiдно! оплати пращ, О. Шемяков вiдзначае, що вона: по-перше, створюе умови для попередження виникнення конфлшлв у сощально-трудовш сферi мiж суб'ектами сощально-трудових вщноси; по-друге, суттево полiпшуе якiсть життя найманих пращвниюв; по-трете, сприяе розвитку людського потенцiалу, необхiдного для випуску яюсно! i конкурентоспроможно! продукци у сучасних умовах; по-четверте, активiзуе розвиток виробничо! де-мократi!, яка у свою чергу оптимiзуе систему управлшня соцiально-трудовими вiдносинами[12]. Вважаемо, що роль гiдно! оплати пращ е значно ширшою, вона створюе економiчнi умови для розширеного вщтворення робочо! сили i формування людського катталу, висту-пае основою шдвищення платоспроможного попиту населення як джерела економiчного зростання, сприяе формуванню середнього класу та забезпеченню сощально! стшкоси суспiльства. Як пiдкре-
слюе Г. Кучер, пдна оплата пращ е потужним мотиватором пращв-ниюв, фактором зростання ВВП кра!ни i конкурентоспроможностi нацiонально! економiки. Заробiтна плата формуе сукупний попит населення, оскшьки бшьшу !! частину використовують на поточне споживання. Недостатнiй попит на ринку призводить до скоро-чення темшв економiчного зростання [13].
Слщ вiдзначити, що в Укра!нi концепщя гiдно! оплати працi усвiдомлена на теоретичному рiвнi, однак поки що недостатньо впроваджуеться на практищ. Про це свщчать наявнi проблеми в оплат пращ в ушх без винятку сферах економiчно! дiяльностi, в тому чи^ в однiй iз найважливiших для забезпечення динамiчного зростання на новш технологiчнiй основi - у промисловост1. Втиз-няш науковцi придiляють значну увагу аналiзу оплати працi на ма-крорiвнi, в регiонах, на пiдприемствах. У той же час в окремих сферах дiяльностi, в тому чи^ i промисловостi, ця проблема е менш дослiдженою. Промисловiсть в Укра!ш завжди була значною сферою прикладання працi, формуючи попит на висококвалiфiковану робочу силу. Саме промисловють тривалий час визначала стандарта у формуванш трудового потенщалу кра!ни, вимоги до його освггаього та квалiфiкацiйного рiвня, його спроможност до профе-сiйно! мобiльностi та шновацшно! дiяльностi. Забезпечуючи бiльш високу зароб^ну плату, нiж в шших сферах економiчно! дiяльностi, промисловiсть визначала певш стандарти трудових доходiв та ство-рювала економiчне пiдrрунтя для зростання добробуту населення.
За роки незалежносп Укра!ни промисловiсть суттево втра-тила сво! позицi! у забезпеченш економiчного зростання, зайнятостi та добробуту населення. Це сталося внаслiдок як пострадянсько! трансформацi! економiки Укра!ни i розриву традицiйних господар-ських зв'язюв, що обумовило глибоку кризу розвитку дано! сфери економiчно! дiяльностi, так i внаслiдок вiдсутностi необхiдних мо-дернiзацiйних процесiв у самiй галуз^ якого вимагае неухильний технологiчний прогрес. Тому зменшилася роль промисловостi у забезпеченш зайнятосп, якщо в 2000 р. у сферi промислово! дiяльно-стi було зайнято 3461,5 тис. оаб, то в 2015 р. вже 2573,9 тис. [14]. Частка найманих пращвниюв у промисловосп в 2010 р. складала 24,1% вщ усiх зайнятих в економщ, в 2015 р. вона знизилася до 22,8%, зменшилася також частка фонду оплати пращ: в 2010 р. фонд оплати пращ промислового персоналу складав 30,8% вщ усього фонду по економщ, в 2015 р. - 24,5% [15, 16].
Динамша оплати пращ в основних сферах промислово! дiяль-ностi представлена у табл. 1. Наведет дат свщчать, що рiвень за-робiтно! плати у цшому у промисловостi е вищим порiвняно iз се-редшм по Укра!нi: в 2010 р вш складав 115 %, в 2015 р. - 114% до середнього рiвня в економщ. Однак за видами промислово! дiяль-ност iснуе суттева розбiжнiсть в оплат працi. Найвищий !! розмiр склався у фармацевтичнiй промисловостi - 8254 грн у 2015 р., ви-сокий - у добувнш, коксiвнiй, металургiйнiй та енергетичнiй галу-зях. Найнижчий рiвень оплати пращ в текстильному виробницга -2877 грн, що складае 60 % вщ середньо! по промисловостi. Низькою е зароб^на плата також у сферах водопостачання та канатзаци, ви-готовленнi виробiв з дерева та паперу, виробництва електричного устаткування. За 8 мюящв 2016 р. сшввщношення зароб^но! плати мiж галузями не змшилося. Коефiцiент диференцiацi! в рiвнях оплати працi в рiзних видах промислово! дiяльностi i в 2010 р., i в 2015 р. складав 2,86, у 2016 р. зрю до 3. Однак змшилися лщери по оплат пращ: якщо в 2010 р. найвищою вона була у вугледобув-нш галуз^ то в 2015 р. - у фармацевтичнш. Слiд вщзначити, що це е позитивною змшою, яка вiдповiдае свiтовим тенденцiям, оскшьки високотехнологiчнi види економiчно! дiяльностi мають забезпечу-вати i високий рiвень оплати працi вiдповiдно до високо! квалiфiка-цi! персоналу. Останне мюце за розмiром оплати працi стабшьно утримуе текстильне виробництво i виробництво одягу, шкiри. Ця сфера промислово! дiяльностi в Укра!нi знаходиться у занепад^ i недивно - при такш низькiй заробiтнiй плат випускати конкуренто-спроможну продукцiю наряд чи можливо. Однак досвщ багатьох кра!н, якi стали на шлях розвитку (Польщ^ Туреччини, Китаю та ш.), свiдчить, що саме щ галузi при вiдносно невеликих швестищях спроможнi забезпечити суттевий внесок у розвиток економши та за-йнятють населення, насичити внутрiшнiй ринок необхвдними спо-живчими товарами, а при високш якостi продукцi! - забезпечити експорт та валютш надходження. Це тим бшьш важливо, що ця сфера промислово! дiяльностi забезпечуе високу частку валово! додано! вартосп, а також розширюе можливостi зайнятосп ж1нок.
Рiвень заробiтно! плати та !! динамiка е важливим шдикато-ром розвитку й ефективностi галузь Розрахунок iндексу динамiки заробiтно! плати за 6 роюв (2010-2015) показуе, що у цшому по про-мисловосп (як i у середньому по Укра!ш) вона зросла на 86%, трохи бшьшим було !! зростання у переробнiй промисловостi - на 96%. Найбшьш динамiчне зростання оплати пращ спостершаеться у ви-
Таблщя 1
Динамжа середньом1сячноИ заробтноИ плати за видами економ1чно1 д'шлыюспй _у п р о. м и с. I о во ст /, грн [16,17]___
Нараховано штатному пращвнику 2015/ 2010, % 1-У1П 2016 р.
2010 2011 2012 2013 2014 2015
Украша 2250 2648 3041 3282 3480 4195 186 4944
Промисловють 2 578 3 119 3 497 3 774 3 988 4 789 186 5645
Добувна промисловгстъ г розроблен. кар £ртв 3 570 4 417 4 923 5 289 5 445 6 164 173 7134
добування кам'яного та бурого вуплля 3 798 4 768 5 198 5 716 5 597 5 944 157 7129
Переробна промисловють 2 288 2 771 3 097 3 311 3 570 4 477 196 5317
виробництво харчових продукпв, напо1в, тютюнових вироб1в 2 145 2 554 2 896 3 117 3 337 4 184 195 4991
текстильне вир-во, вир-во одягу, ншри, вироб1в з1 шюри, ш. матер1ашв 1 327 1 619 1 737 1 866 2 107 2 877 217 3575
виготовлення вироб1в з деревини, вир-во паперу та пол1граф. д1яльшсть 1 873 2 238 2 552 2811 3 020 3 717 198 4524
виробництво коксу та продукпв нафтоиероблення 3 265 3 732 4 025 4 377 4 798 6 181 189 6439
виробництво х11шчних речовин 1 х1м1чно! продукци 2 359 2 929 3 540 3 640 3 971 4 988 211 5748
виробництво основних фармацевтичних продукпв 1 фарм. препарате 3 489 4 047 4 843 5 447 6 219 8 254 237 10784
виробництво гумових, пластмасових вироб1в, ¡ншо! неметалево! м1нера-льно! продукц11 1 985 2 433 2 691 2 892 3 069 3 952 199 4956
металурпйне виробництво; виробництво готових металавих вироб1в, кр1м машин, устаткування 2 889 3 530 3 871 4 150 4 682 5 645 195 6567
виробництво комп'ютер1в, електрично! та оптично! продукц11 2 040 2 487 2 704 3 086 3 211 4 619 226 6539
виробництво електричного устаткування 2 095 2 541 2 762 3 026 3 159 3 870 185 4442
виробництво машин 1 устаткування, не вщнесених до ш. утруповань 2 213 2 724 3 041 3 281 3 433 4 120 186 4770
виробництво автотранспортних засоб1в, причеп1в, нап1впричеп1в, ¡н. транспортних засоб1в 2 423 2 882 3 253 3 265 3 343 4 331 179 5129
виробництво мебл1в, ¡н. продукци, ремонт 1 монтаж машин 1 устаткування 2 028 2 543 2 820 2 982 3 167 4 065 200 4982
Постачання електроенергп, газу, пари та кондицтованого повгтря 3 043 3 609 4 134 4 524 4 885 5 462 179 6490
Водопостачання, каналгзащя, поводження з вгдходами 1 971 2 285 2 525 2 770 2 967 3 498 177 3949
сокотехнолопчних гaлyзях - фaрмaцевтичнiй (237%) тa y виробни-цтвi комп'ютерiв m 226%, a 3a 8 мюящв 2016 р. y фaрмaцевтичнiй промисловосп вонa зрослa нa 30%. Низькими 6ули темпи зростaння оплaти ^a^ y водопостaчaннi, електропостaчaннi, виробництвi aв-тотрaнспортних зaсобiв.
Вaжливою умовою зaбезпечення гiдноï зaрплaти e досягнення випереджaльних темпiв пiдвищення номiнaльноï зaробiтноï raara порiвняно з темпaми зростaння споживчих цiн. В yмовaх знaчноï ш-фляцiï динaмiкa номiнaльноï зaробiтноï raara не зaбезпечye зрос-тaння добробуту прaцiвникiв промисловостi. Динaмiкy реaльноï зa-робiтноï плaти, розрaховaноï з yрaхyвaнням iндексy споживчих цiн, нaведено в тaбл. 2, дaнi яко1' свiдчaть, що споживчi цiни порiвняно з 2009 р. зросли у 2 рaзи. Це позтачилося нa дитамщ реaльноï зa-робiтноï плaти. ïï вaртiсть у цiломy по промисловосп у цiнaх 2009 р. зростита до 2013 р., a в 2015 р. вота повернyлaся та рiвень 2010 р. Нaйбiльше пaдiння реaльноï зaробiтноï плaти вiдбyлося в добувнш промисловостi: в 2015 р. ïï реaльнa вaртiсть бyлa m 7% нижчою зa вiдповiдний потазник 2010 р. Нижчою вiд рiвня 2010 р. вонa тaкож бyлa у сферi енергопостaчaння тa водопостaчaння. Лише у цiломy по переробнш промисловостi реaльнa зaробiтнa плaтa трохи пере-вищилa рiвень 2010 р., одтак нaвiть не досяглa рiвня 2011 р. Це свщ-чить про сутгеве зниження рiвня життя прaцiвникiв промисловостi, що негaтивно познaчaeться нa пaрaметрaх трудового потенцiaлy дa-ноï сфери дiяльностi. Динaмiкa оплaти прaцi все бiльше вiдстaвaлa вщ вaртостi життя, якa мae тенденщю до неухильного зростaння. Тому розрив мiж зaробiтною плaтою тa вaртiстю вiдтворення робо-чоï сили посилюeться, нa що вкaзyють й iншi спецiaлiсти у сферi соцiaльно-трyдових вщносин [7, с. 59]. Отже, розмiр зaробiтноï плaти не нaближaeться, a вiддaляeться вiд ïï гiдного рiвня.
Для aнaлiзy вiдповiдностi рiвня оптати прaцi у промисловостi пaрaметрaм пдносп здiйснено порiвняльний aнaлiз середньомюяч-roï плaти з прожитковим мiнiмyмом. Як потазник, що хaрaктеризye вaртiсть життя, який лежить в основi вaртостi робочоï сили, було взято фактичний прожитковий мШмум, який щомюячно розрaхо-вyeться Мiнiстерством соцiaльноï полiтики тa зaстосовyeться для спостереження зa динaмiкою рiвня життя в Укрaïнi. Слщ вщзта-чити, що вiн сутгево вiдрiзняeться вiд офiцiйного прожиткового м> нiмyмy (ПМ), який зaтверджyeться Верховною Рaдою Укрaïни i e соцiaльним стaндaртом держaви при дaномy рiвнi економiчного розвитку. Тaк, нa серпень 2016 р. розмiр ПМ, визшчений Зaконом Укрaïни "Про Держaвний бюджет Укрaïни нa 2016 рiк" (Огаття 7) 12
складае: середнш - 1399 грн, а для працездатних осiб - 1450 грн. Фактичний же розмiр ПМ на цей перюд становив у середньому -2669 грн, а з урахуванням податку на доходи фiзичних ошб -2885 грн; для працездатних оаб - вщповщно 2736 та 3105 грн [20]. Отже, фактичний прожитковий мiнiмум майже в два рази переви-щуе сощальний стандарт.
Таблиця 2
Динамжа реальноИ заробтног плати за основними групами економiчноí дiяльностiу промисловостi (заробтна плата
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2015 у % до 2010
Кумулятивний шдекс споживчих щи, раз1в 1,079 1,153 1 ,1 63 1.164 1,429 2,001 185,4
Промисловють 2389 2705 3007 3242 2791 2393 100,2
Добувна пром. 1 розроб-лення кар'ер1в 3309 3831 4233 4544 3810 3080 93,1
Переробна промисловють 2120 2403 2663 2845 2498 2237 105,5
Постачан. електроенер., газу, пари, та кондицшо-ваного пов1тря 2820 3130 3535 3887 3418 2730 96,8
Водопостачання, канал1-защя, поводження з выходами 1827 1982 2171 2380 2076 1748 95,7
*Розраховано за джерелами [18, 19].
Розрахунок сшввщношення середньомюячно! зароб^но! плати до фактичного прожиткового мшмуму в окремих мюяцях наведено в табл. 3.
Наведеш данi свщчать, що в 2015 р. зароб^на плата переви-щувала прожитковий мшмум в 1,7 раза (ПМ фактичний (з подат-ком) у липш 2015 р. становив 2997 грн), а у серпш 2016 р. (ПМ з податком = 3105) - у 1,9 раза, отже динамша номшально! зароб^но! плати включае шфляцшну складову та реагуе на зростання вартост життя. Однак навт при цьому вона не компенсуе повно! вартостi робочо! сили. Зпдно зi стандартами СС для забезпечення вщтво-рення робочо! сили мшмальна заробiтна плата мае бути вищою за прожитковий мшмум приблизно утричь У промисловостi Укра!ни навiть середня зарплата не досягае такого сшввщношення. Сдина галузь, у якш сшввщношення мiж зароб^ною платою i ПМ набли-
Таблщя 3
Спиийдиошей ия заробтноИ плати за видами економ1чно1 Ыяльностг
у промис.ювоспи до фактичного прожиткового лии'шуму *_
З.пл. за ли-пень 2015 р До факт.ПМ*, раз (ПМ=2997) З.пл. за сер-пень 2016 р. До факт.ПМ**, ра '.п'. (ПМ=3105)
Промнсловють 5056 1,69 5972 1,92
Добувна промисловгсть / розроблення кар 'ер!в 6491 2,17 7813 2,52
добування кам'яного та бурого вуплля 6225 2,08 7553 2,43
Переробна промисловгсть 4816 1,61 5604 1,80
виробництво харчових продукт!в, нашив та тютюнових вироб1в 4327 1,44 5248 1,69
текстильне виробництво; виробництво одягу, ппарп, вироб1в ¡'. ппарп та ¡п. Maicpia.ni'. 3028 1,01 3980 1,28
виготовлення вироб1в з деревини, виробництво паперу та по.пфафь чна .[¡я.плмс! 1. 3939 1,31 4947 1,59
виробництво коксу та продукт1в нафтоперероблення 6855 2,29 6605 2,13
виробництво хппчпих речовин 1 х1шчно1 продукц11 5410 1,81 5922 1,91
вир-во основних фармацевтичних продукт1в 1 фармацевт. препарат1в 8586 2,86 11263 3,62
виробництво гумових 1 пластмасових вироб1в 1 ¡п. неметалево1 мше-рально1 продукцп 4269 1,42 5344 1,72
металурпйне виробництво; виробництво готових металевих вироб1в, к|"н м машин, устаткування 6393 2,13 6721 2,16
виробництво комп'ютер1в, електронно1 та оптично1 продукц11 4579 1,53 6335 2,04
виробництво електричного устаткування 4284 1,43 4941 1,59
виробництво машин 1 устаткування, не шдпссспих до угруповань 4319 1,44 5313 1,71
виробництво автотранспортних засоб1в, причеп1в, нашвпричешв та ¿нших транспортних засоб1в 4696 1,57 5490 1,77
виробництво мсб.пп. ¿НШ01 продукцп ремонт 1 монтаж машин 1 устаткування 4286 1,43 5428 1,75
Постачання електроенерги, газу, пари та кондицШованого повтря 5442 1,82 6808 2,19
Водопостачання, каналгзащя, вгдходи 3656 1,22 4144 1,33
* Розраховано за джерелами: [17, 20].
жасться до европейських стандартiв, - це виробництво основних фармацевтичних продуктiв i фармацевтичних препаратiв, у серпнi 2016 р. коефщент спiввiдношення склав 3,6 раза.
У текстильнш промисловостi середньомюячна заробiтна плата ледь перевищуе фактичний прожитковий мшмум, у бшьшо-ст видiв дiяльностi переробно! промисловостi вона не досягае 2 ПМ. Коефщент сшввщношення пiдвищився в усiх сферах промислово! дiяльностi, окрiм виробництва коксу та продуктiв нафтопе-рероблення, а також у металургшному виробнищи вiн залишився майже на попередньому рiвнi. Саме цi види промислово! дiяльностi найбiльше постраждали вiд збройного конфлшту на Сходi Укра!ни.
Проведений аналiз показуе, що у промисловосп Укра!ни р> вень оплати пращ не забезпечуе нормальне вiдтворення робочо! сили. I мiсячна, i погодинна оплата пращ е несшвставною з оплатою у кра!нах Евросоюзу. Так, у 2014 р. в Укра!ш вона становила 2,2 евро за годину. Це значно нижче, шж у постсощалютичних кра-!нах Свропи: у Польщi - 8,4 евро, у Словаччиш - 9,7, Латви -6,6 евро, та в десятки разiв нижче, нiж у розвинених европейських кра!нах (у Имеччиш - 31,4 евро, Дани - 40,3 евро) [21].
Одшею iз проблем оплати працi в Укра!ш е те, що !! рiвень суттево диференцiюеться як мiж видами економiчно! дiяльностi, так i всередиш сфер прикладання працi i тдприемств. У багатьох видах промислово! дiяльностi переважае низька заробiтна плата, про що свщчать данi табл. 4, де наведено диференщащю заробiтно!' плати пращвниюв, яким оплачено 50% i бiльше робочого часу, встановле-ного на грудень 2015 р. Видшено т дiапазони заробiтно! плати, яку отримувала найбiльша частка працiвникiв. У грудш 2015 р. у межах мшмально! заробiтно! плати трудовий дохщ мали 1,9% штатних працiвникiв, або 35,5 тис. ошб. Заробiтну плату вщ мiнiмального рiвня до 3000 тис. грн отримувало 26,2% ушх пращвниюв, такий розмiр заробiтно! плати був домшуючим у харчовiй, текстильнш, швейнш, деревообробнiй, полiграфiчнiй галузях, у виробнищга гу-мових i пластмасових виробiв, а також меблiв. Зароб^на плата до 5 тис. переважала у машинобудiвних галузях та водопостачанш, а також у виробництвi хiмiчно! продукцi!. А у цiлому по промислово-стi такий рiвень трудового доходу мали 57,5% штатних пращвниюв.
Найбшьша частка працiвникiв, якi отримували заробiтну плату у межах 5-10 тис. грн, була у добувнш, металургшнш галузях, у виробництвi коксу та продукпв переробки нафти. Едина галузь зi значною часткою високооплачуваних працiвникiв (майже третина
Таблиця
Розподш шлькоспй штатных пращвнитв за розлпрами нарахованог ш заробтноИ плати _та видами еконоличноИ д'шльпоспй у промисловоспи в грудт 2015 р. * _
Питома вага пращвншав за ВПД, зарплата яких нарахована у межах До 1378,0 грн Вщ 1378,0 до 3000,0 грн Вщ 3000,0 до 5000,0 грн Вщ 5000,0 до 10000,0 грн Понад 10000,00 грн
Промисловють 1.9 26.2 29.4 32.3 10.2
Цобувна промисповгстъ г розроблення кар 'ергв 0.6 10.7 25.3 47.6 15.8
добування кам'яного та бурого вугшля 0.2 9.3 24.9 49.2 16.4
Переробна промисповгстъ 2.7 32.5 28.1 28.5 8.2
виробництво харчових продукпв, напо1в та тютюнових внроб1в 3.6 43.9 26.5 18.4 7.6
текстильне виробництво; виробництво одягу, ппари. внроб1в г; ппари та ¡п. ма|ср1а.ми 3.4 48.5 28.0 16.4 3.7
виготовлення вироб1в з деревини, виробництво паперу та пол1граф1-чна дояльшсть 3.4 49.3 23.1 17.4 6.8
виробництво коксу та продукт1в нафтоперероблення 0.3 8.2 31.6 50.3 9.6
виробництво хппчпих речовин \ х1м1чно1 продукцп 1.4 23.9 35.4 29.0 10.3
вир-во основних фармацевтичних продукт1в \ фармацевт, препарапв 0.4 14.6 19.5 32.9 32.6
виробництво гумових \ пластмасових вироб1в \ ш. неметалево1 м1не-рально1 продукц11 3.0 42.2 26.6 20.7 7.5
металургшне виробництво; виробництво готових металевих виро-б1в. кр1м машин, устаткування 1.5 16.8 27.2 45.9 8.6
виробництво коми"кпсрп'.. електронно1 та оптично1 продукцп 1.8 30.5 33.2 26.1 8.0
виробництво електричного устаткування 4.0 31.1 34.1 24.5 6.3
виробництво машин \ устаткування. не вщнесених до угруповань 2.5 29.9 30.8 27.4 9.4
виробництво автотранспортних засоб1в, причешв, нап1впричешв та ¡п. транспортних засоб1в 3.1 21.9 30.5 37.0 7.5
виробництво Мсб.М 11. ¡НШ01 продукцп ремонт \ монтаж машин \ устаткування 2.5 38.6 24.2 27.8 6.9
Постачання еяектроеыергп, газу. пари та коноицшованого повгтря: 0.2 10.2 32.6 39.8 17.2
Вооопостачання, канаягзацгя, вгохоои 1.5 34.7 42.6 19.0 2.2
* Складено зо джерелом [21].
отримувала зароб^ну плату бшьше 10 тис. грн) - це виробництво фармацевтичних продукпв i фармацевтичних препаратiв.
Наведеш данi свiдчать про поширенiсть низько! оплати працi у бiльшостi сфер промислово! дiяльностi. Бiльше 60% штатних пра-цiвникiв отримували заробiтну плату, яка за розмiром нижче серед-нього рiвня у промисловостi. Внутршалузева диференцiацiя в оплатi працi найманих працiвникiв складае десятки разiв. Звичайно, стд зробити поправку на тiньовi виплати, однак вони, як правило, кон-центруються у вищих посадових групах найманих фахiвцiв та управлшщв, тому фактична розбiжнiсть у рiвнях оплати працi е зна-чно вищою. За оцiнкою Мiнiстерства економiчного розвитку i тор-гiвлi Укра!ни рiвень тшьово! економiки у першому пiврiччi 2016 р. хоч i знизився вiдносно аналогiчного перiоду 2015 р., однак зали-шаеться високим - 38% до ВВП. Розрахунок за методом збитковост шдприемств показуе, що доволi великим е рiвень тiньового сектору в добувнiй промисловост i розробленнi кар'ерiв (52% вщ рiвня оф> цiйного ВДВ дано! галуз^ у вiдповiдному перiодi 2015 р. - 63%), що обумовлено, насамперед, високим рiвнем монополiзацil ринку, а та-кож тим, що частина шдприемств даного ВЕД знаходиться на тери-тори, де органи державно! влади тимчасово не здшснюють сво! повноваження. У переробнiй промисловост у 1 пiврiччi 2015 р. тшьовий сектор складав 55% до ВДВ, 1 пiврiччi 2016 - 41% [22]. Найбшьша частка тшьового сектору приходиться на оплату пращ. Тому недивно, що найбшьший рiвень тiньово! економiки показав метод "витрати населення - роздрiбний товарооборот" - 53% у щ-лому по економщ вiд обсягу офiцiйного ВВП.
Тшьова заробiтна плата хоч i пiдвищуе рiвень доходiв зайня-тих, однак не вщповщае принципам пдно! працi. По-перше, вона виплачуеться з порушенням норм трудового законодавства i пращ-вник повнiстю залежить вщ волi роботодавця; по-друге, на !! розмiр не нараховуються соцiальнi податки, що знижуе базу для нараху-вання пенсiй та iнших сощальних виплат; по-трете, оскiльки вона е нелептимною, то виникае загроза можливих санкцiй при перевiрцi доходiв. Тому у запровадженш моделi гiдно! пращ в Укра!ш най-важливiшим завданням е детiнiзацiя системи оплати пращ.
Вкрай негативним явищем у сферi оплати працi е наявнiсть заборгованост з !! виплати, яка не зменшуеться, про що свiдчать даш табл. 5. Порiвняно з початком 2015 р. заборговашсть у щлому по економiцi зросла на 36%. Позитивним е лише те, що зменшилася частка пращвниюв, яким несвоечасно виплачувалася заробiтна плата. Промисловiсть забезпечуе основну частку заборгованост iз
зароб^но! плати по Укра!ш: на початок 2015 р. - майже 60%, на початок 2016 р. - 72%.
Таблиця 5
■Заборговашсть iз виплати заробШног плати за видами
економiчноi дiяльностi у промисловостi _в 2015-2016 рр., млн грн * _
На 1.01.2015 На 1.01.2016 Частка штат. прац., яким не випл. З.пл.,% На 1.01.16
Усього по Укра!ш 1 320,0 1 880,8 2,3
Промисловiсть У % до загально! заборгованосп 789,3 59,8 1 352,7 71,9 7,4
Добувна промисловють i розроб-лення кар'ерiв 179,0 556,5 31,4
Переробна промисловiсть 535,1 659,2 3,7
Постачання електроенергi!, газу, пари та кондицшован. повiтря 30,3 42,3 1,9
Водопостачання; канатзащя, по-водження з вщходами 44,9 94,7 12,0
* Розраховано за джерелом [16].
У переробнш промисловосп сконцентрована половина об-сягу невиплат заробггно! плати на 01.01.2016 р., а на початок 2015 -2/3 вщ загально! суми по промисловость Найбiльшi невиплати мае сфера виробництва автотранспортних засобiв, причешв, натвпри-четв та ш. транспортних засобiв, а також сфера виробництва машин та устаткування. Хоч !х частка i зменшилася порiвняно з попе-реднiм перiодом, однак майже вдвiчi зросла сума боргу на одного пращвника - у добувнш промисловостi вона склала бiльше 17 тис. грн, у переробнш - 11, 9 тис. грн на одну особу [22]. Наявшсть за-боргованост вказуе на сощальну незахищенють багатьох пращвни-кiв промисловостi та попршення !х життевого рiвня. Несвоечасна виплата зароб^но! плати в умовах високо! iнфляцi! призводить до !! знецiнення та обмеженостi поточного споживання, нагромадження боргiв та зростання вартосп життя для родин працiвникiв. Це призводить до поширення бщност та зростання соцiального невдово-лення населення й активiзацi! протестно! поведшки працюючих.
Вiтчизнянi дослiдники вказують на низький рiвень заробiтно! плати. Г. Кучер вщзначае, що в Укра!ш рiвень заробiтно! плати бi-льшо! частини населення е дуже низьким i не забезпечуе простого вщтворення робочо! сили, що заробiтна плата в Укра!ш стала од-
шею з найнижчих у свт та що юнуючий механiзм формування оплати пращ виявився неефективним i не вiдповiдае ринковим умовам господарювання [13, с.77]. Низька оплата пращ не забезпечуе реа-лiзацi! ш вiдтворювально!, нi мотивацiйно! функцi!. З одного боку, вона не стимулюе персонал до шдвищення продуктивностi пращ, яюсного виконання трудових функцiй, шдвищення професшно! майстерностi, зацiкавленого ставлення пращвника до розвитку шд-приемства. Отже, низька оплата пращ гальмуе розвиток трудового потенщалу промисловостi, обумовлюе велику плиншсть кадрiв та втрату найбшьш квалiфiкованих i талановитих працiвникiв, стае перешкодою для залучення у промисловють молодi. З iншого боку, можливють роботодавцiв найняти дешеву робочу силу стримуе мо-дернiзацiйнi процеси на виробництвь Тому пiдвищення заробггно! плати е важливим завданням сощально! полiтики не лише забезпе-чення розвитку людського i трудового потенщалу, але й стимулом модершзацп виробництва на новш технологiчнiй основi.
Сощальна полiтика Укра!ни в трудовiй сферi мае орiентува-тися на запровадження концепцi! гiдно! працi в реальний сектор економiки Укра!ни. Для цього необхщно здiйснити комплекс захо-дiв на нацiональному, галузевому i регюнальному рiвнях, а також на рiвнi пiдприемств. Слiд вiдзначити, що профспшки Укра!ни по-стiйно пiднiмають питання щодо iмплементацi! в Укра!нi прин-ципiв гiдно! працi. На VI ЗЧзд Федерацi! професiйних спiлок Укра-!ни 2011 р. прийнято програмну резолюцiю «Гiдна праця - основа сощального добробуту та економiчного прогресу» [22], у якiй прiо-ритетом визначено забезпечення справедливого та своечасного за-роб^ку, оскiльки головною умовою досягнення високих i стабшь-них результатiв роботи кожного шдприемства та економiки у щ-лому е справедливий розподш результатiв працi та !! об'ективна щна, що стимулюватиме як продуктившсть працi, так i якiсть про-дукцi!. Запровадження гiдно! оплати пращ можливо за умови знач-них змш у системi розподiльчих вщносин.
По-перше, суттевого пiдвищення державно! гарантп у сферi оплати працi - мшмально! заробiтно! плати. За критерiями СС мi-нiмальна заробiтна плата мае щонайменше вдвiчi перевищувати величину прожиткового мшмуму, а середня зароб^на плата - в тв-тора-два рази бути бiльшою за мшмальну [22]. В Укра!нi тривалий час (до 2009 р.) мшмальна заробiтна плата не досягала офщшно встановленого прожиткового мiнiмуму для працездатно! особи. З грудня 2009 р. по 2016 р. вона встановлювалася на рiвнi цього сощ-
ального стандарту, який не вщповщав реальнш вартосп життя, осю-льки фактичний ПМ суттево перевищував його офщшний розмiр. У 2016 р. щ показники були такими (табл. 6).
Таблиця 6
Розбiжнiсть мтшальноИ заробтноИ плати та фактичного
рiвня прожиткового м'иимуму для працездатних осб в 2016 р.*
Перюд, м1- ПМ фактичний (з Мшмальна Розб1жшсть ]шж
сяць урахуванням зароб1тна плата, мшшальною зар-
суми податку на грн платою та ПМ фак-
доходи), грн тичним, грн
Очень 2880 1378 1502
Лютий 2887 1378 1509
Березень 2891 1378 1513
Кв1тень 2897 1378 1519
Травень 3037 1450 1587
Червень 3141 1450 1691
Липень 3156 1450 1706
Серпень 3105 1450 1655
*Розраховано за джерелами [20, 23].
Наведет дат свщчать, що розбiжнiсть мiж мiнiмальною за-робiтною платою та фактичним рiвнем прожиткового мiнiмуму зростала i навт у перiод пiдвищення мшмально! зароб^но! плати вона не зменшилася, а И розмiр упродовж усього перюду перевищував основну державну гарашгю у сферi оплати працi. При цьому се-редня заробiтна плата зростала бшьш високими темпами порiвняно з мiнiмальною, що призвело до попршення спiввiдношення мiж ними. У ичш 2014 р. спiввiдношення мшмально! та середньо! за-робiтних плат становило 38,5%, у травш 2016 р. - 29,1%, а за реко-мендащями Мiжнародно! оргашзацп пращ таке сшввщношення мае становити не менше 50%, у кра!нах €С - 60% [25].
По-друге, створення сприятливих умов для пiдвищення зага-льного рiвня оплати працi. Праця зайнятих на укра!нських тдпри-емствах е недоощненою, що призводить до зубожшня працездат-ного населення та збагачення представникiв вiтчизняного бiзнесу. Необхщно створити таку систему розподiльчих вщносин, за яко! працюючi громадяни будуть отримувати належну заробiтну плату, що зменшить поляризацiю населення за доходами. Вона можлива лише на основi технолопчно! модершзаци виробництва та суттево! змши структури собiвартостi продукцi!. Дослщники вiдзначають,
що в Укра!ш частка заробггно! плати у собiвартостi продукцi! е ни-зькою порiвняно в розвиненими кра!нами. За розрахунками проф-спiлок, на втизняних пiдприемствах частка витрат на оплату пращ у собiвартостi продукци е неприпустимо низькою i складае 7-9%, у той час як у кра!нах СС на зарплату йде понад 45% [23]. Нешфля-цiйне пiдвищення заробiтно! плати можливе за рахунок зниження шших витрат виробництва, що потребуе запровадження нов^шх ресурсозберiгаючих технологiй. Як вiдзначае Г.Кучер, реформу-вання системи оплати пращ повинно здшснюватися на основi мо-дернiзацi! всiе! економiки [13, с.81]. Крiм того, необхiдно розробити систему стимулiв для роботодавцiв, якi забезпечують зростання за-робiтно! плати. Доцшьно визначити цiльовий орiентир у рiвнi се-редньо! заробiтно! плати та стимулювати його досягнення.
По-трете, необхщно розробити дiевi адмшютративно-пра-вовi та органiзацiйно-економiчнi заходи щодо виведення зароб^но! плати iз сфери тiньового розподiлу добавлено! вартостi. Першi кроки на цьому шляху вже зроблеш, це - зниження ставки ССВ та тдвищення мшмально! заробiтно! плати. Необхщно суттево удосконалити облiк економiчно! дiяльностi, посилити контроль за звiтнiстю тдприемств i органiзацiй, за дотриманням норм трудового законодавства, шдвищити вщповщальшсть юридичних осiб за порушення закошв у сферi господарсько! дiяльностi.
По четверте, змщнення та поширення системи сощально! вiдповiдальностi бiзнесу на втизняних фiрмах та застосування !! у першу чергу до системи винагороди за працю. Необхщно задiяти увесь арсенал заходiв (полiтичних, економiчних, моральних тощо) для впровадження принципiв вщповщальност у соцiально-трудову сферу. Соцiальна вщповщальшсть мае бути двосторонньою - як з боку роботодавщв (вiдповiдальнiсть за пдний рiвень оплати працi та своечасну !! виплату, за надання працiвнику соцiального пакета, передбаченого законодавством сощального захисту, за неухильне дотримання норм трудового законодавства), так i з боку пращвни-кiв (вщповщальшсть за сумлiнне виконання трудового завдання, дотримання технологiчних норм, технiки безпеки, яюсть i культуру працi, дотримання корпоративних цiнностей тощо). Це сприятиме зменшенню прiрви в доходах мiж найманими працiвниками i пред-ставниками бiзнесу та налагодженню партнерських вщносин у со-цiально-трудовiй сферi, що позитивно позначиться не лише на результатах дiяльностi тдприемств i оргатзацш, але й соцiальному клiматi суспiльства.
Л^ература
1. Загальна декларащя прав людини. Прийнята i проголо-шена резолющею 217 A (III) Генерально1' Асамбле! ООН вiд 10 грудня 1948 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_015/print1475484759796824.
2. Мiжнародний пакт про економiчнi, сощальш та культурш права. Мiжнародний документ вщ 16.12.1966. (Мiжнародний пакт ратифiковано Указом Президи Верховно! Ради Украшсько1' РСР № 2148-VIII ( 2148-08 ) вiд 19.10.73) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_042.
3. Свропейська сощальна хартiя (Переглянута) (ETS N 163) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/994_062.
4. Международная организация труда: конвенции, документы, материалы. Справочное пособие / под ред. З.С. Богаты-ренко. - Москва: Изд-во "Дело и сервис", 2011. - 752 с.
5. Програма пдно! пращ для краши на 2012-2015 рр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ilo.org/wcmsp5/ groups/public/@europe/@ro-geneva/@sro-budapest/documents/policy/ wcms_183429.pdf.
6. Витрати i ресурси домогосподарств Украши у 2015 рощ (за даними вибiркового обстеження умов життя домогосподарств Украши): Статистичний збiрник. Частина I /Державна служба статистики Украши. - Кшв, 2016. - 380 с.
7. Оншенко В. В. Ринок пращ та сощальний захист насе-лення: ретроаналiз, проблеми, шляхи виршення: [науково-анал^и-чна монографiя ]/ В.В. Оншенко. - К.: 1н-т демографи та сощальних дослiджень iм. М.В. Птухи НАН Украши, 2013. - 456 с.
8. Каплша Г. А. Характеристика концепци гiдноï працi в Ук-раïнi / Г. А. Каплша // Актуальш проблеми права: теорiя i практика: зб. наук. праць. - Луганськ: Схiдноукраïнський нац. ун-т iм. В. Даля, 2013. - № 26. - С. 47-54.
9. ^верська Л.Б. Реалiзацiя концепци гiдноï працi в Украïнi через дотримання мiжнародних стандартiв працi / Л.Б. ^верська // Вiсн. Ун-ту банювсько1' справи Украши. - 2009. - № 3. - С. 182-185.
10. Юзько Т. Пдна оплата пращ як необхщний атрибут захи-сту права на життя пращвника / Т. Юзько // Пщприемництво, гос-подарство i право. - 2015. - № 8. - С. 21-25.
11. Волгин Н. А. Достойная оплата труда как условие и следствие достойного труда в инновационной экономике / Н. А. Волгин.
[Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://igpr.ru/library/volgin_ na_dostojnaja_ oplata_truda_kak_uslovie_i_sledstvie_dostojnogo_truda _v_innovacionnoj_j.
12. Шемяков О. Д. Гiдна оплати пращ та ii вплив на розвиток виробничо! демократii [Електронний ресурс] / О. Д. Шемяков. - Режим доступу: nauka.kushnir.mk.ua/?p=47977.
13. Кучер Г.Я. Пдна зароб^на плата - запорука економiч-ного зростання Украши / Г.Я. Кучер // Науковий вюник НЛТУ Украiни. - 2016. - Вип. 26.2. - С.77-85.
14. Економiчна активнiсть населення Украши 2015: Стат. зб./ Державна служба статистики Украши. - Кшв, 2016. - 201 с.
15. Праця Украши у 2010 рощ: Стат. зб. / Державна служба статистики Украши. - Кшв, 2011. - 325 с.
16. Праця Украши у 2015 рощ: Стат. зб. / Державна служба статистики Украши. - Кшв: ТОВ Видавництво "Консультант", 2016. - 312 с.
17. Середньомюячна зароб^на плата за видами економiчноi дiяльностi промисловосп за перюд з початку року у 2015 та 2016 роках. 1нформащя державноi служби статистики [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
18. Статистичний щорiчник Украши за 2015 р. / Державна служба статистики Украши. - Кшв, 2016. - 575 с.
19. Статистичний щорiчник Украши за 2010 р./ Державна служба статистики Украши. - Кшв: ТОВ «Август Трейд», 2011. -560 с.
20. 1нформащя щодо фактичного розмiру прожиткового мжмуму/ Мшютерство соцiальноi пол^ики [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/ publish/ article? art_id=180531&cat_id= 141688.
21. Витрати на робочу силу за 2014 рш: Статистичний бюле-тень / Державна служба статистики Украши. - К., 2015. - С. 64.
22. Профшь пдно1' пращ в Укра!т [Електронний ресурс] / шд ред. В.В. 1вашкевича. - Режим доступу : www.ilo.org/wcmsp5/ groups/public.
23. Загальш тенденци тшьово1' економши в Украш у I пiврiччi 2016 року [Електронний ресурс] / Мшютерство економiч-ного розвитку i торгiвлi Украши. - Режим доступу: file:///C:/ Users/Work/Downloads/тiньова%20економiка%201%20пiвр.%20201 6%20.pdf.
24. Пдна праця - основа сощального добробуту та економiч-ного прогресу [Електронний ресурс]: Постанова VI ЗЧ'зду ФПУ вiд
24.03.2011 р. № 63-7). - Режим доступу: www.profrada.mk.ua/.../ Пдна%20праця%20-%20%20осно.
25. Державш сощальш стандарта i гарантi! у 2016 рощ/ Мшютерство соцiально! пол^ики [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/publish/category? са^=141688.
Надшшла до редакци 19.12.2016р.
М. €. Дейч, д. е. н., А.Д. Шастун
ЦШШСТЬ ПРАЦ1 ТА ПРАЦ1ВНИКА В 1ДЕОЛОГП РОЗВИТКУ ТРУДОВО1 СФЕРИ*
У сучасному суспiльствi цiннiсть працi набувае певних змш i трансформацiй, хоча щншсть працi продовжуе вiдiгравати вирша-льну роль стосовно iндивiдуального вибору людини, добробуту с> мей i соцiально-економiчно! стабiльностi, забезпечення умов збере-ження i розвитку людського потенщалу. Сфера працi впливае на всю систему суспшьних вiдносин - на рiвень зайнятостi та безро-ботя, на систему i характер сощально! вiдповiдальностi, на продук-тивнiсть i ефективнiсть працi, а також на рiвень та якiсть трудового i соцiального життя. Ставлення до пращ на рiвнi соцiально! свщо-мост змiнюеться незалежно вiд соцiального становища людини, вщ !! вiкових, статусних, квалiфiкацiйних особливостей.
Складовою процесу пращ е людська цiлеспрямована дiяль-шсть, а цiлеспрямованiсть е продуктом суспшьно! свiдомостi у цьому процесi, що проявляеться у вiдповiдальному ставленнi до свого життя, до збереження та накопичення й використання ресур-шв життезабезпечення, це реалiзацiя вибору сфери дiяльностi у про-
* Публшащя мiстить результати дослiджень, проведених при гран-товiй пiдтримцi Державного фонду фундаментальних дослщжень за кон-курсним проектом Ф71/21095.
© М.е. Дейч,
А.Д. Шастун, 2016
