Неоиндустриализация в Украине: концепт национальной модели Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГИ РОЗВИТКУ ТА Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТ1

УДК 338.2 (477) Лариса Олександр1вна Збаразська,

канд. екон. наук 1нститут економ1ки промисловостi НАН Украши, Кив

НЕО1НДУСТР1АЛ1ЗАЦ1Я В УКРА1Н1: КОНЦЕПТ НАЩОНАЛЬНО! МОДЕЛ1

Св1това економша перебувае на ета-ni масштабних та динам1чних змш, спри-чинених такими викликами, як четверта технолопчна револющя («industry 4.0» на базi кiберфiзичних систем CPS), вичер-пання невiдновлювальних природних енергетичних та матерiально-сировинних ресурсiв, загрозливий стан екологiчного забруднення довкшля, поглиблення соць ально-економiчноi нерiвностi, тдвищен-ня рiвня сощально-полггично1 турбулентности як в окремих кра1нах, так i в регь ональному та глобальному форматах. Усе це загострюе конкуренщю мiж кра1на-ми, транснащональними корпорацiями (ТНК), регiональними пол^ико-еконо-мiчними утвореннями. Як наслiдок, акти-вiзуеться пошук нових моделей економiч-ного зростання, здатних забезпечити ви-хiд нацiональних й iнтегрованих еконо-мiк на якiсно вищий рiвень сощально-економiчноi ефективностi. Саме до таких нов^шх концепцiй економiчного розвит-ку належить неоiндустрiальна (так звана «неоiндустрiалiзащя»).

В iсторичному контекстi 11 поява певною мiрою завершуе етап надмiрного захоплення розбудовою у промислово розвинутих кра1нах (ПРК) так званих постiндустрiальних економiк з акцентом на прискореному розвитку сектору пос-луг, паралельно з виведенням значно1 частки промислових виробництв на еко-номiчнi територп з нижчими виробничи-ми витратами. Виявилися притаманш

- Економта npoMumoeocmi <

ISSN 1562-109X 2016, №3 (75)

постiндустрiальнiй моделi обмеження для соцiально-економiчного розвитку кра1н. Зокрема, сектор послуг в економiч-ному планi продемонстрував бшьшу во-латильнiсть динамiки та гiршi характеристики щодо стабшьносп зайнятостi пiд впливом декiлькох економiчних криз кш-ця ХХ - початку ХХ1 ст. Утiм очевидним е внутршнш зв'язок неоiндустрiалiзацii з концепщями постiндустрiалiзацiйноi еко-номiки, насамперед щодо прюритетного розвитку таких якюних оргашзацшно-технологiчних та соцiально-економiчних ознак, як масштабна шформатизащя, ш-телектуалiзацiя виробництва, гнучкi фор-ми та сощально-гумашстичш принципи оргашзацп економiчноi дiяльностi вщпо-вiдно до вимог прогресивних тенденцiй суспiльного життя.

Структурнi змши у свiтовiй еконо-мiцi, спричинеш нерiвномiрнiстю розвитку кра1н та посиленням конкуренцп у глобальному масштаб^ суттево вплинули на цiни факторiв виробництва, трансак-цiйнi витрати, обсяги i вектори торго-вельних потоюв, а отже, на витрати та доходи промислового катталу, сальдо швестицш, iнновацiйну активнiсть та iн. Досить вщчутно негативнi наслiдки по-значилися на економщ саме розвинутих кра1н, якi суттево втратили у темпах еко-номiчного зростання та його ефективнос-тi.

Одним iз провщних чинникiв цих тенденцiй стала св^ова фшансово-

© Л.О. Збаразська, 2016

економiчна криза 2008-2009 рр. Так, зок-рема, економiчна криза та рецеая при-звели до зменшення промислового вироб-ництва в СС за п'ять роюв (2008-2013 рр.) на 12% [1, а 21]. За даними Свростату, частка промисловосп в загальнш (по економiцi СС-28) доданш вартостi змен-шилася з 16,8% у 2005 р. до 15,5% у 2014 р. [2].

Уряди багатьох краш змушеш були досить кардинально переглядати базовi концепцп економiчного, насамперед промислового, зростання у пошуках ефекти-внiших шляхiв до тдвищення конкурен-тоспроможностi, динамiзму та гнучкосп вiдповiдно до нових виклиюв високо'1 кон'юнктурно'1 невизначеностi, посилен-ня глобально! конкуренцп, зростання екологiчних загроз, загострення конфлш-тiв у сощально-полггичнш та гумаштар-но-цивiлiзацiйнiй сферах. Так, зокрема, активний процес адаптаци промислово! полiтики СС до новiтнiх трендiв та ви-кликiв знайшов вщображення у появi важливих загальноевропейських актив, скерованих на переосмислення стратеги подальшого розвитку [3-4]. Проблеми свiтового промислового розвитку та шляхи 1х виршення вийшли на порядок ден-ний глобальних профiльних iнституцiй, зокрема UNIDO [5-6].

Новi промисловi тенденцп опини-лися у полi зору науково! спiльноти рiз-них краш. Тшьки за останнi п'ять-десять роюв доробок вчених з актуальних аспек-тiв розвитку промисловостi та трансфор-маци промислово! полiтики значно збага-тився [зокрема 7-9].

Дослiдженням украшсько! специфь ки промислового розвитку та промисло-во'1 полiтики присвячено публшацп фахiв-цiв провiдних наукових установ - 1нсти-туту економiки та прогнозування [10-12], 1нституту економiки промисловосп [1315], 1нституту стратегiчних досшджень [16-18]. Проте зарано говорити про завер-

шенiсть наукового обгрунтування нащо-нально! неошдус^ально! моделi.

Для Украши, яка мае значний еко-номiчний потенцiал i досить активно за-дiяна у свiтогосподарських процесах, стратепчно важливо уважно придивитися до неошдус^ально! концепцп як нов^-ньо'1 моделi промислового «перезаванта-ження» (до 11 цiльових установок, змiсту основних завдань, ресурсних джерел, iнституцiйних умов) та виробити власну модель п реалiзацii у специфiчних умовах соцiально-економiчного розвитку, що склалися.

Мета статтi - сформулювати кон-цептуальне бачення нащонально! моделi неоiндустрiалiзацii з урахуванням як п ключових якiсних ознак та завдань, так i особливостей стану й середньострокових перспектив розвитку украшсько! еконо-мiки та суспшьства.

Вiдповiдно у статтi поставлено таю основш науковi завдання: аналiтично ви-явити тенденцп в промисловостi Украши, яю вiдiграватимуть провiдну роль у нео-iндустрiальних сценарiях п системного оновлення; запропонувати ключовi кон-цептуальш положення щодо формування на^о^льно! моделi неоiндустрiалiзацii.

СпецифЫа укратськог промисло-востi в контекста формування моделi неоiндустрiалiзацii

За даними Держслужби статистики Украши [19], станом на кшець 2014 р. у промисловосп дiяло 12,4% уах тдпри-емств (42187 од.). Це на 4 тис. од. менше, шж у сшьському, лiсовому та рибному господарствi; бшьш нiж удвiчi менше аналогiчного показника по секторах оп-тово! та роздрiбноi торгiвлi, ремонту ав-тотранспортних засобiв.

Досить песимiстично виглядае тренд кшькосп активних пiдприемств у промисловосп Украши (рис. 1): упро-довж 2012-2015 рр. !х частка в загальнш

кшькосп активних тдприемств в еконо-мщ зменшилася на 0,7 в.п. i станом на 01.11.2015 р. становить 6,1%.

Структура промислових тдприемств за розмiрами виглядае таким чином: велик - 0,7%, середт - 11,3, малi -88%. Навт при дуже малому значенн промисловий показник частки великих тдприемств залишаеться найбiльшим по

економiцi (довщково: вiдповiднi показни-ки по економщ в цiлому склали 0,1; 4,7 та 95,2%). Загалом на промисловють припадае понад 58% великих, 11,4% ма-лих та 30,1% середтх пiдприемств вiд загально! кiлькостi по економщь Змiни розмiрноi структури тдприемств у про-мисловостi Украши у 2010-2014 рр. подано в табл. 1.

39500

37500

35500

33500

15.11.2012

15.112013

01.11.2014

01.11.2015

2100 2000 1900 1800 1700 1600 1500

Переробна промисловють (О -Лт- Разом (В+С)

♦ Добувна промисловють 1 розроблення кар'ер1в ф)

Складено за джерелом [19] .

Рис. 1. Динамта к1лькост1 активних тдприемств у промисловост1 Украши у 2012-2015рр. (без урахування тимчасово окупованог територп АР Крим та м. Севастополя), од.

Таблиця 1

Структура тдприемств (за розм1рами) у промисловост1 Украгни 1

Частка тдприемств вщповщно! групи (за розмiром),

Рiк % до загально! кшькосп

великi середт малi

2014* 0,7 11,3 88,0

2013** 0,8 11,3 87,9

2012 0,9 13,4 85,7

2011 0,9 12,6 86,5

2010 0,7 12,8 86,5

1 Розраховано за даними джерела [19].

*Без урахування результата даяльносп баншв, бюджетних установ тимчасово окуповано! територи АР Крим, м. Севастополя та частини зони проведення АТО.

**У 2010-2013 рр. даш наведено без урахування результата д1яльносп банков, бюджетних установ та з урахуванням змши тдприемствами основного виду економ1чно! д1яльносп у в1дпов1дному рощ.

Специфша кшькюно! динамiки промислових пiдприемств полягае у пришвидшеному скороченнi кiлькостi великих пщприемств - на 17% проти 12% взагаль Водночас, як свщчить статистика, саме великi пiдприемства продукують двi третини додано! вартостi у промисловос-тi (2014 р.). На сектор малих пщприемств (88%) припадае лише 5,4% створено! у промисловосп вартосп (по економщ -близько 2%). У нацюнальнш економiцi в цшому промисловi пiдприемства вироб-ляють третину (34,2%) додано! вартостi, у тому чист великi - понад 50%.

Таким чином, стутнь економiчноi концентраци промислового виробництва в Украгт е досить високим. Проте спад-на тенденщя юнуе. З урахуванням наяв-них пропорцт продукування доданог вар-

тостi скорочення частки великих промислових тдприемств може призвести до подальшого зниження гг обсягiв.

Для промисловосп Украши впро-довж багатьох роюв характерною зали-шаеться нестiйка та спадна динамша виробництва, яка формуеться тд впливом декiлькох внутршшх та зовнiшнiх фак-торiв. Як переважно експортоорiентова-не, промислове виробництво е надзви-чайно чутливим до кон'юнктури св^ово-го ринку та дшово! активностi в цiлому. Тому фiнансово-економiчна криза 20082009 рр. i посткризова свiтова рецесiя спричинили суттевi негативнi наслiдки для поточного стану та перспектив роз-витку нащонально! промисловостi.

Показники динамiки промислового виробництва Украши наведено в табл. 2.

Таблиця 2

1ндекси промисловог продукцПза видами д1яльност1, % до попереднього року 1_

Вид дiяльностi 2011* 2012* 2013* 2014* 2015**

1 2 3 4 5 6

Промисловкть (B+C+D) 108,0 99,3 95,7 89,9 87,0

Добувна промисловкть 1 розроблення кар'ер1в (В) 106,7 101,5 100,8 86,3 85,8

Переробна промисловкть (С) 109,7 98,0 92,7 90,7 87,4

Виробництво харчових продукпв, напо!в та тютюнових виробiв 103,2 100,8 95,0 102,5 89,3

Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкiри, виробiв зi шкiри та шших матерiалiв 106,7 94,1 94,1 98,6 92,0

Виготовлення виробiв iз деревини, виробництво паперу та полiграфiчна дiяльнiсть 107,4 101,0 102,7 96,0 88,9

Виробництво коксу, продуктiв нафтопере-робки 96,4 81,6 89,2 78,7 80,9

Виробництво хiмiчних речовин i хiмiчноi продукцп 128,0 96,0 80,7 85,8 84,8

Виробництво основних фармацевтичних продукпв i фармацевтичних препаратiв 98,6 107,3 111,8 101,9 92,4

Виробництво гумових i пластмасових ви-робiв, шшо'1 неметалево! мшерально! продукцп 113,4 93,8 97,4 91,2 92,8

Металургiйне виробництво, виробництво готових металевих виробiв, крiм машин i устаткування 111,0 96,5 94,7 85,5 83,9

1 2 3 4 5 6

Машинобудування, ^м ремонту та монтажу машин i устаткування 115,4 96,7 86,4 79,4 85,9

Виробництво меблiв, шшо! продукцп, ремонт i монтаж машин та устаткування 114,3 108,1 90,9 93,0 84,5

Постачання електроенергн, газу, пари та кондицюнованого пов1тря (D) 103,1 100,9 98,9 93,4 88,0

1 Складено за даними джерела [19].

*Без урахування тимчасово окуповано! територй' АР Крим i м. Севастополя.

**Без урахування тимчасово окуповано! територп АР Крим, м. Севастополя та частини зони проведения АТО.

Серед агрегованих вид1в д1яльносп (коди В, С, D) найбшьше зниження ви-робництва у 2014-2015 рр. зафксовано у добувнш промисловосп - на 13,7 та 14,2% вщповщно (на показнику 2015 р. певною м1рою позначилося звуження статистично! бази через проведення АТО). Упм у 2015 р. нам1тилося певне, поки що дуже незначне, призупинення спадних тенденцш у промисловому ви-робницт.

Як i рашше, украшська промисло-вють тримаеться переважно на вироб-ництвах сировинно-матерiального спря-мування з низьким ступенем технологично'! обробки продукцп, але яка мае пев-ний попит на внутршньому та зовшш-ньому ринках. Серед виробництв переважно внутршньо! орiентащi вiдносну стабiльнiсть мають тi, що задовольняють життево важливi (а тому вiдносно «не-гнучю») потреби населення в основних продуктах харчування. Не поступаються також види дiяльностi, за високими обся-гами споживання продукцп яких тради-цшно негативно оцiнюють загальний стан сощально-культурних уподобань населення (тютюн, спиртнi напо!).

Певне пожвавлення у галузях з ви-робництва електроустаткування, одягу, гумових виробiв та деяких iнших, очевидно, мае зв'язок з активiзацiею державних замовлень для потреб Мшоборони (утiм прямих доказiв не маемо).

Промисловiсть Укра'ни залишаеть-ся зоною високо! щново! нестабшьносп та вагомим фактором розвитку шфляцш-них процесiв в економiцi. Характер щно-вих змiн у промисловосп Укра'ни у 20132015 рр. вщображено в табл. 3.

За останш три роки найбiльший «стрибок» промислових цiн спостер^ав-ся у 2014 р. (рш найбiльш активно'! фази военно-пол^ичного конфлiкту). З одного боку, цьому передувала вщносно повшь-на цiнова динамiка 2012-2013 рр., з шшо-го - у такий споаб виробники намагали-ся хоча б частково зменшити негативний вплив сощально-пол^ично! ситуацп на економiчний стан виробництва. У 2015 р. щнова динамша у промисловостi трохи уповшьнилася, але залишилася досить високою порiвняно з iндексами продукцп та значно нижчою за iндекс споживчих щн (143,3%). Такi цiновi спiввiдношення, яю е досить характерними для украшсь-ко! промисловостi, свiдчать про викорис-тання промисловими виробниками щно-вого фактора для виршення поточних фшансових проблем, спричинених зрос-танням витрат i скороченням обсяпв продукцп.

Основними визначальними чинни-ками щнового тренду та поточних коли-вань залишаються: цiнова кон'юнктура свiтових ринкiв (насамперед для вироб-ництв-експортерiв), обмежений плато-спроможний попит внутршнього ринку

Таблиця 3

1ндекси ц1н виробнишв промисловог продукци у 2013-2015 рр. _(грудень до грудня), %_

Показники 2013 2014* 2015**

ПромисловГсть 101,7 131,8 125,4

Добувна промисловГсть i розроблення кар'ерГв 105,8 124,3 117,6

Переробна промисловГсть 99,8 134,3 123,8

Постачання електроенергГ!, газу, пари та кондищонованого повГтря 105,2 128,5 133,2

Дов1дково: 1ндекс промислово! продукт! (промисловГсть B+C+D, % до попереднього року) 95,7 89,9 87,0

1 Складено за джерелом [19].

*Без урахування тимчасово окуповано!' територи АР Крим та м. Севастополя. **Без урахування тимчасово окуповано! територи АР Крим, м. Севастополя та частини зони про-ведення АТО.

(як на швестицшну продуктю, так i на споживчГ товари), курсова полынка, сту-пiнь товарно! насиченосп внутрiшнього ринку (зокрема, вплив iмпорту). Цiновi сплески в енергетнчнiй галузi (зокрема, у березнi та вересш 2015 р.) тiсно пов'язанi з державним регулюванням.

Висока залежнiсть щн внробннкiв промислово! продукт! вiд зовтшньо! кон'юнктури скорiше за все зберГгати-меться з двох причин - необхщносп збе-реження конкурентних позицш на зов-нiшнiх ринках та просування на новi вна-слщок переорГентацГ! зовтшньоеконо-мiчних зв'язкiв.

Висока цшова волатильнiсть е де-структивним чинником для розгортання проекпв iнновацiйно-технологiчного на-пряму неоiндустрiалiзацГ!, оскшьки, по-перше, суттево впливае на формування фшансових результатiв пiдприемств -головне джерело забезпечення швести-цшно-шновацшних процесiв, а по-друге, порушуе картину цшових сигналiв ринку для iнвесторiв.

Досить проблемною залишаеться сфера фшанав промислових пвдпри-емств. Офiцiйна статистика впродовж тривалого перюду фiксуе негативн тен-денцп у формуваннi фшансових резуль-

татiв - зростання збигав, висока частка збиткових пiдприемств, зниження рента-бельностi продукт! Традицiйно чинни-ками, що визначають цГ тенденцГ!, висту-пають нестГйка динамГка виробницт-ва/збуту, цГн, невисока якГсть продукци, особливостГ оподаткування. Надзвичайно складна сощально-полГтична ситуацГя 2014-2016 рр. вГдГграе помГтну роль ката-лГзатора накопичення фшансових проблем у промисловостГ

Так, за офшшними даними Держ-служби статистики Укра!ни [19], фшан-совий стан промислових тдприемств за 2014 - 9 мюящв 2015 р. позначений тен-денцГями збитковостГ (без урахування тдприемств АР Крим, м. Севастополя та частини зони проведення АТО).

ПромисловГсть у цшому завершила 2014 р. Гз вщ'емним показником фшансо-вого результату до оподаткування (понад 166 млрд грн), оскшьки збитки (242,7) утричГ перевищили прибутки (76,3). При цьому прибутковими були 63,3% тдприемств. Цей показник фактично не вщрГз-няеться вщ 2013 р., хоча номшальт обся-ги прибутку та збитку е зовсГм Гншими. Зокрема, фГнансовий результат промисловосп у 2013 р. був ще додатним (13,7 млрд грн). Таким чином, фГнансовий ре-

зультат 2014 р. зумовлений не тшьки структурними змшами у промисловому секторi внаслщок проведення АТО, але i прискореними темпами зростання збит-ковостi порiвняно з прибутковiстю.

За ачень-вересень 2015 р. у груш великих та середшх промислових тд-приемств частка прибуткових склала по-над 60%. Кожне друге велике тдприемс-тво (48,2%) та понад 61% середшх тд-приемств отримали сумарш прибутки понад 83 млрд грн. Водночас отриманi збитки (39% тдприемств) удвiчi переви-щили показник прибутку i склали майже 168 млрд грн, що призвело до вщ'емного фiнансового результату до оподаткування (майже 85 млрд грн) у провщнш груш промислових тдприемств Украши.

Частки прибуткових/збиткових тдприемств по видах промислово! дiяльно-стi утримуються переважно в межах середшх значень (приблизно 60-65/40-35%) з незначними вщхиленнями (у межах 24 в.п.). Утiм найкращi показники частки прибуткових пiдприемств демонструють такi види дiяльностi (9 мiсяцiв 2015 р.), як виробництво основних фармацевтич-них продукпв i фармпрепаратiв (84,1% при 100% прибуткових великих пщпри-емств), текстильне виробництво, вироб-ництво одягу, шкiри, виробiв зi шкiри та iнших матерiалiв (82,6%), виготовлення виробiв iз деревини, паперу та полтра-фiчна дiяльнiсть (70,6%), виробництво електричного устаткування (69%).

«Внески» окремих виробництв у номшальш обсяги прибутку/збитку пере-робно! промисловостi суттево вiдрiзня-ються, зазвичай вщповщно до обсяпв виробництва. Так, у 2014 р. майже трети-ну (31,5%) отриманого прибутку забезпе-чили тдприемства з виробництва харчо-вих продуктiв, напо!в i тютюнових виро-бiв (частка у сумi збитку - 16%). Тради-цшно фiнансово багате металургiйне виробництво забезпечило п'яту частину прибутку (19,7%) та четверту (26,4%) -

збитку. Трохи бшьше прибутку (22,3%) припадае на машинобудування (16,9% збитку). До тршки «лiдерiв за збитковю-тю» у 2014 р. увшшла також орiентована на експорт хiмiчна галузь - 20,8% збитку переробно! промисловостi, що зумовлено передусiм ситуашею з АТО. Кожну деся-ту гривню (9,7%) збиткiв принесло виробництво гумових i пластмасових виро-бiв, шшо! неметалево! мшерально! про-дукцп; кожну дванадцяту (8%) - виробництво автотранспортних засобiв, приче-пiв i напiвпричепiв та шших транспортних засобiв. Питома вага шших виробництв у прибутку/збитку коливаеться в межах 1-5%.

За показниками 9 мюяшв 2015 р. галузева структура сумарного прибутку переробно! промисловосп майже не змь нилася: тдприемства з виробництва хар-чових продукпв, напо!в i тютюнових ви-робiв - понад 29%; машинобудування -21,1; металургшне виробництво, виробництво готових металевих виробiв, ^м машин i устаткування - 19,2; виробництво автотранспортних засобiв, причетв i напiвпричепiв та шших транспортних засобiв - 9,5%. Таким чином, чотири виробництва забезпечили понад три чверп прибутку переробно! промисловосп Украши, а !х склад залишаеться майже незмшним.

Основними продуцентами загаль-нопромислового прибутку/збитку у про-мисловостi е велию та середнi пiдприем-ства (у 2014 р. вщповщно 94 та 93,3% у загальному обсяз^. Внесок малих тдприемств залишаеться маловщчутним для фшансового стану промисловосп -до 6% прибутку та 6,8% збитюв. Водночас частка прибуткових серед них е бшь-шою порiвняно з великими та середтми - 64 проти 49%. Це можна розглядати як результат впливу ринково! регуляцп, у той час як велию та середт тдприемства часпше пiдпадають пiд державне регу-лювання, а економiчна шертя, зумовлена

мacштaбaми, да дoзвoляe im швидкo змь нювaти pинки тa тexнoлoгiï.

Пpoтягoм 2010-2015 pp. пoмiтнoю e cпaднa динaмiкa зaгaльнoпpoмиcлoвoгo пoкaзникa peнтaбeльнocтi виpoбництвa з пeвними гaлyзeвими вiдмiннocтями. 3o^ peмa, з peнтaбeльнoï нa з6итшву repe-твopилacя гaлyзь з виpoбництвa тa пocтa-чaння eнepгopecypciв ^e^poe^prii', гaзy, пapи). Дiяльнicть з вoдoпocтaчaння, кaнaлiзaцiï, пoвoджeння з вiдxoдaми збь льшилa збиткoвicть мaйжe нa чвepть.

Щopiчнi кoливaння peнтaбeльнocтi y дoбyвнiй пpoмиcлoвocтi зyмoвлeнi piз-нoю дитам^ю витpaт тa oпepaцiйниx пpибyткiв зaлeжнo вiд pинкoвoï шн'юнк-тypи тa iнфляцiйниx пpoцeciв. Oднaк пpoвiднoю зaлишaeтьcя тeндeнцiя cyrre-вoгo (y cepeдньoмy y 5-7 paзiв) пepeви-щeння peнтaбeльнocтi дoбyвнoï гaлyзi пopiвнянo з пepepoбнoю (зa 9 мicяцiв 2015 p. - 14,8 npcrH 2,9%). Ц знaчнoю мipoю викликaнo вишким cтyпeнeм мo-нoпoлiзaцiï дoбyвниx виpoбництв в Укpa-mi, a тaкoж cпeцифiкoю здiйcнювaнoï дepжaвoю eкoнoмiчнoï пoлiтики в цьoмy ceктopi.

Збиткoвicть пepepoбнoï гaлyзi y 2014 p. (-0,6%) cпpичинeнa piзким змeн-шeнням peзyльтaтy вiд oпepaцiйнoï дiя-льнocтi мaйжe yтpичi. Пoзитивнy perna-бeльнicть мaли лишe xapчoвe, тeкcтильнe, дepeвooбpoбнe, мeтaлypгiйнe тa фapмa-цeвтичнe виpoбництвa.

Kpiм змiн pинкoвoï кoн'юнктypи, нa пoкaзники peнтaбeльнocтi y 2014 p., бeз-yмoвнo, мaв вплив cтpyктypний чинник (yнacлiдoк вiдcyтнocтi звiтiв пiдпpиeмcтв АР ^им тa зoни пpoвeдeння ATO та Дoнбaci).

3a peзyльтaтaми 9 мюящв 2015 p. y пepepoбнiй пpoмиcлoвocтi в кaтeгopiï збиткoвиx зaлишилиcя двa виpoбництвa: xiмiчнoï пpoдyкцiï (-14,7%) тa гyмoвиx i плacтмacoвиx виpoбiв, iншoï нeмeтaлeвoï пpoдyкцiï (-0,6). Iншi виpoбництвa змoгли

пoвepнyтиcя дo пoкaзникiв peнтaбeльнoï oпepaцiйнoï дiяльнocтi, бiльш-мeнш та-ближeниx дo знaчeнь пoпepeднix po^.

Tpaдицiйний eкcпopтep - мeтaлyp-гшда виpoбництвo - лeдь yтpимyeтьcя та мeжi peнтaбeльнocтi (2,6-2,8%). Kpiм фaктopa пoдiй 2014-2015 pp., фaxiвцi пoв'язyють цi явищa з тpивaлoю ^OTp^ ятливoю кoн'юнктypoю cвiтoвoгo pинкy мeтaлoпpoдyкцiï (мiнiмyм тpи poки пoc-пшь), a тaкoж iз пpoблeмaми cиpoвинниx pинкiв, якi визнaчaють зpocтaння orepa-цiйниx витpaт.

Cлiд тaкoж вщзтачити тpeнд пopiв-нянo виcoкoï peнтaбeльнocтi виpoбництвa фapмaцeвтичниx пpoдyктiв i ^empa^ як нayкoeмнoï гaлyзi, щo poзвивaeтьcя y дoвoлi виcoкoкoнкypeнтнoмy cepeдoвищi.

Oднaк низький piвeнь peнтaбeльнo-cтi бiльшocтi пepepoбниx виpoбництв yпpoдoвж тpивaлoгo TOp^y мae дагатив-ний вплив та omrny iнвecтицiйнoï ^и-вaбливocтi тa фopмyвaння внyтpiшнix фiнaнcoвиx мoжливocтeй iннoвaцiйнoгo oнoвлeння виpoбництвa.

Пpoмиcлoвicть У^шни вжe дocить тpивaлий 4ac пepeбyвae в iнвecтицiйнo-iннoвaцiйнiй «гом». He егали виняткoм i 2014-2015 pp. (табл. 4). Cepeд ycix arpe-гoвaниx видiв eкoнoмiчнoï дiяльнocтi пpoмиcлoвicть мae чи нe нaйгipший пo-кaзник ocвoeниx iнвecтицiй. Aлe, нeзвa-жaючи нa cкopoчeння oбcягy кaпiтaльниx i^eci^m, пpoмиcлoвicть зaлишaeтьcя пpoвiднoю лaнкoю в ïx cтpyктypi з era-нoмiки (тpeтинa зaгaльнoгo oбcягy).

Пoвopoтним для згopтaння пpoмиc-лoвиx iнвecтицiй (як i пo eкoнoмiцi в ць лoмy) cтaв 2014 p. Cepeд видiв пpoмиcлo-вoï дiяльнocтi ^^icr кaпiтaльниx i^ec-тицiй y 2014 p. мaли лишe тpи виpoбниц-твa: видoбyтoк мeтaлeвиx pyд (112,3%), тeкcтильнe (105,5%), фapмпpoдyктiв i фapмпpeпapaтiв (119,7%). Ocтaннi двa мaли пoзитивнy динaмiкy i в пoпepeд-ньoмy poцi.

Таблиця 4

Каттальт твестицИ в економщ та промисловост1 Украти у 2013-2015рр. 1_

Показники Освоено (використа-но) капiтальних швестицш у ачньгрудш 2015 р.*, % до Довщково: шдекс швестицш, % до попереднього перюду:

загального обсягу ачня-грудня 2014 ачень-грудень 2014* до ачня-грудня 2013 ачень-грудень 2013 до ачня-грудня 2012

Усього по економщ1 100,0 98,3 75,9 92,1

У тому числ! промисловкть (Б+С+Б+Е) 33,5 80,1 74,3 109,1

у тому числ! добувна промисловiсть i розроблен-ня кар'ерiв (В) 20,5 73,9 73,4 92,9

переробна промисловють (С) 52,9 86,3 79,0 109,9

постачання електроенергл, газу, пари та кондицюнованого пов^ря (Б) 25,0 72,3 70,3 122,9

водопостачання; каналiзацiя; поводження з вщходами (Е) 1,6 123,2 34,7 131,8

1 Складено за джерелом [19].

*Без урахування тимчасово окуповано! територи АР Крим, м. Севастополя та частини зони проведения АТО.

У 2015 р. прирют обсягу швестицш зафшсований у галузях iз вiдносно позитивною динамшою виробництва та фь нансового стану (% до 2014 р.): тексти-льне виробництво (135,9), виробництво виробiв iз деревини, полiграфiчна дiяль-нiсть (150,0), виробництво комп'ютерiв, електронно! та оптично! продукцп (130,7), автотранспортних засобiв (107,2), водопостачання, каналiзацiя, поводження з вiдходами (123,2). Як мшмум три роки поспiль тенденщя скорочення обсягiв капiтальних iнвестицiй спостер^аеться у машинобудiвних галузях, а також у про-вiдних виробництвах-експортерах - ме-талургiйному та хiмiчному. Це матиме негативш наслiдки для стратепчного роз-витку зазначених виробництв у контекст пiдвищення !х конкурентоспроможносп.

Частка переробно! промисловостi у загальному обсязi промислових швести-цiй упродовж 2014-2015 рр. зросла (з 49,6 до 52,9%), а добувно! вщповщно змен-шилася (з 22,1 до 20,5%). Проте таю не-значнi коливання вказують на !х зумовле-шсть поточними факторами, а не цше-спрямованою структурною полiтикою.

Надзвичайно малою залишаеться частка швестицш, освоених у галузi водопостачання, каналiзацii та поводження з выходами (у 2014-2015 рр. 1,0 та 1,6% вщповщно). На тл критичного технологичного стану цих виробництв та проблем з еколопчним забрудненням в Укршш структура каттальних швестицш у про-мисловосп потребуе невiдкладних i мас-штабних змiн стратегiчного значення.

За даними Держслужби статистики Украши [19], на кiнець 2015 р. на пщпри-

eмcтвax пpoмиcлoвocтi бyлo зocepeджeнo 13280,1 млн дoл. CШA пpямиx iнoзeмниx iнвecтицiй (aкцioнepнoгo кaпiтaлy) -30,6% вщ зaгaльнoгo oбcягy П11 в y^arn-cькy eкoнoмiкy. Пpoтягoм 2015 p. oto-cтepiгaвcя вiдплив П11 з пpoмиcлoвocтi -ïx oбcяг змeншивcя нa 15%.

Cтpyктypa П11 в eкoнoмiкy /з e^-нoмiки Укpaïни в цiлoмy тa пpoмиcлo-вють зoкpeмa xapaктepизyютьcя тадзви-чaйнoю нepiвнoмipнicтю y гaлyзeвoмy тa тepитopiaльнoмy poзpiзax. Пoнaд 85% П11 нaдiйшлo y пepepoбнy гaлyзь; пo piзниx кpaïнax-iнвecтopax - вiд 80 дo 99% i^ec-тицiй y пpoмиcлoвicть Укpaïни. Дo п'ятipки лiдepiв yвiйшли мeтaлypгiйнe виpoбництвo, виpoбництвo гoтoвиx мeтa-

лeвиx виpoбiв (47%), виpoбництвo xapчo-виx пpoдyктiв, нaпoïв тa тютюнoвиx ви-poбiв (21%), виpoбництвo гyмoвиx i ona-cтмacoвиx виpoбiв, iншoï нeмeтaлeвoï мiнepaльнoï пpoдyкцiï (9,6%), мaшинoбy-дyвaння, кpiм peмoнтy i мoнтaжy мaшин й ycтaткyвaння (7%), виpoбництвo xiмiч-ниx peчoвин i xiмiчнoï пpoдyкцiï (6,7%).

Ha кiнeць 2015 p. iнoзeмнi i^ecra-цп (aкцioнepний ^п^л) нepeзидeнтiв в eкoнoмiкy У^яши 6ули cкoнцeнтpoвaнi y м. Kиeвi (52,1%), Днiпpoпeтpoвcькiй (16,6%) тa Дoнeцькiй (4,8%) oблacтяx.

Пpoтягoм 2010-2015 pp. дитам^ iннoвaцiйнoï дiяльнocтi y пpoмиcлoвocтi мaлa нeoднoзнaчнi тeндeнцiï (тaбл. 5).

nrn^a вaгa гад^и- Упpoвa-джeнo нo- У тому чиош Упpoвaджe-нo у виpoб-ництвo iннo- вaцiйниx видiв пpoдy- кцiï, нaймeнyвaнь 1з ниx нoвиx видiв тex-нiки nrn^a вaгa peaлiзoвaнoï

Рк eмcтв, щo впpoвaджy-вaли iннo-вaцiï, % виx тexнo-лoгiчниx пpoцeciв, oд. мaлoвiд- xoднi, pecypco-збepiгaючi iннoвaцiйнol пpoдyкцiï в oбcязi ^o-миcлoвoï, %

2010 11,5 2043 479 2408 663 3,8

2011 12,8 2510 517 3238 897 3,8

2012 13,6 2188 554 3403 942 3,3

2013 13,6 1576 502 3138 809 3,3

2014* 12,1 1743 447 3661 1314 2,5

Тaблuця 5

Уnpовaджeння iнновaцiй нa npомислових niдnpueмсmвax y^arnu у 2010-2014pp. [19]

* Бeз ypaxyEaRE^ ^^acoso o^rosaroH тepитopiï АР Kpniw, м. Ceвacтoпoля тa чacтини зoни npobe-дeння ATO.

Щopiчнo мaйжe 90% пiдпpиeмcтв нe впpoвaджyють iннoвaцiï, тобто юну-ють нa cтapиx тexнoлoгiяx i ocвoeнiй пpoдyкцiï. 3a дaними ДCC Укpaïни, тай-вищий piвeнь iннoвaцiйнoï aктивнocтi у пpoмиcлoвocтi cпocтepiгaвcя нa гад^и-eмcтвax пepepoбнoï гaлyзi (19,5% гад^и-eмcтв ^ora 16,1% у пpoмиcлoвocтi зaгa-лoм). Пpи цьoмy близькo 48% впpoвa-джyвaли тexнoлoгiчнi iннoвaцiï, a чвepть - нeтexнoлoгiчнi. Heoднopiдними e щ

пpoцecи i в peгioнaльнoмy poзpiзi: тaк, зoкpeмa, у 2014 p. чacткa iннoвaцiйнo aктивниx пiдпpиeмcтв бyлa нaймeншoю у Зaкapпaтcькiй oблacтi (6%), a тайбшь-шoю - у Xepco^b^ (24,2%).

Як cвiдчaть дaнi тaбл. 5, вiдбyлocя дocить виpaзнe зpyшeння вбiк yпpoвa-джeння нoвиx видiв тexнiки (зa 20102014 pp. зpocтaння yдвiчi). To6to e тд-cтaви гoвopити пpo cтвopeння пiдrpyнтя для тexнiчнoгo пepeoзбpoeння як пpoмиc-

лового в^обнищ^ва, так i шших видiв дiяльностi в економiцi. Натомiсть y в^о-вадженнi нових теxпpоцесiв доволi в^аз-ним e певний «хвильовий» спад. Але не-обxiдно звеpнyти yвагy на зpостання цьо-го показника y «воeнномy» 2014 p. (на-вiть без ypаxyвання п^^темсте певних теpитоpiй). Вiд 25 до 30% сеpед нових теxнологiчниx шновацш пpипадаe на pе-сypсозбеpiгаючi. ^оте поpiвняно з 2005 p. кшькють yпpоваджениx pесypсо-збеpiгаючиx теxнологiй зменшилася на тpетинy.

Не виключено, що посткpизова ш-новацiйна активнiсть п^^жмсте (хоч i дyже ще слабка) с^ичинена вимyшеним пошуком нових техшко-технолопчних можливостей для збеpеження або наpо-щування конкypентоспpоможностi. Утiм недостатнiй piвень iнтенсивностi й ефек-тивностi в^оваджених iнновацiй досить виpазно xаpактеpизye динамша показника частки iнновацiйноï пpодyкцiï в загаль-ному обсязi pеалiзованоï - скоpочення на 20% пpи надзвичайно низьких значеннях (з 3,8 до 2,5%). 1з загально'1 кiлькостi тд-пpиeмств, якi впpоваджyвали новi технологи та пpодyкцiю, на pинок iнновацiйноï пpодyкцiï вийшли 75%. Лише кожне тpе-тe з них додавало iнновацiйнy ^одук-цiю на експоpт. Kожне четвеpте тд^и-eмство запpопонyвало пpодyкцiю, яка e новою для pинкy, пpичомy 40% ïï вщ^а-влено на експоpт. Упм бiльшiсть тд^и-eмств (87%) pеалiзовyвали пpодyкцiю, яка e новою лише для самого п^^жмс-тва.

Iнновацiйнi ^оцеси у пpомислово-стi сьогоднi визначаються двома чинни-ками, а саме:

надзвичайно обмеженими фшансо-вими можливостями пiдпpиeмств унасль док погipшення ïx фiнансового стану (кошти пiдпpиeмств залишаються основ-ним джеpелом фiнансyвання - 86% у 2014 p.);

оpieнтацieю на пpидбання готових шновацшних пpодyктiв для оновлення виpобництва (машин, обладнання, ^о-гpамного забезпечення) - на це вшрача-eться близько двох тpетин загальних ви-тpат на iнновацiйнy дiяльнiсть (витpати на власнi дослiдження й pозpобки, так званi R&D, складають лише п'яту части-ну; пpидбання нових технологш - 0,6%).

Тобто шновацшна дiяльнiсть у ^о-мисловостi здiйснюeться пеpеважно в pyслi наздоганяючо'1 стpатегiï з викоpис-танням зовнiшнix pесypсiв.

Найважливiшими iндикатоpами економiчноï pезyльтативностi й ефектив-ностi пpомисловостi як складово'1 нащо-нально'1 економiки e показники додано'1 ваpтостi.

Як пpодyцент ВВП в економщ, пpотягом 2010-2014 pp. ^ом^лов^^ дещо поступилася сво'1'ми позищями, на що вказye спадна динамша пpомисловоï частки в загальноекономiчномy обсязi валово'1 додано'1 ваpтостi (pис. 2). Це вщ-бyваeться на тл зpостання вiдповiдного показника сiльського, люового та pибного господаpств, а також видiв дiяльностi сектоpy послуг (тоpгiвля, тpанспоpт та

iн.).

У 2015 p. тенденщя зменшення пpомисловоï частки у стpyктypi ВДВ в економщ збеpiгалася: у III кваpталi 2015 p. вона склала 21% [20].

Oсновною дичиною фоpмyвання зазначено! тенденцп в Укpаïнi e поступо-ве скоpочення ВДВ у випуску ^омисло-воï пpодyкцiï (за цим показником вгтчиз-няна пpомисловiсть демонстpye вщста-вання вiд iндyстpiально pозвинyтиx ^а-ш). Як зазначено вище, спадна тенденщя пpомисловоï частки у ВДВ економши xаpактеpна для бiльшостi ^шн, зокpема, GC. Пpоте ïï ^овщш чинники, змiст та економiчнi наслщки мають сyгтeвi вщ-мiнностi, що важливо вpаxовyвати пpи фоpмyваннi нацiонально'ï моделi неошду-стpiалiзацi'ï.

25,8 25,4

2010 □ 2013 □ 2014

2014 p. - 6e3 ypaxyBaHHa THMHacoBo OKynoBaHoi' AP KpuM, m. CeBacronona Ta nacTHHH 30hh npoBe-geHHa ATO.

CKnadeHo 3a daHUMU dwepena [19].

Puc. 2. CmpyKmypa eanoeoi dodano'i eapmocmi e eKOHOMity YKpaiHu 3a eudaMU emHoMiHHoidinnbHocmiy 2010-2014pp., %.

nepiog 2010-2014 pp. no3HaneHHH CKoponeHHAM (Man^e Ha 1%) nacTKH nepe-po6Ho'i rany3i y B^B eKOHOMiKH YKpaiHH nopiBH^HO i3 CTa6mbHHMH 15,5% b GC. ^HHaMiKa peanbHoi B,3B y nepepo6HiM npoMHcnoBocri npoTaroM 2014-2015 pp. BHnepeg^ana TeMnu cKoponeHHa peanbHHx o6cariB BBn no eKoHoM^i (puc. 3).

Y npoцeci aHani3y o^i^HHoi cTarac-thkh BHaBneHo TeHgeH^ro BHnepeg^anb-Horo cKoponeHHa $i3HHHHx o6cariB goga-Hoi BapTocTi y npoMHcnoBocri nopiBHaHo 3 eKoHoMiKoro b ^noMy Ta ctocobho BHnycKy npoMHcnoBoi npogy^ii no Bcix arperoBa-hhx rany3ax. Цe cBignmb npo 3HH^eHHa e^eKTHBHocri npoMHcnoBoi gianbHocri,

igeHTH^iKa^a npHHHH aKoro noTpe6ye cne^anbHHx gocnig^eHb. YTiM ochobhhm hhhhhkom, 6e3yMoBHo, e 3pocTaHHa o6cariB bhpo6hhhhx BHTpaT (npoMi^Horo cno^H-BaHHa) BHacnigoK TexHonorinHoi BigcTano-cTi Ta BignoBigHo - 3HH®£HHa npogyKTHB-Hocri npaцi.

To6to 3HH^eHHa nacTKH npoMucno-BocTi y B^B b eKoHoM^i 3yMoB.eHe nepe-Ba^Ho ^aKTopoM 3HH^eHHa e^eKTHBHocri BHpo6HH^TBa, a He 3MeHmeHHa Moro Macm-Ta6iB (xona ^ TaKo^ Mano cBiM BnnHB). ^ e npннцнnoвнм nHTaHHaM y KoHTeKcri Ta-Koro cTpaTerinHoro HanpaMy HeoiHgycTpia-ni3a^i, aK BKnroneHHa b e^eKTHBHi rno-6anbHi naнцroгн gogaHoi BapTocTi (GVCs).

25

20

15

10

5

0

- EKoHoMiKa npoMUcnoeocmi Economy of Industry -

♦ переробна промисловють _економiка

Складено за джерелом [19].

Рис. 3. Темпи скороченняреальних обсяг1в ВДВ у промисловост1 й економщ Украгни (2014-2015 рр.)

Така динамша ВДВ робить промис-ловють Укра!ни непривабливою для ТНК, яю виступають головними суб'ектами формування вiдповiдних оусб.

Доцшьно звернути увагу на структуру промислово! ВДВ.

Провiдним продуцентом ВДВ у промисловосп залишаеться переробна галузь (табл. 6). Упм вiд чверп до трети-ни промислово! додано! вартосп припа-дае на добувний сектор. Це свщчить про збереження досить виразно! сировинно! орiентацi! промисловосп Укра!ни.

Розподiльна структура промислово! ВДВ також змшюеться - частка валового прибутку, змшаного доходу зростае, а оплати пращ - вщповщно зменшуеться. Аналогiчнi змiни спостерiгаються й у бшьшосп iнших кра!н, особливо тсля кризи 2008-2009 рр.(у середньому у межах 2-3 в.п.). Водночас стд ураховувати, що оплата пращ в Укра!ш й без того мае досить низький рiвень. Беручи до уваги також загальний рiвень промислового

розвитку в Укра!ш та абсолютш обсяги створено! вартостi, настдки подальшого скорочення питомо! ваги оплати пращ матимуть негативш ефекти.

Пщсумовуючи досить побiжний аналiз найважливiших характеристик i тенденцiй у промисловостi Укра!ни впро-довж останнiх рокiв, стд зазначити таке.

Промисловiсть Укра!ни мае як ст-льнi з шшими кра!нами, так i специфiчнi умови та тенденци, якi доцiльно врахову-вати при композицп нащонально! неош-дус^ально! моделi розвитку За основ-ними динамiчними та структурними по-казниками промислове виробництво пе-ребувае у досить критичному сташ, який мало ствставний iз ПРК чи кра!нами, що динамiчно розвиваються. Нинiшня ситу-ацiя зумовлена штегральним впливом чинникiв iсторичного (пострадянська економiчна спадщина), трансформацшно-го (становлення ринково! моделi) та над-звичайного характеру (вшськово-полiтичний конфлiкт на Донбаа).

Таблиця 6

Валова додана eapmicmb за видами промисловог д1яльност1, % до загального обсягу ВДВ у промисловост1 (у фактичних щнах) 1_

Вид промислово'1 дiяльностi Код за КВЕД 2010 2011 2012 2013 2014

Добувна промисловiсть i розроблення кар'ерiв В 26,8 30,4 27,3 28,1 24,9

Переробна промисловiсть С 60,4 55,3 58,2 57,2 61,0

Постачання електроенергп, газу, пари та кондицюнованого повiтря D 12,8 14,3 14,5 14,7 14,1

Разом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

1 Розраховано за джерелом [19].

Виявлеш проблеми характерш для промисловост Украши вже досить три-валий час, що свщчить про i'x зумовле-нють системними чинниками та неефек-тивнiсть попереднix моделей промисло-вих реформ i державного управлшня. Це слiд розглядати як суттевий аргумент актуальностi неоiндустрiалiзацii для Украши як новгтньо'1 моделi економiчного розвитку в умовах розгортання нових виклиюв нащонального та глобального масштабу.

З огляду на масштаби загальних втрат промислового виробництва в Укра-rni (в обсягах продукцп, галузевiй структур^ ефективностi) нацiональна концеп-щя неоiндустрiального розвитку мае ба-зуватися на ще'1 комплексного промислового вщродження - реiндусmрiaлiзaцiг. Але це ш в якому разi не повинно тлума-читися як повернення до характеристик промислового виробництва радянсько'1 доби, як були зумовленi принципово ш-шими цiлями, завданнями, структурними параметрами функщонування. Йдеться про повернення промисловому сектору провщно'1 ролi в забезпеченнi зростання й ефективност нацюнально'1 економiки у новiтнix умовах глобального господарст-ва та глобально! конкуренцп.

Нижче викладено ключовi поло-ження авторського бачення нацюнально'1 концепцп неоiндустрiалiзацii.

Концептуальт засади неотдуст-piani3auii в Украгт

Стрaтегiчнa мета, цш та завдан-ня неоiндусmрiaлiзaцil

Стратепчна мета неоiндустрiалiза-цп в Укрш'ш полягае у вiдродженнi промислового виробництва як провщно'1 та високоефективно'1 системно'1 компоненти нацiонального господарства i рiвноправ-ного суб'екта новiтнix св^огосподарсь-ких процесiв. Це передбачае перехщ до ново'1 моделi зростання та розвитку.

Факторами економiчноi динамiки за неоiндустрiальною моделлю мають стати:

у виробничо^дтворювальному ас-mKmi — конкуренты технолопчш та про-дуктовi шноваци; R&D (в економiцi зага-лом та промисловостi зокрема); людський та соцiальний капiтал;

у мaкроекономiчному aспекmi - ди-намiчний i структурно виважений (збала-нсований) внутршнш попит (з домшан-тою кшцевого споживання продукцп ш-вестицшно'1 та споживчо'1 груп); експорт (зовнiшнiй попит) в економiчно ефектив-них обсягах та структура

у мiжнaродному aспекmi — наукова та виробнича кооперащя, насамперед у

сферi НДР та високотехнолопчних виро-бництвах; штегращя у сучаснi виробни-чо-господарсью структури (ТНК, мере-жевi утворення, кластери тощо).

Особливу увагу сшд придiлити фактору людського катталу. Принциповою ознакою системи факторiв зростання у нащональнш моделi неоiндустрiалiзацi! мае стати залучення людського катталу високо! якосп. Найперша умова для цьо-го - вiдмова вiд дешевого фактора «пра-ця» як визначально! властивостi та дже-рела конкурентних переваг укра!нського промислового виробництва. Цього об'ективно потребуе сама щея неошдуст-рiального розвитку як такого, що грунту-еться на нов^шх технологiчних укладах iз використанням робочо! сили, здатно! до високопродуктивно! штелектуально-творчо! дiяльностi. Вiдповiдно зростае !! вартiсть, що мае вщображатися у високо-му рiвнi оплати праш. До того ж в Укра!-нi за два десятки роюв ринково! переорь ентацп потеншал дешево! працi як чин-ника формування конкурентно! цши про-дукцп вичерпано. Про це свiдчать, зок-рема, низькi показники середньо! зарплата порiвняно з ПРК та тими, що розви-ваються, активн процеси трудово! емiг-рацГ!, перетшання працiвникiв iз промис-ловостi в галузi економiки з вiдносно вищою оплатою працi, втратою iнтересу до навчання за шженерно-техшчними спецiальностями у ВНЗ тощо.

Як суспшьно значущий проект розвитку, неоiндустрiалiзацiя мае забезпечи-ти послiдовну реалiзацiю стратепчних соцiально-економiчних iнтересiв суспiль-ства, держави, бiзнесу, серед яких:

змiцнення позицш держави як суверенного суб'екта геопол^ичних та гео-економiчних трансформацш;

гарантування належного рiвня на-цюнально! безпеки, насамперед !! фiнан-сово-економiчно! складово!;

поглиблення економiчно! iнтегра-цп у мiжгалузевому, мiжрегiональному (внутрiшньому й мiжнародному) та глобальному форматах як чинника мультип-лiкативних позитивних ефектiв у ресур-соспоживаннi та створенш додано! вар-тостi;

забезпечення ново! якосп робочих мiсць та сошально-трудових вiдносин як основи ново! мотиваци до працi, профе-сшного вдосконалення та пiдвищення рiвня життя;

ефективна реалiзацiя iмперативу екологiзацГ! промислового виробництва i продукцГ!;

формування паритетного дiалогу та партнерського спiвробiтництва суст-льного, державного та бiзнесового секто-рiв у процесах стратегiчного розвитку економши;

досягнення стiйкого конкурентного статусу на стратепчно визначальних (важливих) ринках.

Деталiзацiя (специфiкацiя) цiлей неоiндустрiалiзацi! мае бути безпосеред-ньо орiентована на розв'язання виявле-них актуальних проблем промислового зростання та розвитку. Для формування концептуально! моделi неоiндустрiалiза-цi! як нацiонального економiчного проекту вихiдною мае бути ознака рiвня еко-номiчно! системи. Саме на рiзних госпо-дарсько-управлшських рiвнях (макро-, мезо-, мiкрорiвень) виявляються групи особливих iнтересiв, якi конкретизуються в особливих завданнях, формуються спе-цифiчнi цiльовi прiоритети та можливосп для !х реалiзацi!, виникають яюсно вiд-мiннi економiчнi ефекти й ризики. Наре-штi, для кожного рiвня формуеться спе-цифiчне шституцшне середовище, насамперед управлiнська структура, зако-нодавчо-нормативне забезпечення тощо.

З урахуванням специфши економiч-но! ситуацi! у нацiональнiй економщ та зумовлених цим проблем до актуального

пepeлiкy ц^й нeoiндycтpiaлiзaцiï дoцi-льнo включити (у дyжкax зaзнaчeнo ocнoвнi цiльoвi iндикaтopи):

нa мaкpоpiвнi^.

пiдвищeння poлi пpoмиcлoвocтi у зaгaльниx peзyльтaтax й eфeктивнocтi нaцioнaльнoï eкoнoмiки (збiльшeння ^o-миcлoвoï чacтки ВДВ у зaгaльнoмy oбcязi пo eкoнoмiцi; випepeджaльнi тeмпи зpoc-тaння oбcягiв пpoмиcлoвoï пpoдyкцiï, ВДВ, пpoдyктивнocтi пpaцi);

cтpyктypний poзвитoк пpoмиcлoвo-cri нa ocнoвi виcoкoeфeктивниx видiв пpoмиcлoвoï дiяльнocтi зa тaкими cycm-льнo знaчyщими цiльoвими ^^pmera-ми, як eкoнoмiчнa бeзпeкa, глoбaльнa кoнкypeнтocпpoмoжнicть, pecypcoeфeк-тивнicть, iннoвaцiйнicть, eкoлoгiчнicть тa iн. (збiльшeння чacтки нayкoeмниx тa виcoкoтexнoлoгiчниx виpoбництв; вiднoc-нe cкopoчeння cпoживaння кpитичниx pecypciв; oптимiзaцiя cпiввiднoшeння виpoбництв пpoдyкцiï ocнoвниx пpoмиc-лoвиx гpyп (зa пpизнaчeнням);

збiльшeння впливу iннoвaцiйнoгo чинникa та зpocтaння, poзвитoк тa шн-кypeнтocпpoмoжнicть пpoмиcлoвocтi (зpocтaння чacтки iннoвaцiйнoï пpoдyкцiï в oбcягax peaлiзoвaнoï; пiдвищeння piвня нayкoeмнocтi пpoмиcлoвoгo виpoбництвa; збiльшeння пpиcyтнocтi нaцioнaльнoгo виpoбництвa нa cвiтoвoмy iннoвaцiйнoмy pинкy);

якicнe oнoвлeння тopгoвeльнo-eкo-нoмiчнoгo бaлaнcy eкcпopтy/iмпopтy ^o-миcлoвиx тoвapiв i пocлyг зa paxyнoк pдинaльниx змiн ïx oбcягiв i cтpyктypи (пoзитивнa динaмiкa caльдo eкcпop-тy/iмпopтy зa виcoкoтexнoлoгiчними ви-дaми пpoдyкцiï; piвeнь кpитичнoï зaлeж-нocтi вiд eкcпopтy/iмпopтy зa oкpeмими тoвapними гpyпaми; piвeнь пpoдyктoвoï тa тepитopiaльнoï дивepcифiкaцiï eкcпop-

ту);

фopмyвaння pинкy пpaцi, aдeквaт-нoгo пoпитy «iндycтpiï 4.0», нacaмпepeд,

у чacтинi виcoкoквaлiфiкoвaниx фaxiвцiв з нoвiтнix пpoмиcлoвиx тexнoлoгiй (пoзи-тивнa динaмiкa пoпитy eкoнoмiки нa фa-xiвцiв з aвaнгapдниx тexнoлoгiй; пpиpicт виcoкoтexнoлoгiчниx poбoчиx мюць);

нa мeзоpiвнi (окpeмi вupобнuцmвa, peгiонu, госnодapсько-вupобнuчi уmво-peння):

фopмyвaння якюш нoвoï cтpyктyp-нo-тexнoлoгiчнoï бaзи пpoмиcлoвиx ви-poбництв нa ocнoвi кoмплeкcнoгo впpo-вaджeння нoвiтнix iннoвaцiйниx тexнoлo-гiй (зpocтaння чacтки пpoдyкцiï, виpoб-лeнoï з викopиcтaнням пpoгpecивниx !ex-нoлoгiй; пoлiпшeння тexнoлoгiчниx xapa-ктepиcтик виpoбництвa - eнepгo- тa pe-cypcocпoживaння, гнyчкocтi, тpивaлocтi виpoбничoгo циклу, piвня eкoлoгiчнoгo нaвaнтaжeння тa бeзпeки yмoв пpaцi то-Щo);

фopмyвaння внyтpiшнix eфeктивниx «лaнцюжкiв вapтocтi» та ocнoвi вдocкo-нaлeння opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiчниx !a iнcтитyцiйниx yмoв здiйcнeння мiжгaлy-зeвиx зв'язкiв у пpoмиcлoвocтi;

cтвopeння лoкaльниx (у мeжax aд-мiнicтpaтивниx тepитopiй aбo мiжтepитo-piaльниx кooпepaцiйнo-iнтeгpaцiйниx ут-вopeнь) cyчacниx пpoмиcлoвиx кoмплeк-ав як вaжливoгo чинникa coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy кoнкpeтниx тepи-тopiй !a гpoмaд;

зaбeзпeчeння нoвoï якocтi пpoмиc-лoвoï iнфpacтpyктypи-лoгicтичнoï, мapкe-тингoвo-збyтoвoï, нayкoвo-iннoвaцiйнoï, бiзнec-iнфpacтpyктypи; нa мiкpоpiвнv.

фopмyвaння/нapoщyвaння cтpaтe-гiчниx кoнкypeнтниx пepeвaг (пoзитивнa дитам^ нayкoeмнocтi виpoбництвa тa iннoвaцiйнoï aRr^^cri; збiльшeння пpи-cyтнocтi нa глoбaльниx pинкax виcoкo-тexнoлoгiчнoï пpoдyкцiï; нaближeння дo cвiтoвиx пoкaзникiв виpoбничoгo pecyp-cocпoживaння тa eкoлoгiчнocтi);

розширення можливостей задово-лення диференцiйованого споживчого попиту на промисловi товари та послуги (пщвищення рiвня диверсифшацп вироб-ництва; зростання частки 1КТ у марке-тингово-збутовiй дiяльностi);

змiцнення позицш на ринках, що динамiчно розвиваються;

участь в ефективних «ланцюжках створення вартосп» рiзного просторового (нацiональнi, регюнальш та глобальнi) та органiзацiйно-господарського формату.

Визначеш для кожного рiвня цш доцiльно конкретизувати у формi завдань iз визначенням необхiдних кiлькiсних та яюсних результатiв (з урахуванням вихщ-них умов, етапу здiйснення та доступних ресурсiв).

У межах формування нацюнально! концепцп неоiндустрiалiзацi! можуть бути запропоноваш поетапнi завдання для реалiзацi! на загальноекономiчному рiвнi.

На першому етапi (до 2020 р.) клю-човим е завдання зупинення системног деградацп промислового виробництва (де1ндустр1ал1заци) та виявлення потен-цтно ефективних осередк1в зростання (розвитку). Це передбачае: збереження основних факторних ресурав промисло-востi (якi мають економiчний потенцiал для конкурентоспроможного функцюну-вання й розвитку), дiевих каналiв i меха-нiзмiв !х руху та вщтворення; невщклад-ну реалiзацiю фшансово доступних мо-дернiзацiйних проектiв для оновлення основного катталу; ревiзiю ефективносп наявних ринкiв збуту та комплексну тд-готовку до поступово! дифузп у новi то-варнi сегменти; полшшення експлуата-цiйного стану та початок реалiзацi! про-ектiв розвитку об'екпв промислово! ш-фраструктури загальнодержавного зна-чення. Успiшнiсть вирiшення цього завдання вщображаеться в утриманш еко-номiчних показникiв промисловостi у межах стабшьно позитивних трендiв об-

сягiв й ефективностi виробництва. З ура-хуванням ретроспективи характеристик нацюнально! промисловостi та тенденцш промислового розвитку у свiтi такими шдикаторами можна визначити показни-ки: стабшзацп промислово! частки ВДВ в економщ у межах 25-27%; стабшзацп частки переробно! промисловостi у про-мислових обсягах (випуску - не менше 80%, ВДВ - 60-65, реалiзовано! продук-цi! - 65-70%); збшьшення частки маши-нобудування у промисловосп до 15%; забезпечення щорiчних iндексiв продук-цi! у межах 3-5% приросту.

На другому етат (2020-2025 рр.) ключовим завданням мае стати форму-вання базових платформ нео1ндустр1аль-ного розвитку - 1нновац1йно-техноло-г1чно'г, ресурсног, Ыформацтно-комутка-ц1йно1, структурног, оргатзацтно'г, Iн-ституцтног. Виршення завдань другого етапу вщображаеться у зростаючш дина-мщ показниюв, яю характеризують рь вень та яюсть iнновацiйно! активностi, швестицш, ресурсоспоживання, струк-турних змiн, оргашзацп виробничих й управлiнських процесiв. Для укра!нсько! промисловостi прийнятними iндикатора-ми можна визначити так! динамша швестицш та шновацш - на рiвнi кра!н, що динамiчно розвиваються на шновацшно-iнвестицiйнiй основi; ефектившсть струк-турних пропорцiй виробництва та вщтворення - на рiвнi конкурентоспроможних та високодинамiчних промислових секто-рiв; зростання кiлькостi освоених ушка-льних промислових технологiй; динамiч-не скорочення обсяпв споживання кри-тичних/стратепчно важливих ресурсiв; збiльшення частки нових енергоресурав та композицiйних матерiалiв у структурi промислового ресурсоспоживання. Уза-гальнююча оцшка успiшностi вирiшення завдань другого етапу - полшшення рей-тингових позицш Укра!ни за базовими

iндикaтopaми eфeктивнocтi в peйтингy глoбaльнoï кoнкypeнтocпpoмoжнocтi.

Ha тpeтьoмy eтaпi (2026-2030 pp.) ключoвe зaвдaння - nовномaсшmaбнa peaлiзaцiя сустльно узгоджeнux сцeнapiïв сuсmeмного нeоiндусmpiaльного pозвumку нaцiонaльноï eкономiкu. Уcпiшнicть pe-aлiзaцiï зaвдaнь цьoгo eтaпy xapa^eproy-eтьcя дocягнeнням якicнo нoвиx !a стш-киx тpeндiв динaмiки виpoбництвa, i^ec-тицiй, iннoвaцiй, pecypcoeфeктивнocтi, яшей cтpyктypи (у piзниx acпeктax), yчa-cri у мiжнapoднiй тopгiвлi !a poзпoдiлi пpaцi (нoвi гeoeкoнoмiчнi пoзицiï). Узa-гaльнeнi iндикaтopи: у глoбaльнoмy вимь pi - нaбyrrя пeвниx тoп-пoзицiй у perio-нaльнo-глoбaльниx penra^ax eкoнoмiч-нoгo poзвиткy тa кoнкypeнтocпpoмoжнoc-тi (зa нaйвaжливiшими oзнaкa-ми/cтpaтeгiчними нaпpямaми poзвиткy); у лoкaльнoмy вимipi - зaбeзпeчeння ocнoв-ниx iндикaтopiв poзвиткy нaцioнaльнoï пpoмиcлoвocтi нa piвнi cepeднix пoкaзни-кiв Т0П-20(50) пpoмиcлoвo poзвинyтиx ^arn.

Прюритетт нanрями неотдуст-рiaльноï стрaтeгiï промислового роз-витку

Iнновaцiйно-mexнологiчнi домiнaн-

mu

Упpoвaджeння iннoвaцiйниx тexнo-лoгiй cyчacнoгo cвiтoвoгo piвня мae агати пpoвiдним нaпpямoм нaцioнaльнoï нeoiн-дycтpiaльнoï cтpaтeгiï eкoнoмiчнoгo poз-витку. Ц зyмoвлюeтьcя як мacштaбними втpaтaми ocнoвнoгo кaпiтaлy, тaк i вщ-cyraicTO cyчacнoï тexнoлoгiчнoï ana^op-ми для якicнo iншoï мoдeлi зpocтaння й poзвиткy виpoбництвa. Cвiтoвa пpaктикa cвiдчить пpo визнaчaльнy poль iннoвaцiй у зaбeзпeчeннi нoвoï динaмiки й eфeктив-нocтi як пpoмиcлoвocтi, тaк i eкoнoмiки в цiлoмy. Цe пiдкpecлeнo, зoкpeмa, в ocтaннiй дoпoвiдi щoдo Глoбaльнoгo ш-дeкcy iннoвaцiй - 2016 «Пepeмaгaючи з

глoбaльним нoвoввeдeнням»: «Iннoвaцiя зapaз шиpoкo визнaeтьcя як цeнтpaльний дpaйвep (pyшiй) eкoнoмiчнoгo зpocтaння i poзвиткy. З мoмeнтy пepшoгo випycкy GII нayкa i нoвoввeдeння cтaли бiльш вщ^и-тими, пapтнepcькими i гeoгpaфiчнo poз-пoвcюджeними» [21]. Як пpaвилo, дo пepшoï дecятки глoбaльниx iннoвaтopiв вxoдять ^aí™ з вишким piвнeм coцiaль-нo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy, щo пiдкpec-люе нepoзpивний зв'язoк нoвoввeдeнь з eфeктивнicтю.

Iннoвaцiï cyттeвo пoлiпшyють якicть зaдiяниx фaктopiв виpoбництвa. А цe, як дoвeдeнo бaгaтьмa нayкoвими дoc-лiджeннями, e визнaчaльним для зpoc-тaння, eфeктивнocтi !a кoнкypeнтocпpo-мoжнocтi бyдь-якoï cyчacнoï eкoнoмiки. Heoiндycтpiaлiзaцiя мae зaбeзпeчити зpo-cтaння iнтeнcивнocтi iннoвaцiйниx ^o-цeciв !a швидкicть мiжгaлyзeвoгo poзпo-вcюджeння iннoвaцiй як ключoвиx чин-никiв пiдвищeння кoнкypeнтocпpoмoж-нocтi.

Haдзвичaйнy aктyaльнicть iннoвa-цiйнoгo пocryпy для Укpaïни yнaoчнюe динaмiкa нaцioнaльниx пoкaзникiв Eno-бaльнoгo iндeкcy iннoвaцiй (Global Innovation Index - GII) [21-23]. Пpoтягoм 2013-2016 pp. Укpaïнa пoлiпшилa cвoï peйтингoвi пoзицiï, пiднявшиcь iз 71 мю-ця (2013 p., 142 ^ши) нa 56 (2016 p., 128 Epam). У 2014-2015 pp. щ пoзицiï визнaчaлиcя вiдпoвiднo 63 (143 ^aí™) тa 64 мюцями (141 ^ama). Утiм цe да мoж-нa ввaжaти piвнeм, aдeквaтним пoтpeбaм тa пoтeнцiaлy вiтчизнянoï eкoнoмiки.

Cтpaтeгiчнi нaпpями oнoвлeння тex-нoлoгiчнoгo yклaдy пpoмиcлoвoгo виpoб-ництвa (як i шшик гaлyзeй peaльнoгo ce^ TOpy eкoнoмiки) oб'eктивнo мaють визда-чaтиcя з ypaxyвaнням дeкiлькox чинниюв.

Пo-пepшe, цe зaгaльнi тpeнди poз-витку тa дocтyпнicть cyчacниx тexнoлo-гiй, якi «витиcкyють» тpaдицiйнi мaтepi-aли, мeтoди oбpoбки тa кoмпoзицiï пpo-

дукцп, форми оргашзацшно-виробничих та ринкових комушкацш тощо. Кра!ни, якi обрали шновацшну модель неошдуст-рiалiзацi!, фокусують технолопчш стратеги на впровадження у промислове ви-робництво нано-, бю-, iнформацiйних технологiй. Цi технологи мають ниш дос-татнiй рiвень практичних розробок, при-датних для ефективного запровадження у виробництво, i забезпечують вiдчутнi ефекти за такими показниками, як енер-го- та ресурсозаощадження, ресурсоефек-тивнiсть, якiсть продукци, еколопчна безпека та iн.

По-друге, це чинник структурно! специфiки нащонально! економiки (про-мисловосп). Вiдстала галузева структура (за видами виробництв) об'ективно стри-муе процеси шновацш, суттево впливае на !х iнтенсивнiсть й економiчнi резуль-тати. Як свщчить свiтова економiчна практика, найбiльш шновацшно актив-ними е новiтнi високотехнолопчш вироб-ництва, зокрема у сферi 1КТ, авiа- та ра-кетно-космiчнiй галузi. Саме в авангард-них галузях новiтнi технологи утворю-ють системну платформу для !х розвитку, охоплюючи всi етапи та функци вироб-ництва. У традицiйних галузях бшьш поширеною е локальне використання технологiчних iнновацiй для полшшення окремих економiчних характеристик ви-робництва чи продукци.

Зважаючи на структурш недолiки нащонально! економiки загалом i промис-ловостi зокрема, технологiчнi шноваци неоiндустрiального спрямування (на ос-новi нано-, бiотехнологiй та 1КТ), ймовь рно, вiдчуватимуть стримуючий тиск структурно! деградацп. Тому !м мають передувати кардинальш структурно-галу-зевi змiни. Останш, у свою чергу, немож-ливi без масштабних i комплексних шновацш. Це «замкнене коло» унаочнюе не-обхiднiсть цiлеспрямованого поеднання зусиль держави та бiзнесу в системному

розв'язанш проблем структурно-техноло-ri4Horo розвитку.

По-трете, важливу роль вiдiграe чинник наявносп необхiдного науково-технiчного, фшансового, кадрового за-безпечення. Технологiчнi шновацй, як правило, потребують значних науково-дослiдних розробок (R&D), фiнансових витрат та висококвалiфiкованих фахiвцiв, достатньо вмотивованих рiвнем оплати працi.

У визначенш перспективi (до 2030 р.) домшантами технологiчних iн-новацiй у промисловосп мають стати новi технологГ!, на основi яких буде за-безпечено: конкурентний рiвень енерго-та ресурсоспоживання; нормативно прий-нятнi (за нащональними або мiжнарод-ними стандартами) параметри еколопч-ного навантаження на довкшля; полiп-шення умов та безпеки пращ; необхщний для просування на свiтовi ринки рiвень вiдповiдностi продукщ! мiжнародним вимогам (технiчним умовам, стандартам), насамперед, у межах угод про СОТ та Асощащю з €С. Таким чином, мае бути сформований новий технолопчний базис промислового виробництва з провщною роллю сегментiв п'ятого та шостого тех-нологiчних укладiв.

Серед новiтнiх технологiй, якi мають бути широко використаш як складова сучасно! технологiчно! платформи неош-дустрiального розвитку, - цифровi технологи, якi принципово змiнюють форми i методи виробничих, бiзнесових, управ-лiнських комунiкацiй. Це, у свою чергу, стае чинником скорочення трансакцшних витрат, а зрештою - збшьшення ефектив-ностi економiки.

Увага до питання ефективного розвитку цифрових технологий у свiтi зрос-тае. Так, саме цш проблемi присвячено рiчну доповiдь Свiтового банку «Цифро-вi дивiденди» (2016 р.) [24]. Як зазнача-ють автори доповвд, цифровi технологГ!

стрiмко розвивалися останш два десяти-л^тя й викликали великий ажiотаж щодо можливостей, якi надае епоха цифрових теxнологiй. Однак розповсюдження дов-гоочшуваних виграшiв, таких як тдви-щення продуктивностi, розширення можливостей для бщних та середнього класу, пщзв^шсть органiв влади та компанiй, виявилося не таким широким, як очшу-валося. Зокрема, один iз керiвникiв робо-ти з пiдготовки доповвд Дипак Мiшра (Deepak Mishra) тдкреслюе: «Ми подшя-емо оптимiзм Силшоново'1 долини, коли це стосуеться трансформацшного потен-цiалу цифрових теxнологiй. Але не «ви-гщного» погляду, що вигоди е гарантова-ними та автоматичними. Ми вважаемо, що перетворення цифрових швестицш на дивiденди е набагато важчим, шж про це говорили багато експер^в» [25]. Як стве-рджуеться у доповiдi Св^ового банку, подолання цифрово'1 нерiвностi мае стати загальносв^овим прiоритетом з метою забезпечення зростання, створення робо-чих мюць та пiдвищення якостi послуг. Водночас наголошуеться, що ймовiрнiсть отримання «цифрових дивiдендiв» збь льшиться, якщо краши будуть придiляти позамережевим факторам не менше ува-ги, шж теxнологiям.

Акmивiзaцiя фактора R&D у кон-mексmi тновацтно'г моделi неоiндусmрia-лiзaцiг

Будь-яким практичним шноващям передуе фаза НДДКР (R&D). Саме ця сфера стае ниш ареною найгостршо'1 глобально'1 конкурентно1 боротьби держав i корпорацiй. На даному етат наука виконуе свою роль продуктивно1 сили через глибоку штеграшю з потребами конкретного виробництва. Важливою економiчною властивiстю R&D е ix здат-нiсть до мультипшкативних ефектiв в економiцi: дослiдження та розробки, здшснеш в однiй галуз^ впливають на показники iншиx галузей та економши в

цiлому. Мiжгалузевi R&D ефекти вини-кають завдяки рiзним каналам передачi, основнi серед яких - торпвля товарами та послугами, обмш патентами, викорис-тання шновацш.

Практичне задiяння цього фактора для забезпечення зростання й розвитку нов^нього виробництва в Укршш е до-сить складним завданням в умовах майже повно1 втрати потенцiалу науково-теxнiчноi сфери та фiнансово-бюджетниx проблем. Його виршення потребуе пев-ного часу, ресурс якого давно вичерпа-ний. Тому, враховуючи досвiд шших кра-1н та тенденц11 формування регiональниx i глобального науково-iнновацiйного простору, найближчi перспективи промисло-вих технолопчних iнновацiй в Украiнi доцшьно пов'язувати з активною коопе-рашею та iнтеграцiею у науково-теxнiчнi, фшансов^ виробничi структури. Зокрема, з тдписанням Угоди про Асоцiацiю з €С вiдкриваеться можливiсть залучитися до активнiшоi участi у програмах науково-техшчного розвитку GC, що мае сприяти реальнш iнтеграцii Укра1ни у европейсь-кий дослiдницький простiр. Нинi Украша мае довготермiновi договори з €С щодо спiвробiтництва у сферi дослщжень та теxнологiй (S&T) i мае статус асоцшова-ного члена рамково1 програми Horizon 2020. Особливий штерес у контекстi реа-лiзацii неоiндустрiальноi моделi стано-вить участь втизняних науковцiв у проектах блоку «Iндустрiальне лiдерство», спрямованих на забезпечення лщерства у промислових теxнологiяx за допомогою спецiальноi пiдтримки найсучаснiшиx технологий (1КТ, нано- та бiотеxнологiй, розробки нових матерiалiв тощо). Розши-рюються також можливосп спiвпрацi iз Стратепчним форумом з мiжнародного спiвробiтництва у сферi науки i техноло-rii (Strategic Forum for International Science and Technology Cooperation — SFIC) [26].

Kpiм нapoщyвaння пoтeнцiaлy влa-cниx R&D, дoцiльнo пepeдбaчити мйжли-вocтi шиpшoгo викopиcтaння тaкoгo ш-нoвaцiйнoгo pecypcy, як виcoкoтexнoлo-гiчний iмпopт. ^й пiдxiд мae дocтaтньo нayкoвo-aнaлiтичниx i пpaктичнo пщ-твepджeниx apгyмeнтiв щoдo пoзитивниx peзyльтaтiв iннoвaцiйнoгo poзвиткy era-нoмiк1.

Зaлyчeння зoвнiшнix R&D чepeз iмпopт iннoвaцiйниx тexнoлoгiй i пpoдyк-цП мae бути eфeктивнo викopиcтaний для cтaбiлiзaцiï тa мoдepнiзaцiï бaгaтьox ^o-миcлoвиx гaлyзeй. Для ^oro нeoбxiднo вceбiчнo (чepeз митнo-тapифнi, пoдaткo-вi, фiнaнcoвi, зoвнiшньoтopгoвeльнi ш-cтpyмeнти) нa пeвний чac пoлeгшити yмoви для виcoкoтexнoлoгiчнoгo iмпopтy. Цi тaктичнi зaxoди cлiд poзглядaти як кoмпeнcaтopи дeфiциry нeoбxiдниx pe-cypciв !a чacy нa opгaнiзaцiю влacниx R&D cyчacнoгo cвiтoвoгo piвня. Вoднoчac таявш бюджeтнi кoшти дoцiльнo cкoнцe-

1 Tax, у poбoтax J. Bernstein, P. Mohnen [27], D. Coe, E. Helpman [28], D. Guellec, van Pottelsberghe de la Potterie B. [29]; N. Sakurai, E. Ioannidis, G. Papaconstantinou [30] !a in. 6yflo виявлeнo cтiйкi пoзитивнi зв'язки м1ж iмпopтoм тexнoлoгiй !a тeмпaми npnpoCTy пpoдyктивнocтi пpaцi. У poбoтi [31] F. Castellacci дoвeдeнo, щo мaлi eкoнoмiки oтpимyють 61льший eфeкт в1д iмпopтy пpoгpecивниx тexнoлoгiй пopiвнянo з eфeктивнicтю внyтpiшнix iнвecтицiй в iннoвaцiï'. I xoHa зa мacштa6aми yкpaïнcькa eкoнoмiкa ne нaлeжить дo мaлиx, ниш, з ypaxyвaнням нaявниx eкoнoмiчниx втpaт й iнвecтицiйниx o6мeжeнь, вoнa yмoвнo мoжe бути вiднeceнa дo цieï гpyпи. Вiдтaк, зaзнaчeнi eфeкти ввд iмпopтy тexнoлoгiй e дocить iмoвipними. В ^pami тaкi aнaлiтичнi дocлiджeння пpaктичнo ж здiйcнювaлиcя. OEpeHÍ cnpo6n вiтчизняниx шугов^ (нaпpиклaд [32]) cтикнyлиcя з пpoблeмoю iнфopмaцiйнo-cтaтиcтичнoгo зa6eзпeчeння. Oднaк бyлo виявлeнo, щo в yкpaïнcькiй eroTOi^^i тa пpoмиcлoвocтi ц eфeкти мaйжe нeпoмiтнi. Taкий виcнoвoк цiлкoм лoгiчнo yклaдaeтьcя в зaгaльнy мoдeль гocпoдapювaння, opieнтoвaнy na пepepoзпoдiл peнтниx дoxoдiв мoнoпoльнoгo пoxoджeння i, як na^^oE, na iннoвaцiйнy пacивнicть.

нтpyвaти та пiдтpимкy нayкoвo-тexнiчниx нaпpямiв, якi визнaчaтимyть poзвитoк влacниx виcoкoтexнoлoгiчниx виpoб-ництв.

Прiоритeтнi структурт neрe-творeння

Як зaзнaчeнo вищe, icнyючa dpy^ !ypa yкpaïнcькoï eкoнoмiки у бyдь-якoмy ac^^i (гaлyзeвoмy, фaктopнo-pecypcнo-му, зoвнiшньoтopгoвeльнoмy, opгaнiзa-цiйнoмy) e тaкoю, щo да вiдпoвiдae cy-чacним пoтpeбaм eкoнoмiчнoгo poзвиткy ^aí™. Toмy нaдзвичaйнo вaжливo poз-глядaти кoмплeкcнi cтpyктypнi змши як бeзyмoвний пpiopитeт нeoiндycтpiaлiзa-цп.

Гaлузeвuй acneRm (npомuсловi eu-pобнuцmвa)

Як cвiдчить викoнaний aнaлiз, бшь-шicть eкoнoмiчнo poзвинyтиx кpaïн !a кpaïн, щo динaмiчнo poзвивaютьcя, po6-лять cтpaтeгiчнy cтaвкy у влacниx мoдe-ляx нeoiндycтpiaлiзaцiï нa виcoкoтexнo-лoгiчнi виpoбництвa, щo пpoдyкyють тайбшьшу чacткy дoдaнoï вapтocтi, мa-ють зpocтaючi pинки збуту, зaдoвoльня-ють coцiaльнo-тpyдoвi й eкoлoгiчнi вимo-ги cyra^o^a. I xoчa глoбaльнa шнку-peнцiя змiщyeтьcя caмe в щ гaлyзi, aктив-нicть щoдo ocвoeння тa poзвиткy циx ви-poбництв тiльки пocилюeтьcя. Питaння лишe в тому, в який eкoнoмiчний otocí6 цe вiдбyвaeтьcя: зa paxyнoк пpиcкopeнoгo кoпiювaння пpoгpecивниx тexнoлoгiй у дiючoмy виpoбництвi, влacнoгo нapoщy-вaння нayкoвo-тexнiчнoгo пoтeнцiaлy, мacoвoгo зaлyчeння iннoвaцiйнo нaпoв-нeнoгo iнoзeмнoгo кaпiтaлy, внyтpiшнix цiльoвиx iнвecтицiй тoщo. Мeтoди тa ш-cтpyмeнти, якi зaлyчaютьcя, cпpямoвaнi a6o нa пocилeння нaявниx кoнкypeнтниx пepeвaг, a6o нa фopмyвaння нoвиx, iз ви-coким cтpaтeгiчним пoтeнцiaлoм.

Пpинципoвим для poзв'язaння пpo-блeми cтpyктypниx змiн зaлишaeтьcя пи-тaння yчacтi дepжaви (фyнкцiя, мacштaб

втручання, форми впливу). Як правило, в економiчнiй полчищ рiзних за рiвнем й устроем кра!н завжди присутнi шстру-менти, що працюють як каталiзатори роз-витку авангардних галузей.

Специфша укра!нсько! ситуаци у проблемi визначення прюритетних для розвитку високотехнологiчних вироб-ництв зводиться до вибору не стшьки з тих, якi вже маемо, скшьки з тих, яю не-обхiдно мати для забезпечення певних суспiльних цiлей. На нишшньому етапi серед таких цiлей мають домшувати на-цiональна безпека, економiчний суверень тет, якiсть життя (включно з еколопчною складовою).

Вiдповiдно неоiндустрiалiзацiя мае прискорити розвиток високотехнолопч-них виробництв, яю забезпечують досяг-нення зазначених цiлей (оборонно-промисловий комплекс, ракетно-космiчна галузь, енергетичне, транспортне, медич-не машинобудування, виробництво еко-логiчних харчових продуктiв та фармако-логiчних препарапв).

Недоцiльно проiгнорувати той шанс, який надають активiзацi! структур-них процеав в економiцi та промисловос-т поди на Донбасi. Поштовх для розвитку, який вимушено отримала втизняна оборонна промисловють, мае принести вщчутш змiни щодо пiднесення наукоем-них галузей та збiльшення випуску висо-котехнолопчно! продукцп, зокрема, по-двiйного використання.

Становленню й економiчному тд-несенню високотехнологiчних виробництв у межах реалiзацi! нащонально! неошдус^ально! моделi мае сприяти утворення ефективних виробничих лан-цюжкiв додано! вартосп, промислових кластерiв, регiональних ланок нащонально! шновацшно! системи.

Особлива увага мае бути придшена розвитку сектору 1Т-шдустрй. Загально-вiдома його роль у зростанш економiк не тшьки промислово розвинутих кра!н, але

i насамперед так званих нових шдустрь альних (1ндГя, Китай, Iндонезiя та ш.). Рiвень конкурентоспроможностi IT-шдустрп е вагомим аргументом у вирь шеннi питання для iноземних iнвесторiв про вкладання в кра!ну грошей.

Сучасний стан його розвитку в Укра!ш досить високо оцiнюеться у мГж-народних порГвняннях1. Тож необхщно використати iнтелектуальний капiтал вГтчизняних фахiвцiв для розвитку IT-ГндустрГ! як ефективного елемента про-гресивно! структури економши.

Трансформаця мiжнародного економiчного ствробШництва

Використання потенщалу економiч-но! штеграцп та глобалiзацi! для приско-рення розвитку нащональних економiк е важливим напрямом сучасних економiч-них стратегий багатьох кра!н Гз рГзним рГв^м конкурентоспроможностГ. В умо-вах високого ступеня вГдкритосп ринкГв, розширення торпвлГ, поглиблення мГж-народного розподГлу пращ розвиток еко-номГки будь-яко! кра!ни визначаеться сполученням ендогенних та екзогенних факторГв зростання. Тому в нащональнш моделГ неоГндустрГалГзацГ! мають бути передбачеш стратегГчно значущГ напрями штеграцп нащонального виробництва у свГтовГ економГчш процеси та структури. Йдеться насамперед про так зваш «гло-бальш вартГснГ ланцюжки» (Global value

1 У даному аспектГ становить Гнтерес Гн-терв'ю А. Гундера, Президента Американсько!' торгово!' палати в Укрш'ш, про розвиток вгтчизня-но!' IT-шдустри: «Это армия интеллектуалов, которые меняют мир. Это высшая математика. Уровень подготовки украинских программистов очень хороший. Но нужны дальнейшие инвестиции в образование и профессиональное развитие. Официально в области IT в Украине работает более 75 тысяч человек. Это много. И, знаете, немец, который едет в своем BMW, не догадывается, что система его авто разработана здесь. Или мы с вами смотрим мировые кинопремьеры и не подозреваем, что анимация для картин создана украинскими специалистами» [33].

chains - GVCs) та «глобальш постачальш ланцюжки» (Global supply chains - GSCs). За оцшками фахiвцiв [34], глобальна тор-гГвля скеровуеться ТНК, на якГ нинГ при-падае близько 80% обсягу свГтово! торгь влГ. I саме ТНК вирГшують, якГ кра!ни будуть активними учасниками процесу створення додано! вартостГ, а якГ залиша-тимуться осторонь.

За останш два десятилГття процеси розвитку GVCs значно активГзувалися, що пояснюеться економГчною глобалГза-цГею. ЦГ ланцюжки як форми поглиблен-ня економГчно! штеграцГ! суттево еволю-цГонували та стали одним Гз ГндикаторГв успГшностГ (конкурентоспроможносп) нацГональних економГк. Вони забезпечу-ють певш виграшГ для розвитку кра!н, що дае пГдстави дослГдникам та розробникам економГчно! полГтики розглядати !х як драйвери для вирГшення проблем зрос-тання ефективностГ.

ЕкономГчна роль GVCs пов'язана з !х впливом на зайнятють, витрати та доходи виробництва (економГки), загальнГ умови мГжнародно! торгГвлГ, ГнвестицГй та конкуренцп. При цьому вирГшального значення набувае позицюнування кра!ни у GVCs - на початкових стадГях (R&D, дизайн), безпосередньо у виробничому процесГ, на стадГ! надання послуг спожи-вачам продукцГ!. У сучасному виробниц-твГ початковГ стадГ! передбачають вико-ристання Гнтелектуального кашталу, що забезпечуе кращу динамГку додано! вартостГ та бГльшГ доходи. 1нтелектуальний каттал розглядаеться як провГдна детер-мшанта для перспектив ефективно! (ви-сокодохщно!) участГ нацГональних економГк у GVCs.

Зважаючи на вщносно непоганий потенщал розвитку Гнтелектуального капГталу в Укра!ш, доцГльно використати щ можливостГ для активГзацГ! стратегГчно важливих R&D як чинника включення нацГональних виробництв у GVCs. Зок-рема, вже сьогодш можна говорити про

реальш кроки у сферi 1Т-шдустрп, аеро-космiчнiй галузi, виробництвi нових ма-терiалiв тощо.

Надзвичайно важливим залишаеть-ся питання ефективних форм викорис-тання в^чизняного iнтелектуального ка-пiталу, при яких iнтереси фахiвцiв, дер-жави та бiзнесу були б узгодженими, а розподш отриманих ефектiв (вигiд) -збалансованим.

Ниш GVCs е переважно регионально орiентованими: домiнуюча частка експор-ту традицшно припадае на сусiднi (су-мiжнi) економiки або також на кра!ни певного регiонального утворення (напри-клад СС, НАФТА та ш.). Значною мiрою це залежить вщ транспортних витрат. Таким чином, тарифна пол^ика на транс-портi та глобальш тенденцп в цiй сферi впливатимуть на географiчнi вектори розвитку оусб.

Iнституцiоналiзацiя неотдустр^ ального розвитку

Неошдус^альна модель розвитку мае отримати належну iнституцiоналiза-цiю. Тобто потреба в неоiндустрiалiзацГ! мае бути усвщомлена як суспiльна, для реалiзацГ! яко! необхiднi особливi соцiа-льш iнститути - правила i норми соща-льно-економiчно! поведiнки, втiленi через вщповщш структури, органiзацiйно-ко-мунiкацiйнi зв'язки, законодавчо-норма-тивне забезпечення (у класичному розу-мшш соцiальнi iнститути виступають як набiр формальних правил, неформальних обмежень та механiзмiв !х примусового здшснення).

Основна мета iнституцiоналiзацi! -адаптащя (або руйнування) традицiйних та цшеспрямоване формування нових для укра!нського суспiльства iнститутiв, ефективних з точки зору досягнення сучас-них цiлей нацiонального та глобального соцiально-економiчного розвитку.

Головна проблема iнституцiоналiза-цп взагалi та нинiшньо! зокрема полягае

в дocягнeннi бiльш-мeнш гapмoнiйнoгo poзвиткy вcix cклaдoвиx cиcтeми co^a-льниx iнcтитyтiв. Haйбiльшим гaльмoм мoжyть cтaти пoвiльнi змiни нeфopмaль-ниx iнcтитyтiв, яю тpaдицiйнo бiльш cy^ тeвo пoзнaчaютьcя нa xapaктepиcтикax пpoцeciв poзвиткy, o^^m e бiльш rnep-цiйними. З iншoгo бoкy, як cвiдчить нo-вiтня y^a^^ra пpaктикa, пpoблeмa cтвopeння дieвиx (eфeктивниx) мexaнiз-мiв пpeвaлюe нaд пpoблeмoю cтвopeння фopмaльниx шститутсв (нacaмпepeд -зaкoнiв).

Вищeзaзнaчeнe дoзвoляe cтвepджy-вaти пpo дoцiльнicть зocepeдитиcя нa пpaктицi iнcтитyцiйнoгo зaбeзпeчeння нeoiндycтpiaльнoï мoдeлi нa пpиcкopeнo-му oнoвлeннi глибинниx нeфopмaльниx iнcтитyтiв чepeз yдocкoнaлeння пpoцeciв ocвiти, виxoвaння, кyльтypнoгo poзвиткy, iнфopмaцiйнoï пoлiтики.

Як cвiдчить пpaктикa, oднa з гoлoв-ниx ^ичин iгнopyвaння фopмaльниx пpaвил - да ïx виpoблeння бeз нaлeжнoï взaeмoдiï з вiдпoвiдними пpoфeciйними cпiльнoтaми, щo зyмoвлюe кoнфлiкти eкoнoмiчниx iнтepeciв, пpoтиpiччя, ^и-тичнe cтaвлeння дo якocтi зaкoнoдaвчo-нopмaтивниx aктiв. Toмy для пoлiпшeння фopмaльниx iнcтитyтiв нeoiндycтpiaльнo-го poзвиткy мae бути зpoблeнo якюний пpopив у кoмyнiкaцiяx дepжaви, бiзнecy тa cycпiльcтвa.

Глoбaльнi пpoцecи XXI ст. пoзнaчe-нi cyrreвим зpocтaнням динaмiзмy в ycix cфepax життя. Цe вжe пpизвeлo i нaдaлi пpизвoдитимe дo пpишвидшeння шсти-ту^йник змiн, пocилeння взaeмoвпливy piзниx iнcтитyцiйниx cиcтeм, a тaкoж нaдae нoвi мoжливocтi для вибopy й aдaп-тaцiï нaйeфeктивнiшиx у нaцioнaльниx yмoвax iнcтитyтiв, aлe вoднoчac пocилюe вимoги дo гнyчкocтi cиcтeми iнcтитyтiв, дo ïx бeзпepepвнoгo oнoвлeння.

Вжновш. Heoiндycтpiaлiзaцiя як cyчacнa кoнцeпцiя eкoнoмiчнoгo зpoc-тaння e зaкoнoмipнoю peaкцieю та фop-

мyвaння нoвиx викликiв, пoтpeб i мoжли-вocтeй, якi якicнo xapaктepизyють нoвy cтaдiю poзвиткy cвiтoвoï eкoнoмiки. Вoнa вiдoбpaжae oб'eктивнy нeoбxiднicть пo-шиpeння eфeктивнiшиx фopм i мeтoдiв гocпoдapювaння, opгaнiзaцiï виpoбництвa !a кopпopaтивниx зв'язкiв, мiжнapoднoгo тopгoвeльнo-eкoнoмiчнoгo cпiвpoбiтниц-твa i глoбaльнoï кoнкypeнцiï. Для eкoнo-мiки Укpaïни, якa тюда пoв'язaнa зi cвi-тoвoю, «нeoiндycтpiaльний пpopив» дo нoвoï якocтi да !ae aльтepнaтиви, aлe пoтpeбye пoшyкy влacнoгo шляxy з ypa-xyвaнням cвiтoвoгo дocвiдy.

Aнaлiз пpoмиcлoвoï пoлiтики i пpaктики piзниx ^arn cвiдчить, щo мoдe-лi нeoiндycтpiaлiзaцiï вибyдoвyютьcя нa cпeцифiчнoмy пiдrpyнтi нaцioнaльниx ц^й, мoжливocтeй i виxiдниx yмoв. Цим зyмoвлeнi вiдмiннocтi cтpaтeгiчниx цiлeй i зaвдaнь, a тaкoж шляxiв (нaпpямiв) ïx дocягнeння. Якщo пpoмиcлoвo poзвинyтi кpaïни poблять cтaвкy нa iннoвaцiйний пpopив дo тexнiкo-тexнoлoгiчниx cиcтeм п'ятого i шocтoгo пoкoлiння, то ^aí™, щo poзвивaютьcя, нaмaгaютьcя нacaмпe-peд пocилити пpoмиcлoвy cклaдoвy в eкoнoмiцi (пepeвaжнo шляxoм eкcтeнcив-нoгo гocпoдapювaння) тa «пpoтиcнyтиcя» у пoтoки cвiтoвoï тopгiвлi.

3a цiльoвим змicтoм пepeтвopeнь у пpoмиcлoвoмy ceктopi Укpaïни cтpaтeгiч-нa мeтa нeoiндycтpiaлiзaцiï в Укpaïнi пo-лягae у вiдpoджeннi пpoмиcлoвoгo виpoб-ництвa як пpoвiднoï !a виcoкoeфeктивнoï cиcтeмнoï кoмпoнeнти нaцioнaльнoгo гocпoдapcтвa i piвнoпpaвнoгo cyб'eктa нoвiтнix cвiтoгocпoдapcькиx пpoцeciв.

Oднaк дoвгoтpивaлi тeндeнцiï ^и-зoвoгo xapaктepy, щo cyпpoвoджyють yкpaïнcькy eкoнoмiкy мaйжe вci 25 po^ ïï дepжaвнoгo cтaнoвлeння тa pинкoвoï тpaнcфopмaцiï, нaдaють poзв'язaнню пpoблeми нeoiндycтpiaльнoï мoдepнiзaцiï пiдвищeнoгo piвня cклaднocтi. №ro ви-знaчaють дeкiлькa чинникiв. Пo-пepшe, нaявнicть вceoxoплюючoгo пepeлiкy coцi-

ально-економiчних завдань, що потребу-ють паралельного виршення за умов !х внутршньо! суперечливостi. По-друге, надзвичайно обмеженi ресурсш можли-востi, серед яких найдефщитшшою стае ресурс часу. По-трете (1 це нинi е найбь льшою специфiчною ознакою), суттеве посилення впливу чинниюв внутршньо-пол^ично! дестабшзацп та зовшшшх геополiтичних загроз. Тому в Укрш'ш пе-реважно економiчний змют проблеми неоiндустрiалiзацi! виявляеться тiсно переплетеним iз завданнями внутршньо! та зовшшньо! полiтики, а в перший ряд стратепчних цiлей потрапляють не кон-курентоспроможнiсть виробництв за ць ною та якютю, а забезпечення нацюналь-но! безпеки й економiчного суверештету. Це потребуе шшо! якостi пол^ичних рь шень щодо загально! стратеги розвитку нацюнально! економiки як на стадп ви-роблення вiдповiдних програм неошдус-трiалiзацi!, так i при здшсненш поточного державного управлiння.

Ефективна нацюнальна модель нео-iндустрiалiзацi! насамперед мае максимально враховувати стратепчш штереси розвитку держави, суспiльства й бiзнесу. В Укра!ш доцiльно виокремлювати !х у трьох основних аспектах - статусно-безпековому (економiчний суверештет та економiчна безпека), геоекономiчному (паритетш позицi! у глобальному розпо-дш працi та конкуренцi!) та сощально-економiчно! ефективностi (екологiчнiсть, ефективнi ресурсоспоживання та зайня-тiсть).

Для устшносп неоiндустрiального розвитку, особливо в умовах системних обмежень, необхщна конкретизацiя його цшей та iндикаторiв !х досягнення, насамперед, для рiзних господарсько-управлiнських рiвнiв (макро-, мезо-, мш-ро-). З урахуванням складностi реалiзацi! неоiндустрiально! концепцi! в умовах полiтико-економiчних реалiй укра!нсько!

економГки важливим принципом органь зацГ! системних перетворень мае стати етапшсть.

В укра!нськГй економщ практично вичерпанГ можливостГ екстенсивного зростання на основГ традицГйних факто-рГв (природнГ та демографГчнГ ресурси, низькотехнолопчний експорт, соцГально-трудова експлуатацГя). Домшантою нацГ-онально! неоГндустрГально! стратегГ! мае стати масштабне запровадження шнова-цшних технологГй, якГ забезпечують вГд-чутш ефекти за такими цГльовими напря-мами, як енерго- та ресурсозаощадження, ресурсоефектившсть, якГсть продукцГ!, екологГчна безпека.

Ниш шновацшна дГяльнГсть у про-мисловостГ здГйснюеться переважно в руслГ наздоганяючо! стратегГ!. З огляду на комплекс стримуючих умов ГнновацГйно! дГяльносп (обмеженГсть фГнансових кош-тГв, дефщит часу в умовах суттевого тех-нологГчного вГдставання), така стратегГя промислових пГдприемств е вимушеною, але певною мГрою об'ективно необхГд-ною на сучасному етат.

Нова технологГчна платформа наць онально! промисловостГ мае спиратися на нано-, бГо- та шформацшш технологГ!. З урахуванням обмежених на сьогодш фГнансових та науково-техшчних ресурсГв для прискорення промислових шновацш доцГльно використати потенцГал активно! мГжнародно! науково-технГчно! коопера-цГ! та штеграцп, активГзацГ! високотехно-логГчного Гмпорту, концентрацп коштГв держбюджету на прГоритетних для економГки напрямах R&D.

Досить серйозною проблемою на шляху широкого впровадження шновацш може стати структурна деградащя про-мислового виробництва в Укра!ш через !! негативний вплив на обсяги та динамГку шновацшного попиту. У цих умовах очевидною стае необхщшсть надання стиму-люючих ГмпульсГв з боку держави для

пришвидшення структурних 3MiH у про-мисловост Ï3 залученням ÏHCTpyMeHTÏB науково-техшчно1, бюджетной швести-щйно"1, кредитно1 полiтики.

Запровадження неошдус^ально1 моделi економiчного зростання в Укршш потребуе особливо1 уваги до аспекту но-вiтнього позицiонyвання нащонально"1 економiки й виробництва у глобальних процесах i структурах економiчного ств-робiтництва та конкуренцп. ïх вектори та динамшу визначають нинi глобальш ТНК переважно у форматi глобальних вартю-них ланцюжкiв (GVCs). Одне i3 стратепч-них завдань неоiндyстрiалiзацiï - створи-ти й ефективно використати конкуренты переваги (на рiвнi окремих факторiв, ви-робництв, фyнкцiонально-територiальних утворень), якi б дозволили нащональнш економiцi отримати (й утримати) пдш позицп у високодохiдних GVCs. Прюри-тет мае бути наданий змщненню переваг нацiонального iнтелектyального капiталy (через нарощування власних R&D та ак-тивну участь у мiжнародномy науково-технiчномy спiвробiтництвi) та оргашза-цп транспортно-логiстичних послуг (з урахуванням просторово-географiчних характеристик).

Успiшна реалiзацiя неошдус^аль-но'1 моделi передбачае високий рiвень iнститyцiйного середовища, зокрема, утворення на державному рiвнi управлш-ських структур, спецiалiзованих на розв'язанш завдань стратегiчного розвит-ку на основi адекватних оцiнок ситуацп, можливостей i комyнiкацiй держави, бiз-несу та сyспiльства.

Подальшi дослщження проблем не-оiндyстрiального розвитку в Укрш'ш пов'язанi з уточненням стратепчних ш-тересiв сyб'ектiв промислово! дiяльностi, аналiзом потенцiйних можливостей, на-слщюв та ризикiв iнтегрyвання в GVCs, обгрунтуванням актуальних напрямiв оновлення державно! промислово! полi-тики.

Л1тература

1. European Competitiveness Report 2014. Helping Firms Grow [Електронний ресурс] // European Commission. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/enterprise/poli-cies/industrial-competitiveness/competitive-ness-analysis/european-competitiveness-re-port/index_en.htm

2. European Commission, Eurostat. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/eurostat/data/ database.

3. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. A stronger European industry for growth and economic recovery. [Електрон-ний ресурс] / European Commission. -Brussels, 10.10.2012 COM(2012) 582 final. -33 р. - Режим доступу: http://ec.euro-pa.eu/transparency/regdoc/rep/1/2012/EN/1-2012-582-EN-F1-.Pdf

4. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. For a European Industrial Renaissance. - [Електронний ресурс] / European Commission. - Brussels, 22.1.14 COM (2014) 14 Final. - 25 р. - Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TX T/?uri=CELEX:52014DC0014

5. ЮНИДО. Лимская декларация. Путь к достижению всеохватывающего и устойчивого промышленного развития [Електронний ресурс] /ЮНИДО. - V Генеральная конференция ЮНИДО, Лима -Перу, 2-6 декабря 2013 г. - Режим доступу: http://www.unido.org/fileadmin/user_ media_upgrade/Who_we_are/Structure/Poli cymaking_Organs/Lima_Declaration_RU_ web.pdf

6. OECD. Perspectives on Global Development 2013: Industrial Policies in a Changing World: Shifting up a Gear [Елек-тронний ресурс]/ OECD. - Режим досту-

пу: http://www.oecd.org/dev/pgd/C OMPLE TE-%20Pocket%20EditionPGD2013.pdf

7. Rodrik D. The Return of Industrial Policy [Електронний ресурс] / D. Rodrik // Project-Syndicate. - 12 Apr. - 2010. - Режим доступу: https://www.project-syndi-cate.org/commentary/the-return-of-industri-al-policy?barrier=true.

8. Weiss J. Industrial policy in high-income economies [Електронний ресурс] / J. Weiss // Geneva: International Centre for Trade and Sustainable Development (ICTSD) and World Economic Forum. -2015. - 10 р. - Режим доступу: http://e15initiative.org/wp-content/uploads/ 2015/02/E15_NewIndustrialPolicy_Weiss_ FINAL.pdf

9. Westkamper E. Towards the Re-Industrialization of Europe: A Concept for Manufacturing for 2030 / E. Westkamper // Hardcover, Springer. - 2013. - 119 p.

10. Геец В. Барьеры на пути развития промышленности на инновационной основе и возможности их преодоления / В. Геец // Экономика Украины. - 2015. -№ 1. - С. 4-25.

11. Кшдзерський Ю.В. Промисло-вють Укра!ни: стратепя i полГтика структурно-технологично! модершзацп / Ю.В. Кшдзерський. - К.: НАН Укра!ни, 1н-т екон. та прогнозув., 2013. - 536 с.

12. Структурш змши та економГч-ний розвиток Укра!ни: моногр. / В.М. Геець, Л.В. Шинкарук, Т.1. Артьо-мова та ш; за ред. Л.В. Шинкарук. - К.: НАН Укра!ни, 1н-т екон. та прогнозув., 2011. - 696 с.

13. Амоша А. Неоиндустриализация и новая промышленная политика Украины / А.И. Амоша, В.П. Вишневский, Л.А. Збаразская // ЕкономГка про-мисловостГ - 2012. - № 1-2. - С. 3-36.

14. Промышленная политика и управление развитием промышленности в условиях системных дисбалансов: концептуальные основы: моногр. / В.П. Вишневский, А.И. Амоша, Л.А. Зба-

разская, А.А. Охтень, Д.Ю. Череватский; под. общ. ред. В.П. Вишневского и Л.А. Збаразской. - Донецк: НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти, 2013. -180 с.

15. Перший етап модершзацп еко-номши Украши: досвщ та проблеми / О.М. Алимов, О.1. Амоша та ш; за заг. ред. В.1. Ляшенка / 1ЕП НАН Украши, КПУ. - Запоржжя: КПУ, 2014. - 798 с.

16. Промислова пол^ика як чинник тслякризового вщновлення економши Украши: аналт доп. / за ред. Я.А. Жаль ла. - К.: Н1СД, 2012. - 41 с.

17. 1нновацшний розвиток промис-ловосп як складова структурно! транс-формацп економiки Украши: аналт доп. / О.В. Собкевич, А.1. Сухоруков, А.В. Шевченко та ш; за ред. Я.А. Жаль ла. - К.: Н1СД, 2014. - 152 с. - (Сер. «Економша», вип. 15).

18. Про внутршне та зовшшне становище Украши в 2015 рот: анал^и-чна доповщь до Щорiчного Послання Президента Украши до Верховно! Ради Украши. - К.: Н1СД, 2015. - 684 с.

19. Статистична шформашя [Електронний ресурс] // Державна служба статистики Украши: офшшний сайт. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

20. Основш соцiально-економiчнi показники розвитку Украши за ачень-листопад 2015 р. [Електронний ресурс] / Державна служба статистики Украши. -Режим доступу: http://www.ukrstat.gov. ua/operativ/operativ2015/so_ek_r_u/soekru_ u/arh_soekru_15.htm

21. The Global Innovation Index 2016. Winning with Global Innovation [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.globalinnovationindex.org/gii-2016-report.

22. The Global Innovation Index 2015. Effective Innovation Policies for Development [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.globalinnovationin-dex.org/content/page/gii-full-report-2015/

23. The Global Innovation Index 2014. The Human Factor in Innovation [E^eKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM gocryny: https://www.globalinnovationindex.org/user files/file/reportpdf/GII-2014-v5.pdf.

24. World Development Report 2016. Digital Dividends. [EneKipoHHuu pecypc] // World Bank. - 2016. - Pe^HM gocryny: http://www.worldbank.org/en/news/video/2 016/02/01/the-economics-of-the-internet

25. The World Bank. Digital Revolution Needs Offline Help to Realize Its Potential [E^eKTpoHHHu pecypc] / The World Bank Group, 2016. - Pe^HM goc-Tyny: http://www.worl dbank.org/en/news/ feature/2016/01/13/digital -revolution-needs-offline-help-to-realize-its-potential

26. EU scientific cooperation with third countries [E^eKTpoHHuu pecypc]/ EPRS - European Parliamentary Research Service. - July 2015. - Pe^HM gocryny: http://www.europarl.europa.eu/RegData/etu des/BRIE/2015/564393/EPRS_BRI(2015)56 4393_EN.pdf

27. Bernstein J. International R&D Spillovers Between US and Japanese R&D Intensive Sectors / J. Bernstein, P. Mohnen // NBER Working Paper Series. - 1994. -No. 4682. - 37 p.

28. Coe D. International R&D Spillovers / D. Coe, E. Helpman // NBER Working Paper Series. - 1993. - No. 4444. -24 p.

29. Guellec D. R&D and Productivity Growth: Panel Data Analysis of 16 OECD Countries / D. Guellec, B. van Pottelsberghe

de la Potterie // OECD Economic Studies. -2001/II. - No. 33. - 24 p.

30. Sakurai N. The Impact of R&D and Technology Diffusion on Productivity Growth: Evidence from 10 OECD Countries in the 1970's and 1980's / N. Sakurai, G. Papaconstantinou, E. Ioannidis // Economic Systems Research. - 1997. - Vol. 9. - No 1. - P. 81-109.

31. Castellacci F. Innovation and the Competitiveness of Industries: Comparing the Mainstream and the Evolutionary Approaches / F. Castellacci // Technological Forecasting & Social Change. - 2008. -Vol. 75. - No. 7. - P. 984-1006.

32. Чебанов О. Оцшка галузевих витрат на дослщження та розробки / О. Чебанов // Економiчний вюник Донба-су. - 2013. - №3(33). - С. 231-235.

33. Гундер А. 2016-й станет решающим для Украины [Електронний ресурс] / А. Гундер // Сайт: Аналитическая служба новостей. - 2015. - 24 дек. - Режим доступу: http://asn.in.ua/ru/news/inter-view/26497-andrejj -gunder-2016-jj -stanet-re-shajushhim-dlja-uk.html?print=y

34. Дрейпер П. Взгляд на мир через цепочки добавленной стоимости [Електронний ресурс] / П. Дрейпер // Экономическая политика: экспертный канал. -18 янв. 2013 г. - Режим доступу: http://ecpol.ru/index.php/2012-04-05-13-42-46/2012-04-05-13 -43 -05/484-vzglyad-na-mir-cherez-tsepochki-dobavlennoj-stoimosti

Надшшла до редакцИ 21.07.2016р.