CC BY
48
УДК 330.341.1:338.4:622.3 Олександр 1ванович Амоша,
академж НАН Украгни, Юрш Захарович Драчук, д-р екон. наук 1нститут економши промисловостi НАН Украши, Ки1в, Анатолий ¡ванович Кабанов, д-р екон. наук Академiя гiрничих наук Укра1ни, Ки1в
ДО ПРОБЛЕМ 1НСТИТУЦ1ОНАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ВУГ1ЛЬНО1 ГАЛУЗ1
Досл1дження виконано в рамках науково-досл1дно1 роботи 1нституту економгки промисловост1 НАН Украгни «Розвиток iнституцюнального середовища промислового виробництва з урахуванням галузевог специфти» (номер держреестраци 0113U004371).
ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГИ РОЗВИТКУ ТА Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТ1
За piBHeM розвитку шститущональ-ного середовища Украша вiдстаe вiд ycix постсощалютичних краш, посiдаючи серед них за даним показником найнижчу позищю в рейтингу Всесв^нього еконо-мiчного форуму. При цьому наявнi шсти-тути недостатньо враховують особливос-т piзних галузей eкономiки, наслiдком чого е низька eфeктивнiсть функщону-вання економши краши на ринкових засадах.
Серед галузей промисловосп Украши однiею з найбiльш проблемних е ву-гiльна галузь: з одного боку, вона е осно-вним джерелом забезпечення нащональ-но'1 eкономiки власними енергоресурса-ми, певним гарантом енергетично! неза-лeжностi та безпеки краши, а з шшого -через складнi пpиpоднi умови розробки родовищ та вкрай повшьне реформуван-ня протягом багатьох роюв залишаеться збитковою i потребуе вагомо! державно! фшансово! пiдтpимки, важко адаптуеться до ринкових умов господарювання, а ii peстpyктypизацiя пов'язана iз здшснен-ням масштабних соцiальних та еколопч-них заходiв.
Стан стагнацп, в якому вже трива-лий час перебувае втизняна вyгiльна пpомисловiсть, значною мipою зумовле-ний вiдсyтнiстю належного шститущо-нального забезпечення ii реформування, реструктуризацп та розвитку, що харак-теризуеться нeпослiдовнiстю та супереч-ливiстю численних програм i заходiв, якi у вeликiй кiлькостi розробляються, але peалiзyються в обмежених обсягах або взагалi залишаються лише на паперь У державному сeктоpi галуз^ незважаючи на спроби впровадження ринкових засад господарювання, дiють переважно мето-ди yпpавлiння, форми тоpгiвлi, оргашза-цiйнi структури, правила державно! тдт-римки, yспадкованi вiд командно-адмшютративно! та планово-директивно! eкономiки. У той же час процеси роздер-жавлення галyзi гальмуються через недо-сконалють нормативно-правово! бази. Рeалiзацiя проголошено! у 2010 р. про-грами реформування вугшьно! промис-ловостi, що передбачала кардинальш змiни в галyзi, зокрема масову привати-зацiю вугледобувних тдприемств, ско-рочення 1'х державного субсидування,
© О.1. Амоша, Ю.З. Драчук, А.1. Кабанов, 2015
- EKOHOMirn npoMumoeocmi ^^ Economy of Industry -
76 ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
впровадження механiзмiв державно-приватного партнерства, лiбералiзацiю ринку вугшьно!' продукци, об'ективно виключала створення вiдповiдного шсти-туцiонального середовища. Але це питания залишаеться невирiшеним до сьо-годнiшнього часу.
Надзвичайно актуальною для подо-лання збитковостi та пiдвищення ефекти-вносп в^чизняно!' вугшьно!' галузi е проблема техшко-технолопчно!' модершзаци вугледобувних тдприемств. Особливо'1' актуальностi набувае вона тепер, коли вщновлення вугшьно!' галузi Украши суттево ускладнюеться через необхщ-нють подолання наслiдкiв бойових дiй у Донецькш та Луганськiй областях. Вщ-повiдно до програми реформування вугь льно' галузi Кабiнет Мiнiстрiв Украши плануе протягом 2015-2019 рр. лшвщува-ти 32 шахти, законсервувати ще 24 шахти з повним припиненням роботи на них, зокрема, у 2015 р. закрити 5 шахт, а 7 -законсервувати. При цьому акцентуеться увага на тому, що шахти, яю плануються до закриття, фактично вичерпали сво'1 запаси. Шахти, яю будуть законсервованi, мають запаси близько 0,5 млрд т, тому i технiчно, i економiчно в даний момент лiквiдацiя 1'х була б недоцiльною. Перед-бачаеться, що цi шахти згодом будуть розконсервоваш, а саме коли прийде приватний швестор i будуть створеш умови для 1'х розвитку. Тобто критерiем закриття шахт для мшютерства е тiльки наявнiсть запасiв вугшля.
Вугледобувнi пiдприемства на те-риторiях Донецько' та Лугансько' областей намагаються продовжити або ввдно-вити господарську дiяльнiсть у нових умовах, але через порушення зв'язкiв iз партнерами, пошкодженням промислово'1' iнфраструктури на рядi шахт - як держа-вних, так i недержавних, е серйозш про-блеми зi збутом видобутого вугшля (за наявносп його дефщиту на укра'нських ТЕС) та функщонуванням збиткових
державних шахт без державно' фшансо-во'1 пiдтримки, яка припинилася iз серпня 2014 р. При цьому йдеться не тшьки про оснащення шахт сучасною високопроду-ктивною технiкою, але i про створення й упровадження принципово нових засобiв i технологiй вуглевидобування у склад-них умовах укра'нських родовищ. Проте на даний час не вироблено цшсно! кон-цепцп, а вiдтак i довгостроково' програми шновацшного розвитку галузi та ме-ханiзмiв 11 реалiзацii.
У цш статтi висвiтлено результати дослщжень, виконаних в Iнститутi еко-номши промисловостi НАН Украши в рамках тдтеми «б» - «1нституцюнальне забезпечення шновацшного розвитку ву-гшьно!' промисловосп», що е складовою НДР 1ЕП НАН Украши «Розвиток шсти-туцюнального середовища промислового виробництва з урахуванням галузево'1 специфiки» (номер держреестрацп 0113и004371).
За результатами роботи тдготовле-но науковi доповiдi, аналiтичнi та допо-вiднi записки з поданням 1'х до оргашв державно' влади, здшснено широку пуб-лiкацiю матерiалiв дослщження й апро-бацiю на науково-практичних конферен-цiях, готуеться колективна монографiя. Кiнцевий результат - концептуальнi по-ложення щодо iнституцiонального забезпечення шновацшного розвитку вугшь-но'1 промисловосп та рекомендацп стосо-вно формування та розвитку п норматив-но-правово'1 бази - сприятиме тдвищен-ню ефективностi та конкурентоспромож-ностi галузь
Розвиток економiки Украши в су-часних умовах для здiйснення масштаб-них структурно-iнновацiйних трансфор-мацiй потребуе суттевого посилення вза-емозв'язку елеменпв iнновацiйного про-цесу на базi формування шституцюналь-них засад. Особливо це актуально для вугшьно!' промисловосп, оскiльки вона вiдчувае значний вплив шституцшного
середовища. Найбшьш важливим крите-pieM сформованосп ринку е наявнiсть справедливих принцитв i правил взае-моди його суб'екпв, що позначаеться на вартосп iнституцiональних вiдносин. У зв'язку з цим набувае актуальносп фор-мування складових шститущонального середовища: iнституцiй та шститупв i3 визначенням характерних ознак, що зу-мовлюють дифеpенцiйнiсть ix впливу на розвиток вугшьно' галузь
Ученими наукових шкiл пpидiлено значну увагу досшдженням проблем фо-рмування шституцшного середовища ро-звитку економши. Iнституцiйнi перетво-рення та ix вплив на суспшьний розвиток, аспекти шститущонального забезпе-чення розвитку piзниx сфер економiчноi дiяльностi та особливосп iнституцiйниx чинникiв економiчного розвитку Украши дослiджуються пpовiдними науковця-ми, серед яких О.1. Амоша, 1.П. Булеев, В.П. Вишневський, В.М. Геець, В.А. Го-лян, В.В. Дементьев, М.В. Дубшша, О.Ф. 1вашина, Т.М. Качала, Ю.В. Кiнд-зерський, Ю.М. Коваленко, Т.М. Мельник, Ю.С. Петруня, А.А. Чухно та ш [719]. Необxiднiсть дослiдження якосп ш-ституцiонального середовища в репонах в умовах формування ефективно' шсти-тущонально' структури обгрунтовано вченими 1нституту економiки промисло-востi НАН Украши Л.М. Кузьменко та М.О. Солдак [20]. Побудову моделi ш-ституцшного забезпечення розвитку ре-гiонiв на засадах економши знань, визна-чення основних iнститутiв упpавлiння на репональному та нацiональному piв-нях розглянуто фаxiвцем 1нституту ре-гiональниx досшджень НАН Украши М.В. Максимчуком [21]. Слщ вiдзначити ряд публiкацiй виконавщв пiдтеми «1н-ституцiональне забезпечення шновацш-ного розвитку вугшьно' промисловосп» [22-27], де наведено певну низку думок як щодо розумшня сутностi та складових шститущонального середовища, так i ви-
користання iнституцiйних чинникiв для вдосконалення дiяльностi та пiдвищення конкурентоспроможносп пiдприемств вугшьно'' промисловостi.
На думку дослвдниюв, «... сьогоднi в економщ е новi можливостi подолання юнуючих обмежень у виглядi шновацш-ного сценарш розвитку, а основними на-прямами економiчноi полiтики мае бути створення умов для розвитку шновацш-но'' дiяльностi в промисловостi, у тому чист: технологiчнiй модершзацп вироб-ництва й упровадженнi нових технологш для випуску шновацшно'' продукци; кадровому забезпеченш високотехнолопч-них галузей промисловосп; реалiзацii ш-новацiйних проекпв i пiдвищеннi ефек-тивностi виробництва, а також форму-ваннi сприятливого шновацшного ^ма-ту для вщповщного розвитку промисло-востi» [2, с. 16].
З метою вдосконалення фшансових механiзмiв стимулювання та шститущо-нально-правового забезпечення шновацшно'' дiяльностi в Укра'ш необхiдним мае стати комплекс шструменпв державно'' пiдтримки шновацшно'' дiяльностi: окрема iнституцiя пiдтримки шновацш-них пiдприемств, що здiйснюе придбання активiв до 50% вiд вартосп проекту шляхом вiдкритого конкурсу; структурована система публiчного управлiння шнова-цiйною сферою за функцiональним принципом i законодавче закрiплення '''' оргашзацшно'' структури; створюваний при Президентовi Украши дорадчий орган для сприяння формуванню та реаль зацп едино'' державно'' шновацшно'' поль тики в Укра'ш; закрiплення на загально-державному рiвнi середньострокових прiоритетiв шновацшно'' дiяльностi в межах визначених довгострокових стра-тегiчних прiоритетiв для забезпечення концентраци обмежених iнвестицiйних ресурсiв держави на ключових прюрите-тах розвитку, усунення розбiжностi мiж встановленими цiлями державно' шнова-
цшно1 пол1тики та фактичними заходами щодо 1х реал1зац11 [3, с. 335].
За твердженнями вчених, «одним i3 головних завдань сучасного етапу розви-тку укра1нсько1 економiки е формування конкурентоспроможного промислового комплексу шновацшного типу» [4, с. 31].
У висновках та рекомендащях Ака-демiчних слухань з проблем розвитку ву-гшьно1 промисловостi Укра1ни, якi проведено 13 лютого 2013 р. 1нститутом економiки промисловосп НАН Укра1ни (м. Донецьк), визначено, що «подальший розвиток вугшьно1 промисловосп Укра1-ни залежить вiд виршення двох глобаль-них завдань - техшко-технолопчно! мо-дершзацп галузi та 11 реформування (включаючи реструктуризацiю) вщповщ-но до ринкових умов господарювання». У цьому аспектi в рекомендащях Акаде-мiчних слухань зазначено: «Стосовно модершзацп матерiально-технiчноi бази вугшьно1 галузi мова мае йти про випе-реджальну стратегiю iнновацiйного роз-витку, тобто не лише про переоснащення шахт сучасним високопродуктивним та надшним устаткуванням, але i про ство-рення принципово нових, нетрадицiйних засобiв i технологiй вугледобування в складних умовах, якi з часом можуть бути затребуваш на св^овому ринку» [5, с. 26].
На думку досшдниюв, «...для создания эффективно работающего отечественного угольного сектора необходима ограниченная реструктуризация и глубокая модернизация шахтного фонда на основе частно-государственного партнерства», «...модернизация должна вестись по направлениям объединения шахт на основе централизации подъемов, совершенствования технологии ведения работ и применения инновационных средств механизации процессов» [5, с. 60].
На основi експертних опитувань фахiвцiв-практикiв i науковщв визначено прюритети шновацшного розвитку вугь
льно1 галузi з урахуванням обмеженого обсягу фшансування, серед яких: техшч-не переоснащення з приростом видобут-ку та збшьшенням виробничо1 потужнос-тi (51%), техшчне переоснащення активного виробничого апарату з приростом видобутку в межах проектно1 виробничо1 потужностi шахти (26%) або орiентацiя на капiтальну реконструкщю шахт чи бу-дiвництво нових (23%) [6, с. 133-142].
Мета даного досшдження полягае у визначенш складових шститущонального середовища iнновацiйного розвитку тд-приемств вугшьно1 галузi та на цш основi формуваннi його структури.
У свiтовiй економiцi вагому роль ввдграють процеси використання приро-дних ресурсiв, що визначають стан енер-гозабезпечення кра1ни. Виважена пол^и-ка у вугiльнiй промисловостi належить до ключових прiоритетiв забезпечення енергетично! незалежностi держави. Фу-нкцiонування вугшьних пiдприемств мае особливе значення, оскшьки це пов'язано з важливими секторами та галузями наць онально1 економши, що забезпечуе 1х па-ливно-енергетичними ресурсами в про-цес розширеного вiдтворення.
Визначальним е те, що вугшьш об'еднання здiйснюють свою дiяльнiсть у сферi використання природних ресур-сiв, якi е обмеженими та практично не вщновлювальними. Це безпосередньо впливае на величину видобутку та цшу енергетичних ресурав i, як наслiдок, на обсяги суспшьного виробництва, величину iмпорту, а також цшову ситуацiю на ринках товарiв та послуг. У зв'язку з широкими масштабами використання при-родних ресурсiв вугшьш тдприемства, незалежно вiд форм власносп, вiдiграють ще одну вагому суспшьну роль, яка полягае у сприянш пiдвищенню економiчноi конкурентоспроможностi Укра1ни.
Iнституалiзацiю свое1 дiяльностi т-дприемства вугшьно! промисловостi ма-ють здшснювати через процеси «швесту-
вання» в рiзнi сфери (людський та виро-бничий капiтал, реалiзацiя рiзних суст-льних прiоритетiв, формування державно! пол^ики енергонезалежностi тощо). Для забезпечення найбшьш позитивних результатiв свое! суспшьно! та виробни-чо! дiяльностi вугiльнi пiдприемства не лише мають акумулювати та рацiонально управляти значними матерiальними, фь нансовими, iнтелектуальними, людськи-ми та iншими ресурсами, але й орiенту-ватися на пвдтримку високо! капiталiзацii на основi оптимiзацii рiзних джерел формування катталу.
Парадигма iнституцiоналiзму вихо-дить iз визначення категорiй iнституцiй та шститупв, якi пов'язуються передусiм iз сощальним характером оргашзацп сус-пiльного життя, у тому числi закономiр-ностями розвитку економiчних вiдносин. 1нститути мають вигляд створюваних людьми рамок поведшки, якi впливають на полiтичну, економiчну та соцiальну взаемодiю. Науковцями сучасний шсти-туцiоналiзм визначаеться як напрям еко-номГчно! думки, який вивчае та описуе мехашзми регулювання, впорядкування суспшьного життя, дiяльностi та поведшки людей з урахуванням сукупносп при-йнятих соцiальних норм, звича!в, зразкiв поведiнки (iнститутiв); дослiджуе форми оргашзацш (пiдприемств) та шституцю-нальну структуру тдприемництва.
У науцi категорiя «шституцюналь-не середовище» розумiеться як система шститупв, якi реально мають мюце (у даному випадку у вугшьнш промислово-стi) та визначають характер суспшьного життя, перш за все, у його сощально-економiчних проявах. Шд поняттям «ш-ститут» розумiеться вiдносно стiйка система норм, що регулюе дiяльнiсть i взае-модiю суб'ектiв. Ця система будуеться на iерархiчностi та взаемообумовленосп су-спiльних чинникiв i вщповщних iнститу-цiй.
При визначеннi проблем шституць онального забезпечення iнновацiйного розвитку вугшьно! галузi згiдно з методикою дослщжень НДР 1ЕП НАН Укра!-ни розглянуто:
сучасний стан iнституцiонального забезпечення шновацшного розвитку на-цiональноi вугшьно! промисловостi;
аналiз змiн iнституцiонального се-редовища iнновацiйного розвитку про-мисловосп Укра!ни з урахуванням галу-зево! специфiки;
органiзацiйно-економiчний меха-нiзм управлшня iнновацiйним розвитком промислового виробництва з урахуван-ням галузево! специфши;
концептуальнi положення щодо iнституцiонального забезпечення шновацшного розвитку вугшьно! промисловос-
чинники державного регулювання iнновацiйного розвитку вугiльноi проми-словостi з урахуванням ринкових транс-формацiй в економiцi Укра!ни;
рекомендацп щодо вдосконалення нормативно-правово! бази шновацшного розвитку вугшьно! промисловостi.
Кожний iз зазначених роздiлiв дос-лiдження супроводжувався обгрунтуван-ням завдань, теоретико-методологiчними аспектами проблеми, розробкою пропо-зицш щодо вдосконалення та реалiзацГi рекомендацш з iнституцiонального забезпечення шновацшного розвитку вугь льних пiдприемств.
Так, шституцюнальш змГни у вугГ-льнш промисловостГ припускають перегляд i перiодичне оновлення кодексiв та стандарпв видобутку корисних копалин, якГ мають зачшати всГ аспекти видобутку - вщ геологорозвiдки до закриття шдп-риемства i врегулювання питань на пода-льшому етапi. У лiцензiях на видобуток мають бути чГтко визначеш вимоги вГд-носно подання даних i звГтностГ господа-рюючими суб'ектами.
Формування й ефективне функць онування органiзацiйно-економiчного ме-ханiзму управлiння iнновацiйним розвит-ком промислового виробництва грунту-еться на принципах: системносп, охоп-лення шновацшними процесами всiх ланок (взаемопов'язаних пiдсистем) управ-лiнського циклу на тдприемста, цшс-ностi та дотримання едносп системи управлiння, формування довгострокових засад здшснення шновацшно' пол^ики на пiдприемствi, нормативностi та запро-вадження системи стандартiв iз застосу-ванням адекватних економiчних санкцiй до порушниюв при невиконаннi встанов-лених вимог, вiдповiдальностi служб тд-приемства за досягнення кшцевого результату шновацшного розвитку i забез-печення комплексно'' вiдповiдальностi всiх працiвникiв, тдроздшв та служб пiдприемства вiдповiдно до закршлених за ними функцiй за оргашзащю всього виробничого процесу, тдвищення заць кавленостi в iнiцiативному i точному ви-конаннi закрiплених функцш, адекватного й оперативного ввдображення функ-цiонування механiзму та врахування максимально'' кшькосп чинникiв впливу, яю формують кiлькiснi значення промiжних та пiдсумкових економiчних показникiв шновацшного розвитку тдприемства.
Чинники державного регулювання шновацшного розвитку вугшьно' промисловосп з урахуванням ринкових транс-формацш в економiцi Укра'ни розгляну-то з позицш економiчноi безпеки - клю-чово' складово' успiшного функцюну-вання галузi, де пiд термшом «економiч-на безпека» розумiеться захищешсть iн-новацiйного, технологiчного, виробничого, фшансового й кадрового потенцiалу вщ зовнiшнiх i внутрiшнiх економiчних загроз i здатнiсть до вiдтворення при ефективному використанш всiх його за-дiяних ресурсiв.
При вдосконаленнi нормативно-правово' бази iнновацiйного розвитку
вугшьно' промисловосп враховано пра-вову основу шновацшно' дiяльностi, де згiдно iз ст. 328 Господарського кодексу Укра'ни держава регулюе шновацшну дiяльнiсть шляхом: визначення шновацшно' дiяльностi як необхщно' складово' iнвестицiйноi та структурно-галузево' полiтики; формування i забезпечення ре-алiзацii iнновацiйних програм та цшьо-вих проектiв; створення економiчних, правових й оргашзацшних умов для забезпечення державного регулювання ш-новацшно' дiяльностi; створення та сприяння розвитку шфраструктури iнно-вацiйноi дiяльностi.
Таким чином, до прюритетних на-прямiв розвитку iнституцiонального се-редовища вугшьно' промисловосп на iн-новацiйнiй основ^ якi мають базуватися на положеннях «Концепцп реформування системи фiнансування та управлшня нау-ковою i науково-техшчною дiяльнiстю», «КонцепцГ' загальнодержавно' цiльовоi економiчноi програми розвитку промис-ловостi на перюд до 2020 року», вщнесе-но тi, що наведено на рисунку.
Упровадження пропозицш щодо вдосконалення шституцюнального забезпечення iнновацiйного розвитку промис-лового виробництва, за розрахунками фахiвцiв, дозволить збiльшити питому вагу шновацшно активних промислових тдприемств на 14,3% та пiдвищити рь вень наукоемностi ВВП за рахунок уах джерел фiнансування на 0,6%.
Визначеш прiоритетнi напрями розвитку шституцюнального середовища тдприемств вугшьно' промисловосп на шновацшнш основi сприятимуть форму-ванню iнновацiйноi iнфраструктури, пiд-вищенню економiчного i фiнансового стимулювання, державного фшансування прiоритетних заходiв щодо активiзацii iнновацiйноi дiяльностi, пiдвищенню на-уково' та нормативно' пiдтримки iннова-цшно' сфери вугледобувно' галузi.
Рисунок. npwpnmemm навями pозвиmку iнсmиmуцiонaльного сepeдовищa вугiльно'ï npомисловосmi
Сyчacний iнcтитyцioнaлiзм не лише кoнcтaтye, а нayкoвo oбгpyнтoвaнo вима-гae yчacтi держави в eкoнoмiчниx ^o^-cax, opгaнiчнoгo включення дepжaвниx мexaнiзмiв yпpaвлiння, мexaнiзмiв дер-жaвнoгo yпpaвлiння та pинкoвиx мexaнi-змiв caмopeгyляцiï eкoнoмiки. Ринкoвa eкoнoмiкa e, нacпpaвдi, eкoнoмiкoю змь шaнoгo типу, в якш мають плiднo реаль зyвaтиcя динaмiзм кaпiтaлiзмy; ефектив-нicть pинкoвoгo гocпoдapcтвa; coцiaльнa opieнтaцiя eкoнoмiчниx вiднocин.
Iнcтитyцioнaльнe cepeдoвищe - це peгyлюючa гocпoдapcькy дiяльнicть cy-кyпнicть фopмaльниx (за^ни, пiдзaкoннi акти та iншi нopмaтивнi дoкyмeнти) i не-фopмaльниx (традицп, звичш, yмoвнocтi, звички) правил i нopм, щo peaлiзyютьcя за дoпoмoгoю cфopмoвaниx coцiaльниx практик, а та^ж мexaнiзми i cтpyктypи кoнтpoлю, яю зaбeзпeчyють ïx дoтpимaн-ня.
Iннoвaцiйний poзвитoк вyгiльнoï га-лyзi залежить вщ бaгaтьox чинникiв, але, в першу чepгy, вiд iнcтитyцioнaльнoгo за-безпечення тaкoгo poзвиткy, яке мoжнa визначити як cyкyпнicть cиcтeм забезпе-чення зaгaльниx i cпeцифiчниx пoтpeб гaлyзi щoдo не тiльки eфeктивнoï, але i coцiaльнo знaчимoï дiяльнocтi гaлyзi на пiдrpyнтi eфeктивнoгo викopиcтaння icнyючиx зaпaciв вyгiлля.
Дo iнcтитyцioнaльнoгo забезпечен-ня poзвиткy вyгiльнoï гaлyзi належать pecтpyктypизaцiя i cтpyктypнi змши ш-cтитyцiй. Рecтpyктypизaцiя - цшеотря-мoвaний кoмплeкcний пpoцec шститущ-oнaльниx пepeтвopeнь вiдпoвiднo дo ви-мoг pинкoвoï eкoнoмiки з мeтoю пoдo-лання eкoнoмiчнoгo i тexнoлoгiчнoгo вщ-cтaвaння вiд poзвинyтиx краш Оcнoвнi cклaдoвi cтpyктypниx змiн i змш рестру-ктуризацп вyгiльнoï пpoмиcлoвocтi:
iнcтитyцioнaльнi змiни - тpaнcфop-мaцiя вiднocин влacнocтi на ocнoвi при-ватизацп дepжaвниx пiдпpиeмcтв, crao-рення iнтeгpoвaниx cтpyктyp; змiнa opra-
нiзaцiйниx мeтoдiв впливу на гaлyзeвy pecтpyктypизaцiю i coцiaльнo-eкoнoмiч-ний poзвитoк шaxтapcькиx регюшв; пе-pexiд дo pинкoвoгo регулювання на ocнo-вi пpинципiв eфeктивнocтi виpoбництвa, coцiaльнoгo зaxиcтy нaceлeння; змша cи-cтeми регулювання coцiaльнo-тpyдoвиx вiднocин на дoгoвipнiй ocнoвi; poзвитoк i тдтримка мaлoгo пiдпpиeмництвa;
cтpyктypнi змши - тexнiчнe пере-ocнaщeння виpoбництвa, зaмiнa фiзичнo i мopaльнo зacтapiлиx ocнoвниx фoндiв; змiнa cтpyктypи виpoбництвa на кopиcть виpoбництвa пpoдyкцiï з ви^шю дoдa-нoю вapтicтю; згортання пepeпpoфiлю-вання нeeфeктивниx виpoбництв; видь лення нeпpoфiльниx виpoбництв i видiв дiяльнocтi; eкoлoгiзaцiя виpoбництвa, пе-pex^ на пpoгpecивнi pecypco- i енергоз-бepiгaючi тexнoлoгiï; зниження тexнo-гeннoгo впливу на cepeдoвищe й emrori-чне oздopoвлeння тepитopiï poзтaшyвaн-ня п^пр^ме^а.
Пpoпoзицiï щoдo фopмyвaння ш-cтитyцioнaльнoгo cepeдoвищa iннoвaцiй-нoгo poзвиткy вyгiльниx пiдпpиeмcтв, poзpoблeнi в paмкax нayкoвo-дocлiднoï poбoти в Iнcтитyтi eкoнoмiки пpoмиcлo-вocтi HAH Укра'1'ни, пoлягaють у тaкoмy:
yтoчнeння змicтy iнcтитyцioнaльнo-гo cepeдoвищa iннoвaцiйнoгo poзвиткy вyгiльнoï пpoмиcлoвocтi як cyкyпнocтi нopм i правил у cфepi iннoвaцiйнoï дiяль-нocтi пiдпpиeмcтв, якi peглaмeнтyютьcя зaкoнoдaвчими, нopмaтивнo-пpaвoвими, вiдoмчими та галузевими актами й дoкy-ментами; cyкyпнocтi eкoнoмiчниx вiднo-cин, щo peгyлюютьcя iннoвaцiйними cтpyктypaми та iнфpacтpyктypними iн-ститущями з мeтoю cкopoчeння тpaнcaк-цiйниx витрат на тpaнcфepтнi тexнoлoгiï та прийняття дocкoнaлиx piшeнь у cфepi iннoвaцiйнoï дiяльнocтi;
poзкpиття ocнoвниx cклaдoвиx iн-cтитyцioнaльнoгo забезпечення iннoвa-цiйнoгo poзвиткy пiдпpиeмcтв вyгiльнoï пpoмиcлoвocтi, дo якиx належать: зaкo-
нодавча та нормативно-правова база, що регулюе розвиток шновацшно' дiяльностi в Укра'ш; iнститути з регулювання еко-номiчних вiдносини у сферi шновацшно' дiяльностi вугiльних пiдприемств; дер-жавнi та регюнальш органи влади у сферi шновацшно' дiяльностi; недержавнi шве-стицшш ресурси;
органiзацiйними чинниками державного регулювання шновацшно' дiяльно-стi у вугшьнш галузi слiд вважати: орга-нiзацiйну пiдтримку iнновацiйних проек-пв, якi включено до державних i регюна-льних iнновацiйних програм; сприяння розвитку та кадрову тдтримку шновацшно' дiяльностi; сприяння пiдготовцi, перепщготовщ та пiдвищенню квалiфiка-ци кадрiв; моральне стимулювання шновацшно' дiяльностi; iнформацiйну тдт-римку дiяльностi (забезпечення свободи доступу до шформацп про хщ впрова-дження iнновацiйно-iнвестицiйних про-ектiв); сприяння iнтеграцiйним процесам, розширенню взаемодп вугiльних тдпри-емств iз пiдприемствами iнших галузей; захист штереав суб'ектiв шновацшно' дiяльностi вугшьно' галузi на регюналь-ному й державному рiвнях;
до фiнансових чинникiв державного регулювання шновацшно' дiяльностi слiд вщнести: видiлення прямих державних iнвестицiй для реалiзацii швестицшно-iнновацiйних проектiв окремих вугшьних пiдприемств, якi мають мютоутворююче значення, але е непривабливими для при-ватних iнвесторiв, пiдвищення ефектив-ностi використання цих iнвестицiй; на-дання дотацiй, пiльгових кредитiв, гаран-тiй вiтчизняним й iноземним швесторам, що беруть участь в шновацшнш дiяльно-стi вугшьно' галузi; зниження вщраху-вань вугiльними пiдприемствами подат-кiв до державного бюджету у разi використання ними сво'х власних коштiв для фiнансування державних або регюналь-них iнновацiйних програм i проектiв;
нормативно-правовими чинниками державного регулювання шновацшно' дiяльностi можуть бути: встановленi пра-вовi основи взаемовiдносин суб'ектiв ш-новацiйноi дiяльностi; гарантування охо-рони прав та штереав суб'ектiв шновацшно' дiяльностi;
iнструментами державного регулювання мають бути: соцiально-економiчнi та науково-технолопчш прогнози державно' пол^ики у сферi фiнансiв, цiн, грошового об^у, вiдтворювальноi, структурно' пол^ики та iн.; державно-адмiнiст-ративш, загальноекономiчнi та ринковi регулятори; державш й регiональнi про-грами, баланси i моделi оптимiзацii еко-номiчних процесiв; державнi замовлення та сучасш контрактнi системи; iндикати-внi мехашзми й регулятори дiяльностi державних та шших форм власностi пiд-приемств й установ; мехашзм iнтеграцii регуляторiв iструктур;
збереження i вщновлення науково-промислового потенцiалу, особливо в нишшшх складних умовах розвитку еко-номiки Укра'ни, спричинених руйнiвним виходом з ладу промислового потенщалу у схщних районах кра'ни, а також забезпечення подальшого науково-технiчного розвитку Укра'ни в цшому. При поступо-вому просуваннi на шляху шновацшного розвитку важливу роль вiдiграють технопарки як структури, що при недостат-ньому державному фшансуванш дають можливють використовувати механiзм цiльового використання кошпв, якi оде-ржують виконавцi шновацшних проектiв для розвитку власних наукових баз на засадах решвестування. Тому завдання державно' науково-техшчно' полiтики -створення стшких та здатних до самороз-витку технопаркiв як елеменпв iннова-цiйноi iнфраструктури щодо забезпечення розробки та виробництва шновацшно-го продукту для його використання у ма-терiальнiй сферi. Активiзацiя iнновацiй-но' дiяльностi потребуе пошуку нових
пiдходiв до оргашзацп взаeмовiдносин мiж уама учасниками iнновацiйного процесу, закрiплення певних функцш за вiдповiдними органами управлшня. Особливого значення набувають у цей час питання дiяльностi тдприемств Донець-кого басейну в особливих умовах, де в зош надзвичайних ситуацiй сьогоднi пе-ребувае значна частина промислового потенщалу Донбасу. Потребуе виважено-го пiдходу iнновацiйна стратегия вщнов-лення i розвитку паливно-енергетичного комплексу Донбасу з урахуванням мож-ливостей держави та приватного бiзнесу;
основними функщями державних органiв в шновацшнш сферi мають бути: акумулящя засобiв на науковi досль дження; координащя шновацшно! дiяль-ностi; стимулювання iнновацiй, страху-вання ризикiв; створення правово! бази iнновацiйних процесiв; кадрове забезпе-чення шновацшно! дiяльностi; форму-вання науково-шновацшно! шфраструк-тури; шститущональне забезпечення ш-новацiйних процесiв на державних тдп-риемствах; забезпечення сощально! та еколопчно! складових iнновацiйних про-цесiв; пiдвищення громадського статусу шновацшно! дiяльностi; регiональне ре-гулювання шновацшних процесiв.
Дiевим iнструментом економiчних реформ i механiзмом, що забезпечуе тс-лякризове вiдновлення на якiсно нових засадах, е модернiзацiя промислового сектору як основи економiчного зростання у довгостроковому перюдь Серед прю-ритетних завдань модершзацп втизня-но'1' шновацшно! системи визначено створення сприятливих iнституцiйних та еко-номiчних умов для прискореного розвитку шновацш i сучасних наукоемних ви-робництв.
Разом з тим аналiз свщчить, що те-мпи розвитку i структура науково-техшч-но'1 та шновацшно! сфери не вщповща-ють попиту на провщш технологи в еко-номiцi та науковi результати св^ового
рiвня, що пропонуються поки широко, не впроваджуються в економiку через низь-ку сприйнятливiсть пiдприемницького сектору до шновацш. Серед причин ви-никнення вказаних проблем е вщсутнють економiчних стимулiв у суб'ектiв госпо-дарсько'1 дiяльностi до здiйснення модершзацп шляхом запровадження нових на-уково-технiчних розробок.
На даному етат розвитку актуаль-ними залишаються: активiзацiя шнова-цiйних процесiв в економщ, повноцiнне використання потенцiалу науки у процес технологично! модершзацп вiтчизняного вугшьного виробництва. Формуванню та становленню шновацшного розвитку ву-гледобувних пiдприемств до сьогодшш-нього часу перешкоджають таю пробле-ми:
зовшшш - недостатнiсть фшансу-вання науково-технiчних дослiджень, не-досконалють нормативно-правово! системи, повiльне формування ринку шно-вацшно! продукцп, неготовшсть апарату управлiння до iнновацiйного розвитку, велика мгращя фахiвцiв високого рiвня;
внутрiшнi - складнi прничо-геоло-пчш умови, обмеженiсть термiну функ-щонування шахт та 1х неплатоспромож-шсть, застосування застарiлих технологiй i техшчного оснащення очисних вибо!'в, наявнiсть високо'1 аварiйностi, низька якiсть рядового вугшля.
Якомога скорiше розв'язання зазна-чених проблем, безумовно, сприятиме прискоренню iнновацiйного розвитку вь тчизняно'1 вугшьно! промисловостi при радикальнiй в перспективi 11 реструктуризации як ввдзначаеться в матерiалах Форуму гiрникiв-2014 [28]. А науково-технiчний розвиток промислових тдпри-емств мае розглядатися як одна з найва-жливiших проблем в^чизняно! економь ки, де згiдно iз Стратепею сталого розвитку «Украша-2020» Украша «мае стати державою iз сильною економшою та з передовими шноващями» [1].
Лггература
1. Стратепя сталого розвитку «Ук-раша-2020»: Указ Президента Укра'ни вщ 12.01.2015 р. № 5/2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0. rada.gov.ua/laws/show/5/2015.
2. Федулова Л.1. 1нновацшний вектор розвитку промисловостi Укра'ни / Л.1. Федулова // Економша Укра'ни. -2013. - № 4. - С. 15-23.
3. Склярова О.Л. Проблеми шнова-цшного розвитку економши в Укрш'ш /
0.Л. Склярова, Ю.В. Шапарець // Вюник Кшвського нацiонального унiверситету технологий та дизайну. - 2012. - № 6. -С. 331-336.
4. Амоша О.1. Стан, основш проблеми i перспективи вугшьно" промисло-востi Укра'ни: наук. доповщь / О.1. Амоша, Л.Л. Стариченко, Д.Ю. Череватсь-кий; НАН Укра'ни, 1н-т економiки про-мисловосп. - Донецьк, 2013. - 44 с.
5. Звягильский Е.Л. О необходимости широкой модернизации угольной промышленности Украины: науч. докл. / Е.Л. Звягильский, Ю.С. Залознова; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. -Донецк, 2013. - 68 с.
6. Державна тдтримка та перспективи шновацшного розвитку i структур-них перетворень вугшьно" промисловос-ii: моногр. / О.1. Амоша, А.1. Кабанов, Л.Л. Стариченко та ш.; НАН Укра'ни, 1н-т економiки пром-сп. - Донецьк, 2009. - 326 с.
7. Амоша О.1. 1нновацшне оновлен-ня техшко-технолопчно" бази промисло-вого виробництва на синергетичних засадах: теорiя i практика / О.1. Амоша,
1.П. Булеев, Г.З. Шевцова // Економша промисловостi. - 2007. - № 1. - С. 3-9.
8. Булеев И.П. Некоторые институциональные аспекты инновационного развития экономики Украины / И.П. Бу-леев // Науковi пращ Донецького нащо-нального техшчного ушверситету. - Сер. Економiчна. - Вип. 40-2. - Донецьк: До-
нецький нац. техшчний ун-т, 2011. -С. 52-56.
9. Вишневский В. Промышленная политика: теоретический аспект /
B. Вишневский // Экономика Украины. -2012. - № 2. - С. 4-15; № 3. - С. 25-35.
10. Геець В.М. 1нституцшш пере-творення i суспшьний розвиток / В.М. Геець // Економша i прогнозування. -2005. - № 2. - С. 9-36.
11. Голян В.А. Трансформащя ш-ститущонального середовища на постра-дянському простора деструктивш момен-ти та прюритетш напрями / В.А. Голян // Економша та держава. - 2009. - № 10. -
C. 9-12.
12. Дементьев В.В. Институты: проблема определения понятия / В.В. Дементьев // Науковi пращ Донецького на-цюнального техшчного ушверситету. -Сер. Економiчна. - Вип. 35. - Донецьк: Донецький нац. техшчний ун-т, 2008. -С. 5-22.
13. Качала Т. Структурш особли-восп шституцшного середовища еконо-мiки Укра'ни / Т. Качала // Економют. -2011. - № 11. - С. 18-22.
14. Кшдзерський Ю. 1нститут дер-жави i проблеми оновлення промислово' полiтики в Укра'ш / Ю. Кiндзерський // Економша Укра'ни. - 2011. - № 1. -С. 48-58.
15. Коваленко Ю.М. Сутшсть ш-ституцiйного середовища фшансового сектора економiки / Ю.М. Коваленко // Економiчний вiсник Донбасу. - 2011. -№ 1 (23). - С. 92-97.
16. Мельник Т.М. Зовшшня торпв-ля високотехнолопчними товарами: ш-ституцiональний вимiр / Т.М. Мельник, О.В. Зубко // Маркетинг i менеджмент шноващй. - 2012. - № 2. - С. 181-190.
17. Павлов К.В. Институциональные условия усиления внедрения инвестиций интенсивного типа / К.В. Павлов // Управлшня економшою: теорiя та прак-
тика: зб. наук. праць. - Донецьк: 1ЕП НАН Украни, 2010. - С. 43-67.
18. Петруня Ю.Е. Институциональные факторы экономического развития / Ю.Е. Петруня, А.Ф. Ивашина // Экономическая теория. - 2010. - № 4. - С. 2431.
19. Чухно А. Iнституцiоналiзм: те-орiя, методолопя, значення / А. Чухно // Економша Украши. - 2008. - № 6. - С. 413.
20. Кузьменко Л.М. Репональш аспекта характеристики якост шститущо-нального середовища / Л.М. Кузьменко, М.О. Солдак // Управлшня економшою: теорiя та практика: зб. наук. праць. - Донецьк: 1ЕП НАН Украши, 2010. - С. 3043.
21. Максимчук М.В. Проблеми ш-ституцшного забезпечення штелектуаль-но-iнновацiйного розвитку региону / М.В. Максимчук. - Львiв: 1РД НАН Украши, 2008. - 61 с.
22. Драчук Ю.З. Щодо формування iнституцiонального середовища шнова-цiйного розвитку вугiльних шдприемств / Ю.З. Драчук, Н.В. Трушкша // Проблеми системного пiдходу в економшг - 2012. -№ 4 [Електронне наукове фахове видан-ня]. - Режим доступу до журналу: http://archive.nbuv.gov.Ua/e-journals/P SPE/ 2012_4/Drachuk _412.htm.
23. Гусак А.С. Роль суб'екпв страхового захисту в шдвищенш привабливо-
стi iнвестицiйних проектiв у вуглевидо-буваннi / А.С. Гусак // Держава та репо-ни. - 2012. - № 5. - С. 32-36.
24. Драчук Ю.З. Проблеми шститу-щонального забезпечення шнова-цшного розвитку вупльно! промисловостi / Ю.З. Драчук, 1.М. Кочешкова, Н.В. Трушкша // Економша промисловосп. -2012. - № 3-4. - С. 240-248.
25. Драчук Ю.З. 1нститущональне забезпечення розвитку шновацшно! дiяльностi промислових пiдприeмств / Ю.З. Драчук, Н.В. Трушкша // Еконо-мiчний вiсник Нацiонального гiрничого ушверситету. - 2013. - № 2. - С. 93-99.
26. Драчук Ю.З. Тенденцп шститу-цiональних змш в iнновацiйному розвитку вупльно! промисловостi / Ю.З. Драчук, 1.М. Кочешкова, Н.В. Трушкiна // Уголь Украины. - 2014. - № 1. - С. 6-11.
27. Кочешкова 1.М. Аналiз негатив-них наслiдкiв закриття шахт i пропозицп щодо порядку виведення ix з експлуата-цп / 1.М. Кочешкова // Уголь Украины. -2014. - № 9. - С. 17-20.
28. Амоша А.И. Сегодняшнее состояние и виды на будущее отечественной угольной промышленности / А.И. Амо-ша, Л.Л. Стариченко, Д.Ю. Череватский // Форум гйрниюв-2014: за матерiалами мiжнар. конф. (1-4 жовтня 2014 р.). -Т. 1. - Дншропетровськ: Нац. гйрничий ун-т, 2014. - С. 29-34.
(Продовження cmammi у №3(71)2015.
Надтшла до редакцИ 17.04.2015 р.
