Научная статья на тему 'Структурні показники переробної промисловості України і держав-членів ЄС: Порівняльна оцінка'

Структурні показники переробної промисловості України і держав-членів ЄС: Порівняльна оцінка Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
196
24
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
валова додана вартість / випуск / виробництво / ефективність / переробна промисловість / efficiency / gross value-added / output / processing industry / production / structure

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Світлана Олексіївна Іщук, Любомир Йосипович Созанський

Виконано порівняльну оцінку спеціалізації переробної промисловості України і держав-членів ЄС. Визначено рейтинги 16 виробництв України та ЄС-28 за ключовими структурними показниками, зокрема за їх часткою у випуску, валовій доданій вартості (ВДВ) й експорті ВДВ переробної промисловості, а також за показником частки ВДВ у випуску. Здійснено аналіз структури ВДВ промисловості України та Польщі, на підставі якого окреслено напрями її вдосконалення.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

STRUCTURAL INDICATORS OF PROCESSING INDUSTRY OF UKRAINE AND EU MEMBER STATES: COMPARATIVE ASSESSMENT

The liberalization of the conditions for conducting foreign economic operations, in particular – the establishment of a free trade zone between Ukraine and the European Union (EU), upgraded the need to increase the competitiveness of Ukrainian commodity producers to the level of the EU member states. The main link in the chain of formation of commodity exports is the processing industry. Hence, the objective of the paper is to carry out a comparative assessment of key structural indicators of the processing industry of Ukraine and the EU member states in terms of production. According to the results of the set of indicators’ calculations, it is established that Ukrainian processing industry is highly specialized, since its structure is dominated by two types of industries – food and metallurgy, which produce near 50% of the total output, gross value-added (GVA) and GVA of export of this type of industrial activity. Instead, in the EU28 in the output structure and GVA of the processing industry, the share of key productions (food and transport) is in total less than a third, and the gap between the largest and the smallest shares tends to decrease, while in Ukraine, by contrast, it is increasing. The basis of the commodity structure of exports in the EU-28 is the production of high-tech manufacturing (machines, computers, pharmaceuticals). Ukraine is generally inferior to the EU-28 in terms of the share of GVA in the production of the processing industry (excluding coke, other vehicles and textiles production). A comparative analysis of the GVA structure of Ukrainian and Polish processing industries has shown the need for its further improvement in Ukraine, in particular – in the direction of optimizing the taxation and subsidizing systems of the national industry.

Текст научной работы на тему «Структурні показники переробної промисловості України і держав-членів ЄС: Порівняльна оцінка»

УДК 338.45:339.9(477) doi: 10.15407/econindustry2018.01.044

Св1тлана Олекснвна 1щук,

доктор екон. наук, проф.

E-mail: [email protected];

Любомир Йосипович Созанський,

канд. екон. наук, с.н.с.

ДУ «Институт репональних дослвджень iM. М.1. Долiшнього НАН Украши»

79026, Украна, м. Львiв, вул. Козельницька, 4 E-mail: [email protected]

СТРУКТУРН1 ПОКАЗНИКИ ПЕРЕРОБНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ I ДЕРЖАВ-ЧЛЕН1В еС: ПОР1ВНЯЛЬНА ОЦ1НКА

Виконано пор1вняльну оцшку спещал1зацп переробно1 промисловосп Украши i держав-члешв GC. Визначено рейтинги 16 виробництв Украши та GC-28 за ключовими структурними показниками, зокрема за ix часткою у випуску, валовш доданш вартосп (ВДВ) й експорп ВДВ переробноi промисловосп, а також за показником частки ВДВ у випуску. Здшснено анал1з структури ВДВ промисловосп Украши та Польщ1, на тдста-в1 якого окреслено напрями ii вдосконалення.

Ключовг слова: валова додана варпсть, випуск, виробництво, ефектившсть, пере-робна промисловють.

JEL: L 60, O 57.

Маючи шдустр1альний потенщал i водночас значнi природно-сировинш ре-сурси та людський каттал, Украша пось дае лише 19 мюце серед держав-членiв Свропейського Союзу (€С) за обсягом випуску промисловосп та 20 - за обсягом ВДВ останньо'1', поступаючись лiдеру -Имеччиш - у понад 30 i майже у 44 рази вщповщно1. Спещал1защя в1тчизняно'1' промисловосп е типовою для краш 1з си-ровинною економ1кою. Так, частка добу-вно'1 промисловосп та розроблення кар'ер1в у структур1 ВДВ промислового сектору нацюнально'1' економ1ки стано-вить понад 24% (найвищий показник серед держав-члешв GC - 13,35% у Нщер-ландах), а частка переробно'1' промисловосп - лише 60,21% (найменше значення в GC-28 - 64,46% на Кшр1). Наслщком сировинно'1' ор1ентацп укра'1'нсько'1' промисловосп е ii неконкурентнють за р1в-нем технологичности частка високотех-

1 Тут i дал1 авторсьш розрахунки виконано на основ1 даних офщшних статистичних сайпв держав-члешв GC.

нолопчних виробництв у випуску переробно'1' промисловосп в Укршш у 1,8 раза нижча, шж у Польщ1, а в експорп частка цих виробництв ще нижча - у 3,2 раза. Водночас р1вень продуктивносп пращ у польськш промисловосп вищий у 3,6 раза.

Основними передумовами тенден-цшно! проблемносп розвитку в1тчизня-но'1 промисловосп, а отже, низького р1вня ii конкурентоспроможносп е, з одного боку, використання застарших технологий i критичний ступшь зносу (ф1зичного та морального) основних засоб1в, а з ш-шого - обмежений доступ тдприемств до кредитних ресурав, надто довгостро-кових (для техшчного переозброення) через висою вщсотков1 ставки банюв. Це коло замикае сукупшсть таких чинниюв: недосконалють фшансово-швестицшно! системи, що стимулюе вщплив власного катталу суб'екпв господарювання; ю-тотне вщставання Украши у сфер1 використання шформацшних технологш i систем; залежшсть ш^он^ьно!' економши вщ кон'юнктури на зовшшшх ринках;

© С.О. 1щук, Л.Й. Созанський, 2018

-Економжа промисловост1 ^^ Economy of Industry-

44 ISSN 1562-109X Econ. promisl.

2018, № 1 (81)

низький рiвень шновацшно'1 активностi, зокрема внаслщок вiдсутностi зв'язкiв мiж наукою та виробництвом.

Комплексне розв'язання проблем функцюнування i розвитку промислового сектору економши Украши передбачае здiйснення структурно! модершзацп в^-чизняно'1 промисловостi в напрямi збшь-шення частки високотехнологiчних видiв дiяльностi в обсягах виробництва та екс-порту, задоволення потреб внутршнього ринку у продукцп власного виробництва, зростання зайнятостi та пiдвищення рiвня продуктивностi працi.

Всебiчнi rрунтовнi дослщження цього сектору економiки здiйснюються вченими Нащонально! академп наук Украши. Так, зокрема, в робот [1] вияв-лено чинники погiршення структури в^-чизняно! промисловостi, падiння ефек-тивност виробництва, зниження фшан-сових показниюв та обгрунтовано клю-човi напрями вдосконалення структури промисловосп, пiдвищення ефективносп виробництва i використання трудового потенщалу. Питання фiнансового, гро-шово-кредитного, бюджетно-податкового забезпечення неошду свального розвитку та його еколопчного регулювання в Укршш висвiтлено у монографп [2]. Сучаснi тенденцп розвитку виробничих систем, пов'язанi з реалiзацiею принци-пiв четверто! промислово! революцп та переходом до смарт-промисловостi, роз-глянуто у статтi [3]. У джерелi [4] досль джено динамшу, тенденцп та перспекти-ви розвитку втизняного експорту в умовах зони вшьно'1' торгiвлi мiж Украь ною та СС; оцiнено результати iмплемен-таци угоди про Асоцiацiю е СС у проми-слових видах дiяльностi, зокрема в енер-гетищ, металургп, хiмiчнiй та деревооб-робнш промисловостi; окреслено можли-востi та перешкоди, пов'язанi з експор-том продукцп високотехнологiчних сек-торiв Украши, а також перспективи використання нових форм оргашзацп виробництва тако'1 продукцп; визначено засади законодавчого та оргашзацшного

забезпечення шновацшного розвитку в контекстi евроiнтеграцiйних процеав. У роботi [5] викладено результати досль дження сучасних моделей промислово'1 полiтики («жорстко'1», «м'яко'1», матрич-но'1) та iнструментiв 11 реалiзацii; запро-поновано iнструментарiй реалiзацii промислово'1 пол^ики в Укршш до 2020, 2025 та 2030 рр. з урахуванням п членства у СОТ i пiдписання Угоди про асоща-цiю з СС.

Лiбералiзацiя умов проведення зов-нiшньоекономiчних операцш, що стала наслiдком запровадження зони вшьно!' торгiвлi мiж Украиною та, зокрема, СС, актуалiзувала необхiднiсть тдвищення конкурентоспроможностi продукцп в^-чизняних товаровиробниюв до рiвня держав-членiв СС. Основною ланкою у ланцюзi формування товарного експорту е переробна промисловють.

Метою статп е здiйснення порiв-няльно'1 оцiнки ключових структурних показникiв переробноi промисловостi Украши i держав-членiв СС у розрiзi ви-робництв.

Структуру переробноi промисло-востi, а отже, п спецiалiзацiю характери-зуе показник частки окремих вироб-ництв у загальному випуску цього виду промисловог дiяльностi. Чим вище зна-чення показника, тим бшьшою мiрою переробна промисловють крайни спещаль зуеться на тому чи шшому виробництва

Структура в^чизняно!' переробноi промисловостi (за випуском) упродовж 2013-2015 рр. зазнала певних змш. Так, найбшьше зросла частка харчовоi про-мисловостi (на 4,12 в.п.), а частка виробництва шших транспортних засобiв зме-ншилася на 3,22 в.п. (табл. 1). На вщмшу вiд Украши, у СС-28 значення показникiв частки окремих переробних виробництв у вщповщнш структурi змiнювались у межах 1,0 в.п., i лише частка виробництва коксу та коксопродукпв, продукпв нафтопереробки зменшилася на 1,63 в.п. (в Укршш - на 1,28 в.п.).

Таблиця 1

Частка виробництв у випуску переробног промисловост1 Украгни та СС-28 _у 2013-1015 рр., % 1_

Виробництво Укра'на СС-28

2013 2014 2015 2013 2014 2015

Виробництво харчових продукпв; напо'в та тютюнових вироб1в 29,59 31,30 33,71 16,07 15,94 15,59

Текстильне виробництво, виробництво одягу, шюри та шших матер1ал1в 1,40 1,42 1,75 3,10 3,16 3,10

Виробництво деревини, паперу; пол1гра-ф1чна д1яльшсть та тиражування 4,97 5,38 5,97 5,72 5,68 5,61

Виробництво коксу та коксопродукпв, продукпв нафтопереробки 6,29 5,60 5,01 6,91 5,52 5,26

Виробництво х1м1чних речовин 1 х1м1чно! продукцп 6,00 5,47 6,25 7,84 7,84 7,92

Виробництво основних фармацевтичних продукпв 1 фармацевтичних препарапв 1,52 1,75 1,90 3,49 3,40 3,46

Виробництво гумових 1 пластмасових ви-роб1в 2,79 2,95 3,27 4,07 4,14 4,10

Виробництво шшо! неметалево'' мшераль-но'' продукцп 4,60 4,30 4,59 2,96 2,98 2,93

Металургшне виробництво 21,01 23,99 21,58 5,58 5,78 5,65

Виробництво готових металевих вироб1в, кр1м машин 1 устаткування 3,38 2,71 2,88 6,94 7,04 6,96

Виробництво комп'ютер1в, електронно'' та оптично'' продукцп 0,85 0,86 0,70 4,15 4,18 5,12

Виробництво електричного устаткування 2,49 2,47 2,11 4,05 4,15 4,14

Виробництво машин 1 устаткування, не вщнесених до шших групувань 4,45 3,81 3,44 9,13 9,33 9,22

Виробництво автотранспортних засоб1в, причетв 1 натвпричетв 1,38 1,39 1,12 10,99 11,91 11,96

Виробництво шших транспортних засоб1в 5,42 2,96 2,20 3,04 2,92 2,97

Виробництво мебл1в; шшо! продукцп; ремонт 1 монтаж машин 1 устаткування 3,87 3,62 3,52 5,96 6,03 6,00

1 Розраховано на основi офщшних статистичних даних [3-5].

Результати анал1зу свщчать, що основу переробно'' промисловосп як Украь ни, так 1 переважно'' бшьшосп держав-члешв СС формуе виробництво харчових продукт1в; напогв та тютюнових виро-бгв. Частка цього виробництва у випуску в^чизняно! переробно'1 промисловосп у 2015 р. перевищила СС-28 у 2,16 раза (у 2013 р. - у 1,84 раза). Укра'на за цим

структурним показником переважае вс анал1зоваш кра'ни, кр1м Кшру (46,15%). Однак за обсягом випуску в1тчизняна ха-рчова промисловють у 2015 р. поста лише 13 мюце, поступившись лщеру - нь мецькш - у 10,6 раза. Висока частка харчових виробництв у структур! переробно'1 промисловосп характерна для Грецп (30,08%), Хорвата (28,38%) та 1спанп

(25,54%). Остання входить у тршку лще-рiв з-помiж держав-членiв СС за обсяга-ми випуску харчово'1 промисловосп. Найменш розвинутим е виробництво ха-рчових продуктiв; напо'1'в та тютюнових виробiв у Словенп та Словаччиш. Цi кра-1'ни посiдають останш мiсця як за струк-турними, так i за абсолютними показни-ками у Свросоюзi.

Друге мюце у структурi випуску в^чизняно!' переробно'1 промисловостi стабiльно належить металургтному ви-робництву, частка якого у 2015 р. склала 21,58%, тодi як у СС-28 - лише 5,65% (7 мiсце у структурi). Украша е незапереч-ним лiдером iз-помiж аналiзованих кра'н за цим структурним показником, оскшь-ки його значення у найближчого пересль дувача - Болгарп - становило 13,98%. Однак за обсягом випуску продукцп в^-чизняна металургiя е лише дев'ятою серед держав-члешв СС, вщстаючи вiд нь мецько!' у понад 9 разiв.

Виробництво автотранспортник засоб1в, причетв I натвпричетв, яке в СС-28 посщае 2 мюце серед видiв пере-робно! промисловостi з часткою у випуску 11,96%, в Укршш у 2015 р. було на передостанньому (15) мсщ з часткою 1,12%. Вггчизняне автотранспортне виробництво посшо 23 мюце серед аналiзо-ваних кра'н за значенням структурного показника (частки у випуску переробно'1 промисловосп), але 20 мюце - за значенням абсолютного (обсягу випуску).

На трете мюце у структурi втиз-няно'1 переробно'1 промисловостi у 2015 р. пщнялося виробництво хгмгчних речовин I х1м1чно1 продукцп. Однак якщо в Украь нi частка цього виду виробництва в зага-льному випуску переробки становила 6,25% (10 мюце серед аналiзованих кра-1'н), то у СС-28 - 7,92%, а в таких крашах, як Нщерланди i Бельгiя, - понад 14%. За обсягом випуску втизняна хiмiчна про-

мисловiсть у 2015 р. поста 15 мюце, поступившись шмецькш у 44,3 раза.

Виробництво деревини, паперу; по-л1граф1чна д1яльн1сть та тиражування у структурi переробно'1 промисловосп Укра'ни у 2015 р. посшо 4 мюце з част-кою 5,97% у випуску, переважаючи СС-28 на 0,36 в.п. (8 мюце у вщповщнш структур^. Проте за цим структурним показником Украша суттево поступаеть-ся не лише швшчноевропейським кра'1-нам iз високою лiсистiстю територп, зок-рема Латвп (на 25,01 в.п.), Естонп (на 15,0 в.п.), Фшляндп (на 13,42 в.п.) i Шве-цп (на 8,02 в.п.), але i таким балканським кра'нам, як Хорвапя (на 4,27 в.п.) i Сло-венiя (на 2,25 в.п.). У тдсумку, за обсягом випуску в^чизняш деревообробнi та полiграфiчнi виробництва у 2015 р. пошли 19 мюце серед держав-членiв СС.

Втизняне виробництво коксу та коксопродукт1в I продукт1в нафтопере-робки у 2015 р. опустилося до 5 мюця (проти 3 упродовж 2013-2014 рр.) серед видiв переробно'1 промисловосп. У СС-28 частка цього виробництва у випуску на 0,25 в.п. вища, шж в Укра'ш, однак воно посщае лише 9 мюце у структурi пере-робно! промисловостi. Серед держав-члешв СС виробництво коксу та коксо-продукпв i продукпв нафтопереробки у 2015 р. найбшьшу частку займало у Грецп (25,12 проти 30,30% у 2014 р.), Бельгп (11,32 проти 15,30%) та Болгарп (10,60%). Назван кра'ни за обсягом виробництва коксу посши 9, 6 i 20 мiсця вiдповiдно, тодi як Украша - 21.

Шосте мiсце за часткою у випуску переробно'1 промисловостi Укра'ни у 2015 р. посiло виробництво ¡ншо'г неме-талевог м1нерально'г продукцп (4,59%). Натомють у СС-28 це виробництво пошло останне (16) мюце з часткою 2,93% у вщповщнш структура Серед аналiзова-них кра'н найбiльша частка (вища, шж в Укра'ш) виробництва шшо'1 неметалево'1

мiнepaльнoï пpoдyкцiï y випycкy nepe-poбнoï пpoмиcлoвocтi y 2015 p. дocягнyтa нa Kinpi (9,72%), y Лaтвiï (6,40%), Хopвa-ти (5,66%) i Бoлгapiï (5,13%). Oднaк на-звaнi ^аши пocтyпaютьcя Укpaïнi 3a o6-cягaми цьoгo виpoбництвa: вiд 1,6 (Бoл-гapiя) дo 9,6 pa3a (Kinp). Вoднoчac oбcяги випycкy вiтчизнянoгo виpoбництвa iншoï нeмeтaлeвoï мiнepaльнoï пpoдyкцiï мeншi вiд нiмeцькoгo y пoнaд 19 paзiв.

Вupoбнuцmвo мeблiв; iншo 'ï npодук-цп; peмoнm i мoнmаж машш i уcmаmку-вання, нeзвaжaючи та знижeння йoгo ча-cтки y cтpyктypi випужу вiтчизнянoï ne-pepoбнoï пpoмиcлoвocтi впpoдoвж аналь зoвaнoгo пepioдy нa 0,36 в.п., y 2015 p. пiднялocя дo 7 мicця (пpoти 9 мюця y 2013 p.). У СС-28 чacткa цьoгo виpoбниц-твa y вiдпoвiднiй cтpyктypi змeншилacя та 0,91 в.п., oднaк вoнo зaлишилocя нa 6 мicцi. 3a oбcягaми випycкy мeблiв, iншoï пpoдyкцiï, peMorny i мoнтaжy мaшин i ycтaткyвaння У^аша y 2015 p. бyлa два-дцять пepшoю cepeд дepжaв-члeнiв GC, пocтyпaючиcь Hiмeччинi y 52,4 pa3a.

Вupoбнuцmвo машш i уcmаmкуван-ня y 2015 p. nocrno в У^шт лишe 8 míc-цe з чacткoю 3,52% (npora 4,45% y 2013 p.) y випужу пepepoбнoï пpoмиcлo-вocтi, тoдi як y GC-28 - 3 з чacткoю, 6í-льшсю y пoнaд 2,6 pa3a (9,22%). Лiдepa-ми y GC 3a цим cтpyктypним пoкaзникoм e тaкi виcoкopoзвинeнi ^aï™, як Дaнiя (18,06%), Hiмeччинa (13,48%), Фiнляндiя (13,43%), Iтaлiя (12,68%) та Aвcтpiя (12,27%). За oбcягoм випycкy машин i ycтaткyвaння У^аша вiдcтaлa вiд Hiмeч-чини у 143 (!) pa3^ а вщ Пoльщi - у 6,3 pa3a.

Таким 4инoм, пepepoбнa пpoмиcлo-вють У^аши e вyзькocпeцiaлiзoвaнoю, ocкiльки в ïï cтpyктypi (за випycкoм) i3 вeликим вiдpивoм дoмiнyють два види виpoбництвa: хap40вe (33,71% у 2015 p.) i мeтaлypгiйнe (21,58%). На peштy 14 ви-poбництв пpипaлo 44,71%, i3 яких, зoк-peмa, на виpoбництвo кoмп'ютepiв, eлeк-

тpoннoï та oпти4нoï пpoдyкцiï - лишe 0,7% (у GC-28 - 5,12%). Натомють у GC-28 crpy^ypa пepepoбнoï пpoмиcлoвocтi e бiльш збaлaнcoвaнoю - 4acтки клю40вих виpoбництв (хapчoвих i тpaнcпopтних) cyмapнo cтaнoвлять мсншс тpeтини (27,55%), а poзpив мiж нaйбiльшoю i нaймeншoю 4acткaми тeндeнцiйнo œo-po4yeтьcя (12,66% у 2015 p. npo™ 13,11% y 2013 p.), тoдi як в У^шт, на-впаки, збiльшyeтьcя (33,01% npora 28,74%).

Peзyльтaтивнicть дiяльнocтi repe-poбних виpoбництв хapaктepизye пoкaз-ник 4acmKu nuх вuробнuцmв у cmpyK-mypi валовог' доданог варmосmi перероб-ног' промuсловосmi. Пpoтягoм 20132015 pp. crpy^ypa вiтчизнянoï пepepoб-нoï пpoмиcлoвocтi (за ВДВ) зазнала тев-них змiн, зoкpeмa, у нaпpямi зpocтaння 4acтoк мeтaлypгiйнoгo (на 6,15 в.п.) i xap-40вoгo (на 4,22 в.п.) виpoбництв (табл. 2). Пpoтe cyттeвo змeншилacя 4acткa виpoб-ництва шших тpaнcпopтних зacoбiв (на 7,32 в.п.) i мaшинoбyдyвaння (на 1,9 в.п.). У GC-28 crpy^ypa ВДВ пepepoбнoï ^o-миcлoвocтi зaлишилacя вiднocнo cтiйкoю (кoливaння 4acтoк oкpeмих виpoбництв нe вихoдилo за мeжi 1,0 в.п.), лишe част-ка виpoбництвa кoмп'ютepiв зpocлa на 1,93 в.п.

Найбшьшу 4acткy у ВДВ пepepoб-нoï пpoмиcлoвocтi i в У^шт (31,38%), i в GC-28 (12,76%) мae вupoбнuцmвo xаp-4oeux npoдукmiв; наnoïв mа mюmюнoвux eupo6ie. Втизняна хapчoвa пpoмиcлo-вicть за знaчeнням цьoгo cтpyктypнoгo пoкaзникa у 2015 p. пociлa тpeтe мicцe cepeд дepжaв-4лeнiв GC, пocтyпaю4иcь лишe гpeцькiй (на 4,66 в.п.) i кiпpcькiй (на 4,28 в.п.), а нaйближчoгo ^peon^y-вача - хopвaтcькy - пepeвaжaлa на 4,64 в.п. Oднaк за oбcягoм ВДВ, cтвopeнoï цим виpoбництвoм, У^аша була шютна-дцятою, вiдcтaю4и вiд лiдepa - Фpaнцiï -у пoнaд 15 paзiв.

Таблиця 2

Частка виробництв у ВДВ переробног промисловост1 Украгни та СС-28 _у 2013-2015 рр, % 1_

Виробництво Укра'на СС-28

2013 2014 2015 2013 2014 2015

Виробництво харчових продукпв; напо'в та тютюнових виробiв 27,16 29,36 31,38 13,37 13,25 12,76

Текстильне виробництво, виробництво одягу, шюри та iнших матерiалiв 4,09 3,90 4,53 3,50 3,46 3,32

Виробництво деревини, паперу; полiграфi-чна дiяльнiсть та тиражування 5,66 6,20 6,79 6,00 5,85 5,69

Виробництво коксу та коксопродукпв, продуктiв нафтопереробки 3,36 3,23 3,07 1,19 0,98 0,94

Виробництво хiмiчних речовин i хiмiчноi продукцп 3,34 3,01 3,48 6,72 6,76 6,82

Виробництво основних фармацевтичних продуктiв i фармацевтичних препаратiв 1,90 2,66 2,96 5,60 5,54 5,67

Виробництво гумових i пластмасових ви-робiв 2,65 2,15 2,44 4,64 4,65 4,52

Виробництво шшо'1 неметалево'1 мiнераль-но'1 продукцii 4,72 3,56 3,88 3,41 3,41 3,32

Металургшне виробництво 10,00 17,76 16,15 3,43 3,45 3,32

Виробництво готових металевих виробiв, крiм машин i устаткування 3,76 2,98 3,23 9,31 9,26 9,01

Виробництво комп'ютерiв, електронно'1 та оптично'1 продукцп 1,31 1,23 1,04 5,29 5,19 7,22

Виробництво електричного устаткування 3,84 3,60 3,14 4,95 4,88 4,73

Виробництво машин i устаткування, не вщнесених до шших угрупувань 7,37 5,99 5,47 11,14 11,21 10,78

Виробництво автотранспортних засобiв, причепiв i напiвпричепiв 1,68 1,61 1,32 9,63 10,41 10,36

Виробництво шших транспортних засобiв 11,93 6,14 4,61 3,15 3,00 3,04

Виробництво меблiв; шшо'1' продукцii; ремонт i монтаж машин i устаткування 7,25 6,60 6,54 8,68 8,70 8,48

1 Розраховано на основ1 офщшних статистичних даних [3-5].

Друге мюце за часткою у ВДВ пе-реробно!' промисловостi в Укрш'ш тради-цiйно належить металургтному вироб-ництву (16,15%), тодi як у СС-28 частка останнього у вщповщнш структурi ста-новить лише 3,32% (14 мюце). За цим структурним показником Укра'на е неза-перечним лiдером серед аналiзованих кра'н, але за абсолютним (обсягом ВДВ

металургп) - лише дванадцятою, посту-паючись Нiмеччинi у понад 13 разiв.

У таких державах-членах СС, як Данiя, Нiмеччина, Iталiя, Фiнляндiя, Авс-трiя, Угорщина, Нiдерланди i Швецiя, важливу роль у формуванш ВДВ пере-робно! промисловостi ^з часткою у стру-ктурi понад 11,0%) ввдграе машинобуду-вання, а в Угорщиш, Чехп, Нiмеччинi та Словаччиш - виробництво автотранс-

nopmнux заcoбiв, nprnenie i наniвnpuчeniв ^з частою у crpy^ypi пoнaд 18,0%). В Укpaïнi 4acтки нaзвaниx виpoбництв у ВДВ пepepoбнoï пpoмиcлoвocтi у 2015 p. cтaнoвили лишe 5,47% (5 мю^) i 1,32% (15 мю^) вiдпoвiднo.

Haтoмicть значний вдашк у фopмy-вання ВДВ пepepoбнoï пpoмиcлoвocтi У^аши здiйcнюють вupoбнuцmвo depe-ernu, ^mpy, noлiгpафiчнo'ï дiяльнocmi mа mupажування - 6,79% у 2015 p. ^po-ти 5,66% y 2013 p.) i вupoбнuцmвo мeблiв; iншoï npoдукцiï; peмoнm i мoнmаж ма-шш i уcmаmкування. Oднaк частка ocтaнньoгo у ВДВ вiтчизнянoï пepepoб-нoï пpoмиcлoвocтi впpoдoвж 20132015 pp. змeншилacя на 0,71 в.п. Як на-cлiдoк, у 2015 p. У^аша пocтyпилacя GC-28 за цим cтpyктypним пoкaзникoм на 1,94 в.п. i була двадцять пepшoю cepeд aнaлiзoвaниx ^arn, тoдi як за чacткoю виpoбництвa дepeвини, пaпepy, пoлiгpa-фiчнoï дiяльнocтi та тиpaжyвaння - чo-тиpнaдцятoю. У той жe чac за oбcягoм ВДВ, cтвopeнoï цими виpoбництвaми, -двадцять пepшoю.

Вupoбнuцmвo тшт mpанcnopmнux заcoбiв у 2015 p. oпycтилocя на 6 мю^ (пpoти 2 мюця у 2013 p.) у crpy^ypi ВДВ вiтчизнянoï пepepoбнoï пpoмиcлoвocтi, тoдi як у GC-28 вoнo cтaбiльнo пepeбyвae на пepeдocтaнньoмy (15) мющ. №зважа-ючи на змeншeння чacтки цьoгo виpoб-ництва у ВДВ пepepoбнoï пpoмиcлoвocтi, У^аша зaлишaeтьcя oдним iз лiдepiв cepeд дepжaв-члeнiв GC, пocтyпaючиcь лишe Фpaнцiï (7,17%), Вeликoбpитaнiï (6,30%) та кпанп (5,02%). Haзвaнi ^аши у 2015 p. пociли 1, 3 i 4 мюця вiдпoвiднo за oбcягaми ВДВ, cтвopeнoï виpoбницт-вoм iншиx тpaнcпopтниx зacoбiв, тoдi як У^аша - лишe 13 з вiдpивoм вщ лiдepa -Фpaнцiï - у 36 paзiв.

В Укpaïнi пopiвнянo виcoкa peзyль-тaтивнicть xapaктepнa для meкcmuльнoгo вupoбнuцmва, вupoбнuцmва одягу, шкipu mа mmux маmepiалiв: iз частою 4,53% у ВДВ вiтчизнянoï пepepoбнoï пpoмиcлo-

вocтi вoнo пpoтягoм 2014-2015 pp. пoci-дaлo 7 мюде у вiдпoвiднiй cтpyктypi. У GC-28 де виpoбництвo з чacткoю 3,32% у 2015 p. oпycтилocя на 13 мю^ у cтpyк-тypi пepepoбнoï пpoмиcлoвocтi пpoти 14 за чacткoю у випycкy (як i в Укpaïнi). За чacткoю тeкcтильнoгo виpoбництвa, ви-poбництвa oдягy, шкipи та тшик мaтepi-aлiв у crpy^ypi ВДВ пepepoбнoï пpoмиc-лoвocтi Укpaïнa у 2015 p. пociлa 10 мю^ cepeд дepжaв-члeнiв GC, aлe за oбcягoм cтвopeнoï ВДВ - 18, вщстаючи вiд лiдe-pa - Iтaлiï - у 53 paзи.

Вupoбнuцmвo xiмiчнux peчoвuн i xi-мiчнo'ï npoдукцiï' з частою 3,48% у crpy-ктypi ВДВ вiтчизнянoï пepepoбнoï пpo-миcлoвocтi у 2015 p. пiднялocя на 9 мю^ (пpoти 12 мicця у 2013 p.), тoдi як у GC-28 вoнo пociлo 7 мю^ у вiдпoвiднiй cтpyктypi з частою 6,82%. За цим crpy^ тypним пoкaзникoм Укpaïнa e лишe двадцять дpyгoю cepeд дepжaв-члeнiв GC, а за oбcягaми ВДВ xiмiчнoï пpoмиcлoвoc-тi - двадцять пepшoю.

Таким чинoм, в Укpaïнi cтpyктypa ВДВ (як i crpy^ypa випycкy) пepepoбнoï пpoмиcлoвocтi e вyзькocпeцiaлiзoвaнoю. У нiй дoмiнyють xapчoвa пpoмиcлoвicть i мeтaлypгiя, якi cyмapнo cтвopюють пoнaд 47,5% ВДВ (пpoти 55,3% випужу) вiт-чизнянoï пepepoбнoï пpoмиcлoвocтi. Ha-тoмicть нaймeншi чacтки у crpy^ypi ВДВ вiтчизнянoï пepepoбнoï пpoмиcлo-вocтi cтaбiльнo займають фapмaцeвтичнi, aвтoтpaнcпopтнi i кoмп'ютepнi виpoбни-цтва, а ташж виpoбництвo гyмoвиx i пла-cтмacoвиx виpoбiв - cyмapнo 7,76% у 2015 p. ^po™ 7,54% у 2013 p.). У GC-28 назваш виpoбництвa cтвopили 27,77% ВДВ пepepoбнoï пpoмиcлoвocтi (пpoти 25,16%).

Coцiaльнo-eкoнoмiчнy eфeктивнicть дiяльнocтi видiв пepepoбнoï пpoмиcлoвo-cтi xapaктepизye пoкaзник 4acmш вало-во1' додано'1' варmосmi у вuпуску. Чим 6í-льшe дoдaнoï вapтocтi, cтвopeнoï тим чи шшим пepepoбним виpoбництвoм, пpи-пaдae на oбcяг випycкy йoгo пpoдyкцiï,

тим бшьше валового прибутку отриму-ють тдприемства i бiльшим е фонд заро-б^но!' плати 1'х пращвниюв.

Як засвiдчили результати аналiзу, упродовж 2013-2015 рр. в Укрш'ш най-бiльше зросла ефективнiсть фармацев-тично! та металургшно!' промисловостi -частка ВДВ у випуску цих виробництв збшьшилася на 7,13 i 5,75 в.п. вщповщно (табл. 3). Натомiсть вщчутно знизилась ефективнiсть текстильного виробництва

(на 4,11 в.п.), виробництва гумових i пластмасових виробiв (на 3,16 в.п.) i виробництва шшо!' неметалево!' мшерально!' продукци (на 2,69 в.п). У СС-28 змiни значень цього показника були незначни-ми; виняток склало лише виробництво комп'ютерiв, електронно! та оптично! продукци, частка ВДВ у випуску якого у 2015 р. порiвняно з попередшм зросла на 5,37 в.п.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Таблиця 3

Частка ВДВ у випуску переробних виробництв Украти та СС-28 у 2013-2015рр., % 1

Виробництво Укра'на СС-28

2013 2014 2015 2013 2014 2015

Виробництво харчових продукпв; напо'в та тютюнових виробiв 17,22 18,66 18,27 23,91 23,98 23,95

Текстильне виробництво, виробництво одягу, шюри та шших матерiалiв 54,93 54,62 50,82 32,40 31,66 31,38

Виробництво деревини, паперу; пол^ра-фiчна дiяльнiсть та тиражування 21,39 22,94 22,32 30,11 29,74 29,72

Виробництво коксу та коксопродукпв, продукпв нафтопереробки 10,03 11,48 12,05 4,92 5,12 5,22

Виробництво хiмiчних речовин i хiмiчноi продукцii 10,45 10,95 10,92 24,62 24,87 25,17

Виробництво основних фармацевтичних продукпв i фармацевтичних препаратiв 23,38 30,25 30,51 46,10 46,96 47,91

Виробництво гумових i пластмасових ви-робiв 17,82 14,50 14,66 32,75 32,42 32,27

Виробництво iншоi неметалево!' мiнераль-но! продукцii 19,25 16,46 16,57 33,13 33,00 33,18

Металургiйне виробництво 8,93 14,72 14,68 17,65 17,22 17,18

Виробництво готових металевих виробiв, крiм машин i устаткування 20,92 21,85 22,01 38,54 37,93 37,89

Виробництво комп'ютерiв, електронно!' та оптично! продукцii 28,72 28,44 29,18 36,65 35,88 41,25

Виробництво електричного устаткування 28,93 29,05 29,24 35,07 33,88 33,40

Виробництво машин i устаткування, не вщнесених до iнших угрупувань 31,02 31,22 31,17 35,02 34,70 34,20

Виробництво автотранспортних засобiв, причепiв i натвпричетв 22,76 23,04 22,98 25,17 25,23 25,35

Виробництво iнших транспортних засобiв 41,29 41,22 41,11 29,83 29,66 29,91

Виробництво меблiв; iншоi продукцii; ремонт i монтаж машин i устаткування 35,13 36,21 36,49 41,84 41,62 41,37

1 Розраховано на основ1 офщшних статистичних даних [3-5].

- Економжа промисловостI Экономика промышленности -

3aгaлoм в У^шт, пopiвнянo з GC-28, вища чacткa ВДВ у випужу xapa^e-pнa лишe для тpьox виpoбництв:

1) тeкcтильнoгo виpoбництвa, ви-poбництвa oдягy, шкipи та iншиx мaтepi-aлiв - 50,82 nporH 31,38% у GC-28;

2) виpoбництвa iншиx тpaнcпopт-ниx зacoбiв - 41,11 пpoти 29,91%;

3) виpoбництвa кoкcy та ^^o^o-дуктйв; пpoдyктiв нaфтoпepepoбки - 12,05 nporH 5,22%.

За чacткoю ВДВ у eu^c^ meк^ muльнoгo вupoбнuцmва, вupoбнuцmва одягу, шкipu mа mmux маmepiалiв Укpaï-на cepeд дepжaв-члeнiв GC-28 у 2015 p. пociлa 2 мюде ycлiд за Лш^ю (54,83%); за чacткoю ВДВ у eu^c^ вupoбнuцmва mmux mpанcnopmнux заcoбiв - 4 M^e, пocтyпaючиcь Tpe^ï (61,34%), Литвi (58,20%) i Швeцiï (51,66%); за чacткoю ВДВ у випужу вupoбнuцmва ко^у mа кoкconpoдукmiв; npoдукmiв нафmonepe-po6m - 8 мю^ толя Pyмyнiï (36,88%), Латвп (32,0%) Еcтoнiï (29,72%), Kiпpy (28,57%), Cлoвeнiï (21,74%), Угopщини (18,98%) i ^ваччини (16,13%). Вoднo-чac частка ВДВ у випycкy oднoгo з флаг-мaнiв yкpaïнcькoï шдустрп - мemалуpгiй-ного вupoбнuцmва - у 2015 p. cтaнoвилa 14,68% ^pora 17,18% у GC-28). Вщтак за eфeктивнicтю цьoгo виду пepepoбнoï пpoмиcлoвocтi У^аша пepeвaжaлa лишe чoтиpи з aнaлiзoвaниx ^arn, а caмe: Бeльгiю (13,78%), Бoлгapiю (8,15%), Лат-вда (14,46%) i Пopтyгaлiю (13,14%).

У^аша пociдae cepeднi пoзицiï ce-peд дepжaв-члeнiв GC за piвнeм eфeктив-нocтi тaкиx видiв пepepoбнoï пpoмиcлo-вocтi, як виpoбництвo кoмп'ютepiв, eлeк-тpoннoï та oптичнoï пpoдyкцiï, - частка ВДВ у ïx випужу cтaнoвилa 29,18% (пpoти 41,25% у GC-28), виpoбництвo eлeктpичнoгo ycтaткyвaння (29,24 ^ora 33,40%), виpoбництвo aвтoтpaнcпopтниx зacoбiв, пpичeпiв i нaпiвпpичeпiв (22,98 ^ora 25,35%), виpoбництвo мeблiв; ш-шoï пpoдyкцiï; peмoнт i мoнтaж машин i устаткування (36,49 пpoти 41,37%).

За знaчeнням пoкaзникa eфeктивнo-cri вupoбнuцmва машш i уcmаmкування, ж вiднeceнux до mmux угpуnувань (31,17%) У^аша у 2015 p. пepeвaжaлa Бoлгapiю (30,50%), Еcтoнiю (30,26%), Ггалш (30,71%), Пoльщy (30,52%) i Cno-ваччину (25,25%), а вupoбнuцmва отов-нт фаpмацeвmuчнux npoдукmiв i фаpма-цeвmuчнux npenаpаmiв (30,51%) - Бeль-пю (25,21%), Бoлгapiю (30,24%), Еетошю (22,43%) та Cлoвaччинy (30,49%). За eфeктивнicтю вupoбнuцmва xаpчoвux npoдукmiв; наno'ïв mа mюmюнoвux в^о-бiв (18,27%) i вupoбнuцmва дepeвuнu, ш-nepу; noлiгpафiчнo'ï дiяльнocmi mа mu-pажування (22,32%) У^аша була пepeд-ocтaнньoю, випepeдивши Дашю (16,04%) i Гpeцiю (21,31%) вiдпoвiднo.

Чoтиpи виpoбництвa y^arn^^'í пepepoбнoï пpoмиcлoвocтi e ayтcaйдepa-ми cepeд дepжaв-члeнiв GC-28 за частшю ВДВ у випycкy. Цe, зoкpeмa:

виpoбництвo xiмiчниx peчoвин i xi-мiчнoï пpoдyкцiï - 10,92 ^oto 25,17% у GC-28 (вiд 20,17% у Пopтyгaлiï дo 47,95% у rpe^ï);

виpoбництвo гyмoвиx i anacmaco-виx виpoбiв - 14,66 ^OTO 32,27% y GC-28 (вщ 18,32% y Гpeцiï дo 40,07% y Лит-

виpoбництвo iншoï нeмeтaлeвoï мь нepaльнoï пpoдyкцiï - 16,57 ^ora 33,18% y GC-28 (вщ 21,62% y Ipлaндiï дo 44,01% y Литвi);

виpoбництвo гoтoвиx мeтaлeвиx ви-poбiв, кpiм машин i устаткування - 22,01 nporH 37,89% у GC-28 (вщ 29,85% в Ec-тонп дo 50,55% в ^ландп).

Oтжe, пepepoбнa пpoмиcлoвicть У^аши (за виняткoм лeгкoï пpoмиcлo-вocтi i виpoбництвa iншиx тpaнcпopтниx зacoбiв) e низькoeфeктивнoю. ^йбшь-шим нeгaтивoм e пopiвнянo малий oбcяг дoдaнoï вapтocтi, щo виpoбляeтьcя xapчo-вoю пpoмиcлoвicтю - лiдepoм ^з вeли-ким вiдpивoм) з-пoмiж в^чизняник repe-poбниx виpoбництв як за частшю у стру-ктypi випужу, так i за чacткoю у струк-тypi ВДВ.

Натомють Литва - колишня респу-блша Радянського Союзу - 36epirae ль дерськi позицп серед держав-членiв €С за часткою ВДВ у випуску 7 видiв пере-робно! промисловосп та водночас займае провiднi позицп за цим показником у реши виробництв, окрiм виробництва коксу, даш щодо якого вiдсутнi.

Результативнiсть того чи шшого переробного виробництва на зовшшшх ринках характеризуе показник частки цього виробництва в eKcnopmi валовог доданог варmосmi переробног промисло-

востi краХни. Протягом 2013-2015 рр. у структурi експорту ВДВ в^чизняно!' пе-реробно! промисловостi вiдбулися певнi змши. Так, зокрема, вiдчутно збшьшили-ся частки металургшного виробництва (на 9,74 в.п.) i виробництва харчових продукпв (на 7,51 в.п.), однак зменшила-ся частка виробництва iнших транспортних засобiв (на 7,91 в.п) (табл. 4). У СС-28 структура експорту ВДВ переробно! промисловосп не зазнала суттевих змiн, лише частка виробництва комп'ютерiв зросла на 3,29%.

Таблиця 4

Частка виробництв в експорт1 ВДВ переробног промисловост1 Украгни та СС-28

Виробництво Укра'1'на СС-28

2013 2014 2015 2013 2014 2015

Виробництво харчових продукпв; напо'в та тютюнових виробiв 16,82 20,06 24,33 5,05 5,25 5,07

Текстильне виробництво, виробництво одя-гу, шкiри та iнших матерiалiв 7,20 4,70 4,98 4,12 4,17 3,98

Виробництво деревини, паперу; пол^афь чна дiяльнiсть та тиражування 4,38 4,83 5,93 2,72 2,64 2,57

Виробництво коксу та коксопродукпв, продуктiв нафтопереробки 1,77 1,34 0,90 1,13 0,89 0,85

Виробництво хiмiчних речовин i хiмiчноi продукцп 4,72 4,03 3,94 8,01 8,30 8,22

Виробництво основних фармацевтичних продуктiв i фармацевтичних препаратiв 0,88 1,18 1,11 10,10 9,97 10,13

Виробництво гумових i пластмасових ви-робiв 1,22 0,93 0,91 3,02 3,05 2,94

Виробництво шшо! неметалево! мiнераль-но'1 продукцii 1,44 1,15 1,24 1,62 1,58 1,54

Металургшне виробництво 16,34 28,50 26,08 3,25 3,09 2,97

Виробництво готових металевих виробiв, крiм машин i устаткування 2,39 2,31 2,22 4,21 4,12 3,99

Виробництво комп'ютерiв, електронно! та оптично! продукцп 2,22 1,78 1,94 9,52 9,52 12,81

Виробництво електричного устаткування 6,16 4,75 4,77 6,32 6,12 5,84

Виробництво машин i устаткування, не вщнесених до шших угрупувань 12,99 11,75 11,57 19,39 20,13 19,10

Виробництво автотранспортних засобiв, причепiв i напiвпричепiв 2,64 1,78 1,80 11,69 12,29 12,09

Виробництво шших транспортних засобiв 11,80 5,84 3,89 7,08 6,70 6,65

Виробництво меблiв; шшо'1 продукцii; ремонт i монтаж машин i устаткування 5,42 4,91 5,10 6,25 5,73 5,53

1 Розраховано на основ1 офщшних статистичних даних [3-5].

-Економжа промисловостi ^^ Экономика промышленности-

ISSN 1562-109X Econ. promisl. 53

2018, № 1 (81)

Вщтак, в Укршш першiсть за обся-гом експортy створено'1 додано'1 вартосп належить мemaлуpгiйнoму виробництву -його частка в експорп ВДВ в^чизняно!' переробно'1 промисловостi y 2015 р. ста-новила 26,08%, що на 23,11 в.п. вище, нiж y СС-28. Украина за цим структурним показником e незаперечним лiдером серед аналiзованих краш, оскiльки най-ближчого переслiдyвача - Грецiю - пере-важала на 8,85 в.п. Однак за обсягом екс-порту ВДВ втизняне металyргiйне ви-робництво посто лише 10 мiсце, а за обсягом експорту продукцп металургл - 9, вiдстаючи вщ нiмецького у 8,1 i 5,4 раза вщповщно.

У GC-28 найбтьшу частку в експорп ВДВ переробно1 промисловостi (iз вiдривом у понад 6,0 в.п. вщ решти ви-робництв) маe виробництво машин i устаткування, ж вiднeceнux до тшт угру^вань (20,63%). Украша за цим структурним показником (11,57%) у 2015 р. була десятою серед держав-члешв €С, але за обсягом експорту як ВДВ, так i продукцп машинобудування -вiсiмнадцятою.

Друге мюце за часткою в експорп ВДВ украшсько1 переробно1 промисло-востi належить виробництву xap4oern npoдукmiв; нano'ïв та тютюновт виро-бiв - 24,33 проти 5,07% у СС-28. У 2015 р. Украша поста 2 мюце серед ана-лiзованих краш за цим структурним показником, поступившись Кшру на 2,37 в.п., однак за обсягами експорту як продукцп, так i ВДВ харчово"1 промисло-востi була лише дванадцятою.

Порiвняно значну частку в експорп ВДВ в^чизняно1 переробно1 промисло-востi маe виробництво дepeвuнu, штру; noлiгpaфiчнa дiяльнicmь та тиражуван-ня (5,93 проти 2,57% у СС-28). За цим структурним показником Украша у 2015 р. поста 11 мюце серед держав-члешв СС, але 18 - за обсягом експорту продукцп деревообробно1 i полiграфiчноï

промисловосп та 22 - за обсягом експорту ВДВ останньо1, що свщчить про низь-кий ступшь обробки експортовано1 дере-вини.

За часткою в експорп ВДВ пере-робно1 промисловостi виробництва мeб-лiв; iншo'ï npoдукцiï; peмoнmу i монтажу машин i устаткування (5,10 проти 5,53% у СС-28) Украша у 2015 р. була шютна-дцятою серед аналiзованих краш i водно-час вiсiмнадцятою за обсягами експор-товано"1 продукцп та ВДВ цього виробництва.

До експортних позицш в Украïнi належить продукщя легко"1 промисловос-тi. Так, у 2015 р. за часткою в експорп ВДВ переробно1 промисловостi meкс-тильного виробництва, виробництва одягу, шюри та тшт мamepiaлiв (4,98 проти 3,98% у СС-28) Украша поста 10 мюце з-помiж держав-члешв СС, однак за обсягами експорту ВДВ цього виробництва - 19, а за обсягами експорту його продукцп - 20. Частка решти 12 перероб-них виробництв в Укршш сумарно скла-даe лише 22% експортовано1 ВДВ пере-робно1 промисловосп: вiд 0,90 (виробництво коксу та коксопродукпв; продукпв нафтопереробки) до 4,77% (виробництво електричного устаткування).

У СС-28 до провщних експортерiв додано1 вартостi (о^м машинобудуван-ня) належать:

виробництво комп'ютерiв, елект-ронно"1 та оптично"1 продукцп - з часткою в експортi ВДВ переробно1 промислово-стi 12,81% (проти 1,94% в Укршш);

виробництво автотранспортних за-собiв, причепiв i натвпричетв - 12,09% (проти 1,80% в Украш);

виробництво основних фармацев-тичних продyктiв i фармацевтичних пре-паратiв - 10,13% (проти 1,11% в Украш).

Отже, основу товарного експорту з Украши формye продyкцiя таких низько-ефективних (за показником частки ВДВ y випуску) видiв переробно1 промисловос-

ri, як мeтaлypгiя i виpoбництвo xapчoвиx пpoдyктiв, нaпoïв та тютюнoвиx виpoбiв. Cyмapнo чacткa циx виpoбництв в eкcпo-pтi ВДВ вiтчизнянoï пepepoбнoï пpoмиc-лoвocтi у 2015 p. cтaнoвилa пoнaд 50% (у 2014 p. - 48,56%). Вoднoчac у GC-28 то-вapнa cтpyктypa eкcпopтy пepepoбнoï пpoмиcлoвocтi зaгaлoм e бшьш piвнoмip-нoю, a ïï ocнoвy cтaнoвлять виcoкoтexнo-лoгiчнi виpoбництвa.

У peзyльтaтi aнaлiзy cтpyктypи ВДВ вiтчизняниx пepepoбниx виpoбництв вcтaнoвлeнo, щo у 2015 p. частка в нш вaлoвoгo пpибyткy, змiшaнoгo дoxoдy була нaйбiльшoю у: виpoбництвi xapчo-виx пpoдyктiв, нaпoïв та тютюнoвиx ви-poбiв (52,6 пpoти 45,7% у 2014 p.), виpoб-ництвi дepeвини, пaпepy; пoлiгpaфiчнiй дiяльнocтi та тиpaжyвaннi (49,5 пpoти 35,0%); виpoбництвi ocнoвниx фapмaцe-втичниx пpoдyктiв i фapмaцeвтичниx пpeпapaтiв (49,0 пpoти 40,3%) (табл. 5). Oднaк cepeд дepжaв-члeнiв GC У^аша за знaчeннями цьoгo cтpyктypнoгo пoкaз-ника пociдaлa лишe 11, 9 i 23 мюця вщ-пoвiднo.

Haймeншoю чacткa вaлoвoгo ^и-бутку, змiшaнoгo дoxoдy у ВДВ в Укpaïнi у 2015 p. була у виpoбництвi xiмiчниx peчoвин i xiмiчнoï пpoдyкцiï (14,8 ^ora 4,8% у 2014 p.) i виpoбництвi шмп'-ютepiв, eлeктpoннoï та oптичнoï пpoдyк-ци (13,5 ^o™ 19,2%), а виpoбництвo ав-тoтpaнcпopтниx зacoбiв, пpичeпiв i натв-пpичeпiв взaгaлi cтaлo збиткoвим (-11,4 ^oto 11,2%). Haтoмicть у Gвpocoюзi щ виpoбництвa e дocить пpибyткoвими. Так, зoкpeмa, у 2015 p. частка вaлoвoгo пpибyткy у ВДВ cтaнoвилa: у виpoбницт-вi xiмiчниx peчoвин i xiмiчнoï пpoдyкцiï -вщ 25,13% на Kiпpi дo 76,28% у Литш; у виpoбництвi кoмп'ютepiв, eлeктpoннoï та oптичнoï пpoдyкцiï - вщ 23,80% в ECTomï дo 90,23% на Kiпpi; у виpoбництвi автот-paнcпopтниx зacoбiв, пpичeпiв i натвп-pичeпiв - вiд 20,97% у Хopвaтiï дo 64,50% в Угopщинi.

У cтpyктypi ВДВ вiтчизнянoï repe-poбнoï пpoмиcлoвocтi iншi cyбcидiï, пoв'язaнi з виpoбництвoм, у 2015 p. отла-дали лишe 0,15% (nporH 0,41% у 2013 p.), тoдi як у cтpyктypi ВДВ пoльcькoï - 1,5% (пpoти 0,9%). У Пoльщi вci бeз винятку пepepoбнi виpoбництвa дoтyютьcя дep-жaвoю, тoдi як в Укpaïнi cyбcидiï oтpи-мують лишe виpoбництвa xapчoвoï, лeг-кoï та мeтaлypгiйнoï пpoмиcлoвocтi. Kpiм тoгo, чacткa циx cyбcидiй у cтpyктypi ВДВ нaзвaниx пepepoбниx виpoбництв e знaчнo мeншoю, шж у пoльcькиx. Вoднo-чac частка тши^ пoдaткiв, пoв'язaниx iз виpoбництвoм, у cтpyктypi ВДВ пepepoб-нoï пpoмиcлoвocтi в Укpaïнi у cepeдньo-му у 2,6 paзa вища (^зважаючи на ïx знижeння пpoтягoм 2013-2015 pp. у 1,3 paзa), нiж у Пoльщi. Цi пoдaтки включають плaтeжi пiдпpиeмcтв й opra-нiзaцiй дo дepжaвнoгo та мicцeвиx бю-джeтiв, дepжaвниx цiльoвиx фoндiв у зв'язку з викopиcтaнням pecypciв та oдe-pжaнням дoзвoлiв на cпeцифiчнi види дi-яльнocтi. ^бто цe пoдaтки, пoв'язaнi з викopиcтaнням фaктopiв виpoбництвa, а тaкoж плaтeжi за лiцeнзiï на дoзвiл здiйcнювaти будь-яку виpoбничy дiяль-нicть aбo iншi oбoв'язкoвi плaтeжi, cплa-та якиx нeoбxiднa для дiяльнocтi виpoб-ничoï oдиницi-peзидeнтa. Вoни нe включають пoдaтки на пpибyтoк чи iншi дoxo-ди, якi oдepжye пiдпpиeмcтвo, i пiдлягa-ють отлай нeзaлeжнo вiд peнтaбeльнocтi виpoбництвa.

Таю мaкpoeкoнoмiчнi yмoви (пepeд-yciм фюкальш) poблять yкpaïнcькi пepe-poбнi виpoбництвa aпpiopi нeкoнкypeнтo-cпpoмoжними пopiвнянo з aнaлoгiчними виpoбництвaми дepжaв-члeнiв GC. Звщот випливae нeoбxiднicть зacтocyвaння в У^шт вiдпoвiдниx фiнaнcoвиx мexaнiз-мiв, cпpямoвaниx на вдocкoнaлeння cтpy-ктypи ВДВ пpoмиcлoвoгo ceктopy нaцio-нaльнoï eкoнoмiки. 3oкpeмa, пpoпoнyeть-cя onmuмiзацiя:

Таблиця 5

Структура ВДВ переробних виробництв Украти та Польщ1, % 1_

'53 a Показник Виробництво харчових продуктов; напо!в та тютюнових вироб1в Текстильне виробництво, виробництво одягу, шири та 1нших матер1ал1в Виробництво деревини, паперу; пол1г-раф1чна д1яльнють та тиражування Виробництво коксу та коксопродуктов i нафтопродуктов н и в о ч а 3 х к ни уд нч о I & Я о о н вч &S § * бн i о иро В Виробництво основних фармацевтичних продуктов i фармацевтичних препаратов Виробництво гумових i пластмасових виробiв о в е И ек еемн кду но : § & • 1 1 о ь тв ал цт р це § * иро В Металургшне виробництво Виробництво готових металевих виробiв, крiм машин i устаткування 1 н о & ел кц в, ду •a 8 рте пр 2 ■и g пм нч ои * Ё ов оп & S бн о иро В Виробництво електричного устаткування Виробництво машин i устаткування, не ввднесених до iнших угрупувань Виробництво автотранспортних засобiв, причетв i натвпричетв Виробництво iнших транспортних засобiв Виробництво меблiв; шшо! продукцл; ремонт i монтаж машин i устаткування

in о <n Украша ОП 44,8 63,3 47,5 69,1 80,2 49,3 57,7 72,2 50,9 70,8 84,5 57,0 71,6 108,9 59,1 64,6

1П 2,9 1,5 3,0 4,3 4,9 1,7 4,0 3,7 3,7 2,9 2,0 1,9 2,0 2,5 1,4 2,1

1С -0,3 -0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 -0,4 0,0 0,0 0,0

ВП 52,6 35,3 49,5 26,6 14,8 49,0 38,3 24,1 45,4 26,3 13,5 41,2 26,8 -11,4 39,5 33,3

ВДВ 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100

Польща ОП 43,2 49,8 38,9 15,2 33,4 40,3 43,6 39,7 45,3 47,3 52,7 49,4 60,7 43,8 52,0 51,2

1П 0,8 0,9 1,1 3,6 1,3 0,9 0,6 1,3 1,4 0,7 0,6 0,7 0,9 0,9 0,7 0,7

1С -1,5 -2,3 -3,3 -0,5 -0,6 -0,2 -1,4 -1,3 -0,5 -2,3 -1,3 -0,6 -1,3 -0,3 -1,2 -2,1

ВП 57,5 51,6 63,3 81,7 65,9 59,0 57,2 60,3 53,8 54,3 48,0 50,5 39,7 55,6 48,5 50,2

ВДВ 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100

о <n Украша ОП 51,3 82,3 61,8 87,4 99,2 57,6 66,1 76,5 53,8 78,7 78,4 76,1 75,0 86,2 62,8 72,4

1П 3,4 1,7 3,2 4,7 5,6 2,1 4,6 4,3 4,1 3,4 2,4 1,9 2,0 2,6 1,5 2,4

1С -0,4 -0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 -0,2 0,0 0,0 0,0

ВП 45,7 16,1 35,0 7,9 -4,8 40,3 29,3 19,2 42,1 17,9 19,2 22,0 23,2 11,2 35,7 25,2

ВДВ 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100

Польща ОП 49,1 48,3 39,6 23,0 38,3 38,1 44,5 42,2 47,4 49,3 49,4 50,6 57,3 47,0 44,4 51,1

1П 1,2 0,9 1,2 6,8 1,5 1,0 0,7 1,5 1,7 0,8 0,5 0,8 0,9 1,0 0,7 0,7

1С -1,6 -2,4 -2,9 -0,7 -0,8 -0,4 -1,5 -1,3 -0,5 -2,1 -1,4 -0,8 -1,3 -0,3 -0,8 -1,8

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

ВП 51,3 53,2 62,1 70,9 61,0 61,3 56,3 57,6 51,4 52,0 51,5 49,4 43,1 52,3 55,7 50,0

ВДВ 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100

CI о <n Украша ОП 58,6 88,4 69,0 88,7 112,8 63,9 55,3 64,6 82,4 81,6 81,3 76,0 72,6 83,7 53,2 75,1

1П 4,1 1,8 3,7 5,9 6,6 2,9 4,1 3,9 7,7 3,7 2,7 2,6 2,2 2,9 1,4 2,8

1С -1,3 -0,4 0,0 0,0 -0,2 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 -0,7 0,0 0,0 0,0

ВП 38,6 10,2 27,3 5,3 -19,2 33,2 40,6 31,5 9,9 14,7 16,0 21,4 25,9 13,4 45,4 22,1

ВДВ 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100

Польща ОП 46,8 46,4 37,4 8,0 37,1 35,4 42,9 45,8 53,5 47,3 48,2 50,6 56,7 46,4 47,5 49,8

1П 1,3 1,5 1,6 1,9 1,7 0,8 0,8 1,8 1,8 1,0 0,6 0,7 1,0 0,7 1,0 0,9

1С -1,4 -1,2 -1,4 -0,1 -0,8 -0,3 -1,0 -0,8 -0,7 -1,2 -1,2 -0,7 -0,9 -0,2 -0,4 -0,8

ВП 53,3 53,3 62,4 90,2 62,0 64,1 57,3 53,2 45,4 52,9 52,4 49,4 43,2 53,1 51,9 50,1

ВДВ 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100

1 Розраховано на 0CH0Bi офщшних статистичних даних [5; 6].

*ОП - оплата пращ найманих пращвнишв; 1П - iншi податки, пов'язаш з виробництвом; 1С - iншi субсиди, пов'язанi з виробництвом; ВП - валовий прибуток, змшаний дох1д; ВДВ - валова додана вар-тiсть.

Економгка промисловостг W' Economy of Industry-

системи шших податкгв, пов'яза-них 1з виробництвом, шляхом верифшацп !'х перелшу з метою обгрунтованого ско-рочення кшькосп (надто «платежiв до цшьових фондiв, утворених органами мь сцевого самоврядування та мюцевими органами виконавчо!' влади», що загро-жуе зростанням фюкального тиску на то-варовиробниюв в умовах адмшютратив-но-територiальноi реформи) i водночас перегляду чинних ставок оподаткування на предмет зменшення останшх;

системи субсидування виробницт-ва, що передбачае збшьшення цiльових державних дотацш («селективне» субсидування) для високотехнолопчних ви-робництв, як це вщбуваеться, зокрема, у Польщi та шших державах-членах СС.

Другий напрям (мiкрорiвневий) удосконалення структури ВДВ забезпе-чуеться шляхом зростання в нш частки валового прибутку, змшаного доходу. Для збiльшення обсягу цього найважли-вiшого для пiдприемств ^з позици !'х ста-лого розвитку) елемента додано!' вартост необхiдною е оптим1зац1я виробничих програм, складу та структури витрат (змтних I посттних) I щнових страте-гт, виходячи з кон'юнктури на вщповщ-них ринках (промислово!' продукцп, си-ровинних та енергетичних). Реалiзацiя цього пщходу дозволить товаро-виробникам отримати максимальну вщ-дачу вiд задiяних у виробницт ресурсiв, а отже, досягти найвищого рiвня ефек-тивностi функцюнування, вiдповiдно до обраних критерпв оптимiзацii - зростання прибутку та рентабельности.

Удосконалення структури ВДВ (разом iз запровадженням механiзмiв зни-ження собiвартостi промислово!' продукцп та прискорення модершзацп основного катталу) е складовою комплексно!

1 Авторсьш розробки у форм1 ввдповщних оптим1зацшних моделей апробовано на р1вш промислових тдприемств захвдного репону Украни.

оптимiзацi! промислового сектору еко-номiки Укра'ни, схему та моделi яко! за-пропоновано в робот [10]. У той же час необхщною е оптимiзацiя структури в^-чизняно! переробно! промисловостi за критерiями пiдвищення !! ефективностi й технологичность

Перспективи подальших досль джень у даному напрямi полягають у роз-робцi вiдповiдних оптимiзацiйних моделей та обгрунтуванш форм !х практично! реалiзацi!, зокрема з урахуванням досвщу структурно! перебудови промисловостi Польщi та шших кра!н Свросоюзу, якi пройшли трансформацiйний шлях.

Л1тература

1. Амоша О.1., Булеев 1.П., Землян-кш А.1., Збаразська Л.О., Харазшвь лi Ю.М. та iн. Промисловiсть Укра!ни -2016: стан та перспективи розвитку: нау-ково-аналiтична доповiдь. К.: 1н-т еконо-мiки пром-стi НАН Укра!ни. 2017. 120 с. Режим доступу: http://iep.com.ua/publ/ informacijni_resursi/naukovi_dopovidi/pro mi slovi st_ukrajini_2016_stan_ta_perspektiv i_rozvitku/2-1-0-95

2. Вишневський В.П., Збаразська Л.О., Зашздра М.Ю., Чекiна В.Д. та iн. Нацюнальна модель неоiндустрiального розвитку Украгни: монографiя. К.: 1н-т економiки пром-стi НАН Укра!ни. 2016. Режим доступу: http://iep.com. ua/Vishnevskiy_Zbarazska_Zanizdra_Cheki na_2016.pdf

3. Вишневський В.П., Князев С.1. Смарт-промисловiсть: перспективи i проблеми. Економта Украгни. 2017. № 7. С. 22-37.

4. 1мплементащя Угоди про асощ-ацт мiж Украгною та СС: економiчнi виклики та новi можливостг. редактори В.М. Геець, Т.О. Осташко. К.: ДУ «1н-т економши та прогнозув. НАН Укра-!ни». 2016. Режим доступу: http://ief.org.ua/docs/sr/293.pdf.

5. Хаустова B.G., Зшченко В.А. Су-часна промислова пол^ика: моделi та ш-струменти i"i реалiзашi. Б1знес 1нформ. 2016. № 4. С. 79-87.

6. Нацюнальш рахунки / Pi4Hi на-цiональнi рахунки / Агрегати нацюналь-них рахункiв за галузями. Офщйний сайт статистики Свростату. Режим доступу: http:www.ec.europa.eu

7. Нацюнальш рахунки / Pi4rn нацюнальш рахунки / Детальш таблиц та спрощеш рахунки / Додана вартють та ii компоненти за видами дiяльностi. Офг-цгйний сайт Оргатзацп економгчного ствробтництва та розвитку (OECP). Режим доступу: http://www.oecd.org

8. Статистичний збiрник «Таблиця «витрати-випуск» Украши в основних цшах» за 2015 рш»: ред. 1.М. Нiкiтiна. К.: Держкомстат Украши, 2017. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

9. Нацюнальш рахунки. Офщйний сайт Центрального статистичного управлтня статистики Польщг. Режим доступу: www.stat.gov.pl.

10. 1щук С.О., Созанський Л.Й. та ш. Структура промислового сектора еко-номши Украши: порiвняння iз державами-членами €С i напрями оптимiзацii. Львiв: ДУ «1н-т регiональних дослщжень НАН Украши», 2017.

References

1. Amosha, O.I., Bulyeyev, I.P., Zem-lyankin, A.I., Zbarazs'ka, L.O., Kharazish-vili, Yu.M., & and et al. (2017). Industry of Ukraine - 2016: the state and prospects of development: scietific report. Kyiv: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine. Retrived from http://iep.com.ua/publ/info rmacij ni_resursi/ naukovi_dopovidi/promi slo vist_ukrajini_2016_stan_ta_perspektivi_roz vitku/2-1-0-95 [in Ukrainian].

2. Vishnevsky, V.P., Zbarazska, O.V., Zanizdra, M.Yu., Chekina, V.D., & et al. (2016). National model of neoindustrial development. In V.P. Vishnevsky,

L.O. Zbarazska (Eds.). Kyiv: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine. Retrived from http://iep.com.ua/Vishnevs kiy_Zbarazska_Zanizdra_Chekina_2016.pdf [in Ukrainian].

3. Vishnevsky, V.P., & Knyazev, S.I. (2017). Smart industry: prospects and challenges. Economy of Ukraine, 7, pp. 22-37 [in Ukrainian].

4. Heyets, V.M., & Ostashko, T.O. (Eds.) (2016). The implementation of the Association Agreement between Ukraine and the EU: Economic Challenges and Opportunities: scientific report. Kyiv: Institute for Economics and Forecasting of NAS of Ukraine. Retrived from http://ief.org.ua/docs/sr/293.pdf [in Ukrainian].

5. Khaustova, V.Ye., & Zinchenko, V.A. (2016). Contemporary Industrial Policy: Models and Tools for the Implementation. Business Inform, 4, pp. 79-87 [in Ukrainian].

6. Eurostat (2017). National Accounts / Annual National Accounts / Aggregates of National Accounts sectoral income. Official website of the State Statistics Service of Eurostat. Retrieved from http:www.ec. europa.eu

7. OECD (2017). National Accounts / Annual National Accounts / Detailed Tables and Simplified Accounts / Added Value and its Components by Activity. Official website of the State Service Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD). Retrieved from http://www.oecd.org

8. Statistical publication (2017). Ukrainian input-output table at basic prices for 2015. In I M. Nikitina (Ed.). Kyiv: State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].

9. The State Statistics Service of Poland (2017). National Accounts. Official website of the State Statistics Service of Po-

land. Retrieved from www.stat.gov.pl [in Polish].

10. Ishchuk, S.O., & Sozanskyy, L.Y. (2017). The structure of the industrial sector of Ukraine's economy: scietific report. In

S.O. Ishchuk, (Ed.). Lviv: Dolishniy Institute of Regional Research of NAS of Ukraine. Series: Regions: monitoring, prognoses, models. [in Ukrainian].

Светлана Алексеевна Ищук,

доктор экон. наук, проф. E-mail: [email protected];

Любомир Иосифович Созанский,

канд. экон. наук, с.н.с.

ГУ «Институт региональных исследований им. М.И. Долишнего НАН Украины»

79026, Украина, г. Львов, ул. Козельницкая, 4 E-mail: [email protected]

СТРУКТУРНЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ ПЕРЕРАБАТЫВАЮЩЕЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ УКРАИНЫ И ГОСУДАРСТВ-ЧЛЕНОВ ЕС: СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА

Проведена сравнительная оценка специализации перерабатывающей промышленности Украины и стран-членов ЕС. Определены рейтинги 16 производств Украины и ЕС-28 по ключевым структурным показателям, в частности по их доле в выпуске, валовой добавленной стоимости (ВДС) и экспорту ВДС перерабатывающей промышленности, а также по показателю доли ВДС в выпуске. Осуществлён анализ структуры ВДС промышленности Украины и Польши, на основании которого определены направления её усовершенствования.

Ключевые слова: валовая добавленная стоимость, выпуск, производство, эффективность, перерабатывающая промышленность.

JEL: L60, O57.

Svitlana O. Ishchuk,

Doctor of economics, profesor E-mail: [email protected]; Lyubomyr Y. Sozanskyy,

PhD in Economics

SI «Institute of Regional Research n.a. M. I. Dolishniy of the NAS of Ukraine»

79026, Ukraine, Lviv, Kozelnytska str., 4 E-mail: [email protected]

STRUCTURAL INDICATORS OF PROCESSING INDUSTRY OF UKRAINE AND EU MEMBER STATES: COMPARATIVE ASSESSMENT

The liberalization of the conditions for conducting foreign economic operations, in particular - the establishment of a free trade zone between Ukraine and the European Union (EU), upgraded the need to increase the competitiveness of Ukrainian commodity producers to the level of the EU member states. The main link in the chain of formation of commodity exports is the processing industry. Hence, the objective of the paper is to carry out a comparative assessment of key structural indicators of the processing industry of Ukraine and the EU member states in terms of production.

According to the results of the set of indicators' calculations, it is established that Ukrainian processing industry is highly specialized, since its structure is dominated by two types of industries - food and metallurgy, which produce near 50% of the total output, gross value-added (GVA) and GVA of export of this type of industrial activity. Instead, in the EU-28 in the output structure and GVA of the processing industry, the share of key productions (food and transport) is in total less than a third, and the gap between the largest and the smallest shares tends to decrease, while in Ukraine, by contrast, it is increasing. The basis of the commodity structure of exports in the EU-28 is the production of high-tech manufacturing (machines, computers, pharmaceuticals). Ukraine is generally inferior to the EU-28 in terms of the share of GVA in the production of the processing industry (excluding coke, other vehicles and textiles production). A comparative analysis of the GVA structure of Ukrainian and Polish processing industries has shown the need for its further improvement in Ukraine, in particular - in the direction of optimizing the taxation and subsidizing systems of the national industry.

Keywords: efficiency, gross value-added, output, processing industry, production, structure.

JEL: L60, O57.

OopMamu цumуeaннн:

I^yK C.O., Co3aHCbKHH H.H. CTpyKTypHi noKa3HHKH nepepoÔHo'ï npoMucnoBoeri YKpaÏHH i gep^aB-nnemB €C: nopiBH^nbHa o^HKa. EKOHOMiKa npoMuenoeoemi. 2018. № 1 (81). C. 44-60. doi: 10.15407/econindustry2018.01.044

Ishchuk, S.O., & Sozanskyy, L.Y. (2018). Structural indicators of processing industry of Ukraine and EU member states: comparative assessment. Econ. promisl., 1 (81), pp. 44-60. doi: 10.15407/econindustry2018.01.044

HadiùMiïû do pedaKy,i'i 12.02.2018 p.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.