CC BY
16
УДК 338.45:316.324.8 DOI: 10.15407/econindustry2017.02.037
Володимир ¡ванович Захарченко,
д-р екон. наук, проф.
Черкаський державний технологiчний унiверситет, Черкаси, 18006, Украша, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 460 Е-mail: [email protected]
СТРУКТУРН1 ТРАНСФОРМАЦП НАЦ1ОНАЛЬНОГО ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ В КОНТЕКСТЕ ПОСТ1НДУСТР1АЛЬНОГО РОЗВИТКУ
Виокремлено частков1 структури (структуры аспекти) нащонального промисло-вого комплексу (НПК): вид1в економ1чно'1 д1яльност1, функщональну, секторальну, вщ-творювальну, шституцшну, технолопчну, зовшшньоторговельну, територ1альну та ш-ш1. Запропоновано методичний шструментарш для структурного анал1зу НПК. У розрь 3i часткових структур проанал1зовано трансформацшш змши у НПК Украши. У контекст постiндустрiального розвитку визначено стратепчш напрями державно! пол^ики щодо трансформацп структури НПК Украши.
Ключовг слова: нащональний промисловий комплекс, структура, трансформащя структури, ринковi перетворення, постшдус^альний розвиток, державна промислова пол^ика.
JEL: L52, O3.
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМ1КИ ПРОМИСЛОВИХ ШДПРИСМСТВ I ВИРОБНИЧИХ КОМПЛЕКС1В
Нацiональний промисловий комплекс (НПК) - це поеднання у межах кра-ши пiдприемств, установ та оргашзацш, що виробляють промисловi товари i за-довольняють потреби в них держави, 6i3-несу та населення.
Структурнi змши в НПК сво'1'м базисом мають циклiчну динамiку суспшь-ного розвитку й економiчного зростання, що знайшло вiдображення в теорiях ста-дiй розвитку суспiльства У. Ростоу (дош-дустрiального, iндустрiального, пост-шдус^ального), економiчних циклiв (К. Маркса, С. Кузнеця, К. Жугляра, Дж. Кггчина), промислових революцш, iнновацiйного розвитку Й. Шумпетера, «довгих хвиль» М. Кондратьева, промислових (шдус^альних) циклiв М. Туган-Барановського та Й. Шумпетера, техно-логiчних укладiв С. Глазьева, «шдус^а-льних вододшв» М. Кастельса.
Зпдно з теорiею М. Кастельса, НПК провщних краш свiту з початку 1990-х роюв функцiонують в умовах «другого шдус^ального вододшу», який пов'яза-ний iз переходом до стадп постшдус^а-льного суспiльства [1, с. 158]. Це суст-льство, як вщомо, базуеться на продуку-ваннi знань iз використанням шформа-цiйних технологiй, тому нерiдко його ще називають к-суспшьством (Knowledge Society).
Головним суб'ектом економши к-суспшьства як економiки знань е, за Р. Флоридою, креативний пращвник. «Практично в будь-якш галузi виробниц-тва, - зазначае вш, - вщ автомобшебуду-вання до шдустрп моди, харчово'1 проми-словостi й шформацшних технологiй, перемагае в кiнцевому тдсумку той, хто мае творчий потенщал» [2, с. 19].
© В.1. Захарченко, 2017
У структурi економши знань (еко-номши постiндустрiального типу) мате-рiальне виробництво поступаеться про-вiдною роллю нематерiальному (сферi послуг) i замiсть технолопчно застарiлих галузей на авансцену виходять шнова-цiйнi галузi з найбшьш провiдними технологиями.
Щодо НПК Украши, то вiн, як сла-босформований сегмент аналогiчного комплексу колишнього СРСР, в умовах незалежностi та ринкових перетворень зазнав таких структурних змш, яю не «вписуються» в лопку постшдус^аль-ного розвитку та не вщповщають перспективам штеграцп кра'ни в Свросоюз, де провщну роль вiдiграють постшдус^а-льнi кра'ни (Нiмеччина, Францiя та iн.). Тому ощнка структурних трансформацiй у НПК Украши в контекстi постшдустрь ального розвитку е нагальною щодо спрямування його трендiв у необхiдному руст.
Концептуальнi засади структурно! трансформацп НПК Украши в постшдус-трiальну добу обгрунтовано у працях вь домих вггчизняних учених. Як вщзнача-еться в багатьох iз них, структурна транс-формацiя НПК мае базуватися на концеп-ци шновацшно!' неошдустрiалiзащi [3, с. 6; 4, с. 27-28; 5, с. 5].
Сучасш контури структури НПК проаналiзовано в роботах [5, с. 6-18; 6, с. 87-88; 7, с. 108-114; 8, с. 27-38; та ш]. У них йдеться про те, що «точки бiфур-кацп» якюних структурних змш у комплекс пов'язаш з розвитком високотех-нолопчних видiв економiчноi дiяльностi (ВЕД), у тому чист й експортно!' орiен-таци, четвертого, п'ятого та шостого тех-нолопчних укладiв. Належну ощнку ре-сурсних можливостей щодо формування структури НПК iз домшуванням сегмен-тiв четвертого i наступних технологiчних
укладiв надано у пращ 1.В. Одотюка та його колег [9].
Першочерговим завданням структурно!' промислово!' полiтики, що базу-еться на концепцп шновацшно!' неошдус-трiалiзацii, мае стати динамiчне зростан-ня iнновацiйного сегменту НПК. 1нсти-туцiйний базис ще!' полггики обгрунтовано в роботi В.М. Гейця [10], а п страте-гiчнi засади (з акцентом на структурно-технологiчну модернiзацiю комплексу) -у пращ Ю.В. Кiндзерського [11]. На до-цiльнiсть застосування ситуацшного тд-ходу для вирiшення структурних проблем НПК вказуе А.С. Полянська [12, с. 170]. А конкретш шляхи розв'язання проблем розвитку шновацшного сектору НПК (у контекст його структурно!' трансформаций окреслив колектив авторiв на чолi з Я.А. Жалшом [13].
Зрозумiло, що проблеми структурно'1 трансформацп НПК значно усклад-нилися внаслiдок розгортання св^ово!' фiнансово-економiчноi кризи, анексп Криму та загострення вшськово-пол^ич-но'1 ситуацп на Донбасi. Однак у науковш лiтературi знайшли вiдображення пере-важно проблеми посткризово! реструкту-ризацп НПК [14; 15].
Оскшьки цi проблеми не можуть бути виршеш без фшансових ресурсiв, часто дуже обмежених, то найбшьш практично орiентованим е дослщження 1.А. Шовкун [14, с. 243-276] та фахiвцiв Нацiонального шституту стратегiчних дослiджень [16] щодо визначення прю-ритетiв iнвестицiйного забезпечення структурних реформ у НПК.
Водночас у бшьшосп дослщжень немае чiткого розрiзнення аспектiв структури НПК ^ вiдповiдно, структуризацп трансформацiйних змiн у ньому в кон-текстi постiндустрiальних трендiв роз-витку.
Метою статп е структуризацiя промислового комплексу Украши, оцiнка структурних трансформацiй у ньому за окремими аспектами i стввщношеннями мiж видами економiчноi дiяльностi та сегментами комплексу, визначення страте-гiчних орiентирiв промислово'1' структур-но'1' полiтики в контекстi постшдустрь альних викликiв.
У структурi економши Украши промисловий комплекс вiдiграе важливу роль. Вiн формуе матерiально-технiчну базу нащонально'1' економiки, забезпечуе ii техшчне переозброення, а також визна-чае вiйськово-економiчну безпеку, успiх ринкових реформ та перспективи постш-дустрiального розвитку краши в цiлому.
На динамшу розвитку НПК суттево впливае його «структурна мозшка». Свь това практика показуе, що краши, якi мають прогресивнiшу структуру НПК (сучасну постшдус^альну), в загально-му випадку мають i кращi можливостi для подолання кризових явищ та еконо-мiчного зростання [17, с. 139; 18, с. 2446; 19].
На основi «структурного розшару-вання» НПК можна видшити декiлька його часткових структур. В.Е. Коломой-цев, зокрема, пропонуе виокремлювати чотири таю структури - галузеву, вщтво-рювальну, технолопчну та просторову [20, с. 9]. Однак для всестороннього дос-лщження НПК кiлькiсть видiлених часткових структур мае бути бшьшою.
Частковi структури НПК логiчно видiляти за специфiчним складом ВЕД або ix поеднань (структурних сегментiв комплексу). При цьому кожна така структура вiдображае певнi спiввiдношення мiж ними, а саме:
за видами економгчног дгяльностг -мiж ВЕД за ix масштабами, що визначае профiльнi для комплексу види;
функцгональна - мiж ВЕД за ix спе-цифiчними функцiями в системi суспшь-ного розподшу працi (спецiалiзацii, до-помiжними й обслуговуючими) та ix спектром (диверсифшащею);
секторальна - мiж первинним i вторинним секторами НПК, до складу першого з яких входять ВЕД, що безпо-середньо використовують природш ре-сурси (гiрничодобувна промисловiсть та ш), а складу другого - ВЕД, що викорис-товують сировину (переробна промисло-вють);
за ор1ентован1стю ВЕД на факто-ри виробництва - мiж сегментами сиро-винно-, фондо- та трудоемних ВЕД;
в1дтворювальна - мiж: а) основни-ми промисловими групами товарiв;
б) промiжним споживанням i доданою вартютю; в) зносом та вiдновленням ос-новних засобiв;
за ефективтстю ВЕД - мiж сегментами рентабельних i збиткових тд-приемств НПК;
¡нституцтна - мiж сегментами НПК, що вiдрiзняються за: а) формою вла-сностi; б) розмiрами пщприемств (великi, середнi, малi); в) оргашзацшними формами; г) приналежнiстю до бiзнес-груп;
за мштарною ор1ентован1стю виробництва - мiж вiйськово-промисловим i цивiльно-промисловим комплексами (секторами);
за сощальною ор1ентован1стю виробництва - мiж: а) виробництвом засо-бiв виробництва (групою «А») i виробництвом предметв споживання (групою «Б»); б) важкою i легкою промисловiстю;
в) обсягами реалiзованоi продукцп за ос-новними промисловими групами - спо-живчих товарiв, у т. ч. тривалого викори-стання, та рештою товарiв (енергiя, това-ри промiжного споживання, швестицшш товари);
технологiчна - мiж: а) сегментами, що належать до ВЕД, яю визначають на-уково-технiчний прогрес (НТП); б) ВЕД, що мають рiзний технолопчний рiвень (належать до рiзних технолопчних укла-дiв); в) iнновацiйним та нешновацшним сегментами (секторами) НПК;
зовншньоторговельна - мiж сегментами НПК, орiентованими на: а) експорт шновацшно!' та нешновацшно!' продукци; б) експорт сировини i напiвфабрикатiв чи готових виробiв; в) реалiзацiю товарiв i послуг на зовнiшньому i внутршньому ринках;
територiальна - мiж регюнальни-ми сегментами НПК (регюнальними промисловими комплексами).
Усi наведеш структури тiсно взае-мопов'язанi, але головну роль ввдграе структура НПК за ВЕД. Водночас з пози-цiй завершеносп й успiшностi ринкових перетворень важливе значення мае шсти-туцiйна структура, а з позицш постшдус-трiального розвитку - технологiчна.
Остання структура значною мiрою визначае динамiку розвитку не тшьки НПК Укра'ни, але i '11 економiки загалом. Пояснюеться це тим, що у зв'язку з переходом до ринкових вщносин вiдповiдно, зростанням вiдкритостi нащонально!' еко-номiки виник небажаний перерозподiл обсягiв виробництва i працюючих на ко-ристь ВЕД «старих» (першого, другого i третього) технолопчних укладiв. Скоро-чення ж частки прогресивних ВЕД, зок-рема четвертого й, особливо, п'ятого та шостого укладiв, тобто iнновацiйного сектору у структурi НПК Укра'ни, вiдкинуло його у структурному вiдношеннi до НПК кра'н третього свiту. Тому критерiем по-зитивних змiн у технолопчнш структурi НПК мае виступати штенсивний перероз-подiл факторiв виробництва мiж його ш-новацiйним та нешновацшним секторами, звичайно на користь першого. Однак ве-
лика складнють такого перерозподшу по-лягае в тому, що ринковий мехашзм сам по собi не в змозi його забезпечити, тому важливу роль мае вщгравати державна промислова полiтика, що здшснюеться на засадах неокласичного синтезу (неокейн-аансько!' та монетарно! економiчних тео-рiй). Вона також мае врахувати багатий досвщ i перспективи реструктуризаци НПК багатьох кра'н свггу [21; 22].
Аналiз структури НПК (у динамщ) передбачае розрахунок ряду коефщешив та iндексiв на основi показникiв обсягу реалiзованоi продукцii (товарiв, послуг), середньооблiковоi кiлькостi штатних пращвниюв, вартостi основних засобiв та ш. [23, с. 274-275].
Кожний структурний аспект (част-кову структуру) НПК досить повно хара-ктеризуе частка в ньому певного ВЕД або сегменту комплексу ($■) за обсягами реа-лiзованоi продукцii (товарiв, послуг) чи iншими показниками. Ця частка обчис-люеться за такою формулою:
5г = а1X
(/ = 1, т),
( 1 )
I=1
де аI - обсяг реалiзованоi продукцп (то-варiв, послуг) /'-го ВЕД або сегменту НПК у певному перiодi (рощ), т - кшь-юсть ВЕД або сегментiв комплексу.
Для визначення профшьних для НПК видiв економiчноi дiяльностi (за 1'х часткою, бiльшою вiд середньо!'), дощль-но скористатися такою простою формулою (Р):
Р = 100 %: т. (2)
Щоб з'ясувати, наскшьки диверси-фiкованою е структура НПК за ВЕД, мо-жна використати тдекс Херфтдаля-
Хiршмана (2нн ) за умови замши у фор-мулi його розрахунку часток тдприемств у галузi на частки ВЕД у НПК:
2нн = ^ + ^22 + ^32 +... + Б1 (3)
Якби в НИК (суто теоретично) був би тшьки один ВЕД, то £1 = 100%, а ¡нн = 10000. Якби в ньому було 100 од-накових за часткою ВЕД, то К = 1%, а ¡нн = 100. Слабодиверсифкованою структуру НИК вважатимемо тод^ коли ш-декс Херфшдаля^ршмана перевищува-тиме 1800.
Для загально'1' ощнки трансформаци структури НИК за його ВЕД або сегментами доцшьно використати таю шдекси:
- ¡ндекс зм1ни частки ВЕД або сег-ментгв комплексу (1ч¡):
(5,0 -SIt):T,
(t = 2,T), (4)
t=2
де £0 - частка /-го ВЕД або сегменту комплексу в базисному перiодi (роцi); £и - частка /-го ВЕД або сегменту комплексу у кожному наступному (тсля базисного) перiодi (рощ); Т - кiлькiсть пе-рiодiв (рокiв);
- Iндекс зм1ни структури НПК (1с), який обчислюсться за формулою
ъ =
И
1=1
х K, 0/100.
(5)
Аналiзуючи функцiональну структуру НПК, його спещалiзащю на певних ВЕД у системi мiжнародного розподшу працi можна охарактеризувати за ств-вiдношенням обсягiв ix експортно'1' та iM-портно'1' продукцп.
У контекст постiндустрiального розвитку центральне мiсце в дослщженш мае посiсти аналiз змш у теxнологiчнiй структурi НПК. 1х слiд аналiзувати, вщ-штовхуючись вщ Класифшацп виробни-чих структур ОЕСР [24], яка була прий-нята в €С у 2007 р. Згвдно з нею еталонна (постшдус^альна) структура нащональ-но'1' економiки, передуам НПК, повинна мати такi частки ВЕД рiзного технолопч-ного рiвня: високотеxнологiчниx - 20%, середньотеxнологiчниx - 30, середньо-
низькотеxнологiчниx - 20 i низькотехно-логiчниx - 30% [25, с. 96].
Узагальнену ощнку прогресивносп технолопчно'1' структури НПК можна одержати за допомогою коефiцiента Хе-чмена (1нас) [26, с. 16]
1
I
HAC
m г
I 1«
(SN / sE ) x SN
i=1 (0 < 2
(6)
1АМ
< 1),
де
S
N aE
£1 - частки г-х ВЕД структури НИК й еталонно'1' структури ввдповщно.
Смисл варiацii ¡нАС в iнтервалi [0,1] е таким: при його значенш, що дорiвнюe одиницi, структура НИК повшстю спiв-падае з еталонною, нульове значення ко-ефiцiента свiдчить про те, що щ структури абсолютно рiзнi.
Для характеристики змш у територь альнiй структурi НИК доцшьно проанаш-зувати динамiку часток у ньому регюна-льних промислових комплексiв та змiн в основних структурах цих комплекав.
Иеред аналiзом структурних змiн у НИК визначимо головний тренд його розвитку, який зводиться до того, що ш-дустрiальний сектор в економiцi Украши скорочуеться. Иро деiндустрiалiзацiю краши свщчить, зокрема, динамiка частки НИК в економщ Украши за найваж-ливiшими показниками розвитку (табл. 1).
У табл. 1 звертае на себе увагу ме-нша частка пращвниюв НИК Украши порiвняно з його часткою в економь щ краши за обсягом вироблено'1' продукцп, що свiдчить про вищу продуктив-нiсть працi у промисловому сектор^ нiж в iнших секторах нащонально'1' економь ки.
Змiни у структурi НИК Украши ро-зглянемо в розрiзi його часткових структур (в основному за 2010-2015 рр.).
^^aAeTO за даними джepeл [27, c. 25; 28].
* Бeз ypaxyEaRE^ тимчacoвo oкyпoвaнoï тepитopiï Aвтoнoмнoï PecnyómEM Kpniw, м. Ceвacтoпoля. ** Бeз ypaxyвaння тимчacoвo oкyпoвaнoï тepитopiï Автошим! Pecпyблiки Kpniw, м. Ceвacтoпoля та частини зoни пpoвeдeння aнтитepopиcтичнoï onepaqn. *** Пoпepeднi даш.
Промисловий комплекс в економщ Украти, У1
П^азн™ 2011 2012 2013 2014* 2015**
Випуж пpoмиcлoвoï пpoдyкцiï в зaгaльнoмy oбcя-зi випycкy (у фaктичниx цiнax) 43,3 41,2 38,3 38,9
Вaлoвa дoдaнa вapтicть пpoмиcлoвocтi в загаль-нoмy oбcязi вaлoвoï дoдaнoï вapтocтi 25,2 24,8 22,7 23,5 23,6***
Оcнoвнi зашби пpoмиcлoвocтi 15,1 17,5 16,8 14,1 50,3
Чacткa cepeдньooблiкoвoï кiлькocтi штатн^ пpa-цiвникiв у пpoмиcлoвocтi дo зaгaльнoï кiлькocтi пpaцiвникiв 26,8 26,5 26,3 25,6 25,3
Kaпiтaльнi iнвecтицiï у пpoмиcлoвocтi 34,3 35,2 39,4 39,3 32,1
Cпoчaткy пpoaнaлiзyeмo зpyшeння, яю вiдбyлиcя y cтpyктypi Hl IK за видами eкoнoмiчнoï дiяльнoсmi (табл. 2), тому щo вoни тieю чи iншoю мipoю вiдoбpaжa-ютьcя y змiнax ycix iншиx чacткoвиx crpy^yp кoмплeкcy.
У 2010-2015 pp. cepeд ceкцiй npo-миcлoвoï дiяльнocтi (за KВEД) нaйбiльшa чacткa в HQK за oбcягoм peaлiзoвaнoï пpoдyкцiï (тoвapiв i пocлyг) зaкoнoмipнo пpипaдaлa на пepepoбнy пpoмиcлoвicть -64,1%. Пpичoмy ïï чacткa в HnK з 2010 дo 2013 p. змeншyвaлacя (з 67,4 дo 61,8 %), щo cлiд poзглядaти як ^гатив^ тeндeнцiю, aлe з 2014 p. знoвy пoчaлa зpocтaти, xoчa й да такими швидкими тeмпaми, тому вoнa мае вiд'eмний iндeкc змши чacтки (hi = -3,8%). Дpyгy пoзицiю за чacткoю в HÜK (23,9%) пociдae ceкцiя з дастачання eлeктpoeнepгiï, газу, пapи та кoндицiйoвaнoгo пoвiтpя. Динaмiкa ïï ча-стки пpoтилeжнa дo динaмiки чacтки да-pepoбнoï пpoмиcлoвocтi: дo 2013 p. вoнa зpocтaлa, а пoтiм пoчaлa змeншyвaтиcя, xoчa зaгaлoм мае дoдaтний 1ч¡ (3,3%). Ча-стка дoбyвнoï пpoмиcлoвocтi в Hl 1K ба-лaнcye на piвнi 10-11% з дoдaтним 1ч¡ (0,9%), щo е нeгaтивнoю тeндeнцieю,
ocкiльки пocилюe cиpoвиннy opieнтaцiю HÜK. Чacткa ж ce^iü, пoв'язaнoï з вoдo-кopиcтyвaнням та пoвoджeнням iз вiдxo-дами, у 2010-2015 pp. cкopoтилacя з 1,8 дo 1,2% (1чг = -0,4%). Ц нe мoжнa вважа-ти пoзитивнoю тeндeнцieю, ocкiльки дo-cить бaгaтo вeликиx нaceлeниx пункпв нe мають цeнтpaлiзoвaнoгo вoдoпocтaчaння та вoдoвiдвeдeння, а cитyaцiя з пepepoб-кoю cмiття взaгaлi е кaтacтpoфiчнoю.
У poзpiзi poздiлiв пpoмиcлoвoï дiя-льнocтi (за KВEД) та ïx гpyпyвaнь у cтpy-ктypi H11K piзкo видiляютьcя виpoбницт-ва xapчoвиx пpoдyктiв, нaпoïв i тютюнo-виx виpoбiв (з чacткoю 22,4%) та мeтaлy-pгiйнe виpoбництвo й виpoбництвo гoтo-виx мeтaлeвиx виpoбiв, ^м машин i ycтaткyвaння (15,7%). Aлe якщo чacткa пepшoгo гpyпyвaння з 2012 p. тд впли-вoм виcoкoï peнтaбeльнocтi aгpapнoгo виpoбництвa та rapraTO^oï кoн'юнктypи cвiтoвиx pинкiв зaгaлoм зpocтae (1чг = 1,7%), то частка дpyгoгo гpyпyвaння пiд впливoм нecпpиятливoï кoн'юнктypи на cвiтoвиx pинкax та вiйcькoвиx пoдiй на Дoнбaci пocтyпoвo cкopoчyeтьcя (1ч¡ = -2,5%). Пapaлeльнo cкopoчyeтьcя й чacткa cyпyтньoгo виpoбництвa ^o^y) та пpo-
Таблиця 2
Структура промислового комплексу Украгни за видами економ1чно'г д1яльност1, _% до обсягу реализовано]'. продукцП (товар1в, послуг) _
Вид економ1чно! д1яльност1 Коди КВЕД* 2010 2011 2012 2013 2014 2015 1ч**
Добувна промислов1сть 1 розроблення кар'ер1в B 10,0 11,0 10,5 11,5 10,8 10,8 0,9
Переробна промисловкть C 67,4 65,3 63,7 61,8 63,3 64,1 -3,8
Виробництво харчових продукт1в, на-по!в 1 тютюнових вироб1в 10-12 18,0 16,6 18,0 19,2 21,2 22,4 1,5
Текстильне виробництво, виробництво одягу, шюри, вироб1в з1 шюри та шших матер1ал1в 13-15 0,8 0,7 0,7 0,7 0,8 1,0 0,0
Виготовлення вироб1в 1з деревини, виробництво паперу та пол1граф1чна д1я-льшсть 16-18 2,6 2,4 2,5 2,7 3,1 3,4 0,2
Виробництво коксу та продукив наф-топереробки 19 7,2 6,0 4,6 3,7 3,3 3,4 -3,0
Виробництво х1м1чних речовин 1 х1м1ч-но! продукцП 20 3,1 4,0 4,1 3,7 3,5 3,8 0,7
Виробництво основних фармацевтич-них продукив 1 фармацевтичних пре-парат1в 21 0,7 0,7 0,8 0,9 1,0 1,1 0,2
Виробництво гумових 1 пластмасових вироб1в, шшо! неметалево! мшерально! продукцП 22,23 4,4 4,2 4,3 4,4 4,5 4,8 0,0
Металургшне виробництво, виробництво готових металевих вироб1в, кр1м машин 1 устаткування 24, 25 19,1 18,5 16,3 15,7 16,6 15,7 -2,5
Машинобудування 26-30 9,3 10,1 10,3 8,6 7,1 6,5 -0,8
Виробництво комп'ютер1в, едектронно! та оптично! продукцП 26 0,7 0,9 0,6 0,6 0,6 0,5 -0,1
Виробництво електричного устаткування 27 1,5 1,3 1,6 1,6 1,5 1,3 0,0
Виробництво машин 1 устаткування, не вщнесених до шших угрупувань 28 2,9 2,9 2,8 2,6 2,3 2,4 -0,3
Виробництво автотранспортних засо-б1в, причетв 1 натвпричетв та шших транспортних засоб1в 29, 30 4,2 5,0 5,3 3,8 2,7 2,3 -0,4
Виробництво мебл1в, шшо! продукцП; ремонт 1 монтаж машин та устаткування 31-33 2,2 2,1 2,1 2,2 2,2 2,0 -0,1
Постачання електроенергП, газу, пари та кондицшованого пов1тря D 20,8 22,2 24,4 25,2 24,6 23,9 3,3
Водопостачання; канал1защя, пово-дження з вщходами Б 1,8 1,5 1,4 1,5 1,3 1,2 -0,4
Складено та розраховано за даними джерела [28]; без урахування тимчасово окуповано! територп
Автономно! Республши Крим, м. Севастополя, за 2014-2015 рр. - також без частини зони проведения антитерористично!' операци.
*КВЕД - Класифiкацiя видiв економiчно! дiяльностi.
** 1ндекс змши частки виду економiчноl дiяльностi за 2010-2015 рр.
дуктв нафтопереробки - з 7,2 до 3,4% (!чг- = -3,0%). Це пов'язано i з вшськовими подiями на сходi кра'ни, i з нестабшьною роботою Кременчуцького НИЗ, який на-лежить ИАТ «Укртатнафта», та Одесько-го НИЗ, який тдпорядковуеться ДИ «Укртранснафтопродукт». Скорочення частки металургшного i пов'язаних iз ним виробництв можна вважати позитивною тенденщею за умови, що в обсязi 1'х реалiзованоi продукци частка шновацш-но!' продукци зростатиме.
Найбiльш негативною тенденщею змши структури НИК е скорочення част-ки машинобудування. Якщо до початку ринкових реформ (у 1990 р.) на машино-будування та металообробку припадало 30,5% загального обсягу продукци, то у 1995 р. - вже тшьки 16,0, а у 2000 р. -13,4% [23, с. 420]. З 2001 по 2015 р. частка машинобудування в НИК ще бшьше скоротилася - з 11,5 до 6,5%, тобто в 1,8 раза. Слщ констатувати, що у 20102015 рр. на динамщ частки машинобу-дiвних виробництв (!чг- = -0,8%) не позна-чилося навггь збiльшення вiйськових за-мовлень у зв'язку з початком неоголоше-но'1 росшсько-укра'шсько!' вiйни (з 2014 р.). Особливо негативною е тенденщя скорочення частки високотехнолопчного виробництва комп'ютерiв, електронно'1 та оптично!' продукци (з 0,7% у 2011 р. до 0,5% у 2015р. при ч = -0,1%). Це е свщ-ченням подальшого занепаду електронно'1 промисловосп Укра'ни, яка ще на початку 1990-х роюв нараховувала близько 100 пщприемств.
Швидке зниження частки такого ВЕД, як текстильне виробництво, вироб-ництво одягу, шюри, виробiв зi шкiри та шших матерiалiв, тiльки фiксуе катаст-рофiчнi тенденци в його розвитку. Якщо у 1990 р. частка легко! промисловосп, яка включае цi виробництва, складала 10,8%, то вже в 1995 р. вона скоротилася до 2,8% [23, с. 420]. У 2010-2015 рр. су-
купна частка цих ВЕД не перевищувала 1% i загалом не скорочувалася (ч = 0%).
Слабкою тенденщею до зростання характеризуеться досить вагоме (з част-кою майже 5%) виробництво гумових i пластмасових виробiв, шшо!' неметалево!' мшерально!' продукци. 1мпульси до його розвитку надае передуам житлове будiв-ництво.
Достатньо високу (близько 4%) час-тку в НИК ^з загальною тенденщею до й зростання - 1чI = 0,7%) мае виробництво хiмiчних речовин i хiмiчноi продукци, щоправда, воно е досить залежним вщ кон'юнктури свiтових ринюв та вшсько-вих подiй на сходi кра'ни.
Решта ВЕД мають малу «вагу» в НИК, тому навт зростання 1'х частки до певного часу суттево не впливатиме на структуры особливосп НИК.
Згщно з даними табл. 2 до профшь-них ВЕД належать т з них, частка яких вища вiд середньо!' (100% : 16 = 4,2%), а саме: виробництво харчових продукпв, напо'в i тютюнових виробiв; виробництво гумових i пластмасових виробiв, шшо!' неметалево!' мшерально!' продукци; мета-лургiйне виробництво; виробництво го-тових металевих виробiв (^м машин i устаткування); виробництво i постачання електроенерги, газу, пари та кондицшо-ваного повiтря, а також (до 2012 р.) виробництво коксу та продукпв нафтопереробки, виробництво хiмiчних речовин i хiмiчноi продукци та виробництво авто-транспортних засобiв, причепiв i натв-причетв та iнших транспортних засобiв.
Як свщчать розрахунки iндексу Хе-рфшдаля^ршмана, структура НИК Укра'ни за ВЕД е достатньо диверсифь кованою (¡нн < 1800), хоча у 2012-2014 рр. i спостерiгалася тенденцiя до и зву-ження, оскiльки ¡нн зрю з 1351 до 1523. Однак у 2015 р. н ам^илася позитивна тенденщя, оскшьки шдекс знизився до 1517.
1ндекс змши структури НПК за ВЕД (1с), якщо 2010 р. вважати за базис-ний, а 2015 - юнцевий, склав 1,8% (без урахування, задля уникнення повторного рахунку, значень Iui переробно'1 промис-ловост та машинобудування). Цей iндекс показуе, наскiльки в середньому (з ура-хуванням «ваги» ВЕД) змiнилася структура комплексу незалежно вщ зростання чи скорочення часток ВЕД.
Порiвнюючи 1с з iHi, встановлюемо, частка яких ВЕД змiнюеться швидше вiд середнього по НПК рiвня (наприклад ви-робництво коксу та продукпв нафтопе-реробки), а частка яких, навпаки, змшю-еться не так швидко (наприклад машино-будiвних ВЕД).
Ринковi перетворення внесли сутте-вi змiни у функщональну структуру НПК, кардинально «перекро'1'вши» склад ВЕД, що визначають його спецiалiзацiю. Якщо у 1990 р. машинобудiвнi виробни-цтва i виробництва легко! промисловостi <аз запасом» належали до !х категорп, то тепер це досить проблематично. Ниш до ВЕД, що спецiалiзують НПК (за стввщ-ношенням обсяпв !х експорту та iмпор-ту), належать: виробництво харчових продукпв, напо!в i тютюнових виробiв, металургiйне виробництво, виробництво неметалево! мiнеральноi продукцп та виробництво хiмiчних речовин i хiмiчноi продукцп.
Аналiз секторальног структури НПК Укра!ни свiдчить про те, що його вторинний сектор (переробна промисло-вють) домшуе в комплексi, на нього у 2015 р. припадало 64,1% реалiзованоi продукцп (товарiв i послуг). Водночас простежуеться тенденцiя до змiни цього стввщношення на користь первинного сектору, осюльки переробна промисло-вiсть мала впродовж 2010-2015 рр. вщ'емний Iui (на рiвнi 3,8%), що не вщ-повiдае свiтовим тенденцiям постшдуст-рiального розвитку.
Наявнi оцiнки структури НПК за ор1ентац1ею ВЕД на фактори виробництва свщчать про те, що стввщношення мiж його ключовими сегментами (енерго-, сировинно- i трудоемних ВЕД) загалом е неоптимальними, тому що понад 50% реалiзованоi продукцп припадае на перших два сегменти [29, с. 92]. Бшьше того, таю стввщношення е несприятливими з точки зору пщтримання економiчноi та, зокрема, енергетично'1' безпеки краши. Пояснюеться це тим, що в Укрш'ш про-мисловi ВЕД мають високу частку енер-гозатрат та затрат на сировину. Ресурсо-емшсть в^чизняно! промислово'1' продукцп перевищуе свiтовий рiвень удвiчi-втричi, а енергоемшсть - у 6-9 разiв. Енергетична складова у вiтчизняних товарах досягае приблизно 25% !х вартосп, тим часом як у США вона не перевищуе 6%, а у Францп - 3% [30].
В1дтворювальна структура НПК (за спгввгдношеннями мгж основними промисловими групами товар1в) у 2015 р. мала такий вигляд: на енерпю припадало 29,1% обсягу реалiзованоi промислово'1 продукцп, на товари промiжного спожи-вання - 38,4, на швестицшш товари - 6,9, на споживчi товари короткострокового споживання - 24,6 i на споживчi товари тривалого користування - 1,0%. Очевидно, що частки швестицшних товарiв i споживчих товарiв тривалого користу-вання е занадто малими та ще i з тенден-шею до скорочення. У 2010 р. частка першох групи товарiв була бшьшою на 5,2 в.п., а друго! - на 0,2 в.п. [27, с. 44].
Вщтворювальна структура НПК (за спгввгдношенням часток промгжного споживання та доданог вартостг) хара-ктеризуеться як позитивними, так i нега-тивними тендентями (табл. 3).
Як загальну позитивну тенденшю слщ вiдзначити зростання в НПК протя-гом 2010-2014 рр. валовох доданох вартосп (на 1,1%), причому тiльки за рахунок переробноi промисловостi, у якш зросла
Вгдтворювальна структура промислового комплексу Украгни за ствв1дношенням пром1жного споживання та валово/ доданог вартост1, /о
Вид екоиомiчиоi д1яльносп Рiк Про- мiжне спожи-вання Валова додана вар-тшть У тому чи^
оплата пращ найманих пращвниюв iншi подат-ки* валовий прибуток, змшаний дохщ
Иромислов1сть 2010 76,2 23,8 15,1 -0,3 8,9
2014 75,1 24,9 14,9 -0,8 10,8
Добувна промисловшть i розроблення кар'ерiв 2010 46,6 53,4 28,8 -4,8 29,5
2014 49,3 50,7 22,2 -4,9 33,3
Иереробна промисловкть 2010 81,9 18,1 11,8 0,3 6,0
2014 80,1 19,9 12,7 0,6 6,6
Иостачання електроеиергii, газу, пари та коидицiйоваио-го повiтря 2010 67,6 32,4 22,8 0,3 9,3
2014 69,8 30,2 19,9 -5,1 15,3
Водопостачання; каналiзацiя, поводження з вiдходами 2010 67,6 32,4 27,6 -0,1 4,9
2014 69,2 30,8 28,6 -5,3 7,5
1 Складено та розраховано за даними джерела [31, с. 209]. *За выключениям шших субсидш, пов'язаних 1з виробництвом.
частка основних 11 складових - оплати пращ найманих пращвниюв i валового прибутку та змшаного доходу (за сектором «домашш господарства»). Частка оплати пращ найманих пращвниюв зрос-ла за вказаний перюд також у ВЕД щодо водопостачання, каналiзацii та пово-
дження з вiдходами, а частка прибутюв у валовiй доданш вартостi зросла в усiх секщях промислово!' дiяльностi.
Важливим (у межах вщтворюваль-но! структури НИК) е також ствв1дно-шення зношених г в1дновлених основних засоб1в (табл. 4).
В1дтворювальна структура промислового комплексу Украгни
Таблиця 4
1
за ступенем зносу та вгдновлення основних засобгв
Вид економiчноi дiяльностi Стутнь зносу, % Стутнь вщновлення, % Термш вщновлення, роюв
2007 2010 2015 2007 2010 2015 2007 2010 2015
Иромисловшть 59,3 63,8 76,9 5,91 3,68 1,46 16,9 27,2 68,7
Добувна промисловшть i розроблення кар'ерiв 49,8 47,8 57,9 8,12 7,97 3,41 12,3 12,6 29,3
Иереробна промисловiсть 60,2 67,5 75,8 7,45 3,10 2,06 13,4 32,2 48,6
Иостачання електроенер-гii, газу, пари та кондищ-йованого повiтря 62,4 62,3 82,6 2,09 2,82 0,43 47,9 35,4 232,5
Водопостачання; каналiза-цiя, поводження з вiдхо-дами 62,0 2,02 49,5
1 Складено та розраховано за даними джерел [27, с. 67-68, 71; 32, с. 71-72].
- Економжа промисловост( ^^ Есопоту о/ 1^ш1гу
Як свщчать даш табл. 4, за ступе-нем зносу основних засобiв (частки зно-шених основних засобiв у загальнiй '!х вартостi) ситуащя в НПК протягом 20072015 рр. попршилася, вiн зрiс у 1,3 раза. Це, зокрема, зумовлено тим, що стутнь вщновлення основних засобiв НПК (час-тка вщновлених основних засобiв у 1'х загальнш вартостi) знизився до критично низького рiвня - 1,46%. Вiдповiдно, тер-мiн !х вiдновлення (при таких темпах) становитиме майже 70 роюв, тодi як у розвинених кра!нах вiн становить 10-12 рокiв [33, с. 19]. Найбшьш критична ситуащя з вщтворенням основних засобiв склалася у ВЕД iз постачання електро-енергл, газу, пари та кондицшованого повiтря, у якому 82,6 % зношених основних засобiв. Причому 1'х вiдновлення (при
Незважаючи на те що частка при-буткових пщприемств у НПК зростае, фiнансовi результати дiяльностi пщпри-емств загалом попршилися. Якщо у 2010 р. у вах ВЕД прибутки перевищу-вали збитки (у добувнiй промисловосп -в 4,4 раза), то у 2015 р. - в жодному. I хоча у 2015 р. нам^ився легкий пщйом у прибутковосп (^м добувно'! промисло-
нишшшх темпах), якщо не вжити карди-нальних заходiв, е малоймовiрним.
Загалом вщтворювальна структура НПК «несе свш хрест» негативних про-цесiв, пов'язаних iз малою часткою в нш додано'! вартостi, зокрема зароб^но!' плати, фiзичним i моральним старшням основних засобiв та нестачею швестицш-них ресурсiв для !х оновлення.
Велика ресурсоемнiсть промислово! продукци, мала частка в нiй доданоi вар-тостi, технiчна i технолопчна вiдсталiсть багатьох промислових пiдприемств, не-достатня квалiфiкацiя ро6очо! сили разом iз далеко не завжди сприятливою кон'юнктурою внутршнього i зовнiш-нього ринюв суттево впливають на попр-шення структури НПК за ефективтстю ВЕД (табл. 5).
восп), однак вiн е явно недостатшм для нормального функцiонування й розвитку НПК. Попршення структури НПК за ефектившстю ВЕД не в останню чергу пов'язане з вшськовими дiями на сходi кряХни та поглибленням загальноеконо-мiчноi кризи.
Перехщ до ринку обумовив радика-льш змiни в iнституцттй структур1
Таблиця 5
Структура промислового комплексу Украгни за ефективтстю видiв економiчноl[ дiяльностi, 0/о
Вид економiчноi дiяльностi За часткою прибут-кових пщприемств За стввщношенням прибутюв i збитюв
2010 2014 2015 2010 2014 2015
Промисловiсть 59,2 63,3 72,9 165,9 31,4 33,2
Добувна промисловiсть i розроблення кар'ерiв 46,5 52,2 61,1 435,4 84,9 42,8
Переробна промисловiсть 60,7 65,2 75,1 118,6 24,6 34,6
Постачання електроенергл, газу, пари та кондицiйованого пов^ря 42,7 51,3 53,6 132,3 17,0 20,0
Водопостачання; каналiзацiя, поводження з вщходами 52,7 64,3 18,0 19,1
1 Складено та розраховано за даними джерел [27, с. 97, 99; 32, с. 86, 88].
НИК. Фактично вш спричинив його роз-подш на два великих сектори - держав-ног та недержавног форм власностг - та ще декшька дрiбнiших секторiв. Най-бшьш iнтенсивним процес роздержав-лення та приватизаци промислових тд-приемств був у 1990-х роках. Тому вже у 2000 р. на державну форму власносп в
НИК Укра'ни припадало тшьки 12,1% тдприемств, яю давали 22,9% промисло-во'1 продукци [23, с. 422]. Цей процес тривав i в 2000-х роках, але останнiм часом вш стабiлiзувався, насамперед тому, що державний сектор у НИК скоротився до критично малих розмiрiв (табл. 6).
Державний сектор у промисловому комплексг Укра/ни, /о
Таблиця 6
Вид економiчноi дiяльностi За часткою тдприемств За часткою реалiзованоi продукци (роб^, послуг)
2010 2014 2015 2010 2014 2015
Иромисловють 1,6 1,3 1,2 11,2 16,7 17,5
Добувна промисловiсть i розроблення кар'ерiв 4,6 2,7 2,7 12,4 4,0 4,8
Иереробна промисловiсть 1,6 1,2 1,2 4,3 3,9 3,7
Иостачання електроенергii, газу, пари та кондицшованого повiтря 1,3 2,7 2,3 34,9 58,4 62,9
Водопостачання; каналiзацiя, поводження з вiдходами 0,6 0,5 2,2 1,5
1 Складено та розраховано за даними джерела [34].
Ниш вагомим державний сектор за-лишаеться тшьки в електроенергетищ, в основному тшьки через те, що ДИ НАЕК «Енергоатом» не приватизоване.
1нституцшна структура НИК за сп1вв1дношенням р1зних за розм1рами тдприемств вказуе та те, що хоча частка великих тдприемств у товарному випус-ку НИК скорочуеться, однак вони продо-вжують ввдгравати провщну роль у ньо-му, ^м ВЕД щодо водопостачання, ка-налiзацii та поводження з вiдходами, який характеризуеться найбшьшою част-кою товарного випуску середшх тдпри-емств. Частка товарного випуску малих тдприемств, хоча вона поволi зростае, загалом е невеликою (табл. 7). Слщ вщзначити, що у 2011 р. сегмент великих тдприемств НИК мав найвищу ефектившсть (прибутки були бшьшими за збитки у три рази), за ним йшли сег-
менти середшх i малих тдприемств. На-томють в умовах кризи вiдбулася «швер-сiя ефективностi» - на першу позищю вийшов сегмент малих тдприемств, яю е найбiльш гнучкими до вимог ринку. За ним йдуть сегменти середшх i великих тдприемств. Це однак не стосуеться сегменту малих тдприемств iз постачання електроенерги, газу, пари та кондицшо-ваного пов^ря, сукупна ефектившсть тдприемств якого перебувае на критично низькому рiвнi.
Иростежити змши в шституцшнш структурi НИК за сп1вв1дношенням тдприемств р1зних оргатзацтних форм до-сить складно, тому що офшшна статистика за Сдиним державним реестром тдприемств та оргашзацш Укра'ни (СДР-ИОУ) не передбачае 1'х розбивки за ВЕД. Водночас загальновщомо, що основними оргашзацшними формами промислових
Структура промислового комплексу Укра'ти за розмiрами тдприемств, /о
Вид економiчноi дiяльностi Рк Велию Середш Малi
ТВ* ПЗ** ТВ ПЗ ТВ ПЗ
Промисловють 2011 67,5 298,7 28,3 125,2 4,2 86,2
2015 57,1 27,5 36,6 40,7 6,3 55,6
Добувна промисловють i розроблення кар'ерiв 2011 88,6 485,9 10,3 156,5 1,1 61,9
2015 80,4 36,8 17,6 65,5 2,0 18,5
Переробна промисловiсть 2011 66,2 176,0 28,2 137,2 5,6 91,1
2015 55,2 26,4 36,5 45,6 8,3 74,7
Постачання електроенергл, газу, пари та кондицiйованого пов^ря 2011 61,6 737,5 37,3 111,6 1,1 95,6
2015 53,2 22,4 44,9 17,8 1,9 0,6
Водопостачання; каналiзацiя, пово-дження з вщходами 2011 28,8 3,6 56,7 11,9 14,5 50,9
2015 17,6 12,5 64,5 20,5 17,9 19,9
1 Складено та розраховано за даними джерела [27, с. 94, 96, 100, 102].
*За часткою у товарному випуску.
**За сшввщношенням прибутшв i збитк1в.
пiдприемств у промисловосп е товарист-ва з обмеженою вщповщальнютю (ТОВ), приватнi пiдприемства, публiчнi та при-ватнi акцiонернi товариства. А у ВЕД з водопостачання, каналiзацii та пово-дження з вщходами чiльне мiсце також належить комунальним пщприемствам.
Так само складно проаналiзувати динамiку структури НПК за приналежш-стю тдприемств до б1знес-груп, хоча частка промислових видiв дiяльностi у !'х чистому доходi е однозначно домшую-чою. Основною сферою промислово!' дiя-льностi таких потужних бiзнес-груп, як Сiстем Кепiтал Менеджмент, 1СД, 1нтер-тайп та Приват, е металурпя. Група Приват, ^м того, мае мiцнi позици у прни-чодобувнiй промисловостi та нафтопере-робцi.
За роки ринкових перетворень структура НПК за мштарною ор1енто-ватстю виробництва також суттево тра-нсформувалася. Якщо у 1990 р. на ВПК припадало приблизно 25% продукцп промислового комплексу Укра'ни, то до 2000 р. (в результат конверсп) його частка в НПК скоротилася до 4% [23,
с. 421]. У 2013 р. (до вшськових дш на сходi Укра'ни) ВПК Укра'ни, зокрема Укроборонпром, експортував майже всю вироблену в кра!ш вшськову продукцiю. За оцiнками Стокгольмського мiжнарод-ного iнституту дослiджень проблем миру [35], !'!' вартiсть у 2013 р. склала 1790 млн дол. США, або 14307 млн грн (за серед-шм курсом 7,993 грн/дол.), тобто трохи бшьше 1% вщ обсягу реалiзованоi продукцп НПК Укра'ни [31, с. 270]. Зрозумшо, що в умовах росшсько'! агресП така мiлi-тарна структура НПК е абсолютно неви-правданою, оскшьки не вiдповiдае за-вданням тдтримання обороноздатностi кра'!ни на високому рiвнi.
Структуру НПК Укра'ни за соща-льною ор1ентован1стю виробництва в роки планово'! економши (за умов тотального дефщиту товарiв народного спо-живання) зазвичай характеризували за спгввгдношенням мгж виробництвом за-соб1в виробництва (групи «А») i виробництвом предметгв споживання (групи «Б»). У 1990 р. воно було таким: на групу «А» припадало 69,5% обсягу товарного випуску, на групу «Б» - 30,1%. Однак iз
переходом до ринкових вщносин це ств-вiдношення перестало бути актуальним, як i спгввгдношення мгж важкою та легкою промислов1стю - 69,3% ^ 30,7% (1990 р.) [23, с. 421].
Ниш певш висновки щодо структу-ри НИК за сощальною орiентованiстю виробництва можна зробити на основi спгввгдношення мгж обсягами реализовано! продукцп за основними промисловими групами - споживчих товарiв, у т.ч. три-валого користування, та рештою товарiв. У 2015 р. на споживчу групу товарiв припадало 25,6% товарного випуску, у т.ч. на товари довгострокового користу-вання - 1,0%, що загалом краще, шж у 2010 р. - 21,0 та 1,2% вщповщно. Однак критично малою залишаеться частка споживчих товарiв довгострокового користування. До реч^ в економiчно розви-нених кранах частка споживчих товарiв у загальному обсязi товарного випуску промисловосп становить 50-60% [27, с. 44].
Змши в технолог1чнт структур/ НИК Укра'ни щонайбшьше характери-зують постiндустрiальнi зрушення в ньо-му. За сп1вв1дношенням галузей або ВЕД, що визначають науково-техтчний про-грес (електроенергетики, хiмiчноi промисловосп та машинобудування), i решти галузей або ВЕД вона характеризувалася такою динамшою: у 1990 р. частка галу-зей НТИ становила 39,2%, у 2000 р. вона скоротилася до 31,4% [23, с. 421]. У 2010 р. частка вщповщних ВЕД (за секць ею Б i роздшами 20, 26-30 КВЕД) зали-шалася практично на тому самому рiвнi -33,4%, як i в 2015 р. - 33,8% (див. табл. 2). Отже, за останш 15 роюв нiбито суттевих структурних зрушень i не ста-лося, однак це не так. Рiч у пм, що за цей перюд у сукупностi галузей i ВЕД, що визначають НТИ, рiзко скоротилася частка машинобудування: з 77,8% у 1990 р. до 42,7% у 2000 р., 27,8% у 2010 р. i
19,0% у 2015 р. [23, с. 421; 28]. Загалом частка ВЕД, яю визначають НТП, у стру-KTypi НПК Украши е значно нижчою, нiж у НПК розвинутих краш. Це е вкрай не-бажаним як з позицiй постiндyстрiально-го розвитку Украши, так i з позицiй змш-нення Ii оборонного потенцiалy.
З точки зору постiндyстрiального розвитку важливим е аналiз змiн у внут-рiшнiй стрyктyрi ВЕД, що визначають НТП. Ц змiни характеризуе динамiка ча-стки найбшьш високотехнологiчних, на-укоемних виробництв: в електроенерге-тицi - атомно! енергетики (частка яко! у
2011 р. складала 46,3%, у 2013 р. впала до 42,8%, а у 2015 р. тдвищилася до 53,5% через скорочення виробництва електроенергп на ТЕС) [27, с. 363]; у ма-шинобудуванш - виробництва комп'-ютерiв, електронно! та оптично! продук-цй, частка якого збшьшуеться, але тiльки тому, що рiзко скорочуеться i так невелика частка в НПК машинобудування, тодi як шдекси його обсяпв (% до обся-гiв попереднього року) знижуються:
2012 р. - 90,5; 2013 р. - 86,4; 2014 р. -77,9; 2015 р. - 71,3 [31, с. 266].
Найбшьш точно шновацшну орiен-товашсть НПК характеризуе сп1вв1дно-шення в ньому мгж ВЕД ргзних техноло-ггчних уклад1в. За ощнками А.С. Полян-сько!, протягом 2003-2011 рр. воно не зазнало суттевих змш: на п'ятий техно-лопчний уклад припадае близько 3% промислово! продукцп, на четвертий -близько 50%, а частка третього укладу знизилася з 51 до 46% [12, с. 172].
Бшьш точш розрахунки цього ств-вщношення можна одержати за часткою ВЕД рiзного технологiчного рiвня, вихо-дячи з того, що високотехнолопчш ВЕД формують базис п'ятого технологiчного укладу, середньотехнолопчш - четвертого, а середньо-низькотехнолопчш та ни-зькотехнологiчнi - переважно третього (табл. 8).
Динамша структури промислового комплексу Украгни за технолог1чнимр1внем (технологгчними укладами) видгв економ1чно! д1яльност1, % 1
Технолопчний рiвень Коди за КВЕД-2010* Роки
2010 2011 2012 2013 2014 2015
Високий (V технологiчний уклад) С 21, 26 1,4 1,6 1,4 1,5 1,6 1,6
Середньо-високий (IV технолопчний уклад) С 20, 27-30 11,7 13,2 13,8 11,7 10,0 9,8
Середньо-низький (III технолопчний уклад) В; С 19, 22-25 40,7 39,7 35,7 35,3 35,2 34,7
Низький (III технолопчний уклад) С 10-18, 31-33; Д; е 46,2 45,5 49,1 51,5 53,2 53,9
Коефщент Хечмена х 0,630 0,650 0,664 0,644 0,626 0,624
1Розраховано за даними джерела [28]; див. табл. 2.
*Експл1кац1ю код1в класифжацп вид1в економ1чно1 дшльносп див. у табл. 2.
Як видно з табл. 8, частка ВЕД V технологичного укладу в НИК Украши е мiзерною \, що характерно, вона практично не зростае. Це свщчить про значш проблеми постшдус^ально'1' трансфор-мацп НИК. Частка ВЕД IV технологичного укладу у 2015 р. проти 2010 р. скоро-тилася на 1,8 в.п., як i ВЕД III технолопч-ного укладу середньо-низького технологичного рiвня - на 5,1 в. п. Натомють частка ВЕД III технолопчного укладу низь-кого технологiчного рiвня зросла на 6,7 в.п. На погиршення технологично'1' структури НИК вказують i значення коефще-нта Хечмена. Згидно з ними у 2010-2012 рр. технологична структура НИК полш-шувалася (порiвняно з еталонною структурою краш СС), у 2013-2015 рр. - попр-шувалася; у пiдсумку у 2015 р. вона була менш досконалою, шж у 2010 р.
Щодо ВЕД шостого технологiчного укладу, якi в розвинутих крашах активно формуються, то, схоже, що 1'х становлен-ня в НИК Украши - це далека перспектива.
За спгввгдношенням гнновацгйного та традицтного (нетновацтного) сек-тор1в технологична структура НИК Укра-
ши також характеризуеться несприятли-вою динамшою. Частка обсягу шнова-цшно'1' продукцп, яка характеризуе масш-таби шновацшного сектору НИК, з 3,2% у 2010 р. знизилася до 1,4% у 2015 р. З-помiж ВЕД переробно'1' промисловостi найбiльшу частку шновацшно'1' продукцп мають машинобудiвнi виробництва (вщ 5,4 до 7,7%), а найменшу (0,4%) - вироб-ництво коксу та нафтопереробки [28; 31, с. 489].
Вщсталш технологичнш структурi НИК Украши вiдповiдае i вщстала його зовншньоторговельна структура, хоча спгввгдношення мгж гнновацгйними сегментами НПК, ор1ентованими на внут-ргшнгй г зовншнт ринки, полшшуеться (у 2010 р. експортувалося 40,7% шновацш-но'1' продукцп, а у 2015 р. - 47%) [28]. Але через те, що випуск шновацшно'1' продукцп скорочуеться ^ вщповщно, зменшу-ються абсолютнi обсяги п експорту, по-гiршуеться стввгдношення мгж часткою готових вироб1в I часткою сировини та натвфабрикат1в в експорт1 НИК. У товарному експорт НИК частка готових виробiв становить 30-35%, частка сировини та натвфабрикатив - 65-70%, тодi
як у св^овому експорт товарiв готовi вироби становлять 77,5%, сировина i на-пiвфабрикати - тiльки 12,5% [36].
За сп1вв1дношенням обсяг1в промис-лових товар1в I послуг, реал1зованих на зовншньому г внутршньому ринках, у НИК Укра!ни вщзначаються значш структуры дисбаланси: обсяги iмпорту пере-вищують обсяги експорту приблизно в 1,5 раза. Добувна промисловють суттево розбалансована в частинi експорту та iм-порту паливного-енергетичних ресурав. Хiмiчна i нафтохiмiчна промисловiсть характеризуеться вщ'емним сальдо поставок продукцп органiчного синтезу, яке не перекриваеться додатшм сальдо екс-портних поставок азотних добрив та ш-шо! хiмiчноi продукцп. Експортнi позицп машинобудування (машини, механiзми,
електротехнiчне обладнання, транспорты засоби тощо) е слабшими вщ його iм-портних, майже виключно iнновацiйних, позицiй (офiсна, комп'ютерна, обчислю-вальна та iнформацiйна технiка, контро-льно-вимiрювальна технiка та дiагности-чна апаратура). Детальний аналiз екс-портно^мпортних пропорцiй в НИК Украши наведено у пращ [8, с. 32-35].
Трансформащя територiальноi структури НПК Украши е просторовим вираженням зм1н в обсягах зосередження виробництва та структурI ВЕД регюна-льних промислових комплексов. Про змгни масштабгв регюнального зосередження виробництва в НПК св1дчать результа-ти досл1дження А. Корнуса [37], а та-кож дат рисунка.
25
20
15
10
¿>
^ Ж ¿Г ¿Р Ж ^ ^ ^ ^ Ж Ж Ж
* ✓ * ° * У/
□ 2 005р. П2 010р. П2 013р. П2 015р.
Иобудовано за даними джерел [38, с. 134-137; 39, с. 228-232].
Рисунок. Динамта часток регюнальних промислових комплекс1в у НПК за обсягом реалгзовано! продукцп (товар1в, послуг), %
5
0
Як видно з рисунка, за останш десять роюв суттевих змш у перерозподiлi виробництва НПК мiж його регюнальни-ми сегментами не вщбулося. Найбiльшi обсяги виробництва НПК (з часткою по-над 5%) у 2015 р., як i рашше, зосере-джували промисловi комплекси Дншро-петровсько!, Донецько!, Запорiзькоi, Лу-гансько!, Полтавсько! областей та м. Киева. При цьому частки промислових комплекав Донецько! та Лугансько! областей ще в перiод до агресп Росп скоро-чувалися, а тсля не! - рiзко впали. За ра-хунок цього зросли частки промислових комплекав iнших регiонiв.
У перюд ринкових реформ глибокi змши вiдбулися i в часткових структурах регюнальних промислових комплексiв, однак для !х вiдображення необхiдне спецiальне дослщження.
Задля забезпечення позитивних змiн у структурi НПК мае здшснюватися виважена державна промислова полтика. Вона мае спиратися на комплекс факто-рiв, що визначають структурнi особливо-стi НПК, а саме: тренди св^ового про-мислового розвитку; кон'юнктура ринкiв промислових товарiв; комплiментарнiсть (взаемодоповнювашсть) ресурсiв про-мислового виробництва на мюцевому, регiональному й нацiональному рiвнях; рiвень iнновацiйного розвитку НПК (у св^овому вимiрi); розвиненiсть усiх ви-дiв iнфраструктури, суспiльного, у т.ч. територiального, розподiлу працi.
Досягти необхщних структурних змiн у НПК можна лише за умови реаль зацп комплексу заходiв щодо пiдвищення ефективносп системи його державного регулювання та формування моделi пост-iндустрiального розвитку. При цьому мають бути повною мiрою задiянi конк-ретнi мехашзми реструктуризацП НПК,
орiентованi на його технолопчне онов-лення й техшчне переозброення, знижен-ня матерiало- та енергоемносп його виробництва, удосконалення оргашзацп та стимулювання працi, запровадження су-часних органiзацiйних форм (оргашзацп кластерних i транснацiональних структур, поширення державно-приватного партнерства) тощо.
Висновки. Для поглибленого аналiзу структури НПК доцшьною е !! «фрагмен-тащя» на основi спiввiдношень мiж ВЕД або структурними сегментами комплексу з виокремленням часткових структур. ^ структури аналiзуються iз застосуванням традицшних iнструментiв структурного аналiзу та шструменпв, запозичених з аналiзу ринкових i виробничих структур, зокрема iндексу Херфшдаля^ршмана та коефiцiента Хечмена.
Аналiз структури НПК Укра!ни ви-свiтив ряд критично важливих «вузьких мiсць» у розрiзi часткових структур, а саме:
за видами економiчноi дiяльностi -«вимивання» зi структури комплексу ш-новацiйно орiентованих ВЕД iз високою часткою додано! вартостi, зокрема маши-нобудiвних, та зниження рiвня !! дивер-сифiкацii;
функцiональнiй - «випадання» з числа ВЕД, що спецiалiзують НПК, ма-шинобудування (з виробництва спожив-чих товарiв) та легко! промисловосп;
секторальнiй - зрушення на користь первинного сектору;
за орiентованiстю ВЕД на фактори виробництва - тривале домшування ене-рго- i сировинноемних ВЕД;
вщтворювальнш - мала частка шве-стицiйних товарiв, низью темпи реновацП основних засобiв бшьшосп ВЕД;
за ефектившстю ВЕД - pi3Ke падш-ня, особливо останнiми роками, ефектив-ност добувно'1 промисловостi;
iнституцiйнiй - надмiрне скорочен-ня частки державного сектору (порiвняно з деякими розвиненими кранами), «оль гархiчна окупащя» базових ВЕД, зокрема металургл та теплоенергетики;
за мштарною орieнтованiстю ви-робництва - надмiрне скорочення частки вшськово'1 промисловостi, що неприпус-тимо в умовах вшськових дiй на сходi краши;
за соцiальною орieнтованiстю ви-робництва - мала частка споживчих то-варiв, особливо довгострокового корис-тування, у загальному обсязi товарного випуску;
технолопчнш - вiдсутнiсть карди-нальних змш на користь високо- i серед-ньотехнологiчних ВЕД та сегментiв iз випуску шновацшно'1 продукцп, у т.ч. на експорт;
зовшшньоторговельнш - рiзке до-мiнування промислового iмпорту над ек-спортом, особливо в сегментi високотех-нолопчних споживчих товарiв;
територiальнiй - вщсутнють карди-нальних зрушень в обсягах товарного ви-пуску на користь слабоiндустрiалiзова-них регiонiв.
Структурна промислова пол^ика Украши мае сприяти подоланню «струк-турних перекоав» у ii НПК та забезпечи-ти йому i крш'ш загалом поступовий пе-рехiд на рейки постiндустрiального роз-витку.
Перспективи подальших досль джень у визначеному напрямi пов'язанi з вщновленням територiальноi цiлiсностi Украши, зростанням часового ряду для порiвняння даних на основi КВЕД-2010 та аналiзом територiальних сегментiв
НПК (регiональних промислових ком-плексiв) у розрiзi основних часткових структур.
Лггература
1. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура; пер. с англ. М.: ГУ ВШЭ, 2000. 608 с.
2. Флорида Р. Креативный класс: люди, которые меняют будущее; пер. с англ. М.: Классика-XXI, 2007. 432 с.
3. Амоша А.И., Вишневский В.П., Збаразская Л.А. Неоиндустриализация и новая промышленная политика Украины Економта промисловост1. 2012. № 1-2 (57-58). C. 3-36.
4. Ляшенко В.1., Котов С.В. Украина ХХ1: нео1ндустр1альна держава або «крах проекту»?: монографiя. К.: 1ЕП НАН Украши; Полтавський ун-т еконо-мши i торпвл^ 2015. 196 с.
5. Збаразська Л.О. Неоiндустрiалi-защя в Укрш'ш: концепт нащонально'1 моделi Економгка промисловостг. 2016. № 3 (75). С. 5-32. DOI: 10.15407/econindustry2016.03.005.
6. Стадник В.В. Структурно-технологiчне трансформування промислового сектора економiки Украши: про-блеми i перспективи в контекст еврош-теграцiйних процесiв В1сник Хмельниць-кого нацюнального утверситету. Еко-ном1чн1 науки. 2015. № 4(2). С. 86-91.
7. Шинкарук Л.В., Бевз 1.А., Бара-новська 1.В. та ш. Структурт трансфо-рмацп в економгцг Украгни: динамгка, су-перечност1 та вплив на економ1чний роз-виток: наук. доп.; за ред. Л.В. Шинкарук. К.: 1н-т екон. та прогнозув. НАН Украши, 2015. 304 с.
8. Якубовський М.М. Структурний вектор активiзацii промислового розвит-ку. Економта Украгни. 2013. № 12. С. 2239.
9. Одотюк 1.В., Салiхова О.Б., Му-сша Л.А. та iH. Високотехнолог1чна сфера промисловост1 Украгни: ресурснг можливост1 розвитку: монографiя; за ред. 1.В. Одотюка. К.: 1н-т екон. та про-гнозув. НАН Украши, 2013. 391 с.
10. Геець В.М. Iнституцiйна обу-мовлешсть iнновацiйних процесiв у про-мисловому розвитку Украши. Економжа Украгни. 2014. № 12. С. 4-19.
11. Кшдзерський Ю.В. Промисло-eicmb Украгни: стратег1я i полтика структурно-технологгчног модертзацгг. К.: 1н-т екон. та прогнозув. НАН Украши, 2013. 536 с.
12. Полянська А.С. Сучасш про-блеми та завдання проведення структур-них змш в промисловостi Украши: ситу-ацiйний аспект. Вгсник Одеського нацю-нального утверситету. Економжа. 2013. Т. 18, Вип. 2. С. 168-177.
13. Собкевич О.В., Сухоруков А.1., Шевченко А.В. та ш. 1нновацтний роз-виток промисловостг як складова стру-ктурног трансформацгг економши Украгни: аналгг. доп.; за ред. Я.А. Жалша. К.: Нац. ш-т стратег. дослщ., 2014. 152 с. (Серiя: Економша; вип. 15).
14. Промислова полтика посткризово! економши: кол. моногр. / [Дейнеко Л.В., Якубовський М.М., Шелудько Е.1. та im]; за ред. Л.В. Дейнеко,
М.М. Якубовського; Украгна: стратеггя i полтика структурно-технологгчног модертзацгг / Ю.В. Кшдзерський. К.: 1н-т екон. та прогнозув. НАН Украши, 2014. 316 с.
15. Собкевич О., Сухоруков А., Са-венко В., Воробйов С. та ш. Реструкту-ризацгя промисловостг Украгни у процесг посткризового вгдновлення: аналт доп.;
за заг. ред. Я. Жалша. К.: Нац. iH-т стратег. дослщ., 2011. 112 с.
16. Собкевич О.В., Шевченко А.В., Сухоруков А.1., Белашов С.В. Пргорите-ти ¡нвестицтного забезпечення струк-турних реформ у промисловост1 Украгни : аналт доп. К.: Нац. iH-т стратег. дослщ., 2014. 57 с.
17. Lin J. New structural economics: A Framework for Rethinking Development and Policy / by J. Lin. Washington D.C.: The Word Bank, 2012. 388 p.
18. Pashev K. (ed), Casini P., Kay N., Pantea S. EU Structural Change 2015 Luxemburg: Publications of the European Union, 2015. 113 p. Режим доступу: http://bookshop.europa.eu/en/eu-structural-change-2015 -pbETAA15001/
19. Manufacturing statistics - NACE Rev. 2 . Eurostat Statistics Explained. Режим доступу: http://ec.europa.eu/eurostat/ statistics-explained/index.php/Manufactu-ring_statistics_-_NACE_Rev._2.
20. Коломойцев В.Е. Структурна трансформащя промислового комплексу Украгни: моногр. К.: Укр. енциклопедiя, 1997. 304 с.
21. Industrial Development for the 21st Century: Sustainable Development Perspectives NS. New York: United Natio, 2007. 422 p.
22. Westkamper E. Towards the Towards the Re-Industrialization of Europe : A Concept for Manufacturing for 2030 Hardcover, Springer. 2013. 119 p.
23. Захарченко B.I. Трансформацт-т процеси у промислових територ1аль-них системах Украгни. Вшниця: Гшашс, 2004. 548 с.
24. Isic Rev. 3 Technology Intensity Definition. Classification of manufacturing industries into categories based on R&D intensities OECD Directorate for Science,
Technology and Industry. Economic Analysis and Statistics Division. 2011. 7 July. Режим доступу: https://www.oecd.org/sti/ind/ 48350231.pdf
25. Пирог О.В. Адаптащя структу-ри нащонально'! економши Украши до вимог постшдус^ального суспшьства. BicHUK Нацюнального утверситету «Львiвська полтехтка»: Проблеми еко-номши та управлiння. 2011. № 698. С. 93-103.
26. Михеева Н.Н. Структурные факторы региональной динамики: измерение и оценка. Пространственная экономика. 2013. № 1. С. 11-32.
27. Промислов^ть Украши у 20102015 роках: стат. зб.; за ред. 1.С. Петренко. К.: Держ. служба статистики Украши, 2016. 381 с.
28. Статистична шформащя. Державна служба статистики Украши: Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
29. Анпшогова Ж.Д. Галузева структура сучасно! промисловосп й дина-мша п розвитку в Укрш'ш. 1нвестици: практика та досвiд. 2012. № 11. С. 9093.
30. Динамта та ефективтсть структурног трансформаци економти. Режим доступу: http://um.co.ua/1/1-5/1-54276.html
31. Статистичний щорiчник Украши за 2015рщ за ред. 1.М. Жук. К.: Державна служба статистики Украши, 2016. 574 с.
32. Промислов^ть Украши у 20072010 роках: стат. зб.; за ред. Л.М. Ов-денко. К.: Держкомстат Украши, 2011. 307 с.
33. Попова В.Д. Необхщшсть шно-вацшного спрямування швестицшних коштв на тдприемствах: теоретичний аспект. Науковий втник Буковинського
державного фiнансово-економiчного утверситету. Економiчнi науки. 2013. Вип. 1. С. 16-25.
34. Питома вага державного сектору в економщ. МШстерство еконо-мiчного розвитку i торгiвлi Украши. Режим доступу: http://www.me.gov.ua/Docu-ments/List?lang=uk-UA&tag=Upravlinnia DerzhavnimSektoromEkonomikils.
35. Stockholm International Peace Research Institute. Режим доступу: www.sipri.org.
36. Фукс А.Е. Ощнка сучасного стану тновацтно'г дiяльностi в Украгш. Режим доступу: http://www.rusnauka.com/ 10_NPE_2008/Economics/30289.doc.htm.
37. Kornus A. The Transformation of the Structure of Industry in Ukraine (20012013) Магшёусш мерыдыян. 2016. Т. 16. Вып. 1-2 (33-34). С. 54-58. Режим доступу: http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/ 123456789/46295/1/Kornus_Transformation. pdf
38. Регюни Украши 2008: стат. зб.; за ред. О.Г. Осауленка. К.: Держкомстат Украши, 2008. Ч. II. 804 с.
39. Регюни Украши 2016: стат. зб.; за ред. 1.М. Жук. К.: Держ. служба статистики Украши, 2016. Ч. II. 692 с.
References
1. Castells, M. (2000). End of Millennium, The Information Age: Economy, Society and Culture. Moskow: SU Higher School f Economics [in Russian].
2. Florida, R. (2007). The Rise of the Creative Class. And How It's Transforming Work, Leisure and Everyday Life. Moskow: Classika 21 [in Russian].
3. Amosha, O.I., Vyshnevskyi, V.P., & Zbarazska L.O. (2012). Neoindustrialization and the new industrial
policy of Ukraine. Econ. promisl., 1-2 (5758), 3-32 [in Russian].
4. Lyashenko, V.I., & Kotov, Ye.V. (2015). Ukraine XXI: neoindustrialna state or "crash project"? Kyiv: Institute of Industrial Economics, Poltava University of Economics and Trade [in Ukrainian].
5. Zbarazska, L.O. (2016). Neoin-dustrialization in Ukraine: the concept of national model. Econ. promisl., 3 (75), 5-32 [in Ukrainian]. DOI: 10.15407/econindustry2016.03.005.
6. Stadnyk, V.V. (2015). The structural and technological transformation of the industrial sector of Ukraine: problems and prospects in the context of European integration processes. Herald of Khmelnytskyi national university. Economic Sciences, 4(2), 86-91 [in Ukrainian].
7. Shynkaruk, L.V. (Ed.). (2015). The structural transformation in the economy of Ukraine: dynamics, contradictions and influence on economic development: research report. Kyiv: NAS of Ukraine, Institute for economics and forecasting [in Ukrainian].
8. Yakubovs'kyy, M.M. (2013). Structural vector of industrial development enhancing. Economy of Ukraine, 12, 22-39 [in Ukrainian].
9. Odotyuk, I V. (Ed.). (2013). Hightech industry sector Ukraine: resource development opportunities. Kyiv: NAS of Ukraine, Institute for economics and forecasting [in Ukrainian].
10. Heyets, V.M. (2014). Institutional conditionality of innovative processes in the industrial development of Ukraine. Economy of Ukraine, 12, 4-19 [in Ukrainian].
11. Kindzerskii, Yu. V. (2013). Ukrainian Industry: strategy and policy of structural and technological modernization. Kyiv: NAS of Ukraine, Institute for economics and forecasting [in Ukrainian].
12. Poljanska, A. S. (2013). Modern problems and tasks of structural changes realization in the industry of Ukraine: situa-tional aspect. BIcuuk OdecbKoeo Ha^OHam-hoso yHieepcumemy. EKOHOMiKa, 18 (2), 168-177 [in Ukrainian].
13. Zhalilo, Ya.A. (Ed.). (2014). Innovative development industry as part of the structural transformation of economy of Ukraine: analytical report. Kyiv: The National Institute for Strategic Studies [in Ukrainian].
14. Deyneko, L.V., & Yakubovs'kyy, M.M. (Eds.). (2014). Industrial policy of post-crisis economy. Kyiv: NAS of Ukraine, Institute for economics and forecasting [in Ukrainian].
15. Zhalilo, Ya.A. (Ed.). (2011). Restructuring industry in Ukraine in the postcrisis recovery: analytical report. Kyiv: The National Institute for Strategic Studies [in Ukrainian].
16. Sobkevych, O.V., Shevchenko, A.V., Sukhorukov, A.I., & Byelashov, Ye.V. (2014). Priorities for investment support of structural reforms in Ukrainian Industry: analytical report. Kyiv: The National Institute for Strategic Studies [in Ukrainian].
17. Lin, J. (2012). New structural economics: A Framework for Rethinking Development and Policy. Washington D.C.: The Word Bank.
18. Pashev, K., Casini, P., Kay, N., & Pantea S. (Eds.). (2015). EU Structural Change 2015. Luxemburg: Publications of the European Union. Retrived from http://bookshop.europa.eu/en/eu-structural-change-2015 -pbETAA 15001/
19. Eurostat (2017). Manufacturing statistics - NACE Rev. 2. Retrieved from http://ec.europa.eu/eurostat/ statistics-
explained/index.php/Manufacturing_statistic s_-NACE_Rev._2
20. Kolomoytsev, V.E. (1997). The structural transformation of the industrial complex of Ukraine. Kyiv: Ukrayins'ka entsyklopediya [in Ukrainian].
21. UN (2007). Industrial Development for the 21st Century: Sustainable Development Perspectives NS. New York: United Nation.
22. Westkamper, E. (2013). Towards the Towards the Re-Industrialization of Europe: A Concept for Manufacturing for 2030. Heidelberg: Springer.
23. Zakharchenko, V.I. (2004). Transformation processes in industrial territorial systems of Ukraine. Vinnytsya: Hipanis [in Ukrainian].
24. OECD Directorate for Science, Technology and Industry. Economic Analysis and Statistics Division (2011, July). Isic Rev. 3 Technology Intensity Definition. Classification of manufacturing industries into categories based on R&D intensities. Retrtieved from https://www.oecd.org/sti/ ind/48350231.pdf
25. Pyroh, O.V. (2011). Adapting the structure of the national economy to the requirements of Ukrainian postindustrial society. Visnyk Natsional'noho universytetu «L'vivs'ka politekhnika»: Problemy ekono-miky ta upravlinnya, 698, 93-103 [in Ukrainian].
26. Miheeva, N.N. (2013). Structural factors of regional dynamics: measurement and evaluation. Spatial Economics, 1, 11-32 [in Russian].
27. Petrenko, I S. (Ed.). (2016). Industry Ukraine in 2010-2015: Statistical Yearbook. Kyiv: State statistics service of Ukraine [in Ukrainian].
28. State statistics service of Ukraine (2017). Retrieved from http/www.ukrstat. gov.ua [in Ukrainian].
29. Anpilohova, Zh.D. (2012). Sectoral structure of modern industry and the dynamics of its development in Ukraine. Investytsiyi: praktyka ta dosvid, 11, 90-93 [in Ukrainian].
30. Um.co.ua (2017). Dynamics and effectiveness of structural transformation of the economy. Retrieved from http://um.co.ua/1A-5/1-54276.html [in Ukrainian].
31. Zhuk, I.M. (Ed.). (2016). Statistical Yearbook of Ukraine, 2015. Kyiv: State statistics service of Ukraine [in Ukrainian].
32. Ovdenko, L.M. (2011). Industry Ukraine in 2007-2010: Statistical Yearbook. Kyiv: State statistics service of Ukraine [in Ukrainian].
33. Popova, V.D. (2013). The need for innovative direction of investments in enterprises: theoretical aspects. Naukovyy visnyk [Bukovyns'koho derzhavnoho finansovo-ekonomichnoho universytetu]: Ekonomichni nauky, 1, 16-25 [in Ukrainian].
34. Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine (2017). The share of state sector in the economy. Retrieved from http://www.me.gov.ua/Docu-ments/List?lang=uk-UA&tag=Upravlinnia-DerzhavnimSektoromEkonomikils [in Ukrainian].
35. Stockholm International Peace Research Institute (2017). Retrieved from www.sipri.org.
36. Fuks, A.E. (2008). Assessment of the current state of innovation activity in Ukraine. Retrieved from http://www.rusnauka.com/10_NPE_2008/Ec onomics/30289.doc.htm [in Ukrainian].
37. Kornus, A. (2016). The Transformation of the Structure of Industry in
Yearbook (part II). Kyiv: State statistics service of Ukraine [in Ukrainian].
39. Zhuk, I.M. (Ed.). (2016). Regions of Ukraine 2008: Statistical Yearbook (part II). Kyiv: State statistics service of Ukraine [in Ukrainian].
Владимир Иванович Захарченко,
д-р экон. наук, проф.
Черкасский государственный технологический университет, Черкассы, 18006, Украина, г. Черкассы, бульвар Шевченко, 460 Е-mail: [email protected]
СТРУКТУРНЫЕ ТРАНСФОРМАЦИИ НАЦИОНАЛЬНОГО ПРОМЫШЛЕННОГО КОМПЛЕКСА В КОНТЕКСТЕ ПОСТИНДУСТРИАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ
Выделены частные структуры (структурные аспекты) национального промышленного комплекса (НИК): видов экономической деятельности, функциональную, секторальную, воспроизводственную, институциональную, технологическую, внешнеторговую, территориальную и др. Предложен методический инструментарий для структурного анализа НПК. В разрезе частных структур проанализированы трансформационные изменения в НПК Украины. В контексте постиндустриального развития определены стратегические направления государственной политики относительно трансформации структуры НПК Украины.
Ключевые слова: национальный промышленный комплекс, структура, трансформация структуры, рыночные преобразования, постиндустриальное развитие, государственная промышленная политика.
JEL: L52, O3.
Volodymir I. Zakharchenko,
Doctor of Economics, professor Cherkasy State Technological University, Cherkasy, 18006, Ukraine, Cherkasy, 460 Shevchenko Boulevard Е-mail: [email protected]
STRUCTURAL TRANSFORMATION OF NATIONAL INDUSTRIAL COMPLEX IN CONTEXT OF POST-INDUSTRIAL DEVELOPMENT
The partial structures (structural aspects) of national industrial complex (№С) are marked out in the article, which are as follows: economic activities, functional, sectoral, reproductive, institutional, technological, foreign trade, territorial and others. In the context of market reforms and post-industrial development the article highlights positive changes in the structure of economic activity, institutional, technological and other structures of the NIC.
Ukraine (2001-2013). Magilewski mery-dyjan, 16, Issue 1-2 (33-34), Retrieved from http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456 789/46295/1/Kornus_Transformation.pdf.
38. Osaulenko, O. H. (Ed.). (2008). Regions of Ukraine 2008: Statistical
The methodical tools for structural analysis of the NIC is suggested, which includes factors and indexes that characterize shares of economic activities or certain changes in these shares and the structure of the complex as a whole, and the degree of diversification of the complex structure (based on modified Herfindahl-Hirschman Index) .
In terms of partial structures transformational changes in the NIC of Ukraine are analyzed and major "structural imbalances" are found in it, namely the dominance of raw material and energy consuming activities (food processing, metallurgy and chemical industry), and the decrease of the most innovative activities including engineering.
In the context of post-industrial development the author defines the strategic directions of the state policy of Ukraine in transforming the structure of the NIC. It is anticipated to accelerate the development of economic activities in the fifth and sixth technological structures, characterized by innovation, high added value and strong export potential.
Key words: national industrial complex, structure, structure transformation, market transformation, post-industrial development, state industrial policy.
JEL: L52, O3.
OopMamu цumуeaннн:
3axapneHKO B.I. CTpyKTypm TpaHC^opMa^i Ha^oranbHoro npoMucnoBoro KOMnneK-cy y KOHTeKCTi nocriHgycrpianbHoro po3BHTKy. EKOHOMiKa npoMUcnoeocmi. 2017. № 2 (78). C. 37-60. DOI: 10.15407/econindustry2017.02.037
Zakharchenko, V.I. (2017). Structural transformation of national industrial complex in context of post-industrial development. Econ. promisl., 2 (78), 37-60. DOI: 10.15407/econindustry2017.02.037
Hadium^a do pedav^ii 28.03.2017p.
