CC BY
13
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧШ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1
УДК 316.42:332.1
doi: 10.15407/econindustry2017.03.114 Ольга Федор1вна Новжова,
д-р екон. наук, проф. E-mail: [email protected]; Людмила МиколаТвна Логачова,
канд. екон. наук, доцент 1нститут економши промисловостi НАН Украши 03057, Украша, м. Кт'в, вул. Желябова, 2 E-mail: [email protected]
СОЦ1АЛЬНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ: МЕТОДОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ, ЧИННИКИ АКТИВ1ЗАЩ1
Дослвджено концептуальш пвдходи до визначення змюту та структури сощально-го потенщалу за р1внями, видами та завданнями формування. На основ1 узагальнення визначено та охарактеризовано складов! сощального потенщалу промисловосп, подано авторське тлумачення цього поняття.
Проанал1зовано показники д1яльност1 суб'екпв господарювання у промисловосп Укрш'ш, розглянуто сучасш тенденцп використання трудового потенщалу промислових пвдприемств. Розроблено пропозици та рекомендацп щодо шлях1в актив1зац1'1 сощаль-ного i трудового потенщалу промисловосп в контекст економ1чно'1 ефективносп та со-щально'1' справедливость
Ключовг слова: промисловють, промислове пвдприемство, соцiальний потенцiал, трудовий потенцiал, сощальний потенцiал промисловостi.
JEL: 0150.
Розвиток промислового комплексу, здатного у складних умовах розв'язувати основш завдання соцiально-економiчного розвитку й утвердження Украши як ви-сокотехнолопчно'1' держави, потребуе ефективного використання трудового, науково-техшчного, виробничого, ресурсного потенцiалу промисловосп.
Для забезпечення ефективного сощ-ально-економiчного розвитку краши ва-жливими е не лише показники економiч-ного, ресурсного фшансового потенща-лiв, але й ефектившсть сощально'1' поль тики, метою яко'1' е формування та розвиток сощального потенщалу суспшьства i, зокрема, таких його складових, як сощальний та трудовий потенщал промисловосп. Стратепчна недоощнка сощально-
го потенцiалу розвитку е головною причиною вщставання Украши вщ розвину-тих краш.
Трактування змюту поняття «потенщал» е досить широким, i це дозволяе застосовувати його до рiзних галузей дiя-льносп, розглядаючи як узагальнену характеристику ресурав, запасiв, джерело можливостей. Глибоке розумшня сутнос-п соцiально потенцiалу закладае умови тдвищення ефективностi дослiдження процесiв його формування та викорис-тання з метою забезпечення сталого еко-номiчного зростання.
Основш результати втизняних i зарубiжних наукових дослвджень пов'я-занi з визначенням сутносп та складових соцiального потенщалу, подальшим нау-
© О.Ф. Новжова, Л.М. Логачова, 2017
-Економжа промисловост1 Economy of Industry-
114 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2017, № 3 (79)
ковим розвитком категорш «сощальний потенщал», «сощальш ресурси», «сощ-альний каттал», розробкою науково-методичних пiдходiв до ощнки сощаль-ного потенцiалу держави та й регiонiв, пошуком шляхiв активiзащi соцiальних чинникiв сталого розвитку. Ц питання висвiтлено у працях О. Амошi [1; 2; 11], В. Антонюк [1; 2; 11], Г. Бшоконенко [3], В. Гриньово'1 [4], О. Гршново!' [5; 9], О. Коваль [6], Н. Коленди [7; 8], А. Колота [9], Е. Лiбановоi [10], О. Новшово!' [1; 2; 11], Г. Скляр [12], С. Штирбул [13] та ш.
Важливим внеском у розвиток тео-рп соцiального потенцiалу е результати дослiджень людського потенцiалу для досягнення цiлей сталого розвитку. Тео-ретико-методологiчнi пiдходи до форму-вання та впровадження сощально'1 скла-дово'1 сталого розвитку запропоновано у колективнш монографп [1].
У монографп [2] викладено концеп-туальнi засади формування та викорис-тання соцiального потенщалу сталого розвитку, науково-методичне забезпе-чення його оцiнки, шновацшш пiдходи до формування сощально'1 пол^ики в ас-пектi сталого розвитку та системних змiн. Теоретичнi узагальнення досль джень змiсту i сутносп категорп «соща-льний потенщал» дозволили авторам монографп запропонувати визначення солильного потенщалу сталого розвитку як сукупностi можливостей, зЫбностей, готовностi сустльства до перетворень для задоволення потреб у збережент та розвитку людини, ресурЫв для гiдного життя ниншнього та майбутнього по-колть, збалансованостi й безпец еконо-мЫног, сощальног та екологЫног сфер [2, с. 26].
Методологию формування системи iндикаторiв ефективносп розвитку регю-нальних соцiально-економiчних систем та системно-комплексну ощнку сощаль-
H0-eK0H0MÍ4H0r0 потенщалу сталого розвитку Укра'ни представлено у монографп [10].
У робот [9] висв^лено теоретико-методологiчнi засади гармошзацп соща-льних вiдносин у сферi пращ в контекст сталого розвитку, визначено проблеми й iмперативи розвитку економши та соща-льно'' полiтики в Укра'ш. Теоретико-методичнi засади досшдження трудового потенцiалу Укра'ни, iнтегральне ощню-вання його кiлькiсних та якюних характеристик у регiональному розрiзi запропоновано у монографп О. Гршново'' [5].
Поглибленню сутностi категорш «трудовий потенщал» i «кадровий потенщал», удосконаленню теоретичних поло-жень управлшня кадровим потенцiалом пiдприeмства i методичного шструмен-тарiю оцiнки кадрового потенщалу про-мислового пiдприeмства присвячено мо-нографiю В. Гриньово'' [4].
Огляд багатьох роб^ свiдчить, що галузева специфiка i сучаснi тенденци розвитку соцiального потенцiалу промис-ловосп як виду економiчноi дiяльностi та промислових пiдприeмств як суб'eктiв господарювання дослiджено недостат-ньою мiрою.
Мета статп полягае у визначеннi сутносп, змiсту та структури соцiального потенщалу промисловосп, обгрунтуваннi ролi й мюця соцiального та трудового потенцiалу в забезпеченш функщонуван-ня промислового комплексу кра'ни.
На основi узагальнення напрацю-вань вiтчизняних та зарубiжних науков-цiв i критичного аналiзу пiдходiв до визначення поняття сощального потенцiалу у науковому просторi сформовано його багаторiвневу структуру, кожен рiвень яко'' характеризуеться суб'ектами (ноая-ми сощального потенщалу), видами сощального потенщалу, функщями, завдан-нями формування та насшдками реалiза-цп.
-Економжа npoMurnoeocmí Экономика промышленности
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79)
Зокрема, спробу узагальнення по-няття сощального потенцiалу та його структурування за рiвнями зроблено С. Штирбул, яка сутшсну характеристику соцiального потенцiалу визначае як систему в1дносин, що забезпечуе формуван-ня нових стимулов г мотивгв економгчно-го розвитку, новацт, нових форм поед-нання фактор1в виробництва та алокацп ресурсгв [13, с. 8]. У цьому розумшш сощальний потенщал постае активною силою, що забезпечуе синергетичний ефект вщ сукупносп його складових. Структурування сощального потенщалу дозволило визначити п'ять рiвнiв його дп: нано-рiвень - особа, шдивщ, сiм'я; макрорь вень - пращвник, малий, середнiй та великий бiзнес; макрорiвень - держава, транснащональш корпорацп; метарь вень - громадянське суспiльство загалом
[13].
Дещо вiдмiнний пiдхiд до тракту-вання поняття та диференщацп рiвнiв сощального потенщалу запропоновано Н. Колендою [7; 8]. Згщно з п авторським тлумаченням соцгальний потенциал - це наявт та приховат можливост1 визна-ченого об 'екта, що реал1зуються у про-цеЫ стльног д1яльност1 за в1дпов1дних умов та його здатностей д1яти у в1дпо-в1дних сферах з метою отримання ба-жаногорезультату [7, с. 114].
Запропоновано видшити нано-, мш-ро-, локальний та макрорiвнi формування сощального потенщалу, вщповщно до яких основними видами сощального потенщалу е:
шдивщуальний сощальний потенщал;
груповий сощальний потенщал; сощальний потенщал пщприемства; сощальний потенщал регюну; сощальний потенщал суспшьства. Суб'ектами сощального потенщалу вщповщно до рiвнiв е таю:
на нанорiвнi - особа, шдивщ, ам'я, формальш й неформальш об'еднання громадян;
на мiкрорiвнi - пращвники пiдпри-емств; статей
на локальному рiвнi - населення ре-
гiону;
на макрорiвнi - населення держави [8, с. 952].
Компонентами сощального потенщалу на мiкрорiвнi (сощальний потенщал пщприемств) автором визначено потенщал сощально'г Iнфраструктури, со-цгальног та кадровог полтики. Завдання формування сощального потенщалу на цьому рiвнi полягають у:
створенш сприятливих умов для розвитку пращвниюв та члешв 1'х родин;
нарощуванш трудового потенцiалу пiдприемства;
зростаннi обсяпв соцiальних швес-тицiй;
удосконаленнi сощальних стандар-тiв i контролю за 1'х дотриманням;
здiйсненнi ефективно'1' сощально'1' та кадрово'1' полiтики.
Соцiальний потенщал пщприемства формуеться завдяки можливостi окремих працiвникiв та колективу загалом нама-гатися досягти мсп, стратегiчних цшей дiяльностi пiдприемства i задоволення власних потреб, як формуються та реаль зуються у процесi налагодження сощальних зв'язюв i забезпечують сощальний розвиток особистосп.
Соцiальний потенцiал пщприемства доречно диференщювати за такими озна-ками, зокрема: за рiвнем реалiзацii (фак-тичний - перспективний), за характером носпв потенцiалу (професiйний, психо-логiчний, конфлiктний), за кiлькiсними та якюними показниками (високий - ни-зький, стихiйний - збалансований), за рь внем стiйкостi (динамiчний - статичний), за формою юнування (стабшьний - фор-мальний).
Сощальний потенщал регiону являе собою можливють елементiв, що безпо-середньо визначають соцiальну актив-нiсть населення цього регюну та рiвень його сощально'1 захищеностi, викорис-тання яких нацшене на досягнення соща-льно'1 мети розвитку адмшютративного утворення, тобто забезпечення найбшьш сприятливих умов життедiяльностi населення, а також розширене вщтворення людини як особистостi та як продуктивно!' сили, яю формуються з потенцiалiв окремих осiб i вiдповiдних передумов, що в поеднаннi дають нове утворення та здатш за рахунок соцiальних вiдносин, зв'язюв, мереж, процесiв забезпечити си-нергетичний ефект.
Сощальний потенцiал суспiльства розглядаеться як суспшьш можливостi забезпечення вiдповiдного рiвня сощаль-но1 безпеки населення та держави зага-лом, якi формуються та реалiзуються у процесi налагодження сощальних вщно-син, зв'язкiв та мереж i визначають сощ-альну актившсть та рiвень сощально1 за-хищеносп населення.
Проблематика сутностi та складо-вих соцiального потенцiалу пiдприемства висв^лювалась у працях багатьох науко-вщв. На основi узагальнення вiдмiнних характеристик можна навести деяю вщо-мi пiдходи, зокрема, цiннiсно-орiентова-ний, цшьовий, факторний, комбiнований.
Потенцiал виробничо1 оргашзацп, як соцiально-економiчну систему, Г. Бь локоненко пропонуе розглядати, грунту-ючись на:
ресурснш концепцп (як сукупшсть необхiдних для функцiонування або розвитку системи рiзних видiв ресурав та зв'язкiв мiж ними);
функщональнш концепцп (як суку-пнiсть функцш (факторiв, умов, складо-вих), яю забезпечують реалiзацiю здiбно-стей i можливостей);
ресурсно-цiльовiй концепцii (як су-купнiсть ресурсiв та здiбностей щодо досягнення певних результатiв, цшей) [3, с. 82].
Аналiзуючи досить широке коло теоретичних праць з формування й ощн-ки потенщалу виробничо1 органiзацii, Г. Бiлоконенко акцентуе увагу на тому, що бшьшють авторiв, розглядаючи соцi-альну складову потенщалу та декларую-чи щншсш орiентацii, iнтереси, потреби i запити у сферi працi, враховують ресур-си, якими будуть задовольнятися щ соцi-альнi потреби (зокрема сощальш заходи, спрямованi на пiдтримку фiзичного стану). Проте, нiхто з авторiв не враховуе соцiальнiсть як характеристику життя в соцiумi, у тому чист в соцiальному сере-довищi виробничо1 органiзацii, а також потреби у збереженш колективу, забез-печеннi колективно1 дiяльностi [3, с. 88].
У моделi елементного складу та рь внiв соцiально-економiчного потенщалу виробничо1 органiзацii виокремлено рi-вень формування, вщтворення та розвитку сощального потенщалу, структурними елементами якого е осв^ньо-профе-сшний, кадровий, зайнятосп. Освiтньо-професiйну складову запропоновано до-повнити такими характеристиками: скла-довi розвитку професiйних компетентно-стей пращвниюв; внутрiшньо регламен-тований споаб взаемодii рiзних професi-онально-квалiфiкацiйних груп працiвни-кiв, включених у процеси як прийняття управлiнських рiшень, так i у виконання рiзних професшних функцiй у виробни-чiй оргашзацп; субкультурне середови-ще, що визначае склад сощальних i про-фесшних дiй працiвникiв з пiдвищення осв^нього рiвня, накопичення виробни-чого досвщу, розвитку органiзацiйного та економiчного мислення тощо [3, с. 90].
Також на цьому рiвнi визначено «точки розвитку» соцiально-економiч-ного потенцiалу, серед елементв яких
-Економжа промисловостi Экономика промышленности
¡ББК 1562-109Х Есоп. ргош181. 2017, № 3 (79)
знaннieвий (iнтeлeктyaльний), нayкoвo-iннoвaцiйний пoтeнцiaли та пoтeнцiaл coцiaльнoгo пapтнepcтвa [3, c. 92].
Зacлyгoвyють на yвaгy пiдxoди дo тpaктyвaння пoняття «шщальний пoтeн-цiaл п^^жме^а» та йoгo cтpyктypy-вання, виклaдeнi в poбoтax О. ^валь та Е. Скляp [6; 12]. Так, за визнaчeнням О. ^валь, cyтнicнoю xapaктepиcтикoю coцiaльнoгo пoтeнцiaлy пiдпpиeмcтвa e cукуnнicmь oco6ucmimux ят^ей npа-цiвнuкiв, щo вuкopucmoвуюmьcя у npo^ci npüщ 3üco6u i pеcуpcu ^д^жм^вй, як1 забезnечуюmь ïx coцiальнuй poзвumoк з меmoю niдвuщення ефекmuвнocmi eupo6-нuцmва [6, c. 175]. Koмпoнeнтaми co^a-льшго пoтeнцiaлy пiдпpиeмcтвa визна-чeнo oco6ucmirn^ (iнтeлeктyaльний, ш-нoвaцiйний, пcиxoфiзичний), opганiза-цтнш (зaбeзпeчeння oxopoни здopoв'я, epгoнoмiки poбoчиx мicць, caнiтapнo-гiгieнiчниx yмoв; poзвитoк opгaнiзaцiйнoï кyльтypи, cиcтeмa тpyдoвиx вiднocин), фopмування вiдmвopення mа здаmнocmi дo ^ащ nеpcoналу (мoтивaцiя, шщальна iнфpacтpyктypa, пpoгpaми пiдвищeння квaлiфiкaцiï, дoдaткoвe cтpaxyвaння) [6, c. 175-176].
На думку Е. Скляp, cyraiciro co^a-льнoгo пoтeнцiaлy пiдпpиeмcтвa e мoж-лuвicmь акmuвiзацiï шщальнт pe3epeie niдвuщення ефекmuвнocmi у^авлтня niдnpueмcmвoм, cmвopення cnpuяmлuвux умoв npац для po3eumку iнmелекmуаль-нт, адаnmацiйнux mа еmuчнux здiбнoc-mей npацiвнuкiв. Eлeмeнтaми coцiaльнoгo пoтeнцiaлy пiдпpиeмcтвa визнaчeнo oco-6ucmimrn кoмnoненm (пpoфeciйний, ш-нoвaцiйний, iнтeлeктyaльний, дyxoвнo-мopaльний, пcиxoфiзичний), адмwicm-pаmuвнuй шм^^нт (зaбeзпeчeння ^o-миcлoвoï бeзпeки, poзвитoк i мoтивaцiя) [12].
У ц^му coцiaльний пoтeнцiaл тд-пpиeмcтвa дoцiльнo yмoвнo пoдiлити на два внyтpiшнix блoки pecypciв: шщаль-
нo-тpyдoвий пoтeнцiaл i coцiaльнa iнфpa-cтpyктypa пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв.
Eфeктивнicть викopиcтaння i repc-пeктиви poзвиткy coцiaльнo-тpyдoвoгo пoтeнцiaлy пpoмиcлoвocтi poзглядaeтьcя як iнтeгpoвaний пoкaзник, щo визнача-eтьcя кiлькicними та якюними xapa^ep^ cтикaми po6o4oï cили, зайнятоеп ^аде-здaтнoгo нaceлeння та зaбeзпeчye пeвнi кoнкypeнтнi мoжливocтi y cтвopeннi ма-тepiaльниx благ, eкoнoмiчнoмy зpocтaн-ню та coцiaльнo-дyxoвнoмy пiднeceннi cyOTmbcraa.
Kiлькicним пoкaзникoм coцiaльнo-тpyдoвoгo пoтeнцiaлy пpoмиcлoвocтi e кiлькicнi xapaктepиcтики pecypciв пpaцi, cтpyктypa зaйнятocтi, piвeнь ocвiти за cтpyктypoю poбoчoï cили, xapa^ep^ra-ки cтaнy здopoв'я нaceлeння тoщo.
Якюш xapaктepиcтики викopиcтaн-ня coцiaльнo-тpyдoвoгo пoтeнцiaлy, дo якиx нaлeжaть пpoфeciйнo-квaлiфiкaцiй-на cтpyктypa зaйнятocтi, здaтнicть дo пo-cтiйнoгo пiдвищeння квaлiфiкaцiï та на-вчання, кpeaтивнicть миcлeння та здiбнo-cтi дo твopчocтi, важш oцiнити в кшькю-нoмy вимipi чepeз вiдcyтнicть вiдпoвiд-ниx cтaтиcтичниx пoкaзникiв, aлe caмe завдяки aктивiзaцiï якicниx пapaмeтpiв cтae мoжливoю кaпiтaлiзaцiя coцiaльнoгo пoтeнцiaлy.
1нший блoк y crpy^ypi coцiaльнoгo пoтeнцiaлy пpoмиcлoвocтi включae шщ-альну iнфpacтpyктypy, тoбтo cyкyпнicть oб'eктiв i видiв дiяльнocтi, щo cпpияють кoмплeкcнoмy вiдтвopeнню людини y ^o^ci peaлiзaцiï ïï ocoбиcтиx i cyrarnb-ниx пoтpeб чepeз надання piзниx пocлyг y cфepi пoлiпшeння мeдичнoгo, пoбyтoвo-гo, кyльтypнoгo, тpaнcпopтнoгo i жихш-вo-кoмyнaльнoгo oбcлyгoвyвaння ^ащв-никiв, члeнiв ïx ciмeй та нaceлeння на oc-нoвi зaбeзпeчeння дocтyпнocтi пocлyг, poзшиpeння нoмeнклaтypи пiдвищeння якocтi.
Осмислення теоретико-методоло-пчних пiдходiв до визначення поняття «сощальний потенцiал промисловосп», його сутностi, змюту та структури надае можливiсть стверджувати, що сощальний потенщал промисловостi е системною сукуптстю органiзацiйно-управлiнських, iндивiдуально-особистiсних факторiв, стимулiв i мотивiв, факторiв виробниц-тва, засобiв i ресурЫв, що реалiзуються у процесах стльног дiяльностi з метою забезпечення сталого економiчного зро-стання.
Характеристика показниюв дiяль-носп суб'екпв господарювання у проми-словостi дозволяе визначити внесок про-мислового комплексу в економiку Украь ни, його провiдну роль у забезпеченш найважливiших стратегiчних iнтересiв держави.
Пщприемства промисловостi е ос-новними системоутворюючими елемен-тами шших життево важливих сфер дер-жави. Так, промисловi пiдприемства для бюджетно1 сфери е джерелами наповнен-ня дохщно1 частини, в економiчнiй сферi становлять базис утворення вартостi. У сощальнш сферi промисловi пщприемст-ва, по-перше, створюють робочi мiсця i вiдповiдно забезпечують працiвникiв та члешв 1х сiмей засобами iснування та е мюцем реалiзацii трудового потенщалу й реалiзацii людських можливостей. Нау-ково-технiчна сфера виступае спожива-чем шновацшного потенцiалу та рушш-ною силою подальшого розвитку й вико-ристання освiтнього потенцiалу. Також слщ зазначити, що промисловi пщприем-ства в територiальному вимiрi е мютоут-ворюючими для багатьох територiальних одиниць.
Потенщал пщприемства можна визначити як сукупнють природних умов i ресурав, можливостей, запасiв та щннос-тей, що можуть бути використаш для до-сягнення певних цiлей його функщону-вання та розвитку. Економiчним пiдгрун-
тям соцiального потенцiалу розвитку промисловосп виступае показник кiлько-сп пiдприемств, обсягу реалiзацii проду-кцп (товарiв, послуг) та забезпеченiсть робочих мюць (кiлькiсть зайнятих пра-щвниюв).
Згiдно з даними Державно1 служби статистики Украши за видом економiчноi дiяльностi «Промисловiсть» станом на початок 2016 р. налiчувалося 135,5 тис. суб'ектв господарювання, з яких 31,7% становлять тдприемства, а 68,3% - фiзи-чш особи-пiдприемцi (табл. 1). Станом на початок 2016 р. в Укршш налiчуеться 42916 промислових тдприемств, що ста-новить 12,5% вщ загально1 кiлькостi пiд-приемств краши.
За перiод 2010-2015 рр. частка суб'ектв господарювання у промисловосп суттево не змiнювалася i коливала-ся у межах 6,8-7,2% вщ загально1 кiлько-стi суб'екпв господарювання в Украiнi, при цьому третину (34% у 2015 р.) вщ загального обсягу реалiзацii продукцп, товарiв, послуг усiма суб'ектами господарювання краши [14, с. 448].
Протягом 2010-2015 рр. спостер^а-еться позитивна динамша розвитку промисловосп, що пщтверджуеться зростан-ням обсяпв реалiзацii продукцii бiльш нiж на 60% (див. табл. 1). Майже весь об-сяг реалiзованоi продукцп (98,4%) вироб-лено на промислових пщприемствах, i лише 1,6% продукцп, товарiв та послуг вироблено фiзичними особами-пiдпри-емцями.
Зростання обсягiв реалiзацii продукцп вщбувалося при скороченнi шших показниюв дiяльностi суб'ектiв господарювання у промисловосп. Зокрема, за 2010-2015 рр. кшькють суб'екпв госпо-дарювання зменшилася на 16,5 тис., або на 12%, при цьому майже незмшною за-лишилася 1х структура: частка пщпри-емств - 31,7%, решта (68,3%) - фiзичнi особи-пiдприемцi.
-Економжа промисловостi Экономика промышленности
ЙБЫ 1562-109Х Есоп. ргот81. 2017, № 3 (79)
Таблиця 1
Основш показники д1яльност1 суб'ектгв господарювання у промисловост11
Рк Усього У тому чи^ %
тдприемства фiзичнi особи-тдприемщ
Кiлькiсть суб'ектiв господарювання, тис.
2010 152,0 31,5 68,5
2011 122,2 38,8 61,2
2012 114,0 38,0 62,0
2013 121,2 40,5 59,5
2014 131,5 32,1 67,9
2015 135,5 31,7 68,3
Кшьюсть зайнятих пращвниюв, тис. чол.
2010 3291,9 93,9 6,1
2011 3220,8 94,6 5,4
2012 3209,6 94,3 5,7
2013 3103,7 94,2 5,8
2014 2606,3 93,2 6,8
2015 2376,0 93,0 7,0
Кшьюсть найманих пращвниюв, тис. чол.
2010 3178,5 97,0 3,0
2011 3137,3 96,8 3,2
2012 3126,0 96,4 3,6
2013 3019,5 96,5 3,5
2014 2506,8 96,5 3,5
2015 2271,2 96,8 3,2
Обсяг реалiзованоi продукцп (товарiв, послуг), млн грн
2010 1173801,8 98,8 1,2
2011 1478701,9 99,1 0,9
2012 1517617,7 98,8 1,2
2013 1493850,1 98,6 1,4
2014 1567714,0 98,7 1,3
2015 1878299,7 98,4 1,6
1 Складено за даними джерела [14, с. 444, 446]. Даш наведено без урахування тимчасово окуповано! територп АР Крим та м. Севастополя, а та-кож без частини зони проведення АТО.
При цьому тдвищуеться питома вага обсягу реалiзацii як тдприемств промисловостi (з 33,5% у 2010 р. до 36,0% у 2015 р.), так i фiзичних оаб-пiдприемцiв, частка яких в обсязi реаль зац11 ФОП зросла з 6,3 до 7,6% за перюд 2010-2015 рр. [14, с. 450]. Стабшьними залишаються питома вага тдприемств
промисловосп (у середньому 12,5%) та фiзичних осiб-пiдприемцiв (5,7%) серед суб'екпв господарювання за вама видами економiчноi дiяльностi. Порiвняно невисока частка пiдприемств промисло-вост в загальнiй кiлькостi пiдприемств за вама видами економiчноi дiяльностi ге-неруе бiльше нiж третину обсягу реаль
зацп продукцп (товарiв, послуг), що ви-робляються всiма сyб'eктами господарю-вання.
У загальнш кiлькостi промислових пiдприeмств переважають малi п^пр^м-ства (88,б%), питома вага середшх та ве-
ликих пiдприeмств становить 10,9 та 0,5% вщповщно. Проте великi промисло-вi пiдприeмства виробляють 57,1% обся-гу реалiзованоï продукцп, середнi - Зб,7, малi пiдприeмства - 6,2% (табл. 2).
Таблщя 2
Omoern сmpукmуpнi noкaзнuкu тд^шм^в npoмuслoвoсmi за ïXpoзмipaмu у 2015 p.1
Показник Усього У тому числi %
великi шлир^м-ства середш пiдприeм-ства малi пiдприeм-ства з них мжро-пщпри-eмства
Кшьюсть пiдприeмств, од. 42916 0,5 10,9 SS,6 68,4
Обсяг реалiзованоï продукцп (товарiв, послуг), млн грн 1848605,З 57,1 Зб,7 6,2 1,4
Кшьюсть зайнятих працiвникiв, тис. чол. 2210,2 З9,З 48,З 12,4 З,7
Кшьюсть найманих пращвниюв, тис. чол. 2198,0 З9,5 48,6 11,9 З,2
1 Складено за даними джерела [14, с. 454-4б0].
Вщповщно до критерпв великих, середшх, малих та мiкропiдприeмств, визначених y Господарському кодексi Украши в редакцп вiд 22.03.2012 р.:
вeлuкi тд^шм^ва - це суб^кти господарювання будь-яко'1 оргашзацшно-правово'1 форми та форми власносп, y яких середня юльюсть працiвникiв за званий перiод (календарний рiк) пере-вищye 250 oci6 та рiчний дохщ вiд будь-яко'1 дiяльностi перевищye суму, е^ва-лентну 50 млн eвро, визначену за серед-ньорiчним курсом Hацiонального банку Украши;
мaлi тд^тм^ва - суб^кти господарювання будь-яко! оргашзацшно-правово! форми та форми власносп, y яких середня юльюсть працiвникiв за звiтний перюд (календарний рiк) не пе-ревищye 50 oci6 та рiчний дохщ вщ будь-якоï дiяльностi не перевищye суму, еквь валентну 10 млн eвро;
мiкponiдnpueмсmвa - суб^кти господарювання бyдь-якоï оргашзацшно-правовоï форми та форми власностi, y яких середня юльюсть працiвникiв за званий перiод (календарний рiк) не пе-ревищye 10 oci6 та рiчний дохiд вiд будь-якоï дiяльностi не перевищye суму, еквь валентну 2 млн eвро;
сepeднi тд^шм^ва - iншi сyб'eкти господарювання.
З огляду на наведенi критерп важ-ливо пiдкреслити, що в загальнш юлько-стi пiдприeмств в Укршш частка великих промислових п^пр^мс^ становить 54,4%, середнiх - 30,8, малих - 11,6%, з яких 10,3% e мiкропiдприeмствами. В обсязi реалiзацiï продукцп всiма пщпри-eмствами Украши бiльше половини (52,2% y 2015 р.) належить великим про-мисловим пiдприeмствам, третина (ЗЗ,1%) - середшм та 12,8% - малим промисловим п^пр^мс^ам (табл. З).
-Екoнoмiкa npoмuслoвoсmi Щ* Экoнoмuкa npoмышлeннoсmu
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № З (79)
Таблщя 3
Рoзnoдiл ocнoвнux cmpукmуpнux noказнuкiв за poзмipамu npoмucлoвux
тд^шм^ву 2015p., % 1
Уcьoгo в зага- вeликi cepeднi мaлi мiкpo-
льнiи кiлькocтi пад^жм- гад^^м- пад^жм- пад^жм-
no У^аш cтвa cтвa ства cтвa
Уcьoгo в У^аш 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Юльюсть пiдпpиeмcтв 12,5 54,4 30,8 11,6 10,3
Oбcяг peaлiзoвaнoï ^o^y-кци (тoвapiв, пocлyг), 37,2 52,2 33,1 12,8 8,8
Kiлькicть зaйнятиx
upa^™^ 36,6 44,6 42,5 17,4 11,7
Kiлькicть нaймaниx npa-
цiвникiв 37,2 44,6 42,5 18,1 12,3
1 CRnaAeTO за даними pepena [14, c. 460-468].
Так caмo вагомими e пoкaзники кь лькocтi зайнятак та нaймaниx ^ащвни-кiв, щo oбyмoвлюe дocлiджeння активь заци coцiaльнoгo та тpyдoвoгo пoтeнцiaлy пpoмиcлoвocтi як чинниюв eкoнoмiчнoгo зpocтaння в ^mmcn eкoнoмiчнoï eфeк-тивнocтi та coцiaльнoï cпpaвeдливocтi.
Пpoмиcлoвi пiдпpиeмcтвa залиша-ютьcя тими cyб'eктaми гocпoдapювaння, на якж зaйнятo пoнaд 35% зaйнятиx y ц^му y ^ami та 36,3% вщ зaгaльнoï кiлькocтi нaймaниx ^а^вниив.
Згiднo з даними Дepжaвнoï олужби cтaтиcтики У^аши за видoм eкoнoмiчнoï дiяльнocтi «Пpoмиcлoвicть» cтaнoм на пoчaтoк 2016 p. нaлiчyвaлocя мaйжe 43 тиа пiдпpиeмcтв, iз ниx 11,4% функцю-нували як пiдпpиeмcтвa, на якиx пpaцюe близькo 2 млн чoл. 1з зaгaльнoï кiлькocтi зaйнятиx за видoм eкoнoмiчнoï дiяльнocтi «Пpoмиcлoвicть» y дoбyвнiй пpoмиcлo-вocтi бyлo зaйнятo 10,2% , y пepepoбнiй -89,8%.
Haйбiльшa кiлькicть зaйнятиx oto-cтepiгaeтьcя на cepeднix пiдпpиeмcтвax -1067,5 чoл., aбo 48,3%; на вeликиx -868,6, aбo 39,3%; на мaлиx - 274,1 тиа чoл., aбo 12,4%.
Kiлькicть зайнят^ пpaцiвникiв ycix cyб'eктiв гocпoдapювaння y пpoмиcлoвo-cтi за пepioд 2010-2015 pp. cкopoтилacя на 916 тиc. чoл. Taкoж вiдбyлocя змeн-шeння питoмoï ваги зaйнятиx y пpoмиc-лoвocтi з 30,6 дo 28,0%. зазначити, щo aбcoлютнe i вiднocнe cкopoчeння ста-лocя за paxyнoк пpaцiвникiв пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв. Haтoмicть кшькють i пито-ма вага фiзичниx ociб-пiдпpиeмцiв, за-йнятиx y пpoмиcлoвocтi, мaйжe нe змши-лacя.
Динамка oблiкoвoï кiлькocтi штат-ниx ^а^внигав, нaвeдeнa в табл.4, дe-мoнcтpye cкopoчeння кiлькocтi ^ацю-ючиx з 2013 пo 2015 p. за вама видами eкoнoмiчнoï дiяльнocтi на 17,1%. Знaчнo в бiльшиx oбcягax вiдбyлocя cкopoчeння кiлькocтi штaтниx ^а^внигав y пpoмиc-лoвocтi: y цiлoмy пo пpoмиcлoвocтi - на 20,7%, y пepepoбнiй пpoмиcлoвocтi - на 18,7, y дoбyвнiй пpoмиcлoвocтi - на 38,6%. Бшьш нiж на 52% cкopoтилacя чиceльнicть штaтниx ^а^внигав на тд-пpиeмcтвax з видoбyткy кaм'янoгo та бу-poгo вугшля, пpи цьoмy кiлькicть штат-нж пpaцiвникiв - жiнoк за 3 pom змeн-шилacя на 32,3 тиа чoл.
Таблиця 4
Динамжа облшово'г кыькост1 штатних пращвнишв (станом на 31 грудня), тис. чол. 1
Облшова кшьюсть штатних пращвниюв
усього з них жшки
Показник 2015
2013 2014 2015 2013 2014 тис. * %
чол.
Усього за вс1ма видами еконо-
м1чно1 д1яльносп 9901,2 0922,4 8204,8 5437,9 4996,6 4603,6 56,1
Промисловють 2590,4 2288,4 2053,0 983,7 864,3 782,3 38,1
у тому чист:
добувна промисловють 1 роз-роблення кар'ер1в 412,7 312,9 253,2 102,2 78,6 64,3 25,4
з них видобування кам'яного
та бурого вугшля 260,3 165,6 123,6 63,1 41,0 30,8 24,9
переробна промисловють 1651,4 1486,4 1341,9 683,6 607,5 553,4 41,2
1 Складено за даними джерела [15, с. 32]. До облжово! кшькосп пращвнишв.
Структура працюючих в Укршш характеризуеться вагомою часткою працюючих жшок. Так, за вс1ма видами еко-ном1чно1 д1яльносп у 2015 р. питома вага штатних пращвниюв - жшок становила 56,1%, у промисловосп - 38,1, у тому чист у добувнш - 25,4, у переробнш -41,2%.
Осв1тнш р1вень штатних пращвни-юв промисловосп характеризують показ-ники кшькосп та питомо'1 ваги пращвни-юв, яю мають базову або повну вищу освггу. За даними 2013 р. майже 595 тис. штатних пращвниюв мали неповну та базову вищу осв1ту (22,3% до облшово'! кшькосп штатних пращвниюв) [16, с. 346].
Повну вищу осв1ту мали 657,8 тис. штатних пращвниюв, або 24,6% до обль ково'1 кшькосп штатних пращвниюв. Ви-сокий освггнш потенщал доповнюеться постшним шдвищенням квал1ф1кацп пращвниюв. Лише за один 2013 р. навча-лися новим профеаям та шдвищили ква-л1фшащю 541,4 тис. пращвниюв промисловосп.
Проте в загальнш облшовш кшькосп штатних пращвниюв вщносно невеликий ввдсоток тих, хто навчався новим профеаям (5,2%, у тому чист жшки -28,3%). Частка пращвниюв, яю шдвищу-вали квал1ф1кащю, становить 15,1%, у тому чист жшки - 76,5% [16, с. 349]. З урахуванням того, що питома вага жшок у кшькосп штатних пращвниюв у промисловосп перевищуе 56% (див. табл. 4), а також 1х активнють у шдвищенш ква-л1ф1кацп та професшного р1вня, стд очь кувати, що актив1защя сощально-трудового потенщалу промисловосп зна-чною м1рою залежатиме вщ ще! категорп працюючих.
Уявлення про вшову структуру працюючих у промисловосп демонстру-ють показники зайнятосп молод1 (пра-щвники вшом 15-35 роюв) та працюючих пенсюнер1в. Так, за даними 2013 р. кшь-юсть штатних пращвниюв молодого вшу дор1внюе 895,3 тис. чол., а 1х частка в кшькосп штатних пращвниюв промисловосп становить 33,5% (значення пока-зника близьке до середнього по кра'1ш)
-Економгка промисловостг Экономика промышленности
ЙБЫ 1562-109Х Есоп. ргош181. 2017, № 3 (79)
[16, c. 348]. Юльюсть пpaцюючиx ^toío-нepiв мaйжe вдвiчi мeншa - 453,0 тиа чoл., ïx частка y кiлькocтi штaтниx ^a-щвниюв cтaнoвить 17%, y тoмy чиош за видами пeнciй такий poзпoдiл: за виcлyгy poкiв - 4,2%, за в^м - 71,9, пo швалщ-нocтi 23,9% дo oблiкoвoï кiлькocтi ^а-цюючиx пeнcioнepiв [16, c. 347].
Таким чинoм, cyчacний тpyдoвий пoтeнцiaл пpoмиcлoвocтi зaбeзпeчye фу-нкцioнyвaння пpoмиcлoвoгo кoмплeкcy ^aï™, зpocтaння oбcягiв йoгo виpoбниц-тва, пiдтpимaння кoнкypeнтocпpoмoжнo-cтi пpoмиcлoвoï пpoдyкцiï.
Пocилeння пpoмиcлoвoгo пoтeнцia-лу дepжaви, дocягнeння пpoмиcлoвicтю якicнo нoвoгo piвня poзвиткy, cтвopeння cyчacнoгo, iнтeгpoвaнoгo y cвiтoвe виpoб-ництвo i здaтнoгo дo caмopoзвиткy ^o-миcлoвoгo кoмплeкcy мoжливe завдяки дocягнeнню нoвoгo тexнoлoгiчнoгo piв-ня. Cтвopeння нoвиx мoдeлeй та пoкoлiнь пpoдyкцiï; eфeктивнe зacтocyвaння ^ин-ципoвo нoвиx машин, мaтepiaлiв, ^м-плeктyючиx, тexнoлoгiчниx cиcтeм; ши-po^ впpoвaджeння нayкoвo-тexнiчниx дocягнeнь пoтpeбyють aктивнoгo й eфeк-тивнoгo викopиcтaння y ^o^ci виpoб-ництва виcoкoквaлiфiкoвaниx кaдpiв, ак-тивiзaцiï coцiaльнoгo пoтeнцiaлy пpoмиc-лoвиx пiдпpиeмcтв та вcьoгo cyra^o^a.
Bumoern. Koмплeкcнe poзв'язaння пpoблeмниx питань функцюнування пpoмиcлoвoгo ceктopy eкoнoмiки Укpaï-ни rpyнтyeтьcя на пoтyжнoмy пoтeнцiaлi poзвиткy пpoмиcлoвocтi ^aï™, бaзиcним ядpoм якoгo e знaчнi виpoбничi пoтyжнo-cтi, здaтнi дo peaлiзaцiï cyчacниx тexнo-лoгiй i швидкoгo нapoщyвaння oбcягiв виpoбництвa; значний внyтpiшнiй pинoк пpoмиcлoвoï пpoдyкцiï та pинкoвa iнфpa-cтpyктypa; мacштaбнa нayкoвo-тexнiчнa cиcтeмa, яка включae aкaдeмiчнi oprarn-заци, вyзiвcькi нayкoвo-тexнiчнi цeнтpи, гaлyзeвi нayкoвo-дocлiднi шститути, кoнcтpyктopcькi й тexнoлoгiчнi ycтaнoви
з poзвинyтoю iнфpacтpyктypoю та cпpo-мoжнa зaдoвoльнити пoтpeби iннoвaцiй-нoгo poзвиткy пpoмиcлoвocтi; нaявнicть пpaцiвникiв виcoкoï квaлiфiкaцiï, y тoмy чиcлi нayкoвиx ^а^вни^, та cиcтeмa вiдтвopeння кaдpiв.
Ha пiдcтaвi лoгiчнoгo aнaлiзy нау-кoвo-мeтoдoлoгiчниx зacaд дocлiджeння coцiaльнoгo пoтeнцiaлy та йoгo cтpyктy-pизaцiï за видами та piвнями вcтaнoвлe-нo, щo coцiaльний пoтeнцiaл пpoмиcлo-вocтi e cиcтeмнoю cyкyпнicтю opгaнiзa-цiйнo-yпpaвлiнcькиx, iндивiдyaльнo-oco-биcтicниx фaктopiв, cтимyлiв i мoтивiв, фaктopiв виpoбництвa, зacoбiв i pecypciв, щo peaлiзyютьcя y пpoцecax cпiльнoï дiя-льнocтi з мeтoю зaбeзпeчeння cтaлoгo eкoнoмiчнoгo зpocтaння.
Coцiaльний пoтeнцiaл пpoмиcлoвo-гo пiдпpиeмcтвa як cиcтeмнa cклaдoвa coцiaльнoгo пoтeнцiaлy пpoмиcлoвocтi xapaктepизyeтьcя cyкyпнicтю coцiaльниx фaктopiв, яка пpoявляeтьcя y пoeднaннi coцiaльнo-тpyдoвoгo пoтeнцiaлy та coma-льнoï iнфpacтpyктypи.
Рoзвитoк coцiaльнoгo пoтeнцiaлy пpoмиcлoвocтi на мiкpo-, мeтa-, мaкpopiв-няx пoтpeбye визнaчeння та кoнкpeтизaцiï oбoв'язкiв дepжaви та ïï iнcтитyцiй y cтвopeннi yмoв i мoжливocтeй для нaкo-пичeння люд^^го та coцiaльнoгo кaпi-талу. З цieю мeтoю пpoпoнyeтьcя кoм-one^ зaxoдiв coцiальнoï noлimuкu y cфepi пpoмиcлoвocтi, ocнoвними завданнями якoгo e:
yпpoвaджeння cyчacниx мexaнiзмiв cтимyлювaння виcoкoпpoдyктивнoï пpa-цi, фopмyвaння та poзпoвcюджeння пpo-миcлoвoï кyльтypи iннoвaцiйнoгo типу;
пocтyпoвe пiдвищeння poзмipy мi-нiмaльниx cтaвoк (oклaдiв), пepexiд дo нayкoвo oбгpyнтoвaнoгo нopмyвaння пpa-
цд;
aктивiзaцiя впpoвaджeння нayкoвo oбгpyнтoвaнoгo нopмyвaння ^am;
збшьшення частки оплати пращ у структур! соб1вартосп продукцп за раху-нок зниження частки матер1альних, енер-гетичних витрат;
забезпечення оптимально'! м1жпро-фесшно!, м1жквал1ф1кащйно1, м1жпоса-дово'1, м1жгалузево1 диференщаци заро-б1тно1 плати;
удосконалення колективно-догов1р-ного регулювання оплати пращ, захисту штереав найманих пращвниюв;
економ1чне заохочення роботодав-щв до створення додаткових робочих мюць для працевлаштування незайнятих громадян, яю потребують сощального захисту 1 не здатш на р1вних конкурувати на ринку пращ;
розвиток гнучких форм зайнятосп, створення робочих мюць 1з неповним ро-бочим часом, на допом1жних роботах;
збереження та розвиток об'ект1в со-щально! шфраструктури.
В умовах актив1зацп розвитку про-мислового комплексу ютотне полшшення забезпеченосп галузей промисловосп висококвашф1кованими кадрами е голов-ним завданням кадрово'1 пол1тики. Реаль защя кадрово! полтики, спрямовано'1 на формування трудового 1 сощального потенщалу промисловосп, мае здшснюва-тися шляхом:
формування державного замовлен-ня на пщготовку спещалюпв, бшьш пов-ного залучення потенщалу вищих навча-льних заклад1в ус1х форм власносп до пщготовки 1 перепщготовки та пщви-щення квал1ф1кацп кадр1в для промисловосп й сум1жних 1з нею галузей;
пщвищення 1мщжу шженерних професш;
створення системи безперервно'1 перепщготовки та пщвищення квал1ф1кацп (у тому чист роб1тничих професш);
удосконалення галузево'1 системи пщготовки та пщвищення квал1ф1кацп
кадр1в; розвитку технологш професшно-го навчання персоналу
розроблення та впровадження но-вих мехашзм1в фшансування витрат на пщготовку та перепщготовку кадр1в;
удосконалення системи квал1фша-цшних вимог до пращвниюв промисловосп;
розширення пщготовки кадр1в ви-що'1 квал1ф1каци в заруб1жних навчаль-них закладах;
пщвищення ефективносп роботи з кадровим резервом;
активного впровадження шоземно-го досвщу з питань пщготовки, перепщ-готовки та пщвищення квал1ф1кацп кад-р1в.
Таким чином, дослщження теоре-тико-методолопчних пщход1в до тракту-вання поняття «сощальний потенщал» та його структурування за р1зними ознаками 1 характеристиками дозволило виявити, що проблеми формування сощального потенщалу промисловосп, 1х зв'язок та взаемовплив 1з сощальним потенщалом регюну та сощальним потенщалом пщ-приемств залишаються недостатньо ви-вченими.
У сучаснш науковш л1тератур1 представлен результати дослщжень розвитку сощального потенщалу пщпри-емств р1зних галузей та вид1в економ1ч-но'1 д1яльносп, зокрема пщприемств тор-пвл1, машинобудування, видавничо-пол1граф1чно! галуз1, зал1зничного комплексу, промислових пщприемств. Проте промисловють як вид економ1чно! д1яль-носп мае сво'1 особливосп формування сощального потенщалу, що обумовлено штегруючим характером шдивщуальних потенщал1в нанор1вня, сощального потенщалу промислового пщприемства та сощального потенщалу регюну.
Перспективи подальших досль джень полягають в обгрунтуванш прю-ритетних напрям1в нарощування сощаль-
-Економгка промисловостг ЧР Экономика промышленности
ЙБЫ 1562-109Х Есоп. рюш1з1. 2017, № 3 (79)
ного потенщалу промисловосп, розробцi науково-методичних пiдходiв його аналь зу та оцшки, обгрунтуваннi балансу мiж економiчною ефектившстю та сощаль-ною справедливiстю з метою подолання сучасних негативних явищ i забезпечення соцiально-економiчного розвитку краши.
Л1тература
1. Новiкова О.Ф., Амоша О.1., Ан-тонюк В.П. та ш. Сталий розвиток про-мислового регюну: соцгальнг аспекти. НАН Украши, 1н-т економiки пром-стi. Донецьк, 2012. 534 с.
2. Амоша О.1., Новшова О.Ф., Ан-тонюк В.П., Залознова Ю.С. та iн. Соцга-льний потенциал сталого розвитку: гнно-вацгйнг мехатзми формування та вико-ристання: монографiя. НАН Украши, 1н-т економши пром-сп. Донецьк, 2014. 478 с.
3. Бшоконенко Г.В. Сутнють та змiст соцiально-економiчного потенщалу виробничо'1 оргашзаци. Економта та управлтня тдприемствами машинобуди вног галуз1: проблеми теоргг та практики. 2012. № 3(19). С.80-97.
4. Гриньова В.М., Писаревська Г.1. Управлтня кадровим потенщалом тдп-риемства: монографiя. Х.: Вид. ХНЕУ, 2012. 228 с.
5. Гршнова О.А., Пасека С.Р., Пасека А.С. Трудовий потенщал Украгни: оцтка стану, ефективтсть викорис-тання, стратегiчнi напрями розвитку: монографiя. Черкаси: Маклаут, 2011. 358 с.
6. Коваль О.О. Модель викорис-тання сощального потенщалу машинобу-дiвного тдприемства. В^ник Днтропет-ровського нацюнального утверситету. 2012. № 6(2). С. 174-179.
7. Коленда Н.В. Сощальний потен-щал: сутнiсть та основш ознаки. В^ник ОНУ. Серiя «Економка». 2013. Т. 18. Вип. 1. С. 105-115.
8. Коленда Н.В. Сощальний потен-щал: рiвнi, типи, складовi. Глобальм та нащональт проблеми економжи. Микола-iвський нащональний унiверситет iм. О.В. Сухомлинського. Миколшв, 2014. Вип. 2. С. 952-958.
9. Колот А.М., Гршнова О.А., Герасименко О.О. Соцiалiзацiя вiдносин у сферi пращ в контекстi стткого розвитку: монографiя. Ред.: А.М. Колот. МОНМС Украши, ДВНЗ «Кшв. нац. екон. ун-т iм. В. Гетьмана». К., 2010. 348 с.
10. Лiбанова Е.М., Хвесик М.А. Соцiально-економiчний потенщал сталого розвитку Украгни та гг регютв: нац. доп. Ред. Е.М. Лiбанова, М.А. Хвесик. К.: ДУ 1ЕПСР НАН Украши, 2014. 776 с.
11. Новкова О.Ф., Амоша О.1., Ан-тонюк В.П. та ш. Людський потенщал: мехатзми збереження та розвитку: мо-нографiя. НАН Украши, 1н-т економiки пром-стi. Донецьк, 2008. 468 с.
12. Скляр E.H., Зверкович И.О. Методические основы управления развитием промышленных предприятий. Менеджмент в России и за рубежом. 2008. № 2. Режим доступа: http://www.mevriz. ru/articles/2008/2/5023.html
13. Штырбул С.А. Социальный капитал и социальный потенциал: субъекты и функции: автореф. дис. канд. экон. наук. М.: МГУ, 2010. 27 с.
14. Статистичний щорiчник Украь ни за 2015 рк. Державна служба статистики Украгни. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
15. Статистичний збiрник «Праця Украши у 2015 рощ». Державна служба статистики Украгни. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat _u/publ11_u.htm
16. Статистичний щорiчник Украь ни за 2013 рк. Державна служба статистики Украгни. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
References
1. Novikova, O.F., Amosha, O.I., Antonyuk, V.P. et al. (2012). Sustainable development of the industrial region: social aspects. Donetsk: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
2. Amosha, O.I., Novikova, O.F., Antonyuk, V.P., Zaloznova, Yu.S. et al. (2014). Social potential of sustainable development: innovative mechanisms of form and use. Donetsk: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
3. Bilokonenko, V. (2012). Essence and content of social and economic potential of the production organization. Economics and management of enterprises of machinebuilding branch: problems of theory and practice, 3 (19), pp. 80-97 [in Ukrainian].
4. Grineva, V.M., & Pisarevska, G.I. (2012). Managing the personnel potential of the enterprise. Kharkiv: KhNEU [in Ukrainian].
5. Grishnova, O.A., Paseka, S.R., & Paseka, A.S. (2011). The labor potential of Ukraine: assessment of the state, efficiency of use, strategic directions of development. Cherkasy: Maklaut [in Ukrainian].
6. Koval, A.A. (2012). The model of using the social potential of a machinebuilding enterprise. Bulletin of the Dnepropetrovsk National University, 6 (2), pp. 174-179 [in Ukrainian].
7. Kolenda, N.V. (2013). Social potential essence and main. News of Higher Educational Institutions. Series "Economics", Vol. 18, Iss. 1, pp. 105-115 [in Ukrainian].
8. Kolenda, N.V. (2014). Social potential level, type, constituents. Global and national problems of economics, Iss. 2, pp. 952-958. Nikolaev: National University named after O.V. Suhomlinsky [in Ukrainian].
9. Kolot, A.M., Grishnova, O.A., & Gerasimenko, O.O. (Eds.) (2010). Socialization of relations in the world of work in the context of sustainable development. Kyiv: Kyiv National Economic University named after Vadim Getman" [in Ukrainian].
10. Libanova, EM, & Khvesik, M.A. (Eds.) (2014). Socio-economic potential of sustainable development of Ukraine and its regions. National report / Kyiv: Institute of Environmental Economics and Sustainable Development of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
11. Novikova, O.F., Amosha, O.I., Antonyuk, V.P. et al. (2008). Human potential mechanisms of conservation and development. Donetsk: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
12. Sklyar, E.H., Zverkovic, I.O. (2008). Methodical bases of management of development of industrial enterprises. Management in Russia and Abroad, 2. Retrieved from http://www.mevriz.ru/articles/ 2008/2/5023.html [in Russian].
13. Shtyrbul, S.A. (2010). Social capital and social potential: subjects and functions: extended abstract of candidate thesis. Moscow State University, Russia [in Russian].
14. State Statistics Service of Ukraine (2016). Statistical Yearbook of Ukraine for the year 2015. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
15. State Statistics Service of Ukraine (2016). Statistical compilation "Labor of Ukraine in 2015". Retrieved from http://www.ukrstat.gov. ua / druk / publicat / kat_u / publ11_u.htm [in Ukrainian].
16. State Statistics Service of Ukraine (2014). Statistical Yearbook of Ukraine for 2013. Retrieved from: http://www.ukrstat. gov.ua/ [in Ukrainian].
- EKOHOMiKa npoMucnoBocmi ^ Экономика npoMbimnemocmu -
Ольга Федоровна Новикова,
д-р экон. наук, проф.
E-mail: [email protected];
Людмила Николаевна Логачева,
канд. экон. наук, доцент Институт экономики промышленности НАН Украины 03057, Украина, г. Киев, ул. Желябова, 2 E-mail: [email protected]
СОЦИАЛЬНЫЙ ПОТЕНЦИАЛ РАЗВИТИЯ ПРОМЫШЛЕННОСТИ УКРАИНЫ: МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ, ФАКТОРЫ АКТИВИЗАЦИИ
Исследованы концептуальные подходы к определению содержания и структуры социального потенциала по уровням, видам и задачам формирования. На основе обобщения определены и охарактеризованы составляющие социального потенциала промышленности, представлено авторское толкование этого понятия.
Проанализированы показатели деятельности субъектов хозяйствования в промышленности Украины, показан высокий удельный вес промышленности в общем объеме реализации продукции (товаров, услуг) и численности занятых. Рассмотрены современные тенденции использования трудового потенциала промышленных предприятий.
Ключевые слова: промышленность, промышленное предприятие, социальный потенциал, трудовой потенциал, социальный потенциал промышленности.
JEL: 0150.
Olga F. Novikova,
Doctor of Economics, profesor E-mail: [email protected];
Lyudmila. M. Logacheva,
PHd of Economics, assistant professor Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine, 03057, Ukraine,Kyiv, 2 Gelabov Str. E-mail: [email protected]
SOCIAL POTENTIAL OF THE UKRAINIAN INDUSTRY DEVELOPMENT: METHODOLOGICAL ASPECTS, FACTORS OF ACTIVIZATION
The conceptual approaches to determining the content and structure of social potential by levels, types and tasks of formation are explored. On the basis of generalization, the components of the social potential of industry are defined and characterized, the authors' interpretation of this concept is presented.
The authors' interpretation presents an understanding of the social potential of industry as a systemic set of organizational and managerial, individual-personal factors, incentives and motives, factors of production and resources, that are realized in the process of joint activity with the aim of ensuring economic growth. The social potential of an industrial enterprise as a systemic component of the social potential of industry is characterized by a combination of
social factors, manifested through the interaction of the social and labor potential and the social infrastructure of the enterprise.
The indicators of the economic entities' activity in the industry of Ukraine are analized, a high specific weight of industry in the total volume of sales of products (goods, services) and the number of employees is shown. Modern trends in the use of labor potential of industrial enterprises are considered.
The offers and recommendations on the formation of a set of social and personnel policies aimed at developing the educational and professional level of personnel, the system of continuous retraining refinment and improving the skills of personnel, advancing the technologies for professional training of personnel and mechanisms for financing the costs of training and retraining of personnel are made.
Keywords: industry, industrial enterprise, social potential, labor potential, social potential of industry
JEL: 0150.
OopMamu цumуeaннн:
HoBiKOBa O.O., HoranoBa O.O. Coma.nbHHH noTeH^an po3BHTKy np0Muc.n0B0cri YKpamu: MeTogo.noriHm acneKTH, hhhhhkh aKTHBi3am'i. EvoHoMiva npoMuanoeoami. 2017. № 3 (79). C. 114-129. doi: 10.15407/econindustry2017.03.114
Novikova, O.F., & Logacheva, L.M. (2017). Social potential of the Ukrainian industry development: methodological aspects, factors of activization. Econ. promisl., № 3 (79), pp. 114-129. doi: 10.15407/econindustry2017.03.114
Hadium^a do pedaKy,i'i 05.07.2017p.
-EvoHOMiva npoMuanoeoami ^W* DvoHOMUKa npoMbimnemoanu
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79)
