CC BY
32
Менеджмент персоналу
УДК 331:338.45(477)
О. Ф. Новжова,
доктор економтних наук,
Л. М. Логачова,
кандидат економтних наук, 1нститут економти npoMU^oeocmi НАН Украгни, м. Кигв
ФОРМУВАННЯ УМОВ Г1ДНО1 ПРАЦ1 ПРИ ПОДОЛАНН1 ВИРОБНИЧИХ НЕБЕЗПЕК У ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ
Укра!ни вигiдно вiдрiзнялась значними уст-хами в системi охорони та безпеки пращ на вироб-ництвi. Вона однieю з перших серед колишшх рес-публш СРСР прийняла Закон Укра!ни «Про охорону пращ» i завдяки ре^зацп його положень мала реа-льш п'ятирiчнi перспективн плани програми дш у цiй сферi на виробничому, галузевому, регюналь-ному та державному рiвнях. Фiнансове забезпе-чення !х реалiзащl здiйснювалось завдяки фондам охорони пращ на визначених рiвнях управлiння. По-тужним був i державний нагляд, i контроль за станом безпеки i охорони пращ. Техшчна iнспекцiя працi i профстлок була гiдною альтернативою дер-жавнш шспекци пращ. Але за двадцятишостирiчний перiод ди законодавства Укра!ни про охорону пращ змшилась ситуащя на прше. Скасовано фонди охорони пращ, планування перспективних програм без фшансування стало декларативним. Послаблення громадського контролю з боку техшчно! шспекци працi профспiлок посилило сощальну незахище-нють працюючих. Приховування нещасних випад-кiв на виробництвi набуло значного зростання.
Значний спад виробництва значно знизив кшь-кють працюючих у небезпечних умовах працi, але у ствставних показниках виробничий травматизм на одиницю продукци залишився високим або зрю, ш-лькють смертельних випадшв на виробництвi на одиницю продукци е одшею з найвищих у свт.
Мiжнародна спiльнота зайняла активну пози-щю щодо допомозi Укра1ш з цих питань. Так, Мiж-народна органiзацiя працi розробила Програму пд-но! пращ для Укра1ш на 2016-2019 рр., у якш визна-чено три ключових прюритети, а саме: сприяння зайнятосп та розвитку сталих пiдприемств задля стабшьносп та зростання; сприяння ефективному сощальному дiалогу; посилення сощального захисту й покращення умов пращ.
Право на належш, безпечн i здоровi умови пращ, на заробгтну плату, не нижчу вiд визначено! законом, закрiплено Статтею 43 Конституци Украгни. Приеднавшись до Мiжнародного пакту про еко-номiчнi, соцiальнi i культурш права 1966 р. [1] (ра-тифiкацiя пакту 19.10.1973 р.), Укра!на визнала право кожного на справедливi i сприятливi умови працi, включаючи умови роботи, що вiдповiдають
вимогам безпеки та гiгiени (стаття 7 п. Ь). Для реаль заци права кожно! людини на найвищий досяжний рiвень фiзичного i псих1чного здоров'я людини (Стаття 12 п.1) держава повинна вжити заходи, одним з яких е полшшення всiх аспектов гiгiени зов-шшнього середовища i гiгiени працi в промислово-стi (стаття 12 п. 2 пп. Ь).
Окрiм того, Укра!на ратифiкувала Конвенци Мiжнародноl оргашзаци пращ, чим зобов'язала себе розробити та удосконалювати нащональну полiтику в галузi безпеки й гiгiени пращ, розвивати нащона-льну систему безпеки та ппени працi, проводити на-цiональну програму з безпеки та ппени пращ.
Водночас офiцiйна статистика свiдчить про проблеми у сферi охорони пращ. Так у 2016 р. заре-естровано 5 815 оаб, потерпiлих вiд нещасних випа-дшв, як призвели до утрати працездатност на 1 ро-бочий день i бiльше, та ввд нещасних випадкiв зi смертельним наслвдком. Кiлькiсть нещасних випад-кiв, пов'язаних з виробництвом, становила 4 287 (потерпших 4 429 осiб), у тому чи^ зi смертельним наслвдком 340 випадшв (потерпших 357 оаб) [2].
Втрати внаслiдок нещасних випадшв, пов'язаних чи не пов'язаних з виробництвом, мають також економiчну ощнку, яка складаеться з ощнки неввд-працьованого робочого часу через втрату праце-здатност (тимчасово! або постшно!); витрат тдпри-емств (виплати потерпiлим, оплата листкiв непраце-здатносп, штрафнi санкци, вартють зiпсованого устаткування), а також витрат Фонду сощального страхування вiд нещасних випадшв на виробництм (з 1 серпня 2017 р. Фонд сощального страхування Укра!ни).
За даними статистики у 2016 р. шльшсть днiв непрацездатност потерпших становила 247 640 дшв, або 31,5 дня у розрахунку на 1000 працюючих. Витрати тдприемств, зумовлеш нещасними випад-ками, ощнено у 2016 р. у 15 млн грн, i це без враху-вання страхових внескiв до Фонду сощального стра-хування.
Особливо! ваги набувае проблема забезпечення безпеки та гЫени пращ у промисловостi, осшльки серед найманих пращвнишв кожен четвертий (24,6% за даними 2016 р.) працюе у промисловосп. У промисловому виробнищи домiнують третей
i четвертой технологiчнi уклади, частка яких стано-вить 95%.
За даними Державно! служби статистики стан зносу основних засобiв у промисловосп наблизився до 70%, у переробнш промисловосп 76,4%, добув-нiй - 54,6% [3]. Висока частка використання заста-рiлих технологiй та устаткування, низьк темпи створення робочих мюць у високотехнологiчних га-лузях, велика частка неформально! економши та неформально! зайнятосп, ускладнилися новими ви-кликами для вирiшення проблем охорони працi на тдприемствах промисловосп, характерною особли-вiстю яких е наявнють шшдливих та небезпечних умов пращ, де зайнято понад 35% вщ облiково! кь лькосп працюючих.
Традищйш пiдходи та механiзми вирiшення проблем забезпечення безпеки та гiгiени пращ, зни-ження кiлькостi нещасних випадшв на виробництвi можуть пом'якшити ситуащю, проте навряд чи здатнi кардинально змшити ситуацiю на краще. Це обумовлюе необхвднють дослiдження можливостей покращення умов та безпеки працi у промисловосп, як чинника забезпечення евроштегращйних проце-сiв у сферi пращ.
Метою статт е визначення основних проблем охорони працi у промисловосп та обгрунтування пропозицiй щодо забезпечення безпеки трудово! дь яльносп як складово! розвитку трудового потенщ-алу та формування умов гiдно! пращ у промисловосп.
AH^i3 актуальних дослiджень i публiкацiй. Основнi результати вггчизняних та зарубiжних нау-кових дослiджень в сферi забезпечення безпеки та ппени прац пов'язанi з визначенням концептуаль-них засад управлiння охороною працi, особливос-тями реалiзацi! сощально! полiтики у трудовiй сфер^ подальшим удосконаленням механiзму еко-номiчного стимулювання роботодавцiв до створення безпечних умов працi на виробнищш та роз-витком системи сощального страхування.
Цi питання висвiтлено у працях О. Амошi [4-8], В. Антонюк [6-8], Ю. Залозново! [9], В. Зданов-ського [10], Ю. Кундiева [11], М. Лисюка [12], М. Льовкша [13], I. Новак [6, 14, 15], О. Новково! [4-8, 16], Т. Таiрово! [17], К.Ткачука [18] та iнших.
Проблеми забезпечення безпеки та охорони пращ на тдприемствах Укра!ни знайшли вщобра-ження у наукових публiкацiях багатьох ввдомих в Укра!нi фах1вщв. Наукова школа тд керiвницгвом О. Амошi сформувалася в Iнститутi економiки промисловосп НАН Укра!ни, де функщонував вiддiл економiчних проблем охорони пращ. Напрямки на-уково-дослiдно! роботи представнишв цiе! школи охоплювали теоретико-методологiчнi питання уп-равлiння охороною працi на державному, репональ-ному рiвнях та на рiвнi пiдприемств, проблеми удо-сконалення економiчних методiв управлiння охоро-
ною пращ, планування заходiв з охорони пращ, до-^дження профеийних ризикiв в контекст !х попе-редження, страхування та необхiдностi компенса-цiйних заходiв [4].
Проблеми забезпечення безпеки на виробни-цт, умов та охорони пращ як складово! iнтеграль-но! характеристики якосп життя населения висвгт-лено у колективнш монографi! [5]. Прогресивн тд-ходи до формування нового концептуального тд-ходу до управлiння охороною пращ в Укра!т, прин-ципи та напрями забезпечення професiйно! безпеки працюючих викладено у колективнш монографi! за науковою редакцieю О. Новiково! [6].
Визначенню соцiальних аспектiв сталого розвитку промислового регiону, концептуальних засад взаемозв'язку та взаeмообумовленостi сощально-трудово! сфери i сталого розвитку, розкриттю особливого значення пдно! пращ як чинника сталого розвитку, присвячено колективш монографi! [7, 8]. Чинники активiзацi! трудового потенцiалу промисловосп запропоновано авторами статп [16].
Специфiчнi особливостi соцiально! полiтики у вугшьнш галузi, що сформувалися протягом юто-ричного розвитку вугiльно! промисловостi Укра!ни, розглянуто у монографi! Ю. Залозново!, увагу у якш акцентовано на оплат! пращ, умовах пращ та без-пещ, системi оздоровлення працюючих у несприят-ливих умовах [9]. Шдкреслено, що рiвень сощаль-ного розвитку характеризуеться зменшенням частки працюючих, ям погоджуються займатися важкою працею, i завдяки комплекснш механiзацi! сучас-ного вуглевидобутку пiдвищують яшсш характеристики персоналу тдприемств.
Значний внесок у теоретико-методолопчне та методичне забезпечення управлшня охороною працi зробили вчен iнших наукових шкш, зокрема М. Льовкш з Макi!вського науково-дослiдного ш-ституту [13], Ю. Кундiев з 1нституту медицини працi АМН Укра!ни [11] та науковцi з Нащональ-ного науково-дослiдного iнституту промислово! безпеки та охорони пращ В. Здановський [10], М. Лисюк [12], Т. Таiрова [17], К. Ткачук [18].
Невиршеш рам1ше проблеми. Представленi у сучаснш науковiй лiтературi результати до^джень проблем охорони працi, безпеки та ппени трудово! дiяльностi охоплюють тдходи до формування системи управлшня охороною пращ, науково-мето-дичне забезпечення аналiзу та оцiнки виробничо! безпеки та професшного ризику. Проте залишаеться недостатньо опрацьованим питання гiдно! пращ, створення умов збереження i розвитку трудового потенщалу промисловостi через подолання негатив-них явищ, обумовлених несприятливими умовами працi, та розбалансуванням мiж економiчною ефек-тившстю та сощальною результатившстю заходiв з охорони пращ.
Виклад основного матерiалу. Сучасний тру-довий потендiал промисловосп забезпечуе функ-
щонування промислового комплексу кра!ни, зрос-тання обсягiв його виробництва, тдтримання кон-курентоспроможностi промислово! продукщ!.
Ефектившсть використання i перспективи роз-витку соцгально-трудового потенциалу промислово-стг визначаються кiлькiсними та якiсними характеристиками робочо! сили, серед яких кшькюш характеристики ресурсiв пращ, структура зайнятосп, рь вень освiти за структурою робочо! сили, характеристики стану здоров'я, характеристики умов пращ. Висока яшсть цих характеристик створюе умови формування пдно! пращ.
Пдна праця - це наявнiсть зайнятосп в умовах свободи, рiвностi, безпеки та людсько! гiдностi, вона включае в себе можливостi для роботи, ям визначаються справедливою оплатою пращ, безпекою на робочому мюп, сощальним захистом ам'!, про-феайним розвитком, соцiальним партнерством. У будь-яких варiантах визначення поняття гiдна праця присутня безпека пращ, яка визначае умови та охо-рону пращ.
Умови пращ - це сукупнють чиннишв виробни-чого середовища, ям впливають на функщональний стан оргашзму працюючих, !х здоров'я i працездат-шсть в процесi працi. Вони визначаються вживаним устаткуванням, технологiею, предметами i продуктами пращ, системою захисту робiтникiв, обслуго-вуванням робочих мiсць i зовнiшнiми чинниками, ям залежать вiд стану виробничих примщень та ви-робничого середовища. Таким чином, виходячи з характеру виконуваних робiт, умови працi специ-фiчнi як для кожного виробництва, цеху i дiлянки, так i для кожного робочого мюця.
В Укра!ш державним статистичним спостере-женням «Умови пращ на тдприемствах» охопленi юридичн особи та !хш вiдокремленi тдроздши, що використовують найману працю та здшснюють еко-номiчну дiяльнiсть, до яко!, зокрема, вiднесено до-бувну та переробну промисловiсть.
Обстеження тдприемств з питань умов пращ здшснюеться раз на два роки за формою № 1-ПВ (умови пращ) «Зв^ про умови працi, тльги та ком-пенсацп за роботу зi шшдливими умовами пращ». Ощнку стану умов пращ здiйснюють на mдставi ре-зультатiв проведено! атестащ! робочих мiсць за умовами пращ (саттарно-ппешчних до^джень фак-торiв виробничого середовища та трудового про-цесу), результати яко! вiдображають у картах умов пращ робочих мюць.
Програма державного статистичного спостере-ження з питань умов пращ та методолопя визначення показнишв розробленi з урахуванням вимог нащонально! законодавчо-нормативно! бази у цш сфер^ зокрема Державних санiтарних норм та правил «Ппешчна класифiкацiя пращ за показниками шшдливосп та небезпечносп факторiв виробничого середовища, важкосп та напруженосп трудового
процесу», затверджених наказом Мшстерства охо-рони здоров'я Укра!ни вiд 08.04.2014 р. № 248.
Показники, що характеризують стан умов пращ, визначаються кшьшстю працiвникiв, як пра-цюють у несприятливих умовах та ям отримують за це тльги та компенсаций Це:
- кглькгсть працгвникгв, зайнятих в умовах, що не вгдповгдають сангтарно-ггггенгчним нормам за окремими видами економгчног дгяльностг та регионами;
- кглькгсть працгвникгв, що працюють пгд впли-вом перевищення гранично допустимих р1втв чи концентрацгй: шкгдливих хгмгчних речовин; пилу пе-реважно фгброгенног дгг; вгбрацгг; шуму, тфраз-вуку, ультразвуку; температури зовнгшнього повг-тря або атмосферного тиску; важкостг працг; ро-бочог пози; напруженостг працг;
- кглькгсть працгвникгв, якг отримують тльги чи компенсацп за роботу зг шкгдливими умовами працг.
Пращвники, ям працюють в умовах, що не ввд-поввдають саштарно-гтешчним нормам, врахову-ються по кожному шшдливому виробничому фактору незалежно ввд !х кшькосп, що припадае на одного пращвника. Водночас, у загальну кшькють зайнятих у несприятливих умовах кожен пращвник враховуеться тшьки один раз.
Зважаючи на об'ективну неможливють одер-жання достовiрних статистичних даних з тдпри-емств на нетдконтрольнш владi Укра!ни територi! окремих районiв Донбасу iнформацiю за 2015 р. наведено без урахування тимчасово окуповано! тери-торп Автономно! Республiки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористично! опе-рацп.
Кiлькiсть працiвникiв, зайнятих на роботах зi шкгдливими умовами, в цшому в Укра!т зменши-лася у 2015 р. на 149 тис. оаб (або на 12,6%) порiв-няно з 2013 р. В Донецькш та Луганськiй областях скорочення кiлькостi працiвникiв, зайнятих на роботах зi шкгдливими умовами, становило 128 тис. осiб та 96,3 тис. о«б вiдповiдно, що сталося внаслiдок втрати значно! частини промислового потенщалу Донбасу (табл. 1).
Ситуатю з рiзким скороченням кiлькостi пра-твнишв зайнятих на роботах зi шкгдливими умовами у Донецькш та Луганськш областях у 20142015 рр. обумовлено тим, що статистичт оцшки були доступт лише на тдприемствах на тдконтро-льнш укра!нськш владi територп.
Особливосп статистичного облiку показникiв з умов пращ у 2015 р. простежуються у !х ствстав-лент з аналогiчними показниками за 2013 р. Так, у 2015 р. у Донецькш обласп кшькють працюючих у шшдливих умовах пращ становила 51,4% ввд !х кь лькосп у попередньому перiодi спостережень (2013 р.), у Луганськш обласп - лише 23,8%.
Таблиця 1
Динамжа кшькосл пращвнишв, займятих на роботах зi шкiдливими умовами пращ, за регiомами _(на 31 грудмя, тис. осiб)_
2005 2007 2009 2011 2013 2015 2015/2013
тис. %
Кшьшсть працiвникiв зайнятих на юботах зi шшдливими умовами
Укра!на 1598,5 1512,1 1309,4 1283,3 1189,5 1040,5 -149,0 87,4
Донецька обл.. 357,3 343,7 286,2 285,5 263,5 135,5 -128,0 51,4
Луганська обл.. 168,7 159,6 145,5 142,1 126,3 30,0 -96,3 23,8
Автономна Республша Крим 36,1 34,5 30,8 29,8 27,1
м. Севастополь 6,4 7,2 5,9 5,6 5,3
Аналiз динамiки шлькосп пратвнишв, як пра-цюють в умовах, що не ввдповвдають саштарно-гЫ-ешчним нормам, за десятирiчний перiод з 2005 по 2015 р. дозволяе ввдзначити тенденщю зменшення шлькосп таких пращвнишв у 1,5 раза при зростанн
питомо! ваги цiе! категорп у загальнiй кiлькостi штатних пращвнишв (рис. 1).
Бшьш шж третина (35-36%) вiд облiково! шлькосп штатних працiвникiв за всiма видами еконо-мiчно! дiяльностi становлять зайняп у шкiдливих умовах на тдприемствах промисловосп.
Усього, тис. осiб
Усього у промисловосп, тис. осiб ^^^у % до облiково°í кiлькостi штатних працiвникiв О у % до облшовоТ кiлькостi штатних працiвникiв промисловосп
Рис. 1. Димамiка кiлькостi пращвнишв, якi мрацюють в умовах, що не вiдповiдають самiтармо-гiгieмiчмим нормам
Розподш працiвникiв, зайнятих на роботах зi шшдливими умовами працi, за окремими видами економiчно! дiяльностi свiдчить, що понад 75% становлять пращвники промисловосп. Так, питома вага пращвнишв промисловосп ввд загально! к1ль-косп працiвникiв, зайнятих у шкiдливих умовах, становили у 2009 р. - 76,1%, 2011 р. - 77,2, 2013 р. -77,4, у 2015 р. - 64,5%.
Рiзке зниження цього показника у 2015 р. по-рiвняно з попередшми роками не вiдображае реального покращення умов працi у промисловосп, а е слвдством iнших процеив, зокрема втрати час-тини промислового потендiалу на окупованiй частит Донбасу.
Скорочення к1лькост^ працiвникiв промисловосп, зайнятих на роботах зi шшдливими умовами
пращ, у 1,5 раза за перюд 2009-2015 рр. не позначи-лося зниженням !х питомо! ваги у облшовш шлько-стi штатних працiвникiв, яка залишаеться достатньо високою i становить 35,3% у 2015 р.
За окремими видами промислово! дiяльностi питома вага працюючих у шшдливих умовах майже вдвiчi перевищуе середнiй показник у промисловосп, зокрема, добувна промисловiсть 68,7%, вироб-ництво коксу та продуктов нафтоперероблення -58,5%, металургiйне виробництво - 57,7% до обль ково! кшькосп штатних працiвникiв. Найвище зна-чення цього показника та невпинна тенденщя до його зростання з 77,2% у 2009 р. до 82% у 2015 р. спостер^аеться у вугшьнш галуз^ що вiдбуваеться при значному скорочеииi у 2,8 раза (або на 142,9 тис. о«б) кшькосп пращвнишв на пiдприемствах з добу-вання кам'яного та бурого вугшля.
У металургiйному виробнищи за перюд 20092015 рр. кшьшсть працюючих у шшдливих умовах скоротилася в 1,4 раза (абсолютне скорочення на 53,2 тис. осiб), а !х питома вага зросла з 51,7% до 57,7% у 2015 р.
В умовах, що не ввдповвдають саштарно-тех-шчним нормам, зайнята третина працiвникiв пере-робно! промисловосп. За перiод 2009-2013 рр. сформувалася тенденцiя зменшення кшькосп та питомо! ваги зайнятих у шшдливих умовах пращ як у цшому у промисловосп, так i у бшьшосп вироб-ництв переробно! промисловосп (за винятком кок-сохiмiчного виробництва). Проте дан спостережень за 2015 р. сввдчать, що скорочення кшькосп зайнятих на роботах зi шшдливими умовами працi у промисловосп не призвело до зменшення !х питомо! ваги у облшовш кiлькостi штатних працiвникiв.
РозподЫ за статтю пращвнишв, яш працю-ють в умовах, що не вщповвдають саштарно-ппеш-чним нормам, свiдчить що кшьшсть жiнок, якi пра-цюють в таких умовах, скорочувалася у перюд з 2005 по 2013 р., проте, у 2015 р. ввдбулося збшь-шення кiлькостi жшок працюючих у шшдливих умовах в 1,2 раза порiвняно iз попередшм роком.
Зважаючи на високу питому вагу жшок у зага-льнш кiлькостi працюючих у промисловостi (38,3%), а також враховуючи, що третина вiд загаль-но! кiлькостi зайнятих у шшдливих умовах - це пра-цюючi жiнки, особливо! актуальносп в контекстi збереження та розвитку трудового потендiалу набу-вае виршення проблеми охорони працi жiнок, про-ведення гендерно-чутливо! полiтики щодо покра-щення стану безпеки та ппени працi у галузях тд-вищеного ризику i у першу чергу у промисловосп.
Осшльки виробничi умови пращ розглядаються з погляду !х впливу на оргашзм працюючого, ощнка !х фактичного стану повинна грунтуватися на облiку наслiдкiв такого впливу на здоров'я людини. При цьому дуже важливо врахувати все рiзноманiття чинникiв, що формують умови пращ.
Санттарно-ппетчш умови формуються пiд впливом на людину навколишнього середовища (шкiдливi хiмiчнi речовини, запорошення повiтря, вiбрацiя, освiтлення, рiвень шуму, iнфразвук, ультразвук, електромагштне поле, лазерне, юшзуюче, ультрафiолетове випромiнювання, мiкроклiмат, мiк-рооргашзми, бiологiчнi чинники). Приведення цих чиннишв у вiдповiднiсть iз сучасними нормами, нормативами i стандартами е передумовою нормально! працездатностi людини.
Аналiз впливу окремих шкiдливих факторiв до-зволяе визначити, що питома вага пращвнишв промисловосп, яш зайняп в умовах перевищення гранично допустимих рiвнiв пiд дiею бшлопчних фак-торiв, iомiзацil повiтря, iонiзуючого випромiмю-вання, та барометричного тиску, не перевищуе 1% по кожному фактору.
Найбшьш вагомим шшдливим фактором, на який наражаеться понад 20% працюючих у промисловосп, е виробничий шум, ультразвук, шфра-звук. Шум як один з найпоширешших чиннишв ви-робничого середовища характеризуеться силою ^внем) звуку, визначувано! в децибелах (дБ), частотою в герцах (Гц) i штервалом частот в октавах. Найбiльший вплив надають високочастотнi звуки навiть при однаковш силi (рiвнi). Шкiдлива дiя шуму позначаеться на нервовiй i серцевосудинн1й системах, на робот^ оргашв травлення, пiдвищуе кров'яний тиск, притупляе увагу i приводить до швидкого стомлення.
За окремими видами промислового виробни-цтва спостер^аеться багаторазове перевищення се-реднього значення цього показника в середньому за вама видами економiчно!' дiяльностi. Так, за даними 2015 р. у добувнш промисловост^ цей фактор впли-вае на 44,2% до облшово! кшькосп працюючих, у добуванш кам'яного та бурого вугшля - 52,8%.
У переробнш промисловосп середне значення показника 17,4%, при цьому у металургн - 39,8%, виробниuтвi коксу та продуктов нафтоперероблення - 31,0%, виробнищш меблiв - 21,1%, вироб-ниuтвi хiмiчних речовин та хiмiчно! продукцi! -20,7% [19].
В умовах перевищення гшешчних нормативiв за фактором мiкроклiмат зайнято 10,2% ввд облiко-во! кiлькостi працюючих за вама видами економiч-но! дiяльностi. Цей показник в середньому по промисловосп становить 16,8% з диференщащею по добувнш промисловосп - 33,5% та переробнш промисловосп - 14,0%. Найбшьша кшьшсть пращвнишв, яш наражаються на дто цього фактора, зайняп у металургшному виробнищш - 35,7% до облшово! к1лькост^ штатних працiвникiв, добуваннi вугшля -34,7%, виробниц^ коксу та продукпв нафто пере-роблення - 21,4, виробницт хiмiчних речовин та хiмiчно! продукцi! - 19,3%.
Перевищення ппешчних нормативiв за XÏMÏ4-ними факторами найбiльше вiдбуваeться у вироб-нищш коксу та продуктов нафто перероблення 49,1% вiд облшово! кшькосп працюючих, металур-гiйному виробнищи - 33,3%, видобутку вугiлля -30,1%, виробнищга хiмiчних речовин та хiмiчноï продукцiï - 22,4%.
Кшькюна i якiсна ощнка сукупноï дп всiх чин-нишв виробничого середовища на працездатнють, здоров'я i житдаяльнють людини знаходить вираз в показнику важкостi пращ. В умовах перевищення нормативiв за факторами нaпруженостi та важко-CTi пращ зайнятий кожен третш пращвник добувноï промисловосп та кожен десятий пращвник пере-робноï промисловостi. У вугiльнiй промисловостi -44,4% та 47,0% ввд облшово1' кiлькостi штатних пра-цiвникiв, металургшному виробництвi - 28,0%, ви-робнищи коксу - 34,9% та 15,3% ввдповвдно.
Праця в умовах перевищення нормативiв на-пруженосп та важкосп у практично здорових людей може сформувати реакцiï, характерн для прикор-донного стану органiзму. Погiршуються деяк по-казники фiзiологiчних функцiй; попршуються функцiональнi показники в процесi виконання ви-робничих операщй, перш за все функци центрально!' нервово1' системи; подовжуеться вiдновний перiод; дещо попршуються виробничi технiко-економiчнi показники. Подiбнi негативн зсуви можуть бути по-рiвняно швидко усунен при полiпшеннi режишв працi i вiдпочинку.
Роботи, при яких несприятливi умови працi приводять до реакщй, характерних для бшьш глибо-кого прикордонного (передпатологiчного) стану у практично здорових людей, призводять до попр-шення фiзiологiчних показнишв, змiни ствввдно-шення перiодiв в динамщ працездатностi i продук-тивносп працi, зниження iншi виробничих показни-шв. Саме в таких умовах тдвищуеться рiвень захво-рюваносп, з'являються типовi виробничо-обумов-лен професiйнi захворювання, збiльшуeться кшькють i тяжкють виробничих травм.
Вiбрaцiя супроводжуе багато виробничих про-цесiв. Вона викликае захворювання суглобiв, може порушити руховi рефлекси людини. Характеризу-еться частотою (в Гц) i ампл^дою (в мм). Вiбрацiï неоднаково впливають на людину, при цьому по характеру дп слiд розрiзняти мюцеву i загальну вiбра-цiï. Загальна вiбрацiя викликае струс пiдлоги, спн, мiсцева вiбрацiя впливае на обмежену дiлянку тша. Перевищення гiгiенiчних нормативiв за фактором вiбрaцiя (локальна, загальна) найбшьш прита-манне для виробництва з добування вугiлля, де дiею цього фактора охоплено 15,7% ввд облiковоï кшько-стi пращвнишв, а також хiмiчного виробництва -5,0% та металурпйного виробництва - 4,8%.
Невисока в цшому по промисловосп питома вага працюючих в умовах з неввдповвднютю норма-
тивам освгглення (1,6%) рiзко дисонуе з показниками по добувнш промисловосп (6,2%) та видобутку вугшля (14,4% ввд облiковоï кшькосп пращвнишв).
Графiчне зображення питомоï ваги працюючих в умовах перевищення гшешчних нормативiв на-очно тдтверджуе впливовiсть окремих шкiдливих факторiв, дiю яких ввдчувають на собi пращвники промисловосп в процеа трудовоï дiяльностi (рис. 2).
Крiм традищйних питань безпеки i захисту пращ, з'явилися кшька нових ризикiв, пов'язаних зi швидкими змiнами трудового життя, появою нових методiв роботи, новими технолопями, новими мате-рiалами i речовинами, новою оргашзащею працi, ям ставлять новi проблеми в сферi безпеки, здоров'я i благополуччя. Фактор зростаючоï конкуренцiï, не-впевненiсть в завтрашньому днi, короткостроковi i ненадiйнi робочi контракти е стресовим фактором для значноï частки працюючих.
Зростаюча конкуренщя, новi види роботи, нова оргашзащя пращ, вимоги нових знань i умшь вста-новлюють новi вимоги i очiкування для здiбностей, знань i умiнь працюючих людей. У сучаснш трудо-вiй дiяльностi крiм професiйних умiнь, вмiння по-в'язан з професiйною безпекою i охороною пращ також е частиною профшв компетенци ствробгтни-шв.
У промисловостi Украши питома вага малих пiдприемств становить 11,6%, питома вага найма-них працiвникiв 18,1%. Проте малий бiзнес виклю-чено зi сфери контролю стану охорони пращ та про-фесiйноï безпеки. Також малi пiдприемства (i фiзи-чнi особи - тдприемщ) не охоплюються обстежен-ням умов пращ i не ввдображаються у статистичнш звiтностi.
Зважаючи на те, що малi тдприемства стають основним джерелом робочих мiсць, що призведе до концентраци трудового потенщалу саме у малому бiзнесi, вкрай важливим постае виршення питань професiйноï безпеки та охорони пращ на таких тд-приемствах.
Ввдповвдальтсть за органiзацiю проведення профшактичних заходiв, спрямованих на усунення шшдливих i небезпечних виробничих факторiв, за-побiгання нещасним випадкам на виробнищш, про-фесiйним захворюванням та шшим випадкам за-грози життю або здоров'ю пращвнишв покладаеться на служби охорони пращ пiдприемства.
Загальна кшькють пращвнишв служб охорони пращ за вама видами економiчноï дiяльностi за пе-рiод 2011-2015 рр. скоротилася на 1,5 тис. осiб. У промисловосп скорочення кшькосп працiвникiв служб охорони пращ виявилося значно бшьшим -3,3 тис. осiб (рис. 3).
Регюнальний аспект зниження кшькосп пращвнишв служб охорони пращ свщчить, що зниження по-
шшзащя повиря j['J
барометрпчнпп тпск |
неюшзукга електромагштш поля та вппромшювання ' ^
10 8
¡ошзукга вппромшювання н
осв1тлення
0.9 1 1.6
1.1
бшлопчш факторп | ((j в1бращя (локальна, загальна) важисть пращ юллчш факторп мжроюпмат напружешсть пращ впробнпчпп шум, ультразвук, ¡нфразвук
Усього
13.3
15.8
10.2
16.8
20.3
26.0
35.3
' Усього за Bcisia видами еконоипчно! Л1ЯЛЬН0ст)
1 Промпсловкть
Рис. 2. Питома вага пращвнишв, зайнятих в умовах перевищення ппешчних HopMaraBiB
за шкiдливими факторами у 2015 р.
27
26.4
25.5
14.0
К
I__
9.7
1.9
_L_L
13.6
8.9
2.1
1.0
ю.:
7.4
1.2
0.4
2011 2013
ЕЗ Усього
□ Промисловють
^Добувна промисловють i розроблення Kap'epiB
□ з них добування кам'яного та бурого вугшля ИПереробна промислов1сть
2015
Рис. 3. Облiкoвa кшьшсть пращвнишв служб охорони пращ, тис. oci6
казника у 2015 р. порiвняно з 2013 р. вадбулося у двох областях: Донецькш - 1,4 та Луганськш - 0,9 тис. оаб.
Облшова кшькють пращвнишв служб охорони пращ у розрахунку на 1 тдприемство становить 1,2 (у промисловосп 1,5) особи i не змшювалася протягом 2011 -2015 рр. За окремими видами промисловоï дыль-носп зросла кшьшсть пращвнишв служб охорони пращ на 1 тдприемство, зокрема, у вугшьнш галузi -6,9 оаб у 2015 р. порiвняно з 4,6 осiб у 2013 р.; у ви-робництш коксу та нафтоперероблент - 6,2 проти
2.7 особи, металургiйному виробництш - 2,2 проти
1.8 особи.
Завдання i функци служб охорони прат тдпри-емств, визначет Законом Украши «Про охорону прат» та Типовим положенням про службу охорони пращ передбачають перш за все опрацювання ефек-тивноï системи управлiння охороною пращ на тдпри-емствi та сприяння удосконаленню дiяльностi у цьому напрямку кожного структурного пiдроздiлу i кожного пратвника.
На виконання своïх функцш служба охорони пращ разом з шшими пiдроздiлами пiдприемства роз-робляе комплекст заходи для досягнення встановле-них нормативiв та тдвищення юнуючого рiвня охорони працi, плашв, програм полiпшення умов пращ запоб^ання виробничому травматизму, професш-ним захворюванням, надання оргатзацшно-мето-дичноï допомоги у виконанш запланованих заходiв.
Аналiз та ощнка впливу шшдливих факторiв та факторiв ризику в процесi трудовоï дiяльностi свщ-чать, що бшьшють зайнятих у шшдливих умовах пращ у промисловосп зазнають поеднану дто деш-лькох шшдливих чиннишв, вплив яких посилюеться тяжшстю i напружетстю працi, значним психоемо-цiйним навантаженням. Така ситуатя тдтверджу-еться результатами атестацл робочих мiсць за умовами пращ, яка проводиться один раз на п'ять рошв. Проте слад зазначити, що ця робота проводиться не в повному обсяз^ i за даними статистики за перюд 2011-2015 рр. атестащю проведено на 95,1% тдпри-емств промисловосп. Причинами непроведення ате-стацiï за умовами пращ е оргашзатйно-техтчш та фшансов^ а також незацшавлетсть роботодавтв у з'ясувант об'ективного складу справ.
Несвоечасне проведення атестацiï не лише стри-муе реалiзацiю дiевих захода з полшшення безпеки та ппени працi зайнятих на промислових виробництвах, а й зберiгае iснуючу систему пшьг та компенсацiй за умовами пращ що не вiдповiдае настановам гiдноï працi.
Ситуацiя, що склалася з мiльгaми i комменса-щями, свiдчить про недосконалiсть системи надання пшьг i компенсацш i необхщнють ïï упоряд-кування на пiдставi атестацiï робочих мiсць за умовами пращ а також створен небезпечних робочих мiсць.
Атестатя робочих мiсць мае сприяти вияв-ленню та оцiнцi робочих мюць, на яких працiвник перебувае тд впливом шкiдливих виробничих фак-торiв. Атестацiя дае змогу пiдвищити рiвень охорони працi на пiдприемствi i е важливим засобом ре-алiзацiï державноï полiтики соцiального захисту працiвникiв, зайнятих на роботах зi шкiдливими умовами.
У перiод з 2005 по 2013 р. паралельно з проце-сом скорочення кiлькостi пращвнишв, зайнятих на роботах зi шшдливими умовами, вiдбувалося i скорочення кшькосп пращвнишв, яким встановлено пшьги та компенсацiï за умовами пращ Проте, протягом усього перюду спостережень шльшсть пра-цiвникiв, яким встановлено пшьги та компенсацп, перевищувала кiлькiсть працюючих у шк1дливих умовах у 1,14 раза, а у 2015 р. - в 1,44 раза. Зрос-тання кшькосп пшьговишв вщбулося в усiх регiо-нах Украши за винятком Донецькоï та Луганськоï областей. При цьому атестащю у 2015 р. проведено лише на 27,0% тдприемств. Це свiдчить про зрос-тання випадкiв неякiсноï атестацiï або недостовiрну статистику працюючих у шшдливих умовах працi.
В структурi одержувачiв пiльг та компенсацш майже половина (50,7% у 2009 р. та 43,0% у 2015 р.) - це пратвники, яш мають право на пенсiю за вшом на п1льгових умовах. Зниження значення показника у 2015 р. (як i багатьох iнших) обумов-лено тим, що статистичним облшом не охопленi п1д-приемства на територп, непiдконтрольнiй укра1нсь-кiй влад^ Тенденцiя скорочення к1лькост^ претендентов на пшьгову пенсiю за умовами прат спосте-рiгаеться за в«ма видами пенсiй, виняток становить збшьшення майже втричi кiлькостi працiвникiв, яш мають право на пенсiю за вислугу рок1в.
Сучасний стан безпеки та охорони прат на тдприемствах промисловосп визначаеться високим рiвнем виробничого травматизму та мрофесшноТ захворюваносп, що потребуе реалiзацiï заходiв, яш мають бути спрямованi на ощнку факторiв ризику на робочих мюяцях, визначення засобiв 1х попере-дження або нейтралiзацiï.
Динамiка виробничого травматизму, наведена у табл. 2, свiдчить про зменшення абсолютних та де-яких вiдносних показникiв кiлькостi потерпших вiд нещасних випадкiв на виробництва Проте, почина-ючи з 2014 р., зростають як абсолютний, так i вщно-сний (на 1000 працюючих) показники кшькосп дтв непрацездатносп внаслiдок нещасного випадку на виробництв^ а кiлькiсть дн1в непрацездатност^ на 1 потерпшого становить 50,2 дш, що е абсолютним максимумом за перюд з 1990 по 2016 р.
Кшьшсть дтв непрацездатносп на 1000 працюючих та на 1 потерпшого вщображае економiчнi та сощальт наслщки, як1 погiршують яшсш характеристики трудового потенцiалу та мають економiчну
складову. Середне значення показника у промисло-восп становить 31,5 дня, з перевищення у 1,5 раза у переробнш промисловосп (46,4 дня), у добувнш промисловосп у 6,5 раза - (205,1 дня), у вугшьнш галузi - в 11 разiв (355,9 дня).
За перiод 1990-2016 рр. виробничий травматизм знизився у 31,7 раза, травматизм зi смертель-ним наслiдком - у 7,4 раза. Оскшьки травматизм зi смертельним наслiдком рееструеться повшше, шж
Кiлькiсть зареестрованих професiйних захво-рювань лише за 9 мюящв 2017 р. порiвняно з анало-пчним перiодом попереднього року збiльшилася на 41,4%: у добувнш промисловосп - на 45,4%, у ви-робництв1 коксу та нафтопереробленн - на 66,7%, у виробництв1 гумових i пластмасових виробiв та ш-шо! неметалево! продукцi! - на 160% (5 до 13 скла-дених акт1в). Сдиною галуззю, де сталося змен-шення на 11,1% кшькосп зареестрованих професш-них захворювань, е металурпйне виробництво.
Висновки. Таким чином, стан безпеки та охо-рони пращ у промисловосп Укра!ни залишаеться незадовiльним та стримуе можливосп формування та розповсюдження гiдно! працi у виробничш сферi,
загальний, можна зробити висновок, що у зниженш показник1в травматизму значна роль належить фактам приховування вiд розслiдування, реестращ! та облiку частини нещасних випадк1в з тяжкими на-слiдками. На тдтвердження цього висновку можна навести ствввдношення кшькосп загиблих до кшькосп травмованих. Так, у 1990 р. на 1 смертельний випадок припадало 52,9 травмованих, у 2016 р. - на 1 смертельний випадок було 11,1 травмованих.
що уповшьнюе процеси евро1нтеграцп у сферi працi. Полiпшення показникiв безпеки охорони пращ та насладив несприятливих умов пращ (виробничого травматизму та профзахворюваносп) вiдбуваеться не за рахунок створення нових безпечних робочих мiсць, а через скорочення виробництва, а техшка, технологiчнi процеси, основн фонди, техшчне об-ладнання тощо залишаються застаршими.
Система пiльг та компенсацiй недосконала, вона не носить профiлактичного характеру для здоров'я працюючих у несприятливих умовах пращ. Перевищення кшькосп працюючих, як1 одержують пiльги та компенсацл над кiлькiстю працюючих у несприятливих умовах пращ е доказом наявносп ть
Таблиця 2
Динамжа виробничого травматизму в Укра'lнi_
Роки
1990 1995 2000 2005 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Кшьшсть потерпi-
лих вiд нещасних
випадк1в з втратою
працездатностi на 1 чи бшьше робо-
чий день, тис ос16 139,6 80,5 34,3 21,2 12,2 10,9 10,1 8,5 5,0 4,3 4,4
з них з1 смертель-
ним наслвдком,
ос16 2640 2100 1239 1088 644 685 623 538 548 375 357
К1льк1сть потерпi-
лих на 1000 працю-
ючих, ос16 6,2 4,5 2,6 1,8 1,2 1,1 1,0 0,9 0,6 0,6 0,6
К1льк1сть потерпi-
лих з1 смертельним
наслщком на 1000
працюючих, ос16 0,117 0,116 0,095 0,084 0,056 0,058 0,057 0,050 0,043 0,040 0,045
К1льк1сть дн1в не-
працездатностi, тис 3182 2122 769 492 444 412 364 201 212 222
На 1000 працю-ючих 140,7 118,2 65,7 47,4 43,3 39,9 38,6 22,4 26,3 28,3
К1льк1сть дн1в не-
працездатностi на 1 потерпшого 22,8 26,4 36,3 40,2 40,7 41,0 42,6 40,4 47,7 50,2
Сп1вв1дношення к1-
лькост1 загиблих
до кшькосп трав-
мованих 52,9 38,3 27,7 19,5 18,9 15,9 16,2 15,8 9,1 11,4 11,1
Складено за: Стат. щорiчник Укра!ни за 2015 рiк, Стат Бюлетень «Травматизм на виробнищга у 2016 р.».
ньових ввдносин при призначеннi пшьг. Не становиться m перед ким завдання з розв'язання проблем у цш сферi m у техтчному, нi в економiчному, m у правовому полi. Система управлiння охороною працi потребуе модернiзацiйних змш. Обов'язки i роботодавця, i пращвника в законодавствi про охо-рону працi виписат обмежено, а саме система уп-равлiння охорони пращ не вписана у загальну систему управлшня виробництвом, роль служби охорони працi е приниженою. В проект Трудового кодексу не скасовано щ недолiки та не мютяться пра-вовi положения з запровадження гiдноï працi.
Приховування нещасних випадшв на виробни-щи посилилось, але протидiï цим процесам не мае через що залишаються незахищеними пратвники, якi втратили здоров'я, та 1х сiм'ï.
Соцiально-економiчиi наслщки роботи у несприятливих умовах пращ обумовлюють негатив-ний вплив на кiлькiснi та яшст характеристики трудового потенщалу промисловостi. Збшьшення кшькосп та покращення якосп робочих мiсць з гiдними умовами пращ сприяють тдвищенню якосп людсь-кого життя через зниження втрат працездатностi, здоров'я i життя на робочих мюцях тдприемств, що посилюе можливосп збереження та розвитку трудового потенщалу, формування умов запровадження гiдноï працi.
Узагальнюючи результати до^дження умов та безпеки трудовоï дiяльностi, слiд визнати, що ком-плексне розв'язання проблем у сферi охорони пращ, формування сучасного безпечного та здорового ви-робничого середовища, потребуе переосмислення концептуальних засад управлiння охороною працi з орiентацiею на норми €С та урахуванням сучасного стану i перспектив розвитку нацiональноï еконо-мiки.
З метою покращення якосп трудового потенщ-алу, зниження втрат здоров'я i запровадження гiдноï пращ у промисловосп необидно передбачити та ре-алiзувати так заходи:
прискорити розробку та прийняття КМУ новоï Концепцiï управлiння охороною та безпекою пращ, яку передбачено в Плат дш чинного Уряду;
внести змши та доповнення до Закону Украши «Про охорону пращ» щодо конкретизацп обов'язшв та вiдповiдальностi роботодавця за якютю управ-лiння охороною пращ, а пращвника - за додержання вимог охорони працi.
включити до проекту Трудового кодексу Украши положення, що регламентують запровадження та укрiплення гiдноï працi в системi сощально-тру-дових та виробничих вадносин;
виписати в прiоритетних напрямах проекту Стратегiï розвитку промисловосп на перюд до 2030 року положення з запровадження гiдноï пращ, а також безпеки та охорони пращ;
удосконалити державне управлшня охороною пращ через реформування державних оргатв управлшня охороною пращ;
удосконалити систему державного нагляду i громадського контролю за додержанням вимог зако-нодавства з охорони пращ iз залученням соцiальних партнерiв та органiзацiй громадянського суспшьс-тва;
створити умови для координацп дiй та вщпо-вщних фiнансових ресурсiв усiх державних структур, профспшок та органiзацiй роботодавщв;
пiдвищити рiвень вiдповiдальностi роботодав-щв за створення безпечних i здорових умов пращ, своечастсть подання достовiрноï iнформацiï про стан охорони прат на тдприемствах;
тдвищити рiвень наукових i науково-техтч-них дослiджень у сферi охорони працi, координацiï науково-технiчноï дiяльностi у цiй сферi та забезпе-чення впровадження в практику позитивних резуль-тапв такоï дiяльностi;
розробити та впровадити сучаснi технологiй, новгтт методики навчання галузевих стандартiв освгти, видання навчальних програм, п1дручник1в, доваднишв, навчально-методичних та навчально-на-очних поибнишв, електронних засобiв навчання, призначених для вдосконалення системи пiдготовки фахiвцiв у сферi охорони працi, зокрема тих, яш ви-конують роботи пiдвищеноï небезпеки та роботи, де е потреба у професшному доборi;
оновити Нацюнальний профiль безпеки та riri-ени працi;
п1двищити рiвень культури безпеки працi, ак-тивiзацiï ефективного обмiну знаннями про засоби й передову практику в сферi безпеки та ппени працi шляхом поширення iнформацiï серед ключових за-щкавлених сторiн;
забезпечити формування вiдповiдального став-лення працiвникiв до особистоï безпеки та безпеки оточуючих, а також до виробничого середовища та навколишнього природного середовища;
посилити ствробпництво у сферi безпеки та ri-гiени працi з мiжнародними органiзацiями, зокрема ACSH (Консультативний комгтет з безпеки та гiгi-ени працi), EU-OSHA (Свропейське агентство з безпеки i г ппени пращ), SLIC (Комггет старших ш-спекторiв працi), PEROSH (Об'еднання европейсь-ких дослiджень з питань безпеки i ппени працi), SCOEL (Науковий комiтет зi значень ГДК), EURO-FOUND (Свропейський фонд полiпшення умов життя i пращ), EUROSTAT (статистичне бюро €С).
Намрями модальших дослщжень пов'язанi з визначенням концептуальних засад реформування системи управлшня охороною пращ на основi ризик орiентованого тдходу з запровадженням нацiональ-них цшей сталого розвитку (зокрема Цiлi 8), страте-гiчних напрямiв промисловоï полпики, наявного со-цiального i трудового потенщалу.
Л^ература 1. Мiжнародний пакт про економiчнi, соща-льнi i культурн права. URL: http://zakon3.rada.gov. ua/laws/show/995_042. 2. Травматизм на виробниц-твi у 2016 р. Статистичний бюлетень. Ки1в, 2017. 105 с. URL: https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/ kat_u/ publzdorov_u.htm. 3. Наявшсть i стан основних за-собiв за видами економiчноl дiяльностi (КВЕД-2010) за 2016 рш. URL: https://ukrstat.org/uk/opera tiv/operativ2013/ibd/nsoz/nsoz16_u.htm. 4. Регшна-льне управлiння охороною пращ: монографiя / Амоша О.1., О.Ф. Новiкова, В.1. Крот та ш.; НАН Укра1ни, 1н-т економiки пром-сп. Донецьк, 2000. 244 с. 5. Людський потенцiал:механiзми збере-ження та розвитку: монографiя / НАН Укра1ни, 1н-т економiки пром-сп / О.Ф. Новiкова, О.1. Амоша, В.П. Антонюк та iн. Донецьк, 2008. 468 с. 6. Управ-лшня людським та соцiальним розвитком у регю-нах Укра1ни: монографiя / О.Ф. Новiкова, О.1. Амоша, Л.В. Шаульська та iн.; НАН Украши, 1н-т економiки пром-сп. Донецьк, 2010. 488 с. 7. Сталий розвиток промислового регiону: соцiальнi аспекти / О.Ф. Новшова, О.1. Амоша, В.П. Антонюк та ш; НАН Укра1ни, 1н-т економiки пром-сп. Донецьк, 2012. 534 с. 8. Сощальний потенщал сталого розвитку: шновацшш механiзми формування та вико-ристання: монографiя / О.I.Амоша, О.Ф. Новшова,
B.П. Антонюк, Ю.С. Залознова та ш.; НАН Укра1ни, 1н-т економши пром-сп. Донецьк, 2014. 478 с. 9. Залознова Ю.С. Соцiоекономiчний розвиток Украши в контекст! глобальних i нацiональних виклишв / Ю.С. Залознова; НАН Украши, 1н-т економши пром-сп. Ки1в, 2014. 336 с. 10. Здановський В.Г., О.В. Цибульська Про деяк аспекти удосконалення системи охорони пращ в Укра1ш. Проблеми охорони прац в Украгни. 2017. Вип. 33. С.3-14. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pop_2017_33_3. 11. Кун-дieв Ю.1., Нагорна А.М., Добровольський Л.О. Програма виробничого травматизму в глобальному вимiрi та стан в Укра1ш. Укр. Ж.з. пробл. Мед. Працг. 2009. №1. С. 3-8. 12. Лисюк М.О. 1нспектування та адмшстрування в сферi охорони пращ в Украшг Проблеми охорони прац в УкраШ. 2016. Вип. 31.
C.82-87. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pop_2016 _31 _12. 13. Левкин Н.Б. Предотвращение аварий и травматизма в угольних шахтах Украины. Донецк: Донбасс, 2002. 392 с. 14. Новак 1.М., Котова Н.1. Формування сучасно! системи професшно! безпеки та охорони пращ в Украшг Демографiя та соцiальна полпика. 2011. №1(15). С.110-117. 15. Новак И.Н. Причинение вреда «в определенных пределах». Зеркало недели. №1149, 24-30 июня 2017. URL: https://zn.ua/macrolevel/prichinenie-vreda-v-opredelen nyh-predelah-252382_.html. 16. Новжова О.Ф., Логачова Л.М. Сощальний потенщал розвитку промисловосп Укра1ни: методолопчш аспекти, чинники активiзацil. Економжа промисловостг. 2017. № 3
(79). С. 114-129. 17. TaipoBa Т.М. Проблеми пи-тання охорони працi в Украшг Проблеми охорони пращ в УкраШ. 2016. Вип. 32. С. 3-15. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pop_2016_32_3. 18. Ткачук К.Н., Зеркалов Д.В. Охорона пращ та безпека жит-тeдiяльностi у концепцл розвитку людини. Проблеми охорони пращ в УкраШ. 2013. Вип. 26. С.32-44. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pop_2013_26_7. 19. Умови пращ найманих пращвниив у 2015 р. Статистичний бюлетень. Кшв: Державна служба статистики, 2016. 33 с. URL: https://ukrstat.org/uk/ druk/_publicat/kat_u/publ11_u.htm. 20. Профилактика виробничого травматизму та професшних за-хворювань за 9 мюящв 2017 року URL: http:// www.fssu.gov.ua/fse/coritrol/niaia/uk/publishyarticle/ 951827. 21. Про затвердження Загальнодержавно! сощально! програми полiпшення стану безпеки, ппени працi та виробничого середовища на 20142018 роки: Закон Украши. URL: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/178-18. 22. Про затвердження бюджету Фонду сощального страхування Украши на 2017 рш: Постанова КМУ вад 1 березня 2017 р. URL: http ://zakon3 .rada.gov.ua/laws/show/104-2017-%D0%BF. 22. Програма гадно! працi МОП для Украши на 2016-2019 роки URL: http://www.ilo.org/ wcmsp5/groups/public/—europe/—ro-geneva/—sro-bud apest/documents/genericdocument/wems_470684.pdf.
Новжова О. Ф., Логачова Л. М. Формування умов гщноТ пращ при подоланш виробничих не-безпек у промисловосп УкраТни
Визначено основш проблеми охорони працi у промисловосп, дослiджено падходи та механiзми щодо забезпечення безпеки трудово! дiяльностi як ключового компоненту гадно! працi.
Проаналiзовано сучасний стан умов працi та со-цiально-економiчнi наслiдки, обумовлен несприят-ливими умовами працi, впливом шкадливих та не-безпечних факторiв, виробничим травматизмом. Обгрунтовано вплив соцiально-економiчних насладив роботи у несприятливих умовах пращ на кшь-кiснi та якюш характеристики трудового потенцiалу промисловосп.
Розроблено пропозищ! та рекомендащ! щодо активiзащl соцiального i трудового потенщалу промисловосп через подолання негативних явищ, обу-мовлених несприятливими умовами пращ, та розба-лансуванням мiж економiчною ефектившстю та со-щальною результативнiстю заходiв з охорони пращ.
Ключовi слова: охорона пращ, умови пращ, безпека та ппена пращ, трудовий потенцiал, сощальний потенщал промисловосп.
Новикова О. Ф., Логачева Л. Н. Формирование условий достойного труда при преодолении производственных рисков в промышленности Украины
Выявлены основные проблемы охраны труда в промышленности, исследованы подходы и механизмы обеспечения безопасности трудовой деятельности как ключевого компонента достойного труда.
Проанализированы показатели, характеризующие состояние условий труда и производственной безопасности на промышленных предприятиях Украины. Выявлены разнонаправленные тенденции изменения численности занятых в неблагоприятных условиях труда и работников, которые имеют право на льготы и компенсации за работу во вредных и опасных условиях труда.
Показан высокий удельный вес штатных работников, занятых во вредных условиях труда на предприятиях промышленности с дифференциацией по разным отраслям промышленности. По результатам анализа динамики численности работников промышленности, занятых в условиях превышения гигиенических нормативов по опасным факторам, установлено, что наибольшее влияние оказывают производственный шум, ультразвук, инфразвук, микроклимат, тяжесть и напряженность труда.
Проанализированы показатели гендерной составляющей занятых в неблагоприятных условиях труда, обоснована необходимость проведения ген-дерно-чувствительной политики улучшения состояния безопасности и гигиены труда в отраслях повышенного риска.
Проанализировано влияние социально-экономических последствий работы во вредных и опасных условиях труда на количественные и качественные характеристики трудового потенциала промышленности.
Разработаны предложения и рекомендации по активизации социального и трудового потенциала промышленности через преодоление негативных явлений, обусловленных неблагоприятными условиями труда и разбалансированием экономической эффективности и социальной результативности мероприятий по охране труда.
Ключевые слова: охрана труда, условия труда, безопасность и гигиена труда, трудовой потенциал, социальный потенциал промышленности.
Novikova O., Logacheva L. Formation of decent work conditions in overcoming industrial hazards in Ukrainian industry
The main problems of labor protection in industry have been revealed, approaches and mechanisms of ensuring labor safety as a key component of decent work have been explored.
The indicators characterizing the condition of working conditions and industrial safety at industrial enterprises of Ukraine are analyzed. Multidirectional trends in the number of employed in unfavorable working conditions and workers who are entitled to benefits and compensation for work in harmful and dangerous working conditions are revealed.
It shows a high proportion of full-time employees employed in harmful labor conditions at industrial enterprises with differentiation in different branches of industry. Based on the results of the analysis of the dynamics of the number of industrial workers employed in excess of hygienic standards for hazardous factors, it was found that the greatest influence is produced by industrial noise, ultrasound, infrasound, microclimate, severity and labor intensity.
The indicators of the gender component of the employed in unfavorable working conditions are analyzed, the necessity of carrying out a gender-sensitive policy for improving the state of occupational safety and health in high-risk industries is substantiated.
The influence of social and economic consequences of work in harmful and dangerous working conditions on the quantitative and qualitative characteristics of industrial labor potential is analyzed.
Proposals and recommendations have been developed to enhance the social and labor potential of industry through overcoming negative phenomena caused by unfavorable working conditions and the imbalance of economic efficiency and social effectiveness of labor protection measures.
Keywords: labor protection, working conditions, safety and health, labor potential, social potential of industry.
Oraira HagiMmra go pegaKmï 15.01.2018 npHHHHTO go gpyKy 30.01.2018
