CC BY
22
УДК 331.101.3:338.45 doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2018.03.093
Ольга Федор1вна Новжова,
д-р екон. наук, проф.
E-mail: novikovaof9@gmail.com;
Людмила Миколш'вна Логачова,
канд. екон. наук, доцент 1нститут економ1ки промисловостi НАН Укра!ни 03057, Укра!на, м. Кш'в, вул.. Желябова, 2 E-mail: luda.logachova@gmail.com
СОЩАЛЬШ ГАРАНТП ПРАЦ1ВНИКАМ ПРОМИСЛОВОСТ1 ЗА УМОВАМИ ПРАЦ1
У статт розглянуто д1ючу систему пшьг i компенсацш пращвникам, зайнятим у шкщ-ливих i небезпечних умовах пращ на пщприемствах промисловостi. Визначено основш проблеми управлiння професiйними ризиками, виявлено недолiки дшчо! системи пiльг i компенсацiй. Вiдзначено вiдсутнiсть надiйних критерпв i методiв оцiнки впливу умов пращ на здоров'я пращвниюв i тривалiсть перiоду трудово! дiяльностi.
Проан^зовано показники, що характеризують стан умов пращ у промисловоси, виявлено тенденщю до зменшення чисельностi зайнятих у шкiдливих i небезпечних умовах пращ при одночасному зростанш питомо! ваги ще! категори в облшовш кiлькостi штатних працiвникiв. На пщприемствах промисловост вiдзначено зростання питомо! ваги зайнятих в умовах перевищення ппешчних нормативiв за такими факторами, як мжро^мат, вироб-ничий шум, ультразвук, шфразвук, хiмiчнi фактори, важкiсть i напруженiсть працi.
Виявлено стiйку тенденщю перевищення кшькост працюючих, яким встановлеш пiльги i компенсащ! за умовами пращ, над кшьюстю зайнятих у шкщливих i небезпечних умовах.
Встановлено, що найбшьш вагомою пiльгою е право на дострокову пенаю. Проаналь зовано обсяги фшансових ресурсiв Пенсiйного фонду Укра!ни, що надiйшли вiд тдпри-емств на виплату дострокових пенсш, а також витрати на щ цiлi коштiв Державного бюджету Украши.
Обгрунтовано необхiднiсть формування професшних пенсiйних фондiв з метою збе-реження соцiальних гарантiй охорони пращ пращвникам промисловостi, зайнятим у не-сприятливих умовах працi.
Ключовi слова: промисловють, соцiальнi гаранта, охорона пращ, безпека та гшена працi, пшьги та компенсащ!, професiйний ризик, професшш пенсiйнi фонди.
JEL: J 26; J 28; J 81; H 55; O 15
СОЦ1АЛБНО-ЕКОНОМГЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1
Реформування системи управлшня охороною працi потребуе вдосконалення науково-методичного забезпечення ан^зу й оцiнки виробничо! безпеки та професш-ного ризику, модершзащ! системи пiльг та компенсацш за умовами працi на пiдставi ризик-орiентованого пiдходу. Професiйнi
ризики, що супроводжують трудову дiяль-нiсть у несприятливих умовах працi, сьо-годш е об'ективною реальнiстю, тому за-стосування ризик-менеджменту у сферi охорони пращ стае дед^ бiльш актуаль-ним.
© О. Ф. Нов!кова, Л. М. Логачова, 2018
Модершзащя системи управлшня умовами та охороною працi на основi ощн-ки й управлшня професшними ризиками е надзвичайно складним завданням, вирь шення якого можливе в результатi здшс-нення комплексу взаемопов'язаних заходiв правового, економiчного, медичного, орга-нiзацiйно-технiчного характеру. Вагомшть проблеми й усвiдомлення И масштабiв для подальшого розвитку сощального i трудового потенцiалу кра!ни пiдтверджуе той факт, що майже 30% найманих пращвниюв працюють в умовах, яю не вiдповiдають саштарно-ппешчним вимогам, що е поте-нцшним джерелом виробничого ризику. Особливо! ваги набувае проблема управлшня професшними ризиками у промисло-воси, осюльки серед найманих працiвникiв кожен четвертий працюе у промисловостi. 1з загально! кiлькостi працiвникiв, зайнятих на роботах зi шкiдливими умовами працi, за окремими видами економiчно! дiяльнос-т понад 75% становлять працiвники про-мисловостi.
1снуюча система пiльг та компенса-цiй за роботу в несприятливих умовах не спонукае керiвникiв пiдприемств полшшу-вати умови пращ. У першу чергу це вщбу-ваеться через вщсутшсть залежностi змен-шення витрат на пiльги та компенсаци вiд обсягiв коштiв, вкладених роботодавцем у безпеку та здоров'я пращвниюв. Слабким мiсцем у системi охорони працi е атестацiя робочих мшць за умовами працi. Склалася парадоксальна ситуацiя: кiлькiсть пращвниюв, яким встановлено хоча б один iз ви-дiв пiльг та компенсацш за роботу зi шюд-ливими та важкими умовами пращ, майже у 1,5 раза перевищуе юльюсть працюючих у несприятливих умовах.
1з загально! кiлькостi працiвникiв, яким встановлено хоча б один iз видiв пiльг та компенсацiй за умовами пращ, майже половина (50,7% у 2009 р. та 43,0% у 2015 р., 36,5% у 2017 р.) - це пращвники, яю мають право на пенаю за вшом на пшь-гових умовах.
Традицiйнi пiдходи та компенсаторш механiзми вирiшення проблем забезпечен-ня безпеки та гiгiени працi, зниження чи швелювання впливу на пращвниюв несприятливих та шкiдливих умов пращ ре-алiзуються через законодавчо встановлеш соцiальнi гарантi! за умовами пращ, проте виршення проблеми збереження життя, здоров'я та працездатностi в процес тру-дово! дiяльностi потребуе суттевих змш у пiдходах, методах i засобах управлiння професiйними ризиками на кожному робо-чому мющ. Це обумовлюе необхiднiсть дослiдження сучасних профiлактичних та компенсацiйних механiзмiв в управлшш охороною працi, виявлення можливостей полiпшення умов та безпеки пращ у про-мисловостi як чинника активiзацi! сощаль-ного потенцiалу промисловоси.
Проблеми забезпечення безпеки й охорони пращ на тдприемствах Укра!ни знайшли вiдображення в наукових публ> кащях багатьох вiдомих в Укра!нi фахiвцiв. Основнi результати вiтчизняних та заруб> жних наукових дослiджень у сферi забезпечення безпеки та ппени працi пов'язанi з визначенням концептуальних засад управ-лiння охороною пращ, особливостями реа-лiзацi! соцiально! пол^ики у трудовiй сфе-рi, подальшим удосконаленням механiзму економiчного стимулювання роботодавщв до створення безпечних умов пращ на ви-робництвi та розвитком системи сощального страхування.
Зазначеш питання висвiтлено у пра-цях О. Амошi, В. Антонюк, В. Зданов-ського, I. Новак, К. Ткачука [1-10] та iн.
Теоретико-методолопчш засади уп-равлiння охороною пращ на державному, регюнальному рiвнях i рiвнi пiдприемств, проблеми вдосконалення економiчних ме-тодiв управлiння охороною пращ, плану-вання заходiв щодо охорони пращ, досль дження професiйних ризиюв у контекстi !х попередження, страхування та необхщнос-тi компенсацiйних заходiв викладено в мо-нографi! [1].
Проблеми забезпечення безпеки на виробництв^ умов та охорони пращ як складово! штегрально! характеристики якостi життя населення висв^лено в колек-тивнiй монографн [2]. Прогресивнi пiдходи до формування нового концептуального пiдходу до управлшня охороною працi в Укра!ш, принципи та напрями забезпечення професшно! безпеки працюючих, пщхо-ди до впорядкування системи пiльг i ком-пенсацiй за умовами пращ вщображено в колективнiй монографи [3].
Визначенню соцiальних аспектiв ста-лого розвитку промислового регiону, кон-цептуальних засад взаемозв'язку та взае-мообумовленост сощально-трудово! сфери i сталого розвитку, розкриттю особливого значення гщно! пращ як чинника сталого розвитку присвячено колективнi монографи [4; 5]. Авторами статт [9] запропонова-но чинники активiзацi! трудового потенщ-алу промисловостi.
Основи теори та методологи оргаш-зацн системи обов'язкового сощального страхування, iсторичнi, економiчнi, шсти-туцшш передумови й умови формування даного виду сощального захисту викладено в численних працях вiдомого фахiвця з пи-тань працi В.Д. Ро!ка [11-14]. За результатами дослщження моделей пенсiйного забезпечення (вщ патерналштсько! до стра-хово!) В.Д. Ро!к пропонуе вирiшувати проблему дострокових пенсш за роботу у шк> дливих умовах працi шляхом створення професшних пенсiйних систем з урахуван-ням видiв i рiвнiв професiйних ризикiв.
Соцiальнi й швестицшш аспекти недержавного пенсiйного забезпечення та перспективи впровадження накопичуваль-но! пенсшно! системи, професшних i кор-поративних пенсiйних фоцщв розглянуто в роботах [15; 16].
Формуванню сучасно! системи професшно! безпеки, обгрунтуванню актуаль-ностi впровадження ризик-орiентованого пiдходу присвячено статтi 1.М. Новак
[7; 8].
Представленi в сучаснш науковiй ль тературi результати дослщжень проблем охорони працi, безпеки та гшени трудово! дiяльностi охоплюють пiдходи до формування системи управлшня охороною пращ, науково-методичне забезпечення аналiзу й ощнки виробничо! безпеки та професшно-го ризику. Проте залишаеться недостатньо опрацьованим питання необхщност та до-статностi пiльг i компенсацiй за роботу у шкщливих умовах працi, !х вiдповiдностi рiвню професiйного ризику на робочому мшщ.
Метою статтi е визначення основних проблем реалiзацi!' системи соцiальних га-рантiй у сферi охорони пращ на пщприемс-твах промисловостi й обгрунтування про-позицiй щодо вдосконалення пiльгового пенсiйного забезпечення робiтникiв, як працюють у шкiдливих та важких умовах працi.
В Укра!нi на концептуальному рiвнi продовжуе застосовуватися успадкована вiд радянських чаав концепцiя "нульового ризику" ("абсолютно! безпеки"), яка вико-ристовуе гiгiенiчнi нормативи як основний шструмент оцiнки впливу шкiдливих ви-робничих факторiв на здоров'я пращвниюв та встановлення пшьг i компенсацiй за роботу в небезпечних i шкiдливих умовах пращ, як сощальних гарантiй у сферi охорони працi. Практика довела неефектив-нiсть концепцi! "нульового ризику" через неможлившть забезпечити безумовне до-тримання нормативних значень факторiв ризику, що призвело до появи складно! та часом неадекватно! умовам працi системи пшьг i компенсацiй.
Встановленi законодавчо сощальш гарантi! у сферi охорони пращ за^плюва-ли компенсацiйний пщхщ до втрати здоров'я та працездатност працюючих у шк> дливих умовах пращ, що через вщсутшсть адекватно! оцiнки професiйного ризику на робочому мющ призвiв до змши фшансо-вих потокiв iз превентивних заходiв, фь нансування яких здшснюеться роботодав-цем, до витрат, яю покриваються за раху-
нок кошив державного бюджету та фоцщв сощального страхування. Перехiд до ново! концептуально! моделi управлiння охоро-ною пращ потребуе ретельного аналiзу ре-алiзацi! соцiальних гарантiй працiвникам, !х економiчно! ефективностi та соцiально! справедливость
Тривалий час в Укра!нi спостерша-еться тенденцiя перевищення кiлькостi оаб, яким встановлено хоча б один iз видiв
пiльг та компенсацш, над кiлькiстю пра-цюючих в умовах, яю дають право на пшь-ги та компенсацi!.
Усталена тенденцiя до зменшення чисельностi зайнятих у важких та шюдли-вих умовах пращ супроводжуеться одно-часним тдвищенням !х питомо! ваги в об-лiковiй кiлькостi штатних пращвниюв (рис. 1).
1нформацш за 2015 та 2017 рр. наведено без урахування тимчасово окуповано!' територи АР Крим, м. Севастополя та частини зони проведения ООС.
Рис. 1. Динамта к\лькост\ пращвниюв, як\ мають право на тльги та компенсацп заумовами прац (складено за джерелами [17, с. 6-7, 22-23; 20, с. 3, 14])
За перюд з 2005 по 2017 р. кшьюсть пращвниюв, яю працюють в умовах, що не вщповщають саштарно-гшешчним нормам, зменшилася в 1,9 раза.
Питома вага працюючих у шюдливих умовах до облшово! юлькост штатних пращвниюв постшно зростала (з 23,4% у 2000 р. до 29,5% у 2013 р.), зменшившись до 28,4% у 2017 р. У статистичних даних за 2015 р. не враховано кшьюсть працюючих на пщприемствах, яю розташоваш на тери-
торil, непiдконтрольнiй украшськш владi. Перерахування даних за 2015 р. порiвняно з ранiше опублжованими уможливлюе бiльш коректне порiвняння показниюв.
Особливо! ваги набувае проблема за-безпечення безпеки та гiгiени пращ у про-мисловостi, оскiльки серед найманих пра-цiвникiв кожен четвертий працюе у про-мисловостi. Кшьюсть пращвниюв промис-ловостi, якi працюють в умовах, що не вщповщають саштарно-гшешчним нормам,
зменшилася за 2005-2017 рр. майже у 2 рази. Розподш пращвниюв, зайнятих на роботах зi шкiдливими умовами працi, за окремими видами економiчно! дiяльностi свiдчить, що понад 75% становлять пра-щвники промисловостi. Так, питома вага пращвниюв промисловостi вiд загально! кiлькостi пращвниюв, зайнятих у шюдли-вих умовах, становила у 2005 р. 76,3%, у 2017 р. - 73,7%. Зниження цього показника у 2017 р. порiвняно з попередшми роками не вщображае реального полшшення умов пращ у промисловоси, а е наслщком iнших
процесiв, зокрема втрати частини промис-лового потенцiалу на окупованш частинi Донбасу. Майже двократне скорочення ю-лькостi працiвникiв промисловоси, зайнятих на роботах зi шкiдливими умовами працi, за 2005-2017 рр. не позначилося зниженням !х питомо! ваги в облiковiй ю-лькостi штатних працiвникiв, яка залиша-еться достатньо високою i становить 34,1% у 2015 р. Динамшу юлькост зайнятих на роботах зi шкiдливими умовами працi у промисловост наведено на рис. 2.
1нформацш за 2015 та 2017 рр. наведено без урахування тимчасово окуповано!' територй' АР Крим, м. Севастополя та частини зони проведения ООС.
Рис. 2. Динамта ктькост\ пращвниюв промисловост1, як\ мають право на тльги та компенсацИ за умовами пращ (складено за джерелами [17, с. 6-7, 22-23; 20, с. 3, 14])
Спостериаеться зростання питомо! ваги пращвниюв, зайнятих в умовах пере-вищення гшешчних нормативiв за шюдли-вими факторами (табл. 1).
Найбшьш впливовими факторами за-лишаеться мжро^мат, виробничий шум, ультразвук, шфразвук, хiмiчнi фактори, а також важюсть та напруженiсть працi. Са-
ме цi фактори характеризують виробничий ризик, управлшня яким потребуе сучасних пiдходiв до оцiнки професiйного ризику на кожному робочому мшщ, розробки та реа-лiзацi! заходiв i засобiв його знешкодження або мiнiмiзацi! та проведення цiлого комплексу профшактичних заходiв.
Питома вага пращвниюв, зайнятих в умовах перевищення г1г1етчних нормативна за шкгдливими факторами, % до обл'иково! кглькостг штатних працгвникгв 1
Показник Усього за всiма видами економiчноl дiяльностi Промисловють
2015 р. 2017 р. 2015 р. 2017 р.
Усього 26,0 28,4 35,3 34,1
iз них зайнято в умовах перевищення
ппешчних нормативiв за шкщливими
факторами:
- мiкроклiмат 10,2 12,7 16,8 16,8
- барометричний тиск 0,3 0,1 0,5 0,1
- неiонiзуючi електромагнiтнi поля та
випромшювання 0,6 0,5 0,9 0,8
- iонiзуючi випромшювання 0,8 0,6 1,0 1,0
- виробничий шум, ультразвук, шфразвук 12,6 16,1 20,3 19,8
- вiбрацiя (локальна, загальна) 2,9 3,7 3,6 3,3
- осв^лення 0,9 1,0 1,6 1,3
- iонiзацiя повiтря 0,1 0,1 0,1 0,2
- хiмiчнi фактори 9,9 11,0 15,8 15,0
- бiологiчнi фактори 1,1 0,2 0,3 0,2
- важкють працi 8,6 10,7 13,3 13,1
- напружешсть працi 10,7 12,8 14,5 14,4
1 Складено за даними джерела [17, с. 11-13].
Сучасний стан оргашзаци пращ за вщсутност наукових i проектно-конструк-торських розробок нових технологш, наяв-ностi недосконалого обладнання й управ-лiнських рiшень щодо безпечних умов працi не гарантуе стовiдсотково! безпеки працiвникам. Тому на пщприемствах для вiдшкодування впливу небезпечних i шкщ-ливих чинникiв виробництва на оргашзм людини застосовуеться система пшьг i компенсацiй.
Оцiнка стану охорони пращ на пщ-приемствi в цiлому та в його структурних пiдроздiлах зокрема базуеться на аналiзi даних атестацi! робочих мшць, паспортиза-цi! санiтарно-технiчного стану цехiв i вщ-дiлiв, результатах виконання комплексних планiв полiпшення умов пращ та саштар-но-оздоровчих заходiв, а також на динамщ показникiв виробничого травматизму i професiйних захворювань.
Результати атестаци за умовами правд становлять основу для вирiшення питань надання пенсш за вiком на пшьгових умовах, iнших пшьг та компенсацш, а також розроблення та реалiзацi! органiзацiйних, технiчних, економiчних i соцiальних захо-дiв колективного договору щодо полш-шення умов трудово! дiяльностi.
Зменшення кiлькостi пращвниюв, яким встановлено пiльги та компенсаци за умовами працi, вiдбувалося в перюд з 2005 по 2017 р. паралельно з процесом скоро-чення кiлькостi працiвникiв, зайнятих на роботах зi шкiдливими умовами. Проте протягом усього перiоду спостережень кь лькiсть працiвникiв, яким встановлено пшьги та компенсацi!, перевищувала кшь-юсть працюючих у шкiдливих умовах у 1,14 раза.
При загальному скороченнi кiлькостi пращвниюв, яким встановлено пiльги та компенсаци за умовами пращ, спостерша-
еться тенденщя зростання питомо1 ваги ще1 категорi! працiвникiв в облiковiй юлькост штатних працiвникiв. Бiльш нiж третиш штатних працiвникiв у Запорiзькiй, Луган-ськiй, Львiвськiй, Одеськiй, Полтавськiй та Рiвненськiй областях встановлено пiльги та компенсаци. У Днiпропетровськiй областi цей показник становить 44,5%, у Донецьюй - 50,5% [17, с. 27].
Виявлену неузгоджешсть динамiки кiлькостi працюючих у шкiдливих умовах та юлькост пiльговикiв за умовами працi можна було б пояснити результатами атес-
таци робочих мiсць у 2017 р. Але, як свщ-чать статистичш данi, атестацiю у 2017 р. проведено лише на 30,4% пщприемств [17].
Аналiз та оцiнка юлькост пращвни-кiв промисловостi, яким встановлено пшь-ги та компенсацИ' за умовами пращ, тд-тверджують загальну тенденцiю скорочен-ня кiлькостi пшьговиюв (рис. 3). Однак практично за весь перюд з 2005 по 2017 р. юльюсть працiвникiв промисловостс, яким встановлено пiльги та компенсацИ, пере-вищуе кiлькiсть зайнятих у шкщливих умовах у промисловостi в 1,1 раза.
1нформацш за 2015 та 2017 рр. наведено без урахування тимчасово окуповано!' територй' АР Крим, м. Севастополя та частини зони проведення ООС.
Рис. 3. Динамта ктькост\ пращвниюв, яким встановлено хоча б один iз вид\в тльг та компенсащй за роботу 3i шюдливими умовами (складено за джерелами [17, с. 22; 20, с. 14])
Бшьш детальну шформащю про роз-бiжностi мiж питомою вагою зайнятих у шкщливих умовах та питомою вагою пращвниюв промисловоси, яким встановлено пшьги та компенсащю за умовами пращ, наведено в табл. 2.
Пшьги та компенсацИ за умовами пращ встановлено майже 70% пращвникам до-бувно! промисловость У виробництвi з ви-добутку вугiлля питома вага таких пращвниюв ще вища - 82,1%, що кореспондуе з даними про питому вагу зайнятих у важких
ся м N
Х
3
Птьги та компенсацп пращвникам промисловост1 за роботу з1 штдливими та важкими умовами пращ, _% до облтово! кыькост1 працюючих 1_
Питома вага зайнятих в умо- Питома вага пращвниюв, яким встановлено хоча б один iз вцщв пшьг та компенсацш
Показник вах, що не вiдповiдають са-нiтарно-гiгiенiчним нормам
за умовами пращ
2013 2015 2017 2013 2015 2017
Усього 29,5 26,0 28,4 33,3 37,6 32,5
Утому чи^ промисловкть 35,8 35,3 34,1 38,8 38,4 36,6
Добувна промислов^ть i розроблення кар'eрiв 71,3 68,7 67,9 73,0 70,7 69,9
з них добування кам'яного та бурого вугшля 80,1 82,0 81,2 81,0 82,5 82,1
Переробна промислов^ть 27,7 29,2 27,8 30,0 31,8 29,5
виробництво харчових продукпв, напо!в i тютюнових виробiв 13,9 17,3 19,5 15,3 19,2 20,8
текстильне виробництво, виробництво одягу, шюри, виробiв зi шкiри та шших матерiалiв 8,3 9,5 11,1 8,8 10,0 11,4
виготовлення виробiв iз деревини, виробництво паперу та полiграфiчна дiяльнiсть 20,1 22,5 23,7 21,1 23,3 24,3
виробництво коксу та продуктiв нафтопереробки 59,0 58,5 61,3 63,5 63,0 65,0
виробництво хiмiчних речовин i хiмiчно! продукцп 41,0 37,2 33,4 45,7 40,8 35,7
виробництво основних фармацевтичних продукпв i фармацевтичних препаратiв 22,0 21,2 19,1 29,3 29,3 27,4
виробництво гумових i пластмасових виробiв, шшо! неметалево! мшера-льно! продукцп 27,8 26,9 29,7 29,6 28,9 31,1
металургiйне виробництво, виробництво готових металевих виробiв, ^м машин i устаткування 52,8 57,7 56,3 56,7 61,9 57,2
виробництво комп'ютерiв, електронно! та оптично! продукцп 13,6 14,7 14,4 16,2 19,5 18,6
виробництво електричного устаткування 24,8 23,7 21,0 26,0 25,2 23,4
виробництво машин i устаткування, не вiднесених до шших угруповань 21,3 25,3 21,9 22,7 27,5 24,4
виробництво автотранспортних засобiв, причетв i напiвпричепiв та ш-ших транспортних засобiв 27,0 21,5 19,4 29,4 24,1 21,0
виробництво меблiв, шшо! продукцп, ремонт i монтаж машин i устаткування 22,4 30,3 29,1 24,1 33,5 30,5
Складено за даними джерела [17, с. 23].
та шкщливих умовах i вiдображае потен-цiйний ризик, на який наражаються пра-цiвники добувно! промисловостi.
У переробнш промисловостi кожен третiй пращвник мае пiльги та компенсаци за умовами пращ. Проте при середньому значенш питомо! ваги 29,5% спостериа-ються значно вищi показники у виробниц-твi коксу та продукив нафтопереробки (65,0%), металургiйному виробництвi (57,2%), виробнищв хiмiчних речовин та хiмiчно1 продукци (35,7%). Такий стан справ вщображае наявнiсть факторiв ризи-ку у вiдповiдних промислових виробницт-вах.
Система пшьг i компенсацiй допов-нюе весь комплекс заходiв щодо охорони пращ, забезпечення безпечних i здорових умов працi на пiдприемствi. Ця система включае додатковi вiдпустки, скорочений робочий час i робочi дш, пiльгове пенсiйне забезпечення, лiкувально-профiлактичне харчування, певш доплати до заробiтно! плати. Додаткова вщпустка вiд 6 до 36 дшв мае сприяти зняттю втоми оргашзму вна-слiдок напружено! розумово! та фiзично! працi, виведенню з оргашзму токсичних i шкщливих речовин, вщновленню поруше-них функцш, а також лiквiдацi! несприят-ливих фiзiологiчних змiн в органах люди-ни.
Доплата до заробiтно! плати визнача-еться за специфiчними умовами пращ на робочих мшцях i становить 4-24% тарифно! ставки. Вона використовуеться для змщ-нення оргашзму роб^ника i пiдвищення його опору ди шкiдливих виробничих фак-торiв за рахунок полiпшення харчування та побутових умов. Це сприяе пщвищенню опiрностi органiзму робiтника ди токсичних речовин, яю можуть викликати пору-шення функци печiнки, бшкового i мшера-льного обмiну, подразнення слизових обо-лонок верхнiх дихальних шляхiв. Молоко нормалiзуе обмiннi процеси i функци орга-нiзму людини, сприяе швидшому вщнов-ленню нормально! дiяльностi всiх систем
життезабезпечення людини. Вщповщно до рекомендацiй Мiнiстерства охорони здоро-в'я Укра!ни проводиться безкоштовна ви-дача молока.
Л^вально-профшактичне харчування надаеться безкоштовно i е засобом пщвищення опiрностi органiзму людини до впливу шкiдливих виробничих факто-рiв, зниження захворюваност та запобi-гання передчасному стомленню людини. Ця пшьга надаеться працiвникам, зайнятим на роботах з особливо важкими умовами працi.
Пшьгове пенсiйне забезпечення гара-нтуеться роб^никам, якi працюють у шкiд-ливих умовах i гарячих цехах, а також за-йняи на роботах iз важкими умовами пра-цi. Воно передбачае надання пенсИ до до-сягнення пенсшного вiку i в бiльших роз-мiрах. Зниження пенсiйного вiку та стажу роботи скорочуе тривалiсть ди на робiтни-ка шкiдливих виробничих факторiв, забез-печуе ранне виведення з оргашзму накопи-чених шкщливих речовин, швидке вiднов-лення нормально! дiяльностi всiх систем життезабезпечення людини.
1з загально! кiлькостi працiвникiв, яким встановлено хоча б один iз видiв пшьг та компенсацш за умовами пращ, майже половина (50,7% у 2009 р., 43,0% у 2015 р. та 36,5% у 2017 р.) - це пращвники, яю мають право на пенсш за вшом на пiль-гових умовах. Тенденцiю скорочення кiль-коси працiвникiв, якi мають право на пшь-гову пенсiю, демонструють даш табл. 3.
Скорочення кiлькостi претенденив на пiльгову пенсiю за умовами пращ спо-стерiгаеться за вама видами пенсiй як у цшому в Укра!нi, так i в промисловоси зо-крема. Збiльшення у 2015 р. майже втричi юлькоси працiвникiв, якi мають право на пенсш за вислугу рокiв, обумовлене не-значним зростанням показника у перероб-нш промисловостi, а також тим, що у 2015 р. права на пшьгову пенсiю за вислугу роюв набули 155,1 тис. пращвниюв галузi «охорона здоров'я».
Таблиця 3
ПенсИ' за в\ком на тльгових умовах пращвниюв окремих вид\в економгчног д\яльност\ станом на 31 грудня в\дпов\дного року, тис. чол. 1
Показник 2009 2011 2013 2015 2017
За Списком № Г» 1
Усього 318,1 317,8 296,2 169,8 125,0
Промисловють 302,3 305,0 284,9 155,6 119,9
Добувна промисловють 195,5 197,7 188,8 81,8 68,0
Переробна промисловкть 100,4 96,3 85,3 64,7 42,7
За Списком № Г» 2
Усього 311,2 300,4 263,6 223,5 147,0
Промисловють 264,9 258,4 228,0 160,1 128,6
Добувна промисловють 73,4 73,8 68,1 42,3 34,7
Переробна промисловкть 155,6 150,8 128,2 90,6 70,7
!нш1 пенсй' за вжом на пшьгових умовах
Усього 49,7 46,2 36,7 33,6 24,5
Промисловють 14,8 14,1 11,1 8,1 3,5
Добувна промисловють 7,2 6,1 6,1 2,4 1,4
Переробна промисловкть 6,7 5,7 4,1 5,2 1,9
За вислугу рок1в
Усього 75,7 78,7 73,2 219,3 53,0
Промисловють 13,0 14,7 12,3 12,8 6,8
Добувна промисловють 2,4 3,9 3,1 2,5 2,0
Переробна промисловкть 9,6 9,3 8,3 9,4 4,3
Усього кшьккть прац1вник1в, яК
мають право на пенс1ю на пшьго-
вих умовах 754,7 743,1 669,7 646,2 349,5
% до облжово! кшькост штатних
пращвниюв 16,1 16,8 16,7 15,6 11,8
Кшькють пращвниюв промисловостс,
як1 мають право на пенсш на пшьго-
вих умовах 595,0 592,2 536,3 336,8 258,8
% до облжово! кшькост штатних
пращвниюв промисловост 20,9 21,5 20,9 17,7 14,3
% до загально! кшькост пращвниюв,
яким встановлено хоча б один 1з ви-
д1в пшьг та компенсацш за роботу з1
шк1дливими та важкими умовами
пращ 50,7 51,7 50,0 43,0 36,5
1 Складено за джерелами [17, с. 36; 18, с. 26; 19, с. 21; 20, с. 23; 21, с. 19].
Витрати на пшьги та компенсаци за умовами пращ належать до валових витрат на виробництво продукцп. Виплата пенсш, призначених на пшьгових умовах, здшс-нюеться за рахунок коштсв Пенсшного фо-
нду Укра!ни. Пщприемства вщшкодовують Пенсшному фонду кошти на покриття фак-тичних витрат на виплату та доставку пен-сш пращвникам, зайнятим на роботах з
особливо шкщливими й особливо важкими умовами пращ за Списком №1.
До бюджету Пенсшного фонду у 2017 р. пщприемствами на покриття фак-тичних витрат на виплату i доставку пен-сш, призначених вщповщно до пункту «а» (Список №1) частини першо! ст. 13 Закону Укра!ни «Про пенсiйне забезпечення» вщ-шкодовано 3 523 419,7 тис. грн, що складае 2,5% вщ власних надходжень Пенсiйного фонду; на покриття фактичних витрат на виплату i доставку пенсiй, призначених вщповщно до пункив «б» (Список №2), «в»-«з» частини першо! ст. 13 Закону Укра-!ни «Про пенсiйне забезпечення» пщприемствами вщшкодовано 1 759 886,3 тис. грн - 1,2% вщ власних надходжень Пенсшного фонду [22, с. 109].
Таким чином, загальна сума надхо-джень кошив вщ пщприемств на виплату пенсш за списками №1 та 2 становила 5 283,3 млн грн, що дорiвнюе 3,7% вщ власних надходжень, а з урахуванням коштiв Державного бюджету Укра!ни на фшансо-ве забезпечення пенсш, призначених за пе-нсiйними програмами, - 1,86% вiд суми дохщно! частини бюджету Пенсiйного фонду у 2017 р.
На вщшкодування виплати пенсш пращвникам, якi були безпосередньо за-йнятi повний робочий день на пщземних роботах, направляються кошти Державного бюджету Укра!ни. У 2017 р. заплановано надходження в сумi 57 056,0 тис. грн, що становить 10,4% вщ суми кошив Державного бюджету, яю направляються до Пенсшного фонду, та 2,1% вiд дохщно! частини бюджету Пенсшного фонду.
На Пенсшний фонд покладаеться обов'язок виплати нестрахових пенсiй, тому актуальним постае реформування сис-теми пшьгових пенсiй за умовами пращ. Пенсшне забезпечення осiб, якi набувають пенсшного права до досягнення встанов-леного законодавством пенсшного в^, здшснюеться iз солiдарно! системи. Це призводить до додаткового навантаження
на розподшьчу систему, обумовленого такими чинниками: по-перше, солщарна система недоотримуе певну частку внескiв унаслщок скорочення термiну !х сплати; по-друге, розмiр пiльгово! пенсп за умовами пращ зазвичай перевищуе не тшьки роз-мiр мiнiмально! пенсп, але i середньо!, через це працюючi у несприятливих умовах одержують заробiтну плату у пщвищеному розмiрi.
За таких обставин гарантований державою соцiальний захист працюючих у несприятливих умовах у виглядi пiльгового пенсiйного забезпечення цiе! категори пра-цiвникiв здiйснюеться за рахунок само-врядно! неприбутково! органiзацi! - Пенсшного фонду, фшансова система яко! фо-рмуеться виключно за рахунок внесюв ро-ботодавцiв та роб^ниюв.
Соцiальнi гаранта охорони пращ, зо-крема, пiльгове пенсiйне забезпечення працюючих у важких та шкщливих умовах, е довгостроковими державними зобов'я-заннями. З економiчно! точки зору зобов'я-зання держави щодо виплати пенсш на пшьгових умовах - це своерщний прихо-ваний державний борг. Проте солщарна пенсшна система не може вщповщати за цими боргами, оскшьки наповнення пен-сшного фонду та виплати з нього здшсню-ються за принципом страхування з урахуванням перiоду сплати внесюв та !х розмi-рiв. Раннiй вiк виходу на пенсш означае, що солщарна система недоотримае кошти для фшансування пенсшних програм i через це потребуватиме фшансових ресур-сiв.
З урахуванням вищезазначеного не-обхiдне ретельне опрацювання механiзму реального пенсiйного забезпечення ще! категорИ працюючих, в основу якого мае бути покладено оцiнювання ризику у сферi професiйно! безпеки i здоров'я, впрова-дження принципiв ризик-менеджменту в управлiннi охороною працi, постшне вдос-коналення якiсних характеристик виробни-чого середовища з урахуванням змш в ор-
гашзацп пращ та реакцп на виникнення нових вцщв ризиюв.
Реформування системи управлшня охороною пращ ¿з застосуванням ризик-ор1ентованого пщходу до забезпечення професшно! безпеки та збереження здо-ров'я пращвниюв дозволить надати нового змюту сощальним гаранпям пращвниюв та створити умови, за яких пенсшне забезпечення працюючих у несприятливих умо-вах ¿з високим р1внем виробничого ризику здшснюватиметься за рахунок професшних пенсшних програм у рамках накопичува-льного р1вня пенсшно! системи.
Створення умов для впровадження обов'язково! накопичувально! пенсшно! системи, зокрема професшних пенсшних програм, передбачено Стратепею модерш-заци та розвитку Пенсшного фонду Укра!-ни на перюд до 2020 року, схваленою роз-порядженням Кабшету М1шстр!в Укра!ни в!д 14 вересня 2016 р. № 672-р [23].
Доцшьшсть I своечасшсть запрова-дження професшних пенсшних систем на даному етат реформування пенсшно! сис-теми обумовлена прагненням частково зменшити навантаження на солщарну систему та сощальш видатки Державного бюджету Укра!ни.
Вщ запровадження професшно! пенсшно! системи оч1куються таю сощально-економ!чш наслщки:
збереження сощальних гарантш охо-рони пращ роб1тникам, як працюють у шкщливих та важких умовах пращ;
диверсифжащя витрат на достроков! пенсп м1ж Пенсшним фондом та професш-ними пенсшними фондами на перюд до досягнення особою пенсшного в1ку;
формування внутршшх швестицш-них ресурЫв у професшнш пенсшнш систем!, яка за своею природою е накопичува-льною системою з вщстроченими виплата-ми.
При розробщ правових засад ство-рення та функцюнування професшних пе-
нсшних програм доцшьно зосередити ува-гу на таких принципових питаннях:
визначення правових засад формування пенсшних актив1в I здшснення пенсшних виплат ¿з професшно! пенсшно! си-стеми;
диференщащя тариф1в вщрахувань залежно вщ виду д1яльност1, стану умов пращ, в1ку та стажу пращвниюв;
забезпечення надшного захисту прав вкладниюв й учасниюв професшно! пенсшно! системи;
застосування механ!зм!в сощального д!алогу в управл!нн! профес!йною пенсш-ною системою.
З урахуванням особливого статусу Пенс!йного фонду Укра!ни як центрального органу виконавчо! влади особливо! ува-ги потребуе збереження принципу паритет-ност! представництва стор!н соц!ального д!алогу в управл!нн! профес!йною пенсш-ною системою. З щею метою необхщне врахування таких момент!в:
посилення рол! профспшкових орга-н!зац!й у процес заснування та д!яльност! профес!йних ! корпоративних пенс!йних фонд!в шляхом надання профсп!лковим орган!зац!ям в!дпов!дних повноважень;
закршлення в колективних договорах та галузевих угодах обов'язк!в запровадження виробничих пенс!йних програм та умов створення пенсшних комюш на пщ-приемствах;
стимулювання роботодавц!в та най-маних пращвниюв до участ! у професшнш пенс!йн!й систем! шляхом зд!йснення вщ-пов!дно! податково!, швестицшно! та кад-рово! пол!тики.
Висновки. Ситуац!я, яка склалася з п!льгами ! компенсащями, св!дчить про недосконал!сть системи !х надання та не-обх!дн!сть !! упорядкування на п!дстав! атестац!! робочих м!сць за умовами прац!.
Атестащя робочих м!сць мае сприяти виявленню й ощнщ робочих м!сць, на яких пращвник перебувае п!д впливом шкщливих виробничих фактор!в. Вона дае змогу
пщвищити рiвень охорони працi на тдпри-емствi та е важливим засобом ре^зацп державно! полiтики соцiального захисту працiвникiв, зайнятих на роботах зi шкiд-ливими умовами.
У перiод з 2005 по 2017 р. паралельно з процесом скорочення кшькост пращвни-юв, зайнятих на роботах зi шюдливими умовами, вiдбувалося i зменшення юлькос-тi працiвникiв, яким встановлено пшьги та компенсаци за умовами пращ. Проте про-тягом усього перюду спостережень юль-кiсть працiвникiв, яким встановлено пшьги та компенсаци, перевищувала кiлькiсть працюючих у шкiдливих умовах у 1,14 раза.
Визнаючи, що надання пшьг i компенсацiй у тш або iншiй формi е необхщною умовою збереження здоров'я пращвниюв та забезпечення нормального процесу вщтворення робочо! сили, необ-хiдно, проте, зауважити про вщсутшсть надiйних критерпв i методiв оцiнки впливу умов пращ на працездатшсть i тривалють перiоду трудово! активностi.
Дiючi списки та перелжи затверджу-валися в рiзний час i в рiзних сощально-економiчних умовах, вони не вщобра-жають повною мiрою фактичного впливу умов пращ на пращвника. Унаслщок цього вiдсутня методична едшсть у побудовi системи пiльг i компенсацiй. Пiльги та компенсаци, надаш за рiзними списками i перелжами, оргашчно не пов'язанi мiж собою. 1снуюча нормативно-правова база надання пшьг i компенсацiй за умовами пращ дозволила створити правове поле, у якому стало можливим формування стшко! тенденци перевищення чисельност осiб, яю користуються хоча б одним видом пшьг i компенсацiй, над чисельшстю зайнятих в умовах, що не вщповщають санiтарно-гiгiенiчним нормам.
Реформування системи управлшня охороною працi на принципах ризик-орiентованого пiдходу в частит реалiзацi1 соцiальних гарантiй працюючим у важких
та шкiдливих умовах потребуе вдоскона-лення системи пiльг та компенсацш, зок-рема:
нормування за узгодженням зi сторонами соцiального дiалогу перегляду умов надання пiльг та компенсацш пращвникам вiдповiдно до ризику для безпеки i здоров'я на робочих мiсцях;
удосконалення системи експертизи за умовами пращ та забезпечення своечасного !! проведення;
удосконалення державно! статистич-но! звiтностi для об'ективного спостере-ження за реальним станом умов i безпеки пращ, виробничого травматизму, профе-сшно! захворюваностi, !х сощально-еконо-мiчних наслщюв, видаткiв роботодавцiв на заходи щодо полшшення умов та безпеки пращ.
З урахуванням масштабностi про-блеми пшьгових пенсiй за умовами пращ та недостатнього правового забезпечення для !! вирiшення слiд активiзувати дiяль-нiсть щодо розробки оргашзацшно-еконо-мiчних механiзмiв створення i функщону-вання професiйних пенсiйних фондiв, яю, з одного боку, вирiшуватимуть проблему сощального захисту працюючих у неспри-ятливих умовах працi, а з шшого - з часом матимуть уа можливостi стати потужним внутршшм iнвестицiйним ресурсом.
Подальшi науковi розвщки у сферi безпеки та ппени працi працiвникiв про-мисловостi, зайнятих у важких та шюдли-вих умовах пращ, будуть спрямоваш на дослщження правових та органiзацiйно-економiчних механiзмiв забезпечення соцi-альних гарантш за умовами працi, зокрема, удосконалення пiльгового пенсiйного забезпечення шляхом формування вщповщ-них пенсiйних програм i професiйних пен-сiйних фондiв.
Л1тература
1. Амоша О.1., Новкова ОФ., Крот В.1.
та ш Регюнальне управлтня охороною
пращ: монографiя. НАН Укра!ни, 1н-т еко-номiки пром-стi, Донецьк, 2000. 244 с.
2. Новжова О. Ф., Амоша О. I., Анто-нюк В. П. та ш. Людський потенщал: ме-хатзми збереження та розвитку: моно-графiя. НАН Укра!ни, 1н-т економiки пром-сп. Донецьк, 2008. 468 с.
3. Новшова О. Ф., Амоша О. I., Ша-ульська Л. В. та ш. Управлшня людським та сощальним розвитком у регюнах Украгни: монографiя. НАН Укра!ни, 1н.-т еко-номiки пром-стi. Донецьк, 2010. 488 с.
4. Новжова О. Ф., Амоша О. I., Анто-нюк В. П. та ш. Сталий розвиток промис-лового регюну: сощальт аспекти. НАН Укра!ни, 1н-т економши пром-стi. Донецьк, 2012. 534 с. URL: http://iie.org.ua/wp-content/uploads/monografiyi/2012/2012_mo no_Novikova_Amosha_Antonyuk.pdf
5. Амоша О. I., Новшова О. Ф., Анто-нюк В. П., Залознова Ю. С. та in Сощаль-ний потенщал сталого розвитку: шнова-цтш мехатзми формування та викорис-тання: монографiя. НАН Укра!ни, !н-т економiки пром-стi. Донецьк, 2014. 478 с.
6. Здановський В. Г., Цибульська О. В. Про деяю аспекти удосконалення системи охорони пращ в Укра!ш. Проблеми охоро-ни пращ в Украгни. 2017. Вип. 33. С. 3-14. -URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pop_2017_ 33_3
7. Новак I. М., Котова Н. I. Форму-вання сучасно! системи професшно! безпе-ки та охорони пращ в Укра!ш. Демoграфiя та сощальна економжа. 2011. № 1 (15). С. 110-117. URL: https://dse.org.ua/arhcive/ 15.html
8. Новак И. Н. Причинение вреда «в определенных пределах». Зеркало недели. № 1149, 24-30 июня 2017. URL: https://zn. ua/macrolevel/prichinenie-vreda-v-opredelen nyh-predelah-252382_.html
9. Новшова О. Ф., Логачова О. Ф. Со-щальний потенщал розвитку промисловос-тi Укра!ни: методологiчнi аспекти, чинни-ки активiзацi!. Економжа прoмислoвoстi.
2017. № 3 (79). С. 114-129. doi: 10.15407/ econindustry2017.03.114
10. Ткачук К. Н., Зеркалов Д. В. Охо-рона пращ та безпека життедiяльностi у концепци розвитку людини. Проблеми охорони пращ в Украгт. 2013. Вип. 26. С. 32-44. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ pop_2013_26_7
11. Роик В. Д. Социальное страхование. Теория и практика организации. URL: https://www.litres.ru/valentin-roik-10376061/ socialnoe-strahovanie-teoriya-i-praktika-orga nizacii-uchebnik-i-praktikum-dlya-magistra tury21990917/?topadvert50=&from=topadvert
12. Роик В. Д. Досрочные пенсии за работу во вредных условиях труда: от патерналистской к страховой модели. М.: Изд-во «Проспект», 2017. 278 с.
13. Роик В. Д. Профессиональный риск: оценка и управление. М.: Анкил, 2004. 224 с.
14. Роик В. Д. Основы социального страхования: организация, экономика и право. М.: Изд-во РАГС, 2007. 456 с.
15. Логачова Л. М. Пiльговi пенсп за умовами пращ у новому пенсшному зако-нодавствг Регioнальнi аспекти розвитку i розмщення продуктивних сил Украгни: зб. наук. праць. 2004. Вип. 9. С. 167-170.
16. Логачова Л. М. Перспективи впровадження накопичувально! пенсшно! системи. Социально-экономические аспекты промышленной политики: сб. науч. трудов. НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. Донецк, 2004. С. 73-81.
17. Статистичний збiрник «Умови пращ найманих пращвниюв у 2017 рощ». Державна служба статистики Украгни. URL: https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/kat_ u/publ11_u.htm
18. Статистичний бюлетень «Умови пращ найманих пращвниюв у 2015 рощ». Державна служба статистики Украгни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
19. Статистичний бюлетень «Стан умов пращ найманих пращвниюв у 2013 рощ». Державна служба статистики
Украти. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ druk/publi cat/ Arhiv_u/ 11/Arch_syp_bl .htm
20. Статистичний бюлетень «Стан умов працi найманих пращвниюв у 2011 рощ». Державна служба статистики Украти. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ druk/publi cat/ Arhiv_u/ 11/Arch_syp_bl .htm
21. Статистичний бюлетень «Стан умов пращ найманих пращвниюв у 2009 рощ». Державна служба статистики Украти. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ druk/publi cat/ Arhiv_u/ 11/Arch_syp_bl .htm
22. Зв^ про роботу Пенсшного Фонду Украши у 2016 р. Офщшний сайт ПФУ. URL: http: // www.pfu.gov.ua/informatsiya/ potochna-diyalnist/zvity-pro-diyalnist/arhiv-zvitnist-zvity-pro-diyalnist/peredmova-ta-zmist-do-zvitu-pro-robotu/
23. Стратегiя модершзацп та розвит-ку Пенсiйного фонду Украши на перюд до 2020 р.: Розпорядження Кабiнету МЫст-рiв Украши вiд 14.09.2016 р. № 672-р. URL: http: //zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ 672-2016-%D1%80
References
1. Amosha, O. I., Novikova, O. F., Krot, V. I. et.al. (2000). Regional Occupational Safety and Health Administration. Donetsk: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
2. Novikova, O. F., Amosha, O. I., An-tonyuk, V. P. et al. (2008). Human potential mechanisms of conservation and development. Donetsk: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
3. Novikova, O. F., Amosha, O. I., Sha-ulska, L. V. et al. (2010). Management of human and social development in the regions of Ukraine. Donetsk: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
4. Novikova, O. F., Amosha, O. I., An-tonyuk, V.P. et al. (2012). Sustainable development of the industrial region: social aspects. Donetsk: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
5. Amosha, O. I., Novikova, O. F., An-tonyuk, V. P., Zaloznova, Yu. S. et al. (2014). Social potential of sustainable development: innovative mechanisms of form and use. Donetsk: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
6. Zdanovsky, V. G., Tsybulskaya, O. V. (2017). On some aspects of improving the labor protection system in Ukraine. Problems of labor protection in Ukraine. Iss. 33, pp. 3-14 [in Ukrainian].
7. Novak, I. M., Kotova, N. I. (2011). Formation of the modern system of occupational safety and health protection in Ukraine. Demography and Social Economy, 1 (15), pp. 110-117 [in Ukrainian].
8. Novak, I. N. (2017, June 24-30). Causing harm "within certain limits". Mirror of the week, 1149 [in Russian].
9. Novikova, O. F., & Logachova, L. M. (2017). Social potential of the Ukrainian industry development: methodological aspects, factors of activization. Econ. promisl., 3 (79), pp. 114-129 [in Ukrainian]. doi: 10.15407/ econindustry2017.03.114
10. Tkachuk, K. N., Zerkalov, D. V. (2013). Labor protection and safety of life in the concept of human development. Problems of labor protection in Ukraine, Iss. 26, pp. 32-44. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/ UJRN/pop_2013_26_7 [in Ukrainian].
11. Roik, V. D. (2016). Social insurance. Theory and practice of organization. Retrieved from https://www.litres.ru/valentin-roik- 10376061/socialnoe-strahovanie-teoriya-i-praktika-organizacii-uchebnik-i-praktikum-dlya-magistratury-21990917/?topadvert50=& from=topadvert
12. Roik, V. D. (2017). Early retirement pensions for work in harmful working conditions: from an atherealistic to an insurance model. Moscow: Prospekt [in Russian].
13. Roik, V. D. (2004). Professional risk: assessment and management. Moscow: Ankil [in Russian].
14. Roik, V. D. (2007). Fundamentals of social insurance: organization, economics and
for hired workers in 2013. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ druk/publicat/Arhiv _u/11/ Arch_syp_bl .htmhttp://www.ukrstat. gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/11/Arch_syp_ bl.htm [in Ukrainian].
20. State Statistics Service of Ukraine (2012). Condition of employment conditions for hired workers in 2011. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
21. State Statistics Service of Ukraine (2010). Condition of employment conditions for hired workers in 2009. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
22. Report on the work of the Pension Fund of Ukraine in 2016. Retrieved from http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/672-2016-%D1%80
23. Cabinet of ministers of Ukraine (2016). Resolution: Strategy of modernization and development of the Pension Fund of Ukraine for the period until 2020 of June 14, No. 672-r. Retrieved from http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/672-2016-%D1%80
Ольга Федоровна Новикова,
д-р экон. наук, проф. E-mail: novikovaof9@gmail.com; Людмила Николаевна Логачева,
канд. экон. наук, с.н.с. Институт экономики промышленности НАН Украины 03057, Украина, г. Киев, ул. Желябова, 2 E-mail: luda.logachova@gmail.com
СОЦИАЛЬНЫЕ ГАРАНТИИ РАБОТНИКАМ ПРОМЫШЛЕННОСТИ
ПО УСЛОВИЯМ ТРУДА
В статье рассмотрена действующая система льгот и компенсаций работникам, занятым во вредных и опасных условиях труда на предприятиях промышленности. Определены основные проблемы управления профессиональными рисками, выявлены недостатки действующей системы льгот и компенсаций. Отмечено отсутствие надежных критериев и методов оценки влияния условий труда на здоровье работников и продолжительность периода трудовой деятельности.
Проанализированы показатели, характеризующие состояние условий труда в промышленности, выявлена тенденция к уменьшению численности занятых во вредных и опасных условиях труда при одновременном росте удельного веса этой категории в учетной численности штатных работников. На предприятиях промышленности отмечен рост удельного веса занятых в условиях превышения гигиенических нормативов по таким фак-
law. Moscow: Russian Academy of Public Administration [in Russian].
15. Logachova, L. M. (2004). Compensate pensions under labor conditions in the new pension legislation. Regional aspects of the development and placement of the productive forces of Ukraine, Iss. 9, pp. 167-170 [in Ukrainian].
16. Logachova, L. M. (2004). Prospects for the introduction of a funded pension system. Socio-economic aspects of industrial policy, pp. 73-81. [in Ukrainian]
17. State Statistics Service of Ukraine (2018). The working conditions of hired workers in 2017. Retrieved from https://ukr stat.org/uk/druk/publicat/kat_u/publ 11_u.htm [in Ukrainian].
18. State Statistics Service of Ukraine (2016). The working conditions of hired workers in 2015. Retrieved from http://www.ukr stat.gov.ua/ [in Ukrainian].
19. State Statistics Service of Ukraine (2014). Condition of employment conditions
торам, как микроклимат, производственный шум, ультразвук, инфразвук, химические факторы, тяжесть и напряженность труда.
Выявлена устойчивая тенденция превышения количества работающих, которым установлены льготы и компенсации по условиям труда, над количеством занятых во вредных и опасных условиях.
Установлено, что наиболее весомой льготой является право на досрочную пенсию. Проанализированы объемы финансовых ресурсов Пенсионного фонда Украины, поступившие от предприятий на выплату досрочных пенсий, а также расходы на эти цели средств Государственного бюджета Украины.
Обоснована необходимость формирования профессиональных пенсионных фондов с целью сохранения социальных гарантий охраны труда работникам промышленности, занятым в неблагоприятных условиях труда.
Ключевые слова: промышленность, социальные гарантии, охрана труда, безопасность и гигиена труда, льготы и компенсации, профессиональный риск, профессиональные пенсионные фонды.
JEL: J26; J28; J81; H55; O15
Olga F. Novikova,
Doctor of Economics E-mail: novikovaof9@gmail.com;
Liudmyla M. Logachova,
PhD in Economics Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 03057, Ukraine, Kyiv, Zhelyabov Str., 2 E-mail: luda.logachova@gmail.com
SOCIAL GUARANTEES FOR PERSONS, EMPLOYED IN INDUSTRY,
ON LABOUR CONDITIONS
The paper considers the current system of benefits and compensation to persons, engaged in harmful and dangerous labour conditions at industrial enterprises. The main problems of professional risks management are identified. The shortcomings of the current Ukrainian system of benefits and compensation for persons, employed in industry, are revealed. It has been underlined, that in Ukraine there is a lack of reliable criteria and methods for assessing the impact of labour conditions on the health of persons, employed in industry, and the length of the period of work.
The indicators, describing the state of labour conditions in Ukrainian industry are analyzed. The tendency to decrease the number of employees in harmful and dangerous labour conditions is revealed, while the share of this category of workers in the total number of regular employees is growing at the same time. Also at industrial enterprises the growth in the proportion of employees, who work in conditions of exceeding hygienic standards for such factors as microclimate, production noise, ultrasound, infrasound, chemical factors, severity and labour intensity, was noted.
It has been revealed, that in Ukraine there is a stable tendency of exceeding the number of employees, who becomes beneficiaries and receives compensations for labour conditions, over the number of persons, employed in harmful and dangerous labour conditions.
It is established, that the most significant benefit for persons, employed in industry, is the right to early retirement. The volume of financial resources of the Pension Fund of Ukraine, received from enterprises for the payment of early retirement pensions, as well as the outflows of the State Budget funds of Ukraine for this objective are analyzed.
The necessity of professional pension funds' formation with the purpose of preserving social guarantees of labour protection for persons, employed in industry and engaged in unfavourable labour conditions, is proved.
Keywords: industry, social guarantees, labour protection, safety and health at work, hygiene at work, benefits and compensations, professional risk, professional pension funds.
JEL: J26; J28; J81; H55; O15
OopMamu цumуeaннн:
HoBiKOBa O. HoranoBa H. M. Co^a^bHi rapaHTÜ npa^BHHKaM npoMHGnoBOCTi 3a yMOBaMH npa^. EKOHOMiKa npoMuenoeoemi. 2018. № 3 (83). C. 93-110. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2018.03.093
Novikova, O. F., & Logachova, L. M. (2018). Social guarantees for persons, employed in industry, on labour conditions. Econ. promisl., 3 (83), pp. 93-110. doi: http://doi.org/10.15407/ econindustry2018.03.093
Hadium^a do pedaKn^ii 26.07.2018p.
