CC BY
23
Ключевые слова: бюджет, программно-целевой метод, стратегическое планирование бюджета, управление государственными ресурсами, бюджетная политика.
Bondarchuk N.K., Skoropad I.S. Budget Planning Based on Targeted Programs
This article explores the nature, problems and the history of the development of a program-target method of formation and budget planning in Ukraine and in the world. The objective of the program-target method is prioritizing the allocation of resources and control over the efficient use of funds. The introduction of program-target method is the possibility of a productive use of limited financial resources and increasing the level of responsibility of the authorized people and the success of the budget reform in Ukraine as a whole. The article presents the Concept of the program use in the budgeting process in Ukraine.
Keywords: budget, program target method, strategic budget planning, public resources management, fiscal policy.
УДК 631:331.4 Доц. А.М. Дейнека, д-р екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв;
асист. В.М. Степанишин - НУ "Львiвська полтехтка"
ПРЮРИТЕТН1 НАПРЯМКИ ПЕРЕРОЗПОД1ЛУ КОШТ1В НА ПРОФ1ЛАКТИКУ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ НА ШДПРИ6МСТВАХ Л1СОВО1 ГАЛУЗ1
Проведено дослщження використання кошпв на заходи з охорони пращ на шд-приемствах люового господарства. Запропоновано MBi шдходи i принципи об'ективно! оцшки та визначення напрямiв ефективного використання кошйв шляхом розрахунюв суми вкладень у заходи з охорони пращ та ращонального розподшу ii за конкретними напрямами праце-охоронноi дiяльностi. Використання запропонованого методичного забезпечення дасть змогу отримати сощальний ефект i пiдвищити результативнiсть вкладання коштiв у полiпшення умов i безпеки працi працiвникiв лiсогосподарських шдприемств.
Ключовi слова: виробничий травматизм, кошти на охорону працi, працеохоронна дшльшсть, попередження травматизму, соцiальний ефект.
Актуальшсть теми. В 0CH0Bi наявно! системи управлшня охороною працi дie адмшстративний метод контролю i покарання порушнитв норматив-них вимог i слабо використовуеться економiчна зацiкавленiсть керiвникiв шдприемств у забезпеченш оптимальних умов пращ.
Статистичний аналiз стану умов i охорони працi на шдприемствах лко-во! галузi вказуе на те, що, незважаючи на значне збшьшення фiнансування заходов у цш сферi, полiпшення ситуацií не ввдбуваеться. Одна з головних причин такого стану - недостатньо ращональний розподал витрат. В умовах дефщиту фiнансових коштiв некоректно ставити за мету розрахунок тако!' кiлькостi витрат на забезпечення безпеки пращ, ят дадуть конкретний результат. Тому зав-дання ставиться таким чином: визначити прюритетш напрями розподшу обме-жено! суми грошових коштш.
Мета дослщжень. Метою дослiдження е визначення прюритетних нап-рямш ефективного використання кошпв на заходи з охорони пращ за конкретними напрямками працеохоронно!' дiяльностi пiдприемства.
Виклад основного матерiалу. За даними Мiжнародноí оргашзацл пра-цi, щодня у свт вiд пов'язаних з роботою травм i захворювань гине приблизно
6300 оаб - це понад 2,3 млн смертей на рж. Економiчнi збитки, пов'язаш з вип-латою компенсацш, втратою робочого часу, перервами у виробничш дiяльностi, видатками на медичне обслуговування та iншими витратами щороку дорiвню-ють 1,25 трлн дол. США або 4 % свггового валового внутршнього продукту.
На охорону працi держава видтяе значнi кошти, але вони не завжди вит-рачаються ефективно через те, що вибiр органiзацiйно-технiчних заходш найчастше визначаеться приватними пропозищями на основi суб'ективних пе-реваг осiб, якi приймають рiшення. При всiй теоретичнiй i практичнiй значу-щостi наявних на сьогодш наукових праць, якi стосуються охорони працi, варто констатувати, що питання оцiнки та пiдвищення економiчноí ефективностi вит-рат на охорону пращ недостатньо опрацьоваш.
У робоп [1] було наведено основнi стввщношення кореляцшно-регре-сiйного аналiзу та детально дослщжено взаемозв'язок мiж об'емом заготовлено'' деревини та коефiцiентом частоти травматизму. Залежшсть коефiцiента частоти травматизму вщ витрачених коштiв на охорону пращ на одного працюючого показано на рисунку.
у = 2Е-11х5 - 2Е-08х4 + 6Е-06х3 - 0,0009х2 + 0,0562х + 0,5881
0 50 100 150 200 250 300 350 400 Витрати Рис. Залежшсть коефщента частоти травматизму eid витрачених коштiв на охорону пращ на одного працюючого
Коефщент кореляцп в цьому випадку е досить малим (-0,4433), що свщ-чить про вщсутшсть лшшного зв'язку мiж дослiджуваними факторами. Тобто за умови збтьшення витрат на охорону пращ на одного працюючого на тд-приемствах галузi коефщент виробничого травматизму не зменшуеться. Це свщчить про нещльове використання кошпв на охорону працi.
Видшити кошти на зниження рiвня виробничого травматизму означае вилучити ÍX з безпосереднього виробництва продукцп для фiнансування за ра-хунок 1х робiт, яю, на перший погляд, не дають миттевого економiчного результату. Проте детальний аналiз показуе, що ефект вщ такого рiшення виявляеться у зниженш збиткiв вiд аварiй, нещасних випадкiв на виробництвi, а також витрат, пов'язаних iз зростанням кiлькостi захворювань i смертностi людей.
Оскшьки основним напрямом ефективного впливу на рiвень виробничого травматизму i професшно!* захворюваностi i на рiвень ризику виробництва е попередження травматизму, то вiд правильного визначення суми вкладень у цю профтактику вирiшальною мiрою залежить успiх працеохоронно'' дiяльностi загалом. Але навiть за умови вдалого визначення загально! суми фшансування
охорони пращ шдприемство, галузь чи держава загалом не застрахованi вiд нев-дач. Пояснюемо це тим, що не менш важливо рацiонально розподшити загальн обсяги фiнансування за окремими напрямами працеохоронно! дiяльностi, вра-ховуючи як техтчт i санiтарно-гiгiенiчнi, так i органiзацiйнi та психофiзюло-гiчнi заходи впливу на стан умов i безпеки працi.
Основне завдання, яке шд час планування та здшснення працеохоронно! дiяльностi необхiдно вирiшувати на вах рiвнях управлiння охороною пращ, по-лягае у пошуку ввдповвдей на два ключовi питання: яку суму кошпв доцiльно витрачати на охорону пращ та яким чином розподалити цю завжди обмежену суму мiж окремими напрямами працеохоронно! дiяльностi для досягнення найбiльшого ефекту. Постановка цих питань викликана тим, що ш суспiльство, нi окреме шдприемство не мають змоги фiнансувати витрати на заходи з охорони пращ в обсягах, як забезпечували б повну нейтралiзацiю виробничих небез-пек. Тому в кожному конкретному випадку виникае необхiднiсть визначення загального обсягу фiнансування, який повинен базуватися на концепцц прийнятного рiвня ризику нещасних випадкiв i професiйних захворювань на ви-робництвi.
Для ращонального розподiлу коштiв i вибору прюритетного напряму за-ходiв з полшшення умов i охорони працi бажана ощнка !х економiчноí ефектив-ност! Застосовуванi ранiше в нашiй краЫ пiдходи, яш визначали як результат умовний ефект, застарши. Сьогоднi вичизнят автори приймають думку зару-бiжних фахiвцiв: результативнiсть проведения заходш визначаеться як скоро-чення реальних витрат пiдприемства внаслiдок нещасних випадкiв i профе-сiйноí захворюваностi. Цей шдхвд бiльш наочно вiдображае дiйснiсть, шж умовна економ1я, дае уявлення про ршень проблеми, сприяе виявленню еконо-мiчних стимулiв для полiпшення умов i охорони працi.
Ефективнiсть заходав можна оцiнити за такими критерiями:
• зростання рiвня безпеки: чим результативншим буде зниження найвищих ри-зикiв, тим ефективнiшими будуть запропоноват заходи;
• ширина дп: чим на бшьшу кiлькiсть ризикiв або на безпеку бшьшо! кiлькостi оиб дiють заходи, тим вони будуть ефективтшими;
• виконання вимог: якщо з допомогою заходiв буде досягнуто приведення справ вiдповiдно до законодавства, то 1х необхiдно виконувати;
• ефективтсть затрат: кращi заходи не обов'язково дороп. 1нколи дуже малими покращеннями досягаються значнi результати, майже безкоштовно.
Пiд витратами на запобiжнi заходи в галузi охорони пращ потрiбно розу-мiти витрати, зроблеш з метою попередження виникнення професшних ризи-кiв. Щодо соцiально-економiчноí ефективносп цi витрати сприяють створенню безпечних умов працi, збшьшенню у подальшому продуктивностi працi i зрос-танню в майбутньому доходов працiвникiв, а також !х професiйному та особис-тiсному потенцiалу.
Визначення напрямв ефективного вкладення коштш у заходи з охорони пращ з метою зменшення до прийнятного рiвня виробничого ризику на шд-приемствах лiсовоí галузi проведено на прикладi базового шдприемства Львiвського обласного управлiння лiсового та мисливського господарства - ДП "Бродiвське лiсове господарство".
Мета прикладу - здшснити обгрунтування комплексних заходiв з досяг-нення встановлених нормативiв безпеки, гiгieни працi та виробничого середо-вища, пiдвищення наявного рiвня охорони пращ, запобiгання випадкам виробничого травматизму, професшних захворювань та аварiй для роздiлу "Охорона працi" в колективному договорi ДП "Бродшський лiсгосп".
Схема обгрунтування комплексних заходiв з охорони пращ в роздш "Охорона працi" колективного договору мае такий вигляд:
1. Визначаегься мета та основнi завдання охорони працi на пiдприeмствi:
• здшснюеться загальна оцiнка стану умов i охорони працi на пiдприемствi (рь вень травматизму чи професшно! захворюваностi, стан умов працi, перспективи розвитку пiдприeмства та змiни умов пращ тощо);
• визначаеться основна мета працеохоронно! дiяльностi та завдання, що мають бути вирiшенi для досягнення ще! мети;
• ощнюються орiентовнi обсяги фiнансування та прогнозуеться очшувана вщдача (приблизно).
2. Виконуеться детальний аналiз шформаци про стан охорони пращ на шд-приeмствi за такими напрямами:
• стан травматизму i професшно! захворюваностi та !х тяжкiсть на пiдприемствi, у галузi та в Украш загалом;
• стан умов пращ (за результатами атестацп i за наявностi карт умов пращ для робочих мюць, де технологiчний процес, обладнання, використовуваш сирови-на i матерiали можуть бути потенцшними джерелами шкiдливих i небезпечних факторiв; згiдно з наведеними вище Картами оцiнювання ризику та критерпв виробничого ризику);
• якщо атестащя з тих чи шших причин не проводилася або проводилася бшьше п'яти роюв тому, то оцiнка умов пращ мае здшснюватися шляхом визначення потенцiйних джерел небезпек, !х важливоси з використанням iндивiдуальних або колективних експертних оцiнок (робiтники, спецiалiсти з охорони пращ, ш-женерно-технiчний персонал шдприемства);
• структура витрат з охорони пращ в минулi перюди та методи страхування непе-редбачуваних збиткiв;
• перелiк заходiв з охорони пращ, як доцiльно запровадити у плановому перiодi;
• оргашзацшне забезпечення охорони працi на шдприемствц
• стратег1я розвитку пiдприемства та очжуваш внаслiдок цього змiни умов пращ;
• професшний пiдбiр персоналу, навчання та тренування безпечним прийомам прадi;
• мотивац1я до безпечно! працi.
3. Виконуеться порiвняння стану умов i охорони працi на своему шд-приeмствi з шдприемством-зразком, пiдприeмствами аналогiчного профь лю, середньогалузевими чи середнiми для УкраУни показниками травматизму; за наявност шформаци здiйснюeться також порiвняння витрат праце-охоронного призначення.
Визначення напрямш ефективного вкладення кошпв в охорону працi, тобто ращональний розподiл загально! суми коштiв, що мае спрямовуватися на охорону пращ, здшснюеться з використанням таких методiв:
• технiко-економiчного обгрунтування;
• пропорцшного (за причинами нещасних випадкiв) фшансування окремих нап-рямiв працеохоронно! дшльностц
• сощально-економiчноí оптимiзацií вкладень з урахуванням 1'х ефективностi;
• порiвняльного аналiзу (сума витрат з охорони пращ на майбутнш перюд визна-чаеться, виходячи з витрат минулих перiодiв, iз середньогалузевих питомих витрат) [2].
Вибiр того чи iншого методу залежить вiд специфiки виробництва, фь нансово-економiчного стану пiдприемства, умов i охорони пращ на шд-приемствi, перспектив розвитку шдприемства та економiчних можливостей по-лiпшення стану умов i охорони працi. Пропонованi методи розрахунку оркнто-ванi на iнформацiю, яку мають у своему розпорядженнi шдприемства всх форм власностi.
Визначення обсягу фшансування охорони працi за допомогою порiвнян-ня з витратами минулих ротв використовуеться на пiдприемствах з низьким р1внем травматизму, або за його вщсутносп, де стан умов i безпеки працi ктот-но не змшювався. Суть методу полягае в тому, що простежуеться динамка витрат за попередш п'ять ротв i плануються витрати на профшактику на рiвнi се-реднього значення витрат за цей перюд.
Табл. 1. Фтансування заходiв з охорони прац на
Рiк Кшьюсть працю-ючих, осiб Реатзова-но про-дукц11, млн грн Витрати на охорону пращ, тис грн Витрати на 1 пра-цюючого, грн Частка витрат вщ об-сяпв виробництва Кшьюсть нещасних випадюв, заг/см. Коефь щент частоти
2008 556 23,860 304,206 547 1,27 - -
2009 479 22,605 316,537 661 1,40 - -
2010 489 33,600 470,300 962 1,40 1/0 2,0
2011 510 43,373 393,502 772 0,91 - -
2012 500 39,380 368,482 737 0,93 - -
Середне - 370,6 - - - -
Як видно з табл. 1, ДП "Бродшське лкове господарство", яке входить у структуру Л^вського обласного управлшня лкового та мисливського госпо-дарства, за п'ять попередшх роюв мае стабшьний обсяг виробництва i майже рiвнi щорiчнi витрати на охорону пращ. За цей перюд на пiдприемствi стався лише один нещасний випадок. Зношенкть основних виробничих фондав зали-шаеться стабiльною (завдяки частковому оновленню). Тобто пiдприемство е благополучним у питаннi охорони працi. Враховуючи, що iстотноí змiни чисель-носп в майбутньому не передбачаеться, тд час планування витрат на заходи з охорони пращ на наступний рш можна прийняти суму кошт1в, що дорiвнюе се-реднiй витрап за цей перiод. У нашому випадку це становить 370,6 тис. грн.
Метод порiвняння зi середтми витратами для галузi можуть застосову-вати всi пiдприемства, а особливо корисним е для пiдприемств з рiвнем травматизму, близьким до середньогалузевого. Обсяг вкладень у заходи з охорони працi встановлюеться на р1вш середнiх для галузi витрат на одного працюючо-го (табл. 2).
Табл. 2. Порiвняльна таблиця фтансування витрат на охорону пращ.
Рш Показники в люовш гaлyзi Показники на ДП "Бродшське лсове господарство"
коефщент частоти витрата кошив на 1 пращвника, грн коефiцiент частоти витрата кошив на 1 пращвника, грн
2008 1,4 215 - 547
2009 1,3 378 - 661
2010 1,0 550 2,0 962
2011 1,1 611 - 772
2012 1,1 631 - 737
Сеpедньогaлyзевi питомi витpaти на зaxоди з оxоpони opa^ (на одного пpaцюючого) визнaченi за динамшою ïx змiн yпpодовж 2008-2012 pp.
Коефщенти частоти тpaвмaтизмy Кч знaxодяться в межax вiд 1,0 (2010 p.) до 1,4 (2008 p.) на 1000 пpaцюючиx. Сеpеднe значення коефiцieнтa Кч для гaлyзi доpiвнюe 1,2. Тpaвмaтизм на ДП "Бpодiвське лiсове господapство" вiдсyтнiй, лише y 2010 p. Кч становить 2,0. В^о^яни з цього поpiвняння, метою opaцеоxоpонноï д1яльносп на пiдпpиeмствi може 6ути opиведения piвня тpaв-мaтизмy до сеpедньогaлyзевиx значень. Пкля досягнення цieï мети необxiдно виpiшити таке основне завдання: забезпечити оxоpонy opaцi фiнaнсyвaниям в обсягax, що не нижчi за сеpеднi в галуз^ що yспiшно виконyeться на шд-opиeмствi.
Метод визначення нaпpямiв ефективного вкладення коштiв в оxоpонy opaцi (opопоpцiйно до сеpеднього для гaлyзi значення питомо!' кiлькостi тpaв-мовaниx на виpобництвi чеpез теxнiчнi й оpгaнiзaцiйнi opичини) викоpисто-вуеться на пiдпpиeмствax yсix фоpм власносп opи piвнi тpaвмaтизмy за минyлi пеpiоди 75... 125 % для гaлyзi значення коефiцieнтa частоти тpaвмaтизмy (за-гального i смеpтельного). В iншиx випaдкax, метод е допомiжним для попе-pеднього визначення пеpспективниx нaopямiв opaцеоxоpонноï дiяльностi та для коpигyвaння pезyльтaтiв, pозpaxовaниx за допомогою тшт методiв.
Викоpистaния методу базуеться на детальному aнaлiзi opичин в^обни-чого тpaвмaтизмy на пiдopиeмствax лiсогосподapськоï гaлyзi за попеpеднi десять pокiв. Встановлено, що за цей rop^ близько 7 % вщ загально!' кiлькостi потеpпiлиx тpaвмовaно внаслщок теxиiчниx, сaнiтapно-гiгieнiчниx, псиxофiзi-ологiчниx пpичин та opиpодниx фaктоpiв i понад 93 % - внаслщок оpгaнiзa-цiйниx opичин. Виxодячи з такого сшввщношення opичин тpaвмaтизмy, зaopо-поновано здшснити pозподiл paнiше визначено1' суми на фшансування оxоpони opaцi за двома нaopямaми: попеpеджения теxнiчниx i псиxофiзiологiчниx та нейтpaлiзaцiя оpгaнiзaцiйниx пpичин.
Визнaчения суми коштiв, що мають сopямовyвaтися на попеpеджения теxиiчниx, псиxофiзiологiчниx та оpгaнiзaцiйниx opичин з ypaxyвaнням opин-ципу opопоpцiйностi коштiв питомш кiлькостi тpaвмовaниx внaслiдок циx пpи-чин, виконуемо за фоpмyлaми:
Пт= КтП; По=КД3; (1)
де: Пт - частка загально!' суми втрат на оxоpонy opaцi Пз, яку дощльно сopя-мовувати на попеpедження теxиiчниx opичин тpaвмaтизмy; П0 - частка загаль-
но1 суми Пз, яка мае спрямовуватися на нейтр^зацда органiзацiйних причин травматизму; Кт, Ко - емпiричнi коефiцiеити пропорцiйностi вiдповiдно для технiчних i оргашзащйних причин (Кт = 0,066 i Ко = 0,934).
Визначення напряшв ефективного вкладення коштiв у попередження технiчних причин виробничого травматизму мае здшснюватися з урахуванням:
• атестацц робочих мiсць, за результатами яко! складаеться перелiк робочих мiсць з несприятливими умовами працi, де необхщно здiйснювати невiдкладнi заходи з полшшення !х стану;
• перспективного плану комплексних заходiв з досягнення встановлених норма-тивiв безпеки, гiгiени пращ та виробничого середовища, який складаеться службою охорони пращ разом з шшими структурними пiдроздiлами пiд-приемства;
• припиив органiв державного нагляду за охороною працi, наказiв i розпоря-джень спецiалiстiв служби охорони пращ тдприемства, пропозицiй та подань уповноважених з охорони працi, профспiлок та шших наглядових органiв;
• карт оцшювання ризику та критерия виробничого ризику.
Вибiр того чи шшого напряму вкладення коштав у техшчш заходи з охорони пращ може здшснюватися пропорцшно питомiй кшькосп травмованих внаслiдок таких чотирьох причин тех^ч^т характеру, якi враховуються державною системою облжу та звггностг
1) конструктивнi недолiки, недосконалiсть, недостатня надшшсть машин, ме-ханiзмiв, устаткування;
2) експлуатащя несправних машин, механiзмiв, устаткування;
3) недосконалiсть технологiчного процесу;
4) незадовтьний технiчний стан будиныв, споруд, територГ1.
Основним чинником травмування працюючих на лiсогосподарських пiд-приемствах iз техиiчних та психофiзiологiчних причин е конструктивш недолi-ки, недосконалкть, недостатня надiйнiсть засобiв виробництва та алкогольне сп'янiния потерп1лих. Сума вкладень у попередження причин технiчного та психофiзiологiчного характеру дорiвнюе:
Пт=0,066-370600=24460 грн. Визначення суми кошт1в за напрямами íх ефективного вкладення у нейтралiзацiю кожно1 з органiзацiйних причин виробничого травматизму з ви-користанням принципу пропорцшносп здiйснюеться за формулою
По,=К,Пз; (2)
Поу=0,934-370600=346140 грн, де: Щ - сума кошпв, що мае спрямовуватися на попередження виробничого травматизму внаслвдок причин оргашзащйного характеру; Ка]- - коефiцiеит про-порцiйностi, що враховуе частку кожно1 з причин оргашзащйного характеру в загальнш кшькосп травмованих; у = 1,...,8 - iндекс, що дорiвнюе порядковому номеру причини органiзацiйного характеру. Перелш причин органiзацiйного характеру та розподш коштiв для ДП "Бродiвське лкове господарство" зазначе-но в табл. 3.
Табл. 3. Розподт коштiв на охорону пращ на ДП "БроЫвське лкове господарство за органЬащйними причинами травматизму
]
Порядковий номер причини травматизму оргашзащйного характеру
1
2
3
4
5
6
7
8
Разом
К„,
0,277
0,252
0,168
0,077
0,071
0,045
0,031
0,013
0,934
П„,
102656
93391
62260
28536
26313
16677
11489
4818
346140
Умовш позначення причини травматизму оргашзащйного характеру:
1) невиконання вимог шструкцш з охорони пращ;
2) невиконання посадових обов'языв, вщсутшсть належного контролю зi сто-рони посадових ошб;
3) недол^ шд час навчання безпечним прийомам пращ;
4) порушення технолопчного процесу;
5) незастосування засобiв iндивiдуального захисту (за 1х наявносп);
6) порушення трудовоУ i виробничоУ дисциплiни;
7) порушення вимог безпеки пiд час експлуатацп транспортних засобiв;
8) залучення до роботи пращвниыв не за спецiальнiстю (професieю). Наступний крок - вибiр конкретних заходiв з охорони працi, якi мають
реалiзувати кожен напрям працеохоронно! дiяльностi. При цьому потрiбно вра-ховувати, що розподал причин виробничого травматизму на техшчш та оргаш-зацшш мае умовний характер. Тобто для попередження тих або iнших причин можуть бути задiянi одночасно як оргашзащйш заходи (навчання, тренування, професшний вiдбiр, контроль, мотивацiя тощо), так i технiчнi заходи (полш-шення мiкроклiмату й освiтлення, встановлення огороджень, блокувальних пристро!в тощо).
Нейтралiзацiя оргашзащйних причин виробничого травматизму здiй-снюеться за допомогою посилення контролю за дотриманням нормативних ви-мог безпеки пращ i виробничого середовища, дисциплiни виконання планiв, на-казiв; шдвищення дiевостi пропаганди, агiтацií та шформацп з охорони працi; виховно! роботи з охорони працi та запровадження ефективно!' мотивацií. Тобто методами, за допомогою яких здiйснюеться нейтралiзацiя органiзацiйних причин, е: стимулювання всiх учасникiв виробничого процесу щодо дотримання ними нормативних вимог з охорони пращ; матерiально-технiчне забезпечення служб охорони пращ; розроблення i забезпечення працюючих нормативними актами, попереджувальними плакатами i знаками безпеки; професiйний вiдбiр працiвникiв на роботи з шдвищеною небезпекою; забезпечення працiвникiв кiмнатами психолопчного розвантаження та реабiлiтацií, юмнатами здоров'я, сашгарно-побутовими примiщеннями; навчання безпечним прийомам пращ тощо. При цьому ушверсальним методом зниження рiвня травматизму з оргашзащйних причин е стимулювання (власника шдприемства, iнженерно-технiчного персоналу, служб охорони пращ, робинитв).
В наявних умовах пiдприемства зацiкавленi не так у збшьшенш коштав, що спрямовуються на заходи з полiпшення умов i охорони працi, як у шдвищен-нi результативностi використання цих коштав. Тому необхiдно мати методики,
якi на OCHOBÎ оцiнки стану умов i охорони працi допомагатимуть встановити npi-оритетнi напрями витрат i визначити результативнкть проведених заходiв.
Висновки. Для ращонального розподiлу коштiв i вибору прюритетного напряму заходiв з полшшення умов i охорони працi необидно оцiнити ïx еко-номiчну ефективнкть. Застосовуванi ранiше в нашiй краМ шдходи, якi визна-чали як результат умовний ефект, застарши. Сьогодш вiтчизнянi автори приймають думку зарубiжниx фаxiвцiв: результативнiсть проведення заходш визначаеться як скорочення реальних витрат шдприемства внаслiдок нещасних випадюв i професшно!' заxворюваностi. Цей пiдxiд бiльш наочно ввдображае дайсшсть, нiж умовна економiя, дае уявлення про ршень проблеми, сприяе ви-явленню економiчниx стимулов для полiпшення умов i охорони пращ.
Для тдвищення соцiально-економiчноï ефективносп заходав iз полш-шення умов пращ на шдприемствах лiсовоï галузi необхвдне комплексне вико-ристання методiв експертних оцiнок, кореляцiйно-регресiйного аналiзу, оброб-лення iнформацiï та прогнозування.
Лггература
1. Тисовський Л.О. Регресшний анал1з причин виробничого травматизму пращвниюв Дер-жкомл1сгоспу Украши / Л.О. Тисовський, В.М. Степанишин // Лсове господарство, люова, папе-рова i деревообробна промислов1сть : м1жв1домч. наук.-техн. зб. - Льв]в : Вид-во НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 37.2. - С. 34-38.
2. Ткачук С.П. Методичш рекомендаци по визначенню напрямюв ефективного вкладення коштв в охорону працi на шдприемита / С.П. Ткачук, Г.Г. Лесенко, К.Н. Ткачук, 1.А. Лучко, А.О. Водяник. - К. : Вид-во "Основа", 1999. - 80 с.
Дейнека А.М., Степанишин В.М. Приоритетные направления перераспределения средств на профилактику производственного травматизма на предприятиях лесной отрасли
Произведено исследование использования средств на мероприятия по охране труда на предприятиях лесного хозяйства. Предложены новые подходы и принципы объективной оценки и определения направлений эффективного использования средств путем расчетов суммы вложений в мероприятия по охране труда и рационального распределения ее по конкретным направлениям трудоохранной деятельности. Использование предложенного методического обеспечения позволит получить социальный эффект и повысить результативность вложения средств в улучшение условий и безопасности труда работников лесохозяйственных предприятий.
Ключевые слова: производственный травматизм, средства на охрану труда, тру-доохранная деятельность, предупреждение травматизма, социальный эффект.
Deyneka A.M., Stepanyshyn V.M. The Priorities for Fund Redistribution to Prevent Industrial Accidents at Forestry Enterprises
The safety measures at forestry enterprises are considered. New approaches and principles of an objective assessment of the sector and effective use of funds by calculating the amount of investments in safety measures and rational distribution of employers in specific areas of security activities are provided. Using the proposed methodology will allow to get a social impact and improve the effectiveness of investment in improving working conditions and safety.
Keywords: industrial accidents, costs for labor protection, labor-protective activity, trau-mat prevention, social effect.
