CC BY
17
Лiтература
1. Hayes W. Crystals with fluorite structure / W. Hayes, A.M. Stoneham. - Oxford. - 1974. -
448 p.
2. Smakula A. Color centers in calcium fluoride and barium fluoride crystals / A. Smakula // Phys. Rev. - 1950. - Vol. 77, № 4. - Pp. 408-409.
3. Раух P. Фотолюминесценция центров окраски в кристаллах щелочноземельных флюоритов / Р. Раух // Известия АН СССР. - Сер.: Физическая. - 1973. - Т. 37, № 3. - С. 595-598.
4. Архангельская В.А. Люминесценция, термо- и фотохимия возмущенных центров окраски в кристаллах типа флюорита со щелочными примесями / В.А. Архангельская // Известия АН СССР. - Сер.: Физическая. - 1982. - Т. 46, № 2. - С. 295-299.
5. Jacobs P.W. Thermal depolarisation in crystals of calcium fluoride doped with oxygen / P.W. Jacobs, S.H. Ong // Journ. Phys. Chem. Sol. - 1980. - Vol. 41, № 5. - Pp. 431-441.
6. Чорний З.П. Ионные термотоки в радиационно окрашенных кристаллах CaF2 / З.П. Чорний, С.И. Качан, Г.А. Щур, С.П. Дубельт // Известия ВУЗов. - Сер.: Физическая. - 1988. - № 6. -С. 116-117.
7. Чорний З.П. Моделювання радiацiйних властивостей юнних кристалш / З.П. Чорнш, 1.Б. Шрко, В.М. Салапак, М.В. Дячук // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.1. - С. 220-226.
8. Чорний З.П. 1онш ланцюги з точковими дефектами дипольного типу: повторне опромь нювання / З.П. Чорнш, 1.Б. Шрко, В.М. Салапак, М.В. Дячук // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.7. - С. 275-285.
9. Чорний З.П. Кшетика радоацшного утворення центрш забарвлення в юнних кристалах. I. Кристали з домшково-вакансшними диполями. Генерация FA-центрiв / З.П. Чорнш, 1.Б. Шрко, В.М. Салапак, М.В. Дячук // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.11. - С. 175-180.
Чорний З.П., Пирко И.Б., Салапак В.М., Дячук Н.В, Онуфрив О.Р. Кинетика нарастания центров окраски в ионных кристаллах. IV. F-центры в кристаллах CaF2-O2-
Исследованы радиационные параметры кристаллов CaF2-O2-, облученных ионизирующей радиацией при Т=350 К. Рассчитана кинетика нарастания (F-O^-комплемен-тарных пар центров окраски и их предельная концентрация в кристалле. Показано, что предельная концентрация F-центров в 25-30 раз выше по сравнению с предельной концентрацией FA-центров и в 4 раза выше предельной концентрации МА+-центров.
Ключевые слова: кристаллы, центры окраски, радиация.
Chornij Z.P., Pirko I.B., Salapak V.M., Djachuk N. V, Onoufrif O.R. Kinetics of growth of color centers in ionic crystals. IV. F-centers in crystals of CaF2-O2-
Radiation parameters crystals CaF2-O2-, exposed to ionizing radiation at T=350 K. Calculated kinetics of growth (F-O-)-complementary pairs of color centers and their maximum concentration in the crystal. It is shown that the limiting concentration of F-centers are 2530 times higher compared to the limiting concentration of FA-centers and 4 times higher than the maximum concentration of MA centers.
Keywords: crystals, color centers, radiation.
УДК 631:331.4 Доц. А.М. Дейнека, д-р екон. наук - НЛТУ Украти, м. Mbeie;
асист. В.М. Степанишин - НУ "Льbeiecbm полтехтка"
ЕФЕКТИВШСТЬ ПЛАНУВАННЯ ЗАХОД1В З ОХОРОНИ ПРАЦ1 НА Л1СОГОСПОДАРСЬКИХ ПЩПРИеМСТВАХ НА ОСНОВ1 ОЦ1НЮВАННЯ РИЗИКУ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ
Проведено дослщження стану виробничого травматизму на шдприемствах люово! галузi та ефективносй планування заходiв i використання кошпв на охорону ^^i на
пiдприeмствах люового господарства. На основi оцшювання ризику виробничого травматизму на пiдставi статистичного аналiзу та експертного дослщження запропоновано ефективнi заходи планування охорони працi на лiсогосподарських пiдприeмствах.
Ключовг слова: виробничий травматизм, статистичний аншш, професiйний ризик, експертне дослiдження, анкета, ранжування, витрати на охорону пращ, економiчний ефект.
Актуальнiсть теми. Незважаючи на те, що пропагандi заходiв, спрямо-ваних на усунення шкiдливих i небезпечних виробничих чинникiв, на запобкан-ня нещасним випадкам на виробнищш в лiсогосподарськiй галузi придшяеться багато уваги, ця робота ще мае низку недолшв. Проблему безпеки роботи пра-цiвникiв лiсового господарства ще не виршено. Це пояснюють ввдсутнктю на-уково обгрунтовано! методики формування комплексу технiчних, оргашза-цiйних та психофiзiологiчних заходiв щодо запобiгання травматизму, що ба-зуеться на основi даних системного статистичного й експертного аналiзу обста-вин, причин та насладив виробничого травматизму пращвнитв лково! галузi.
Вже давно визрша потреба в комплексному виртенш проблеми щлес-прямованого планування заходш з охорони пращ з метою мшгшзацп ризику ви-робничого травматизму.
Мета дослщжень. Метою дослщження е пiдвищення ефективностi планування комплексу заходiв з охорони пращ на лкогосподарських шд-приемствах на основi оцiнювання ризику виробничого травматизму.
Виклад основного матерiалу. За даними Мiнiстерства охорони здоров'я Украши лкогосподарська дiяльнiсть людини за часткою виробничого травматизму посвдае 4-6 мкце серед iнших видiв виробничо! д1яльносп.
Виробничий травматизм завдае значно! шкоди i займае чiльне мiсце в тих негараздах, ят властивi лковому господарству, лiсовiй та деревообробнiй промисловост! Тiльки з початку 2000 р. на виробнищт було травмовано 1521 пращвника, зокрема: у 2000 р. - 167 осiб, у 2001 р. - 142, у 2002 р. - 174, у 2003 р. - 146, у 2004 р. - 129, у 2005 р. - 132, у 2006 р. - 154, у 2007 р. - 129, у 2008 р. - 93, у 2009 р. - 80, у 2010 р. - 57, у 2011 р. - 60, у 2012 р. - 58 оаб.
Разом з тим, щ даш свдаать про те, що з'явилась позитивна тенденщя до зниження виробничого травматизму. Частково це пов'язано зi зниженням обся-пв виробництва, реоргашзащею галузi (50 % деревини заготовлено шшими приватними шдприемствами, травматизм пращвнитв яких у щй статистицi не враховано), а вдаак - зi зменшенням несприятливих виробничих факторiв, що впливають на прапiвникiв, та скороченням чисельностi останнiх вiд 95260 у 2000 р. до 50585 у 2012 р.
У робоп [1] на основi щорiчного державного статистичного спостере-ження форма №7-тнв "Звгг про травматизм на виробниптвi" проведено систем-ний аналiз виробничого травматизму на шдприемствах лiсового господарства Украши та видiлено основнi причини i фактори, що призводять до нещасних випадюв. Статистика свiдчить, що на кожен мшьйон кубометров заготовлено!' деревини припадае одне людське життя, а на кожш 700 прапiвникiв - один не-щасний випадок виробничого характеру.
Аналiз динамiки травматизму на шдприемствах тсово! галузi показав, що протягом вказаного часу травматизм виникае хвилеподабно, почергово
збтьшуючись та зменшуючись. Аналiз таких статистичних показниюв дае змо-гу зробити деяк важливi висновки:
• Середньостатистичнi показники залежност професи, вiку потерпiлих, загально-го стажу роботи та стажу роботи за профеЫею вказують на найбшьший ризик травмування працiвникiв, яю працюють на лiсосiчних роботах, та найбшьшу небезпеку травмування прадiвникiв вжом вiд 40 до 50 роюв i зi загальним стажем роботи 25-30 роюв та стажем роботи за профеаею 1-5 роюв.
• Серед основних професiй найбшьше травмуються прадiвники, якi мають про-фесiю лiсоруб. Вiд загально'1 юлькосл травмованих 1хня частка становить понад 30 %, а з летальним наслiдком - близько 60 %. Професшний ризик травмування лiсорубiв стабшьно залишаеться на досить високому рiвнi i становить 20х10-5 для ризику смертельного травмування працюючих.
• Рiвень травматизму е найвищим у зимовi мiсядi (сiчень-лютий).
• Щодо iмовiрностi травмування протягом робочого часу, то вщзначають шдви-щену iмовiрнiсть травмування в першi години робочого часу (9.00-12.00 год). Визначальними причинами травматизму з летальним наслщком пращв-
никiв лiсогосподарських пiдприемств е невиконання вимог iнструкпiй з охоро-ни пращ самими потертлими (27,7 %), невиконання посадових обов,язкiв, вщ-суттсть належного контролю зi сторони посадових оаб (25,2 %) та недолши пiд час навчання безпечним прийомам пращ (16,8 %).
Цi причини викликаш переважно як незадовiльними знаннями пращвни-кiв правил виконання технолопчного процесу без порушень, так i умовами та органiзапiею прапi, яю сприяють цьому порушенню. За видами подш у лiсовiй галузi визначальними е падшня, обрушення, обвалення предмепв, матерiалiв, грунту тощо (55,5 %), дорожньо-транспортна пригода (13,9 %) та д1я предметiв та деталей, що рухаються, розлiтаються, обертаються (8,3 %).
Опитування прапiвникiв показало, що бтьшють з них вважають найчас-тшими причинами травматизму недосконалу органiзапiю пращ, поганий нас-трiй, втому, конфлшти в колективi, неуважне ставлення керiвникiв до тдлег-лих, незадовтьний психолоичний клiмат.
При щорiчному значному збшьшенш витрат на охорону прапi як загаль-них: 2000 р. - 3267337 грн; 2012 р. - 34003727 грн (у 10 разiв), так i на одного працюючого: 2000 р. - 34 грн; 2012 р. - 672 грн (20 разiв), кшьюсть смертель-них травм i коефiпiент частоти травматизму майже не змшилися (рис. 1). Це свщчить про нещлеспрямоване, кошпв на пiдприемствах.
неоптимальне i неефективне використання
Рис. 1. Динамжа змти коефщента частоти травматизму (загальних i смертельних випадтв) на тдприемствах лково'1 галузi залежно вiд витрачених коштiв на 1 працюючого
У робоп [2] представлено експертне дослiдження професшного ризику на пiдприeмствах лiсового господарства. Дослвдження проведено з використан-ням методики апрiорноí iнформацií i рангово!' кореляцл на основi експертних ощнок, даних працiвниками лiсогосподарських пiдприeмств Л^вського ОУЛМГ за основними видами виконуваних робiт (лiсосiчнi роботи, деревооб-робш роботи, нижньоскладськi роботи та автотранспорта роботи).
Проведене анкетування квалiфiкованих фахшщв-експертш дало змогу визначити вплив виробничих факторiв (ризикш) на безпеку пращ та найбшьш ефективнi заходи для складання плашв роботи з охорони пращ.
Статистичний аналiз стану умов i охорони працi на шдприемствах лко-во! галузi показав, що, незважаючи на значне збiльшення фшансування заходш у цiй сферi, полiпшення ситуацií не вiдбуваeться. Одна з головних причин такого стану - недостатньо ращональний розподш витрат. В умовах дефщиту фь нансових коштш некоректно ставити за мету розрахунок тако! кiлькостi витрат на забезпечення безпеки працi, якi дадуть конкретний результат. Тому завдання ставимо так: визначити прюригетш напрями розподшу обмежено! суми грошо-вих коштш.
Для розробки прiоритетного напряму затрат та ощнки !х результатив-носп необидно вибрати критерiй, що дае змогу швидко i точно ощнити стан умов i охорони пращ, стушнь небезпеки цього виробництва для життя i здо-ров'я пращвнитв. Цей критерiй мае бути штегральним, тобто мае оцiнювати вплив уах виробничих факторiв (органiзацiйних, технiчних, суб'ективних й ш.) i давати уявлення про масштаб соцiальних та економiчних втрат пiдприемства внаслiдок травматизму. Як такий критерш використовують професiйний ризик.
Економiсти пiд час визначення поняття "витрати на охорону працi" вра-ховують такi особливостi:
• людський капiтал е головною цiннiстю сучасного сустльства, а також осново-положним чинником економiчного зростання;
• зниження професiйних ризикiв потребуе значних витрат як вщ економiчного суб'екта, пращвниюв пiдприемств i органiзацiй, так i вiд суспiльства загалом. Варто зазначити, що теория оцiнювання витрат на управлшня профе-
сiйними ризиками в системi охорони працi знаходиться на початковш стадií свого розвитку.
Видшити кошти на зниження рiвня ризику означае вилучити !х з безпо-середнього виробництва продукцц для фiнансування за !х рахунок робiт, якi, на перший погляд, не дають миттевого економiчного результату. Проте детальний аналiз показуе, що ефект ввд такого ршення виявляеться у зниженнi збиткiв вщ аварiй, нещасних випадкiв на виробнищш, а також витрат, пов'язаних iз зрос-танням кiлькостi захворювань i смертностi людей. Без урахування економiчного ризику в охоронi працi неможливо обрати оптимальний спосiб виробництва, який забезпечуе найменш1 затрати на одиницю продукцл i водночас е найбшьш соцiально придатним за досягнутого ршня розвитку суспiльства. Оскшьки ос-новним напрямом ефективного впливу на ршень виробничого травматизму i професiйноí захворюваносп i на ршень ризику виробництва е запобтання травматизму, то вщ правильного визначення суми вкладень у цю профiлактику ви-
ртальною мipою залежить yспix пpaцеоxоpонноï дiяльностi загалом. Але на-вiть за умови вдалого визначення загально!' суми фiнaнсyвaння оxоpони пpaцi пiдпpиeмство, галузь чи держава загалом не зaстpaxовaнi ввд невдач. Поясню-ють це тим, що не менш важливо ращонально розподшити зaгaльнi обсяги фь нансування за окремими напрямами пpaцеоxоpонноï д1яльносп, вpaxовyючи як теxнiчнi i саштарно-гшешчш, так i оpгaнiзaцiйнi та псиxофiзiологiчнi зaxоди впливу на стан умов i безпеки пращ.
Методи визначення обсялв фшансування для пiдпpиeмств базуються на: положенняк сучасного економiчного aнaлiзy оxоpони пpaцi; дифеpенцiйовaниx ноpмaтивax витрат на зaxоди з оxоpони пращ (бaзовиx покaзникax), отpимaниx шляxом aнaлiзy стaтистичниx дaниx; теорп ефективностi з ypaxyвaнням специ-фiки оxоpони пращ (принцип нульово!' пpибyтковостi, прийнятного ризику то-що). Вибip того чи шшого методу в кожному конкретному випадку здшснюеться з ypaxyвaнням: наявносп необxiдноï виxiдноï iнфоpмaцiï; квaлiфi-кацп особи, яка мае виконувати pозpaxyнки; тaктичниx i стpaтегiчниx завдань, що стоять перед шдприемством; стану умов i оxоpони пpaцi та ршня травматизму чи пpофесiйноï зaxвоpювaностi [3].
Незважаючи на зростання обсягу коштш, спpямовaниx на полiпшення умов пращ, kTOranx змiн у щй сфеpi поки не вiдбyлося, що свдаить про ввд-сyтнiсть чикого та ефективного меxaнiзмy pеaлiзaцiï циx положень. В основi к-нуючо!' системи yпpaвлiння оxоpоною пpaцi дк aдмiнiстpaтивний метод контролю i покарання поpyшникiв ноpмaтивниx вимог i слабо використовуеться економiчнa зaцiкaвленiсть кеpiвникiв пiдпpиeмств у зaбезпеченнi оптимaльниx умов пращ.
Як на piвнi шдприемства, так i на piвнi гaлyзi й держави статистика за економiчним збитком вiд неспpиятливиx умов пращ i за витратами на оxоpонy пpaцi неповна; вiдсyтнi органи, ят узагальнюють i aнaлiзyють економiчнi результата забезпечення умов пpaцi, ефективнкть i pезyльтaтивнiсть затрат на за-xоди з оxоpони пpaцi. Усе це ускладнюе роботу з полшшення умов та оxоpони пpaцi, дезшформуе гpомaдськiсть i породжуе невиправдану благодушнкть до проблем у цiй галузь
Дослiдження свiдчaть: на пiдпpиeмствax значно бшьше витрат припадае на шльги та компенсацп, пов'язaнi з небезпечними i шкiдливими умовами правд, нiж на оxоpонy пpaцi, зaxоди iз зaпобiгaння виробничому травматизму i зax-воpювaностi та ноpмaлiзaцiю умов пращ. Сшвввдношення мiж витратами на полшшення умов i оxоpони пращ та витратами на доплати за неспpиятливi умови пращ, пiльговi пенси та додaтковi вiдпyстки становить 1:10, а iнодi й бшьше.
В yмовax недосконaлостi pинковиx меxaнiзмiв yсi цi витрати вiдносять на собкарткть продукцй', i, внaслiдок цього, за недбале ставлення до оxоpони пpaцi на пiдпpиeмствax розплачуються не ïx кеpiвники, а сусп1льство. Чинна система шльг i компенсaцiй не спонукае кер1вник1в полiпшyвaти умови пращ, тому що щ витрати припадають на всix споживaчiв i не впливають на економiч-нi результати роботи шдприемства.
Новими вiдповiдно чинного порядку визначення напряшв вкладення коштк в оxоpонy пpaцi та практики фшансування безпеки пращ i виробничого
середовища е висвiтленi новi пiдходи i принципи об'ективно! оцiнки та визна-чення напрямiв ефективного вкладення коштав шляхом розрахунюв суми вкла-день у заходи з охорони працi та ращонального 11 розподалу за конкретними напрямами працеохоронно! дiяльностi. Здiйснюеться це з використанням кон-цепцiй прийнятного ризику нещасних випадкiв на виробнищш, принципу про-порцiйностi вкладень у профшактику причин виробничого травматизму, ек-спертних оцiнок зменшення iмовiрностi нещасного випадку пiсля запроваджен-ня працеохоронного заходу, оцiнки впливу витрат охорони пращ на ефектив-нiсть виробництва, ретроспективного аналiзу економiчних показниюв праце-охоронного характеру.
Для визначення ефективностi заход1в з охорони пращ щодо недопущения виробничого травматизму було проведено експертне анкетування спещалк-тiв з охорони пращ лкогосподарських пiдприемств. Фахшцям було запропоно-вано оптимiзувати заходи з охорони пращ з удосконалення управлшня охоро-ною пращ та профшактики виробничого травматизму, проставивши в анкета 1х ранг важливостi (табл. 1).
Табл. 1. Оптимiзацiя заходiв з охорони пращ з удосконалення управлтня охороною пращ та профилактики виробничого травматизму
А Н К Е ТА
№ з/п Назва заходiв Ранг важ- * ливосп
1 Забезпечити планування заходгв з охорони пращ, впровадивши щентифь кац1ю небезпек та оцшку ризишв на робочих мiсцях для 1х зменшення.
2 Покращити якiсть навчання та iнструктажiв з охорони пращ.
3 Покращити проведение оперативного адмшстративно-громадсько-го контролю з охорони пращ на всiх рiвнях.
4 Покращити (забезпечити) розподш обов'язкiв з охорони пращ мiж посадовими особами i робiтниками.
5 Забезпечити стимулювання та премтовання з охорони працi.
6 Покращити професшний добiр працюючих, використання пращвни-юв за фахом.
7 Забезпечити безпеку технолопчних процесiв та виробничого устат-кування.
8 Забезпечити трудову та виробничу дисциплшу працiвникiв.
9 Забезпечити ергономiчнi вимоги до робочих мюць.
10 Покращити психологiчний ^мат у колективi.
11 Забезпечити оптимальний режим роботи i вiдпочинку.
12 Забезпечити саттарно-гтешчш вимоги працi та саттарно-побуто-вого обслуговування.
Ранг важливост - експерти впорядковують запропоноваш заходи за ]шрою важ-
ливост 1х впливу на профшактику травматизму.
Зведену таблиця експертного опитування наведено нижче (табл. 2).
Коефшдент конкордацií ГТ=12-12384/142-(123-12)= 148608/3 36336=0,44 Ощнка коефщкнта конкордацií х/=т-(п-1)-Ж= 14-(12-1)-0,44=67,76 При числi ступенiв свободи у=п-1=12-1=11, рiвнi значущостi g=5 %,
Х2=19,57
Експерти Фактори
Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7 Х8 Х0 Х10 Хп Х12
1 1 2 4 11 0 10 3 5 7 6 8 12
2 2 8 3 6 12 7 1 4 0 11 10 5
3 4 1 5 11 12 6 2 3 0 10 7 8
4 6 2 5 4 7 8 1 3 0 10 12 11
5 2 3 5 4 12 1 6 7 8 0 11 10
6 1 8 0 12 7 2 6 5 10 11 4 3
7 2 3 6 7 8 5 1 10 4 11 12 0
8 6 3 4 5 11 7 1 2 0 10 12 8
0 6 1 11 12 10 2 3 5 4 8 7 0
10 10 5 6 8 7 3 1 2 12 11 0 4
11 11 4 12 8 5 1 2 3 7 10 6 0
12 4 3 12 5 6 1 2 7 11 0 10 8
13 2 3 12 6 4 5 1 7 8 10 11 0
14 11 6 5 0 2 1 4 3 8 10 12 7
Сума ранпв Ха- 68 52 00 108 112 50 34 66 115 136 131 112
Загальна середня сума ранпв а=2а^/п=1002/12=91
Ранжування 5 2 6 7 8 3 1 4 10 12 11 0
Вщхилення вщ середньо'1 ^ 23 30 -8 -17 -21 32 57 25 -24 -45 -40 -21
Квадрати вщхилень 520 1521 64 280 441 1024 3240 625 576 2025 1600 441
! заходiв
Фактори
Х6 Х7 Х
Хо
Х,
11
10
12
11
11
12
10
10
12
11
12
10
11
10
11
11
10
11
12
10
10
10
12
11
11
11
12
10
12
12
11
12
10
11
14
11
6
5
о
2
1
4
3
10
Сума ранпв На»
68 52 00 108 112
59 34 66
115
136
Загальна середня сума ранпв а=£а^/п=1002/12=01
Ранжування
10
12
11
Вщхилення в1д середньо'1 ^
23
3о
-8
-17
-21
32
57
25
-24
-45
-40
-21
Квадрати вщхилень
52о
1521
64
28о
441
1024
324о
625
576
2025
3
4
4
о
5
7
6
8
3
6
7
1
4
о
5
5
6
2
3
о
7
8
5
4
7
8
1
3
о
5
4
1
6
7
8
о
о
7
2
6
5
4
7
2
3
6
7
8
5
1
4
о
8
6
3
4
5
7
1
2
о
8
о
6
1
2
5
4
8
7
о
5
6
8
7
3
1
2
о
4
4
8
5
1
2
3
7
6
о
4
3
5
6
1
2
7
о
8
1
2
3
6
4
5
7
8
о
1
8
5
2
6
7
8
3
4
о
1
При х/> хД думки експерпв вважаються погодженими. У цьому випадку будуемо дiаграму ранпв (пстограму), де по оа абсцис вщкладаемо об'екти ранжування, а по ос ординат - суми ранпв у зворотному порядку (рис. 2).
Рис. 2. Пстограма ранжування факторiв за експертними ощнками
Зпдно з результатами ранжування i статистичного оброблення результата анкетування при погодженш думок експерпв (коефiцiент конкордацп ^=0,44) на тдприемствах передусiм необхiдно звернути увагу на таю заходи:
• забезпечити безпеку теxнологiчниx процесiв та виробничого устаткування;
• покращити якiсть навчання та iнстрyктaжiв з охорони пращ;
• покращити професшний добiр працюючих, використання прaцiвникiв за фа-хом;
• забезпечити трудову та виро6ничу дисциплiыy працюючих;
• забезпечити планування зaxодiв з охорони прaцi, впровадивши щентифшащю небезпек та оцiнкy ризиюв на робочих мiсцяx для ix зменшення. Здiйснения перерaxовaниx зaxодiв при погоджениx дyмкax експертав
дасть змогу покращити управлшня оxороною прaцi на пiдприeмствax лiсовоï гaлyзi.
Врaxовyючи фактор професшного ризику на лiсогосподaрськиx шд-приeмствax, а саме оцiнкy професшного ризику зпдно з причинами травмуван-ня прaцюючиx, критерiями виробничого ризику та ранжуванням думок експер-пв щодо впливу виробничик фaкторiв на безпеку пращ й оптишзацц закод1в щодо вдосконалення yпрaвлiния оxороною пращ та профшактики виробничого травматизму, були подаш рекомеидaцiï про прiоритетнi напрями витрат на за-xоди з оxорони прaцi по ДП "Бродiвський лiсгосп" (табл. 3).
Табл. 3. Пршритетт напрями витрат на oxopoHy прац no ДП "Брoдiвський
лiсгoсn "
Передбaчyвaнi заходи Витрати Проведет заходи Витрати
% тис. грн % тис. грн
4.1 39,8 147,501 4.1 38,4 142,360
4.2 10,5 38,914 4.2 11,9 44,237
4.3 12,1 44,843 4.3 11,4 42,429
4.4 13,8 51,143 4.4 4,5 16,332
4.5 13,9 51,514 4.5 22,5 83,216
4.6 9,9 36,690 4.6 11,3 42,031
Разом 100 370,605 100 370,605
Умовш позначення витрат на оxоронy прaцi:
4.1. Приведення y вщповвдшсть з вимогами нормативно-правових акпв тех-нологiчних процесiв та виробничого устаткування;
4.2. Технологiчне переоснащення лкопромислового комплексy, мехaнiзaцiя вaнтaжно-розвaнтaжyвaльних та шших важких робiт.
4.3. Атестaцiя робочих мкць, iдентифiкaцiя небезпек i ощнка ризик1в, усунен-ня впливу шыдливих виробничих фaкторiв, ергономiчнi вимоги до робочих мкць.
4.4. Проведення навчання з охорони пращ, шдготовка та переподготовка i професшний до61р працюючих.
4.5. Забезпечення працюючих засобами iндивiдyaльного зaхистy та санггарно-по6утовими примщеннями зг1дно з сaнiтaрно-гiгieнiчними вимогами, проведення медичних огляд1в.
4.6. Стимулювання та премiювaння з охорони пращ за умови дотримання ви-мог шструкцш та належне здiйснення контролю за виробничим процесом, культура виробництва.
Отже, по прюритетносп в запропонованому розподш на першому мiсцi стоять зaxоди з приведення у вщповщшсть з вимогами нормaтивно-прaвовиx aктiв теxнологiчниx процес1в та виробничого устаткування (39,8 %). Майже без
змш залишилися заходи з технологiчного переоснащення лкопромислового комплексу, механiзацií вантажно-розвантажувальних та шших важких po6iT (10,5 %); проведения атестацп робочих мкць, iдентифiкацií небезпек i оцiнки ризикiв, усунення впливу шкiдливих виробничих факторiв, ергономiчнi вимоги до робочих мкць (12,1 %); стимулювання та премдавання з охорони пращ за умови дотримання вимог iнструкцiй та належне здiйснення контролю за вироб-ничим процесом, культура виробництва (9,9 %). Враховуючи ощнку фактора ризику, запропонували значно збшьшити фiнансування заходш з проведення навчання з охорони працi, пiдготовки та перешдготовки i професiйного добору працюючих (до 13,8 %) та зменшити витрачання коштiв на забезпечення пра-цюючих засобами iндивiдуального захисту та саштарно-побутовими примщен-нями, проведення медичних оглядш (13,9 %).
Для шдвищення соцiально-економiчноí ефективностi заходш щодо по-лiпшення умов працi на шдприемствах лiсовоí галузi необхiдне комплексне ви-користання методов експертних оцiнок, кореляцшно-регресшного аналiзу, об-роблення iнформацií та прогнозування.
Висновки. Для рационального розподшу коштiв i вибору прiоритетного напряму заходiв з полiпшення умов i охорони працi необидна оцiнка 1х еконо-мiчноí ефективностi. Застосовуванi рашше в нашiй краíнi пiдходи, яю визнача-ли як результат умовний ефект, застарши. Сьогоднi вiтчизнянi автори погоджу-ються з зарубiжними фахнвцями, що результативнiсть проведення заходiв виз-начаеться як скорочення реальних витрат пiдприeмства внаслiдок нещасних ви-падюв i професiйноí захворюваностi. Цей шдхвд бшьш наочно вiдображае дiйснiсть, шж умовна економiя, дае уявлення про рiвень проблеми, сприяе ви-явленню економiчних стимулш для полiпшення умов i охорони працi. Але ввд-сутнiсть едино!' загальновизнано!' методики, ушверсального програмного забезпечення, iнформацiйна, оргашзацшна та технiчна неготовнiсть бiльшостi шд-приемств вирiшувати цю проблему, а найголовшше - неможливiсть адекватно!' ощнки збереження життя i здоров'я людини в грошовому вираженш, ускладнюе використання оцiнки економiчноí ефективностi витрат для прийняття оператив-них рiшень.
Тому для вибору прюритетного напряму заходiв з полiпшення умов i охорони пращ в межах нашо1 роботи пропонуемо використовувати результа-тивнiсть затрат стосовно професшного ризику.
Лiтература
1. Гогггашвш Г.Г. Аналiз статистичних даних щодо причин та насладив виробничого травматизму пращвнижв / Г.Г. Гопташвш, В.М. Степанишин, Л.О. Тисовський // Вiсник Нащональ-ного университету "Львгвська полiтехнiка". - Сер.: Комп'ютерш системи проектування. Теорiя i практика. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська полiтехнiка". - 2011. - № 707. - С. 42-45.
2. Степанишин В.М. Експертш дослщження професшного ризику на шдприемствах люово-го господарства / В.М. Степанишин. - Львгв : Вид-во НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 38. - С. 34-38.
3. Ткачук С.П. Методичш рекомендаци по визначенню напрямкiв ефективного вкладення коштiв в охорону працi на тдприемиш / С.П. Ткачук, Г.Г. Лесенко, К.Н. Ткачук, I.A. Лучко, А.О. Водяник // Нащональний науково-дослщний институт охорони працi (ННДЮП). - К., 1999. - С. 134-139.
Дейнека А.М., Степанишин В.М. Эффективность планирования мероприятий по охране труда на лесохозяйственных предприятиях на основании оценки риска производственного травматизма
Произведено исследование состояния производственного травматизма на предприятиях лесной отрасли и эффективности планирования мероприятий и использования средств на охрану труда на предприятиях лесного хозяйства. На основании оценки риска производственного травматизма на основании статистического анализа и экспертного исследования предложены эффективные мероприятия планирования охраны труда на лесохозяйственных предприятиях.
Ключевые слова: производственный травматизм, статистический анализ, профессиональный риск, экспертное исследование, анкета, ранжирование, расходы на охрану труда, экономический эффект.
Deyneka A.M., Stepanyshyn V.M. Efficiency of planning of measures on a labour protection of forestry enterprises on the basis of evaluation of risk of occupational traumatism
A study of the state of occupational traumatism is undertaken on the enterprises of forest industry and efficiency of planning of measures and use of money on a labour protection on the enterprises of forestry. On the basis of evaluation of risk of occupational traumatism on the basis of statistical analysis and expert research the effective measures of planning of labour protection are offered on the enterprises of forestry.
Keywords: occupational traumatism, statistical analysis, professional risk, expert research, a questionnaire, ranking, charges on a labour protection, economic effect.
УДК66.047 Доц. Д.П. Кндзера, канд. техн. наук;
проф. В.М. Атаманюк, д-р техн. наук; астр. Р.Р. Госовський; магктрант 1.М МотЫь - НУ '^beiecbrn полтехшка"
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПАЛИВНИХ БРИКЕТ1В 13 РОСЛИННО1 СИРОВИНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ IX ХАРАКТЕРИСТИК
Наведено аналiз технологш виробництва брикепв iз рослинно! сировини, на осно-вi чого обгрунтовано необхщшсть дослщжень, спрямованих на зниження енергоемност обладнання та шдвищення якост брпкейв. Обгрунтовано доцшьшсть використання фшьтрацшного методу для сушшня подрiбнених стебел соняшника. Представлено результата дослщжень залежност щшьност брпкейв вщ ступеня подрiбнення сировини, а також мщност брикейв на згинання, мехашчно! мщност на стирання та скидання.
Ключовi слова: альтернативы джерела енергп, бюмаса, подрiбненi стебла соняшника, пдродинамша, рослинна сировина, паливш брикети, фшьтрацшне сушшня, пре-сування.
Перспективним напрямом розвитку теплово! енергетики Укра!ни е використання альтернативних видав палива, виготовлених i3 мкцевих ресурав рос-линно! сировини, значну кiлькiсть у загальному обсязi яких складають сшьсько-господарсью вiдходи [1-6]. Домiнуюче значения за кшькктю утворення вiдхо-дш належить грубостебловим культурам, зокрема соняшнику та кукурудз^ а одним iз рацiональних методiв !х утилiзацií е використання останшх як сировини для виготовлення твердого палива. Такий вид палива, зважаючи на високу теп-лотворну здатнiсть (12-15 МДж/кг), низьку зольнкть пiд час спалювання (3,57,5 %), мiнiмальний негативний вплив на довкiлля, можливiсть використання для твердопаливних котлiв рiзноí потужностi, теплогенераторiв, котелень, камь
