CC BY
32
I.B. Заюков
БЕЗПЕКА ПРАЦ1 - УМОВА ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ УКРА1НИ
У процес виробничо'1 дiяльностi на працiвникiв впливае багато шкщливих (небезпечних) виробничих факторiв: фiзичних, хiмiчних, бiологiчних та психофiзiологiчних, якi можуть безпосередньо вплинути i на стан !х здоров'я. Так,
за офiцiйною статистикою, у 2007 р. кшькють випадкiв виробничого травматизму зменшилася на 4,2% порiвняно
з 2006 р. i становила 18192 (у тому чис-лi зi смертельними наслщками - 1176, що на 9,1% бшьше порiвняно з 2006 р.). Крiм того, кiлькiсть осiб, яю отримали професiйне захворювання, становила у 2007 р. 5947 чол., що на 3,1% менше порiвняно з 2006 р.
У робот [1] наголошуеться, що Украша мае найвищий показник за ризиком загибелi на 100 тис. працюючих (наприклад, порiвняно з
Великобританiею - у 8,5 раза, Япошею -3 рази, Имеччиною - 2). Виникнення нещасного випадку або отримання професшного захворювання на виробництвi веде не тшьки до погiршення або втрати здоров'я, заробггку, настання економiчних втрат для тдприемств та держави в цшому, але i до суттевого посилення негативних демографiчних тенденцiй в Украшь
Проблема безпеки працi розглядаеться фахiвцями та
спецiалiстами Державного комгтету Украши з промислово'1 безпеки, охорони пращ та прничого нагляду, а, наприклад, соцiально-економiчнi проблеми розвитку
охорони пращ дослщжуються у вiтчизняних наукових шститутах та освггшх закладах, у тому чист в Iнститутi економжи промисловостi НАН Украши (вiддiл економiчних проблем охорони працi та сощально'1' полiтики), Iнститутi демографи та сощальних дослiджень НАН Украши тощо. Так, у робот [2] зазначаеться, що серед визначених загроз руйнування трудового потенщалу е недосконалють державного управлшня збереженням та розвитком трудового потенщалу Украши.
Метою статтi е аналiз важливостi забезпечення належного рiвня безпеки та умов пращ на виробницт як важливого джерела збереження i розвитку трудового потенщалу Украши та надання рекомендацш щодо вдосконалення системи охорони пращ.
У робот [3] констатуеться, що промислова безпека зi вама сво'1'ми проблемами i наслщками давно вийшла за межi виробництва, у тому чист в сощальному сенсi, а аварп негативно впливають на все суспiльство. Це не тшьки втрата основних фондiв i квалiфiкованих кадрiв, але i покалiченi долi та зруйнованi ам'1 Так, протягом 2000-2006 рр. органами статистики Украши за пщтримки Мiжнародноi оргашзацп працi (МОП) та ПРООН проводилися соцiально-демографiчнi обстеження з питань базово'1' захищеностi населення. Були виявленi найважливiшi прiоритети у вiдповiдях опитаних (рис. 1)
[4].
© Заюков 1ван Вжторович - кандидат економ1чних наук. Вшницький нацюнальний техшчний ушверситет.
ISSN 1562-109X
10,4%
9,6%
16,0%
19,3%
24,8%
19,9%
□ Потреба мати мщне здоров'я
□ Забезпечити майбутиш день
□ Безпека
□ Продукти харчування
□ Самореалiзацiя
□ Визнання компетентносп
Рис. 1. Оцгнка життевих прюритет1в у вгдповгдях респондентгв
З рис. 1 видно, що «безпека» мае значну питому вагу у визначенш життевих прюритет1в украшщв - 19,3%.
У табл. 1 [4] наведено ощнку стану безпеки працюючих на пщприемствах (у сшьськш та мюькш мюцевосп) Украши.
Таблиця 1. Оцгнка стану виробничог безпеки респондент1в
Стан безпеки на робот1 М1ськ1 поселення Сшьська мюцевють
2002 2003 2004 2006 2002 2003 2004 2006
У безпец1 41,8 61,4 66,1 68,4 37,2 64,8 67,4 69,7
У небезпец1 10,7 16,2 14,7 13,5 8,8 11,9 10,9 10,0
Не можу вщповюти 47,5 22,4 19,2 18,1 54,0 23,3 21,7 20,3
Протягом останшх рок1в збшьшуеться частка ос1б, як1 вважають, що стан безпеки на робочому мющ постшно полшшуеться: з 41,8% у 2002 р. до 68,4% у 2006 р. (у мютах), аналопчна тенденщя в сшьськш мюцевосп. Кр1м того, питома вага працюючих, як1 вважають умови свое! роботи небезпечними, становила в 2006 р. 13,5% (у 2002 р. - 10,7%).
Найбшьше занепокоення у пращвниюв з точки зору небезпечносп умов пращ викликають надм1рний шум (61,7% опитаних, як1 ощнили умови свое'1 роботи як небезпечн1), небезпечн1 мехашзми (60,2%), робота з х1м1чними речовинами (50,4%) та пщвищена або понижена температура повггря (49,7%). На думку респонденпв, працювати у шк1дливих та небезпечних умовах людей спонукае можливють отримання
додаткових грошей (41,6% вщповщей) та загроза втратити роботу (20,9%). Серед основних причин, яю перешкоджають створенню на п1дприемств1 безпечних умов пращ, зайня-
т1 прац1вники називають недостатн1сть кошт1в та значний знос виробничих фонд1в - в1дпов1дно 40,0 та 28,1% вщповщей.
Виршення проблем безпеки пращ, у тому чист виробничого травматизму, сприятиме не тшьки зростанню обсяг1в виробництва та продуктивносп прац1, але 1 послабить негативш демограф1чн1 тенденц11 в Укра'1'н1. Так, за даними фа-х1вц1в, при обсягах виробництва ВВП (з розрахунку на 1 млрд. дол. США) в Укра'1'ш втрачають життя 23 чол., у Рос11 - 24, а в крашах Зах1дно'1 Свропи - 1. Наприклад, у Програм1 розвитку ООН (ПРООН) представлена «Доповщь про
розвиток людини 2007/2008», де наголошуеться, що ВВП на душу населення за паритетом кутвельно'1 спроможносп (КПС) в Укра'1'ш становить 6848 дол. США (це значення менше порiвняно з Iсландiею у 5,3 раза; Норвепею - 6; Люксембургом - 8,8; Роаею - 1,58 раза).
Можна двома шляхами
тдвищувати значення КПС для Украши. Перший - використання екстенсивного чинника, який передбачае збшьшення використання обсяпв робочо'1 сили, що е практично нереальним, оскшьки в Укра'1'ш розвиваються негативнi
демографiчнi тенденцп (табл. 2). Тому стае зрозумшим, що варто переходити на штенсивний розвиток економiки. Це передбачае змщення акцентiв на пiдвищення освгтнього рiвня населення, полiпшення стану здоров'я, а також проведення бшьш ефективноi полiтики у сферi охорони пращ. Аналiз тенденцiй змiни чисельностi населення, у тому чист внаслiдок зовшшшх причин (виробничого травматизму зi
смертельними наслщками, професшних захворювань тощо), наведено в табл. 2
[4].
Показники Роки Темп зростання, %
1995 2000 2005 2006 2007 20071995 20072006
Чисельнють населення Украши, млн. чол. 51,05 48,93 46,93 46,65 46,37 90,83 99,39
Економiчно активне населення у вщ 15-70 роюв (середне значення), млн. чол. 25,56 22,83 22,28 22,24 22,32 87,32 100,35
Населення працездатного вку, млн. чол. 23,05 21,15 20,48 20,55 20,60 89,37 100,24
Зайняте населення, млн. чол. 24,13 20,17 20,68 20,73 20,90 86,66 100,82
Кшькють померлих, тис. чол. 792,6 758,1 782,0 758,1 762,9 96,25 100,63
У тому чист через нещасш випадки, отруення, травми, тис. чол. 82,7 73,6 70,0 64,6 66,0 79,80 102,16
Кшькють нещасних випадюв на виробницга 80450 34288 20817 18992 18192 22,61 95,78
У тому чист зi смертельними наслщками, чол. 2195 1325 1088 1077 1176 53,57 109,19
Питома вага кшькосп оаб, якi загинули на виробницга в загальнiй кiлькостi померлих, % 0,270 0,160 0,130 0,140 0,150 55,55 107,14
Питома вага кшькосп осiб, з якими сталися нещасш випадки на виробницт в структурi населення, у тому чи^ працездатного вiку, % 0,150 0,340 0,070 0,160 0,040 0,100 0,040 0,090 0,030 0,080 20,00 23,52 75,00 88,88
Питома вага нещасних випадюв зi 2,65 1,80 1,55 1,66 1,78 67,16 107,22
Таблиця 2. Аналгз змгни чисельностг населення, у тому числ1 за рахунок зовтштх причин
cмepтeльними нacлiдкaми в зaгaльнiй кшькост! помepлих чepeз зовнiшнi пpичини, %
Aнaлiз оотовних покaзникiв у табл. 2 дозволив зpобити тaкi виcновки.
Чи^льте^ нaceлeння У^аши cкоpотилacь у 2007 p. поpiвняно з 1995 p. на 9,17% (на 4,68 млн. чол.), у тому что-лi чиceльнicть eкономiчно активного нaceлeння - на 12,68% (на 3,24 млн. чол.); кшькють нателення пpaцeздaтного вшу - на 10,63% (на 2,45 млн. чол.); чиceльнicть зайнятого нателення - на 13,34% (на
3,23 млн. чол.).
Кшькють нещаотих випадюв виpобничого хapaктepy за вiдповiдний пepiод змeншилacя на 77,39%, у тому чиош зi cмepтeльними нacлiдкaми - на 46,43%, що е позитивною тенденщею. З одного боку, це пов'язано з тим, що здiйcнюeтьcя ефективна дepжaвнa полггика в нaпpямi полiпшeння умов ^ащ на виpобництвi, з шшого -eкономiчною кpизою 1991-1994 pp., наошдки я^' вiдчyвaютьcя i ниш.
Негативною тенденщею е втоока частка кiлькоcтi помepлих чepeз зовнiшнi ^ичини в зaгaльнiй кiлькоcтi помepлих (у 2007 p. - 8,68%), а також зpоcтaння piвня виpобничого тpaвмaтизмy зi cмepтeльними нacлiдкaми у 2007 p. поpiвняно з 2006 p. (темп зpоcтaння -109,2%) та збшьшення питомоï ваги кiлькоcтi оаб, якi загинули на виpобництвi, в загальнш кiлькоcтi помepлих в У^аЫ з 0,13% у 2005 p. до 0,15% у 2007 p. Вщомо, що cepeднiй вiк загиблих на в^обницт -вiд 30 до 40 pокiв, а це найбшьш актив-нi, пpaцeздaтнi та виcококвaлiфiковaнi кaдpи.
Отже, тенденци, наведен в табл. 2, cвiдчaть, що внаошдок cтpiмкого зменшення чиceльноcтi нателення У^аши (депопуляци) зpоcтaння питомоï ваги нещаших випaдкiв зi cмepтeльними наошдками на виpобництвi у чиceльноcтi
помepлих та доcтaтньо виcокого piвня cмepтноcтi вiд зовнiшнiх пpичин, у тому чиош чepeз тpaвми на в^обницт, пpофeciйнi зaхвоpювaння, забезпечення безпеки життя людини як нaйвaжливiшоï цiнноcтi дepжaви мае pозглядaтиcя, як важливе джepeло збepeжeння та pозвиткy тpyдового потенщалу У^аши.
На збiльшeння мacштaбiв cмepтноcтi нaceлeння (внacлiдок зовнiшнiх пpичин) звepтae cвою увагу в наукових ^ацях члeн-коpecпондeнт НАН У^аши Е. Лiбaновa, яка вiдмiчae дуже виcокy летальнють чepeз зовнiшнi чинники (aлкоголiзм, палшня,
виpобничий та побутовий тpaвмaтизм, неща^ випадки на доpогaх тощо). Втоока пepeдчacнa cмepтнicть пpизводить до значних втpaт тpyдового потeнцiaлy У^аши, ошбливо чоловiкiв. Говоpячи пpо дeмогpaфiчнy ^изу, науковець вiдзнaчae не кiлькicнi ознаки дeмогpaфiчних пpоцeciв, а якicнi: низьку тpивaлicть життя, виcокy зaхвоpювaнicть, у тому чиош пpофeciйнy, тощо.
З метою визначення ^ичин cмepтноcтi в У^аЫ пpоaнaлiзyeмо pиc. 2 [4] (станом на 01.01.2008 p.). На тpeтьомy мющ cepeд пpичин cмepтi -зовнiшнi пpичини - 66 rac. чол. (8,6%), у тому чиаш бiльшe 1 тиc. чол., яю загинули в peзyльтaтi виникнення нещаотого випадку на виpобництвi.
У pоботi [5] пiдтвepджeно тезу ^о зpоcтaючy зaгpозy здоpов'ю з боку зовшшшх пpичин cмepтi, що потpeбye нeвiдклaдних дiй. Тим бiльшe, йдeтьcя не пpо неминучий пepeбiг подш, як у випадку зi cмepтнicтю вiд пepeвaжно вiкових пaтологiй, а ^о доcить peaльний вель-
ми вагомий peзepв збepeжeння дecяткiв ттояч життiв оciб у pозквiтi ли* i cил (тpyдового потeнцiaлy), яю безглуздо втpaчaютьcя чepeз нeпpиpоднi ^ичини.
Так, вщомий учений-демограф Украши В. Стешенко вважае, що гiпотетичнi резерви подовження тривалосп життя населення Украши (ниш в середньому становить 67,7 року) за умови повно'1'
лжвщацп смертносп вiд нещасних ви-падкiв, убивств, самогубств та шших зовнiшнiх чинниюв становить близько 7,5 року життя для чоловшв i 3 роки -для жшок.
63,0%
11,7%
3,2% 4,0%
Рис. 2. Аналгз розподглу питомог ваги причин смерт1 серед померлих
Крiм того, розрахунки фахiвцiв 1нституту демографи та сощальних дослiджень НАН Украши свiдчать, що скорочення смертносп чоловiкiв у вшових групах 35-39 рокiв i старше лише на 10% зберегло б 387,6 тис. чол. щорiчно.
Забезпечення безпечних умов пращ е також важливим напрямом реалiзащi стратеги формування розвинутого ринку пращ. Адже саме фактор здоров'я зайнятого населення ввдграе ключову роль у забезпеченш продуктивного використання трудового потенщалу сустльства. Високий рiвень
захворюваносп внаслiдок тривалого перебування працюючих у шкiдливих умовах значно попршуе стан здоров'я працездатного населення. При цьому збшьшення питомо'1' ваги пращвниюв, зайнятих у шкiдливих умовах пращ, виступае дестимулюючим чинником ринку пращ. Не менш важливим негативним чинником, на думку авторiв монографи [6], е зростання питомо'1' ваги жiнок, якi працюють у шкiдливих
умовах, оскiльки це ютотно впливае на репродуктивну функщю жiнок, а отже, на майбутнш розвиток трудового потенцiалу Украши та держави в цшому.
У робот [6] наведено iнтегральний iндекс розвиненосп ринку працi, у тому чист за таким iндикатором, як безпека умов пращ (рис. 3).
Найменше значення шдикатора без-пеки умов пращ зареестровано в Луганськш (0,011), Донецькш (0,080), Днiпропетровськiй (0,006) областях, що пояснюеться високою концентрацiею пщприемств хiмiчноi, металургшно'1', вугшьно'1' промисловостi, де найвищий ризик аварiйностi та травматизму. Наприклад, рiвень первинно'1' iнвалiдностi через травми, отруення та деяю iншi наслiдки зовнiшнiх причин найбiльш високий у Донецькш область Найбiльше значення шдикатора безпеки умов пращ зареестровано в Чершпвськш (0,665) та Закарпатськш (0,611) областях.
Пщвищення рiвня безпеки на репональному рiвнi потребуе розробки комплексно'1' та ефективно'1' полiтики
pозвиткy ^стеми охоpони пpaцi, у тому чиаш в нaпpямi збepeжeння тpyдового потeнцiaлy У^аши. Так, у 1999 p. Указом резидента У^аши cхвaлeно «Остовы нaпpями pозвиткy тpyдового потенщалу У^аши на пepiод до 2010 pокy», у тому чиcлi у cфepi охоpони пpaцi: виведення з екотлуатаци бyдiвeль
та cпоpyд, що пepeбyвaють в aвapiйномy cтaнi; зменшення кiлькоcтi pобочих мicць iз небезпечними, шкщливими та нecпpиятливими умовами ^ащ; cтимyлювaння iнвecтyвaння eкологiчно чиcтих та cтвоpeння безпечних умов пpaцi; тдвищення ефек-Репони, облacтi
м. Кшв Чepнiгiвcькa Чepнiвeцькa Чepкacькa Хмельницька Хepcонcькa Хapкiвcькa Тepнопiльcькa Cyмcькa Piвнeнcькa Полтав^ка Oдecькa Mиколaï'вcькa Львiвcькa Лyгaнcькa Kipовогpaдcькa KH'^cLRa Iвaно-Фpaнкiвcькa Зaпоpiзькa Зaкapпaтcькa Житомиpcькa Донецька Днiпpопeтpовcькa Bолинcькa Biнницькa АР фим
0,01
0,006
0,45
0,402
482
0,432
0,51
0,352
0,366
0,42
0,505
0,588
0,432
0,448
0,5
0,225
0,331
0,513
587 71
08
0,394
0,517
0,4
0,561
72
0,61
0,665
0 0,05 0,1 0,15 0,2 0,25 0,3 0,35 0,4 0,45 0,5 0,55 0,6 0,65 0,7 0,75
Рис. 3. Анaлiз рeгiонaльниx wduKamopie 6e3neKU умов пращ
0
2
1
0
тивноcтi дшчо'' ^стеми у^авлшня ефективно'' ^стеми навчання з питань охоpоною ^ащ на вах piвнях; cтвоpeння охоpони пpaцi.
У 1999 р. до зазначеного указу входив такий актуальний напрям розвитку трудового потенщалу, як створення та впровадження системи загальнообов'язкового сощального
страхування вщ нещасного випадку та професшного захворювання. Дана система почала розвиватися з 1999 р., законодавчо !! регулюють Закон Укра!ни «Про загальнообов'язкове державне сощальне страхування вщ нещасного випадку на виробницт та професшного захворювання, яю спричинили втрату працездатносп» вщ 23.09.1999 р. № 1105-ХIV (Закон 1); Закон Украши «Про страхов! тарифи на загальнообов'язкове державне сощальне страхування вщ нещасного випадку на виробницт та професшного захворювання, яю спричинили втрату працездатносп» вщ 22.02.2001 р. № 2272-Ш (Закон 2); Постанова Кабшету Мшютр1в Укра!ни «Про затвердження Порядку оргашза-ци та проведення медико-сощально! експертизи втрати працездатносп» вщ 04.04.1994 р. № 221; Постанова Кабшету
Мшютр1в Укра!ни «Про затвердження Положення про наглядову раду Фонду сощального страхування вщ нещасного випадку на виробницт та професшного захворювання (Фонд) вщ 05.05.2000 р. № 752 та шш1
Фах1вщ в галуз1 охорони пращ та економши наголошують на проблем1 встановлення страхових тариф1в. За чинним порядком в Укрш'ш необхщно щороку затверджувати й переглядати страхов! тарифи, яю визначаються до фактичних витрат на оплату пращ найманих пращвниюв. Згщно 1з Законом 2 страхов1 тарифи встановлено вщповщно до клас1в професшного ризику (вщ 1 до 67), а наприклад, у Н1меччин1 нараховують близько 600 тариф1в. Тому, на думку фах1вщв, необх1дно розробити ефективну методику вщнесення вид1в економ1чно'1 д1яльносп до класу профес1йного ризику, що дозволить 1з високою 1мов1рн1стю розрахувати величину страхових внесюв, п1двищити фшансову ст1йк1сть Фонду та забезпечити гщний р1вень виплат (табл. 3) [7].
Таблиця 3. Аналгз страхових виплат Фондом потертлим за 2007р.
Показники Сума, тис. грн. Питома вага, % Кшькють страху-
вальникш
Доходна частина бюджету Фонду
Страхов! внески роботодавщв усього, у тому чист: юридичних ос1б 1143794
ф1зичних ос1б 786509
добровшьш внески 3113060 357074
Видаткова частина бюджету, у тому чист: 2977790
В1дшкодування шкоди, запод1яно1 прац1вников1 внасл1док ушкодження його здоров 'я або в раз1 його смерт1, у тому числ1: 2513226,7 100 318794
витрати пов'язаш з вщшкодуванням пенсшному фонду; 77103 3,06
допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатнютю до
вщновлення працездатносп або встановлення швашдносп 77098,9 3,06 35947
одноразова допомога потерпшому в раз1 стшко! втрати профес1йно'1 працездатност1 386767,8 15,38 16017
щом1сячна грошова сума в раз1 частково! чи повно!
втрати працездатносп, що компенсуе вщповщну части- 1615893,8 64,35 298144
ну втраченого заробггку потерпiлого
виплата при тимчасовому переведенш потерпiлого на легку роботу 433,1 0,02 328
одноразова допомога в разi смерп потерпiлого 178765 7,1 1676-утр. 1843-амЧ
щомiсячнi страховi виплати особам, яю мають на це право в разi втрати годувальника 115485,1 4,59 20650
витрати на поховання потерпшого 1382,2 0,05 992
грошовi суми за моральну (нематерiальну) шкоду 60297,8 2,39 3055
Отже, у 2007 р. Фонд налiчував близько 2 млн. страхувальниюв. Зменшення чисельносп населення, у тому чист працездатного вiку, може призвести до зменшення надходжень кошпв у Фонд, що потребуе переходу до диференцшованих страхових тарифiв та посилення економiчних важелiв при !х встановленнi, яю мають залежати не тiльки вщ фонду заробино'' плати, але i вiд рiвня виробничого травматизму на конкретному пщприемсга. З цiею метою необхщно мотивувати роботодавцiв до полшшення умов працi. Наприклад, у ст. 25 «Економiчне стимулювання охорони пращ» Закону Украши «Про охорону пращ» передбачаеться звшьняти пщприемства вiд страхових платежiв, якi повнiстю дотримуються вах вимог з охорони працi та на яких вщсутш випадки виробничого травматизму. Для цього можна встановити конкретний термш, наприклад протягом останшх трьох рокiв. Крiм того, додатковим джерелом формування Фонду може бути виведення економжи Украши з «пш».
З iншого боку, необхщно мотивувати пращвниюв та застосовувати заохочення за активну участь та шщативу у здiйсненнi заходiв щодо пщвищення рiвня безпеки та полiпшення умов пращ. Фактично зазначена стаття закону не застосовуеться, а для ii широко!.' реалiзацii доцiльно вiдходити вiд адмшютративних методiв у системi охорони пращ, бшьше придiляти уваги соцiально-економiчним заходам через законодавчу пщтримку. Наприклад,
розробити мехашзм сощально-економiчноi мотиваци роботодавщв i працiвникiв щодо дотримання безпечних умов пращ.
Розмiр вiдшкодування шкоди, заподiяноi працiвниковi внаслiдок ушкодження його здоров'я або в разi його смерп, який становив у 2007 р. 2,5 млрд. грн., можна розглядати як додатковий резерв економи кошпв, якi можна витрачати на iншi соцiальнi потреби держави, у тому чист на превентивнi заходи збереження та розвитку трудового потенщалу Украши. Для цього необхщно вдосконалювати систему охорону пращ. Наприклад, значно знизити рiвень виробничого травматизму, у тому чист зi смертельними наслщками, можна шляхом реалiзацii ефективно1 системи навчання з охорони пращ. Ураховуючи особливосп контингенту слухачiв (дорослого населення), необхщно при цьому враховувати багато факторiв: вш, зайнятiсть, психологiчнi особливосп тощо. Найбiльш перспективною технологiю при навчанш працiвникiв з охорони пращ е модульне навчання, розроблене МОП («Модулi трудових навичок»), основу якого становить концепщя фактора компетентностi. Перевагами модульного навчання порiвняно з традицiйним е: пiдвищення рiвня мотиваци слухачiв, особливо за рахунок iндивiдуалiзацii навчання; скорочення вартостi навчання, у тому чист за рахунок: витрат на проезд, проживання, харчування тощо;
скорочення тривалосп навчання (за рахунок виключення матерiалу, який знають слухачi); пщвищення якостi навчання тощо.
Висновки. По-перше, зменшення рiвня виробничого травматизму, у тому чист зi смертельними наслщками, враховуючи демографiчну кризу в Украшу е важливим резервом збереження та розвитку трудового потенцiалу Украши.
По-друге, важливими напрямами вдосконалення системи охорони пращ в Укра'1'ш е: розробка ефективного мехашз-му встановлення диференцшованих страхових тарифiв на окремо взятому пiдприемствi; застосування економiчних стимуляторiв для працiвникiв, яю у свош роботi дотримуються вах умов працi, технiки безпеки та охорони пращ Для цього необхщно: вдосконалення системи оплати пращ; збшьшення доходно'1 частини Фонду сощального страхування вщ нещасного випадку шляхом виведення украшських пщприемств з <тш»; упровадження ефективно'1 технологи навчання з охорони пращ, яка грунтуеться на концепци фактора компетентностi, що дозволить пщвищити рiвень мотиваци слухачiв до навчання, зменшить вартiсть навчання, пiдвищить його якють тощо.
Отже, цi та iншi напрями пiдвищення ефективностi системи безпеки пращ розглядаються як важливi
резерви збереження та розвитку трудового потенщалу Украши та держави в цшому.
Лггература
1. Суслов Г. Забезпечення безпечних умов пращ - основна мета державного нагляду // Охорона пращ -
2007. -№ 10. - С. 5.
2. Новшова О. Напрями вдосконалення державного та регюнального управлшня щодо збереження та розвитку трудового потенщалу Украши // Украша: аспекти пращ. - 2005. - № 2. - С. 3-12.
3. Сторчак С. Головне для нас -допомогти роботодавцю уникнути виробничих аварш // Дзеркало тижня. -
2008. - № 16-17.
4. www.ukrstat.gov.ua.
5. Демографiчна криза в Укра'1'ш / За ред. В. Стешенко. - К.: 1н-т економши НАН Украши, 2001. - 560 с.
6. Людський розвиток регюшв Украши: аналiз та прогноз (колективна монографiя) / За ред. Е.М. Лiбановоï. -К.: 1н-т демографи та сощальних дослщжень НАН Украïни, 2007. - 328 с.
7. Звгг про виконання бюджету Фонду сощального страхування вщ нещасних випадкiв на виробницга та професiйних захворювань Украши за 2007 рк // Урядовий кур'ер. - 2008. - № 43. - С. 23.
