CC BY
25
НАУКОВ1 СТАТТ1
- Сощально-еконолнчш проблеми Донбасу -
УДК 338.45:66(477.61) doi: 10.12958/1817-3772-2019-1(55)-4-15
Г. З. Шевцова,
доктор економтних наук, 1нститут економти npoMU^oeocmi НАН Украгни, м. Кигв,
Н. В. Швець,
кандидат економтних наук, CxidHoyKpaiHCbKUü нащональний утверситет iMem Володимира Даля, м. Северодонецьк
ПОТЕНЦ1АЛ Х1М1ЧНОГО КОМПЛЕКСУ ЛУГАНСЬКО1 ОБЛАСТ1: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ СТРУКТУРНО! МОДЕРН1ЗАЩ1
Постановка проблеми. XiMi4Hrä комплекс Луганщини впродовж багатьох рошв вiдiгравав значну роль у загальноукрашському xiMi4HOMy ви-робництвi. За тдсумками 2011 р. область забезпечу-вала 8,8% обсягiв реалiзованоl хiмiчноl продукцп, у тому числi 15,4% базових хiмiкатiв1. Частка областi у загальних показниках хiмiчноl iндyстрil Украши становила: за кшьшстю суб'екпв господарювання -8,4%, кшьшстю зайнятих пращвнишв - 6,6%, кат-тальними швестищями - 3,6%, експортом - 11,7%, iмпортом - 2,0%. До 2015 р. Луганська область була нетто-експортером хiмiчних товарiв, тодi як в щ-лому вiтчизняний хiмiчний комплекс демонстрував значне вiд'eмне сальдо зовшшньо! торгiвлi.
Основними виробниками хiмiчноl продукцп у Луганськш област були ПрАТ «Северодонецьке об'еднання «Азот», ПрАТ «ЛИН1К», ПАТ «Стаха-новський завод техшчного вуглецю», ТОВ НВП «Зоря», ДП «Хiмiчний завод «Пiвденний», ТОВ НВО «Северодонецький Склопластик», ТОВ СП «Укрзовшштрейд1нвест», ПАТ «Луганський хiмiко-фармацевтичний завод». В цшому до цього комплексу ввдносилося калька сотень тдприемств рiзних розмiрiв i спецiалiзацil, ям виробляли широкий спектр хiмiкатiв, зокрема амiак, мiнеральнi добрива, кислоти, полiмернi матерiали, пластмаси, гумотех-шчш вироби, хiмiчнi реагенти, вибyховi речовини, хiмiчнi засоби захисту рослин, лакофарбовi матерь али, мило, косметичнi засоби, лшарсьш препарати, бyдiвельнy хiмiю.
У 2014 р. внаслвдок активних вiйськових дш на територп регiонy бiльшiсть хiмiчних пiдприeмств призупинили виробничий процес через загрози техногенного характеру. Чималого руйнування зазнала транспортна та енергетична шфраструктура галyзi. Значна частина активiв залишилася на окyпованiй територп, через що виробничий потендiал хiмiчного комплексу регюну суттево скоротився.
З того часу ввдбулося його певне переформату-вання: частина пiдприeмств на пiдконтрольнiй територп вiдновила роботу, нарощуючи й диверсифшу-ючи випуск продукцп, шша частина тдприемств (iнодi разом i3 виробничими потужностями) була перемiщена подалi вiд зони ООС, решта - припи-нила дiяльнiсть або стагнуе через неможливiсть за-безпечити стабшьний виробничий процес.
У цiлому, досягнувши мшмушв у 2015 р., xi-мiчний бiзнес регiону пройшов процеси реструкту-ризацп i консолвдацл, частково ввдновив сво! позицп в окремих сегментах виробниптва i зараз демонст-руе ознаки стабЫзацп. На фот рiзноспрямованиx секторальних тендендiй вiдбуваються помггш структурнi зрушення, як свiдчать про певш якiснi змiни у детермшантах економiчноl динамiки xiмiч-ного виробництва. Виявлення цих змiн е необхвдним для визначення перспектив структурно1 модершза-цп i розвитку потендiалу xiмiчного комплексу область
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй.
Проблемним питаниям ввдновлення промислового комплексу Донбасу i пошуку шляxiв його подальшо1 розбудови присвячено цикл наукових праць вчених Нацюнально! академп наук Украхни. У публшащях науковцiв 1нституту економiки промисловост О.1. Амошi, В.П. Антонюк, Н.Ю. Брюховецько!, 1.П. Бу-леева, Ю.С. Залозново!, В.1. Ляшенка, О.Ф. Новшо-во!, М.О. Солдак, Ю.М. Харазшвш, М.М. Якубов-ського [1-7], колектившй науковiй доповiдi НАН Укра!™ [8] проаналiзовано стан промисловостi До-нецько! i Лугансько! областей пiсля припинення активно! фази конфлiкту, економiчнi втрати та проблеми вщродження ll потеидiалу, запропоновано ос-новш напрями вiдновлеиня та розроблено страте-гiчиi сценарп розвитку регiоиу. Бшьшють авторiв справедливо вважае, що необхвдно говорити не лише про ввдбудову зруйнованих промислових та
1 Тут i далi розрахунки здiйсненi на основi даних Держслужби статистики Украши та Головного управлшня статистики у Луганськш областi.
шфраструктурних об'екпв, а й про здшснения нео-iндустрiально! модершзацл, тобто оновлення ви-робництв на шноващйшй основi, i кардинально! трансформаци технолопчного профiлю Донбасу.
На проблемах соцiально-економiчного роз-витку Донбаського регiону, його викликах i можли-востях зосереджена увага науковщв Лугансько! фшп 1нституту економiко-правових дослiджень: 1.В. Заблодсько!, I.A. Попово! [9], С.1. Гречано!, Ю.С. Рогозян [10]. Свое бачення стратепчного роз-витку Донецько! та Лугансько! областей як старо-промислових регюшв надали так науковцi, як Л.В. Беззубко, Б.1. Беззубко [11], Я.А. Жалшо [12, 13], О.Ю. Стгова [13, 14].
Водночас загальнi тдходи та рекомеидацл щодо вiдновлення й модершзацл промислового комплексу регiону потребують секторально! кон-кретизацл. Але нечисленш роботи, присвяченi пи-танням розвитку хiмiчного комплексу Лугансько! областi, в основному охоплюють доконфлiктний етап та перюди економiчного зростання хiмiчного виробництва [15-17].
Великий за обсягом аналгтично-статистичний матерiал щодо сучасного розвитку хiмiчних виробництв у регiонах, зокрема у Луганськш областi, мю-титься у науковому виданш 1нституту регюнальиих дослiджень [18]. Проте не можна погодитися з окре-мими тезами авторiв стосовно напрямкiв розвитку хiмiчних виробництв в Укра!ш (с. 52-58). Там про-позицл, як «збшьшення потужностей з перероб-ления амiаку i випуску добрив», «проведения техш-чного i технологiчного переоснащения ^з подаль-шим розширенням) виробничих потужностей екс-портоорiентоваиих базових хiмiчних виробництв,
ввднесеиня !х до категорл прюритетних шнова-цiйно-iивестицiйиих проекпв», не враховують су-часнi енерго-сировиииi, фiнансово-iивестицiйиi й шститущйш реалл та потребують нарощувания ви-соковартюного критичного iмпорту. У тдсумку воии спрямованi на консерващю застарiло! моделi конкуреитоспроможност вiтчизияного хiмiчного сектору та ведуть до збшьшення його технолопчного ввдставания ввд свiтових лiдерiв.
Подiбнi пiдходи лежали в основi полiтики розвитку галузi у попереднi часи, та поступове вичер-паиня потеидiалу створено! моделi - одна з причин поточно! системно! кризи галузг У Луганськш области низхiдний треид був пiдсилений наслiдками вiйськового конфлшту та дестабiлiзуючим впливом зони ООС. Бiфуркацiйнi умови прискорили процеси ринково! самооргашзацл i перебудови бiзнесу, внаслвдок чого суттево змiиилися кшьшсш та струк-турнi характеристики потеидiалу галузг 1х деталь-иий аналiз та визначення шляхiв подальшо! структурно! модершзацл хiмiчного комплексу Луганщиии й становлять мету даноТ CTaTTi.
Виклад основного матерiалу дослiдження. На кшець 2017 р. у хiмiчному секторi Луганщини працювали 203 суб'екти господарювання. Сукупиий вплив деструктивиих чиинишв на його потенщал проявився скорочениям кшькост суб'екпв в 3,7 раза, або на 549 од. (порiвняно з 2010 р.) (рис. 1). При цьому п'яту частииу ще! втрати слiд вiднести на ра-хунок негативно! дл макроекономiчно! кризи та по-гiршения ринкових умов в перюд до 2014 р. Основна ж частка падшня е наслвдком вiйськового кон-флiкту, втрати частини територл областi та обумов-леного цим згортаиня виробиичо! активность
800 700 600 500 400 300 200 100 0
??
« 1
в я | —
Виробництво хiмiчних речовин та хiмiчно! продукцл
Виробництво гумових i пластмасових виробiв
□ Виробництво основних фармацевтичних продуктiв i фармацевтичних препарапв Виробництво iншо! неметалево! мiнерально! продукцл
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Рис. 1. Кшьккть суб'скив господарювання хiмiчного комплексу ЛуганськоТ областi
за роздiлами КВЕД-2010, одиниць
Таблгщя 1
Обсяги реатлзованоУ продукцй' переробноУ промисловосп та х1м1чно'1 продукцй' у 2010-2017 рр., млн грн__
Види економ1чно! д1яльносп Код за КВЕД-2010 2010 р. 2011 р. 2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р. 2016 р. 2017 р.
Украша
Переробна промисловють С 703340,0 852537,4 871146,6 817734,3 903735,3 1139213,2 1312729,0 1627504,3
Виробницгво х1м1чних речовин та х1\пчно! продукцй' 20 32420,4 52674,3 55966,7 48508,1 49808,2 68010,1 60534,8 65767,6
у % до загалъного обсягу реалгзацгг продукцп лереробног лромисловосгт 4,6 6,2 6,4 5,9 5,5 6,0 4,6 4,0
Виробницгво основних фармацевтичних продуктов \ фармацевтичних препаратов 21 7396,'7 8860,0 10457,3 12202,9 14595,8 20295,8 26060,9 30175,3
у % до загалъного обсягу реалгзацгг продукцп лереробног промнсловосгт 1,1 1,0 1,2 1,5 1,6 1,8 2,0 1,9
Виробницгво гумових \ пластмасових виро-61 в. ¡ншо1 неметалево! м1нерально! продукщ! 22, 23 45791,8 55583,0 58714,8 58386,8 64212,5 85969,9 107615,7 134146,9
у % до загалъного обсягу реал1зацИ лродукцИ лереробног лромисловосгт 6,5 6,5 6,7 7,1 7,1 7,5 8,2 8,2
Луганська область
Переробна промисловють С 52132,4 70213,7 55999,5 46171,8 25728,1 15116,4 22423,0 13144,0
Виробницгво х1\пчних речовин та х1\пчнсп продукцй' 20 4452,7 8107,7 7779,9 6645,2 3273,8 1707,98 3241,9 3373,8
у % до загалъного обсягу реал1зацИ лродукцИ лереробног лромисловосгт 8,5 11,5 13,9 14,4 12,7 11,3 14,5 25,7
Виробницгво основних фармацевтичних продуктов \ фармацевтичних препаратов 21 121,1 141,9 193,8 216,4 * * * *
у % до загалъного обсягу реалгзацИ лродукцИ лереробног лромисловосгт 0,2 0,2 0,3 0,5 - - - -
Виробницгво гумових \ пластмасових виро-61 в. ¡ншо1 неметалево! мшерально! продукщ! 22, 23 1535,4 2038,8 1833,3 1180,2 254,7 292,6 311,4 435,98
у % до загалъного обсягу реалгзацгг продукцп лереробног лромисловосгт 2,9 2,9 3,3 2,6 1,0 1,9 1,4 3,3
* Даш не оприжоднеш Держстатом Украши з метою забезпечення виконання вимог Закону Укра1ну «Про державну статистику» щодо конф1денщйност1 статистично! шформацп.
На тдконтрольнш територп у фармацевтичному се-кторi залишилося лише одне тдприемство. Великого скорочення зазнали виробництва гумових i пластмасових виробiв (в 3,4 раза) та будiвельноI хь мп (в 5,2 раза), оскшьки цi сектори представленi пе-реважно малими пiдприeмствами, якi швидше реа-гують на погiршення зовшшшх умов, мають мен-ший запас фшансово! мiцностi та несуть меншi втрати при згортаннi й перемщенш бiзнесу.
Виявленш тенденцп майже повнютю повторюе динамiка кiлькостi зайнятих пращвниив. II абсолютна величина за означений перюд зменшилася на 19,1 тис. оаб, або у 3,2 раза. Водночас, найбшьший внесок у цю вiд'eмну динамiку зробили велик та се-реднi пiдприeмства базово! х!мп, якi розглядають скорочення персоналу як обов'язковий антикризо-вий шструмент у теперiшнiх умовах нестабшьно! роботи.
Упм, реальне зниження трудового потенцiалу хiмiчного сектору регiону е ще вагомшим через ак-тивний вiдплив висококвалiфiкованих iнженерних та робiтничих кадрiв до шоземних шдприемств (у перших хвилях - переважно росiйських, потгм -европейських). В результат почастшали ситуацп, коли, наприклад, у ПрАТ «Северодонецьке об'ед-нання Азот» для пуску виробництв азотно! групи шсля тривалого простою запрошуються пусковi групи фахiвцiв з iнших регiонiв.
До реч^ це проблема не тальки Северодоне-цького «Азоту», але й бшьшо! частини пiдприемств азотного сегменту галузь Той-таки Одеський при-портовий завод, ринкова щна якого у докризовий 2007 р. оцiнювалася у $1 млрд, зараз перюдично простоюе й зазнае труднощiв iз забезпеченням ква-лiфiкованими кадрами при вiдновленнi виробничого процесу. Тривала вiдсутнiсть цшеспрямовано! поль тики розвитку укра!нського хiмiчного виробництва, помилки у приватизацшному процесi та газових пи-таннях призвели до того, що сектор швидкими темпами втрачае сукупшсть галузевих знань i компе-тенцш, що може стати головною перешкодою на шляху його ввдновлення й модершзаци.
Що стосуеться структури хiмiчного комплексу областi, то тут домiнують базовi хiмiчнi виробництва, переважно зосереджеш у промисловому «три-кутнику», який складають мiста Северодонецьк, Ли-сичанськ та Рубiжне. Певна стабшзащя вшськово! ситуаци у цьому промисловому вузлi дозволила шд-приемствам у 2016-2017 рр. частково ввдновити но-мiнальнi показники реалiзацп основних хiмiкатiв шсля !х майже 5-кратного падшня у 2015 р. (табл. 1). Однак там самi розрахунки у доларовому е^ва-лент свiдчать, що у 2017 р. область виробляла хь м!чно! продукцп на рiвнi 12,5% вiд показника 2011 р. (аналопчний загальноукрашський показ-ник - 37,4%).
Частка хiмiчного комплексу в обсягах реалiза-цц продукцп переробно! промисловостi обласп у 2017 р. становила майже 30% проти 14,1% в цшому
по УкраЛш Звичайно, це свiдчить насамперед про стрiмке зменшення обсягiв збуту продукцп шших виробництв переробно! промисловосп. Але водночас можна стверджувати, що вплив хiмiчного виробництва на економшу регiону зростае, i його збе-режений потенцiал мае стати основою для вщ-родження промислового комплексу Луганщини.
Значне скорочення виробництва зумовило по-гiршення результатiв зовнiшньоекономiчноI д!ЯЛЬ-ност у 2014-2017 рр. (рис. 2). Порiвняно з 2011 р. зовшшньоторговельний оборот х1м!чно! галузi у 2015 р. зменшився у 12 разiв, i поточш темпи його ввдновлення не можна визнати задовшьними. Обвал обсягiв експорту х!м!чно! продукцп спричинив змiну спiввiдношення експорту та iмпорту, в результат^ чого вже котрий рiк галузь працюе з вiд'емним торговельним сальдо.
Упродовж перiоду, що аналiзуеться, ввдбулися суттевi змiни i в структурi зовшшньо! торгiвлi х!мь катами. Тривалий час близько 95% надходжень ввд експорту забезпечували чотири товарнi групи: неор-ганiчнi та органiчнi хiмiкати, добрива, пластмаси i полiмернi матерiали (рис. 3). Однак в останш роки кризове становище i просто! ПрАТ «Северодонецьке об'еднання Азот» обумовили помiтнi зрушення в структурi експорту галузi: практично зупинився експорт неоргашки та мiнеральних добрив, майже до 50% зросла частка оргашчних хiмiкатiв, до тре-тини - !ншо! х!м!чно! продукцп. Остання товарна група показала найменше падiння в абсолютному вишр^ що свiдчить на користь диверсифшацп виро-бництва.
Дзеркальш (ввдносно експорту) тенденцп спос-терiгалися у динамщ частки обсягiв iмпортних поставок неоргашчно! х1мп (зростання до 33%) та !ншо! х!м!чно! продукцп (скорочення до 11%) при збере-женнi позицш решти товарних груп. У цшому на сьогоднiшнiй день хiмiчний комплекс Лугансько! областi мае двi критичнi статтi з великим ввд'емним зовшшньоторговельним сальдо: продукти неоргашчно! х!мп та пластмаси i полiмернi матерiали.
Розмiр кризових явищ у секторi базово! х!мп вь дображають велик! сукупнi збитки в 2014-2015 рр.: 34-35 млрд грн в цшому по Укра!ш, з них 9-10 млрд грн по Луганськш област (табл. 2). Динамша остан-шх рошв е позитивною, але бшьшост ключових ви-робниив ще не вдалося подолати збитковють [19].
Левова частка вiд'емного фшансового результату припадае на велик! структуроутворювальш шд-приемства, що входять до складу х!м!чного холдингу 081СЬеш. Така ситуацiя склалася ще у докон-флштний перiод в результат! високо! монополiзаци сектору азотних мiнеральних добрив та оргашзацп схем штучно! збитковосп. Сьогодш шдприемства холдингу перюдично стикаються з проблемами !з забезпеченням природним газом та несуть велиш витрати на утримання багатьох непрацюючих тд-роздшв.
800 700 600 500 400 300 200 100 0 -100
Рис. 2. Динамжа зовшшньоТ торгiвлi хiмiчними товарами у Луганськш областi, $ млн
експорт
!мпорт
сальдо
И 28 продукт неоргашчно1
0 29 оргашчш хпгичш сполуки
П 30 фармщевтчнапродукцш
■ 31 добрива
0 33 пластмаси. полил ерш матер1али
И1НШ1 ПрОДуЕСШ ХШ1ЧН01
промисловосп
н н н
с. е. с. е. с. с. с. с. С. с. С. с. С. с. с. с.
= = = = = = = = = = = = = = = =
и И 3 и И 3 о И 3 о И Е о ¡г Е о ¡г Е и И 3 о Е
о о о о о о о сз
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Рис. 3. Структура експортучмпорту продукцп хiмiчного комплексу ЛуганськоТ обласп за кодами i назвами товарiв згiдно з УКТЗЕД, %
Фiнансовi результати пiдприcмств до оподаткування у 2010-2017 рр.
Таблиця 2
Види еконотчно! д!ЯЛЪНОСТ1 Код за КВЕД-2010 2010 р. 2011 р. 2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р. 2016 р. 2017 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Украша
Виробництво х!м!чних ре-човин та х!шчно1 продукцп 20 -2225,1 -1061,4 -7619,6 -8082 -35508,5 -34299,8 -18021,2 -5993,5
Виробництво основних фармацевтичних продукта i фармацевтичних препарата 21 854 858 1217,9 1422,9 892 2050,3 3002,2 3681,5
Зактчення табл. 2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Виробництво гумових i пластмасових виробДв, Дн-шо! неметалево! мДне- 22, 23 -637,9 327,8 -575,5 -428,8 -15244,6 -12996 -12996 3345,2
рально! продукцil
Луганська область
Виробництво хiмiчних речовин та хДмДчно! продукцй 20 н/д -2362,4 -2199,4 -10171,6 -9829,5 -6136,3 -1571,9
Виробництво основних фармацевтичних продукта Д фармацевтичних пре- 21 н/д -780,7 10,8 12,4 13,4 * * *
паратдв
Виробництво гумових Д пластмасових виробДв, Дн-шо! неметалево! мДнера- 22, 23 н/д -85,7 -363,8 -171,8 -567,2 -591,2 -714,9 -479,9
льно! продукцп
* Даш не оприлюдненД Держстатом Укра!ни з метою забезпечення виконання вимог Закону Укра!ну «Про держа-вну статистику» щодо конфiденцiйностi статистично! ДнформацД!.
У цьому контекстi показовими е результаты дiяльностi ПрАТ «Северодонецьке об'еднання «Азот», яке з 2011 р. також входить до складу 081:СЬеш. РанДше пДдприемство було здатне вироб-ляти широку номенклатуру хiмiчних продуктiв (амiак, азотнi мiнеральнi добрива, органiчнi спирти i кислоти, товари побутово! хДмп, вироби з полiмерiв i полiмерних плiвок), але зараз його виробнича дДя-льнiсть зводиться до коротких перiодiв виготов-лення амДачно!' селДтри з привозного амiаку. Iсторiю виробничо-економiчного занепаду великого пДдпри-
Наступним етапом дослДдження стало оцДню-вання динамДки потенцiалу базового хiмiчного виро-бництва областi, для чого були використанД три по-
емства Луганщини вДдображають показники (табл. 3).
Спiвставлення основних фДнансових результатов до оподаткування по виробництву хiмiчних речовин та хДмДчно! продукцй у репой (табл. 2) i Се-веродонецького «Азоту» (табл. 3) свДдчить, що у 2014-2016 рр. останнДй генерував понад 95% облас-них збиткДв за цим видом дiяльностi, а у 2017 р. його збитки навДть перевищили сукупний обласний рД-вень.
Таблиця 3
казника, що е доступними з офiцiйних статистичних джерел (табл. 4). Розрахунки iнтегральних оцДнок здiйснювалися iз залученням методичного пДдходу
Основнi економiчнi показники дiяльностi ПрАТ «Северодонецьке об'еднання Азот»
Найменування показника 2011 р. 2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р. 2016 р. 2017 р.
Чистий дохДд вДд реа-лДзацД! продукцй, млн грн 6064,2 6125,2 4385,1 1600,6 456,4 1457,3 1143,6
СобДвартДсть реалДзо-вано! продукцп, млн грн 6000,3 7433,2 5305,1 1827,1 413,1 1156,2 928,1
ФДнансовий результат до оподаткування, млн грн -645,7 -2232,5 -1920,2 -9806,7 - 9441,5 - 6046,8 - 1694,5
ПервДсна вартДсть основних засобДв на кД-нець року, млн грн 2461,4 2627,5 2989,5 3082,2 3158,1 3167,1 3188,9
Знос основних засо-бДв, % 76,1 75,6 70,1 70,3 69,8 70,7 71,1
Середня кДлькДсть працДвникДв, осДб 8716 8716 7516 7034 6225 5712 4223
Витрати на оплату пращ, млн грн 343,8 406,8 381,8 334,0 318,0 322,9 271,6
СередньомДсячна оплата пращ одного працДвника, грн 3286,6 3889,8 4232,7 3957,1 4257,5 4711,0 5360,4
на основД стандартизацп масиву вихДдних даних, що був викладений авторами у статтД [20].
Дан табл. 4 свДдчать, що 2011 р. був найуспДш-нДшим для хДмДчного комплексу Лугансько! областД (як Д в цДлому для укра!нсько! хДмп), але у 2012-
ПДдсумовуючи результати дослДджень сучас-ного стану потенцДалу хДмДчного комплексу Луган-щини, можна видДлити двД групи факторДв його значного падДння.
Перша група мае системний довготривалий характер й Грунтуеться на вичерпаннД потенцДалу Дсну-ючо! ресурсно-технологДчно! моделД галузД. До най-бДльш значущих проблем тут можна вДднести: домД-нування великотоннажного базового хДмДчного ви-робництва й Дснування коротких ланцюгДв додано! вартостД продукцп; зношенДсть основних засобДв та застосування застарДлих енергоемних технологДй; структурна невДдповДднДсть виробничого потенцДалу потребам внутрДшнього ринку; низька диверсифДко-ванДсть виробництва; критична залежнДсть вДд Дм-портних поставок матерДально-енергетичних ресур-сДв та зростання цДн на них.
Друга група чинникДв мае ситуативну природу Д пов'язана з макроекономДчною кризою в Укра!нД та наслДдками вДйськового протистояння у регДонД. Ок-рДм втрати частини активДв на окупованДй територД!, виведення (перереестрацД!) частини бДзнесу за межД зони ООС, деструктивний вплив справляють припи-нення поставок матерДальних ресурсДв Д значне ско-рочення експорту продукцп через розДрвання госпо-дарських зв'язкДв з РосДею та брак вигДдних альтернатив. Вагомим обмежуючим фактором саме для Луганщини е ненадДйнДсть енергопостачання, що обумовлено ДзоляцДею енергозабезпечення областД вДд об'еднано! енергосистеми Укра!ни та вДдсут-нДстю резервних лДнДй енергопостачання.
ВирДшення зазначених проблем потребуе комплексного пДдходу та визначення стратегДчних на-прямДв структурно-технологДчно! модернДзацп хД-
2013 рр. почався його низхДдний тренд. ПДсля рДз-кого падДння Днтегрально! оцДнки потенцДалу в
2014 р. !! стабДльно низькД значення протягом остан-нДх рокДв свДдчать, що сектор «повзе по дну» й шукае можливостД вДд нього вДдштовхнутися.
мДчного комплексу регДону на неоДндустрДальних засадах.
Тут варто згадати про неоднорДднДсть техноло-гДчного рДвня сучасного хДмДчного комплексу. Виробництво базово! хДмД! вДдноситься до середньовисо-кого технологДчного рДвня, фармацевтичне виробництво - до високого, виробництво гумових Д пластмасових виробДв, Дншо! неметалево! мДнерально! продукцп - до середньонизького. ВикладенД ранДше у робот [21] результати розрахункДв свДдчать, що за пДдсумками 2017 р. порДвняно з 2013 р. вДд'емна ди-намДка хДмДчного виробництва у ЛуганськДй областД супроводжувалася зрушеннями у його технологДч-нДй структурД: зростанням до 14,5% частки виробництва основно! хДмД! (аналогДчний показник по Укра-!нД - 2,7%), зменшенням до 0,1% частки фармацев-тичного виробництва (по Укра!нД - 1,3%) та незнач-ним збДльшенням до 1,9% частки виробництва гумових Д пластмасових виробДв (по Укра!нД - 5,1%). У пДдсумку можна визнати, що сучасний хДмДчний комплекс Лугансько! областД (хоча й скоротився у кДлька разДв) справляе значнДший позитивний вплив на технологДчну структуру промисловостД регДону, нДж аналогДчний вплив у загальноукра!нському ви-мДрД.
Стан та структурна динамДка хДмДчного сектору регДону свДдчать про наявнДсть потенцДалу пДдви-щення його конкурентоспроможностД та неоДндуст-рДального зростання завдяки розширенню хДмДко-фармацевтичного виробництва, а також продов-ження наявних ланцюгДв вартостД та виготовлення диференцДйовано! продукцй для споживчих ринкДв (складно! агрохДмДчно! продукцп, лакофарбових ма-терДалДв, антипДренДв, товарДв побутово! хДмД!, косме-
Таблиця 4
Ощнка динамiки потенцiалу виробництва хiмiчних речовин та хiмiчноl продукцil ___ Лугансько! областi____
Найменування показника 2010 р. 2011 р. 2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р. 2016 р. 2017 р.
РеалДзацДя продук-цД! в цДнах 2010 р., млн грн 4452,7 6501,8 5805,9 5034,2 1960,4 688,7 1339,6 1209,2
СтандартизацДя показника 0,68 1 0,89 0,77 0,30 0,11 0,21 0,19
КДлькДсть суб'ектДв господарювання, одиниць 73 76 64 76 51 46 54 53
СтандартизацДя показника 0,96 1 0,84 1 0,67 0,61 0,71 0,70
КДлькДсть зайнятих працДвникДв, осДб 17285 15653 14889 14092 10948 9403 8692 7079
СтандартизацДя показника 1,00 0,91 0,86 0,82 0,63 0,54 0,50 0,41
1нтегральна оцДнка 0,66 0,91 0,65 0,63 0,13 0,03 0,07 0,05
тичних 3aco6iB, реагентов для очищення води, мате-рiалiв для сучасних методiв дiагностики). Назван сегменти вiдрiзняються значною участю iноземного капiталу, залученням передових iноземних техноло-гiй i готовшстю до подальшого iнновацiйного роз-витку.
1нший перспективний напрям неоiндустрiаль-но! модершзацп сектору грунтуеться на великому мiжгалузевому значенш хiмiчного виробництва як ключового постачальника новiтнiх матерiалiв для новiтнiх технологiчних рiшень, зокрема у цифровш та смарт-економiцi. Високотехнолопчш галузьспо-живачi можуть стати вагомим джерелом зовнiшнiх iнвестицiй у розвиток хiмiчного виробництва. Отже, стратегiчне завдання тут полягае в активiзащi сшв-працi iз сумiжними галузями, пошуку сво!х нiш у мiжгалузевих iнновацiйних екосистемах, оргашзацл та отриманш ввдповвдних синергетичних ефекпв. Виходячи з укра!нсько! специфiки, серед перспек-тивних партнерiв хiмiчного виробництва слiд роз-глядати аграрне виробництво, яке зараз защкавлене у цифровiй модершзацп i реалiзацп концепцп «точного землеробства» (precision farming).
Концентращя в регiонi вщповвдно! виробничо! та обслуговуючо! iнфраструктури, профеайних знань i навичок та !хня спецiалiзована диверсифша-цiя у виробництва з високою доданою вартютю ма-ють стати основою для формування ново! вироб-ничо-технологiчноi структури хiмiчного комплексу як прiоритетноi сфери розумно! спецiалiзацii регi-ону.
Стратегiя розумно! спецiалiзацii (smart specialisation strategy) е одним iз новiтнiх iнструментiв при-скорення iнновацiйноi модернiзацii регiонiв, що активно застосовуеться у кра!нах Свропейського Союзу. Ii становлення i розвиток пов'язано з iменами таких европейських дослiдникiв, як D. Foray, P.A. David, B. Hall [22, 23], B. Asheim, M. Grillitsch, M. Trippl [24], R. Boschma [25] та ш В контекст! да-ного дослiдження важливим е висновок провiдних фахiвцiв з кластерних технологiй (C. Ketels, C. Nauwelaers, G. Lindqvist, F. Peck [26]), що при формуванш стратеги смарт-спецiалiзацii доцiльно використовувати пiдходи та багатий практичний до-свiд iмплементацii полiтики кластерiзацii еконо-мiки. Також варто ввдмгтити публiкацii укра!нських науковщв (Я.А. Жалiла [12, 13], О.В. Ляха [27], О.Ю. Снiговоi [13, 28]), як! обгрунтовують доцшь-шсть диверсифiкацii галузево! спецiалiзацii i засто-сування принцишв смарт-спецiалiзацii для модерш-зацii старопромислових регiонiв Укра!ни, зокрема Донбасу.
Ут!м, науковцi висловлюють (цшком виправ-даш) застереження стосовно того, що «Наявна галу-зева спецiалiзацiя регiонiв стала «шституцшною па-сткою»: збереження статус-кво певний час забезпе-чувало задоволенiсть основних стейкхолдерiв... Машпулюючи значущiстю проблем економiки реп-ошв для кра!ни в цшому, власники компанш базових
галузей добивалися преференщйних умов та субси-дування, перекладаючи таким чином трансформа-цiйнi ризики старопромислових регiоиiв на всю крашу та ввдволшаючи значиу частку ресурсiв, необхвд-них для становления нових галузей. _ Натомiсть структурш змiии мали б супроводжуватися руйиу-ваиням усталеиих схем .» [13, с. 35].
Разом з тим, при формуванш нових стратегш регюнального розвитку не можна залишати поза увагою коикуренти1 переваги та потенщал галузей традицiйно! спецiалiзацi!. Остани1 потребують кардинально! модери1зац^! на сучасних технолопчних засадах.
Вважаемо, що на сьогодшшнш деиь у Лугансь-к1й област! склалися необхiднi передумови для нео-iндустрiального розвитку хiмiчного комплексу як сфери розумно! спецiалiзацi! регiоиу. Слад викорис-тати потеидiал неформального хiмiчного кластеру, який давно iсиуе у промисловому вузлi Северодо-нецьк - Лисичанськ - Рубiжне, i складаеться з декi-лькох великих виробничих п1дприемств, мережi об-слуговуючих, посередницьких та логiстичних ком-паи1й, складних iнфраструктурних об'ект^в. Тут же розмщеш провiднi галузевi науково-дослiднi та проектш органiзацi! (наприклад, такi, як ПрАТ «Северодонецький Оргхiм», ТОВ «Хiмтехнологiя^>) та навчальш заклади (зокрема, пiдроздiли хiмiчного профiлю Схiдноукра!нського нацiонального уи1вер-ситету iменi Володимира Даля). Вагомим фактором е наявнють довготривалих i результативних зв'язкiв промислово-виробиичого, науково-дослiдницького й освгтнього комплексiв i IT-сфери регiоиу, що у су-купност^ формують його активне iииовацiйне сере-довище.
Що стосуеться конфiгурацi! цього кластерного утвореиня, то ранiше його ядром виступав Северодонецький «Азот». Роль великих хiмiчиих п1дпри-емств як системоутворювальиих елемент^в класте-рiв, окрiм виробиичо-технолопчиих чиниик1в, зви-чайно обумовлюеться наявними у иих вiльиими ви-робничими площами, розвиненою виробничою та допомiжною iнфраструктурою, наближенiстю до перетии1в лопстичних потоков та потеидiйиих спо-живачiв. Тому одним з основиих напрямiв неоiн-дустрiального розвитку хiмiчного комплексу реп-оиу мало б стати ввдновлення ефективност^ велико-тоннажних базових хiмiчних виробництв шляхом нарощувания додано! вартост! та створеиня навколо них малотоннажних iииовацiйиих хiмiчних виробництв. Але в умовах полгтично! невизначеносп та фiнансово-економiчиих проблем холдингу OstChem, неясного бачения його власником стратеги розвитку тдприемства, такий варiаит може ви-явитися малоперспективиим. Меиш очевидною, але реальною, може бути ставка на шноващйно актив-ний середи1й бiзнес регiоиу та освгтньо-дослвдниць-кий потенцiал Схiдноукра!нського нацiонального ушверситету iмеиi Володимира Даля.
У будь-якому Bapiarni ключове завдання подiб-ного кластеру - структурна модершзащя промисло-вого комплексу регюпу завдяки залученню наяв-ного базису знань та компетенцш у хiмiчному i су-мiжних секторах для формування нових високотех-нологiчних нaпpямiв регюнально! спецiaлiзaцп i ви-користання потендiaлу мiжгaлузевих синеpгiй.
Висновки. Шд впливом сукупностi деструк-тивних чипнишв piзноl природи вiдбулося кратне скорочення потендiaлу хiмiчного комплексу Луган-сько! область Пiсля обвального пaдiння 20142015 pp. певнi сегменти гaлузi частково вiдновили сво! позицп у виробничш та експоpтнiй дiяльностi. Водночас кризове становище структуроутворюваль-ного тдприемства та вiдсутнiсть стpaтегiчних пла-шв вiдновлення роботи його основних виробництв приводять до звуження перспектив i тдприемни-цько! активности у цьому сектоpi.
Окpiм зaгaльновiдомих суспiльно-полiтичних причин кризовий стан хiмiчно! гaлузi обумовлений вичерпанням потенцiaлу попередньо! моделi !! роз-витку, що Грунтувалася на домiнувaннi великотон-нажних базових хiмiчних виробництв. Тож ввднов-лення хiмiчного комплексу Луганщини мае ввдбува-тися шляхом його структурно-технолопчно! модер-шзацп на неоiндустpiaльних засадах.
1нструментом проведения тако! модершзацп може стати стратегия розумно! спецiaлiзaцil iз засто-суванням кластерних технологiй. Вихiдиими перед-умовами тут е копцентращя в регюш вiдповiдиих виробництв, iнфpaстpуктуpи, галузевих знань i на-вичок, наявшсть кооперативних зв'язшв iз сушж-ними та 1Т секторами, тiснa бaгaтоpiчнa ствпраця з науковими, проектними та освггшми установами.
Враховуючи складну iнституцiйиу та сектора-льну структуру шновацшно! екосистеми хiмiчного виробництва pегiону, можливi кшька вapiaнтiв орга-шзацп хiмiчного кластеру i формування нових на-пpямiв регюнально! спецiaлiзaцil. Питання конф^-рацп, управлшсько! моделi, оpгaнiзaцiйного забез-печення та шституцшно! тдтримки такого кластеру залишаються вiдкpитими i потребують подальшого опрацювання.
Лiтература
1. Амоша О.1. Промисловють Донбасу на шляху до ввдновлення. Економжа Украти. 2016. № 8. С. 93108. 2. Амоша О.1., Новшова О.Ф., Антонюк В.П. та ш. Проект Концепцп державно! щльово! Програми з вiдновлення та розбудови миру у схвдних репонах Ук-ра!ни. ЕкономЫний eicHUK Донбасу. 2016. № 1 (43). С. 4-15. 3. Булеев 1.П., Брюховецька Н.Ю. Шляхи вiдновлення економiки Укра!ни та Донбасу. ЕкономЫ-ний eicHUK Донбасу. 2015. № 1 (39). С. 4-11. 4. Ляше-нко В.1., ХаразшвЫ Ю.М. Стpaтегiчнi сценарп структурного розвитку промислових репошв Укра!ни. Bic-ник економЫно'1 науки Украти. 2016. № 2 (31). С. 113126. 5. Промисловкть Донецько! та Лугансько! областей: проблеми подальшого функцiонувaння та вщно-влення: нaук.-aнaлiт. доп. / О.1. Амоша, 1.П. Булеев,
H.Ю. Бpюxовецькa та ш.; HAH Укpaïии, !н-т екоиомiки пpом-стi. Kиïв, 2016. 152 с. 6. Якубйв^кий M.M., Ля-menk'o B.I. Mодеpиiзaцiя екоиомiки ^ом^лов^ pегi-ошв: спpобa коицептyaлiзaцiï. Вкник eкономiчноï науки Укртни. 20i6. № i (30). C. 188-195. 7. Якубйв№-кий M.M., Coлдaк M.O. Репональш особливосп pоз-витку пpомисловостi Укpaïии. Економжа Украши. 2017. № 3. C. 35-4S. S. Biдрoджeння Донбaсy: оцiикa соцiaльио-екоиомiчииx вт^ат i пpiоpитетиi иaпpями деpжaвиоï политики : иayк. доп. / E.M. Лiбaиовa, O.I. Амоша, В.П. Вишневський та ш.; HAH Укpaïии. Ки!в, 20i5. i6S с. 9. Зaблoдcькa I.B., nonona I.A., Bacarn-чук H.O. тa iн. Iитегpaцiя y^a^^^re сyспiльствa в коитекстi виклишв та загроз подш на Донбасс Вкник Сxiдноyкраïнcького yнiвeрcuтeтy ím. В. Даля. 2015. № 6 (223). C. 40-S3. i0. Tpe4a^ C.I., Рйтозян Ю.С Cоцiaльно-економiчний pозвиток Доибaсy ^зь ^и-зму сyчaсиостi: виклики та можливосп. Економжа та право. 2018. № 3 (51). C. 49-57. 11. Бeззyбкo ЛД., Бсз-зубкй БЛ. Розвиток стpaтегiй стapопpомисловиx pегiо-шв. Економiчнuй вicнuк Донбаcy. 2018. № i (51). C. 4044. 12. Жaлiлo Я. Донбас y пошуку иовоï моделi: шють виxiдииx позицш для стpaтегiï майбутнього. Дзeркало тижня. 2017. № 22 (10 чеpвня - 16 чеpвня). URL: https://dt.ua/macrolevel/donbas-u-poshuku-novoyi-modeli -shist-vihidnih-poziciy-dlya-strategiyi-maybutnogo-24505 5_.html. i3. Htrna pегiоиaльиa полiтикa для ново! У^а-ши: aиaлiт. доп. / Я. А. Жалшо, B.I. Жук, O.Ю. Cиiговa та ш.; Iиститyт сyспiльио-екоиомiчииx дослщжень. Kиïв, 2017. 76 с. 14. Cнiгoвa O.Ю. Mожливостi фоpмy-вання постiидyстpiaльииx коикypеитииx пеpевaг ста-pопpомисловиx pегiоиiв Укpa!ии. Економiчнuй вкник Донбаcy. 20i7. № i (47). C. 39-51. 15. Шeвцoвa Г.З., Пeтeшoвa T.A., швсць H.B. тa iн. Упpaвлiиия pесyp-сами пiдпpиeмствa: методичш пiдxоди та досв1д у xiмi-чнш пpомисловостi: моиогp. Луганськ: вид-во CHУ 1м. Bолодимиpa Даля, 2009. 212 с. 16. Tяжкoрoб I.B. Op-гaнiзaцiйиi змши та ïx науково-методичне забезпе-чення у pозвиткy xiмiчиого комплексу pегiоиy : моиогp. Луганськ: TOB «Лоулщж», 20ii. iS7 с. 17. Tяжкoрoб
I.B., Kacьянoвa B.O. х1м1чш пpомисловiсть як CTpa-тепчний иaпpямок екоиомiчиого pозвиткy Лyгaнсько! области Науковий вкник Хeрcонcького дeржавного yнiвeрcuтeтy. Сeрiя: Економiчнi науки. 2014. Вип. 5(3). C. 180-182. 18. Bиклики та пеpспективи pозвиткy xiмiчииx виpобництв у pегiоиax Укpaïии: наукове ви-дання / C.O. Iщyк, Л.Й. ^занський, Л.П. Коваль, O.B. Ляxовськa; HÄH Укpaïии, ДУ «Iиститyт pегiоиaльииx дослiджеиь iмеиi M.I. Долшнього HÄH Укpaï'ии». льв1в, 20iS. 9i с. 19. Шeвцoвa Г.З., Швсць H.B. Еко-иомiкa стpyктypоyтвоpюючиx пiдпpиeмств бaзовоï xi-ми: сyчaсиi тенденци та ^облеми. Економжа та право. 2018. № 3 (51). C. 91-100. 20. Швсць H.B., Шс-liiurna Г.З. Удосконалення методичииx пiдxодiв до оцшювання коикypеитоспpоможностi гaлyзi. Економi-чний вюник Донбаcy. 2018. № 2 (52). C. 114-123. 21. Shevtsova H., Maslosh O. Structural and Technological Aspects of Neoindustrial Modernization of Donbas. 7th International Scientific Conference «Problems and Prospects of Territories' Socio-Economic Development»: Conference Proceedings, April 4-7, 2018. Opole, Poland: The Academy of Management and Administration in
Opole. P. 61-63. 22. Foray D., David P., Hall B. Smart specialisation: the concept. Policy brief n°9, Knowledge for Growth, European Commission, 2009. Режим доступу: http://ec.europa.eu/investinresearch/monitoring/ knowledge_en.htm. 23. Foray D. From smart specialisation to smart specialisation policy. European Journal of Innovation Management. 2014. Vol. 17, Is. 4, pp. 492-507.
24. Asheim B., Grillitsch M., Trippl M. Smart specialization as an innovation-driven strategy for economic diversification: Examples from Scandinavian regions. In: Advances in the Theory and Practice of Smart Specialization. S. Radosevic, A. Curaj, R. Gheorghiu, L. Andreescu, I. Wade (Eds.). Academic Press, 2016, pp. 74-99.
25. Boschma R. Constructing Regional Advantage and Smart Specialisation: Comparison of Two European Policy Concepts. Scienze Regionali. 2014. Vol. 13. No. 1, pp. 5168. 26. European Commission. The role of clusters in smart specialisation strategies. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2013. 64 р. 27. Лях О.В. Економiчний розвиток Донбасу на ochobî концепци ро-зумно1 спецiалiзацiï. Проблеми та перспективи розви-тку економши Донбасу i Приазов'я: матерiали доп. Мiжнар. наук.-практ. конф. (Марiуполь, 25-26 травня 2017 р.). ДВНЗ «Приазовський державний техшчний ушверситет», 2017. С. 119-121. 28. Сшгова О.Ю. Роз-криття потенщалу смарт-спецiалiзацiï для подолання регiональноï структурноï шертносп в Украïнi. Еконо-мка Укртни. 2018. № 8. С. 75-88.
References
1. Amosha O.I. (2016). Promyslovist Donbasu na shliakhu do vidnovlennia [Donbass industry on the way to recovery]. Ekonomika Ukrainy - Economy of Ukraine, 8, рр. 93-108 [in Ukrainian].
2. Amosha O.I., Novikova O.F., Antoniuk V.P. еt al. (2016). Proekt Kontseptsii derzhavnoi tsilovoi Prohramy z vidnovlennia ta rozbudovy myru u skhidnykh rehionakh Ukrainy [Amosha А. I., Novikova О. F., Antonyuk V. P. еt al. Project of the Conception of National Program on Renewal and Development of the peace in the East regions of Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 1 (43), рр. 4-15 [in Ukrainian].
3. Bulieiev I.P., Briukhovetska N.Yu. (2015). Shliakhy vidnovlennia ekonomiky Ukrainy ta Donbasu [Buleev I. P., Bryukhovetskaya N. E. Ways of reviving the economy of Ukraine and the Donbass]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 1 (39), рр. 4-11 [in Ukrainian].
4. Liashenko V.I., Kharazishvili Yu.M. (2016). Stratehichni stsenarii strukturnoho rozvytku promyslovykh rehioniv Ukrainy [Lyashenko V., Kharazishvili Y. Strategic Scenarios of Development of the Industrial Regions of Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy - Bulletin of Economic Science of Ukraine, 2 (31), рр. 113-126 [in Ukrainian].
5. Amosha O.I., Bulieiev I.P., Briukhovetska N.Yu. еt al. (2016). Promyslovist Donetskoi ta Luhanskoi oblastei: problemy podalshoho funktsionuvannia ta vidnovlennia [Industry of Donetsk and Lugansk regions: problems of further functioning and restoration]. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
6. Yakubovskyi M.M., Liashenko V.I. (2016). Modernizatsiia ekonomiky promyslovykh rehioniv: sproba kontseptualizatsii [Modernisation of industrial regions economy: the attempt of conceptualization]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy - Bulletin of Economic Science of Ukraine, 1 (30), pp. 188-195 [in Ukrainian].
7. Yakubovskyi M.M., Soldak M.O. (2017). Rehionalni osoblyvosti rozvytku promyslovosti Ukrainy [Regional peculiarities of industry development in Ukraine]. Ekonomika Ukrainy - Economy of Ukraine, 3, pp. 35-48 [in Ukrainian].
8. Libanova E.M., Amosha O.I., Vyshnevskyi V.P. et al. (2015). Vidrodzhennia Donbasu: otsinka sotsialno-ekonomichnykh vtrat i priorytetni napriamy derzhavnoi polityky [Donbass Revival: Assessment of Socio-Economic Losses and Priority Areas of State Policy]. Kyiv, NAS of Ukraine [in Ukrainian].
9. Zablodska I.V., Popova I.A., Vasylchuk N.O. et al. (2015). Intehratsiia ukrainskoho suspilstva v konteksti vyklykiv ta zahroz podii na Donbasi [The policy of ukrainian society integration in the context of challenges and threats in the Donbas]. Visnyk Skhidnoukrainskoho universytetu im. V. Dalia - Visnik of the Volodymyr Dahl East Ukrainian national university, 6 (223), pp. 40-83 [in Ukrainian].
10. Hrechana S.I., Rohozian Yu.S. (2018). Sotsialno-ekonomichnyi rozvytok Donbasu kriz pryzmu suchasnosti: vyklyky ta mozhlyvosti [Grechan S.I., Rogozyan Yu.S. Socio-economic development of the Donbas through the prism of the present: challenges and opportunities]. Ekonomika ta pravo - Economics and Law, 3 (51), pp. 4957 [in Ukrainian].
11. Bezzubko L.V., Bezzubko B.I. (2018). Rozvytok stratehii staropromyslovykh rehioniv [Development of strategies of old industrial regions]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 1 (51), pp. 4044 [in Ukrainian].
12. Zhalilo Ya. (2018). Donbas u poshuku novoi modeli: shist vykhidnykh pozytsii dlia stratehii maibutnoho [Donbass in search of a new model: six starting positions for the strategy of the future]. Dzerkalo tyzhnia - Mirror of the week, No. 22 (June 10 - June 16). Retrieved from https://dt.ua/macrolevel/donbas-u-poshu ku-novoyi-modeli-shist-vihidnih-poziciy-dlya-strategiyi-maybutnogo-24505 5_.html [in Ukrainian].
13. Zhalilo Ya.A., Zhuk V.I., Snihova O.Yu. et al. (2017). Nova rehionalna polityka dlia novoi Ukrainy [New regional policy for a new Ukraine]. Kyiv, Institute for Socio-Economic Research [in Ukrainian].
14. Snihova O.Yu. (2017). Mozhlyvosti formuvannia postindustrialnykh konkurentnykh perevah staropro-myslovykh rehioniv Ukrainy [The possibilities of post-industrial competitive advantages' formation of old-industrial regions of Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu -Economic Herald of the Donbas, 1 (47), pp. 39-51 [in Ukrainian].
15. Shevtsova H.Z., Pietieshova T.A., Shvets N.V. et al. (2009). Upravlinnia resursamy pidpryiemstva: meto-dychni pidkhody ta dosvid u khimichnii promyslovosti [Enterprise Resource Management: Methodological Approaches and Experience in the Chemical Industry].
Lugansk, View of the SNU them. Volodymyr Dahl [in Ukrainian].
16. Tiazhkorob I.V. (2011). Orhanizatsiini zminy ta yikh naukovo-metodychne zabezpechennia u rozvytku khimichnoho kompleksu rehionu [Organizational changes and their scientific and methodological support in the development of the chemical complex of the region]. Lugansk, Nulogid Ltd. [in Ukrainian].
17. Tiazhkorob I.V., Kasianova V.O. (2014). Khimichna promyslovist yak stratehichnyi napriamok ekonomichnoho rozvytku Luhanskoi oblasti [Chemical industry as a strategic direction of economic development of the Luhansk region]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Ekonomichni nauky -Scientific Herald of Kherson State University. Series: Economic Sciences, Issue 5(3), pp. 180-182 [in Ukrainian].
18. Ishchuk S.O., Sozanskyi L.Y., Koval L.P., Liakhovska O.V. (2018). Vyklyky ta perspektyvy rozvytku khimichnykh vyrobnytstv u rehionakh Ukrainy: naukove vydannia [Challenges and prospects for the development of chemical production in the regions of Ukraine: scientific publication]. Lviv, Institute of Regional Research named after M.I. Dolishniy of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
19. Shevtsova H.Z., Shvets N.V. (2018). Ekonomika strukturoutvoriuiuchykh pidpryiemstv bazovoi khimii: suchasni tendentsii ta problemy [Economics of structuring enterprises of basic chemistry: current trends and problems]. Ekonomika ta pravo - Economics and Law, 3 (51), pp. 91-100 [in Ukrainian].
20. Shvets N.V., Shevtsova H.Z. (2018). Udoskonalennia metodychnykh pidkhodiv do otsiniuvannia konkurentospromozhnosti haluzi [Improving methodical approaches to assessing the industry's competitiveness]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 2 (52), pp. 114-123 [in Ukrainian].
21. Shevtsova H., Maslosh O. Structural and Technological Aspects of Neoindustrial Modernization of Donbas. 7th International Scientific Conference «Problems and Prospects of Territories' Socio-Economic Development»: Conference Proceedings, April 4-7, 2018. Opole, Poland: The Academy of Management and Administration in Opole, pp. 61-63.
22. Foray D., David P., Hall B. (2009). Smart specialisation: the concept. Policy brief n°9, Knowledge for Growth, European Commission. Retrieved from http://ec.europa.eu/investinresearch/monitoring/knowled ge_en.htm.
23. Foray D. (2014). From smart specialisation to smart specialisation policy. European Journal of Innovation Management, Vol. 17, Is. 4, pp. 492-507.
24. Asheim B., Grillitsch M., Trippl M. (2016). Smart specialization as an innovation-driven strategy for economic diversification: Examples from Scandinavian regions. In: Advances in the Theory and Practice of Smart Specialization. S. Radosevic, A. Curaj, R. Gheorghiu, L. Andreescu, I. Wade (Eds.). Academic Press, pp. 74-99.
25. Boschma R. (2014). Constructing Regional Advantage and Smart Specialisation: Comparison of Two European Policy Concepts. Scienze Regionali, Vol. 13. No. 1, pp. 51-68.
26. European Commission. (2013). The role of clusters in smart specialisation strategies. Luxembourg: Publications Office of the European Union.
27. Liakh O.V. (2017). Ekonomichnyi rozvytok Donbasu na osnovi kontseptsii rozumnoi spetsializatsii. Problemy ta perspektyvy rozvytku ekonomiky Donbasu i Pryazovia [Economic development of Donbass on the basis of the concept of reasonable specialization. Problems and prospects of the economy of Donbass and Azov]. Proceedings of the Scientific and Practical Conference (pp. 119-121). Mariupol, Priazovsky State Technical University [in Ukrainian].
28. Snihova O.Yu. (2018). Rozkryttia potentsialu smart-spetsializatsii dlia podolannia rehionalnoi strukturnoi inertnosti v Ukraini [The disclosure of the potential of smart specialization to overcome regional structural inertia in Ukraine]. Ekonomika Ukrainy - Economy of Ukraine, 8., pp. 75-88 [in Ukrainian].
Шевцова Г. З., Швець Н. В. Потенщал xiMi4-ного комплексу ЛуганськоТ области сучасний стан та перспективи структурноТ модершзаци
Стаття присвячена ощнюванню сучасного стану i динашки розвитку хiмiчного комплексу Лугансько! обласп та визначенню перспективних пiдходiв до його структурно! модершзаци.
Пpоaнaлiзовaно основт показники виробничо!, зовтшньоторговельно! та фтансово! д1яльносп хiмiч-ного комплексу репону у 2010-2017 pp., виявлено фактори кратного зменшення його потенщалу. Показано, що основними причинами тако! ситуаци е на-слщки вшськового конфлжту, втрата частини терито-pi! обласп та обумовлене цим згортання виробничо! активности 1нша група чиннишв пов'язана з поступо-вим вичерпанням потенщалу юнуючо! моделi гaлузi з домшуванням великотоннажних базових хiмiчних ви-робництв.
Зроблено висновок, що ввдновлення хiмiчного комплексу Луганщини мае ввдбуватися шляхом його структурно-технологично! модеpнiзaцi!. Обгрунтовано, що у поточнш ситуaцi! в облaстi склалися необхвдт пе-редумови для неоiндустpiaльного розвитку хiмiчного комплексу та формування нових нaпpямiв pегiонaльно! смapт-спецiaлiзaцi! на основi оpгaнiзaцi! мiжгaлузевих синеpгiй. При формувант стpaтегi! розумно! спещаль зaцi! дощльно використовувати потенцiaл та наявний практичний досвiд неформального хiмiчного кластеру, що багато рошв iснуе у репот.
Клюновi слова: хiмiчний комплекс, потенщал, структура, модертзащя, неоiндустpiaлiзaцiя, розумна спецiaлiзaцiя, Луганська область.
Шевцова А. З., Швец Н. В. Потенциал химического комплекса Луганской области: современное состояние и перспективы структурной модернизации
Статья посвящена оценке современного состояния, динамики развития химического комплекса Луганской области и определению перспективных подходов к его структурной модернизации.
Проанализированы основные показатели производственной, внешнеторговой и финансовой деятельности химического комплекса региона в 2010-2017 гг., выявлены факторы кратного уменьшения его потенциала. Показано, что основными причинами сложившейся ситуации являются последствия военного конфликта, потеря части территории области и обусловленное этим свертывание производственной активности. Другая группа факторов связана с постепенным исчерпанием потенциала существующей модели отрасли с доминированием крупнотоннажных базовых химических производств.
Сделан вывод, что восстановление химического комплекса Луганщины должно происходить путем его структурно-технологической модернизации. Обосновано, что в текущей ситуации в области сложились необходимые предпосылки для неоиндустриального развития химического комплекса и формирования новых направлений региональной смарт-специализации на основе организации межотраслевых синергий. При формировании стратегии умной специализации целесообразно использовать потенциал и имеющийся практический опыт неформального химического кластера, много лет существующего в регионе.
Ключевые слова: химический комплекс, потенциал, структура, модернизация, неоиндустриализация, умная специализация, Луганская область.
Shevtsova H., Shvets N. The potential of the chemical complex of Luhansk region: current state and prospects for structural modernization
The article is devoted to the assessment of the current state, the dynamics of the development of the chemical complex of Luhansk region and the definition of promising approaches to its structural modernization.
The main indicators of production, foreign trade and financial activities of the chemical complex of the region in 2010-2017 have been analyzed; the factors reducing its potential have been identified. It is shown that the main reasons for this situation are the consequences of the military conflict, the loss of the part of the region and decrease in production activity as the result of this loss. Another group of factors is associated with the gradual exhaustion of the potential of the existing industry model, which is characterized by the dominance of large-tonnage basic chemical production.
The conclusion of the article is that the restoration of the chemical complex of Luhansk region should be realized through its structural and technological modernization. It is substantiated that the necessary prerequisites for the neo-industrial development of the chemical complex and the formation of new areas of regional smart specialization based on the organization of inter-branch synergies have formed in the current situation in the region. When forming a smart specialization strategy, it is advisable to use the potential and available practical experience of the informal chemical cluster that has existed in the region for many years.
Keywords: chemical complex, potential, structure, modernization, neoindustrialization, smart specialization, Luhansk region.
Oraira Hagiñmra go pegaK^i' 01.02.2019
npHHHHTO go gpyKy 28.03.2019
