CC BY
16
УДК 330.341.1:334(477.62)
В. I. Ляшенко,
доктор економ!чних наук, I. Ю. Пщоричева,
кандидат економ!чних наук, I. П. Петрова,
кандидат економ!чних наук, 1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв
«ШНОВАЩЙНИЙ Л1ФТ» ЯК 1НСТРУМЕНТ СТИМУЛЮВАННЯ НОВИХ ВИД1В Д1ЯЛЬНОСТ1 В МАЛОМУ Б1ЗНЕС1 ДОНБАСУ
Постановка проблеми. Проблематика струк-турно-технологiчно! вiдсталостi eKOHOMiKH стогть на порядку денному у Bcix промислових регiонах Украгни, але через масштабний военний конфлiкт особливо гостро проявляеться на сходi Украгни. Втрата частини виробничих потужностей та шфраструк-тури, виведення з експлуатацп збиткових вугiльних шахт, втрата робочих мiсць та, як наслщок, - зни-ження рiвня життя населення сходу Украгни та зро-стання масштабiв бiдностi вимагають пошуку ефек-тивних шляхiв пожвавлення економiки Донбасу.
Наявна складна ситуацiя вимагае реалiзацi! активно!, послщовно! та передбачувано! полiтики дер-жави щодо диверсифшацп економiки регiону з метою реоргашзацп постраждалих i розвитку нових видiв дiяльностi та секторiв економiки. Нагальна потреба в iнтенсифiкацi! процесiв вiдновлення проми-слового потенщалу Донбасу пов'язана з необх1дш-стю пом'якшити вплив i не допустити подальшого посилення наслiдкiв економiчних, соцiальних i вш-ськових шошв, перенесених мiсцевим населенням.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. До-^дженню питань структурно-технологiчно! модер-шзацп економши, у тому числi промислових регю-нiв, присвячують сво! пращ чимало вчених. Серед зарубiжних дослщниюв, як придшяють особливу увагу проблемам формування промислового вироб-ництва, заснованого на сучасних технологiях, ви-найденню ефективних iнструментiв промислово! пол^ики, слщ вщзначити Е. Коена [1], Е. Райнерта [2], Д. Родрiка [3], Х.-Дж. Чанга [4].
Украшсьш вченi протягом усього перiоду неза-лежност вивчають проблеми вгтчизняного промислового сектору економши та можливост !х ефек-тивного вирiшення. Так, колективом фахiвцiв 1нсти-туту економiки промисловост НАН Украши в робот [5] проаналiзовано тренди розвитку промисло-вост Украши впродовж 2010-2016 рр., виявлено чинники нелiнiйного розвитку промисловосп, по-гiршення ll структури, падiння ефективност вироб-ництва, зниження фiнансових показнишв, запропо-новано рекомендацп щодо усунення юнуючих нега-тивних тенденцiй. Концептуальш вдех та науково-практичнi рекомендацп щодо модершзацп еконо-мши промислових регюшв представлено в роботах
[6-10]. За участю провiдних вчених Украши тдго-товлено нацiональну доповiдь [11], в якш з-помiж iншого висвплювалися перспективы iнновацiйного оновлення вгтчизняно! промисловосп.
Теоретико-прикладнi аспекти розвитку вгтчизняно! шновацшно! економiки шляхом формування нацюнально! та регiональних iнновацiйних систем представлеш в роботах [12-15; 47-50].
Наявний науковий доробок укра!нських вчених е суттевим внеском у розв'язання юнуючих проблем модершзацп економiки Укра!ни та И промислових регюшв. Проте, перелш проблемних питань для по-дальших дослiджень у цiй площинi цим не вичерпу-еться. Вивчення потребують питання, пов'язаш з упровадженням ефективних шструменттв вщнов-лення економiчного потенщалу Донбасу, що не може бути реалiзовано без посилення iнновацшно! складово! промисловосп регiону. З урахуванням ви-щезазначеного доцiльно запровадити в практику ре-гiонального розвитку систему «анноващйного лiф-та» як ефективного шструмента розвитку малих iнновацiйних бiзнесiв, нових видiв дiяльностi та секторiв економши Донбасу. Обгрунтування та ви-св^лення ще! вде! е метою даноТ статт1.
Виклад основного матер1алу. Технолопчна застарiлiсть економiки Донбасу, структурна розба-лансованiсть промислового комплексу залишалися нагальними проблемами регiону протягом багатьох рокхв. Економiчна криза, збройний вiйськовий кон-флiкт на сходi Укра!ни лише акцентували на них увагу, змусили визнати, що iнновацiйна дiяльнiсть е найбшьш ефективним каталiзатором вiдродження промислового потенщалу регюну, джерелом забез-печення економiчного зростання, послiдовного тд-вищення рiвня та якостi життя населення.
Так, динамша промислового виробництва в ре-пот демонструе нестiйкий характер зростання (рис. 1), що значною мiрою пов'язано з превалюван-ням сировинно! складово! у виробництвi та екс-порп. Станом на початок 2017 р. в Донецькш i Лу-ганськiй областях: на чорш метали припадало вщпо-вiдно 83,5 i 73,1% вiд загального обсягу експорту, а на вироби з них - 1,7 i 0,0%; на машини, обладнання та мехашзми; електротехшчне обладнання доводилось вщповщно лише 3,1 i 0,1% [16; 17].
250 200 150 100 50
О г\> сЧ>- о> сО К* о> с<> с\> о> сО К» с\> сО гч* К> сО гч* К'' сЧ* сО
^ ^ ^ ^ -г ^
^ ^ оУ .*> .*>
.е^ „>° „^ о?» .¿о „^ о» „>° „^ .лэ' 05° „^ 050 .лэ- ^Г
ОУ о* ?> ОУ
г т т1 т1 г т;
Ч^ V«
д* д' о?
Ч*У О*
>> оУ
■V4 г г г" г
8» ^ А^ Л» Д« л* л* А*
А» Л» ОУ
¿Г . х«^
¿У ¿У ¿У
& ж
V с^ с^ 6 >
-Донецька область
-Луганська область
0
Рис. 1. Динамжа iндексу промислово"! продукцп у 2015-2017 рр., % до вщповщного перiоду попереднього року *
* Побудовано за даними джерел [18-23].
Основш показники стану промисловостi Дон-басу у 2015-2017 рр. демонструють суттеве попр-шення. Так, випуск промислово! продукцп тдпри-емствами Донецько! обласп у сiчнi-серпнi 2017 р. порiвняно з аналогiчним перiодом попереднього року зменшився на 12,6% [13], у Луганськш обла-стi - на 26 % [21].
Серед основних видiв промислово! дiяльностi Донецько! обласп обсяг вироблено! з початку 2017 р. продукцп зменшився у виробнищи гумових i пластмасових виробiв, iншо! неметалево! мшераль-но! продукцп на 0,4%, металургiйному виробництвi та виробнищи готових металевих виробiв - на 7,5, виробництш хiмiчних речовин i хiмiчно! продукцi! -на 9,6, добувнш промисловостi та розробленн кар'ерiв - на 14,8, виробнищш коксу та продуктiв нафтоперероблення - на 23,7, постачанн електро-енерги, газу, пари та кондицiйованого повгтря - на 32,9% [24].
У Луганськш обласп за сiчень-червень 2017 р. у структурi реалiзовано! продукцп 55,0% склала продукцiя переробно! промисловосп. Найбiльша частка припадае на продукцто тдприемств мета-лургiйного виробництва, виробництва готових металевих виробiв, окрiм машин i устаткування (13,2%), тдприемств з виробництва хiмiчних речовин i хь мiчно! продукцi! (13,1%), тдприемств з виготов-лення виробiв з деревини, виробництва паперу та полiграфiчно! дiяльностi (12,9% [25]).
Разом з тим у докризовий перiод регюн вiдрiз-нявся високим рiвнем матерiального добробуту на-селення (за цим показником Донецька i Луганська обласп традицiйно випереджали iншi регiони Укра-
!ни [26]), концентрацiею висококвалiфiкованих кад-рiв (в регiонi дiяла розгалужена мережа освiтнiх i на-укових установ), потужним виробничим потенць алом, представленим практично всiма галузями промисловосп, серед яких провiдне мюце займали пр-ничо-металургiйний комплекс у складi добувно! промисловосп, чорно! та кольорово! металургi!, ма-шинобудування та електроенергетика.
Зокрема, тдприемства машинобудування Донецько! обласп забезпечували продукцiею майже всi базовi галузi промислового комплексу Укра!ни -ввд гiрничошахтного i металургiйного обладнання до спещальних виробiв i побутово! техтки. Серед них провiдними на сьогодшшнш день е ПАТ «Но-вокраматорський машинобудiвний завод», ПАТ «Азовмаш», ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування», ПАТ «Артемiвський машино-будiвний завод «Вютек», «Корум Дружк1вський ма-шинобудiвний завод». В обласп дiяли профiльнi ш-ститути галузево! науки: Укра!нський науково-до-слiдний iнститут металургiйного машинобудування, Донецький науково-дослiдний, проектно-конструк-торський та експериментальний iнститут комплексно! механiзацi! шахт «Дондiпровуглемаш», На-уково-дослiдний iнститут комплексно! автоматизации Укра!нський науково-дослiдний шститут вибу-хозахищеного електрообладнання.
Завдяки базовим галузям промисловостi регi-ону формувалась значна частка валового внутрiш-нього продукту Укра!ни. Про це наочно свiдчать показники, як1 характеризують економiчний потенцiал Донбасу в довоенний час (порiвняно з iншими про-мисловими регiонами Укра!ни) (рис. 2, 3).
Рис. 3. Частка промислових рег1он1в у загальному обсяз1 реал1зованот промисловоТ продукцп
(роб1т, послуг), % (станом на 2013 р.) *
* Побудовано за даними джерела [27].
Рис. 2. Частка промислових репошв у ВВП Укратни, % (станом на 2013 р.)
* Побудовано за даними джерела [27].
5,4
16,3
И Дшпропетровська ИДонецька 0Запорiзька ИЛуганська НХарк1вська
Проте, шновацшна активнiсть пiдприемств Донбасу завжди була нижчою за середнш показник по кра!ш та iншим репонам. Така тенденцiя збер^а-еться доа. Так, якщо в Укра!ш iнновацiйною дiяль-шстю в промисловостi займаються 824 тдприем-ства або 17,3% загально! кшькост промислових тд-приемств, то в Донецькш i Луганськш областях -11,7 i 11,3% ввдповвдно (станом на 2015 р.). Регю-нами-лiдерами за рiвнем iнновацiйноl активностi е Микола!вська (31,2%), Харшвська (28,6%) i Кiрово-градська области (24,8%).
Ситуацiя, що склалася, пояснюеться особливо-стями галузево! структури економiки Донбасу, в
якiй переважають галузi з низькою iнновацiйною сприйнятливiстю, а також сформованою моделлю господарювання, яка довп роки нацiлювала пiдпри-емства на отримання короткострокового прибутку за рахунок експорту сировини та продукцп з низькою часткою додано! вартост! Наразi до цього ще додались наслiдки военного конфлiкту: фiзична втрата та пошкодження виробничих й шфраструк-турних об'ект^в, мереж водо- i електропостачання, порушення системи кооперацп й логiстичних лан-цюжкiв поставок сировини i готово! продукцi!, втрата мiжрегiональних i мiжгалузевих зв'язкiв, крiм того, близькiсть до зони бойових дiй становили
пряму загрозу для дiяльностi пiдприемств, розташо-ваних на пiдконтрольнiй Укра1ш територi! Донбасу. Як результат, в у«х основних галузях промислово-сп регiону спостер^алось падiння виробництва, що позначилось, у тому чи^ на обсягах залучених ш-вестицiй та експортi. Так, в Донецькш i Луганськш областях рiвень каттальних iнвестицiй в 2015 р. становив вiдповiдно 41,1 i 26,1% рiвня 2014 р. [28]. Темпи зниження експорту в 2015 р. по вщношенню
350
300 250 200 150 100 50 0
до 2014 р. склали в Донецькш обласп 43,4%, в Луганськш обласп - 11,0% [29; 30].
ктотно постраждали галузi промисловосп, як формували бюджет регiону i кра!ни. Так, у Донецькш обласп пльки за 2014 р. обсяги випуску проми-слово! продукцi! скоротилися на 31,5% [31], у 2015 р. - на 34,6% [32], у тому чи^ у добувнш промисловосп i розробцi кар^в - 42,3%, у переробнш промисловосп - 35,8% [33] (рис. 4, 5).
2013
2014
2015
2016
ИПереробна промисловiсть □ Добувна промислов^ь i розроблення карleрiв ЕЗ Промисловiсть
Рис. 4. Динамжа випуску промисловоТ продукцГТ у Донецькш обласп, % до попереднього року *
* Побудовано за даними джерела [34].
Машинобудування, ^м ремонту i монтажу машин i устаткування
Металургiйне виробництво, виробництво готових металевих виробiв, окрiм машин i устаткування
Виробництво основних фармацевтичних продукпв i фармацевтичних препаратiв
Виробництво хiмiчних речовин i хiмiчноl продукцil
Виробництво харчових продукпв, напilв та тютюнових виробiв
0 50 100 150 200 250 300 350 400 □ 2013 П2014 П2015 02016
Рис. 5. Динамжа випуску основних видiв промисловоТ продукцГТ у Донецькш обласп,
% до попереднього року *
* Побудовано за даними джерела [34].
У Луганськш обласп обсяги промислового ви- дом 2014 р., а в цшому за 2015 р. - на 66,0% [35]. робництва зменшились катастрофiчно: у ачш Випуск промислово! продукцil по регюнах Укра!ни 2015 р. - на 84,0% порiвняно з аналогiчним перю- за рiвнем наукомiсткостi наведений у таблищ.
Таблиця
Структура промислово'1 продукцi'l' регiонiв УкраТнн за рiвнем наукомiсткостi, %_
Регюни
Р1вень наукоемносп продукщ! Укра!на Дшпро-петров- Доне-цька Запорь зька Полтав-ська Харшв-ська Ки!вська Луган-ська
ська
Високий 1,6 0,1 0,1 0,9 0,2 3,2 2,2 2,1
Виробництво комп'ютер1в, елек-тронно! та обчислювано! техшки 0,6 0,1 0,7 0,1 1,0 0,8 1,8
Виробництво основних фармацев-тичних продукпв 1,0 0,1 0,2 0,1 2,2 1,4 0,3
Середньовисокий 10,1 6,3 6,9 16,9 10,7 15,8 7,5 21,4
Виробництво електричного устат-кування Виробництво машин 1 устатку- 1,5 0,6 1,6 4,6 0,5 4,5 2,0 0,1
вання, не в1днесених до 1нших угру-
пувань Виробництво автотранспортних за-соб1в 2,3 2,8 1,1 1,6 3,4 0,4 1,6 9,0 1,9 6,9 6,6 3,3 1,8 1,4 0,6 11,0
Виробництво х1м1чних речовин та х1м1чно! продукц1! 3,5 3,0 1,5 1,7 1,4 1,4 2,3 9,7
Середньонизький 35,2 70,6 64,1 45,4 52,8 22,9 22,4 60,4
Металургшне виробництво 16,6 37,7 41,7 35,4 0,8 3,2 6,5 38,2
Виробництво коксу та продукпв нафтоперероблення Добувна промислов1сть та розроб-лення кар'ер1в 3,3 10,8 1,7 26,8 6,1 14,3 4,4 3,2 22,9 28,2 3,6 9,5 0,1 0,7 3,0 18,4
Виробництво гумових та пластма-
сових вироб1в та шшо! неметалево!
м1нерально! продукц1! 4,5 4,4 2,0 2,4 0,9 6,6 15,1 0,8
Низький 53,1 23,0 28,9 36,8 36,3 58,1 67,8 16,1
Виробництво харчових продукпв, напо!в, тютюну Текстильне виробництво, виробни- 21,2 8,3 7,2 9,2 27,3 30,9 38,1 1,2
цтво одягу, шк1ри та 1н. матер1ал1в Виробництво вироб1в з деревини, паперу, пол1граф1чна д1яльн1сть Виробництво мебл1в, 1н. продукц1! 0,8 3,1 2,1 0,3 1,5 1,7 0,2 0,5 2,0 0,2 0,5 3,3 0,3 0,4 0,5 13 3,7 3,1 0,7 9,4 2,7 0,2 5,1 0,8
Постачання електроенергп, газу, пари та пов1тря 24,6 9,5 17,0 228 7,3 17,5 15,7 8,2
Водопостачання, канал1зац1я, пово-
дження з выходами 1,3 1,7 2,0 0,8 0,5 1,6 1,2 0,6
Наявна ситуащя вкрай негативним чином впли-нула на загальний стан економiки схiдних областей Укра!ни, як i кра!ни в цiлому, та ще бiльше загост-рила проблему и структурно! розбалансованостi. Так, питома вага обсягiв реалiзовано! продукцi! тд-приемств машинобудiвного комплексу Донецько! областi за перюд 2013-2016 рр. знизилась на 4,3% (рис. 6). Це не може не позначитись на стан техно-лопчно! оснащеностi iнших галузей промисловостi, а, з огляду на стутнь зносу основних фондiв (у до-бувнiй промисловосп - 65,3%, у переробнш промисловосп - 56,9% [36]), ситуащя, що склалася, пред-ставляе реальну загрозу для нащонально! i еконо-мiчно! безпеки держави i може привести до необо-ротних процесiв консервацi! неефективно! струк-
тури виробництва i збереження екстенсивного типу господарювання.
Проте на фот триваючих тенденцiй загального спаду випуску промислово! продукцi! у Донецькш областi на 12,9% (у ачш-квгтш 2017 р. порiвняно з ачнем-квггнем попереднього року), у Луганськiй обласп - на 18% (у ачш-березш 2017 р. порiвняно з ачнем-березнем попереднього року) [21] обнадш-ливими виглядають тенденцi! збiльшення обсягiв виробництва в Донецькш обласп: продукцi! маши-нобудування (у сiчнi-квiтнi 2017 р. порiвняно з ана-логiчним перюдом попереднього року зростання склало 15,5%); текстильно! продукщ! (за той саме перюд - на 12,6%); гумових i пластмасових виробiв, iншо! неметалево! мiнерально! продукцi! (на 0,4%) [37].
2016
2015
2014
2013
4,2 И Виробництво харчових продукпв, напогв та тютюнових вироб1в
И Виробництво коксу [ продубив нафтопереробки
□ Виробництво х1м1чних речовин [ х1м1чно! продукцп
¡в11111111И1||>!^
Виробництво основних ;""Г|;[Я фармацевтичних продукта [ : фармацевтичних препарата
9,0 6,3 Ъ,6г 0,3 и.
НМеталургшне виробництво, виробництво готових металевих вироб1в, окр1м машин \ устаткування
Я Машинобудування, кр1м ремонту \ монтажу машин \ устаткування
Рис. 6. Динамжа обсяпв ре&тзацп промислово'! продукцп за основними видами дiяльностi у Донецькiй областi, % до загального обсягу реалiзовано! продукцп *
* Побудовано за даними джерела [34].
Позитивт змiни пояснюються певною мiрою тим, що тдприемства, як вцiлiли i продовжують працювати в регюш, намагаються вiдновити свою дiяльнiсть та побудувати новi логiстично-збутовi ланцюжки з сусiднiми регiонами, а в умовах розриву торгово-економiчних вiдносин з Роаею, тдписання Угоди про асощащю м1ж Укра!ною та Свропейсь-ким Союзом - розширити ствпрацю з iншими кра!-нами, диверсифiкувати свою експортну дiяльнiсть та вийти на новi ринки збуту продукцi!. Так, станом на шнець 2016 р. ютотно збiльшився експорт товарiв тдприемствами Донецькш обласп до Сiнгапуру,
Рис. 7. Динамжа зовшшньо! торгiвлi товарами в Донецькш областi, тис. дол. США *
* Побудовано за даними джерел [40-42].
Марокко, Бразилп, ^ландп, Республши Корея [38]; тдприемствами Луганськш обласп до Iрану, Хорвата.', Норвегi!, Естонi!, США [39].
Статистичш данi за 2015-2017 рр. показують, що у Донецькiй обласп зберпалася тенденцiя до збь льшення експорту товарiв та формування позитивного сальдо зовшшньо! торгiвлi (рис. 7). Порiвняно з Донецькою областю, Луганська область не демон-струе стабшьного зростання цього показника, навпаки, спостериаеться вiд'емне сальдо зовтш-ньо! торгiвлi товарами (рис. 8).
Рис. 8. Динамжа зовшшньо! торгiвлi товарами в Луганськш обласп, тис. дол. США *
* Побудовано за даними джерел [43-45].
Очень-липень 2017
2402368
| 1251440,6
Очень-липень 2016 553522,4
: : | 1804963
1 1494041,6
Очень-липень 2015 ЛГЛЛЛ 731475,4
........................................1 2225517
□ Сальдо В !мпорт И Експорт
-85942,3
С1чень-липень 2017
С1чень-липень 2016
т&шш
70350,9
156293,2
53046,1
227424,9
280471
8920,2
Очень-липень 2015 155251
146330,8
-100000
100000 200000 300000
□ Сальдо В Iмпорт 0 Експорт
0
Аналiз товарно! структури експорту у «чш-липн 2017 р. Донбасу вiдображае наступне (рис. 9, 10):
домiнуючу частку в Донецькш та Луганськш областях склали недорогоцiннi метали та вироби з них - 81,4% (з них чорн метали - 77,9%) та 31,8% (з них чорш метали - 31,7%) ввд загального обсягу ек-спорту областей;
вагомою у структурi товарного експорту Доне-цько! обласп е частка мiнеральних продуктiв -10,3%, а у Луганськш обласп - маса з деревини або шших волокнистих целюлозних матерiалiв - 27,0%.
частка машин, обладнання та механiзмiв, елек-тротехнiчного обладнання в Донецькш обласп ста-новила 3,8% (зокрема реактори ядерш, котли, ма-шини - 3,5%), у Луганськш обласп - 0,7%.
27
Н Продукти рослинного походження
□ Жири та олп тваринного або рослинного походження
□ Готов1 харчов1 продукти ЭМ1неральн1 продукти
□ Продукцш х1м1чно! та пов'язаних з нею галузей промисловост О Маса з деревини або шших волокнистих целюлозних матер1ал1в
□ Недорогоцшш метали та вироби з них
ВМашини, обладнання та мехашзми: електротехн1чне обладнання
Рис. 9. Товарна структура експорту ЛуганськоУ обласп у йчш-липш 2017 р., % *
* Побудовано за даними джерела [43].
ВПродукти рослинного походження 0 Жири та олп тваринного або рослинного походження
□ Готов1 харчов1 продукти аМшеральш продукти
НПродукцш х1м1чно! та пов'язаних з нею галузей промисловоста
□ Недорогоц1нн1 метали та вироби з них
иМашини, обладнання та мехашзми: електротехшчне обладнання
Рис. 10. Товарна структура експорту ДонецькоУ обласп у йчш-липш 2017 р., %*
* Побудовано за даними джерела [40].
Отже, як вже зазначалося вище, у CTpyKTypi експорту Донбасу все ще домiнyють сиpовиннi то-вари та продукти низького ступеня переробки. За-мють того, щоб продовжувати вивозити з регюну сировину й технологiчно необроблеш продукти, Донбасу потpiбно зробити яшсний технологiчний ривок, максимально використовуючи наявний по-тенщал i конкypентнi переваги, ввддаючи пpiоpитет розвитку сектора переробно! пpомисловостi та но-вим видам дiяльностi.
У цьому контекстi слад враховувати два крайшх пiдходи до ввдродження промислових pегiонiв, ап-робованих свiтовою практикою:
перший заснований на постiндyстpiальномy вектоpi тpансфоpмацiй, а, отже, на прюритетному розвитку сфери послуг, високих технологiй i креа-тивних iндyстpiй. Зазвичай його використовували регюни, якi вiдмовились вiд тpадицiйних шдустрш i повнiстю змiнили спецiалiзацiю;
другий пiдхiд не такий кардинальний, вш пе-редбачае продовження «iндyстpiального» тренда розвитку, але з проникненням в базовi галyзi про-мисловосп високотехнолопчних галузей.
З урахуванням цього при вибоpi стратеги ввд-новлення репону ршення приймаеться на користь одного з двох ваpiантiв:
1) повшстю змiнити модель pегiонального розвитку та ввдмовитись вiд «iндyстpiального» мину-лого на користь третинного (так звана сфера послуг) i четвертинного (iнфоpмацiйнi технологи, наyковi дослiдження, лпература, музика, образотворче мис-тецтво та iншi креативн iндyстpi!) сектоpiв еконо-мiки;
2) проводити галузеву диверсифшащю, модер-нiзацiю виробництва та шфраструктури з метою за-безпечити конкурентоспроможшсть пpомисловостi pегiонy на внyтpiшньомy та глобальному ринках.
B^ip одного з цих напpямiв не виключае, а скорше передбачае впровадження окремих елемен-пв iншого. Рiзниця полягае в тому, що в першому випадку сфера послуг i креативн iндyстpil розгляда-ються в якост основи економiчного зростання, а в другому випадку щ сфери виступають в pолi супут-шх елеменпв розвитку, оскшьки сучасний промис-ловий регюн потребуе розвинено! сощально! шфра-структури, полiпшення екологiчного стану довшл-ля, змши свого iмiджy.
Однак, незважаючи на схожiсть тpаектоpiй по-переднього розвитку промислових pегiонiв (так званий «ефект коли» або path-dependence problem) i проблем ними обумовлених (еколопчних, шфра-структурних, pепyтацiйних), ршення не можуть бути однаковими. Кожен регюн е ушкальним i не-повторним у своему pодi, а тому потребуе спещ-ально розроблених iнстpyментiв щодо його вiднов-лення.
Враховуючи те, що виникнення нових шдустрш спланувати практично неможливо - можна лише формувати сприятливе середовище для !х появи, -розглядати виключно постiндyстpiальний вектор тpансфоpмацiй в якосп стpатегiчного вектору розвитку Донбасу було б не зовим обгрунтовано. Необ-хiдно виходити з юнуючих проблем, потенцiалy i перспектив технолопчного вдосконалення (кон'юн-ктури внутршнього i свiтового ринку, вiльних рин-кових нiш, як1 мiг би зайняти pегiон п1сля структур-них змiн). Тому стpатегiя розвитку регюну мае пе-редбачати не кардинальну змiнy спецiалiзацil, а мо-дершзащю тpадицiйних промислових виробництв i використання в !х сеpедовищi новiтнiх, сучасних технологiй. У такому випадку новi технологil бу-дуть п1дтримувати зв'язок з реальною економшою, а не юнувати вiдокpемлено, як «piч у собЬк
Концепцiя «Iнновацiйного лiфта» для Донбасу: вщ школи до Свропи. Свропейський вибip Укра!ни ввдкривае перед Донбасом новi перспек-тиви ствробпництва з пpовiдними европейськими державами, надае можливосп економiчного вiднов-лення pегiонy, покращення позицiй у глобальних ланцюжках формування додано! вартост-i.
Проте, у сеpедовищi зi слабким потенщалом комеpцiалiзацi! результатов дослiджень i розробок, яким характеризуються пpомисловi pегiони, дер-жавi особливо ретельно необхiдно продумати послi-довн1сть pеалiзацi! заходiв з тдтримки iнновацiй по всьому шновацшному ланцюжку з використанням piзних шструменпв на кожнiй стадi!. Як зазнача-еться у «Звiтi про промисловий розвиток - 2016» ЮН1ДО, в кра!нах, що розвиваються, «упрова-дження iнновацiйних технологiй мае п1дтримува-тися необхвдними заходами, якi сприяють поси-ленню всього процесу - ввд винаходу технологiй до впровадження !х пiдпpиемствами, як це було зроб-лено в кра!нах, як1 можуть служити прикладом yспi-шного технолопчного розвитку - в Кита! i Респуб-лiцi Корея» [46, с. х].
В Укpа!нi наpазi обговорюються питання щодо необхiдностi запровадження ефективних iнстpyмен-т^в п1дтримки iнновацiйних змш на шляху до зростання, забезпечення збалансованого (сталого) розвитку кра!ни. Такими iнстpyментами серед iнших визнаються наyковi та iндyстpiальнi парки. Однак, якщо всi суб'екти сощального дiалогy - держава/ бiзнес/гpомадянське суспшьство - зацiкавленi у по-бyдовi iнновацiйно! економiки формуванням одн1е! лише меpежi паркових утворень це завдання не ви-piшити.
Необхiдно створювати максимально сприятливе середовище для запуску малих шноващйних бiзнесiв, !х «вирощування» на базi розробок науко-вих установ i вищих навчальних закладiв, як голов-них продуцентов знань, та п1дтримувати початковi етапи iнновацiйного циклу, якi характеризуються найбшьшими iнвестицiйними ризиками.
Виходячи з цього, пропонуеться впровадити в практику регюнального розвитку систему «тнова-цШного лгфта» з його склсдовими - бгзнес-студг-ями, б1знес-ткубаторами, нсуковими парками, 1нду-стргальними парками/европейськими технопарками - як шструмента розвитку малих iнновацiйних бiзнесiв, нових видiв дiяльностi та секторiв еконо-
мiки в Донбасс Таким чином цi шновацшш струк-тури будуть розвиватися в тюному взаемозв'язку та узгодженосп з iншими учасниками iнновацiйного процесу (рис. 11), що, в свою чергу, дозволить забез-печити безперервнiсть iнновацiйного циклу та пройти так звану «долину смертi», коли шноващйш тд-приемства особливо гостро потребують пiдтримки.
Податки
ЗБАЛАНСОВАНИИ (СТАЛИЙ) РОЗВИТОК
Б13НЕС- С ТУД11 - Б1ЗНЕС-1НКУБА ТОРИ - НАУКОВ1
ПАРКИ -1НДУСТР1АЛБН1 ПАРКИ (ЕВРОПЕЙСЬ К1 ТЕХНОПА РКИ)
Фш; нси
Венчурш швестори,
б1знес-янголи, краудфандшг, банки
статашв ""л 1нтелектуальна
Iнновацiйнi мал1 та середш ф iрми
Фiнанси >
Недержавш дослiдницькi та технологiчнi оргашзацп
Ф1нанси
Податков1 п1льги
Рис. 11. «1нновацшний лiфт» у системi взаемозв'яз^в мiж учасниками iнновацiйного процесу *
* Побудовано авторами.
Метою «тновацтного лгфта» (рис. 12) е тд-вищення якосп освiти, розвиток тдприемницько! та iнновацiйно! культури регiону, розбудова системи безперервно! генерацi! та комерцiалiзацi! наукових iдей вiд школи до промисловосп для проходження
найбiльш ризикованих стадiй iнновацiйного лан-цюжка з метою збшьшення потоку яшсних шнова-цiйних проектiв, готових до iнвестування шляхом забезпечення доступу до необхвдних ресурсiв i ком-петенцiй.
со
и «
о К о
ЕГ
а
□
и
ЗРОСТАННЯ СТАРТАП1В
ПОС1В СТАРТАП1В
ГЕНЕРУВАННЯ ЩЕЙ
Ж
Б13НЕС-СТУДП
Ж
Створення вищими навчальними закладами техшчного та економ1чного профшю еамоетшно або у сшвпращ з
шдприеметвами та шдприемцями регюну на баз1 еередшх шил \ лще!в мереж1 б1знеоетудш з поширення серед учшв навичок креативного та шдприемницького мислення, спонукання1х до продукування ушкальних б1знее-щей, прищеплення ш потягу до еамоетшного набуття знань з метою у подалыпому шдготовки шдприемщв та шноватор1а розвитку культури шдприемницько! та шноващйно! д1яльноет1 в регюш у
ж
ж
Передбачае на еташ навчання у вишах допомогу студентам у запуску власних шновацшних б1знемв, шдгримку шдприемщв-початювщв у втшенш 1хшх щей в шновацшш проекта, в оргашзацп ефективно! даяльноста старташв шляхом надання консультащйних, адмшстративних, оргашзацшних та шших послуг
Ж
Б13НЕС-1НКУБА ТОРИ
НАУКОВ1 ПАРКИ
Ж
Ор1ентоваш на комерщал1 -зацпо шновацш, тобто виведення продукцп учасниюв парку на регюнальний або нащональний ринок, оплату кшцевим споживачем, створення в раз1 усшху в1дпов1дно1 ринково! ниш. Ця стадая передбачае державну шдгримку приватних швестор1в (б1знес -янголи, венчурш швестори, краудфандшг) завдяки розподшенню з ними ризиюв та створення стимул1в для швестування
РОИЛ ИРЕН НЯ Д1 ЯЛЬ Н ОСП СТАРТАШВ
Ж
ВГГЧИЗНЯН1 ШДУСТР1АЛЫП ПАРКИ
ж
Передбачае форсований розвиток шновацшних шдприемств у середовипц вичизняних регюнальних ¡ндустр1альни\ парша яш забезпечують доступ до необидно! промислово! транспортной виробничо-складсько!, адшшстра-тивно1 та сощально!
шфраструктури шдтримуючи таким чином промислове освоения шновацшно! продукцй всередиш краши
Ж
СВРОПЕИСЬКI ТЕХНОПАРКИ
ж
Передбачае базування вичизняних шдприемств у технопарках кр;пн-члсшв £С, що надасть 1м прямий доступ до европейських риншв, сприятиме розвитку \пжнароднсн сшвпращ з \нспсмним и колетами шдвищенню якостл освтг
наприклад шляхом отримання в европейських вишах мапстерських ступешв та диплом1в европейського зразка
¡а
0
со
о та
со (я 05
а
со
-ё о
(я
05
ы
о к
о» %
Система «¡нно ваги иного л1фта» дозволить ¡стотно шдвшцити яшсть людського кашталу , полегшити ефективне проходження найбшын ризикованих стадш ¡нно ваш иного циклу , прискорити строки виведення на ринок шноващйних розробок , а, отже, забезпечить едшсть ¡нноващйнсм системи
рспону завдяки усшшшй комерщал1защ! ¿нновацш
Рис. 12 «Ьшовацшний .пфг» як шструмент вирощування малих шноващйних бпнссш, нових шит дшлмюсм та сектор!в економжи в Доибаа *
: Побудовано авторами.
Перша стадгя - генерування гдей - передбачае створення вищими навчальними закладами техшч-ного та економiчного профiлю самостийно або у спiвпрацi з тдприемствами та пiдприемцями реп-ону на базi середнiх шил i лще!в мережг бгзнес-сту-дгй з поширення серед учнiв навичок креативного та тдприемницького мислення, спонукання !х до про-дукування унiкальних бiзнес-iдей, прищеплення !м потягу до самостийного набуття знань з метою у по-дальшому пiдготовки пiдприемцiв та iнноваторiв, розвитку культури пiдприемницько! та iнновацiйно! дiяльностi в регiонi.
Друга стадгя - посгв стартатв - передбачае на етат навчання у вишах допомогу студентам у запуску власних iнновацiйних бiзнесiв, тдтримку тд-приемцiв-початкiвцiв у втiленнi !хнiх вдей в iннова-цiйнi проекти за допомогою б1знес-1нкубатор1в -шновацшних структур, створених при вишах. В !х межах буде проводитися експертиза вдей з точки зору новизни, практично! значущосп, можливостi перетворення в продукт чи послугу, конкуренто-спроможностi на ринку.
За умови позитивно! ощнки iнновацiйного проекту буде здшснюватися розробка бiзнес-плану, бу-дуть проводитися маркетинговi дослiдження, визна-чатися витрати та доходи, строки окупност проекту, канали збуту продукцi!, потенцiйнi споживач^ кон-куренти, постачальники тощо. В середовищi бiзнес-iнкубаторiв iнiцiаторiв проекту супроводжувати-муть при реестрацi! прав штелектуально! власностi, створеннi юридично! особи - стартапу, виробленнi дослiдно! партл iнновацiйного продукту та пошуку швестора.
Третя стадгя - зростання стартатв - представлена науковими парками, орiентованими на ко-мерцiалiзацiю iнновацiй, тобто виведення продукцi! учасникiв парку на регюнальний або нацiональний ринок, оплату кшцевим споживачем, створення в разi устху вiдповiдно! ринково! шшг Ця стадiя передбачае державну пiдтримку приватних iнвесторiв (бiзнес-янголи, венчурш iнвестори, краудфандiнг) завдяки розподiленню з ними ризишв та створенню стимулiв для iнвестування.
Саме на цих двох стадiях стартапи особливо гостро потребують доступу до фiнансування, тд-тримки у сферi маркетингового аналiзу, управлiння iнновацiйними проектами, органiзацi! бухгалтерского та кадрового облiку, побудови ефективних бiзнес-процесiв. Перебування стартапiв в середо-вищi бiзнес-iнкубаторiв i наукових паркiв дозволить суттево полегшити ефективне проходження най-бiльш ризикованих стадш iнновацiйного циклу та прискорити строки виведення на ринок iнновацiй-них розробок. Разом iз бiзнес-студiями, бiзнес-iнку-батори та науковi парки дозволять усунути недолiки науково! та освгтньо! систем Укра!ни у частинi отри-мання учнями та студентами практичних iнновацiй-
них (пiдприeмницьких) навичок, досвщу реального ведения iнновацiйного бiзнесу.
Четверта стадгя - розширення дгялъностг стартатв - представлена у двох векторах. Перший передбачае форсований розвиток iнновацiйних тд-приемств у середовищi вгтчизнянихреггоналъних гн-дустргалъних парк1в, як забезпечують доступ до не-обхвдно! промислово!, транспортно!, виробничо-складсько!, адмшстративно! та соцiально! iнфра-структури, тдтримуючи таким чином промислове освоення шноващйно! продукцй' всерединi кра!ни.
Другий вектор орiентований на европейський ринок i передбачае базування вiтчизняних пiдпри-емств у технопарках крагн-членгв СС. З тдписанням Угоди про асоцiацiю з Свропейським Союзом укра-!нськ1 виробники зiткиулися з глобальною конку-ренщею як на внутрiшньому, так i на м1жнародному ринках. З одного боку, вони отримали бiльше мож-ливостей для реалiзацi! продукцй' на европейських ринках, але разом iз тим на вiтчизняний ринок за-йшли потужнi конкуренти - европейсьш компанi! розвинутих кра!н. Усе це змушуе вiтчизняних ви-робник1в тдвищувати власну конкурентоспромож-нiсть, насамперед, за рахунок шноващйно! складо-во!. Базування тдприемств в iнновацiйних структурах, таких як технопарки кра!н-члешв СС, надасть !м прямий доступ до европейських риншв, спри-ятиме розвитку мiжнародно! спiвпрацi з iноземними колегами, тдвищенню якост^ освiти, наприклад, шляхом отримання в европейських вишах мапстер-ських ступенiв та дипломiв европейського зразка.
Висновки. Таким чином, об'еднання бiзнес-студiй, бiзнес-iнкубаторiв, наукових паршв, iндуст-рiальних паркiв/европейських технопаркiв в систему <анноващйного лiфта» дозволить ютотно пiд-вищити якiсть вггчизняного людського капiталу, створити реальний мехашзм трансформацi! результатов дослiджень i розробок в готовi iнновацiйнi продукти та вивести !х на ринок, а, отже, забезпе-чить еднють iнновацiйно! системи регiоиу завдяки устшнш комерцiалiзацi! iнновацiй.
На вiдмiну ввд розвитку в Донбасi рiзних еле-мент^в iнновацiйно! iнфраструктури, запропонована система «шновацшного лiфта» мае явнi переваги. Вона орiентована на довгостроковий економiчний розвиток регiону, що неможливо без власно! розви-нено! системи науки i освiти. Послiдовне проходження вах стадiй «iнновацiйного лiфта» дасть змогу вирощувати в регiонi шноващйш бiзнеси, новi перспективнi види дiяльностi i сектори економiки як основи його шноващйного вiдродження.
Лiтература
1. Cohen E. Theoretical foundations of industrial policy / E. Cohen // EIB Papers. - 2006. - Vol. 11. -№ 1. - Р. 85-106. 2. Эрик С. Райнерт. Как богатые страны стали богатыми, и почему бедные страны
остаются бедными / Эрик С. Райнерт ; пер. с англ. Н. Автономовой; под ред. В. Автономова. - Москва: НИУ ВШЭ, 2011. - 384 с. 3. Rodrik D. Normalizing Industrial Policy [Electronic resource] / D. Rodrik. -2007. - 51 р. - Mode of access: http://www.ksg. harvard.edu/rodrik/. 4. Chang H.-J. Kicking Away the Ladder: The "Real" History of Free Trade / H.-J. Chang // Foreign Policy In Focus. - Silver City, NM : Interhemispheric Resource Center, 2003. - 20 p. 5. Промисловкть Укра!ни - 2016: стан та перспек-тиви розвитку: наук.-аналгт. доп. / O.I. Амоша, !П. Булеев, A.I. Землянин, Л.О. Збаразська, Ю.М. Ха-разшвт та ш.; НАН Укра!ни, Ы-т економши пром-сп. - Ки!в, 2017. - 120 с. 6. Якубовський М.М. Мо-дертзацгя економiки промислових регютв: спроба концептуалiзацi! / М.М. Якубовський, В.! Ляшенко // Вюник економiчно! науки Укра!ни. - 2016. - №1 (30). - С. 188-195. 7. 1ванов С. Високотехнолопчш послуги: свiтовi тенденцi! та стан у промислових регюнах Укра!ни / С. !ванов, М. Солдак // Вюник економiчно! науки Укра!ни. - 2016. - №2. - С. 7987. 8. Ляшенко В. И. Методические подходы к оценке процессов модернизации промышленно развитых территорий Украины / В. И. Ляшенко, Е. В. Котов // Экономика Украины. - 2015. - № 10. -С. 32-44. 9. Шдоричева I. «Серфшг реальности»: як тймати хвилю структурних змш i запустити шно-вацiйнi процеси на Донбасi / Iрииа Шдоричева // Дзеркало тижня. - 2017. - № 28 (324), 22 липня-11 серпня. - С. 7. 10. Харазишвили Ю.М. Стратегия «новой разумной индустриализации» городов промышленных регионов Украины / Ю.М. Харазишвили, Н.Н. Якубовський, В.И. Ляшенко и др. -Управлiння економшою: теоргя i практика: з. наук. праць. - 2016. - С. 62-95. 11. 1нновацшна Укра!на 2020: Нацюнальна доповiдь / за заг. ред. В.М. Гейця та in; НАН Укра!ни. - Ки!в, 2015. - 336 с. 12. Ляшенко B.I. Регюнальт науковi центри НАН Укра!ни та МОН Укра!ни як ядро розбудови регю-нальних iнновацiйних систем в умовах децен-тралiзацi! / В.I. Ляшенко, !Ю. Пiдоричева // Еко-номiчний вюник Донбасу. - 2017. - № 1 (47). - С. 1320. 13. Пщоричева 1.Ю. Актуальн питання розвитку нацiональних i регiональних iнновацiйних систем / !Ю. Пiдоричева // Наука та iнновацi!. -2015. - Т. 11. - № 2. - С. 20-30. 14. Ляшенко B.I. Формування регюнально! шноващйно! системи у промисловому регiонi / В.I. Ляшенко, !Ю. Шдори-чева // Економiка сьогодш: проблеми моделювання та управлiння: матерiали IV Всеукра!нсько! наук.-практ. ^ернет-конференщ! 15-17 грудня 2014 року. - Полтава: ПУЕТ, 2015. - С. 25-31. 15. 1ванов С.В. Про створення Подшьського наукового центру НАН та МОН Укра!ни як ядра регюнально! iнновацiйно! системи в умовах децентралiзацi! / С.В. Iванов, В.! Ляшенко // Проблеми та перспективи розвитку iнно-вацiйно! дiяльностi в Укра!т: матерiали Х Мiжнар.
6i3Hec^opyMy (Ки!в, 21 бер. 2017 р.). - Ки!в: КНТЕУ, 2017. - С. 75-76. 16. Товарна структура зовтшньо! торгiвлi у I кварталi 2017 року [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www. donetskstat.gov.ua/statinform1/zed_balans5.php. 17. Товарна структура зовтшньо! торгiвлi у ачт 2017 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.lg.ukrstat.gov.ua /sinf/ves/ves0117_2. php. htm. 18. 1ндекси промислово! продукцп за основ-ними видами дiяльностi у 2017 рощ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://donetskstat.gov.ua/ statinform 1/industry3. php. 19. 1ндекси промислово! продукцп за основними видами дiяльностi у 2016 рощ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://donetskstat.gov.ua/statinform1/ekonomichna-stat ystyka/ekonomichna-diialnist/promyslovist/indeksy-pr omyslovoi-produktsii-za-osnovnymy-vydamy-diialnos ti-utochneni-dani/20160000/. 20. 1ндекси промислово! продyкцi! за основними видами дгяльносп у 2015 рощ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://donetskstat.gov.ua/statinform1/ekonomichna-stat ystyka/ekonomichna-diialnist/promyslovist/indeksy-pr omyslovoi-produktsii-za-osnovnymy-vydamy-diialnos ti-utochneni-dani/20150000/. 21. 1ндекси промислово! продукщ! за ачень-серпень 2017 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. lg.ukrstat.gov.ua/sinf/promis/promis102017.php.htm. 22. 1ндекси промислово! продyкцi! у 2016 рощ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.lg.ukrstat.gov.ua/sinf/promis/ promis2016_ all.php.htm. 23. 1ндекси промислово! продукцй' за ачень-грудень 2015 року [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.lg.ukrstat.gov.ua/ sinf/ promis/indexpomprod2015_arh.php.htm. 24. Проми-слове виробництво Донецько! област^ у сiчнi-серпнi 2017 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://donetskstat.gov.ua/pres/presreliz.php?dn=0917& number=2. 25. Про соцiально-економiчне становище Лугансько! обласп за сiчень-червень 2017 року: доповщь. - Северодонецьк, 2017. - С. 26. 26. Вщродження Донбасу: ощнка соцiально-еко-номiчних втрат i прюритетт напрями державно! полiтики (нацiональна доповщь) / за заг. ред. Е.М. Лiбаново!. - Ки!в, 2015. - С. 10. 27. Регшни Укра!ни: стат. зб. - Ки!в, 2014. - Ч. 1. - С. 18. 28. Експрес-випуск Державно! служби статистики Укра!ни «Капiтальнi iнвестицi! в Укра!нi у сiчнi-грyднi 2015 року» № 71/0/03.4вн-16 вiд 24.02.2016. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/. 29. Сощально-економiчне становище Донецько! обласп за 2016 рiк: стат. бюлетень. - Ки!в, 2016. - С. 6. 30. Со-цiально-економiчне становище Лугансько! областi за 2016 рш: стат. бюлетень. - К., 2016. - С. 3. 31. Ос-новш показники соцiально-економiчного розвитку Донецько! обласп [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www. donetskstat.gov.ua/statinform 1 / kompl_stat1.php. 32. 1ндекси промислово! продукци
за основними видами дiяльностi у 2015 рощ (уточнен данi) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.donetskstat.gov.ua/statinform1/industry4.p hp. 33. 1ндекси промислово! продукцл за основними видами дiяльностi у 2013-2015 роках [Електронний ресурс] / Матерiали Головного управлшня статистики у Донецькш областi. - Режим доступу: http://www.donetskstat.gov.ua/statinform1/industry4_1 .php. 34. Головне управлшня статистики у Донецькш област [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.donetskstat.gov.ua/statinform1/in dustry4_1 .php; http://www.donetskstat.gov.ua/statin form1/ industry3.php. 35. 1ндекси промислово! про-дукцiï у 2015 рощ [Електронний ресурс] / Матерiали Головного управлiння статистики у Луганськiй область - Режим доступу: http://www.lg.ukrstat.gov.ua/ sinf/ promis/promis2015.php.htm. 36. Наявнiсть i стан основних засобiв за видами економiчноï дiяль-ност (КВЕД-2010) за 2014 рш / Матерiали Держав-ноï служби статистики Украïни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/. 37. Соцiально-економiчне становище Донецько1' област у сiчнi-квiтнi 2017 року [Електронний ресурс] / Матерiали Головного управлшня статистики у Донецькш области - Режим доступу: http://www. donetskstat.gov.ua/region/ek.php?dn=0417. 38. Сощ-ально-економiчне становище Донецькоï областi за
2016 рш: стат. бюлетень. - Кив, 2016. - С. 42-43. 39. Соцiально-економiчне становище Лугансько1' областi за 2016 рш: стат. бюлетень. - Кив, 2016. -С. 48-49. 40. Товарна структура зовшшньо1' торгiвлi у «чш-липш 2017 року [Електронний ресурс] / Ма-терiали Головного управлшня статистики у Донецькш область - Режим доступу: http://donetskstat. gov.ua/statinform1/ekonomichna-statystyka/zovnishno -ekonomichna-diyalnist/tovarna-struktura-sovnishnoi-torgivli/. 41. Товарна структура зовшшньо1' торгiвлi у сiчнi-липнi 2016 року [Електронний ресурс] / Ма-терiали Головного управлiння статистики у Донецькш область - Режим доступу: http://donetskstat. gov.ua/statinform1/ekonomichna-statystyka/zovnish no -ekonomichna-diyalnist/tovarna-struktura-sovnishnoi-torgivli/20160100-20160700/. 42. Товарна структура зовнiшньоï торгiвлi у сiчнi-липнi 2015 року [Електронний ресурс] / Матерiали Головного управлiння статистики у Донецькш область - Режим доступу: http://donetskstat.gov.ua/statinform1/ekonomichna-stat ystyka/zovnishno-ekonomichna-diyalnist/tovarna-struk tura-sovnishnoi-torgivli/20150100-20150700/. 43. Товарна структура зовнiшньоï торгiвлi у сiчнi-липнi
2017 року [Електронний ресурс] / Матерiали Головного управлшня статистики у Луганськш область -Режим доступу: http://www.lg.ukrstat.gov.ua/sinf/ves/ ves0817_2.php.htm. 44. Товарна структура зов-шшньо1' торгiвлi у сiчнi-липнi 2016 року [Електронний ресурс] / Матерiали Головного управлшня статистики у Луганськш область - Режим доступу:
http://www.lg.ukrstat.gov.Ua/sinf/ves/ves0716_2.php.h tm. 45. Товарна структура зовшшньо1 торгiвлi у ачш-липш 2015 року [Електронний ресурс] / Ма-терiали Головного управлiння статистики у Луганськш область - Режим доступу: http://www.lg. ukrstat.gov.ua/sinf/ves/ves0715_2.php.htm. 46. Отчет
0 промышленном развитии - 2016. Роль технологий и инноваций во всеохватывающем и устойчивом промышленном развитии. Обзор / Организация Объединенных Наций по промышленному развитию. - Вена, 2015. - 77 с. 47. Ляшенко В.1. Украша XXI: неоiндустрiальна держава або «крах проекту»?: моногр. / В.I.Ляшенко, €.В. Котов / НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Полтава, 2015. -196 с. 48. Иванов С. Реиндустриализация и современное промышленное развитие / Иванов С., Ляшенко В., Ляшенко А. // Економша i управлiння в умовах глобалiзацiï : матерiали VI мiжнар. наук. -практ штернет-конф., 25 трав. 2017 р. / М-во освьти
1 науки Укра1ни, Донец. нац. ун-т економiки i торгiвлi iменi Михайла Туган-Барановського. - Кри-вий Pir [ДонНУЕТ], 2017. - С.49-52. 49. Потенциал конкурентоспособности промышленности регионов Украины / Червова Л. Г., Кузьменко Л.М., Дубинина М.В. , Кацура С.Н., Ляшенко В.И. // Общество и экономика. - 2006. - №2. - С. 113-135. 50. Котов Е.В. Оценка процессов модернизации Украины и ее экономических районов / Е.В. Котов, В.И. Ляшенко // Вестник экономической науки Украины - 2013. -№ 1(23). - С. 55-69.
Ляшенко В. I., Шдоричева I. Ю., Петрова I. П. «1нновацшний л!фт» як шструмент стиму-лювання нових видiв дiяльностi в малому бiзнесi Донбасу
У статп проаналiзовано стан i динамшу роз-витку промисловост Донбасу, зроблено висновок, що збереження наявних тенденцш може призвести до необоротних процесiв консервацп неефективноï структури виробництва в регюнь Дослiджено об-сяги зовнiшньоï торгiвлi Донбасу товарами, ïï динамшу та структуру. Визначено, що у структурi екс-порту регiону все ще домiнують сировиннi товари та продукти низького ступеня переробки. Обгрунто-вано, що у середовищi зi слабким потенцiалом ко-мерцiалiзацiï результатв дослiджень i розробок, яким характеризуется регiон, державi необхiдно особливо ретельно продумати послiдовнiсть реаль заци заходiв щодо пiдтримки iнновацiй по всьому iнновацiйному ланцюжку з використанням рiзних iнструментiв на кожнiй стадп. Запропоновано впро-вадити в практику регюнального розвитку систему <анноващйного лiфта» з його складовими - бiзнес-студiями, бiзнес-iнкубаторами, науковими парками, iндустрiальними парками та европейськими технопарками - як шструмента розвитку малих iнновацiй-них бiзнесiв, нових видiв дiяльностi та секторiв еко-
номiки в Донбасс Це дозволить пiдвищити якють освiти, розвинути пiдприемницьку та шновацшну культуру в регiонi, створити систему безперервно! генерацi! та комерцiалiзацi! наукових iдей вiд школи до промисловост для проходження найбiльш ризи-кованих стадiй iнновацiйного ланцюжка з метою збшьшення потоку яшсних iнновацiйних проектов, готових до iнвестування шляхом забезпечення доступу до необхiдних ресурав i компетенцiй.
Ключовг слова: шструмент стимулювання но-вих видiв дiяльностi, iнновацi!, iнновацiйний лiфт, малий бiзнес, промисловiсть, Донбас.
Ляшенко В. И., Пидоричева И. Ю., Петрова И. П. «Инновационный лифт» как инструмент стимулирования новых видов деятельности в малом бизнесе Донбасса
В статье проанализированы состояние и динамика развития промышленности Донбасса, сделан вывод, что сохранение существующих тенденций может привести к необратимым процессам консервации неэффективной структуры производства в регионе. Исследован объем внешней торговли Донбасса товарами, ее динамика и структура. Определено, что в структуре экспорта Донбасса все еще доминируют сырьевые товары и продукты низкой степени переработки. Обосновано, что в среде со слабым потенциалом коммерциализации результатов исследований и разработок, которым характеризуется регион, государству необходимо особенно тщательно продумать последовательность реализации мер по поддержке инноваций по всей инновационной цепочке с использованием различных инструментов на каждой стадии. Предложено внедрить в практику регионального развития систему «инновационного лифта» с его составляющими - бизнес-студиями, бизнес-инкубаторами, научными парками, индустриальными парками и европейскими технопарками - как инструмента развития малых инновационных бизнесов, новых видов деятельности и секторов экономики в Донбассе. Это позволит повысить качество образования, развить предпринимательскую и инновационную культуру в реги-
оне, создать систему непрерывной генерации и коммерциализации научных идей от школы к промышленности для прохождения наиболее рискованных стадий инновационной цепочки с целью увеличения потока качественных инновационных проектов, готовых к инвестированию путем обеспечения доступа к необходимым ресурсам и компетенциям.
Ключевые слова: инструмент стимулирования новых видов деятельности, инновации, инновационный лифт, малый бизнес, промышленность, Донбасс.
Lyashenko V., Pidorycheva I., Petrova I. «Innovative lift» as an instrument for stimulating new activities in the small business of the Donbas
In the article, the state and dynamics of the Donbas' industrial development were analyzed. It was concluded if current trends continue the inefficient region' production structure would be frozen. Foreign trade in goods of the Donbas, its dynamics and structure were investigated. It was determined that in the structure of exports are still dominated raw commodities and products with low-value addition. It was substantiated that in an environment with weak capacity for commercialization of the outputs of research and development that characterize the region, the state needs to be given careful thought the sequence of implement measures for promoting innovation, using different tools at each stage of innovation chain. It was suggested to implement the system of the «innovative lift» in the region with such components - business studios, business incubators, science parks, industrial parks and European technology parks -as an instrument for stimulating of the small innovative businesses, new activities and economic sectors in the Donbas. These will enable to increase the flow of high-quality innovative projects, ready for investing by providing access to resources and the competencies, to improve the quality of education, to develop entrepreneurial and innovation culture in the region, and ultimately to create the holistic regional innovation system.
Keywords: instrument for stimulating new activities, innovation, innovative lift, small business, industry, Donbas.
Стаття надшшла до редакцл 06.09.2017
Прийнято до друку 12.09.2017
