CC BY
48
ПРOБЛЕМИ CTPATEriÏ РOЗВИTKУ TA ФIНAНCOВO-EKOHOMI4HOrO РЕГУЛЮВAННЯ ПРOМИCЛOВOCTI
УДК 338.45:336.22:005.216.3(477) doi: http://doi.org/10.15407/econindustry 2019.02.05
Лариса Oлександрiвна Збаразська,
канд. е^н. наук, с.н.с.
Iнcтитyт eкoнoмiки пpoмиcлoвocтi HAH Укpaïни G3G57, Укpaïнa, м. Кшв, вул. М. Kamicr, 2 e-mail: zbarazska@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0001-6768-0643
НAПРЯМИ CTPATEriÏ РOЗВИTKУ «CMAPT» ПРOМИCЛOВOCTI В УKРAÏНCЬKИХ РЕAЛIЯХ
Пpoaнaлiзoвaнo пpoблeми фopмyвaння cтpaтeгiï poзвиткy «cмapт» пpoмиcлoвocтi в Укpaïнi, cфoкycoвaнo yвaгy та визнaчeннi ïï пpiopитeтних нaпpямiв.
Рoзкpитo cтpaтeгiчнe знaчeння пepeхoдy дo «cмapт» виpoбництв у пpoмиcлoвocтi Укpaïни в yмoвaх глoбaльних викликiв, cвiтoвих пpoмиcлoвих тpeндiв тa внyтpiшнiх зa-вдaнь coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy. Hoвa якicть iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйних тeхнo-лoгiй i нoвi фopмaти ïx викopиcтaння у пpoмиcлoвих ^o^cax тa пpoдyктaх cтвopюють peaльнe пщгрунтя для тpaнcфopмaцiï тpaдицiйниx пpoмиcлoвиx виpoбництв у «cмapт» cro-тeми. Вoни poзглядaютьcя як ключoвий cтpaтeгiчний фaктop зaбeзпeчeння виcoкoï aAarnrc-внocтi, coцiaльнo-eкoнoмiчнoï eфeктивнocтi тa глoбaльнoï кoнкypeнтocпpoмoжнocтi тацю-нaльниx eкoнoмiк нa cyчacнoмy eтaпi poзвиткy. Як тpивaлий тa iнвecтицiйнo витpaтний пpoцec, фopмyвaння «cмapт» пpoмиcлoвocтi пoтpeбye cтpaтeгiï, цiлi тa талями якoï мaють бути aдeквaтними пpiopитeтaм як eкoнoмiчнoгo, тaк i cyra^^re poзвиткy кpaïни.
Зaпpoпoнoвaнo кoнцeпцiю aнaлiтичнoï мoдeлi для визнaчeння пpiopитeтниx нaпpямiв cтpaтeгiï poзвиткy «cмapт» пpoмиcлoвocтi. Aнaлiтичнa мoдeль oбrpyнтyвaння oxoплюe шicть пpeдмeтниx блoкiв: мoтивaцiя дo «cмapтизaцiï»; iдeнтифiкaцiя нaпpямiв; ключoвi фaктopи poзвиткy нaпpямiв; пoтeнцiaл нaпpямiв; iмoвipнi pизики; гoтoвнicть дo peaлiзaцiï (виxiднi yмoви).
Apгyмeнтoвaнo, щo мoтивaцiя ключoвиx cyб'eктiв (cycпiльcтвo, дepжaвa, бiзнec) дo peaлiзaцiï «cмapт» iннoвaцiй нинi щe нe e чiткo cфopмoвaнoю, cтpaтeгiчнo ycвiдoмлeнoю тa iнcтитyцiйнo зaбeзпeчeнoю. Стaнoвлeння «cмapт» пpoмиcлoвocтi пepeдбaчae cиcтeмнi тa кoмплeкcнi iннoвaцiï, якi зaчiпaють iнтepecи бaгaтьox cyб'eктiв у пpoмиcлoвiй i cyмiжниx cфepax дiяльнocтi. Тoмy вaжливo opieнтyвaтиcя та шиpoкий cпeктp взaeмoyзгoджeниx cтpaтeгiчниx ц^й poзвиткy cycпiльcтвa й eкoнoмiки, пoтeнцiйниx нacлiдкiв тa pизикiв зacтocyвaння тов^шх «cмapт» тexнoлoгiй. У кoнтeкcтi cтpaтeгiчниx пpiopитeтiв coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy Укpaïни зaпpoпoнoвaнo включити у cтpaтeгiю «cмapт» пpoмиcлoвo-cтi тaкi цiльoвi талями, як зaбeзпeчeння нaцioнaльнoï бeзпeки (го ycьoмy кoмплeкcy acro-ктiв), poзвитoк тa eкoнoмiчнa eфeктивнicть виpoбництвa, oxoporn дoвкiлля, poзвитoк люд-cькoгo кaпiтaлy, poзвитoк eкoнoмiки тepитopiй, iнтeгpaцiя у глoбaльнy виpoбничy мepeжy.
Зpoблeнo вжшвки щoдo eкoнoмiчнoï aктyaльнocтi, cфep i coцiaльнo-eкoнoмiчниx та-cлiдкiв зacтocyвaння у пpoмиcлoвocтi Укpaïни бaзoвиx «cмapт» тexнoлoгiй, якi знaчнoю мipoю впливaють та пiдвищeння фaктopнoï тa зaгaльнoï eфeктивнocтi виpoбництвa (^o-миcлoвa poбoтизaцiя, штучний iнтeлeкт, Iнтepнeт peчeй). Окpecлeнo пepшoчepгoвi зaвдaння пpoмиcлoвoï пoлiтики для eфeктивнoï poзбyдoви industry 4.0 нa ocнoвi «cмapт» iннoвaцiй.
Kлючoвi ^oeŒ: пpoмиcлoвicть, пpoмиcлoвa cтpaтeгiя, пpoмиcлoвa пoлiтикa, «cмapт» тexнoлoгiï, iннoвaцiï, «iндycтpiя 4.G», Укpaïнa.
JEL: O14; O33; L60; L52
© Л. О. Збapaзcькa, 2019
Св^ова промисловшть, як i св^ова економша загалом, нинi виходить на нову траекторш функцiонування i розвитку, npocTopoBi та динамiчнi параметри яко! формуються пiд впливом широкомасштабного розгортання четверто! промислово! революци (4 IR). Принциповими ознаками останньо! е прискорена та всеохоплююча (iнклюзивна у широкому розумшш) iмпле-ментацiя новiтнiх технологш, що базують-ся на глибокш цифровiзацп та штелектуа-лiзаци як безпосередньо промислового виробництва, так i вах його взаемозв'язкiв iз сумiжними системами. Саме нова якiсть шформацшно-комушкацшних технологiй i новi формати !х використання у промисло-вих процесах та продуктах створили ре-альне пщгрунтя для трансформаци тради-цiйних промислових систем у «смарт» («розумш») системи. Становлення таких систем розглядаеться як ключовий фактор високо! адаптивностi, соцiально-економiч-но! ефективностi та глобально! конкурен-тоспроможностi нацiональних економiк в умовах системних викликiв сучасного ета-пу розвитку.
Становлення «смарт» промисловостi потребуе поглибленого опрацювання стратеги !! розвитку. Промислово розвинеш кра!ни вже не тшьки мають вiдповiднi стратеги, але i досить успiшно реалiзують !х та постшно актуалiзують, реагуючи на поточш змiни умов та можливостей. Проте в Укршш стратегiя промислового розвитку з орiентацiею на перехiд до моделi industry 4.0 наразi не набула формату, узгодженого на рiвнi компетентних державних шститу-цiй. Це надае проблемi формування стратеги промислово! «смартизаци» практично! актуальностi. Водночас огляд втизняних публiкацiй дозволяе констатувати певний дефiцит концептуальних напрацювань, при-свячених упровадженню «смарт» iнновацiй у специфiчних економiчних та промислових реалiях Укра!ни, що свiдчить про акту-альнiсть вiдповiдних наукових дослщжень.
Мета статтi - окреслити концепту-альнi засади обгрунтування напрямiв стра-
Teriï розвитку «смарт» промисловост на OCHOBÎ аналiзу стратегiчних викликiв, св> тових промислових трендiв, нацiональноï специфiки макроекономiчних, структур-них, iнституцiйних умов та прюритеив розвитку нацiональноï промисловостi у середньостроковш перспективi.
Останнiм часом значну увагу аналiзу змiсту, завдань, соцiально-економiчних наслiдкiв розгортання четвертоï промис-ловоï революцiï (як системного процесу загалом, так i за окремими технолопчними напрямами, такими як цифровiзацiя / дигь талiзацiя, роботизацiя, штучний штелект, бiотехнологiï, SD-друк та iн.) придшено у публiкацiях таких мiжнародних шституцш, як eврокомiCiя, ОЕСР, ЮН1ДО, ВЕФ [1-5].
Принципово важливi положення для дослщження змiсту та системних наслщюв розгортання 4 IR мiстяться у джерелi [6].
У контекстi даного дослщження важ-ливо звернути увагу на тезу K. Schwab про актуальшсть i водночас складшсть вироб-лення стратегiчного бачення сучасних тра-нсформацiй: «Ti, хто сьогодш готуе ршен-ня, часто спшмаш у пастку традицiйного, лшшного мислення або занадто поглинутi багаторазовими кризами, що потребують !'х уваги, щоб думати стратегiчно про сили руйнування й iнновацiй, якi формують наше майбутне»1. Також становлять штерес висновки науковця про найважливiшi змь ни та новi економiчнi можливостi (наслщ-ки) для сфери бiзнесу: «У цiлому е чотири головних ефекти, як четверта промислова революцiя чинить на бiзнес, - на спожива-цькi очiкування, продуктове розширення, спiльнi iнновацiï та оргашзацшш форми»2.
1 Today's decision-makers, however, are too often trapped in traditional, linear thinking, or too absorbed by the multiple crises demanding their attention, to think strategically about the forces of disruption and innovation shaping our future.
2 On the whole, there are four main effects that the Fourth Industrial Revolution has on business - on customer expectations, on product enhancement, on collaborative innovation, and on organizational forms.
Economy of Industry-
ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
У втизнягому нayкoвoмy дopoбкy cлiд вщзтачити, пo-пepшe, poбoти, в яких вiдoбpaжeнo peзyльтaти дocлiджeнь щoдo cyчacниx тeндeнцiй, нaйaктyaльнiшиx ^o-блeм тa cтpaтeгiчниx зaвдaнь poзвиткy в№ чизнянoï пpoмиcлoвocтi у нaйближчiй rop-cпeктивi [7-11].
no^pyre, цe пyблiкaцiï, бeзпocepeд-rno пpиcвячeнi cтaнoвлeнню «cмapт» ^o-миcлoвocтi. Тaк, aвтopи кoлeктивнoï мoнo-гpaфiï [12] poзкpивaють змicт, зaвдaння i талями «cмapт» пpoмиcлoвocтi як говщ'-eмнoï cклaдoвoï цифpoвoï eкoнoмiки в Укpaïнi, пepexiд дo якoï e зaгaльнocвiтoвим тpeндoм. У poбoтi [13] yвaгy c^Rrompo-вaнo нa aнaлiзi «cмapтизaцiï» в кoнтeкcтi нeoiндycтpiaльнoï мoдeлi poзвиткy, a тaкoж нa ïï пoтeнцiйниx мoжливocтяx тa пpoблe-мax здiйcнeння. Гaлyзeвy cпeцифiкy цiлeй, ^iopOTera^ зaвдaнь тa oчiкyвaниx pe-зyльтaтiв iмплeмeнтaцiï як нeoiндycтpiaль-нoï ^н^п^х' зaгaлoм, тaк i poзвиткy «cмapт» виpoбництв зoкpeмa дocлiджeнo в poбoтax [14; 15].
Тaким чинoм, пocтyпoвo нaпpaцьoвy-eтьcя нayкoвe пiдrpyнтя для ocмиcлeння тa yпpaвлiнcькoгo впopядкyвaння ^orocy «cмapтизaцiï» пpoмиcлoвocтi в Укpaïнi. Уим зaлишaeтьcя бaгaтo питaнь тонгопту-aльнoгo xapaктepy щoдo визнaчeння йoгo ^^pme^.
Стaнoвлeння «cмapт» пpoмиcлoвoc-тi - го тpивaлий пpoцec cиcтeмниx тpaнc-фopмaцiй кoмплeкcнoгo змicтy, який oxo^ люе пpaктичнo вci cтaдiï вiдтвopювaльнoгo, виpoбничoгo тa пpoдyктoвoгo циклiв, yci piвнi пpoмиcлoвoï cтpyктypи (включнo з iнфpacтpyктypнoю cклaдoвoю), piзнi види виpoбництв (гaлyзi), yci ключoвi виpoбничi фaктopи. Вiдтaк oб'eктивнo виникae npo-блeмa вибopy пpiopитeтiв (цiльoвиx, ^oc-тopoвиx, чacoвиx) вiдпoвiднo дo пocтaвлe-них зaвдaнь i мoжливocтeй. Цe пoтpeбye пeвнoгo визнaчeння iнтepeciв i ^^pme^ ycix зaцiкaвлeниx у пpoмиcлoвoмy poзвит-ку aгeнтiв (дepжaви, бiзнecy, cycпiльcтвa) як ocнoви oбrpyнтyвaння нaпpямiв «cмapт» cтpaтeгiï тa пocлiдoвнocтi дiй пpoмиcлoвoï
пoлiтики cтocoвнo мeтoдiв тa iнcтpyмeнтa-piю дocягнeння цiлeй «cмapтизaцiï».
Гoлoвнa мeтa oбrpyнтyвaння - вияви-ти ri вeктopи pyxy тa кoнцeнтpaцiï зycиль i pecypciв, якi мoжyть зaбeзпeчити дocяг-нeння peзyльтaтiв iз нeoбxiдними (oчiкyвa-ними) xapaктepиcтикaми для peaлiзaцiï цiлeй пoдaльшoгo poзвиткy бaзoвoï OTCTe-ми (пpoмиcлoвicть) тa cyмiжниx iз нeю (eкoнoмiчнoï, coцiaльнoï, eкoлoгiчнoï). Си-cтeмний пiдxiд пpи oбrpyнтyвaннi пoтpeбye вpaxyвaння iнтepeciв ycix piвнiв тa oб'eктiв (eкoнoмiки, пpoмиcлoвoгo ce^opy тa йoгo гaлyзeй, aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльниx yтвopeнь й eкoнoмiчниx peгioнiв, oкpeмиx пщ^иемств, бiзнec-cтpyктyp, тд^гом-цiв). Пpинцип кoмплeкcнocтi пepeдбaчae фyнкцioнaльнy (зa фyнкцiями виpoбництвa й yпpaвлiння) тa фaктopнy (фaктopи-кoм-пoнeнти тa фaктopи-yмoви) iнклюзивнicть oбrpyнтyвaння. Пepшoчepгoвy yвaгy ^ид^ лeнo зaгaльнoпpoмиcлoвoмy piвню.
Для нaлeжнoгo oбrpyнтyвaння та-пpямiв, з ypaxyвaнням ocoбливocтi «cмap-тизaцiï» як дoвгocтpoкoвoгo пpoeктy, пoв'язaнoгo з вeликими iнвecтицiями тa кoмплeкcними iннoвaцiями (у тoмy чиcлi пoзa мeжaми пpoмиcлoвoгo ceктopy), го-peдyciм тpeбa визнaчитиcя зi cтpaтeгiчни-ми цшями poзвиткy eкoнoмiки i cyra^c^ вa. Сaмe вoни мaють CTa™ cтpaтeгiчними opieнтиpaми (ycтaнoвкaми) для poзpoбки нaцioнaльнoï кoнцeпцiï «cмapт» пpoмиcлo-вocтi, a пoтiм - для фopмyвaння бaзoвиx плaтфopм якicнo нoвoï взaeмoдiï у тpiaдi «cycпiльcтвo-дepжaвa-бiзнec» зaдля ïï yc-пiшнoï iмплeмeнтaцiï.
Aктyaльнicть cтpaтeгiчнoï пapaдигми фopмyвaння «cмapт» кoнцeпцiï зyмoвлeнa тaкoж тим, щo нapaзi yкpaïнcькa пpaктикa oпpaцювaння piзниx кoнцeпцiй (як e^ro-мiки зaгaлoм, тaк i щoдo oкpeмиx ceктopiв) чacтo cтpaждae нa icтopичнy нocтaльгiю зa минулими eкoнoмiчними пoкaзникaми тa aдмiнicтpaтивними мexaнiзмaми дepжaвнo-ro yпpaвлiння. Тoбтo минyлe poзглядaeтьcя як eтaлoн aбo opiernrcp.
Зa нинiшнix peвoлюцiйниx тexнoлo-гiчниx змiн 4 IR тa глoбaльниx цивiлiзaцiй-
них зрушень таке тяжшня до традицш швидше може вiдiграти роль гальма, нiж каталiзатора у процесi розвитку. I проблема не тшьки в тому, що кардинально змь нилися «сценарш обставини» (полiтичнi й економiчнi, глобальнi, локальнi та ш.). Го-ловна проблема - це змша поколiнь. Поко-лiння, яке мае пщстави для ностальги (ш-торичну пам'ять, досвiд), практично уже повшстю вийшло (або незабаром вийде) за межi дшчо! економiчно! системи. А для ново! продуктивно! сили - людини XXI столбя - минуле е абстрактним, значною мiрою чужим, а тому неприйнятним, перш за все як дiевий посил, мотив до ефектив-но! участ у суспiльному виробництвi.
Отже, будъ-ят нацюналът стратеги соц1алъно-економ1чного розвитку маютъ бути максимально нацыет на образи (мо-дел\) майбутнъого, контури якого окресле-ш вже зараз, а першi паростки зросли i е вщчутними для цих нових учасниюв (аген-тiв) сучасних модернiзацiйних процеЫв.
З урахуванням трендiв глобалiзацп при розробщ стратегiчних орiентирiв для економши Укра!ни як основи «смарт» тра-нсформаци промисловостi доцiльно орiен-туватися на домiнуючi стратеги свiтового економiчного та промислового розвитку, якi визначають загальний вектор глобаль-них змш. Сьогоднi цей сучасний рамковий контекст промислового прогресу визначае визнана у мiжнародному форматi стратегiя всеохоплюючого, сталого та динамiчного розвитку. l! головш орiентири та завдання вiдображають концепци сталого розвитку та неоiндустрiалiзацп на основi iнновацiй-них моделей («зелено!», «циркулярно!» економiки та ш.). Тому при економiчному обгрунтуваннi слщ брати до уваги саме взаемопов'язашсть напрямiв становлення промислового «смарт» сектору зi стратепч-ними цiлями глобального розвитку та по-тенцiйнi наслщки для досягнення останнiх у конкретних умовах нацiонально! еконо-мiки.
Водночас становлення «смарт» про-мисловостi в Укра!ш мае здiйснюватися у
межах загального стратегiчного курсу со-цiально-економiчного розвитку кра!ни на засадах неоiндустрiально! концепцi!. Цей авторський концептуальний посил щодо обгрунтування «смарт» стратегi! е ств-звучним iз позицiею дослщниюв [13].
Неоiндустрiальна концепцiя передба-чае, зокрема, системну реконструкцiю про-мислового виробництва шляхом масштабно! iмплементацi! широкого спектру тех-нолопчних досягнень четверто! промисло-во! революци - 1КТ, композитнi матерiали, 3D-друк, технологi! штучного iнтелекту, «хмарнi обчислення», бiоiнжинiринг та iн. У пщсумку мае вiдбутися формування но-в^шх органiзацiйно-технологiчних систем industry 4.0 як основи високопродуктивно!, гнучко! та динамiчно! економiки. Становлення «смарт» промисловоси пов'язане насамперед iз домiнантою шформацшно-комунiкацiйних iнновацiй у промислових системах та бiзнес-моделях, заснованих на розвитку штучного штелекту, розподiле-них баз «великих даних», промислового iнтернету речей (IIoT), цифрових платформ е-комерцi!, що вщображае процес iнтелек-туалiзацi! та просторово-мережево! iнтег-рацi! виробництва.
Оскшьки становлення «смарт» про-мисловостi е специфiчним етапом загаль-ного процесу сучасного промислового роз-витку, напрями промислово! «смарт» стра-тегi! мають бути коректно узгодженi з кон-цептуальними моделями (цiлями, завдан-нями, механiзмами) iнших компонентiв промислово! системи. У даному дослiд-женнi становлення «смарт» промисловоси розглядаеться головним чином як складова секторально! - промислово! стратеги розвитку, тому воно мае бути узгоджене iз загальною Стратепею розвитку промисло-востi Укра!ни. Упродовж 2017-2019 рр. !! проект «пережив» уже кшька робочих ва-рiантiв i етапiв опрацювання. Основш стратегiчнi напрями як прiоритети державно! промислово! пол^ики були озвучеш на першiй урядовiй презентацi! проекту Стра-
теги (веpесень 2017 p.)1 ^оте стльне pi-шення мiж КМУ тa ВРУ ще нapaзi не зтай-дено, a отже, Стpaтегiю не yxвaлено. Утiм послiдовною зaлишaeться оpieнтaцiя ypядy нa чотиpи цiльовиx талями pозвиткy ^о-мисловостi: «енеpгоефективнiсть, ^осу-вaння теxнологiй - iндyстpiя 4.0, економiч-нa децентpaлiзaцiя тa smart-pегyлювaння пpомисловостi» (стaном нa беpезень 2018 p.)2
Нayково-aнaлiтичне обrpyнтyвaння нaпpямiв пpомисловоï «смapт» стpaтегiï пpопонyeться здiйснювaти 3a концептyaль-ною моделлю, якa мютить тaкi основнi пpедметнi блоки aнaлiзy:
1) мотивaцiя до пpомисловоï «смap-тизaцiï»;
2) iдентифiкaцiя нaпpямiв «смapт» стpaтегiï;
3) ключовi фaктоpи («дpaйвеpи» тa умови pозвиткy нaпpямiв);
4) потенцiaл нaпpямiв (основнi тас-лщки/ефекти);
5) ймовipнi pизики;
6) готовшсть до pеaлiзaцiï (виxiднi умови).
Tara послiдовнiсть aнaлiтичного об-rpyнтyвaння e yнiвеpсaльною для будь-якого piвня тa сyб'eктa пpомисловоï систе-ми. Специфiчний змiст для кожного з нж зумовлений ïx конкpетними iнтеpесaми, зaвдaннями, потенцiaлом для pозвиткy.
Особливост мотивацИ'
до промислово'г' «смартизаци»
Анaлiз мотивaцiï (спонyкaльноï ^и-чини) до «смapтизaцiï» мae сyттeве зтачен-ня для виpоблення стpaтегiï в цшому тa вибоpy окpемиx нaпpямiв. 3a xapaктеpом
1 Див. детaльнiше: http:IIwww.me.gov.uaI NewsIDetail?lang=uk-UA&id=32d138a2-34c0-4136-9175-3376ccab80f5&title=MinekonomrozvitkuPreze ntuStrategiiuRozvitkuPromislovostiDoKintsia2017-Roku
2 Див. детaльнiше: http://www.me.gov.ua/ NewsIDetail?lang=uk-UA&id=4a6c9681-706f-4e90-af67-09710f657411&title=MaksimNefodovPredsta vivBachenniaUriaduSchodoRozvitkuPromislovosti-UkrainiVParlamenti).
(змiстом) вонa тiсно коpелюe з iнтеpесaми тa цiлями pозвиткy. Ïï iнтенсивнiсть зумов-люeться спiввiдношенням тa ступенем «ти-ску» piзниx чинниюв впливу. Розкpиття мотивiв дae ввдповщь нa питaння пpо усв> домлення сyб'eктом знaчення, цшес^ямо-вaностi стpaтегiï чи певниx дiй - «для чого це потpiбно?». Сaме мотивaцiя як «усвь домленa необxiднiсть» певниx yстpемлiнь i дiй сьогоднi великою мipою визнaчae кон-кpетний змют (специфiчнiсть) й ефектив-нiсть ^оцеав будь-якого pозвиткy.
Чинники впливу та мотивaцiю мо-жуть бути клaсифiковaнi зa piзними озта-кaми. У площиш стpaтегiчного пiдxодy до пpомислового pозвиткy в yмовax поглиб-лення глобaлiзaцiï пpинциповим e pозподiл чинниюв та внyтpiшнi (локaльнi) тa зов-нiшнi (глобaльнi). У кожнiй iз циx гpyп доцiльно виокpемити тpи бaзовi ^araa-тичнi пpичини, яю впливaють нa фоpмy-вaння мотивaцiï до пpомисловиx pефоpм: полiтичнi (включно з безпековою склaдо-вою), економiчнi (у шиpокомy спектpi щ-лей), соцiaльнi. Для piзниx aктоpiв ^омис-лово1' сфеpи «вaгa» циx apгyментiв буде вiдpiзнятися. Пpоте мaють бути виявлеш «apеaли спiльностi» локaльно-сyб'eктниx мотивiв як основa фоpмyвaння зaгaльноï, внyтpiшньо узгоджено1' стpaтегiï. У цьому aспектi aктyaльним пpедметом поглибле-ного дослщження може стaти мотивaцiя деpжaви тa бiзнесy (у цiломy тa гaлyзевиx пpофесiйниx спiльнот, окpемиx бiзнес-стpyктyp).
Кpiм pозподiлy мотивaцiï нa зовшш-ню тa внyтpiшню (зa сфеpою поxодження), можливa ïï типологiя зa iншими ознaкaми: зa чaсовим пеpiодом - довго-, сеpедньо- тa коpоткостpоковa; зa стpaтегiчним ^шта-ченням - зaбезпечення конкypентного л> деpствa (повного чи сектоpaльно обмеже-ного, теxнологiчного чи пpодyктового); пpоблемно оpieнтовaнa (подолaння юную-чиx пpоблем); освоeння новж бiзнес-моде-лей (pесypсоспоживaння, бiзнес-комyнiкa-цш iз контpaгентaми, коpпоpaтивного yпpaвлiння тощо); зa xapaктеpом тa мaсш-
тaбнicтю ц^й - aмбiцiйнa, кoнcepвaтивнa, пoмipнa (iнepцiйнa).
Якщo пiдxoдити дo aнaлiзy мoтивaцiï з пoзицiй piзниx eкoнoмiчниx шкiл, тo мo-жнa гoвopити пpo тaкi типи, як тexнoкpa-тичнa (мoтив - нaйвищa фaктopнa вiддaчa, пepш зa вce вщ тexнoлoгiй), iннoвaцiйнa (мoтив - тexнoлoгiчнe aбo пpoдyктoвe ль дepcтвo, нapoщyвaння кpeaтивнoгo пoтeн-цiaлy), iнcтитyцiйнo-цивiлiзaцiйнa (мoтив -пoлiпшeння iнтeгpoвaнoгo ^ocTOpy/cepe-дoвищa для poзвиткy людини i cyra^c^ вa). Тaкa типoлoгiя пeвнoю мipoю e yмoв-нoю, oднaк мoжe мaти кopиcнe мeтoдичнe знaчeння.
Стошвш мoтивaцiï дo cтaнoвлeння «cмapт» пpoмиcлoвocтi в Укpaïнi вaжливo aкцeнтyвaти фaкт дoмiнyючoï poлi зoвнiш-нix чинниюв. Йдeтьcя пpo тaкi глoбaльнi виклики для poзвиткy cвiтoвoï eкoнoмiки в ц^му i пpoмиcлoвocтi зoкpeмa, як вишга нeвизнaчeнicть тa нecтaбiльнicть poзвиткy, yпoвiльнeння тeмпiв зpocтaння, piзкi reo-eкoнoмiчнi тa гeoпoлiтичнi cтpyктypнi зpyшeння, зpocтaння pecypcниx oбмeжeнь, кpитичний piвeнь eкoлoгiчниx зaгpoз вiд гocпoдapcькoï дiяльнocтi, зaгocтpeння шщ-aльнo-eкoнoмiчнoï нepiвнocтi. Укpaïнcькa eкoнoмiкa i пpoмиcлoвicть yнacлiдoк виш-кoгo cтyпeня eкcпopтнoï opieнтoвaнocтi змyшeнi нacaмпepeд пpиcтocoвyвaтиcя дo циx тpeндiв.
З iншoгo бoкy, вiтчизнянa пpoмиcлo-вicть (як i eкoнoмiкa в цiлoмy) пoки щo нe виявилa «гeнeтичнo-нacлiдкoвoï» cxильнo-cтi дo iннoвaцiй як джepeлa poзвиткy чepeз двi ocнoвнi пpичини: iнepцiя icтopичнoï звички дo зoвнiшньoгo пpимycy в yмoвax плaнoвoгo гocпoдapcтвa тa icнyвaння мoж-ливocтeй oтpимaння peнтниx дoxoдiв yrnc-лiдoк нeкoнкypeнтниx yмoв викopиcтaння pecypciв (пpиpoдниx чи iнcтитyцiйнo rope-poзпoдiлeниx). Тaким чинoм, тexнoлoгiчнa eвoлюцiя пpoмиcлoвoï бaзи вiдбyвaлacя i вiдбyвaeтьcя пepeвaжнo як пpoцec «змyшe-нoï», зoвнiшньo мoтивoвaнoï (гeнepoвaнoï ззoвнi) aдaптaцiï дo тexнoлoгiчниx змiн.
Сьoгoднi cитyaцiя з мoтивaцieю дo iннoвaцiйнoï aктивнocтi пoлiпшyeтьcя тад-
звичaйнo пoвiльнo, щo мoжe cyттeвo впли-вaти i та динaмiкy cтaнoвлeння «cмapт» пpoмиcлoвocтi. Moжнa гoвopити лишe пpo тe, щo змiнюютьcя «peтpaнcлятopи» глoбa-льниx виклиюв, впливaючи нa imera™-нicть вмoтивoвaнocтi вiтчизняниx пpoмиc-лoвиx виpoбникiв. (Haпpиклaд, цю poль мoжyть вiдiгpaвaти THK, зaлyчaючи o^e-миx нaцioнaльниx виpoбникiв у cвoï глoбa-льнi виpoбничi лaнцюжки. Пeвний «тиcк» для пocилeння мoтивaцiï видiв пpoмиcлoвoï дiяльнocтi дo зaпpoвaджeння «cмapт» тex-нoлoгiй cпpaвляe тaкoж Угoдa пpo Aco^a-щю з GC - чepeз зpocтaння iнтepecy дo виxoдy нa pинoк GC. )
З ypaxyвaнням cmyaujï тa cepeдньo-cтpoкoвoгo пoтeнцiaлy eкoнoмiки e пiдcтa-ви oчiкyвaти, щo зoвнiшнiй чинник (глoбa-льнi тa peгioнaльнi тpeнди) зaлишитьcя визнaчaльним для фopмyвaння мoтивaцiï дo iннoвaцiйнoгo пpoмиcлoвoгo poзвиткy в Укpaïнi. Утiм шзитив тaкoï мoтивaцiï го-лягae в ïï cпpямoвaнocтi нa cтpaтeгiчнi ^iopOTe™.
Вoднoчac нeoбxiднo пocлiдoвнo фop-мyвaти i змiцнювaти пiдвaлини для roc^ лeння внyтpiшнix чинникiв мoтивaцiï дo peaлiзaцiï «cмapт» cтpaтeгiï. Гoлoвнoю yмoвoю для цьoгo e cтвopeння mcrai-y^^ нoгo cepeдoвищa, y якoмy мoжливe фopмy-вaння чiткoï apxiтeктypи iнтepeciв ycix a^ тopiв пpoмиcлoвoï дiяльнocтi, ïx пocлiдoвнa peaлiзaцiя тa зaxиcт. Йдeтьcя нacaмпepeд пpo peaльнe cтaнoвлeння eфeктивнoï тащ-oнaльнoï iннoвaцiйнoï cиcтeми, a тaкoж пpo cиcтeмнicть фopмyвaння i пiдтpимки eфeк-тивнoгo iннoвaцiйнoгo пoпитy зi збaлaнco-вaнoю cтpyктypoю внyтpiшньoï тa e^rop^ нoï cклaдoвиx.
В oцiнцi xapaктepy й iнтeнcивнocтi мoтивaцiï вaжливo тaкoж дocлiдити стушив кoнфлiктнocтi iнтepeciв. Зв'язoк видaeтьcя дocить oчeвидним: виcoкa кoнфлiктнicть пocлaблюe мoтивaцiю дo змiн, ocoбливo в yмoвax нaдмipнo виcoкoï тa зpocтaючoï нeвизнaчeнocтi пepcпeктив нaцioнaльнoгo тa глoбaльнoгo poзвиткy. Тoмy пoдoлaння нaйбiльш cyпepeчливиx iнтepeciв мiж cyб'eктaми cycпiльcтвa aбo бiзнecy e вaж-
- Екoнoмiкa npoMu^oeocmi ^^ Economy of Industry
ливою передумовою для формування ч^ко! та тривало! мотиваци до запровадження «смарт» iнновацiй.
1дентифжащя напрямiв «смарт» стратегИ
Становлення «смарт» промисловостi може вщбуватися за кiлькома напрямами залежно вщ обраних ознак систематизации Узагальненими ознаками е технологiчнi характеристики (за базовими технолопя-ми), цiлеспрямованiсть (ефективнiсть, мо-дернiзацiя, розвиток можливостей), струк-турш компоненти промислово! системи (об'ектно-предметна локалiзацiя), потен-цiйнi наслiдки (ресурсозбереження, еколо-гiзацiя, соцiально-трудовi) та iн.
Найбшьш поширеною нинi е типоло-пя за технологiчною ознакою, за якою го-ловними напрямами «смартизаци» визна-ються гнучка промислова автоматизацiя та роботизащя (роботи та антропоморфнi системи), технологи штучного штелекту, ш-формацiйно-аналiтичнi мережi «великих даних», промисловий iнтернет речей.
Обираючи актуальнi технолопчш на-прями промислового розвитку, доцшьно звернутися до експертних прогнозiв перс-пективних технологiчних новацiй, якi ста-нуть основою св^ово! економiки у най-ближчi 15-20 рокiв. Наприклад, згiдно з доповiддю Мiжнародноl ради щодо порядку денного у сферi майбутнього ПО та сус-пiльства у межах ВЕФ 2016 визначено 21 напрям, за якими вже до 2025 р. «буде до-сягнуто виршально! точки в розвитку» [16], серед яких практично необмежений доступ до послуг збереження та обробки даних у «хмарних» сервшах, зростання пiдключених до штернету датчикiв до 1 трлн, прорив у використанш блокчейн-технологiй для рiзних баз даних, значне просування штучного iнтелекту у сферу квалiфiкованоl працi, зростання обсягiв продукци, вироблено! за технологiями 30-друку, та ш.
Водночас у площинi економiчного обгрунтування прiоритетного значення
набувае систематизацiя напрямiв «смартизаци» за стратепчними цiлями сощально-економiчного розвитку нащонально! еко-номiки.
У глобальному формат цi цiлi мають бути визначеш з орiентацiю на адаптованi до укра!нських реалiй «Цiлi Сталого Розвитку 2030», ухвалеш на самт ООН у 2015 р. [17]. Визначаючи цiлi розвитку у нащонально-локальному форматi, певною мiрою доцiльно враховувати компаративш оцiнки для Укра!ни у мiжнародних рейтингах (конкурентоспроможностi, шновацш, i т.п.), а також внутршш анал^ично-експертнi висновки щодо проблем, страте-гiчних завдань та реальних можливостей промислового розвитку в Укра!ш.
З урахуванням глобального та нащо-нального контексту промислового розвит-ку може бути запропонований такий синте-тичний формат цiльових напрямiв становлення «смарт» промисловост в Укрш'ш:
розвиток промислових виробництв (перехiд до ефективних за технолопчними та соцiально-економiчними критерiями моделей виробництва/споживання промислово! продукци i послуг);
еколопзащя виробництва/продукцi! (на основi реалiзацi! концепцiй «зелено!» i «циркулярно!» економши, а також iнших, екологiчно безпечних моделей господарю-вання та довгострокового розвитку);
розвиток та ефективне використання людського катталу як ключового фактора шформацшно-шновацшно! економiки / промисловост (нова якiсть робочих мюць, вищий рiвень безпеки працi, структурне удосконалення ринку працi, зростання вь льного часу для вiдпочинку та самовдоско-налення тощо);
оптимiзацiя розвитку територiй i громад на основi промислово-iнфраструк-турних «смарт» середовищ;
ефективна регюнальна та глобальна iнтеграцiя у свiтовi промисловi процеси i структури (зокрема, GVCs & GSCs).
Ключовi факторы розвитку HanpnMie («драйвера» та умови)
Аргументащя актуальное^ окремих напрямiв для промислово! «смарт» стратеги мае враховувати аналiтичнi висновки щодо ключових факторiв, якi впдивають на !х становлення та резудьтативнiсть. У зага-льному випадку цi фактори подшяються на унiверсальнi (у площиш розгляду «смарти-заци» як шновацшно-швестицшного про-цесу) та специфiчнi (з урахуванням техно-логiчних та шших особливостей «смарт» iнновацiй).
Серед ушверсальних факторiв впливу на розвиток «смарт» виробництв важливи-ми е макроекономiчнi параметри (!х ста-бiльнiсть та позитивна динамша), структура промисловост й економiки, ринковi тренди, швестици, людський капiтал, R&D. Слiд акцентувати увагу на галузево-тех-нологiчнiй структурi промисловостi та ш-новацiйному попитт
Теоретично доведено i практично ви-знано, що попит е потужним «драйвером» розвитку економжи, значения якого зрос-тае [4]. Його iнновацiйна складова (на новi технологи та нову продукщю) вiдiграе ви-рiшадьну роль у становленш та розвитку шновацшних секторiв виробництва, а от-же, у змщненш глобально! конкурентосп-роможност нацiональних економiк. Про це свщчать вiдповiднi свiтовi рейтинги (зок-рема [18]).
В Укра!ш «рушшний» потенщал по-питу взагалi й шновацшного тим бiльше нинi е досить обмеженим - через негативш фiнансово-економiчнi наслiдки ринкових трансформацiй, св^ово! кризи 20082009 рр., деiндустрiалiзацiю, специфку полiтики доходiв, значний дефiцит швес-тицiйних ресурсiв тощо. Нерозвиненiсть шновацшно! складово! попиту зумовлена також структурно-галузевими деформащя-ми (домiнування низькотехнологiчних виробництв первинно! переробки сировини та матерiалiв) i високою залежнiстю внут-рiшнього ринку вiд iнновацiйного iмпорту.
Тому е пiдстави розглядати питання структурного розвитку та активного фор-
мування шновацшного попиту у нащона-льнш економiцi як нерозривно взаемопо-в'язанi та невiдкладнi в контекст становлення «смарт» промисловостi.
Бшьшють специфiчних факторiв - це елементи ушверсальних, як набувають особливого значення в умовах запровад-ження шформацшно й iнтелектуально на-сичених «смарт» технологш Наприклад, стосовно людського катталу це фактори якостi вищо! та середньо! спещально! ш-женерно! осв^и, зайнятостi в IT-секторi, трудово! мкраци квадiфiкованих фахiвцiв, рiвня та мiжгалузевих пропорцiй оплати працi. Серед структурних особливого значення набувають галузева структура виробництва за рiвнем технологiй, ступенем ш-новацiйностi, ринковою орiентацiею. Ана-логiчна ситуацiя з фактором R&D - для становлення «смарт» виробництв надваж-ливою е концентращя !х у певних сферах, таких як дослiдження та розробка 1КТ, роз-робка систем штучного штелекту.
Крiм чинникiв економiчного характеру, важливе значення мають шституцш-нi. Тут доцiльно вирiзняти двi ключовi групи: перша пов'язана iз системами державного управлшня економiкою / промис-ловiстю, а друга - з законодавчо-норматив-ним урегулюванням використання ключо-вого для технологш industry 4.0 ресурсу -шформацшного.
Що стосуеться факторiв першо! групи, то йдеться насамперед про якiсть державного управлшня (забезпечення адекватно! динамши й обrрунтованостi прийняття рiшень, перш за все щодо стратепчного управлшня розвитком) та конкурентного середовища. 1нша сторона питання якостi державного управлшня - налагодження ефективно! взаемодi! у тандемi «держава-бiзнес», побудовано! на принципах довiри, збадансуваннi iнтересiв, економiчноl вщ-повiдальностi. Нинi такi мехашзми фактич-но не працюють або е неефективними, що стае стримуючим фактором для розробки i реадiзацi! будь-яких взаемоузгоджених стратегш розвитку.
- Економжа npoMurnoeocmi ^^ Economy of Industry
Основний фактор друго1 групи - це яюсть законодавчо-нормативного забезпе-чення комерцшного використання шфор-мацiйних ресурсiв, зокрема, big data. Йдеться про реалiзацiю принципiв «мере-жево! нейтральности) щодо рiзних опера-торiв, доступностi, у тому чи^ систем штучного штелекту, до iнформацiйних систем рiзного рiвня, ефективно! iнтеграцil всiх учасникiв i ресурсiв «шформацшного поля», формування та функцюнування «цифрових платформ» як децентралiзова-них iнституцiй взаемоди, е-комерци тощо.
Багатограннiсть аналiзу ключових факторiв потребуе окремого детального опрацювання, орiентованого на фактори, визначеш як найбiльш проблемн в конк-ретних галузевих умовах.
Потенщал HanpoMie
Обгрунтування напрямiв «смарт» стратеги мае спиратися на аналiз досягнен-ня можливого (припустимого для нацюна-льно! економiки) балансу мiж !х потенцш-ними наслiдками (ефектами) та ймовiрни-ми ризиками. Тому методолопя аналiтич-ного обгрунтування передбачае, по-перше, грунтовний аналiз наслщюв iмплементацil напрямiв (за обраними репрезентативними кiлькiсними або якiсними iндикаторами), по-друге, аналiз потенцiйних ризикiв.
Аналiз наслщюв може здiйснюватися з рiзним ступенем агрегаци елементiв про-мислово! системи, структурованих за обраними ознаками: оргашзацшно-господарсь-кий рiвень (промисловiсть - галузь/вироб-ництво-пiдприемство); макроекономiчнi сектори (попит - пропозищя; промiжне споживання - додана вартшть - експорт / iмпорт); фактори виробництва (праця -каттал - технологи); промисловий цикл (виробництво, вщтворення, за функцюна-льними стадiями); проблемний контент (ресурсна база; швестици - шноваци; опе-рацшна ефективнiсть; конкурентоспромо-жнiсть). Наведено лише орiентовний набiр потенцiйних аналiтичних об'екпв, який може змiнюватися вiдповiдно до побажань шституцш - розробникiв «смарт» стратеги.
Потенцшш наслiдки/ефекти станов-лення «смарт» промисловостi суттево рiз-няться також за часовою ознакою - коротко-, середньо- та довгостроковi, що слщ ураховувати при розробцi «смарт» страте-гiй для рiзних часових горизонив.
У дослiдженнi увагу зосереджено на аналiзi органiзацiйно-економiчних наслщ-кiв ключових технолопчних iнновацiй кла-су «смарт».
Потенцiйнi можливост «смарт» тех-нологiй для промислового розвитку цшком логiчно аналiзувати через призму загаль-них наслiдкiв технолопчних новацш 4 IR. Першоджерелом для !х групування можуть служити вiдомi експертно-аналiтичнi до-слiдження [2; 5; 6; 19].
Основн органiзацiйно-економiчнi ефекти «смартизаци» виробництва забез-печуються за рахунок:
пiдвищення ефективностi виробництва (унаслщок скорочення факторних ви-трат, збшьшення обсягiв продажiв i дохо-дiв вiд реалiзацil, зменшення трансакцш-них витрат, диверсифжаци та тдвищення якостi продукци тощо);
змiни формату об^у товарiв, послуг, фiнансового, штелектуального капiталу (унаслiдок входження виробникiв до гло-бальних виробничих мереж, оптимально1 виробничо1 спецiалiзацil та коопераци у межах свпового розподiлу працi, цифров> заци виробничо1 та шфраструктурно1 мереж);
скорочення вщтворювального i ви-робничого циклiв (унаслiдок полiпшення динамши та якостi R&D на базi «смарт» 1КТ, поглиблення науково-техшчно1 штег-раци, усунення iнформацiйно-iнтелекту-
альних обмежень «людського чинника» та iH.).
Масштаби та послiдовнiсть проявiв ефектiв залежать вiд оргашзацшно-техно-логiчних особливостей конкретного виробництва (галуз^, характеристик «смарт» проекту та процесу його впровадження.
Для аналiзу й оцiнки основних ефек-тiв становлення «смарт» промисловост в
ц^му тa ïï oкpeмиx нaпpямiв ^oro^-ютьcя тaкi aгpeгoвaнi ключoвi iндикaтopи:
пapaмeтpи yтвopeння iннoвaцiйнoï дoдaнoï вapтocтi (oбcяги, тeмпи, cтpyктy-pa);
oптимaльнa (cтpaтeгiчнo eфeктивнa) мiжфaктopнa тa мiжгaлyзeвa pecтpyктypи-зaцiя кaпiтaлy, cпpямoвaнa нa poзвитoк нayкoeмнoï пpoмиcлoвocтi;
зpocтaння кaпiтaлiзaцiï пpoмиcлoвиx aктивiв (нacaмпepeд y виcoкoтexнoлoгiч-ниx виpoбництвax).
У мeжax зaпpoпoнoвaнoï cтpyктypи aгpeгoвaниx кpитepiïв eфeктивнocтi та^я-мiв «cмapтизaцiï» мae poзpoблятиcя дeтa-льшший нaбip пoкaзникiв-iндикaтopiв з ypaxyвaнням oб'eктнoï тa гaлyзeвoï cпeци-фiки i мoжливocтeй iнфopмaцiйнo-мeтo-дичнoгo cyпpoвoдy aнaлiтичнoгo пpoцecy.
З ypaxyвaнням пpiopитeтнocтi в^ь шeння cтpaтeгiчниx зaвдaнь зaгaльнoeкo-нoмiчнoгo тa зaгaльнoпpoмиcлoвoгo зта-чeння дoцiльнo нacaмпepeд зocepeдитиcя нa aнaлiзi впливу «cмapт» виpoбництв нa глoбaльнy кoнкypeнтocпpoмoжнicть, imer-paцiйнi тa виpoбничo-кooпepaцiйнi ^oro-cи, бeзпeкoвy cфepy.
Очiкyвaними мaкpoeкoнoмiчними та-cлiдкaми cтaнoвлeння «cмapт» пpoмиcлo-вocтi cлiд ввaжaти зpocтaння oбcягiв i тeм-пiв cтвopeння ВВП (yнacлiдoк пiдвищeння пpoдyктивнocтi, cтpyктypнoгo вдocкoнa-лeння, пoлiпшeння pecypcoeфeктивнocтi), пiдвищeння piвня й yдocкoнaлeння CTpy^ тypи зaйнятocтi, пoлiпшeння зoвнiшньoтo-pгoвeльнoгo бaлaнcy (зoкpeмa, в peзyльтaтi збiльшeння iннoвaцiйнoï cклaдoвoï e^rop-ту тa змeншeння ïï чacтки в iмпopтi), збь льшeння iнвecтицiй нa ocнoвi влacниx джe-peл, змiцнeння нaцioнaльнoï вaлюти (yrnc-лiдoк зpocтaння ВВП тa oптимiзaцiï ^oro-pцiй eкcпopтy/iмпopтy).
Для yкpaïнcькoï пpoмиcлoвocтi npi-opитeтними нaпpямaми cтaнoвлeння «cмapт» пpoмиcлoвocтi cлiд ввaжaти ri, якi пepшoчepгoвo зaбeзпeчaть якicнi зpyшeння у cтpyктypi, pecypcoeфeктивнocтi тa дита-мiцi пpoмиcлoвoгo виpoбництвa («cмapт» пpoeкти у виcoкoтexнoлoгiчниx гaлyзяx
ОПK тa pecypcoeфeктивнi «cмapт» тexнo-лoгiï у бaзoвиx гaлyзяx).
Стaнoвлeння «cмapт» виpoбництв мae пoтeнцiaл пoзитивнoгo впливу та тон-кypeнтocпpoмoжнicть нa ocнoвi пoлiпшeн-ня якocтi пpoдyкцiï (зa вciмa фyнкцioнaль-ними тa cпoживчими пapaмeтpaми), вceбiч-нoï opieнтaцiï нa зaпити pинкy i кoнкpeтниx cпoживaчiв, зaбeзпeчeння oптимaльнoгo cпiввiднoшeння «якicть/цiнa», пpиcкopeння шяви тa peaлiзaцiï iннoвaцiйниx ^o^^o-виx piшeнь, poзшиpeння pинкiв збуту у мeжax e-кoмepцiï тoщo.
Kлючoвi «cмapтизaцiï» для
пiдвищeння piвня пpoмиcлoвoï ^^ype^ тocпpoмoжнocтi - ocвoeння «cмapт» ^o-дyкцiï у виcoкoтexнoлoгiчниx гaлyзяx, дe Укpaïнa щe мae говний пoтeнцiaл (пepш зa вce aepoкocмiчнa, aвia- тa cyднoбyдyвaння), yпpoвaджeння нoвiтнix oбpoбниx тexнoлo-гiй у мaшинoбyдyвaннi, a тaкoж peaлiзaцiя пpoeктiв poзвиткy цифpoвиx iнфpacтpyк-тypниx мepeж.
Як зaзнaчeнo вищe, cтaнoвлeння «cмapт» виpoбництв мoжe cпpияти ^ro^-peнoмy poзвиткy нoвиx peгioнaльнo-глo-бaльниx cxeм виpoбничoï кooпepaцiï тацю-нaльниx тoвapoвиpoбникiв, a тaкoж piзнo-вeктopнiй тa бaгaтoфyнкцioнaльнiй imer-paцiï у cвiтoвi пpoмиcлoвo-eкoнoмiчнi ^o-цecи тa cтpyктypи. У цьoмy acпeктi ^iop^ тeт говинш мaти нaпpями, пoв'язaнi зi cтвopeнням iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйниx cиcтeм для yпpaвлiння тa opгaнiзaцiï ви-poбництвa з викopиcтaнням «вeликиx дa-ниx», цифpoвиx плaтфopм e-кoмepцiï.
У cyчacниx yмoвax ocoбливe знaчeн-ня мaють «cмapт» талями, нacлiдки якиx визнaчaють якicть i дитам^ poзвиткy бeз-пeкoвoгo ce^opy дepжaви. У цьoмy кoн-тeкcтi пpaктичнo бyдь-якi нaпpями «cмapт» iннoвaцiй мoжyть ввaжaтиcя пpiopитeтни-ми для включeння у пpoмиcлoвy «cмapт» cтpaтeгiю - зaпpoвaджeння пpoдyкцiï тa виpoбничo-yпpaвлiнcькиx cиcтeм зi штуч-ним iнтeлeктoм, poбoтизoвaнoï тexнiки, бeзлюдниx кoмплeкciв тoщo.
Зaпpoпoнoвaнa клacифiкaцiя oб'eктiв aнaлiзy, ocнoвниx eкoнoмiчниx нacлiдкiв /
- Екoнoмiкa npoMu^oeocmi ^^ Economy of Industry
eфeктiв тa кpитepiïв-iндикaтopiв cтвopюe мeтoдичнi зacaди для aлгopитмiзaцiï тa opгaнiзaцiйнoгo впopядкyвaння пpoцeдypи aнaлiтичнoгo oбrpyнтyвaння нaпpямiв «cмapт» cтpaтeгiï.
Ймoвiрнi pu3uKu
Зaкoнoмipним явищeм бyдь-якoгo poзвиткy e pизики як у фopмi пoтeнцiйниx зaгpoз, тaк i кoнкpeтниx втpaт. Ha eтaпi oбrpyнтyвaння нaпpямiв «cмapт» cтpaтeгiï дoцiльнo зocepeдитиcя пepeвaжнo нa якш-нш oцiнцi пoтeнцiйниx зaгpoз для пoтoчнo-ro фyнкцioнyвaння тa cтpaтeгiчнoгo poз-витку нaцioнaльнoï пpoмиcлoвocтi.
В yмoвax виpaзниx тpeндiв cвiтoвoï нayкoвo-тexнiчнoï тa iнфopмaцiйнo-тexнo-лoгiчнoï нepiвнocтi «cмapт» тexнoлoгiï (як i iншi здoбyтки 4 IR) cтвopюють для тацю-нaльнoï eкoнoмiки/пpoмиcлoвocтi пeвнi pизики «iнтeлeктyaльнoгo нeoкoлoнiaлiз-му». Тexнoлoгiчнo пpocyнyтi кpaïни тa фь pми, випepeджaючи зaгaльний тpeнд, cтвo-pюють й eкcпopтyють iнтeлeктyaльнo та-cичeнi IKT, peaлiзyючи дoдaткoвi мoжли-вocтi для фopмyвaння piзнoвидy тexнoлo-гiчнoï peнти - iнтeлeктyaльнoï тa ïï пepeли-вaння у cвoï eкoнoмiки. Тим caмим вiдcтaлi eкoнoмiки пoтpaпляють у cфepy eкoнoмiч-ниx iнтepeciв poзвинyтиx кpaïн, a oтжe, у зaлeжнicть вiд ниx. Пpoтe цeй пpoцec cтae в^ мeншe пepeдбaчyвaним, ocкiльки тex-нoлoгiчний пpoгpec тa йoгo виcoкий дита-мiзм швидкo змiнюють cклaд лiдepiв тa ayтcaйдepiв. Оcoбливo в oкpeмиx пpoмиc-лoвиx виpoбництвax, щo кapдинaльнo зм> нюe гeoeкoнoмiчнy, a зa нeю i гeoпoлiтичнy apxiтeктypy.
В Укpaïнi icнyють пepeдyмoви для тaкoгo pизикy, ocкiльки нapaзi piвeнь poз-витку влacнoï пpoпoзицiï нayкoвo-тexнoлo-гiчниx poзpoбoк, нeoбxiдниx для «cмapти-зaцiï», e нeдocтaтнiм (xoчa ceктop IKT дe-мoнcтpye нeпoгaнy динaмiкy тa eфeктив-нicть у нaцioнaльнiй eкoнoмiцi). Вoднoчac зa yмoви peaлiзaцiï eфeктивнoï мoдeлi зpo-cтaння цьoгo ce^opy, a тaкoж cфepи R&D i pинкy пpaцi пpoмиcлoвicть Укpaïни мae шaнc нe тiльки нeйтpaлiзyвaти гой pизик,
aлe i пoтpaпити у кoлo бeнeфiцiapiв «irne-лeктyaльнoï pernrc», cтвopюючи ^^ype^ тocпpoмoжнi «cмapт» пpoдyкти тa пocлyги.
Щe oдин arae^ aнaлiзy пoтeнцiйниx pизикiв зyмoвлeний визтанням «cмapт» пpoмиcлoвocтi як iнтeгpoвaнoï cиcтeми iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйниx мepeж ви-poбництвa i poзпoдiлy. Toмy мeтoдoлoгiч-ний «ключ» тaкoгo aнaлiзy пepeбyвae у плoщинi pизикiв, бeзпocepeдньo пoв'язa-ниx iз викopиcтaнням iнфopмaцiï. Однaк, кpiм того, мoжнa oчiкyвaти нa тpaнcфop-мaцiю тpaдицiйниx eкoнoмiчниx pизикiв в yмoвax iнфopмaтизaцiï тa цифpoвiзaцiï. Taк, зoкpeмa, нинi cepйoзнy зaгpoзy для нaцioнaльнoï eкoнoмiки cтaнoвить тoвapнa зaлeжнicть вщ зoвнiшнix pинкiв (у чacтинi e^TOpi-y пpoмиcлoвoï пpoдyкцiï тa pecypc-шго iмпopтy). Пpи cтaнoвлeннi «cмapт» пpoмиcлoвocтi вoнa з виcoкoю iмoвipнicтю мoжe бути пocилeнa щe й iнфopмaцiйнoю зaлeжнicтю, ocкiльки тaк звaнi big data зта-чнoю мipoю мaтимyть нepeзидeнтнe rnxo-джeння. Toмy ïx викopиcтaння cyпpoвoд-жyвaтимeтьcя як зpocтaнням вiдпoвiдниx фiнaнcoвиx витpaт, тaк i мoжливими «ш-фopмaцiйними пacткaми» (pизикaми).
Taким чинoм, пpoблeмa (зaгpoзa) eкoнoмiчнoï зaлeжнocтi тa пoв'язaниx iз жю pизикiв нe знiмaeтьcя з пopядкy дeн-нoгo пpoмиcлoвoгo poзвиткy Укpaïни. Сто-piшe зa вce вoнa тpaнcфopмyeтьcя - як ^e-дмeтнo (вiд pизикiв мaтepiaльнoгo гeнeзиcy дo вipтyaльнoгo, iнфopмaцiйнoгo), тaк i гeoгpaфiчнo (зaлeжнo вiд TOro, з якими aгeнтaми нa pинкy iнфopмaцiйнo-кoмyнiкa-цшнж пocлyг мaтимe cпpaви вiтчизнянa пpoмиcлoвi сть).
Чи нe нaйбiльшy yвaгy пpивepтaють cьoгoднi pизики для зaйнятocтi тa pинкiв пpaцi. Ha нaцioнaльниx i глoбaльнoмy piв-няx мoжнa зycтpiти дocить cyпepeчливi пpoгнoзнi oцiнки щoдo нacлiдкiв iмплeмeн-тaцiï тexнoлoгiчниx здoбyткiв 4 IR. Спшь-шю e тoчкa зopy, згiднo з я^ю кapдинaль-нi змiни у CTpyOTypi зaйнятocтi нeминyчi як peзyльтaт мacштaбнoгo зникнeння oдниx poбoчиx мшць тa пoяви iншиx, якi пoтpe-бують iншиx нaвичoк тa кoмпeтeнцiй. Щo-
до тдсумкового балансу цих змш, то думки дослщниюв й анал^июв рiзняться до-сить пом^но: вщ оптимiстичних оч^вань велико! кiлькoстi роб^ниюв «ново! якостЬ» до песимiстичних прoгнoзiв значного ви-вiльнення нинi працюючих у реальному вирoбництвi та зумовленого цим ризику зростання безрoбiття як сощально-еконо-мiчнo! проблеми. Крiм ризику надмiрнoгo безрoбiття, е також оч^вання щодо ризику поглиблення диференщаци дoхoдiв за-йнятих у технолопчно рiзних секторах.
Слiд вiдзначити, що для вiтчизняних реалiй сoцiальнo-трудoвi ризики можуть виявитися значно вiдчутнiшими, шж в ш-дустрiальнo розвинених кра!нах, де пращв-ники в цшому бiльш адаптoванi до шнова-цшних моделей розвитку. Тому варто лише пщкреслити надзвичайну актуальнiсть по-глибленого аналiзу наслiдкiв «смартизаци» для вЫх аспектiв трудових вiднoсин iз метою формування дiевo! програми превен-тивних захoдiв сoцiальнo! пiдтримки робп-никiв.
Готовтсть до peani3a^i «смарт» HanpnMie Етап аналiзу гoтoвнoстi до «смартизаци» мае на мел виявити oсoбливoстi ви-хiдних умов, за яких рiзнi суб'екти почи-нають практичну реалiзацiю «смарт» стратеги. Аналiз та oцiнку готовност до реаль зацi! «смарт» стратеги загалом i за обрани-ми напрямами пропонуеться здiйснювати у кшькох аспектах:
мoтивацiйна зрiлiсть (вiдпoвiднiсть штереав та цiлей ключових суб'ектiв зага-льнiй «смарт» стратегi!);
ресурсне забезпечення (обсяги та якiсть необхщних виробничих ресурсiв -енергетичних, матерiальних, трудових, ф> нансових; часoвi лiмiти);
наукoвo-технoлoгiчне забезпечення (розвиток R&D, доступшсть зoвнiшнiх ринкiв технiкo-технoлoгiчних iннoвацiй);
можливост використання фактoрiв-драйверiв та нейтралiзацi!/пoдoлання об-межень (ризикiв) для реалiзацi! завдань за напрямом (параметри та тренди ринкового
попиту, умови конкуренци, наявнi конку-рентнi переваги);
шституцшш умови (oсoбливoстi державно! пoлiтики, розвиток специфiчних для реалiзацi! напряму шституив, законо-давчо-нормативна база).
Мотивацтна зртсть. Принциповим е питання про спрямoванiсть та стутнь реального усвiдoмлення основними агентами, задiяними у прoмислoвoстi, власних мотивацшних устремлiнь. Рiвень мотива-цiйнo! готовност до становлення «смарт» прoмислoвoстi доцшьно oцiнювати насам-перед за наявшстю стратегiчнo! складово!.
На загальнодержавному рiвнi як ключових агентiв iннoвацiйнoгo розвитку виокремлено суспшьство, державу, бiзнес, оскшьки саме вони, по-перше, е ноаями нацioнальних екoнoмiчних iнтересiв; подруге, мають мoжливoстi та повноваження для вироблення i практично! реалiзацi! на-цioнальнo! стратегi! промислового розвит-
ку.
Мoтивацiйну зрiлiсть укра!нського суспiльства щодо сприйняття ново! мoделi промислового виробництва не можна ощ-нити однозначно. З одного боку, суспшь-ний запит на кардинальш змiни в економщ як джерело зростання добробуту давно поставлений на порядок денний; з шшого -вiдсутнiсть бшьш-менш вiдчутних резуль-татiв вiд попередшх трансфoрмацiй в еко-нoмiцi зумовлюе втрату суспiльнo! защка-вленoстi й дoвiри до чергових стратегiй та програм. У випадку «смарт» модершзаци прoмислoвoстi превалюють негативнi очь кування стосовно втрати робочих мiсць та зростання безроб^тя. Тому у площиш розвитку «смарт» прoмислoвoстi суспшьство е пoмiрнo вмотивованим, переважно як «ко-лективний споживач» (а не виробник) «смарт» прoдукцi!. Доречно нагадати, що вiльний доступ до iмпoрту «смарт» тoварiв i вiдкритiсть св^ового ринку працi суттево послаблюють мотивацш суспiльства до внутрiшнiх iннoвацiйних змш. Сьогодш бiльш значущим чинником формування стратепчно! складово! суспiльнo! мoтивацi! до промислово! «смартизацi!» стало загост-
- Економта промисловост1 ^^ Economy of Industry
рення ситуаци з безпекою та суверештетом держави, що потребуе дiйсно стратепчних рiшень та дiй для розвитку економши i перш за все промисловостт
На мотивацiйну готовнiсть держави виршальною мiрою впливають два основ-них чинники: глибина сощально-економiч-них проблем (бюджетш проблеми, рiвень життя, зайнятють, екологiчнi загрози тощо) та вичерпашсть традицiйних шляхiв !х ви-рiшення. Домiнуе бюджетно-фiнансова мотивацiя, «прив'язана» до поточно! ситу-ацii, - необхщно забезпечити рiзке зрос-тання податкових надходжень, полiпшити пропорцii зовшшньоторговельного та пла-тiжного балансiв, збшьшити доходи насе-лення. Певне посилення стратегiчних мо-тивiв зумовлене актуалiзацiею iнтересiв нацiональноi безпеки i державного сувере-нiтету. Проте дiйсно стратепчний рiвень мотивацii держави до шновацшного розвитку промисловостi, зокрема, на базi «смарт» технологiй, не можна вважати до-статнiм, хоча б тому, що цшсного образу «промисловост майбутнього» в Украiнi ще не створено.
Мотивацшш характеристики втиз-няного бiзнесу формуються переважно пiд зовнiшнiм тиском посилення глобальноi конкуренцii, геоекономiчних структурних змш, динамiчностi та невизначеностi тен-денцш промислового розвитку. Стратепч-на орiентацiя мотивацii, безумовно, тiсно корелюе з масштабами та структурними особливостями конкретного виробництва, присутнiстю на глобальних ринках, наяв-ними швестицшними ресурсами. Проте основним у мотивацшному механiзмi за-лишаеться фактор комерцшно! ефективно-стi - потенцiйне зростання виробництва, продажiв, прибуткiв тощо.
Мотиващя бiзнесу до стратегiчних iнновацiйних ршень (зокрема «смарт» проектiв) сьогоднi суттево обмежуеться невизначешстю ринкiв i нестабшьшстю процесiв економiчного розвитку загалом. Крiм того, на послаблення стратегiчноi компоненти мотиваци впливають чинники форми власност та рiвня монополiзацii. У
державних корпоращях мотивацiя до впро-вадження шновацшних стратегiй розвитку об'ективно е пасивною - у межах дирек-тивних настанов i бюджетiв розвитку. Тому мотивацшна готовнiсть цього сектору визначаеться ниш ^ визначатиметься у подальшому) якiстю державно!' промисло-во! полiтики та управлiння державною вла-снiстю. Мотивацiя приватного бiзнесу за-лежить вiд якостi корпоративного менеджменту та бачення майбутшх перспектив на ринках ново!' продукци та у глобальних виробничих структурах. Мотивацшна го-товнiсть бiзнесу до реалiзацii iнновацiйних стратегiй, у тому чи^ «смарт», може бути вищою за умов надiйного захисту прав власноси, прийнятного (помiрного) фюка-льного тиску, стимулюючо! швестицшно-кредитно! пол^ики. Водночас високий рiвень монополiзацii галузевих ринкiв вщ> граватиме стримуючу роль у формуванш стратегiчноi вмотивованостi бiзнесу до масштабно! «смартизацii», оскiльки зберь гатимуться джерела рентних доходiв. У цьому сена диференщащя промислових галузей за ознакою мотивацiйноi готовнос-т е доволi помiтною вiдповiдно до особли-востей конкурентного середовища.
Крiм вищезазначеного, стратегiчна складова мотивацп бiзнесу може посили-тися лише при досить високому рiвнi сощ-ально! мотивацii бiзнес-елiти. Не тшьки у сенсi загальновизнаних трактувань соща-льно! вiдповiдальностi (хоча це вихщний пункт), але i щодо реально! зацiкавленостi в розвитку суспшьства i кра!ни (а не лише власних доходiв). Приклади тако! вщповь дальностi надае сьогоднi бiзнес промисло-во розвинених кра!н, зокрема, висуваючи на перший план стратегiй неоiндустрiаль-ного розвитку саме соцiогуманiтарнi цЫ та завдання.
Ресурсне забезпечення. При обгрун-туваннi напрямiв «смартизацii» не можна обшти питання ресурсного забезпечення. З урахуванням iнновацiйноi шформацшно-комунiкацiйноi природи новiтнiх «смарт» технологiй на перший план такого аналiзу висуваються проблеми наявноси, якостi,
вартост 1КТ та iнших сучасних промисло-вих технологiй (адитивних, лазерних, бю-iнжинiрингу та iн.) вiдповiдно до структур-но-галузевих особливостей нацiонально! промисловоси.
У цьому контекстi становлять штерес данi Держслужби статистики Укра!ни про використання 1КТ за видами економiчноl дiяльностi у 2017 р. [20].
Кожне четверте пщприемство в еко-номiцi, яке використовувало комп'ютери, належить до обробно! промисловостi (код С). Подальшу статистику надано для ще! групи пiдприемств. Майже 4,5% обстеже-них пiдприемств обробно! промисловостi не використовують комп'ютери. Частка пщприемств обробно! промисловоси, якi мали вихiд в 1нтернет, у загальнiй кiлькостi по економщ становить 25%. Серед пщприемств галуз^ якi використовували комп'ютери, 98% мали вихщ до мережi 1нтернет; з них 71% - через широкосмуговий доступ, а 25% - через мобшьш пристро!. Частка пщ-приемств, якi мали локальш мережi, дорiв-нюе 62%. 1нтернет використовуеться пере-важно для поштового зв'язку (майже 99% пщприемств обробно! промисловост з доступом до мереж^, здiйснення банкiвських операцш (97%), отримання iнформацi! про товари та послуги (91%) та оргашв державно! влади (80%).
Майже половина (49,5%) обробних пщприемств iз доступом в 1нтернет мали веб-сайт, який забезпечував обслуговуван-ня клiентiв (42% пiдприемств), посилання на пщприемства в соцiальних медiа (17,7%), формування замовлень споживачiв у режимi онлайн (12,4%), оголошення про трудовi вакансi! (11,8%), спостереження за статусом розмщених замовлень (11,1%) та ш.
Послуги хмарних обчислень купува-ли протягом року 9,3% пщприемств, яю мали доступ до мереж. 1з них за видами послуг (частка пiдприемств): фiнансовi або бухгалтерсью прикладнi програми - 57,8%, електронна пошта - 53,4, офiсне програмне забезпечення - 42,2, сервiс для збер^ання
файлiв - 36,4, хостинг бази даних - 35,5% та ш.
Детальшше аналiтичнi пoрiвняння тенденцш розвитку 1КТ в Укра!нi та свт розглянуто у публiкацi! [21].
Розбудова складних промислових «смарт» систем на рiвнi окремих пщпри-емств, корпорацш, регioнiв потребуе на-самперед локально-виробничого впровад-ження «смарт» устаткування та «смарт» кoмплексiв iз характеристиками industry 4.0.
Сьогодш ринки тако! технiки i техно-лoгiй розвиваються досить швидко, особливо це стосуеться робототехшки, прин-терiв 3D, лазерного устаткування, систем штучного штелекту (А1-технолопй) тощо. 1х якiсть також задовольняе oснoвнi вимо-ги сучасного виробництва. Науково-техно-лoгiчна та виробнича iнтеграцiя сприяе розширенню кола виробниюв i кoнкуренцi! мiж ними, що, у свою чергу, зумовлюе по-лiпшення цiнoвих трендiв на цих ринках та постшне пщвищення якoстi високотехно-лoгiчнo! прoдукцi!. Наразi вiтчизняна скла-дова на цьому ринку е незначною. I це не тшьки послаблюе загальну здатшсть до становлення «смарт» виробництв, але i створюе пiдвалини для ризиюв технолопч-но! залежнoстi та пов'язаних iз цим соща-льнo-екoнoмiчних втрат (перетшання створено! у промисловоси/економщ вартoстi, кoнсервацiя статусу вiтчизняних виробни-кiв як низькoтехнoлoгiчних «сателiтiв» глобальних кoрпoрацiй та виробничих мереж, подальша деградацiя ринку працi за квалiфiкацiйними характеристиками тощо).
Ринок промисловог робототехшки. За даними Мiжнарoднo! федерацп робото-технiки (IFR), у 2017 р. обсяг ринку проми-слово! рoбoтoтехнiки досяг 16,2 млрд дол. i швидко зростае [22]. У тому ж рощ було продано 381 тис. промислових робоив (ПР). За прогнозами IFR, до 2021 р. обсяги прoдажiв зростуть до 630 тис. Якщо у 2017 р. на виробництвах перебувало в екс-плуатацi! майже 2,1 млн робоив, то, за ти-ми самими ощнками, у 2021 р. показник зросте до 3,8 млн шт. (очжуваш щoрiчнi
- Економжа промисловост1 ^^ Economy of Industry
темпи зpостaння стaновлять 16%). 3a гео-гpaфieю пpодaжiв тa викоpистaння ПР ль диpye Азiaтсько-Tиxоокеaнський pегiон -262, Амеpикa - 66 (у тому чи^ США -33), £вpопa - 42 тис. шт. Основними ^aï-нaми-споживaчaми pобототеxнiки e Kитaй, Японiя, Пiвденнa Kоpея, США тa Имеччи-нa (сyмapний обсяг стaновить 73% св^ово-го pинкy).
Як пpaвило, попит нa ПР стимулю-eться pозвитком aвтомобiлебyдyвaння тa споживчо1' електpонiки: нa aвтогaлyзь ^и-пaдae 33% yсix pоботiв у ^ом^лов^ екс-плyaтaцiï. Знaчний пapк ПР фyнкцiонye нa виpобництвax електpонiки (32% пpодaжiв у 2017 p.), мaшинобyдyвaння i метaлypгiï (10%), xiмiчноï тa xapчовоï пpомисловостi.
Мaсштaби pоботизaцiï вимipюються покaзником «щiльнiсть» - кшькють ПР нa 10 тис. pобочиx у виpобництвi. У 2017 p. сеpедньосвiтовий покaзник «щiльностi pо-ботизaцiï» зaфiксовaно нa piвнi 85 ПР, в £вpопi - 106, в Амеpицi - 91. В окpемиx кpaïнax вiн у paзи бшьше: Пiвденнa pея - 710, Q^a^p - 658, Hiмеччинa - 322, Япошя - 308, Швещя - 240 ПР нa 10 тис. pобочиx.
Покaзово, що, нaпpиклaд, Kитaй сут-тeво i швидко нapощyвaв викоpистaння ПР нa основi iмпоpтy з подaльшою локaлiзaцi-eю нa свош теpитоpiï вiдповiдниx в^об-ництв вiдомиx свiтовиx фipм тa pозгоpтaн-ням влaсного виpобництвa.
Не менш вaжливими e енеpгетичний тa кaдpовий aспекти pесypсного зaбезпе-чення.
3 точки зоpy споживaння електpо-енеpгiï пpомисловiсть бyлa i зaлишaeться великим, aле низькоефективним споживa-чем. Пеpеxiд до сyчaсниx виpобництв piвня industry 4.0 aпpiоpi pозглядaeться як шляx до зpостaння енеpгоефективностi ^омис-ловостi. Пpоте пpи pеaлiзaцiï оптимштич-ного сценapiю пpомислового pозвиткy в Укpaïнi (як i у свт зaгaлом) енеpгоспожи-вaння мaтиме зpостaючий тpенд 3a обсяга-ми тa посилення вимог до нaдiйностi (яко-стi) нaдxодження енеpгоpесypсy. 3окpемa, «пpостоpово-меpежевa» стpyктypa «смapт»
виpобництв об'eктивно зyмовлюe високу мyльтиплiкaцiю економiчниx втpaт ^и бyдь-якиx нестaндapтниx ситyaцiяx в енеp-гозaбезпеченнi. Це потpебye додaткового узгодження вiдповiдниx гaлyзевиx стpaте-гiй pозвиткy тa полiпшення pегyлятоpноï полiтики у цш сфеpi.
3 ypaxyвaнням iснyючиx пpоблем в енеpгетичномy сектоpi Укpaïни (сиpовиннi, теxнологiчнi, iнститyцiйнi, цiновi) слщ нaголосити нa вaжливостi пpискоpеного в^шення зaвдaнь його pозвиткy як пеpед-умови стaновлення «смapт» пpомисловостi в Укpaïнi.
Не менш вaжливим i склaдним 3a-вдaнням у контекст стaновлення «смapт» пpомисловостi e яюсне кaдpове зaбезпе-чення. У вiтчизняниx пyблiкaцiяx, ^исвя-чениx pинкy npauj зaгaлом i його CTpy^yp-ним aспектaм, висвiтлюeться пpоблемa дефiцитy висококвaлiфiковaниx кaдpiв у пpомисловостi, спpичиненa демогpaфiчни-ми тенденцiями, зpостaнням тpyдовоï емь гpaцiï, незaдовiльною якiстю освiти, втpa-тою iнтеpесy молодi до pоботи нa в^об-ництвi.
3веpнiмося знову до дaниx Деpж-служби стaтистики Укpaïни стосовно вико-pистaння IKT 3a видaми економiчноï дiяль-ност у 2017 p. [20].
В обpобнiй пpомисловостi чaсткa се-pедньоï кiлькостi пpaцiвникiв (включaючи штaтниx тa позaштaтниx), якi викоpисто-вyвaли комп'ютеp, у % до сеpедньоï кшь-костi пpaцiвникiв пiдпpиeмствa склaдaлa лише тpоxи бiльше тpетини - 35,2% (по економщ - 34,9%). 1з ниx (пpaцiвникiв) тiльки 52,4% мaли доступ до меpежi Iнтеp-нет. Лiдеpaми стaли гaлyзi «iнфоpмaцiя тa телекомyнiкaцiï» (80%), «пpофесiйнa, нay-ковa тa теxнiчнa дiяльнiсть» (68,4%), «та-дaння iншиx видiв послуг (77,3%), «^m^a тa pоздpiбнa тоpгiвля» (48,6%). Лише чвеpть (26%) пiдпpиeмств обpобноï гaлyзi мaли фaxiвцiв з IKT, тa тiльки кожне десяте з обстеженж здiйснювaло нaбip фaxiвцiв з IKT.
Утiм «смapт» виpобництвa потpебy-ють фaxiвцiв якiсно iншого piвня пiдготов-
ки, нacaмпepeд у чacтинi cyчacниx IKT, yпpoвaджeння cиcтeм бeзпepepвнoï ocвiти yпpoдoвж життя, пocилeння мoбiльнocтi кaдpiв. Виpiшeння пpoблeми кaдpoвoгo зaбeзпeчeння «cмapт» пpoмиcлoвocтi мoж-ливe пpи cкoopдинoвaнoмy peфopмyвaннi cиcтeм ocвiти, пoлiтики зaйнятocтi тa oma-ти пpaцi.
Бeзyмoвнo, нaдтo вaжливим acпeктoм aнaлiзy гoтoвнocтi e oцiнкa мoжливocтeй фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння. Отески «cмapт» пpoeкти, як пpaвилo, e кaпiтaлoeм-ними тa дoвгocтpoкoвими, TOdae питaння зaлyчeння з piзниx джepeл знaчниx oбcягiв caмe дoвгocтpoкoвиx irnecra^fr Як cвiд-чить oфiцiйнa craraCTHxa тa вiдзнaчaють нayкoвцi й aнaлiтики, caмe з цим icнyють зтачш пpoблeми. Цe e вaжливoю oзнaкoю нeдocтaтньoгo piвня гoтoвнocтi пpoмиcлo-вocтi в цiлoмy для здiйcнeння мacштaбниx iннoвaцiйниx cтpaтeгiй poзвиткy.
Однaк iнвecтицiйнa пpoблeмa зyмoв-люeтьcя нe стшьки дeфiцитoм кoштiв ^oc-тaтньo згaдaти, який oбcяг кoштiв oбepтa-eтьcя пoзa бaнкiвcькoю cиcтeмoю - у rim тa в нaceлeння), ^льки нeвизнaчeнicтю пepcпeктив poзвиткy, пoпитy, pизикiв, вщ-cyтнicтю дieвиx мexaнiзмiв cпpямyвaння iнвecтицiй у peaльний ceктop тa дepжaвнoï пiдтpимки iннoвaцiйнo-iнвecтицiйнoï дiя-льнocтi.
Сyчacнa cтpyктypa кaпiтaлoвклaдeнь в eкoнoмiкy Укpaïни cвiдчить пpo нaдзви-чaйнo нeгaтивнy cитyaцiю з pyxoм дo што-вaцiйнo-iнфopмaцiйнoï мoдeлi poзвиткy. Зoкpeмa, зa дaними Дepжcлyжби craracra-ки Укpaïни [23], у 2018 p. кaпiтaльнi irnec-тицiï у мaтepiaльнi aктиви пo eкoнoмiцi cклaли 91,1%, у нeмaтepiaльнi - лишe 6,7%, з ниx у пpoгpaмнe зaбeзпeчeння тa бaзи дaниx - 2% вщ зaгaльнoгo oбcягy. Вoднoчac пoзитивoм e пepeвaжнe вклaдeн-ня iнвecтицiй у нoвi aктиви - 68,2% ш гpyпi мaтepiaльниx aктивiв тa 90,8% - пo нeмaтepiaльниx.
Шр cтocyeтьcя джepeл фiнaнcyвaння, то ключoвим зaлишaютьcя влacнi кoшти пiдпpиeмcтв тa opгaнiзaцiй. Taк, у 2017 p. чacткa дepжaвнoгo бюджeтy у фiнaнcyвaн-
нi кaпiтaлoвклaдeнь у пpoмиcлoвocтi (135,6 млpд гpн) cтaнoвилa лишe 0,4% вщ ocвoeниx oбcягiв (510,7 млн ^н). У 2018 p. вoнa змeншилacя дo 0,2% (446,8 млн ^н вiд 179,7 млpд ^н). Чacткa кpeдитiв кoмep-цiйниx бaнкiв у фiнaнcyвaннi кaпiтaльниx iнвecтицiй в eкoнoмiкy пpoтягoм 20102017 pp. cкopoтилacя yдвiчi - з 12,7 дo 6,6%.
Пpo ocoбливocтi фiнaнcyвaння што-вaцiй нa пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтвax Укpa-ши cвiдчaть тaкi дaнi Дepжcлyжби darac-тики [24]. У 2017 p. та iннoвaцiï пад^жм-cтвa витpaтили 9,1 млpд гpн, у тому чи^ нa пpидбaння мaшин, oблaднaння тa ^o-гpaмнoгo зaбeзпeчeння - 5,9 млpд гpн (65%), та внyтpiшнi тa зoвнiшнi нayкoвo-дocлiднi poзpoбки - 2,2 млpд гpн (24%), нa пpидбaння iншиx зoвнiшнix знaнь (^и-дбaння нoвиx тexнoлoгiй) - 0,02 млpд ^н тa нa iншi poбoти, пoв'язaнi зi cтвopeнням й yпpoвaджeнням iннoвaцiй (iншi витpa-ти), - 1,0 млpд гpн.
Оcнoвним джepeлoм фiнaнcyвaння iннoвaцiйниx витpaт у 2017 p. зaлишaлиcя влacнi кoшти пiдпpиeмcтв - 7704,1 млн ^н ,aбo 84,5% зaгaльнoгo oбcягy витpaт нa iннoвaцiï. Koшти дepжaвнoгo бюджeтy oтpимaли 8 ^д^^мотв, мicцeвиx бюджe-тiв - 17, зaгaльний oбcяг cтaнoвив 322,9 млн ^н (3,5%); кoшти вiтчизняниx iнвecтopiв oтpимaли 5 пiдпpиeмcтв, iнoзeм-ниx - 3, зaгaлoм ïx oбcяг cтaнoвив 380,9 млн ^н (4,2%); 21 пiдпpиeмcтвo œo-pиcтaлocя кpeдитaми, oбcяг якиx cтaнoвив 594,5 млн грн (6,5%).
Анaлiтичнi дaнi cвiдчaть, щo irnec-тицiйнe зaбeзпeчeння cтaнoвлeння «cмapт» виpoбництв цiлкoм зaлeжить вiд фiнaнco-вoгo «oздopoвлeння» eкoнoмiки i пpoмиc-лoвocтi, a в cepeдньocтpoкoвiй пepcпeктивi пoтpeбye piзнoбiчнoï пiдтpимки тa стиму-лювaння з 6o^ дepжaви.
Нaукoвo-meхнoлoгiчнe 3a6e3ne4enm. Пpи poзглядi питaння pecypcнoгo зaбeзпe-чeння пiдкpecлeнo знaчeння poзвинeнocтi тa дocтyпнocтi pинкiв iннoвaцiйнoï пpoдyк-цп. Пpoтe cвiтoвa пpaктикa cвiдчить, щo зaзвичaй в aвaнгapдi тexнoлoгiчнoгo пpo-
- Екoнoмiкa npoMurnoeocmi ^^ Economy of Industry
гресу опиняються кра!ни, де е розвинений сектор R&D, здатний постiйно пропонува-ти власнi якiснi розробки ново! техшки та технологiй. Розвиток i сучасний стан вп-чизняного сектору R&D характеризуються негативними трендами за останш майже три десятилiття - i щодо обсягiв витрат, i щодо кiлькостi фахiвцiв, i, як результат, щодо якост й ефективност науково-технiчних розробок.
Зокрема, за даними Держслужби статистики Укра!ни у 2017 р. 15,5% нових технологи було придбано за кордоном (129 з 832), 37% - як результат дослщжень та розробок. Водночас лише 8 тдприемств створили новi технологи, з яких 59 переда-ш iншим пiдприемствам, у тому чи^ 2 -за кордон [24].
Для полшшення ситуацп варто зосе-редитися на двох напрямах дiй - усебiчне державне сприяння розвитку вiтчизняного сектору R&D (у тому числi у межах розвитку мiжнародного науково-технiчного простору) та забезпечення у середньостро-ковш перспективi широкого доступу ви-робниюв до свiтового ринку iнновацiйних розробок.
Можливост1 використання факто-р1в-драйвер1в та нейтрал1зацп/подолання обмежень (ризик\в). Вище розглянуто ос-новнi унiверсальнi та специфiчнi (для про-цесiв «смартизаци») фактори-драйвери, яю можуть певним чином вплинути на переб^ реалiзацi! «смарт» стратегi!, а також най-бiльш iмовiрнi ризики, яю потребують ана-лiтичних оцшок. Частково можливостi ви-користання ресурсного чинника розкрито при аналiзi наявних iнвестицiй, науково-технологiчних розробок, окремих характеристик задiяного людського катталу. Слiд ще раз тдкреслити, що обмеженими зали-шаються можливост задiяння структурного чинника для становлення «смарт» ви-робництв, осюльки структура промислово-стi Укра!ни за видами виробництв не вщ-повщае свiтовим трендам щодо галузевого впровадження шновацшних «смарт» тех-нологiй. Загальна iнновацiйна активнiсть пiдприемств як така може ввдграти певну
позитивну роль «драйвера», однак для цьо-го потрiбно реалiзувати також низку сис-темних стимулюючих заходiв з боку дер-жави, на якi потрiбнi час i грошi.
Можливостi нейтралiзацi! негативiв (ризикiв), якi сьогоднi можна розглядати як очiкуванi, обмежуються, з одного боку, недоопрацьовашстю стратегiчних аспектiв промислового розвитку, а з iншого - дефь цитом фiнансового ресурсу для компенса-торних механiзмiв, насамперед, у сощаль-нiй сферi.
Бiльш обгрунтований аналiз можли-востей використання факторiв та нейтраль зацi! ризикiв е доцшьним у контекстi роз-витку конкретних галузевих виробництв, пщприемств, промислових територiальних комплексiв.
Ыституцтт умови. З урахуванням стратегiчно! цiлеспрямованостi системних «смарт» перетворень, а також !х структурно! складноси (об'ектно-суб'ектна, цiльо-ва, предметна та ш) концептуально слщ виходити з того, що головну iнституцiйну роль модератора та координатора мае вщ> гравати держава (у межах закршлених за законодавчою та виконавчою владою фун-кцiй та повноважень у сферi стратегiчного планування, координацi! та регулювання соцiально-економiчного розвитку) при до-триманнi принципу консенсусу штереав на основi повномасштабного дiалогу з бiз-несом i суспшьством. Свiтовий досвiд пiд-тверджуе, що без державних iнiцiатив та вщповщно! фiнансово-економiчно! та регу-ляторно! тдтримки аналогiчнi масштабнi проекти не мають належно! динамiки та ефективностi або навт залишаються на рiвнi сценарних розробок.
Сьогоднi вiтчизнянi державнi шсти-туцi! недостатньо готовi до виконання сво-!х стратегiчних функцiй. Як заначено вище, наразi навiть не затверджено на компетентному рiвнi державно! влади Стратегш розвитку промисловоси як рамкову урядо-ву шщативу. Ранiше розробленi галузевi стратегi! втрачають свою актуальшсть та адекватнiсть нов^шм трендам i потребам розвитку економжи.
^говн^ть шституту дepжaви визта-чaeтьcя тaкoж мoжливocтями бюджeтy тa piвнeм пoлiтичнoï дoвipи дo ньoгo. Сьoгoд-шшнш cтaн циx фaктopiв нe raprae фop-мyвaнню якicнoï «cмapт» cтpaтeгiï тa ïï ycпiшнiй peaлiзaцiï.
Впливoвим чинникoм, який xapa^e-pизye шституцшну гoтoвнicть дo cтaнoв-лeння «cмapт» пpoмиcлoвocтi, e cтaн тон-Rypern^oro cepeдoвищa зaгaлoм i в o^e-миx пpoмиcлoвo-виpoбничиx ceгмeнтax. Якicть кoнкypeнцiï мoжe cyттeвo вплинути нa ^o^c «cмapтизaцiï» - нa цiлi, зaвдaн-ня, динaмiкy, a тaкoж peзyльтaти. Пpичoмy йдeтьcя нe тiльки ^o pинкoвy ra^ype^ цiю, aлe i ^o iнcтитyт пoлiтичнoï тонку-peнцiï, який впливaтимe нa cтpaтeгiчнi ^ioprne™ i бюджeтнi пapaмeтpи «cмapт» cтpaтeгiï тa oкpeмиx пpoeктiв чepeз мexa-нiзми лoбiювaння. Пpoтe нacaмпepeд вaж-ливo включити дo «cмapт» cтpaтeгiï тi та-пpями, дe фaктop eкoнoмiчнoï кoнкypeнцiï мoжe зaбeзпeчити динaмiчнe зpocтaння eфeктивнocтi виpoбництвa як ключoвoï мeти. Йдeтьcя нacaмпepeд пpo гaлyзi I ви-poбництвa, якi пpaцюють нa pинкax iз poз-вижним кoнкypeнтним cepeдoвищeм.
Пiдcyмoвyючи пoлoжeння щoдo o6-rpyнтyвaння «cмapт» cтpaтeгiï для пpoмиc-лoвocтi Укpaïни, пpoпoнyютьcя вжшвки щoдo пepeдyмoв i пepcпeктив cтaнoвлeння ocнoвниx тexнoлoгiчниx «cмapт» нaпpямiв.
Промислова рoбomuзацiя
Функцioнaльнo-цiльoвe npuзнaчeння -пpaцeзaмiщeння (пepeвaжнo у фiзичнo вa-жкиx, нeбeзпeчниx, мoнoтoнниx тa пpeци-зioнниx виpoбництвax).
Гoлoвнi apгyмeнти щoдo cтpaтeгiчнoï aктyaльнocтi: кpитичнa дeмoгpaфiчнa crny-aцiя; вiдплив poбoчиx кaдpiв; aктивнi ^o-цecи тpyдoвoï eмiгpaцiï; тpeнди знижeння cepeдньocтaтиcтичнoгo piвня пiдгoтoвки кaдpiв; ropex^ дo кoнцeпцiï виcoкиx cran-дapтiв oплaти пpaцi; пocилeння вимoг дo coцiaльнoï вiдпoвiдaльнocтi бiзнecy; зpoc-тaння вимoг дo швидкocтi тa тoчнocтi тex-нoлoгiчниx oпepaцiй. Дoцiльнo тaкoж ypa-xyвaти виcoкy динaмiкy poбoтизaцiï y nPK
тa кpaïнax, щo швидкo poзвивaютьcя ^o-кpeмa KmaM): пoдaльшe вiдcтaвaння вiд cвiтoвoгo тpeндy мoжe дyжe нeгaтивнo вплинути та глoбaльнy кoнкypeнтocпpo-мoжнicть вiтчизнянoï пpoмиcлoвocтi.
Пoтeнцiйнi cфepи пpoмиcлoвoгo ви-кopиcтaння:
в ocнoвниx виpoбничиx пpoцecax -cиpoвиннo-, мaтepiaлooбpoбнi, збиpaльнi, кoнтpoльнo-вимipювaльнi тexнoлoгiï; вaн-тaжнo-пiдйoмнi тa тpaнcпopтyвaльнi ^o-цecи;
в iнфpacтpyктypниx виpoбничиx ^o-цecax - oбcлyгoвyвaння тa peмoнт ydaray-вaння i cпopyд; c^aA^^ гocпoдapcтвo; виpoбничa тa внyтpiшньoзaвoдcькa лoгic-тикa.
Сoцiaльнo-eкoнoмiчнi нacлiдки: aб-шлютж тa cтpyктypнe cкopoчeння зaйня-тж, нacaмпepeд у вaжкиx, вaжкoдocтyпниx i нeбeзпeчниx виpoбництвax; нeйтpaлiзaцiя нeгaтивiв aнтpoпoгeннoгo впливу нa якicть пpoдyкцiï тa бeзпeкy виpoбництвa; кoмпeн-caцiя вaд pинкy пpaцi - дeфiцитy вишто-квaлiфiкoвaниx кaдpiв, тpyдoвoï eмiгpaцiï; oптимiзaцiя витpaт нa oплaтy пpaцi.
Штучно штелект Фyнкцioнaльнo-цiльoвe пpизнaчeння - пpaцeзaмiщeння (пepeвaжнo у cфepi im-e-лeктyaльнo-yпpaвлiнcькoï пpaцi); oптимi-зaцiя виpoбничo-тexнoлoгiчниx тa oprarn-зaцiйнo-eкoнoмiчниx пpoцeciв.
Гoлoвнi apгyмeнти щoдo cтpaтeгiчнoï aктyaльнocтi: вiдплив виcoкoквaлiфiкoвa-ниx фaxiвцiв iз пpoмиcлoвoгo ce^opy; «poзpив» мiж фaктичним piвнeм yпpaвлiн-ня тa cyчacниx вимoг дo ньoгo в yмoвax зpocтaння нeвизнaчeнocтi тa динaмiчнocтi eкoнoмiчниx cиcтeм; виcoкoдинaмiчнe зpo-cтaння «iнфopмaцiйнoï eмнocтi» виpoбни-чиx й yпpaвлiнcькиx пpoцeciв (тотад ce-peднi мoжливocтi людини); збiльшeння вимoг дo iндивiдyaлiзaцiï (пepcoнaлiзaцiï) пpoдyкцiï з вiдпoвiдним poзшиpeнням зв'язкiв «виpoбник-cпoживaч»; poзвитoк тpeндy «пpocтopoвoï eнтpoпiï» пpoмиcлo-вoгo виpoбництвa; peaлiзaцiя «мepeжeвиx» cтpyктyp виpoбничoï взaeмoдiï.
- Екoнoмiкa npoMurnoeocmi ^^ Economy of Industry
Потенцшш сфери промислового ви-користання:
в шформацшно-комушкацшнш сфе-рi - аналпичш, управлiнськi, комушкатив-нi процеси, побудоваш на мережевих засадах та використанш технологiй обробки й ан^зу даних (зокрема, системи ^ентсь-ко! пiдтримки, ризик-менеджмент, е-комерцiя та ш.);
в управлiнськiй та креативно-дизай-нерськiй сферi - проектування продукци, оптимiзацiя бiзнес-моделей, технологiчних, логiстичних, сервюних процесiв; пiдготов-ка персоналу;
у виробництвi - мошторинг, контроль i регулювання техшко-технолопчних систем, устаткування, якостi продукци; оптимiзацiя технологiчних процесiв.
Соцiально-економiчнi наслщки: аб-солютне скорочення та/або структурна оптимiзацiя зайнятих, насамперед у сегментах «техшчно!» управлiнсько! працi; нейтр^защя негативiв антропогенного впливу на управлшсью процеси (у тому числi послаблення/лшвщащя передумов для протиправно! дiяльностi та конфлжт-них ситуацiй); компенсацiя вад ринку пращ (дефщиту висококвалiфiкованих кадрiв, трудово! емiграцi!).
Промысловый ттернетречей (11оТ)
Функцюнально-цшьове призначення -розширення просторових меж та оптимiза-щя локалiзацi! виробництва; «переформа-тування» схем виробничо! кооперацi!; за-безпечення ново! якост виробничих i бiз-нес-комушкацш; поглиблення шформацш-но-структурно! iнтегрованостi виробничих та корпоративних систем.
Головш аргументи щодо стратегiчно! актуальности об'ективна потреба в реаль заци сучасних концепцiй управлiння ви-робництвом (господарською дiяльнiстю) у режимi реального часу; посилення вимог до контрольно-мошторингових функцiй у сферi технiчно! та еколопчно! безпеки промислового виробництва; високодина-мiчне зростання «шформацшно! емностi» виробничих й управлiнських процеав та
аналiтичного навантаження на пращвниюв (понад середнi можливостi людини); зростання вимог до iндивiдуалiзацi! (персональ зацi!) продукцi! з вiдповiдним розширен-ням зв'язкiв «виробник-споживач»; активь защя тренду «просторово! ентропi!» промислового виробництва; реалiзацiя «мережевих» структур виробничо! взаемоди.
Потенцiйнi сфери промислового ви-користання:
виробництво складно! продукци з розгалуженою системою кооперацшних зв'язкiв (переважно шновацшно активнi високотехнологiчнi виробництва);
виробництва, штегроваш у мiжнарод-ш GVCs та 08С8.
Соцiально-економiчнi наслiдки: еко-номiя виробничих витрат, полiпшення характеристик виробництва (гнучюсть, швид-юсть, продуктивнiсть) i продукцi! (якiсть); пщвищення рiвня управлiння виробницт-вом.
Висновки. Обгрунтування напрямiв становлення «смарт» промисловостi в Укрш'ш слiд розглядати як ключовий етап розробки загально! Стратегi! розвитку промисловостi на засадах iнновацiйно! мо-делi неоiндустрiалiзацi! та в рамках орiен-тирiв Стратегi! всеохоплюючого, сталого та динамiчного розвитку.
Запропонована концепщя обгрунтування орiентована на стратепчш прюрите-ти Укра!ни, визначенi в контекст цiлей i завдань глобального та нацюнального роз-витку.
Аналiтична модель обгрунтування охоплюе шiсть базових блоюв: мотивацiя до «смартизацi!»; iдентифiкацiя напрямiв; ключовi фактори розвитку напрямiв; поте-нцiал напрямiв; iмовiрнi ризики; готовшсть до реалiзацi! (вихiднi умови). Аргументо-вано, що мотивацiя ключових суб'екив (суспiльства, держави, бiзнесу) до смарти-зацi! нинi ще не е ч^ко сформованою, стратегiчно усвiдомленою та шституцшно забезпеченою. Глобалiзацiя, як базовий тренд сучасного розвитку свпово! еконо-мiки, вже мае i матиме визначальний вплив на мотивацiю при формуванш промислово!
CTpaTeriï Ha CepegHbo- Ta goBroCTpoKoBy nepCneKTHBy. 3 ypaxyBaHHaM BiTHH3HaHoï спeцн$iкн Ta 3apy6imHoro goCBigy goBegeHo aKTya^bHÎCTb gepmaBHHx im^aTHB Ta Bigno-BigHoï ^ÎHaHCOBO-eKOHOMÎnHOÏ i perynaTop-hoï nigTpHMKH gna npaKTHHHoro nepexogy go peani3a^ï «CMapT» CTpaTeriï y npoMHCno-BOCTi yKpaÏHH.
y KOHTeKCTi CTpaTerinHHx npiopHTeTiB co^anbHO-eKOHOMÎHHoro po3BHTKy yKpaÏHH (Ha^oHanbHa 6e3neKa, gHHaMi3M Ta e^eKTH-BHicTb eKOHOMiKH, piBeHb mHTTa) npiopHTeT-hhmh ^nboBHMH HanpaMaMH CTaHOBneHHa «CMapT» np0MHcn0B0CTi go^nbHo BH3HanHTH gep^aBHO-6e3neKOBHH, eKOHOMinHO-eKono-rinHHs, Co^anbHo-TpygoBHs. y cynacHHx yMOBax 6ygb-aKi HanpaMH «CMapT» iHHOBa-^S, HaCnigKH aKHx BH3HanaroTb aKiCTb i gu-HaMiKy po3BHTKy 6e3neKOBoro CeKTopy gep-maBH, MaroTb bbamaTHCa npiopuTeTHHMu gna BKnroneHHa y npoMHCnoBy «CMapT» CTpaTe-riro. y CepegHbOCTpoKOBiö nepCneKTHBi go-^nbHoro gna yKpaÏHH e кoнцeнтpaцia «CMapT» CTpaTeriï Ha KnronoBHx TexHonorin-Hux HanpaMax, aKi CyTTeBo BnnuBaroTb Ha nigBH^eHHa ^aKTopHoï Ta 3aranbHoï e$eK-THBHoCTi внpo6ннцтвa, - npoMHCnoBa po6o-тнзaцia, mTynHHs iHTeneKT, iHTepHeT penes.
06rpyHToBaHiCTb «CMapT» CTpaTeriï Ta yCnimHiCTb ïï peani3a^ï 3HanHoro Miporo 3anemaTb Big CHCTeMHoCTi Ta KoMnneKCHoCTi aHani3y noTeH^sHHx HaCnigKiB, a TaKom aKoCTi o6paHux o^hohhhx KpuTepiïB S rngu-KaTopiB. 3 ypaxyBaHHaM CBiToBux TeHgeH^S
MeTogonorinHo BamnHBo opiemyBaTHCa Ha mupoKuS CneKTp CTpaTerinHHx цineS eKoHo-MinHoro po3BHTKy 3aranoM i npoMHCnoBoro 3oKpeMa, a oTme, пoтeнцiSннx HaCnigKiB i pH3HKiB. MeTogonorinm Ta MeTogmm 3aCa-gH ïx Big6opy Ta m^opMa^sHoro 3a6e3ne-neHHa e aKTyanbHHM HayKoBo-npaKTHHHHM 3aBgaHHaM gna noganbmHx goCnigmeHb.
y Memax 3anponoHoBaHoï CTpyKTypH arperoBaHHx KpHTepiïB e^eKTHBHoCTi Hanpa-MiB «смapтнзaцiï» noTpe6ye noganbmHx po3-po6oK geTani3a^a noKa3HHKiB-iHgHKaTopiB 3 ypaxyBaHHaM o6'eKTHoï Ta rany3eBoï спeцн-^iKH i MomnHBoCTeS iH$opMa^sHo-MeTo-gHHHoro CynpoBogy aHaniranHoro пpoцeсy.
^ÎTepaTypa
1. For a European Industrial Renaissance. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. Brussels. 22.01.2014. 52014DC0014. URL: https://eur-lex.europa. eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri =CELEX: 52014DC0014&from=EN
2. Organization for Economic Cooperation and Development (OECD), "Enabling the Next Production Revolution: The Future of Manufacturing and Services -Interim Report" (Paris: OECD, June 2, 2016), URL: https://www.oecd.org/mcm/documents/ Enabling-the-next-production-revolution-the-future-of-manufacturing-and-services-interim-report.pdf
3. United Nations Industrial Development Organization, 2017. Structural Change for Inclusive and Sustainable Industrial Development. Vienna. 180 p. URL: https://www.unido.org/sites/default/files/files/ 2018-06/EB00K_Structural_Change.pdf
4. United Nations Industrial Development Organization, 2017. Industrial Development Report 2018. Demand for Manufacturing: Driving Inclusive and Sustainable Industrial Development. Vienna. URL: https://www.unido.org/sites/default/files/files/ 2017-11/IDR2018_FULL%20REPORT.pdf
5. Fourth Industrial Revolution on Supply Chains, 2017. World Economic Forum. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_ Impact_of_the_Fourth_Industrial_Revolution_ on_Supply_Chains_.pdf
6. Klaus Schwab. 2016. The Fourth Industrial Revolution: what it means, how to respond. URL: https://www.weforum.org/ agenda/2016/01/the-fourth-industrial-revo lution-what-it-means-and-how-to-respond/
7. Ma3yp B. H. npo6neMH npoMHCno-boï noniTHKH b yKpaïHi. EKOHOMiKa YKpaiHu. 2016. № 11 (660). C. 3-18; № 12 (661). C. 47-60.
8. BHmHeBCbKHs B. n., 36apa3Cb-Ka H.O., 3aHi3gpa M. M., HeKma B. Ta iH. Ha^OHanbHa Moôenb HeoiHÔycmpianbHoeo po3eumxy YKpaiHu. BHmHeBCbKHs B. n. (3ar.
- EKOHOMiKa npoMucnoeocmi ^^ Economy of Industry
ред.). Ки!в: 1н-т економiки пром-ст НАН Украши, 2016. 514 с.
9. Вишневский В. П. Глобальная неоиндустриализация и ее уроки для Украины. Экономика Украины. 2016. № 8 (649). С. 26-43.
10. Гиршфельд А. Создание стратегии развития промышленности - живой процесс. Зеркало недели. Украина. 2017. № 4. URL: http://gazeta.zn.ua/promyshliennost/ sozdanie-strategii-razvitiya-promyshlennosti-zhivoy-process-_.html).
11. Залознова Ю. С. Украшська про-мисловють: сучасш виклики та проблеми розвитку. Економжа Украгни. 2018. № 3. С. 49-68.
12. Вишневський В. П., Bie^ra О. В., Гаркушенко О. М., Князев С. I., Лях О. В., Чекша В. Д., Череватський Д. Ю. Смарт-промисловкть в епоху цифровог економжи: перспективи, напрями i мехатзми розвитку. В. П. Вишневський (заг. ред.). Кш'в: 1н-т економши пром-ст НАН Украши, 2018. 192 с.
13. Вишневский В. П., Князев, С. И. Смарт-промышленность: перспективы и проблемы. Экономика Украины. 2017. №7(660). С. 22-37.
14. Июфорова В.А. Металургшна промисловшть св^: сучасш виклики та тенденци розвитку (анал^ичний огляд). Економжа промисловостi. 2018. № 1 (81). С. 86-114. doi: http://doi.org/10.15407/ econindustry2018.01.086
15. Шевцова Г.З. XiMi4ra iндустрiя 4.0 як галузева концепщя реалiзацii основ четверто! промисловоi революцн. Еконо-мiчний вкник Донбасу. 2017. № 2 (48). С. 35-41.
16. Технологические прорывы, которые мы совершим до 2030 года. Капитал. URL: https://www.capital.ua/ru/publica tion/80609-tekhnologicheskie-proryvy-kotorye-my-sovershim-do-2030-goda
17. Цш Сталого Розвитку: Укра!на. Нащональна доповщь. МШстерство еко-номiчного розвитку i торгiвлi Украгни.
2017. URL: http://un.org.ua/images/SDGs_ NationalReportUA_Web_l.pdf.
18. World Economic Forum. The Global Competitiveness Report 2017-2018. URL: https://www.weforum.org/reports/the-global-competitiveness-report-2017-2018
19. Будущее рынка труда. Противоборство тенденций, которые будут формировать рабочую среду в 2030 году. URL: https://www.pwc.ru/ru/publications/workforce -of-the-future-rus.pdf
20. Використання шформащйно-кому-шкацшних технологш на пщприемствах Украши у 2017 р. Державна служба статистики Украгни. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/operativ/operativ2018/zv/ikt/viktp2017 _u.xls
21. Гаркушенко О. Н. Информационно-коммуникационные технологии в эпоху становления смарт-промышленности: проблемы определения и условия развития. Економжа промисловост1. 2018. № 2(82). С. 50-75. doi: http://doi.org/10.15407/ econindustry2018.02.050
22. The International Federation of Robotics (IFR). World Robotics - Industrial Robot Report 2018. URL: https://ifr.org/ifr-press-releases/news/global-industrial-robot-sales-doubled-over-the-past-five-years
23. Каштальш швестицн. Державна служба статистики Украгни. URL: http://www. ukrstat. gov. ua/operativ/menu/menu _u/ioz.htm
24. 1нновацшна дiяльнiсть промис-лових пщприемств Украши у 2017 рощ: доповщь. Державна служба статистики Украгни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ druk/publicat/kat_u/publnauka_u.htm.
References
1. Communication from the commission to the European parliament, the Council, the European economic and Social committee and the Committee of the regions (2014). For a European Industrial Renaissance /* C0M/2014/014 final */ Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/ PDF/?uri=CELEX: 52014DC0014&from=EN
2. Organization for Economic Cooperation and Development (OECD) (2016). Enabling the Next Production Revolution: The Future of Manufacturing and Services -Interim Report. OECD. (Paris: June 2, 2016). Retrieved from https://www.oecd.org/mcm/ documents/Enabling-the-next-production-revolution-the-future-of-manufacturing-and-services-interim-report.pdf
3. United Nations Industrial Development Organization (2017). Structural Change for Inclusive and Sustainable Industrial Development. United Nations Industrial Development Organization. Vienna. 180 p. Retrieved from https://www.unido.org/sites/ default/files/files/2018-06/EBOOK_Structural _Change.pdf
4. United Nations Industrial Development Organization (2017). Industrial Development Report 2018. Demand for Manufacturing: Driving Inclusive and Sustainable Industrial Development. United Nations Industrial Development Organization. Vienna. Retrieved from https://www.unido.org/sites/ default/files/files/2017-11/IDR2018_FULL% 20REPORT.pdf
5. Impact of the Fourth Industrial Revolution on Supply Chains (2017). World Economic Forum. Retrieved from http://www3.weforum.org/ docs/WEF_Impact _of_the_Fourth_Industrial_Revolution_on_Su pply_Chains_.pdf
6. Klaus Schwab (2016). The Fourth Industrial Revolution: what it means, how to respond. Retrieved from https://www.wefo rum.org/agenda/2016/01/the-fourth-industrial-revolution-what-it-means-and-how-to-respond
7. Mazur, V. L. (2016). Problems of the industrial policy in Ukraine. Economy of Ukraine, 2016. № 11 (660). pp 3-18; № 12 (661). pp. 47-60 [in Ukrainian].
8. Vishnevsky, V. P., Zbarazska, L. O., Zanizdra, M. Yu., Chekina, V. D. and etc. (2016). National model of neoindustrial development of Ukraine. In V. P. Vishnevsky (Ed.). Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
9. Vishnevsky, V. P. (2016).Global neoindustrialization and its lessons for Ukraine. Economy of Ukraine, № 8 (649), pp. 26-43 [in Russian].
10. Girshfeld A. (2017, February). Creation of strategy of development of industry is a living process. Zerkalo nedeli. Ukraina, № 4. Retrieved from http://gazeta.zn.ua/ promyshliennost/sozdanie-strategii-razvitiya-promyshlennosti-zhivoy-process-_.html) [in Russian].
11. Zaloznova Yu. S. (2018). Ukraine's industry: modern challenges and development problems. Economy of Ukraine, № 3 (676), pp. 49-68 [in Ukraine].
12. Vishnevsky, V., Viyecka, O., Gar-kushenko, O., Knyazev, S., Lyach, A., Chekina, V. & Cherevatskiy, D. (2018). Smart industry in the era of digital economy: prospects, directions and mechanisms of development. In V. Vishnevsky (ed.). Kyiv: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
13. Vishnevsky, V. P., & Knjazev, S. I. (2017). Smart industry: prospects and problems. Economy of Ukraine, № 7 (660), pp. 22-37 [in Russian].
14. Nikiforova, V. A. (2018). World steel industry: current challenges and development trends (analytical overview). Econ. promisl., № 1 (81), pp. 35-41 [in Ukrainian]. doi : http://doi.org/10.15407/econindustry 2018.01.086
15. Shevtsova, G. Z. (2017). Chemicals 4.0 as a sectoral concept of implementation the foundations of the fourth industrial revolution. Ekonomichnyi visnyk Donbasu, № 2 (48), pp. 35-41 [in Ukrainian].
16. Technological breaches that we will accomplish to 2030. (2016, December). Capital. Retrieved from https://www.capital. ua/ru/publication/80609-tekhnologicheskie-proryvy-kotorye-my-sovershim-do-2030-goda [in Russian].
17. Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine (2017). Sustainable Development Goals (SDGs): Ukraine. National Report. Ministry of Economic Develop-
- EKOHOMiKa npoMucnoeocmi ^^ Economy of Industry
ment and Trade of Ukraine. Retrieved from http://un.org.ua/images/SDGs_NationalReport UA_Web_1.pdf [in Ukrainian].
18. World Economic Forum (2018). The Global Competitiveness Report 20172018. Retrieved from https://www.weforum. org/reports/the-global-competitiveness-report-2017-2018
19. Workforce of the future: The competing forces shaping 2030 (2018). Pwc. Retrieved from https://www.pwc.ru/ru/publica tions/workforce-of-the-future-rus.pdf [in Russian].
20. State Statistic Service of Ukraine (2017). The use of Information and communication technologies at enterprises in 2017. State Statistic Service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ operativ/ope rativ2018/zv/ikt/viktp2017_u.xls [in Ukrainian].
21. Garkushenko, O. M. (2018). Information and communication technologies in the era of the smart industry development:
problems of definition and conditions of development. Econ. promisl., 2(82), рр. 5075. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry 2018.02.050 [in Russian]
22. The International Federation of Robotics (2018). World Robotics - Industrial Robot Report 2018. The International Federation of Robotics. Retrieved from https://ifr.org/ifr-press-releases/news/global-industrial-robot-sales-doubled-over-the-past-five-years.
23. State Statistic Service of Ukraine (2018). Capital investment. State Statistic Service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/men u_u/ioz.htm [in Ukrainian].
24. State Statistic Service of Ukraine (2018). Innovation activity of Ukrainian industrial ienterprises in 2017: Report. State Statistic Service of Ukraine. Retrieved from http : //www. ukrstat.gov. ua/druk/publicat/kat_u/ publnauka_u.htm [in Ukrainian].
Лариса Александровна Збаразская,
канд. экон. наук, с.н.с.
Институт экономики промышленности НАН Украины 03057 Украина, г. Киев, ул. М. Капнист, 2 e-mail: zbarazska@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0001-6768-0643
НАПРАВЛЕНИЯ СТРАТЕГИИ РАЗВИТИЯ «СМАРТ» ПРОМЫШЛЕННОСТИ
В УКРАИНСКИХ РЕАЛИЯХ
Проанализированы проблемы формирования стратегии развития «смарт» промышленности в Украине, прежде всего в части определения ее приоритетных направлений.
Раскрыто стратегическое значение перехода к «смарт» производствам в промышленности Украины в условиях глобальных вызовов, мировых промышленных трендов и внутренних задач социально-экономического развития. Новое качество ИКТ и новые форматы их применения в промышленных процессах и продукции создают реальную основу для трансформации традиционных производств в «смарт» системы. Они рассматриваются как ключевой стратегический фактор обеспечения высокой адаптивности, социально -экономической эффективности и глобальной конкурентоспособности национальных экономик на современном этапе развития. Как продолжительный и инвестиционно затратный процесс, формирование «смарт» промышленности требует стратегии, цели и направления которой должны быть адекватными приоритетам как экономического, так и общественного развития страны.
Предложена концепция аналитической модели для определения приоритетных направлений стратегии развития «смарт» промышленности. Аналитическая модель обосно-
вания охватывает шесть предметных блоков: мотивация к «смартизации»; идентификация направлений; ключевые факторы развития направлений; потенциал направлений; вероятные риски; готовность к реализации (исходные условия).
Аргументировано, что мотивация ключевых субъектов (общество, государство, бизнес) к осуществлению «смарт» инноваций сегодня еще не является четко сформированной, стратегически осознанной и институционально обеспеченной. Становление «смарт» промышленности предусматривает системные и комплексные инновации, которые затрагивают интересы многих субъектов в промышленной и смежных сферах деятельности. Поэтому важно ориентироваться на широкий спектр взаимосогласованных стратегических целей развития общества и экономики, потенциальных последствий и рисков применения новейших «смарт» технологий.
В контексте стратегических приоритетов социально-экономического развития Украины предложено включить в стратегию «смарт» промышленности такие целевые направления, как обеспечение национальной безопасности (по всему комплексу аспектов), развитие и экономическая эффективность производства, защита окружающей среды, развитие человеческого капитала, развитие экономики территорий, интеграция в глобальную производственную сеть.
Сделаны выводы об экономической актуальности, сферах и социально-экономических последствиях применения в промышленности Украины базовых «смарт» технологий, которые существенно влияют на повышение факторной и общей эффективности производства, - промышленная роботизация, искусственный интеллект и Интернет вещей. Очерчены первоочередные задачи промышленной политики для эффективного построения industry 4.0 на основе «смарт» инноваций.
Ключевые слова: промышленность, промышленная стратегия, промышленная политика, «смарт» технологии, «индустрия 4.0», инновации, Украина.
Larysa O. Zbarazska,
PhD in Economics Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 03057, Ukraine, Kyiv, 2 M. Kapnist Str.
e-mail: zbarazska@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0001-6768-0643
DIRECTIONS OF «SMART» INDUSTRY DEVELOPMENT STRATEGY
IN UKRAINIAN REALITIES
This paper deals with problems of forming the strategy for «smart» industry development with focus on the defining of its priority directions.
The strategic importance of transition to the «smart» production of Ukrainian industry in conditions of global challenges, world industrial trends and internal tasks of social and economic development are highlighted. Constant ICTs' improvement and new formats of their application in industrial processes and products created the real basis for transformation of traditional plants to «smart» systems. They are examined as a key strategic factor for provision of high adjustment, social and economic efficiency, as well as global competitiveness of national economies in modern world. As a long-term process and the one that demand high investments, forming of the «smart» industry requires defining the strategy, goals and directions, which must be adequate to priorities of both economic and social development of the country.
An analytical model's concept is offered for designation of the priority directions of the «smart» industry development strategy. The analytical model embraces six subject blocks: moti-
- Економжа npoMurnoeocmi ^^ Economy of Industry
vation to "smart" innovation; identification of directions; key factors of directions' development; potential of directions; estimated risks; readiness to realization (initial conditions).
It is argued, that motivation of key subjects (society, state, business) to implement «smart» innovations today is not clearly formed, strategically realized and institutional provided. An establishing of «smart» industry envisages availability of a system and complex of innovations, which affect interests of many subjects in industrial and contiguous spheres of activity. Therefore, it is important to be oriented on the wide spectrum of concerted strategic goals of society and economy development, as well as potential consequences and risks of the newest "smart" technologies' application.
In the context of strategic priorities of social and economic development of Ukraine it is suggested to include in the strategy such peculiar directions, as providing the national security (on all complex of aspects), development and economic efficiency of production, environmental protection, human capital development, local economies development, integration into the global manufacturing network.
The conclusions on economic significance, spheres, social and economic consequences of key «smart» technologies' application in Ukrainian industry (industrial robotics, artificial intelligence and Internet of Things) are that the latter have substantial influence on increase of factor and general efficiency of manufacturing. Primary concerns of industrial policy are outlined for the effective formation of "Industry 4.0" on the basis of «smart» innovations.
Keywords: industry; manufacturing industry; industrial strategy; industrial policy; «smart» technologies; innovation; "industry 4.0"; Ukraine.
JEL: O14; O33; L60; L52
OopMamu цumуeaннн:
36apa3CbKa .H. O. HanpaMH crpaTerii po3BHTKy «CMapT» npoMHC.OBOCTi b yKparncbKHx pea.mx. EKOHOMiKa npoMUcnoeocmi. 2019. № 2 (86). C. 5-29. doi: http://doi.org/10.15407/ econindustry2019.02.05
Zbarazska, L. (2019). Directions of «smart» industry development strategy in Ukrainian realities. Econ. promisl., 2 (86), pp. 5-29. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.02.05
Hadiumna do pedaKn^ii 12.04.2019 p.
