Мировой опыт становления металлургических смарт-производств: особенности, направления, последствия Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМ1КИ ПРОМИСЛОВИХ ШДПРИСМСТВ I ВИРОБНИЧИХ КОМПЛЕКС1В

УДК 339.9:005.216.3:669.1 doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.02.84

Олександр ¡ванович Амоша,

академж НАН Украти e-mail: amocha@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0003-0189-3819; Bipa Анатолй'вна Н1к1форова,

канд. екон. наук, с.н.с.

1нститут еконо]шки промисловостi НАН Украши 03057, Украша, м. Кш'в, вул. М. KanHicT, 2 e-mail: nikiforova_V@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0001-7644-5821

СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д СТАНОВЛЕННЯ МЕТАЛУРГ1ЙНИХ СМАРТ-ВИРОБНИЦТВ: ОСОБЛИВОСТ1, НАПРЯМИ, НАСЛ1ДКИ

Статтю присвячено доcлiджeнню ключових особливостей, головних нaпрямiв та ос-новних нacлiдкiв становлення мeтaлургiйних смарт-виробництв у зaрубiжних крашах-провiдних металовиробниках. Його aктуaльнicть пояснюеться cтрiмким розвитком нов^шх тeхнологiй у cвiтi, що приводить до нeобхiдноcтi cтрaтeгiчних перетворень у гaлузi з акцентом на використанш «розумних» рiшeнь i тeхнологiй.

Виявлено, що icторичними передумовами смартизацп металургшно1 промиcловоcтi е те, що вона устшно розвивалася протягом уciх промислових рeволюцiй, а метал до сьогод-нi е та залишатиметься одним з основних конструкцшних мaтeрiaлiв; aктуaльнicть смартизацп пов'язана з тдвищенням eфeктивноcтi дiяльноcтi металургшних пiдприемcтв, необ-хiднicтю вiдповiдaти сучасним вимогам контрагент, потребою у майбутньому поступаль-ному розвитку гaлузi, адже icнуе небезпека залишитися осторонь низки провщних еконо-мiчних процeciв. Головною метою становлення металургшних смарт-виробництв виступае пщвищення aдaптивноcтi гaлузi до динaмiчних змiн у зовнiшньому ceрeдовищi.

Визначено, що ядром розвитку смарт-металурги е цифровiзaцiя гaлузi з використан-ням таких «розумних» рiшeнь i технологш, як iнтeрнeт речей, смарт-пристро!, роботи, штучний штелект, велик даш, адитивш технологи, предиктивна анал1тика тощо. Однак оскшьки нов1тн1 технолог^ розробляються й удосконалюються з великою швидюстю, го-ловним завданням е виокремлення основних точок дотику та напрям1в упровадження цих технологш.

На основ! дослщження особливостей використання смарт-технологш у виробничш, орган1зац1йно-економ1чн1й та сощальнш сферах д1яльност1 металургшних тдприемств виявлено, що найбшьш стр1мко !х упровадження вщбуваеться в орган1зац1йно-економ1чн1й сфер^ де головним напрямом виступае пщвищення кл1ентоор1ентованост1 б1знес-модел1, найбшьш повшьно - у виробничш сфер!, де акцент робиться на зростанш ефективност д1яльност1 метпщприемств. Сощальна сфера в1др1зняеться середшм р1внем за швидюстю смартизаци та фокусуеться на полшшенш умов i безпеки пращ та змш вимог до робочо! сили.

Визначено, що головними позитивними наслщками смартизаци металургшно1 про-мисловост е пiдвищeння ll рecурcоeфeктивноcтi й еколопчноси, негативними - суттеве зростання кiбeрнeтичних загроз та вивiльнeння пращвниюв у короткостроковш перспектива Бшьш неоднозначною е змiнa рол! людини у виробничому процесс що може привести

© О. I. Амоша, В. А. Шшфорова, 2019

-Економта промисловост1 ^^ Economy of Industry-

84 ISSN 1562-109X Econ. promisl.

2019, № 2 (86)

як до зменшення помилок, викликаних людським фактором, так i стати причиною недо-статньо1' гнучкостi реагування при виникненш форс-мажорних ситуацiй.

Ключовi слова: металургшна промисловiсть, свiтовий досвiд, смарт-виробництво, ци-фровiзацiя, виробнича, органiзацiйно-економiчна та сощальна сфери дiяльностi металур-гшних пiдприeмств, iсторичнi передумови, актуальнiсть, необхщшсть та наслiдки впро-вадження «розумних» технологiй.

JEL: L61; L52; F01; O14; O31; O32

У глобальному вимiрi сьогоденний розвиток св^ово! економжи характеризу-еться стрiмкими темпами розробки й упро-вадження новiтнiх технологш, якi ще вчора вважалися «фантастикою», та все бшьш всеохоплюючим i глибоким !х проникнен-ням у життя людини. Поштовхом до бшьш широкого використання iнновацiйних роз-робок, насамперед у промисловоси, стала св^ова фiнансова-економiчна криза 20082009 рр., яка продемонструвала вразливiсть фiнансового сектору економжи без належ-ного розвитку реального сектору та спону-кала менеджерiв компанiй i державних дiя-чiв посилити увагу до iндустрiально! пол> тики. Це породжуе серйознi економiчнi, соцiальнi, полiтичнi, техногеннi та iншi зм> ни як для суспшьства, так i для навколиш-нього середовища.

Трансформаци, що вiдбуваються у су-часному свiтi, е досить новими, i наразi не iснуе едино! думки щодо !х природи, точно! дати початку та наслщюв. Так, К. Шваб, президент Всесв^нього економiчного форуму (ВЕФ), вважае !х четвертою промис-ловою революцiею (4ПР) [1], апелюючи до того, що вона «... розвиваеться не лшшни-ми, а скорше експоненцiальними темпами ... змшюе не тiльки те, «що» i «як» ми ро-бимо, але i те, «ким» ми е. ... передбачае цшсш зовшшш та внутрiшнi перетворення усiх систем по вах кра!нах, компанiях, га-лузях та суспiльству в цшому» [2, с. 9].

Однак юнуе i протилежна думка, згщ-но з якою «... нiяко! реально! технолопч-но! - та й економiчноl - бази для 4ПР саме як для «революцi! у промисловостЬ» не ю-нуе. На глобальному «порядку денному» зараз взагалi постають тiльки два аспекти, яю можна розглядати як справдi «революции»: нова глобальна логiстика i новi тех-

нологi! глобальних фшанав» [3]. Причини цього Д. Свстаф'ев вбачае у вiдсутностi вiдповiдно! технолопчно! «бази», тако! як нова енергетична платформа, нова транс-портна платформа, масове впровадження принципово нових матерiалiв та революцш-нi зрушення у сферi енергоефективностi виробництва, адже розрекламованi «альтер-нативнi» джерела енерги в дiйсностi е най-бшьш арха!чними (не враховуючи питання !х рентабельностi), еволюцiйнi зрушення у зниженш енергоемностi соцiально! життед> яльностi не завжди е адекватними з точки зору «вартють-ефектившсть», а зниження лопстичних витрат досягаеться в основному за рахунок органiзацiйних заходiв, незва-жаючи на зрушення у соцiальнiй доступно-стi окремих видiв транспорту (насамперед швидюсного).

Попри iснування дiаметрально проти-лежних думок щодо «революцiйностi» су-часних свiтових трансформацiй, вони вже е об'ективною реальнiстю, i значна юльюсть учених та практикiв, зокрема тих, яю ств-працюють зi знаними мiжнародними оргаш-зацiями, присвячують сво! роботи дослщ-женню глобальних та регюнальних особли-востей техшко-технолопчних, оргашзацш-но-економiчних, соцiокультурних i геопол> тичних перетворень пiд впливом пришвид-шеного розвитку та бiльш глибокого i все-осяжного впровадження провщних техноло-гiй в усiх сферах людсько! життедiяльностi

[4-9].

Окрiм загальних питань, останнiм часом у науковому спiвтовариствi все бiльше уваги прцщляеться дослiдженню впливу цих трансформацш на рiзнi види економiч-но! дiяльностi внаслiдок наявностi iстотних розбiжностей у процесi опанування ними «розумних» ршень i технологiй. Не останне

мкце серед таких галузей посiдаe металур-гiйна промисловiсть.

У контекстi дослщження впливу чет-верто! промислово! революци на металур-гiю роботи фах1вщв провiдних мiжнародних органiзацiй (ВЕФ, McKinsey Global Institute - MGI, Св^ова органiзацiя виробникiв сталi - Worldsteel, Комiтет за сталi ОЕСР -OESD Steel Committee) присвячено пщви-щенню ефективностi дiяльностi галузi за рахунок найбiльш повного використання сучасних дiджитал-iнструментiв в умовах несприятливих глобальних тенденцiй та на рiзних етапах металургiйного виробництва; напрямам зниження навантаження на до-вкiлля i пiдвищення екологiчностi сталеви-робництва, перш за все скороченню викидiв вуглекислого газу; практичним аспектам упровадження «розумних» технологiй на метпiдприeмствах; можливостям використання технологи блокчейн тощо [10-16].

На особливостях розвитку металур-гшно! промисловостi в епоху 1ндустри 4.0 акцентують увагу вченi та представники великих металургiйних органiзацiй, якi бе-руть участь у щорiчному Форумi металурги майбутнього (Future Steel Forum), представники твденнокорейського POSCO Research Institute (POSRI), дослiдники з кра!н СНД (Роси, Бiлорусi, Казахстану) [17-23].

Водночас у наукових дослiдженнях щодо розвитку металургшно! смарт-про-мисловостi недостатньо уваги придшено особливостям використання нов^шх техно-логiй у рiзних сферах дiяльностi метпщпри-емств, що допомогло б бшьш чiтко виявити позитивш та негативнi наслiдки i стратепч-нi напрями перетворень у галузi в контекстi четверто! промислово! революци.

Метою статт е визначення ключових напрямiв та систематизацiя особливостей i основних наслiдкiв становлення металур-гшних смарт-виробництв у свiтi з акцентом на вщмшностях упровадження «розумних» технологш та рiшень у виробничiй, оргаш-зацiйно-економiчнiй та соцiальнiй сферах дiяльностi металургiйних пiдприемств.

Оскiльки трансформаций яю вщбува-ються у сучасному свт, лише нещодавно (з iсторично! точки зору) почали значною м>

рою впливати на дiяльнiсть бiзнесу, оргашв державно! влади, науки та осв^и, уся рiз-номанiтнiсть дослiджень щодо опису цих перетворень на сьогодшшнш день характе-ризуеться вiдсутнiстю единого понятшного апарату, що може ускладнити трактування iнформацi!. Наразi використовуються таю основш поняття: «цифровiзацiя» (Digitali-zation), «Iндустрiя 4.0» (Industry 4.0), «смарт-виробництво» (Smart Manufacturing), «четверта промислова революцiя» (Fourth Industrial Revolution).

На думку К. Шваба, термш «Iндустрiя 4.0» «... народився у 2011 рощ на Ганно-верському ярмарку i був призначений для позначення процесу кардинального пере-творення глобальних ланцюжюв створення вартостг Поширюючи технологiю «розумних заводiв», четверта промислова револю-цiя створюе свiт, у якому вiртуальнi та ф> зичнi системи виробництва гнучко взаемо-дiють мiж собою на глобальному рiвнi. Це забезпечуе повну адаптацiю продуктiв i створення нових операцiйних моделей. Од-нак четверта промислова революцiя пов'я-зана не тiльки з «розумними» машинами i системами. l! спектр ди значно ширший. Одночасно виникають хвилi подальших проривiв у найрiзноманiтнiших галузях: вiд розшифровки iнформацi!, записано! в люд-ських генах, до нанотехнологш, вiд понов-люваних енергоресурав до квантових обчи-слень» [2, с. 12]. Проте у дослщженнях, що мають бшьш прикладний характер, поняття «Iндустрiя 4.0» та «четверта промислова револющя» часто ототожнюються [8, с. 2]. Термш «смарт-виробництво», який Нащо-нальним iнститутом стандартiв i техноло-гiй США (NIST) визначаеться як повшстю iнтегрованi корпоративнi виробничi системи, здатнi в режимi реального часу реагу-вати на мiнливi умови виробництва, вимо-ги мереж поставок i задовольняти потреби кшентав [24], за сво!м змiстом дуже близь-кий до характеристик 1ндустри 4.0. Тому в рамках дано! статт з метою виключення рiзночитань поняття «смарт-виробництво», «Iндустрiя 4.0» та «четверта промислова револющя» використовуватимуться як то-тожш, тодi як «цифровiзацiя» розум^и-

- Економжа npoMurnoeocmi ^^ Economy of Industry

меться лише як необидна передумова ста-новлення 4ПР, оскшьки «1ндустр1я 4.0 на-багато бшьше, шж дщжитал1защя, це 6i-льше парадигма/фiлософiя, шж технолопя» [25, с. 22].

Дослщження CBiTOBoro досвiду роз-витку та впровадження «розумних» вироб-ництв у металургшнш промисловостi здш-снено на прикладi найбiльших краш-мета-ловиробникiв, яю, згiдно з Bloomberg Innovation Index [26] е лiдерами з розвитку та використання смарт-технологiй, та, на думку фахiвцiв Всесв^нього економiчного форуму, найбiльш пiдготовленi до четвер-toï промислово1' революцiï' [27, с. 12]. До таких держав належать Швденна Корея, Япошя, краши GC, США, Китай, а також Iндiя, Мексика, Туреччина, Гонконг.

Становлення металургiйних смарт-виробництв у зарубiжних крашах вщбува-еться пiд впливом ключових тенденцiй розвитку галузi у свт. ïх огляд засвiдчив,1 що головними галузевими трендами остан-шх двадцяти рокiв, якi закрiпилися у 20132017 рр. та, на думку бшьшост мiжнарод-них експерив, i надалi залишатимуться актуальними, е:

безпрецедентне зростання обсяпв металовиробництва (бшьш нiж у два рази у 2017 р. порiвняно з 1998 р.) на rai постш-ного перевищення виплавки металу над його споживанням (у середньому на 8,8% щорiчно) та розширення металургiйних потужностей нав^ь у кризовi перiоди 19981999, 2008-2009 та 2015-2016 рр.;

кардинальна змша географiчноï стру-ктури виробництва та споживання метало-продукци зi змiщенням «центрiв» виплавки i торгiвлi металом: першiсть на глобальному металоринку за обсягами вах традицш-них показникiв посiв Азiатський регiон на чолi з Китаем, найвищi темпи зростання демонстрували арабсью краши Близького Сходу та Швшчнох' Африки, тодi як тради-щйш металургiйнi регiони - GC, СНД та Пiвнiчна Америка - дещо втратили сво1' позици на св^овому ринку, зберiгши, од-

1 Бшьш докладно питання розглянуто у роботах [28-29].

нак, вплив у споживанш металу та метало-торпвлц

зростаюча концентрацiя виробницт-ва, сталеплавильних потужностей, спожи-вання й експорту металопродукцiï в десяти краïнах-лiдерах з виплавки металу, частка яких у св^овому випуску сталi перевищуе 80%. Наслщком е суттеве загострення кон-куренцiï мiж цими державами, що потребуе пошуку нових, бiльш «креативних» рiшень щодо виробництва та збуту продукцiï, якi б не тшьки полiпшували традицiйнi резуль-тати функщонування галузi, але i вщповь дали iнновативним упровадженням у мета-лоспоживаючих видах дiяльностi та задо-вольняли сучасш вимоги суспiльства;

пiдвищення спроможност галузi до генерацiï та впровадження шновацш, де провiдну роль вщирае процес дiджиталiза-цiï: сталь усе частше стае частиною лан-цюжюв додано1' вартостi та виступае по-стiйним матерiалом у циркулярнiй еконо-мiцi шляхом просування 4R пщходу (Reduce - Reuse - Remanufacture - Recycle), який означае зменшення кшькост матерiа-лу, енергiï та шших ресурсiв, що викорис-товуються для виплавки сталi, а також металу, який використовуеться в шшш продукций повторне використання об'екта або матерiалу для первиннох' або аналогiчноï мети, без суттевоï змiни його фiзичноï фо-рми; вщновлення довговiчних сталевих виробiв у новому сташ; переробку метало-продукци в кiнцi корисного строку ïï використання для створення нових сталей [30].

Ц тенденцiï розвитку глобальноï ме-талургiйноï промисловостi (як негативш, так i позитивнi) спонукають металовироб-никiв (окремi компанiï та цш краши) шу-кати вихщ, спираючись не тiльки на тради-цiйнi заходи, включаючи протекцiонiзм, але i на розробку й упровадження принци-пово нових «розумних» технологш, якi системно охоплюють увесь життевий цикл виробництва, споживання й утилiзацiï ме-талопродукци та щiльно пов'язанi iз зага-льним станом соцiально-економiчного i суспшьно-пол^ичного розвитку внаслiдок розмивання меж мiж видами дiяльностi.

1сторичш передумови, актуаль-тсть i необхiднiсть розвитку смарт-виробництв у металургИ

1сторичними передумовами станов-лення металургшних смарт-виробництв можна вважати те, що галузь успiшно роз-вивалася протягом усiх промислових рево-люцiй, упроваджуючи !х провiднi досяг-нення у виробничш, оргашзацшно-еконо-мiчний та сощальнш сферах, а метал до сьогодш е та залишатиметься одним з ос-новних конструкцiйних матерiалiв у свт.

Розпочавши дiяльнiсть ще у старода-внi часи, металургiйна промисловють про-йшла довгий шлях з удосконалення вироб-ництва, продукцi! та вщносин iз суспшьст-вом, який тривае i зараз, набуваючи прис-корених темтв iз кожною наступною про-мисловою революцiею, коли час мiж яюс-ним стрибком у розвитку галузi скоротився з тисячолiть та столт до кiлькох десяти-лт або навiть рокiв. Якщо процес отри-мання сталi шляхом збагачення залiза вуг-лецем був широко розповсюдженим ще у I тисячолiттi до н.е., то доменнi печi з'явилися в Англи лише у XIV ст. н.е., тодi як тигельна плавка та пудлшгування - вже у середиш та в юнщ XVIII ст. пiд час пер-шо! промислово! революцi! (хоча тигельна плавка була вщома в Кита! ще у X ст.).

Подальший розвиток галузi був до-сить штенсивним: у другiй половинi XIX ст. у контекст друго! промислово! революци з !! масовим виробництвом та електрифiкацiею було винайдено бесеме-рiвськiй, мартенiвський та томасiвський процеси виплавки металу, якi дозволили значно збшьшити обсяги виробництва. Наступним кроком стало впровадження приблизно за 50 роюв кисневого дуття та безперервно! розливки сталi.

Третя промислова революцiя ознаме-нувала подальше збшьшення продуктивно-стi внаслiдок активно! автоматизаци виробництва, використання iнформацiйних технологи i найсучаснiшо! електронiки; широкого розповсюдження набули електроду-говi та iндукцiйнi печi, спещальна елект-рометалургiя, пряме вiдновлення залiза тощо, що дозволило значно полшшити

якiсть виплавленого металу та знизити йо-го собiвартiсть.

Майбутнiй розвиток галузi в контекс-тi четверто! промислово! революцi! мае неабиякий потенщал стосовно подальшо! оптимiзацi! виробничого процесу, штен-сивно! взаемодi! мiж бiзнес-партнерами та спiвробiтниками, задоволення суспiльних штереЫв i вiдбуватиметься на основi юбер-фiзичних виробничих систем, якi передба-чають самостiйний обмiн даними мiж «ро-зумними» машинами, складськими системами та техшчним обладнанням [31, с. 7]

На сьогодшшнш день метал е одним iз найуживашших товарiв, що застосову-еться на багатьох ринках кшцевого спожи-вання. За даними Worldsteel [32, с. 38-65], у 2017 р. 51% виплавлено! у свт сталi вико-ристовувалося в секторi будiвництва й ш-фраструктури, включаючи будiвництво житла, залiзниць, мостiв i «зелено!» енер-гетики; частка механiчного обладнання становила 15%, автомобiлебудування - 12, металевих виробiв, що складаються зi спо-живчих та iнших товарiв, - 11, шшого транспорту, включаючи суднобудування та по!зди, - 5, побутово! технiки та електрич-ного обладнання - по 3% на кожну пози-цiю.

Сталь е критичним матерiалом при виробництвi металевих виробiв, залiзнич-них колш, механiчного обладнання, при розподiленнi та транспортуванш електро-енергi! та води тощо, i навiть якщо вирiб не вироблений зi сталi, цшком iмовiрно, що вiн був вироблений за допомогою машин, виготовлених зi сталi.

Перевагами металу виступае його довговiчнiсть за умови належного техшч-ного обслуговування (вiд 40 до 100 роюв i довше), найбшьш економiчне та найвище спiввiдношення мщноси й ваги будь-якого будiвельного матерiалу, вища екологiч-нiсть унаслiдок можливоси повно! пере-робки тощо.

Крiм того, металурпя надае побiчнi продукти, якi, у свою чергу, знаходять за-стосування у хiмiчнiй промисловостi, енер-гетищ, будiвництвi, сiльському господарс-твi тощо, тобто виступае невщ'емною час-

- Економжа промисловостi ^^ Есопоту о/ 1^т1гу

тиною глобальних ланцюжюв створення вaртоcтi, що зумовлюе aктуaльнicть розви-тку галузевих смарт-виробництв (окр!м можливост кардинально тдвищити ефек-тившсть функцiонувaння мeтпiдприемcтв за рахунок реал!заци iнновaтивних рiшeнь в уах сферах !х д!яльност!).

Швидкий розвиток та впровадження розумних технологи у металоспожива-ючих i пов'язаних видах д!яльност потре-бують вщ металурги виконання принципо-во нових вимог кшенпв i дозволяе викори-стовувати !х iнновaцiйнi наробки.

Так, сучасш тренди розвитку св!тово1 енергетики здебшьшого зосереджуються на прiоритeтному пeрeходi на електричну ене-ргш у виробнищта, обcлуговувaннi транспорту та будiвeль за рахунок широкого ви-користання вiдновлювaльних джерел енерги (ВДЕ) [33]. За даними агентства Bloomberg, до 2050 р. близько 50% уае1 електроенерги вироблятиметься в!тровими i сонячними eлeктроcтaнцiями через суттеве зниження ll cобiвaртоcтi, частка ж уах безвуглецевих вид!в енерги зросте до 71% [34].

Вщм!тною рисою даного процесу е активне використання найсучасшших технологи i мaтeрiaлiв (наприклад, у Нщерла-ндах плануеться запустити в!троелектро-станци, де роль лопатей виконуватиме без-пшотник [35]), що дозволяють зменшити витрати, строки впровадження ВДЕ та зро-бити !х невщ'емною частиною cмaрт-мicт.

Для металурги це означатиме зрос-тання попиту на ll продукщю, зокрема з полшшеними характеристиками, з метою розбудови вщповщно1 iнфрacтруктури (наприклад, середня вiтровa турбiнa на 80% складаеться з! cтaлi [32, с. 111-112]); зб> льшення використання «чисто!» енерги у виробничому процес та дозволить, хоч i опосередковано, взяти участь у досягненш цшей Паризько1 кл!матично1 угоди, що вщповщае курсу на пщвищення еколопч-ност галузг

Сьогодшшш тренди розвитку буд!в-ництва, включаючи шфраструктурш про-екти, також тдштовхують металурпю перейти до д!яльност на смарт-засадах. Нов! технологи змшюють процес буд!вництва,

експлуатаци та тдтримки об'екпв, включаючи шформацшне моделювання буд!вл! (BIM), попередню зб!рку, бездротов! датчики, автоматизоване i робототехшчне обладнання, 3D-друк. Активно використо-вуеться технолопя вщео!гор для розробки штер'ер!в буд!вель, штелектуальш триви-м!рш модел! DIRTT штегрують шженерну, цшову та виробничу шформацш, яка поим використовуеться для виготовлення !нди-вщуальних штер'ер!в [36, с. 8]. Усе большого значення набувае можливють легко збирати та розбирати сталев! буд!вл! з метою !х повторного використання для отри-мання еколопчного ефекту, економ!я ви-кид!в дюксиду вуглецю (CO2) ввд повторного використання буд!вель оцшюеться на р!вш 1-1,5 кг С02/кг стал! [32, с. 83]. Не-абиякий штерес становить використання у буд!вництв! робоив [37] та розбудова еко-ном!чних, енергоефективних й еколопчних «розумних» будинюв i «розумних» м!ст [38; 39], виробництво яких додатково по-требуватиме металу з полшшеними характеристиками для обладнання вама необ-хщними датчиками й енергогенеруючими установками.

Особливого значення останшм часом набуло повсюдне використання як у буд!в-ництв!, так i у транспортному машинобу-дуванш провщних високомщних сталей (Advanced High-Strength Steels - AHSS), як! дозволяють ютотно знизити вагу буд!вель i транспортних засоб!в, зменшуючи при цьому викиди вуглекислого газу протягом усього життевого циклу продукпв. AHSS використовують так! велик! автовиробни-ки, як Chevrolet, Kia, Volkswagen та ш., а бшьшшть металургшних компанш, зокрема ArcelorMittal, швестують значш суми у розробку високомщних сталей нових поко-лшь [40].

Необхгдтсть упровадження смарт-виробництв у металургшнш промисловост пов'язана з ll майбутшм поступальним роз-витком, що пояснюеться небезпекою зали-шитися осторонь провщних економ!чних процеЫв через неможлившть збуту проду-кци внаслщок невщповщност вимогам контрагент.

Головною метою розвитку смарт-металургп е пщвищення адаптивностi га-лузi, яка полягае у:

всеосяжному пристосуваннi до зов-нiшнiх умов, якi з кожним днем змшюють-ся все швидше;

бiльш оперативному реагуванш внут-рiшнього середовища на змiну зовнiшнiх умов;

пiдвищеннi гнучкостi управлшня пi-дприемством чи галуззю як з боку менеджменту компанiй, так i з боку держави;

посиленнi та поглибленш ^ентоорь ентованостi, що означае першочергове вра-хування запитiв кшент1в (у тому числi тих, що тшьки будуть сформованi у майбут-ньому), виходячи з яких вщбуваеться роз-виток виробництва, навiть якщо сьогодш необхiднi виробничi умови здаються недо-сяжними.

Особливост використання «розум-них» технолоай у виробничш, оргатза-цiйно-економiчнiй та сощальнш сферах дiяльностi металурайних тдприемств

У процес розвитку металургшно! смарт-промисловост ядром виступають нов^ш дщжитал-технологи, за допомогою яких вiдбуваеться «цифровiзацiя та штег-рацiя вертикального i горизонтального ла-нцюжкiв створення додано! вартоси, циф-ровiзацiя пропонованих товарiв та послуг, з'являються новi бiзнес-моделi та платфо-рми взаемодi! з Рентами» [41, с. 2]. До них належать IoT-платформи, аналiз великих даних, хмарнi технологi!, вiзуалiзацiя, iнтелектуальнi датчики, мобiльнi пристро!, «розумш» машини та механiзми, адитивнi технологи (ЗD-друк) та iн., якi забезпечу-ють просунутi iнтерфейси для взаемоди людини i машини, багаторiвневу взаемодш з клiентами та збiр ^ентсько! iнформацi!, перевiрку достовiрностi та виявлення фак-тiв шахрайства тощо [10; 41].

Широке впровадження цих техноло-гш стало можливим завдяки зниженню !х вартостi. Так, «...вартшть дрону у 2007 р. становила майже 100 тис. дол., до 2013 р. впавши до 700 дол. Навт вартють про-мислових роботсв зменшилася з бiльш шж

500 тис. дол. у 2007 р. до 20 тис. дол. у 2014 р. Бiльше того, коли щ цифровi тех-нологi! використовуються разом, вони ге-нерують «комбшаторш ефекти», якi пiд-вищують !х можливостi у геометричнiй прогресi!, i набагато бiльше, нiж якщо б кожний був використаний окремо. Даш комбшаторш ефекти е додатковою причиною для прийняття оргашзащями цифро-вих технологш» [10, с. 8].

Перелiченi технологi! не е ушкаль-ними тiльки для металургi! через «роз-мивання» меж мiж рiзними видами дiяль-ностi та уама сферами суспiльного життя, широко використовуючись в шших галу-зях, проте мають сво! особливостi, дiю яких доцшьно дослiдити окремо у виробничш, органiзацiйно-економiчнiй та соцiа-льнш сферах дiяльностi металургiйних пiдприемств (хоч такий розподш i е досить умовним) унаслщок iснування розбiжнос-тей у процеа опанування ними нов^шх технологiй.

Розробка й упровадження смарт-рь шень у виробничт сфер1 розвиваються набагато повшьшше, нiж в шших сферах дiя-льностi, через необхщшсть дуже великих капiталовкладень i значного промiжку часу для вдосконалення, а тим бiльше здiйснен-ня принципово нових iнновацiйних вiд-критпв щодо металургiйного процесу, який технолопчно е досить стабiльним. Оскiльки саме цю сферу дiяльностi для металурги можна вважати принциповою та основоположною, доцшьно розглянути !! бiльш докладно.

Основними прикладами смарт-рi-шень у металовиробнищш на сьогоднiшнiй день виступають:

iнтернет речей (1оТ) - дозволяе управляти виробничим процесом у режимi реального часу та зв'язувати воедино ва його частини на великш територi!, дистан-цiйно керувати роботою будь-якого пристрою та обладнання, пiдключених до едино! системи. Особливого значення для ме-талургшно! галузi 1оТ мае при видобуванш первинних ресурсiв, наприклад, у гiрничо-руднiй промисловостi, основш потужностi яко! розташованi, як правило, на досить

- Економжа промисловостi ^^ Есопоту о/ 1^т1гу

великш ввдсташ вiд власне металургiйного пщприемства. Перешкодою може виступа-ти вщсутшсть стабiльного iнтернет-зв'язку у багатьох куточках планети, проте останнi розробки в галузi супутникового зв'язку найближчим часом можуть дозволити за-безпечити штернет-покриття на 80% тери-тори Землi [42];

смарт-пристро! (датчики, сенсори, ль чильники) - контролюють та оптимiзують роботу обладнання, дозволяючи точно й оперативно визначити, скiльки сировини споживаеться в тiй чи iншiй печ^ якi бува-ють вiдхилення вщ нормативiв витрат, якi причини 1х викликають, який рiвень спо-живання тощо. Датчики збирають величез-ний масив шформаци, яка потiм штерпре-туеться штучним iнтелектом, оптимiзуючи виробничу лшю та створюючи синерге-тичний ефект. Наприклад, виробники сталi встановлюють iнтелектуальнi лiчильники та iншi датчики, щоб скоротити викиди CO2 i зменшити витрачену енергiю. Зазви-чай заводи генерують багато власно! елект-роенерги, використовуючи газ зi сво!х печей i процесiв прокатки. Тим не менш бь льшшть також використовуе велику кшь-юсть енерги з мережi, яку вони завжди намагаються зменшити. Рiзнi марки сталi потребують рiзноl кiлькостi енерги, i датчики тепер здатш точно вимiрювати, якi марки сталi е найбiльш енергоемними. Виробники можуть поим аналiзувати цiни на енерпю, щоб позицiонувати певнi марки сталi на виробничiй лши, щоб вони вироб-лялися, коли потужшсть найдешевша [14];

iнтелектуальне моделювання та вiзу-алiзацiя процесiв, що вщбуваються всере-динi устаткування на основi даних, отри-маних за допомогою сучасних датчикiв, застосування концепци цифрових двшни-кiв.1 Особливого значення вони набувають при аналiзi процесiв у «закритих» агрегатах - доменних i сталеплавильних печах.

1 Цифров1 двшники (Digital twin) - в1рту-альна котя кожного ф1зичного об'екта, пристрою, машини, виробничого або промислового процесу, яку можна побачити на будь-якому комп'ютер1, що дозволяе глибше розумгги деяк1 процеси без втручання у сам продукт.

Наприклад, доменш печi мають постiйно завантажуватися шарами коксу та агломерату, що чергуються, цi шари забезпечують рiвномiрно ефективний потiк газу. До не-давнього часу топографiчнi й температурш порушення було важко щентифжувати. Австрiйський завод Voestalpine, використовуючи ЗD-радiолокацiю, змiг розробити всеосяжну модель процесу зарядки, яка включае вимiрювання температури домен-но! печi в режимi реального часу, що привело до бшьш високих виходiв чавуну i зменшення викидiв [14];

роботизащя - роботи можуть вико-ристовуватися при дефiцитi робочо! сили i на небезпечних дiлянках виробництва. У металурги рiвень роботизаци поступаеться iншим галузям, наприклад автомобiльнiй, проте роботи знаходять застосування при вiдборi проб рщко! сталi, контролi И рiвня i вимiрi температури у плавильних агрегатах, при скачуванш шлаку, нанесеннi та зняттi вогнетривких покритпв. Технологи безпiлотних лiтальних апараив використо-вуються для перевiрки важкодоступних районiв заводу, а також геодези та плану-вання гiрничих роб^ [43]. У перспективi вся напольна, кранова техшка буде безт-лотною i пiд управлiнням штучного ште-лекту. Технiчно це вирiшуване завдання, i дослiдники зараз прагнуть до навчання машин [44];

технологи, засноваш на порошковiй металурги (в основному ЗD-друк, у перс-пективi технологи 4D2 та М1М3), - нале-

2 4D-друк - адитивна технолойя, де до трьох вим1р1в для створення реальних об'екпв (довжи-ни, широти 1 висоти) додаеться четвертий параметр - фактор часу. Матер1али набувають здатно-сп адаптуватися до змш навколишнього середо-вища, але при цьому мають «пам'ять форми», що дозволяе !м повертатися у початковий стан.

3 Metal Injection Molding (MIM) - це техно-лопя виготовлення деталей методом пресування спещально1 сум1ш1, що складаеться з металевого порошку 1 наповнювача, у прес-форму, 1з вико-ристанням термопластавтомату. Детал1, виготов-леш цим методом, застосовуються в автомобше-будуванш, медициш, виробницта збро1, комп'ю-тер1в тощо, зам1нюючи пластмасов1 вироби в масовому виробнищга, де необхвдна точнють, легкость 1 мщшсть.

жать до адитивних технологш (Additive Manufacturing - АМ), головною вщмшшс-тю яких е додавання необхiдного, а не при-бирання зайвого. Вони виступають одними з найбiльш прогресивних технологiй ви-робництва готових металевих виробiв (для виробництва порошкiв у будь-якому разi спочатку необхiдно виплавити метал), що дозволяють задовольняти шдивщуальш потреби клiентiв, роздруковуючи ушкаль-ну продукцiю безпосередньо на мiсцi, де вона використовуватиметься, та вiдрiзня-ючись бiльш коротким ланцюжком ство-рення вартостi. Металургiйнi АМ iнодi позначають особливою абревiатурою DMF - Direct Metal Fabrication - пряме «вирощування» з металевих порошюв. Цю групу технологiй розглядають як одну iз стратегiчних для освоення, перш за все в аерокосмiчнiй i обороннш галузях. Очшу-еться, що найбшьший ефект може бути одержано в космiчнiй шдустрп (сопла, де-талi та вузли рiдинних ракетних двигушв); лiтакобудуваннi (складнопрофiльнi деталi газотурбiнних двигушв, компресорiв); ене-ргетичному машинобудуваннi (фасонш вироби з високолегованих сталей); меди-цинi, особливо в хiрургil та стоматологи (створення протезiв та iмплантатiв); при виготовленнi iнструментiв для обробки пластикових виробiв i деталей, одержува-них iнжекцiйним формуванням; в автомо-бiльнiй i транспортнiй промисловостi (де-талi двигунiв внутрiшнього згоряння, конс-трукцiйнi деталi); виробництвi товарiв народного споживання [22, с. 38-39]. Однак ця технолопя на сьогодш е дорожчою за традицiйне металовиробництво через висо-ку вартiсть порошюв i самих ЗD-принтерiв та мае обмеження щодо використовуваних матерiалiв унаслщок жорстких вимог до поверхнi та структури часток застосовува-них порошюв, коливань якост готових виробiв, обмежень на розмiри друкованих деталей. Проте вже у 2030-2035 рр. обсяг ринку тривимiрного друку у металургп може сягнути 10 млрд дол. у результат швидкого розвитку технологш та бшьш глибокого включення галузi в освоення й

упровадження «розумних» технологiй [44; 45];

розробка нових продукив i матерiа-лiв, коли ^енту пропонуеться навiть не товар, а комплексне ршення - комбшащя нових матерiалiв (сплавiв) з ушкальними властивостями, технiчнi iнженернi рiшення iз застосування нових сплавiв у конкретних виробах [44, с. 20]. Пришвидшеними темпами вщбуваеться розвиток й упровадження металургшних нанотехнологш, яю особливого значення набувають у медициш, електронiцi, хiмiчнiй промисловостi [46].

Найбшьш швидкими темпами впро-вадження «розумних» технологш вщбуваеться в оргашзацшно-економ1чнш сфер1 дiяльностi метпщприемств, осюльки воно пов'язане з нижчими катталовкладеннями та займае значно менше часу (часто не б> льше двох роюв [41, с. 10]).

Основними напрямами смартизацi! галузi в цш сферi на сьогоднiшнiй день виступають:

1) цифровiзацiя продукцi!, послуг та вае! бiзнес-моделi - е ключовою складо-вою даного процесу, яка являе собою наси-чення фiзичного свiту електронно-циф-ровими пристроями, засобами, системами i налагодження електронно-комунiкацiйного обмiну мiж ними, що фактично уможлив-люе iнтегральну взаемодш вiртуального та фiзичного, тобто створюе кiберфiзичний простiр [47]. Цифровiзацiя у металургп вщбуваеться з використанням датчиюв ^брацшних, оптичних, звукових), сенсо-рiв, великих даних, хмарних технологiй, вiзуалiзацil та iн., поеднаних за допомогою штернету речей, завдяки чому до шформа-цi! мають централiзований доступ уа пiд-роздiли пiдприемства або пщприемств, що входять до велико! корпораци. При цьому будь-яка програмна або апаратна система, розроблена всередиш компанi!' або придба-на у постачальника, мае бути стандартною i мати можливють пiдключатися до iншого обладнання незалежно вiд частоти онов-лень [48].

Завдяки дiджиталiзацil' вiдбулося значне збiльшення обсягу прямих онлайн-

- Економжа npoMurnoeocmi ^^ Economy of Industry

npogasiB MeTanonpogy^ii, Togi aK paHime 36yT 3gificHroBaBca 3ge6inbmoro nepe3 TpeH-gepiB a6o KOHKpeTHOMy cnosrnaneBi nume BenuKHMH napTiaMH. ynpaBniHHa paxyHKa-mh, 3anacaMH Ta 3aKyniBnero cupoBHHH i 3an-nacTHH TaKos Big6yBaeTbca b pesuMi peanb-Horo nacy, ^o go3Bonae o6paTH HafiKpa^HH BapiaHT 3a ^Horo Ta cnoco6oM TpaHcnopTy-BaHHa i 3MeHmmu thm caMHM nno^y cKnag-CbKux npuMi^eHb, ckopothth nac gocTaBKH, gu^epeH^roBara nocTananbHHKiB to^o.

MeTanyprifim KoMnaHii' mupoKo Bnpo-BagsyroTb ERP-cucTeMH (Enterprise Resource Planning - ynpaBniHHa pecypcaMH nig-npueMCTBa). Ha npaKTH^ npuKnagoM ix gia-nbHocTi e peecтpaцia 3aaBKH b peecTpi 3aMoB-neHb, aKa nepexoguTb Ha CTagiro TexmnHoi eKcnepTH3H i noTiM BugaeTbca y bhpo6hh^-bo 3 KoHKpeTHHMH TepMiHaMH. ^ani nonuHa-MTbca CTagii Bupo6HHnoro nnaHyBaHHa, ge-Tani3a^i 3aBaHTaseHHa, po3noginy pecypciB Ta iH. yce цe a6conrorao npo3opo i B3aeMo-noB'a3aHo, to6to HgeTbca npo HacKpi3He nnaHyBaHHa, BHKoHaHHa Ta KoHTponb y egu-HoMy iH^opMa^HHoMy noni [49].

3a gaHHMH McKinsey global institute, yce 6inbmy цiннicтb nopiBHaHo 3 ^3hhhhm npogyKToM Ha6yBaTHMe e^eKTHBHicTb 36opy Ta BHKopucTaHHa gaHux, Togi aK noзнцia KoMnaHii' Ha KpuBiH BHTpaT Bse He 6yge bh-pimanbHHM hhhhhkom ii KoHKypeHTocnpo-moshoctL Bhpo6hhkh MeTaniB, ^o BHKopuc-ToByroTb yBecb noтeнцian цн$poвoi TpaHC-^opMa^i, 3MosyTb nigBH^HTu peHTa6enb-HicTb 3a EBITDA Ha 6-8 B.n. [11, c. 2];

2) BHKopucTaHHa npeguKTHBHoi aHani-thkh, cnpaMoBaHoi Ha 3ano6iraHHa HeraTHB-hhm cнтyaцiaм (HanpuKnag, nonaMKH a6o npocToi ycTaTKyBaHHa), aKa cTae peanbHicTro 3aBgaKH 3acTocyBaHHro цн$poвнx gBiHHHKiB, BenuKux gaHux, xMapHux TexHonoriH to^o. Ha gyMKy KepiBHHKa npoeKTy Smart Factory ogHiei 3 Hafi6inbmux MeTanypriHHHx KoMna-Hifi cBiTy - niBgeHHoKopeficbKoi «POSCO», gaHi go3BonaroTb tohho BH3HanuTH, b aKiH caMe onepaцii Ta b aKoMy мicцi cTaBca ge-$eKT npogyKTy. y aKy 3MiHy, b aKHH geHb i 3a aKux yMoB. I xona Ha6opu gaHux npo cTa-nennaBunbHi npoцecн 6ynu gocTynHHMH

paHime, caMe TexHonorii neTBepToi npoMuc-noBoi peBonro^i BigKpuBaroTb HoBi Mosnu-BocTi, ^o go3BonaroTb Bupo6HHKaM no-pi3-HoMy 36upaTH 6inbme gaHux i3 6e3nini iHTe-neKTyanbHux gaTHHKiB h iHTeneKTyanbHux cucTeM, aKi o6MmroroTbca iH^opMa^ero no noKanbHifi Mepesi [14];

3) 3pocTarona KnieHToopieHToBaHicTb, aKa o3Hanae BigMoBy Big po6oTH MeTanypriH-hhx nignpueMcTB «Ha Ban», Konu npogy^ia nocTaBnanaca BenuKHMH napTiaMH a6o 6e3-nocepegHbo cnosrnanaM, a6o Ha cKnagu gucTpu6'roTopiB, Ta nepeopierna^ro Ha bh-KoHaHHa Hafigpi6mmHx 3aMoBneHb KnieHTiB i3 po3mupeHHaM npogyKToBoro nopT^ena, BKnronaroHH yHiKanbHy cneцн$iкaцiro gna KosHoro cnosuBana, 3 HaciynHHM nicnanpo-gasHHM o6cnyroByBaHHaM. bhpo6hhkh Ta KnieHTH nocTiHHo nepe6yBaroTb Ha 3B'a3Ky b pesuMi peanbHoro nacy 3aBgaKH hobhm oh-nafiH-nnaT^opMaM, ^o go3BonaroTb cnosu-BanaM BigcTesyBaTH BHKoHaHHa 3aMoBneHHa Ta iHmi cepBicu, a Bupo6HHKaM - 36upaTH iH^opMa^ro npo Bnogo6aHHa Ta BHMoru no-Kyn^B - aK HHHimHix, TaK i noTeH^HHux;

4) 3MiHH b KopnopaTHBHoMy ynpaBniH-Hi Ta opгaнiзaцiннiн cTpyKTypi KoMnaHiH i3 BHHeceHHaM Ta arperyBaHHaM geaKux ^yHK-цiн (^iHaHcu, IT-ceKTop, peMoHTHi po6oTH, ynpaBniHHa nepcoHanoM, 3aKynKaMH, 36yToM to^o) b oKpeMux nigpo3ginax, npu aKoMy Big6yBaeTbca niTKe po3nogineHHa c^ep Big-noBiganbHocTi no ynpaBnrncbKifi BepTHKani, ^o BHKnronae gy6nroBaHHa Ta HaaBHicTb «ci-pux 3oh». Heo6xigHoro yMoBoro BucTynae BH3HaHHa MaH6yTHix 3MiH Ta cepHo3He cTaB-neHHa go hhx yse 3apa3 3 6oKy aK BnacHHKiB Ta MeHegsMeHTy MeTnignpueMcTB, TaK i npegcTaBHHKiB opraHiB gepsaBHoi Bnagu;

5) npucKopeHHa ropu3oHTanbHoi Ta Be-pTHKanbHoi iнтeгpaцii naнцrosкiв cTBopeHHa BapTocTi BHacnigoK nocuneHHa npaMoi cniB-npaцi Mis yciMa KoHTpareHTaMH, MimMi3y-mhh BnnuB nocepegHHKiB.

Смapтнзaцia b cotyanbHiu c$epi gia-nbHocTi MeTanypriHHux nignpueMcTB Big6y-BaeTbca mBugme, His y BHpo6HHnifi, npoTe noBinbHime, His b opгaнiзaцiннo-eкoнoмiн-HiH, yHacnigoK npo6neMaTHHHocri 6e3anena-

цшного сприйняття нов^шх технологiй абсолютно вама працiвниками в усiх пщ-роздшах компани, якi побоюються (слiд зауважити, що небезпiдставно) або втрати-ти роботу, або суттево змшити дiяльнiсть пiд натиском «розумних» машин.

Особливостями впровадження смарт-ршень у цiй сферi на сьогодшшнш день е такi:

безперервний розвиток цифрово! ку-льтури, рiвень яко! наразi е недостатнiм для всеосяжного використання розумних технологiй;

пщвищення персонально! вщповща-льностi за прийняття рiшень унаслiдок по-силення горизонтально! штеграци по всьо-му ланцюжку створення вартостi;

посилення безпеки та полшшення умов працi, особливо на виробництв^ вна-слiдок використання спещального облад-нання та зменшення фiзичноl присутностi працiвникiв на небезпечних дшянках.1

На думку багатьох фахiвцiв великих металургiйних компанiй, смартизацiя ви-кличе не скорочення зайнятостi, а скорше, змiни на ринку пращ, що потребуе переза-вантаження системи осв^и та необхiдностi навчити людей не чинити отр постiйним змшам на пiдприемствi, а виступати з im-цiативами, потiм беручи участь у !х упро-вадженнi, адже саме працiвники е «двигу-нами прогресу». За словами керiвника проекту Smart Factory компани «POSCO», бi-льша частина великого ноу-хау прихована всерединi операторiв або iнженерiв, i керiв-ництво компанi! намагаеться вивести це

1 Наприклад, фахiвцi японсько! Nippon Steel and Sumitomo Metal Corporation (NSSMC) намагаються передбачити He6e3ne4Hi ситуацiï до того, як вони вщбудуться, щоб стати нульовим аварiйним робочим мiсцем. 1нженери мають но-сити смарт-каски, оснащенi камерами, датчиками небезпечних ^îb та акселерометрами. Техноло-гiя геофенсiнга забезпечуе закрип системи пози-цшвання всерединi заводу. Якщо робочий при-бувае у небезпечне мюце, вона може його попе-редити. Аналогiчним чином, якщо пращвники потрапляють в аномальне становище, технолопя попереджае систему [14].

знання з !х голови i кодифiкувати в щось, що можна назвати «штелектом» [14].

«У найближчому майбутньому бу-дуть затребуваними шженери-металурги зi знанням не тшьки теоретичних основ про-цесу, але i чiтким розумшням бiзнес-системи, а також шженери-програмюти -творцi того самого штучного штелекту, який керуватиме всiма процесами щеаль-ного заводу. . Можуть бути затребуванi унiверсали, тобто люди, здатш виконувати одночасно функцi!', скажiмо, слюсаря, еле-ктрика, механiка, зварника. Таких людей мало, але вони явно будуть потрiбнi. Без-умовно, зростатиме попит на мехатрошюв - iнженерiв, здатних з'еднати механiчнi вузли металургшних агрегатiв з електро-техшчними й електронними компонентами i поим змусити !х злагоджено працювати за спещально написаними комп'ютерними програмами» [44, с. 24].

Голова ради директорiв ПАТ «Северсталь» О. Мордашов зазначае, що навчання на робочому мшщ стане найбшьш дiевою формою осв^и, i виробничий майданчик перетвориться на основний осв^нш iнсти-тут. А в традицiйних навчальних закладах ефекту присутностi на виробництвi можна досягти з використанням iнструментiв вiр-туально! реальностi [50].

Основт на^дки смартизацИ ме-талургшноИ промисловостi

У результат виконаного аналiзу ви-значено основш наслiдки смартизацi!', якi важливо враховувати при встановленнi перспектив i напрямiв подальшого розвит-ку галузь

Позитивт:

пiдвищення ефективностi та конку-рентоспроможностi галузi за рахунок полшшення якоси продукцi!', скорочення витрат (особливо внаслщок зниження ене-рго- та ресурсоемноси), зростання екологi-чноси виробництва (у результатi полiп-шення якостi вхiдно!' сировини, готово! продукцп та розвитку згiдно з концепщею циркулярно! економiки), зниження травма-

Economy of Industry-

тизму (внacлiдoк шиpoкoгo викopиcтaння на нeбeзпeчниx дiлянкax мaшиннoï пpaцi);

змeншeння пoмилoк, викликaниx людcьким фaктopoм, у peзyльтaтi збшь-шeння oбcягy та пepeлiкy oпepaцiй з o6po6-ки дaниx, викoнyвaниx за дoпoмoгoю шту-чшго iнтeлeктy;

кардинальна пepeopieнтaцiя на запи-ти клieнтiв, вiдштoвxyвaння вiд пopтфeля зaмoвлeнь при нaлaштyвaннi виpoбництвa;

бшьша cинxpoнiзaцiя з iншими видами дiяльнocтi та cycпiльcтвoм чepeз тогли-блeння yчacтi вcix кoнтpaгeнтiв у npo^ci cтвopeння, cпoживaння та yтилiзaцiï мeтa-лoпpoдyкцiï (чacтo в peжимi peaльнoгo ча-

cy).

Нeгamuвнi::

зpocтaння пpoблeм при збepeжeннi й eкcплyaтaцiï вeликиx дaниx yнacлiдoк збь льшeння кiбepнeтичниx зaгpoз, мoжливиx пoмилoк poбiтникiв, вiдпoвiдaльниx за poз-poбкy пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeння та тер-винний збip тoчниx дaниx i ввeдeння ш-фopмaцiï в cиcтeмy, мoжливoгo зocepeд-жeння вaжeлiв yпpaвлiння у нeвeликiй кь лькocтi кoмпaнiй, вiдпoвiдaльниx за poз-poбкy й oбcлyгoвyвaння cмapт-тexнoлoгiй;

нeдocтaтня гнyчкicть peaгyвaння при виниктенш пoзaштaтниx i фopc-мaжopниx cитyaцiй у peзyльтaтi тoгo, щo викopиcтo-вуваш aвтoмaтизoвaнi cиcтeми yпpaвлiння, нaвiть якщo вoни здaтнi дo caмoнaвчaння, ж мoжyть aдeквaтнo та кpeaтивнo вщговь дати aбcoлютнo на вci виклики;

peвoлюцiйнi змiни в чиceльнocтi, cтpyктypi та нeoбxiднiй пpoфeciйнiй пщго-товщ poбoчoï cили, щo пpивoдять дo знач-нoгo вивiльнeння квaлiфiкoвaниx мeтaлyp-гiйниx пpaцiвникiв, якi нe мoжyть знайти cвoгo мicця на cyчacнoмy ринку пpaцi;

нeдocтaтня кiлькicть кoмплeкcниx цeнтpaлiзoвaниx пpoгpaм адаптацп та те-peквaлiфiкaцiï мeтaлypгiйниx пpaцiвникiв.

Слiд вщзначити, щo poзпoдiл наолщ-кiв poзбyдoви мeтaлypгiйниx cмapт-виpoб-ництв на гозитивш та нeгaтивнi e дocить yмoвним, ocoбливo якщo poзглядaти ïx у raporao- та дoвгocтpoкoвiй пepcпeктивi. Так, шщальна нaпpyжeнicть вiд змiн на

ринку пращ чepeз yпpoвaджeння «poзyм-ниx» тexнoлoгiй, щo oбoв'язкoвo виникте у кopoткocтpoкoвiй пepcпeктивi, у дoвгo-cтpoкoвiй пiдштoвxнe пoдaльший poзвитoк шшвацш та змeншить oпip змiнaм, тoдi як кiбepнeтичнi зaгpoзи з чашм, навпаки, ли-шe зaгocтpювaтимyтьcя.1 Кpiм тoгo, ^pe-лiчeнi нacлiдки здeбiльшoгo нe e ушкаль-ними для мeтaлypгiйнoï пpoмиcлoвocтi, вoни пpитaмaннi бiльшocтi гaлyзeй, e^TO-мiцi та cycпiльcтвy зaгaлoм, oднaк вiд цьo-го нe cтaють мeнш значущими i пoтpeбy-ють уваги.

Вж^вки

1. Рoзвитoк нoвiтнix тexнoлoгiй, щo toct^to пpишвидшyeтьcя, та пocилeнa ува-га дo пpoмиcлoвocтi як бaзиcy cтaлoгo e^-нoмiчнoгo зpocтaння виcтyпaють oдними з

1 Пpoблeмy зaxиcтy дант ввд кiбepзлoдiïв

нaoчнo iлюcтpye приклад, який, xoh i нe iwae пря-

мoгo cтocyнкy дo мeтaлypгiйнoï галуз1, aлe cвiд-чить ^o надзвичайш зaxoди, дo якиx змyшeнi

вдaвaтиcя дepжaтeлi цифpoвиx cтaткiв для ïx збepeжeння ввд xaкepiв. Йдeтьcя пpo бyнкep у Швeйцapiï чаав Хoлoднoï в1йни, дe нараз1 poзтa-шoвaнe бiткoiн-cxoвищe, aджe нав1ть криптова-люта пoтpeбye якoгocь мaтepiaльнoгo кoнтeйнepa.

У ньoмy збepiгaютьcя приватн1 криптограф1чш ключ1, mo зaбeзпeчyють дocтyп дo бaлaнcy мoнeт у мepeжi бигашв. Якщo xтocь зaвoлoдie ocoбиc-тим ключeм, тo бyдe нeмoжливo пoвepнyти гpoшi назад aбo вимагати в^т^^вания. Бyнкep вр1-зaвcя глибoкo в надра гpaнiтнoï гopи (на 320 м шд зeмлю), ocнaщeний тpимeтpoвими вopoтaми, пpиcтpoeм з кyлeнeпpoбивнoгo c^ra, нaбopoм cтaлeвиx двepeй, як1, за cлoвaми cпiвpoбiтникiв, витримають нав1ть ядepний вибyx, нaйcyчacнi-шими cиcтeмaми cигнaлiзaцiï та нeoднopaзoвoгo cкaнyвaння для дентифжаци ocoбиcтocтi. Влacнe кpиптoгpaфiчнi ключ1 збepiгaютьcя у «xoлoднiй к1мнат1», яка oтoчeнa cтaлeвими плитами, щo yтвopюють клику Фapaдeя, - бap'ep, який зaxи-щae вмicт в^д мoжливoгo eлeктpoмaгнiтнoгo впливу. Вoнa мicтить апаратн1 затоби, щo викo-pиcтoвyютьcя для п^пку бiткoiнiв, як1 нiкoли нe шдключeнi дo Iнтepнeтy. Oпepaтop звepтaeтьcя дo цьoгo ycтaткyвaння за дoпoмoгoю «cпeцiaльнoï кaбeльнoï cиcтeми», нaдcилaючи зamифpoвaнi дат на oблaднaння для пiдпиcaння. Hapernri, пepт н1ж yгoдa мoжe бути cxвaлeнa, мають бути викoнaнi rne дв1 випиcки у двox шшт cxoвищax, poзтamoвaниx на piзниx кoнтинeнтax [51].

ключових глобальних трендiв останнiх ро-юв. Свiй внесок у розбудову «економши майбутнього» робить i металургiйна про-мисловiсть, яка в контекстi 1ндустри 4.0 змушена поступово переорiентуватися на дiяльнiсть на смарт-засадах.

Дослiдження зарубiжного досвiду становлення металургiйних смарт-вироб-ництв засвщчить, що його iсторичними передумовами виступае те, що галузь ус-тшно розвивалася протягом усiх промис-лових революцш, а метал до сьогодш е та залишатиметься одним з основних конс-трукцiйних матерiалiв. Актуальшсть вико-ристання «розумних» технологiй у мета-лургi! пов'язана як з можливютю пщви-щення ефективностi !! дiяльностi, так i з необхщшстю вiдповiдати сучасним вимо-гам металоспоживаючих i пов'язаних галу-зей унаслщок поступового «стирання» меж мiж видами дiяльностi. Необхiднiсть смар-тизацi! металургшно! промисловостi вбача-еться у !! майбутньому виживаннi, адже iснуе небезпека залишитися осторонь низки економiчних процесiв через неможли-вiсть виробництва та збуту продукцi! внаслщок невiдповiдностi вимогам контраген-тiв.

У цшому використання «розумних» технологiй - як вже юнуючих, так i тих, що тiльки будуть винайдеш, спрямований на подальшу цифровiзацiю продукци, послуг й усiе! бiзнес-моделi як ядра та базису роз-будови металургшних пiдприемств майбутнього, ютотне посилення клiентоорiенто-ваностi за рахунок роботи в режимi реального часу, первинно! орiентацi! на портфель замовлень при налагодженш виробництва та поступового стирання меж мiж видами дiяльностi, а також на змiну вимог до робочо! сили з акцентом на поеднанш «робочих» навичок iз можливiстю оперу-вати провiдними технологiями на основi безперервного навчання.

2. Головна мета становлення мета-лургiйних смарт-виробництв - пiдвищення адаптивност галузi до динамiчного зов-шшнього середовища - досягаеться шляхом упровадження «розумних» рiшень i

технологш у рiзних сферах дiяльностi металургшних тдприемств, якi, хоч i мають багато спiльного, але вiдрiзняються спря-мованiстю та цiлями використання тих чи шших технологiй, строками i зусиллями щодо 1'х опанування, обсягом катталовкла-день.

У виробничт сфер1 дгяльностг металургшних тдприемств за рахунок упровадження таких смарт-технологш, як штернет речей, смарт-пристро1', роботи, штелекту-альне моделювання, велик данi, адитивнi технологи, забезпечуеться оптимiзацiя роботи обладнання в режимi реального часу з метою скорочення операцшних витрат, зниження ресурсоeмностi та пщвищення екологiчностi виробництва, вiдбуваeться розробка нових продуктiв i матерiалiв, яю б вiдповiдали iндивiдуальним потребам кшентав навiть за умови невеликого обсягу замовлення. Ця сфера найменш швидко переорiентовуеться на «розумнi» рейки внаслщок необхiдностi значних каттало-вкладень та часу для здшснення значущих ввдкритпв. Уповiльнюе процес також важ-юсть упровадження смарт-технологiй на вже працюючих пiдприемствах. На думку фахiвцiв украшськох' компанiï' «IT-Enterprise», переведення вже працюючих пщприемств на новi принципи планування, виробництва, поставок i шсляпродажного обслуговування продукци здiйснювати-меться поступово i з максимальним вико-ристанням уже наявних виробничих акти-вiв. Послiдовнiсть переходу iстотною м> рою залежить вiд специфiки роботи пщ-приемства i доступностi нових технологш» [52].

В оргашзацшно-економ1чшй сфер1 дгяльностг металургшних тдприемств, яка розвиваеться найбшьш с^мко внаслщок досить тшно1' взаемоди з бiльш технолопч-но прогресивними видами дiяльностi та значно меншого промiжку часу, необхщно-го для впровадження й окупност смарт-технологш, активно впроваджуеться циф-ровiзацiя продукци та послуг. Завдяки ви-користанню предиктивно1' аналiтики, зм> нам у корпоративному управлшш та орга-

- Економта промисловост1 ^^ Economy of Industry

шзащйнш CTpyKTypi компанiй i прискорен-ню горизонтально! та вертикально! штег-рацп ланцюжкiв створення вартостi вона забезпечуе iстотне пiдвищення ^ентоор> eнтованостi, сприяе розвитку електронно! торгiвлi, полiпшенню тсляпродажного обслуговування та зниженню собiвартостi продукцп.

У сощальтй сфер1 Ыялъностг мета-лyргiйних пiдприeмств упровадження «ро-зумних» технологiй (iнтернет речей, smart devices, роботи, штучний iнтелект) спрямоване головним чином на безперерв-ний розвиток цифрово! культури, тдви-щення персонально! вщповщальност пра-цiвникiв та полшшення умов i безпеки працi. Смартизащя цie! сфери вiдбyваeться повiльнiше, шж органiзацiйно-економiчно!, внаслiдок суб'ективного сприйняття змш та !х необхiдностi для тдприемства кож-ним окремим спiвробiтником, який побою-еться втратити робоче мюце через замiнy на «машину» чи неспроможшсть опанува-ти смарт-технологi!.

3. Становлення металyргiйних смарт-виробництв мае як позитивш, так i негатив-нi наслiдки для металyргiйних пщприемств та сyспiльства загалом, якi здебшьшого не е yнiкальними для галуз^ однак мають бути враховаш при впровадженнi «розумних» технологiй i !х подальшому вдосконаленнi.

Безсyмнiвним позитивним результатом смартизацп металyргiйно! промисло-востi виступае пiдвищення !! ресурсоефек-тивностi й екологiчностi, ключовим нега-тивним наслiдком - суттеве зростання кь бернетичних загроз i загроза вившьнення працiвникiв у короткостроковiй перспектива Бiльш неоднозначною е змша ролi лю-дини у виробничому процесi, що може привести як до зменшення помилок, ви-кликаних людським фактором, так i стати причиною недостатньо! гнyчкостi реагу-вання при виникненш позаштатних ситуа-цiй, оскiльки навт найсyчаснiшi техноло-гi! е стандартизованими i не в змозi творчо вщповюти абсолютно на всi виклики зов-нiшнього середовища. 1з цього випливае

головне протирiччя розвитку смарт-металyргi! - невiдповiднiсть мiж стрiмким розвитком новiтнiх технологiй i доцшьшс-тю !х використання для досягнення суст-льного блага й адекватним сприйняттям працiвниками металyргiйних пiдприемств i соцiyмом загалом.

Подальшi дослiдження з розглянуто! проблематики важливо зосередити на ви-явленнi передумов, проблем i напрямiв розвитку смарт-металyргi! в Укра!ш в кон-текстi системно! кризи дiяльностi галyзi.

Л1тература

1. Schwab K. The Fourth Industrial Revolution. What It Means and How to Respond. Foreign Affairs. December 12, 2015. URL: https://www.foreignaffairs.com/articles/ 2015-12-12/fourth-industrial-revolution (Дата звернення: 20.04.2019).

2. Шваб К. Четвертая промышленная революция. Пер. с англ. АНО ДПО «Корпоративный университет Сбербанка». Москва: Эксмо, 2016. 138 с.

3. Евстафьев Д. Четвертая промышленная революция: пропагандистский миф или «знак беды»? Инвест-Форсайт. Октябрь 12, 2017. URL: https://www.if24.ru/4-promyshlennaya-revolyutsiya-mif/ (Дата звернення: 20.04.2019).

4. Maximizing the Return on Digital Investments. Digital Transformation Initiative. System Initiative on Shaping the Future of Digital Economy and Society. World Economic Forum. In collaboration with Accenture. May 2018. 27 р.

5. Helmrich K. Future technologies that will drive Industry 4.0. World Economic Forum. 18 Jan. 2019. URL: https://www.weforum. org/agenda/2019/01/future-technologies-will-drive-industry-4-0/ (Дата звернення: 22.04.2019).

6. Breunig M., Kelly R., Mathis R., Wee D. Getting the most out of Industry 4.0. McKinsey Global Institute. April 2016. 3 р. URL: https://www.mckinsey.com/~/media/Mc Kinsey/Business%20Functions/McKinsey%20 Digital/0ur%20Insights/Getting%20the%20

most%20out%20of%20Industry%204%200/ Getting%20the%20most%20out%20of%20 Industry%2040.ashx (Дата звернення: 22.04.2019).

7. Woetzel J., Sellschop R., Chui M., Ramaswamy S., Nyquist S., Robinson H., Roelofsen O., Rogers M., Ross R. Beyond the supercycle: how technology is reshaping resources. McKinsey global institute. In collaboration with mckinsey's global energy & materials practice. February 2017. 116 р.

8. The Fourth Industrial Revolution is here - are you ready? Deloitte. 2018. 24 р. URL: https://www.forbes.com/forbes-insights/ wp-content/uploads/2018/01/Deloitte-Fourth IndustrialRev_REPORT_FINAL-WEB.pdf (Дата звернення: 23.04.2019).

9. Berg A., Buffie E.F., Zanna L.-F. Should We Fear the Robot Revolution? (The Correct Answer is Yes). International Monetary Fund. IMF Working Paper No. 18/116. May 2018. 60 р.

10. Mining and Metals Industry. Digital Transformation Initiative. White Paper. World Economic Forum. In collaboration with Accenture. January 2017. 36 р.

11. Mori L., Saleh T., Sellschop R., Van Hoey M. Unlocking the digital opportunity in metals. McKinsey global institute. Metals&Mining Practice. January 2018. 16 р.

12. McCarthy A., Borkey P. Mapping support for primary and secondary metals production. OECD. OECD Environment Working Papers No. 135. OECD Publishing, Paris. 9 October 2018. 108 р. doi: https://doi.org/10.1787/4eaa61d4-en.

13. de Pee A., Pinner D., Roelofsen O., Somers K., Speelman E., Witteveen M. Decarbonization of industrial sectors: the next frontier. McKinsey global institute. June, 2018. 66 р.

14. Ferneyhough G. Steel rises to the challenges of Industry 4.0. World Steel Association. February, 2018. URL: https://stories.worldsteel.org/innovation/steel-rises-challenges-industry-4-0/ (Дата звернен-ня: 27.03.2019).

15. Razavi L. Tackling water loss in Tokyo. World Steel Association. March 2017. URL: http://stories.worldsteel.org/infrastructure/ tackling-water-loss-tokyo/ (Дата звернення: 27.03.2019).

16. Groeneweg S. Tracking steel using blockchain. OECD Steel Committee. 86th Session of the Steel Committee, Paris, 25-26 March 2019. 6 р. URL: http://www.oecd.org/ sti/ind/86th%20Steel%20Committee%20mee ting%20%20Presentation%20by%20Canada, %20Tracking%20Steel%20using%20Block Chain.pdf (Дата звернення: 15.04.2019).

17. Naujok N., Stamm H. Industry 4.0 in Steel: Status, Strategy, Roadmap and Capabilities. Keynote Presentation Future Steel Forum, Warsaw. 14th June 2017. URL: https://futuresteelforum.com/content-images/ speakers/Dr-Nils-Naujok-Holger-Stamm-Industry-4.0-in-steel.pdf (Дата звернення: 13.04.2019).

18. Chaubal P. Perspectives on Digital Manufacturing. Future Steel Forum, Warsaw, Poland. June 14-15, 2017. 27 p. URL: https://futuresteelforum.com/content-images/ speakers/Pinakin-Chaubal-Perspectives-on-Digital-Manufacturing.pdf (Дата звернення: 13.04.2019).

19. Je-Ho C. The Fourth Industrial Revolution: The Winds of Change Are Blowing in the Steel Industry. Asian Steel Watch. 2016. Vol. 02. рр. 6-15.

20. Chang-do K. China is Shifting to the "Smart Factory of the World". Asian Steel Watch. 2016. Vol. 02. рр. 24-31.

21. Романова О.А., Сиротин Д.В. Предпосылки и возможности перепозиционирования металлургии Урала в условиях индустрии 4.0. Известия УГГУ уральского государственного горного университета. 2017. Вып. 4(48). С. 100-107. doi http://doi.org/10.21440/2307-2091-2017-4-100-107.

22. Ильющенко А.Ф., Савич В.В. История и современное состояние аддитивных технологий в Беларуси, порошки металлов и сплавов для них. Косм1чна нау-

- Економжа промuсловостi ^^ Economy of Industry

ка i технологгя. 2017. Т. 23. № 4. С. 33-45. doi:https://doi.org/10.15407/knit2017.04. 033.

23. Казахстан: Почему горнометаллургический комплекс (ГМК) лучше остальных секторов промышленности готов к Индустрии 4.0? Металл Украины и мира. 18.10.2017. URL: https://ukrmet.dp.ua/ 2017/10/18/kazaxstan-pochemu-gorno-metal lurgicheskij-kompleks-gmk-luchshe-ostalnyx-sektorov-promyshlennosti-gotov-k-industrii-4-0.html (Дата звернення: 21.03.2019).

24. Product Definitions for Smart Manufacturing. National Institute of Standards and Technology. December 03, 2018. URL: https://www.nist.gov/programs-projects/ product-definitions-smart-manufacturing (Дата звернення: 11.04.2019).

25. Peters H. How could Industry 4.0 transform the Steel Industry? Future Steel Forum. Warsaw, 14.-15.6.2017. URL: https://futuresteelforum.com/content-images/ speakers/Prof. -Dr-Harald-Peters-Industry-4.0-transform-the-steel-industry.pdf (Дата звернення: 13.04.2019).

26. Jamrisko, M., Miller, L.J., Lu, W. These Are the World's Most Innovative Countries. Bloomberg. 22 Jan. 2019. URL: https://www.bloomberg.com/news/articles/20 19-01 -22/germany-nearly-catches-korea-as-innovation-champ-u-s-rebounds (Дата звер-нення: 18.03.2019).

27. Readiness for the Future of Production Report 2018. World Economic Forum. In collaboration with A.T. Kearney. Insight Report. 2018. 254 р. URL: http://www3. weforum. org/ docs/FOP_Readiness _Report_2018.pdf (Дата звернення: 30.03.2019).

28. Июфорова В.А. Металургшна промисловшть св^: сучасш виклики та тенденцн розвитку (анал^ичний огляд). Економта промuсловостi. 2018. № 1 (81). С. 86-114. doi: http://doi.org/10.15407/econin dustry2018.01.086.

29. Июфорова В.А. Металургшна промисловшть св^: змши у регiональнiй структурi та !х наслiдки для Укра!ни (ана-лiтичний огляд). Економта промuсловостi.

2018. № 2 (82). С. 76-101. doi: http://doi.org/ 10.15407/econindustry2018.02.076.

30. Steel - the Permanent Material in the Circular Economy. World Steel Association. 2016. 24 р. URL: https://www.worM steel.org/ en/dam/j cr: 7e0dc90a-3efe-41bc-9fb4-85f9e873dfc7/Steel+The+Permanent+ Material+in+the+Circular+Economy.pdf (Дата звернення: 18.03.2019).

31. Шварцкопф Т. Индустрия 4.0 -стратегия поддержки инновационной промышленности в федеральной земле Северный Рейн-Вестфалия. Возможности для международных компаний. II Форум бизнеса Северо-Запада. 15 октября 2015. URL: https://docplayer.ru/41481378-Industriya-strategiya-podderzhki-innovacionnoy-promy shlennosti-v-federalnoy-zemle-severnyy-reyn-vestfaliya-vozmozhnosti-dlya-mezhdunarod nyh-kompaniy.html (Дата звернення: 18.03.2019).

32. Steel Facts. A collection of amazing facts about steel. World Steel Association. 2018. 67 p.

33. Motyka M., Slaughter A., Amon C. Global renewable energy trends. Solar and wind move from mainstream preferred. Deloitte. 2018. 30 р.

34. New Energy Outlook 2018. Bloomberg. 2018. URL: https://bnef.turtl.co/ story/neo2018?teaser=true (Дата звернення: 18.03.2019).

35. Ampyx Power and NLR Jion Forces to Develop Alternative Wind Energy Solutions. Global Energy World. Oct. 24, 2018. URL: http://www.globalenergyworld.com/ news/sustainable-energy/2018/10/24/ampyx-power-nlr-jion-forces-develop-alternative-wind-energy-solutions (Дата звернення: 18.03.2019).

36. Future Scenarios and Implications for the Industry. Shaping the Future of Construction. World Economic Forum. Prepared in collaboration with The Boston Consulting Group. March 2018. 32 р.

37. Строительством небоскребов в Японии займутся роботы-собаки. Аспекты. 19.10.2018. URL: http://aspekty.net/2018/

stroitelstvom-neboskrebov-v-yaponii-zaymutsya-robotyi-sobaki (Дата звернення: 19.03.2019).

38. Солдатов С. Smart City - город будущего. СТА. 2015. № 2. С. 24-35.

39. Панасюк Т. Смарт-города, которые доказали, что будущее уже наступило. Интернет-портал PaySpace Magazine. 12.08.2018. URL: https://psm7.com/technolo gy/5-gorodov-dokazali-budushhee-nastupilo. html (Дата звернення: 19.03.2019).

40. Rawlinson R. Steel lightens automotive load. World Steel Association. April 2017. URL: http://stories.worldsteel.org/ automotive/advanced-high-strength-steel-lightens-automotive-load/ (Дата звернення: 19.03.2019).

41. «Промышленность 4.0»: создание цифрового предприятия. Основные результаты исследования по металлургической отрасли. PwC. 2016. 12 р. URL: https://www.pwc.kz/en/publications/new-2016/metal-key-finding-rus.pdf (Дата звернення: 26.03.2019).

42. Wheatley M. Amazon partners with satellite communications firm Iridium to deliver IoT services from space. Silicon ANGLE. 27 September, 2018. URL: https://siliconangle.com/2018/09/27/amazon-partners-satellite-communications-firm-iridium-deliver-iot-services-space/ (Дата звернення: 27.03.2019).

43. Smart Manufacturing. World Steel Association. 2018. URL: https://www.worldsteel. org/about-steel/Smart-manufacturing.html (Дата звернення: 27.03.2019).

44. Арнаутов А., Хазанов Л. Металлургия: завтра уже наступило. ALgopumM успеха. 2017. № 1. С. 19-25.

45. Chalabyan A., Jänsch E., Niemann T., Otto T., Zeumer B., Zhuravleva K. How 3-D printing will transform the metals industry. McKinsey&Company. August 2017. URL: https://www.mckinsey.com/industries/ metals-and-mining/our-insights/how-3d-printing-will-transform-the-metals-industry (Дата звернення: 26.03.2019).

46. Reynolds E. How steel 'nano' needles are helping alter brain surgery. World

Steel Association. September 2018. URL: https: //stories.worl dsteel .org/innovation/nano -needle-brain-surgery/ (Дата звepнeння: 28.03.2019).

47. Рoзпopяджeння <^po cxвaлeння Кoнцeпцiï poзвиткy цифpoвoï eкoнoмiки та cy^^orea Украши на 2018-2020 pora та зaтвepджeння плану зaxoдiв щoдo ïï peaлi-зацп» вщ 17 ачня 2018 р. № 67-р. Офщй-тй вкшк yxpaïnu. 2018. № 16. Ст. 560.

48. Janjua R. Steel digital strategy guided by standardization. World Steel Association. 15 June, 2018. URL: https://www.worldsteel.org/medla-centre/blog/ 2018/Steel-dlgltal-strategy-gulded-by-standar-disation.html (Дата звepнeння: 28.03.2019).

49. Юрчак A. Глoбaлизaция - Кли-eнтoцeнтpичнocть - гopизoнтaльнaя интe-грация, или как ИHГЕРПAЙП пpoxoдит цифpoвyю тpaнcфopмaцию. Интepвью c Дeниcoм Mopoзoвым, диpeктopoм пo фи-нaнcaм и экoнoмикe ИHТЕРПAИП. Indyc-mpiя 4.0 в y^ami. 23 июня 2018. URL: https://lndustry4-0-ukralne.com.ua/2018/06/ 23/globallzatlo-customer-centrlclty-horlzontal-integration/#more-8274 (Дата звepнeння: 29.03.2019).

50. Aлeкceй Mopдaшoв: как Инду-cтpия 4.0 мeняeт yпpaвлeниe. Harvard Business Review Рoccuя. 30 января 2018 г. URL: https: //hbr-russi a. ru/li derstvo/li dery/ a24981/ (Дата звepнeння: 28.03.2019).

51. Wong J.I. Photos: The secret Swiss mountain bunker where millionaires stash their bitcoins. Quartz. October 17, 2017. URL: https://qz.com/1103310/photos-the-secret-swiss-mountain-bunker-where-milliona ires-stash-their-bitcoins/ (Дата звepнeння: 5.04.2019).

52. Smart Factory - y!TOe пpoизвoдc-твo. IT-Enterprise. URL: https://www.lt.ua/ knowledge-base/technology-innovation/smart-factory (Дата звepнeння: 20.04.2019).

References

1. Schwab, K. (2015, December 12). The Fourth Industrial Revolution. What It Means and How to Respond. Foreign Ajjairs.

- Екoнoмiкa npoMurnoeocmi ^^ Economy ojIndustry

Retrieved from https://www.foreignaffairs. com/ articles/2015-12-12/fourth-industrial-revolution.

2. Schwab, K. (2016). The Fourth Industrial Revolution. (ANO DPO "Sberbank Corporate University", Trans.). Moscow: Eksmo [in Russian].

3. Evstafyev, D. (2017, October 12). The Fourth Industrial Revolution: A Propaganda Myth or "Sign of Trouble"? Invest Foresigth. Online Business Magazine. Retrieved from https://www.if24.ru/4-promy shlennaya-revolyutsiya-mif/ [in Russian].

4. World Economic Forum (2018, May). Maximizing the Return on Digital Investments. Digital Transformation Initiative. System Initiative on Shaping the Future of Digital Economy and Society. World Economic Forum. In collaboration with Accenture.

5. Helmrich, K. (2019, January 18). Future technologies that will drive Industry 4.0. World Economic Forum. Retrieved from https: // www.weforum.org/agenda/2019/01/ future-technologies-will-drive-industry-4-0/.

6. Breunig, M., Kelly, R., Mathis, R., & Wee, D. (2016, April). Getting the most out of Industry 4.0. McKinsey Global Institute. Retrieved from https://www.mckinsey.com/-/ media/McKinsey/Business%20Functions/Mc Kinsey%20Digital/Our%20Insights/Getting% 20the%20most%20out%20of%20Industry%2 04%200/Getting%20the%20most%20out%20 of%20Industry%2040.ashx.

7. Woetzel, J., Sellschop, R., Chui, M., Ramaswamy, S., Nyquist, S., Robinson, H., Roelofsen, O., Rogers, M., & Ross, R. (2017, February). Beyond the supercycle: how technology is reshaping resources. McKinsey global institute. In collaboration with McKin-sey's global energy & materials practice.

8. Deloitte (2018). The Fourth Industrial Revolution is here - are you ready? Deloitte Insight. Retrieved from https://www.forbes. com/forbes-insights/wp-content/uploads/2018/ 01/Deloitte-FourthIndustrialRev_REPORT_ FINAL-WEB.pdf.

9. Berg, A., Buffie, E.F., & Zanna, L.-F. (2018, May). Should We Fear the Robot

Revolution? (The Correct Answer is Yes). International Monetary Fund. IMF Working Paper No. 18/116.

10. World Economic Forum (2017, January). Mining and Metals Industry. Digital Transformation Initiative. White Paper. World Economic Forum. In collaboration with Accenture.

11. Mori, L., Saleh, T., Sellschop, R., & Van Hoey, M. (2018, January). Unlocking the digital opportunity in metals. McKinsey global institute. Metals&Mining Practice.

12. McCarthy, A., & Börkey, P. (2018, October). Mapping support for primary and secondary metals production. OECD. OECD Environment Working Papers No. 135. OECD Publishing, Paris. doi: https://doi.org/10.1787/ 4eaa61d4-en.

13. de Pee, A., Pinner, D., Roelofsen, O., Somers, K., Speelman, E., & Witteveen, M. (2018, June). Decarbonization of industrial sectors: the next frontier. McKinsey global institute.

14. Ferneyhough, G. (2018, February). Steel rises to the challenges of Industry 4.0. World Steel Association. Retrieved from https: //stories.worldsteel .org/innovation/steel -rises-challenges-industry-4-0/.

15. Razavi, L. (2017, March). Tackling water loss in Tokyo. World Steel Association. Retrieved from http://stories.worldsteel.org/ infrastructure/tackling-water-loss-tokyo/.

16. Groeneweg, S. (2019, March 2526). Tracking steel using blockchain. OECD Steel Committee. 86th Session of the Steel Committee, Paris. Retrieved from http: // www.oecd.org/ sti/ind/ 86th%20Steel%2 0Committee%20meeting%20%20Presentation %20by%20Canada,%20Tracking%20Steel%2 0using%20BlockChain.pdf.

17. Naujok, N., & Stamm, H. (2017, June 14). Industry 4.0 in Steel: Status, Strategy, Roadmap and Capabilities. Future Steel Forum. Keynote Presentation, Warsaw. Retrieved from https://futuresteelforum.com/ content-images/speakers/Dr-Nils-Naujok-Holger-Stamm-Industry-4.0-in-steel.pdf.

18. Chaubal, P. (2017, June 14-15). Perspectives on Digital Manufacturing. Future Steel Forum. Warsaw, Poland. Retrieved from https: // futuresteelforum. com/content-images/ speakers/Pinakin-Chaubal-Perspectives-on-Digital-Manufacturing.pdf.

19. Je-Ho, C. (2016). The Fourth Industrial Revolution: The Winds of Change Are Blowing in the Steel Industry. Asian Steel Watch, 02, pp. 6-15.

20. Chang-do, K. (2016). China is Shifting to the "Smart Factory of the World". Asian Steel Watch, 02, pp. 24-31.

21. Romanova, O.A. & Sirotin, D.V. (2017). Prerequisites and opportunities for repositioning of the Urals metallurgy within the Industry 4.0. News of the Ural State Mining University, 4(48), pp. 100-107 [in Russian]. doi: https://doi.org/10.21440/2307-2091-2017-4-100-107.

22. Iliushchenko, O.F., & Savich, V.V. (2017). Additive technologies, powders of metals and alloys for them. History and current production state in Belarus. Space Sci. & Technol, 23(4), pp. 33-45 [in Russian]. doi: https://doi.org/10.15407/knit2017.04.033.

23. The Ukrainian Metal (2017, October 18). Kazakhstan: Why is the mining and metallurgical complex (MMC) better than the rest of the industrial sectors ready for Industry 4.0? Retrieved from https://ukrmet. dp.ua/2017/10/18/kazaxstan-pochemu-gorno-metallurgicheskij-kompleks-gmk-luchshe-ostalnyx-sektorov-promyshlennosti-gotov-k-industrii-4-0.html [in Russian].

24. National Institute of Standards and Technology (2018, December 03). Product Definitions for Smart Manufacturing. NIST. Retrieved from https://www.nist.gov/ programs-projects/product-definitions-smart-manufacturing.

25. Peters, H. (2017, June 14-15). How could Industry 4.0 transform the Steel Industry? Future Steel Forum. Warsaw, Poland. Retrieved from https://futuresteel forum.com/content-images/speakers/Prof. -Dr-Harald-Peters-Industry-4.0-transform-the-steel-industry.pdf.

26. Jamrisko, M., Miller, L.J. & Lu, W. (2019, January 22). These Are the World's Most Innovative Countries. Bloomberg. Retrieved from https://www.bloomberg.com/ news/articles/2019-01-22/germany-nearly-catches-korea-as-innovation-champ-u-s-rebounds.

27. World Economic Forum (2018). Readiness for the Future of Production Report 2018. World Economic Forum. In collaboration with A.T. Kearney. Insight Report. Retrieved from http://www3.weforum.org/ docs/F0P_Readiness_Report_2018.pdf.

28. Nikiforova, V.A. (2018). World steel industry: current challenges and development trends (analytical overview). Econ. promisl., 1 (81), pp. 86-114. doi: https://doi.org/ 10.15407/econindustry2018.01.086.

29. Nikiforova, V.A. (2018). World steel industry: changes in the regional structure and their effects for Ukraine (analytical overview). Econ. promisl., 2 (82), pp. 76-101. doi: http://doi.org/10.15407/ econindustry2018.02.076.

30. World Steel Association (2016). Steel - the Permanent Material in the Circular Economy. Worldsteel. Retrieved from https://www. worldsteel .org/en/dam/j cr: 7e0dc 90a-3efe-41bc-9fb4-85f9e873dfc7/Steel+-The+Permanent+Material+in+the+Circular+ Economy.pdf.

31. Schwarzkopf, T. (2015, October 15). Industry 4.0 - strategy to support of innovative industries in North Rhine-Westphalia. Opportunities for international companies. II Forum of the Northwest Business. Retrieved from https://docplayer.ru/ 41481378-Industriya-strategiya-podderzhki-innovacionnoy-promyshlennosti-v-federalnoy-zemle-severnyy-reyn-vestfaliya-vozmozhnos ti-dlya-mezhdunarodnyh-kompaniy.html [in Russian].

32. World Steel Association (2018). Steel Facts. A collection of amazing facts about steel. Worldsteel. Retrieved from https: //www.worl dsteel .org/ en/dam/j cr:ab8be9 3e-1d2f-4215-9143-4eba6808bf03/worldsteel-SteelFACTS_web.pdf.

- EmnoMim npoMucnoeocmi ^^ Economy of Industry

33. Motyka, M., Slaughter, A., & Amon, C. (2018). Global renewable energy trends. Solar and wind move from mainstream preferred. Deloitte.

34. Bloomberg (2018). New Energy Outlook 2018. Bloomberg. Retrieved from https://bnef.turtl.co/story/neo2018?teaser=true

35. Global Energy World (2018, October 24). Ampyx Power and NLR Jion Forces to Develop Alternative Wind Energy Solutions. Global Energy World. Retrieved from http: // www.globalenergyworl d.com/ news/sustainable-energy/2018/10/24/ampyx-power-nlr-jion-forces-develop-alternative-wind-energy-solutions.

36. World Economic Forum (2018, March). Future Scenarios and Implications for the Industry. Shaping the Future of Construction. World Economic Forum. Prepared in collaboration with The Boston Consulting Group.

37. Aspekty (2018, October 19). Construction of skyscrapers in Japan will engage robots-dogs. Aspekty. Retrieved from http://aspekty.net/2018/stroitelstvom-nebosk rebov-v-yaponii-zaymutsya-robotyi-sobaki/.

38. Soldatov, S. (2015). Smart City -city of the future. CTA (Contemporary Technologies in Automation), 2, pp. 24-35 [in Russian].

39. Panasyuk, T. (2018, August 12). Smart cities that have proven that the future has come. PaySpace Magazine. Retrieved from https://psm7.com/technology/5-gorodov-dokazali-budushhee-nastupilo.html [in Russian].

40. Rawlinson, R. (2017, April). Steel lightens automotive load. World Steel Association. Retrieved from http://stories.world steel.org/automotive/advanced-high-strength-steel-lightens-automotive-load/.

41. PwC (2016). Industry 4.0: Building the digital enterprise. Metal key finding. PwC Kazakhstan. Retrieved from https://www.pwc.kz/en/publications/new-2016/metal-key-finding-rus.pdf [in Russian].

42. Wheatley, M. (2018, September 27). Amazon partners with satellite communi-

cations firm Iridium to deliver IoT services from space. SiliconANGLE. Retrieved from https://siliconangle.com/2018/09/27/amazon-partners-satellite-communications-firm-iridium-deliver-iot-services-space/.

43. World Steel Association (2018). Smart Manufacturing. Worldsteel. Retrieved from https://www.worldsteel.org/about-steel/ Smart-manufacturing.html.

44. Arnautov, A., & Khazanov, L. (2017). Metallurgy: tomorrow has come. Algoritm uspekha. 1, pp. 19-25. [in Russian].

45. Chalabyan, A., Jansch, E., Niemann, T., Otto, T., Zeumer, B., & Zhuravleva, K. (2017, August). How 3-D printing will transform the metals industry. McKinsey global institute. Retrieved from https://www.mckinsey.com/industries/metals-and-mining/our-insights/how-3d-printing-will-transform-the-metals-industry.

46. Reynolds, E. (2018, September). How steel 'nano' needles are helping alter brain surgery. World Steel Association. Retrieved from https://stories.worldsteel.org/ innovation/nano-needle-brain-surgery/.

47. The Cabinet of Ministers of Ukraine (2018, February 23). Decree On approval of the concept of the development of the digital economy and society of Ukraine for 2018-2020 and approval of the plan of measures for its implementation No 67-p of 17 January 2018. Oficijnyj visnyk Ukrayiny, 16, article 560 [in Ukrainian].

48. Janjua, R. (2018, June 15). Steel digital strategy guided by standardization. World Steel Association. Retrieved from https://www.worldsteel.org/media-centre/blog/2018/Steel-digital-strategy-guided-by-standardisation.html.

49. Yurchak, A. (2018, June 23). Globalization - Customer centricity - Horizontal integration, or how INTERPIPE goes through a digital transformation. Interview with Denis Morozov, INTERPIPE Chief Financial Officer. Industriya 4.0 v Ukrayini. Retrieved from https://industry4-0-ukraine.com.ua/2018/ 06/23/globalizatio-customer-centricity-hori zontal-integration/#more-8274 [in Russian].

50. Mordashov, A. (2018, January 30). Alexey Mordashov: How Industry 4.0 changes management. Harvard Business Review Russia. Retrieved from https://hbr-russia.ru/liderstvo/lidery/a24981/ [in Russian].

51. Wong, J. I. (2017, October 17). Photos: The secret Swiss mountain bunker where millionaires stash their bitcoins.

Quartz. Retrieved from https://qz.com/110

3310/photos-the-secret-swiss-mountain-bun

ker-where-millionaires-stash-their-bitcoins/.

52. IT-Enterprise (2018). Smart Factory - smart manufacturing. IT-Enterprise. Retrieved from https://www.it.ua/knowledge-base/technology-innovation/smart-factory [in Russian].

Александр Иванович Амоша,

академик НАН Украины е-mail: amocha@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0003-0189-3819;

Вера Анатольевна Никифорова,

канд. экон. наук, с.н.с.

Институт экономики промышленности НАН Украины 03057, Украина, г. Киев, ул. М. Капнист, 2 е-mail: nikiforova_V@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0001-7644-5821

МИРОВОЙ ОПЫТ СТАНОВЛЕНИЯ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКИХ СМАРТ-ПРОИЗВОДСТВ: ОСОБЕННОСТИ, НАПРАВЛЕНИЯ, ПОСЛЕДСТВИЯ

Статья посвящена исследованию ключевых особенностей, главных направлений и основных последствий становления металлургических смарт-производств в зарубежных странах - ведущих металлопроизводителях. Его актуальность объясняется стремительным развитием в мире новейших технологий, что приводит к необходимости стратегических преобразований в отрасли с акцентом на использовании «умных» решений и технологий.

Выявлено, что историческими предпосылками смартизации металлургической промышленности является то, что она успешно развивалась на протяжении всех промышленных революций, а металл до сих пор является и будет оставаться одним из основных конструкционных материалов; ее актуальность связана с повышением эффективности деятельности металлургических предприятий и необходимостью соответствовать современным требованиям контрагентов; необходимость видится в будущем поступательном развитии отрасли, так как существует опасность остаться в стороне от ряда передовых экономических процессов. Главной целью становления металлургических смарт-производств выступает повышение адаптивности отрасли к динамичным изменениям во внешней среде.

Определено, что ядром развития смарт-металлургии является цифровизация отрасли с использованием таких «умных» решений и технологий, как интернет вещей, смарт-устройства, работы, искусственный интеллект, большие данные, аддитивные технологии, предиктивная аналитика и т. д. Однако поскольку новейшие технологии разрабатываются и совершенствуются с большой скоростью, главная задача заключается в выделении основных точек приложения и направлений внедрения этих технологий.

На основе исследования особенностей использования смарт-технологий в производственной, организационно-экономической и социальной сферах деятельности металлургических предприятий выявлено, что быстрее всего их внедрение происходит в организационно-экономической сфере, где главным направлением выступает повышение клиентоори-ентированности бизнес-модели, медленнее всего - в производственной сфере, где акцент

- Економта npoMurnoeocmi ^^ Economy of Industry

делается на повышении эффективности деятельности метпредприятий. Социальная сфера отличается средним уровнем по скорости смартизации и фокусируется на улучшении условий и безопасности труда, изменении требований к рабочей силе.

Определено, что главными положительными последствиями смартизации металлургической промышленности является повышение ее ресурсоэффективности и экологич-ности, негативными - существенный рост кибернетических угроз и высвобождение сотрудников в краткосрочной перспективе. Более неоднозначным представляется изменение роли человека в производственном процессе, что может привести как к уменьшению ошибок, вызванных человеческим фактором, так и стать причиной недостаточной гибкости реагирования при возникновении форс-мажорных ситуаций.

Ключевые слова: металлургическая промышленность, мировой опыт, смарт-производство, цифровизация, производственная, организационно-экономическая и социальная сферы деятельности металлургических предприятий, исторические предпосылки, актуальность, необходимость и последствия внедрения «умных» технологий.

Oleksandr I. Amosha,

Academician of the NAS of Ukraine, е-mail: amocha@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0003-0189-3819;

Vira A. Nikiforova, PhD in Economics Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 03057, Ukraine, Kyiv, 2 M. Kapnist Str.

е-mail: nikiforova_V@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0001-7644-5821

WORLD EXPERIENCE OF STEEL SMART PRODUCTIONS DEVELOPMENT: FEATURES, TRENDS, CONSEQUENCES

The paper deals with the study of key features, main directions and basic consequences of steel smart productions' development in countries-leading metal producers. Its relevance is explained by the rapid advancements in emerging technologies in the world, which leads to the need for strategic transformation in the steel industry with an emphasis on the use of smart solutions and technologies.

The paper revealed that the historical prerequisites for steel industry's smartization are that it has developed successfully throughout all industrial revolutions, and the metal is still and will remain one of the main structural materials. This process' relevance is associated with an efficie n-cy increase of metal enterprises and the urge to meet modern requirements of counterparties. The latter is seen in the progressive development of the industry, as there is a danger of staying away from a number of advanced economic processes. The main goal of steel smart productions development is to increase the adaptability of the industry to dynamic changes in the external environment.

It was determined that the core of smart steel industry development is its digitalization through smart solutions and technologies, such as the Internet of Things, smart devices, robots, artificial intelligence, big data, additive technologies, predictive analytics and so on. However, since the emerging technologies are developing and improving with high speed, the main task is to identify the basic points of application and directions of introduction of these technologies.

Based on the study of features of smart technologies' implementation in the production, organizational, economic and social areas of steel enterprises, it was revealed in the paper that their fastest implementation occurs in the organizational and economic spheres, where the main direction is increasing the customization of the business model, the slowest one - in the production area, where the emphasis is on improving the efficiency of steel enterprises. The social sphere is distinguished by an average level of the rate of smartization and focuses on improving working conditions and safety and changing labor requirements.

It is determined that the main positive consequence of the smartization of steel industry is an increase of resource efficiency and environmental friendliness; the negative consequences are a significant increase in cyber threats and employees' release in the short term. It seems more ambiguous the role of human in the production processes, which can lead to both: a reduction in errors, caused by the human factor, and a trigger of insufficient flexibility in response to force majeure situations.

Keywords: steel industry, world experience, smart production, digitalization, production, organizational, economic and social areas of steel enterprises, historical prerequisites, relevance, necessity and consequences of the introduction of smart technologies.

JEL: L61; L52; F01; O14; O31; O32

OopMamu цumуeaннн:

AMoma O. I., HiKi^opoBa B. A. CBiTOBHH gocBig CTaH0B.neHHa MeTanyprrnHHx CMapT-bhpo6hh^tb: 0C06.nHB0CTi, HanpaMH, HaornflKH. EKonoMiKa npoMUcnoeocmi. 2019. № 2 (86). C. 84-106. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry 2019.02.084

Amosha, O. I., & Nikiforova, V. A. (2019). World experience of steel smart productions development: features, trends, consequences. Econ. promisl., 2 (86), pp. 84-106. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.02.084

Eadiumna do pedaKy,i'i 24.04.2019 p.

- EKonoMiKa npoMUcnoeocmi ^^ Economy of Industry