CC BY
27
УДК 338.45:338.3 doi: 10.15407/econindustry2018.01.005
Натал1я 1гор1вна Черкас,
канд. екон. наук, доцент
Кшвський нацiональний економiчний унiверситет iMeHi Вадима Гетьмана 03057, Укра!на, м. Ки1в, проспект Перемоги, 54/1 E-mail: [email protected]
ТРАНСФОРМАЦ1ЙНИЙ ВПЛИВ ШДУСТРП 4.0
НА ГЛОБАЛЬН1 МЕРЕЖ1 ВИРОБНИЦТВА ТА ЛАНЦЮГИ ВАРТОСТ1
Розкрито особливосп трансформацшного впливу 1ндустри 4.0 на цифров1 екосис-теми у межах глобальних мереж виробництва. Проанал1зовано напрями горизонтального та вертикального оцифрування ланцюпв вартосп компанш на шляху до цифрового лщерства та штегровано!' екосистеми. Розроблено матрицю мережево'1 готовносп та додано! вартосп у промисловосп кра'н Свропи.
Ключовг слова: 1ндустр1я 4.0, глобальш мереж1 виробництва, оцифрування ланцюпв вартосп, цифров1 екосистеми, мережева готовшсть.
JEL: F62, L60, O140.
МАКРОЕКОНОМ1ЧН1 ТА РЕГ1ОНАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1
Розвиток iнновацiй розширюе гео-графiчнi межi компанiй та сприяе ix екс-панси, що змiнюe структуру свпового виробництва та торгiвлi внаслiдок фор-мування глобальних ланцюпв вартосп (ГЛВ). Ланцюг вартосп включае повний спектр процесiв, яю компанп в усьому свiтi виконують для виробництва та кш-цевого використання продукцп [1]. Ре-конф^уращя секторiв промисловостi призвела до географiчноi фрагментацп виробництва та зростання вертикально'' спецiалiзацii ланцюгiв постачань i глоба-льних мереж виробництва.
О^мкий розвиток iнформацiйниx теxнологiй дозволив суттево вдосконали-ти процес управлшня виробництвом, оп-тимiзувати та автоматизувати його ланки, а також тдвищити ефектившсть контролю за яюстю [2]. На сьогоднi практично вс ланки створення додано'' вартостi включно з розробкою, дизайном, виго-товленням, тестуванням, маркетингом та
реал1защею можливо перевести у цифро-вий формат, а розвиток «1нтернету речей» дозволяе налагодити взаемод1ю м1ж машинами та людьми з небувалою до цього точшстю й ефектившстю [3]. Це зменшуе витрати, пришвидшуе шлях вщ створення до виготовлення i продажу но-вих видiв продукцп, оптимiзуе та коор-динуе взаемод^ з постачальниками i партнерами, спрощуе адмiнiстрування й можливостi кастомiзацп продукпв для кращого задоволення потреб споживачiв [4]. Упровадження таких фундаменталь-них iнновацiй у практику спричинить суттеве переформатування структури свь тово! економiки та ГЛВ, що важливо вра-ховувати в економiчнiй полпищ держави в умовах реформування та пошуку моделей сталого розвитку на основi шнова-цiйно-iнвестицiйного пiдходу [5]. Сучас-на свiтова промисловiсть перебувае ще переважно на стадп 3.0 [6, c. 20], але трансформащя найближчi 10 рокiв е не© Н.1. Черкас, 2018
минучою, тому усвщомлення, передба-чення даного процесу та створення умов для тдвищення конкурентоспроможнос-т в^чизняно'1 економши в умовах 1ндус-три 4.0 е одним i3 головних економiчних завдань уряду Украши.
Свiтовi лщери промисловостi пере-водять у цифровий формат основш фун-кцп виробництва у межах внутршшх ве-ртикальних та зовшшшх горизонтальних операцiйних процеав, що формують гло-бальний ланцюг вартостi [2]. Окрiм того, активно розширюеться пропозицiя това-рiв i послуг з упровадженням й удоско-наленням, зокрема, iнновацiйних послуг, що базуються на цифрових технологiях. З 2011 р. у Имеччиш започатковано шща-тиву мIндустрiя 4.0" (англ. Industry 4.0) з основним акцентом на систематичних взаемозв'язках юнуючих виробничих систем у новому "проект майбутнього": поеднання технологiй, шформацшних систем, людського капiталу, процесiв ре-гулювання та стандартизацп [3, с. 6]. Ав-тономнi виробничi системи ввдграють вирiшальну роль у формуванш ГЛВ, оскiльки забезпечують: а) горизонтальну штегращю через мереж та ланцюги вар-тостi; 2) комплексну цифрову штегращю технологий уздовж цiлого ланцюга варто-стi; 3) вертикальну штегращю та мереже-вi системи виробництва [4].
Глобальш тенденцп впровадження цифрових шновацш сприяють переходу успiшних промислових компанш на но-вий рiвень, основою якого е фiзичнi то-вари, доповненi цифровими штерфейса-ми та шновацшними послугами [7]. Зпд-но з результатами дослiдження Price-waterhause Coopers (PwC), що охопили понад двi тисячi компанiй серед дев'яти основних промислових секторiв у 26 кра-1'нах, понад 70% планують зайняти пере-довi позицп ринку завдяки впроваджен-ню цифрових технологий [2]. Цифровi компанп працюватимуть разом iз спожи-
вачами та постачальниками у промислових цифрових екосистемах1.
Сьогодш автоматизацiя виробництва е вирiшальним чинником мiжнародноi конкурентоспроможност та продуктив-ностi. Упровадження нових технологiй 1ндустрп 4.0 видозмiнюе структуру про-цесiв виробництва та веде до скорочення ГЛВ внаслщок повернення виробництва у розвинеш краши (решорингу). Вагомий внесок у дослiдження питань впливу 1н-дустрп 4.0 на ГЛВ здшснили експерти Всесвiтнього економiчного форуму (описано вплив нов^шх технологiй на ланцюги вартосп, логiстику й управлiння ланцюгами постачань [9]; проаналiзовано роль 3D-друку у промисловому вироб-ництвi [5]); фахiвцi агентства РмС (до-слiджено переваги оцифрування горизонтальних i вертикальних ланцюгiв вартос-тi компанiй [2] та ощнено вплив промис-лового 1нтернету на ГЛВ [10]); експерти Вв1оШв (запропоновано алгоритм побу-дови "смарт" ланцюгiв постачань [11]) та ш Однак з урахуванням динамiчностi розвитку мережево! структури 1ндустрп 4.0 та п значного впливу на ГЛВ ця тема потребуе подальшого аналiзу.
Метою статтi е дослщження особ-ливостей впливу 1ндустрп 4.0 на транс-формацiю глобальних мереж створення додано! вартостi та аналiз готовностi кра-ш Свропи до четверто'1 промислово'1 ре-волюцп.
Генеращя, аналiз i передача шфор-мацп прискорюють зростання доходiв в 1ндустрп 4.0, що об'еднуе широкий спектр нових технологий для створення додано'1 вартостi. У той час як промисло-вiсть 3.0 зосереджена на автоматизацп
1 Цифрова екосистема - це ввдкрита соць ально-техшчна система з властивостями самоор-гашзацд, масштабносл та стшкосп за зразком природных екосистем, зокрема щодо аспекта, пов'язаних 1з конкуренщею та ствпрацею м1ж р1зними суб'ектами [8].
окремого обладнання та процеав, 1ндус-трiя 4.0 передбачае комплексне оцифру-вання Bcix фiзичних ресурсiв та штеграцп у цифровi екосистеми в межах ланцюга вартостi. Згiдно з оцшками експертiв PwC [2] основою 1ндустрп 4.0 е:
1) iнтеграцiя вертикальних та гори-зонтальних ланцюгiв вартосп;
2) оцифрування пропозицп товарiв та послуг;
3) цифровi моделi бiзнесу та взае-модп i3 споживачами (рис. 1).
Фабрика 4.0
Хмарш технологи
Пристро' доповнено' реальносл
Багатор1внева взаемод1я i3 споживачами
/
Мобiльнi пристро!
Платформи 1нтернету речей
1. 1нтегращя вертикальних та горизонтальних ланцюгiв вартосп
\
2. Оцифрування пропозицii товарiв та послуг
3. Цифровi моделi бiзнесу та взаемоди iз споживачами
!
Технологи визначення локалiзацii
Людино -машинна взаемодiя
Аналiз "Великих даних' та прогресивнi алгоритми
"
Iнтелектуальнi сенсори
У
3-D Друк
Автентифiкацiя та виявлення шахрайства
Складено за джерелом [2].
Рис. 1. Основт цифров1 технологи 1ндустри 4.0
1ндустр1я 4.0 штегруе вертикально процеси оргашзацп виробництва, почи-наючи вщ розробки продукту i закшчую-чи лопстикою та обслуговуванням. 1н-формащя про операцшш процеси, ефек-тившсть, управлшня яюстю та плануван-ня е доступними в режим! реального часу та тдтримуються засобами доповнено!' реальности що уможливлюе оптим1зац1ю створення додано!' вартосп в штегрова-нш мереж1. Оцифрування пропозиц1й то-вар1в та послуг дозволяе розширити асор-тимент !снуючих товар1в, зокрема вна-сл1док додавання !нтелектуальних сенсо-р1в або пристро'в анал1зу даних, а також створення нових цифрових товар1в, зосе-реджених на !нтегрованих р1шеннях [2].
Розвиток цифрових б1знес-моделей передбачае, що провщш промислов1 компа-нп не лише розширюють пропозищю то-вар1в та послуг за рахунок шновацш, а передуам створюють цифров1 б1знес-модел1, як1 фокусуються на зростанш до-ход1в та оптим1заци взаемодп !з споживачами в цифрових екосистемах.
ГЛВ формують особливий тип ме-режево' ствпращ, що е своер1дною еко-системою для сп1льного створення додано'' вартосп. Регюнальш 1нновац1йн1 кла-стери розвивають спещал1защю з метою залучення у ГЛВ як географ1чно локаль зован1 мережев1 вузли. Сьогодн1 ГЛВ горизонтально перетинають кра'ни та тери-торп, створюючи додану варпсть, що
циркулюе мiж ïx кластерними вузлами. Отже, ГЛВ виступають горизонтально фрагментованою екосистемою створення додано1 вартостi, сформованою мережею функцюнально незалежних взаемопов'я-заних суб'екпв, що спiвпрацюють мiж кранами та територiями в рамках спшь-ного проекту [12]. Учасники ГЛВ ство-рюють базовi та промiжнi продукти (знання, технологи, товари, послуги), яю рухаються уздовж ланцюга вартостi та впроваджують продуктивнiсть у динамiч-ну кластерну екосистему.
Виробники в сучасних умовах ди-намiчного розвитку бiзнесу повиннi швидко реагувати на змiни, щоб залиша-тися конкурентоспроможними. Перед-усiм зростае потреба у кастомiзованiй продукци [13]. Незважаючи на те що ма-сове виробництво е важливим для зни-ження собiвартостi продукци та збере-ження конкурентоспроможностi, окремi компани все бшьше орiентуються на кас-томiзацiю продукци та скорочують лан-цюги вартостi за рахунок автоматизаци та робототехшки при розмiщеннi фабрик у промислових кранах1. Для устшно1 стратеги масово'1 кастомiзацiï ланцюги вартостi мають бути гнучкими, щоб швидко адаптуватися до змш. По-друге, зростае вартють робочо'1 сили у кранах iз переxiдною економiкою. Зокрема, в Кита спостерiгаються високi темпи зростання зароб^но!' плати (понад 10% щороку), вщповщно виробники шукають шляхи обмеження витрат та перемщуються до iншиx кран [15]. По-трете, набувае важ-ливосп обмiн знаннями [16]. Викорис-тання теxнологiй 1ндустри 4.0 дозволяе
1 Прикладом е компашя Adidas, яка у 2016 р. запровадила автоматизоваш "Speedfactories" у Шмеччит з використанням сучасно1 робототехшки, що виконуе роботу у 20 раз1в швидше, шж пращвники з урахуванням шдиввду-альних характеристик товар1в для р1зних репо-шв/краш свгту [14].
пщвищити продуктивнiсть, але одночас-но потребуе управлшня з боку високо-квалiфiкованоï робочо1 сили, а також можливосп для обмiну знаннями для на-буття конкурентних переваг.
1нтегращя у глобальнi мереж 'Интернету речей" здiйснюе трансформацiю промислового виробництва. Основы характеристики 1ндустри 4.0 розкривають величезний потенцiал для модершзаци традицшно1 промисловостi (рис. 2).
Першою ознакою мережево1 струк-тури 1ндустри 4.0 е формування верти-кальних мереж "смарт" виробничих систем (1), що передбачае використання кь бер^зичних систем виробництва (КФСВ) (англ. Cyber-Physical Production Systems) для швидкого реагування на змши вимог ринюв. Зазвичай виробництво орiентуеться на iндивiдуальнi особли-востi замовлень, що потребуе високо1 штеграци баз даних i застосування смарт-сенсорiв мониторингу автономно1 структури [17]. Джерела ресурав, мате-рiалiв, комплектуючих i деталiзацiя пос-тачань поеднанi у мережу, що регулюеть-ся в режимi реального часу, охоплюючи всi етапи виробничого процесу. Значна увага придшяеться ефективносп виробництва, зокрема ефективному викорис-танню матерiалiв, енерги та людських ресурав.
Горизонтальна iнтеграцiя через но-ве поколiння мереж глобальних ланцюгiв вартостi (2) охоплюе новi мережi створення вартостi з високим рiвнем гнучкос-тi, прозоросп й оптимiзацiï. Локальнi та глобальш мереж пов'язанi через КФСВ, що дозволяе вщстежувати "iсторiю" продукту або деталi вздовж ланцюга вартосп (т.з. "пам'ять продукту") [11]. Вщповщно адаптащя до вимог замовника/споживача може здшснюватися динамiчно на всix етапах створення вартосп одночасно з контролем якосп, ризикiв, вартостi чи охороною довкшля в реальному часi.
Складено за джерелом [11].
Рис. 2. Мережева структура 1ндустри 4.0
Третьою основною рисою 1ндустрп 4.0 е супровiд iнженерних рiшень вздовж усього ланцюга вартостi (3). Новi товари потребують нових / модифiкованих ви-робничих систем, якi е штегрованими та координуються з урахуванням тенденцш розвитку продукту i процесiв виробницт-ва. Супровiд iнженерних рiшень вздовж усього ланцюга вартосп передбачае, що данi та iнформацiя е доступними на вах стадiях виробництва, - це додае гнучкос-тi (наприклад, моделювання прототипiв).
Четверта ознака 1ндустрп 4.0 врахо-вуе вплив експонентних технологий як значних каталiзаторiв, що стимулюють iндивiдуальнi рiшення, гнучкiсть та оп-тимiзацiю витрат у процесах виробництва. Використання експонентних технологий, зокрема штучного штелекту та робо-тотехнiки, не лише полшшуе управлiння ланцюгами постачань, але i допомагае знайти новi рiшення проектування та дизайну для вдосконалення ствпращ мiж людиною та машинами. Найбшьш яскра-вим прикладом експонентно! технологи, що пришвидшуе впровадження 1ндустри 4.0, е 3D-друк. Використання 3D-друку значно розширюе можливостi виробництва та пропонуе новi рiшення для ланцю-гiв постачань, що мае насшдком виник-нення нових бiзнес-моделей (наприклад,
зменшення кiлькостi учасникiв ланцюга вартосп та iнтеграцiя споживачiв).
Дослщження кран GC свiдчать, що рiвень оцифрування ланцюгiв вартостi в майбутньому швидко зростатиме. Згiдно з результатами опитування 235 промис-лових компанш високотехнологiчного сектору Нiмеччини до 2020 р. понад 80% iз них здшснять повне оцифрування лан-цюпв вартостi [10]. За оцiнками експер-тiв, ця тенденцiя охопить 86% горизонта-льних i 80% вертикальних ланцюгiв вар-тостi (рис. 3), що е важливою передумо-вою посилення конкурентоспроможносп з урахуванням швидких темпiв розвитку iнновацiй в уах галузях промисловостi. Оцифрування горизонтального ланцюга вартосп iнтегруе та оптимiзуе попк ш-формаци та товарiв вщ мережi постача-льникiв, через компашю, до мережi спо-живачiв i у зворотному напрямi. Цей процес передбачае штегращю та активне управлшня за допомогою цифрових технологий усiма внутрiшнiми пiдроздiлами компани (зокрема, постачання, вироб-ництво, логiстика та планування). Мере-жевi зв'язки також мютять аналiз даних щодо вах зовнiшнiх партнерiв ланцюга вартостi, необхщних для задоволення потреб споживачiв i забезпечення необхiд-них послуг.
Гopизoнтaльний лaнцюг вapтocтi
Постачальники Компатя Сnоживачi
Мepeжa пocтaчaль ник1в
НДДКР
^a^EaKM
Гopизoнтaльний лaнцюг вapтocтi / мepeжeвiзaцiя
Вepтикaльний лaнцюг вapтocтi
Компатя
Агал1з пpoдaжiв
НДДКР
Плaнyвaння
Пocтaчaння -> Виpoбництвo -> Лoгicтикa
Пocлyги
I^opHanifei тeхнoлoгiï, poзшиpeння пocлyг
Фiнaнcoвi, пoдaткoвi тa пpaвoвi питaння
Склaдeнo зa джepeлoм [10].
Рис. 3. Гoрuзoнmaльнuй та вертикальний ланцюги eapmocmi тмпант
З iншoгo 6O^, вepтикaльнe oциф-pyвaння пoв'язaнe iз зaбeзпeчeнням пo-cлiдoвнoгo пoтoкy iнфopмaцiï вiд aнaлiзy пpoдaжiв чepeз poзpoбкy пpoдyктy дo ви-poбництвa тa лoгicтики. Пiдвищeння пo-кaзникiв якocтi тa гнyчкocтi з oднoчac-ним знижeнням витpaт мoжнa дocягти зaвдяки oптимaльнoмy взaeмoзв'язкy ви-poбничих cиcтeм тa кpaщим aнaлiтичним здiбнocтям. Нaпpиклaд, кoмпaнiя BOSCH, пpoвiдний виpoбник кoмпoнeн-тiв eлeктpoнiки, дocяглa виcoкoгo piвня oцифpyвaння oкpeмих лaнцюгiв вapтocтi [18] шляхoм yпpoвaджeння piзних ^o^-ciв oптимiзaцiï, y тому чиош:
а) вepтикaльнoï дocтyпнocтi тa irne ipa^ï вciх дaних виpoбництвa i пocтa-чaння в дитамщц
б) eфeктивнoгo yпpaвлiння дaними тa пoлiпшeнoгo aнaлiзy в peжимi peaль-нoгo 4acy;
в) iндивiдyaльних IP-aдpec для вciх cиcтeм i кoмпoнeнтiв виpoбництвa;
г) aвтoмaтизaцiï вах вaжливих eтa-пiв пpoцecy;
д) пocтiйнoгo вимipювaння rapa-мeтpiв i кoнтpoлю вciх пpoцeciв тa ïx o^ тимiзaцiя.
Цe пpивeлo дo знaчнoгo пiдвищeння пpoдyктивнocтi нa piвнi фaбpики тa зни-зилo piвeнь пoшкoджeнь i пoмилoк. Для бiльшocтi пpoмиcлoвиx кoмпaнiй GC oцифpyвaння лaнцюгiв вapтocтi e cтpaтe-гiчним кpoкoм y нaпpямi пiдвищeння eфeктивнocтi виpoбництвa тa oптимiзaцiï викopиcтaння pecypciв.
1ндуе^я 4.0 cтвopюe нoвi мoжли-вocтi для змiни eкoнoмiчниx ocнoв функ-цioнyвaння cyчacнoï пpoмиcлoвocтi, зoк-peмa пoдoлaння тeндeнцiй дeiндycтpiaлi-зaцiï, яю e xapaктepними для poзвинeниx ^arn, y тoмy чиcлi eвpoпeйcькиx. Для збepeжeння кoнкypeнтнoгo cтaтycy Gвpo-пи вiднocнo ^arn iз низькoю вapтicтю po6o4oï cили, нeoбxiднi нacтyпнi ^om: a) opieнтaцiя нa пpoдyкцiю з вишким вмicтoм дoдaнoï вapтocтi; б) poзвитoк aв-тoмaтизoвaниx виpoбництв тa oптимiзa-цiя; в) впpoвaджeння пepeдoвoгo дocвiдy пpoмиcлoвoгo виpoбництвa [19, с. 13]. 1з
розвитком 1ндустрп 4.0 попит на високо-квалiфiкованi послуги стимулюватиме сумiжнi галузi для пiдтримки бiльш ускладненого виробництва.
З економiчноi точки зору, якщо промисловiсть мае на метi залучити шве-
стицп, варто продемонструвати бшьше стимулiв, враховуючи ризиковiсть. При-пустимо, що iнвестори очiкують прибу-ток 15 %, що становить середнш показ-ник для промисловостi краш Свропи (рис. 4).
Висока
Низька
1НДУСТР1Я 4.0
Свропа 2030
Низька
КАПТТАЛОСМНТСТЬ 2
Висока
1 Операцшний прибуток у вщсотках до доданоi' вартосп (англ. Earnings Before Interest and Taxes); маржа: низька - менше 5%, висока - понад 20%.
2 Кашталоемшсть / додана варпсть; маржа: низька - менше 0,5, висока - понад 1,3.
3 Кашталоввддача = Прибутковють х Кашталоемшсть (англ. Return оп Capital Employed).
Складено за джерелами [19; 21].
Рис. 4. Вплив 1ндустрп 4.0 на прибутков1сть та кашталоемшсть
У прямокутнику "Традицшна про-мисловють" розмiщенi краши, що дося-гають очiкуваного прибутку при низько-му рiвнi капiталоемностi та спецiалiзацii в секторах iз низькою доданою вартiстю. Вiдповiдно краши з низькою вартютю робочо'1 сили застосовують працеемш виробництва та менш прогресивш технологи. Така ситуацiя зрщка зустрiчаеться у кранах GC, однак згщно з оцiнками ана-
л^июв е характерною для Франци, 1спа-ни та Великобритани [20]. Унаслщок зменшення iнвестування впродовж остан-шх рокiв ix промисловi активи поступово втрачали свою вартють. У той же час ви-трати на оплату пращ залишаються висо-кими, тому прибутковють знижуеться i, вщповщно, зменшуеться конкуренто-спроможнiсть. У прямокутнику "1ндуст-рiя 4.0" розташованi краши, якi володi-
ють сучасними виробничими процесами. Вони е бшьш конкурентоспроможними (завдяки автоматизацп та ефекту масштабу) та характеризуются вищим рiвнем прибутковостi, що забезпечуе потреби в катташ. На рис. 4 показано розташуван-ня кра1'н Свропи у 2017 р., а також Име-ччини та Францп. Нiмеччина позищону-еться вищим показником катталовщдач^ нiж середне значення для краш Свропи (15%). Таким чином, отриманий прибу-ток допоможе крш'ш нарощувати швес-тування у майбутш технологiчнi галузi. Натомiсть Францiя на сьогодш отримуе значно меншi прибутки вщ промисловос-тi, що обмежуе майбутш швестицп та знижуе конкурентоспроможшсть.
Якщо европейська економiка зможе досягти мiцних позицiй в 1ндустрп 4.0, то низький рiвень конкурентоспроможностi не становитиме загрози. 1ндус^я 4.0 по-требуе iнвестицiй, але в той же час знач-ною мiрою збiльшуе продуктивнiсть ка-пiталу в поеднанш з потенцiйними перевагами (масова адаптащя, мережеве ви-робництво тощо), що оптимiзують спосiб використання катталу. Економiка кра1'н Свропи зможе перемщуватися вгору вздовж криво'1 (див. рис. 4), що передба-чае бшьшу прибутковiсть компанiй, якi нарощують iнвестування. Одночасно по-казник додано'' вартостi промисловостi у свiтi зменшився з 24 до 15% до ВВП у 1980-2016 рр. (рис. 5).
30
25
20
15
10
Середнм рiвень доходу (2)
Свп'
Високий рiвень доходу (1)
---
Низький рiвень доходу (3)
ом^ииом^шиом^имом^ч!
СОСОМ«С00101011!10100000НННН
слслслслслслслслслслооооооооо
14 12 10 8 6 4 2 0
Високий р1вень доходу (1)
И О N ^ Щ И СО О) О) 01 О) о О) О) О) О) О) о
Середнш р1вень доходу (2)
Низький р1вень доходу (3)
ооооонннн ооооооооа
5
(1) - дохвд на душу населения понад 12475 (3) - дохвд на душу населення менше 1025 дол.
Складено за даними джерела [21].
Рис. 5а. Частка доданог вартост1 у промисловост1 крагн за р1внем доходу, % у ВВП (1980-2016рр.)
У СС частка додано'1' вартост у промисловосп у 2009-2016 рр. становила 16% вщ ВВП (рис. 6). Серед кра'1н СС виразно лщируе Имеччина з показником 22,3%. Простежуеться рiзке зниження
дол.; (2) - дохвд на душу населення 1026-12475 дол.;
Рис. 5б. Додана вартгсть у промисловост1 крагн за р1внем доходу, трлн дол. США (1988-2016рр.)
вщповщного показника у Фiнляндii, що стало наслщком позбавлення св^ово-го лщерства кра'ни в шдустрп мобшьно-го зв'язку. Ще у 2012 р. Сврокомiсiя встановила мету збшьшити частку про-
мислового виробництва у ВВП кра!н €С з 15 до 20% до 2020 р. [22]. Досягнення ще! мети передбачае, що кра!ни €С, якi протягом десятилiть зменшували обсяги виробництва у промисловосп, мають орь
ентуватися на його вiдновлення. У Кита! додана вартiсть у промисловосп стано-вить 29% вiд ВВП i також поступово знижуеться.
35
30
25
20
15
10
Китай
Ннмеччина
Фшляндш
Великобританiя
О-—
о^ о^ о^ о^ о^, о^, о^, о^, о^, о^ о^ о^ о^ о^ о^ о^ о^ о^ о^ о^
О-—СЧС^^ГЧ^ЧО^ООС^О'—сч оч ^t- чс
оооооооооо^^^^^^^ ооооооооооооооооо C-jc-JC-JC-JC-JC-JC-JC-JC-JC-JC-JC-JC-JC-JC-JC-JC-J
5
Складено за даними джерела [21]. Рис. 6. Додана варт1сть у промисловост1 окремих кран, % у ВВП (1990-2016рр.)
З метою аналiзу готовносп краш Свропи до 1ндустрп 4.0 побудовано мат-рицю мережево! готовностi та додано! вартосп у промисловостi (рис. 7).
1ндекс мережево! готовностi (англ. Networked Readiness Index) Всесв!тнього економiчного форуму визначае, наскшь-ки ефективно економша використовуе 1КТ для пiдвищення конкурентоспро-можностi та добробуту [24]. Мережева готовнють - це ключовий критерш оцш-ки позицiй кра!н у цифровому середови-щi, що показуе, якою мiрою кра!ни готовi скористатися перевагами переходу до четверто! промислово! революцп. 1ндекс складаеться з показниюв, якi характери-зують мережеву готовшсть у чотирьох основних категорiях i десяти тд-категорiях:
A) середовище - полiтичне та регу-ляторне (9 показниюв), бiзнес та шнова-ц!! (9);
Б) iндекс готовносп - шфраструк-тура (4), доступшсть (3), квалiфiкацiя та знання (4);
B) практичне застосування - шди-вiдуальне (7), дшове (6) та урядове (3);
Г) значення - економiчне (4) та со-цiальне (4) [25].
Без сумшву, промислова (р)ево-лющя змiнюе правила гри для промисло-вих виробниюв, постачальникiв шфра-структури та розробниюв технологiй. Отже, необхщно розглянути такi аспекти: чи зможе економша кра!ни адаптувати нов! сектори; наскшьки вщмшними е ш-новацшш мереж!.
6 5,8 5,6
а 54
£ 5,2
о
■s
и
8 5 о
L-
S 4,8
О CP
о
2 4,6 4,4 4,2 4
10 15 20 25 30
Додана вартюгь у промисловосп, % до ВВП)
35
40
Ввдповвдно до позицюнування краш 1х розподшено на чотири групи: "Фаворити", "Традицшш" "НергшучГ' та "Потенцшш".
Складено за даними джерел [21; 23; 25].
Рис. 7. Матриця крат Свропи за показниками мережевог готовност1 та доданог вартост1 у промисловост1 у 2016р.
На основ1 тдходу до кластеризаци кра'н €С М. Бланчета та ш.1 [19] викори-стано нов1 критери для оцшки краш, а також европейсью економ1ки умовно роз-подшено на чотири групи: "Фаворити", "Традицшш", «Нер1шуч1" та "Потенцш-ш" (див. рис. 7). Запропонована методика враховуе р1вень готовносп кра'н до ште-
Авторами розроблено 1ндекс готовшсп до 1ндустрп 4.0 "Роланда-Бергера" (англ. RB
Industry 4.0 Readiness Index), що враховуе склад-
шсть процеав виробництва, р1вень автоматизацп,
iитеисивиiсть шновацш i готовшсть робочо! сили
[19].
граци у глобальш мереж1 та розвиток промислового сектору. "Фаворити" характеризуются потужною промисловою базою, сучасними перспективними умо-вами i технолопями б1знесу (Швещя, Фшлянд1я, Австр1я та Имеччина). Приклад 1рланди е особливим: кшька великих фармацевтичних виробниюв краши здшснюють значний внесок у ВВП, що робить 1х лщерами додано!' вартосп у промисловосп. 1рланд1я також розвивае сектор послуг 1Т (шформацшних технологий), що вщповщае високш мережевш готовность "Традицшш" економши роз-ташоваш переважно у Схщнш Сврот
0
5
(o^ím Ггалп). Вoни всe щe poзвивaються нa пoтyжнiй пpoмислoвiй бaзi, oднaк yпpoвaджyють лишe oкpeмi iнiцiaтиви, спpямoвaнi нa poзвитoк IндyстpГï 4.0. Тpeтя rpyna мНepiшyчiм - цe сумГш тв-дeнних i схiднoeвpoпeйських ^arn, щo нe мaють нaдiйнoï' пpoмиcлoвoï бaзи. Для meï гpyпи xapa^epm знaчнi фiскaльнi тpyднoщi, щo пepeшкoджaють iннoвaцiй-нoмy poзвиткy. У фут мПoтeнцiйнихм eкoнoмiк oстaннiми poкaми пpoмислoвa бaзa слaбшaлa. Ця гpyпa oxoo^e тaкi ^aï™, як Фpaнцiя, Нiдepлaнди тa Вeли-кoбpитaнiя, якГ знaчнo змeншили oбсяги пpoмислoвoгo виpoбництвa у crpy^ypi ВВП, oднaк у ce^opi мepeжeвoï готов-нocтi дeмoнcтpyють cyчacнoгo
iннoвaцiйнoгo poзвиткy.
Kpa'1'ни €вpoпи вiдзнaчaютьcя зтач-нoю гeтepoгeннicтю poзвиткy як npoM^-лoвocтi, тaк i cepeдoвищa для вeдeння бiзнecy. Зaпpoпoнoвaнa клacтepизaцiя вiдпoвiднo дo мaтpицi e дocить yмoвнoю, ocкiльки впpoвaджeння ^дус^и 4.0 3a-лeжить у пepшy чepгy вгд iндивiдyaльниx кoмпaнiй, ocoбливocтeй ïx виpoбництвa й yпpaвлiння тa oчiкyвaнoгo eкoнoмiчнoгo eфeктy. Iндycтpiя 4.0 у ^arnax, щo вxo-дять дo мФaвopитiвм, iмoвipнo мaтимe тайбшьший ycnix, ocкiльки в них вжe e poзвинeнa пpoмиcлoвicть i вишкий pi-вeнь мepeжeвoï гoтoвнocтi. Бiльшe тoгo, oчiкyeтьcя, щo дocвiд "Фaвopитiв" пoши-pювaтимeтьcя нa "Пoтeнцiйниx" i "Tpa-дицГйних". Оcтaннi xoчa i мaють oбмe-жeння у виглядг нижчoï чacтки npoM^-лoвocтi у ВВП тa нижчoгo piвня мepeжe-вoï гoтoвнocтi вiдпoвiднo, oднaк ^MMm' з цих ^arn дoбpe iнтeгpoвaнi у ГЛВ i змoжyть швидш aдaптyвaти iннoвaцiï. Хoчa "Нepiшyчiм cьoгoднi мaють тайниж-чГ мoжливocтi щoдo впpoвaджeння 1ндус-тpiï 4.0, да нe oзнaчae, щo ^MMm' з цих ^arn пpиpeчeнi нa вiдcтaвaння вГд лда-piв. Скopiшe тавтаки, Iндycтpiя 4.0 дae мoжливicть iндивiдyaльним кoмпaнiям
poзвивaтиcя нaбaгaтo швидшe i cкopoчy-вaти poзpиви у тexнoлoгiяx й eфeктивнo-стГ yпpaвлiння з пpoвiдними кoмпaнiями вiдпoвiдниx ceктopiв.
Рoль дepжaви у пiдвищeннi piвня мepeжeвoï гoтoвнocтi e вaгoмoю, aджe вoнa cтвopюe тa poзвивae peгyлятopнe cepeдoвищe, cпpияe poзвиткy iнфpacтpy-ктypи тa впливae нa якГсть i дocтyпнicть ocвiти. Kлючoвe знaчeння для мepeжeвoï гoтoвнocтi Mae квaлiфiкaцiя пpaцiвникiв. Aвтoмaтизaцiя бiльшocтi виpoбничиx пpoцeciв piзкo змeншить пoпит нa низь-кo- тa cepeдньoквaлiфiкoвaнy poбoчy силу у пpoмиcлoвocтi, тoдi як зpocтaтимe nonrn* нa фaxiвцiв iнжeнepниx cпeцiaль-нocтeй. ToMy зaвдaння дepжaвнoï пoлiти-ки пoлягae у cepeдньo- тa дoвгocтpoкo-вoмy пepeдбaчeннi тeндeнцiй i cтвopeннi вiдпoвiдниx ГнституцГйних yмoв для впpoвaджeння ^дус^и 4.0, poзвиткy ocвiти та вiдпoвiднoмy piвнi, a тaкoж с^иянт poзвиткy кoмyнiкaцiй тa cyчac-нoï iнфpacтpyктypи. ОскГльки лeвoвa чac-™a дoдaнoï вapтocтi у свГтГ cтвopюeтьcя у ГЛВ [23], iнтeгpaцiя в них Mae бути npio-pOTeTOM для вГтчизняних кoмпaнiй.
Висновки. ШвидкГсть eкoнoмiчниx тpaнcфopмaцiй у свГтГ динaмiчнo зpocтae, змГнюються пpинципи фyнкцioнyвaння глoбaльниx мepeж тa ГЛВ. Уcпiшнe pe-фopмyвaння eкoнoмiки (cтocyeтьcя у nep-шу чepгy пepexiдниx eкoнoмiк тa Укpaïни зoкpeмa) для пiдвищeння кoнкypeнтo-cпpoмoжнocтi Mae бути cпpямoвaнe да нa дocягнeння cьoгoднiшньoгo cтaнy poзви-нeниx ^am, a нa eкcтpaпoляцiю 'х poз-витку в cepeдньocтpoкoвiй пepcпeктивi. 3a 5-10 poкiв cyчacнi бiзнec-пiдxoди й opгaнiзaцiя виpoбництвa з вишшю ímo-вipнicтю мoжyть стати зacтapiлими тa нeeфeктивними, тoмy вжe зapaз пoтpiбнo гoтyвaти пiдrpyнтя для фyнкцioнyвaння ^дус^и 4.0, здiйcнювaти тдготовку квaлiфiкoвaниx фaxiвцiв, здaтниx npa-цювaти в нoвiй eкoнoмiчнiй peaльнocтi.
Упpoвaджeння ^дус^и 4.0 чинить тpaнcфopмaцiйний вплив на ГЛВ, 3o^e-ма на тpaдицiйнi шляхи cтвopeння вapтo-cri. мIнтepнeт peчeйм, хмapнi тexнoлoгiï, "Вeликi дaнiм та oнлaйн-pинки змiнюють мoдeлi бiзнecy, poзпoдiл пoтyжнocтeй i джepeлa дoдaнoï вapтocтi в piзних ce^o-pax пpoмиcлoвocтi. Оcкiльки витpaти на впpoвaджeння нoвиx тexнoлoгiй пpoдoв-жують cкopoчyвaтиcя, вiдмiннocтi вapтo-cтi poбoчoï сили мiж ^штами нe будуть виpiшaльним фaктopoм пpи вибopi лoкa-лiзaцiï виpoбництвa. Вiдпoвiднo, ^ocro-poвa гнyчкicть та виcoкий piвeнь автома-тизацп дoзвoляють poзмicтити виpoбничi oдиницi пopяд з ocнoвними cпoживaчa-ми, щo мoдepнiзye мaйбyтнi ланцюги пo-стачань i глoбaльнi мepeжi виpoбництвa. Цi тeндeнцiï змiнять нaпpям глoбaлiзaцiï, ocкiльки peгioнaльнi та лoкaльнi пoтoки стануть бiльш важливими, на пpoтивaгy мiжкoнтинeнтaльнiй тopгiвлi.
Moжливocтi ycпiшнoï imerpa^ï пpoмиcлoвoï peвoлюцiï 4.0 y ггобальш мepeжi виpoбництвa та ланцюги вapтocтi зaлeжaть вiд таких кpoкiв:
1) iнтeгpaцiя вepтикaльниx та rop^ зoнтaльниx лaнцюгiв вapтocтi чepeз "cмapт" виpoбничi cиcтeми;
2) oцифpyвaння вcix лaнoк ГЛВ;
3) poзмiщeння виpoбництвa пoблизy pинкiв збуту;
4) кacтoмiзaцiя пpoдyкцiï;
5) yпpaвлiння даними та кoнтpoль ycix пpoцeciв y peжимi peaльнoгo часу.
Зaгaлoм мeтa пoлягae в шиpoкiй дo-cтyпнocтi нoвиx тexнoлoгiй, включeннi ïx в iннoвaцiйнi та oпepaцiйнi пpoцecи, ак-тивнiй участ в нoвиx й yдocкoнaлeниx мepeжax cтвopeння вapтocтi. Сьoгoднi piвeнь тexнiчнoï та цифpoвoï cклaднocтi бiзнecy й iннoвaцiйнi фaктopи вiдiгpaють щopaзy вагомшу poль y пiдвищeннi шн-кypeнтocпpoмoжнocтi. У тoй жe час 6í-льшicть oзнaк тexнoлoгiй, якi oчoлюють
чeтвepтy пpoмиcлoвy peвoлюцiю ^o^e-ма ïx мepeжeвий xapaктep), пepeдбaчa-ють, щo poль iннoвaцiй та cклaднocтi 6Í3-нecy пpoдoвжyвaтимe знaчнo 3pocrara.
На ocнoвi oцiнки дoдaнoï вapтocтi y пpoмиcлoвocтi та iндeкcy мepeжeвoï го-тoвнocтi Вcecвiтньoгo eкoнoмiчнoгo фo-pyмy пoбyдoвaнo мaтpицю для ^arn Св-poпи та визнaчeнo ocнoвниx гpaвцiв i ïx пoтeнцiaл для poзвиткy ^дус^и 4.0. За-пpoпoнoвaнa мeтoдикa дoзвoлилa ви-oкpeмити чoтиpи гpyпи кpaïн: мФaвopи-ти", "Tpaдицiйнi", мHepiшyчiм та мПoтeн-цiйнiм з ypaxyвaнням мoжливocтeй ïx iн-тeгpaцiï y глoбaльнi мepeжi виpoбництвa. Iмoвipнicть yпpoвaджeння чeтвepтoï пpo-миcлoвoï peвoлюцiï зaлeжить як вiд piвня мepeжeвoï гoтoвнocтi, так i вiд таявшей eфeктивнoï пpoмиcлoвocтi, а пoлoжeння вiдпoвiднoï кpaïни в мaтpицi дoзвoляe пopiвняти кpaïни та вказуе на мoжливi нaпpями дepжaвнoï пoлiтики, cпpямoвa-нoï на пoлiпшeння цих пoкaзникiв.
Для пocилeння глoбaльнoï кoнкy-peнтocпpoмoжнocтi ^ш^чними e тpaнc-фopмaцiя мoдeлeй бiзнecy i тexнoлoгiчнe oнoвлeння. Ужe cьoгoднi cтpiмкo зpocтae кiлькicть кoмпaнiй, яю дoклaдaють щopa-зу бiльшиx зусиль y нaпpямi oцифpyвaн-ня ланцюпв вapтocтi з мeтoю пiдвищeння пpoдyктивнocтi та набуття кoнкypeнтниx пepeвaг. Tara глoбaльнi тeндeнцiï cтaнoв-лять значш виклики для кoмпaнiй тa/aбo ^arn, якi cпeцiaлiзyютьcя на низькo-тexнoлoгiчниx, cтaндapтизoвaниx виpoб-ничих i складальних ^o^cax, бeз нaлeж-нoгo iнвecтyвaння y тexнoлoгiï та людсь-кий каттал.
Пepcпeктивним нaпpямoм пoдaль-ших дocлiджeнь e oцiнкa мepeжeвoï го-тoвнocтi та шляxiв ycпiшнoï ime^a^'i кpaïн, щo poзвивaютьcя, y ГЛВ i ггобаль-нi мepeжi iз зacтocyвaнням тexнoлoгiй Iндycтpiï 4.0.
^rrepaTypa
1. Gereffi G. & Fernandez-Stark K. Global Value Chain Analysis: A Primer. Durham, North Carolina: Duke University CGGC, 2016. 34 c.
2. Geissbauer R., Vedso J., & Schrauf S. Industry 4.0: building the digital enterprise: 2016 global industry 4.0 survey, Munich: PwC, 2016. 36 c.
3. Kniaziev S.I. Development of smart industry as an efficient way to implement the policy of neoindustrializa-tion in the world. EKOHOMiKa npoMUcno-eocmi. 2017. № 4 (80). C. 5-18. doi: 10.15407/econindustry2017.04.005
4. Kagermann H., Helbig J., Hellinger A., & Wahlster W. Recommendations for implementing the strategic initiative INDUSTRIE 4.0. Frankfurt/Main: Forschungsunion, 2013. 82 c.
5. Schwab K. The fourth industrial revolution. Geneva: Crown Business, 2017. 185 c.
6. Madykh A.A., Okhten O.O., Da-siv A.F. Analysis of the world experience of economic and mathematical modeling of smart enterprises. EKOHOMiKa npoMUcno-eocmi. 2017. № 4 (80). C. 19-46. doi: 10.15407/econindustry2017.04.019
7. Peppard J., & Ward J. The strategic management of information systems: Building a digital strategy. Sussex, UK: John Wiley & Sons, 2016. 485 c.
8. Clarysse B., Wright M., Bruneel J. & Mahajan A. Creating value in ecosystems: Crossing the chasm between knowledge and business ecosystems. Research Policy. 2014. № 43(7). C. 11641176. doi: 10.1016/j.respol. 2014.04.014
9. Impact of the Fourth Industrial Revolution on Supply Chains. 2017. World Economic Forum. Pe:®HM gocryny: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Impa ct_of_the_F ourth_Industrial_Revolution_on _Supply_Chains_.pdf
10. Koch V., Kuge S., Geissbauer R. & Schrauf S. Industry 4.0: Opportunities and challenges of the industrial internet. Munich: Strategy & PwC, 2014. 52 с.
11. Schlaepfer R.C., Koch M. & Merkhofer P. Industry 4.0 challenges and solutions for the digital transformation and use of exponential technologies. Basel: Deloitte, 2015. 32 c.
12. Черкас H.I. Економ1чний вим1р ефективносп учасп кра'1н у глобальних ланцюгах вартосп. Економгка розвитку. 2017. № 4(84). С. 5-16.
13. Smorodinskaya N., Russell M., Katukov D. & Still K. Innovation Ecosystems vs. Innovation Systems in Terms of Collaboration and Co-creation of Value. System Sciences (HICSS), 50th Hawaii International Conference. 2017. C. 52455254.
14. Weiss R. (2017). Adidas Brings the Fast Shoe Revolution One Step Closer. Режим доступу: https://www.bloomberg. com/news/articles. (Дата звернення 4.12.2017).
15. Антонюк Л.Л., Черкас H.I. Про-вщна роль Китаю у глобальних мережах сектору високих технологий: нова реаль-шсть та сучасш виклики. Економжа i держава. 2017. № 12. С. 14-22.
16. Hermann M., Pentek T. & Otto B. Design principles for Industrie 4.0 scenarios. System Sciences (HICSS), 49th Hawaii International Conference. 2016. C. 3928-3937.
17. Monostori L. Cyber-physical production systems: Roots, expectations and R&D challenges. Procedia CIRP. 2014. № 17. С. 9-13. doi: 10.1016/j.procir.2014.03.115.
18. Industrie 4.0 at BOSCH. Режим доступу: http://www.bosch-si.com/solute ons/manufacturing/industry-4-0. (Дата звернення 5.12.2017).
19. Blanchet M., Rinn T., Von Thaden G., & De Thieulloy G. Industry 4.0:
The new industrial revolution-How Europe will succeed. Munich: Roland Berger Strategy Consultants GmbH, 2014. 24 c.
20. Howard C., Gerosa A., Mejuto M.C. & Giannella G. The Maker Movement: a new avenue for competition in the EU. European View. 2014. № 13(2). C. 333-340. doi: 10.1007/s12290-014-0336-0
21. World Development Indicators. Pe^HM gocryny: https://data.worldbank.org/ products/wdi (flaTa 3BepHeHra 10.12.2017).
22. European Commission. 2013. The Factories of the Future. Publications Office of the European Union. Pe^HM gocryny: https://europa.eu/european-union; https://ec. europa.eu/digital-single-market/en/factories-future (flaTa 3BepHeHra 12.12.2017).
23. Global competitiveness report 20172018. Pe^HM gocryny: http://weforum.org. (flaTa 3BepHeHH* 15.01.2018).
24. Breene K. What is 'networked readiness' and why does it matter? Pe^HM gocryny: https://www.weforum.org/agenda/ 2016/07. (flaTa 3BepHeHH* 15.12.2017).
25. Global Information Technology Report 2016 Pe^HM gocryny: http://reports. weforum.org/global-information-technology-report-2016/ (flaTa 3BepHeHH* 16.01.2018).
References
1. Gereffi, G. & Fernandez-Stark K. (2016). Global Value Chain Analysis: A Primer. Durham, North Carolina: Duke University CGGC.
2. Geissbauer, R., Vedso, J., & Schrauf, S. (2016). Industry 4.0: building the digital enterprise: 2016 global industry 4.0 survey, Munich: PwC.
3. Kniaziev, S.I. (2017). Development of smart industry as an efficient way to implement the policy of neoindustrialization in the world. Econ. promisl., 4 (80), pp. 5-18. doi: 10.15407/econindustry2017.04.005
4. Kagermann, H., Helbig, J., Hellinger, A., & Wahlster, W. (2013). Recommendations for implementing the strate-
gic initiative INDUSTRIE 4.0. Frankfurt/Main: Forschungsunion.
5. Schwab, K. (2017). The fourth industrial revolution. Geneva: Crown Business.
6. Madykh, A.A., Okhten, O.O., Da-siv, A.F. (2017). Analysis of the world experience of economic and mathematical modeling of smart enterprises. Econ. promisl., 4 (80), pp. 19-46. doi: 10.15407/econindustry2017.04.019
7. Peppard, J., & Ward, J. (2016). The strategic management of information systems: Building a digital strategy. Sussex, UK: John Wiley & Sons.
8. Clarysse, B., Wright, M., Bruneel, J., & Mahajan, A. (2014). Creating value in ecosystems: Crossing the chasm between knowledge and business ecosystems. Research Policy, 43(7), pp. 1164-1176. doi: 10.1016/j.respol.2014.04.014
9. Impact of the Fourth Industrial Revolution on Supply Chains (2017). World Economic Forum. Retrieved from: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Impa ct_of_the_Fourth_Industrial_Revolution_on _Supply_Chains_.pdf
10. Koch, V., Kuge, S., Geissbauer, R., & Schrauf, S. (2014). Industry 4.0: Opportunities and challenges of the industrial internet. Munich: Strategy & PwC.
11. Schlaepfer, R. C., Koch, M., & Merkhofer, P. (2015). Industry 4.0 challenges and solutions for the digital transformation and use of exponential technologies. Basel: Deloitte.
12. Cherkas, N. (2017). Economic measuring of efficiency of countries' participation in global value chains. Ekonomika rozvytku, 4(84), pp. 5-16.
13. Smorodinskaya, N., Russell, M., Katukov, D., & Still, K. (2017). Innovation Ecosystems vs. Innovation Systems in Terms of Collaboration and Co-creation of Value. In System Sciences (HICSS), 50th
Hawaii International Conference, pp. 52455254.
14. Weiss, R. (2017). Adidas Brings the Fast Shoe Revolution One Step Closer. Retrieved from: https://www.bloomberg. com/news/articles.
15. Antoniuk, L.L., & Cherkas, N.I. (2017). The leading role of China in global networks of high-tech sector: a new reality and modern challenges. Ekonomika ta derzhava, 12, pp. 14-22.
16. Hermann, M., Pentek, T., & Otto, B. (2016). Design principles for Industrie 4.0 scenarios. In System Sciences (HICSS), 49th Hawaii International Conference, pp. 3928-3937.
17. Monostori, L. (2014). Cyber-physical production systems: Roots, expectations and R&D challenges. Procedia CIRP, 17, pp. 9-13. doi: 10.1016/j.procir.2014.03.115
18. Industrie 4.0 at BOSCH Retrieved from: http://www.bosch-si.com/solutions/ manufacturing/industry-4-0.
19. Blanchet, M., Rinn, T., Von Thaden, G., & De Thieulloy, G. (2014). Industry 4.0: The new industrial revolution-
How Europe will succeed. Munich: Roland Berger Strategy Consultants GmbH.
20. Howard, C., Gerosa, A., Mejuto, M. C., & Giannella, G. (2014). The Maker Movement: a new avenue for competition in the EU. European View, 13(2), pp. 333-340. doi: 10.1007/s12290-014-0336-0
21. World Development Indicators. Retrieved from: https://data.worldbank.org/ products/wdi.
22. European Commission. (2013). The Factories of the Future. Publications Office of the European Union. Retrieved from: https://europa.eu/european-union; https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/ factories-future.
23.Global competitiveness report 20172018. Retrieved from: http://weforum.org.
24. Breene K. (2017). What is 'networked readiness' and why does it matter? Retrieved from: https://www.weforum. org/agenda/2016/07.
25. Global Information Technology Report (2016) Retrieved from: http://reports.weforum.org/global-information-technology-report-2016.
Наталия Игоревна Черкас,
канд. экон. наук, доцент
Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана
03057, Украина, г. Киев, проспект Победы, 54/1 E-mail: [email protected]
ТРАНСФОРМАЦИОННОЕ ВЛИЯНИЕ ИНДУСТРИИ 4.0 НА ГЛОБАЛЬНЫЕ СЕТИ ПРОИЗВОДСТВА И ЦЕПОЧКИ СТОИМОСТИ
Раскрыты особенности трансформационного влияния Индустрии 4.0 на цифровые экосистемы в пределах глобальных сетей производства. Проанализированы направления горизонтальной и вертикальной оцифровки цепочек стоимости компаний на пути к цифровому лидерству и интегрированной экосистеме. Разработана матрица сетевой готовности и добавленной стоимости в промышленности стран Европы.
Ключевые слова: Индустрия 4.0, глобальные сети производства, оцифровка цепей стоимости, цифровые экосистемы, сетевая готовность.
JEL: F62, L60, O140.
Nataliia I. Cherkas,
Ph.D. in Economics
Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman 03057, Ukraine, Kyiv, 54/1 Pr. Peremogy E-mail: [email protected]
TRANSFORMATIONAL INFLUENCE OF INDUSTRY 4.0 ON GLOBAL PRODUCTION NETWORKS AND VALUE CHAINS
The paper concerns the influence of Industry 4.0 on digital ecosystems within global production networks and value chains. Global industry leaders convert the main production functions in their global value chains (GVCs) to the digital format. Industry 4.0 vertically integrates manufacturing processes from product development to logistics and maintenance. The main features of the Industry 4.0 network structure include: (1) vertical networks of "smart" production systems; 2) horizontal integration through a new generation of GVCs networks; (3) engineering solutions along the entire value chain; (4) acceleration processes due to exponential technologies.
The paper analyzes the horizontal and vertical digitization of companies' value chains on the way to digital leadership and integrated ecosystem. The impact of the Industry 4.0 on the profitability and capital intensity for European countries is discussed. The competitive positions of some EU countries are indicated taking into account the prospects of technological development. It is proved that achieving strong positions in Industry 4.0 combined with growing investment increases significantly the capital productivity and strengthens competitiveness. Although the share of manufacturing value added in the EU declined, the rapid transition to technologies of Industry 4.0 is considered as the primary competitive advantage over the global competitors.
The matrix of network readiness and value added in manufacturing of European countries is developed. Consequently, the European economies are divided into four main groups: Favorites, Traditional, Hesitators and Potential, and their capability for the Industry 4.0 implementation is estimated. Industry 4.0 creates challenges for the economies mainly specialized in low value-added segments of value chains, however, the companies that will manage to implement it successfully will be able to compete with the leaders and to occupy segments of GVC with higher value-added.
Keywords: Industry 4.0, global production networks, digitization of value chains, digital ecosystems, network readiness.
JEL: F62, L60, 0140.
OopMamu цumуeaннн:
HepKac H.I. TpaHC^opMa^HHHH boMB iHgycTpii 4.0 Ha rao6a.bHi Mepe^i BHPO6HH^ TBa Ta .aнцroгн BapTOcri. EKOHOMiKa npoMUcnoeocmi. 2018. № 1 (81). C. 5-20. doi: 10.15407/econindustry2018.01.005
Cherkas, N.I. (2018). Transformational influence of Industry 4.0 on global production networks and value chains. Econ. promisl., 1 (81), pp. 5-20. doi: 10.15407/econindustry2018.01.005
Hadium^a do pedav^ii 22.02.2018 p.
