CC BY
38
О.Б. Ватченко, К.О. Свистун
АНАЛ1З РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ В УМОВАХ ТРАНС ФОРМ АЦ1ЙНИХ ЗМ1Н
В умовах вщкритш ринково! економiки стiйке eKOHOMi4He зростання можливе тшьки при вiдповiдному piBHi
конкурентоспроможностi продукци, що виробляють промисловi пiдприeмства.
Не секрет, що промисловють е одним i3 провiдних сегмент1в економiки в багатьох державах, вона визначае рiвень !х економiчного розвитку, можливост участi у свiтовiй оргашзаци торгiвлi. У промисловостi формуються кошти, якi спрямовуються на li розширене вiдтворення, i вона - е активним фактором науково-технiчного прогресу. Тому дослiдження в цьому напрямi е завжди актуальними.
Перiод адаптаци до умов вiдкритого ринку супроводжуеться змiнами в галузевiй структурi Укра!ни, що вiдрiзняеться вiд тенденцiй попереднього промислового розвитку. Сучасна галузева структура стала менш прогресивною й нагадуе структуру початкового етапу iндустрiалiзацil та структуру кра!н, якi розвиваються iз сировинною експортною орiентацiею. Знос основних фондiв потребуе розпочати оновлення промисловосп вiдповiдно до загальносвiтових стандартiв, але для початку слiд окреслити коло прюрите^в необхвдного оновлення.
Аналiзу та прогнозуванню розвитку украшсько! промисловостi присвятили сво! працi вiдомi вченi, зокрема, О.1. Амоша i Л.1. Федулова дослщжували iнновацiйнi аспекти промисловостi, О.К. Семеренко -структурну побудову промисловостi, В.В. Пщпрний - проблеми державного регулювання промислового виробництва, Л.О. Збаразська - розподш мiжгалузевого ефекту у промисловостi Укра!ни та якосп ресурсокористування, Н.В. Погуда
аналiзував iнвестицiйну дiяльнiсть Укра!ни у кризовий перюд. Однак питання стану та розвитку промисловосп потребують доопрацювання.
Метою статп е дослiдження розвитку промисловосп в умовах перетворень, спрямованих на розбудову ринкового середовища в Укра1ш та И регiонах.
Укра1ш у спадок дiстався потужний промисловий комплекс i3 домiнуючим виробництвом 3 i 4 технологiчних укладiв, питома вага яких становить разом близько 95%. Це переважно традицiйнi галузi добувно! та обробно! промисловостi, започаткованi на раншх стадiях iндустрiалiзацil, що дiйшли межi сво!х можливостей. 1х питома вага в обсязi реалiзованоl промислово! продукци у 2009 р. становила понад 80% [7].
Саме у промисловосп виробляеться бiльша частка ВВП, який належить до системи нацiональних рахунюв i е найбiльш унiверсальним показником, що характеризуе економiчну могутнiсть держави (рис. 1) [5].
Протягом 2001-2008 рр. спостерк-алося зростання ВВП у вартюному виразi як у цiлому по Укрш'ш, так i у li промисловостi. У 2008 р. порiвняно з 2001 р. загальний ВВП збшьшився у 4,5 раза, а у промисловосп - у 4,1 раза. Але у 2009 р. - рощ свггово! фшансово! кризи, яка не обминула й Украшу, ВВП у цшому зменшився щодо
2008 р. на 9,5%, у промисловосп - на 17,4%.
За першi роки ХХ1 ст. вщбуваеться зменшення частки промисловостi у ВВП, якщо 2001 р. вона становила 46,28%, то у
2009 р. - 39,75%.
Значну роль у формуванш структури обсягу реалiзовано! промислово! продукци вщграють пiдприемства, переважна бiльшiсть яких розташованi у Донецькому (Донецька i Луганська областi) та Приднiпровському (Дшпропетровська i Запорiзька областi) економiчних районах, а також у Харювськш i Полтавськiй областях. Саме вони дають найбiльшу частку ВВП, яка з кожним роком зростае. Так, у 2008 р. 1х сукупна питома вага
© Ватченко Олександра Бориавна - кандидат економ1чних наук, професор; Свистун Костянтин Олександрович - студент. Дншропетровська державна фшансова академ1я.
ISSN 1562-109X
у сфукт^ ВВП отдавила 40,9% (табл. 1) [4]. 2009
2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001
500000
1000000
1500000
2000000
2500000
1Частка ВВП у ^oi^^oeo^ ОВВП
Рис. 1. Динaмiкa змт ВВП yKpaim 3a 2000-2009 pp. (у ринкових цiнax, млн. грн.)
Тaблиця 1
4acmKa промисловихpегiонiв у зaгaльному обсязi вaловоï додaноï eapmocmi yKparn
Регioн 2004 2005 2006 2007 2008
Дoнецька 13,0 12,7 12,9 12,4 12,0
Днiпpoпетpoвcька 8,6 9,0 9,3 9,5 10,6
Луганська 3,9 4,2 4,2 4,2 4,3
Запopiзька 4,3 4,3 4,3 4,4 4,3
Хаpкiвcька 6,0 5,9 5,9 6,1 6,3
^лтавська 3,7 3,9 3,8 3,7 3,4
Уcьoгo 39,5 40 40,4 40,3 40,9
м. Кшв 18,5 18,3 18,3 19,7 18,7
Разoм ^з Киевoм): 58, 0 58,3 58,7 60,0 59,6
0
Зпдда iз табл. 1 чшьну гозищю за частою ВВП у 2008 p. госщае м. Кшв: бшьше 18%, щo мoжна пoяcнити йoгo ocoбливим cтатycoм столищ. Частки Дoнецькoï та Днiпpoпетpoвcькoï oблаcтей cтанoвлять вiдпoвiднo 12,0 i 10,6%. Раюм iз цим частка Дoнецькoï oблаcтi в динамiцi 2004-2008 pp. мае тенденщю дo зменшення (вщ 13,0% у 2004 p. дo 12,0% у 2008 p.), а частка Днiпpoпетpoвcькoï, навпаки - дo зpocтання (вiд 8,6% у 2004 p. дo 10,6% у 2008 p.). Частки у arpy^rypi ВВП Хаpкiвcькoï та Пoлтавcькoï oблаcтей стадавили вiдпoвiднo 6,3 та 3,4%, а в динамщ 2004-2008 pp. мають тенденцiю дo зpocтання у Хаpкiвcькiй oблаcтi й дo cкopoчення у Пoлтавcькiй.
Уpахoвyючи вiдмiннocтi мiж чисельшстю населення у пpoмиcлoвих pегioнах, дoхoдимo виcнoвкy, щo за пoказниками ВРП загагом i на 1 ocoбy вoни займають piзнi cхoдинки. За пеpioд 20042008 pp. cпocтеpiгаетьcя збiльшення oбcягy ВРП на 1 ocoбy майже у 3 p^^ i найбiльше у Днiпpoпетpoвcькiй oблаcтi - у 3,59 pаза у 2008 p. пopiвнянo з 2004 p. У Пoлтавcькiй oблаcтi i м. Киевi в динамiцi 2004-2008 pp. oбcяг ВРП на 1 ocoбy збiльшивcя вiдпoвiднo у 2,54 i в 2,66 pаза. Разoм iз цим зазначимo: якщo за частою ВВП у 2008 p. (табл. 1) пеpше мicце шсщала Дoнецька oблаcть, тo за абшлютними даними пo ВВП на 1 ocoбy лiдиpyе Днiпpoпетpoвщина.
Обсяги peani30BaH0Ï промислово1 продукцiï по репонах у динaмiцi за 2005200000 -,
150000
2009 рр. наведено на рис. 2 [4].
100000
50000
0
Дншропетровський
Запор1зький
Полтавський
Донецький
Луганський
Харшвський
□ 2005 П2006 П2007 П2008 И2009 Рис. 2. ДинамЫа обсягу реал1зованог промисловог продукцИ' (робт, послуг) за 2005-2009 рр. по промислових рег1онах, млн. грн.
У динамщ 2005-2009 рр. обсяги реaлiзовaноï промисловоï продукци у вартюному вирaженнi зросли на кшець дослiджувaного перiоду в середньому в 1,7 раза по кожному промисловому репону. Лщери зростання - Луганська i Днiпропетровськa облaстi: вщповщно у 1,7 i 1,6 раза у 2009 р. порiвняно з 2005 р. Можемо також простежити досить високе
щорiчне зростання обсягу реaлiзовaноï промисловоï продукцiï по регюнах iз пiком у 2008 р. Наприклад, у Лугaнськiй i Донецькш областях обсяг реaлiзовaноï промисловоï продукци порiвняно з 2007 р. збшьшився вiдповiдно на 35,6 i на 33,4%, або на третину. Проте сьогодшшня динaмiкa iндексiв промисловоï продукци показуе, що вiдбувaeться ïï падшня (табл. 2) [4].
Змти тдекыв промисловог продукцИ'за 2006-2009рр., %
Таблиця 2
Область 2006 2007 2008 2009
Дншропетровська 107,3 106,7 94,3 87,5
Донецька 101,4 96,7 97,3 90,3
Зaпорiзькa 103,9 107,9 92,9 82,3
Луганська 106,2 96,8 103,9 89,5
Полтавська 113,7 103,4 98,8 99,3
Харювська 99,8 100,6 106,4 99,5
У структурi промисловосп регюшв значну частку займае переробна галузь (рис. 3), яка за 2004-2009 рр. становила вщ 65 до 81% [4]. Решта припадала на добувну промисловють i виробництво та розподiлення електроенергп, газу та води.
У 2009 р. частка переробноï гaлузi мала найменший показник у Дшпропетровськш облaстi (65,2%) i
максимальний - у Харювськш облaстi (76,1%). Добувна промисловють була найбшьш виражена у Дшпропетровськш (20,7%), дат йшли - Полтавська (20,9%), Луганська (13,7%) i Донецька (13,4%) область Що ж до виробництва та розподшення електроенергп, газу та води, то ця галузь промисловосп нaйбiльше представлена в Зaпорiзькiй i Хaркiвськiй
областях (вщповщно 23,5 i 20,9%), а в шших регюнах коливаеться на piBHi 10-11%, KpiM
Полтавсько'' област (5,4%).
100
80
60
40 -- =
20
2004
2005
2006
2007
2008
2009
В Днiпропетровська ШДонецька □Запорiзька ШЛуганська □Полтавська □Харк1вська
Рис. 3. ДинамЫа частки переробног галуз1, % [4].
У структурi переробно'' промисловосп по регiонах чiльне мюце у Донецькiй, Днiпропетровськiй i Запорiзькiй областi посiдае металургiйне виробництво та виробництво готових металевих виробiв (ввдпоидно 56,5%, 56,0 i 38,5% в 2009 р.), що обумовлюеться розмщенням продуктивних сил у цих регюнах i матерiальною базою, яка залишилася у спадок вiд Радянського Союзу.
За перюд дослiдження (2004-2009 рр.) можемо простежити тенденцiю до скорочення питомо'' ваги серед усiх тдгалузей у структурi переробно! промисловостi.
Машинобудування та виробництво коксу i продукпв нафтоперероблення у динамiцi за 2004-2009 рр. в Донецькш обласп мають тенденцiю до зменшення. Так, частка машинобудування в Донецькш обласп у 2004 р. становила 15,74%, а у 2009 р. -13,8%, виробництво коксу i продукпв нафтоперероблення у 2004 р. становило 13,0%, а у 2009 р. - 7,6%. Питома вага хiмiчноï та нафтохiмiчноï промисловосп представлена найбшьше в Луганськш обласп. У 2009 р. вона становила 9,3%, тодi як у 2004 р. - 12,2%.
У Полтавськш i Харювськш областях провщною галуззю переробноï
промисловосп е виробництво харчових продуктiв, напо'в та тютюнових виробiв, частка яко'' в Харкiвськiй областi у динамщ 2004-2009 рр. перебувала в межах 31,541,4%, а у 2009 р. - становила 41,4%; у Полтавськш обласп частка ще'' галузi перебувала у межах 17,3-34,1%, у 2009 р. -34,1%. Отже, можемо простежити зростання частки ще'' галузь Частка машинобудування у структурi переробно'' промисловосп в Харювськш i Полтавськш областях у 2009 р. становила вщповщно 23,3 i 14,9%, а у динамщ за 2004-2009 рр. характеризувалась скороченням iз 29,4% у 2004 р. до 23,3% у 2009 р. у Харювськш та з 19% у 2004 р. до 14,9% у 2009 р. у Полтавськш обласп. Щодо виробництва коксу i продукпв нафтоперероблення, то в динамщ за 20042009 рр. воно характеризуеться спадом в обох областях: у Харювськш - iз 9,2% у 2004 р. до 7,0% у 2009 р., у Полтавськш - зi 56,6% у 2004 р. до 44,4% у 2008 р.
Яюсть i конкурентоспроможшсть продукци залежать вщ багатьох чинниюв, у тому чи^ вщ основних засобiв. Слщ вщзначити, що 'х вартiсть у промисловосп протягом 2000-2008 рр. постшно зростала. У 2009 р. по Укрш'ш вона становила 970942 млн. грн., що бiльше у 3,4 раза порiвняно з 2000 р. i на
0
27,7% бшьше, шж у 2008 р. У динамщ по регiонах вартють основних засобiв також мала цю ж тенденцiю. Наприклад, у Дшпропетровськш областi у 2009 р. вона дорiвнювала 163025 млн. грн., що бiльше за показник 2000 р. у 3,9 раза i бшьше на 37,1% порiвняно з 2008 р. Частка основних засобiв
у промисловосп 6 промислових регiонiв у 2000 р. становила 65,1%, а у 2009 р. уже -70,7%. Бшьша частина основних засобiв промисловосп - це и, що були введет в дда в середиш ХХ ст. На сьогодш вс вони мають величезний знос (рис. 4) [3].
80
70
60
50
40
•%- ----------
------ -1--------4.------
X
2004
2005
2006
2007
2008
2009
~ - Дншропетровський ■ Донецький ^^ ~Запор1зький
~ - Луганський Ж Полтавський • Харшвський
Рис. 4. Динам1ка зносу основних засоб1в у 2004-2009 рр., по промислових рег1онах, %
Знос основних засобiв, менший шж 50%, маеться у Луганськiй областi, щодо шших регiонiв, то в них вш уже давно перевищив цю межу. Наприклад, у 2009 р. у Донецькiй областi - 70,5%, у Полтавськш -73,1%. У виробницга залученi основнi засоби, яю використовуються майже столiття як результат - випуск
неконкурентоспроможно! продукци, що не користуеться попитом. Разом iз цим оновлення основних засобiв здiйснюеться повiльнiше за !х знос. Наприклад, у 2009 р. при знос основних засобiв 61,2% !х оновлення становило 6,5%.
Полiтична нестабiльнiсть, неефективне управлшня призвели до зростання в Укра!ш кiлькостi збиткових промислових
пiдприемств вщ 39% у 2008 р. до 41% у 2009 р. (рис. 5) [5].
Рентабельшсть операцшно! дiяльностi пiдприемств мае хвилясту динамiку. I! максимальне значення 5,8% припадае на 2006-2007 рр. i мiнiмальне - 1,7% на 2009 р.
Дуже необхвдне у такому випадку системне оновлення техшко-технолопчно! структури економiки потребуе не тшьки
великого бажання власника, а також масштабних iнвестицiй в основний каштал. Останнi е виршальною детермiнантою економiчного зростання. Якiсть життя населення й iншi найважливiшi характеристики розвитку сучасного суспшьства теж залежать вiд темпiв економiчного зростання кра!ни. Звiдси випливае, що управлшня швестицшними процесами, забезпечення !х повно! вiддачi е одним iз першочергових завдань як центральних, так i регiональних органiв влади [2].
Протягом останшх 2008-2009 рр. можемо простежити рiзке скорочення iнвестицiй в основний каштал (рис. 5), що в сукупност iз свiтовою фшансовою кризою негативно позначилося й на промисловому виробництвi, частка якого у 2009 р. становила лише 78,1% вщ показника 2008 р. (рис. 6). Зв'язок мiж швестуванням i зростанням промислового виробництва простежуеться на рис. 5, на якому зростання основних капiталовкладень у перiод 20022003 i 2005-2007 рр. супроводжуеться
зростанням темшв промислового
виробництва.
У сучаснш тенденцп перетворення св^ово! економiки на постiндустрiальну, iнформацiйну економiку саме шноваци вiдiграють усе бiльшу роль як джерело приросту промислового виробництва. Укра!на, на жаль, у данш ситуаци гальмуе не лише в розвитку власних наукових дослщжень, а й у використаннi чужих iнновацiй, знань i розробок. До об'ективних
45 40 35 30 25 20 15 10 5 0
причин такого становища належать затухання шновацшних процешв без належно! шдтримки та використання науково-технолопчних надбань попереднiх рокiв, до суб'ективних - вiдмова економiчних суб'eктiв вщ декларування iнновацiйних продуктiв, що не мае сенсу за вщсутносп шновацшних шльг [1]. Мае мiсце низький рiвень нововведень (рис. 7) у промисловост Укра!ни.
7 6 5 4 3 2 о1 0
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
права шкала)
2008 2009
Рис. 5. Динамгка показниюв, що характеризують стан промислових тдприемств, %
£ 150
о
ш
с
о 100
л
я . «
ш &
ш
О 50 а
о
• <>- т
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
0
• Промислове виробництво ~ "ЕЪ - 1нвестицп в основний каштал
Рис. 6. Динам1ка коливань ШвестицШ 7 промислового виробництва, %
10000 5000 0
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 □ Освоено виробництво нових вид1в продукцп, найменувань ■ Упроваджено нових технолопчних процеав, процеав Рис. 7. Показники тновацШног д1яльност1 у промисловост1 Украгни
Значна рiзниця мiж кiлькiстю освоених виробництв нових видiв продукци та кшьюстю впроваджених нових
технологiчних засобiв була особливо помiтна у 2000-2003 рр. (апогей «про1дання»). Починаючи iз 2003 р. вона (рiзниця) стае все меншою.
На початку ХХ1 ст. американськi на-уковцi провели дослщження щодо впровадження нововведень у промислових компанiях США. Аналiз показав: 8% iз них не вважають, що нововведення можуть вплинути на ефективнють бiзнесовоl дiяльностi, 51% - чекае поминого 11 полiпшення, а 41% - ютотного зростання [6]. Тому найважлившим економiчним прiоритетом на сучасному етапi розвитку е диверсифiкацiя економши, переведения 11 на iнновацiйний шлях розвитку для формування 5 та 6 технолопчних укладiв.
Висновки. Наслщки зносу основних засобiв промисловостi Украши являють собою вкрай незадовiльне явище. Цей показник у середньому становить 60%, а в окремих
регiонах, зокрема у Харювськш областi, у 2008 р. вiн дорiвнював 81,8%, що досить катастрофiчно.
Показники дiяльностi промислових пiдприемств Укра1ни характеризуются високою часткою збиткових пiдприемств -41,0% (2009 р.) i низькою рентабельнiстю 1х операщйно1 дiяльностi - 1,7% (2009 р.). Необхщш в такому випадку швестици не можуть створити належних умов для
полшшення дiяльностi пiдприемства через значне 1х скорочення у 2009 р. до 58,5% вщ попереднього показника.
У структурi промисловосп Укра1ни переважае переробна галузь, чия частка у 2008 р. становила 71,6%. Але в нш майже зникла легка промисловють: 11 частка становила у 1990 р. - 10,8%, а у 2009 р. -тшьки 0,9%. Частка машинобудування в цьому ж рощ знизилася до 13,3%.
Серед прюрите^в розвитку промисловосп Укра1ни слщ видiлити такi: збшьшення капiталовкладень у
промисловiсть; масштабне оновлення 11 структури та основних засобiв; диверсифiкацiю економiки, переведення 11 на шновацшний шлях розвитку для формування 5 та 6 технолопчних укладiв, що бшьше вiдповiдае сучасним тенденцiям у св^овш економiцi; розширення внутрiшиього ринку; перехщ вiд експортоорiентованоl сировинно1 моделi промисловосп до здорово1 конкуренци зi створенням умов для конкурентоспроможностi укра1'нсько1
промисловосп на св^ових ринках; упровадження ресурсо-, енерго- та екологозберiгаючих технологш
Лiтература
1. Амоша О. Промислова пол^ика Ук-ра1ни: концептуальнi орiентири на середньо-строкову перспективу / О. Амоша, В. Виш-невський, Л. Збаразська Л. // Економша Украши. - 2009. -№ 11. - С. 4-14.
2. Погудa Н.В. Анaлiз iнвecтицiйноï дiяльноcтi Укpaïни в кpизовий пepiод / H.В.Погудa [Елeктpонний pecуpc]. - Рeжим доcтупу: http://intkonf.org/poguda-nv-analiz-investitsiyniy-diyalnosti-ukrayini-v-krizoviy-period/.
3. Стaтиcтичний збipник '^пони Укpaïни 2010". Ч. I / Дepжкомcтaт Укpaïни; peд. О.Г. Оcaулeнкa, у 2-x ч. - К.: Iнфоpмaцiйно-aнaлiтичнe aгeнтcтво, 2010. -808 c.
4. Стaтиcтичний збipник '^пони Укpaïни 2010". Ч. II / Дepжкомcтaт Укpaïни; peд. О.Г. Оcaулeнкa, у 2-x ч. - К.:
Iнфоpмaцiйно-aнaлiтичнe aгeнтcтво, 2010. -368 c.
5. Стaтиcтичний щоpiчник Укpaïни зa 2009 piK / Дepжкомcтaтиcт Укpaïни; peд. О.Г. Оcaулeнкa. - К.: Iнфоpмaцiйно-aнaлiтич-нe aгeнтcтво, 2010.-567 c.
6. Упpaвлeнчecкиe нововвeдeния в США. Пpоблeмныe внeдpeния / под. peд. А. Уpaновa. - М.: Haукa, 1986. - 244 c.
7. Фeдуловa Л.I. Тexнологiчнa cтpуктуpa eкономiки Укpaïни / Л.Г Фeдуловa // Економicт. - 2008. - № 5. - С. 28-33.
