CC BY
51
Торгово-промисловi палати сприяють визна-ченню конкурентоспроможних закордонних вишiв i компанш, де студенти у рамках кластера змогли б про-ходити стажування та практику. Це зменшило б вщпк абiтурieнтiв у закордоннi вишь
В Укра!ш протягом останнiх роив спостер1га-ються складна демограф1чна ситуащя i нер1вном1р-ний розвиток регюшв. Це змушуе Уряд шукати шляхи оптимзащ! освiти, особливо стосовно ф1-нансування вищо! освiти, що е обГрунтованим i вiдповiдаe потребам часу [3, с. 85].
Цифровий просир осв^нього кластера, в усьому його рiзноманiттi учасникiв-партнерiв, представляе величезнi можливосп залучення !х в комунiкацiю по-новому з урахуванням регюнальних особливостей. У технiчних вузах, яю пропонують рiзнi напрями пщго-товки, керуються перш за все потребами тдприемств i пiдтримують тiснi контакти iз промисловiстю, мож-лива координацiя зусиль щодо освiтнiх послуг на реп-ональному рiвнi, наприклад, м1ж кафедрами Оде-ського нацiонального полiтехнiчного ушверситету i Приазовського державного технiчного ушверситету.
Оперативш можливостi освiтнього кластера несуть з собою ризики i витрати. Ризик полягае в тому, що реклама освiтнiх послуг може бути сприйнята негативно, що пдарве брендинг кластера. А витрати, по-в'язаш з розподшом щнних ресурсiв на рiзнi види дiя-льностi, можуть виявитися неефективними або навггь значною мiрою непомiченими [8].
Висновки i пропозицп. Освiтнiй кластер дозволяе зруйнувати бар'ери мiжвiдомчоl iзолящl його суб'eктiв, орieнтувати !х на ствпрацю. Орieнтацiя на потреби студенпв, дозволяе направити енергiю спiвробiтникiв кластера в загальне русло тривало! перспективи спального iснування.
Список використаних джерел
1. Дайновський Ю.А. Особливоси рiзновидiв су-часного маркетингу / Ю.А. Дайновский. // Економiка та тдприемництво: зб. наук. праць. У 2 ч. — Ч. 1. — К.: КНЕУ, 2015. — №34-35. — С. 15-25.
2. Пилипчук В.П. Сучасш освiтньо-квалiфiка-цшш характеристики фахiвцiв з маркетингу / В.П. Пилипчук. // Економ^ та пщприемництво: зб. наук. праць. У 2 ч. — Ч. 1. — К.: КНЕУ, 2015. — №34-35. — С. 99 — 141.
3. Падалка О. С. Економжа та менеджмент освгга: нащональний аспект / О.С. Падалка, В.В. Кулшов // Економжа Укра!ни. — 2016. — № 1. — С. 84 — 91.
4. Паливода Е.М. Методические подходы к идентификации кластеров промышленных предприятий в экономике Украины / Е.М. Паливода // Экономика Украины. — 2015. — № 11. — С. 45-55.
5. Цифровий маркетинг: чого бракуе компашям [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.management.com.ua/tend/tend739.html.
6. Дуальна освгга: навчання i робота — два в одному [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://pedpresa.com.ua/vish/2014/06/12/dualna-osvita-navchannya-i-robota-dva-v-odnomu/
7. Дуальна освгга в Шмеччиш: студенти забезпе-чеш роботою ще до закшчення вузу [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://osvita.ua/abroad/higher_ school/germany/17801/.
8. Цифровой маркетинг требует осторожности [Электронный ресурс] — Режим доступа: http://www.sostav.ru/publication/tsifrovoj-marketing-trebu et-ostorozhnosti-6074.html.
Ю. З. Драчук
д-р екон. наук,
Н. В. Трушкша
магютр з економки 1нститут економки промисловостi НАН Украти, м. Кшв
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З РОЗВИТКУ ШНОВАЦШНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ПРОМИСЛОВОСТ1 В РЕГ1ОНАХ УКРА1НИ
Досл1дження виконано в рамках науково-дослгдноИ роботи 1ЕП НАН Украти «Розвиток публгчно -приватного партнерства у процеЫ модертзаци вугшьног промисловостг та тепловоИ енергетики» (№ держреестрацн 011511001638).
Постановка проблеми. Особливютю шновацш-ного розвитку Укра!ни порiвняно з бшьшютю розви-нених кра!н е високий ступiнь нерiвномiрностi регю-нального розвитку. Большою мiрою нерiвнiсть визна-чаеться специфiкою кожного регюну, що характеризу-еться спецiалiзацieю, особливим географiчним поло-женням та шновацшним потенцiалом.
Згiдно зi Стратепею сталого розвитку «Укра!на — 2020» за вектором вщповщальносп передбачено реформу регюнально! полiтики [1]. У Державнш страте-
ги регiонального розвитку на перюд до 2020 року щд-вищення рiвня шновацшно! та швестицшно! спро-можностi регiонiв визнано головною метою державно! регюнально! полггаки [2].
На сучасному етапi розвитку нащонально! еконо-мiки в умовах активiзацi! глобалiзацiйних та штегра-цшних процесiв, увагу до яких звернено зарубiжними дослiдниками (для прикладу, польськими [3, 4]), саме величина шновацшного потенцiалу та ефективнiсть його використання зумовлюють потенцiйнi можливо-стi i горизонти зростання регiонально! економiчно!
системи. У цьому плат для активiзацi1 розвиненоси шновацшного пiдприeмництва в Укра!ш доцшьно зо-середити увагу на системi пiдтримки та стимулюванш сусiднiх польських пiдприeмств, що займаються ви-робництвом та впровадженням шновацш, яка прояв-ляеться у створенш фондiв регiонапьного розвитку, державних програм, спрямованих на фшансування iнновацiйного розвитку, ствпращ академiчного сектору з бiзнесом. Досвiд розвинених кра!н тдтверджуе доцiльнiсть створення рiзного роду структур пщтри-мки iнновацiйного пiдприeмництва, у тому чи^ й iнновацiйних цен^в. Полiтика розвинених кра!н, зо-крема Польщ^ спрямована на створення сприятливого середовища для науково-технологiчного розвитку, де важлива роль держави полягае у генеруванш системи правил функцiонування суб'екив науково-технолопч-ного ринку та контролi дотримання !х виконання через формування сприятливого шституцшного середовища та шновацшно! iнфраструктури.
Оцiнка шновацшного потенщалу мае значення для обГрунтування шновацшно! полiтики регiону i розробки програм соцiально-економiчного розвитку з урахуванням ефективного використання iнновацiйних ресурсiв.
Таким чином, сучасш умови господарювання по-требують створення передумов для структурно-шнова-цшно! перебудови економiки регiону, де передбача-еться формування бази швестицшних пропозицiй i на-дання шдтримки проектам, спрямованим на розвиток високотехнолопчно! конкурентоспроможно'1 продукцп, функцiонування шфраструктурних i базових сек-торiв економiки; включення в галузевi програми швестицшних проекпв, спрямованих на випуск високотехнолопчно! продукцп; розвитку шновацшно! шфра-структури, органiзацi! пiдготовки фахiвцiв з венчурного пiдприeмництва.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. У вггчиз-нянiй економiчнiй лiтературi склалося деюлька пщхо-дiв до розкриття змiсту термiна «iнновацiйний потенщал»: як сукупнiсть iнновацiйних ресурсiв (фшансо-вих, матерiальних, iнтелектуальних, науково-техшч-них), що забезпечують можливють iнновацiйно! дiяль-ностi та створення iнновацiйно! технологи, продукцп, послуг, де його слщ розглядати як ресурсний пщхщ до визначення шновацшного потенщалу; як шновацш-ний потенщал з позицiй результату шновацшно! дь яльностi, тобто реального продукту, який одержано в шновацшному процесi. У цьому випадку шновацшний потенцiал представлено як можлива, вироблена в май-бутньому, iнновацiйна продукщя. У рядi економiчних статей зус^чаеться точка зору, згiдно з якою шнова-цiйний потенцiал необхiдно ототожнювати з науково-технiчним або штелектуально-творчим потенцiалами. Даний пiдхiд багато в чому необГрунтований, так як, згщно з ним iнновацiйну дiяльнiсть необхщно розглядати тальки в межах зазначених потенцiалiв.
У цiлому юнукга трактування термiна «шновацш-ний потенщал» роздшено на 6 рiзних пiдходiв: перший ототожнюе iнновацiйний потенцiал з поняттями на-укового, науково-технiчного, штелектуального та творчого потенцiалу; другий — ресурсний — розглядае шновацшний потенщал як сукупшсть ресуретв, яю забезпечують здшснення iнновацiйно! дiяльностi суб'-екта ринку; третш пiдхiд засновано на подЫ ресурсiв iнновацiйного потенщалу на реалiзованi та нереалiзо-ваш (прихованi) ресурснi можливосп, яю можуть бути
приведет в дда для досягнення юнцевих цшей еконо-мiчних суб'eктiв; у рамках четвертого тдходу шновацшний потенщал трактуеться як мiра здатностi i готовности економiчного суб'екта здiйснювати шнова-цшну дiяльнiсть (пiд здатнiстю розумieться наявшсть i збалансованiсть структури компонентiв потенщалу, а щд готовнiстю — достатшсть рiвня розвитку цих ре-суретв); п'ятий пiдхiд розкривае сутнiсть шновацшного потенщалу через аналiз «виходу» шновацшно! дiяль-ностi та одержання юнцевого результату реалiзацi! на-явних можливостей у виглядi нового продукту; шостий пiдхiд, який е комбшащею ресурсного та результативного пiдходiв, являе собою сукупшсть шновацшних ресурсiв, що надаються як продукт iнновацiйно! дь яльностi.
Отже, на основi аналiзу наукових джерел [5—9] виявлено, що шновацшний потенщал: являе собою наявшсть i збалансованiсть ресурсiв, рiвень розвитку яких достатнiй для здiйснення ефективно! шновацш-но! дiяльностi; певну характеристику здатноси еконо-мiчно! системи до змши, полiпшення, прогресу на ос-новi трансформацп iснуючих ресурсiв у новий яюсний стан; виступае пщсистемою соцiально-економiчного потенцiалу регiону, при цьому вс частини загального потенцiалу тюно пов'язанi м1ж собою; включае оргаш-зацiйний та iнституцiональний механiзми, що забезпечують шновацшну дiяльнiсть; мютить невикористанi, передбачуванi (прихованi) можливостi ресурав, яю можуть бути приведенi в дда для реалiзацi! шновацш-но! стратеги.
У роботi [9] удосконалено структурну модель визначення складових iнновацiйного потенцiалу, систему показниюв оцiнки iнновацiйного потенцiалу, до яких поряд з юльюсно вимiрюваними показниками включено показники яюсно! оцiнки стану регюну.
Розроблено пропозищ! щодо вдосконалення ор-ганiзацiйно-економiчного забезпечення iнновацiйного розвитку промислового регюну [10]. Запропоновано статично-динамiчну типолопю регiонiв [11, с. 55].
Визначено шляхи вдосконалення шституцшно-правового забезпечення державного управлшня регю-нальним розвитком вiдповiдно до кращих европей-ських практик. ОбГрунтовано напрями активiзацi1 мiжрегiонального економiчного спiвробiтництва та розвитку регюнальних i мiжрегiональних кластерiв [12, с. 57; 13, с. 69].
На думку фахiвцiв Нацюнального шституту стра-тегiчних дослiджень: «Одним з найбшьш ефективних засобiв пiдвищення шновацшно! активности у проми-словостi е застосування кластерного пщходу оргашза-щ! промислового виробництва, який дае можливють об'еднати у межах кластерiв ресурси та компетенцп, недоступнi для окремих пщприемств» [14, с. 52].
Державна полггика пiдтримки розвитку шнова-цшних кластерiв полягае: у розробленнi та затвер-дженнi законодавчо! та нормативно-правово! бази; у сприяннi розвитку шновацшно! шфраструктури, ство-реннi або призначенш органiзацiй, вiдповiдальних за реалiзацiю кластерно! полiтики держави; у розроб-ленш ефективних механiзмiв взаемодп промислових тдприемств, науково-дослiдних, освiтнiх органiзацiй та оргашв державно! влади, у тому чист через систему електронного урядування та створення онлайн-послуг; у здiйсненнi дослщжень перспектив розвитку класте-рiв i розробленнi на !хнiй основi кластерних програм i системи оцiнювання результата функцюнування кластерiв [14, с. 54].
При поширеному кош наукових розробок, потре-бують подальших дослiджень методичш пiдходи щодо прогнозування показниюв шновацшно! та швестицшно! дiяльностi в регюнах Укра!ни з урахуванням ко-ефiцieнта рангово! кореляцп Спiрмена та лшшного коефiцieнта кореляцп Пiрсона, чим i обумовлено тему дано! роботи. Доцшьшсть використання цих коефщь енпв обумовлена вiдносною простотою та точшстю !х розрахунюв.
Постановка завдання. Метою Ъослгдження е по-
рiвняльний аналiз розвитку iнновацiйного потенцiалу промисловостi з урахуванням регюнальних особливо-стей.
Дослщження проведено по 15 регiонах Укра!ни, i аналiз динамiки основних показниюв iнновацiйного та iнвестицiйного розвитку здшснено з використан-ням статистичних метсдав: розрахунку коефiцieнта рангово! кореляцi! Стрмена та тiсноти зв'язку м1ж об-сягами освоених капiтальних iнвестицiй i витрат на науковi та науково-техшчш роботи. На основi розрахунку лшшного коефщента кореляцп Пiрсона ощ-нено рiвень лiнiйно! кореляцiйно! залежноси м1ж об-сягами капiтальних швестицш та реалiзовано! шнова-цiйно! продукцп, а також м1ж обсягами фшансування iнновацiйно! дiяльностi та реалiзовано! шновацшно! продукцп на рiвнi Ки!всько!, Закарпатсько! та Оде-сько! областей.
Виклад основного матерiалу дослщження. Аналiз динамiки основних показниюв шновацшно! дiяльно-стi промисловостi в Укра!ш дозволив дiйти наступних висновюв, що представлено нижче. Питома вага тд-приемств, що займалися шноващями, скоротилася за 2000—2014 рр. на 1,9% (рис. 1) [15].
%
18 16 14 12 10 8 6 4 2 0
17,4 ,
15,1
Роки
Рис. 1. Динамжа частки тдприемств, що займалися тновацЯми
За даними Державно! служби статистики Укра!ни питома вага витрат на внутршш та зовшшш науково-дослщш роботи в загальному обсязi витрат на iннова-цiйну дiяльнiсть зросла за 2000—2014 рр. на 7,7%, на придбання машин, обладнання та програмного забез-печення — на 5,4%. Частка витрат на придбання шших зовншшх знань у загальному обсязi витрат на шнова-цп скоротилася на 3,5% (табл. 1).
За 2000—2014 рр. темп зростання загального об-сягу витрат на шновацшну дiяльнiсть становив 11,1%, власних коштiв тдприемств — 11,6%, кошпв держав-
ного бюджету — 31,2%, коштав шоземних iнвесторiв — 0,3%, коштiв з шших джерел фiнансування — 8,4%.
Таблиця 1
Частка витрат на здшснення шновацшно? дшльнос^ в
Роки Питома вага витрат у загальному обсяз^%
внут-ршш та зовшшш НДР прид-бання ш-ших зовншшх знань придбання машин, об-ладнання та програм-ного забез-печення iншi витрати
2000 15,12 4,14 61,05 10,38
2014 22,80 0,61 66,47 10,12
Складено за даними: [15].
Частка власних кошпв пщприемств у загальному обсязi фiнансування iнновацiйно! дiяльностi зросла за 2000—2014 рр. на 5,3%, коштав державного бюджету — на 4%. Питома вага коштав шоземних iнвесторiв у загальному обсязi фшансування зменшилася на 5,8%, з шших джерел — на 3,6% (табл. 2).
Таблиця 2
Частка джерел фшансування шновацшно? дiяльностi
Роки Питома вага джерел фшансування у загальному обсяз^%
власш кошти пщприемств держав-ний бюджет кошти шоземних шве-стс^в кошти з шших джерел
2000 79,64 0,44 7,57 12,35
2014 84,98 4,47 1,80 8,74
Складено за даними: [15].
Як свщчить аналiз статистичних даних за 2000— 2014 рр., питома вага тдприемств, що впроваджували
шновацп, зменшилася на 2,7% (рис. 2) [15]. %
16 14,8
14
12
10
6
2
Рис. 2. Динамжа частки тдприемств, що впроваджували тноваци
За даними Державно! служби статистики Укра!ни юльюсть впроваджених нових технолопчних процеав зросла за 2000—2014 рр. на 24,2%, або з 1403 до 1743. Частка маловщходних, ресурсозбертаючих техноло-
18
18
8
4
0
пчних процеав у загальнш юлькосп впроваджених iнновацiйних технологiчних процесiв скоротилася на 5% i становила в 2014 р. 25,7%. Кшьюсть впроваджених шновацшного виду продукцi! зменшилася на 76,1%, або з 15323 до 3661.
Частка нового виду техшки в загальному обсязi впроваджених шновацшних видiв продукцi! збшьши-лася на 31,8%. За 2000—2014 рр. кшьюсть нових видiв техшки зросла в 2,1 рази. Питома вага реалiзовано1 шновацшно! продукцп в обсязi промисловостi скоротилася на 6,9% (рис. 3) [15]. %
10 9 8 7 6 5 4 3 2 1
Роки
Рис. 3. Динамжа частки реалiзованоi тновацшног продукцп в обсязi промисловостi Украти
Частка промислових тдприемств, що впроваджу-вали шновацшну продукщю, становила впродовж 2012—2014 рр. 10,5%, шновацшш процеси — 11,3%,
оргашзацшш шновацп — 2,3%, маркетинговi шновацп — 2,9% [16, с. 155].
Як свщчить аналiз, у промисловостi накопичився комплекс проблем, яю заважають !! розвитку на шно-вацiйнiй основ^ зокрема: високий ступiнь зносу ос-новних фондiв (у 2014 р. цей показник становив 60,3%) [16, с. 93]; залежжшсть фшансових результата дiяльностi вiд кон'юнктури ринку; велика ресурсо- та енергоемшсть вiтчизняно! промисловосп, неефектив-не споживання паливно-енергетичних ресурав; слаб-кий зв'язок вiтчизняно! науки з виробництвом.
У зв'язку з цим доцшьним е розробка комплексу заходiв з пiдвищення рiвня шновацшного потенщалу промислових пiдприeмств та пропозицш щодо вдос-коналення iнституцiонального забезпечення шновацшного розвитку промисловосп при урахуванш галу-зево! специфiки.
Зi статистичних даних задiяних регiонiв найви-щий рiвень iнновацiйно! активностi вщзначено на щд-приемствах Рiвненсько! (23,9% шновацшно активних пщприемств), 1вано-Франювсько! (21,1) та Харюв-сько! (20,9%) областей. З ведомостей Державно! служ-би статистики Укра!ни кшьюсть органiзацiй, що вико-нували науковi та науково-техшчт роботи, в Харюв-сьюй обласп скоротилася за 2005—2014 рр. на 28,6%, у Донецьюй — на 74,1, у Дншропетровськш — на 47,7, в Одеськш — на 31,1, у Лугансьюй — на 65,3, в 1вано-Франк1вськ1й — на 23,8, у Львiвськiй — на 17,2, у За-карпатсьюй — на 47,6, у Тернопшьськш — на 31,2, у Чершвецьюй — на 12,5, у Запорiзькiй — на 39,5, у Ки-!вськ1й — на 33,3, у Вшницькш — на 39,3, у Полтавсь-к1й — на 34,4, у Рiвненськiй областi — на 23,5% (табл. 3).
0
Таблиця 3
Кшьюсть оргатзацщ, що виконують науковi та науково-технiчнi роботи_
Рег1он Роки 2014 р. до 2005 р.,%
2005 2010 2013 2014
Харк1вська 227 198 183 162 71,4
Питома вага регюну,% 15,0 15,2 16,0 16,2
Донецька 81 65 63 21 25,9
Питома вага регюну,% 5,4 5,0 5,5 2,1
Дн1пропетровська 109 78 62 57 52,3
Питома вага рег1ону,% 7,2 6,0 5,4 5,7
Одеська 74 59 52 51 68,9
Питома вага регюну,% 4,9 4,5 4,5 5,1
Луганська 49 41 34 17 34,7
Питома вага регюну,% 3,2 3,1 3,0 1,7
1вано - Франк1вська 21 23 15 16 76,2
Питома вага регюну,% 1,4 1,8 1,3 1,6
Льв1вська 87 82 76 72 82,8
Питома вага регюну,% 5,8 6,3 6,6 7,2
Закарпатська 21 16 13 11 52,4
Питома вага регюну,% 1,4 1,2 1,1 1,1
Терноп1льська 16 14 11 11 68,8
Питома вага рег1ону,% 1,1 1,1 0,9 1,1
Чершвецька 24 24 23 21 87,5
Питома вага рег1ону,% 1,6 1,8 2,0 2,1
Запор1зька 38 33 26 23 60,58
Питома вага регюну,% 2,5 2,5 2,3 2,3
Ки!вська 36 36 24 24 66,7
Питома вага регюну,% 2,4 2,8 2,1 2,4
Ынницька 28 25 17 17 60,7
Питома вага регюну,% 1,9 1,9 1,5 1,7
Полтавська 32 24 22 21 65,6
Питома вага рег1ону,% 2,1 1,8 1,9 2,1
Р1вненська 17 14 12 13 76,5
Питома вага рег1ону,% 1,1 1,1 1,0 1,3
Складено за даними: [17, с. 10].
За аналiзом, значення питомо'1 ваги обсягу витрат на виконання наукових та науково-дослщних робгг у Харювськш, Донецькш, Дншропетровськш, Луганськш, Одеськiй, Запорiзькiй та Кшв-сьюй областях у загальному обсязi фшансування значно розрiзняються. Питома вага обсягу витрат на виконання наукових та науково-дослщних роб^ в обстежених захщних регiонах, а також у Вшни-цькiй, Рiвненськiй та Полтавськiй областях несут-тева у загальному обсязi фiнансування.
Серед регiонiв лише у Харювськш, Дншро-петровськiй, Запорiзькiй та Львiвськiй областях значна увага придшена фiнансуванню наукових до-слiджень i комерцiалiзацiï iнновацiйних розробок (табл. 4).
За розрахунками, в дослщжуваних регюнах Украши зазначено нерiвномiрну тенденцiю фшансування виконання наукових та науково-дослщних робгг за джерелами фшансування. У Харювськш, Одесьюй та Полтавсьюй областях значну питому вагу витрат у загальному обсяз1 фшансування ста-новили у 2014 р. кошти вгтчизняних iнвесторiв (вщповгцно, 30,3, 3,4 i 1%); у Дншропетровськш та Запорiзькiй областях — кошти iноземних держав (вщповгцно, 32,2 i 10%); у Донецькш, Луганськш, 1вано-Франювсьюй та Вшницьюй областях — власнi кошти тдприемств (вщповщно, 8,6, 2,2% i
За даними обстеження шновацшно'1 дГяльносп в економщ задiяних регiонiв (перiод 2012— 2014 рр.) виявлено ряд чинниюв, що перешкоджа-ють впровадженню шновацш на пiдприемствах. Серед них основш: вщсутшсть достатнiх власних кошпв шдприемства (11,4% опитуваних шдпри-емств); вщсутшсть кредиту або прямих iнвестицiй (6,1%); затримка в одержанш державно'1 допомоги або субсидш для iнновацiй (5,8%); значна конку-ренцiя на ринку (4,3%) [18, с. 6].
З аналiзу основних показниюв шновацшно1 д1яльносп промислових пiдприемств регiонiв Ук-
Таблиця 4
Питома вага регюну в загальному обсязi витрат на _науковi та науково-технiчнi роботи,%_
Регюни Роки
2005 2010 2013 2014
Харювська 15,7 18,0 17,7 19,2
Дншропетровська 10,0 8,1 8,4 10,8
Донецька 5,1 6,1 4,6 2,3
Одеська 2,3 2,1 2,1 2,0
Луганська 1,4 1,3 1,4 0,7
1вано- Франювська 0,6 0,7 0,3 0,4
львгвсью 3,1 3,2 2,8 2,8
Закарпатська 0,3 0,3 0,3 0,3
Терношльська 0,2 0,2 0,1 0,1
Чершвецька 0,3 0,4 0,3 0,4
Запорiзька 4,5 4,9 4,6 4,4
Кшвська 1,7 2,6 1,7 1,8
Вiнницька 0,9 0,6 0,3 0,4
Рiвненська 0,2 0,1 0,1 0,1
Полтавська 0,8 0,6 0,6 0,6
Складено за даними: [17, с. 82].
по 0,8%); у Льв1вськш, Закарпатсьюй, Терношль-сьюй, Чернiвецькiй та РГв^нсьюй областях — кошти державного бюджету (вщповщно, 4,8; 0,7; 0,5 i по 0,2%) (табл. 5).
Таблиця 5
раши, Харювська область посщае 1 мiсце, Льв1в-ська — 2 мiсце. Дншропетровська область е лiдером серед 15 обстежених регюшв Украши за обсягом фшансування шновацшно'1 дГяльностг Полтавська область посщае 1 мiсце за обсягом реалiзованоï iнновацiйноï продукцп (табл. 6) [17, с. 165, 170, 181, 191, 193].
Обсяг каштальних швестицш в обстежених регюнах Украши зменшився в пор1вняних цшах: у Дншропетровськш обласп цей показник знизився за 2011—2014 рр. на 39,5%, у Донецькш — на 85,9%, у Луганськш — на 74,3%, у Харювськш — на 67,2%,
Питома вага обсягу витрат на виконання
наукових та науково-дослщних робгг у регюнах за джерелами фшансування (2014 р.,%)
Регюни Джерела фшансування
державного бюджету власш кошти в1тчизняш швестори шоземш держави шш1 джерела
Харювська 14,3 4,8 30,3 29,5 18,9
Дншропетровська 5,2 0,7 10,0 32,2 17,4
Донецька 0,8 8,6 1,2 0,4 7,1
Луганська 0,1 2,2 0,4 0,5 —
Одеська 3,0 0,2 3,4 0,3 1,3
1вано-Франювська 0,4 0,8 0,2 0,2 —
львгвсью 4,8 0,4 3,6 0,4 2,3
Закарпатська 0,7 0,1 0,01 0,06 0,03
Терношльська 0,2 0,04 0,04 — 0,05
Чершвецька 0,5 0,1 0,2 0,5 0,04
Запорiзька 0,5 1,2 9,6 10,0 0,01
Кшвська 3,4 0,7 0,9 0,2 9,2
Вшницька 0,5 0,8 0,09 — 0,1
ргв^нсь^ 0,2 0,1 0,08 0,02 0,02
Полтавська 0,5 0,5 1,0 0,3 0,6
Складено за даними: [17, с. 84].
в Одеськш — на 17,6%, у Закарпатськш — на 38,8%, у Тернопшьськш — на 34,4%, у Чершвецькш — на 37,1%, у Льв1вськш — на 42%, у Ктвськш 1 Вшни-цькш — на 32%, у Р1вненськш — на 24,7%, у Пол-тавськш област1 — на 5,5%. В 1вано-Франк1вськш
обласп спостер1гаеться тенденщя суттевого зрос-тання цього показника — майже в 2,3 рази. У За-пор1зькш област1 обсяг каштальних швестицш зб1-льшився на 34,4% (табл. 7).
Питома вага обсягу регюну в загальному обсязi показнимв
Таблиця 6
Рег1они Основн1 показники 1нновац1йно! д1яльноси
1 2 3 4 5 6 7
Харк1вська 11,9 14,8 12,0 15,9 11,3 9,2 10,2
Дн1пропетровська 6,8 5,4 1,6 1,3 5,6 10,7 6,1
Донецька 2,8 2,3 3,2 3,2 2,7 6,7 4,0
Луганська 1,0 0,8 0,8 0,6 1,0 0,5 0,1
Одеська 4,2 3,2 2,4 4,5 3,8 4,2 2,7
1вано-Франк1вська 6,2 5,7 4,8 7,6 7,1 1,2 3,4
Льв1вська 8,0 8,2 5,6 7,6 7,7 2,9 2,9
Закарпатська 1,0 1,0 0,8 0,6 1,2 0,2 3,3
Тернопшьська 2,2 1,9 2,4 2,5 2,2 0,7 0,5
Черн1вецька 2,1 1,7 2,4 3,2 1,8 0,9 0,3
Запор1зька 6,7 6,2 8,8 7,6 7,0 4,4 6,0
Ки!вська 4,1 4,1 1,6 1,9 5,1 1,6 3,5
Ынницька 2,9 3,1 3,2 2,5 3,5 10,3 2,6
Р1вненська 2,8 3,6 2,4 2,5 2,7 0,1 0,5
Полтавська 2,1 2,3 2,4 1,9 2,7 4,5 25,4
Примтка: 1 — кшьюсть промислових п1дприемств, що займалися 1нновац1йною д1яльн1стю; 2 — кшьюсть промислових п1дприемств, що впроваджували шновацп; 3 — кшьюсть тдприемств, що впроваджували оргаш-зац1йн1 шновацп; 4 — кшьюсть п1дприемств, що впроваджували маркетингов1 шновацп; 5 — кшьюсть промислових п1дприемств, що реал1зовували 1нновац1йну продукц1ю; 6 — загальний обсяг ф1нансування шновацшно! д1яльност1; 7 — обсяг реал1зовано! шновацшно! д1яльност1.
Таблиця 7
Динамка обсягу каштальних швестицш у регiонах Украши
_ (у поргвняних цтах, млн грн)__
Регюни Роки 2014 р. до 2011 р.,%
2011 2012 2013 2014
Дншропетровська 27003,6 21158,5 19970,0 16326,3 60,5
Донецька 41087,5 35718,9 22217,9 5788,2 14,1
Луганська 7978,1 10221,2 16212,2 2047,4 25,7
Одеська 7645,8 22502,5 9568,8 6299,9 82,4
Харювська 18809,5 16426,8 5538,6 6176,6 32,8
1вано-Франк1вська 3728,3 5905,9 4202,2 8676,2 232,7
Льв1вська 14573,1 9698,2 7991,0 8456,2 58,0
Закарпатська 4080,5 2238,0 2304,7 2496,5 61,2
Тернопшьська 2831,9 4120,9 2541,5 1857,0 65,6
Чершвецька 1713,3 2494,3 2175,7 1078,0 62,9
Запор1зька 4700,6 7340,9 6558,6 6317,4 134,4
Кшвська 23116,3 24094,2 19869,1 15722,4 68,0
Вшницька 6483,4 5893,9 6904,3 4409,5 68,0
Р1вненська 3007,4 2937,3 2655,4 2263,6 75,3
Полтавська 8039,8 14632,2 7628,8 7600,9 94,5
Складено за даними: [16, с. 176, 177].
Анал1з показуе, що за обсягом каштальних ш-вестицш на одну особу населення Ктвська область посщае 1 мюце, Дншропетровська — 2, Полтав-ська — 3, 1вано-Франювська — 4, Запор1зька — 5, Одеська — 6, Льв1вська область — 7-е мюце серед 15 обстежених регюшв Укра1ни (рис. 4).
Питома вага обсягу каштальних швестицш Донецько! област1 в загальноукра!нському обсяз1 скоротилася за 2011—2014 рр. на 9,8%, Луган-сько! — на 1,4%, Харшвсько! — на 2,4%.
У Дншропетровськш област1 частка обсягу каштальних швестицш, навпаки, зросла на 1,1%, в Одеськш — на 1,3, 1вано-Франшвськш — на 4,0, Запор1зькш — на 2,3, Кишськш — на 1,9, Полтав-ськш — на 2, Вшницькш — на 0,5, Льв1вськш та Р1вненськш — на 0,4, Закарпатськш та Терношльськш областях — на 0,2%. У Чершвецькш област1 значення цього показника майже не змшювалося 1 становило 0,6% в загальному по кра!ш обсяз1 каштальних вкладень (табл. 8).
Кшвська Дншропетровська Полтавська 1вано-Франшвська Запорiзька Одеська Львiвська Вiнницька Донецька Харкiвська Тернопiльська Рiвненська Луганська Закарпатська Чершвецька
11415,8
0
2000
4000
6000
8000
10000
грн 12000
Рис. 4. Обсяг каптальних твестицш на одну особу населення в обстежених регюнах Украти
Таблиця 8 Динамка частки обсягу каштальних швестицш регюну,"
Регюни Роки
2011 2012 2013 2014
Дншропетровська 8,7 6,6 8,4 9,8
Донецька 13,3 11,2 9,3 3,5
Луганська 2,6 3,2 6,8 1,2
Львiвська 4,7 3,0 3,4 5,1
Одеська 2,5 7,1 4,0 3,8
Харювська 6,1 5,2 2,3 3,7
1вано-Франювська 1,2 1,9 1,8 5,2
Львiвська 4,7 3,0 3,4 5,1
Закарпатська 1,3 0,7 1,0 1,5
Терношльська 0,9 1,3 1,1 1,1
Чершвецька 0,6 0,8 0,9 0,6
Запорiзька 1,5 2,3 2,8 3,8
Ки!вська 7,5 7,6 8,3 9,4
Вшницька 2,1 1,8 2,9 2,6
Рiвненська 1,0 0,9 1,1 1,4
Полтавська 2,6 4,6 3,2 4,6
Складено за даними: [16, с. 176].
Обсяг освоених каштальних швестицш у Ки-!всьюй област сягнув за 2010—2014 рр. до 55,7%, 1вано-Франювсьюй област до 33,1, у Дншропетровськш та Вшницьюй — 29,2, у Тернопшьськш — 6,7, у Закарпатськш — 6, у Рiвненськiй обласл — 3,3%. У Львiвськiй обласп цей показник скороти-вся за цей перюд на 0,9%, у Чершвецькш — на 23,7, у Запорiзькiй — на 19,1, у Харювськш — на 18,5, у Луганськш — на 16,2, у Донецькш — на 14,2, в Одесьюй — на 5,3, у Полтавсьюй област — на 4,9% (табл. 9).
Питома вага обсягу освоених каштальних ш-вестицш у Кшвсьюй област в загальному по кра!ш обсязi зросла за 2010—2014 рр. на 2,2%, у Дншропетровськш — на 1, в 1вано-Франювсьюй — на 0,4, у Вшницьюй област — на 0,3%.
У Львiвсьюй област значення цього показ-ника, навпаки, зменшилося — на 0,8%, у Чершвецькш — на 0,4, у Харювськш — на 1,5, у Донецькш — на 2,1, у Запорiзьюй — на 1,4, у Луганськш, Полтавсьюй та Одесьюй областях — на 0,9%.
У Закарпатськш та Тернопшьськш областях значення цього показника майже не змшювалося i становило 1,2% в загальному по кра!ш обсязi освоених каштальних вкладень (табл. 10).
За розрахунками, в обстежених регюнах Украши спостертаеться тенденщя нерiвномiрноl струк-тури каштальних швестицш за джерелами фшансу-вання.
У 2014 р. в Одесьюй, Харювськш, Закарпатсьюй, Тернопшьськш, Чершвецькш, Вшницьюй та Рiвненськiй областях значну частку в структурi каштальних швестицш складали кошти мюцевих бю-джепв (вщповщно, 7,4; 9,6; 2,8; 2,7; 2,5; 5,4 та 3,5%), у Кшвсьюй та 1вано-Франювсьюй — кошти шоземних iнвесторiв (вщповщно, 77,1 та 6,4%), у Львiвськiй — кошти державного бюджету (4,6%), у Дншропетровськш, Донецькш, Луганськш та Полтавсьюй областях — власш кошти тдприемств (вщ-повщно, 11,7; 7,7; 2,9 та 4,8%). У 2010 р. в обстежених 15 регюнах спостерталася шша структура (табл. 11).
З аналiзу статистичних даних, у структурi каштальних швестицш за основними видами еконо-мiчноl дiяльностi промисловють, як правило, пош-дае 1 мюце, будiвництво — 2 мюце.
Таблиця 9
Динамка обсягу освоених каштальних швестицш у регюнах Укра'ши, млн грн_
Регюни Роки 2014 р. до 2010 р.,%
2010 2011 2012 2013 2014
Харювська 9849,9 14867,1 14759,2 9292,6 8032,3 81,5
Дншропетровська 15751,6 22264,7 22509,2 21290,1 20356,5 129,2
Донецька 15324,3 27340,2 31721,9 27912,4 13155,3 85,8
Луганська 6233,3 7765,9 8222,6 11369,3 5222,6 83,8
Одеська 9886,0 9960,4 14631,2 11872,2 9361,3 94,7
Закарпатська 2489,1 3351,5 2736,1 2645,8 2638,7 106,0
1вано- Франывська 5135,8 4415,3 5166,9 4797,2 6837,5 133,1
Льв1вська 9646,0 12956,7 11173,3 9816,7 9555,0 99,1
Тернопшьська 2427,8 2673,6 3374,8 2976,2 2590,0 106,7
Чершвецька 2210,8 2486,7 2229,3 2257,4 1686,9 76,3
Запор1зька 8700,5 7367,7 7204,4 6838,8 7034,5 80,9
Кшвська 12622,7 19195,5 20366,8 20696,6 19653,5 155,7
Вшницька 4391,4 6621,5 5824,1 6109,5 5674,6 129,2
Р1вненська 2715,9 3277,4 2770,9 2837,3 2804,6 103,3
Полтавська 9278,1 11874,9 10217,4 9536,3 8827,8 95,1
Складено за даними: [19, с. 4; 20, с. 4; 21, с. 5; 22, с. 5; 23, с. 5].
Таблиця 10
Динамша частки регюну в загальноукра'шському обсязi освоених каштальних швестицш,%_
Регюни Роки
2010 2011 2012 2013 2014
Харювська 5,2 5,7 5,0 3,4 3,7
Дншропетровська 8,3 8,6 7,7 7,9 9,3
Донецька 8,1 10,5 10,8 10,4 6,0
Луганська 3,3 3,0 2,8 4,2 2,4
Одеська 5,2 3,8 5,0 4,4 4,3
Закарпатська 1,3 1,3 0,9 1,0 1,2
1вано- Франывська 2,7 1,7 1,8 1,8 3,1
Льв1вська 5,1 5,0 3,8 3,7 4,3
Тернопшьська 1,3 1,0 1,1 1,1 1,2
Чершвецька 1,2 1,0 0,8 0,8 0,8
Запор1зька 4,6 2,8 2,5 2,5 3,2
Кшвська 6,7 7,4 6,9 7,7 8,9
Вшницька 2,3 2,6 2,0 2,3 2,6
Р1вненська 1,4 1,3 0,9 1,1 1,3
Полтавська 4,9 4,6 3,5 3,6 4,0
Складено за даними: [19, с. 5; 20, с. 5; 21, с. 6; 22, с. 6; 23, с. 6].
Таблиця 11
Структура каштальних швестицш у регюнах Укра'ши за джерелами фшансування,%_
Регюни / роки Джерела фшансування
державний кошти власш кредити кошти
бюджет мюцевих кошти баныв та шоземних
бюджет1в шдприемств 1нших позик 1нвестор1в
1 2 3 4 5 6
Харювська
2010 6,0 5,1 6,5 1,5 0,7
2014 7,8 9,6 3,5 3,5 —
Дншропетровська
2010 2,3 4,2 10,3 11,1 0,5
2014 2,0 5,9 11,7 6,1 1,1
Донецька
2010 9,2 6,1 10,3 5,8 1,2
2014 5,6 5,9 7,7 1,5
Луганська
2010 3,4 5,5 3,9 2,6 1,0
2014 1,3 1,3 2,9 2,7 —
Одеська
2010 2,5 7,9 5,2 6,0 3,7
2014 4,8 7,4 4,0 6,1
Зактчення табл. 11
1 2 3 4 5 6
Закарпатська
2010 1,3 0,3 0,8 1,2 3,0
2014 0,7 2,8 0,7 0,2 —
1вано-Франшвська
2010 2,2 4,3 2,3 2,1 0,6
2014 2,0 4,0 1,8 2,9 6,4
Льв1вська
2010 12,5 4,2 4,6 3,5 0,5
2014 4,6 3,7 3,3 5,6 3,3
Тернопшьська
2010 0,5 0,7 0,9 1,7 2,2
2014 0,5 2,7 0,8 1,7 —
Чершвецька
2010 2,6 2,8 0,7 0,5 0,4
2014 1,1 2,5 0,4 0,2 —
Запор1зька
2010 1,8 1,9 3,7 15,3 5,3
2014 0,3 3,2 3,7 3,9 2,3
Кшвська
2010 4,5 2,1 4,9 4,0 29,9
2014 5,5 2,0 6,1 5,0 77,1
Вшницька
2010 0,4 2,3 2,5 1,2 0,3
2014 1,0 5,4 2,6 2,3 0,1
Р1вненська
2010 0,6 2,6 1,2 2,0 1,2
2014 1,0 3,5 1,0 0,5 0,6
Полтавська
2010 0,6 2,9 6,6 2,9 2,7
2014 1,3 2,6 4,8 3,0 —
Складено за даними: [19, с. 6—7; 23, с. 7—8].
Спостер1гаеться нер1вном1рна тенденщя шве-стування шновацшного розвитку за видами еконо-м1чно! д1яльност1 в обстежених регюнах Укра1ни. Так, в Одеськш област1, виходячи з специф1ки регюну, транспорт посщае 1 мюце (26,8%), буд1вни-цтво — 2 (18,3%), промисловють — 3 мюце (17,8%). У Полтавськш, Вшницькш та Запор1зькш областях як промислових та сшьськогосподарських регюнах на 1 мющ промисловють, на 2 — сшьське господар-ство, на 3 — буд1вництво (табл. 12) [23, с. 34—36].
В обстежених регюнах Укра'ши у структур! каштальних швестицш за видами промислово! про-дукцп на 1 мющ переробна промисловють, на 2 — постачання електроенергп, газу, пари та кондицш-ного повггря, на 3 — добувна промисловють та розроблення кар'ер1в.
Таблиця 12
Структура каштальних швестицш у регюнах Укра'ши за видами економiчноi' дiяльностi (2014 р., у% до загального обсягу)_
Регюни Види економ1чно! д1яльност1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Харювська 11,5 35,0 15,2 5,4 8,0 2,3 1,4 2,6 6,1 6,1
Дншропетровська 6,5 62,5 4,6 6,5 5,5 0,2 0,2 4,6 4,8 1,2
Донецька 2,4 60,2 6,8 6,1 7,3 0,3 3,7 0,5 7,5 2,3
Луганська 3,8 84,1 2,1 2,6 3,9 0,0 0,1 0,0 0,6 0,9
Одеська 9,2 17,8 18,3 5,4 26,8 2,2 3,9 0,8 5,1 5,5
Закарпатська 2,2 28,3 49,3 3,0 2,5 0,8 0,1 0,4 2,0 6,2
1вано-Франювська 6,0 37,9 39,9 6,5 2,9 0,4 0,1 — 0,5 3,5
Льв1вська 4,9 28,8 32,6 6,7 7,6 2,7 1,2 1,1 7,6 2,4
Тернопшьська 22,8 15,7 26,3 3,3 16,7 0,2 1,1 — 2,5 2,5
У Дншропетровськш та Донецькш областях спостер1гаеться шша тенденщя: переробна про-мисловють посщае 1 мюце, добувна промисло-вють — 2 мюце, а у Полтавськш област1, навпаки. У Кшвськш област1, виходячи з особливостей реп-ону, постачання електроенергИ, газу, пари та кон-диц1йного пов1тря посщае 1-е м1сце, переробна промислов1сть — 2 (табл. 13).
За загальними обсягами освоених каштальних ш-вестицш 1 витрат на науков1 та науково-дослщш ро-боти в регюш (на приклад1 Кигвсько! област1) за кое-ф1ц1ентом кореляцИ рангу Стрмена визначаеться т1с-нота (сила) 1 напрям кореляцшного зв'язку м1ж двома змшними (табл. 14).
Зактчення табл. 12
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Чершвецька 17,3 11,3 46,7 3,4 0,9 2,7 0,2 0,2 2,2 9,3
Запорiзька 8,6 77,4 3,6 2,3 0,8 0,2 0,1 0,3 1,2 2,2
Ки!вська 8,2 48,0 22,9 9,9 4,3 0,4 0,3 0,0 3,9 0,5
Вiнницька 27,2 41,0 14,7 3,2 1,3 0,1 0,4 0,0 0,9 6,8
Рiвненська 11,3 34,9 34,7 3,6 3,6 0,2 0,3 — 2,5 6,4
Полтавська 17,9 55,1 6,5 1,8 5,7 0,0 0,1 0,1 8,5 1,6
Примтка: 1 — сшьське господарство, люове господарство та рибне господарство; 2 — промисловють; 3 — будiвництво; 4 — оптова та роздрiбна торпвля; ремонт автотранспортних засобiв; 5 — транспорт, складське господарство, поштова та кур'ерська дiяльнiсть; 6 — тимчасове розмщення та органiзацiя харчування; 7 — шформащя та телекомушкацп; 8 — фшансова та страхова дiяльнiсть; 9 — операцп з нерухомим майном; 10 — державне управлшня й оборона, обов'язкове сощальне страхування.
Таблиця 13
Структура каштальних швестицш у регюнах Украши за видами промислово? продукщ? (2014 р., у% до загального обсягу)_
Види промислово! промисловосп
добувна промис- переробна постачання електро- водопостачання,
Регюни ловють i розроб- промисло- енергп, газу, пари та каналiзацiя,
лення кар'eрiв вють кондицшованого по-вгтря поводження з вщходами
Харювська 0,6 81,7 14,8 2,9
Дншропетровська 45,2 50,6 3,3 0,9
Донецька 27,0 58,3 14,1 0,6
Луганська 27,7 36,2 35,5 0,6
Одеська — 57,5 41,6 —
Закарпатська 10,3 62,7 26,1 1,0
1вано- Франювська 1,4 90,6 7,3 0,8
Львiвська 2,7 60,3 35,3 1,8
Терношльська 6,7 69,5 19,6 4,2
Чершвецька 0,9 56,9 37,3 4,9
Запорiзька 6,1 72,8 20,8 0,3
Ки!вська 0,2 28,0 71,3 0,5
Вшницька 3,0 87,0 8,7 1,2
Рiвненська 6,9 77,6 14,5 1,0
Полтавська 65,4 30,6 2,7 1,3
Складено за даними: [23, с. 40—42].
Даш для розрахунку коефщента рангово? корелящ?
Таблиця 14
Обсяг освоених каштальних швестицш X, млн грн Фшансування наукових та науково-техшчних робгт У, млн грн До розрахунку коефщента рангово! кореляцп
ранги рiзниця ранпв с1 = х у квадрат рiзницi ранпв d 2
X У
12622,7 235,3 1 4 —3 9
19195,5 234,9 2 3 — 1 1
20366,8 267,0 4 5 —1 1
20696,6 191,7 5 2 3 9
19653,5 186,1 3 1 2 4
Коефщент рангово! кореляцп Стрмена е непа-раметричною мiрою статистично! залежностi мiж двома змшними. За ним оцiнюeться, насюльки за-довшьним може бути вщношення м1ж двома змiнними за допомогою монотонно! функцп. Цей коефiцieнт розраховуеться за формулою:
6! *2
г = 1 — 2 , N (N2 -1)
де d2 — сума квадратiв рiзницi рангiв; N — юльюсть спостережень.
(1)
З використанням даних табл. 14 i за формулою (1) маемо г= —0,2. Отже, м1ж обсягами освоених катта-льних iнвестицiй та фшансуванням наукових та на-уково-техшчних робiт у Кшвсьюй областi наявна дуже слабка тiснота зв'язку (значення коефщента кореляцп Спiрмена знаходиться в межах 0,1 < г < 0,3).
Сила зв'язку м1ж двома ознаками визначаеться за лiнiйним коефщентом кореляцп Пiрсона (табл. 15).
У статистищ коефiцieнт кореляцГ! Пiрсона г е по-казником кореляцГ! (лшшно! залежностi) м1ж двома
змшними х та у, який набувае значень вщ —1 до +1 включно.
Таблиця 15
Даш для розрахунку лшшного коефщента кореляци'
Обсяг До розрахунку лшшного
кап1та- Обсяг ре- коефщента кореляци
льних ал1зовано!
швести- 1ннова-
ци ц1йно1
(у пор1в- продукцп X 2 У2
няних У, млн
цшах) X, грн
млн грн
19869,1 831,4 394781134,81 691225,96
15722,4 897,4 247193861,76 805326,76
З використанням даних табл. 15 та формули: для середшх значень показниюв X , У : X = X X/ N У = X У/ N ХУ = ХХУ/ N
для дисперсш:
&(Х) = X X?/N - (X )2, &(У) = X У}/N - (У )2;
для середньоквадратичного вщхилення:
Б(Х) = ^Б2(Х) , 8(У) =
одержуеться лшшний коефщ1ент кореляци Шрсона:
= ГХУ= ХУ — ХУ/Б(2) Б(Х), (2)
тобто ГХУ = —1.
Таким чином, м1ж обсягами каттальних швестицш та реал1зовано! шновацшно! продукцп вщзнача-
еться високий р1вень лшшного кореляцшного зв'язку, оскльки значення лшшного коефщента кореляци становить —1.
Аналопчш розрахунки виконано з метою вияв-лення р1вня лшшного кореляцшного зв'язку м1ж обсягами фшансування шновацшно! д1яльносп та реалЬ зовано! шновацшно! продукцп (табл. 16).
Таблиця 16
Даш для розрахунку лшшного коефщента кореляци'
Обсяг фшансування шновацшно! д1яльно- сп X, млн грн Обсяг ре-ал1зовано! шновацшно! продукцп У, млн грн До розрахунку лшшного коефщента кореляци
X 2 У2
104,4 831,4 10899,36 691225,96
122,1 897,4 14908,41 805326,76
За розрахунками виявлено, що м1ж обсягами ф1-нансування шновацшно! д1яльносп та реал1зовано! шновацшно! продукцп юнуе сильний кореляцш-ний зв'язок (значення коефщента кореляци становить 1).
Разом з тим виявлено, що регюни Укра'ши вщр1зняються значеннями тюноти та сили кореляцшного зв'язку м1ж показниками шновацшно! д1-яльность Про це свщчать розрахунки коефщ1ент1в рангово! кореляци Стрмена та лшшних коефщЬ ент1в кореляци Шрсона (табл. 17). Це ще раз тд-тверджуе юнування специф1чних особливостей шновацшного розвитку регюшв Укра!ни.
Таблиця 17
Значення коефвдента рангово'' кореляци Спiрмена та лшшного коефвдента кореляци Пiрсона
Коефщ1енти Регюни
Ки!вська Одеська Закарпатська
Коефщ1ент рангово! кореляци Сшрмена (т1снота зв 'язку мгж обсягами освоених каттальних твестицш та фшансування наукових 1 науково-технгчних робгт) —0,2 0,6 0,35
Лшшний коефщ1ент кореляци (кореляцшний зв'язок мгж обсягами каттальних твестицш та реалгзованоИ тновацшноИ продукцп) —1 1 —1
Лшшний коефщ1ент кореляци (кореляцшний зв'язок мгж обсягами фшансування тновацшног д1яльност1 та реалгзованоИ тновацшноИ продукцп) 1 — 1 0,999
Як видно з табл. 17, в обстежених регюнах м1ж обсягами освоених каштальних швестицш та ф1-нансування наукових 1 науково-техшчних робгг на-явна слабка тюнота зв'язку, оскшьки коефщ1енти рангово! кореляци Сшрмена не перевищують значення 0,7. При цьому в Кшвськш област1 м1ж цими показниками виявлено зворотнш зв'язок, тобто знак «—» означае, що большому значенню обсягу освоених каттальних швестицш вщповщае менше значення обсягу фшансування наукових та науково-до-слщних робгг.
Отже, при зростанш обсягу освоених каттальних швестицш обсяг фшансування наукових та науково-дослщних робгг не збшьшуеться, а навпаки зменшу-еться (мгж показниками юнуе зворотнш зв'язок). Це негативно впливае на шновацшний розвиток регюну.
Як показують розрахунки лшшних коефщенив кореляци Шрсона, в обстежених регюнах Укра!ни виявлено сильний кореляцшний зв'язок м1ж обсягами каттальних швестицш та реал1зовано! шновацшно! продукцп, а також м1ж обсягами фшансування шновацшно! д1яльноси та реал1зовано! шновацшно! продукц!!. Знак «+» означае, що м1ж показниками юнуе прямий кореляцшний зв'язок, тобто большому значенню обсягу фшансування шновацшно! д1яльноси вщповщае бшьше значення обсягу реал1зовано! шновацшно! продукцп. Це свщчить про позитивну тен-денщю реал1зацп шновацшно! д1яльноси на пщприем-ствах регюну, оскшьки при вкладенш у фшансування шновацш, вщбуваеться процес збуту вироблено! шновацшно! продукцп. Тобто кожна вкладена гривня по-вертаеться при реал1зацп шновацшно! продукц!!.
Розрахунки використання авторегресшно! мо-дел^ що наведенi також в опублшованих роботах [24, с. 56; 25, с. 227; 26, с. 11; 27, с. 237], свщчать про можливють змши показника iнновацiйностi у регюнах. Так, обсяг витрат на виконання наукових i науково-технiчних робiт в Одеськш, Дншропет-ровськiй, 1вано-Франшвськш, Львiвськiй, Закар-патськiй, Чернiвецькiй, Запорiзькiй, Ктвськш,
Рiвненськiй та Полтавськiй областях зростатиме; спостертатиметься тенденцiя зростання у 2016 р. обсягу каттальних швестицш у Запорiзькiй областi на 46,1% та обсягу освоених капiтальних швестицш у Кшвськш областi на 16,4%; суттеве збшь-шення обсяпв капiтальних iнвестицiй та освоених каттальних швестицш прогнозуеться у 2016 р. в !вано-Франшвськш област (табл. 18).
Таблиця 18
Прогнозш значення показника шновацшно-швестицшно! дiяльностi в обстежених регюнах Укра'ши
Показники / Регюни Прогнозне значення на 2016 р. 2016 р. до 2005 р.,%
1 2 3
Кыьккть органiзацiй, яК виконують науковi та науково-технiчнi роботи
Донецька 11 13,6
Луганська 10 20,4
Одеська 38 51,4
Харювська 129 56,8
Дншропетровська 34 31,2
1вано - Франювська 13 61,9
Льв1вська 63 72,4
Закарпатська 7 33,3
Терноп1льська 8 50,0
Чершвецька 19 79,2
Запор1зька 16 42,1
Ки!вська 18 50,0
В1нницька 12 42,9
Р1вненська 10 58,8
Полтавська 15 46,9
Обсяг витрат на виконання наукових i науково-технiчних робт, млн грн
Донецька 177,1 67,0
Луганська 51,1 71,7
Одеська 258,5 216,7
Харювська 735,1 90,5
Дншропетровська 1741,8 335,9
1 2
1вано - Франювська 32,2 105,2
Льв1вська 289,1 180,7
Закарпатська 35,1 217,5
Тернотльська 9,9 80,0
Черн1вецька 37,0 243,8
Запор1зька 494,6 215,0
Кшвська 185,0 206,5
Вшницька 35,6 81,1
Р1вненська 12,7 124,6
Полтавська 64,9 153,8
Обсяг каттальних швестицш (у порiвняних цтах), млн грн
Донецька 2765,4 6,7*
Луганська 867,2 10,9*
Одеська 2930,2 38,3*
Харювська 2720,0 14,5*
Дншропетровська 11456,8 42,4*
1вано - Франювська 13636,9 365,8*
Льв1вська 5059,4 34,7*
Закарпатська 1378,9 33,8*
Тернотльська 1354,0 47,8*
Чершвецька 810,7 47,3*
Запор1зька 6868,4 146,1*
Кшвська 12537,8 54,2*
В1нницька 3404,6 52,5*
Р1вненська 1898,9 63,1*
Полтавська 5224,0 68,7*
Обсяг освоених каптальних швестицш, млн грн
Донецька 11069,4 59,5*
Луганська 4189,0 46,1*
Одеська 8600,4 13,7*
Харювська 6923,3 53,4*
Дншропетровська 21831,7 1,9*
1вано - Франювська 7951,6 180,1*
Зактчення табл. 18
1 2 3
Льв1вська 9204,7 71,0*
Закарпатська 2608,7 77,8*
Терноп1льська 2586,4 96,7*
Чершвецька 1492,4 60,0*
Запор1зька 6194,5 84,1*
Ки!вська 22337,6 116,4*
Ынницька 5975,8 90,2*
Пвненська 2797,3 85,4*
Полтавська 8443,6 71,1*
Примтка: * вгдношення 2016р. до 2011 р.,%.
Висновки. В умовах розвитку сучасного суспшь-ства, основним чинником, який визначае конкуренто-спроможшсть держави, стае зростання ступеня шно-вацшносп економ1ки. Причому, збшьшення цього ступеня вимагае набагато бшьше часу, фшансових 1 оргашзацшних ресурс1в, шституцшних та структурних змш, тж шших фактор1в. Таке зростання мае вщбува-тися на вс1х р1внях 1ерархп управлшня економжою. Центральне мюце в шновацшнш систем! займають тдприемства регюну, це формуеться попит на шно-вацшну продукщю, перетворюються знання в шнова-цшний каттал.
У задаяних для дослщження промислових реп-онах Укра!ни юнуе ряд проблем впровацження шновацш, яш обумовлено недостатшм обсягом ш-вестицшних ресуршв та неефективною реал1защею мехашзм1в державного регулювання шновацшно! даяльность
До стратепчних прюритет1в шновацшного розвитку регюшв кра!ни слщ вщнести:
— удосконалення регюнально! швестицшно-шновацшно! шфраструктури, зокрема створення реп-онально! мереж1 наукових, технолопчних та шдустр1-альних парив, а також системи правово!, кадрово! та шформацшно! пщтримки шновацшно! даяльноси;
— формування сприятливого швестицшного кл1-мату, позитивного швестицшного 1мщжу та просу-вання на зовншнш ринок швестицшних можливостей регюшв Укра!ни;
— розвиток науково-шновацшного ствробггаи-цтва державного та недержавного сектору науки, ви-щих навчальних закладов 1 наукових установ з реаль-ним сектором економ1ки;
— тдвищення ефективносп до! мехашзму стандартизации та сертиф1кацп продукцп, захисту прав ш-телектуально! власносп, дотримання авторського права та сум1жних прав, забезпечення досягнення ви-соких стандарта якоси, безпеки, еколопчносп продукцп;
— розвиток шновацшно! культури шляхом популяризации провадження науково!, винахщницько! та шновацшно! дояльносп, а також створення цМсно! системи освгги з урахуванням кадрового забезпечення шновацшно! дояльноси;
— стимулювання промисловщв до запровадження новгтшх технологш та шновацш;
— створення системи мониторингу стану реал1заци швестицшних проекив, у тому числ1 в рамках публ1ч-но-приватного партнерства, та здшснення контролю за !х реал1защею;
— забезпечення створення системи тдготовки фах1вц1в з питань управлшня швестицшними проек-
тами, у тому числ1 в рамках публ1чно-приватного партнерства;
— створення умов для розвитку м1жрегюнально! та м1жнародно! кооперацГ! з реал1заци швестицшних проекта, у тому числ1 в рамках публ1чно-приватного партнерства;
— розширення на законодавчому р1вш можливостей шновацшного потенщалу та мехашзму державного замовлення для стратепчно важливих для регюну пщприемств, налагодження виробництва окремих видов продукцп вщповщно до потреб внутршнього ринку;
— удосконалення мехашзму банювського креди-тування проекта регюнального розвитку — шотечного кредитування, вщкриття кредитних лшш, надання пшьгових середньострокових та довгострокових кредита, створення в регюнах ринку цшних папер1в, розмщення обл1гацш мюцевих позик та реал1защя за рахунок залучених кошта проекта регюнального розвитку.
Проблеми ефективного функцюнування промислових регюшв на засадах шновацшно! модел1 розвитку залишаються актуальними та потребують подальшо! актив1заци в сучасних умовах господарювання. Для Укра!ни з огляду на перспективи штеграци у 6С та участ у европейському дослщницькому простор^ як зазначаеться дослщниками Схщноевропейського нащ-онального ушверситету 1меш Лес1 Укра!нки [28], до-цшьним е вивчення та адаптащя досвщу европейських кра!н, зокрема тих, де розвиток шновацшного тдпри-емництва вщбуваеться в умовах обмежених фшансових ресурав та за наявносп ютотного науково-техшч-ного потенщалу. Зокрема, у Польщ1 шфраструктура пщтримки шновацшного пщприемництва е розгалу-женою 1 р1зномаштною, що дозволяе виршувати ак-туальш проблеми науково-техшчно! д1яльносп та уз-годжувати 1нтереси сторш у розвитку п1дприемництва.
Наукова новизна дослщження полягае в удоскона-ленш методичних п1дход1в та визначенн1 напрям1в прогнозування показника 1нновац1йно-1нвестиц1йно! д1яльност1 в регюнах Укра!ни.
Практична значущ1сть дослщження — викорис-тання прогнозних значень показника шновацшно-ш-вестиц1йно! д1яльност1 при розробщ стратег1чно! про-грами сощально-економ1чного розвитку рег1он1в Ук-ра!ни.
Список використаних джерел
1. Стратег1я сталого розвитку «Укра!на — 2020»: Указ Президента Укра!ни в;д 12.01.2015 р. № 5/2015 [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5/2015/print144364 0573621204. — Назва з екрану.
2. Державна стратепя регюнального розвитку на перюд до 2020 року: Постанова Кабшету MiHicTpiB Украши вiд 06.08.2014 р. № 385 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ 385-2014-%D0%BF. — Назва з екрану.
3. Koztowski A.R. The End of Globalization and the Challenges Civilization Face in the Post-Global Approach (Конец глобализации и вызовы, стоящие перед цивилизацией в пост-глобальном подходе) / A.R. Koztowski // [in:] Global Economics: Past, Present & Future, eds. I. K. Hejduk, S. Bakalarczyk. — Warsaw: Difin, 2013, pp.11—25.
4. Kozlowski A.R. After liberalizm. The Challenges facing the Economic Policy in the Context of the Economic Crisis (После либерализма. Вызовы, стоящие перед экономической политикой в контексте экономического кризиса) / A.R. Koztowski // [w:] The Key-Factors of Business and Socio-Economic Development During The Global Crisis, ed. J. Sepp, D. Frear, W. Taylor, Congress of Political Economists International. — USA: Wilkes University, 2009, pp. 43—55.
5. Буняк Н.М. 1нновацшний потенщал репону: сутшсть та методика ощнки / Н.М. Буняк // Еконо-мжа та держава. — 2011. — № 11. — С. 38—40.
6. Макаренко М.В. Ощнка шновацшного потенщалу як шструмент управлшня шновацшним розвит-ком репону / М.В. Макаренко // Маркетинг i менеджмент шновацш. — 2011. — № 3. — Т. 1. — С. 62—71.
7. Узунов В.В. 1нновацшний потенщал та особ-ливоси протжання регюнального шновацшного про-цесу [Електронний ресурс] / В.В. Узунов // Державне управлшня: удосконалення та розвиток. — 2012. — № 11. — Режим доступу: http://www.dy.nayka.com.ua/ ?op=1&z=639. — Назва з екрану.
8. Статавка Н.В. Державне забезпечення розвитку шновацшного потенщалу репону [Електронний ресурс] / Н.В. Статавка. — Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2013-2/doc/ 1/01.pdf. — Назва з екрану.
9. Каршцева О.1. Науково-практичш засади ощнки розвитку шнова-цшного потенщалу регюшв / О.1. Каршцева, М.О. Харченко, П. С. Матвеев // Мехаш-зми регулювання економжи. — 2014. — № 2. — С. 70— 78.
10. Палехова Л. Л. Проблеми шновацшного розвитку промислового репону у контекст евроштегра-цшних прагнень Укра!ни [Електронний ресурс] / Л. Л. Палехова. — Режим доступу: http://ena.lp. edu.ua:8080/bitstream/ntb/18754/ 1/6-21-26.pdf. — Назва з екрану.
11. Мальцев В. С. Порiвняльна ощнка шновацшного розвитку регюшв Украши з використанням дос-вщу Свросоюзу / В.С. Мальцев, Г.1. Кореняко // Реп-ональна економжа. — 2013. — № 1. — С. 51—59.
12. 1нновацшш тдходи до регюнального розвитку в Укра!ш: аналгт. доповщь / С. О. Бша, Я. А. Жа-лшо, О. В. Шевченко, В. I. Жук [та ш.]; за ред. С. О. Бшо!. — К. : Н1СД, 2011. — 80 с.
13. Стратеги розвитку регюшв: шляхи забезпечення дiевостi. Збiрник матерiалiв «круглого столу» / За ред. С. О. Бшо!. — К.: Н1СД, 2011. — 88 с.
14. 1нновацшний розвиток промисловоси як складова структурно! трансформацп економiки Укра-!ни. — К.: Н1СД, 2013. — С. 53—57.
15. Наукова та шновацшна дiяльнiсть (2000—
2014 рр.) / Офщшний сайт Державно! служби статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua. — Назва з екрану.
16. Статистичний щорiчник Укра!ни за 2014 рж.
— К.: Державна служба статистики Укра!ни, 2015. — 586 с.
17. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра!ш: стат. збiрник. — К.: Державна служба статистики Украши, 2015. — 256 с.
18. Обстеження шновацшно! дiяльностi в еконо-мiцi Укра!ни за перюд 2012—2014 роив (за мiжнарод-ною методологiею). — К.: Державна служба статистики Укра!ни, 2015. — 6 с.
19. Каттальт швестищ! в Укра!нi за 2010 рж: стат. бюлетень. — К.: Державний комгтет статистики Укра!ни, 2011. — 44 с.
20. Каттальт швестищ! в Укра!ш за 2011 рж: стат. бюлетень. — К.: Державний комитет статистики Укра!ни, 2012. — 44 с.
21. Каттальт швестищ! в Укра!ш за 2012 рж: стат. бюлетень. — К.: Державний комитет статистики Укра!ни, 2013. — 38 с.
22. Каттальт швестищ! в Укра!ш за 2013 рж: стат. бюлетень. — К.: Державний комитет статистики Укра!ни, 2014. — 44 с.
23. Каттальт швестищ! в Укра!ш за 2014 рж: стат. бюлетень. — К.: Державний комитет статистики Укра!ни, 2015. — 44 с.
24. Драчук Ю.З. Шдходи до оцiнювання фiнансо-вого забезпечення шновацшного розвитку вугшьно! галузi / Ю.З. Драчук, Н.В. Трушина, 1.В. Сулацька // Стратегiя i механiзми регулювання промислового розвитку. — 2013. — 2013. — С. 51—60. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sim_2013_ 2013_6. — Назва з екрану.
25. Драчук Ю.З. Щодо фшансового забезпечення шновацшного розвитку вугшьних пщприемств / Ю.З. Драчук, В.В. Косарев, Н.В. Трушина // Сучасний стан, проблеми та тенденщ! розвитку суб'екпв фшансового ринку: колективна монографiя / Пщ заг. ред. К.Ф. Ковальчука. — Павлоград: АРТ СИНТЕЗ-Т, 2014.
— С. 218—230.
26. Драчук Ю.З. Обсяги швестування шновацшного розвитку вугшьно! галузь реали i прогнози / Ю.З. Драчук, Н.В. Трушина, Г.С. Беляева // Уголь Украины. — 2015. — Июль—август. — С. 9—16.
27. Драчук Ю.З. Тенденцп та закономiрностi ш-вестування шновацшного розвитку вугшьно! промисловоси / Ю.З. Драчук, Н.В. Трушина, Г.С. Беляева // Форум прниив — 2015: матерiали Мiжнар. наук.-техн. конф., Дшпропетровськ, 30 вересня — 3 жовтня
2015 р. — Дшпропетровськ: Нац. прничий ун-т, 2015.
— С. 232—241.
28. Марчук Ю. Особливосп розвитку iнновацiй-ного тдприемництва в Укра!нi: досвiд Польщi [Електронний ресурс] / Ю. Марчук // Сыдноевропейський нацiональний унiверситет iменi Лесi Укра!нки. — Режим доступу: https://ukrpolnauka.wordpress.com/2014/ 01/04/. — Назва з екрану.
