CC BY
48
С. В. 1ванов
д-р екон. наук,
М. О. Солдак
канд. екон. наук
Громадська спыка «М1жнародний центр дослгджень социально-економхчних проблем модертзаци та розвитку коопераци», м. Полтава
ВИСОКОТЕХНОЛОГ1ЧН1 ПОСЛУГИ: СВ1ТОВ1 ТЕНДЕНЦП ТА СТАН У ПРОМИСЛОВИХ РЕГ1ОНАХ УКРА1НИ
Термш «модершзащя» останнiм часом е предметом полпично! та науково1 риторики в Укра'ш та ро-зумiеться як процес, який здатен забезпечити кра'ш статус постшдус^ально1 держави. Модершзащя не-розривно пов'язана з переходом на шновацшний шлях розвитку, тому в результата мае привести до нового технолопчного вигляду украшсько! економiки, зни-ження 11 залежноси вщ кон'юнктури сировинних рин-юв, пiдвищення конкурентоспроможностi кра!ни та рiвня добробуту украшських громадян.
За даними статистики Свггового банку, еконо-м^ Укра!ни за структурою ВДВ за формальними ознаками може бути вщнесена до економiки постшду-стрiального типу: обсяг виробництва послуг (60%) пе-ревищуе обсяг виробництва товарiв (25,9%) та сшьсь-кого господарства (14,0%) (рис. 1). Однак галузева структура нащонально! економiки свiдчить про зво-ротне. Стадп цивiлiзацiйного прогресу (аграрну, дош-дустрiальну, iндустрiальну та постшдус^альну) ви-значають технологiчнi способи виробництва, яю е критерiем визначення ступеня економiчного розвитку кра!ни [1, с. 105]. За ощнками експертiв економжа Ук-ра!ни Грунтуеться на 95% на третьому та четвертому технолопчних укладах (металургiйна, хiмiчна, аграрна галуз^ нафтохiмiя, застарела енергетика, важке маши-нобудування), тодi як в економщ кра!н, яю перейшли до постшдус^ально! стадп, переважають п'ятий та
шостий уклади (радiоелектронiка, обчислювальна, те-лекомушкацшна технiка, програмне забезпечення, ро-бототехшка, iнформацiйнi послуги, бiомедична iнже-нерiя) [2].
У свiтовiй економiцi вщбуваються iстотнi змiни у спiввiдношеннi ролi та значущостi секторiв, яю фор-мують !х структуру: частка первинного та вторинного секгс^в у виробнищта валово! додано! вартостi зни-жуеться вщповщно до третинного сектора (рис. 1).
Структуры зрушення у свгговш шдустрп визнача-ють змiни галузево1 структури переробно1 промисло-востi високорозвинутих кра'ш, однак i у деяких кра-1нах, що розвиваються, вщбулися помiтнi змiни. Скла-лася стала свггова тенденцiя випереджального зрос-тання у структурi переробно1 промисловостi наукоем-них галузей, яю виробляють продукщю, що е конку -рентоспроможною на ринку. Основу цих тенденцш складае зростання витрат на науковi дослщження. Розвинутi кра1ни пiдтримують фiнансування науки на рiвнi 2,0-4,0% (рис. 2). Останшми роками стрiмко зросла наукоемшсть ВВП азiатських кра1н. Пiвденна Корея тдвищила щей показник з 2,3% у 1996 р. до 4,3% у 2014 р., а Китай — з 0,6 до 2,1%. Це свщчить про юнукга в крашах стратеги розвитку, що спрямо-ваш на зростання конкурентоспроможносп на основi економiки знань.
80,0 70,0 60,0 50,0 40,0 30,0 20,0 10,0 0,0
Послуги
58,4
33,5 «•» __ , Промислов^ь
8,0 Стьське
господарство -1-1
1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Рис. 1. Частка сектор1в економки у валовш доданш вартост1 свту, % Джерело: дат Светового банку.
Рис. 2. Динамка витрат на науковi до^дження та розробки по окремих кратах ceimy, у % до ВВП Джерело: дант Свггового банку [3].
Остантми роками формуеться новий тренд, який пов'язаний i3 сектором штелектуальних послуг, та його бурхливим розвитком у кра!нах свиу, що пояс-нюеться низкою факгорiв:
зростання доходiв призвело до зростання концевого попиту на послуги i значнi зрушення в приватному внутршньому споживаннi. Це, перш за все, сто-суеться таких послуг, як дозвшля, висока яюсть охо-рони здоров'я та медичних послуг, вищо! освiти або шших послуг, наприклад подорожi, яю можуть спри-яти полiпшенню якостi життя;
деяю сектори послуг стикаються зi зростаючим попитом через фактор демографiчних змiн. Збшь-шення тривалостi життя в промислово розвинених крашах, демографiчне старшня населення, впливае на зростання попиту на певш послуги (наприклад, в га-лузi охорони здоров'я). Крiм того, змiни в жити стилiв (готелi i ресторани, туризм, творчi галузi) або бшьш широке використання 1нтернету (комп'ютернi послуги, телекомушкацп) також впливають на юнцевий попит на послуги. Попит на деяю послуги, зокрема в галузi освiти i медичного обслуговування, тюно пов'язаний з дiею механiзмiв держави загального добробуту (welfare states);
зростання сектору послуг в нацюнальнш еконо-мiцi стимулюеться зростаючим промiжним попитом на послуги, а послуги все частше використовуються як промiжнi матерiали для рiзних видiв промислово! дiяльностi. Це безпосередньо означае, що послуги отримали чiткiше вiдображення в сучаснш статистицi. Наприклад, види послуг, яю виконуються силами щд-приемства, або були на зовншньому пiдрядi вертикально iнтегрованих компанiй-виробникiв (клинiнговi та транспортнi послуги) тепер краще вiдображенi в на-явних статистичних даних про послуги, в той час як ранше вони вщображались у даних з виробництва.
1 «The most widely-known examples of services produced according to "industrial" methods are those of data centres, search engines and cloud computing, all of which are energy-intensive activities, requiring high levels of fi xed assets (server farms, cooling systems, secure sites, etc.), in no way inferior
Використання IT-аутсорсингу дозволяе значно скоро-тити нетиповi для тдприемства витрати, пов'язаш з непрофильною дiяльнiстю, пщвищити прибутковють IT-проекив. Бшьше 70% американських компанiй ви-користовують IT-аутсорсинг, передаючи на виконання спецiалiзованим фiрмам 10-15% операцiй, пов'язаних iз застосуванням шформацшних технологiй. Основ-ними з них е побудова IT-шфраструктури, забезпе-чення шформацшно! безпеки й надшного зв'язку з вiддаленими фiлiями та шш^ яю сприяють швидкому здшсненню iнновацiйних проектiв [4].
У дискуаях щодо ролi промисловостi та послуг у розвитку економiки основним аргументом е чгтке розмежування мiж матерiальними товарами перероб-но! промисловостi та нематерiальним сектором послуг. Але характер виробництва та послуг, що змшюеться, роблять межу м!ж цими групами галузей все менш чiткими. Багато сервюних компанiй становляться бшьш схожими на виробничi пiдприемства, де виго-товляеться продукцiя масового виробництва сервюних продуктiв, а не послуги на замовлення. Деяю категорп послуг проявляють виробничi характеристики, оскшь-ки щ послуги «виготовлеш», як товари. Автори роботи «Немае шдустрп, немае майбутнього?» [5] навели яскравий приклад такого явища: «Найбшьш широко вiдомi приклади послуг, що виробляються згiдно про-мисловим методам, так1 як центри обробки даних, по-шуковi системи i хмарнi обчислення, е енергоемними видами дiяльностi i вимагають високих рiвнiв основ-них засобiв (серверш ферми, системи охолодження, захист сайтав тощо), нiчим не поступаються традицш-ним промисловим об'ектам, для яких витрати швидко зменшуються. У той час як промисловi пiдприемства бшьше не мають димових труб, виробники послуг прийшли !м на змшу: кожен центр обробки даних Google мютить сотнi тисяч серверiв, яю мають бути охолодженi»1.
to those of traditional industrial sites, and for which the costs rapidly decrease. While (industrial) factories no longer have chimneys, service producers have taken over: each Google data centre includes hundreds of thousands of servers which need to be cooled».
Так, поширення 1Т мае еколопчш наслщки. За оцшками Gartner Consulting, провщно! дослщницько! i консалтингово! компани з iнформацiйних технологiй, 1Т вщповщають за такий же обсяг виквдв CO2 в глобальному масштаб!, як i вся авiацiйна промисловють, обсяги викидiв яко! складають два вщсотки вiд загаль-ного обсягу викищв CO2 [6]. Тому розвинуи кра!ни вдосконалюють сво! методи боротьби зi шкщливою дiею 1Т на навколишне середовище.
Пiдприемства все бшьше створюються навколо тасно! взаемод!! виробничо! дiяльностi та послуг, i складно статистично визначити виробництво це чи послуга. Промислов! пщприемства виконують не тшьки виробничу д!яльшсть, як i сервiснi ф!рми ви-робляють не тшьки послуги. Робоч! мюця на виробни-чих пiдприемствах больше не пов'язаш тшьки з вироб-ничим процесом (виробництво, монтаж i т.п.) i все бь льша кшьюсть працiвникiв у виробництв! зайнята в профеетях, яю можна розглядати як послуги пов'язаш з керуванням, дизайном, фшансовою та юридичною д1яльшстю. За десять роив (з 2002 по 2012 р.) частка зайнятих у промисловосп, яю мають вщношення до послуг, збшьшилась у Франц!! з 37,8 до 52,8%, Велиюй Британ!! з 45,3 до 51,7%, Шмеччиш з 42,6 до 50,1%, Чехи з 29,7 до 32,7%, Естон!! з 22,9 до 28,8% [7].
Сектор послуг традицшно розглядався як шнова-цшно-вщсталий (innovation-laggards) з точки зору R & D i технологи. Сектор послуг в ц!лому нижче по R & D штенсивноси пор!вняно з пiдприемствами переробно! промисловосп i майже половина пщпри-емств, як! впроваджують нов! послуги на ринку не виконують д!яльносп з наукових дослщжень та розробок. 1нновац!! у сфер! послуг втшюють у со61 деяю техно-лопчш (в основному пов'язаних з 1КТ), але особливо нетехнолопчш шновац!!. Iнновацiйний продукт часто асощюеться з проведенням дослiджень та розробок, а шновацшш стратег!! в сферi послуг включають час-тiше маркетинговi та органiзацiйнi шновац!! (так зваш «м'яю» шновац!!). Беручи до уваги той факт, що шновац!! в сферi послуг, швидше за все, приймають шш1, н!ж R & D, форми, сервiснi ф!рми е набагато б!льш iнновацiйними, н!ж традицiйно вважаеться. Частки iнновацiйних ф!рм переробно! промисловосп i сервю-них ф!рм в бшьшосп кра!н майже однакова [8, p. 27]1.
Вивчення особливостей та тенденцш розвитку третинного сектору кра!н Свросоюзу здшснюеться на основ! показниюв, що характеризують р1зш аспекти сфери послуг, зокрема р!вень !х знанеемносп. Секто-ральний пщхщ базуеться на показнику наукоемносп витрат при виробництв! продукц!! та послуг (R & D expenditure /value added). На цьому пщход1 засновано под!л галузей промисловосп i сфери послуг за р!внем технолопчного розвитку в кодах NACE (Classification of Economic Activities in European Community), при цьому класифжащя мае 2-х i 3-цифровий р1вш (табл. 1). Ki-льюсно! оцшки р!вня наукоемносп послуг в статис-
тичнш класиф!каци не юнуе, але прийнято подш ште-лектуальних послуг на комерцшш (ринков!) i неко-мерцшш (неринков!), до яких вщносять послуги освгтш та послуги охорони здоров'я, що фшансуються переважно з бюджету. Для наукоемних послуг знания е основним фактором виробництва товару, який вони пропонують. Високотехнолопчш, наукоемш послуги (high tech knowledge-intensive services — KIS) — це послуги, у склад! яких використовуються висок! технолог!!. Вони е принципово новими, мають революцш-ний характер, завдяки чому на певний час займають монопольне становище на ринку послуг за рахунок шновацшно! спрямованост! Окрему тдкатегор!ю KIS будують наукоемш бiзнеc-поcлyги (KIBS). Останшми роками багато дослщжень зосереджено саме на цьому вид! послуг: даеться огляд рол! i функц!! KIBS в шно-вацшних системах i виробнищта знань, трансформаций та взаемозв'язку !з пщприемствами малого та серед-нього б!знесу через процеси генерування та поширення знань [9].
У США при анал!з! показниюв розвитку техноло-гш розглядаються сектор штелектуальних та техноло-пчно штенсивних виробництв (knowledge- and technology-intensive industries - KTI), який складаеться з 10 ви-д1в економ!чно! д1яльносп, що мають тюний зв'язок з наукою та передовими технолопями. Вони включають:
п'ять вид1в штелектуальних послуг, яю або вико-ристовують висок! технолог!!, або доводять !х до спо-живача. До них вщносяться фшансов! послуги, д!лов1 послуги (у тому числ! розробка програмних продукпв, НДДКР), а також некомерцшш послуги у сфер! освгти та охорони здоров'я;
п'ять вид1в високотехнолопчних виробництв то-вар!в, яю включають аерокосм!чну галузь, фармацевтику, виробництво комп'ютер!в та офюного облад-нання, телекомушкацшне обладнання, наукове облад-нання (медичш, точш та оптичш шструменти) [14].
За оцшками на КП галуз! (частка галузей у ВВП) у 2014 р. припадало 29% свггового виробництва. Комерцшш послуги мають найвищу частку ВВП (17,1%). Громадсьюсть послуги (освгга i охорона здоров'я) — 9,1%. Виробництво високотехнолопчних товар!в скла-дае 2,4% свггового ВВП.
Серед кра!н л!дируе США — 39,3% та Велика Бриташя — 37,0%. Дал! слщують: бвросоюз — 30,5%, Япошя — 29,8, П!вденна Корея — 23,7%, Китай — 21,0%. На Сполучеш Штати припадало 33% свгтових комерцшних послуг, на другому мюп - 6С (25%). Частка Китаю у цьому показнику продовжувала швидко зростати, i Китай, об!гнавши Япошю, став третьою кра!ною в свт за величиною поставок ко-мерцшних послуг з часткою 10%. Сполучеш Штати i Китай, який в кшщ 2000-х роктв об!гнав Япошю i 6С, е найб^льшими свгговими виробниками високотехно-лог!чних товар!в (29 i 27%, в!дпов!дно) [15].
1 В Укра1т серед загально! кшькоси обстежених п!д-приемств переробно! промисловоси iнновацiйно актив-ними у 2012-2014 рр. були 19,5%, а послуг — 11,0%. Серед шновацшно активних пщприемств переробно! промисловоси з технолопчними шновацшми 75%, тод! як серед сервюних п!цприемств — лише 48,7%. У той же час нетехнолопчш шновацп (маркетингов! та/або оргашзацшш !нновац1!) б!льш притаманн! тдприемствам послуг —
51,3%, н!ж; промисловим (24,6%) [10, с. 184 ]. Тому, за вермею журналу Forbes до тршки лщер!в за комплексною оцшкою масштабу продуктових, маркетингових та управ-л!нських iнновацiй з урахуванням р!вня конкурентно! переваги, увшшли дв1 компан!!, що надають послуги (При-ватБанк, «Нова Пошта») i одне промислове п!дприемство («П!вденмаш») [11].
Таблиця 1
Сфери послуг за рiвнем наукоемност
К18 Високотехнолог1чн1 Виробництво кiнофiльмiв, в1део- та телевiзiйних програм, фонограм i музич-
наукоемн1 послуги них записiв (59); Програмування, радюмовлення та телебачення (60); Телекомунiкацil та зв'язок (61); Комп'ютерне програмування, консультацй та iншi супутнi послуги (62); Д1яльшсть iнформацiйних служб (63); Науковi дослiдження та розробки (72)
Наукоемш ринков1 послуги (за винятком по-середницьких 1 високо-технолог1чних ф1нансо-вих послуг) Водний транспорт (50); Повиряний транспорт (51); Юридична та бухгалтерська дiяльнiсть (69); Д1яльшсть головних офiсiв; консультац!: з питань управлшня (70); Архiтектурно-iнженерна дiяльнiсть; технiчнi випробування та аналiз (71); Реклама i маркетинговi досл1дження (73); 1нша професiйна, наукова i техтчна дiяльнiсть (74); Дiяльнiсть з працевлаштування (78); Безпека i розшукова д1яльноси (80)
Наукоемш фшансов1 послуги Дiяльнiсть з надання фшансових послуг, крiм страхування та пенсшного за-безпечення (64); Страхування, перестрахування та пенсшне забезпечення, крiм обов'язкового соцiального забезпечення (65); Допом1жна дiяльнiсть у сферi фiнансових послуг та страхово! д1яльноси (66)
1нш1 наукоемн1 послуги Видавнича дiяльнiсть (58); Ветеринарна дiяльнiсть (75); Державне управлiння та оборона; обов'язкове сощальне забезпечення (84); Освп-а (85); Дiяльнiсть у сферi людського здоров'я (86); Надання послуг догляду iз забезпеченням проживання (87); Надання сощальних послуг без забезпечення проживання (88); Д1яльшсть у сферi творчостi, мистецтва та розваг (90); Бiблiотеки, архiви, музе! та iншi культурнi заходи (91); Органiзацil азартних пюр i укладання парi (92); Спортивш заходи та органiзацil вщпочинку та розваг (93)
К1Б8 Наукоемш б1знес-послуги Комп'ютери та пов'язана з цим д1яльшсть; Дослщження та розробки; Правова, технiчна та реклама дiяльнiсть
Джерело: складено авторами за [12; 13].
бвропейсью дослщження щодо ролi наукоемних послуг у розвитку економiки стосуються, насамперед, !х внеску у загальну зайнятiсть. На сьогодш KIS забез-печують високу частку квалiфiкованих робочих мiсць у рiзних европейських регiонах. Столичнi регюни в центральных i пiвденних бвропейських кра1нах, деяк1 регiони в Великобритании, Швецп i Фшляндп мають найвищий вiдсоток зайнятостi у KIS — бшьше 39,0%. Бiльшiсть периферiйних регюшв в нових державах-членах 6С мають менше 25% спiвробiтникiв пщпри-емств KIS [16, р. 13]. Показник зайнятостi у високо-технолопчних послугах по регiонах використовуеться для кластерного аналiзу [17, р. 10-14]. Теритс^альний аспект розмiщення високотехнологiчних послуг мае велике значення. У робот [18] на основi моделi, описана роль КК у розвитку регюшв. Дослщження показали, що вплив KIS на розвиток регюшв залежить вщ !х (регiонiв) рiвня розвиненостi. Вплив KIS на еконо-мiчне зростання е лише непрямим навиъ в розвинених регiонах. У менш розвинених регiонах вплив КК на продуктивнiсть працi i розвиток промисловосп слаб-кий; в розвинених регюнах KIS вiдiграе ключову роль в якоси посередника м1ж високотехнолопчними галу-зями промисловостi.
Детальний аналiз наукомiстких послуг в европейських регюнах проводиться з урахуванням !х просто-рово1 структури. Емпiричнi дослщження демонструють наявнiсть просторових структур у сферi наукомiстких послуг серед европейських регюшв [16, р. 12-20]. Цей
висновок заснований на дослщженш зайнятоси та професшносп дiяльностi. Рiвень зайнятоси у ЮЗ-послугах е особливо високим у центральнiй та твшч-нiй бврот. Наукоемнi високотехнологiчнi послуги зо-середженi, в основному, в европейських столицях, а також у прилеглих мюьких районах. Крiм того, шд-тверджуеться динамiчне зростання наукомютких послуг в европейських регюнах. Зв'язок зайнятоси у KIS-послугах iз ВВП вказуе на той факт, що рiвень соцiально-економiчного розвитку регюну та зайня-тiсть у сферi наукоемних послуг тiсно пов'язанi м1ж собою. Розбiжнiсть м1ж спецiалiзацiею послуг по реп-онах та динамжою !х зростання е принциповим моментом, який демонструе необхiднiсть адаптацп поль тики пiдтримки окремо у контексп кожного регiону. Кластерний аналiз дозволяе визначити типи европейських регюшв зi специфiчними характеристиками та розробити напрями полггаки пiдтримки шновацш-ного розвитку територiй. Так, полггака, яка орiенто-вана виключно на сектор послуг може бути неоптимальною, у той час як пщтримка шновацшно! системи, що спрямована на весь набiр акторiв та !х взаемо-зв'язок, буде вказувати на цiлiсний, системний пiдхiд на основi полiтики i збалансованого набору пщтримки для усiх типiв суб'екпв (виробництва та послуг) i дiя-льностi вiд науково-дослщно! до нетехнолопчних iнновацiй. Полiпшити iнновацiйну дiяльнiсть в регюнах з високою концентращею ЮЗ або високотехноло-гiчного виробництва можливо за рахунок посилення
узгодженосп i системних можливостей. Политика мае Грунтуватися на сильних сторонах в одному ceKTopi та спрямовуватися на передачу ïx в iншi сфери д!яльно-стi. Наприклад, клька европейських регiонiв мають помiрне високотехнолопчне виробництво, але важли-вий сшьськогосподарський сектор i порiвняно висою темпи зростання KIS. Це може вказувати на можливо-ст перетворення з сшьськогосподарського регiону або промислового, з переважанням галузей середньотех-шчного р!вня на конкурентоспроможний регюн, де провщш види д!яльноси розвиваються щд кер!вни-цтвом наукоемних послуг. У будь-якому випадку, де-тальний розгляд ситуацш, як! е характерними для кожного регюну е необхщним, включаючи анал!з шновацшно! д!яльноси, ствпращ, конкретних потреб регюнальних компанш, а також перешкод для шновацшно'! активность
Важливе значення в контекст! шформованоси оаб, як! приймають ршення щодо розробки та впро-вадження политики регюнального розвитку е взаемо-зв'язок м1ж наукомюткими послугами та квал!ф!кацш-ним р!внем зайнятих (р!вень вищо! освгти, особливо в техшчних галузях, професшно-техшчно! пщготовки, навчанш протягом усього життя). Однак, кр!м кваль фжацп, важливими е i «м'як! навички» (soft skills), прояв яких складно вщстежити, перев!рити i наочно продемонструвати (трешнги з мотивацп, лщерства, менеджменту, роботи в команд!, управлшня часом, проведення презентацш, продажу, особистого розвитку).
Рiвень розвитку сектору високих технологш у про-мислових регiонах Украши.
На вiдмiну вiд розвинутих кра!н свiту в Укра!ш продовжуеться зниження витрат на науковi дост-дження по вiдношенню до ВВП (рис. 2) i не переви-щуе в останнi роки 0,6%. Частка експорту високотех-нологiчних товарiв у вщношенш до обсягу переробно! промисловосп складае 6,0 проти 15,0% у ЕС, 11,1% — Роси, 9,0% — Польщi, 20,0% — Китаю [19].
Недостатньо уваги придшяеться пщтримщ сектору високотехнологiчних послуг. У свгговш практицi формування постшдус^ально! економiки мае страте-гiчний характер i для розвитку економiки знань сектор послуг розподшяеться на калька рiвнiв за ступенем ви-користання знань, у якому окремо розглядаються ви-сокотехнолопчш. Проте у вiтчизнянiй практищ складно видiлити сектор iнтелектуальних послуг. З 2006 р. Державна служба статистики Укра!ни проводить обстеження шновацшно! дiяльностi пiдприемств за европейською методолопею. Але можливiсть визна-чити рiвень наукоемностi вiтчизняних послуг можна лише з 2015 р. Класиф^щя послуг за КВЕД-2010 представляеться iз деталiзацiею кожного виду д!яльно-сп у вiтчизнянiй статистицi з I кв. 2015 р. щокварта-льно (табл. 2). Деталiзацiя е вкрай важливою, оскльки таю види послуг, як «Транспорт» та «Щяльшсть у сферi адмiнiстративного та допом!жного обслугову-вання» т!льки частково входять до наукоемних: з пер-шого виду — тшьки водний та авiацiйний транспорт, з другого — д!яльшсть !з працевлаштування та д!яльн!сть охоронних служб та проведення розслщувань.
Таблиця 2
Структура наукоемних послуг (knowledge-intensive services ) в УкраМ __
IV кв. 2015 р., I кв. 2016,
млн грн % млн грн %
Усього 123250 100,0 119817 100,0
Усього наукоемш послуги 44,6 41,4
Високотехнолопчш наукоемш послуги 25462,4 20,66 25681,4 21,43
Видавнича д1яльшсть; виробництво юно- та вщеофшьм!в, те-
лев1зшних програм, видання звукозапиав; д!яльшсть у сфер! радюмовлення та телев!зшного мовлення 3401,6 2,76 3084,1 2,57
Телекомушкацп (електрозв'язок) 13245,1 10,75 13412,9 11,19
Комп'ютерне програмування, консультування та пов'язана з ними д1яльшсть; надання шформацшних послуг 6869,9 5,57 7601,3 6,34
Науков! дослщження та розробки 1945,8 1,58 1583,1 1,32
Ринковi наукоемнi послуги 19889,6 16,14 16582,8 13,84
Водний транспорт 648,9 0,53 421,5 0,35
Ашацшний транспорт 6309,9 5,12 5107,5 4,26
Д1яльшсть у сферах права та бухгалтерського обл!ку; д!яль-
шсть головних управлшь (хед-оф!ав); консультування з пи-
тань керування; д1яльшсть у сферах архггектури та !нжиш-рингу; техшчш випробування та дослщження 5647,3 4,58 4307 3,59
Рекламна д!яльшсть i дослщження кон'юнктури ринку; шша
професшна, наукова та техшчна д!яльшсть; ветеринарна д!я-льшсть 5532,7 4,49 4965,8 4,14
Д!яльшсть !з працевлаштування 385,6 0,31 491,7 0,41
Д1яльшсть охоронних служб та проведення розслщувань 1365,2 1,11 1289,3 1,08
Iншi наукоемнi послуги 9642,9 7,82 7395,1 6,17
Освгга 5623,6 4,56 3928 3,28
Охорона здоров'я 3052,4 2,48 2613,2 2,18
Надання послуг догляду !з забезпеченням проживання; надання сощально! допомоги без забезпечення проживання 13,9 0,01 10,8 0,01
Мистецтво, спорт, розваги та вщпочинок 953 0,77 843,1 0,70
Джерело: розраховано авторами за даними Державно! служби статистики Украши [20; 21].
За результатами розрахунюв, наведених у таблищ, в Украш наукоемш послуги складали у I кв. 2016 р. 41,4%, з них високотехнолопчш наукоемш послуги — 20,4%, серед яких найбшьшу питому вагу займали те-лекомушкаци (електрозв'язок) — 11,2% та комп'ютер-не програмування, консультування та пов'язана з ними дiяльнiсть; надання шформацшних послуг — 6,3%. Ринковi наукоемнi послуги представленi, пере-важно, авiацiйним транспортом (4,3%) та рекламною дiяльнiстю i дослiдженнями кон'юнктури ринку; ш-шою професiйною, науковою та технiчною дiяльнiстю; ветеринарною дiяльнiстю — 4,1%. У загальному обсязi реалiзованих послуг освiта складае 3,3%. Дуже низь-кий рiвень у загальному обсязi послуг займають на-уковi дослiдження та розробки — 1,3%.
Для Украши однiею з перспективних зараз вва-жаеться ГГ-галузь. Рiвень 11 розвитку високо оцшю-еться як в Украш так i за 11 межами i тому пропону-еться широка тдтримка ще1 галузi з боку держави у виглядi зменшення адмiнiстративного тиску, забезпе-чення доступу до дешевих кредитiв, запровадження ефективних механiзмiв залучення iнвестицiй1. Спещ-алiсти вiдмiчають розширення 1Г-аутсорсингу в Укра-!ш, що зумовлюеться пiдвищенням попиту на «хмарш» послуги (сучаснi технологи збереження та управлшня базами даних), зростанням потреби в розробщ проек-тiв консолщаци та вiзуалiзацii, комплексних систем ш-формацшно1 безпеки, унiфiкованих комунiкацiй. Саме розвиток 1Г-галуз^ як шновацшно1 сфери економiки з високою доданою вартютю, дасть змогу в стислий термш збшьшити ВВП краши та забезпечити стабшьш валютнi надходження до украшсько! економiки. Ана-лiтики вважають, що для розвитку цього бiзнесу по-трiбнi суттева пiдтримка держави у виглядi зменшення адмiнiстративного тиску, забезпечення доступу до дешевих кредита, запровадження ефективних мехашз-мiв залучення швестицш.
Вiдомо, що поява нового потенщалу зростання в одному з сектс^в завдяки вдалiй пiдтримцi держави здатна перетворитися у локомотив зростання для вете! економiки. Але таке може бути, коли економ^ мае набiр характеристик системи: розвинутi внутршш зв'язки, емний внутрiшнiй ринок, сучасну диверсифь ковану виробничу базу, розвинуту тдсистему коопе-рацiйних зв'язюв, сучасну шфраструктуру, накопиче-ний досвiд проведення ефективно1 економiчноl поль тики. Щодо нацюнально1 економiки, то !й, скорш, притаманнi iншi риси: слабк1 внутршньорегюнальш i мiжрегiональнi зв'язки, недостатньо емний внутрш-нiй ринок, слабка шфраструктура, недостатнiй рiвень кооперацiйних зв'язк1в, значний знос виробничих фондiв, недосконалiсть соцiально-економiчних шсти-тутiв, недостатнiсть досвiду проведення ефективно1 промислово1 полiтики. Тому уявляеться сумшвним, що поява нового потенщалу зростання не обов'язково розповсюдиться на сум1жш сектори та перетвориться
1 У 2016 р. до списку The 2016 Global Outsourcing 100 увшшли десять укра!нських IT компанш, причому чотири компани, яю засноваш саме в Укра!т, решта — мгжнаро-дн1, але з центрами розробки в нашш кра!ш. Варто вщ-значити, що в минулому рощ в цей рейтинг входили тшьки чотири IT-компанй з офюами в Укра!т [22];
Прокопенко Р.В. Анализ перспектив отраслей украинской экономики при выходе из кризиса / Р.В. Прокопенко // Управлшня економжою: теор!я та практика. Че-
на локомотив зростання вете1 економiки. Збшьшення витрат на осв^ та науку при вiдсутностi розвитку галузей iз зростаючою вщдачею веде тшьки до вiдтоку квалiфiкованих кадрiв на кордон. Кра1на, яка спещ-алiзуеться на галузях iз убиваючою вiддачею, забезпе-чуе галузi зi зростаючою вiддачею iнших кра'ш квалi-фiкованими кадрами, як1 готовi працювати за меншi заробiтнi плати, шж мiсцевi спецiалiсти. Г те, що вгг-чизнянi програмiсти мають устх у свiти, пiдтверджу-ють експерти.
Отже, необхщним е пошук драйверiв, яю консо-лiдують розрiзненi iмпульси вщ окремих секторiв у потоки штегрованого внутрiшнього розвитку для уетх галузей i регiонiв. Такими драйверами зазвичай назива-ють транспортну та логiстичну iнфраструктури, малий та середнш бiзнес, кластернi структури, аграрний сектор. Г хоча для останнього характерна спадаюча вщ-дача, вш формуе попит на продукщю с1льхозгосподар-ського машинобудування, виробництво добрив, а це середньовисокотехнолопчш галузi, яю здатнi забезпе-чувати конкурентоспроможнiсть регюшв Укра1ни на сучасному етапi.
Для аналiзу розвитку наукоемних виробництв у промислових регюнах Укра1ни, враховуючи можливо-стi вiтчизняноl статистики, розглянуто показники сектору наукоемних послуг та технолопчно iнтенсив-них виробництв:
високотехнологiчнi наукоемш послуги (видавнича дiяльнiсть; виробництво к1но- та вiдеофiльмiв, телевi-зiйних програм, видання звукозапиав; дiяльнiсть у сферi радiомовлення та телевiзiйного мовлення; теле-комунiкацil (електрозв'язок); комп'ютерне програмування, консультування та пов'язана з ними дiяльнiсть; надання шформацшних послуг; науковi дослiдження та розробки); ринковi наукоемш послуги (щяльшсть у сферах права, бухгалтерського облiку, архiтектури та iнжинiрингу, технiчнi випробування та дослщження, дiяльнiсть головних управлшь (хед-офiсiв), консультування з питань керування; рекламна дiяльнiсть i дослщження кон'юнктури ринку, iнша професшна, на-укова та технiчна дiяльнiсть, ветеринарна дiяльнiсть); неринковi наукоемш послуги (освгга; охорона здоров'я та надання сощально1 допомоги);
високотехнологiчнi галузi переробноИ промисловостi (виробництво комп'ютерiв, електронно1 та обчислюва-но! технiки; виробництво основних фармацевтичних продукпв); середньовисокотехнологiчнi галузi переробноИ промисловостi (виробництво електричного устатку-вання; виробництво машин i устаткування, не вщне-сених до iнших угрупувань; виробництво автотранс-портних засобiв; виробництво хiмiчних речовин та хi-мiчноl продукцil).
На рис. 3 регюни розташовано за часткою ВРП у ВВП Украши. Дослщження включае i м. Ки1в. Як ад-мшстративний центр кра1ни, де знаходяться головш офiси багатьох компанiй, дослiдно-науковi та освгтш
твертi Чумаченк1вськ1 читання: зб. наук. праць / НАН Украши, Гн-т економжи пром-си — Ки!в, 2015. — 300 с., (С. 156-165);
Збаразська Л.О. Неоiндустрiалiзацiя в Украшк концепт нацюнально! моделi /Л.О. Збаразська // Економжа промисловостi. — 2016. - № 3(75). — С. 5-32;
Серпенко Г. Держава повинна зупинити в1дик 1Г-шник1в / Г. Серпенко // Урядовий кур'ер. — Режим доступу: http://ukurier.gov.ua/uk/articles/derzhava-povinna-zupiniti-vidtik-it-shnikiv/p/.
заклади, в1н концентруе значнии науковии потенщал мае наИвищу частку И у високо- та середньовисоко-технолопчному виробництв1, 1 в ус1х видах наукоемних послуг. Власно, це не суперечить европейськш тен-денщ! розташування К81 у столицях. Проте незадовь льним е те, що частка промислових регюшв у ште-лектуальних та високотехнолопчних виробництвах е
набагато нижчою. Дншропетровська область, посща-ючи перше мюце серед регюшв Укра!ни за часткою у ВВП, — на другому мющ тсля Харювсько! област за внеском у високо- та середньовисокотехнолопчш га-луз!, лише на 0,6 в.п. випереджаючи Запор1зьку область. Найменша кшьюсть високо- та середньо високотехнолопчних галузей розташована у Полтавськш область
70
60
50
40
30
20
10
62,2
м. Ки'в
Дншропетровська Донецька
Харкiвська
Полтавська
Запорiзька
Луганська
□ Частка у ВВП
□ Частка у високо- та середньовисокотехнолопчних галузях В Частка у високотехнолопчних наукоемних послугах
Рис. 3. Внесок промислових регютв та м. Киева у нацюнальт показники Джерело: розраховано авторами за даними Державно! служби статистики та головних управлшь статистки областей та м. Киева.
Графж демонструе вкрай нер1вном1рне розташування по промислових регюнах вид1в наукоемних послуг. Значна частка наукоемних високотехнолопчних послуг зосереджена у Дншропетровський, Донецькш та Харювський областях — 15,8%, у той час на Пол-тавську, Запор1зьку та Луганську област! разом припа-дае лише 4,5%. Така ж сама ситуащя ! з просторовою структурою ринкових наукоемних послуг. Неринков! наукоемш послуги значною м1рою зосереджен! в Дн!пропетровськ1й, Харк!вськ1й та Запор1зькш областях. При чому, за наданням освггшх послуг лщируе Полтавська (6,6%) та Харк1вська област! (4,9%). Низь-кими щ показники е у Луганськш та Донецькш областях (вщповщно 0,2 та 1,6%).
Структура наукоемних послуг (табл. 3) в Укра!ш характеризуеться переважанням у ВВП високотехно-лопчних послуг (5,7%). Дал1 слщують комерцшш наукоемш послуги (2,2%), останне мюце займають неринков! (0,6%). У промислових регюнах частка високотехнолопчних послуг у ВРП значно нижче за се-реднеукра!нський показник: у Дншропетровськш област! — 3,3%, Донецькш — 3,1, Запор1зькш — 2,2, Луганськш — 4,2, Полтавськш — 1,8, Харювськш — 4,9%. Науков! дослщження та розробки в ВВП Укра!ни займають 1,0%, а в промислових регюнах — максимальне значення — 0,3%, кр1м Дншропетровсько! област!, де цей показник деклька вище середнього по Укра!ш — 1,1%. Ринков! наукоемш послуги у промислових реп-онах теж розвинуп прше, н!ж в середньому по Укра!нь
Неринков! наукоемш послуги складаються з послуг осв!ги та послуг з охорони здоров'я та надання
сощально! допомоги ! частка цих послуг у ВВП Украши е набагато нижчою за св!говими стандартами (0,6 проти 9,1%). Для розвитку промисловоси на нових технолопчних засадах необхщною е модершзащя ш-женерно! осв!ги та якост! пщготовки техшчних спещ-алют1в. Однак саме у промислових регюнах частка надання послуг осв!ги у ВРП е нижчою, шж навггь се-реднш показник по Укра!нь Виключенням е лише Полтавська та Запор1зька област!, де цей показник становить 0,3 та 0,2% вщповщно.
Промисловим пщприемствам необхщно ствпра-цювати з мюцевими освггшми закладами ! низька частка послуг осв!ги у ВРП промислових регюшв е вкрай негативним фактором, що ставить щд загрозу формування наступних поколшь промислового персоналу.
Висновки
Постшдустр1альний етап розвитку економ1ки характеризуемся стр1мким зростанням масштаб1в 1 сту-пеня впливу знань як ключового фактора. Саме шно-вацшний фактор розвитку виробництва на основ1 знань обумовлюе конкурентоспроможшсть окремих галузей 1 виробниюв на внутршшх 1 зовншшх ринках. Володшня 1 можливють застосування тих чи шших шновацш, що виникають в ход1 використання знанне-вого ресурсу, обумовлюють р1вень технолопчноси як самого виробництва, так 1 обслуговуючих його сервЬ
0
Таблиця 3
Наукоемш послуги у промислових репонах Украши у 2014 р.
Укра1на Дншропет-ровська область Донецька область Запор1зька область Луганська область Полтав-ська область Харюв-ська область м. Кшв
Частка вид1в послуг у загаль-ному обсяз1 послуг, % Частка ввддв послуг у ВВП,% Частка ввддв послуг у загаль-ному обсяз1 послуг, % Частка ввддв послуг у ВВП, % Частка ввддв послуг у загаль-ному обсяз1 послуг, % Частка ввддв послуг у ВВП, % Частка ввддв послуг у загаль-ному обсяз1 послуг, % Частка ввддв послуг у ВВП, % Частка ввддв послуг у загаль-ному обсяз1 послуг, % Частка ввддв послуг у ВВП, % Частка ввддв послуг у загаль-ному обсяз1 послуг, % Частка ввддв послуг у ВВП, % Частка ввддв послуг у загаль-ному обсяз1 послуг, % Частка ввддв послуг у ВВП, % Частка ввддв послуг у загаль-ному обсяз1 послуг, % Частка ввддв послуг у ВВП, %
ВРП 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Усього послуг 100,0 22,7 100,0 14,6 100,0 16,6 100,0 11,6 100,0 7,9 100,0 7,5 100,0 16,3 100,0 37,4
Високотехнолопчш наукоемн1 послуги 25,1 5,7 22,9 3,3 18,7 3,1 18,7 2,2 52,8 4,2 24,7 1,8 30,0 4,9 38,1 14,3
Видавнича дiяльнiсть; виробни-цтво кшо- та вiдеофiльмiв, те-лев1з1йних програм, видання звукозапис1в; дшльшсть у сфер1 рад1омовлення та телев1зшного мовлення 2,6 0,6 0,8 0,1 4,4 0,7 1,5 0,2 1,2 0,1 1,0 0,1 2,5 0,4 4,9 1,8
Телекомушкаци (елек-трозв'язок) 13,4 3,0 10,8 1,6 13,6 2,3 13,1 1,5 50,3 4,0 20,4 1,5 15,9 2,6 15,3 5,7
Комп'ютерне програмування, консультування та пов'язана з ними дiяльнiсть; надання ш-формацшних послуг 4,6 1,0 3,8 0,6 0,3 0,1 2,8 0,3 0,6 0,1 1,5 0,1 9,6 1,6 7,6 2,8
Науков1 дослщження та роз-робки 4,5 1,0 7,5 1,1 0,3 0,1 1,3 0,1 0,6 0,1 1,8 0,1 2,1 0,3 10,2 3,8
Ринков1 наукоемн1 послуги 9,8 2,2 7,6 1,1 6,4 1,1 7,7 0,9 21,7 1,7 7,2 0,5 12,0 2,0 16,4 6,1
Дiяльнiсть у сферах права, бух-галтерського облжу, арх1тектури та шжишрингу, техн1чн1 випро-бування та дослщження, дiяль-шсть головних управлшь (хед-оф1с1в), консультування з пи-тань керування 5,3 1,2 6,3 0,9 6,1 1,0 6,4 0,7 21,1 1,7 7,0 0,5 9,9 1,6 6,1 2,3
Рекламна дiяльнiсть i досл1-дження кон'юнктури ринку, шша профес1йна, наукова та техн1чна дiяльнiсть, ветери-нарна дiяльнiсть 4,5 1,0 1,3 0,2 0,3 0,1 1,3 0,1 0,6 0,05 0,2 0,01 2,1 0,3 10,2 3,8
Неринков1 наукоемш послуги 2,9 0,6 2,4 0,4 1,2 0,2 7,1 0,8 1,2 0,1 9,0 0,7 3,2 0,5 2,3 0,9
Освта 0,8 0,2 0,6 0,1 0,2 0,04 1,5 0,2 0,2 0,02 3,7 0,3 0,9 0,2 0,7 0,3
Охорона здоров'я та надання со-ц1ально! допомоги 2,0 0,5 1,8 0,3 0,9 0,2 5,6 0,7 1,0 0,08 5,3 0,4 2,3 0,4 1,6 0,6
Джерело: розраховано авторами за даними Державно! служби статистики [23, с. 21-72; 24, с. 13].
У робот зроблено спробу здшснити ощнку сек-торiв наукоемних виробництв, структуру наукоемних послуг промислових репошв. Аналiз продемонстрував, що промисловi регюни не е однаковими за наданням наукоемних послуг та випуском високо- та середньо-високотехнолопчно! продукци. Це свщчить, що поль тика з розвитку iнтелектуальних та технологiчно ш-тенсивних виробництв не може бути однаковою для всiх промислових репошв. Результати просторово! структури наукоемних виробництв у европейськш практицi оцiнюються через частку цих видiв дiяльностi у створенш нових робочих мiсць, змши у структурi зайнятостi, заробггао! плати, рiвень квалiфiкащí фа-хiвцiв в цих галузях. Провести таку ощнку за репо-нами Укра'!ни поки ще складно. Але динамiчний роз-виток сектору наукоемних послуг у свт та в Украгш
потребуе визначення системи показниюв його розвитку, проведення аналiзу кращо! свггово! практики монiторингу дослiдження сектору наукоемних послуг, здшснення накопичення необхщно1 для аналiзу дина-мiки розвитку наукоемних послуг та його прогнозу-вання. Особливо важливим це становиться в умовах децентралiзацil управлiння, прийняттi управлшських рiшень на мiсцевому рiвнi.
Список використаних джерел
1. Чухно А.А. Висновки i пропозици, що вилка -ють iз працi «Постшдус^альна економ^: теорiя, практика та значення для Украши» / А.А. Чухно // Економiчна теорiя. - 2004. - №1. - С. 105-114.
2. Форсайт економiки Украши: середньостроко-вий (2015-2020 роки) i довгостроковий (2020-2030
роки) 4acoBi горизонти (веретя для обговорення) / наук. керiвник проекту акад. НАН Украши М.З. Згу-ровський // Мiжнародна рада з науки (ICSU); Нащо-нальний техшчний унiверситет Украши «Ктвський полiтехнiчний шститут»; 1нститут прикладного системного аналiзу НАН Украши i МОН Украши; Свгговий центр даних з геошформатики та сталого розвитку. — Ки!в : НТУУ «КП1», 2015. — 36 с.
3. Research and development expenditure (% of GDP) [Электронный ресурс] // Databank. worldbank. org. — 2016. — Режим доступа: http://data. world bank.org/indicator/GB.XPD.RSDV.GD.ZS? view= chart.
4. Лабжанiя Р.Г. Мюце i роль аутсорсингу у сферi послуг i виробнищта / Р.Г.Лабжанiя // Бiзнес 1нформ. — 2013. — №7. — С. 357-361.
5. Fontagrä, L., P. Mohnene and G. Wolff (2014), No Industry, No Future?, Les Notes du Conseil d'Analyse Economique, No. 13, Р. 3.
6. https://green.pcmag.ru/content/chto-takoe-zelen ye- informatsionnye-tekhnologii-green-it.
7. Manufacturing refers to ISIC Rev.4 (NACE Rev.2) Divisions 10-33 (2002: ISIC Rev.3 / NACE Rev.1 divisions 15-37). http://www.doi.org/10.1787/ 8889329041 27.
8. De Backer, K., I. Desnoyers-James and L. Moussiegt (2015), "'Manufacturing or Services - That is (not) the Question': The Role of Manufacturing and Services in OECD Economies", OECD Science, Technology and Industry Policy Papers, No. 19, OECD Publishing. http://dx.doi.org/10.1787/5js64ks09dmn-en.
9. Muller, E., Zenker, A.: Business services as actors of knowledge transformation: the role of KIBS in regional and national innovation systems, Research Policy, 2010, Vol.30, 1501-1516.
10. Наукова та шновацшна дiяльнiсть Украши, 2015: стат. збiрник // Офщшний сайт Державно! слу-жби статистики.
11. Врятувати майбутне: перший рейтинг шнова-цшних компанш Украши // Офщшний сайт журналу Forbes http://forbes.net.ua/ua/magazine/forbes/1416757-vryatuvati-majbutne-pershij-rejting-innovacijnih-kompani j-ukrayini.
12. Glossary: Knowledge-intensive services (KIS) // Access mode: http://ec.europa.eu/eurostat/statistics-exp lained/index.php/Glossary:Knowledge-intensive_services _ (KIS).
13. Schricke E., Zenker A., Stahlecker Th. Knowledge-intensive (business) services in Europe // Fotolia, 2012. — Р. 12.
14. Science and Engineering Indicators 2016, National Science Board // Access mode https://www.nsf. gov/nsb/sei/infographic1/index.html#knowledge_and_tec h&figure 1.
15. Science and Engineering Indicators 2016, National Science Board // Access mode https://www.nsf. gov/ statistics/2016/nsb20161 /uploads/1/9/chapter- 6.pdf.
16. Schricke E., Zenker A., Stahlecker Th. Knowledge-intensive (business) services in Europe // Fotolia, 2012.
17. Wintjes, R, Hollanders, H. The regional impact of technological change in 2020. Synthesis report // http://ec.europa.eu/regional_policy/sources/docgener/stu dies/pdf/2010_technological_change.pdf.
18. Pylak, K., & Majerek, D. Tracing regional economic evolutions. KIS impact on growth // Procedia Economics and Finance, https://www.researchgate.net/ publication/264892955_Tracing_Regional_Economic_Evo lutions_KIS_Impact_on_Growth.
19. High-technology exports (current US$) [Электронный ресурс] // Databank.worldbank.org. — 2016. — Режим доступа: http:// http://data.worldbank.org/ indicator/TX.VAL.TECH.CD/countries.
20. Експрес-випуск «Дшльшсть пщприемств сфери нефшансових послуг у IV кварталi 2015 року» // Офщшний сайт Державно! служби статистики Украши. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
21. Експрес-випуск ««Щяльшсть пщприемств сфери нефшансових послуг у I кварталi 2016 року» // Офщшний сайт Державно! служби статистики Украши. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
22. http: //day. kyiv. ua/uk/news/180216-10- ukrayinsk yh-it-kompaniy-uviyshly-do-reytyngu-100-krashchyh-aut sorsyngovyh - firm - svitu.
23. Дiяльнiсть пщприемств сфери послуг, 2014: стат. бюлетень // Офщшний сайт Державно! служби статистики Украши. — Режим доступу: http://www. ukrstat.gov.ua.
24. Валовий регюнальний продукт за 2014 рж: стат. збiрник // Офщшний сайт Державно! служби статистики Украши. — Режим доступу: http://www. ukrstat.gov.ua.
О. Ю. ¡вченкова
канд. екон. наук,
А. О. Лях
Донбаська державна машинобудiвна академiя, м. Краматорськ
АНАЛ1З МОДЕЛЕЙ I МЕТОД1В РОЗПОД1ЛУ ТРУДОВИХ РЕСУРС1В В УПРАВЛ1НН1 РЕАЛ1ЗАЩеЮ ПОРТФЕЛЯ 1Т-ПРОЕКТ1В
Постановка проблеми. Сформоваш в даний час полiтико-економiчнi умови в кра!ш формують середо-вище функцiонування IТ-компанiй, що характеризуемся жорсткою конкуренцiею i високим ступенем не-визначеностi. У таких умовах ключовими аспектами
«виживання» цих компанш е !х адаптивнiсть до дина-мiчних змiн вимог, що пред'являються замовником при впровадженнi ГГ-проекив, одночасне ведення де-к!лькох (багатьох) р!зних за змiстом проектiв та !х вiд-повiднiсть стратег:! розвитку компанИ.
