Перспективы развития научных парков как элементов инфраструктуры инновационного предпринимательства в Украине

Ляшенко В.; Землянкін А.; Підоричева І.; Бережна Т.

В. Ляшенко

академгк АЕН Украгни А. Землянкш академгк АЕН Украгни I. Шдоричева м. Донецьк Т. Бережна м. Луганськ

ШЕРСШЕКТИВИ РОЗВИТКУ НАуКОВИХ ШАРК1В ЯК ЕЛЕМЕНТ1В 1НФРАСТРУКТУРИ МАЛОГО 1ННОВАЦ1ЙНОГО

шщшРИемнИЦТВА в украшр

Здатнiсть до генерацп, використання та розповсю-дження нових знань стае основою нацюнально1 конку-рентоспроможностi та базовою передумовою приско-реного iнтенсивного соцiально-економiчного зростан-ня. В 2000 р. в Шсабот краши £С проголосили, що „у 2010 рощ £вропа стане найбшьш конкурентноздатним суспiльством у свiтi - суспшьством знань", подальший розвиток цей напрямок отримав в програмi «£вропа -2020», прийнятiй у 2010 р. На жаль свгтова економiчна криза стала на завадi реалiзацiï цих амбiтних завдань, але з порядку денного загальноевропейського розвитку вонi не зняп. Аналiз «iнновацiйних систем краш Шв-денно-Схiдноï Азiï виявив певш iнституцiйнi нововведения, зокрема, в Коре1' створено Корейський iнститут ощнювання й планування науки i технологш - KISTEP, серед завдань якого - мониторинг та оцiнка нацюналь-них програм дослiдних та шновацшних розробок (Д1Р), а також розподшення й координацiя нацiонального бюджету Д1Р» [23, с. 68].

В Украïнi «значний науково-практичний внесок у виршення теоретико-методологiчних проблем ство-рення нацiональноï iнновацiйноï системи (Н1С) зробили фахiвцi ЦДП1Н iм. Доброва, 1нститупв економiчного прогнозування та економiки промисловосл НАН Укра-ши, спецiалiсти шших авторитетних наукових установ. Iснуючi напрацювання е, безперечно, вагомим шдгрун-тям для створення науково-обгрунтовано1' дослщниць-ко1' та iнновацiйноï полiтики нашо1' держави, 1'х дореч-ним доповненням та конкретизащею буде усвiдомлення характерних особливостей останшх змiн (20052011 роки) у Н1С ключових европейських краш, яке стане шдгрунтям для адекватного вщтворення кращого свiтового досвiду в умовах Украши» [23, с. 67].

Характерними ознаками економiки, яка базуеться на використанш знанневих чинник1в, е домiнування в структурi ВВП високотехнолопчних галузей та штеле-ктуальних послуг, формування переважно1' частки нащ-онального прибутку за рахунок iнновацiйноï або техно-логiчноï ренти, високий рiвень капiталiзацiï компанiй, основна вартiсть яких формуеться завдяки нематерiаль-ним активам, тобто штелектуально1' складово1'. Еконо-мша знань е пiдгрунтям i головною складовою „шнова-цiйноï економiки". Ïï фундаментальна основа - це про-дуктивнi знання та як1сна змютовна освiта, як1 обумов-люють спроможшсть до втiлення гумаштарно-iнтелектуального катталу у результати виробничо1' дiя-льносп. Головна вiдмiннiсть економiки знань вщ так звано1' „товарно1' економiки" полягае у безперервному технолопчному оновленш виробництва та самовiдтво- _

*Bid редакцп: У цш cmammi, надруковатй в HOMepi 1 журналу за цей piK через неуважтсть вiдповiдального секретаря редколегй на с. 89-94 мало Mic-це не зовам коректне використання матepiалiв cmammi О. Сaлiховоï - Досвiд Францп та Шмеч-чини i3 створення умов для тднесення piвня нащональних виcокоmeхнологiчних виробництв /О. Сaлiховa //Економicm. - 2011. -№ 11. - С. 67-70. Приносимо cвоï вибачення О.Сaлiховiй та друкуемо виправлений вapiaнm cmammi.

ренш иого „знанневих чиннишв, 1х неввдчуженш в процес економiчного обмiну, швидкому оновленш та вщноснш доступносп для використання.

«1дея економши, засновано! на знаниях, рушшною силою котро! е шновацц, була дискредитована в укра!н-ському суспiльствi через неефективш та непослiдовнi ди влади та анонсуваниязаходiв,якi так i не було втшено в життя»[22, с.44]. Такого висновку дiИшли експерти проекту £С «Вдосконалення сгратегiИ, полiтики та регулю-вання шновацш в Укра!ш». На думку О.Салiховоl [23, с. 67], не можна не погодитись i з 1х твердженням, що «офщшш заяви стосовно потреб в шновацшному розви-тку не тдтримуються ретельно розробленими заходами i зокрема, вiдповiдними та ефективними механiзмами, програмами та рамковими умовами» [22, с.49].

Науковi дослвдження дають людинi новi знання, як1 трансформуються у технологи та продукти наукоемного виробництва, стимулюють зростання продуктивностi пращ, зниження матерiало- та енергоемносп, тдвищен-ня конкурентоспроможносп суспiльного виробництва, прискорюючи темп накопичення суспiльного прибутку, змiнюючи мотивацц трудово! дiяльностi, i тому висту-пають фактором постiндустрiального економiчного зрос-тання. 1нтелектуальниИ кап1тал здатен давати на кожну одиницю додаткового iнвестування найвищу економiчну вiддачу, забезпечуючи не лише високу рентабельнiсть виробництва та надшт конкурентнi переваги на свiтових ринках, а И створюючи шдгрунтя стратепчно! прибутко-востi для iнновацiИних швестицш

Як вважае О. Салiхова «суттевою допомогою у ви-рiшеннi цих проблем е досвщ формування И реалiзацil iнновацiИно1 полiтики в шших кра!нах та аналiз отри-маних результапв» [23, с.67]. Нею «було вивчено та узагальнено практику багатьох азшських та европеИсь-ких держав. Серед них найдинамiчнiчнiшою (за останш калька рок1в) у запровадженнi широкомасштабних за-ходiв з пiднесення нащонально! високотехнологiчно1 сфери виявилась Францiя. Вона поряд з Бельпею i Мальтою започаткувала наИбшьшу к1льк1сть державних програм з тдтримки iнновацiИних тдприемств, котрi знаходяться на стартовому етат свого розвитку, а також в короткиИ термiн запровадила низку нових шсти-туцiИ для виршення трьох ключових проблем: тдтри-мки iнновацiИ; фiнансувания iнвестицiИ та експлуата-цiИного циклу в тандемi з банками та оргашзащями, що мають власниИ капiтал; надання гарантiИ для полег-шення отримання кредиту. ЗначниИ досвiд у вирiшеннi цих проблем накопичено И у Нiмеччинi» [23, с.67].

За даними ОЕСР, понад 50% CBiTOBoro економГчно-го зростання забезпечуеться за рахунок впровадження iнновацiй. Поступово пiдвищуються обсяги фшансуван-ня науково-дослiдних i дослгдно-конструкторських робгг (НДДКР) як з боку держави, так i приватного сектора економГки. Так, протягом 1992-2007 рр. загальт науковi витрати у крашах ОЕСР (30) збшьшилися в 1,4 рази (з 451,98 до 638,02 млрд. дол. США) i, таким чином, зумо-вили зростання показника середньо! наукоeмностi ВВП (питомо! ваги обсягу виконаних НДДКР у ВВП) з 2,21 до 2,24%. Значними темпами зростае чисельнiсть фахiвцiв, зайнятих у виробницга високотехнолопчно1 продукци: за перюд з 2002 р. по 2008 р. цей показник у США збь льшився на 400 тис. оаб i становить 1,2 млн. оаб, у крашах ОЕСР - на 300 тис. оаб i складае 2,7 млн. оаб. За прогнозами експерлв, рiчний обсяг ринку високотехно-лопчно1 продукцй' зросте у найближч 20 рок1в у 5 разiв, а обсяг ринку сировини - лише у 2 рази.

Означенi iнновацiйнi зрушення у розвинених крашах визначалися не лише науковими i технологiчними досяг-неннями, але й iнтенсифiкацiею процеав трансферу тех-нологiй з науки у виробництво за допомогою створення вгдповгдних iнновацiйних структур, як1 поеднали iнтелект, виробництво i бiзнес. Характерною ознакою економiки знань виступае змша уявлення про взаемовгдносини еко-номiчних агенпв: принципово новим моментом стае по-еднання конкуренцй' i коопераци, спiвробiтницгва i супер-ництва. 1нновацшний процес здiйснюеться в результат дальносп не одте1 або дек1лькох оргатзацш, а все бiльш значно! !х кшькосп (мереж1). Тому уряди рiзних кран придiляють особливу увагу змщненню зв'язк1в мгж нау-ково-дослгдними оргатзащями, унiверситетами i промис-ловiстю, тдвищенню рiвня !х взаемоди.

«Задля цього необхвдно, проаналiзувавши досвiд, наприклад, Франци як найбiльш динамiчного реформатора в £врот, i Нiмеччини, яка входить до числа шнова-цшних лiдерiв та не поспiшае з радикальними змiнами, здiйснити порiвняльний аналiз цих краш, аби з'ясувати, що е «нар1жним каменем» !х нащональних та регюналь-них iнновацiйних систем та заходав тдтримки» [23, c. 67]. В цiй роботi «висновки зроблено на основi широкого перелГку лiтературних джерел, як1 подано у i! статп лише частково. Незважаючи на те, що зазначет краши мають суттевi розбiжностi в полиичному устро!, масштабах та структурi економiки, рiвнi дослiджень та шно-вацiй (НГмеччина належить до категори «iнновацiйний лгдер», а Франщя - до «iнновацiйних послгдовниюв»), у реалГзаци нацiональних iнновацiйних полиик, одним з прюрителв яких е створення та тдтримка високотехно-логiчних компанш в промисловосп, вони, як показав порiвняльний аналiз, мають багато стльного.

У 2005 роцi в Шмеччит укладено Пакт в тдтрим-ку дослщжень та iнновацiй, а у Франци у цей же рш-Пакт в тдтримку дослiджень. Документи визначили схож1 прiоритети, але мають деяш розбiжностi, обумов-ленi нацюнальними особливостями: у Нiмеччинi акцент зроблено на перерозподш мiж федеральним i регюна-льними урядами часток у фшансуванш ключових дос-лiдницьких установ краши, а також на необхщносп заохочення ж1нок у дослiдницьку сферу; у Франци - на створення системи оцшки рiвня дослiджень у кра!ш.

Затвердженi на державному рiвнi Нацiональна стратегiя наукових дослiджень та шновацш (Францiя, 2009-2012) та Стратепя в галузi високих технологiй 2020 для Шмеччини (Нiмеччина, 2010-2020) також в цшому мають багато стльного: формування кластерiв майстерностi, посилення державно-приватного партнерства, створення альянав наука-промисловють тощо. Вiдмiнностi полягають в тому, що Франщя бшьше ак-

центуе на виршенш нацiональних проблем: автономи ^_

72

унiверситетiв, посиленш ролi Агентства з питань наукових дослщжень як головного оператора з проектного фшансування науки; Шмеччина - на першостi у загаль-носвiтовому масштабi, зокрема, у п'яти сферах глоба-льних змiн (ктмат та енергiя, охорона здоров'я та хар-чування, мобiльнiсть, безпека, комушкаци) та реалiзацil визначених 9 «далекоглядних проектiв», спрямованих на досягнення конкретних наукових, технолопчних i соцiальних цшей. Отже, при досить схожих щлях (i навiть назвах) прийнятi за останш роки нормативно-правовi i стратепчш документи у зазначених крашах не дублюють один одного, а, враховуючи нацiональну специфiку, визначають ключовi аспекти реалiзацil iн-новацiйноl полиики» [23, с.67].

Також «протягом останшх п'яти рок1в Францiя здiйснила значш нововведения на адмiнiстративному, координацiйному й консультацшному рiвнях, а також на рiвнi фiнансових органiв та ощнювання. Зокрема, створено: Верховну раду з науки i технологш - HCST (2006 рж), Генеральну Раду з питань iндустрil, енерге-тики i технологш - CGIET (2009), Нацюнальну конфе-ренцiю промисловостi - CNI (2010), Стратепчш комь тети виробничих ланцюжк1в CSF(2010), котрi вiдповi-дають за формування i реалiзацiю технолопчно1 та iн-новацiйноl полiтики. Для вдосконалення фiнансування фундаментальних i прикладних дослiджень та iннова-цiй створено Нацюнальну агенцш з питань дослщжень

- ANR (2005) i Державну компанiю з розвитку iннова-цш i пiдтримки малих та середшх пiдприемств OSEO (2005). З метою оцшки ефективносп державних витрат на дослщження та освiту було сформовано ощнюваль-ний орган - Агентство з оцшки наукових дослщжень та вищо1 освiти -AERES(2007).

У Шмеччиш конструкцiя iнновацiйноl системи, сформована ще у 1980-х роках, майже не зазнала змш з прийняттям чергово1 Стратег^' розвитку високих техно-логш. Але з урахуванням нових акценпв, зроблених, зокрема, на конкурентоспроможнiсть, економiчне зростання та зайнятiсть, вона була доповнена шлькома но-вими елементами: при Бундестазi створено Комггет з питань економiки i технологш та Комггет з оцшки освь ти, дослщжень i технологiй; коло дорадчих органiв по-повнили: Комгая експертiв з дослiджень та шновацш -EFI (2006р.), Науково-дослщний союз економша-наука

- FUWW (2006), а також (як результат реформ федера-л1зму) - Спiльна наукова конференщя - GWK (2008) -орган, вадповадальний за прийняття принципових рь шень щодо фiнансування Д1Р в масштабах краши (на базi федерального та земельних бюджепв), а також формування стратегш i програм розвитку загальнонацiо-нально1 наукоемно1 сфери» [23, с.67].

Таким чином, «в нацюнальних iнновацiйних системах обох краш спостерiгаеться поява нових елемен-тГв: консультативного органу з питань технологш; ад-мiнiстративного органу, вадповадального за ефективний розподГл державних кошпв, спрямованих на освГту, дослiдження та шноваци; органу з оцГнки освии, дослГ-джень i технологiй.

I Франщя, i Шмеччина застосовують багато моделей державного фшансування Д1Р: шституцшне (тема-тичне та нетематичне); проектне (тематичне та нетема-тичне) та iндивiдуальне (надання грантiв). На наш пог-ляд, превалювання певно1 форми субсидування в цих крашах обумовлено сшцифГчною для кожно1 з них структурою рецишенпв. Так, домiнуюча частина державних витрату Франци пов'язана з шституцшним фГ-нансуванням - 77%, тодГ як у бшьшосл европейських кра1н i, зокрема, у Шмеччиш значне мГсце поадае проектне фГнансування - 49% (43% - шституцшне)» [23, с. 68]. «Грунтовний аналГз фГнансових потоков, спрямова-

них на дослщження та iнновацiï в цих кранах, показав, що фактичне спiввiдношення шституцшного й проектного фiнансування вiдрiзняeться вiд офiцiйно поданого через наявшсть промiжних установ, як1 за рахунок отриманих бюджетних коштiв самi фшансують шсти-туцiï та проекти.

Вщмшною рисою проектного фiнансування у Н1меч-чинi е тандем Projekttrager та KfW. Projekttrager (буквально «носи проекпв») - це органiзацiï з управлшня проектами федеральних та земельних мiнiстерсгв - 26 профшьних установ на базi великих наукових центрiв, компетенцiï яких полягають в ощнщ та вiдборi проекпв, але не пов'я-занi з & фiнансуванням. Роль основного провайдера кошта державного бюджету на дослщницью програми вико-нуе банювська група KfW. У Францiï головною дшовою особою з надання аналогiчних послуг е компанiя OSEO, в якш поеднано три нацiональнi агентства щдтримки малого i середнього бiзнесу: Нацiональне агентство з питань комерцiалiзацiï результапв дослщжень ANVAR, Програ-ма гарантш Sofaris та Банк розвитку малих i середнiх тд-приемств BDPME. Особливiсть ц1е!' нещодавно створено!,' установи пов'язана з ïï багатофункщональтстю. До ком-петенцiï OSEO входять: щдтримка iнновацiй у французь-ких компашях; спрощення доступу МСП до банювських позик та додаткового капталу; змщнення фiнансових умов МСП та щдтримка 1'х зростання. Всi щ дИ' базуються на одних i тих же засадах: OSEO бере на себе частину ризик1в за шщативою тдприемця та здiйснюе управлiння рiвнем ризик1в шляхом адаптацiï технологiй ¡¡х оцiнки й розподiлу в зазначених сферах дяльносп. Наявнiсть органу комплексного обслуговування для забезпечення цшс-ного пдходу до потреб тенпв в особi OSEO е безпереч-ною перевагою французькох' системи фшансування досль джень та iнновацiй як запоруки створення нових та змщнення юнуючих високотехнологiчних пдприемств.

Додатковим джерелом фiнансування дослiджень та шновацд французьких високотехнологiчних п1дприемств е державш фонди. Фонд конкурентоспроможносп компанш (FCE), що бере участь у фшансувант проектiв стратегiчних Д1Р промислового сектору, Депозитно-позикова каса (CDC) -установа, яка фактично е великим державним iнвестицiйним банком, одним з найбшьших iнвесторiв у рiзнi довгостроковi проекти. У Ншеччиш, навпаки, превалюють приватнi та громадсью фонди i асоцiацiï, наприклад, Фонд iм.Александра фон Гумбольдта (створений ще у 1807 роцi, вщновлений у 1953), Фонд «Фольксваген» (створений в 1961), Фонд Готтба Даймлера та Карла Бенца (1976), Фонд Бертельсмана (1977), Асощащя дослщницьких об'еднань тмедько! промисловосп iм. Отто фон Гюрше - AiF та Асощащя донорiв з розвитку науки i гуматтарних наук Нiмеччини (Stifterverband) тощо. Iсторичнi традицп нiмецькоï фь нансовоï системи обумовлюють ïï теперiшню шститу-цiйну структуру фiнансування, характерною особливш-тю якоï е недержавнi фонди i асощаци, котрi роблять значний внесок у розвиток нацiональноï' фундаментально].' науки, прикладних розробок та тдвищення квалiфi-кацiï' молодих спещалюттв» [23, с.68].

Як показано О.Салiховою, «сформованi в цих кра-шах «нацiональнi та регiональнi системи тдтримки iнновацiй i створення високотехнологiчних компанш мають дуже схож! елементи. Аналiз заходiв та шстру-ментiв досягнення цiлей дослiдницькоï' та iнновацiйноï' политики Францiï' i Нiмеччини показав Лх взаемодопов-ненiсть i полiаспектнiсть, адже вони пов'язанi з багать-ма политиками: фiнансовою, фiскальною, конкурентною, освгтньою, науковою, технологiчною, промисло-вою, зовшшньоторговельною, соцiальною, патентною, екологiчною, секторальною, регюнальною, политикою у сферi зайнятосп тощо.

Уряди обох KpaïH на загальнодержавному piBHi ре-алiзують програми фiнансовоï' пiдтримки становления високотехнолопчно].' виробничоï' сфери. З метою вияв-лення нових проектiв та утворення старт-атв у Францiï' проводиться Нацюнальний конкурс на створення нових технолоичних фiрм, де розглядаються два види проек-тiв: «виникнення», що потребують ще одну фазу «до-зрiвання» (субсидiя складае до 45 тис. евро, тобто 70% суми, необхщно].' для «дозрiвання» розробки), та «ство-рення-розробка», як1 е практично завершеними, а 1хт результати можуть бути реалiзованi у короткий термш (субсидiя на суму, що не перевищуе 450 тис. евро, до 60% вартостi проекту). У Нiмеччинi в рамках тематич-ноï' програми «1нновацшш МСП» (KMU-innovative) уповноваженi установи (Projekttrager) також вщбира-ють претенденпв для отримання державного фшансу-вання на реалiзацiю проектiв у таких стратепчних сферах знань, як: бютехнологп, нанотехнологп, оптика, технологiï' виробництва, джерела енергiï' та створення нових компанш в цих галузях. Рiвень проектного фь нансування майже однаковий з дшчим у Францiï' - 60% (максимум 50% + 10% дослщницький бонус для МСП).

З метою заохочення промислового та вузiвського секторiв до формування старт-апiв у Шмеччиш в рамках федеральних програм венчурного катталу реалiзу-еться програма Фонд формування високотехнологiчних компанш (High-Tech Grunderfonds) та Програма EXIST, що спрямована на створення нових компанш на базi ВНЗ i посилення комерцiалiзацiï' унiверситетських дос-лвджень через надання iндивiдуальних грантiв. У Фран-цiï також запроваджено програми, що мають аналопчш цiлi, зокрема: Програма «Молоде iнновацiйне тдпри-емство» (JEI) та Програма «Молоде ушверситетське шдприемство» (JEU), котрi пiдтримують виникаюч^ високоактивнi у Д1Р пiдприемства та допомагають 1м у першi роки 1х розвитку: вони звiльияються вiд деяких виплат, пов'язаних iз сощальним забезпеченням персоналу, який мае вщношення до дослiдницькоï' дiяльностi (загальна пiльга - 15-20% заробiтноï' плати без вщраху-вання податк1в проти 42% в середньому), а також вщ сплати податку на прибуток (протягом трьох перших рок1в тсля заснування - на 100%, на четвертий рiк - на 75%, на п'ятий - на 50%, на шостий - на 30%, на сьо-мий рш - на 10%). Принциповi вiдмiнностi зазначених шщатив - форма пiдтримки. У французiв - соцiальнi та фюкальт бенефiцiï' протягом 7 рок1в, у шмщв - однора-зовi асигнування на реалiзацiю проекту.

Програми пайово'1 участг. Для фшансування розвитку перспективних МСП у вигляд пайовоï' учасп, а також поповнення власного капiталу ряду великих компанш урядом Франци створено Стратепчний фонд ^ес-тування, у Шмеччит аналогiчнi програми започатковано банком KfW, зокрема: Програму пайовоï' учасп за рахунок фонду ERP та Стартовий фонд ERP (ERP-Startfunds). Принципова ввдшншсть цих заходiв полягае в тому, що у Франци бенефщарами е вже iснуючi компани, дiяль-нiсть яких пов'язана з прюритетними технологiчними напрямками (залежно вiд гх масштабiв i категорiï' фонд надае ш рiзнi послуги); у Шмеччит програмами пайовоï' участi передбачено також створення нових високотехнолопчних компанш, при цьому провщний iнвестор конт-ролюе гх дiяльнiсть, а його послуги сплачуе KfW.

Кредитт програми. Для молодих (до 3-х рошв) компанш на початковш стадiï' юнування, як1 швидко розвиваються та реалiзують iнновацiйнi проекти, що потребують фшансування протягом короткого термiну, французька OSEO запровадила програму «Субордино-вана позика у первинний каттал», надаючи безвщсот-ковий кредит для початкового етапу. Аналогiчна програма реалiзуеться шмецьким KfW. В рамках програми

«КапГтал ЕКРдля створення шдприемства» ним також пропонуються субординоваш позики на створення (або придбання) пГдприемства. Також створено Фонд фондГв (ERP-EIF Dachfonds) - для надання пГдтримки i фшан-сування фондГв венчурного капГталу, як1 спещалГзують-ся на технолопчних компанГях у НГмеччит, що знахо-дяться на початковому етат та на етапГ розвитку; надання фшансування фондам, що забезпечують подаль-шу пГдтримку високотехнолопчних компанГй.

ФГнансова пГдтримка ГнновацГйних проекпв дш-чих технологоорГентованих МСП надаеться в НГмеччи-нГ KfW через позики (фшсоват процентнГ ставки стро-ком до 10 рок1в) в рамках програми «ERP - шновацшна програма». Вона складаеться з фшансування Д1Р (час-тина I програми) та впровадження нових продуктГв, технологш i (або) послуг на ринку (частина II програми). ПодГбний проект тд назвою «Контракт шновацш-ного розвитку» реалГзуе OSEO для проекпв, що вико-нуються за програмою модершзаци та ГнновацГй, зокрема: на промисловий та комерцшний запуск продукту, розвиток ГнновацГйних технологш, модершзацш виро-бничих потужностей, виходу на новГ ринки, реалГзацГю нових способГв комерщалГзаци продуктГв чи послуг.

Надання бантвських гарантш фгнансування. Для отримання позик, якг призначенГ для вах ступенГв розвитку МСП (створення, шновацп, фГнансова реструкту-ризацГя, переуступання, розвиток) у Франци OSEO створила вГдповГднГ гарантГйнГ фонди, виступаючи гарантом-поручителем кредитГв, виданих МСП банками-партнерами. (Банки в даному випадку також несуть певш ризики за наданий кредит, тому що гарантГя пок-ривае лише його частину - вГд 40% до 70%). З 2007 рощ шмецький KfW стосовно кредитГв, що видаються банками МСП на поповнення обГгових кошпв, надае гара-нтГю покриття у 50%.

Шдтримка Д1Р приватного сектора. Для стимулю-вання промислових ГнновацГй у Франци дГе Програма Стратепчш промисловГ Гнновацй' (ISI), у Шмеччит - Програма пГдтримки промислових колективних дослгджень (IGF). Мета обох програм полягае у забезпеченнГ потреб МСП у наукових розробках промислово1 спрямованостГ з високим комерцГйним потенщалом через залучення до спГвпращ дослГдницьких установ. НГмеччина застосовуе проектне фшансування дослГдницьких ГнститутГв, що належать Асощаци дослГдницьких об'еднань нГмецько1 про-мисловостГ (AiF); а Франщя - субсиди (25-45% вгд вартос-тГ стадй' прикладних розробок) та аванав, що пГдлягають вгдшкодуванню (40-50% вартостГ виконання експеримен-тальних розробок), що надаються OSEO.

Трансфер знань мгждержавними досл1дницькими установами та промисловктю. У Франци створено Спшьш установи державно-приватних дослГджень та МережГ технологГчного розвитку, у Шмеччиш - МережГ компетенции НГмеччини. Мета цих заходГв однакова -поеднання суб'ектГв ГнновацГй задля прискорення впровадження результатГв Д1Р у промисловГсть, проте дже-рела фшансування рГзш: у Франци мережГ технологГчного розвитку пГдтримуються державою (50% через OSEO) та репональними радами; у Шмеччиш вони не отримують жодно1 фГнансово1 допомоги, !х спонсори -фонди, внески члешв, Товариство Фраунгофера, промисловГ компани. Нова ГнГцГатива НГмеччини - шнова-цГйнГ альянси мГж наукою i бГзнесом, орГентованГ на конкретнГ сфери прикладного застосування або майбу-тш ринки - базуеться вже на засадах задоволення потреб промислових компанГй у сшвпращ з державними дослщницькими органГзацГями. Федеральний уряд сш-льно з промисловГстю спГвфГнансують Д1Р та Гншу дГя-льнГсть альянав, пов'язану з реалГзацГею специфГчних,

довгострокових кооперацГйних проектГв. ^_

74

Для стимулювання передачi знань вГд By3ÍBCbKoro сектору в промисловiсть у Шмеччиш реалiзyeться програма «ДослГдження технологiчних By3ÍB спiльно з пГд-приемствами» (FHprofUnd), а також започатковано irn-цiативy «Квалiфiкацiя та приеднання» (Abschluss und Anschluss); у Франци дiе «Промисловий договiр на здшснення дослiджень на пiдприемствi» (CIFRE). Реа-лiзацiя цих заходiв сприяе залученню фахiвцiв Гнжене-рних спецiальностей у реальний сектор економiки. Також у Шмеччиш для фшансування спшьних дослГджень державних наукових установ з промисловими МСП та прискорення передачi знань i технологiй у виробництво дiе Програма FH3 (учасники - ушверситети, що здшс-нюють прикладш розробки в галyзi iнжинiрингy та природничих наук, i регiональнi МСП; фшансова пГдт-римка передбачена установам прикладних дослГджень, до 20% бюджету програми отримуе МСП) та Програма «ДослГдницький бонус» (Forschungspramie). Премiя покривае 25% витрат дослiдницьких установ щодо про-ектiв з МСП, але и максимум складае 100 тис. евро.

Кластеры структури. У Франци створено полюси конкурентоспроможносп, де зусиллями багатьох парт-нерiв (МСП, великих компанГй, державних лабораторш) реалiзyються репональнГ проекти вГдповгдно до стратегй' кластера; фшансування здшснюе OSEO через £диний мГжмшГстерський фонд (FUI) у вигляд су6сидГй вГд 25% до 45% вартостГ проекту (до 5 рокТв). У ШмеччинГ з 2001 року дiе аналогiчна програма «Полюси шновацшного регiонального зростання», що фiнансyеться стльно дер-жавним i приватним сектором. Проте, починаючи з 2007 року, в краш запроваджено Конкурс «ПровГдний кластер», вГдмГннгсть якого полягае в тому, що новГ кластери базуються лише на масштабних проектах, спрямованих на досягнення свГтово! першостТ Нiмеччини у 5 сферах, визначених Стратегiею в галyзi високих технологш 2020; учасники-переможщ конкурсу отримують державнГ гра-нти для реалГзаци проекту (до 5 рокТв);

Стимулювання Д1Р через попит. Уряд Франци активно шдтримуе попит на шновацп МСП: в рамках Програми «Перехщний мГст» налагоджуються партнер-ськГ зв'язки з великими клiентами, якГ допомагають МСП здшснювати розвиток ГнновацГй та отримувати результати, що становитимуть для них штерес. Допо-мога складаеться з паритетного тристороннього фшан-сування з боку OSEO, МСП та корпоративних клГенпв. Також з 2008 року реалГзуеться ГнГцГатива Угоди на державнГ пГдряди у сферГ високих технологш, зпдно з якою державш покупщ можуть резервувати для ГнновацГйних МСП до 15% сво1х високотехнолопчних ринкГв, дослГджень та розробок, вивчень технологш 1ннова-цГйно-орГентованГ держзакушвлГ також у числГ прюри-тепв уряду НГмеччини.

Стимулювання експорту високотехнолопчних то-варГв. Уряд НГмеччини активно залучае МСП до страху-вання експорту нових технологГй та високотехнолопчних товарГв вГд економГчних i полГтичних ризикГв (пере-важно за допомогою страхового товариства Hermes Burgschaften). Також в рамках розвитку страхування експорту уряд НГмеччини ввГв з 1 ачня 2010 року спещаль-ну програму страхування експортних кредитГв. Франщя для сприяння розвитку мГжнародно! дГяльностГ нащона-льних МСП започаткувала у 2009 позику для експорту (OSEO надае вГд 20 000 до 150 000 евро). Основне li при-значення - розвиток дГяльностГ за кордоном, дослГдження ринку тощо, а також Гнвестиц1йний гарантГйний кредит на розвиток експортно! дГяльностГ» [23, С. 68-70].

Таким чином, "головною особливГстю та вГдмшнГстю державно! пГдтримки дослГдницько! та шноващйно! дГяльностГ, що е тдгрунтям для створення та розвитку високотехнолопчних пГдприемств, у Франци е адресний пГдхГд.

Зокрема, квалГфГкування МСП та надання 1м статусу «1н-новащйт пгдприемства» (виконуе OSEO, дшсне 3 роки) здГйснюеться для вгдкрита !м доступу одночасно до кГль-кох державних преференцГй без додаткових бюрократич-них процедур: 1) фшансування взаемними фондами в пГд-тримку ГнновацГй (FCPI), 2) державного ринку високих технологш (до 15% державник закупок), 3) швестицшного гарантийного кредиту на розвиток експортно! дГяльностГ вгд COFACE. Маркування установ, що сприяють трансферу технологГй на регюнальному рГвнГ (виконуе MESR, дГйсне 3 роки), як-то: Центр технологГчних ресурав -CRT, Одиниця поширення технологГй - CDT, ТехнологГч-на платформа - PFT, започатковано для надання асигну-вань на виконання !х функцГй в рамках национально! програми Держава-регГон. КвалГфГкування державних наукових установ та присвоення статусу «1нститути Карно» (спГльно MESR та ANR) проводиться для залучення !х до виконання спещалГзованих прикладних дослГджень та додаткового проектного фшансування вгд ANR. ФГскальнГ та сощальт пГльги у Францй' також надаються селективно. Зокрема, МСП за умови отримання статусу «Молоде ГнновацГйне пГдприемство» - JEI та «Молоде утверситет-ське пГдприемство» - JEU (присвоюеться OSEO). Це сто-суеться i надання податкового кредиту на дослГдницькг витрати. Хоча можливГсть отримання мають рГзнГ катего-ри пГдприемств, на практицГ рГшення про податковГ вГдра-хування щодо витрат на ДГР приймаеться пГсля експертизи претендента, яку здГйснюе представник OSEO, уповнова-жений MEFI. НаявнГсть статусу JEI е шдгрунтям для отримання цього привГлею.

Принциповою вГдмГннГстю НГмеччини вГд Францй' (та багатьох шших кра!н) е те, що для заохочення створення й розвитку ГнновацГйних МСП НГмеччина практично не застосовуе фюкальш стимули, зокрема податковГ вГдрахування щодо витрат на Д1Р, вважаючи цей непрямий захГд пГдтримки невигГдним Гнструментом поточно! шновацшно! полГтики кра!ни. (Експерименти щодо дп фГскальних стимулГв НГмеччина проводила З0 рокГв тому). У 1980 федеральний уряд пропонував два типи непрямих Д1Р ГнструментГв: податковий кредит на швестицп в Д1Р, комбшований з податковою знижкою на Д1Р-витрати та субсидп на витрати на Д1Р-персоналу. Проте на початку 90-х !х було скасовано. Д1Р на пГдприемствах малого й середнього бГзнесу пгд-тримуються тГльки через прямГ заходи, що базуються на заявлених програмах пГдприемств та !х оцГнцГ вГдповГд-ними Projekttrager. На наш погляд, така позицГя дае можливГсть уряду бшьшою мГрою контролювати та коор-динувати напрямки дослГджень, спрямовуючи !х на ре-алГзацГю визначених стратегГчних прГоритетГв» [23, с. 70]. Цим пояснюеться наведений у звт £С факт [24, с. 19], що 92% проектного фшансування в кра!ш пов'яза-но з визначеними ключовими сферами Д1Р. Очевидно, що сертифГкування установ та надання !м фГскальних преференцГй поки не сумюне з курсом досить консервативно! шновацшно! полГтики НГмеччини - навиъ не-зважаючи на те, що Федеральне мшстерство освии i дослГджень (BMBF) визнало факт цшковито! придатно-стГ ГнГцГативи податкових стимулГв Д1Р та l! позитивного ефекту. КрГм того, BMBF зазначило, що фшансування Д1Р на основГ податкГв мае переваги порГвняно з фь нансуванням на основГ субсидГй - серед шшого, в аспе-ктГ ступеня впливу, але вимагае значних додаткових ресурав [25, с.84]. Непосшшшсть уряду НГмеччини щодо прийняття такого радикального заходу полягае в тому, що через два роки шсля цього висновку КомюГя експертГв з дослГджень та ГнновацГй знов зазначила, що «податковГ стимули Д1Р можуть стимулювати компанп розпочати дГяльшсть, пов'язану з Д1Р, та продовжувати цю дГяльнГсть протягом тривалого перюду» [26, с, 16].

«ПозицГя НГмеччини - цшком зрозумша. !! шнова-цГйна система сформована вже багато десятилиъ, стабь льна, без радикалъних змГн щодо ГнструментГв та про-грам, грунтуеться на високоякГсних, ефективних суб'ек-тах шновацш, котрГ забезпечують кра!нГ статус найбшь-шого Гнноватора та виконавця ДГР у £С Г амбiцi! поасти позицi! свiтового лiдерa. Запровадження нового заходу може викликати небaжaнi змши iнших iнструментГв.

Нaтомiстъ уряди шших кра!н, що намагаються до-сягти позицш свГтових лiдерiв, зокрема, Коре! та Китаю, широко застосовують адресний пГдхГд до надання пре-ференцш. Зокрема, в Коре! з 2006 року дiе 13 сертифша-цшних програм двох типГв: перший маркуе передовi тех-нологГ! та продукта, як-то: «НовГ першокласт технологи» та «НовГ першокласнГ товарищ», другий - надае знак якостГ, наприклад, «Товари високоякГсного МСП». У Кита! з 2008 сертифшати надаються високо- та новотех-нологГчним пГдприемствам (за умови вГдповГдностГ пев-нГй системГ критерГ!в, один з яких - значна частка у ви-пуску високотехнологГчних товарГв, перелГк котрих складено виходячи з нацюнальних стратегГчних сфер дослГджень). НаявнГсть такого сертифГкату надае право отримання податкових преференцГй у виглядГ зниження податку на прибуток з 25% до 15%» [23, с. 70].

Разом Гз тим економша Укра!ни продовжуе базува-тись на сировинних галузях Г виробництвГ продукцГ! з низькою доданою вартютю, досГ не створено дГевого мехашзму забезпечення технологГчних змГн у промис-ловостГ. Значно ослабнули за останш роки зв'язки мГж сектором дослГджень Г промисловютю, здебГльшого вони мають формалГзований несистематичний характер, що обумовлюе Гснування технологГчних «пасток» мГж ланками шновацшного процесу. ЦГ негативш ефек-ти пГдсилюе Гснуюча в кра!ш ГнституцГйно-ГерархГчна система органГзацГ! науково-технолопчно! дГяльностГ та фГнансування дослГджень. Якщо у радянськГ часи науку, виробничий сектор Г вищу освГту пов'язували в единому ланцюзГ органи централГзованого управлГння, то таке державне управлГння наразГ в кра!ш вГдсутне. В ринкових умовах господарювання держава не може впливати на економГчних агентГв адмГнГстративним чином, органи влади мають тГльки полГтично, законодавчо Г ресурсно сприяти ГнновацГйному розвитку, а налаго-дження взаемодГй мГж учасниками ГнновацГйного процесу повинно здшснюватися ними самостГйно на основГ узгодження ГндивГдуальних ГнтересГв Г цшей.

Для вирГшення цих проблем необхГдно створити такий органГзацГйно-економГчний механГзм взаемодп всГх учасникГв ГнновацГйного процесу, який би забезпе-чував розробку Г доведення нових знань Г технологГй до стадГ! !х апробацГ! у виробничому процесГ, пГдвищення конкурентоспроможностГ промисловостГ за рахунок комерцГалГзацГ! результатГв НДДКР. ДосвГд розвинених кра!н свГдчить, що одшею з успГшних форм сшвпращ науки, освГти, виробництва Г бГзнесу е науковГ парки -один з основних рГзновидГв ГнновацГйно! шфраструкту-ри. Тому виникае об'ективна необхГдшсть дослГдження сутностГ паркового принципу органГзацГ! науково-ГнновацГйно! дГяльностГ, визначення перспектив форму-вання наукових паркГв в Укра!ш.

Проведений аналГз науково! лГтератури показав, що дослГдженню проблем органГзацГ! ГнновацГйних ш-теграцГйних утворень, до яких вГдносяться науковГ парки, присвячеш роботи таких укра!нських Г росшських учених: Б. Буркинського [1], В. Гейця [18], Л. Гохберга, Т. Кузнецово! [3], Т. Леоново! [10], К. Плетньова [14], Н. Смородинсько! [16], С. Фшиппово! [1], Л. Федулово! [18]. Однак рГвень вивчення питань щодо можливостей впровадження прогресивних форм спГвпрацГ наукового Г освГтнього секторГв з виробництвом Г бГзнесом в нацГ-

ональних умовах залишаеться недостатнiм. З огляду на це метою стати е аналiз свггово! та укра!нсько1 практики дiяльностi наукових парков, визначения подаль-ших перспектив !х розвитку в нацюнальних умовах, розробка наукового пiдходу до формування мереж1 наукових парив в Укра!ш.

Одним iз головних завдань економiчноl полiтики в Укра!ш е пiдвищения шновацшно! складово! валового вну^шнього продукту, наукоемнiсть якого складае лише 0,9 % (станом на 2010 р.), тодi як у кранах ОЕСР -2,29 % ВВП, £С (27)- 2,01, Швещ! - 3,62 %, Ф^нда -3,96 % ВВП. Частка Укра!ни на свiтовому ринку наукое-мно! продукцi1, якиИ ощнюеться у 2,5-3 трлн. дол., дорь внюе 0,05-0,1%, що у сотнi разiв нижче порiвняно з США (36%), Япотею (30%), Нiмеччиною (17%). Доа в краíнi не створено загальних сприятливих умов для здш-снення шновацшно! дiяльностi. Розробкою i впрова-джениям iнновацiИ заИмаються лише близько 10% про-мислових тдприемств, що нижче порогового значення (25%) i аналогiчного показника розвинених кра!н (6080%). Продукцiя високотехнологiчних галузеИ економь ки складае лише 2,8 % ввд усього обсягу промислового експорту. Один iз наслiдкiв вiдсутностi дiевих мехатз-мiв економiчного стимулювання шновацшно! дiяльностi е те, що 83% ^естицш в краíнi спрямовано до тдпри-емств третього технологiчного укладу, 10% - четвертого i тшьки 7% - п'ятого (2009 р.). Складтсть тдвищения результативносп национально! економши пояснюеться необхiднiстю залучения громадських i економiчних ш-ститутiв до iитеграцi1 можливостеИ науки, освiти i бiзне-су, досягнения 1х цшсносп для забезпечення ефективно-го трансферу наукових результата, доведения науково-технiчно1 продукци до 11 комерцшного використания.

Розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 17 червня 2009 р. N 680-р схвалено Концепцiю розвитку нацюнально! шновацшно! системи до 2025 р. [27]. Зпдно з цiею Концепщею - нацiональна iнновацiИна система - це сукупшсть законодавчих, структурних i функцiональних компонентiв (iнституцiИ), як1 защяш у процесi створения та застосування наукових знань та технологiИ i визначають правовi, економiчнi, оргашза-цшш та соцiальнi умови для забезпечення шновацшно-го процесу. Нацiональна шновацшна система включае пiдсистеми:

1) державного регулювання, що складаеться iз законодавчих, структурних i функцiональних шституцш, як1 встановлюють та забезпечують дотримання норм, правил, вимог в шновацшнш сферi та взаемодiю всiх тдсистем нацiонально1 шновацшно! системи;

2) освгга, що складаеться з вищих навчальних за-кладiв, науково-методичних i методичних установ, нау-ково-виробничих пiдприемств, державних i мiсцевих органiв управлiния освиою, а також навчальних закла-дiв, як1 проводять пiдготовку, перепiдготовку та тдви-щения квалiфiкацi1 кадрiв;

3) генерацп знань, що складаеться з наукових установ та оргашзацш незалежно вiд форми власностi, як1 проводять науковi дослiджения i розробки та ство-рюють новi науковi знания i технологi1, державнi нау-ковi центри, академiчнi та галузевi шститути, науковi пiдроздiли вищих навчальних заклащв, науковi та конс-трукторсьш шдроздши пiдприемств;

4) iнновацiИно1 iнфраструктури, що складаеться з виробничо-технолопчно!, фiнансово1, шформацшно-аналiтично1 та експертно-консалтингово! складово!, а також з технополгав, технологiчних, iндустрiальних та наукових парков, iнновацiИних цеи^в та центрiв трансферу технологш, бiзнес-iнкубаторiв та iнновацiИних структур шших типiв; iнформацiИних мереж науково-

техшчно! iнформацi1, експертно - консалтингових та ^_

76

iнжинiрингових фiрм, iнституцiИних державних та при-ватних iнвесторiв;

5) виробництва, що складаеться з оргашзацш та тдприемств, яш виробляють iнновацiИну продукцiю i надають послуги та (або) е споживачами технологiчних iнновацiИ.

Метою розвитку нацюнально! шновацшно! системи е створения умов для тдвищения продуктивносп пращ та конкурентоспроможносп вiтчизияних товаро-виробнишв шляхом технологiчно1 модернiзацi1 нацю-нально! економiки, пiдвищения рiвия 1х шновацшно! активносп, виробництва iнновацiИно1 продукци, застосування передових технологш, методiв оргашзацп та управлiния господарською дiяльнiстю для покращення добробуту людини та забезпечення стабшьного еконо-мiчного зростания.

В Укра!ш ще остаточно не визначеш основнi засади державно! полгшки з питань забезпечення розвитку нацюнально! шновацшно! системи. Державне регулювання розвитку нацюнально! шновацшно! системи за такими напрямами, як формування шституцшного забезпечення шновацшного розвитку нацюнально! еко-номiки, реалiзацiя прiоритетних напрямiв розвитку науки i техшки та iнновацiИно1 дiяльностi, програмно-цшьове фiнансувания науково-техшчно! та шновацшно! дiяльностi, пiдтримка пiдприемницько1 дiяльностi у сферi iнновацiИно1 дiяльностi та трансферу технологш, здшснюеться неефективно, ди центральних органiв ви-конавчо! влади не координуються, мае мiсце дублю-вання 1х функцiИ. Знижуеться рiвень технолопчного та iнновацiИного потенцiалу нацiонально1 економiки, втрачаються перспективи забезпечення Иого розшире-ного вiдтворення, знижуеться конкурентоспромож-шсть вiтчизияних товаровиробник1в.

Зазначенi та iншi недолiки спричинено: 1) непослiдовнiстю реалiзацi! зовнiшньо1 та внутрш-ньо! економiчно! полiтики; 2) вiдсутнiстю стратеги нау-ково-технологiчного та iнновацiИного розвитку, непо-слiдовнiстю у формуваннi та реалiзацil державно! поль тики у сферi науково!, науково-техшчно! та шновацшно! дiяльностi; 3) недостатньою результативнiстю ви-чизияного сектору наукових дослiджень i розробок, зокрема низькою активнiстю державних наукових установ у сферi патентування i лiцензувания прав штелек-туально! власностi; 4) низьким рiвнем iнновацiИно1 ку-льтури суспiльства та неефектившстю впливу освiти на Иого тдвищення; 5) домываниям галузевого тдходу до провадження iнновацiИно1 дiяльностi над функцю-нальним; 6) нерозвинутою шновацшною шфраструкту-рою; 7) вiдсутнiстю ефективних економiчних стимулiв до оновления суб'ектами господарювання основних фондiв та здшснення iнвестицiИ у розвиток шновацш-ного потенщалу; 8) знижениям стимулюючо! ролi плати за працю, продуктивностi пращ та рiвня фондоозброе-ностi пращвнишв у наукоемних галузях нацiонально1 економiки; 9) недостатньою тдтримкою з боку держа-ви вiтчизияних експортерiв шновацшно! продукци в умовах високо! конкурент! на свiтовому ринку високо-технолопчних товарiв i послуг; 10) незавершешстю процесiв перерозподiлу власностi шляхом приватизацп, як1 об'ективно пов'язанi, зокрема, з банкрутством окре-мих пiдприемств та галузеИ промисловосп.

Розв'язания проблеми розвитку нацюнально! шновацшно! системи, спрямовано! на тдвищення конкурентоспроможносп нацюнально! економiки, потребуе забезпечення координацп дiяльностi органiв виконавчо! влади, громадських та наукових шституцш, що е немо-жливим в рамках окремо! програми розвитку галузеИ нацiонально1 економiки або репошв, а також засобами територiального чи галузевого управлiния.

У КонцепцГ! [27] пропонуеться два можливих варГ-анти розв'язання проблеми.

Перший варГант передбачае розвиток нацГонально! шновацшно! системи шляхом надання першочергово! тдтримки пГдсистемГ генерацГ! знань з метою збшь-шення кГлькостГ проведених наукових дослГджень Г роз-робок. Основним недолГком цього варГанта розробники вбачають значний ризик виникнення невГдповГдностГ результатГв наукових дослГджень Г розробок вимогам Г потребам нацГонально! економГки та переорГентацп вГт-чизняного науково-технГчного потенцГалу на задово-лення потреб ГнновацГйного розвитку економГк Гнших держав. Розв'язання проблеми за першим варГантом передбачае, що формування та реалГзащя державно! ГнновацГйно! полГтики у галузях економГки здшснюва-тиметься вГдповГдними органами виконавчо! влади са-мостГйно, що може спричинити дублювання !х функцш та ускладнити процес вирГшення окремих стратепчних питань розвитку нацГонально! ГнновацГйно! системи.

Другий, на погляд розробникГв найбГльш оптима-льний варГант передбачае розвиток нацГонально! ГнновацГйно! системи шляхом здшснення комплексу заходГв щодо збалансованого розвитку усГх пГдсистем нацГона-льно! ГнновацГйно! системи, пГдтримки ГнновацГйно! активностГ вГтчизняних суб'ектГв господарювання на вах стадГях ГнновацГйного процесу, стимулювання по-питу на результати наукових дослГджень Г розробок, квалГфГкований персонал, створення сприятливих умов для виробництва ГнновацГйно! продукцГ! з високим рГв-нем додано! вартосп. Розв'язання проблеми за другим варГантом потребуе узгодження державно! промислово!, фшансово!, податково! полГтики з державною политикою у сферГ освГти, науково!, науково-технГчно! та ГнновацГйно! дГяльносп.

При цьому основними завданнями розвитку нацГо-нально! ГнновацГйно! системи стають:

1) у напрямI створення конкурентоспроможного вгтчизняного сектору наукових досл1джень I розробок та формування умов для його розширеного вгдтворення а також забезпечення ГнновацГйно! спрямованостГ системи освГти: тдвищення рГвня комп'ютеризацп вищих навчальних заклада; активГзацГ! науково-технГчно! та ГнновацГйно! дГяльносп вищих навчальних заклада та збшьшення обсягу !! бюджетного фшансування; утво-рення ГнновацГйних структур в системГ освГти; рефор-мування системи освГти з урахуванням вимог европей-ських стандартГв Г збереженням культурних та штелек-туальних нацГональних традицГй;

2) пгдвищення результативност1 вгтчизняного сектору наукових дослгджень Г розробок з метою поси-лення його ролГ у забезпеченш ГнновацГйного розвитку нацГонально! економГки шляхом: штеграцп вГтчизняно-го сектору наукових дослГджень Г розробок до свГтово! ГнновацГйно! системи, сприяння розвитку мГжнародного партнерства у сферГ науково-технГчно! та ГнновацГйно! дГяльностц збшьшення частки наукових та науково-технГчних дослГджень, спрямованих на створення нових видГв ГнновацГйно! продукцГ!; орГентацГ! нацГональних товаровиробникГв на створення високотехнологГчно! конкурентоспроможно! та еколопчно чисто! продукцГ!; врахування кон'юнктури свГтового ринку пГд час визна-чення прюритетних напрямГв розвитку науки Г техшки та ГнновацГйно! дГяльностГ;

3) забезпечення розширеного вгдтворення знань на основГ штеграцп дГяльностГ вищих навчальних закла-дГв, академГчних та галузевих наукових установ шляхом: тдвищення рГвня фондоозброеносп державного сектору наукових дослГджень Г розробок; концентрат! ресурсГв на прГоритетних напрямах розвитку науки Г техшки та ГнновацГйно! дГяльностГ, створенш умов для

органГзацГ! високотехнологГчного виробництва в Укра!-нГ; посилення взаемодГ! освГти та науки, створення уш-верситетГв дослщницького типу на базГ провГдних ви-щих навчальних закладГв; стимулювання процесу пГд-вищення квалГфГкацГ!, розвитку системи дистанцшного навчання;

4) у напрямI розвитку 1нновацтно'1 тфраструкту-ри з метою розвитку системи фшансово-кредитно! пГдтримки реалГзацл конкурентоспроможних науково -техшчних та ГнновацГйних програм Г проекпв шляхом: забезпечення розвитку мережГ спецГалГзованих небан-кГвських ГнновацГйних фГнансово-кредитних установ, !х ефективно! дГяльностГ та розширення прав зазначених установ на участь у створеннГ корпоративних Гнвести-цГйних фондГв; упровадження механГзму страхування ризик1в пГд час реалГзацп високотехнологГчних Гннова-цГйних проектГв; створення умов для Гнвестування венчурного капГталу у високотехнологГчнГ ГнновацГйнГ про-екти; упровадження механГзму надання на конкурснГй основГ грантово! пГдтримки вченим та утворюваним ними малим ГнновацГйним пГдприемствам за рахунок державних та шших коштГв, а також сприяння мГжна-родному науково-технГчному спГвробГтництву, в рамках якого надаеться така пГдтримка;

5) створення умов для розвитку виробничо-технолопчно! ГнновацГйно! Гнфраструктури шляхом: сприяння створенню ГнновацГйних структур, орГентова-них на пГдтримку малого ГнновацГйного бГзнесу; ство-рення економГчних стимулГв розвитку наукових паркГв на базГ вищих навчальних закладГв, технологГчних пар-кГв, технополГсГв та ГнновацГйних структур Гнших типГв; пГдвищення ефективностГ дГяльностГ регГональних центрГв ГнновацГйного розвитку.

6) забезпечення розвитку ефективно'1 ¡нформацш-но-анал1тично'1 та експертно-консалтингово'1 гнфраструктури ГнновацГйно! дГяльностГ шляхом: реформу-вання системи науково-технГчно! шформаци, розширення можливостей доступу до шформаци юридичних та фГзичних осГб через 1нтернет; створення системи шформацшно-аналиичного забезпечення реалГзацГ! державно! ГнновацГйно! полГтики та проведения мотто-рингу стану ГнновацГйного розвитку нацГонально! економГки; проведення систематичних прогнозно-аналГтичних та стратегГчних маркетингових дослГджень науково-технологГчного та ГнновацГйного розвитку з метою визначення прГоритетних напрямГв розвитку науки Г технГки та ГнновацГйно! дГяльностГ, перелшу кри-тичних технологГй, передбачивши участь суб'екпв гос-подарювання у таких процесах;

7) створення умов для прискорення трансферу те-хнологш та пгдвищення ефективностг охорони прав ттелектуально'1 власностг шляхом: формування та забезпечення розвитку ефективно! системи кашталГзацп результатГв штелектуально! дГяльностГ; впровадження ефективного механГзму трансферу технологГй;

8) у напрямI створення ефективно'1 системи державноI пгдтримки модертзаци економгки на основI технологгчних тновацт пропонуеться: упровадження вГдповГдно до норм Свропейського Союзу та СОТ прозо-рого та ефективного механГзму стимулювання та державно! пГдтримки провадження науково-технГчно! та ГнновацГйно! дГяльностГ суб'ектами господарювання шляхом: надання державно! пГдтримки для реалГзацГ! швестицш-них та ГнновацГйних програм Г проектГв за прГоритетними напрямами ГнновацГйно! дГяльностГ, зокрема здешевлен-ня банкГвських кредитив, наданих для реалГзацГ! таких проекпв; забезпечення стимулюючо! ролГ амортизацш-но! полГтики в оновленнГ основних фонда.

9) упровадження ефективного механизму державно-приватного партнерства, спрямованого на досяг-

нения високого рiвня конкурентоспроможностi вичиз-ияно! продукцi1 на свгговому ринку в окремих секторах наукоемного виробництва переважио на основi впрова-джения вiтчизияних технологiИ шляхом: використання результата науково-технологiчного прогнозувания та прюритетних напрямiв розвитку науки i технiки та шновацшно! даяльносп тд час розробления та внесения змш до державних щльових програм; упроваджения мехатз-му стимулювания швестування власних або залучених коштiв виконавцями проекта за державними щльовими науковими, науково-техтчними та шноващИними про-грамами; створения умов для проведения вичизняними пiдприемствами, науковими установами i вищими на-вчальними закладами сп1льних наукових дослщжень; надання державно! фшансово! тдтримки для реалiзацi1 середньо- та довгострокових швестищИних проектiв державного значення, спрямованих на створення високо-технологiчно1 конкурентоспроможио! продукци;

10) забезпечення пгдтримки та захисту нацгона-льного виробника шляхом: сприяння експорту вичизия-но! iнновацiИно1 продукци на свгговиИ ринок; надания фшансово! пiдтримки для патентувания об'ектiв проми-слово! власностi за кордоном; проведения виставкових заходiв у сферi науково-техшчно! та iнновацiИно1 дГя-льностi, надания тдтримки виставковш дiяльностi вГт-чизняних виробник1в високотехнологiчно1 продукци; сприяния утворенню за кордоном фшИ укра!нських науково - технолопчних установ, iнновацiИних тдпри-емств та структур;

11) у напрямI пгдвищення ргвня 1нновацтно'1 куль-тури суспшьства важливим завданням е формувания позитивного ставлення до iнновацiИ у сустльстш шляхом: популяризацi1 шновацшно! дiяльностi через засоби масово! шформаци та в мереж1 1етернет; упроваджения навчальних програм, спрямованих на вихования у дггеИ та молодi творчого мислення та позитивного ставления до шновацш;

12) розвиток кадрового потенцгалу у сфер1 1нно-вацшног дгяльностг шляхом: тдвищення квалiфiкацil державних службовцiв оргатв виконавчо! влади та ор-гашв мiсцевого самоврядуваиия щодо формувания та реалiзацi! державно! полiтики у сферi iнновацiИно1 дГя-льностi; пiдвищения якосп пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищения квалiфiкацil фахiвцiв з питань менеджменту шновацшно! дiяльностi.

На думку авторiв Концепцц реалiзацiя напрямiв та виконаиня завдаиь розвитку национально! шноващИно! системи, дасть змогу до 2025 року: 1) створити умови для провадження ефективно! дiяльносгi суб'ектами, як1 ство-рюють (сприяють створению) та поширюють новi знания та технологi1, а також застосовують 1х у господарськш дiяльносгi; 2) збiльшити частку шновацшно! продукци в прирост валового внутршнього продукту, яка повинна досягти не менш як 30 ввдсотюв загального обсягу приросту валового внутршнього продукту; 3) забезпечити iите-грацш вiтчизняного сектору наукових дослвджень i роз-робок до свiтового науково-технолопчного простору; ак-тивiзувати залучення об'екпв iнтелектуально1 власносп, матерiальних, фiнаисових i кадрових ресурсiв для забезпечення технолопчного розвитку национально! економiки; збшьшити до 50 ввдсотюв частку iнновацiйно! продукци в обсязi виробництва промислово! продукци; тдвищити до 60 ввдсотюв частку iнновацiИно активних тдприемств у промисловосп та до 30 ввдсотюв частку сектора високоте-хиологiчних виробництв у структурi обробно! промисло-восп; збiльшити у 5-7 разiв обсяг експорту високотехно-логiчно1 продукци та техиологш.

Реалiзацiю Концепцi1 передбачаеться здшснювати за рахунок коштiв державного бюджету зпдно з ршен-

иями про затвердження вiдповiдних мiсцевих бюдже-^_

78

тiв в межах передбачених в установленому порядку видатшв, швестицш пiдприемств та органiзацiИ, а також гранта мiжиародних оргашзацш.

Другим засадничим та програмовим документом, якиИ розкривае положения стратеги „СвропеИськиИ ви6Гр", вiдповiдае завданиям „Стратеги сталого розвитку та структурно-шновацшно! перебудови укра!нсько! економiки (2004 - 2015 роки)" та окреслюе практичнi шляхи реалiзацi! Концепцi1 iнновацiИного розвитку економiки Укра!ни мае стати Доктрина Економiки знань [28]. Головне завдания Доктрини економiки знань полягае, по-перше, у загальному нариа перспективних шляхiв вдосконалення державно! iнновацiИно1 полiтики в аспектах розвитку освггаьо!, науково!, науково-техшчно!, iнновацiИно1 та сумiжиих галузеИ, наданш практичних рекомендацiИ щодо постiндустрiально1 ро-збудови нацiонально1 економiки Укра!ни як тако!, що базуеться на сучасних джерелах та ресурсах зростання, по-друге, у визначенш напрямiв практично! реформа-цiИно1 дiяльностi, яка мае забезпечити прискоренi тем-пи яшсного зростания виробництва та модершзацш системи суспiльних вiдносин.

Складовими елементами сучасно! економiки знань проголошуються: 1) доступна, як1сна i безперервна освгга населения на основi нових наукових знань;

2) економiчнi стимули та тституцшт режими, що заохочують до ефективного використання нацюнальних i глобальних знань в уах секторах економiки;

3) ефективна iнновацiИна система, що об'еднуе в еди-ниИ комплекс економiку, науковi, академiчнi та дослщ-ницьк1 центри; 4) шфраструктура, яка з'еднуе елементи iнновацiИно1 системи м1ж собою та iз зовшшшм сере-довищем; 5) держава як шщатор та координатор про-цеав розбудови економiки на основi нових знань.

Першочерговими завданнями щодо розбудови економiки знань в Укра!ш повинш стати: 1) «iнвентаризацiя» наИбiльш актуальних проблем i протирiч нинiшнього етапу у гуманiтарно-iнновацiИнiИ сферi; 2) привернення уваги до науково-освiтнього ви-мiру нацiональних iнновацiИних реформ та окреслення прiоритетiв розбудови економiки знань в Украшц 3) усунения негативних насладив попереднього етапу реформацiИних перетворень у освишИ, науковiИ, нау-ково-технiчнiИ та шновацшшИ сферах.

Середньостроковими завданнями постають:

1) вдосконаления технологiчно1, шституцшно! та орга-нiзацiИно1 бази нацiональних шновацшних реформ;

2) якомога повне залучення гумаштарних ресурсiв ш-новацiИного розвитку Укра!ни через розбудову еконо-мiки, яка грунтуеться на знаниях та освт, орiентуеться на iмперативи економiчно! конкурентоспроможиостi;

3) всебiчна iнтеграцiя систем освгга, науки, виробництва i управлiния розвитком, а також програмуваиня 1х на самовiдтворения, самонаведения та самокорегування в процесi подальшого розвитку сустльства.

Стратегiчними завданнями економiки знань в Укра!ш визначаються: 1) консолщашя методологiчних та iнформацiИних систем, освггаьо-професшних, освгт-ньо-наукових, освггаьо-виробничих iнфраструктур та комушкацш в рамках единого нацюнального шнова-цшного простру; 2) посилення мГжшродно! штеграци Укра!ни у гумаштарнш сферi та сумiщения нацюналь-но! iнновацiИно1 системи з технологiчною платформою глобального постiндустрiального суспiльства; 3) забезпечення вертикально! мобшьносп Укра!ни, яка вадповадае нацiональним завданиям та наявному потен-цiалу суспiльства, в питаниях включения в глобальну систему розпод^ праш, визначения динамiки та на-прямГв розвитку свггово! економiки, розпод^ прибут-к1в та переваг вщ результата сучасно! НТР.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

ОсновнГ напрями реалГзаци Доктрини економГки знань в Укра!ш наведенГ у додатку В.

Таким чином, запровадження в Укра!нГ економГки, яка грунтуеться на виробничому використаннГ знань, шформацп та технологГй, неможливе без приведення у вГдповГднГсть до ГнновацГйних вимог таких елементГв системи, як: Гнтелектуальний потенцГал суспГльства, вертикаль „наука - освГта - виробництво"; система структурних прГоритетГв; органГзацГйно-ГнституцГйний режим; фГзичне середовище ГнновацГй; система соцГалГ-зацГ! Г освГги; фГнансовГ засади дГяльностГ; адаптацГя до зовнГшнього контексту ГнновацГйних перетворень.

Все вищевикладене дае пГдстави визначити наступи Прiоритети.

1. Розвиток штелектуального потенщалу. Роз-виток Гнтелектуального потенцГалу населення - основа основ шновацшного вибору Укра!ни та базовий прюри-тет державно! полГтики у освггянськш, науковГй та нау-ково-технГчнГй сферах. РеалГзацГя та розвиток творчих здГбностей талановитих дГтей Г молодГ, комплексний розвиток системи освГти, стимулювання дослГдницько! та науково! дГяльностГ, заохочення до творчо! розумово! працГ, пГдвищення суспГльного престижу працГ вченого Г науковця - головнГ цш держави на шляху до побудо-ви економГки знань в Укра!т.

2. Iнтеграцiя науки, освти i виробництва. Фор-мування системи „наука - освГта - технологГя - шнова-цГя - виробництво" - нарГжний камГнь розвитку постГн-дустрГальних суспГльств та единий можливий шлях до пГдвищення конкурентоспроможностГ Г динамГки про-гресу Укра!ни. Саме через ГнтеграцГю рГзних елементГв науково-технГчного, освГтнього Г виробничого комплексу Укра!на мае розбудувати власну нацГональну шно-вацГйну систему як сукупшсть наступних елементГв: установ науково! Г освиньо! галузГ, в яких створюються новГ знання; нормативно! та макроекономГчно! бази, що включае, зокрема, заходи торгГвельно! полГтики, яш впливають на просування технологГй та !хню вартГсть; ГнновацГйних та техно-виробничих Гнфраструктур, спроможних до реалГзаци шновацш та перетворення !х у товар; можливостей доступу до глобальних джерел знань та ГнновацГйних комунГкацГй; ринкових умов, що сприяють розповсюдженню Г впровадженню ГнновацГй. Через посилення вертикальних штеграцшних зв'язк1в та горизонтально! взаемодп в межах нацюнального ш-новацГйного простору. Укра!на мае сформувати власну техно-ГнновацГйну Гнфраструктуру, яка забезпечить випереджальний темп розвитку економГки та сучаснГ стандарта життя суспГльства.

3. Структурт прюритети. Структурнш перебу-довГ економГки надаеться вирГшальне значення для за-безпечення переходу на ГнновацГйну модель зростання та впровадження економГки знань. Головним змГстом структурного маневру е випереджаюче зростання част-ки галузей Г виробництв з високим ступенем технологГ-чно! переробки та додано! вартостГ, швидким оборотом капГталу Г значною часткою наукоемно! складово!. Най-бГльш вагомими очГкуваними економГчними результатами з погляду впровадження науково--техшчних шно-вацГй на тдприемствах Укра!ни е: 1) ефективнГсть та ощаднГсть використання енергетичних Г матерГальних ресурав. Адже надзвичайно висок1 виробничГ витрати палива Г енергГ! е стримуючим чинником, який помГтно гальмуе конкурентний розвиток вГтчизняно! промисло-восп. Так, на кожен долар нацюнального прибутку Укра!на витрачае приблизно 3,5 л нафти (у вуглеводо-родному виразГ), в той час як РосГя - 1,5 л, НГмеччина -лише 300 грамГв; 2) збшьшення частки продукцГ! з ви-соким ступенем переробки. Змша структури виробниц-тва в цьому напрямГ е необхГдною умовою подолання

сировинно! орГентацГ! економГки Г розглядаеться як од-не з ключових завдань промислово! полГтики, що приз-веде до тдвищення технолопчно! укладностГ економГки; 3) впровадження сучасних управлшських новацГй та елементГв лопстики у виробництво. ОрганГзацГя вироб-ничого процесу, оптимГзацГя ресурсГв та зниження кор-поративних витрат е досГ ще не задГяним у повнГй мГрГ чинником скорочення виробничих витрат та пГдвищен-ня продуктивностГ; 4) забезпечення гнучкостГ виробни-цтва з урахуванням попиту на шновацп. Висок1 темпи вГдновлення продукцГ! як умова збереження конкурент-них позицГй на ринку висувають пГдвищенГ вимоги що-до технолопчно! структури нацюнального виробництва, його здатносп реагувати на змши ринково! кон'юнктури.

4. Оргатзацшно-шституцшне забезпечення ш-новацшних процесгв. Динашчний ГнновацГйний розвиток та економГчне зростання на основГ оновлено! Гнфра-структури мають здГйснюватися на тлГ вдосконалення державного менеджменту в науково-технГчнГй та Гнно-вацшнш сферах. 1нновацГ! в системГ управлшня проце-сами суспГльного розвитку - шлях до пГдвищення ефек-тивностГ державно! полГтики в цшому. Для досягнення суттевих позитивних зрушень в цьому напрямГ необ-хГдно: 1) вдосконалити шституцшш основи державно! науково--техшчно! та ГнновацГйно! полГтики; 2) подола-ти роз'еднанГсть та вдособлешсть серед освГтнГх та наукових закладГв; 3) централГзувати полГтику держави в ГнновацГйнГй сферГ в межах единого компетентного органу виконавчо! влади; 4) посилити статус Ради з питань науково-технГчно! полГтики при ПрезидентовГ Укра!ни, розробити механГзм неухильного виконання !! рГшень; 5) сформувати загальнодержавну систему ав-томатизованого пошуку, збору, накопичення, аналГтич-но! обробки Г зберГгання, розповсюдження та надання шформацп в сферГ науково-технологГчного та шновацшного розвитку; 6) забезпечити створення едино! технолопчно! та шформацшно! шфра-структури для науки та шновацшного шдприемництва в Укра!нГ; 7) створити ГнституцГйнГ основи ринкового стимулювання Гннова-цГйного розвитку; 8) вдосконалити систему державного фГнансування ГнновацГйних процесГв, механГзми держаного замовлення в науково-технГчнГй сферГ, а також мониторингу ефективностГ фГнансування та реалГзаци наукових та шновацшних проектГв; 9) шдвищити ефек-тивнГсть функцГонування (вГльних) економГчних зон, розширити мережу технополГсГв, технопаркГв та Гнших ГнновацГйних структур.

5. Розвиток системи шновацшно орieнтованоí освти. Для ефективного забезпечення реалГзаци ГнновацГйно! стратеги Укра!ни, необхщно створити меха-нГзм визначення потреб в спецГалГстах для формування державного замовлення на пГдготовку фахГвцГв, яке мае грунтуватися на повноцГнних прогнозно-аналГтичних дослГдженнях, вивченнГ реальних тенденцГй соцГально-економГчного розвитку кра!ни. Зокрема, необхГдно: 1) збшьшити обсяги Г пГдвищити змютовну як1сть та рГ-вень пГдготовки квалГфГкованих працГвникГв професГй-но-технГчними закладами; 2) пГдвищити доступнГсть та як1сть вищо! освГти, зокрема, завдяки впровадженню ринкових мехашзмГв здобуття освГти (податковим кредитам на освГту, освГтнГм банкГвським кредитам, цГльо-вим державним програмам, участГ шдприемств у селек-цГ! кадрового резерву); 3) полшшити та оптимГзувати змютовну частину вищо! освГти, зокрема, збшьшити частку викладання природничих та математичних наук в структурГ учбового процесу, оновити вадповадну на-вчально-методичну базу, запровадити бюджетне сти-мулювання цих напрямГв; 4) лГквГдувати диспропорцГ! мГж попитом Г пропозищею на ринку професшно! пГд-

готовки, удосконалити мехашзми державного замов-ления в освггаш сферi; 5) впорядкувати мережу вищих навчальних закладiв з урахуваниям загальнодержавних та репональних потреб у фахГвцях з вищою освпою; 6) запровадити систему планування та регулювання попи-ту г пропозицп на ринку професш.

6. Шдвищення ефективностi фтансування ш-новацшних процесв Впорядкування системи фшансу-вания шновацшних процеав е головною передумовою шдвищения результативносп державно! полпики в цш сферГ, а також запорукою ефективносп розбудови еко-номГки знань в Укра!ш. З метою шдвищення ефектив-носп системи фшансувания шновацшних процеав не-обхщно здшснити: 1) запроваджения та розвиток кон-курсних засад в питаниях розподГлу кошпв на науковГ Г освиянсьш програми та проекти, залучения незалежних громадських оргашзацш до контролю за використанням вадповадних кошпв; 2) вдосконалення нацюнального законодавства щодо створения штегрованих промисло-во-фшансових груп (холдинпв, корпорацш) з метою стимулювания штеграци шновацшних ресурав та шве-стицшних катталГв; 3) зменшения норми обов'язкового резервування в Нацюнальному банку Укра!ни кредитив комерцшних банков, що надаються комерцшним структурам на здшснения офщшно зареестрованих шновацшних проекпв, за-провадження системи тльгового оподаткувания прибутк1в, яш спрямовуються на швес-тувания шновацшно! дГяльностц 4) розробку системи заходГв щодо залучения вичизияних банков у справу кредитування здобуття освгга населениям, а також сут-теве розширення шлькосп кредитно-фшансових ком-панш, яш заИмаються кредитуваииям шновацшно! дГя-льносп, прискорения процеав створения шновацшно орГентованих банков; 5) розгляд перспективи реформу-вания системи фшансувания наукових установ шляхом впровадження дворГвнево! системи фшаисового забез-печения: базове фшансувания (утримання матерГально! бази, оплата комунальних послуг); грантове фшансу-вания на конкурснш основГ через державш науковГ фо-нди, а також Гз спещального фонду бюджету, якиИ фо-рмуеться за рахунок виконаиня робп та послуг; 6) вГд-новления ди скасованих та призупинених податкових тльг, створения Г оргашзацш даяльносп державних, галузевих, репональних, виробничих, а також недержа-вних фондГв шновацшного розвитку; 7) вдосконалення мехашзмГв державного замовлення на шновацшну про-дукцш; 8) заходи щодо заохочення шновацшно! дГяль-носп на шдприемствах, стимулювания розвитку системи „шновацшних замовлень" вичизияним науково-техшчним компашям з боку вичизияних шдприемств; 9) запровадження системи морального стимулювання шдприемщв, як1 сприяють розвитку науково-техшчно! сфери, високих технологш та шновацш, а також вимог щодо швестувания шновацшних проекпв як одного з конкурсних критерив шд час приватизаци шдприемств Укра!ни; 10) застосування програмно-цшьового шдходу до швестицшно-шновацшно! дГяльносп, посиления управлшсько! вадповадальносп за реалГзацш цшеИ, ви-користания ресурав та дотримания прюритепв шновацшно! дГяльностц 11) створения системи спещальних фондГв державного фшансувания науково-техшчних програм та шноващ, розгляд питания щодо стимулювания залучения до таких фондГв кошпв, як1 утворю-ються внаслщок зменшения бази оподаткувания прибу-тку на суму, внесену до шновацшних фондГв; 12) розробку едино! системи оцшки ефективносп фшансування шновацшно! дГяльносп в Укра!ш, а на !1 основГ -коригування дГяльносп окремих шдприемств та вдосконалення законодавчо! бази.

7. Посилення мiжнародноí коопераци в освтнш, ^_

80

науково-техтчтй та шновацшнш сферах. Шжиарод-на кооперащя у освииш, науково-технiчнiй та шновацшнш сферах - це не лише важливий напрям зовнiшньоi полпики держави, а й основний зааб залучення та адап-тацй' Украши до сучасних надбань науково-технiчного прогресу, базова складова гуманiтарноi iнтеграцii сусш-льства. З метою посилення м1жиародного напряму штеграци, в першу чергу, необхвдно: 1) передбачити кошти на участь представник1в Украши у проведенш вiдповiдних м1жнародних заходiв (конференцш, семiнарiв, круглих столiв) та шдвищити дисциплiну використання цих кошпв; 2) запровадити монiторинг розвитку глобальних по-дiй, iнфраструктур та процеав в освiтнiй, науково-технiчнiй та шновацшнш сферах; 3) залучити Украшу до стратепчних м1жнародних проекпв i програм, як1 реаль зуються зараз, та виключити можливiсть незалучення Украши до репональних та континентальних освггаьо-науково-iнновацiйних проекпв у майбутньому; 4) прис-корити адаптащю стаидарпв в системi нацiональноi освiти вiдповiдно до критерив £С.

8. Регюнал1зацш тновацшног та науково-техтчног паттики. 1нновацшний розвиток регюшв та регiональна шновацшна полiтика мають вирiшальне значения з точки зору практичного забезпечення модернь зацiйних завдань Укра!ни. Стимулювання процесiв iн-фраструктурного оновлення та комплексного сощально-економiчного розвитку територш - одне з головних стратепчних завдань ^новац^но].' стратегй' Украiни, яке, зокрема, передбачае: 1) поглиблення теграци регiона-льних освiтнiх i наукових шфраструктур шляхом посилення зв'язюв м1ж регiональними центрами та вщщлен-нями НАН Укра!ни та шших галузевих академiй, науко-во-досл1дницькими шститутами, академiчними закладами та тдприемствами; 2) стимулювання створення „ака-демiчного iнновацiйного поясу" навколо НАНУ та ii ре-гiональних центрiв, який мае складатися iз пiдприемств, що впроваджують науковi розробки у виробництво; 3) збiльшения к1лькост1 пiдприемств, яю впроваджують iнновацii шляхом надаиия „мюцевих преференцiй" (сти-мулiв, як1 шцше мiсцева влада), посилення iнновацiйно-модернiзацiйноi складовоi приватизацiйних процесiв, впровадження системи репональних шновацшних прю-ритет1в; 4) запровадження „iнновацiйностi" в якост1 одного iз основних статистичних критерив ощнки регiона-льного розвитку, а також практики перюдичних статистичних звтв за показниками регiонального iнновацiйно-го розвитку; 5) сприяння розробщ та впровадженню ре-гiональних програм iнновацiйноi полiтики в Укра!нi на основi опрацьованого досвiду регiонiв-лiдерiв; 6)розробку единих стандарт1в та методологй' штеграль-но! оцiнки показник1в iнновацiйного розвитку регюшв Украши iз використанням пвдходав £С.

В Украiнi потужним ядром регюшв виступають науковi центри НАН Украши та МОНМС Украши -мiжвiдомчi науково-координацшш органи, що охоп-люють установи НАН Украши та МОНМС Украши, науково-дослщш, проектно-конструкторсьш органiзацii i вищi навчальнi заклади iнших видiв пiдпорядкувания. Сьогоднi в Украш дiють шiсть наукових цеи^в, дiя-льнiсть яких поширюеться на дешлька областей:

Донецький науковий центр (ДНИ) (охоплюе Доне-цьку i Луганську областi);

Пiвнiчно-схiдний науковий центр (Полтавська, Сумська, Харшвська областi);

Придншровський науковий центр (Днiпропетров-ська, Запорiзька, К1ровоградська областi);

П1вденний науковий центр (Миколаiвська, Одесь-ка, Херсонська обласп);

Кримський науковий центр (АР Крим, м. Севастополь);

ЗахГдний науковий центр (Волинська, Закарпатсь-ка, 1вано-Франк1вська, ЛьвГвська, РГвненська, Терно-пГльська, Хмельницька, Чершвецька областГ).

Виходячи з вищенаведеного можна запропонувати удосконалення структури ще! мереж! шляхом утворен-ня на базГ наукових установ та вищих навчальних за-кладГв Тернотльсько!, Хмельницько! та ВГнницько! областей - ПодГльського наукового центру НАН та МОНМС Укра!ни.

До складу Донецького наукового центру входять 10 установ НАН Укра!ни, 12 установ МОНМС УкраГни, одна установа подвГйного пГдпорядкування, 20 установ Гнших мГнГстерств Г вГдомств УкраГни, одна позавГдомча установа. Головна мета дГяльносп Центру полягае у пГдтримцГ установ науки Г освГти, вирГшеннГ проблеми затребуваностГ результатГв дослГджень Г розробок доне-цьких вчених, зосередженостГ наукових колективГв Центру на вирГшеннГ найбГльш актуальних науково-технГчних, соцГально-економГчних Г екологГчних проблем Донецького краю [6, с. 29].

Однак, незважаючи на потужний науково-техтчний та освгтнш потенщал окремих регГонГв, в кра!-нГ ще не створено дГевого механГзму трансферу результа-пв науково-дослГдних Г дослГдно-конструкторських робГт (НДДКР) у виробництво для подальшого розвитку в умовах глобального ГнформацГйного суспГльства. В Укра!нГ запатентовано майже 160 тис. техтчних рГшень (2010 р.), але, як показуе практика, Гз 1000 зареестрова-них патентГв лише шють доходять до стадГ! впроваджен-ня у виробництво [2]. Основними причинами тако! ситу-ац1! е: вГдсутшсть можливостГ у вченого займатися прик-ладним етапом науково-технологГчно! даяльностГ Г конс-трукторською розробкою проекту в науковГй установГ (вищому навчальному закладГ); складнГсть визначення ефекту вГд запатентовано! шновацп Г фшансово! винаго-роди вГд !! впровадження; складшсть залучення Гнвесто-рГв до органГзац1! випуску Гнновац1йно! продукцГ!, просу-вання шноващ! на ринок, проведення активно! рекламно! компанГ! нового продукту.

Формування нащонально! мережГ наукових паркГв сприятиме посиленню зв'язк1в сектору дослГджень з промисловГстю, нГвелюванню технологГчних «пасток» мГж ланками ГнновацГйного процесу, забезпеченню тех-нологГчних змГн у промисловостГ. Головна мета наукових парков полягае у визначеннГ, розкриттГ та розвитку шно-вац1йного потенц1алу кра!ни, Г! регГонГв, забезпеченнГ потреб економГки в ГнновацГйних продуктах завдяки фо-рмуванню в !х межах сприятливих умов для комерщаль зац1! наукових розробок. Завдяки створенню в межах наукових паркГв вГдповГдних фГнансових Г технологГчних умов для реалГзацп Гнновац1йних проектГв, управлшсько-го супроводу науково-технологГчно! розробки, забезпе-чення захисту Гнтелектуально! власностГ автора техтч-ного рГшення можна максимально усунути перешкоди на шляху проходження розробки вГд Где! до Г! втГлення.

У середовищГ наукових парков головними суб'ектами шновацшного процесу виступають органи державно! влади, як1 законодавчо, полиично Г ресурсно пГдтримають цГ полюси конкурентоспроможностГ; нау-ковГ установи, якГ володГють досвГдом проведення фун-даментальних Г прикладних дослГджень на високому рГвнГ; унГверситети, де сконцентровано квалГфГкованГ педагогГчнГ кадри; виробництво, яке мае необхГдну ма-терГально-техшчну базу для освоения ГнновацГйних рь шень Г бГзнес - головний провГдник ГнновацГй на ринки. 1нтерес мГсцево! влади у пГдтримцГ наукових парив полягае в тому, що останш надають потужний Гмпульс економГчного розвитку регГону, оскГльки дозволяють реалГзовувати науково-виробничий потенцГал пГдпри-

емств Г оргашзацш, забезпечують регГон додатковими робочими мГсцями Гнтелектуального напрямку, стиму-люють залучення шоземного ГнвестицГйного капГталу. Вiдношения мГсцево! влади до створення наукового парку виступае визначальним чинником його успГшно-го функцГонування.

У свгговш практищ науковГ парки вГдносять до третього поколГння особливих економГчних зон - тех-тко-впроваджувальних зон, основна частина яких мае парковий принцип оргашзаци дГяльностГ. Так1 зони орь ентоваш не на ГндустрГальний тип зростання територп, а на впровадження нових технолопчних укладГв Г переход до поспндустрГально! стадГ! розвитку. АналГз функ-шонування наукових парков у сучасних умовах потре-буе уточнення сутностГ рГзновидГв паркових утворень: промислово! зони, промислово! площадки, промислово-го (ГндустрГального) парку та наукового парку. Як видно з рис. 1, науковГ парки вГдрГзняються вГд класичних промислових паркГв наявнГстю ядра у виглядГ крупних дослГдницьких Г науково-освГтнГх центрГв, а також по-чатковою орГентащею на проведення НДДКР Г малосе-рГйний випуск ГнновацГйно! продукцГ!.

Опитування, проведене фахГвцями МГжтродно! асоцГацГ! наукових парков 1АБР (яка об'еднуе близько 250 наукових парив рГзних краГн), показало, що з вибь рки у 94 наукових парки 48% були створеш у 1990 рр., 18% - за першГ два роки XXI ст., тобто процес формування парив продовжуе йти високими темпами. Понад 40% паркГв розмГщуються на земельних дГлянках, що належать унГверситетам, з них 27% знаходяться на те-риторГ! унГверситетських кампусГв, що свГдчить про !х тГсний зв'язок з освгтшми структурами.

Загалом, юнуе два пГдходи до створення техшко-впроваджувальних зон:

- методом «зверху» за тщативою Г кошти держа-ви зусиллями центрально! та регюнально! влади;

- методом «знизу» тобто природним шляхом у зая-вному порядку оргашзаци: 1) на базГ крупних наукових центрГв (наукових установ, унГверситетГв) з метою впро-вадження результатГв !х дослГджень Г розробок у вироб-ничу дГяльтсть; 2) за ГнГц1ативою пГдприемств (!х об'еднань) для вирГшення наявних у них проблем шляхом впровадження сучасних наукових досягнень.

ВтГм принципове значення для успГшного функцГ-онування таких зон мае не стшьки сам метод !х створення (е приклади успГху державних парив у краГнах ПГвнГчно-СхГдно! АзГ!, мунщипальних - у краГнах ЗахГ-дно! Свропи, кооперативних - в Японп та ТуреччинГ, приватних - у США), сильки вГдповГднГсть його конк-ретним вимогам економГчного розвитку кра!ни. У цьо-му контекстГ органи державного управлшня мають три альтернативних варГанти в питаннях полГтики формування особливих економГчних зон [16, с. 24]:

- сприяти загальному полГпшенню дГлового клГма-ту в кра!ш для самоутворення зон «знизу» за тщати-вою Г за рахунок приватного капГталу;

- створювати державнГ зони «зверху» за державнГ кошти у вГдповГдностГ зГ спецГальними урядовими про-грамами;

- використовувати пГльги та стимули для пГдтрим-ки ГнГцГативи «знизу», яка виходить вГд приватного бГз-несу та мГсцевих спГвтовариств.

Перший науковий парк був створений у США в 1951 р. на базГ Стенфордського ушверситету за тща-тивою його вГце-президента Ф. Термана. Цей шнова-цГйний об'ект, який представляв собою симбГоз унГвер-ситетських структур Г компанГй, що виробляли елект-ронну Г авГакосмГчну продукцГю отримав назву дослвд-ницького промислового парку, а згодом був перейме-

Промислова зона —

неосвоена д1лянка, видшена для розмщення тдприемств за планом мкько! забудови

територш з единим органом управлшня, розподiлена вiдповiдно до плану забудови на окремi функцiональнi сектори й шфраструктурно пiдготовлена для

розмiщення тдприемств перероблювано! промисловост i сфери виробничих послуг

територiя, що об'еднуе виробничий комплекс i сукупнiсть iнфраструктурних об'екпв, якi надають рiзноманiтнi послуги (водо-, енерго-, теплопостачання, транспортування, банкiвськi послуги, зв'язок)

Рис. 1. Генезис паркових утворень у ceimoeiu практиЦ (побуд. за: [16, с. 20-21])

нований у Силшонову (Кремшеву) долину ввд назви основного матер1алу - кремшю, що використовуеться для електронних мшросхем. [21, с. 38]. Сьогодн Силь конова долина охоплюе бшьше 7000 високотехнолопч-них тдприемств, надае 1,35 млн. робочих мюць i е зоною мешкання 2,5 млн. людей [4, с. 75].

Ще одним яскравим прикладом е науковий парк США «Дослщницький трикутник» (Research Triangle Park), штат Швшчно! Каролши. В ньому були винайде-ш ушверсальний штрих-код продукту, штучна трава для стадюшв, ультразвукове медичне 3D-сканування, один з найефектившших онколопчних препарапв Так-сол i AZT-препарат, який використовуеться для бороть-би з1 СН1ДОМ [8]. Науковий парк був створений у середин! 1950-х рр. з метою диверсифшаци економ1ки регюну (адже на початку XX ст. Швшчна Каролша вважалася чи не найбщшшим штатом у США). Конце-пшя наукового парку полягала в залученш наукоемних компанш з уае! кра!ни на спешально вщведену д1лян-ку, оточену ушверситетами, якими стали три провщних ушверситети штату Швшчно! Каролши:

Ушверситет Д'юка (9-те м1сце у рейтингу США и 14-е у свт);

Ун1верситет Швшчно! Каролши у Чепел Хшл (30-те м1сце у рейтингу США и 78-е у свт);

Ушверситет штату Швшчно! Каролши у м. Рол (сто-лиця штату) (111-те м1сце у рейтингу США и 272-е у свт).

Перш1 роки науковий парк розвивався невисокими темпами, в 1965 р. його розвиток перейшов в стадю ш-тенсивного зростання i характеризувався появою в сере-дньому шести нових компан1й i приблизно 1800 нових сп1вроб1тник1в за рш. У 1970-х рр. Швнчна Карол1на стала «точкою тяжшня» осв1чених людей не лише !з вае! кра!ни, але й з усього свиу. На рис. 2 наведено складов1 наукового парку «Досл1дницький трикутник».

Дослщження, проведен1 М. Портером на початку XX ст., показали наступш результати впливу д1яльносп наукового парку «Дослщницький трикутник» на економ1чну ситуацш П1вн1чно! Карол1ни (за пер1од 1991-2001 рр.) [8]:

1. Щор1чне зростання зайнятост1 в рег1он1 в 2 рази перевищило середнш р1вень цього показника по кра!ш i складае 2,6%.

2. Безроб1ття в репош нижче середнього

2_

82

нацюнального показника i дор1внюе 3,3% проти 5,4% по кра!нi.

3. Середня заробiтна плата в репош вище середнього значення по кра!ш на 4,3% i складае 34113 дол.

4. Величина експорту на душу населення менше середньо! величини по кра!ш приблизно на 10%, проте щорiчне зростання експорту - вище середнього значення по кра!ш.

5. Висока патентна актившсть: за перюд з 1990 по 1998 рр.: прирют патентiв склав 10,9% (у США в цшому - 4,2%).

6. Висок1 темпи генераци нових компанш протя-гом 1990-1999 рр. середньорiчний прирют илькосп нових тдприемств в репош склав 3,4% (у США в цшому - 1,3%).

7. У регюш спостерпаеться зростання венчурних вкладень: у 1999 р. у розрахунку на одного пращвника регiону було проiнвестовано 905 дол. венчурних кошпв (у США в цшому - 266 дол.).

Отже, досягнення наукового парку «Дослщницький трикутник» i процеси, що сприяли розвитку економiки штату, дають багаточисельш при-клади, корисн для регюшв США та шших кра!н свиу. Ключовими факторами, як1 лежать в основ! усшшно! регiонально! стратегi! штату е наступш:

- ушверситети i спецiалiзованi науково-дослiднi центри е рушшною силою iнновацiйно! д!яльносп в регюш;

- рiзноманiтнiсть науково-дослiдних шститупв створюе конкуренщю i прискорюе науково-технолопчний прогрес;

- географiчна наближенiсть р!знопрофшьних i рiзнопiдлеглих наукових центрiв сприяе !х спiвпрацi, росту продуктивносп та шновацшнш д!яльностц

- сильне керiвництво е необхiдною частиною будь-яко! усшшно! стратеги економiчного розвитку;

- створення розвинутих регiональних економiк займае десятилтгя;

- влада може здiйснювати значний вплив на дшове середовище, як позитивний, так i негативний;

- високий рiвень iнновацiйно! активностi в регюш сприяе зростанню р!вня добробуту населення.

Iнформацiя щодо деяких наукових парив европейських кра!н наведена у табл. 1.

Таблиця 1

Характеристика наукових паршв Свропи*

Назва наукового парку Засновники Послуги, що надае науковий парк

Великобритатя

Науковий парк Брунел Brunel Science Park (м. Лондон) ymBepcmer BpyHen Brunel University маркетинг; проведения дослщжень у рiзних областях науки; консалтинг; комерцiалiзацiя штелек-туально! власностi: фiнансувания; захист проекпв

Науковий парк Варвша Warwick Science Park (м. Лондон) ymBepcmer BapBiK Warwick University створения, пiдтримка i просування компанiй; на-даиия спецiальних програм бiзнес-освiти для спiвробiтникiв унiверситету i студентiв

Науковий парк ушверситету Дарем Mountjoy Research Centre (м. Дарем) yrnBepcmeT ^apeM University of Durham маркетинг; консалтинг; фiнансувания малих i середнiх фiрм з метою розробки проекпв

Науковий парк Иорка York Science Park (м. Иорк) yrnBepcmeT HopKa University of York створения, шдтримка i просувания компанiй; проведения дослщжень в областi фармацевтики, еле-ктрошки, IT-дослiджень

Науковий парк Кембрщжа Cambridge Science Park (м. Кембрщж) yrnBepcmeT KeM6pig®a University of Cambridge створения, пiдтримка i просувания компанш; -трансфер технологiй

Науковий парк Оксфорда The Oxford Science Park (м. Оксфорд) ymBepcmer OKC^opga University of Oxford надания всiх умов для створения компанш; оренда нерухомостi

Науковий парк Юля Keele Science and Business Park (м. Кшь) ymBepcmer Kina University of Keele створения, пiдтримка i просувания компанiй; оре-ида нерухомосп

Шдерланди

Науковий парк Амстердама Amsterdam Science Park (м. Амстердам) Мунщипалггет Амстердама, Нщерландська оргашзащя наукових дослщжень, Амстердамський ушверситет створения i просування компaнiй малого та серед-нього бiзнесy; консалтинг; маркетинг; оренда нерухомосп

Данш

Мiжнародний науковий парк Оденсе Odense International Science Park (м. Оденсе) Мунщипалггет Оденсе, Регюнальна влада, Ушверситет Сиданськ,Компашя «Мiж-народний центр» послуги з просування компанш проектна оцшка, консультування з питань фiнaнсyвaния, шдготов-ка бiзнес-плану, пiдготовкa маркетингово! стратеги

Науковий парк Сшбюн Symbion Science Park (м. Копенгаген) н/д трансфер технологiй; iнвестyвaиия у перспектив-нi проекти; оренда нерyхомостi

Швецш

Науковий парк Мьярдевi Mjärdevi Science Park Ушверситет Лшкошнга Linkoping University (м. Линкопинг) проведення дослiджень; створення i пiдтримкa шновацшних проекпв; трансфер технологш

Науковий парк Чалмерс Chalmers Science Park Техшчний ушверситет Чал-мерса Chalmers University (м. Готенбург) трансфер технологш; оренда нерухомосп

Чех1я

Науковий парк Брно Czech Technology Park (м. Брно) Технолопчний ушверситет Брно, Мюцева влада, Транс-нaцiонaльнa компaнiя P&O розвиток наукових дослщжень в обласп исокоте-хнологiчного устаткування; оренда нерyхомостi

*Складено за: [17]

У Росшськш Федераци HayKOBi парки створюють-ся при ушверситетах i фактично виконують функци шновацшних бiзнес-iнкyбaторiв. На рис. 2, 3 наведено схеми функцюнування наукових парив Московського

державного ушверситету iM. М.В.Ломоносова i Нацю-нального дослiдницького ушверситету «Московський енергетичний шститут».

I рГвень - техшчний сервгс

надання офгсних примщень г примщень загального користувaиия (конференц-залГв, кГмнат переговоргв), устаткування колективиого користування, послуг зв'язку, обслуговування офiсиоi технГки, охорони тощо

II рГвень - коисулътaцiйиий

- надання консалтингових послуг в областГ маркетингу, менеджменту, бГзнес-планування, цiиоутвореиия та навчання

вчених-пщприемцГв; - допомога у пошуку потеицiйиих партаергв г тенив, веденш переговорГв; - юридичш консультаци; - ведення бухгалтерського облГку;

- допомога у пошуку джерел фГнансування (державних Г

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

приватних, у т.ч. венчурних фондгв)

III ргвень - забезпечення сииергетичиого ефекту вгд взаемоди компанГй

допомога колективам, що працюють незалежно один вгд одного у ргзних областях дкльноси поеднати зусилля для створення нового продукту

Реальный сектор економгки

1. Допомога у вирiшеииi технолопчних проблем пГдприемств

2. Створення цГльових навчальн^ програм

3. Створення базових кафедр крупних компанГй, якГ зацГкавленГ в наймГ випускшкгв МДУ гм. М. В. Ломоносова

Центр трансферу технологий МДУ

Рис. 2. Схема функщонування наукового парку Московського державного унгверситету ¡м. М.В.Ломоносова (побуд. за: [11])

1нтелектуальний продукт Висококвалгфковат кадри

де 1ТЦ - шновацшно-технолопчний центр наукового парку МЕ1

Рис. 3. Схема функщонування наукового парку при Нацюнальному досл1дницькому ушверситет! «Московський енергетичний Iнститут» (побуд. за: [12])

Одним Гз механГзмГв ринково! економГки, що за-стосовуеться в Росп для стимулювання науково-виробничо! штеграцп е наукоград. ЗгГдно з законодав-ством РосГйсько! Федерацп статус наукограда можуть отримати тГ мунщипальш територГ!, як1 мають високий науково-технГчний потенцГал, а також градоутворюва-льний науково-виробничий комплекс [20]. На кшець 2008 р. у РосГйсько! ФедерацГ! налГчувалося чотирнад-цять офГцГйно дючих наукоградГв, серед яких мГста ОбнГнськ (перший наукоград), Дубна, Корольов, Коль-

цово, Пущгно, Петергоф, БГйськ, ЧерноголГвка. За роки ^_

84

Гснування наукогради довели свою ефективнГсть, дозволили зберегти на !х територГях ушкальний науковий Г науково-виробничий комплекс.

БгльшГсть наукоградГв створювалися ще за часГв СРСР для вирГшення найважливГших державних завдань: розвитку вшськово-промислового комплексу, реалГзацГ! авГацГйного, ядерного, ракетно-космГчного, бГологГчного проектГв, що зумовило створення науково-техтчних комплексГв в окремих регюнах краГни. В тГ часи умови життя в наукоградах були набагато кращГ, нГж в навколишнГх територГях, чимало наукоградГв тГсно

сшвробггаичали зГ столицею або наИближчими великими мГстами. Усе це, а також, специфГка роботи, яка мала прюритетне державне значения сприяли постшному по-повненню кадрового складу наукових оргатзацш Г тдприемств промислового комплексу наукоградГв висококвалГфГкованими фах1вцями. З розпадом СРСР ситуащя рГзко змшилася: знизилися державш витрати на дослщжения Г розробки, з'явилися безлч неузгоджених м1ж собою закотв Г нормативно-правових акпв, значно скоротилися обсяги виробництва. Так1 умови призвели до дезштеграцц науки Г виробництва.

1стотш обмежения дГяльносп наукоградГв зберГга-ються И донинг В першу чергу, це стосуеться залежно-сп наукогращв вщ централГзованого фшаисувания, не-вадповадносп дослщжень, що проводяться на !х терито-рГях, ринковому попиту Г запитам виробництва, слабко! защкавленосп тдприемств у ствробиництоГ з науко-вими оргашзащями. Для виршения наявних проблем органам влади необхщно, поряд Гз забезпечениям нормального функцюнувания шфраструктури таких мГст, застосовувати мехашзми повноцшно! державно! шдт-римки шновацшно! дГяльносп. Це дозволить викорис-товувати наукогради в якосп «точок зростання», центрГв науки та шновацш, «локомотивГв» економГчного розвитку вйе! кра!ни.

У сучасних умовах в Рой! Иде активна робота з ре-алГзаци масштабного тлотного проекту зГ створения нацюнального аналога Силшоново! долини - ультрасу-часного науково-технолопчного комплексу розвитку дослщжень Г розробок Г комерщалГзаци !х результата -тновацшного центру «Сколково» [10, 19]. Мета проекту - формування сприятливих умов для реалГзаци шно-вацшного процесу шляхом налагодження плщного спГвробГтництва м1ж вченими, конструкторами, Гнжене-рами та бГзнесмени для створения конкурентоспромож-них наукоемних розробок светового рГвия в п'яти прю-ритетних напрямах модершзаци економГки Роси: кос-мГчш технологи Г телекомушкаци, медичш технологи Г фармацевтика, шформацшш технологи, енергоефекти-вшсть Г енергозбереження, а також ядерш технологи.

1нноград «Сколково» представляе собою спещаль-но вщведену територш, на якш будуть дГяти особливI економ1чт умови для шновацшних компанш, яш запро-понували новГ шляхи виршения наИважливших наукових, сощальних та економГчних проблем у вищезазна-чених прюритетних напрямах. Зокрема, передбачаеться звшьнения компанш вгд сплати податку на прибуток оргашзацш, податку на маИно, земельного податку, а також вгд податку на додану варпсть протягом десяти рок1в з дия реестраци компани, як учасника проекту. При цьому тльгами можуть користуватися навиъ п компани, ствробггаики яких ще не працюють безпосе-редньо на територи шдмосковного мГста Сколково. Також будуть дГяти спрощеш мГстобудГвш процедури Г правила техшчного регулювання, введет полегшеш процедури взаемоди з органами влади.

Станом на шнець грудня 2011 р. учасниками Сколково стали 300 компанш, з них 100 компаиш увшшли до складу кластеру шформацшних технологш, 90 компанш - до складу кластеру бюмедичних технологш, 80 - до складу кластеру енергоефективних технологш, 10 компанш - до складу кластеру космГчних технологш Г телекомушкацш, 20 компанш - до складу ядерних технологш [13].

З огляду на вищевикладене, необхщно зазначити, що щея створения такого великого сучасного шнова-цшного мГста, як Сколково е перспективною Г реальною основою для розвитку в кра!ш проривних технологш. Впм добре вщомо, що в шновацшнш економщ науковГ знания е основним аргументом компанш в конкурент-

нш боротьбi, в росiйськiй економiцi навпаки компанi! бiльш зацiкавленi в отриманш високого прибутку в ко-роткостроковш перспективi за рахунок доступу до си-ровинних ресурсiв i слабо орieнтованi на впроваджения iнновацiй. Це е головною перешкодою до забезпечения ефективного функцiонувания Центру в росшськш еко-номiцi. Серед iнших перешкод i проблем реалiзацi! проекту «Сколково» необхщно вiдмiтити так1:

1. Висока варпсть на нерухомiсть, будiвництво, товари та послуги, пов'язана з мюцем розташувания iннограда - в одному з найдорожчих районiв Шдмос-ков'я (3 км. ввд м. Москви).

2. Нестача земельно! площi (500 га) шд шновацш-ний центр. Для прикладу, площа наукограду «Кольцо-во» становить 1600 га, Дубни - 7100 га, Кремшево! долини США - близько 400 тис. га.

3. Створения шновацшного центру «з нуля», ввд-сутшсть первинно! науково!, технологiчно! та кадрово! бази для здiйснення наукових проривiв на територi!' iннограда.

4. Орiентацiя центру не на фундаментальнi науковi досл1дження (як1 вимагають безповоротних вкладень протягом багатьох рок1в), а на швидш iнновацiйнi розробки комерцшного характеру ставить пiд сумнiв дощ-льнiсть його фiнансувания за рахунок кошта федерального бюджету

5. Несистемнiсть у розвитку наукових дослщжень центру по уйм п'яти прюритетним напрямам модерш-зацi! кра!ни, як1 вимагають рiзних технологiчних та ш-фраструктурних витрат, рiвия контролю та безпеки.

6. 1стотний контраст економiчних, соцiальних, фь наисових, соцiально-побутових умов у вщокремленш зонi «Сколково» з аналогiчними показниками стиму-лювания iнновацiйно! дiяльностi по кра!ш в цiлому.

7. Вщсутшсть к1льк1сних критерi!в, контрольних показник1в доцшьносп реалiзацi!' проекту «Сколково».

8. 1гноруваиия вiтчизияного багатого досвiду i традицш органiзацi! науково! та iнновацiйно!' дiяльнос-тi, накопичених технопарками i наукоградами кра!ни, орiентацiя на захiднi зразки побудови iнновацiйно!' еко-номiки.

9. «Штучна» спроба органiв влади сформувати iн-телектуальну елiту, здiйснювати шдтримку вчених, що працюють на свишому рiвнi. Такий пiдхiд не забезпе-чуе ефективне вiдтворения наукових ка^в та провiд-них наукових шкш у кра!нi.

Таким чином, можиа зробити висновок, що !дея створения шнограда е привабливою для Роси, спiрне питания полягае в тому, чи зможе вш забезпечити пдний внесок в iнновацiйний розвиток кра!ни, чи буде предста-вляти собою чергову ввдокремлену зону iнновацiй.

Слад вiдзначити, що в Укра!нi вже дшть дек1лька наукових парков, створених на базi ВНЗ IV рiвия акре-дитацi!' та спiльно вищими навчальними закладами i науковими установами.

Перший науковий парк «Ки!вська полiтехнiка» був оргашзований при Нацiональному технiчному унiвер-ситеп «Ки!вський полiтехнiчний iнститут» (НТУ «КП1») згiдно iз Законом Укра!ни «Про Науковий парк «Ки!вська полiтехнiка» вщ 22.12.2006 р. Цей закон впе-рше в Укра!нi визначив нормативш правила та основнi засади формування шновацшно--активного середовища на базi унiверситету iз залучениям до ствробиництеа всiх учасник1в iнновацiйного процесу.

Ддяльтсть парку грунтуеться на моделi «потршно! спiралi» (triple helix), розроблено! у 1996 р. професором Стенфордського i Единбурзького унiверситетiв Генрi Iцковiцем i включае три основнi елементи [5]:

- у суспшьсга знань характерне посиления ролi унiверситетiв у взаемоди з бiзнесом i державою;

- органи влади, науково-освине i 6i3Hec середовище прагнуть до спiвпрацi, при цьому шновацшна складова походить i3 ще! взаемодо, а не з iнiцiативи держави;

- на додаток до традицшних функцiй, кожен з трьох шститупв частково виконуе функци iншого. 1н-ститути, як1 виконують нетрадицiйнi функци вважа-ються найважливiшим джерелом шновацш

Так, на основi поеднання штересш учасник1в нау-ковий парк «Ки!вська полиехшка» згуртував у своему склащ iноземнi та вiтчизнянi високотехнологiчнi ком-пани, науковi групи i кафедри НТУ «КП1», технопарк «Ки!вська полггехшка», iнновацiйний бiзнес-iнкубатор «Ки!вська полiтехнiка», науков^ освiтнi та виробничi оргашзаци, а також суб'екти шновацшно! шфраструк-тури, що здiйснюють кадровий, правовий, фшансовий супровiд шновацшно! дiяльностi. Протягом 20052010 рр. синергетичний ефект вш взаемоди учасник1в наукового парку дозволив вивести на ринок понад 150 нових продукпв i технологiй [7].

У рамках проекту £С «Шдтримка наукоемних та iнновацiйних пiдприемств та трансферу технологш в Укра!ш» на базi Нацiонального авiацiйного ушверсите-ту (м. Ки!в) створено науковий парк «Аерокосмiчнi iнновацiйнi технологи».

Наприкiнцi 2010 р. спшьно науковими установами НАН Укра!ни (1нститутом археологи, 1нститутом бюо-ргашчно! х1мИ та нафтох1мй', 1нститутом бiохiмil iм. О.В. Палладiна, 1нститутом геох1мй', мшералоги та рудоутворення iм. М.П. Семенкова, 1нститутом елект-розварювання iм. £.О. Патона, 1нститутом ютори Укра-!ни, 1нститутом металофiзики iм. Г.В. Курдюмова, 1н-ститутом мшробюлоги та вiрусологil iм. Д.К. Забо-лотного, 1нститутом оргашчно! х1мй', 1нститутом прик-ладно! фiзики, 1нститутом проблем матерiалознавства

iм. 1.М. Францевича, 1нститутом проблем реестраци шформаци, 1нститутом теоретично! фiзики iм. М.М. Боголюбова) i ВНЗ IV рiвня акредитаци (Ки!вським нащ-ональним унiверситетом iменi Тараса Шевченка, Нащ-ональним ушверситетом харчових технологiй) створено «Науковий парк «Ки!вський унiверситет iм. Т.Шевченка» з метою мобшзаци штелектуального потенцiалу науки i освiти для розробки шновацшно! продукци та спрощення впровадження !! у виробництво.

На базi 1нституту агроекологi! i економiки приро-докористування Нацiонально! академi! аграрних наук Укра!ни (1АЕП НААН Укра!ни) створюеться науковий парк «АГРОЕКО» з метою виршення проблеми штег-раци виробничих ресурсiв, управлiнського досвiду, ш-телектуального та фiнансових капiталiв для оргашзаци дiяльностi нових компанiй, яш вирiшують конкретнi проблеми в аграрному секторi економiки. Роботу наукового парку плануеться органiзувати таким чином, щоб вченi могли займатися бiзнесом, не залишаючи досл1дницько! дiяльностi в науково-дослщному шсти-тутi та викладацько! - в унiверситетах. До складу за-сновник1в наукового парку пропонуеться включити: 1нститут агроекологi! i економiки природокористування НААН Укра!ни, 1нститут цукрових буряк1в та енерге-тичних культур НААН Укра!ни, 1нститут гiдротехнiки та мелюраци НААН Укра!ни, ННЦ «1нститут землероб-ства» НААН Укра!ни, ННЦ «1нститут механiзацi! та електрифiкацi! сшьського господарства» НААН Укра!-ни, 1нститут сiльськогосподарсько! мiкробiологi! НААН Укра!ни, ННЦ «1нститут аграрно! економiки» НААН Укра!ни, Дарницький центр сприяння iнвестицiям, ш-новацiям та високим технологiям, Ки!вську обласну державну адмiнiстрацiю, Нацiональний ушверситет бiоресурсiв i природокористування Укра!ни (рис. 4).

Б1знес-шкубатор *

Департамент б1знес-планування

Трешиг-центр А

Департамент шновацшного бенчмаргангу

1нновацшна продукщя

т

Головна установа 1АЕП НААН Укра!ни

Науков1 шдроздши Астрантура Докторантура

Реальний сектор > економ1ки

Рис. 4. Схема взаемозв 'язюв учасниюв наукового парку «АГРОЕКО» [9]

Узагальнення свггового та наявного укра!нського досвiду дозволило визначити перспективи розвитку наукових парив в Укра!ш Так, в нацюнальних умовах найбiльш прийнятним визначено iнiцiативний метод

створення наукових парюв на 6a3i крупних наукових цеHmpie для впровадження результапв !х дослщжень i розробок у виробничу дiяльнiсть. Така модель наукових парков не потребуе значних фiнансових вкладень,

пов'язаних iз формуванням нових iнновацiйних мiст. Реальним шляхом прискорення iнновацiйного розвитку регiонiв е рацюнальне використания можливостей i ресурйв провiдних наукових устаиов i ушверситепв шляхом формувания на !х базi iнновацiйно сприйият-ливих середовищ за принципом штеграцп науки, освь ти, виробництва i бiзнесу. Модель створення наукових парков методом «знизу» закршлена в Законi Украши «Про науковi парки» вiд 25.06.2009 р., зпдно з яким науковим парком визнаеться юридична особа, що ство-рюеться з шщативи вищого навчального закладу (ВНЗ) IV рiвня акредитаци та/або науково! установи шляхом об'еднания внесюв засновник1в для оргашзаци, координации контролю процесу розробления i виконання про-ектiв наукового парку.

Виходячи iз цього, пропонуеться поетапний nidxid до формування мережi наукових парюв (на приклащ Донецького регюну) з використанням механизму фран-чайзингового тиражування навколо ядра мереж1 як таке приймаеться Донецький науковий центр НАН

Укра!ни та МОНМС Укра!ни та регюнальш вiддiления Торговельно-промислово! палати (ТИП) Укра!ни у м. Донецьку i м. Луганську.

Перший етап - пшотне проектування. Створен-ия в регюш пiлотних наукових парков за трьома можли-вими варiантами: 1) на базi науково! установи; 2) на базi вищого навчального закладу IV рiвня акредитаци; 3) спшьно науковими установами i ВНЗ IV рiвня акредитаци. При цьому необхщно застосовувати пiдхiд «знизу», коли науковi парки формуються науковими установами i ВНЗ IV рiвия акредитаци iнiцiативно за умов позитивного ставлення i вiдповiдноi полгшчно! падтримки влади. Ией пiдхiд е бiльш надшним, нiж створения наукових парков «зверху» (за вказiвкою влади), тому що враховуе ва iнтереси засновниюв науко-вого парку.

Схема взаемоди регiональних ввддшень Торгове-льно-промислово! палати Украши, Донецького наукового центру НАН Укра!ни та МОНМС Украши i пшот-них наукових парков наведена на рис. 5.

Пшотний науковий парк на 6a3i HayKOBOï установи

Пшотний науковий парк на базi ВНЗ IV piB^ акредитацiï

Пшотний науковий парк, створений спшьно науковими установами i ВНЗ IV рiвня акредитаци

Рис. 5. Схема взаемодП Донецьког i Луганськог торговельно-промислових палат, ДНЦНАН Украти та МОНМС Украти з тлотними науковими парками регюну на першому етат створення мереж

Головт завдання цього етапу - апробащя вщносин Донецько! i Лугансько! ТПП i ДНЦ НАН Украши та МОНМС Украши з тлотними науковими парками регюну, адапгащя моделi ввдносин до соцiально-економiчних i культурних особливостей регiону; ввдпрацювання механь зму комерцiалiзацiï результата дослвджень i розробок, створених в iнновацiйному середовищ1 пiлотних наукових парюв, досягнення ц1лей ïx створення.

На цьому етат доцшьно започаткувати комплекс-ну роботу по удосконаленню i уточненню дiючиx нор-

мативно-правових акта щодо дiяльностi наукових парюв, зокрема, стосовно визначення оргашзацшно-правовоï форми 1х функцiонування; розробки типових установчих документа (засновницького договору i статуту); порядку використання й розпорядження об'ектами права iнтелектуальноï власностi, створених за рахунок кошта держбюджету; порядку створення науковою установою, вищим навчальним закладом, як1 е засновниками наукового парку, юридичних ойб для виконання проектiв наукового парку тощо.

Пшотний науковий парк, створений спшьно науковими установами i ВНЗ IV р1вня акредитаци

Дуплжований науковий парк, створений спшьно науковими установами i ВНЗ IV р1вня акредитаци

Рис. 6. Схема взаемодП Донецьког i Луганськог торговельно-промислових палат, ДНЦ НАН Украти та МОНМС Украти з пшотними i дуплшованими науковими парками регюну на другому етапi створення мережi

Другий етап - дуплшащя. За умови досягнення цшей створення пiлотних наукових парков, формування дуплiкованих наукових парков у шшому мiстi рег1ону. Головнi завдання даного етапу полягають у вщпрацю-вант вiдносин Донецько! i Лугансько!' торговельно-промислових палат i ДНЦ НАН Укра!ни та МОНМС Укра!ни з дуплшованими науковими парками рег1ону, досягненш цiлей створення останнiх. Схема взаемоди рег1ональних вщдшень Торговельно-промислово! палати Укра!ни, ДНЦ НАН Укра!ни та МОНМС Укра!ни, пшот-них i дуплшованих наукових парков наведена на рис. 6.

Третш етап - франчайзингового тиражування.

Передача на комерцiйнiй або шшш договiрнiй основi вiдпрацьовано! схеми функцюнування пiлотних i дупль кованих наукових парков для використання в iнших м!с-тах i районах Донецько! i Лугансько! областей. Схеми взаемоди рег1ональннх вщдшень Торговельно-промислово! палати Укра!ни, ДНЦ НАН Укра!ни та МОНМС Укра!ни, пiлотних, дуплшованих i франчайзин-гових наукових парив, створених за трьома можливими варiантами наведенi на рис. 7-9. Головне завдання цього етапу - створення розгалужено! мереж1 наукових парков у метах i районах Донецько! i Лугансько! областей.

Донецька Торговельно-промислова палата Луганська Торговельно-промислова палата Донецький науковий центр НАН Укра'ши та МОНМС Укра'ши

П!лотний науковий парк на баз! науково! установи

Дупл!кований науковий парк на баз! науково! установи

Науковий парк на

баз! науково!

1

установи

Науковий парк на

баз! науково!

2

установи

Науковий парк на баз! науково!

n

установи

Рис.7. Схема взаемоди регюнальних вгддЫень Торговельно-промисловоХ палати УкраХни, ДНЦ НАН УкраХни та МОНМС Украти, тлотного, дуплжованого i франчайзингових наукових парюв, створених на базг науковоХустанови на третьому етат формування мережг

Донецька торговельно-промислова палата Луганська торговельно-промислова палата Донецький науковий центр НАН Укра'ши та МОНМС Укра'ши

Пшотний науковий парк на баз! ВНЗ IV р!вня акредитаци

Дупл!кований науковий парк на баз! ВНЗ IV р!вня акредитаци

Науковий парк на баз! ВНЗ IV р!вня акредитаци1 (франчайза)

Науковий парк на баз! ВНЗ IV р!вня акредитаци2 (франчайза)

Науковий парк на баз! ВНЗ IV р!вня акредитаци11 (франчайза)

Рис.8. Схема взаемоди регюнальних вгддтень Торговельно-промисловоХ палати Украти, ДНЦ НАН Украти та МОНМС Украти, тлотного, дуплжованого i франчайзингових наукових парюв, створених на базг ВНЗ IV ргвня акредитаци на третьому етапг формування мережг

Рис. 9. Схема взаемоди регюнальних вгддтень Торговельно-промисловоХ палати УкраХни, ДНЦ НАН УкраХни та МОНМС УкраХни, тлотного, дуплжованого i франчайзингових наукових парюв, створених стльно науковими установами i ВНЗ IV ргвня акредитаци на третьому етат формування мережг

Формування мереж! наукових парив пропонуеться розглядати в якосп першого р!вня «шновацшного л!фта», на якому буде забезпечуватися поав стартатв - малих нещодавно створених шновацшно активних компанш (рис. 10). Мета «Шновацшного лiфтa» - створити умови для появи малих щдприемств, забезпечити супров!д !х розвит-

ку. Зг!дно з укра!нським законодавством, науков! парки j_

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

88

представляють собою конкретний мехатзм комерщалзац!! результат!в НДДКР. В законах Укра!ни «Про Науковий парк «Кивська полгтехмка» i «Про науков! парки» вперше говориться про встановлення правового режиму майнових прав на об'екти права штелектуально! власносп, створених за рахунок кошпв Державного бюджету Укра!ни. Для в!дп-рацювання мехатзму комерщал!заци результапв досль

РОЗШИРЕННЯ дiяльностi СТАРТАШв

РОЗВИТОК СТАРТАШв

ПОС1В СТАРТАШв

I

Науковi парки

Бiзнес-iнкубатори

мехашзм комерц1ал1заци результа-пв НДДКР

ФФ

створення сприятливих умов для розвитку стартатв шляхом надання матер1альних, шформадшних, консультацшних та шших послуг

Iндустрiальнi парки

' 1 забезпечення виробничих тдприемств - резидент1в промисловою, транспортною,

виробничо-складською, адмтютративною, сощальною

тфраструктурою для ефективного розвитку б1знесу

Рис.10. «1нновацштй лiфт» регюнального розвитку

джень 1 розробок в межах наукових парив необх1дно роз-робити законопроект, який би визначав порядок викорис-тання й розпорядження об'ектами права 1нтелектуально! власносп, створених за рахунок кошпв держбюджету.

Другий р1вень «шновацшного л1фта» - розвиток стартатв - може бути реал1зований у б1знес-шкубаторах, як1 забезпечують сприятлив1 умови для прискореного розвитку малих шновацшних тдприемств. Це досягаеться шляхом «захисту» стартатв в1д до не-сприятливих чинниив зовтшнього середовища 1, в той же час, комплексно! до на потреби, що виникають у тдприемств на рантх стадаях розвитку. Б1знес-шкубатор покликаний усувати труднощ1, з якими стикаються стар-тапи, зокрема з: вщсутшстю комплексно! шформацшно-консультацшно! тдтримки; труднощами з тдбором персоналу; вщсутшстю дшових зв'язк1в 1 в1льного доступу до ринков збуту; браком спещальних знань 1 досввду в област тдприемницгва; бюрократичними перешкодами.

На третьому р1вш «шновацшного л1фта» необхщ-но забезпечити умови для розширення дгяльностг ста-ртапгв на ринку. Це може бути досягнуто завдяки !х концентрат! в 1ндустр1альних (промислових) парках. Класичним 1ндустр1альним парком визначаеться 1нже-нерно тдготовлена 1 техшчно оргашзована земельна д1лянка, призначена для розмщення виробничих тдп-риемств. Зпдно з проектом Закону Укра!ни «Про 1ндус-тр1альш парки», 1ндустр1альним парком визначено об-лаштовану вщповщною шфраструктурою земельну дь лянку, в межах яко! учасники шдустр1ального парку можуть здшснювати промислове виробництво, госпо-дарську та науково-дослщну д1яльшсть [15]. Головними умовами розвитку мереж! 1ндустр1альних парив е: ви-важена економ1чна политики держави, розвинуп промислове виробництво 1 транспортна шфраструктура в кра-!ш, репутащя репону.

Об'еднання таких шститупв розвитку шновацш-ного тдприемницгва (1Р1П) як науков1 парки, б1знес-шкубатори та 1ндустр1альш парки в систему «шновацшного л1фта» дозволить модершзувати технолопчну платформу нацюнально! економ1ки, знизити трансак-цшш витрати на створення мереж! 1Р1П, прискорити формування вичизняного ринку стартатв, оргашзувати вщлагоджену систему реал1заци штелектуальних мож-ливостей в репонах.

ВИСНОВКИ

Отже, практика селективного тдходу у наданш фшансових, ф1скальних та шших преференцш шляхом квал1ф1кування та сертифшування господарюючих су-б'екпв устшно застосовуеться в кра!нах, де суб'екти шновацш - неоднорщш за сво!ми техшко-

економ1чними, шновацшними та кадровими параметрами, а високотехнолопчна виробнича сфера знахо-диться в стади' становления. Через обмежеш ресурси уряди цих кра!н таким чином намагаються оптим1зува-ти фшансов1 потоки в напрямку суб'екпв, що бшьш сприятлив1 до шновацш, здшснюючи политику «поси-лення сильних» 1 формуючи нацюнальних л1дер1в.

На доцшьносп адресного тдходу до тдтримки укра!нських тдприемств на шляху створення та реаль заци високотехнолопчних продукпв ми наполягаемо вже илька роив [5-7]. Вже е багато напрацювань [8-9], але залишаеться ще велика к1льк1сть невиршених проблем. Серед них т1, яи вкрай необхщно розв'язати найближчим часом:

1. Розробити «Методолопчш рекомендаци з вдентифшаци продукпв передових технологш», 1х за-стосування дозволить створити Державний реестр високотехнолопчних товар1в промислового комплексу Укра!ни, цшьове призначення якого мае два аспекти:

- ф1скальний (надання податкових пшьг при виробництв1 цих товар1в; забезпечення автоматичного вщшкодування ПДВ при !х експорп, страхування екс-порту; пшьг шоземним швесторам при налагодженш виробництва цих товар1в в Укра!ш);

- статистичний (оцшка ефективносп новаторсько! д1яльносп в кра!ш, результативносп вкладання кошпв у прюритетш напрямки розвитку технологш, п1дгрунтя для 1дентиф1кац1! високотехнолог1чних тдприемств).

2. 3 урахуванням кращого свггового досв1ду, напрацювань в1тчизняних вчених та укра!нських реал1й п1дготувати офщйний документ «Методолог1чн1 рекомендацИ з 1дентиф1каци та квалiфiкувания високотехнолог1чних господарюючих суб'екпв -резидент1в Укра!ни», який дозволить уповноваженим державним 1нституц1ям зд1йснювати технолопчну д1агностику та присвоювати марку «високотехнолопчне п1дприемство». Визначен1 господарююч1 суб'екти мають скласти Державний реестр високотехнолог1чних промислових тдприемств Укра!ни, ц1льове призначення якого також мае два аспекти:

- реал1зац1я адресного тдходу у наданш держав-них преференцш - ф1скальних п1льг, державних гранпв, субсид1й, п1льгових умов кредитування, гарантш банк1вського фiнансувания, держзамовлень тощо для стимулювання розробки й виробництва високотехнолог1чних товар1в;

- оц1нка реального стану високотехнолопчно! виробничо! сфери кра!ни та прогнозування його майбутн1х зм1н, що дасть можлив1сть розробити в1дпо-в1дн1 програми 1 заходи 1з забезпечення безпереб1йно!

роботи та поширити !х досвiд на iншi вичизняш пiдприeмства.

3. Розробити методологiчний шдхщ до оцiнки дiяльностi маркованих високотехнолопчних пiдприeмств, який би покладався в першу чергу на яшсш, а не на кшьшсш показники. Тобто створити шструмент зборувод знань про визначеш пвдприемства, а не типову статистичну ферму звiтностi.

Це мае бути багатоаспектна анкета «Обстеження ресурав, заходiв результата високотехнологiчного шдприемства», за якою акумулюва-тиметься iнформацiя про наявний потенцiал, до з досягнення стратепчних цiлей, зв'язки та отриманi ефекти. Цшьове призначення багатоаспектноi анкети полягае в наступному:

- встановлення кореляцп мiж параметрами пiдприемства та застосуванням певних передових про-мислових технологш, випуску високотехнологiчних товарiв, створення додано! вартостц

- дослiдження впливу змш внутрiшнiх факторiв на результативнiсть та структурш змiни господарюючого суб'екта, зокрема збшьшення якостi виробу, зростання економiчно! вiддачi, змiни характеру ринку, змши кадрово! структури тощо.

Отримана шформащя дозволить визначити загаль-ну яшсть високо-технологiчного виробництва в Укра!ш та причини !! змiни, а також оцшити ефективнiсть вкладеного державного й приватного капталу на досягнення цшей нацюнально!' дослщницько!' та шновацшно! полiтики, як1, серед iншого, полягають у створеннi ефективних, конкурентоспроможних на свповому рiвнi виробництв.

Данi пропозици стосуються лише одного аспекту -оптишзаци державно! шдтримки iснуючих високотехнолопчних шдприемств. Проте вщкритими за-лишаються базовi питання - вщповвдшсть нацюнально! iнновацiйно! системи економiчним i сощальним умовам Укра!ни та адекватнiсть шновацшно! поливки, як1 лежать в основi становлення високотехнологiчно! виробничо! сфери. При iх вирiшеннi недоцiльно покладатися лише на досввд iнновацiйного лидера - Шмеччини - чи «iнновацiйного послвдовника», яким е Франщя, чи будь-яко! iншо! кра!ни. Слад враховувати обмеженi фiнансовi можливосп, соцiально-економiчнi, науково-технолоичт та полiтико-правовi особливосп Укра!ни, яю обумовлю-ють сприйнятливiсть кра!ни до реформ та здаттсть досяг-ти намiчених цiлей.

Список джерел

1. Буркинський Б. Науково-навчально-виробнил комплек-си в шновацшному розвитку промисловостi та комерщ-алiзацil результатiв наукових дослщжень / Б. Буркинський, С. Фшиппова // Економiст. - 2011. - № 6. - С. 8-10.

2. Ващук Я. Сучасний стан правово! охорони промислово! власностi в Украш [Електронний ресурс] / Я. Ващук. -Режим доступу: http://patent.km.ua/ukr/articles/i1306.

3. Гохберг Л. Вузовская наука: перспективы развития / Л.Гохберг, И.Кузнецова // Высшее образование в России. - 2004. - № 4. - С. 107-120.

4. Гуриева Л. Перспективы развития особых экономических зон в России / Л. Гуриева // Инновации. - 2006. -№6. - С. 72-83.

5. Дежина И.Г. Государство, наука и бiзнес в инновационной системе России / И.Г. Дежина, В.В. Киселева. - М.: 1нститут экономики переходного периода, 2007. - 184 с.

6. Донецький науковий центр: етапи славного шляху / НАН i МОН Укра!ни ДонНЦ. - Донецьк, 2005. - 288 с.

7. Дослщницью ушверситети як центри шновацшного розвитку кра!ни [Електронний ресурс] / 1нтерв'ю ректора Нацюнального техшчного ушверситету «Кшвський

полпехшчний шститут» журналюту газети «Дзеркало тижня» // Дзеркало тижня. - 2011. - № 2. - Режим доступу: http://www.dt.Ua/articles/73711#article.

8. Исследовательский треугольник Северной Каролины -крупнейшая научная, образовательная и технопарковая агломерация США [Электронный ресурс]. - 2011. - Режим доступа: http://www.sibai.ru/assets/media/Research-Triangle -Park.pdf.

9. Концепщя створення наукового парку «АГРОЕКО» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. researchclub.com.ua/jornal/131. - Назва з екрану.

10. Леонова Т. Мировой опыт создания инноградов: истории успеха и выводы для России / Т. Леонова // Вестник Института экономики Российской академии наук. -2011. - № 3. - С. 37-49.

11. Научный парк МГУ [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.sciencepark.ru/

12. Научный парк Московского энергетического института [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.sprk.ru/

13. Официальный сайт Инновационного центр «Сколково» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.sk.ru/Model.aspx.

14. Плетнев К.И. Инновационная экономика и интеграционные процессы / К.И. Плетнев // Инновации. - 2003. -№ 6. - С. 33-38.

15. Проект Закону Украши «Про iндустрiальнi парки» ввд 15.04.2011 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// w1.c1 .rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1 ?pf3511=40173.

16. Смородинская Н. Организация особых экономических зон в мировой и российской практике: концептуальные аспекты / Н. Смородинская // Вестник Института экономики Российской академии наук. - 2011. - № 3. - С. 16-36.

17. Технопарки Европы и Северной Америки [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.metolit.by/ ru/dir/index.php/1865.

18. Украша у вимiрi економжи знань / за ред. акад. НАН Укра!ни В. М. Гейця. - К.: Основа, 2006. - 592 с.

19. Федеральный закон «Об инновационном центре «Сколково» от 28.09.2010 г. № 244-ФЗ [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://www.legis.ru/misc/doc/7174/146.

20. Федеральный закон «О статусе наукограда Российской Федерации» от 7.04.1999 г. № 70-ФЗ [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.legis.ru/misc/doc/995/

21. Цапенко И.П. Перспективы научных парков в России / И.П. Цапенко, А.В. Юревич // Мировая экономика и международные отношения. - 1998. - № 9. - С. 34-43.

22. 1нновацп в Украш: Свропейський досв^ та рекомендацп для Украши. Том 3. - 1нновацп в Украш: пропозицп до полггичних заходiв Остаточний варiант (проект в^ 19.10.2011). - К. Феткс, 2011. - 76с.

23. Салiхова О. Досвщ Францп та Шмеччини iз створення умов для тднесення рiвня нацюнальних високотехнолопчних виробництв / О. Салiхова // Економ^т. - 2011. - № 11. - С. 67-70.

24. Nill Jan ERAWATCH. Country Reports 2009: Analysis of policy mixes to foster R&D investment and to contribute to the ERA: Germany / [Nill Jan, Landwehr Amrie, Carabias Vicente, Carat Gerard]. - Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 2009. - 47p.

25. Research and Innovation for Germany. Results and Outlook. - Berlin: BMBF, 2009. - 108 p.

26. Research, innovation and technological performance in Germany. EFI Report 2011. - Berlin: EFI, 2011. - 192p.

27. Про схвалення Концепцп розвитку нацюнально! шно-ващйно! системи. Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вщ 17 червня 2009 р. N 680-р // [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.rada.gov.ua

28. Доктрина економ^ знань (проект) // [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.semynozhenko.net/ ufv/files/ec_znan.doc

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Ляшенко В., Землянкін А., Підоричева І., Бережна Т.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Ляшенко В., Землянкін А., Підоричева І., Бережна Т.

Текст научной работы на тему «Перспективы развития научных парков как элементов инфраструктуры инновационного предпринимательства в Украине»