Научная статья на тему 'Государственное регулирование процессов интеграции в промышленности: инновационный аспект'

Государственное регулирование процессов интеграции в промышленности: инновационный аспект Текст научной статьи по специальности «Экономика и экономические науки»

CC BY
106
39
Поделиться
Ключевые слова
ИННОВАЦИЯ / РЕГУЛИРОВАНИЕ / ПРОМЫШЛЕННОСТЬ / ИНТЕГРАЦИЯ / ТРАНСФЕР ТЕХНОЛОГИЙ / КЛАСТЕР / іННОВАЦіЯ / РЕГУЛЮВАННЯ / ПРОМИСЛОВіСТЬ / іНТЕГРАЦіЯ / ТРАНСФЕР ТЕХНОЛОГіЙ

Аннотация научной статьи по экономике и экономическим наукам, автор научной работы — Лях И. И.

Представлены рекомендации по усилению роли государства для активизации и улучшения показателей инновационного обеспечения процессов интеграции в промышленности

State regulation of integration processes in the industry: innovation aspect

The paper gives recommendations how to increase the role of the state for providing the intensification and improving the indicators of innovation support to integration processes in the industry.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Текст научной работы на тему «Государственное регулирование процессов интеграции в промышленности: инновационный аспект»

1.1. Лях

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕС1В 1НТЕГРАЩ1У ПРОМИСЛОВОСТ1:

1ННОВАЦ1ЙНИЙ АСПЕКТ

У виршенш завдань стiйкого розвитку промисловосп важливе мiсце належить активiзацil штеграцшних процесiв, що створюе необхiднi умови для ефектившшого ведення виробництва. Результати наукових до^джень свiдчать, що штегращя разом iз використанням наукових методiв господарювання сприяе пропорцiйному розвитку сучасних утворень i пiдприeмств, що входять до них, а також тдвищенню рiвня 1х ефективностi. Разом iз тим помилки, якi допущенi при проведенш органiзацiйно-економiчних перетворень в Укра1ш, викликали значне руйнування iнтеграцiйних зв'язюв у промисловостi, що призвело до зменшення обсягiв виробництва, а також його ефективность Реорганiзацiя пiдприeмств, значш недолiки у приватизаци призвели до деформацп вiдносин мiж галузями, що вщбилося на реалiзацil промислово! продукци, зниженнi продуктивностi працi тощо.

В умовах сьогодення заходи, що вживаються з боку державних i репональних органiв влади щодо стабшзаци i розвитку промисловостi, не мають системного характеру i не дають необхщних результатiв. Темпи зростання промислового виробництва основних галузей недостатньо високi й нестшю. У зв'язку з цим актуальнють процесiв штеграци в умовах ефективного мехашзму господарювання, вдосконалення органiзацiйно-економiчних вiдносин мiж пiдприeмствами i галузями на рiзних рiвнях управлiння е вельми своечасним.

В економiчнiй лiтературi питання розвитку iнтеграцiйних процесiв стали предметом дослщження наприкiнцi XIX i на початку ХХ ст. таких видатних учених, як О. Советова, О. Чаянова, М. Кондратьева, С. Струмшна та iнших. Для проведення дослiдження щодо вибору найбiльш ефективних форм штеграци у промисловостi виршальне значення мали роботи як теоретичного, так i практичного характеру, виконаш С. Бергманом, Б. Гарретом, С. Дахменом, П. Кругманом, К. Морганом, Е. Менсфшдом,

Л. Гохбергом, Г. Ютовою, Т. Кузнецовою, С. Дуденковим, А. М^раняном, Л. Ганущаком, Г. Паламарчуком, М. Уваровим та ш.

Незважаючи на велику кiлькiсть публшацш з дано1 проблеми, багато аспектов регулювання процесiв штеграци в умовах ринку залишаються предметом гострих дискусш. Значна кiлькiсть питань щодо регулювання процеав штеграци у промисловостi на засадах трансферу знань е невисвггленою або потребуе удосконалення, що саме i е метою статтi.

На сучасному етат розвитку трансформацiя украшсько1 економiки з ресурсоорiентованоl на шновацшну, засновану на знаннях, е основним завданням реформ i перетворень, що проводяться. Формування ефективно1 системи виробництва i застосування знань - складний трудомiсткий процес, що потребуе не тшьки концентраци учасникiв на ключових компетенцiях, але i яюсно1 шфраструктурно1 пiдтримки !х створення, просування та розповсюдження, яка у свою чергу неможлива без злагоджено1 збалансовано1 шновацшно1 полiтики.

Останнiми роками вiдбулися значш змши у вiдтворювальному процесi, необхвдним елементом якого стали шноваци. Виникла безлiч можливостей генерувати нову шформащю, що знайшла форму реальних знань, яю беруть участь у вщтворенш та сприяють створенню ново1 додано1 вартостi. Головне в економiцi, заснованш на знаннях, полягае не тшьки у випуску високотехнолопчно1 продукцil, а також у И використанш в ушх галузях i сферах.

Внесок промисловосп в нацiональну економiку, досягнення Украшою рiвня технологiчно розвинених кра1н, наближення якостi життя до европейських стандартiв визначае провiдну роль i мiсце промисловостi в забезпеченнi найважливших стратегiчних iнтересiв держави. Проте реальний стан промисловосп Укра1ни в контекси iнновацiйного розвитку вказуе на пасившсть намiрiв суб'ектiв господарювання та уповшьнення цього процесу. Серед шляхiв подолання системно1 кризи в економiцi Украши важливою е саме активiзацiя шновацшно1 дiяльностi суб'ектiв господарювання у промисловосп. Але кризовi явища, якi супроводжували трансформацiйнi процеси з моменту набуття незалежностi державою, а саме - рiзке падiння виробництва та платоспроможносп, високi темпи iнфляцil - вщповщним чином вiдбилися на результатах шновацшносп промислових пiдприемств, якi е основними шщаторами, замовниками та споживачами шновацш. ©1.1. Лях, 2012

Так, на низькому i навiть спадаючому рiвнi залишаеться iнновацiйна активнiсть промислових пiдприемств, серед яких у

2010 р. лише 13,8% впроваджували шноваци, що у 1,3 раза менше порiвняно з 2000 р. (табл. 1). Це приблизно в 4-5 разiв нижче, нiж у Португали та Греци, що вiдрiзняються мшмальними показниками шновацiйноi активностi серед краш Свропейського Союзу. Розрив промисловостi Украши з лiдируючими щодо цього державами, такими як Нщерланди, Австрiя, Шмеччина, Данiя й Iрландiя, сягае 5-7 разiв. За абсолютними обсягами експорту шновацшно! продукци Украша майже втричi поступаеться Дани, Греци й Австрн, Коре! - майже у 18 разiв, Нiмеччинi й Великiй Британп - 35, Японп - 47, США - у 74 рази.

Майже не розвиваеться ринок iнновацiйноl продукци. Так, слабка шновацшна активнiсть суб'ектiв господарювання у промисловосп Украши, в свою чергу, обумовила незначну частку iнновацiйноl продукци в загальному И обсязi реалiзованоi промислово! продукци - лише 3,8 % промислово! продукци у 2010 р. 1з року в рш цей показник зменшуеться (порiвняно з 2000 р. -майже в 2,5 раза).

Таблиця 1

Основм показники ШновацШног активност1 промислових тдприемств Украгни [1-4]

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Показники 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010

Частка тдприемств, що займалися ¡нновацшною д1яльн1стю, у загальнш кшькосл, % 18,0 11,9 1,9 14,2 13,0 12,8 13,8

Частка тдприемств, що впроваджували ¡нновацп, % до обстежених 14,8 8,2 10,0 11,5 10,8 10,7 11,5

Частка гнновацгйнох продукци в загальному обсяз1 реалiзованоi промислово1 продукци, % 9,4 6,5 6,7 6,7 5,9 4,8 3,8

Незадовшьним залишаеться стан фшансування науково-техшчно1 сфери. Частка кошпв, що витрачаються на фшансування науково1 та науково-техшчно1 дiяльностi, у ВВП з урахуванням усiх джерел за останш роки менша нiж 1% (табл. 2), тодi як у практищ розвинених кра1н зазвичай цей показник становить близько 2%, а у деяких крашах сягае навiть 3-4%.

Таблиця 2

Витрати на до^дження г розробки, % до ВВП [1-4]

Показники 1991 2000 2006 2007 2008 2009 2010

Загальт витрати 2,44 1,20 0,95 0,90 0,84 0,86 0,82

У тому чи^ з держбюджету 0,29 0,36 0,37 0,39 0,40 0,37 0,34

Сучасний стан шновацшно1 дiяльностi в Укра1ш характеризуеться:

невiдповiднiстю системи управлшня суб'екпв господарювання новим умовам поеднання централiзованих i ринкових стимулiв iнновацiйного розвитку;

незадовшьним станом щодо формування швестицшного клiмату (кредити, державне фiнансування, лiзинг та iнше);

вiдсутнiстю методологiчно обгрунтованих та методично розроблених механiзмiв використання iнновацiйного потенцiалу;

неефективними заходами промислово1 полiтики щодо пiдтримки трансферу технологш, якi б забезпечували конкурентоспроможнiсть продукци;

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

низькою результативнiстю науково1 i науково-техшчно1 дiяльностi, незадовiльним ринковим попитом на результати штелектуально1 дiяльностi;

орiентацiею на отримання максимального прибутку в короткостроковому перюдц низькою сприйнятливiстю пiдприемницького сектору до науки та шновацш, що обмежуе зростання продуктивностi працi, зниження енергоемност виробництва, не створюе тдгрунтя для модершзацн та структурно1 перебудови економши, не забезпечуе И яюсного оновлення; високою вартiстю нововведень i економiчними ризиками;

низькою ефективнiстю використання наявних ресуршв, вiдсутнiстю належно1 культури бiзнесу тощо.

Одшею з головних причин, що призвели до низько! шновацшно! активностi у промисловоси, е несформованiсть економiчних стимулiв щодо залучення iнвестицiйних ресурсiв в шновацшш процеси. Попри збiльшення у 2010 р. порiвняно з попередшм роком загального обсягу iнновацiйних витрат на 95,6 млн грн

(у 2010 р. вони склали 8 млрд грн), досягнути обсяпв фшансування хоча б докризових роюв не вдалося (2007 р. - 10,8 млрд грн)

[3, с. 230; 6, с. 205]. Це зумовлено:

залишковою дiею наслщюв глобально! свггово! кризи;

побоюваннями iнвесторiв щодо порушення стабшьносп у фiнансовiй сферi, зумовлених посиленням ризиюв, пов'язаних iз настанням друго! хвилi св^ово! економiчно! кризи;

вщсутшстю дiевих iнституцiйних та фiскальних стимулiв для пiдприемств фiнансувати iнновацiйну дiяльнiсть, зовсiм недостатньою пiдтримкою науково! та високотехнолопчно! сфер державою тощо.

У 2010 р. понад 70% шновацшно активних шдприемств здiйснювали нововведення за власш кошти, витрати пiдприемств на фшансування шновацш зменшились порiвняно з попередшм роком на 394,1 млн грн i становили 4775,2 млн грн (у 2007 р. - 7999,6 млн грн). Кредитами в обсязi 626,1 млн грн скористалися лише 36 шдприемств, що на 0,5% менше, шж у попередньому рощ, в той же час обсяг фшансування шновацшно! дiяльностi за рахунок кредилв зменшився у 2010 р. порiвняно з попередшм роком на 315,4 млн грн. Негативна динамша обсяпв фшансування шновацшно! дiяльностi у 2010 р. була притаманна i державному сектору. Так, обсяг кош^в державного бюджету, спрямований на

фшансування шновацш, зменшився на 40 млн грн i становив 87 млн грн. Якщо в 2008 р. частка держави у структурi витрат на фшансування шновацшно! дiяльностi становила 2,8 %, то в

2010 р. - лише 1,1 % (табл. 3), що значно обмежило регулюючий та стимулюючий вплив держави на шновацшну дiяльнiсть.

Одним iз недолшв сучасного стану шновацшного розвитку кра!ни е недосконашсть шституцшно-правових механiзмiв для забезпечення формування ефективно! системи органiв державного управлшня, яка б здiйснювала регулюючий вплив на суб'екти шновацшно! дiяльностi, створювала стимули для iнвестування в шноваци. Незавершенiсть адмiнiстративно! реформи проявляеться у розпорошенш та дублюваннi функцiй, в основному оргашзацшних, мiж органами виконавчо! влади, а також спостерiгаеться неузгоджешсть дiй структур нацiонально! iнновацiйно! системи.

Для Укра!ни характерною е складнiсть оргашзацшно! структури управлiння, яка мiстить значну кiлькiсть мiнiстерств, агентств, служб, проте жодна з цих структур не е вщповщальною за iнновацiйну пол^ику як единий представник уряду. Так, Мшютерство освiти i науки, молодi та спорту Укра!ни е вщповщальним за формування та забезпечення реалiзацi! державно! полiтики у сферi науки та шновацш. 1нновацшна полiтика е також одним iз завдань Мшютерства економiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни.

Таблиця 3

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Структура фшансування гнновацШно! дгяльностг в Украт за окремими джерелами, % [2-4]

Джерела 2006 2007 2008 2009 2010

Усього 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

У тому числ1 за рахунок кошт1в:

власних 84,6 73,7 60,6 65,0 59,3

державного бюджету 1,8 1,3 2,8 1,6 1,1

мсцевих бюджетов 0,2 0,7 0,1 0,1 0,1

позабюджетних фонд1в - 0,1 - - -

в1тчизняних швестор1в 0,4 0,2 1,4 0,4 0,4

заруб1жних швестор1в 2,9 3,0 1,0 19,0 30,0

кредит1в 8,5 18,5 33,7 11,8 7,8

шших 1,7 3,2 0,4 2,1 1,3

Неузгоджешсть дш оргашв влади, надшених повноваженнями щодо вироблення пол^ики в окремих сферах iнновацiйно! дiяльностi, недiевiсть механiзмiв координацi! i вироблення спшьних заходiв щодо визначення основних засад формування i реалiзацi! збалансовано! державно! полiтики з питань забезпечення розвитку нацюнально! iнновацiйно! системи призводять до

невизначеност у законодавствi в частинi забезпечення формування в YKpaÏHÎ нацiональноï шновацшно1 системи (Н1С) та регiональноï нацiональноï системи (Р1С). Це призводить до неможливост вироблення тактичних дiй оргашв влади щодо реалiзацiï iнновацiйноï пол^ики.

Законодавче i нормативно-правове забезпечення, що дie, а також вiдповiдний оргашзацшно-економiчний механiзм формування й ре^заци державноï iнновацiйноï полiтики не повною мiрою координуе здiйснення iнновацiйного циклу «фундаментальш дослiдження - прикладнi дослщження - дослiдно-конструкторськi роботи - освоення i тиражування iнновацiйноï продукци». Провщш вченi визнають, що наука, освга i виробництво в умовах сьогодення економiчно й органiзацiйно роз'еднанi. Академш Росiйськоï академiï наук А. Тодосшчук зауважуе, що розрив у ланцюзi «фундаментальнi дослiдження - прикладнi дослщження - розробки» не дозволяе забезпечити ефективний трансфер наукових досягнень i довести науково-техшчну продукцiю до ïï комерцiйного використання [5, с. 26]. Цей факт е важливою причиною неблагонадшного стану в iнновацiйному середовищ^ яке без iнтеграцiï науки, осв^и i виробництва розвиватися не зможе.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Навт у державному секторi економши наука органiзацiйно роз'еднана за рiзними структурами, склад яких визначено зпдно iз Господарським кодексом Yкраïни (див. рисунок), наприклад, державними академiями наук, мшстерствами i департаментами, корпорацiями, консорщумами, концернами, холдингами, ПФГ. Спiвробiтництво цих утворень в науковому та шновацшному напрямi таке, що не вщповщае сучасностi, гальмуе науково-технiчний та шновацшний розвиток, а також призводить до розпилювання i неефективного витрачання бюджетних коштiв. Для проведення единоï державноï науково-технiчноï полiтики неприпустимо роздроблення залишюв науково-технiчного потенцiалу краïни за рiзними структурами i утвореннями, якi часто не збтаються iз загальнодержавними штересами.

Державний сектор eKOHOMÎKM Украши

Державш установи

Державнi уштарш пiдприeмства

створеш на npaBi господарського вiдома

створеш на правi оперативного управлiння

Державш корпоративш права: акцiонернi товариства, в статутному каштат яких бiльше 50% голосуючих

акцiй знаходиться в державнiй власносп

Державнi господарсью об'едання (корпораци, концерни, консорщуми)

Пiдприeмства, що входять в об'еднання, головна (материнська) компанiя якого вiдноситься до держсектору (холдинги, ПФГ)

Рисунок. Структура державного сектору економжи Украгни зг1дно i3 Господарським кодексом Украгни [6]

За цих умов ще бшьш актуальною стае потреба формування системи Mexarn3MiB управлшня шновацшним розвитком промисловосп Украши на основi iснуючих фундаментальних концепцiй iнновацiйного менеджменту й визначення особливостей iнновацiйного розвитку промисловосп краши. Але зазначимо, що устх промислово! полiтики багато в чому визначаеться мехашзмами И реалiзащ!, змiст яких зазнав деяких змш. Ще в 90-тi роки минулого столотя основну модель реалiзащ! промислово! пол^ики представляли iнструменти розвитку наукоемних галузей, реструктуризаци традицiйних галузей. Як зауважив академiк Росшсько! академи наук, директор 1нституту економiки Уральського вщдшення РАН О. Татаркiн, ринковi умови спричинили необхiднiсть розгляду в промисловш полiтицi нових механiзмiв ll' реалiзацil. Зважаючи на його позицiю, визначимо найбшьш значущi [7].

1. Реалiзацiя прiоритетних промислових проектiв рiзного масштабу. Як приклад прюритетних промислових проекпв державного масштабу можна навести швестицшний проект у Донецькш обласп щодо створення вiтропарку «Новоазовський», у розробщ якого можуть взяти участь шститути НАН Украши та галузевi iнститути, вищi навчальнi заклади, промисловi

шдприемства (наприклад, м. Краматорська Донецько1 обласп, що мае потужну машинобудiвну базу заводiв i вже налагоджене виробництво вiтроагрегатiв) та iншi структури краши.

В Укра1ш вiтроенергетична сфера мае величезний потенцiал i iнвестицiйну привабливють. На цей час на в^роенергетичних станцiях, що дiють, виробляеться менше 1% енергп, що яскраво свщчить про нерозвиненiсть даного ринку. При цьому для пiдтримки цього сектору на державному рiвнi прийнято закони i введено в дiю «зелений» тариф на вiтроенергiю, який дозволяе мiнiмiзувати ризики для комерцшно1 дiяльностi та забезпечити пiдприемства вiтроенергетики стабшьним рiвнем доходу [8, с. 1]. Виконання цього проекту дозволить забезпечити виробництво металургшного, машинобудiвного i суднобущвельного комплексiв, а також пiдприемств iз виробництва складних електричних машин конкурентоспроможною на свiтовому ринку продукцiею.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

2. Механизм тдтримки тновацтних (промислових) кластер1в. Кластерний тдхщ до формування промислово! пол^ики, який е не тшьки засобом досягнення таких цiлей, як структурш змiни, модернiзацiя економiки, тдвищення И конкурентоспроможностi, посилення шновацшно1 спрямованосп, але й могутнiм iнструментом регюнального розвитку. В Укра1ш потенцiалом кластеризации тобто стiйкого функцiонування в системi галузей, що використовують трансформацiю ринкового мехашзму для скорiшого та ефектившшого розподiлу нових знань, вiдкриттiв i винаходiв, володiють машинобудування (перш за все оборонне), металурпя, легка промисловють.

Першим регiоном, де устшно розвиваеться кластерна модель економiчного розвитку втизняного виробництва, стала Хмельниччина. Основними досягненнями будiвельного кластера «Подiлля. Перший» як сучасного шструменту розвитку цього регюну е [9, с. 32]: зростання обсягiв будiвництва i виробництва будiвельних матерiалiв;

налагодження виробництва нових будiвельних матерiалiв через спiвпрацю з науковими оргашзащями, упровадження нових технологш i устаткування;

досягнення конкурентоспроможностi якосп продукци, що виготовляеться; переорiентацiя житлового бущвництва регiону на нову архтектуру, форми, дизайн i сучаснi будiвельнi матерiали;

вирiшення проблем безробiття тощо.

У 2010 р. Донецькою Торгово-промисловою палатою спiльно з нiмецьким Товариством Мiжнародноl спiвпрацi (ОК) створено ювелiрний кластер «Краматорськ ювелiрний» [10, с. 9]. Цей проект поеднав бшьше 20 сучасних пiдприемств з розвиненою виробничою i науково-технiчною базою. У результат в Краматорську випускаеться майже 10% виробiв iз золота, яю виготовляються в Укра1ш, створено близько 2000 робочих мюць iз високим творчим потенщалом. Таким чином, шновацшно-швестицшний потенцiал Краматорська е сучасним шструментом розвитку наукоемних галузей промисловостi схщного регiону.

Як показало дослiдження, основними причинами повшьного розвитку органiзацiйних утворень кластерного типу стали вщсутшсть ресурсно1 пiдтримки цього процесу на вшх рiвнях управлiння i слабкий розвиток державно-приватного партнерства, що е наступним сучасним мехашзмом промислово1 полiтики.

3. Механизм розширення державно-приватного партнерства (ДПП) - необхвдний для розвитку сектору НДДКР i технолопчно1 модернiзацil галузей економши Укра1ни. Значущiсть двох економiчних сил - держави i приватного бiзнесу - у ринкових умовах зумовлюе необхiднiсть !х тiснiшоl сшвпращ, яка здiйснюеться на основi договору в порядку, встановленому Законом Украши «Про державно-приватне партнерство» та шшими тдзаконними актами.

Прикладом такого партнерства е створення агломерацп «Пiвнiчний Донбас» як територiального об'еднання органiв мюцевого самоврядування пiвнiчного регiону Донецько1 обласп та його пiдприемств i оргашзацш, що сформоване на принципах мiжнародноl спiвпрацi. Iнновацiйним центром агломерацil розроблено низку важливих документiв, що визначають основнi напрями И розвитку, серед яких основними е: модель стратеги розвитку агломерацп;

Концепщя програми розвитку агломерацп «Ившчний Донбас» до 2020 року. Рада Свропи включила створення агломерацп «Ившчний Донбас» як зразковий тлотний проект до Програми «Посилення мюцево1 демократil та сприяння реформам мюцевого самоврядування в Украш», що вщзначиться на рейтинговому рiвнi для залучення iноземних iнвесторiв у крашу [10, с. 9].

4. Мехатзм технологгчного трансферу - передача результат сфери до^джень i розробок в укра'нську або глобальну економшу. Механiзм спрямований на забезпечення ефективного використання науково-технiчного та iнтелектуального потенщалу Укра'ни, технологiчностi виробництва продукци, охорони майнових прав на вiтчизнянi технологи на територи держав, де плануеться або здiйснюeться ix використання, розширення мiжнародного науково-технiчного спiвробiтництва у цш сферi. Результати

фундаментальних i прикладних дослiджень передаються за допомогою трансферу технологш. Зовнiшнiми джерелами знань у даному випадку можуть виступати обмш науково-теxнiчною iнформацiею шляхом участi у форумах, симпозiумаx, семiнараx, конференцiяx, ярмарках тощо.

Держава матиме мiцний науково-техшчний та iнтелектуальний потенцiал за рядом нов^шх високих теxнологiй, коли своечасно буде створювати необxiднi умови для реашзаци винахщницько' iнiцiативи i вдосконалювати стимули, спрямованi на активiзацiю шновацшно' та швестицшно' дiяльностi в ушх галузях економiки. Так, вiдповiдно до Програми розвитку швестицшно' та шноващйно' дiяльностi в Укршш вiд 2 лютого 2011 р. №389 надаеться державна шдтримка реалiзацii iнвестицiйниx та шновацшних проектiв з метою забезпечення розвитку високотехнолопчного виробництва; удосконалення мехашзму комерцiалiзацii результатiв на-укових дослщжень та розробок i впровадження ix у виробництво [11]. Першочерговими заходами щодо виконання ще' постанови е освоення трансферу високих промислових технологш, що визначено розпорядженням Кабiнету Мшс^в вiд 7 листопада 2012 р. №1990 «Про затвердження плану першочергових заxодiв з виконання Державно' програми розвитку внутршнього виробництва», а саме [12, 13]:

1) забезпечення розвитку нащонально' мережi трансферу теxнологiй - створення едино].' електронно' бази втизняних теxнологiчниx розробок та единого веб-порталу трансферу технологш як штегровано' системи обмiну даними щодо попиту та пропонування теxнологiчниx розробок;

2) приеднання нащонально' мережi трансферу теxнологiй до Свропейсько' мереж пiдприемств (EEN) - створення умов для просування втизняних теxнологiчниx розробок на мiжнародний ринок.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Виконання цих заxодiв впливатиме на диверсифшащю ринкiв збуту промислово' продукци, оптимiзацiю балансу мiж внутрiшнiм та зовшшшм ринками, зменшення залежностi вщ зовнiшнього ринку збуту та сприяння процесам iмпортозамiщення.

Прикладом розвитку нащонально' мереж трансферу теxнологiй е запропоноваш ТОВ "Машпдропривщ» у 2011-2016 рр. розробка та випуск нового високотехнолопчного наукоемного обладнання для потреб вугшьно' промисловостi, зокрема стойки гiдравлiчноi зовшшнього живлення сери ГВПМ подвiйного розсування, виробництво яко' плануеться у 386 тис. од. складного техшчного обладнання.

Вщбуваеться освоення трансферу високих промислових технологш ПрАТ мХаркiвський завод транспортного устаткування" (2011-2016 рр.) у виглядi розробки та випуску нового високотехнолопчного наукоемного обладнання для нафтогазово' галуз^ Очiкуеться, що цi розробки сприятимуть збiльшенню обсягiв виробництва конкурентоспроможного обладнання, техшчному переоснащенню пiдприемства, впровадженню програми випуску нового високотехнолопчного наукоемного обладнання для нафтогазово' галузi та збшьшенню обсягiв його реалiзацii до 118,2 млн грн у 2011 р. та до 211,1 млн грн у 2016 р.

При розробщ промислово' пол^ики слщ звернути увагу на створення умов для формування меxанiзмiв економiчного саморозвитку, шдвищення значущостi управлiння знаннями i концепцш шновацшно' дiяльностi. Такий пiдxiд дозволяе використовувати трансфер знань i технологш для формування iнтелектуального потенщалу i структури промисловостi, якi будуть адекватш теxнологiчнiй, галузевiй та шституцшнш структурам розвинених кра'н, - важливо' умови конкурентоспроможностi продукцп на втизняному i свiтовому ринках.

Пошуки економiчниx, органiзацiйниx, правових, фiнансовиx та шших необxiдниx умов для одержання конкретно' економiчноi вiддачi вiд науково' i винахщницько' дiяльностi здiйснюються в державi з урахуванням досвiду розвинених кра'н. Але стан шноващйно' дiяльностi у промисловост Укра'ни викликае занепокоення, оскшьки очевидне зниження активiзацii iнновацiйниx процешв.

У цих умовах е необхщним посилення коригуючо' ролi держави щодо активiзацii i полiпшення якiсниx показниюв наукового та iнновацiйного забезпечення промисловост й конкурентно' стратеги в цшому. Провiдною ознакою спроможностi науково' сфери реагувати на

потреби виробництва та сyчaсного ринку кристься y ïï оpгaнiзaцiйнiй стpyктypi. ^став час змiнити, як зayвaжив академш HAH Украши В.М. Геeць y доповщ на зaсiдaннi Пpезидiï HAH Украши 24 грудня 200S р., оpгaнiзaцiйнy структуру iнновaцiйного пpоцесy в нaпpямi посилення комеpцiйно-pинкового взaeмозв'язкy науково1', iнновaцiйноï i виробничо1' складово1'. Мiж ними не iснye ефективного мотивацшного регулятора, який би формував комерцшно-ринкову поведiнкy сyб'eктiв iнновaцiйного процесу на всьому шляxy вiд виникнення ще1' до ïï пpaктичноï pеaлiзaцiï, або навпаки - вщ виникнення сyспiльноï потреби в новому пpодyктi до i^ï про ïï задоволення. Тобто немae прямого i зворотного зв'язку мiж сyб'eктaми iнновaцiйного ринку.

Провщний вчений з проблем iнновaтики доктор економiчниx наук В.1. Ляшенко зayвaжye, що pозipвaний оpгaнiзaцiйний, iнститyцiйний, фшансовий ланцюг «фундаментальш дослщження-розробки-впровадження у виробництво», без чого неможливо впровадження iнновaцiй [14 ,c. 26S].

Зважаючи на досвiд пpовiдниx yчениx, зазначимо, що для шдтримки сyб'eктiв шновацшного процесу на шляxy створення шновацшного продукту необxiдним e використання наукового потенщалу за умов збaлaнсовaноï взaeмодiï всix склaдовиx HДДКР: фyндaментaльноï науки, пpиклaдниx дослiджень та розробок. Досвщ pозвинениx кpaïн визнaчae оптимальним таке сшввщношення мiж обсягами фiнaнсyвaння склaдовиx наукового потенцiaлy: 15% - на фундаментальну науку, 25% - на прикладну i 60% - на розробки. Ha жаль, затяжна економiчнa криза та зменшення попиту на нayково-теxнiчнy продукщю в Укpaïнi призвели до порушення пpопоpцiï у фiнaнсyвaннi HДДКР, а саме: 16% спрямовано на фундаментальш дослiдження, 15% - на пpиклaднi та 69% - на розробки, що yнеможливлюe використання доробку фyндaментaльноï науки для створення базовж iнновaцiй [15, с. 149].

Проведене дослщження довело, що значне вщставання iснyючого piвня фiнaнсового забезпечення нayковоï та нayково-теxнiчноï дiяльностi в Украш поpiвняно iз розвиненими крашами свiтy вимaгae проведення вивaжениx змш у пiдxодax до витрат на ЦДДКР, що сприятиме поступовому шновацшному шляxy розвитку економiки. Створення умов для тдвищення ефективностi використання державнж коштiв, залучення у сферу нayковоï та нayково-теxнiчноï дiяльностi коштiв приватного бiзнесy e важливим мотиватором для виршення цього питання. Такими умовами e:

забезпечити поступову змшу в стpyктypi фiнaнсyвaння за бюджетнi кошти HДДКР з метою пiдвищення частки пpиклaдниx дослiджень;

надавати на конкурснш основi державну пiдтpимкy пpиклaдниx науковж дослiджень i нayково-теxнiчниx розробок у виглядi гpaнтiв, спpямовaниx на створення пеpспективниx новiтнix теxнологiй i високотеxнологiчноï пpодyкцiï;

запропонувати дифеpенцiaцiю видiв тдтримки за стaдiями iнновaцiйного циклу з роздшенням мiнi-гpaнтiв для почaтковоï (пошyковоï) стaдiï pобiт вiд знaчнiшоï допомоги на подальше етaпax;

удосконалити податкове законодавство в частиш оподаткування операцш щодо проведення нayковиx дослiджень i нayково-теxнiчниx розробок, що виконуються за paxyнок коштiв державного бюджету;

стимулювати створення партнерств мiж виробничими, дослщними й освiтнiми оpгaнiзaцiями з метою сшвпращ виконaвцiв пpоектiв, якi мають piзний досвiд для виконання ВДДКР, що e

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

перспективним.

В Укpaïнi aктивiзaцiя iнновaцiйноï дiяльностi вiдбyвaeться на основi взaeмноï економiчноï зaцiкaвленостi сyб'eктiв штеграцшнж пpоцесiв. Iнтегpaцiя в свiтовий економiчний пpостip пеpедбaчae як обов'язкову умову шновацшшсть держави та ïï регюшв, а саме: aдaптивнiсть до умов ринку, що змшюються на iнновaцiйниx зaсaдax; оновлення теxнологiй виробництва i продукци, що випyскaeться; теxнологiчнy штегращю з iншими pегiонaми.

ОргашзацШним мехатзмом здшснення iнтегpaцiйниx пpоцесiв, як одним iз сyчaсниx нaпpямкiв удосконалення управлшня iнновaцiйним розвитком сyб'eктiв господарювання у промисловост Укpaïни та ïï pегiонax, e сyчaснi iнновaцiйнi утворення (нayковi i теxнологiчнi парки, теxнополiси, шновацшш та нayково-теxнологiчнi центри, бiзнес-iнкyбaтоpи, кластери тощо). Джерела нaцiонaльноï конкypентоспpоможностi змщуються yбiк тaкиx чинникiв, як висока продуктившсть пpaцi, володiння новiтнiми теxнологiями, а також економiчне середовище та ефективш засоби регулювання економiки, що сприяють теxнологiчномy лiдеpствy i виробленню yспiшноï глобaльноï конкypентноï стpaтегiï.

На рiвнi держави визнано, що досягнення й утримання економiчних конкурентоспроможних позицш на свiтовому ринку неможливо без шдтримки i розвитку И шновацшно1 складово1. Одним з прiоритетних завдань у рамках оголошеного урядом шновацшного курсу розвитку кра1ни е виршення проблеми оргашзацп iнновацiйного процесу як на окремих територiях, так i в Укра1ш в цiлому. Проте виршення цього питання безпосередньо пов'язане з вивченням складових компонентiв та !х об'еднань у рамках шновацшного процесу. Конф^уращя зв'язкiв мiж рiзними типами органiзацiй, розробка та застосування низки нових iнституцiональних, органiзацiйних, сощальних, культурних форм суспiльного розвитку, у яких передаються i тиражуються знання, технологи, ще1 i нововведення, е ключовими факторами усшшного перебiгу такого процесу.

Особливого значення набувае впровадження тако1 поширено1 у свiтовiй практищ оргашзацшно1 моделi, як територiально-галузевi виробничi системи малих i середнiх шдприемств, або кластери. Аналiз робiт iз теори i практики використання кластерного тдходу показуе, що найдинамiчнiше розвиваються тi регiони, де сформувалися саме шновацшш кластери як об'еднання рiзних органiзацiй (промислових компанiй, дослiдницьких центрiв, наукових установ, органiв державного управлшня, профспiлок, громадських органiзацiй та ш.), що використовують трансформацiю ринкового мехашзму для швидшого й ефективнiшого розподшу нових знань, вiдкриттiв i винаходiв. У кластерi шноваци - продукт дiяльностi декшькох фiрм або дослщних iнститутiв - поширюються по мереж взаемозв'язюв у спiльному регiональному економiчному просторi. Кластернi об'еднання е одшею з найефективнiших форм оргашзацп шновацшних процесiв, за яко! на ринку конкурують уже не окремi шдприемства, а цiлi комплекси, якi скорочують свог трансакцтт витрати завдяки сумжнт технолог1чнт кооперацИ' компант. Кластерна система володiе перевагами, особливо в галузях, пов'язаних iз формуванням нових знань, НДДКР та ноу-хау. Об'еднання ресуршв та iнновацiйних потенцiалiв, довгострокова взаемодiя i спiвробiтництво фiрм, розвиток !х взаемно1 довiри набагато швидше зумовлюють сумюну генерацiю нововведень, причому вартють останнiх обходиться дешевше, а швидюсть !х генераци тдвищуегься.

Таким чином, в умовах ринково1 економiки основною вщмшшстю, але разом з тим i перевагою кластерного тдходу над iншими формами штеграци можна вважати ефективне поеднання у межах кластера ствробггництва й конкуренци, що дае змогу виводити всiх учасниюв об'еднання на яюсно новий рiвень розвитку.

Досвщ найбiльш розвинених кра1н показуе, що конкурента переваги досягаються та утримуються шляхом боротьби за шновацшнють у виробнищга, засновану на актуальнш для нашого часу економiцi знань. 1нновацшшсть виробництва трансформуеться у полтоику формування конкурентоспроможних промислових кластер!в, що увшшла до нацiональних програм економiчного розвитку багатьох кра1н. Кластерна полтоика, що заснована на iнновацiях, спираеться на ефективну взаемодiю промислових шдприемств, оргашзацш науки i освiти з безпосередньою участю системи державно1 шдтримки, що приводить до конкурентоспроможносп шдприемств на глобальному ринку.

Тобто змютом промислово1 полiтики повиннi стати оргашзащя i пiдтримка промислових кластерiв - точок зростання майбутньо1 конкурентоспроможностi економши територil. Ефективнiсть функцiонування таких кластерiв багато в чому визначаеться його оргашзацшним оформленням.

Наприклад, запропоновано два варiанти таких утворень:

1) у регiонi необидно створити галузеву асоцiацiю, що координуватиме дiяльнiсть компанiй i органiв влади щодо становлення i розвитку кластера;

2) центром може стати стратепчний комтет, який об'еднае представникiв промисловосп, науки, влади i контролюватиме спещально створену для ведення програми розвитку кластера координуючу структуру або фiрму.

Основа кластеризацИ' промисловост1 регюну - модермзащйний процес, що базуеться на гнновацгях. Структурно вш охоплюе техшчш, технолопчш, органiзацiйно-управлiнськi та iнституцiйнi нововведення, а також використовуе висою технологи в рiзних видах дiяльностi, що сприяе становленню iнновацiйного процесу не в окремш фiрмi, а у промисловому секторi регiону в цшому.

У ринковiй економiцi кластернi утворення мають тiсний зв'язок iз регюнальною промисловою полiтикою, яку спрямовано на промислову реструктуризацiю регiональноl економiки. По сут^ промислова полiтика е стратепчним орiентиром для полiпшення конкурентних переваг регюну, а кластери е реальним мехашзмом И досягнення на певнш територil. Зауважимо, що рег1ональна промислова пол1тика мае бути спрямована на «вирощування» рег1ональних

конкурентних переваг, а кластерна полтика е визначеним механизмом щодо реалгзацИ' стратег1чних цыей рег1ону, у тому числ1 його тновацтного розвитку.

Кластерний шдхщ вщобразиться i на принципах державно' промислово' пол^ики, тому що це вимагае певно' перебудови апарату державного управлшня, змши менталiтету мiсцевих властей, вимагае шшого зрiзу iнформацiï про стан справ в економщ - не по галузях, а на рiвнi окремих ринюв i компанш. Саме тому такий пiдхiд ще не розглядаеться на державному рiвнi нi в Украïнi, нi в Роси.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Останнiми роками зовнiшнi умови викликали змiни в технологiчнiй та шновацшнш полiтицi. Держава вiдiграе роль каталiзатора iнновацiйного процесу, iнiцiюючи i тдтримуючи наукову, дослiдницьку та шновацшну дiяльнiсть. Полiтика прямого стимулювання шновацш поступаеться мiсцем непрямим методам регулювання, фокусуючись на створеннi пiдтримуючих шституцшних структур, мережевих i кластерних утворень. Досвщ провiдних краïн, що розвиваються, показуе, що кластер служить не тшьки ефективним механiзмом регiонального розвитку, але i своерщним майданчиком для конструктивного дiалогу мiж представниками бiзнесу, науки i органiв державноï влади, що дозволяе пiдвищити залученiсть приватного сектору, держави, дослщницьких i осв^шх установ в iнновацiйний процес.

Висновки

1. Для формування ефективноï системи виробництва i застосування знань важливим е наявшсть якiсноï iнфраструктурноï тдтримки злагоджено1' збалансовано1' iнновацiйноï полiтики щодо 1'х створення, просування й розповсюдження. Розвиток iнновацiйноï iнфраструктури забезпечуе перетворення знань на ринковий продукт, що сприяе реалiзацiï прiоритетних напрямiв шновацшно1' дiяльностi в Украïнi. За цих умов необхщно використовувати сучаснi мехашзми управлiння iнновацiйним розвитком промисловостi, а саме: реалiзацiï прiоритетних промислових проекпв рiзного масштабу; пiдтримки iнновацiйних (промислових) кластерiв; розширення державно-приватного партнерства; технолопчного трансферу.

2.1стотним чинником конкурентоспроможносп та економiчного зростання стае активiзацiя iнновацiйноï дiяльностi суб'ектiв господарювання у промисловосп, яка спрямована убiк винахщництва, створення принципово нових видiв продукци, технологш i послуг. Саме таю радикальш шноваци мають високий потенщал ринкового проникнення, забезпечують додатковий прибуток i сприяють становленню ново1' технолопчно1' парадигми суспiльного розвитку.

3. Визначено, що для удосконалення органiзацiйноï структури iнновацiйного процесу в напрямi посилення комерцiйно-ринкового взаемозв'язку науково1', iнновацiйноï i виробничо1' складово1', спроможно1' реагувати на потреби виробництва та сучасного ринку, потрiбнi ефективш мотивацiйнi регулятори. В умовах сьогодення пропонуеться: забезпечити у структурi фiнансування за бюджетнi кошти НДДКР пiдвищення частки прикладних дослщжень; зробити диференцiацiю видiв пiдтримки за стадшми iнновацiйного циклу з роздшенням мiнi-грантiв для початково1' (пошуково1') стадп робiт вiд значнiшоï допомоги на подальших етапах.

4. З урахуванням як свiтового досвiду, так i шституцшних особливостей нацюнально1' iнновацiйноï системи необхвдний рацiональний пiдхiд до створення умов для появи низки рiзноманiтних структур, що штегруються i покликаш забезпечити досягнення високого рiвня шдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiï фахiвцiв iз перспективних напрямiв науки i техшки, полiпшення якостi освiти й ефективносп наукових дослiджень.

5. З метою активiзацiï процесiв становлення втизняно1' системи промислових кластерiв необхiдно розпочати розробку i реалiзацiю пiлотних проекпв з розвитку економiчноï бази територш шляхом цiлеспрямованого формування кластерiв у визначених регюнах з фiнансовою тдтримкою цих проектiв i подальшим широким розповсюдженням набутого досвiду. Здiйснити пшотш проекти для рiзних типiв територш, де за юнуючих умов доцшьно створювати «точки зростання» нацiонального науково-техшчного потенцiалу та iнновацiйного розвитку виробництва.

6. Для створення умов щодо ефективного державного регулювання штеграцшних процешв необхщним i своечасним е розробити систему заходiв зi стимулювання розвитку кластерiв на рiвнi регiонiв i включити у сферу компетенцiï мюцево1' (регiональноï) влади положення щодо вщповщальносп за органiзацiю створення та розвитку кластерiв у найбiльш перспективних галузях. Держава мае сприяти лiквiдацiï перешкод на шляху до створення вггчизняних кластерiв на рiвнi потенцiйних учасниюв об'еднання шляхом упровадження державних заходiв прямо1' та непрямо1' пiд-тримки процесiв кластеризацiï, що сприятиме самооргашзацп п1дприемств у напрямi iнтеграцiï зусиль для прискорення темпiв розвитку та формування рiзноманiтних ланцюгiв технологiчноï кооперацп у найбiльш перспективних сферах.

7. З метою удосконалення мехашзму трансферу або комерцiалiзацi! результатiв наукових дослщжень та розробок i впровадження !х у виробництво необхiдно:

забезпечити реалiзацiю положень законiв Укра!ни "Про спещальний режим шновацшно! дiяльностi технологiчних парюв", „Про державне регулювання дiяльностi у сферi трансферу технологш" та „Про шновацшну дiяльнiсть»;

сприяти створенню мережi регiональних центрiв трансферу технологiй та базових центрiв передачi технологiй для малих пiдприемств за участю великих промислових корпоративних структур;

провести мошторинг розвитку шновацшно! дiяльностi та трансферу технологш у регiонах Укра!ни за останш п'ять рокiв;

запровадити економiчний мехашзм стимулювання суб'ектiв господарювання щодо здшснення ними дiяльностi у сферi трансферу технологш;

сприяти створенню бiржi високотехнолопчно! продукци.

Лiтература

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

1. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра!ш, 2007: стат. зб./ Держкомстат Укра!ни. - К.,

2008.-С. 361.

2. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра!ш, 2008: стат. зб./ Держкомстат Украши. - К.,

2009.-С. 286.

3. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра!ш, 2009: стат. зб./ Держкомстат Украши. - К.,

2010.-С. 257.

4. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра!ш, 2010: стат. зб./ Держкомстат Украши. - К.,

2011.-С. 282.

5. Тодосийчук А. Условия перехода к инновационной экономике / А. Тодосийчук // Экономист. - 2010. - № 2. - С. 25-38.

6. Господарський кодекс Украши вщ 16 ачня 2003 р. № 436 // Офщшний вюник Украши. -2003.-№ 11.-Ст. 462.

7. Татаркин А. Промышленная политика как основа системной модернизации экономики России / А. Татаркин [Электронный ресурс] // Проблемы теории и практики управления. - 2008. -№1. - Режим доступа: http://WWW.UPTP.RU/-CONTENT/DISP_ ART.PHP?NUM=615.

8. Перспективы развития, инвестиции, инновации / Межрегиональное и трансграничное сотрудничество: Инвест-Ukraine. - 2011. - № 5 (48). - С. 1.

9. Гринювська О.В. Кластери як модель шновацшного розвитку тдприемств / О.В. Гринювська, Л.А. Кургузенкова // Науково-техшчна шформащя. - 2011. - № 3.-С. 30-33.

10. Костюков Г. На пути инновационного развития / Г. Костюков // Межрегиональное и трансграничное сотрудничество: Инвест-Ukraine. - 2011. - № 5 (48). - С. 8-9.

11. Програма розвитку швестицшно! та шновацшно! дiяльностi в Украш [Електронний ресурс]: Постанова Кабшету Мшс^в Украши вщ 2 лютого 2011 р. № 389. - Режим доступу: http:// zakon 1 .rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=389-2011 -%EF&p =13 10046837857647

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

12. Про затвердження плану першочергових заходiв з виконання Державно! програми розвитку внутршнього виробництва [Електронний ресурс]: Розпорядження Кабшету Мшс^в Украши вщ 7 листопада 2012 р. № 970-р. - Режим доступу: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/970-2012-%D1%80/print13307017003 04183

13. Державна програма розвитку внутршнього виробництва [Електронний ресурс]: Постанова Кабшету Мшс^в Украши вщ 12 вересня 2011 р. № 1130. - Режим доступу: http: //zakon2. rada.gov .ua/laws/show/1130-2011-%D0%BF

14. Ляшенко В.И. Финансово-регуляторные режимы стимулирования экономического развития: введение в экономическую режимологию: моногр. / В.И. Ляшенко; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2012. - 370 с.

15. Попович О С. Науково-технолопчна та шновацшна пол^ика: основш мехашзми формування та реалiзацi! / О.С. Попович / тд ред. д-ра екон. наук, проф. Б.А. Малицького. - К.: Фешкс,

2005.-С. 145-151.

Надшшла до редакцП 09.08.2012 р.