CC BY
24
М.В. ДубШна, М.О. Солдак
СУЧАСНИЙ РОЗВИТОК ВИРОБНИЧО1 СФЕРИ В РЕГ1ОНАХ УКРА1НИ
Комплексний розвиток регюну полягае у досягненш оптимально! структури господарства вщповщно до природних i економiчних умов, яю е у регiонi, у створенш економiчно ефективних масштабiв виробництва. Проблемам соцiально-економiчного розвитку регiону присвячет працi науковцiв О.1. Амошi, М.1. Долишнього, Л.М. Кузьменко, Я.О. Побурко, Л.Г. Червово!, М.Г. Чумаченка та шших. Водночас виробнича сфера регюну як важливший напрям розвитку не дослщжувалась i не видiлялася в окреме питання, яке мае сво! проблеми та потребуе розв'язання.
Сучасна свггова економжа характеризуеться переходом до постшдус^ально! стадп. Ця глобальна тенденцiя зумовлена становленням нового технолопчного способу виробництва i супроводжуеться глибокими зрушеннями щодо рiвня i структури суспiльного виробництва. Постшдус^альнш стадп притаманно зниження у ВВП частки матерiального виробництва та збшьшення складово! нематерiальних послуг: освгти, науки, культури, охорони здоров'я та спорту.
Укра!на, як зазначае академк НАН Укра!ни А.А. Чухно, "вщстала вiд розвинутих кра!н на цшу економiчну епоху. Вона не лише залишилася на iндустрiальнiй стадп, а й порiвняно з 1990 р. багато втратила у розвитку шдустрп i сiльського господарства. Тому, щоб бути рiвноправнiшим членом
европейського i свггового
спiвробiтництва, 1й треба не лише запровадити ринкову систему
господарювання, а й значною мiрою подолати вщставання" [1, 129]. З цього приводу дослщження динамiчних процесiв у виробничш сферi е актуальним на державному i регiональному рiвнях.
Проведення аналiзу i критично! оцiнки сучасного стану виробничо!' сфери регiонiв мае на мет встановити його можливостi щодо забезпечення в Укра'ш сталого економiчного зростання у майбутньому та вщповщтсть свiтовим тенденцiям економiчного розвитку.
Основною ланкою виробничо! сфери е пщприемство. За офiцiйними даними у 2000 - 2003 р. в Укра'ш мала мюце позитивна тенденцiя збшьшення кшькосп об'ектiв Единого державного реестру тдприемств i органiзацiй Укра'ни (СДРПОУ). Дана ситуацiя е закономiрною як для регюнального, так i для галузевого розрiзу. Кiлькiсть об'ектiв еДРПОУ за станом на 01.01.2001 р. складала 834886, на 01.01.2002 р. -889330, 01.01.2003 р. - 935578 i на 01.01.2004 р. - 981054 вщповщно [2, 80]. Статистичш дат свщчать також i про збiльшення числа промислових тдприемств за перюд 2000-2003 рр. Так, у 2001 р. загальне число промислових тдприемств на територи Украши складало 47348; у 2002 р. - 50302; у 2003 р. - 52336. З одного
© Дубшша Марина Валентишвна - кандидат економ1чних наук, старший науковий сшвробггаик. Солдак Мирослава Олекспвна - кандидат економ1чних наук, науковий ствробиник. 1нститут економ1ки промисловосп НАН Укра!ни, Донецьк.
ISSN 1562-109X
боку, збшьшення кшькосп пiдприeмств, i промислових зокрема, е iндикатором сприятливих макроекономiчних тенден цiй, що намiтилися, свщченням ефектив-ностi проведених економiчних перетво-рень. З iншого боку, у цей же перюд як у цшому в Украшу так i в Донецькiй областi мало мюце збiльшення числа збиткових пiдприемств. У 2000 р. частка збиткових тдприемств i органiзацiй по краЫ складала 37,7% вщ числа зареестрованих тдприемств. У промисловосп, будiвництвi, транспортi i зв'язку 1х кiлькiсть була трохи вище цього рiвня i складала вщповщно 42,2%; 40,0; 47,4%. Незважаючи на те, що в 2001 р. частка збиткових тдприемств зросла i склала вже 38,2%, в аналiзованих галузях даний показник мав тенденцш до зниження i дорiвнював вiдповiдно 41,1%; 36,5; 45,0%. У 2002 р. ситуащя трохи змшилася: частка збиткових пiдприемств як у цшому по кра'1'т, так i в промисловостi, транспортi i зв'язку збшьшилася. В Укра'т даний показник склав у середньому 38,8%. Частка збиткових промислових тдприемств у Донецькш обласп була максимально високою в 2000 р. i складала 42,02%. У 2001 р. для цього показника характерним е деяке зниження до 39,4%; а в 2002 р. -збшьшення до 42,7%; у 2003 р. намггилася сприятлива тенденщя -зниження показника до рiвня 41,0%.
Результати реформування вщносин власносп в економщ регютв Украши свiдчать про трансформаций що вщбулися, у сферi управлiння промисловим виробництвом,
перетвореннi значно'1' кiлькостi пiдприемств на колективнi i приватнi, що з'явилося основою для розвитку нових форм господарювання i управлiння значною кiлькiстю пiдприемств галузей промислового виробництва. Дат Держкомстату свщчать про те, що в цшому по галузях економши за перюд з
1992 по 2003 р. форму власносп змшили 90449 об'екпв [2, 334, 339]. Найбiльша кшькють таких об'ектiв була в Донецькш (10,9%), Львiвськiй (9,6%),
Днiпропетровськiй (6,8%) i Харкiвськiй (5,6%) областях. У розглянутому перiодi з загально'1' кшькосп об'ектiв, що змiнили форму власносп в Украшу 26,6% склала державна власнють, а 73,4% -комунальна.
У даний час домшуючою е колективна форма власносп з перевагою акцюнерних товариств. На жаль, впчизняна статистика не видшяе серед пiдприемств колективно'1' форми власностi акцiонернi товариства, у яких держава мае сво1 акци. За даними вiддiлення ФДМУ в Донецькш обласп, станом на 01.01.2004 р. у Донецькш обласп функцюнувало 33 ВАТ з державним пакетом акцш, що по галузях розподшяються таким чином: сшьське господарство - 21 ВАТ, промисловють -9, будiвництво - 2, оптова i роздрiбна торгiвля - 1 ВАТ. Щодо iнших регiонiв Укра'1'ни, то подiбна iнформацiя недоступна.
Пiдприемства вах форм власностi i рiзноi галузево'1' приналежностi е основою для створення валового внутрiшнього продукту i валово'1 додано'1 вартостi (ВДВ). Природно-клiматичнi i соцiально-економiчнi умови Донецько'1 обласп визначають 11 спецiалiзацiю в загальнодержавному подш працi. Про це свщчить аналiз ВДВ, видiв економiчноi дiяльностi (табл. 2). Питома вага ВДВ Донецько! областi у ВДВ у цшому по Укра!ш показуе, що найбшьший внесок у створену вартють держави вносить виробнича сфера (9,0% у 2002 р.), у тому чист обробна промисловють - 4,1% у 2001 i 2002 рр. Помпт частки виро6ничо1 сфери Донецько! областi у ВДВ держави належать видобувнш промисловостi (1,6% у 2002 р.) i транспорту (1,2% у 2002 р.). Що
стосуеться внеску кожно! галузi обробна промисловють (32,9% у 2002 р.) виробничо! сфери у ВДВ До^^ко! за нею - видобувна промисловють обласп, то тут спостер^аеться аналогiчна (12,6%) i транспорт (9,7%). картина: на першому мiсцi стопъ
Таблиця 1. Основш показники соцгально-економгчного розвитку регютв у 2003 р. [2, 80, 233; 3, 188, 192, 193, 194,198]
Кшьюсть Кшьюсть Кшьюсть виконани х Фшансування шнова-цшио! д1яльносл за рахунок кошт1в** (% до загального тдсумку) Вартасть Введення житла до експлуатацп (м2 заг.
Регюни Кшьюсть об'екттв тдприемств, що впровад-жували шновацп** оргашзацш, що виконували науков1 [ на-уково-техшчт роботи** введених у дш основних засоб1в промисловосп***
СДРИОУ* розробок ** влас-них держ-бюджету креди-т1в площ1 на 1000 чол. населения)
Украша 100,0 100,0 100,0 100,0 71,1 1,5 12,6 100,0 135
Автономна
Республша Крим 4,3 15,5 3,0 2,5 53,1 2,1 98
Вшницька 2,5 17,3 2,1 1,0 57,8 0,3 4,2 1,5 174
Волинська 1,5 29,8 1,2 1,6 100,0 - - 1,3 112
Дншропетр овська 8,2 7,4 7,0 5,6 66,5 1,1 13,9 11,5 106
Донецька 7,8 18,0 6,2 5,7 79,7 0,3 13,6 18,2 70
Житомир-ська 1,9 18,8 0,7 0,2 76,9 15,0 2,0 95
Закарпат-ська 1,7 10,7 1,1 0,4 9,1 80,8 1,0 132
Запор1зька 4,0 8,4 2,7 2,0 73,1 24,2 0,3 7,4 66
1вано-
Франювська 2,2 12,0 1,2 9,6 21,0 - 3,9 1,7 181
Киiвська 3,4 15,9 2,5 1,2 63,3 - 27,9 4,9 241
Юровоградс ька 2,1 9,1 0,7 5,7 100,0 1,3 85
Луганська 3,7 10,8 3,0 2,3 77,3 - - 8,1 86
Льв1вська 5,3 8,5 6,2 3,4 95,9 0,5 0,1 3,9 154
Микола-
^^ська 3,2 19,4 2,7 1,1 64,4 - 0,1 2,8 91
Одеська 6,0 9,3 5,0 2,8 72,0 - 4,1 2,9 155
Полтавська 3,2 21,2 1,8 1,1 42,5 0,1 55,2 6,3 106
Р1вненська 1,6 11,7 1,1 0,6 94,6 - 0,9 1,4 136
Сумська 2,1 18,3 1,7 1,1 94,5 0,5 - 3,1 120
Тернопшьсь ка 1,9 14,1 1,2 2,6 99,7 0,6 139
Харювська 6,4 19,7 16,4 14,7 97,3 - 1,1 6,0 122
Херсонська 2,6 16,8 1,5 0,6 90,3 - 8,0 0,8 107
Хмельни-
цька 2,2 8,9 0,5 0,2 95,5 1,3 - 1,2 173
Черкаська 2,3 19,9 2,2 0,6 40,6 - 0,2 1,9 106
Чершвецька 1,3 23,7 1,2 0,5 96,2 1,7 2,1 0,4 137
Чершпвськ а 1,7 27,3 1,6 3,1 96,3 0,7 2,0 87
На початок 2004 р.
*
** Даш за 2002 р.
*** За даними Держкомстату Украши.
Таблиця 2. Валова додана варт1сть вид1в економ1чно'г д1яльност1 Донецьког
област1 (у % до валовой доданог вартост1 Украши I Донецьког област1) [2, 47; 4, 27]
2001 2002 2001 2002 2001 2002
у фактичних цтах, млн. грн. у вгдсотках до загального тдсумку
Укра'на 183296 204342 100,0 100,0
Донецька область, усього 22863 25284,7 12,5 12,4 100,0 100,0
У тому числг.
сшьське господарство, мис-ливство,люове господарство 1516,5 1634,5 0,8 0,8 6,6 6,5
рибне господарство 5,6 5,5 0,0 0,0 0,0 0,0
видобувна промисловють 2548,8 3196,5 1,4 1,6 11,1 12,6
обробна промисловють 7493,1 8331,0 4,1 4,1 32,8 32,9
виробництво електроенерги, газу i води 1529,8 1586,6 0,8 0,8 6,7 6,3
будiвництво 608,9 672,4 0,3 0,3 2,7 2,7
оптова i роздрiбна торпвля 2784 2818,3 1,5 1,4 12,2 11,1
готелi iресторани 80,9 90,2 0,0 0,0 0,4 0,4
транспорт 2406,3 2440,8 1,3 1,2 10,5 9,7
пошта i зв'язок 334,8 455,3 0,2 0,2 1,5 1,8
фiнансова дiяльнiсть 419,3 482,9 0,2 0,2 1,8 1,9
операци з нерухомiстю 1103,3 1155,1 0,6 0,6 4,8 4,6
державне управлшня 399,4 477,8 0,2 0,2 1,7 1,9
освiта 804,6 923,1 0,4 0,5 3,5 3,7
охорона здоров'я i сощальна допомога 586,3 670,6 0,3 0,3 2,6 2,7
колективнi, суспiльнi та особист послуги 240,4 344,0 0,1 0,2 1,1 1,4
iншi види економiчноi
дiяльностi 0,9 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0
Необхщною умовою розвитку виробничо'' сфери регюну е науково-технологiчне вдосконалення виробництва на ochobï iнновацiй. Сформованi тенденци в сферi управлiння iнновацiями як засобом розвитку економiчного потенцiалу регiонiв характеризуются такими даними. З усiх тдприемств Украши, що впроваджували шноваци в 2002 р., 29,8% знаходяться на територи Волинсько'' областi, 27,3% - Чершпвсько'', 23,7% - Чершвецько'' обласп (табл. 1).
У таких шдустрГально розвинутих областях, як Харкiвська, Донецька, Дншропетровська i Запорiзька, рiвень шновацшно'' активностi нижче. На територГï цих областей розташованг, вщповщно, 19,7%; 18,0; 8,4; 7,4% тдприемств, якг впроваджували шноваци. З 1477 оргашзацш, що виконували науковг розробки, бгльш 16% знаходяться в Харкгвськгй обласп, 7,0% - у Дншропетровськш, по 6,2% розташованг в Донецькш i Львгвськгй областях (табл. 1).
Що стосуеться кшькосп виконаних розробок нових видГв виробГв, то тут показники трохи вщрГзняються. Так, найбГльшу кГлькГсть розробок у 2002 р. було виконано в Харювськш областГ (14,7%), 1вано-Франювськш (9,6% при 1,2% по кшькосп органГзацГй), ДонецькГй i КГровоградськГй областях (по 5,7% при вщповщно 6,2% i 0,7% по кшькосп оргашзацш) (табл. 1).
Що стосуеться фшансування шновацшно'' дГяльностГ по регiонах, то протягом 20002002 рр. найбшьш фiнансованою була Донецька область (табл. 1), хоча в зазначеному регюш в 2002 р. значення показника знизилося на 8,0% порГвняно з 2001 р. Наступними е Харювська область, де фшансування збшьшилося в 2002 р. порГвняно з 2000 р. на 85,7%; Дншропетровська, для яко'' характерним е збшьшення фшансування у 2002 р. на 40,0% порГвняно з 2000 р.; Микола'вська область, де цей показник постшно зростае i за аналiзований перюд збшьшився у 2,6 раза. Щодо джерел фшансування, слщ зазначити, що в основному це власн кошти тдприемств. НайбГльший обсяг державних коштв на розвиток шновацшно'' сфери надшшов у 2002 р. у Запорiзьку область (табл. 1). В шшГ обласп подГ6нГ фiнансовi ресурси або не надходили взагалГ або 'х питома вага складала не бГльш 1,7% вГд загального обсягу фшансування.
Вщновлення виробничих фондГв - одна з найбшьш актуальних проблем розвитку виробничо'' сфери. Рiвень вiдновлення основних засобiв на 6Гльш високГй технолопчнш основГ не тГльки обумовлюе збереження багатьох наявних конкурентних переваг, але i визначае становлення нових стшких вигод. Слщ зазначити той факт, що значна частина знову введених основних засобiв припадае на галузi промисловосп (табл. 1). Так, у Донецькш обласп у 2001 - 2003 рр. у промисловосп було освоено вщповщно 19,2%, 15,8 i 18,2% вщ загального обсягу введених у дш основних засобiв. Наступними е Дншропетровська область, на частку промисловосп яко'' в 2001 р. припадало 12,5% введених у дш основних засобiв, Луганська, Запорiзька i Полтавська обласп, яю також займають лщируючГ позици щодо освоення основних засобiв.
З Гншого боку, юнуе негативна тенденцiя в промисловостГ - зростання рГвня зносу основних засобiв. СтупГнь зносу основних засобiв у 2001 р. у промисловостГ складав 51,9%, у 2002 р. - 54,5, а в 2003 р. - 56,4%. АвдлГз даного показника базових галузей промисловостГ Донецько'' обласп не виявив ютотних вщхилень вщ тенденцш, характерних для Украши в цшому. Бшьш того, в даному регют вш перевищив показник по кра'т i склав у 2000 р. 47,5%; у 2001 р. - 48,0; у 2002 р. - 49,6; у 2003 р. - 55,3%*. ПодГбш тенденци характерт також i для таких шдустрГальних областей, як ЗапорГзька, Дншропетровська, Харювська i Луганська. Однак, незважаючи на достатньо високий знос основних засобГв промисловостГ зазначених областей, е регюни, де знос досягае 80,8% (Чертпвська), 76,8% (Херсонська) i 68,8% (Вшницька).
На жаль, як свщчать результати дослщжень, в умовах дефГциту швестицшних ресурсГв усе бГльш помГтну роль вщграють капГтальний ремонт i модертзащя основних засобГв.
* За даними Держкомстату Укра'ни.
Важливою галуззю виро6ничо'1 сфери е транспорт. У даний час провщне мюце в транспортнш системi Украши займае автомобшьний (58,8% вантажних i 42,8% пасажирських перевезень) i залiзничний транспорт (26,9 % вантажних i 6,2 % пасажирських перевезень) [2, 242].
В УкраНш з 1990 р. вщбуваеться скорочення обсяпв перевезень вашашв автомобiльним транспортом. Так, у 2003 р. в УкраНш перевезено 973,0 млн. т вашашв, що в 5 разiв менше, нiж у 1990 р. У Донецькш обласп спостер^аеться подiбна тенденцiя: обсяг вантажних перевезень знизився у 2003 р. у 4,2 раза порiвняно з 1990 р. Фшансове становище вантажних АТП обласп дуже складне. С заборгованосп з заробiтноi плати, перед бюджетом i пенсшним фондом. У процес реструктуризацп вантажнi АТП передають до оренди виробничi примiщення (бокси, АЗС, склади агрега^в), що не використовуються, з наступним викупом, проводять вщчуження територш у Земельний фонд мют i районiв, реалiзують рухомий склад, що залишився. У той же час нампилися деяю тенденци до зростання обсягу вантажних автоперевезень за рахунок власниюв приватного автотранспорту.
На частку До^ць^! областi припадае близько 25,0% уах залiзничних перевезень в Украшу що склало в 2003 р. 110,3 млн. т [4, 140; 2, 242]. Разом з тим обсяг перевезення вашашв як по Укршш, так i в Донецькш обласп скоротився бшьш шж у два рази порiвняно з 1990 р. Основною проблемою дороги в забезпеченш вантажних перевезень е дефщит вагошв. У 2002 р. Донецька залiзниця фактично припинила вщновлення вагонного парку - коефiцiент вщновлення склав 0,01. Для виршення цiеi проблеми необхiдним е визначення цшьових джерел фiнансування вiдновлення вагонного парку за рахунок доходiв Укрзалiзницi i створення умов для залучення швестицш промислових пiдприемств.
Перевезення вантажiв морськими судами здшснюе в Донецькiй обласп переважно «Азовське морське пароплавство», що е великим тдприемством морського транспорту Украши. Базовим для судiв Азовського морського пароплавства служить Марiупольський морський порт, який займае вигщне географiчне положення щодо iндустрiальних центрiв Украши.
Обсяг вантажних перевезень морським транспортом в УкраНш у 2003 р. знизився порiвняно з 1990 р. майже у 6 разiв [4, 140; 2, 242]. Що стосуеться До^^ко'! обласп, то за останш роки стан справ на тдприемствах морського транспорту значно ускладнився. Вантажiв
доставлено в 2003 р. 0,1 млн. т, що в 80 разiв менше, шж у 1990 р. Одшею з проблем е збереження виробничих потужностей. Так, основш виробничi фонди Марiупольського порту мають значний моральний i фiзичний знос. Велика частина портальних крашв експлуатуеться понад нормативний термш служби, що становить 20 роюв. Переоснащення порту кранами шоземного виробництва при 1х високш цiнi через складне фшансове становище пщприемства практично неможливо. Старшть i судна портового флоту. Так, криголам «Капитан Белоусов», що знаходиться на балана порту, мае значний моральний i фiзичний знос (1954 р. випуску). Подальша його експлуатащя економiчно невигiдна у зв'язку зi значними витратами на ремонт.
Виходячи з цього головним напрямом розвитку Марiупольського порту е: реконструкщя причального фронту; модершзащя i замша перевантажувального i технологiчного устаткування; виршення питання про надання податкового пшьгового кредиту Марiупольському морському торговельному порту для модершзацп, реконструкцП i придбання судiв портового флоту.
Регiони Украши защкавлеш в прiоритетному розвитку регiональноi транспортноi iнфраструктури, тому що це дае можливють для полiпшення швестицшного клiмату, стимулювання структурних змiн, зростання регiональноi економiки.
Ще однiею з галузей виро6ничо'1 сфери, яка мае значний потенщал, е зв'язок. Упровадження сучасного менеджменту, залучення швестицш для модершзацп
тдприемств i використання новiтнiх технологiй будуть сприяти пiдвищенню якостi послуг зв'язку, розвитку економжи регiону i поповненню бюджету.
Найбiльш великими операторами, що надають послуги електрозв'язку, е: Донецька дирекщя ВАТ «Укртелеком», ЗАТ «Утел» (мiжмiський телефон-ний зв'язок), ЗАТ «Фарлеп-Телеком-Холдинг», ТОВ «Телеком-Украша», телефонна компашя «Дейта-експрес» i ЗАТ «Велтон-Телеком».
У структурi розподiлу послуг електрозв'язку в обласп основну частину становлять послуги мiжмiського i мiсцевого телефонного зв'язку - близько 90,0%; понад 3,0% послуги комп'ютерного зв'язку; близько 3,0% припадае на послуги сшьського телефонного, телеграфного зв'язку i проводового вщання. Проблеми розвитку телефонного зв'язку в обласп багато в чому обумовлеш економiчним становищем, що склалося в Укра'ш. Морально i технiчно зношеш 47,0% (312 тис.) номерiв АТС. Амортизацшний термiн вiдробили 35 АТС. Вимагають замiни 73,0% (4,4 тис.) таксофошв.
Найбiльш рентабельними в Укра'ш е послуги мобiльного зв'язку, що в обласп надають: Схщне регюнальне вiддiлення ЗАТ «Укра'нський мобiльний зв'язок», ЗАТ «Кшвстар» Дж.С.М. i СП «Цифровий сотовий зв'язок Укра'ни».
Послуги поштового зв'язку в областi надае Донецька дирекщя Укра'нського державного пщприемства поштового зв'язку (УДППЗ) «Укрпошта». До й складу входять поштамт, 26 вузлiв зв'язку, центр обробки i перевезення пошти. Донецька дирекцiя УДППЗ «Укрпошта» надае населенню, пiдприемствам i органiзацiям 76 видiв послуг у 949 вщдшеннях зв'язку. Доходи вщ реалiзацii послуг поштового зв'язку за 2002 р. зросли порiвняно з попередшм роком на 18,8% i склали близько 81,4 млн.грн.
Основним напрямом розвитку поштового зв'язку на найближчу перспективу визначено: стабшзащю економiчного стану галуз^ забезпечення якiсного i найбiльш повного задоволення споживачiв у послугах поштового зв'язку завдяки впровадженню нових технологш пересилання i доставки вах видiв поштових вiдправлень на основi комплексно'' мехашзаци та автоматизаци виробничих процесiв, використанню швидкiсних видiв спецтранспорту i комп'ютерних методiв обробки повщомлень.
Ще однiею з найвагомших складових частин виробничо'' сфери регюну е будiвельний комплекс, який являе собою сукупнють галузевих видiв дiяльностi, що у визначеному сполученнi здатш задовольняти потреби в об'ектах виробничого, житлово-цивiльного та iншого невиробничого призначення Инфраструктура). До складу регюнального будiвельного комплексу входять будiвництво, промисловють будiвельних конструкцiй i деталей, промисловють будiвельних матерiалiв, оргашзаци матерiально-техшчного постачання.
В Укра1ш кiлькiсть будiвельних органiзацiй неухильно зростае i у 2003 р. становила 26856 оргашзацш, що на 23,7% бшьше, шж у 2000 р. [2, 229]. Обсяги швестицш у будiвництво в 2003 р. скоротилися на 26,8% порiвняно з попередшм роком [2, 222]. Обсяги тдрядних робгг, виконаних будiвельними органiзацiями в останнi роки, збшьшуються, однак порiвняно з 1990 р. у 2003 р. склали 14,1% [2, 229].
Останшм часом в Укра1ш вщбуваються значнi змши в структурi i кiлькостi житлового фонду. Так, житловий фонд державно", комунально1 i колективно1 форм власносп зменшився у 2003 р. порiвняно з 1985 р. бiльш шж на 45,0%, а приватний -збшьшився на 81,3% [2, 457]. У середньому на 1 мешканця у 2003 р. припадало 21,6 м2 житлового фонду, що на 32,5% бшьше, шж у 1985 р. [2, 460-461], однак збшьшення цього показника пов'язано скорше зi зменшенням кшькосп населення в Украт (у 1985 р. - 50,9 млн. чол., а в 2003 р. - 48,0 млн. чол. [2, 463]). Пщтвердженням служить той факт, що кшькють родин i одинаюв, що одержали житло або полшшили сво" житловi умови, скоротилася у 8,3 раза порiвняно з 1990 р.
Обсяги введення в експлуатащю нових житлових будинюв в останш роки збiльшуються в багатьох регюнах, крiм АР Крим, Волинсько1, Днiпропетровськоi, Кiровоградськоi, Одесько1 i Полтавсько1 областей. Незважаючи на це, розглянутий показник у багато разiв нижче, шж у 1990 р. В Украт у 2003 р. на 1000 чол. населення
було введено 135 м2 житла [2, 233]. Цей показник вище майже у 2 рази в Кшвськш
обласп. Перевищуе цей показник середнш piBeHb по УкрашГ також i в 1вано-Франювсько'].',
Вiнницькiй, Хмельницькiй, Одеськш, Львiвськiй, Тернопiльськiй, Чернiвецькiй,
Рiвненськiй областях. Y деяких областях це пояснюсться низькою щiльнiстю населення
(крiм 1вано-Франювсь^' (101 чол. на км2): Тернопшьськш (82 чол. на км2), Чершвецькш
(113 чол. на км2) i Львiвськiй (119 чол. на км2). Так, при середнш щшьносп населення по
УкрашГ 79 чол. на км2, щшьнють населення у Вшницькш областi складае 66 чол. на км2,
2 2 2 Хмельницькгй - 68 чол. на км , Одеськш - 73 чол. на км , Рiвненськiй - 58 чол. на км .
Зростання обсяпв будiвництва i забезпечення населення житлом у сучаснш
економщ може бути досягнено за допомогою активГзацп механiзмiв шотеки.
Таким чином, промислова сфера, як i рашше, залишаеться основою для подальшого
розвитку економiки Украши, оскГльки займае ключовi позицГï. Проведенi дослщження
дозволяють зробити висновки про те, що за бшьшютю показникiв рiвень промислового
виробництва в регiонах Украши ще не досягнув рГвня 1990 р. При цьому можна
констатувати, що намггився ряд позитивних тенденцш. Тому е вс пiдстави стверджувати,
що
«iндустрiальний характер розвитку став системним показником нишшнього етапу зростання, що надалi для пГдтримки високих темтв економiчного розвитку поступово повинен перерости в шновацшний» [5, 6]. Для цього необхщш цiлеспрямованi дГï, що мютяться в загальних пiдходах до регулювання розвитку всГх регiонiв Украши, а так само в специфГчних, пов'язаних з використанням особливостей природних умов, виробничого i ресурсного потенщалу, специфши мюцевих ринкГв працi. Основним напрямом розвитку регюшв е максимальне використання наявних виробничих потужностей, введення в дш нових, що забезпечують виробництво конкурентоздатноï продукци, нарощування виробничих потужностей, структурна перебудова, збереження i тдвищення потенщалу АПК, створення умов для шоземних iнвесторiв.
Л1тература
1. Чухно А.А. Постiндустрiальна економiка: теорiя, практика та ïï значення для Украши. -К.: Логос, 2003. - 632 с.
2. Статистичний щорГчник Украши за 2003 рГк/ Держкомстат Украши. - К.: Консультант, 2004. - 631с.
3. Мониторинг соцiально-економiчного розвитку регюшв Украши за 2002 рт. / М-во екон. та з питань европ. штегр. Украши. - К.: Кшвський центр 1н-ту Схщ-Захщ, 2003. - 212 с.
4. Статистичний щорГчник Донець^' обласп за 2003 рт / Головне управлшня статистики у Донецькш обласп. - Донецьк, 2004. - 376 с.
5. Геец В.М. Уроки и перспективы рынков реформ и долгосрочного экономического роста в Украине // Экономическая теория. - 2004. - №3. - С. 3-27.
