CC BY
139
Перший етап реалiзацi!' стратепчних прюритепв моделi - спрямування зусиль на шдвищення рiвня продуктивност працi й наближення його до рiвня високо розвинутих кра!н свiту.
Другий етап - формування вщносно стабiльного конкурентного середовища за м1жнародними нормами i стандартами, яке спонукае до продуктивно! конкуренци на глобальному рiвнi та надае можливосп для ефективно! конкурентно! поведанки вiтчизняних суб'екпв господарювання.
Третш етап - реалiзацiя на базi продуктивно! конкуренци перерозпод1лу матерiальних i фiнансових ресурсiв на користь шновацшносп та еколопзаци економiчного розвитку.
Основними заходами щодо шдвищення конкурентоспроможносп економши Укра!ни е: шдвищення ефективносп державного управлшня та спрощення ведення бiзнесу; формування шновацшно! i водночас сощально орiентовано! моделi економiчного розвитку; стимулювання розвитку венчурного капiталу, лiзингу, впровадження ефективних механiзмiв шдтримки iнновацiйних проекпв у сферi малого бiзнесу; забезпечення соц1алъно! орiентацi!' структури iнновацiйно! економши на основi розвитку внутрiшнього ринку, шдвищення споживчого попиту на наукоемну продукцию, нарощування iнвестицiй в розвиток iнтелектуального капiталу.
Висновки. У результат! даного досл1дження було виявлено декшька основоположних моменпв щодо визначення конкурентоспроможносп Укра!ни у сучаснiй системi мгжнародних економiчних вщносин та перспектив розвитку нацюнально! економiки, а саме те що конкурентоспроможнiсть кра!ни на свгтовому рикну залежить ввд: високого рiвня внутрiшнього конкурентного середовища, л1берал1зац1! зовшшньоекожмчно! дяльносп, рiвень яко! залежить ввд кшькосп укладених двостороннiх угод з кра!нами-торговельними партнерами та участi Укра!ни в робот м1жнародних i европейських органiзацiй; формування iнновацiйно! економiки, що, в свою чергу, шдвищить конкурентоспроможтсть вгтчизняно! продукци на свiтових товарних ринках.
За допомогою iндексу глобально! конкурентоспроможносп було розглянуто мiсце Укра!ни в свiтовому господарствi. На даний момент можна сказати, що в нашш державi iснуе немало проблем, яю перешкоджають iнтенсивному розвитку економши, який би знайшов свiй вираз у показниках конкурентоспроможносп.
Тiльки при правильнш реалiзацi! екожмчно! пол1тики Укра!на буде в змозi забезпечити стабшьний розвиток економiки в ц1лому. Зростання конкурентоспроможносп держави буде мати позитивний вплив як на внутрiшне становище (чим це зростання i буде, власне, забезпечуватися), так i на мюце Укра!ни у свiтовому господарсга.
Отже, для стабiльного становища кра!ни на свiтовому ринку необидною умовою е шдтримання економiки, соц1ально! полтики та iнфраструктури кра!ни на високому рiвнi. Не зважаючи на досить вагомий природнiй, iнтелектуальний та шноващйний потенц1ал, Укра!на не використовуе сво! конкурентнi переваги через вiдсутнiсть належно! структури виробництва, низьку як1сть державного управлшня та прояви корумпованосп.
Щодо перспектив подальших наукових розробок у даному напрямi, необхвдним е поглиблене вивчення шлях1в досягнення потрiбного рiвня конкурентоспроможно! нац1онально! економiки через мехатзми екожмчно!, пол1тично!, правово! шдтримки. Бшьш детально! уваги потребують завдання з реформи як владно!, так i громадянсько! культури за допомогою використання досввду iнших кра!н свiту.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Жалiло Я.А., Конкурентоспроможтсть економжи Укра!ни в умовах глобалiзацil. - Ки!в: Н1СД. -2009. - 388с.
2. Полунеев Ю. Г., Держава в управлiннi та посилент конкурентоспроможностi зовтшньоторговельно! сфери Украши//Актуальт проблеми мiжнародних вдаосин.-Випуск 52 (Частина II). - Ки!в, 2008.
3. Кредюова А.1., Управлiння зовнiшньоекономiчною даяльтстю. - Ки!в: Вiра-Р. -2011. - 335с.
4. Мазуренко В.М., Костенко М.В.,Стратепчш галузi национально! промисловосп як фактор конкурентоспроможностi на мiжнародних ринках//Вiсник Ктвського нацiонального унiверситету 1меш Тараса Шевченка. - Ки!в, 2010.
5. Юрчишин В.В., Степанюк С.В., Особливостi национально! конкурентоспроможностi//Полiтика i час №10. - Ки!в, 2011.
6. [Електронний ресурс] □ Режим доступу: http://ua.korrespondent.net//
7. [Електронний ресурс] □ Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua
Рецензент д.е.н., професор Х1Ф УДУФТ Дорошенко Г.О. Експерт редакцшноИ колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТБоровик Ю.Т.
УДК 658.5
ВНУТРШНе ВИРОБНИЦТВО ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ УКРАШИ
Якименко Н. В., д.е.н., доцент Нурмградов Г. А., маг^тр (УкрДАЗТ)
Масштабтсть проблем соцiально-економiчного розвитку в Украж обумовила увагу до моделей pecmi3aijii промисловоi полтики, застосування яких дозволить тдвищити економiчну сттюсть краши. Розкрито iнструменти, як формують единий мехатзм промислово1 полтики та ii базовi моделi, що виступають в якостi вектора промислового розвитку. Проаналiзовано досвiд впровадження моделей реалiзацii промислово1 полтики в кратах свту та викладено авторську позицт щодо ix застосування в Укрсйт.
KnwHosi слова промислова полтика, внутршне виробництво, експорт, жпортозамщення
ВНУТРЕННЕЕ ПРОИЗВОДСТВО КАК ОСНОВА РАЗВИТИЯ ЭКОНОМИКИ
УКРАИНЫ
Якименко Н. В., д.э.н., доцент, Нурмирадов Г. А., магистр (УкрГАЖТ)
Масштабность проблем социально-экономического развития в Украине обусловила внимание к моделям реализации промышленной политики, применение которых позволит повысить экономическую устойчивость страны. Раскрыты инструменты, которые формируют единый механизм промышленной политики и ее базовые модели, выступающие в качестве вектора промышленного развития. Проанализирован опыт внедрения моделей реализации промышленной политики в странах мира и изложена авторская позиция по их применению в Украине.
Ключевые слова: промышленная политика, внутреннее производство, экспорт, импортозамещение.
INTERNAL PRODUCTION AS BASIS OF ECONOMY DEVELOPMENT OF
UKRAINE
Iakymenko N. V., Doctor of Economic Sciences, associate, professor, Nurmyradov G., (USA of RT)
Large scale ofproblems ofsocio-economic development in Ukraine stipulated attention to the models of industrial politics realization, application of which will allow to promote economic stability of the country. Instruments, that form the single mechanism of industrial politics, and its base models represented as a vector of industrial development, are exposed. Experience of industrial politics realization models introduction in the countries of the world is analysed and authorial position on their application in Ukraine is expounded. Development of internal production by its diversification and modernisation, more effective use of operating production capacities and increase of their technical level, introduction of mechanism of resources maintenance stimulation and innovative development is in priority. Creation of the industrial complexes called to satiate and structuring an internal market by means ofgoods of local production andfurther increase of export is needed.
Keywords: industrial politics, internal production, export, substituting for an import.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими та практичними завданнями. Основною метою Державно! програми активiзацi! розвитку економши на 2013-2014 роки е змша моделi екожмчного розвитку з бшьшою орiентацiею на внутршнш ринок, пожвавлення промислово! активносп з акцентом на залучення швестицш. Це мае сформувати бшьш спйку модель економши з розвиненим внутрштм виробництвом, внутрштм ринком та фшансовим сектором, що дозволить економщ бшьш стшко реагувати на можливi змши у свгтовш економщ та кризовi явища. Ниш в стругауи нацюнально! економши залишилися переважно галуз^ яю добувають сировину або випускають продукцию з низьким ступенем обробки для експорту, завантаження потужностей яких залежить
ввд попиту на зовтшньому ринку. Споживчий ринок Укра!ни все бшьше наповнюють товари 1ноземного виробництва. На сьогодт на меж1 виживання опинилися високотехнолопчт галуз1, втрачено значну частину науково-техтчного потенщалу. Цд негативт структурт зрушення тривалий час супроводжувалися втратою робочих мюць та попршенням якосп життя населення кра!ни. Сучасний перюд розвитку Укра!ни мае бути ввдновлювальним, що передбачае модертзащю промисловосп, сшьського господарства та шших галузей нац1онально! економши, а також створення умов для тднесення вiгчизняно! науки та шновацшно! сфери, що дасть змогу побудувати нову високотехнолопчну економiку.
© Якименко Н.В., Нурмiрадов Г.А.
ÂHmÎ3 остантх досл^жень та публжацш. Проблеми розвитку економши Украши в частит сгруктурно1 модернiзацiï промисловосп знаходяться в центрi уваги таких ввдомих вчених як Амоша О.1., Бережна 1.В., Геець В.М., Дикань В.Л., Макуха С. М. та ш [1-6]. Однак глибина та масштабтсть проблем соцiально-економiчного розвитку в Укршт потребуе додатковоï уваги до моделей реалiзацiï промисловоï полiтики, застосування яких дозволить шдвищити економiчну стшисть краши.
Мета cmammi. Розглянути моделi реалiзацiï промисловоï полiтики в кранах свиу та викласти власну точку зору щодо 1'х застосування в Укршт.
Виклад основного Mamepiany досл^ження. Промислову политику необхвдно розглядати як стратегтю розвитку та шдвищення ефективностi промислового виробництва, збiльшення
конкурентоспроможносп вiтчизняних галузей, секторiв, тдприемств i продукци як на зовшшньому, так i на внутршньому ринку, що забезпечуе стшке економiчне зростання в довгостроковiй перспектива Промислова полiтика не може розглядатися як альтернатива полiтицi побудови ринково1' економiки та конкурентнiй полiтицi, а е, насамперед, iнструментом впливу на екожмчне зростання через структуру промислового виробництва. До iнструментiв, яю формують единий механiзм промислово1' поллики, що вщповвдае вимогам комплексносп та системности, належать (за характером впливу на об'ект): макроекономiчнi, iнституцiйнi, шформацшт та ресурснi:
1) макроекономiчнi шструменти спрямованi на формування необхвдного для розвитку реального виробництва загальноекономiчного середовища, насамперед, на досягнення фiнансовоï стабшьноси, подолання бюджетного дефiциту i зменшення iнфляцiï, на забезпечення позитивного платежного балансу i шдтримання стшкого курсу нацюнально1' валюти;
2) iнформацiйнi шструменти передбачають забезпечення економiчних агента i вщповщних органiв управлiння систематизованими, обробленими науково обгрунтованими методиками дослвдження сощально-екожмчного середовища, як1 дозволяють приймати бшьш ефективнi рiшення у виробничiй ( у тому числ iнвестицiйнiй та шновацшнш ) i комерцiйнiй сферах дяльносп;
3) ресурснi (витратнi) шструменти передбачають надання ринковим суб'ектам вщтворювальних ресурсiв для вирiшення завдань промислового розвитку;
4) iнституцiйнi iнструменти пов'язанi з формуванням в1дпов1дно1' ринковим принципам i завданням промислово1' полiтики правового та оргатзацшно-екожмчного середовища.
Промислова полiтика в реальнш практиц1 завжди приймае вигляд структурно1' полiтики -обмеженi бюджетт кошти i державну шдтримку необхвдно направити в т галузi господарства, яю в
довгостроковiй перспективi забезпечать досягнення стратепчних цшей (максимальний прщист нац1онального багатства, стшке зростання добробуту населення). Одним з ключових питань у рамках розробки промислово1' поллики е вибiр i обгрунтування прюрителв промислового розвитку. Ввдповщно з базовими принципами i загальними ц1лями сощально-екожмчного розвитку можна розд1лити вибiр прюрителв у широкому i вузькому сена. Вибiр прiоритетiв у широкому сена полягае у визначеннi загального напрямку розвитку економiчноï системи, моделi реалiзацiï промислово1' полiтики . Критерiями вибору в даному випадку виступають юнуюча в суспiльствi вдеололя та характер конкурентних переваг краши у свш>вому господарствi . Аналiз досввду реалiзацiï промислово1' полiтики в розвинених кранах дозволяе вид1лити наступнi базовi модели що виступають в якосп вектора промислового розвитку: експортно-орiентована, iмпортозамiщуюча та шновацшно-орiентована модели Iмпортозамiщуюча промислова полiтика передбачае забезпечення внутршнього ринку краши переважно на осжга розвитку нац1онального виробництва, часто з використанням високого рiвня протекцютстського захисту -лiцензiй, iмпортних тарш^в, квот, а також iнших шструменпв. Основним обмеженням для полiтики iмпортозамiщення, як правило, е внутрiшнiй платоспроможний попит. У тому випадку, коли темпи зростання внутрiшнього ринку ввдстають ввд динамiки загальносвiтовоï кон'юнктури, полiтика iмпортозамiщення може негативно впливати на конкурентоспроможтсть iмпортозамiщуючих
виробнищв, зокрема, i краши в цшому. Полiтика стимулювання експорту в кранах, що розвиваються, як правило, була лише фазою торгово1' политики i зд1йснювалася на рiзних стад1ях iндустрiалiзацiï, зазвичай пiсля стада iмпортозамiщення. В останнi роки ключовими напрямами промислово1' полiтики стали заходи щодо збшьшення iнвестицiй в основт засоби, НДДКР, i людський каптал (освiта та шдвищення квалiфiкацiï), що визначае шновацшно-орiентовану модель промислово1' полiтики. Як показуе практика (досввд П1вденно1' Коре1', Япони, Китаю), моделi промислово1' полiтики не е взаемовиключними i можуть ефективно поеднуватися для досягнення цiлей збалансованого екожмчного розвитку . При цьому устх в довгостроковому перiодi визначае не орiентацiя на ту чи шшу модель, а комплексний шдхщ до розробки довгостроково1' стратегй' розвитку, засновано1' на розумiннi кранових конкурентних переваг, на екожмчно обгрунтованому визначеннi прюрителв розвитку, на формуваннi центрiв вщповщальносп за реалiзацiю ц1е1' стратегй' i на розробщ чiтких правил поведанки економiчних суб'екпв, при забезпеченнi макроекономiчноï стабiльностi.
Досвщ нових iндустрiальних кран у 80- х роках минулого сторiччя показав , що обробна
промисловють сильно впливае на динамшу, структуру i географiчний напрямок експортно-iмпортних операц1й у зовнiшнiй торпвл^ оск1льки саме для ц1е! галузi в нових iндустрiальних кранах (Н1К) характернi бiльш висок1 темпи зростання продуктивносп прац1, що пов'язано зi збiльшенням частки наукомiстко! продукци у промисловому виробницгвi.
Практично у вах кранах Н1К основною статтею експорту стали товари масового споживчого призначення i, перш за все, продукця обробно! промисловосп, яка вiдрiзняегься високою конкурентоспроможтстю на зовнiшньому ринку. Це досягнуто шляхом ефективного використання передово! технiки i технологий, досягнень НТП, сучасним методам оргатзаци виробництва, що сприяло значному тдвищенню продуктивносп та iнтенсивностi прац1 .
Вiдзначенi вище характернi риси та особливосп сощально-екожмчного розвитку найбiльш чiтко простежуються в таких кранах азiатського региону як ПШвденна Корея, Тайвань, Гонкон, Сшгапур, Та!ланд, Малайзiя i держав Латинсько! Америки (Аргентина, Бразилiя i Мексика). Процес iндустрiалiзацil кра!н Н1К можна роздiлити на 3 етапи: а) розвиток iмпортозамiщуючих галузей, б) створення експортного потенц1алу та базових галузей промисловосп; в) розвиток наукомiстких галузей.
Розвитку експорту в економщ кра!н Н1К (особливо азiатських ) выводиться особливе мiсце. Саме експортнi доходи багато в чому сприяли зростанню внутрiшнiх накопичень i прискоренiй iндустрiалiзацi! !хнiх господарств. Так, наприклад, з 1970-1985 рр. експорт кра!н Н1К збiльшився в 14 разiв, а частка готових виробiв в експорп збiльшилася з 42 до 71%.
Розвиток Н1К, головним чином, супроводжувався трьома основоположними доктринами: теорiями «великого стрибка», «замша iмшрту» i «гусей, що летять». Якщо визначальним iнститутом для доктрини «великого стрибка» була державна власнiсть у промисловосп, а для доктрини «замши iмпорту» - приватна властсть, яка спираеться на протекцiонiзм, то для моделi «гусей, що летять» необхвдна експортна платформа, як можливiсть створення в економщ анклаву, вщкритого для iноземних iнвесторiв та iнтегрованого в глобальну економiку, на основi реатзаци комбiновано! стратеги нарощування конкурентних переваг вiтчизняного виробництва. Так, наприклад, Тайвань, взявши на озброення стратегтю «гусей, що летять», модертзував Г! з урахуванням наявного потенц1алу i факту конкуренци на свiтовому ринку. Така стрателя, отримала назву «експортоорiентоване iмшртозамiщення». Як показуе досввд «наздоганяючого розвитку» азiатських кра!н, найбiльших успiхiв отримали т держави, як1 нарощували свш експорт одночасно з процесом
iмпортозамiщення. Висок1 темпи iнфляцií, низьк1 рiвнi заощаджень i вiддачi ввд швестицш, проблеми iз зовнiшнiм боргом i плапжним балансом i, як наслвдок усього цього, низьк1 темпи зростання економши i добробуту населення, стали основними причинами вибору стратегií iмпортозамiщення. Однак полiтика «чистого iмпортозамiщення» у бшьшосп випадк1в не дозволила структурувати внутрiшнiй ринок за допомогою мюцевого виробництва на конкурентних засадах. Результат - не скорочення iмпорту, а ще бшьша залежнiсть ввд нього. У цшому, аналiз формування та реалiзацií полтики iмпортозамiщення у кранах наздоганяючого розвитку показуе, що стратепя iндустрiалiзацi! будувалася на використаннi порiвняльних переваг нацюнально! економiки та п1дкреслювала поряд з iмпортозамiщенням роль промислового експорту, як головного двигуна економiки.
За результатами реалiзацi! iмпортозамiщення та iмпортного протекцютзму в кра!нах з рiзними типами вщкрито! економiки науковцями виявлено так1 тенденци:
- досягнення самозабезпечення на I фазi iмпортозамiщення. Воно спостертаеться в «зростаючих^» в1дкритих економiках (Швденна Корея - швейна, шк1ряна продукця; Китай - текстиль; Iндонезiя, Туреччина - продовольство);
- зменшення негативного сальдо зовнiшньоторговельного балансу в штеграцшних угрупованнях. В1дбуваеться в основному за рахунок позитивно! динамiки окремих кра!'н-лiдерiв (у СиБТА - Канади, в £С - Iталi!, Словени i Францií);
- скорочення зовтшнього боргу, що мае мiсце переважно у кра!нах, що здiйснюють iмпортозамiщення пром1жно! продукцИ' (у Великобританi!, Кита!', Япони - енергоресурси, в кра!нах Пiвденно! i Пiвденно-Схiдно! Азi! -сшьськогосподарська сировина);
- зменшення експорту як негативний насл1док проведення поттики скорочення iмпорту. Зафiксовано в кра!нах Латинсько! Америки (Аргентина, Бразилiя, Мексика);
- змша в структурi зайнятост! Iмпортнi обмеження впливають лише на структуру зайнятосп i не змшюють Т! рiвень, тобто сприяють переливу трудових ресурсiв в захищенi iмпортозамiщуючi галузi [7].
З точки зору прогресивного розвитку економiки Укра!ни, не будь-яке економiчне зростання може супроводжуватися позитивними зрушеннями в и структурi. Можливе зростання за рахунок збiльшення частки добувних, iндустрiальних i постiндустрiальних галузей i виробництв у стругаул економiки. Найбiльш оптимальним е розвиток остантх. Однак поки в Укра!т процес iмпортозамiщення йде шляхом замши найменш технологично! продукцЦ та iмпортних продукт1в
харчування. Саме так вщ виробництва продукпв харчування i найбiльш простих виробiв споживчого попиту до випуску частини необхщних для 1х виробництва засобiв виробництва вщбувалися iмпортозамiщуючи структурт зрушення в економiцi ряду кран (Iндiя , Мексика, Бразилiя та Китай). Надал шляхи розвитку процесу iмпортозамiщення даних кра!н розiйшлися. В одному випадку, на переднiй план висуваеться створення промислових комплексiв, покликаних наситити i структурувати внутрiшнiй ринок за допомогою виробiв мiсцевого виробництва i тшьки полм розгорнути 1х експорт. В iншому - увага придiляеться мiжнароднiй промисловiй спецiалiзацiï i коопераци, з розвитком яких пов'язуються нада i на насичення внутршнього ринку, i на його структурування. У вщповщносп з цими шляхами можна видiлити два варiанти iмпортозамiщуючоï стратегü' структурних зрушень:
1) внутрiшньоорiентований - освоення внутрiшнього ринку промислових i продовольчих товарiв, в першу чергу породжуе структурнi зрушення в економщ Укра!ни в напрямку ïï подальшоï iндустрiалiзацiï;
2 ) зовнiшньоорiентований - нацiлений на просування впчизняних виробiв на свiтовий ринок, здатний породжувати зрушення в структурi економши в напрямку ïï постiндустрiального розвитку.
Висновки. Таким чином, держави, яю нарощували свiй експорт одночасно з процесом iмпортозамiщення, домоглися найбiльших успiхiв. В Украш прiоритет мае надаватися розвитку внутршнього виробництва шляхом його диверсифшаци та модернiзацiï, бiльш ефективного використання дючих виробничих потужностей та шдвищення 1х технологiчного рiвня, суттевого покращення регуляторного середовища для ведення бiзнесу, впровадження механiзму стимулювання ресурсозбереження та шноващйного розвитку, спрямування iнвестицiйних ресурав держави на впровадження нових зразюв ресурсозберiгаючоï та енергоефекгивноï технiки i технологш, органiзацiï сучасноï подготовки кадив та стимулювання залучення до цих процесiв приватного капiталу. Так напрямами розвитку енергетичного
машинобудування е створення i освоення виробництва нових турбоагрегапв для реакторiв ВВЕР на умовах мiжнародноï коопераци; створення турбоагрегапв на дисощюючих газах, маневреного обладнання на органiчному паливi, обладнання для
акумулювання теплово! енерги та стиснутого повпря тощо. Основними прюритетами розвитку електронно! промисловосп е: впровадження надвисокочастотно! електронiки; створення рад1ац1йно стшко! електронно! компонентно! бази; розроблення мшросистемно! технiки та мiкроелектронiки; створення електронних матерiалiв i структур; розроблення технологи створення радюелектронних систем i комплекав; створення на умовах виробничо! коопераци з шшими галузями експериментальних виробництв з випуску роботизовано! технши тощо.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Амоша О.1. Промышленная политика Украины: концептуальне ориентиры на среднесрочную перспективу [Текст] / О.1. Амоша,
B.П. Вишневський, Л.О.Збаразська // Экономика Украины. - 2009. - №12. - С. 4-13.
2. Геец В.М. Трансформационные преобразования в Украине: переосмысливая пройденное и думая о будущем [Текст] / В.М. Геец // Общество и экономика. - 2006. - № 3. - С. 23-53.
3. Дикань В. Л. Свропейська модель соцiально-орiентованоl' економши в реал1ях Укра!ни [Текст] / В.Л. Дикань // Вюник економши транспорту i промисловосп . - Харюв, УкрДАЗТ, 2012. - № 37. - С. 13 -18.
4. Жалшо Я. А. Теорiя та практика формування ефективно! екожмчно! стратеги держави: монографiя [Текст] / Я.А. Жалшо. - К.: Н1СД, 2009. - 336 с.
5. Макуха С. М. Роль зовншньоекожмчного фактора в реал1заци трансформацшними кра!нами концепци «сталого розвитку» [Текст] / С.М. Макуха // Вюник Нац1онального унiверситету «Юридична академiя Укра!ни iменi Ярослава Мудрого». - 2012. - № 3 (10). - С. 6-14.
6. Мехатзми управлшня розвитком сощально-екожмчних систем: монографiя [Текст] / И.В. Бережная, А.О. Блинов, В.И. Герасимчук и др.,за заг. ред. О.В. Мартяково!. - Донецьк: ДВНЗ «ДонНТУ», 2010. - 688 с.
7. Старовойтова О.В. Особенности и меры стимулирования инновационного импортозамещения в Республике Беларусь [Текст] / О.В. Старовойтова // Весн. Беларус. дзярж. экан. ун-та. - 2011. - № 2. -
C. 23-27.
Експерт редакцШно'1 колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
