CC BY
94
УДК 330.341.1 (477)
1ННОВАЦ1ЙНИЙ ВЕКТОР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Дикань В.Л., д.е.н., професор (УкрДАЗТ)
В сmаmmi висвiтлено коло проблем втчизняног економжи через диспропорци промислового виробництва та обгрунтовано напрямок 1х виршення через реалiзацiю тновацтног стратеги сталого розвитку економжи Украши на просторах СНД.
Ключовi слова: диспропорци промислового виробництва, економжа Украши, сталий розвиток.
Актуальтсть теми до^дження. Сьогочасне людство вже вкотре переживае епоху переходу на новий технолопчний устрш, заснований на комплексному використанш нано-, бь та шформацшно-комушкацшних технологш, що стануть щаблем економiчного зростання свишо! економiки та забезпечать тдвищення рiвня ефективностi використання природних ресурав.
Новi глобaльнi правовiдносини та шституцюнальш перетворення, унiкaльнi
можливостi новiтнiх технологш та постшна потреба в технолопчнш модершзацп в умовах зростаючо! економiчноl та сощально1 деградацп слаборозвинених краш створюють реальний шанс на покращення добробуту всього населення планети i вирiшення головних проблем сталого розвитку усього свиу - викорiнення бщносп, охорону навколишнього середовища, зниження рiвня сощально1 напруги та зростання благополучия людей.
Вже сьогодш сватова економiчнa елiтa чiтко зрозумiлa, що забезпечити власну економiчну стaбiльнiсть та захистити накопичеш багатства, можна лише за рахунок «шдтягування» в економiчному та соцiaльному розвитку краш-aутсaйдерiв, сформувавши цим основу не тшьки для власного майбутнього процвiтaння, але й заклавши базис у виршення проблем сталого розвитку економж [1]. Адже виступаючи сировинним придатком для економiчного зростання розвинутих краш, ресурсномютш, технологiчно вiдстaлi краши з сировино орiентовaною економiкою, низьким рiвнем людського кaпiтaлу та зубожилим населенням одночасно i е тим самим кaтaлiзaтором соцiaльних та полiтичних криз, военних конфлшпв та екологiчних катастроф, яш ставлять пiд загрозу iснувaння сватово! економiки та, головним чином, гальмують И поступальний розвиток.
Укра1на, як суб'ект мiжнaродних вiдносин зi своею ресурсоемною та достатньо вiдстaлою в економiчному сенсi вiд розвинутих кра1н економiкою не може знову залишитися на обочинi свишо! перебудови та зaкономiрно повинна забезпечити формування власно1 ново1 полiтики
сталого розвитку, орiентовaноl на технологiчне вiдновлення виробництв, зм^ структури економiки та пiдвищення рiвня мaтерiaльних i соцiaльних стaндaртiв власного населення.
Анал1з останнгх до^джень та публшацш. Проблеми забезпечення сталого економiчного розвитку Укра1ни на iнновaцiйних засадах стали об'ектом дослщжень таких вщомих вчених, як В.М. Гееця та В.П. Семеноженка, В.Г. Бодрова, О.В. Гусева та В.Ф. Мартиненка, Л.М. Алексеенко та В.Я. Шевчука [2-5]. Поряд з цим виникае необхщшсть подальшого aнaлiзу проблеми економiчноl кризи Украши у свил ще! сталого розвитку економiки.
Саме тому, метою даног статтi е висвплення кола проблем вичизняно! економiки в розрiзi диспропорци промислового виробництва та обгрунтування напрямк1в !х вирiшення реaлiзaцiею шновацшно! стратеги сталого розвитку економiки Украши.
Виклад основного матерiалу
до^дження. Глобaлiзaцiйнi процеси повнiстю видозмiнили структуру ключових фaкторiв в зaбезпеченнi розвитку промислового потенщалу кра1н, вiдвiвши визначальну роль шновацшнш склaдовiй як головнiй рушшнш силi сталого розвитку економiки. Вже сьогодш визнано, що новпш досягнення науки i технiки, нанотехнологи та усесторонне партнерство науки i виробництва, е головними факторами його зростання та насичення структури ВВП високотехнолопчною продукщею.
В рамках Конференци ООН зi сталого розвитку «РЮ+20», яка вщбулася в червнi 2012 р, визначено, що единим шляхом шституцюнальних свпових перетворень, здатним забезпечити випереджаючий сталий розвиток свишо! економiки та зростання добробуту населення планети, е реaлiзaцiя шновацшно1 стратеги сталого розвитку з опорою на нову мiжнaродну правову платформу, новiтнi технологи та вщповщно «переосмислену» геополiтичну фiлософiю, визначаючу розвиток слаборозвинутих кра1н справою всього свиового спiвтовaриствa [1].
В загальному розумшш сталий сощально-економiчний розвиток метасощально1 системи (кра1ни) полягае у стабшьному «керованому»
© Дикань В.Л.
Вкиик економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 39, 2012
зростаннi И макропараметрiв, яш вiдповiдають оптимальнiй траекторп И еволюцшного розвитку та збалансованому розвитку вах 11 пiдсистем. Вiн передбачае рацюнальне поеднання державного регулювання та соцiально-економiчно! саморегуляцп, збалансування iнтересiв усiх члешв суспiльства з приводу дедалi бшьших потреб в умовах обмеження ресурав шляхом вiдтворення внутрiшнiх факторiв i зовнiшнiх умов на основi всебiчного розвитку шновацшно! дiяльностi та оптимального використання 11 результатiв через ефективне функцюнування соцiально-економiчних iнститутiв держави i громадянського суспiльства[6].
Проблеми втiлення стратеги сталого розвитку в економжу Укра!ни криються в самiй структурi вичизняного промислового виробництва та вiдсутностi шновацшно! парадигми розвитку кра!ни.
Традицiйно, опираючись на потужний промисловий потенцiал та значш поклади
Наглядно залежнiсть економiки вiд зовнiшнiх факторiв демонструе факт постшного зростання обсягiв iмпорту високотехнолопчно! продукцп з високим рiвнем додано! вартосп. Зокрема, за 10 рошв (з 2001 по 2010) обсяг iмпорту промислових товарiв в Украшу збшьшився бiльш нiж в 3,7 рази, випередивши власне промислове виробництво бшьш нiж 3,2 рази. I це не випадково. Адже задовольняти зростаючi потреби в високотехнологiчнiй, iнновацiйнiй продукцп не можливо вiдсталою в галузевому та технологiчному сенсi структурою промисловосп. I як результат маемо велику залежшсть внутрiшнього ринку вiд шоземного iмпорту.
мiнерально-сировинних, енергетичних ресурсiв, укра!нська економiка залишилася далеко позаду ввд свiтових лiдерiв в науково-технiчному та соцiально-економiчному розвитку i перетворилася в сировинний придаток розвинутих кра!н, мюткий ринок для iмпорту високотехнолопчно! продукцп. Експортуючи близько 70% матерiально-енергетичних ресурсiв та iмпортуючи продукцiю глибоко! переробки, ми власними руками забезпечуемо деградацiю вiтчизняного промислового потенщалу, вщповщним чином, обмежуючи можливостi власного економiчного зростання. Сьогоднi рiвень сукупного
виробничого потенцiалу Укра!ни не перевищуе 70% рiвня 1990-х рок1в, коли за оцшками багатьох експертiв наша кра!на входила в десятку найбiльш розвинутих европейських кра!н.
Перша, i одна iз головних проблем тривало! економiчноl кризи економiки Укра!ни -це загрозливi розмiру експорту та iмпорту промислових товарiв (див. табл.1).
Найбшьш загрозливий характер структурно! деградацi! промисловосп
проявляеться в сировинному ухилi експорту, доля якого у 2011 р. склала 47,3%. Сьогодш бiльше 2/3 загального обсягу промислово! продукцi! припадае на галузi, що виробляють сировину, матерiали та енергетичнi ресурси (див. табл.2).
Частка продукцп сощально! орiентацi! знаходиться на рiвнi 1/5 загального обсягу промислового виробництва i мае спадаючий тренд. Галузь машинобудування тршки i додала в темпах розвитку, але !! частка в структурi промисловостi складала 17,3% у 2009 р., тодi як у Германп -44,9%, Польщi - 25,7%, Францп - 31,9%, Кита! -
Таблиця 1
Обсяги експорту - iмпорту товарiв та сальдо зовтшньо'1 торгiвлi Украши за 2002-2011 роки [7]
млн. дол. США
Роки
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Експорт г- ю г- 9, 2, 9, ю 2,
СП ^ сл ю 0 <М <м 00 9 <М 0, ^ 3 ю 4 3 8, 4 4 4 4 ^ о 3 ю 2, о ю 5 3 9, <М 4 0, "О
1мпорт Ю 3, 3, 8, ю 1 1 9, 4,
СП о "О ^ 3 0 <М 0, о <М 0, 00 2 3 9, 00 9 3 41 0 4 5 г-ич 0 8 7, ^ 0 4 7, 00 о 4 5 4, Г-- 4 7
Сальдо зовшшньо! торгiвлi 1039,8 335,1 3412,4 -1340,2 -5222,9 -9592,2 -17710,9 -4815,0 -7958,0 -12764,2
Вкиик економпки транспорту 1 промисловост1 № 39, 2012
16. Машини, обладнання та мехашзми; електротехшчне обладнання 15. Неюроюцмим метали та вироби з них 14. Перли природш або культивоваш, дорогоцшне або нашвдорогоцшне камшня 13. Вироби з каменю, гшсу, цементу 12. Взуття, головш убори, парасольки 11. Текстильш матер1али та текстильш вироби 10. Маса з деревини або шших волокнистих целюлозних матер1ал1в 9. Деревина 1 вироби з деревини 8. Шкури необроблеш, шшра вичищена 7. Пол1мерш матер1али, пластмаси та вироби з них СО СТ\ и ¡-н го д 3 ^ ^ й из -Е та 1 8 Й 1 2: ^ Н § 3 о я о о Н (Я на" со Р5 я я X § В п ■а в- В. а ■а О ы к н а 4. Гото в 1 \арчов1 продукти 3. Жири та олп тваринного або рослинного походження 2. Продукти рослинного походження 1. Жив\ тварини; продукти тваринного походження Всього -
о 42,2 о о о к> о о\ о Ъо к> о 00 к> ое 4^ К> 1л 1л "(Л о о к» експорт 2007 Роки
17,4 Ъо о V о\ о V к» "(Л к» "(Л о о\ о (Л о\ 00 Ъо 28,5 Ш V О о\ о о ш ¡мпорт
о "(Л 41,2 о к> о о "(Л к> о "(Л "(Л "(Л 10,5 Ш Ъо к» "о 00 к> о о 4^ експорт 2008
15,6 "(Л к> "(Л о о\ к> "(Л к» о о\ о (Л 00 29,7 ш о к» о о о (Л ¡мпорт
12,6 32,3 о к> о о V Ъо к» о о V V о\ ое (Л "(Л 12,7 "(Л о о СЧ експорт 2009
13,8 (Л "о о V V о о\ ш ш о о о\ о (Л "о 11,7 34,5 "(Л о Ъо к» Ъо к» Ъо о о ¡мпорт
о 33,7 о о Ъо о V Ъо о\ о о\ Ъо 13,1 (Л о (Л "(Л о о 00 експорт 2010
13,4 о\ Ъо о "(Л "(Л о Ъо ш ш к> о о\ о о\ о 10,6 34,8 о к» о\ к> о о о ЧО ¡мпорт
о "о 32,3 о о Ъо о ш о\ о\ о к> V "о 15,0 4^ (Л о 00 V о о о експорт 2011
15,5 о\ "о о "о о к> к» о "(Л о (Л о 36,4 Ш о о\ к» о о - ¡мпорт
Продовження табл.2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
17. Засоби наземного транспорту, 6,7 13,5 6,5 14,1 4,0 4,8 6,3 6,0 7,1 7,5
ттальт апарати, плавучi засоби
18. Прилади та апарати оптичнi, фотографiчнi 0,4 1,7 0,4 1,4 0,7 1,5 0,5 1,5 0,4 1,3
19. Рiзнi промисловi товари та шше 1,5 1,1 1,1 1,2 1,5 1,3 1,4 1,3 1,3 1,1
Пiдриваe економiчну стабiльнiсть укра!нсько! економiки як i залежнiсть вiд зовнiшнiх кредиторiв, так i нерац1ональне використання коштiв, отриманих кредипв. У той час, коли розвинет кра!ни iнвестують високотехнологiчнi галуз^ так1 як фармакология, машино - i приладобудування, Укра!на спрямовуе отримат у кредит кошти на виплати зарплат, погашения заборгованостей тощо. Державт витрати перевищують бюджегнi надходження i велика частина державного боргу йде саме на покриття державного дефiциту, iнакше i не може вiдбуватися при збшьшент заробiтних плат, пенсiй, та кошпв на обслуговування уряду в умовах кризового застою промислового виробництва [9]. За даними Мiнiстерства фiнансiв, прямий державний борг за шдсумками серпня 2012 року 62,2 мшьярда доларiв, що становить 39% вiд ВВП кра!ни, в тому числ зовнiшнiй - 13,2% ВВП, внутршнш - 12,8% при пороговому значет в 60% [10]. А тому виникае питання: якими засобами розраховуватися в умовах кризи промислового виробництва??
Забезпечити вихвд з «боргово! ями» та подолати ряд перерахованих вище проблем укра!нсько! економiки можна виключно за рахунок реалзаци ц1леспрямовано1, ефективно! шновацшно! стратеги сталого розвитку економiки Укра!ни, основано! на mдйомi шновацшно! активност та становлент нового технологичного устрою вiтчизняного виробництва. За таких умов единим стратепчно важливим курсом економiчно! полiтики держави повинен стати курс на випереджальний штелектуально-шновацшний розвиток економiки, здатний забезпечити зростання частки галузей i виробництв з високим рiвнем додано! вартостi та ступенем технологично! переробки, значною часткою наукоемно! складово! в виробницга продукцп.
Визначення курсу державою на випереджальний iителектуально-iнновацiйний розвиток економiки можна пов'язати з розробкою цшьово! iнновацiйно! поливки та прийняттям Iнновацiйно! програми сталого розвитку економiки, як1 охоплюватимуть наукову, виробничу, фiнансово-кредитну та освiтню сфери суспшьства, забезпечуватимуть формування сприятливого iнновацiйного клiмату, середовища для шновацшно! дiяльностi та новацiй.
Вщповщно до цього складовими формування шновацшно! стратеги сталого розвитку економiки Укра!ни повиннi стати [2]:
- створення та розвиток нацiонально! шноващйно! системи з метою забезпечення позитивних к1нцевих результата дiяльностi в цикл ввд виникнення науково! iде! до и впровадження як продукту або послуги;
- заохочення попиту суб'екпв нацiонально! економiки на продукти шформацшно-комунiкацiйних технологiй, знання, створення сприятливих умов для впровадження iнновацiй у виробничу даяльтсть та побут населення;
- побудова iнновацiйно! iнфраструктури, орiентовано! на п1дтримку наукомiсткого пiдприемництва, яка включатиме телекомунiкацi!, кластери, веичурнi фонди, технопарки, iнновацiйнi iнкубатори, центри трансферу технологш та транспортнi мереж1;
- лшвщащя паралелiзму дiяльностi центральних оргашв виконавчо! влади у сферi державно! шновацшно! политики;
- побудова бюджетно! системи на нових принципах прiоритетного фшансування науково-досладно! сфери, падвищення частки ВВП, спрямованого в освiту та науку, посилення контролю за використанням бюджетних кошт1в;
- реформування податково! системи з метою запровадження адекватно!, конкурентоспроможно!, оптимiзовано! моделi та ново! як1сно! системи ввдносин оподаткування, зокрема, в сферi тльгового оподаткування прибутк1в п1дприемств, що спрямовують кошти на фiнансувания наукових дослщжень та iнвестують у iнновацiйнi шдприемства;
- створення нових органiзацiйних форм функцюнування нацiонально! економiки, забезпечення ствпращ малих, середнiх та великих тдприемств у сферi розробки, впровадження, виробництва та реалiзацi! продукцi! шформацшно-комушкацшних технологий, розвитку науково-виробничо! коопераци, промислово - фiнансово! штеграци, венчурного бiзнесу, у тому числi - на м1жнародному рiвнi;
- тдтримка створення та розвитку нацiонального ринку шформаци та знань, формування единого шформацшно-комушкащйного простору як частини ситового iнформацiйного простору;
В1сник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 39, 2012
- приведения у вщповщтсть до свiтових стандарта правових мехатзмХв захисту прав штелектуальнох власностi, авторських прав та механiзмiв м1жнародного трансферу технологий.
Поряд з цим, лише реалХзащею шновацшнох стратеги забезпечити зростання обсягу експорту вхтчизнянох продукцп та змХну у позитивний бiк величини сальдо зовтшньох торгiвлi не можливо. В першу чергу, необххдне зростання обсяпв промислового виробництва та тдвищения конкурентоспроможностi вхтчизиянох продукцп, що сприятиме не ильки покращенню економiчних параметрiв зовтшньох торгiвлi, але й формуванню додаткового обсягу iнвестицiй, що будуть спрямованi на вiдновлення та техтчне переоснащення виробництв, забезпечать припк нових технологш, як1 дозволять удосконалити технолопчний процес, скоротити час виробництва та сприятимуть проведенню
конкурентоспроможнох, лояльно1 полiтики цiноутворення.
Саме тому, у свхт назрiвших економiчних проблем вектор економХчнох полiтики Украхни повинен бути спрямований у напрямку пошуку нових ринкхв збуту промислово1 продукцп та розширення можливостей подальшого зростання економХки. В зв'язку з цим лопчно виникае питання: Куди штегруватися Украхт: на Сххд чи на Захвд?
Декларуючи iдею европейськох штеграци, ми свого роду ставимо «хрест» на вiдродженнi власного промислового потенщалу, майбутнiй економiчнiй мiцностi крахни. Адже Свропа, потерпаючи сьогоднi вiд перевиробництва високотехнолопчних товарiв (економiчна криза Гтали, Греци, зниження макроекономiчних показникхв крахн-учасниць Сврозони) , розглядае Украхну виключно в якосп ринку збуту продукцп СС, конкурувати з якими вхтчизняш виробництва в силу технолопчнох вхдсталосп просто не зможуть. I як результат украхнський ринок просто захлинеться вiд iмпорту европейських товарiв.
Сдиний виххд - це iитеграцiя на Сххд та активна участь Украхни в економiчних перетворениях на просторах СНД, що можуть створити реальний iмпульс для прискореного економiчного зростання високотехнолопчних секторiв украхнськох економiки за рахунок спiльного використання науково-технiчного потенщалу та природних ресурсiв цих крахн.
I це не випадково. Адже вторично склалося так, що бшьша частина експорту вхтчизнянох продукцп з високим рiвнем переробки -транспорт, агропромисловий комплекс,
машинобудування, енергетика та суднобудування, припадае саме на крахни Спiвдружиостi. Споживачами бiльш нiж 64% продукцп машинобудування е крахни СНД. I тому, участь Украхни у митному союзi та усестороння iнтеграцiя
з Роаею, Бiлоруссю та Казахстаном за ощнками експертХв зможе забезпечити зростання випуску продукцп на 3-3,5%, прирiст ВВП на рiвнi 2,5% та додаткове тдвищення дохода державного бюджету в розмiрi 9,4 млрд.грн. в рж [10]. Поряд з цим, сприятливi торгiвельно-економiчнi вiдносини м1ж Росiею та Украхною дозволять значно iнтенсифiкувати взаемовщносини в галузi розвитку машинобудiвельних виробництв. Зокрема, сам учасники Спiвдружиостi мають неабиякий iнтерес до украхнського авiа - та ракетобуваиня, з виготовления яких Украхна й досi утримуе вiдповiдно 5 та 4 мХсце в свiтi, оскхльки повнiстю контролюе процеси хх виробництва вiд виникнення науковох Хдех до моменту здачi в експлуатацiю. Наприклад, поставки украхнських авiацiйних двигунiв (КБ «Прогрес» та АО «Мотор Оч») е стратепчно важливим для росшськох авХацшнох галузх а з конструкторським потенцiалом КБ «Антонов» взагалi не може порiвнятися жоден з росiйських виробникхв. З шшого боку, масове виробництво сконструйованих в Украхт лiтакiв не можливе без використання росiйських комплектуючих, а обслуговувания технiки оборонного комплексу украхнського виробництва, яка широко використовуеться в СНД, вимагае подальшох тдтримки та розвитку кооперацшних зв'язкхв мiж цими крахнами [11]. За оцiнками експертХв використання iснуючого
машинобудiвельного потенцiалу та розгортання проектiв в галузi промисловох зборки забезпечить ввдчутну диверсифiкацiю украхнськох економiки та зростання обсяпв машинобудування до 7,7% вщ сумарного обсягу валового випуску продукцп.
I все це вже е значним досягненням, поряд з тим, що можливХсть членства в Митному союзi (МС), вщкривае доступ Украхт до преференцш iншого рiвня. Зокрема, в питаниях знижения цiни на енергетичнi ресурси вхд 540 дол. за 1тис.куб.м зараз до рХвня, прийиятого в рамках МС, що сприятиме тдвищенню конкурентоспроможносп вхтчизнянох металурги та забезпечить пр^лст iнвестицiй в iнновацiйнi високотехнолопчт галузi [10]. Адже в умовах зростання щн на енергоресурси забезпечити необххдний рiвень конкурентоспроможиостi виробник1в можливо лише за рахунок прискореного зниження енергомiсткостi виробництва, що потребуе масштабних Хнвестицш на реалiзацiю яких украхнська економiка поки що не спроможна. Тому, участь Украхни у митному союзХ може розглядатися не тшьки як фактор зниження рХвня споживания енергоресурсiв, але й фактор зменшення залежиостХ вХд Хмпорту, оскхльки зниження величини виробничих витрат пхдвищуе можливосп для знижения рХвия цХн та обумовлюе зростания обсягХв промислового виробництва Х експорту. ОкрХм того, лшвХдащя митних бар'ерХв та посиления конкуренци м1ж приблизно рХвними за потенщалом пХдприемствами пострадянських крахн забезпечить
Вкник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 39, 2012
стимулювання технологiчного зближення i виробничо! кооперацп мiж економiками рiзних кра!н та сприятиме поступовш диверсифтацп економiки.
Висновок. Таким чином, стае чггко зрозумiло, що будувати шновацшну стратегию сталого розвитку економiки Укра!на повинна, виходячи з власних економiчних iнтересiв, тобто можливостей не ильки розширення ринков збуту власного експорту, але й нарощення iмпорту ^естицшних товарiв, використання яких у виробнищш е передумовою стабiльного довгострокового зростання економiки.
В аспектi вибору вектору штеграцп формула забезпечення економiчно! стабшьносп Укра!ни повинна бути спрямована у бж нарощення промислових потужностей впчизняних виробництв i, вiдповiдно, на покращення торгiвельно-економiчнi вiдносини з Росiею, Бшоруссю та Казахстаном, як стратепчно важливими на сьогоднiшнiй день економiчними партнерами. Саме тому, включения Укра!ни в систему штеграцшних процесiв Gвразiйських кра!н та участь у митному союзi е одним iз напрямк1в реалiзацi! стратеги сталого розвитку економiки, який забезпечить:
по-перше, зростання обсяпв виробництва промислово! продукци та змiну структури вiтчизняного виробництва на користь високотехнолопчних галузей;
по-друге, доступ до поки що вiльних ринк1в збуту продукци, в першу чергу, машинобудiвного комплексу, та зростання обсяпв вiтчизняного експорту;
по-трете, зниження рiвня витрат на сировину i енергетичнi ресурси, як за рахунок впровадження новiтнiх технологий, так i за рахунок зниження частки митних платеж1в у !х вартосп, що забезпечуватиме проведення лояльно!,
конкурентоспроможно! полiтики цiноутворення;
по-четверте, пiдвищення рiвня конкурентоспроможностi укра!нсько! продукци та зростання обсягу капiтальних вкладень у модертзацш вiтчизняних виробництв;
по-п'яте, зниження рiвня ресурсо- та енергомiсткостi виробництва;
по-шосте, тдвищення сумарного приросту ВВП кра!ни та переход на iнновацiйний напрям забезпечення сталого розвитку економiки.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Глазьев С.Ю. Мировому сообществу нужен инновационный и инвестиционный драйв [Тест] / С.Ю. Глазьев, В.А.Ивченко, М.П. Фрейдлин // Газета 2000. - № 35(619). - 2012. - С.А3-А4.
2. Геець В.М. 1нновацшт перспективи Укра!ни [Тест] / В.М.Геець. В.П. Семеноженко. -Харюв: Константа, 2006. - 272 с.
3. Бодров В.Г. 1нновацшно-швестицшна модель нащонально! економiки [Тест]: навч.-метод. матерiали / В.Г. Бодров, О.В. Гусев, В.Ф. Мартиненко. - К.: НАДУ, 2009. - 60 с.
4. Алексеенко Л.М. Повышение устойчивости экономики Украины к мировым финансовым кризисам [Тест] / Л.М.Алексеенко / Экономика Украины. - № 1. - 2008. - С. 92-95.
5. Шевчук В.Я. Формування шновацшно! моделi сталого розвитку Украши в посткризовий перюд [Електронний ресурс] / В.Я. Шевчук. -Режим доступу: http://soskin.info/ea/2010/1-2/20103.html.
6. Сапа Н.В. 1нновацшний мехатзм як фактор досягнення сталого розвитку сучасного укра!нського сустльства [Тест] / Н.В. Сапа // Гуматтарний вiсник ЗД1А. - Вип.39. - 2009. - С. 174 - 183.
7. Офщйний сайт Державно! служби статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua//
8. Собкевич О.В. Реструктуризащя промисловосп Укра!ни у процесi посткризового вщновлення [Тест]. Аналiтична доповiдь / О.В. Собкевич, А.1. Сухоруков, В.Г. Савенко, С.Л. Воробйов та iн.; за ред. А.Я. Жалша. - К.: Н1СД, 2011. - с. 111.
9. Чайка Ю.М., Дяченко А.С. Державний борг Укра!ни та його вплив на економiку [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.economy-confer.com.ua/iull_article/784/.
10. Мунтиян В. Мы за разумную интеграцию [Тест] / В. Мунтиян // Газета 2000. - № 39(623). - 2012. - С.А1,А4.
11. Сдиний економiчний простiр чи зона в№но! торгiвлi: перспективи для Укра!ни [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://real-economy.com.ua/publication/117/865.html.
Аннотация. В статье освещено круг проблем отечественной экономики через диспропорции промышленного производства и обоснованно направление их решения через реализацию инновационной стратегии устойчивого развития экономики Украины на просторах СНГ.
Ключевые слова: диспропорции промышленного производства, экономика Украины, устойчивое развитие.
Summary. The article deals with the range of problems of the national economy through the distortions of industrial production and reasonably direction of their decisions through the implementation of the innovation strategy of sustainable development of the economy of Ukraine in the CIS.
Keywords: addressing imbalances of industrial production, the Ukrainian economy, sustainable development.
Експертредакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В.
BiciiiiK' екоиомжи транспорту i промисловосп № 39, 2012
