CC BY
111
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ОР1СНТИРИ ПРОМИСЛОВО1 ПОЛ1ТИКИ УКРА1НИ (на середньострокову перспективу) 1
У забезпеченш сталого
економiчного зростання в УкраЛш роль промисловостi - наймасштабнiшого сектору нацюнально'1 економiки -залишаеться провщною. Достатньо нагадати, що нинi в ньому виробляеться близько 40% загальноукрашського випуску товарiв i послуг, 80% 1х експорту, створюеться понад 30% валово'1 додано! вартостi. У промисловосп сконцентровано приблизно третину ос-новних засобiв i зайнятих в економщ. При всiй складностi сьогодшшньо'1 ситуа-ц11 промислове виробництво е одним з основних джерел оплати пращ найманих пращвниюв, прибутюв пiдприемцiв, податкових i валютних надходжень держави.
Усе очевидшшою стае
невiдповiднiсть динамiки, структури й ефективносп промислового виробництва завданням як тепершнього моменту, так i перспективи соцiально-економiчного розвитку краши. Збереження нишшнього технiчного рiвня та темпiв оновлення виробничих потужностей, ресурсо- та наукоемносп виробництва,
продуктивностi капiталу i працi, динамiки iнвестицiй та шновацш стае серйозною загрозою для подальшого нарощування нацiонального
промислового потенщалу i пiдвищення його конкурентоспроможностi на внутршньому i зовнiшньому ринках. Це свщчить про те, що на державному рiвнi бачення проблем i стратеги розвитку промисловостi, з одного боку, та обраш
Матерiал тдготовлено до друку редакцiйною колегieю у склада акад. НАН Украши О.1. Амоши, чл.-кор. НАН Украши В.П. Вишневського, к.е.н. Л.О. Збаразсько!. Особлива подяка за цiннi поради та зауваження д.е.н. В.В. Дементьеву i д.е.н. В.1. Ляшенку.
органiзацiйно-економiчнi регулятори, з шшого, не е адекватними новому шституцшному середовищу, сучаснiй соцiально-економiчнiй ситуацп як усерединi краши, так i за 11 межами.
Нов1 стратег1чт цш та завдання у цьому секторг национально! економгки можуть бути досягнутI лише на основ! активног, посл1довно'г, науково обхрунтованог I сучасног за концепщею та мехатзмами формування I реал1заци державног промисловог полтики.
Наявнють чинно! Концепци про-мислово! полггики (2003 р.) та Державно! програми розвитку промисловосп у 2003-2011 рр. (постанова Кабшету МЫс^в Украши вщ 28.07.2003 р. № 1174) не зшмае з порядку денного питання актуалiзацii 11 засад, принцитв та цiльових орiентирiв. Про це свщчать не тiльки науковi та практичнi дискусп фахiвцiв, але i поява нових програмно-стратепчних документiв (наприклад, "Концепци проекту Загальнодержавно^' щльово'1 економiчноi програми розвитку промисловосп на перiод до 2017 року" -розпорядження Кабшету МЫс^в Украши № 947-р вiд 09.07.2008 р.). Тим бшьше вiдкритою е проблема ефективних механ1зм1в гг формування I реал1заци, як1 б ураховували нов1 тенденци у м1жнародн1й теори I практиц державного регулювання й управлгння промисловим розвитком та були адаптованими до нацгональних реалгй.
Принциповi якюш змши сучасних факторiв i умов соцiально-економiчного розвитку Украши зумовлюють актуальность системного оновлення концептуальних положень державног промисловог полтики. Його головна мета - забезпечення адекватного реагування
ISSN 1562-109X
держави на найважливiшi виклики, пов'язаш з провщними тенденцiями свiтогосподарського розвитку -фiнансово-економiчною глобалiзацieю, постiндустрiальною та еколопчною модернiзацieю, новою со-
цiогуманiтарною орГентащею. Це спри-ятиме розвитку конкурентоспроможно! у стратегiчно визначальних галузях (секторах) нащонально! промисловостi вiдповiдно до динамiчних змiн зовнiшнього i внутрiшнього середовища та з урахуванням особливостей довгих технолопчних хвиль.
Критично узагальнюючи iснуючi науковi напрацювання, стратегiчнi та програмш документи, чинне
законодавчо-нормативне забезпечення процесiв функцiонування i розвитку промисловостi, науковцi 1нституту економГки промисловостi НАН Укра!ни пропонують власну концептуальну версю державног noMimuKU у промисловш сферi на середньострокову перспективу, а також пропозицп щодо формування i застосування механiзмiв ii реалiзацii.
Теоретичним фундаментом
розроблених концептуальних пропозицш щодо вдосконалення державно! промислово! полггики е положення неокласично! економГчно! теори, згщно з якими ринкова економiка сама по собГ внаслiдок недосконало! конкуренци (наявностi природних та iнших монополш), екстерналiй (позитивних, наприклад у виглядi результатiв наукових дослiджень, та негативних -забруднення навколишнього середовища тощо) i мпровалiвм ринку (зокрема, недостатшх стимулiв до надання сустльних благ) не в змозi забезпечити ефективний розвиток промисловостi. Крiм того, в укра!нських умовах особливе значення мають положення неошститущонально! економГчно! теорГ!, яка акцентуе увагу на обмеженш
рацiональностi економiчних суб'екпв, трансакцiйних видатках (на захист прав власносп, примушення до виконання контракпв, пошук шформацГ! тощо) i "провалах" держави (ii неспроможностi за певних умов ухвалювати i реалiзовувати ефективш рiшення в суспгльних iнтересах), ролг полгтичних гнститутгв i полГтичних ринкГв.
Колектив Гнституту розглядае поданГ розробки як основу для широко! аргументовано! дискусГ! за участГ науковцГв i виробничникГв-практикГв щодо ефективно! стратеги промислового розвитку Укра!ни на сучасному етапГ 1нтелектуальний ресурс спГльних дГй мае бути максимально використаний для тдготовки i здГйснення принципово оновлено! нащонально! промислово'1' стратеги.
1. ОСОБЛИВОСТ1 СУЧАСНОГО ЕТАПУ ПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ
1.1. Тенденцй розвитку i проблеми нацюнальноУ промисловост на сучасному етапi
НайважливГшГ показники сучасного стану i тенденцГй розвитку нащонально! промисловостГ наведено у табл. 1 та на рис. 1.
Показники питомо! ваги промисловостГ в економщ тдкреслюють важливГсть вирГшення проблеми тдвищення и ефективностг як передумови подальшого сощально-економГчного розвитку та посилення конкурентних позицш. РГвень та тенденцй показникГв ефективностГ (енергоспоживання, фондовщдача,
продуктивнГсть працГ, витрати на одиницю продукцГ!, рентабельнГсть та Гн.) демонструють або вГдсутнГсть позитивно! динамГки, або повГльнють змГн. Досить звернути увагу, що фактично кожне трете промислове пГдприемство е наразГ збитковим.
Трансформацшна криза та новi реали ринкового господарювання спричинили вiдчутний вплив на динамжу розвитку промислового виробництва в Укрш'ш. Важливими ознаками
Таблиця 1. Основн1 показники розвитку промисловост1 Украгни
промисловог динамгки залишаються нестгйкгсть темпгв (щоргчнг коливання у значному д1апазон1) та мгжгалузева нер1вном1ртсть зростання.
Показники 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
Кшькють пщприемств 47348 50302 52336 53497 54558 54408
Частка промисловосп в обсягах по економщ, %
у випуску (в основних щнах) 47,0 48,7 48,4 48,4 48,0 47,8 39,7 46,1
у валовш доданш вартост 31,4 30,6 30,8 30,3 28,5 30,9 31,7 32,2
Середньорiчна кшькють найманих пращвниюв у промисловостi, тис. чол. 4461,8 4267,2 4063,5 3943,6 3941,2 3913,3 3851,8 3690
Обсяг реалiзованоi про-дукцй промисловостi (у фактичних цiнах), млрд. грн. 182,7 210,8 229,6 289,1 400,8 468,6 551,7 717,1*
Основш засоби
промисловостi (у фактичних щнах, на кiнець року), млрд. грн. 285,3 311,1 339,2 362,6 420,1 463,0 502,0 645,4*
Експорт, млрд. грн. 81,5 87,0 93,5 125,9 173,2 178,9 195,4
Споживання
електроенерги, млрд. кВт-год.** 83,2 91,1 91,7 96,4 100,7 101,1 103,5
Промислова частка у загальному споживанш умовного палива, % 73,0 88,9 91,0 91,7 91,4 91,3 78,0
Рентабельнiсть
операцшно'1' дiяльностi промислових пiдприeмств, % 4,8 3,7 2,6 3,3 4,7 5,5 5,8 5,8
Частка збиткових пщприемств, % 42 41 42 40 38 37 35 33
Середньомюячна заро-бiтна плата найманих
працiвникiв у промисловосп, грн. 291,2 375,2 455,9 553,6 697,4 912,8 1144,6 1482
Питома вага пщприемств, що впроваджували iнновацii, % 14,8 14,3 14,6 11,5 10,0 8,2 10,0 11,5
Освоено виробництво 15323 19484 22847 7416 3978 3152 2408 2526
о л
о и о л к ч и л и К О
к
о ч
о «
и Ч К
125
120
115
110
105
100
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
113,2 114,2 107 115,8 112,5 103,1 106,2 110,2
120,8 100,9 105,7 111,1 124,1 109,5 114,1 123,3
А 1нвестицп в основний 123,8 113,3 106 124,6 124,9 104,1 115,3 127
нових видiв продукци, найменувань
Упроваджено нових технолопчних процеав. 1403 1421 1142 1482 1727 1808 1145 1419
* Попередш даш. ** Промнслов1сть та буд1вннцтво.
Рис. 1. Динамта показник1в розвитку промисловост1 Украгни
1.2. Особливост формування 1 реал1зацн промисловоТ пол1тики у трансформацшний пер1од
Разом iз проблемами несий^ динамiки однiею з найактуальшших для нацiональноi промисловостi залишаеться структурна проблема. Необх1дн1сть гг структурного оновлення (у
продуктовому, технолог1чному,
галузевому аспектах) зумовлена орiентацiею обраноi моделi розвитку на шновацшний варiант та мiжнародну економiчну iнтеграцiю.
Загалом нацiональна промисловють залишаеться технологiчно вiдсталою, iнституцiйно нерозвинутою,
неефективною за соцiально-економiч-
ними критерiями виробничо-госпо-дарською системою, яка е надто вразливою щодо кон'юнктурних коливань (внутршнього та зовнiшнього походження), iз значним потенцiалом критичного (негативного) впливу на загальний соцiально-економiчний
розвиток краши у середньо- та довгостроковш перспективi.
Аналiз формування основних тенденцш у нацiональнiй промисловостi дае тдстави говорити про зумовленгсть основних проблем промислового сектору системними недолгками господарського середовища у крагт. Це, у свою чергу, потребуе новог якост1 державног
економгчног полтики, зокрема гг промисловог складовог.
Серед найбшьш суттевих особливостей процес1в формування I реал1заци державног промисловог полтики в Украш слщ видшити:
вiдсутнiсть чггко сформульованих стратегiчних орiентирiв розвитку промисловосп, визначених сфер досягнення i тдтримки
конкурентоспроможностi як у контекстi внутршньо!' соцiально-економiчноi
стратеги, так i в площиш геоекономiчних та геополiтичних штереав держави;
неадекватнiсть iнструментiв
формування i реалiзацii державно!' промислово!' полiтики новим
iнституцiйним умовам, серед яких динамiчнi змiни у структурi власностi, поява нових центрiв економiчноi влади, яю приймають рiшення, керуючись власними штересами, що можуть не спiвпадати iз суспiльними;
незавершенiсть системних
iнституцiйних та ринкових перетворень як необхщно!' передумови для ефективного функщонування та динамiчного розвитку промислового комплексу (структура i захист прав власностi, механiзми державного регулювання, економiчна
iнфраструктура, соцiально-полiтичнi та сощально-громадянсью iнститути тощо);
значнi суперечносп мiж окремими промисловими галузями, комплексами, виробництвами та пов'язаш з ними мiжгалузева (внутрiшньопромислова) конкуренщя та гостре суперництво у законодавчому полi та владних структурах;
неконтрольованiсть державою внаслщок системно!' кризи державного управлшня чинникiв, якi суттево впливають на процеси i результати промислово'1 дiяльностi в Укра!ш, причому не тшьки зовнiшнiх (що певною мiрою е об'ективним), але i внутрiшнiх;
збереження суперечностей мiж загальнонацiональними, регiональними та локально-груповими штересами у сферi промислового розвитку, вщсутнють ефективних i суспшьно прозорих форм взаемоди бiзнесу, держави i суспiльства i, як наслщок, -вирiшальний вплив полiтичного контексту та лобшвання на ухвалення ршень з розробки i реалiзацii промислово! стратегii;
вiдсутнiсть единоi суспiльно-полi-тично'1 платформи та полiтико-економiч-но'1 волi щодо дiй з реформування промислового сектору, збереження високого ступеня щейно-
концептуального протистояння при вирiшеннi принципових питань -приватизацй (наприклад, великих промислових об'екпв або стратегiчних пiдприемств), залучення шоземних iнвестицiй, вектора i глибини економiчноi iнтеграцii тощо;
вiдставання процеав формування ново!' суспiльноi та шдивщуально! психологГ', орiентованоi на особливостi ринково!' моделi економiчних вiдносин та розвиток економiчноi глобалiзацii.
2. КОНЦЕПТУАЛЬН1 ЗАСАДИ ТА ПР1ОРИТЕТИ ДЕРЖАВНО1 ПРОМИС-ЛОВО1 ПОЛ1ТИКИ
Нова концепцiя промислово'1 полпики в нацiональнiй економiцi мае виходити з гмперативгв глобального контексту, який формуеться тд впливом ново!' якосп геоекономiчних,
геополiтичних та цивiлiзацiйних процеав.
Розвиток нацiональних економiк у ХХ1 ст. значною мiрою визначаеться рядом чинниюв i вимог, якi дютали визначення "глобальних викликiвм у результат загальносвiтового
(глобального) характеру !'х впливу та прояву наслщюв.
Серед найважливших викликiв для сучасних держав (Укра'на не е винятком)
слщ видшити: економгчм, зумовленi динамiчним зростанням дефщиту основних виробничих ресурсiв, насамперед, невщновлювальних
енергоресурсiв, а також критичними диспропорщями в 1х розподiлi мiж крашами; екологгчнг, пов'язанi з критичним порушенням
вщтворювального балансу мекономiка -природа"; соцгально-гумангстичнг,
спричинеш непропорцiйнiстю та нерiвномiрнiстю розподiлу доходiв, приватних i суспшьних благ мiж народами, економiчними та сощальними групами; цившзацтш, зумовленi загостренням протистояння етноав, культур, релiгiй тощо.
Досягнення оптимальних для даного етапу розвитку параметр1в, як1 виступають критергями нацюнально'г безпеки та прогресу за зазначеними напрямами (економгчним, екологгчним, соцгально-гумангтарним, цившзацтним), набувае Iмперативного характеру при розробщ нацгональних соцгально-економ1чних стратегт I програм. Розв'язання цих завдань визначае економiчну конкурентоспроможнють краши на середньо- та довгострокову перспективу ^ як наслщок, - можливосп паритетноi учасп украiнськоi держави у формуванш ново'1 геоекономiчноi реальность
У результатi принципових змiн, що вiдбуваються у сучаснiй
свiтогосподарськiй систему змiнюються характеристики промислових ринкiв Украши та зарубiжжя щодо основних агешив (постачальникiв i споживачiв), 1х продуктово'1 i територiальноi структури, рiвня конкуренци, динамiки i кон'юнктури, технiко-експлуатацiйних та споживчих вимог до продукцп тощо. Водночас змшюються iнтереси найближчих сусвдв i економiчних партнерiв Украши, що не може не мати наслщюв для визначення стратепчних прiоритетiв i механiзмiв реалiзацii державноi промислово'1 полiтики.
Державна промислова полтика (дал1 - ДПП) як форма реал1заци нацгональних ¡нтересгв у промисловгй сфер1 мае бути адекватною реал1ям, цглям
г прюритетам соцгально-економгчного розвитку крагни на основI гнучких механ1зм1в формування та ефективного регулювання умов економгчного та Iнституцтного середовища.
Стратег1чн1 ц1л1, прюритетт напрями, завдання та об 'екти ДПП мають формуватися на основi щентифжаци нацюнальних
конкурентних переваг, обмежень i загроз розвитку, науково обгрунтованого геоекономiчного та виробничо-ринкового позицшвання (поточного i
перспективного) промисловосп Украши у свгтовш економщ, що iнтернацiоналiзуеться та глобалiзуеться (рис. 2).
2.1. Конкурентш переваги, обмеження та загрози розвитку промисловосп УкраУни
Серед основних конкурентних переваг промисловосп Украши слщ видшити:
природно-географ1чн1: наявнють промислових запаав широкого спектру природних ресурав -енергетичних (вугiлля, уранова руда, газ) i неенергетичних (металевi руди, неметалевi кориснi копалини - калшна i поварена солi, глини та ш.);
вигiдне географiчне розташування держави у просторi европейських i свпових ринкiв та транспортних коридорiв, що формуються;
достатньо розвинута i
диверсифкована транспортна
iнфраструктура; факторт:
порiвняно квалiфiкованi i дисциплiнованi трудовi ресурси;
наявнють налагоджених технологш у промислових виробництвах, що базуються переважно на вгтчизнянш
сировиннш 6a3i (видобуток енергетичних i неенергетичних матерiалiв, чорна металургiя, коксохiмiчне виробництво, виробництво хiмiчних добрив, харчова промисловють);
шновацтм:
достатньо високий iнновацiйний та конкурентний потенщал окремих високотехнологiчних видiв промислово'1 дiяльностi (лiтако- i ракетобудування, суднобудування, атомна енергетика, енергомашинобудування, оборонна
галузь);
спрощений доступ до якюних та порiвняно дешевих науково-технолопч-них розробок вичизняно'' науки у сферi iнформацiйно-комунiкацiйних, бiо- та нанотехнологш.
Основт обмеження для динамiчного iнновацiйного розвитку нащонально'' промисловостi на нишшньому етапi створюють такi явища i процеси:
з боку основних фактор1в вироб-ництва:
зростаючий дефщит енергетичних та сировинно-матерiальних ресурсiв (як на внутршньому, так i на зовшшньому ринках), а також попршення економiчних (перш за все - зростання щн) та iнституцiйних (вплив полггичних прiоритетiв, штучнi обмеження конкуренци з боку iнтегрованих виробничих структур тощо) умов 'х промислового використання;
негативнi демографiчнi тенденци та диспропорци на ринку пращ за кшькюними, а особливо за якюними параметрами попиту i пропозици робочо'' сили;
значнi обсяги дефщиту внутрГшнГх фiнансово-iнвестицiйних ресурсiв
(корпоративних, банювських, фондового ринку, бюджетних) вГдносно реальних потреб в оновленш та збшьшенш капiталу;
високий рiвень техшчно'', технолопчно'', оргашзащйно'' та управлшсько'' вiдсталостi основно'' маси
промислових пщприемств при збереженш низько'' шновацшно' активностi;
з боку макроеконом1чного середовища:
високий рiвень шфляци та ГнФляцГйних очiкувань (обмежуе виробництво та швестици в основний каттал);
високий рiвень вГдсоткових ставок по довгострокових швестицшних кредитах (обмежуе швестицшно-iнновацiйнi процеси);
занижений курс нащонально'' валюти (стимулюе зростання
'Тмпортовано'Г шфляци, знижуе купiвельну спроможнють на
внутрГшньому ринку);
дефiцит торговельного балансу (негативно впливае на курс нащонально'' валюти, стимулюе ГнФляцГю);
з боку iнституцшного середовища: нерозвиненють базових шститутГв промислово'' iнфраструктури (фондового ринку, товарних 6Грж, структур шформацшно-консалтингового та
венчурного бiзнесу тощо);
низький рiвень внутрГшнього конкурентного середовища (значний монопольний сектор, морально застарш форми i методи конкуренци, яю межують з протиправною дГяльнютю, законодавча неврегульованiсть питань переходу до сучасних норм i правил);
недосконалють бюджетно-податко-во' (у контекст рГвномГрного розподГлу податкового тягаря i недопущення фюкально'' дискримшаци) i фшансово-кредитно'' (у контекстi швестицшного забезпечення процесiв промислового розвитку) систем.
Основными загрозами для досягнення цшей державно'' промислово'' полгтики е:
макроекономiчна i полгтична нестабiльнiсть;
несприятлива динамГка i кон'юнк-тура дшово' активностi в нацiональнiй та свгговш економiцi;
несприятливе iнституцiйне
середовище процеав розвитку нацюнально' промисловостГ;
вiдставання розвитку нащональних науково-техшчно'' та шновацшно'' систем вщ свГтових параметрiв та внутршшх потреб промислового зростання;
порушення принципГв економiчного паритету та взаемовигщносп у мГжна-родних економiчних вiдносинах.
Найнебезпечтшими ризиками при реалГзаци стратегiчних завдань державно'' промислово' полгтики у
середньостроковiй перспективi слгд вважати таю:
обмеження (часткова втрата) реального державного економiчного суверештету та керованостi
економiчними процесами (через недосконалють механiзмiв приватизаци, банкГвсько'' дГяльностГ катталГзаци, структурних змГн, мГжнародно'' штеграци та Гн.);
зростання економГчних
диспропорцш розвитку галузей (видГв дГяльностГ), регюшв, ГнституцГйних секторГв тощо (через вщмшносп у темпах, структурГ та комплексносп перетворень);
втрата або критичне звуження сфери дГяльностГ окремих
низькоконкурентних, але важливих з позицш нацГонально'' безпеки, промислових виробництв (через надмГрне посилення конкурентного тиску на ринках);
надмГрно динамГчне та глибоке проникнення нерезидентських ТНК у стратепчно важливГ сектори
нацюнально'1' промисловостГ;
зростання негативних сощальних наслГдкГв та поглиблення соцГальних суперечностей.
2.2. Ekohomîhhc позиц1ювання нац1онально1 промисловост1
B^ip геоекономiчноï позици нащонально! промисловостГ зумовлюе провГднГ напрями участГ у поглибленш мГжнародного розподГлу працГ та переходу до реалГзацй глобальних (регГональних) стратегш виробництва i розширеного вГдтворення на засадах взаемовигщного партнерства й штеграци.
В основу визначення стратепчних напрямГв, темпГв i форм ГнтеграцГ' украшсько! промисловостГ в
економГчний, технологГчний, науковий проспр свГтово'' економГки мають бути покладеш системнГ аналГтичнГ оцГнки тенденцш, можливостей, ризикГв i наслГдкГв у широкому сенсГ (не тГльки суто комерцшних).
З огляду на сучасний стан нащонально! промисловостГ, тенденци свгшгосподарського розвитку та прюритети внутрГшньо'' сощально-економГчно'' стратегй Укра'ни об 'ективно необхiдною е принципова змта базових оpiентиpiв позицЮвання у свтовому промисловому пpостоpi у його двох основних вимГрюваннях -геоекономГчному та виробничо-ринковому (рис. 3).
£
ЕКОНОМ1ЧНЕ ПОЗИЦ1ЮВАННЯ
НЛЩОНЛЛЫК)! ПРОМИСЛОВОСП ~ I
ГЕОЕКОНОМ1ЧНЕ
1
ВИРОБНИЧО-РИНКОВЕ
1деолопчно вмотивована орieнтацiя на альтернативну присутнiсть у евроатлантичному або пострадянському
Поточне
Спецiалiзацiя переважно на виробнищга сировинних i низькотехнологiчних конструкцiйних матерiалiв (зовнiшнiй i внутрiшнiй ринки)
Екожмчно вмотивована орiентацiя на полiцентричний зовтшньоеконо-мiчний проспр (розвинуп промисловi центри та ri, що розвиваються)
Перспективне
Спецiалiзацiя на виробництвi продукцiï окремих наукоемних сегменпв маши-нобудування (внутрiшнiй i зовшшнш ринки);
виробництво сировинно-матерiальноï продукцп в обсягах внутрiшнього ринку
Рис. 3. Характеристика економгчних позиций промисловостг Украши
у свтовому господарств1
Формат зм1н геоекономгчного позицгювання нацюнально!
промисловосп у свгговому економiчному просторi, що динамiчно розвиваеться i структурно трансформуеться,
характеризуеться таким чином:
поточне - переважно щеолопчно вмотивована орiентацiя на альтернативну присутнють або в евроатлантичному, або у пострадянському полiтико-економiчно-му просторi (залежно вiд поточно! полпично! кон'юнктури);
перспективне - переважно економiчно вмотивована орiентацiя на полщентричний полiтико-економiчний простiр з перспективами паритетно! участi у мiжнародному розподш працi та iнтегрованих структурах як розвинутих традицшних промислових центрiв (€С), так i нових, що динамiчно розвиваються (зокрема, БР1К, ОЧЕС та шшГ).
Ефективне мiжнародне економiчне ствробпництво у виробничiй, торговельнiй, фiнансовiй, науково-
технiчнiй сферах набувае iмперативного значення на сучасному етат i потребуе адекватно! полiтико-економiчноï реакци держави. Але слщ ураховувати, що реалiзацiя штеграцшного iмперативу у промисловiй полiтицi потребуе виваженого пщходу та суспiльного сприйняття вибору, оскшь-
ки це зачшае такi значущi для держави проблеми, як нацюнальна безпека, економiчний суверештет, структурнi реформи, соцiально-гуманiтарний
розвиток.
Обгрунтованють вибору виробничо-ринкових позицгй нацюнально'1 промисловостi на внутрiшньому та зовшшньому ринках суттево
позначаеться на ефективносп здiйснення промислово'1 полiтики, перспективах i результатах учасп краши у продуктовш та технологiчнiй спецiалiзацiï, прiоритетах i реальних можливостях входження до бiзнес-iнтеграцiйних структур.
АналГз кон'юнктури i тенденцш розвитку найважливших промислових ринкГв та оцГнки потенщалу нацГонального промислового
виробництва з урахуванням юнуючих та нових конкурентних переваг, якГ мають бути сформованГ, дають тдстави для таких висновкГв щодо стpатегiчноï траектори змт виробничо-ринкового позицтвання:
поточне - спещалГзащя переважно на виробницт сировинно'' продукцп та конструкцшних матерГалГв низького ступеня переробки (для зовшшнього i внутрГшнього ринкГв);
перспективне - спещалГзащя на виробницт для внутрГшнього та зовшшнього ринкГв продукцп окремих наукоемних сегментГв машинобудГвно'' та оборонно'' галузей, сершно'' технГки нового поколшня для агропромислового комплексу, високотехнолопчних
конструкцГйних матерГалГв для промисловостГ i будГвництва; збереження виробництва сировинно-матерГально'' продукцп переважно для внутршньо'' промислово'' переробки.
2.3. Стратепчна мета i завдання державно!' промислово'1 полiтики
Виходячи з окреслених
конкурентних переваг промисловостГ Укра'ни, перспектив ïï геоекономГчного та виробничо-ринкового позицГювання, стpатегiчна мета державног промисловог' полтики на
середньострокову перспективу (до 2020 р.) полягае у селективному формуванш i тдвищент конкуpентоспpоможностi обраних видiв промисловог дiяльностi i продукцп на внутршньому i зовншшх ринках на основi переходу до яюсно новог - тновацтног - моделi розвитку, освоення нових ринюв та ефективног участi в ттеграцтних процесах.
Для досягнення ще!' мети необхщно виршити прюритетт завдання щодо державного сприяння I тдтримки:
збереження оптимальних обсяг1в виробництва г пгдвищення
конкурентоспроможност1 галузей
промисловостг, що базуються переважно на використанш власно! сировинно-матерiальноi бази i мають освоеш ринки збуту (чорна металурпя, хiмiчна, деревообробна, харчова промисловють);
розвитку наукоемних
спецгалгзованих виробництв, за якими Укра'на вже мае або може мати висок конкуренты позици у регюнальному та глобальному масштабах (авiакосмiчна галузь, суднобудування, виробництво збро'1, енергетичне машинобудування тощо), та формування на цгй основг сучасних конкурентоспроможних
промислових структур нацюнального базування у сектор1 високотехнолог1чних виробництв (ТНК, кластерiв та шших спъових утворень);
комплексног реструктуризацгг галузей з низькими конкурентними характеристиками I потенщалом, необхщнють функщонування i розвитку яких визначаеться вимогами
нащонально!' безпе-
ки, сощального й екологiчного характеру (зокрема, вугшьна i легка промисловють).
2.4. Цiльовi прiоритети
Цшьовими прiоритетами розвитку промисловостi Укра'ни е шновацшний, екологiчний та соцiальний.
1нновац^ний прiоритет. Оскiльки потенцiал соцiально-економiчних ефекпв
попереднiх технологiчних iнновацiй минулого столпгя, на яких поки що базуеться промисловють Укра'ни, практично використано, стрижневою 1деею державног промисловог полтики на сучасному етат мае стати
¡нновацтний технологгчний прорив на р1вень ^ технолог1чнихукладгв.
Ураховуючи вщносно малi бюджетш можливосп щодо забезпечення такого прориву, державш ресурси мають бути сконцентроваш на пiдтримцi обмеженоi кшькосп прогресивних (проривних) технологiй.
Основними критергями в1дбору пр1-оритетних технологт як об 'ект1в державног фтансово-економгчног
тдтримки дощльно вважати:
системоутворююче значення для розвитку прогресивного технолопчного укладу у певнш галузi або комплекс виробництв (наявнiсть системних наслщюв);
вiдповiднiсть специфiцi
перспективного виробничо-ринкового позицiювання промисловосп Украши у свiтi;
високий рiвень забезпеченостi вiтчизняними науково-дослiдними,
дослiдно-конструкторськими та
експериментальними розробками.
Iснуючi характеристики
iнновацiйних процесiв у промисловосп Украши свщчать, що в межах здiйснюваноi промислово'1 полiтики постулат нарощування iнновацiйностi наразi не набув належних оргашзацшно-економiчних механiзмiв та
шституцшного забезпечення для його реалiзацii.
Нечутливiсть до iнновацiй пiдтримуеться рядом чинниюв економiчного й iнституцiйного характеру.
Серед економiчних чинникiв найбiльш суттевими е незадовшьш параметри iнновацiйного попиту (за рiвнем, динамiкою, структурою), спричиненi структурними особливостями нацiональноi економiки i ресурсними обмеженнями фiнансово-кредитноi
системи (насамперед, щодо ресурав "довгих" грошей). Домiнування базових
галузей первинних передшв, якi тримаються на Ш-ГУ технологiчних укладах, експортно-сировинна орiентацiя промисловостi, структурнi викривлення убш сектору промiжного споживання та iмпортних джерел забезпечення енергетичними ресурсами, порiвняно обмеженi фiнансовi можливостi вiтчизняних комерцшних банкiв та 1х недостатня защкавленють в iнвестуваннi реального сектору, слаборозвинутий фондовий ринок - такими е основш чинники, що стримують процес формування сукупного шновацшного попиту в нацiональнiй економщ.
Iнновацiйна криза породжена також незавершенютю iнституцiоналiзацii iнновацiйноi полiтики, а саме несформованютю вiдповiдних бiзнесових структур та ефективних механiзмiв державного регулювання iнновацiйноi дiяльностi, i головним чином -незршстю iнститутiв ринково'1 конкуренцП.
Виходячи iз зазначеного головними завданнями промисловог полтики щодо стимулювання гнновацгй мають стати:
стимулювання сукупного
шновацшного попиту нацюнальних споживачiв та надання вигщних умов виробникам вщповщно! продукцii для його задоволення на зовшшшх ринках;
ефективна державна пщтримка виробникiв та експортерiв високих технологш i вироблених з 1х використанням продуктiв;
розширення платоспроможного попиту сектору кшцевого споживання як бiльш динамiчного та чутливого до новп-нiх зразюв продукцП та послуг;
сприяння здшсненню ефективноi взаемодП промисловостi з уама структурами нацiональноi iнновацiйноi системи, що формуеться.
Екологiчний пр^ритет обумовлений вимогою екологгзацИ промислового виробництва у
комплексному розумшш - з точки зору полшшення еколопчних характеристик як технолопчних процесГв, так i вироблено'' продукцп.
Еколопчнють виробництва -надзвичайно суворий Гмператив для промислово'' полГтики промислово розвинутих кра'н, завдяки чому стимулюються масштабш технологГчнГ та продуктовГ шновацп, змГнюються прГоритети бГзнесу. Причому економГчш механГзми працюють таким чином, щоб насамперед стимулювати використання екологiчних технологт, а не компенсувати шкiдливi на^дки вiдсталих. Недотримання сучасних еколопчних характеристик технологш i продукцп е значною перешкодою на шляху забезпечення стратепчно'' конкурентоспроможносп нацюнально'' промисловостГ в цГлому та окремих виробництв. Подальше попршення екологГчних параметрГв продукцп та технологГй зумовить звуження присутносп нацГональних
товаровиробникГв як на внутршшх, так i на зовнГшнГх ринках.
Актуальнють дотримання вимог екологГчностГ як прюритету промислово'' полГтики е очевидною. У 1998-2007 рр. в Укра'ш зберГгалася стГйка тенденцГя до посилення техногенного навантаження на довкГлля. СередньорГчний темп приросту викидГв забруднюючих речовин в атмосферне повпря за цей перюд склав 2,3%, при цьому 65% всГх викидГв припадае на промисловий комплекс. Питома вага забруднених спчних вод у загальному обсязГ водовГдведення зросла до 43% при щорГчному споживаннГ свГжо'' води у промислових цГлях у розмГрГ 58% вГд загального водозабору. Вщбулося значне зростання обсягГв утворення промислових вщходГв I-III класГв небезпеки, що водночас супроводжувалось скороченням рГвня 'х утилГзацп (на 20% порГвняно з 1998 р.).
Основними причинами пщвищення техногенного навантаження на територГ' Укра'ни залишаються: неефективна, надмГрна ресурсо- та енергоемнють виробництва; застарГла галузева структура; моральний i фГзичний знос основних виробничих фондГв, у тому чист природоохоронного призначення; недосконалГсть нормативно-правового забезпечення та вщсутнють ефективного мехашзму практично'' реалГзацй основоположних природоохоронних принципГв.
Основними напрямами забезпечення екологiчно'ï модертзацй промислового комплексу як запоруки сталого розвитку нацюнально'' економГки мають стати:
активГзацГя та пщвищення ефективносп впровадження
ресурсозберГгаючих та
природоохоронних технологГй;
освоення новгтшх технологГй альтернативно'' енергетики та поширення використання вщновлювальних джерел енергГ';
удосконалення економГчного
механГзму забезпечення екологГчно'' рГвноваги у регюнах i кра'нГ в цГлому.
С о ц i а л ь н и й п р i о р и т е т промислово'' полГтики пов'язаний з такою глобальною закономГрнютю суспГльного розвитку, як соцiалiзацiя економiчноï сфери. Одшею з ïï вимог е сустльне сприйняття економiчних, у тому чи^i промислових, стратегт i пpоектiв через активний полтичний, бiзнесовий i громадський дiалог.
Вщповщно до цього мають зазнати суттевих змш усГ процеси i технологи, пов'язаш як Гз формуванням державно'' промислово'' полГтики (щодо вибору концепцш, мехашзмГв, ГнструментГв), так i з ïï здшсненням (у сферГ контролю за виконанням цГлей i завдань, поточних коригувань тощо). Роль i функцп уряду -окреслити прГоритети, дати вщповщний сигнал бГзнесу i забезпечити вГдкриту
прошформованють про стратепчш намiри держави.
2.5. Галузeвi прioритeти
Гaлузeвi nрiоритeти державно'1 промислово'1 полiтики вiдбираються з yрахyванням цiльових стратегiчних прiоритетiв промислового розвитку, реальних технологiчних, фшансово-економiчних та оргашзацшних параметрiв конкретних виробництв, а також наявних наyково-технологiчних задiлiв з провщних сyчасних технологiй -iнформацiйно-комyнiкацiйних, бiо- та нанотехнологiй.
Крiм того, з yрахyванням iснyючих обмежень i загроз внутршнього та зовнiшнього походження (ресурсш, стрyктyрнi, динамiчнi, кон'юнктyрнi) при виборi структурно-галузевих прiоритетiв Украж недоцшьно повторювати шлях, пройдений розвинутими крашами, що винесли i продовжують виносити виробництва промислових товарiв за межi сво'1'х кордонiв.
Оптимальний шляx розвитку nромисловостi Украши полягае у збeрeжeннi й eфeктивному нарощувант на^онального промислового nотeнцiaлу neрeвaжно на власнт тeриторiï i власнт рeсурснiй бaзi з урaxувaнням сучаснт eкологiчниx вимог, з достаттм рiвнeм дивeрсифiкaцlï (за продуктовою i тexнологiчною структурою),
орiентовaного на визначальний вплив внутршнього ринку як чинника зростання.
Це дозволить зменшити ризики вщ впливу неконтрольованих зовшшшх чинниюв на динамiчнi та структурш параметри промислового розвитку. Виходячи з цього традицтт бaзовi гaлузi сировинно-мaтeрiaльного сeктору nромисловостi мають розвиватися i нaдaлi, aлe ттьки на принципово новому тexнiко-тexнологiчному фундaмeнтi в
eкономiчно доцшьнш та eкологiчно припустимт мeжax.
Вщповщно до вищезазначеного гaлузeвими nрiоритeтaми державно'1 промислово'1 полггики у
середньостроковш перспективi мають стати:
наyкоeмнi машинобyдiвнi
виробництва (авiацiйна та ракетно-космiчна галузь, суднобудування, сшьськогосподарське машинобудування, енергетичне i транспортне
машинобудування, високотехнолопчне обладнання для добувно! та металурийно! промисловосп);
приладобудування (високотехнолопчш прибори i системи широкого функцюнального та галузевого призначення, зокрема, для розвитку житлово-комyнальноï та соцiальноï -охорона здоров'я, освгга - сфер);
оборонно-промисловий комплекс (виробництво сучасних видiв озброeння та вiйськовоï технiки);
виробництво еколопчно i бiологiчно чистих харчових продукпв;
видобуток паливно-енергетичних корисних копалин та новпта види виробництв з ïx^ комплексного використання та переробки;
виробництво електроенергП, у тому чист на основi вщтворювальних i нетрадицiйниx ресурсних джерел;
базовi переробнi виробництва (металyргiя, xiмiя та нафтоxiмiя).
2.6. Суб'екти прoмиcлoвoï
no-imiKH
Головним сyб'eктом державноï промисловоï полiтики вистyпаe дeржaвa чeрeз повноважт органи дeржaвно'ï влади й управлтня.
Визначення функцш i компетенцш держави як суб^кта державноï промисловоï полiтики i, як наслщок, -конкретних форм та шструмеш^в реалiзацiï обраноï стратеги
безпосередньо пов'язане з
концептуальним баченням pолi та функцт держави в економщ. ВибГр мГж рГзними типами державного регулювання (державний "мшГмалГзм", державний "дирижизм" або певний баланс ринку й держави) визначае загальну архГтектуру мехашзмГв впливу на промисловий розвиток, можливосп та напрями застосування тих чи шших методГв i шструментГв.
Концептуальна позицГя у цьому питанш передбачае певну конкретизацш ГдеологГчних засад промислово'' полГтики. А вони, у свою чергу, пов'язаш з орГентирами суспГльно-полГтичного устрою та державного розвитку. Принагщно зазначимо, що ниш досить активно артикульованою е полпична теза про вщсторонення бГзнесу вщ влади. Ïï сутнГсть i значення - реалГзащя демократично'' Где'' рГвност всГх учасникГв бГзнесу через рГвновщдаленють 'х вГд наймогутнГшого носГя ГнституцГйного ресурсу - держави. Це, безумовно, може стати значним кроком у напрямГ до европейсько' демократично'' моделГ вГдносин держави з корпоращями, в основГ яко'' - забезпечення загальних для всГх "правил гри".
ПодГбний тип взаемовГдносин мГг би бути ефективним для процесГв формування i реалГзацГ' промислово'' полГтики в Укра'ш. Проте вГн передбачае високий стутнь зрГлостГ всГх ГнституцГй i сощально-полпично' однорГдностГ
суспГльства. Укра'нськГ реалп цим не вГдзначаються. Держава поки що не може "тднятися" на рГвень полпично' незаангажованостГ i, як наслщок, забезпечити уособлення ГнтересГв дшсно усього суспГльства в 'х збалансованому за певними критерГями виглядГ. На ситуащю впливае також слабкГсть, нерозвиненють громадянського
суспГльства, яке е об'ективно защкавленим у "державГ-органГзаторГ"
демократичного типу. Для бГзнесу бажашшою е "держава-лГберал", а для профспГлок - держава авторитарного типу зГ значними можливостями реалГзацп соцГальних гарантГй та мехашзмами контролю.
На сучасному етапГ суспшьного розвитку Укра'ни повне "розлучення" держави i бГзнесу е не можливим. Але хоча б часткове виведення законодавчого i виконавчого (адмШстративного) механiзмiв iз-пiд бiзнесового тиску мало б позитивний вплив на розвиток саме демокpатично'ï моделi державного регулювання пpомисловостi. Завдяки цьому можуть бути забезпечеш реальш зрушення в напpямi оpiентацiï державно1' промислово1' полтики на довгостpоковi ттереси сустльства в цшому на противагу ïï сьогодшшнш "рефлексГГ на кон'юнктурш штереси бГзнесових суб'екпв.
Доцшьним е систематичне залучення бiзнесу до процеЫв формування загальнопpомислово'ï i галузевих стратегт та механiзмiв 'х реалГзацй на етапах узгодження ГнтересГв, аналГзу i прогнозГв щодо ринково' ситуацп та реальних перспектив розвитку виробництва. Основними виразниками бГзнесових ГнтересГв мають стати асощацп (спшки) за видами промислово'' дГяльностГ.
СоцГально-економГчнГ штереси найманих пращвниюв щодо цГлей i стратегш промислового розвитку мають представляти профестю оpганiзацlï.
Роль регюнальних оргашв влади як суб'екпв, що беруть участь у виробленш та здшсненш державно'' промислово'' полГтики, також мае бути приведена у вщповщнють до вимог трансформаци системи державного управлшня.
У такий спосГб структура суб'екпв державно'' промислово'' полГтики стае максимально наближеною до всГх учасникГв промислово'' дГяльностГ, що
мае забезпечити вищу якють само1 полпики та й результатiв.
2.7. Об'екти промисловоУ пол1тики
Вибiр об 'ект1в державно1 промислово'1 полiтики та вщповщних iнструментiв 11 реалiзацii здiйснюеться з урахуванням структурно-1нституцтних особливостей двох основних груп промислових пщприемств:
(А) - промислов1 тдприемства державног (державног корпоративног) I комунальног (комунальног
корпоративног) форм власностг, стосовно яких держава й органи мюцевого самоврядування можуть застосовувати методи адмшютративно1 (плановi завдання, кадрова полпика) i прямо1 економiчноi (субсидй, прямi швестици) дп;
(Б) - промислов1 тдприемства приватног форми власностг, вщносно яких держава й органи мюцевого самоврядування можуть застосовувати головним чином опосередковаш методи управлшня (через фiнансово-економiчнi та шституцшш механiзми).
Пiдприемства групи (А) складають тепер меншу частку промисловосп.
У свою чергу група (Б), що е домiнуючою у вiтчизнянiй
промисловостi, може бути умовно розподшена на два
сектори:
(Б1) - олiгополiстичний сектор великого бiзнесу (неформальнi i формальнi фiнансово-промисловi групи);
(Б2) - конкурентний сектор малого i середнього бiзнесу.
Особливосп органiзацiйно-еконо-мiчних та iнституцiйних умов, у яких функцюнують зазначенi групи промислових пщприемств, обумовлюють специфжу застосовуваних форм i методiв здiйснення промислово1 полiтики.
Розвиток iнтеграцiйних процесiв ^ зокрема, вступ до СОТ спричиняють
необхгдмсть оптимгзацИ' вибору функщональних сфер як об'ект1в державно! промислово'1 полтики.
Серед основних функщональних сфер, що визначають тенденци промислового розвитку, - науково-шновацшна, виробничо-збутова,
фшансово-кредитна, органiзацiйно-управлiнська, iнфраструктурна та шституцшна (регуляторна).
Для реального переходу до ^новацино! моделi промислового розвитку, прискореного формування високотехнологiчного сектору та вдосконалення оргашзацшно-структурних характеристик промисловосп як головних передумов суттевого пщвищення ïï конкурентоспроможностi доцiльно
вважати прюритетами промисловоï полiтики такi сфери й об'екти:
науково-тновацтна дгяльнгсть у промисловост1 загалом iз
диференщащею форм i методiв пiдтримки i регулювання НДДКР та iнновацiйних процесiв за прюритетними цiльовими напрямами (забезпечення нацiональноï безпеки,
ресурсозбереження, еколопчносп
виробництва i продукцп, комплексний розвиток наукоемних та
високотехнолопчних виробництв тощо);
окрем1 системоутворююч1
гнновацтш проекти галузевого, мiжгалузевого, регiонального та загальноекономiчного значення
(продуктово-технологiчнi чи
шфраструктурш);
комплекст проекти оргамзацтно-структурного розвитку промислового сектору (для формування та ефективного функцiонування нацюнальних
виробничо-господарських структур
сучасного рiвня, здатних реалiзовувати промисловi стратегй еврорегiонального та глобального масштабiв);
проекти, спрямованг на
поглиблення ¡нтеграцп нацюнальних
промислових виробництв у свтов1 економ1чн1 процеси й структури.
2.8. Напрями, мехашзми та шструменти реалпацп'
Виходячи з шституцшних, ринкових та функцiональних
особливостей об'екпв промисловох полiтики, ефективне державне регулювання у промисловiй сферi може бути реально забезпечене за такими напрямами:
1. Формування сприятливих умов для розвитку вс1е1 промисловост1 шляхом:
реалiзацiï системних заходiв щодо державноï тдтримки сфер науки й освпи, насамперед прикладних i фундаментальних наукових дослщжень, науково-дослiдних i дослщно-конструкторських робгт, iнженерноï i робiтничоï професiйно-технiчноï
пiдготовки;
Для державних тдприемств, регульованих за принципом "державного дирижизму", ефективною стратепею промислового розвитку може стати формування високотехнолог1чних
науково-виробничих комплексов
корпоративного типу за прямоï оргашзацтног участ1 та фтансовоï тдтримки держави (в авiацiйному машинобудуванш, виробницт ракетно-космiчноï технiки й озброення, вугшьнш промисловостi). Для цього може бути
полшшення шституцшно1
структури економши та й iнфраструктурного забезпечення, у тому чист на основi забезпечення захисту прав власностi, вдосконалення
регулювання дiяльностi природних монополiй та загального конкурентного середовища, формування сучасно1 нацiональноi iнновацiйноi системи з повноцшними складовими галузевого, регiонального та корпоративного рiвня, розвитку iнформацiйно-комунiкацiйних систем, транспортних мереж тощо;
системного вдосконалення
законодавчо-нормативно1 бази
регулювання комерцшно1 дiяльностi.
2. Формування спецгальних
механ1зм1в реал1заци промисловог полтики на основi врахування сучасних особливостей зазначених об'екпв державно1 полiтики (табл. 2).
використаний досвщ колишнього СРСР щодо учасп держави у створенш, функцiонуваннi й розвитку промислових науково-виробничих комплекав, у межах яких забезпечувалася оргашзацшна та функцiональна взаемодiя НДДКР та виробництва провiдноï
високотехнологiчноï продукцй. I сьогоднi в Украïнi аналопчш комплекси можуть стати генератором розробки i подальшого розвитку виробництв сектору high-tech.
Таблиця 2. Основш iнструменти державного регулювання _за групами промислових об 'eктiв_
Група об'екпв Прюритетш 1нструменти державно'1 промислово'1 пол1тики
(А): державш i комунальш промисловi тдприемства Реструктуризащя, державнi замовлення, субсидй, прямi швестицй
(Б1): приватнi промисловi тдприемства ол^ополютичного сектору (великий бiзнес) Курсова полiтика, митна полiтика, нетарифне регулювання ЗЕД
(Б2): приватнi промисловi пiдприемства конкурентного сектору (малий i середнш бiзнес) Податковi пiльги, прискорена амортизащя, державна пiдтримка кредитiв, регулювання конкурентного середовища
Для великого 61зжсу, який контролюеться фшансово-промисловими групами, доцГльним е регулювання за принципом балансу держави i ринку, державна пщтримка його у конкурентнш боротьбГ з Гноземними виробниками на зовшшшх та внутрГшньому ринках засобами курсово'' та митно'' полГтики, нетарифного регулювання. Державна полпика стосовно ще'' групи об'ектГв мае сприяти 'х виходу на свГтовГ фондовГ ринки через реальне (а не номшальне, як тепер) "вщкриття" корпорацГй, забезпечення мотиваци 'х власникГв до ефективного використання активГв (а не пошуку ренти) на основГ шновацш, упровадження природоохоронних i ресурсозберГгаючих технологГй.
Для малого i середнього 61зжсу, регульованого за принципом
"державного мшГмалГзму", прюритетне значення мае налагодження ефективно' ди традицГйних ринкових стимулГв розвитку у формГ податкових пшьг, прискорено'' амортизаци, державних гарантГй i субсидування кредитГв. Ця група об'ектГв державно'' промислово'' полГтики мае забезпечити поширення шновацш, задоволення попиту на споживчГ промисловГ товари та послуги на внутрГшньому ринку.
У контексп проблеми застосування ефективних мехашзмГв та шструментГв промислово'' полГтики особливе значення мае питання оптимiзацlï конкурентного середовища - визначення меж ефективного конкурентного тиску, якГ е припустимими та доцГльними для досягнення стратепчних цшей промислового розвитку у конкретних видах дГяльностГ, у конкретш перюди, з урахуванням 'х стану, внутршшх проблем i перспектив. Вщповщь на це питання е пщгрунтям для рГшень про необхГднГ масштаби, функцюнальш сфери та форми державного втручання.
В умовах Гнтеграцй при
формуванш нацГонального
конкурентного середовища найбГльш актуальною стае проблема забезпечення конкуpентно'ï тpанспаpентностi
економГк - партнерГв. У разГ порушення принципу максимально'' схожосп параметрГв конкурентного середовища та синхронносп 'х змГн на ринках кра'н -економГчних агентГв можливГ суттевГ ризики та негативнГ сощально-економГчш наслГдки для окремих виробництв та економГки Укра'ни в цГлому.
АктивГзащя ГнтеграцГйних процесГв, зокрема приеднання до СОТ, призведе до вГдчутних змГн у цариш формування конкурентного середовища у
промисловостГ, переважно вбГк посилення тиску на вГтчизняних виробниюв - як на внутрГшньому, так i на зовшшшх ринках. Тому по^довне дотримання принципу конкуpентноï симетрп мае стати обов'язковою умовою при виборГ мехашзмГв та шструментГв державного захисту i шдтримки промислових виробництв i виробниюв за визнаними мiжнаpодно-пpавовими
нормами i принципами.
Водночас у межах промислово' полГтики доцГльно забезпечити збалансування ГнтересГв рГзних галузей (видГв промислово'' дГяльностГ) та стимулювати ефективну
внутршньогалузеву конкуренщю як важшь тдвищення цiновоï
конкуpентоспpоможностi.
Для досягнення стратепчних цшей державно'' промислово'' полГтики мають бути обраш адекватш мехатзми та iнстpументи, серед яких потенцшно ефективними е такГ:
фшансово-економпчний блок: розширення обсяпв державного замовлення на проведення НДДКР та промислове освоення технологГй i продукцп, якГ е стратепчними прГоритетами у контексп забезпечення
шновацшного розвитку та
конкурентоспроможносп;
бюджетне фшансування
формування i розвитку
високотехнологiчних виробництв у державному сектора сучасно'
промислово' iнфраструктури та НДДКР загальнопромислового значення, у тому чист на засадах програмно-цшьового розподiлу бюджетних коштiв уах рiвнiв;
системне вдосконалення
податкового регулювання в напрямi оптимiзащi його впливу на параметри промислово'1 динамiки, швестицшно-iнновацiйнi процеси та характеристики еколого-економiчного балансу
економiчного розвитку;
посилення тактично'' гнучкостi тарифного регулювання експорту-iмпорту промислово'1' продукцп з урахуванням вимог СОТ та вщповщно' практики державного втручання;
ефективне використання потенщалу методiв нетарифного регулювання експортучмпорту в iнтересах захисту економiчних штереав вiтчизняних товаровиробникiв у визнаних
мiжнародною практикою правових формах;
всебiчне стимулювання процеав капiталiзацГi промислових активiв (пiдприeмств) як основи активiзащi iнвестицiй та ефективно' iнтеграцГi у свiтогосподарський простiр;
реструктуризащя iснуючого
акцiонерного капiталу нащонально' промисловосп з метою зближення його з реальним капиталом та забезпечення економiчно доцшьно' деконцентраци економiчноi влади закритих
господарських структур;
грошово-кредитний блок: приведення валютного
регулювання, насамперед курсово' стратеги i тактики, у вщповщнють до цiлей тдвищен-
ня конкурентоспроможносп стратегiчно значущих виробництв, забезпечення
прозоростi та передбачуваностi валютно' полiтики при дотриманнi балансу штереав усiх основних сторiн валютних вщносин та збереженнi стратепчно' орieнтащi на стабшьнють нащонально' валюти;
розширення обсягiв i пiдвищення ефективностi довгострокового
кредитування промисловосп
комерцшними банками Укра'ни на основi його економiчного i податкового стимулювання, законодавчого
забезпечення виршення проблеми асиметрично' шформаци, вдосконалення механiзмiв обов'язкового резервування по пасивних та активних операщях, гарантування захисту прав кредиторiв;
збiльшення обсягiв фшансування через фондовий ринок на основi тдвищення мпрозоростiм i "розкриття" укра'нських корпорацiй, створення економiчних та оргашзацшних стимулiв для 1'х iнвестицiйно-iнновацiйного розвитку на основi ефективного використання наявних активiв i залучених коштiв, подальшого вдосконалення нормативно-правово' бази функцiонування фондового ринку;
здшснення полiтики стимулювання та тдтримки мiнновацiйно зв'язаних" iнвестицiй та кредит!в;
орган1зац1йно-1нституц1йний блок:
сприяння формуванню та забезпеченню конкурентоспроможносп сучасних промислових структур штегровано-спъового типу з високим науково-технолопчним та фшансово-економiчним потенцiалом шновацшного розвитку, насамперед, у галузях, орieнтованих на V-VI технологiчний уклади;
посилення державно' цшьово' пiдтримки формування ефективних науково-технолопчних i промислових кластерiв внутршньорегюнального, нацiонального та транскордонного форматiв як сприятливого оргашзацшно-
економiчного середовища для розвитку висококонкурентних виробництв;
розвиток прозороï системи державно-приватного партнерства на нацюнальному та регюнальному рiвнях для пiдвищення ефективносп процесiв розробки i реалiзацiï промисловоï полiтики;
пiдвищення якостi державного управлшня процесами формування й функцiонування нацiональноï
iнновацiйноï системи на всiх рiвнях -державному, регiональному, галузевому, тдприемницькому, насамперед, шляхом удосконалення правового захисту iнтелектуальноï власностi, суб'екпв науково-технiчноï та iнновацiйноï дiяльностi, сучасного шформацшного забезпечення та посилення економiчноï мотиваци;
розширення в економiчно доцшьних межах регуляторних функцiй держави щодо дiяльностi природних монополiй;
розвиток нормативно-правовоï бази та iнструментарiю пiдтримки ефективного рiвня конкурентного тиску на стратепчно важливих промислових ринках;
полiпшення економiчноï та iнституцiйноï пiдтримки малого i середнього бiзнесу у промисловостi як стабшзуючого та iнновацiйно гнучкого елементу сучасних виробничо-господарських систем.
забезпечення ефективноï взаемоди iнфраструктурних учасникiв ринку фшансових послуг - фiнансових посередникiв, бiрж, торговельно-iнформацiйних систем, депозитарно-^рингових установ, оцiночних, аудиторських та шших структур, формування сприятливого
iнституцiйного середовища для ïx функцiонування i подальшого розвитку;
здшснення оргашзацшно-координа-цiйноï та фiнансовоï тдтримки формування сучасноï iнформацiйно-
комунiкацiйноï бази промисловосп, у тому числi на основi створення систем автоматизованого управлшня
тдприемствами, проектування,
пiдтримки управлiнськиx ршень та входження у свiтовi мережi електронних ресурсiв i електронного бiзнесу.
2.9. Законодавчо-нормативне забезпечення
Недосконалiсть чинноï системи законодавчого забезпечення розвитку промисловостi пов'язана з вщсутнютю единоï методологiчноï, методичноï та органiзацiйноï основи для розробки документiв, низьким рiвнем узгодженостi галузевих стратегiй i нормативних акпв, "моральною застарiлiстю" бшьшосп з них, рiзним правовим статусом концеп-цiй i програм. Це суттево впливае на якiсть розроблення та реалiзацiï промис-ловоï полпики.
З метою пiдвищення ефективностi регулятивного впливу держави на процеси промислового розвитку дощльним е ухвалення Закону Украши "Про державну полтику розвитку промисловостi ", який регулюватиме вщносини мiж суб'ектами промисловоï дiяльностi та органами державноï влади й управлiння загальнонацiонального i регюнального рiвнiв.
У цьому закош необxiдно передбачити:
зобов'язання уряду щодо формування стратегш розвитку окремих галузей i промисловосп в цшому з обов'язковим затвердженням якюних i кiлькiсниx показниюв, у тому числi обсягiв державного фшансування;
перiодичну звiтнiсть уряду про досягнул кiлькiснi i якiснi результати реалiзацiï державноï промисловоï полiтики;
порядок поточного коригування завдань i контрольних показниюв промислового зростання та оновлення
цшей, критерив i механiзмiв реалiзацii промислово1 полiтики на наступний стратегiчний перюд.
Реалiзацiя промислово1 полiтики на основi Закону Укра1ни "Про державну полгтику розвитку
промисловостi" дозволить комплексно пщшти до вирiшення проблем вiтчизняного промислового комплексу з урахуванням фiнансово-економiчного, технолопчного, iнституцiйного та соцiального напрямiв його розвитку, пщвищити рiвень мiжгалузевоi координацп цiлей i заходiв, посилити взаемну вщповщальшсть усiх суб'ектiв промислово1 дiяльностi. Законодавчi акти, що регулюють функцюнування та розвиток окремих видiв промислово1 дiяльностi, мають розроблятися у рамках загального закону.
Конкретизаця методичних пiдходiв i рекомендацш щодо застосування зазначених механiзмiв та iнструментiв промисловог полШики Украгни, 'И законодавчого забезпечення потребують подальшого опрацювання.
