Инновационные аспекты деятельности промышленных предприятий отраслей перерабатывающей промышленности Украины Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ЮМШ6Ш ©КШЬ

УДК 330.341.1 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2019-42-30-49

1ННОВАЦ1ЙН1 АСПЕКТИ Д1ЯЛЬНОСТ1 ПРОМИСЛОВИХ П1ДПРИ6МСТВ ГАЛУЗЕЙ ПЕРЕРОБНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ

Бойко О.М.

Переробна промисловють протягом тривалого пероду часу залишаеться найважлившим та життево необх'дним видом економ'чно'У д'яльност'! на мiжнароднiй арен'!, е проритетом в забезпеченн! безпеки держави, формуваннi структури експортноУ торгiвлi, сприяннi розвитку нших галузей промисловост!.

При зд!йсненн! досл'дження визначено основну проблему, яка е актуальною в умовах сьогодення -основн! 'шперативи розвитку галузей переробноУ промисловост!' на /нновац/'йних засадах.

Особливост! '¡нновацшноУ д'яльност'! галузей переробноУ промисловостi, у тому числ! за рахунок розвитку наукових та '¡ндустр'альних парюв, кластер'т вис&тлювали у своУх наукових працях видатнi фахiвцi. Визначено проблеми функц!онування харчово'У та металургшно'У промисловост!' на /нновац/'йних засадах, у тому числ'! за рахунок створення органiзацiйних форм !нновац!йноУ д'яльност'!, як активно досл'джуються вченими. Проте потребуе бльш детального подальшого вивчення, зокрема в розробц пропозиц!й щодо вдосконалення законодавчих та нших нормативно-правових акт'т з питань д'яльност'! наукових, '¡ндустр'альних та технолог'чних парюв, кластер'т, як можуть бути механзмами iнновацiйного розвитку галузей переробноУ промисловостi.

Постановка завдань полягае у визначенн! основних засад розвитку !нновац!йноУ д'яльност'! галузей переробноУ промисловост!' в контекст'! евро'ттеграцп УкраУни; досл'дженн'! основних тенден^й в ннова^йному розвитку переробноУ промисловост! в УкраУн! в останн роки, а також розробц пропозицУ щодо вдосконалення законодавчих та нших нормативно-правових акт'т з питань д'яльност'! наукових парюв,!ндустр'альних та технолог'чних парюв, кластер'т.

Метою досл'дження е визначення /нновац/'йних аспект'т д'яльност'! промислових п!дприемств галузей переробноУ промисловост!' УкраУни

Основними методами, яю використовувались в процес проведення досл'дження е анал!з, статистичний, порiвняння, досл'дження документ/'в, нормативно-правове регулювання.

Узагальнено втчизняний досв'д функцонування сфери переробноУ промисловостi, зокрема харчово'У та розвитку металургУ в УкраУн! в сучасних умовах евро'ттеграцУУ.

Досл'джено особливост'! сучасного стану розвитку харчово'У промисловост! УкраУни. Проведена оценка основних економ 'чних показниюв д'яльност'! в!тчизняноУ харчово'У промисловост! на /нновац/'йних засадах. Виявлено позитивнi аспекти розвитку та фактори, що стримують функцонування сфери харчово'У промисловостi.

Проанал/'зовано основн тенденци розвитку, виявлено проблеми та ризики функцонування !нновац!йноУ д'яльност'! втчизняних п!дприемств металургшно'У промисловостi. Обфунтовано потенцiйнi напрями сп 'тро&тництва у сферi функ^онування харчово'У та металург'!йно'У промисловостi, зокрема в аспект'! розвитку спе^альних форм оргашзацУУ !нновац!йноУ д'яльност'! в контекст'! евро'ттеграцУУ УкраУни.

© Бойко О.М., 2019

Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 42

30

Визначеного особливост'! iнституцiйного забезпечення функцонування галузей переробно) промисловост/ УкраТни на основ/ /нновац/'й. Розроблено пропозиц) щодо подальшого функцонування галузей переробноТ промисловост!' в УкраЫ.

Галузь застосування результат'¡в досл'дження - соцiально-економiчний розвиток.

Однею з головних передумов сталого економ'чного розвитку кра)ни е прискорене розширення галузей переробноТ промисловост!' в УкраЫ. Зростання р'тня конкурентоспроможност'! втчизняного виробника можливе за рахунок впровадження iнституцiйних механ1'зм1в державного регулювання. Значну увагу необх'дно придлити питанням нарощування обсягiв та пдвищення якост'! продукцИ харчово) та металургшно)' промисловост!' за рахунок систематичного техшко-економ'чного оновлення пдприемств, впровадження ¡'нновац/'й, як сприяють створенню якюно)' / безпечно)' продукцИ, створення та розвиток форм оргашзацп '¡нновацШно)' д'яльност'!, а також шляхом залучення iнвестицiй, створення сприятливого iнвестицiйного кл'шату.

Ключов'1 слова: iнституцiйно-правове забезпечення, нормативно-правове регулювання, iндустрiальнi парки, кластери, науков парки, iнвестицi'í.

ИННОВАЦИОННЫЕ АСПЕКТЫ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРОМЫШЛЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ ОТРАСЛЕЙ ПЕРЕРАБАТЫВАЮЩЕЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ УКРАИНЫ

Бойко Е. Н.

Обрабатывающая промышленность в течение длительного периода времени остается важнейшим и жизненно необходимым видом экономической деятельности на международной арене, является приоритетом в обеспечении безопасности государства, формировании структуры экспортной торговли, содействие развитию других отраслей промышленности.

При осуществлении исследования определена основная проблема, которая актуальна в сегодняшних условиях - основные императивы развития отраслей перерабатывающей промышленности на инновационной основе.

Особенности инновационной деятельности отраслей перерабатывающей промышленности, в том числе за счет развития научных и индустриальных парков, кластеров освещали в своих научных трудах выдающиеся специалисты. Определены проблемы функционирования пищевой и металлургической промышленности на инновационной основе, в том числе за счет создания организационных форм инновационной деятельности, активно исследуются учеными. Однако требует более детального дальнейшего изучения, в частности в разработке предложений по совершенствованию законодательных и других нормативно-правовых актов по вопросам деятельности научных, индустриальных и технологических парков, кластеров, которые могут быть механизмами инновационного развития отраслей перерабатывающей промышленности.

Постановка задач заключается в определении основных принципов развития инновационной деятельности отраслей перерабатывающей промышленности в контексте евроинтеграции Украины; исследовании основных тенденций в инновационном развитии перерабатывающей промышленности в Украине в последние годы, а также разработке предложения по совершенствованию законодательных и других нормативно-правовых актов по вопросам деятельности научных парков, индустриальных и технологических парков, кластеров.

Целью исследования является определение инновационных аспектов деятельности промышленных предприятий отраслей перерабатывающей промышленности Украины.

Основными методами, которые использовались в процессе проведения исследования, является анализ, статистический, сравнения, исследования документов, нормативно-правовое регулирование.

Обзор отечественный опыт функционирования сферы перерабатывающей промышленности, в частности пищевой и развития металлургии в Украине в современных условиях евроинтеграции.

Исследованы особенности современного состояния развития пищевой промышленности Украины. Проведена оценка основных экономических показателей деятельности отечественной пищевой промышленности на инновационной основе. Выявлены положительные аспекты развития и факторы, сдерживающие функционирования сферы пищевой промышленности.

Проанализированы основные тенденции развития, выявлены проблемы и риски функционирования инновационной деятельности отечественных металлургических предприятий. Обоснованно потенциальные направления сотрудничества в сфере функционирования пищевой и металлургической промышленности, в частности в аспекте развития специальных форм организации инновационной деятельности в контексте евроинтеграции Украины.

Определенного особенности институционального обеспечения функционирования отраслей перерабатывающей промышленности Украины на основе инноваций. Разработаны предложения дальнейшего функционирования отраслей перерабатывающей промышленности в Украине.

Область применения результатов исследования - социально-экономическое развитие. Одной из главных предпосылок устойчивого экономического развития страны является ускоренное расширение отраслей перерабатывающей промышленности в Украине. Рост уровня конкурентоспособности отечественного производителя возможно за счет внедрения институциональных механизмов

государственного регулирования. Значительное внимание необходимо уделить вопросам наращивания объемов и повышение качества продукции пищевой и металлургической промышленности за счет систематического технико-экономического обновления предприятий, внедрение инноваций, способствующих созданию качественной и безопасной продукции, создание и развитие форм организации инновационной деятельности, а также путем привлечения инвестиций, создания благоприятного инвестиционного климата.

Ключевые слова: институционально-правовое обеспечение, нормативно-правовое регулирование, индустриальные парки, кластеры, научные парки, инвестиции.

INNOVATIVE ASPECTS OF INDUSTRIAL ENTERPRISES ACTIVITY IN PROCESS MANUFACTURING INDUSTRY OF UKRAINE

Boiko O. M.

The manufacturing industry for a long period of time remains the most important and vital economic activity in the international arena, is a priority in ensuring the security of the state, forming the structure of export trade, promoting the development of other industries.

In carrying out the research, the main problem that is relevant in today's conditions is identified - the main imperatives of the development of processing industries on an innovative basis.

The peculiarities of the innovation activities of the processing industries, including through the development of scientific and industrial parks, clusters were covered in their scientific works by eminent specialists. The problems of functioning of the food and metallurgical industries on an innovation basis, including through the creation of organizational forms of innovation, are actively investigated by scientists. However, it requires a more detailed further study, in particular, in the development of proposals for the improvement of legislative and other regulatory acts on the activities of scientific, industrial and technological parks, clusters, which can be mechanisms for the innovative development of processing industries.

The setting of tasks consists in defining the basic principles for the development of innovative activities of the processing industries in the context of Ukraine's European integration the study of the main trends in the innovative development of the processing industry in Ukraine in recent years, as well as the development of proposals for improving legislative and other regulatory acts on the activities of science parks, industrial and technological parks, clusters.

The aim of the study is to identify innovative aspects of the activities of industrial enterprises of the processing industry of Ukraine.

The main methods that were used in the process of conducting a study are analysis, statistical, comparisons, research of documents, legal regulation.

Review of domestic experience in the functioning of the processing industry, in particular the food industry and the development of metallurgy in Ukraine in modern conditions of European integration. The features of the current state of development of the food industry in Ukraine are investigated. An assessment of the main economic indicators of the domestic food industry on an innovative basis. The positive aspects of development and the factors constraining the functioning of the food industry are identified.

The main development trends are analyzed, the problems and risks of the innovation activities of domestic metallurgical enterprises are identified. Potential areas of cooperation in the functioning of the food and metallurgical industry, particularly in the aspect of the development of special forms of organization of innovation in the context of Ukraine's European integration, are substantiated.

Certain features of the institutional support of the functioning of the processing industries of Ukraine on the basis of innovation. Developed proposals for the further functioning of the processing industries in Ukraine.

The field of application of the research results is socio-economic development.

One of the main prerequisites for sustainable economic development of the country is the accelerated expansion of the processing industry in Ukraine. The growth of the level of competitiveness of domestic producers is possible through the introduction of institutional mechanisms of state regulation. Considerable attention should be paid to increasing the volume and quality of products in the food and metallurgical industries through systematic technical and economic renewal of enterprises, introduction of innovations that contribute to creating high-quality and safe products, creating and developing forms of organizing innovative activities, as well as attracting investments and creating favorable investment climate.

Keywords: institutional and legal support, legal regulation, industrial parks, clusters, science parks, investments.

JEL Classification: D20; L5; 031.

Актуальшсть теми дослщження. Одним i3 стратепчних напрямш eK0H0Mi4H0r0 розвитку Украши е шновацшна дiяльнiсть промислових пщприемств. Вона забезпечуе перехщ економки кра'ни на бтьш високий технолопчний рiвень, а вщповщно сприяе пщвищенню конкурентоспроможносп кра'ши.

Постановка проблеми. Юлькюне порiвняння рiвня економiчноl безпеки Украши з шшими крашами св^у можливе на основi 1ндексу глобально' конкурентоспроможностк В 2018 р. експертами WEF було розроблено новий шструмент оцшки продуктивное^ свггових економк - 1ндекс глобально' конкурентоспроможносп 4.0 2018 (Global Competitiveness Index 4.0 2018). За його допомогою вщображують здатнють свтових економк складати конкуренцш шшим кра'нам в умовах четвертой промислово'' революци. На основi GCI 4.0 - 2018

оцiнка конкурентоспроможностi здiйснюeться за 12 факторами, як е найбтьш важливими складовими довгострокового зростання нацюнальноТ' економiки та доходiв.

Десятку лiдерiв в рейтингу глобально!' конкурентоспроможностi економш складають: 1. США, 2. Сшгапур, 3. Нiмеччина, 4. Швейцарiя (п'ять рош поспiль краТна очолювала рейтинг лiдерiв конкурентоспроможностi), 5. Япошя, 6. Нщерланди, 7. Гонконг, 8. Великобриташя, 9. Швецiя, 10. Данiя. Згщно рейтингу УкраТна в 2018 р. поста 83 мюце, основнi фактори конкурентоспроможностi якоТ зображено на рис. 1.

Обсяги внутршнього ринку Здатнють до iнновацiй Динамiка розвитку 6i3Hecy Фiнансова система

Ринок працi Споживчий ринок

Навички Здоров'я

Макроекономiчна стабтьнють Рiвень сучасних технологiй Стан шфраструктури Якють iнститyтiв

131

Рисунок 1. Рейтинг Укра!ни за 1ндексом глобально! конкурентоспроможност 4.0 2018

Джерело: The Global Competitiveness Report 2017-2018. - Geneva. Word Economic Forum. - 393 P.; Украина заняла 83-е место в рейтинге глобальной конкурентоспособности, поднявшись на шесть позиций [Электронный ресурс]. Режим доступа: www.//gordonua.com/news/money/ukraina-zanyala-83-e-mesto-v-reytinge-globalnoy-konkurentosposobnosti-podnyavshis-na-shest-poziciy-4329W.html; Отчет о глобальной конкурентоспособности 2018 года [Электронный ресурс]. Режим доступа: www. // https://roscongress.org/materials/otchyet-o-globalnoy-konkurentosposobnosti-2018-goda/

Промисловють е одшею i3 провщних галузей нацюнальноТ економки, яка забезпечуе реальне економiчне зростання. Нами ставилось головне питання, як саме види економiчноТ дiяльностi переробноТ промисловостi УкраТни здiйснюють вплив на позитивний розвиток промисловоТ сфери на iнновацiйних засадах. Зокрема, основна увага придтяеться виробництву харчових продук^в, напоТв i тютюнових виробiв, а також металyргiйномy виробництву, виробництву готових металевих виробiв, крiм виробництва машин i устаткування. Розроблено пропозици щодо вдосконалення законодавчих та шших нормативно-правових актiв з питань дiяльностi наукових паркiв, iндyстрiальних та технолопчних паркiв, кластерiв, якi можуть бути механiзмами iнновацiйного розвитку галузей переробноТ промисловосп.

Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Особливостi шновацшноТ' дiяльностi галузей переробноТ промисловостi, у тому чи^ за рахунок розвитку наукових та шдус^альних паркiв, кластерiв висв^лювали у своТх наукових працях таю видатн фахiвцi, як Андрiанов В., Андрусов У., Асаул А., Баронов В., Бовш А., Брушко Ю., Гальчинський Н., Гончаров А., Дмитрiев Д., Евтушин В., Егоров I., Загвойська Л., Зубаревич Н., 1ванов С., Костюнiн Г., Ляшенко В., Молдован О., Новков А., Приходько С., Рудий К., Санатов Д., Селiванов А., Соколенко С., Якимович В. та ш..

Видшення недослщжених частин загально! проблеми. Проблеми функцюнування харчовоТ та металyргiйноТ промисловостi на iнновацiйних засадах, у тому чи^ за рахунок створення органiзацiйних форм шновацшноТ дiяльностi активно дослiджyються вченими. Проте вона потребуе бтьш детального подальшого вивчення, зокрема в розробц пропозицiй щодо вдосконалення законодавчих та шших нормативно-правових ак^в з питань дiяльностi наукових паркiв, iндyстрiальних та технолопчних парш, кластерiв, якi можуть бути мехашзмами iнновацiйного розвитку галузей переробноТ промисловосп.

Постановка завдання, мети дослщження. Постановка завдань полягае у визначенн основних засад розвитку шновацшноТ дiяльностi галузей переробноТ промисловостi в контекст евроштеграци УкраТни; дослiдженнi основних тенденцш в iнновацiйномy розвитку переробноТ промисловосп в УкраТ'ш в останш роки, а також розробцi пропозици щодо вдосконалення законодавчих та шших нормативно-правових аклв з питань дiяльностi наукових пармв, iндyстрiальних та технолопчних пармв, кластерiв.

Метою дослiдження е визначення шновацшних acneKTiB дiяльностi промислових пщприемств галузей переробно'' промиcловоcтi Украши

Методи проведення дослщжень. Основними методами, якi використовувались в процeci проведення дослщження е aнaлiз, статистичний, порiвняння, дослщження докумeнтiв, нормативно-правове регулювання.

Викладення основного матерiалу (результати роботи). За оcтaннi роки знaчнi проблеми виникли у в^чизнянш пeрeробнiй промиcловоcтi, частка яко'' у ВВП впала з 20,0% (2014 р.) до 12,4% (2017 р.) [1]. До причин падшня виробництва необхщно вщнести в першу чергу конфлкт з Роciйcькою Федера^ею, втрату промислового потeнцiaлу на Сходi Украши, а також втрату ринмв збуту на пострадянському проcторi, ям не були компeнcовaнi завдяки пщписанню ПовноТ та всеохоплюючо'' зони втьно' торгiвлi мiж Укра'ною та GC (ПВЗВТ, 2016 р.).

На сучасному етап розвитку вiтчизнянi промиcловi пщприемства за даними Держстату Украши представлен в 2017 р. - 4699 од. (2014 р. - 10010 од.), з яких у переробнш промисловост сконцентровано 3770 од. З них найбтьша частка - 24,9% (або 938 од.) припадае на пщприемства з виробництва харчових продуклв, напо'в i тютюнових виробiв; 13,7% (517 од.) - з виробництва гумових i пластмасових виробiв, шшо' неметалево'' мшерально' продукцiï; 9,7% (366 од.) - з металургшного виробництва, крiм виробництва машин i устаткування, а також 8,6% (323 од.) - з текстильного виробництва, виробництва одягу, виробництва шмри, виробiв зi шмри та iнших мaтeрiaлiв.

Чисельнють укрaïнcьких промислових пiдприемcтв протягом 2014-2017 рр. значно скоротилася, досягнувши у 2017 р. показника 759 од. (2014 р. - 1609 од.). З них 680 промислових пщприемств (2014 р. -1449 од.) були шновацшно активними у переробнш промисловосп. Зокрема, найбтьша ктьмсть зосереджена у гaлузi з виробництва харчових продуклв, напо'в i тютюнових виробiв - 167 од., по 69 од. - у металургшному виробництва виробництвi готових металевих виробiв, крiм виробництва машин i устаткування, а також у виробництвi машин i устаткування, не вщнесених до шших угруповань. Також 56 од., ям займалися iнновaцiйною дiяльнicтю припадае на галузь з виробництва гумових i пластмасових виробiв, шшо'' неметалево'' мшерально'' продукци'. Отже, головним прiоритeтом розвитку кражи повинна бути шновацшна складова розвитку прюритетних галузей як основна умова конкурентно' економки.

Проведений aнaлiз шновацшно''' активност промислових пiдприемcтв Укра''ни свщчить про те, що в^чизняна eкономiкa значно поступаеться провiдним шдус^альним кражам (Нiмeччинa - 69,7%, Канада -60,0%, Бельпя - 59,6%, Фiнляндiя - 57,0%, lрлaндiя - 56,7%), тодi як в УкраМ цей показник у 2017 р. становив 16,2%. Висом показники шновацшно''' активност в даних кражах пов'язаш зi зростанням додано' вaртоcтi за рахунок зростання штелектуального кaпiтaлу, створенням свтових цeнтрiв eкономiчного розвитку, подоланням енергосировинних перешкод, посиленням еколопчних фaкторiв та очiкуемими тeхнологiчними iнновaцiями у cфeрi розвитку бiо- та нанотехнологш.

У 2017 р. пiдприемcтвa переробно' промиcловоcтi, якi займалися iнновaцiйною дiяльнicтю витрачали кошти на придбання обладнання, машин та програмного забезпечення - 434 од., у той час як в 2014 р. показник був на 436 од. бтьше. З них найбтьша ктьмсть припадае на пщприемства з виробництва харчових продуклв, напо'в i тютюнових виробiв (109 од.) та металургшне виробництво, виробництво готових металевих виробiв, крiм виробництва машин i устаткування, а також пщприемств з виробництва машин i устаткування, не вщнесеного до шших угруповань (45 од.).

Пщприемствами переробно' промисловост здшснювались витрати, зокрема на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення, частка яких у 2017 р. становила 89,0% у загальному обcязi витрат промислових пщприемств Укра'ни. З них найбтьше витрачали кошти пщприемства з виробництва харчових продуклв, напо'в i тютюнових виробiв - 21,2%, з виробництва автотранспортних зacобiв, причешв i нашвпричешв та шших транспортних зacобiв - 17,4%, а також металургшного виробництва, виробництва готових металевих виробiв, крiм виробництва машин i устаткування - 16,7% у загальному обcязi витрат промислових пщприемств Украши.

Вщм^имо, що 160 пщприемств переробно' промисловосп витрачали кошти за статтею шш^ частка таких витрат у 2017 р. становила 68,8% до загально'' ктькосп промислових пщприемств Украши (2014 р. - 81,9%).

Якщо розглядати показник витрат пщприемств переробно' промисловосп за напрямами шновацшно''' дiяльноcтi, то в 2017 р. вш становив 78,5 млн. грн. (або 86,1% до загального обсягу витрат у промисловосп Укра'ни), табл. 1. З них найбтьше кошлв витрачали на: придбання машин, обладнання та програмне забезпечення - 66,9% (або 52,5 млн. грн. до загального обсягу витрат у переробнш промисловосп Украши); внутр^ш НДР - 21,0% (або 16,7 млн. грн. та шше - 8,9% (або 7,0 млн. грн. до загального обсягу витрат у переробнш промисловосп Украши). За видами eкономiчноï дiяльноcтi пщприемства переробно' промисловосп мали витрати у виробництвi харчових продуклв, напо'в i тютюнових виробiв за напрямами шновацшно''' дiяльноcтi, зокрема на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення - 79,4% (11,1 млн. грн. до загального обсягу витрат у переробнш промисловосп Украши).

Обсяги фшансування шновацшно''' дiяльноcтi переробно' промисловосп за перюд з 2014-2017 рр. зросли у 1,2 рази, досягнувши у 2017 р. - 78,5 млн. грн. (або 86,1% до загального обсягу фшансування шновацшно''' дiяльноcтi промислового сектору економки Украши). Найбтьше було профшансовано виробництво харчових продуклв, напо'в i тютюнових виробiв - 14,0 млн. грн. (або 17,8% до загального обсягу фшансування видiв eкономiчноï дiяльноcтi переробно' промисловосп Украши), а також виробництво машин i

устаткування, не вiднесених до шших угруповань - 12,3 млн. грн. (15,7% до загального обсягу фшансування в^в економiчноТ' дiяльностi переробноТ промисловостi УкраТни).

Таблиця 1. Основы показники шновацшно'Т дiяльностi у переробнiй промисловостi УкраТни з 2014-2017 рр.

Показники Роки

2014 2015 2016 2017

Ктькють промислових пдприемств за напрямами проведених iнновацiй у переробый промисловост'1 в Укра'1'н'1, од.

Усього 8395 3857 3525 3770

У тому чи^ займалися шновацшною дiяльнiстю 1449 751 745 680

З них витрачали кошти на

- внутршш НДР 185 145 222 123

- зовшшш НДР 79 57 93 52

- придбання машин, обладнання та програмного забезпечення 870 414 513 434

- iншi зовшшш знання 71 25 70 40

- шше 128 193 343 160

- навчання та подготовку персоналу 293 - - -

- ринкове запровадження шновацш 78 - - -

Загальний обсяг витрат за напрямами ннова^йно'У д'яльност'! у переробый промисловост'1 в УкраУн/, тис.грн.

Усього 6776293,0 13171458,8 21236095,5 7854525,7

У тому чи^ на

- внутршш НДР 1209027,6 1819319,9 1554137,3 1673787,0

- зовшшш НДР 506905,1 188034,7 355034,1 201694,8

- придбання машин, обладнання та програмного забезпечення 4388938,5 10735571 18438710,1 5251153,5

- iншi зовшшш знання 32922,0 10494,1 49603,0 21717,1

- придбання юнуючих знань вщ шших пщприемств або оргашзацм - - - -

- шше 638499,8 418039,1 838611,0 706173,3

Загальний обсяг фiнансування iнновацiйно'У дiяльностi переробноУ промисловостi за джерелами, тис. грн.

Усього 6776293,0 13171458,8 21236095,5 7854525,7

У тому чи^ за рахунок коштв

-власних 5654976,7 12832922,6 20239005,9 6557826,7

- державного бюджету 343888,2 47525,2 142763,7 226705,5

- мюцевих бюджелв 65,0 386,6 8268,0

- позабюджетних фондiв 32585,2 1403,3 - -

- в^чизняних iнвесторiв - 74277,6 134385,5 271391,1

- шоземних iнвесторiв 135111,8 58633,0 17997,3

- кредитв 536531,3 113023,8 582542,7 593615,6

- шших 64937,7 43287,0 111132,4 92089,3

КСлькють промислових пдприемств у переробнiй промисловот в Укра'l'нi, що впроваджували iнновацi'l', од.

Усього 1131 675 667 610

У тому чи^

- впроваджували шновацшш процес 555 361 464 399

-з них маловщходш, ресурсозберiгаючi - 136 205 171

- з них впроваджували новi або вдосконалеш методи обробки або виробництва продукци 421 - - -

- впроваджували шновацшш види продукци 591 403 507 347

- з них новi для ринку 137 111 160 89

Джерело: складено за даними Держстату УкраУни

Фшансування шновацшноТ' дiяльностi галузей переробноТ промисловост переважно здiйснювалось за рахунок власних коштв - 65,6 млн. грн. (або 83,5% до обсягу фшансування шновацшно'Т дiяльностi переробноТ промисловост УкраТни). Незначними були обсяги фшансування за рахунок кредитв - 5,9 млн. грн. (або 7,6%) та коштв в^чизняних iнвесторiв - 2,7 млн. грн. (або 3,5% до обсягу фшансування шновацшно'Т дiяльностi переробноТ промисловосп).

Здшснивши аналiз джерел фшансування шновацшноТ' дiяльностi промислових пщприемств переробноТ галузi УкраТни можна зробити висновок про те, що в^чизняш пщприемства не мають необхiдних власних коштв для здiйснення науково-дослiдних розробок. В зв'язку з цим, на нашу думку, важливо розвивати зовшшш джерела фшансування, зокрема залучати кошти iнвесторiв, що дозволить впроваджувати шноваци, якi будуть користуватися попитом на ринку та приносити прибуток. З метою заохочення iнвесторiв держава може надавати шльги на податок вщ прибутку i звiльнити суб'екти шновацшноТ' дiяльностi вiд ПДВ на товари

та послуги, якi безпосередньо пов'язаш з науковою дiяльнicтю. На державному рiвнi також можна запровадити надання низьковщсоткового займу для розвитку венчурного бiзнecу, зменшення плати за оренду примщень. Ефективним способом допомоги шновацшно-активним промисловим пiдприемcтвaм на регюнальному рiвнi може бути запровадження системи державних замовлень на виконання науково-дослщних розробок.

У 2017 р. на промислових пщприемствах Украши (88,5% промислових пщприемств або 6728 од.), що впроваджували шноваци', вироблено 2387 шновацшних видiв продукци (2014 р. - 3661 од.), з яких новi для ринку - 477 од. (2014 р. - 540 од.); машини, устаткування, апарати, прилади - 751 од. (2014 р. - 1314 од.), з яких новi для ринку - 229 од. (2014 р. - 252 од.).

Пщприемствами гaлузi переробно' промисловосп (2017 р. - 610 од., 2014 р. - 1131 од.) впроваджено 2366 од. (2017 р.) шновацшних видiв продукци (2014 р. - 8602 од.), з яких новi для ринку - 475 од. (2014 р. -540 од.) та машини, устаткування, апарати, прилади - 745 од. (2014 р. - 1263 од.). З останшх новими для ринку були 229 од. Найбтьше протягом 2017 р. за видами eкономiчноï дiяльноcтi було впроваджено 571 шновацшних видiв продукци на промислових пщприемствах з виробництва машин, устаткування не вщнесених до шших угруповань; 563 од. - на пщприемствах, ям займаються виробництвом харчових продуклв, напо'в i тютюнових виробiв, а також 289 од. - на пщприемствах переробно' промисловосп, ям займаються виробництвом автотранспортних зacобiв, причетв i нашвпричетв та шших транспортних зacобiв.

Ктьмсть впроваджених нових технолопчних процеав на промислових пщприемствах Украши за перюд з 2014-2017 рр. зросла у 2,0 рази, досягнувши у 2017 р. показника в 3489 од. У тому чи^ за перюд, що aнaлiзуетьcя, зросло значення показника млькосл маловщходних, ресурсозбер^аючих нових технологш - у 1,7 рази (2017 р. - 748 од.). Спостер^аеться також незначне зростання млькосл впроваджених нових технолопчних процеав на промислових пщприемствах переробно' сфери у 1,2 рази за три роки (2017 р. -1804 од.), у тому чи^ маловщходних, ресурсозбер^аючих - у 1,6 рази (2017 р. - 643 од.). Якщо aнaлiзувaти показники за видами eкономiчноï дiяльноcтi, то слщ зазначити, що найбтьше в переробнш промисловосп було впроваджено у 2017 р. нових технолопчних процеав у металургшному виробництва виробництвi готових металевих виробiв, крiм виробництва машин i устаткування - 389 од; виробництвi машин i устаткування, не вщнесених до шших угруповань - 353 од. та виробництвi харчових продуклв, напо'в i тютюнових виробiв -275 од. Дещо шшим е показник впровадження нових технолопчних процеав за видами eкономiчноï дiяльноcтi на промислових пщприемствах переробно' сфери за мльмстю маловщходних, ресурсозбер^аючих у: металургшному виробництва виробництвi готових металевих виробiв, крiм виробництва машин i устаткування - 122 од., виробництвi харчових продуклв, напо'в i тютюнових виробiв - 96 од., виробництвi автотранспортних зacобiв, причешв i нашвпричетв та шших транспортних зacобiв - 93 од., а також виробництвi машин i устаткування, не вщнесених до шших угруповань - 81 од.

Зазначимо, що серед в^чизняних промислових пщприемств, ям рeaлiзувaли шновацшну продукцш, майже кожне четверте пщприемство рeaлiзовувaло нову для ринку продукцш, обсяг яко' становив 44,8 млн. грн. (2014 р. - 70,6 млн. грн.). У переробнш промисловосп даний показник у 2017 р. становив 44,5 млн. грн. (2014 р. - 70,4 млн. грн.), зокрема за видами eкономiчноï дiяльноcтi був найбтьшим - 11,8 млн. грн. у виробництвi машин i устаткування не вщнесених до шших угруповань (2014 р. - 8,9 млн. грн.).

З метою здшснення шновацш 170 в^чизняних промислових пщприемств придбали 832 нових технологи в Украшу у той час як за межами Украши - 80 пщприемств придбали 129 нових технологш. У переробнш промисловосп у 2017 р. показник вщповщно становив 689 нових технологш в Укра'ш i, 123 - нових технологи за межами Украши.

Отже, завдяки проведеному мошторингу розвитку шновацшно''' дiяльноcтi промислових пщприемств переробно'' промисловосп Украши можна розподтити icнуючi проблеми на групи:

Проблеми фшансового забезпечення розвитку шновацшно''' дiяльноcтi промислових пщприемств галузей переробно' сфери. Важливою умовою стабтьно'' дiяльноcтi та ефективного розвитку промислового пщприемства на шновацшних засадах е рацюнальне вщтворення основних зacобiв виробництва та впровадження шновацш, що потребуе залучення значного обсягу фшансових ресурав. В зв'язку з цим, кожне промислове пщприемство переробно' сфери формуе полггику фшансування, основними принципами яко' е: застосування комплексного пщходу при розробц полггики фшансування, забезпечення необхщних обсялв залучених ресурав швестицшним потребам пщприемства, забезпечення оптимального складу шновацшних проеклв з позицш ефективно' дiяльноcтi промислового пщприемства, мiнiмiзaцiï витрат по формуванню швестицшних джерел з рiзних джерел фшансування, мiнiмiзaцiя часового простору мiж формуванням швестицшних ресурав (фшансуванням) та 'х швестуванням тощо.

Усшшнють шновацшно''' дiяльноcтi промислових пщприемств Украши визначаеться формами ïï оргашзаци та джерелами фшансово'' пщтримки. Серед останшх найбтьш поширеним джерелом е власш кошти пщприемств, основну частку серед яких займають амортизацшш вщрахування i частина прибутку, направлеш у фонд накопичення. Питома вага власних джерел фшансування швестицш для пщприемств в кра'нах з ринковою економкою становить приблизно 60,0%. В УкраМ дана цифра - понад 90,0%. На даний момент пщприемства Украши отримали право застосовувати так звану прискорену амортизацш за основними засобами четверто' групи (2017 р.), роздтено'' на двi шдгрупи: з м^мальним строком корисного використання у 2 роки (електронно-обчислювальш машини, ^i машини для автоматично' обробки шформаци, пов'язaнi з ними засоби зчитування або друку шформаци, комп'ютерш програми (зокрема,

виключенням е программ, витрати на придбання яких визнаються роялти та/або программ, що визнаються нематерiальним активом), iншi iнформацiйнi системи, комутатори, маршрутизатори, модулi, модеми, джерела безперебшного живлення i засоби Тх пщключення до телекомунiкацiйних мереж, телефони (у тому числГ стiльниковi), мiкрофони i раци), а також з мшГмальним термiном корисного використання в 5 рокв (iншi машини й устаткування). Осктьки прискорена амортизацiя мае право застосовувати 2-рГчний термiн корисного використання, вона актуальна ттьки для 2-о'Т пiдгрупи o6'CKTiB - для шших машин i устаткування [2]. Це дозволяе пришвидшити зростання власних засобiв пiдприемства, направляти Тх на переоснащення та реконструкцш виробництва. Така амортизацшна полiтика держави створила умови для простого вщтворення основних фондiв на стабтьно працюючих пiдприемстваx. Однак не були створеш умови для розширення та модершзаци виробництва, запровадження шновацш.

Ще однiею проблемою фiнансування шновацшноТ дiяльностi промислових пiдприемств е труднощГ, пов'язанi з iнвестуванням iнновацiйниx проектГв. Банки здiйснюють фiнансування пiд заставу майна, а оформлення застави займае час, зютавлений з часом використання кредиту та виникненням трудностей з боку оргашв державноТ реестраци.

Необхщно також видiлити питання, яке виникае iз залученням венчурного фiнансування. Венчурш iнститути готовi здiйснювати фiнансування розробок, ям перебувають в стадiТ, наближеноТ до реалГзаци готового продукту, а також яким притаманний високий коефiцiент прибутку за умови швидкоТ Тх окупностi, незначного фiнансування. Фiнансування за участ iноземниx венчурних iнвестицiй вщбуваеться переважно за умови повного вщчуження одержаного продукту вiд його розробника. Велик промисловi пiдприемства, якi виявляють зацiкавленiсть до одержаного iнновацiйним пщприемством продукту, готовi його купувати, але не фшансувати його створення, осктьки обмежеш в обiговиx коштах.

Зазначимо, що особливоТ уваги у виршенш проблем створення необxiдниx умов для шновацшного розвитку заслуговуе доcвiд сусщньо'Т з УкраТною Республiки Бiлорусь, осктьки здшснення венчурноТ' дiяльностi не можливе без участi та пiдтримки держави. Зокрема застосовуеться як фшансове стимулювання - методом прямоТ фшансовоТ' державноТ пщтримки (залучення бюджетних коштiв безпосередньо в венчурш високотехнолопчш iнститути; акумулювання бюджетних коштiв в приватних чи державних фондах венчурного капралу з наступним Тх розподтом по перспективним проектам), а також методом непрямоТ фiнансовоТ пiдтримки (створення податкових стимулiв для iнвесторiв; надання фiнансовиx державних гарантш iнвесторам), так i не фшансове - формування сприятливого економiчного середовища для венчурного капралу, що дозволяе знизити ризики.

СвГтовим лщером у сприяннi розвитку венчурноТ шдустрГТ залишаеться США. В цiй кра'Тш держава створюе спецiальнi програми фшансування, такi як програма створення компанш iнвестування малих пiдприемств (SBIC), програма трансферу технологш малих пiдприемств (STTR), програма пщтримки науково-теxнiчниx розробок малих пщприемств (SBIR). Зазначимо, що багато венчурних оргашзацш фiнансують проекти, як е успiшними в усьому свт («Microsoft», «Apple», «Yahoo», «Google» на початковому етапi були профшансоваш венчурними органiзацiями). Це мае позитивш ефекти, зокрема, реципiенти венчурних швестицш створюють попит на висококвалiфiкованиx спе^алюлв, якi спроможнi виробляти продукти i надавати послуги населенню, заснованi на високих технологах; а пщприемства, як одержали венчурнi швестици, забезпечують надходження коштГв до бюджетiв на вах рiвняx.

Як вже зазначалося вище, розвиток промислових пщприемств переробноТ промисловост в Укра'Тш потребуе вирiшення юнуючих проблем у сферi фiнансування шновацшноТ дiяльностi. З метою полiпшення становища в шновацшнш дiяльностi промислових пщприемств переробноТ сфери необхщно стимулювати фшансову активнють, зокрема шляхом:

- прямого оргашзацшного стимулювання великих державних промислових пщприемств через запровадження програм шновацшного розвитку;

- надання на конкурснш основi малим, середшм та великим пщприемствам грантiв за прiоритетними напрямками ТхньоТ iнновацiйноТ дiяльностi;

- пщтримки розвитку галузевоТ науки, в тому чи^ забезпечення доступу промислових пщприемств до послуг з випробування i сертифкаци принципово новоТ продукцiТ, до винахщницького обладнання;

- полiпшення податкового стимулювання дiяльностi промислових пiдприемств на шновацшних засадах;

- змiцнення шновацшноТ' направленосп дiяльностi фiнансовиx iнститутiв та спецiалiзованиx банкiв;

- вдосконалення системи пщтримки експорту високотехнолопчноТ', новоТ продукцГТ;

- визначення меxанiзмiв пГдтримки Тмпорту окремих передових зарубiжниx теxнологiй, як вирГзняються високим рiвнем потенцiалу для поширення в економiцi та сприяють переходу до нових технолопчних укладТв;

- формування нових ГнститутГв, насамперед державного швестування у великi шфраструктурш проекти;

- iнiцiювання державою вкладень в iнновацiйнi напрямки розвитку промислового сектору економш, подаючи приклад приватному капралу в надiйностi, залучаючи таким чином у створення нових видГв продуктв;

- розроблення на державному i регiональному рГвнях перелiку найбтьш прiоритетниx напрямкiв та об'ектiв шновацшноТ' дТяльносп, орiентуючи таким чином бiзнес-структури на тГ чи ГншГ напрями швестування;

- розроблення мехашзму контрактно! системи щодо пГдтримки вГтчизняного виробника, яка дозволяе вщхилити заявку шоземних виробникГв в участГ в аукцюш або конкурсГ на закупГвлю товарГв для державних або мунГципальних потреб, за умови, якщо в участГ бере не менше двох вГтчизняних постачальникГв (такий

доcвiд широко застосовуеться у зaрубiжних кра'нах). Це дае прюритетне право вiтчизняним товаровиробникам насичувати внутршнш ринок товарами, що виробляються в краМ

- розроблення мeхaнiзму надання з мюцевого бюджету промисловим пщприемствам, якi рeaлiзують проекти iмпортозaмiщeння, субсидш на компeнcaцiю частини витрат, пов'язаних iз сплатою вiдcоткiв за кредитом, що залучаеться у вггчизняних кредитних установах на поповнення оборотних кошлв чи фшансування поточно' виробничо' дiяльноcтi.

Видiлимо дeякi cпeцифiчнi проблеми, що характеризують iнновaцiйну дiяльнicть у промисловш cфeрi в УкраМ Недосконалсть податкового законодавства у сферi д'яльност'! спецат'зованих органзацшних форм, у яких дють промисловi пiдприeмства. В цьому контекст особливого значення набувае питання дослщження свггового досвщу застосування податкових cтимулiв щодо створення та розвитку шдус^альних парш, серед яких необхщно видтити: подaтковi кaнiкули зi сплати податку на прибуток, землю та нерухоме майно; знижeнi (пiльговi) подaтковi ставки податку на прибуток, землю та нерухоме майно; швестицшний податковий кредит (вщстрочення сплати нарахованого податку; спрямування нарахованого податку на швестицшш цт^; податкова знижка (зменшення бази оподаткування шляхом внесення витрат на швестицшш ц^ до складу валових витрат); прискорений метод податково' aмортизaцiï (у Кaнaдi програмне забезпечення амортизуеться за нормою 50,0%, основы фонди - 30-50%, нерухомють - 20%); амортизацшна прeмiя, що передбачае можливicть вщнесення на вaловi витрати додаткового вщсотка вaртоcтi основних зacобiв; звiльнeння обладнання (яке не виробляеться в краМ) вщ сплати ПДВ та мита; знижена ставка вщрахувань до со^альних фондiв iз фонду оплати прац прaцiвникiв, що зaйнятi нaуково-доcлiдними розробками (Чеська Республка); можливicть виписувати подaтковi вeкceлi при iмпортi продукци'; звтьнення (пом'якшення) вимог щодо обов'язкового продажу валютно' виручки. Отже, заходи державно' пщтримки розвитку промислових пiдприемcтв спрямован на зменшення витрат iнвecторiв. Держава для залучення iнвecтицiй мае не створювати видимють формування сприятливого eкономiчного середовища, а брати на себе частину реальних витрат.

Кадрове забезпечення промислових пдприемств галузей переробноУ сфери, що займаються ннова^йною д'яльн'стю. Важливим чинником шновацшного забезпечення промисловосп е кадровий потен^ал, зокрема його штелектуальна складова. Адже iнновaцiйний уcпiх майже завжди починаеться саме з виникнення ще'. Як cвiдчaть cтaтиcтичнi дат чисельнють нaуковцiв у промиcловоcтi мае регресивний характер.

Проблеми одержання офсно-виробничих площ, необхдних для функцонування нових форм оргашзацИ iнновацiйноУ д'яльност'!.

Обмеженсть внутршнього попиту та проблеми збуту продукци на внутршньому ринку. В^чизняш виробники можуть втрачати потенцшних cпоживaчiв свое продукци внаслщок зниження рiвня життя населення, зменшення доходiв громадян, а також кушвельно' спроможносп.

Неефективнсть системи кредитування промислових пiдприeмств, як займаються iнновацiйною д'яльн'стю. На шляху активного за дiяння мехашзму кредитування промислових пщприемств переробно' сфери Украши сто'ть низка перешкод, головною з яких е висока вщсоткова ставка. Враховуючи ва приховaнi комiciï, висока вартють кредитування робить бaнкiвcькi ресурси невигщними.

Не менш важливим чинником, що перешкоджае активно використовувати кредиты кошти в процесах шновацшно-швестицшного розвитку залишаеться недосконале нормативно-правове забезпечення. Зокрема, вщсутнш законодавчий захист прав кредитора (не створено умови своечасного та повного повернення кредиту та вщсотш, а також складний мехашзм рeaлiзaцiï господарського права банш при зверненш стягнення на заставлене майно тощо).

Згщно iз даними Державно' статистично' служби, бтьшють ceкторiв переробно' промисловосп у 2015-2016рр. пройшли через важкий перюд eкономiчноï кризи i ще не досягли передкризового рiвня виробництва.

У той же час можна констатувати, що деяю сектори демонструють вщносно непогаш показники вщновлення виробництва. Особливого значення набувають таю види eкономiчноï дiяльноcтi, як виробництво харчово' продукцiï, мeтaлургiя, легка промисловють i виробництво устаткування. Тх розвиток, у свою чергу, потребуе використання шновацш, яю необхщш для виробництва конкурентоспроможних товaрiв з високою доданою вартютю. В цiй чacтинi роботи ми зосередимо увагу на перших двох iз згаданих ceкторiв.

Виробництво харчових продукт'т, напоУв i тютюнових вироб'т е найважпив^ою галуззю економки в УкраМ У 2017 р. даний вид eкономiчноï дiяльноcтi склав 20,9% вщ загального обсягу рeaлiзовaноï промислово' продукцiï. Однак протягом дектькох наступних рокiв сформувалась cитуaцiя зниження показниш iнновaцiйноï дiяльноcтi у цш гaлузi, зокрема у 2017 р. шновацшною дiяльнicтю займалося 18,9% вщ загально' кiлькоcтi промислових пiдприемcтв у cфeрi виробництва харчових продуктiв, напо'в i тютюнових виробiв в УкраМ, табл. 2. У кра'нах бвропейського союзу подiбний показник сягае близько 53,0% (вщ 27,1% у Болгари' до 79,3% у Нiмeччинi). Це вказуе на те, що пщприемства харчово' промисловосп Украши мають вщносно низький рiвeнь шновацшно''' активносп.

Загальний обсяг фшансування з 2014-2017 рр. шновацшно''' дiяльноcтi промислових пщприемств з виробництва харчових продуклв, напо'в i тютюнових виробiв (37 iнновaцiйно-aктивних пщприемств iз статистично' вибiрки) збiльшивcя у 0,6 рази, досягнувши у 2017 р. показника 1,4 млн. грн. Основним джерелом фшансування шновацшних витрат у 2017 р. залишаються власш кошти пщприемств харчово' промисловосп - 1,2 млн. грн. (або 90,9% загального обсягу фшансування шноваци у харчовш промисловосп). Кошти державного бюджету i кошти мюцевих бюджелв на вщповщш статп не видтялись. Кредиты кошти

пiдприeмств становили 0,1 млн. грн., або 8,1% загального обсягу шновацш у харчовш промисловостi. У 2017 р. 158 од. (16,8% обстежених промислових пщприемств) шновацшно-активних промислових пщприемств харчово'1 ^y3i Украши (2014 р. - 265 од.) впроваджували 275 (2014 р. - 231 од.) технолопчш процеси, у тому чи^ маловщходш, ресурсозберiгаючi становлять 96 од. (2014 р. - 44 од.). Перший показник щодо частки шновацшно-активних пщприемств виробництва харчово!' продукци' значно нижче аналопчного показника для краïн-лiдерiв по впровадженню технологiчних процеав, зокрема Нiмеччини (69,7%), Австри' (53,0%), Туреччини (35,3%), Литви (26,8%) та Болгари (23,8%) [3]. Модершза^я е запорукою системностi iнновацiйного процесу, який сприятиме дифузи' iнновацiй на пщприемствах не лише у сферi обладнання, технологш, а й в асортимент структури управлшня, квалiфiкацп' фахiвцiв.

Таблиця 2. Основы показники шновацшно! дiяльностi у сферi виробництва харчових продуклв, напо!в i тютюнових виробiв в Укра!ж з 2014-2017 рр._

Показники Роки

2014 2015 2016 2017

Кльксть промислових nidnpucMcme за напрямами проведених iнновацiй у сферi виробництва харчових продукт'т, напоУв i тютюнових вироб'т в УкраУш, од.

Усього 1990 984 901 938

У тому чи^ займалися шновацшною дiяльнiстю 334 178 170 167

З них витрачали кошти на

- внутршш НДР 15 13 19 12

- зовшшш НДР 8 7 11 3

- придбання машин, обладнання та програмного забезпечення 203 92 128 109

- ^i зовшшш знання 15 6 14 3

- шше 19 45 93 37

- навчання та пщготовку персоналу 81 - - -

- ринкове запровадження шновацш 16 - - -

Загальний обсяг витрат за напрямами ннова^йно'У д'яльност'! у cфеpi виробництва харчових продуктв, напоУв i тютюнових вироб'т в УкраУш, тис.грн.

Усього 2173609,8 1540271,7 2186483,3 1401995,5

У тому чи^ на

- внутршш НДР 157419,1 82820,6 10973,6 5625,6

- зовшшш НДР 3555,7 3500,0 1214,2 2816,2

- придбання машин, обладнання та програмного забезпечення 1872952,2 1328440,5 1977792,9 1112913,8

- ^i зовшшш знання 740,4 1171,6 - 862,0

- придбання юнуючих знань вщ шших пщприемств або оргашзацш - - 1801,1 -

- шше 138942,4 124339,0 194701,5 279777,9

Загальний обсяг фiнанcування ннова^йно'У д'яльност'! за джерелами, тис. грн.

Усього 2173609,8 1540271,7 2186483,3 1401995,5

У тому чи^ за рахунок коштв

-власних 1768501,9 1476576,5 1771446,3 1274337,9

- державного бюджету 0,4 5,3 - -

- мюцевих бюджелв - 280,0 6494,0

- позабюджетних фондiв - - - -

- в^чизняних iнвесторiв - - 2050,8 -

- шоземних iнвесторiв 380,0 1638,0 6525,0 -

- кредитв 403218,3 61771,9 374967,2 113290,7

- шших 1509,2 - 25000,0

Ктькють промислових пдприсмств у cфеpi виробництва харчових продуктв, напоУв i тютюнових виро&в в УкраУнi, що впроваджували ¡'нновацУУ, од.

Усього 265 165 154 158

У тому чи^

- впроваджували шновацшш процес 113 80 110 98

-з них маловщходш, ресурсозберiгаючi - 23 41 42

- з них впроваджували новi або вдосконалеш методи обробки або виробництва продукци 91 - - -

- впроваджували шновацшш види продукци 134 93 115 89

- з них новi для ринку 24 18 32 19

Джерело: складено за даними Держстату УкраУни

До тeхнологiчних iнновaцiй, ям сприяють розвитку пiдприемcтв харчово' промисловосп нeобхiдно вiднecти: розробку та впровадження технологш зберГгання сировини, що е основою для виробництва харчових продуктГв; впровадження ресурсозберГгаючих тeхнологiй, яким притаманним е вихщ готово' продукци', мiнiмiзaцiя вiдходiв у зв'язку з застосуванням сучасних мeтодiв обробки; удосконалення технолопчних процеав, ям сприятимуть скороченню часу виробничого циклу без втрати якосп готово' продукци'; розробку та впровадження власних пакувальних лшш, ям вщповщатимуть специфкацп виготовлених продуктГв; удосконалення тари, упакування та спосо6Гв перевезення.

Збереження стабтьного позитивного приросту у харчовш промисловостГ потребуе здiйcнeння систематичного техшко-технолопчного оновлення промислово' бази пiдприемcтв, осмльки нeдоcтaтнiй рiвeнь розвитку технолопчно'' бази, притаманний багатьом структурним пщроздтам даного виду дГяльносп, становить проблему, яка вимагае активГзаци' iнновaцiйного розвитку, зaдiяння вaжeлiв, що сприяють пiдвищeнню ефективност виробництва. Нaйвaжпивiшою складовою дано' проблеми е фшансування шновацшно''' дГяльносп наукових установ i пщприемств для реалГзаци' проеклв, спрямованих на модершзацш основних засобГв виробництва i продукци', розширення асортименту продуктГв харчування та полшшення 'х якостГ. Так, наприклад найбтьша у свт компанГя з виробництва продуктГв харчування «Unilever» (близько 400 торпвельних марок, серед яких «Calve», «Lipton», «Hellmann's») з обГгом 48 млрд. дол. США витрачае на науковГ дослщження до 2,5 % вщ власного обсягу продаж.

АналГзуючи статистичн данГ Держстату Украши необхщно зазначити, що спостерГгаеться тенденцГя зростання показника млькосл найменувань впроваджених шновацшних видГв продукци' на промислових пщприемствах харчово' промисловостГ, починаючи з 2012-2016 рр. Так, у 2016 р. показник становив 885 од. (2012 р. - 667 од.). Зростання спостерГгаеться i показнимв за категорГями: з них нових для ринку - 191 од. (2012 р. -71 од.), у тому числГ машин, устаткування, апарати, прилади - 37 (2012 р. - 5), з них новГ для ринку -17 од. 1з загального обсягу реалГзовано' шновацшно''' продукцГ' 33,9% - продукцГя, що була новою для ринку та 66,1% - продукцГя, що була новою ттьки для пщприемства. ТенденцГя зниження пов'язана Гз зниженням споживчого попиту населення, i попиту на продукцш промислового призначення, що обумовлен фшансово-економГчною кризою. Основна частина шновацшно''' продукцГ' реалГзовувалась на територи' Украши, i лише 15,0% шновацшно''' продукцГ' харчово' промисловостГ експортовано у 2015 р.

Отже, аналГз статистичних даних щодо розвитку шновацшно''' дГяльносп промислових пщприемств харчово'' галузГ свщчить про те, що не дивлячись на позитивну динамку Укра'на суттево вщстае вщ показниш розвинених кра'н свГту. Протягом тривалого часу розвиток харчово' промисловостГ гальмуе i низький рГвень матерГально-техшчно'' бази пщприемств. Ступшь зносу основних засобГв на вГтчизняних пщприемствах, що займаються виробництвом харчових продуктГв, напо'в та тютюнових виробГв у 2016 р. становив 51,1% (2014 р. - 47,2%) [4-7]. У структурГ виробництва харчових продуктГв, напо'в та тютюнових виробГв згщно даних Держстату Украши у 2016 р. найбтьший ступшь зносу основних засобГв на виробництвГ пщприемств галузГ мали пщприемства з виробництва напо'в - 61,1% (2014 р. - 62,5%) та виробництва харчових продуктГв -48,9% (2014 р. - 42,1%), а найменший ступшь зносу пщприемства з виробництва тютюнових виробГв - 38,7% (2014 р. - 39,3%). КрГм виокреслених проблем необхщно також вщнести: зростання цш на продукти харчування першо' необхщносп; зменшення показника купГвельно' спроможност населення; Гмпортозалежнють сировини, зокрема по таких товарних групах як молоко, риба, крупи; зростання цш i тарифГв на основы складовГ собГвартост продукцГ' харчово' промисловостГ (газ, енергоноси); вщсутнють державних програм сприяння розвитку пщприемств харчово' промисловостГ та державно' фшансово' пщтримки тощо.

Одним з головних напрямГв виходу галузей харчово' промисловостГ з кризового стану, стаб^зацп та прискоренн розвитку полягае в особливостях залучення прямих швестицш. За останн роки 'х обсяг незначно зрю, досягнувши у 2016 р. показника 2419,0 млн. дол. США (2012 р. - 2194,20 млн. дол. США) [8].

В структурГ наявних в УкраМ прямих шоземних швестицш переважають швестици компанш, ям зареестрован в Нщерландах. На початок 2016 р. 'х частка становила за даними Держстату Украши 25,6% вщ загально'' суми прямих шоземних швестицш в харчову промисловють. КрГм того, необхщно зазначити, що значними е обсяги швестицш в Украшу вщ компанш, зареестрованих на КшрГ - 23,8%.

Необхщно зазначити, що у 2015 р. Укра'на на 12,7% експортувала харчових продуктГв менше, ашж у 2014 р., що безпосередньо пов'язано з военно-полГтичною та економГчною кризою в краМ. У 2016 р. ситуацГя дещо покращилась, вартюы обсяги експорту збтьшилися на 4,9% проти попереднього року, досягнувши рГвня 15284,3 млн. дол. США. Поставки до кра'н 6С скоротилися на 30,0%. Це пов'язано з тим, що переважна частина вГтчизняних виробництв не вщповщае вимогам, якГ висувае европейська сптьнота до технологш виробництва та якосп продукцГ'. Разом з тим, вщкриваються перспективи нарощування експорту до КНР, бгипту та шших кра'н Ази', Африки. ДеякГ вГтчизняш компанГ' мають такий позитивний досвщ, зокрема пГдприемства тютюново', пивоварно', олГйно-жирово', кондитерсько' галузей та виробництва безалкогольних напо'в. Тх висом конкурентнГ позицГ' забезпечуються використанням сучасних видГв обладнання, освоенням ГнновацГйних технологш, впровадженням сучасних методГв органГзацГ', управлшня виробництвом, а також наявнГстю ефективних стратегш розвитку на основГ формування штегрованих структур.

Ефективний розвиток галузГ можливий при зростаннГ частки пщприемств, ям впроваджують ГнновацГ' (до 40,0-45,0%), а також шляхом створення та розвитку оргашзацшних форм шновацшно''' дГяльносп, серед яких вагоме мюце посщають шдустрГальш парки, технологГчнГ парки та кластери.

Другим за значущiстю видом економiчноТ дiяльностi переробноТ промисловостi УкраТни е металургйне виробництво, виробництво готових металевих вироб/'в, кр'м виробництва машин / устаткування. За даними Держстату УкраТни, у 2017 р. ТТ частка в обсязi реалiзованоТ промисловоТ продукци становила 18,2%, а в експорт товарiв - 23,0% (позици в МСТК 67-69), табл. 3.

Таблиця 3. Основы показники шновацшно! дiяльностi у сферi металургiйного виробництва, виробництва готових металевих виробiв, ^м виробництва машин i устаткування в УкраТш з 2014-2017 рр._

Показники Роки

2014 2015 2016 2017

Кшьюсть промислових п1дприемств за напрямами проведених ¡нновац1й у сфер1 металургшного виробництва, виробництва готових металевих виробв, кр1м виробництва машин / устаткування в УкраГн'1, од.

Усього 799 371 336 366

У тому чи^ займалися шновацшною дiяльнiстю 138 65 73 69

З них витрачали кошти на

- внутршш НДР 23 13 21 9

- зовшшш НДР 15 11 18 9

- придбання машин, обладнання та програмного забезпечення 78 40 53 48

- iншi зовшшш знання 7 1 10 4

- шше 10 16 28 10

- навчання та пщготовку персоналу 22 - - -

- ринкове запровадження шновацш 4 - - -

Загальний обсяг витрат за напрямами ¡нновац1йноУ д1яльност1 у сфер1 металург1йного виробництва, виробництва готових металевих вироб/'в, кр 'ш виробництва машин / устаткування в УкраЫ, тис.грн.

Усього 466573,8 7901345,5 14478748,6 953248,9

У тому чи^ на

- внутршш НДР 51727,9 15046,4 36616,5 55901,5

- зовшшш НДР 5021,1 6184,7 135673,3 8202,1

- придбання машин, обладнання та програмного забезпечення 279458,9 7868031,1 13980968,1 877819,9

- iншi зовшшш знання 118,3 19,0 5487,3 1447,3

- придбання юнуючих знань вщ шших пщприемств або оргашзацш - - - -

- шше 130247,6 12064,3 320003,4 9878,1

Загальний обсяг ф1нансування ¡нновац1йноУ д1яльност1 за джерелами, тис. грн.

Усього 466573,8 7901345,5 14478748,6 953248,9

У тому чи^ за рахунок кошнв

-власних 436510,5 7891688,5 14264074,1 673217,3

- державного бюджету 3975,0 - 125710,0

- мюцевих бюджелв - 106,6 - -

- позабюджетних фондiв - - - -

- в^чизняних iнвесторiв 1973,6 11,7 3571,6

- шоземних iнвесторiв 14172,7 27,2 -

- кредитв 11874,0 9511,5 3027,6

- шших - - 82365,3

Ктькють промислових п1дприемств у сфер1 металург1йного виробництва, виробництва готових металевих вироб/'в, кр'м виробництва машин / устаткування в УкраЫ, що впроваджували ¡нновацп, од.

Усього 110 54 72 60

У тому чи^

- впроваджували шновацшш процес 56 36 53 44

-з них маловщходш, ресурсозберiгаючi - 17 28 27

- з них впроваджували новi або вдосконалеш методи обробки або виробництва продукци 41 - - -

- впроваджували шновацшш види продукци 55 36 58 32

- з них новi для ринку 13 7 15 7

Джерело: складено за даними Держстату УкраТни

Чисельнють промислових пiдприемств у 2017 р. порiвняно з 2014 р. значно скоротилася - майже у 2,2 рази, досягнувши показника в 366 од. Так само зменшилась i чисельнють пщприемств, що займалися шновацшною дiяльнiстю у 2 рази. Таким чином, у 2017 р. чисельнють промислових пщприемств у

металургГйному виробництвГ, виробництвГ готових металевих виробГв, крГм виробництва машин i устаткування досягла рГвня в 69 од. З них найбтьше кошлв витрачали на придбання обладнання, машин та програмного забезпечення 48 од. (0,8 млн. грн.). Незначна ктьмсть пщприемств - 10 од. витрати мали за статтею шше (0,9 млн. грн.), 9 од. - на внутрГшш НДР (0,6 млрд. грн.), а також 9 од. - на зовшшш НДР (0,8 млн. грн.).

Обсяги фшансування шновацшно''' дГяльносп металургшного виробництва, виробництва готових металевих виробГв, крГм виробництва машин i устаткування зросли незначно - у 2,0 рази (2017 р. - 1,0 млн. грн.), у той час як шдекс шфляци' становив 113,7% за рГк [9].

Ктьмсть пщприемств, що впроваджували у 2017 р. шноваци' скоротилася на 50 од. (2017 р. - 60 од.), у тому числГ впровадженням шновацшних процеав займалося 44 пщприемства (2014 р. - 56 од.), з них 27 од. (2014 р. - 41 од.) - маловщходш, ресурсозберГгаючГ.

1нновацшш види продукци на пщприемствах з металургшного виробництва, виробництва готових металевих виробГв, крГм виробництва машин i устаткування впроваджували 32 пщприемства, у той час як у 2014 р. 'х нараховувалося 37 од. З них новими для ринку були у 2017 р. - 7 од., а у 2014 р. - 13 од.

На пщприемствах Украши у сферГ металургшного виробництва у 2017 р. порГвняно з 2014 р. зрю показник млькосл впроваджених нових технолопчних процеав - з 320 од. до 389 од., у тому числГ маловщходних, ресурсозберГгаючих - з 87 од. до 122 од.

У 2017 р. промисловими пщприемствами металургшно'' галузГ було впроваджено 129 шновацшних видГв продукци, що на 225 од. менше, а шж в 2014 р. З них машини, устаткування, апарати i прилади у 2017 р. становили 58 од. (2014 р. - 140 од.), з них новими для ринку були 27 од. (2014 р. - 17 од.). Як бачимо, останнш показник навпаки, за останш роки зрю так само, як i впровадженш шновацшш види продукци на промислових пщприемствах, ям були новими для ринку з 33 од. (2014 р.) до 37 од. (2017 р.).

Незважаючи на окремГ позитивы зрушення щодо шновацшного розвитку металургшно'' промисловостГ, технолопчна структура галузГ залишаеться застартою. Зокрема це стосуеться технологи виплавки сталГ, осмльки вгтчизнян промисловГ пщприемства й доа практично не застосовують прогресивне електронно-променеве плавлення сталГ, методи прямого вщновлення залГзних руд, ям вщносяться до п'ятого технололчного укладу. В УкраМ 25% сталГ все ще виплавляють в мартенах, на машинах безперервного литва заготовок розливаеться 53,0% сталГ за середшх показнимв у свгт 1,1% та 93,0% вщповщно [10-11]. Необхщно вщмГтити, що публГчне акцюнерне товариство «АрселорМггтал Кривий РЬ> займае лщируючГ позицп серед найбтьших пщприемств Украши i, е частиною мГжнародно'' корпорацп «АрселорМГттал» - найбтьшого виробника сталГ у свт.

Як свщчить мГжнародний досвщ, в основу побудови свггово''' металургшно''' галузГ покладено скорочення застартих виробничих потужностей з випуску сталГ, будГвництво нових, бтьш компактнших виробництв для випуску мнцево' продукци з високою доданою вартютю. Так, протягом 10-15 ромв у чорнш металургп США було лквщовано близько 30,0% потужностей з виробництва сталГ, Японп - 20,0%, НГмеччини - бтя третини [12-13].

Пщприемствами металургшно'' промисловостГ було реалГзовано шновацшно''' продукци на суму 36,5 млн. грн., тодГ як у 2014 р. - 27,2 млн. грн. За межГ Украши у 2017 р. 16 металургшних пщприемств реалГзували шновацшно''' продукци' на суму 25,7 млн. грн. (2014 р. - 30 од. i 15,0 млн. грн. вщповщно).

Показник млькосл придбаних технологш в УкраМ зрю з 22 од. (2014 р.) до 120 од. (2017 р.), так само, як i за межами Украши - з 8 од. (2014 р.) до 41 од. (2017 р.).

До основних проблем розвитку металургшно''' промисловостГ на шновацшних засадах необхщно вщнести там як: високий ступшь зношеност основних фондГв (до 60,0%); залежнють фшансових результатГв дГяльносп пщприемств вщ кон'юнктури зовшшшх ринмв; високий ступшь ресурсо- та енергоемност вГтчизняно' металургшно''' промисловостГ; вщсутнють дГевого зв'язку мГж вГтчизняними науковими шститутами та виробництвом; скорочення шоземних швестицш у галузь через несприятливГ економГчш та полГтичш обставини; недостатня фшансова пщтримка розвитку металургшно'' промисловостГ з боку держави; низький рГвень розвитку внутрГшнього ринку металопродукци' та зменшення кушвельно'' спроможност украшських споживачГв; военш ди' в зон на СходГ Украши тощо.

Незважаючи на юнуючГ проблеми, ям перешкоджають розвитку металургшно'' промисловостГ Украши протягом незначного перюду часу були реалГзоваш шновацшно-швестицшш проекти:

- Групи «Метшвест» (модершзацГя доменного цеху, сталеплавильного та проектного виробництва, будГвництво повГтрянороздтьно' установки нового поколшня на ПАТ «енаки'вський металургшний завод»; будГвництво установки прискореного охолодження товстолистового стану на ПАТ «Азовсталь»; введено в дш комплекс нового обладнання на МК «ЗапорГжсталь», зокрема агломерацшно'' машини №1, високотехнололчно'' газоочистки з двома потужними електрофтьтрами, ексгаустерного вщдтення i компресорно'' станци'; будГвництво установки вдування пиловугтьного поливу, модершзацГя листопрокатного стану «1700» i слябшгу «1150» на ПАТ «ММК Гм. 1ллГча»).

- КорпорацГ' «1ндустрГальний Союз Донбасу» (будГвництво установки з вдування пиловугтьного палива на ПАТ «Алчевський металургшний комбшат»; введення в експлуатацш ново' машини безперервного литва заготовок №3, потужнютю 1,4 млн. т на рГк).

- Введення в експлуатацш електросталеплавильного комплексу ТОВ «МЗ ДнГпросталь компанГ' «1нтерпайп».

- Завершення будГвництва машини безперервного литва заготовок, потужнютю 1,2 млн. т на рГк на ПАТ «АрселорМГттал Кривий РГг» тощо.

lнновацiйний розвиток вiтчизняних промислових пщприемств переробноТ промисловостi на шновацшних засадах потребуе проведення дiевоТ державноТ iнновацiйноТ полiтики. Вона являе собою «систему заходiв органiв держави, метою якоТ е створення умов для найкращого розвитку шновацшноТ' дiяльностi суб'еклв господарювання, пiдвищення конкурентоспроможностi нацiональноТ наукоемноТ продукци, розроблення й удосконалення нормативно-правовоТ бази й розвиток iнновацiйного середовища» [14].

Законодавчу базу, орiентовану на пщтримку функцiонування промислових пiдприемств переробноТ промисловост УкраТни становлять Конституцiя УкраТни, Цивiльний кодекс УкраТни, Господарський кодекс УкраТни, Земельний кодекс УкраТни, Податковий кодекс УкраТни, Митний кодекс УкраТни, Закони УкраТни («Про прюритетш напрями шновацшноТ дiяльностi в УкраТ'ш», «Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть», «Про прюритетш напрямки розвитку науки i технiки», «Про iндустрiальнi парки», Закон УкраТни «Про регулювання мiстобудiвноТ дiяльностi», «Про оренду землi», «Про спе^альний режим шновацшноТ' дiяльностi технологiчних парш», «Про прiоритетнi напрями iнновацiйноТ дiяльностi», «Про вищу освiту», «Про засади нацюнальноТ безпеки», «Про транскордонне сшвроб^ництво», «Про iнновацiйну дiяльнiсть», «Про спе^альний режим iнвестицiйноТ та шновацшноТ' дiяльностi технологiчних паркiв», «Про науковi парки», «Про державне регулювання дiяльностi у сферi трансферу технологiй» тощо.).

1снують програмнi документи, якi визначають напрями дiяльностi розвитку економiки краТни, зокрема це Стратепя сталого розвитку «УкраТна - 2020», Програма дiяльностi КМУ, розроблена на виконання Угоди про асо^ацш мiж УкраТною та бвропейським Союзом, а також мiж УкраТною та бвропейським спiвтовариством з атомноТ енерги.

Крiм того затверджено Державну стратепю регiонального розвитку на перюд до 2020 р. та Стратепю розвитку високотехнологiчних галузей до 2025 р., а також розроблено Концепцш ДержавноТ цтьовоТ' економiчноТ програми розвитку шновацшноТ' шфраструктури на 2017-2021 рр., та iн.

З метою сприяння розвитку галузей переробноТ промисловост УкраТни на шновацшних засадах пропонуемо переглянути незавершен нормативно-правовi документи, поновити л, що е актуальними, а також розробити новi державнi цiльовi програми:

1). до проекту Закону про внесення зм/'н до деяких законодавчих акт1в УкраУни щодо д'яльност'! наукових парюв (реестр №8172 вд 21.03.2018 р.). Верховною Радою УкраТни прийнято рамковий Закон УкраТни «Про науковi парки» №1563^1 вщ 25.06.2009 р., який визначае правову оргашзацшш та економiчнi засади створення i функцюнування наукових парюв на територп УкраТни. Законом передбачено державне замовлення на поставку науковими парками продукци, виконання роб^ i надання послуг для забезпечення прюритетних державних потреб; залучення коштiв державного та мiсцевого бюджелв та iн. Передбаченi механiзми державноТ пщтримки в перiод затяжноТ економiчноТ рецесп, вiдсутностi державних ресурсiв для функцюнування наукових парюв носять суто декларативний характер. Однак, внесення змш до Закону та Тх реалiзацiя сприятиме позитивному розвитку наукових парш, як одшй зi спецiальних форм шновацшноТ' дiяльностi в УкраТ'ш.

Пщтримуючи законодавчi iнiцiативи, спрямованi на пщвищення ефективностi в^чизняноТ' науки i, створення цив^зованих механiзмiв використання результатiв науковоТ дiяльностi з метою забезпечення економiчних i суспiльних потреб, звертаемо увагу на певш недолiки, присутнi у даному законопроекту зокрема у Закон1 УкраУни «Про науков'1 парки»№1563-VI вд 25.06.2009 р.:

1. Вважаемо за доцтьне здшснити доповнення у статтю 1. Визначення термЫв Роздту I Загальш положення, зокрема внести так поняття, як:

«- замовники продукци наукового парку - установи, оргашзаци, пiдприемства, вiтчизнянi та шоземш компанiТ будь-якоТ форми власностi як замовляють та сплачують виконання розробок чи послуг вщповщно до проекту наукового парку;

- транснацюнальний науковий парк - науковий парк, який створюеться т функцюнуе на основi мiжнародного договору УкраТни, укладеного мiж урядами краТн або уповноваженими засновниками його створення. Порядок створення та розвитку транснацюнального наукового парку регулюеться мiжнародними договорами УкраТни.»

2. Також вважаемо за доцтьне редагувати статтю 2. Законодавство про науковий парк Роздту I Загальш положення, зокрема в юнуючу частину додати номер пункту 1., який у редагованому виглядi звучить так: «Науковий парк створюеться та дiе вщповщно до...» додати «Конституци УкраТни (254к/96-ВР)» та далi продовжити «...Господарського (436-15) та Цивтьного (435-15) кодешв УкраТни, законiв УкраТни «Про вищу освггу» (2984-14), «Про iнвестицiйну дiяльнiсть» (1560-12), «Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть» (197712), «Про шновацшну дiяльнiсть» (40-15), «Про державне регулювання дiяльностi у сферi трансферу технологш» (143-16), iнших нормативно-правових актiв, що регулюють вщносини в науково-технiчнiй та шновацшнш сферах, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом».

3. У статтю 2. Законодавство про науковий парк в Роздт I Загальш положення додати пункт «2. Якщо мiжнародним договором УкраТни, згода на обов'язковють якого надана Верховною Радою УкраТни, встановлено iншi правила, шж ту що передбачеш цим Законом, застосовуються правила мiжнародного договору УкраТни».

4. У Роздт II Оргашзацшш засади створення та дiяльностi наукового парку необхщно внести: «Статтю 14. Перелк докуменлв для включення наукового парку до Реестру наукових парш УкраТни», у якш необхщно зазначити наступне:

1. Включення наукового парку до Реестру наукових пармв Украши потребуе, щоб засновник наукового парку подав до уповноваженого державного органу наступш документи: 1) заяву про включення наукового парку до Реестру наукових парш Украши; 2) рГшення засновника про створення наукового парку; 3) концепцш розвитку наукового парку; 4) найменування партнерГв наукового парку (за наявносп).

Статтю 15. РГшення про включення наукового парку до Реестру наукових парш Украши.

1. Розгляд подано' заяви засновником наукового парку та доданих до не' документГв здшснюеться уповноваженим державним органом протягом 30 календарних дшв з дня 'х надходження. Уповноважений державний орган приймае рГшення про включення або вмотивовану вщмову у включены наукового парку до Реестру наукових парш за результатами розгляду документГв.

2. Прийняття рГшення про включення наукового парку до Реестру наукових парш Украши базуеться на основГ врахування таких критерп'в, як: 1) доступнють трудових ресурав, необхщних для функцюнування наукового парку вщповщно до концепцп' розвитку; 2) наявнють та/або можливють залучення засновником наукового парку фшансових, матерГально-техшчних та шших ресурав, необхщних для його розвитку у вщповщносл з концепцГею; 3) пщтримка наукового парку з боку оргашв мюцевого самоврядування та мюцевих органГв виконавчо' влади; 4) наявнють пщписаних меморандумГв про намГри та/або договорГв з партнерами наукового парку.

3. У рГшенш про включення наукового парку до Реестру наукових парш Украши зазначаеться: 1) назва наукового парку; 2) засновник наукового парку; 3) строк, на який створено науковий парк; 4) мюцезнаходження, площа на яких створено науковий парк.

4. Уповноважений державний орган зобов'язаний протягом трьох робочих дшв з дня прийняття рГшення про включення наукового парку до Реестру наукових парш Украши письмово повщомити центральний орган виконавчо' влади, що реалГзуе державну податкову полГтику та полГтику у сферГ державно' митно' справи, та вщповщш мюцевГ державы адмшютраци' про засновника, партнерГв наукового парку.

Статтю 16. КонцепцГя функцюнування наукового парку

1. Засновник наукового парку зобов'язаний розробити i затвердити концепцю розвитку, в ямй зазначаються: 1) назва наукового парку; 2) засновник наукового парку; 3) мета, завдання створення та функцюнальне призначення наукового парку; 4) мюце розташування та площу; 5) строк, на який створюеться науковий парк; б) вимоги до партнерГв наукового парку; 7) план розвитку наукового парку; 8) орГентовн ресурси (фшансовГ, матерГальш, техшчш, трудовГ, природы тощо), необхщш для створення та розвитку наукового парку, очкуваш джерела 'х залучення; 9) очкуваш результати функцюнування наукового парку; 10) шшГ вщомосп на розсуд засновника наукового парку; 11) оргашзацшна модель функцюнування наукового парку.

2. КонцепцГя функцюнування наукового парку затверджуеться засновником вщповщного парку, шляхом прийняття рГшення.»

5. Потребуе доповнення Стаття 4. Функци' наукового парку пунктом «2. Функцюнальне призначення наукового парку визначаеться КонцепцГею вщповщного наукового парку», осмльки основш функци' наукового парку у Закон е розпливчатими.

6. Також потребуе внесення змш стаття 5. УстановчГ документи Роздту II Оргашзацшш засади створення та дГяльносп наукового парку - пункт 2 замшити пунктом «4. 1стотними умовами договору про створення наукового парку е: предмет договору, строк договору, порядок та умови здшснення науково' дГяльносп у межах наукового парку, порядок та умови залучення партнерГв наукового парку, правовий режим майна, створеного засновником наукового парку, а також переданого для використання майна, що е власнютю засновника; склад та порядок надання звГтност уповноваженому державному органу; порядок набрання чинност цим договором з дня його пщписання».

«Невщ'емними частинами договору про створення та функцюнування наукового парку е: рГшення про створення наукового парку; концепцГя наукового парку; бГзнес-план науково парку».

7. Стаття 6. Обмеження дГяльносп наукового парку мютить перелГк видГв дГяльносп, здшснення яких не допускаеться у рамках безпосередньо' дГяльносп наукового парку, зокрема «торговельно-посередницька дГяльнють, надання послуг побутового призначення, виробництво i переробка пщакцизних товарГв та шших, що не вщповщають метГ наукового парку». Таким чином можна зауважити, що наведений у Закош перелГк видГв дГяльносп не е вичерпним, i допускае здшснення тих видГв дГяльносп, ям не притаманш науковим паркам, зокрема будГвництво. Отже, вважаемо за доцтьне змшити не лише назву статп, а й надати вичерпний перелГк тих видГв дГяльносп, здшснення яких допускаеться для наукових пармв.

8. На наш погляд потребуе внесення нового пункту Стаття 7. Створення наукового парку у частиш того, що науковГ парки повинш забезпечувати оприлюднення визначено' чинним законодавством шформаци' про свою дГяльнють, окрГм шформаци' з обмеженим доступом. Також про 'х створення та дГяльнють сусптьство повинно бути прошформоване. Тому пропонуемо внести пункт 6. у наступному трактуванш: «1нформацГя про створеш науковГ парки е публГчною, доступ до не' забезпечуе уповноважений державний орган, шляхом ïï розмщення на своему офщшному веб-сайтк

Для надання державно' пщтримки, передбачено' законодавством, уповноважений державний орган створюе, веде та розмщуе на своему офщшному веб-сайтГ Реестр наукових пармв Украши. До нього науковГ парки включаються за згодою засновника наукового парку.

МайновГ права ¡нтелектуально'' власносп на Реестр наукового парку Украши (бази даних) належать державГ в особГ уповноваженого державного органу. Держава, органи державно'' влади та 'х посадовГ особи користуються

Реестром наукових napKiB Украши (базою даних) на безоплатнiй основк На майновi права на комп'ютеры программ та бази даних для ведення Реестру наукових парш Украши поширюються вимоги статтi 18. Фшансове та iнше забезпечення надання адмшютративних послуг Закону УкраТни «Про адмшютративы послуги» (5203-17).

Державна пiдтримка надаеться засновникам наукового парку, партнерам наукового парку, включеним до Реестру наукових парш УкраТни.»

9. Потребуе додаткового роз'яснення пункт 4. «За результатами конкурсу виконавчий орган управлшня наукового парку приймае ршення про виконання проекту наукового парку та укладае договiр про партнерство» Статт 14. Розроблення та прийняття проеклв наукового парку Роздту Ill. Особливост розроблення та реалiзацiТ проеклв наукового парку. Чи з уама укладаеться договiр (трактування можна розглядати двояко)i, за якими критерiями вiдбуваеться написання та вщбирання проектiв органом управлiння наукового парку. Вважаемо, що у закон мають бути наведенi чiткi критери.

10. У Законi на нашу думку потребуе додаткового роз'яснення положення Статп 17. Майновi права на технологи та об'екти права штелектуальноТ' власност Роздту IV Державна пщтримка дiяльностi наукових паркiв щодо можливостей центрального органу виконавчоТ влади... на обмеження майнових прав «на використання i розпорядження технологш та об'еклв права iнтелектуальноТ власностi, створених iз залученням державних коштiв, у разi якщо технологiю та/або об'ект права штелектуальноТ' власноеп: .....визнано таким, що мають використовуватися в публiчних штересах» та ш.

10. Доповнити статтю 19. Особливостi оподаткування ввiзним митом наукового, лабораторного i дослщницького обладнання, комплектуючих та матерiалiв для виконання проеклв наукових паркiв пунктом 2 наступного змiсту: «Суб'екти господарювання, якi звiльняються вiд ввiзного мита наукового, лабораторного i дослiдницького обладнання, комплектуючих та матерiалiв для виконання проеклв наукових паркiв у зв'язку з провадженням дiяльностi вiдповiдно до цього Закону, зобов'язаы щоквартально публкувати iнформацiю на власному сайтi, офщшному друкованому органу мiсцевого самоврядування щодо отриманих податкових птьг та звтьнення ввiд сплати податку, Тх розмiру та напрямки використання зазначених кошлв.»

11. У пунктi 7. До джерел фшансування наукового парку статп 21. Майновi вiдносини та фшансування наукового парку Роздiлу V Економiчнi засади дiяльностi наукового парку наведено перелк джерел фiнансування, який окрiм виокремлених повинен бути ширшим i мiстити такi статтi, як «фiнансовi надходженнi вiд партнерiв, замовникiв наукового парку та шших юридичних оаб; кошти приватних iнвесторiв, у тому чи^ залученi за моделлю державно-приватного партнерства; залучеы кошти, включаючи кредити банш та iнших фiнансово-кредитних установ.»

У Закон УкраТни «Про освггу» (2145-19) «статтю 81. Державно-приватне партнерство у сферi освiти i науки пункт 3. Державно-приватне партнерство у сферi освгги i науки може передбачати: утворення та/або спiльне фшансування i експлуатацiю ...» додати «наукових парш та шших форм шновацшних пщприемств» [15], а потiм продовжити юнуючим текстом «(iнновацiйний центр, технопарк, технополю, iнновацiйний бiзнес-iнкубатор тощо) на базi iснуючих закладiв осв^и» та додати новий текст «i науки».

У Закон УкраТни «Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть» (848-19) до статп 60. Участь державних наукових установ, державних вищих навчальних закладiв у створены господарських товариств з метою використання об'ек^в права штелектуальноТ' власност пункту 1. «Державы науковi установи (щм державних наукових установ оборонно-промислового комплексу), державы уыверситети, академи, шститути,...» необхiдно додати «.а також утвореы ними вiдповiдно до Закону науковi парки та ^i форми iнновацiйних пiдприемств», продовжуючи змiст iснуючим текстом у законi «мають право бути засновниками та сывзасновниками господарських товариств та беруть участь у формуваны статутного капiталу такого господарського товариства виключно шляхом внесення до нього майнових прав штелектуальноТ' власносп, виключы майновi права на ям зберiгаються за державною науковою установою або державним уыверситетом, академiею, iнститутом.»

На нашу думку проект Закону про внесення змш до деяких законодавчих аклв УкраТни щодо дiяльностi наукових паркiв (реестр №8172 вщ 21.03.2018 р.) е перспективним i може бути прийнятий з урахуванням висловлених зауважень i пропозицш.

2). В'дпов'дно до КонцепцИ створення '¡ндустр'альних (промислових) парш, схваленоТ розпорядженням Кабшету Мiнiстрiв УкраТни № 447-р. вiд 1 серпня 2006 р., було започатковано розвиток цього виду дiяльностi в нашш краТ'ы, визначено мехаызм та послiдовнiсть дiй з реалiзацiТ державноТ полiтики у сферi створення та розвитку iндустрiальних (промислових) парш, гарантувалися широю можливостi для стимулювання швестицшно-шновацшно'Т дiяльностi в УкраТ'ы.

У 2012 р. зареестровано Закон УкраТни «Про шдус^альы парки». З метою подальшого розвитку iндустрiальних парш в УкраТ'ы було прийнято у першому читаны за основу законодавчий пакет (№№2554 а-д та 2555 а-д), який запроваджуе податковi та миты швестицшы стимули для нових вггчизняних промислових пщприемств. З усього юнуючого пакету стимулiв, що усышно використовуються на свiтовiй аренi даний законодавчий пакет передбачае застосування лише деяких податкових преференцш, серед яких: звтьнення на 5 рош вщ податку на прибуток та на наступы 5 рокiв половинна ставка (9,0%) за умови решвестування цих кош^в у розвиток виробництва; звтьнення вщ ввiзного мита на обладнання та устаткування для здшснення господарськоТ дiяльностi в межах 1П; розстрочка на 5 рош iмпортного ПДВ на обладнання та устаткування для здшснення господарськоТ дiяльностi в межах 1П; можливють отримання фiскальних стимулiв з податку на нерухоме майно, земельного податку та орендноТ плати за користування земельною дтянкою державноТ чи

комунально!' форми власностi, на якш створено iндустрiальний парк, за ршенням мюцево! влади. Разом з цим, проект законодавчого пакету (№№2554 а-д та 2555 а-д) мютить чггю норми прямо!' дм, як вимагають: здiйснення профiльноï виробничо! та науково-дослщницько! дiяльностi; на територи' шдус^ального парку повинен дiяти механiзм офщшного працевлаштування з чисельнiстю щонайменше 30 ствроб^ниш; середньомiсячна заробiтна плата повинна складати не менше 3-х м^мальних, тобто понад 11,1 тис. грн.

З огляду на iснуючi проблеми у в^чизнянш практицi господарсько!' дiяльностi, нагальними заходами сприяння створенню та розвитку мереж1 iндустрiальних парш Укра!'ш необхiдно передбачити внесення доповнень до законодавчого пакету (№№2554 а-д та 2555 а-д): реалiзацiя масштабних Ыфраструктурних проектiв в Укра!'ш; звтьнення вiд сплати земельного податку земель промислового призначення на умовах спрямування «вивтьнених кошлв» на модернiзацiю та розвиток виробництва; безкоштовне приеднання до Ыженерних мереж для резидентiв шдус^ального парку за рахунок iнвестицiйноï складово! тарифу; надання доступних довгострокових кредитв виробникам та пiдприемцям (створення Банку вщбудови i розвитку з залученням мiжнародних фiнансових органiзацiй для надання дешевих i «довгих» кредитiв промисловим виробникам; надання державно! фшансово!' пщтримки галузям високотехнолопчного виробництва та не сировинного експорту за рахунок 3,0% промислово-сировинного збору з експорту необроблено! промислово! сировини; надання фшансово! пщтримки не сировинного експорту (створення Експортно-кредитного агентства для страхування, гарантування експортних контракт та частково! компенсаци' вщсотш за експортними кредитами виробникiв); запровадження стимулiв для реiнвестування у промисловють та на науку - 200,0% амортиза^я необоротних активiв виробничого та наукового призначення для пщприемств Ыдус^альних парш; надання переваги втизнянш продукци' при державних закушвлях (реалiзацiя програми iмпортозамiщення в публiчному секторi економки згiдно iз Законом Укра!ни «Купуй укра!нське, плати укра!нцям!» тощо.

Реалiзацiя означених напрямкiв, якi сприятимуть створенню i розвитку мережi iндустрiальних парш на територи' Укра!ни буде активiзувати iнвестицiйну дiяльнiсть, сприяти збiльшенню обсяпв прямих iнвестицiй, стимулювати розвиток реального сектора економки, сприяти створенню нових високотехнолопчних виробництв i робочих мюць, збiльшення обсягiв та асортименту випуску експорто-орiентованоï продукци'.

3. Необхiдно зазначити, що на вщмЫу вiд Ыдусщальних паркiв в Укра!'ш вiдсутне Ыституцмно-правове забезпечення щодо !х функцiонування, тому до основних завдань функц/онування кластере в УкраМ слщ вщнести:

- створення та розвиток кластерiв (розробка нормативно-правово! бази щодо створення та функцюнування кластерiв, зокрема визначити на законодавчому рiвнi поняття «кластер», «кластерна полiтика», «кластеризацiя»; створення та реалiзацiя державних програм сприяння розвитку кластерiв; створення Реестру кластерiв в Укра!'ш);

- розвиток кластерних зв'язкiв та мережевого сшвроб^ництва (залучення вiтчизняних та шоземних iнвестицiй в прiоритетнi за видами економiчноï дiяльностi кластери; формування i просування кластерних Укатив; розвиток людського капiталу; економiчна освiта суб'ектв кластеру та спецiалiстiв навчальних закладiв; фiнансування спiльних наукових дослiджень; створення шформацшного поля для суб'ектiв кластеру; розробка програм розвитку постачальниш; розмщення державного замовлення на продукцiю пщприемств кластеру; контроль якост продукци' i послуг, як постачаються виробниками кластеру в рамках програми державно! закушвлу програми розвитку конкурентного середовища; створення шфраструктурного забезпечення кластер них зв'язш; взаемодiя мiсцевих органiв влади з суб'ектами кластеру; трансфер технологш у кластер^ формування спiвробiтництва в середин кластера та iн.);

- збтьшення впливу i вiдповiдальностi мiсцевих оргашв влади в умовах децентралiзацiï стосовно забезпечення розвитку кластерiв;

- реалiзацiю ефективно! кластерно!' полiтики можлива в контекст комплексу заходiв щодо суттевого покращення iнвестицiйного клiмату;

- розробку моделей використання мехашзму державно-приватного партнерства з метою залучення недержавних швестицшних ресурав для розвитку кластерiв, перш за все забезпечення територи необхщною шфраструктурою;

- законодавче визначення мехашзму створення транснацюнальних кластерiв. Зокрема укладання на рiвнi урядiв кра!н-учасниць двостороншх угод про створення транснацiональних кластерiв, узгодження стратегiй i планiв розвитку нацюнальних частин транснацiональних кластерiв. Досвщ функцiонування таких структур свiдчить про !х позитивний вплив на соцiально-економiчний розвиток та мiжнародне спiвробiтництво кра!н-учасниць, стимулювання дтово!' активностi, приплив швестицш i вирiшення проблем зайнятостi.

До заходiв державно! пiдтримки процесу кластеризаци' в Укра!'ш необхiдно вiднести:

- щентифкацш кластерiв в економiчному розвитку (мошторинг кластерiв);

- пiдготовку представниш державного сектору та дiлового кола (проведення треншпв i семiнарiв; розробка методичних матерiалiв для держслужбовцiв, пщприем^в; навчання спецiалiстiв, якi поширюватимуть ще! щодо створення та розвитку кластерiв);

- створення некомерцiйних органiзацiй i комiсiй по кластерам з метою управлшня процесом кластеризаци' (асо^а^!, центри кластерного розвитку, некомерцмш партнерства, агентство з проблем кластерно! полГтики в Укра!'ш, комГсГ! по кластерам при Комтет ВРУ, Мiнiстерствi економiчного розвитку i торпвлГ Укра!ни та Ы.).

4. В Украïнi дГють окремi законодавчi акти, якГ визначають правову економiчнi та органiзацiйнi засади функцюнування технолог'чних парке. Зокрема, Законом Укра!ни «Про спе^альний режим швестицшно!' та

шновацшноТ' дiяльностi технологiчних парш» №991-Х1 вiд 16.07.1999 р. було визначено npaBOBi, eKOHOMi4Hi засади щодо функцюнування технологiчних napKiB за рахунок введення на Тх територГТ спецГального режиму шновацшноТ' дiяльностi.

В 2005 р. деяк найважливiшi статтi закошв, що регулювали дiяльнiсть теxнопаркiв, було скасовано. Згодом часткове вщновлення системи преференцш спостерiгаeться за такими позицГями, як: звiльнення вiд податку на прибуток; звiльнення вiд сплати ввiзного мита; кошти, отриманi в шоземнш валютi вiд реалГзацГТ продукцГТ, не пщлягають обов'язковому продажу; розрахунки за експортночмпортними операцiями проводяться у строк до 150 календарних дшв.

Для резиденлв технопарку важливими питаннями е не лише рiвень оподаткування, а й таю питання, як можливють: використання найменування базовоТ науковоТ оргашзаци; одержання необxiдниx консультацiй i бiзнес-пiдготовки персоналу; використання широко розвиненоТ мГжнародноТ мережi зв'язкiв теxнопаркiв для пошуку й установлення контактiв з потенцшними iнвесторами i замовниками; участi у нацюнальних i мiжнародниx конференцiяx, симпозiумаx, виставках й iншиx заходах, проведених асо^а^ями теxнопаркiв, розширення особистих контаклв i зв'язкiв; участi в Web-сайтi технопарку та базовоТ науковоТ оргашзаци.

На даний момент ситуа^я в технопарках е вкрай складною. Тому, на нашу думку, необхщно невщкладно вжити заходи за такими напрямами:

• вдосконалення чинного Закону УкраТни «Про спецГальний режим iнновацiйноТ дiяльностi теxнопаркiв» та впровадження таких заxодiв державноТ пiдтримки розвитку теxнопаркiв, як: звтьнення вiд податкiв на прибуток та додану вартють з обГгу вiд реалiзацiТ товарiв; звiльнення вщ сплати ввiзного мита; звiльнення вщ сплати ПДВ при iмпортi товарiв; кошти, отриманi в iноземнiй валют вiд реалГзацГТ продукцiТ, не пщлягатимуть обов'язковому продажу; проведення розраxункiв за експортночмпортними операцiями, зокрема матерiалiв (строк до 180 календарних дшв), нових устаткування, обладнання та комплектуючих (720 календарних дшв); прискорену амортизацш основних фондiв; фшансовоТ' пiдтримки: повне або часткове (до 50%) безвщсоткове кредитування; повна або часткова компенса^я вщсотш;

• посилення кадрового потенцiалу (зростання чисельност пiдготовлениx теxнологiчниx менеджерiв, подготовка на замовлення теxнопаркiв високоспецiалiзованиx фаxiвцiв, пiдвищення квалiфiкацiТ зайнятих в сферi виробництва наукомiсткоТ продукцiТ i високих технологш та iн.) створення та розвитку технопарш;

• надання державноТ фшансовоТ' пщтримки для розвитку технопармв та оновлення матерГально-теxнiчноТ бази;

• розроблення ефективного мехашзму взаемодГТ науки-бiзнесу-влади, у тому числi через систему електронного урядування та створення онлайн-сервюу;

• iнтернацiоналiзацiя вiтчизняниx технопарш та Тхне включення до глобальних шновацшних мереж шляхом залучення прямих шоземних iнвестицiй, трансферу теxнологiй та розвитку сшвробггництва з iноземними технопарками;

• здшснення дослiджень стосовно перспектив розвитку технопарш, розроблення на Т'хнш основi програм та систем оцшювання результатiв Тх функцiонування та ш.

Виконання запропонованих заxодiв дозволить не ттьки зберегти технопарки в УкраТ'ш, але й сприятиме зростанню Тх чисельностк Вони можуть виступати шструментом децентралiзацiТ прийняття рiшень в сферi науково-теxнiчноТ полiтики; активiзувати ризикову дiяльнiсть «знизу», надаючи пiдтримку розвитку малих наукомютких фiрм i венчурного пщприемництва; сприяти пiдвищенню квалiфiкацiТ спецiалiстiв у сферi виробництва наукомiсткоТ продукцГТ i високих теxнологiй; оцiнити вiдповiднiсть рiвня виробництва на проривних напрямках рiвнем квалГфГкацГТ зайнятих в економiцi будь-якого регюну краТни.

Галузь застосування результалв дослiдження - соцiально-економiчний розвиток.

Висновки вiдповiдно до статтi. Однiею з головних передумов сталого економiчного розвитку краТни е прискорене розширення галузей переробноТ промисловост в УкраТнi. Зростання рГвня конкурентоспроможностi вГтчизняного виробника як на внутршньому, так на зовншньому ринках можливе за рахунок впровадження шституцшних меxанiзмiв державного регулювання функцюнування галуз^ у тому числГ шляхом гармошзаци законодавства до вимог GC, запровадження системи НАСС. Значну увагу необхщно придтити питанням нарощування обсяпв та пiдвищення якостГ продукцГТ харчовоТ та металургшноТ промисловостГ за рахунок систематичного теxнiко-економiчного оновлення пiдприемств, впровадження шновацш, якГ сприяють створенню якюноТ i безпечноТ продукцГТ, створення та розвиток нових форм оргашзаци шновацшноТ' дГяльност сектору переробноТ промисловостГ, а також шляхом залучення швестицш, створення сприятливого швестицшного клiмату.

Список використаних джерел

1. Структура економ/'ки УкраГни. URL: http://ukraine.ahk.de/fileadmin/ahk_ukraine/GTAI/Struktura_ ekonomiki__23-10-2018. pdf

2. nidnyHKm 138.3.3 п.138.3 ст.138 Податкового Кодексу Украни. URL: http: // www.zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2755-17

3. Мiнiна О. В., Шадура-Никипорець Н. Т. 1нновац1йний аспект д'яльностi п1'дприемств харчовоУ промисловостi Украни: аналтична оц/'нка. Економка i суспльство. №7. 2017. С. 101-106.

4. Основн засоби Украни за 2012 р/'к. URL: http: // www.ukrstat.gov.ua

5. Основн засоби Украни за 2013 р/'к. URL: http: // www.ukrstat.gov.ua

6. Основы засоби УкраТни за 2014рк. URL: http: // www.ukrstat.gov.ua

7. Основы засоби УкраТни за 2016 piK. URL: http: // www.ukrstat.gov.ua

8. 1нвестицТ1' зовн'шньоеконом'мноТ дiяльносmi УкраТни у 2010-2016 роках. URL: http: // www.ukrstat.gov.ua;

9. 1ндекс нфляцп. URL: http: //www. index.minfin.com.ua/ua/economy/index/inflation/2018

10.Кислова Л. А. Анал'з впливу тенден^й розвитку свтового ринку чорних метал'в на економку УкраТни. Всник Донецького унверситету. Сер'я В.: Економка i право. Вип. 2. 2007. С.144-149.

11. Скварко Ю. В. Сучасний стан та перспективи металургшноТ галуз УкраТни: фiнансовi показники експортночмпортно'Т продукци. Економка та управлння нацюнальним господарством. Вип. 3 (119). 2016. С.102-106.

12.Ринки реального сектора економки УкраТни в iнституцiональному сеpедовищi СОТ: кон'юнктура та iнтегpацiя / за ред. д-ра економ. наук, проф. В. О. Точилiна; НАН УкраТни; 1н-т екон. та прогнозув. КиТв, 2012. С.486-492.

13.Собкевич О. В., Воробйов С. Л. Щодо пдвищення iнновацiйного потен^алу металургшноТ промисловост'1 УкраТни. Аналтична записка. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/1183/

14.Лебедева Л. В. Сучасна '¡нноваЦйна полтика держави в УкраМ проблеми та перспективи реформування. Ефективна економка. № 1, 2014. URL: http: // www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2664

15.Закон УкраТни «Про ннова^йну дiяльнiсть». URL: http: //www.zakon3.rada.gov.ua/laws/show/40-15

References

1. Struktura ekonomiky Ukrainy. [Structure of the economy of Ukraine]. URL: http://ukraine.ahk.de/fileadmin/ahk_ukraine/GTAI/Struktura_ekonomiki__23-10-2018.pdf

2. Pidpunkt 138.3.3 p.138.3 st.138 Podatkovoho Kodeksu Ukrainy. [Sub-item 138.3.3 of clause 13.3.3 of Article131 of the Tax Code of Ukraine]. URL: http: // www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

3. Minina, O. V. & Shadura-Nykyporets, N. T. (2017). Innovatsiinyi aspekt diialnosti pidpryiemstv kharchovoi promyslovosti Ukrainy: analitychna otsinka [Innovative aspect of activity of enterprises of food industry of Ukraine: analytical estimation]. Ekonomika i suspilstvo - Economics and Society, 7. S. 101-106.

4. Osnovni zasoby Ukrainy za 2012 rik. [The main assets of Ukraine for 2012]. - URL: http: // www.ukrstat.gov.ua

5. Osnovni zasoby Ukrainy za 2013 rik. [The main assets of Ukraine for 2013]. - URL: http: // www.ukrstat.gov.ua

6. Osnovni zasoby Ukrainy za 2014rik. [The main assets of Ukraine for 2014]. - URL: http: // www.ukrstat.gov. ua

7. Osnovni zasoby Ukrainy za 2016 rik. [The main assets of Ukraine for 2016]. - URL: http: // www.ukrstat.gov.ua

8. Investytsii zovnishnoekonomichnoi diialnosti Ukrainy u 2010-2016 rokakh. [Investments of Ukraine's foreign economic activity in 2010-2016]. URL: http: // www.ukrstat.gov.ua;

9. Indeks infliatsii [Inflation index]. URL: http: // www. index.minfin.com.ua/ua/economy/index/inflation/2018

10. Kyslova, L. A. (2007) Analiz vplyvu tendentsii rozvytku svitovoho rynku chornykh metaliv na ekonomiku Ukrainy [Analysis of influence of trends of development of the world market of ferrous metals on the economy of Ukraine]. Visnyk Donetskoho universytetu. - Bulletin of the Donetsk University. Seriia V.: Ekonomika i pravo. Vyp. 2. S.144-149.

11.Skvarko, Yu. V. (2016) Suchasnyi stan ta perspektyvy metalurhiinoi haluzi Ukrainy: finansovi pokaznyky eksportno-importnoi produktsii [Current state and prospects of the metallurgical industry of Ukraine: financial indicators of export-import products] Ekonomika ta upravlinnia natsionalnym hospodarstvom - Economics and management of the national economy, 3 (119). S.102-106.

12. Rynky realnoho sektora ekonomiky Ukrainy v instytutsionalnomu seredovyshchi SOT: koniunktura ta intehratsiia [Markets of the real sector of Ukraine's economy in the WTO institutional environment: state of affairs and integration] za red. d-ra ekonom. nauk, prof. V. O. Tochylina; NAN Ukrainy; In-t ekon. ta prohnozuv. Kyiv, 2012. S.486-492.

13.Sobkevych, O. V. & Vorobiov, S. L. Shchodo pidvyshchennia innovatsiinoho potentsialu metalurhiinoi promyslovosti Ukrainy. Analitychna zapyska. [Concerning the improvement of the innovative potential of the metallurgical industry of Ukraine. Analytical note]. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/1183/

14.Lebedeva, L. V. (2014) Suchasna innovatsiina polityka derzhavy v Ukraini: problemy ta perspektyvy reformuvannia [Modern Innovation Policy of the State in Ukraine: Problems and Prospects for Reform]. Efektyvna ekonomika - Effective economy, 1, URL: http: //www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2664

15.Zakon Ukrainy «Pro innovatsiinu diialnist» [Law of Ukraine «On Innovation Activity»]. URL: http: // www.zakon3.rada.gov.ua/laws/show/40-15

ДАН1 ПРО АВТОРА

Бойко Олена МиколаТвна, к.е.н., с.н.с., стипенфат НАН УкраТни, Лауреат Преми Президента УкраТни для молодих вчених, пров.н.с. вщдту 1нновацшноТ пол^ики, економки та оргашзаци високих технологш

ДУ «1нститут економки та прогнозування НАН УкраТни»

e-mail: [email protected]

ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ

Бойко Елена Николаевна, к.э.н., с.н.с., стипендиат НАН Украины, Лауреат Премии Президента Украины для молодых учених, вед.н.с. отдела инновационной политики, экономики и организации високих технологий

ГУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины»

e-mail: [email protected]

DATA ON AUTHOR

Olena Boiko, Ph.D., Senior Scientist, National Academy of Sciences of Ukraine Fellow, winner of the President of Ukraine for the premiums of young scientists ved.n.s. Division of innovation policy, economy and high tech SU organization «Institute of Economics and prediction of NAS of Ukraine» e-mail: [email protected]

Подано до редакци 21.03.2019 Прийнято до друку 12.04.2019

УДК 338.43 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2019-42-49-58

ВПРОВАДЖЕННЯ 1ННОВАЦ1Й У ВИРОБНИЦТВО ОЛЮ-ЖИРОВОТ ПРОДУКЦИ

Бритвенко А. С.

Актуальнсть теми досл'дження. Оскльки конкуренц1я i¡нновац1йна д'яльнють взаемопов'язан'!, то на сучасному emani розвитку економки Укра'Уни проблема пдвищення прибутковостi та конкурентоспроможност1 виробництва насння соняшнику на основi розвитку ¡нновац/'йних процессе у галузi залишаеться досить актуальною. Ti виробники насння соняшнику, яким вдалося першими застосувати ¡нновацй, отримують можливють знизити соб'тарт'сть виготовлено'У продукцИ, що сприяе змцненню Ух позиц1й в умовах конкуренцИ i п1двищенню виживання на сучасному ринку.

Постановка проблеми. Спад д'тово'У активностi, що переживае в1тчизняна економка, зазвичай супроводжуеться i зниженням витрат на розробку нововведень. Однак анал1з д1яльностi великих ф1рм, особливо на ол1гопол1стичних ринках, як високотехнолог1чних, так i менш технолог'чно прогресивних, показуе, що для багатьох з них розвиток ¡нновац/'й збергае свое прюритетне значення i в пероди несприятливо'У економ'чно'У кон'юнктури. Це дозволяе досягти стратег'чних переваг, вийти на новi ринки i закр1пити позицУУ в галузi псля завершення кризи.

Видшення недосл'1джених частин загальноï проблеми. Ол/'е-жировий комплекс представляе широкий асортимент продукцИ, застосування нових технологш, високий р'тень прибутковостi та конкурентоспроможност1, залучення ¡ноземних вкладв, ор1ентац1ю на експорт сировини. 1нвестицн в розвиток з боку п/'дприемств-виробник/'в ол'УУ, що закр1пилися на ринку, насправдi створюють додатковi природн1 бар'ери для Ух входу на ринок, що призводить до змни р'вня концентрацИ i ступеня конкурентоздатностi та провокуе появу нових явищ, як потребують проведення подальшого досл(дження.

Постановка завдання, мети досл'1дження. Мета дослдження полягае у визначенн теоретичних аспект'т впровадження ¡нновац/'й у д'яльн'сть сльськогосподарських п1дприемств ол1е-жирового комплексу. Поставлена мета обумовлюе наступн завдання: розглянути категор'УУ п1дприемств, як охоплюе ол1е-жировий комплекс; надати схему екстенсивного розвитку галузi; дослдити основн умови довгострокового розвитку п1дприемства та розглянути схему задоволення перспективних потреб ринку; виокремити переваги ¡нновац'й; обфунтувати основн тенденци i напрямки розвитку ¡нновац/'йноч'нвестиц/'йно'У д1яльностi п/'дприемств-виробник/'в ол'е-жирово'У продукцИ.

Методолог1я проведення дослдження полягае в ¡дентифкацУУ пдходв до визначення поняття «¡нновац1й», у визначеннi сукупностi методолог1чних складниюв оц1ночного апарату т обфунтуванн'1 i виокремленн1 Ух переваг, наведенн логстичноУ ¡нфраструктури ол1е-жирового комплексу.

Викладення основного матер'тлу (результати роботи). Розглянуто категор'УУ п1дприемств, як охоплюе ол1е-жировий комплекс. Наведено схему екстенсивного розвитку галуз'!. Описано необх'дну умову довгострокового розвитку п1дприемства та розглянуто схему задоволення перспективних потреб ринку. Виокремлено переваги ¡нновац'й, що стимулюють сльськогосподарських виробник'т до впровадження новац1й. Наведено логстичну ¡нфраструктуру ол1е-жирового комплексу та основн тенденцИ i напрямки розвитку ¡нновац/'йноч'нвестиц/'йно'У д 'яльност'! п/'дприемств-виробник/'в.

В'тчизнян'! виробники ол'е-жирово'У продукцИ при формуванн1 плану ¡нновац1йноУ стратега мають врахувати глобальн1 тенденцИ розвитку свтового ол1е-жирового комплексу, ¡нвестуючи у новi продукти, так'! як високооле'Унова соняшникова, рпакова чи соева ол'УУ.

Галузь застосування результат¡в. Результати досл'дження можуть бути використан1 в д 'яльност '! сльськогосподарських п/'дприемств-виробник/'в ол1е-жирово'УпродукцИ, а також у робот '! ф1рм-представник'т харчовоУ галуз '!.

Висновки в'дпов'дно до статт'1. У св1т1 пдвищуеться популярнсть споживання «здорових» природних рослинних ол'!й, зокрема в кра'Унах Свропи, Аз'УУ, П1вн1чно'У та П'вденно'У Америки. Наявн1 тенденци до збльшення обсяг1в та яюсних зм/'н в структур '1 споживання харчових рослинних ол'!й та жир1в дозволяють з великою ймов1'рн1'стю спрогнозувати майбутн '!й деф/'цит на них як у розвинених кра'Унах, так i у кра'Унах, як розвиваються. Пост1йний р1ст св1тового попиту на харчов '1 рослинн!' ол 'УУ створюе передумови для актив1заци суб'ектами цього ринку пошуку нових ¡нвестиц'йно -¡нновац/'йних р1шень.

© Бритвенко А. С., 2019

ЕкономГчний вюник ушверситету | Випуск № 42

49