CC BY
242
УДК 658.5.009.12:338.436
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ПРОМИСЛОВИХ П1ДПРИСМСТВ В УМОВАХ СВРОШТЕГРАЦП
Дикань О.В., к.е.н., доцент (УкрДАЗТ)
Встановлено, що в умовах реалгзаци европейського вектору ттеграцПукра'шська промисловгсть через високу енергомктюсть виробництв, зношенi основнi фонди, застаргвшг технологи та низьку яюсть промислово'1 продукцП не зможе конкурувати з високотехнологiчними европейськими товарами. Вивчено основнi тенденцИ функцюнування промислового комплексу Украши та видтено негативш риси, що унеможливлюють його подальший розвиток та знижують конкуренты позицИ. До^джено досвiд европейських промислових пiдприемств в тдтримц розвитку власних виробництв i зростанш рiвня конкурентоспроможностi власно'1 промислово'1 продукцП та на цш основi видтено комплекс заходiв, спрямованих на забезпечення конкурентоспроможностi вiтчизняноi промисловостi в умовах евроттеграцП
Ключовi слова: промислов^ть, конкурентоспроможтсть, засади промисловог могутностц европейський дocвiд, комплекс захoдiв.
ОБЕСПЕЧЕНИЕ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ПРОМЫШЛЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ В УСЛОВИЯХ ЕВРОИНТЕГРАЦИИ
Дикань Е.В., к.э.н., доцент (УкрГАЖТ)
Установлено, что в условиях реализации европейского вектора интеграции украинская промышленность, обладая высокой энергоемкостью производств, изношенными основными фондами, устаревшими технологиями и низким качеством промышленной продукции, не сможет конкурировать с высокотехнологичными европейскими товарами. Изучены основные тенденции функционирования промышленного комплекса Украины и выделены негативные черты, которые делают невозможным его дальнейшее развитие и снижают конкурентные позиции. Исследован опыт европейских промышленных предприятий в обеспечении поддержки развития собственных производств и росте уровня конкурентоспособности собственной промышленной продукции и на этой основе выделено комплекс мероприятий, направленных на обеспечение конкурентоспособности отечественной промышленности в условиях евроинтеграции.
Ключевые слова: промышленность, конкурентоспособность, основы промышленной мощи, европейский опыт, комплекс мероприятий.
ENSURING THE COMPETITIVENESS OF INDUSTRIAL ENTERPRISES IN THE CONDITIONS OF EUROPEAN INTEGRATION
Dykan О. V., Candidate of Economic Sciences, associate professor (USA ofRT)
It is established that the conditions for the implementation of the European integration vector Ukrainian industry for the high energy intensity ofproduction, dilapidated infrastructure, out of date technology and low quality of industrial products will not be able to compete with European high-tech goods. Studied the main trends in the functioning of the industrial complex of Ukraine and highlighted the negative traits that make it impossible for its further development and reduce competitive position. Investigated the experience of European industrial enterprises to support the development of own production and increase the competitiveness of industrial products and, based on this selected set of measures aimed at ensuring the competitiveness of the domestic industry in terms of European integration.
Keywords: industry, competitiveness, foundations of industrial power, the European experience, complex events.
Актуальтсть теми досл^ження. На шляху до европейського цившзованого сустльства Украша на сьогодшшнш день переживае rafcMyTHrni часи за всю гсторгю свое!
© Дикань В.О.
незалежносп. Политична й економiчна криза, розкол сустльства та державно! цшсносп, спад промислового виробництва та розрив довготривалих економiчних вщносин призвели
Вкник економжи транспорту i промисловост № 47, 2014
економiку краши до переддефолтного стану, вижити за якого можливо виключно при умовi стимулювання розвитку власного промислового виробництва.
Поряд з цим, обраний Украшою европейський вектор штеграцп за таких умов став найбшьшим викликом для украшсько1 промисловосп, яка навряд чи за юнуючого стану зможе що-небудь запропонувати перенасиченому високотехнологiчними товарами европейському ринку. Адже висока енергомiсткiсть виробництв, зношенi основш фонди та застарiвши технологи унеможливлюють виробництво сучасно як1сно1, конкурентоспроможно1 на европейському ринку продукцп. У такш ситуацп постае питання про необхщшсть пошуку можливих заходiв «виживання» та пiдвищення
конкурентоспроможностi не тшьки окремих пiдприемств, але й цших галузей промисловостi Украши в жорстких умовах конкуренцп на европейському ринку.
Анал1з останнгх до^джень i публшацш. Питаниям пошуку ефективних заходiв та шструменпв вщродження потенцiалу украшсько1 промисловостi i тдвищення
конкурентоспроможностi 11 продукцп придiлялася величезна увага з боку вiтчизняних науковщв. Сво! дослiдження дискусiйно-полемiчного та аналогичного характеру данiй проблематицi присвятили так1 вчеш, як О.1. Амоша, В.П. Вишневський, В.М. Геець, Б.М. Данилишин, В.Л.Дикань, Я.А. Жалiло, Л.О. Збаразька, Д.В. Малащук, В.В. Микитенко, Д.С. Покришка та iншi [1-6]. Цими науковцями сформульовано шляхи та напрямки подолання економiчноl кризи в промисловому комплексi кра1ни, розроблено стратеги його розвитку та визначено прюритети промислово1 полiтики Укра1ни.
Попри це, й надалi промисловiсть Укра1ни продовжуе занурюватися в глибоку кризу. Й до цього часу не знай практичного втшення ефективш
комплекснi заходи та дiевi реформи, не побудовано платформу для стабшьного розвитку промислового комплексу й структурно1 перебудови економiки Украши. Сьогочаснi реалп функцiонування вiтчизняних промислових пiдприемств вказують на необхiднiсть пошуку адекватних та дiевих заходiв, здатних забезпечити зростання обсяпв виробництва продукцп та пiдвищення конкурентоспроможностi вiтчизняних
промислових тдприемств на европейському ринку, досвщ в реалiзацil яких можна запозичити в кра1н розвинуто1 £вропи.
Метою статтi е вивчення засад промислово1 могутностi европейських пiдприемств та розробка на цш основi комплексу заходiв щодо забезпечення конкурентоспроможностi
укра1нських промислових тдприемств в умовах евроштеграцп.
Виклад основного матерiалу
до^дження. £вроштегращя е, дшсно, нацiональною стратегiею розвитку, що вiдкрие доступ Украlнi до понад п'ятсот мiлiонного европейського ринку, який на сьогоднi здiйснюе виробництво п'ято! частини свiтовоl продукцil, володiе найсучасшшими технологiями та фiнансовими iнструментами стабшзаци. Це той вектор, який забезпечить модершзацш крахни за европейськими стандартами та зможе зробити укра1нську промислову продукцiю
конкурентоспроможною.
Однак, шлях Д1е1 штеграцп в Свропу е достатньо складним та болючим, особливо для украlнськоl промисловосп, яка останнiм часом переживае некращi часи. Так, за даними Державного комитету статистики Укра1ни падiння промислового виробництва лише у липш 2014 року склало 12,1% до аналопчного перiоду попереднього року [7]. На рис. 1 представлено обсяг реалiзованоl промислово1 продукцil за перiод з 2004 по 2013 роки.
млн.грн 1600000 1400000 1200000 1000000 800000 600000 400000 200000 0
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013Роки
Рис. 1. Обсяг реал1зовано1 промислово'1 продукцИ за перюд з 2004 по 2013 роки [7]
Вкник економжи транспорту 1 промисловосп № 47, 2014
78
Причини цього е достатньо зрозумш. При наявностi впливу низки негативних факторiв зовнiшнього середовища, промисловють Украши мае безлiч внутрiшнiх проблем. Одшею i найактуальнiшою з них е проблема критичного рiвня зношеносп основних фондiв. За перiод з 2007 по 2013 рр. цей показник збшьшився вщ 57,3% до 84,3% [7]. Найбшьш критичне значения цього показника спостерпаеться в машинобудуванш, який складав у 2012 рощ 84,3%. Це за тих умов, що саме машинобудуванню належить роль iндикатора розвитку економiки краши.
Одночасно такий низький технологiчний рiвень промислового виробництва одночасно обумовлюе високий рiвень його енергомiсткостi, що вiдповiдним чином вщображаеться на собiвартостi промислово! продукцп, де енергетична складова е дуже високою. Це видно навiть за показниками споживання паливно-енергетичних ресурсiв в кра!ш. Якщо порiвияти обсяги споживання первинних паливно-енергетичних ресурсiв на одиницю ВВП в Укра1ш з розвинутими крашами £вропи, то можна вiдзначити, що в порiвияннi з Польщею цей показник бiльший в 2,9 рази, з Роаею - в 1,4 та у 3,7 рази вищий шж у европейських крашах [8].
Заслуговуе уваги проблема забезпеченосп промисловостi висококвалiфiкованими кадрами. На даний час на бшьшосп промислових пiдприемств спостерiгаеться дефiцит трудових ресурав вщповщно1 квaлiфiкaцil та спецiалiзацil при умовi нaявностi в кра1ш високого рiвня безробiття. За перiод з 2007 по 2013 рр. чисельшсть пращвнишв, зайиятих в промисловому
виробнищга, скоротилася до 3274,8 тис. оаб [7]. Незaдовiльними е й умови пращ, застарш прийоми та методи пращ зумовлюють зростания трудомiсткостi виробничого процесу та вiдповiдно зростания тривалосп виробничого циклу.
Несприятливим е й шновацшне середовище в промисловостi. Незважаючи на те, що показник питомо1 ваги промислових пiдприемств, що впроваджували iнновaцiй, мае позитивну динaмiку, постшно вiдбувaеться скорочения питомо1 ваги реaлiзовaноl шновацшно1 продукцп. Зокрема, за перюд з 2000 по 2013 рр. цей показник скоротився з 6,8% до 3,3% 9див. рис. 2). Значно зменшилась й шлькють тдприемств, що займалися iнновaцiями, вiд 14,8% у 2000 рощ до 13,6% у 2013 рощ [7]. Все це дозволяе зробити висновок, що вичизняна промисловють постшно намагаеться вийти на шновацшний шлях розвитку, однак реaлiзaцiя шновацшних проекпв приносить !й лише додaтковi витрати, а шновацшна продукцiя реaлiзуеться з кожиим роком все прше й гiрше.
Поряд з iснувaниям таких проблем, критичний стан в промисловому комплексi краши обумовлений й низьким рiвнем консолщацп, розосереджениям технологiчних лaнцюгiв мiж безлiччю незалежиих власник1в та вiдсутнiстю ефективних методiв упрaвлiния виробництвом, як1 б сприяли ошгашзаци виробничих ресурсiв тдприемства та забезпечували скорочения тривaлостi виробничих циктв. Адже в умовах сучасно1 ринку важливо не стiльки здшснити виробництво продукцп вiдповiдно до потреб споживaчiв, а ск1льки забезпечити його своечасну подачу з мiнiмaльними витратами.
Рис. 2. Питома вага реал1зовано1 iнновацiйноi продукцИ в обсязi промислово'1 за 2004-2013 роки [7]
О^м того, причиною неможливосп вщновлення промислового потенщалу Укра1ни та забезпечения його шновацшного розвитку е низька спроможшсть i готовнiсть пiдприемств фiнaнсувaти швестицп та залучати банк1вськ1 кредити для розвитку власних виробництв. Це обумовлено як занадто високими реальними
процентними ставками на кредити в умовах стало низьких темтв шфляци, так i тим, що банки в якосп основного критерш кредитувания використовують валовий прибуток тдприемства та л^щну заставу, як1 наявш лише у сферi торгiвлi, сировинних галузях та у сферi фшансових послуг[9].
В1сник економ1ки транспорту 1 промисловосТ № 47, 2014
Таким чином, стан промислового комплексу Украши вщзначаеться низкою негативних рис, а саме [10]:
- недостатньою орiентацiею на виробництво продукцп концевого споживання;
- домiнyванням видобувних i базових галузей з низьким ступенем переробки сировини;
- використанням застарших технологiй, високим рiвнем зношеностi основних фондiв, деформованою структурою виробництва;
- високою матерiало- та енергомiсткiстю виробництва при майже монопольнiй залежностi вщ iмпортy енергоресyрсiв;
- втратою традицшних ринк1в збуту в СНД i кра!нах Схщно! £вропи, розривом кооперативних зв'язюв в межах СНД;
- неконкурентоспроможшстю бшьшо! частини вичизняно! промислово! продукцп через низьку як1сть i моральну застарiлiсть;
- вiдсyтнiстю платоспроможного споживчого попиту i недосконалiстю пропозицш через недорозвинyтiсть системи дослiдження кон'юнктури ринку i маркетингу.
Всi щ фактори вiдповiдним чином обумовлюють спад обсяпв промислового виробництва, стримуючи розвиток промисловосп кра!ни. А значна технолопчна вiдсталiсть, вiдсyтнiсть сприятливого iнновацiйного ктмату робить продyкцiю вiтчизняних промисловцiв не конкурентоспроможною та не вiдповiдною европейським стандартам якостi.
Яким же чином забезпечити конкурентоспроможтсть укра!нсько! продукцп на розвинутому европейському ринку?
У виршенш даного питання досить показовим буде досвщ самих европейських кра!н, яш виступають пiонерами в розробцi високих технологiй та зберiгають сво! передовi позицп в промисловому виробництвi на световому ринку й дотепер. Що ж знаходиться в основi промислово! могутносп кра!н Свропи? I, напевно, не секрет, що головною прикметною рисою цих держав е створення такого ктмату, за якого iнновацi! стали iманентним елементом економiчно! дiяльностi. Кшьшсть iнновацiйно активних промислових пiдприемств постшно зростае i на сьогоднi вже становить близько 80%.
Притаманним для !х економж е й величезна участь держави у фiнансyваннi шновацшних та наyково-технiчних робiт. Зокрема, у Францп вона складае 39,7%, у Великш Британi! -32,1%, у Чехи - 39,9%. Значними е й витрати на шновацшну дiяльнiсть. Наприклад, у 2010 роцi витрати компанп Shlemberger (виробника нафтогазового обладнання) на iнновацiйнy дiяльнiсть становили 6,1 млрд. дол., компанп Caterpillar (прниче обладнання та бyдiвельна технiка) - 10,8 млрд. дол.[11].
Активно проводиться в £врош полiтика пiдтримки розвитку й функцюнування об'екпв iнновацiйно! шфраструктури, таких як: технопарки, iнкyбатори, шновацшш центри та iнновацiйнi кластери. Зокрема, частка бюджетних асигнувань у фшансуванш технопарков Великобританi! складае 62%, Франци - 74%, Нiмеччини - 78%, у Бельгп майже 100% [11], тодi як в Укра!нi вони перебувають на самофiнансyваннi. Тобто, можна вiдзначити, що Свропа проводить активну iнвестицiйнy пiдтримкy iнновацiйного розвитку економiки, в першу чергу, високотехнологiчних галузей промисловостi, як1 складають каркас !! промислово! могyтностi.
Поряд з цим, висока
конкурентоспроможтсть промисловостi Свропи забезпечуеться за рахунок створення стiйких форм вертикально-штегрованих структур та переходу до високодиверсифжованих форм ведення господарювання. Бшьшють крупних европейських виробник1в промислово! продукцп е учасниками iнтеграцiйного об'еднання, що дозволяе !м за рахунок об'еднання ресурав, потужностей та можливостей, отримати переваги вiд ефекту масштабу та розшири долю ринку.
Важливим шструментом пiдтримки стабiльностi та зменшення ризику для промисловщв розвинутих кра!н стала лопстика, а саме впровадження !! методiв та моделей в процес фyнкцiонyвання пiдприемства. Наприклад, так1 вiдомi промисловi гiганти, як General Motors, Massey-Ferguson, Renault реалiзyють одну з найпоширешших мiкрологiстичних систем виробництва - систему Канбан, яка тдтримуе мшмальний рiвень запасiв та забезпечуе безперервну роботу виробничих дiльниць i персоналу. Аналiз 80 нiмецьких фiрм сввдчить про те, що завдяки впровадженню дано! системи забезпечуеться скорочення виробничих запаав на 50%, запасiв готово! продукцп - на 80%, а продуктившсть пращ зростае на 20-50% [12].
Особлива увага придметься й питаниям розвитку кадрового потенщалу та тдтримки корпоративно! культури пiдприемств. Адже за оцшкою европейських спецiалiстiв на 60% економiчнi досягнення компанiй пов'язанi саме з людським капiталом. Зокрема, досить активно серед американських та европейських тдприемств проводиться полiтика створення системи безперервного навчання працiвникiв шляхом оргашзаци корпоративних yнiверситетiв для проведення професшно! пiдготовки та органiзацi! навчання пращвнишв з метою адаптацi! !х здiбностей до нових технологiй та форм оргашзаци пращ. Так, наприклад, найбшьший корпоративний ушверситет Global Learning, створений тдприемством IBM, проводить курси з професшно! тдготовки, перепiдготовки i навчання
Вкник екч>ном1к'и транспорту i промисловос^ № 47, 2014
для 126000 працiвникiв компани, а навчальний центр корпорацiï "Дженерал Електрик» вiдводить для цього 30-40 тис. людино-дшв на piK. Витрачаються й величезнi обсяги коштiв на розвиток та тдтримку кадрового потенщалу. Зокрема, пiдпpиeмствами Нiмеччини щоpiчно швестують в навчання персоналу до 9 млрд. евро. У Францп середш витрати на тдвищення квалiфiкацiï пращвнишв досягають 3% фонду оплати пращ [13].
Значна частина конкурентних переваг багатьох европейських промислових компанiй забезпечуеться за рахунок формування та постiйноï пiдтpимки коpпоpативноï культури оpганiзацiï, яка впливае на поведшку пpацiвникiв, ïx цiннiсну оpiентацiю i переконання, забезпечуе еднiсть дiй спiвpобiтникiв та заохочуе ïx до спiльноï дiяльностi на благо вае1' компанiï. В цьому аспекп досить показовим стане приклад американських коpпоpацiй по створенню системи мотивацп творчо1' активностi пpацiвникiв, зокрема, системи «учасп в прибутках». Наприклад, на тдприемстш «Уолтмарт» за тдсумками року у виглядi пpемiй персоналу видають акцiï пiдпpиемства, в середньому pозмip яких складае 8,4% вщ pозмipу всix виплат пpацiвниковi за рж [14].
Таким чином, европейськ1 пpомисловi пiдпpиемства е успiшними та
конкурентоспроможними на свiтовому ринку промислово1' продукцп у багатьох вщношеннях завдяки:
по-перше, безперервному оновленню, удосконаленню та покращенню зразк1в промислово1' продукцп за рахунок постшного впровадження в виробничий процес iнновацiй та новггшх теxнологiй;
по-друге, використанню переваг лопстики та iнфоpматизацiï, що сприяють скороченню витрат та тpивалостi виробничого циклу;
по-трете, участi у глобальних ланцюжках створення ваpтостi та веpтикально-iнтегpованиx структурах;
вчетверте, високорозвинутш системi освiти та тдвищення квалiфiкацiï персоналу;
вп'яте, високому piвню корпоративно!' культури та створенню атмосфери щнносп пpацiвника для оpганiзацiï;
вшосте, iнвестицiйнiй пiдтpимцi з боку держави та розвитку засад державно-приватного партнерства.
Враховуючи досвiд европейських промислових пiдпpиемств, забезпечити
тдвищення конкурентоспроможносп укpаïнськоï пpомисловостi, а, вщповщно, й здiйснити крок у напрямку стабiлiзацiï економiки, можливо за рахунок pеалiзацiï наступного комплексу заxодiв: - розробки стpатегiï розвитку
промисловосп, яка б визначила основи iнновацiйноï полiтики з встановленням конкретних напрямшв розвитку iнновацiйноï дiяльностi окремих промислових тдприемств. Це дозволило б стимулювати впровадження iнновацiй у виробничий процес, модершзувати виробничу базу пpомисловостi i поеднати сектори науки та виробництва, ïx штелектуальний i виробничий потенщал, що забезпечило б створення науково-теxнiчниx pезультатiв, на як1 юнуе попит в пpомисловостi;
- впровадження ефективних меxанiзмiв фiнансовоï пiдтpимки шновацш та комеpцiалiзацiï науково-дослiдниx pезультатiв, створення деpжавноï системи трансферту теxнологiй;
- забезпечення тiсноï кооpдинацiï всix стадш iнновацiйного процесу вiд наукових розробок до виходу товару на ринок та скорочення тpивалостi теxнологiчного циклу виробництва пpомисловоï пpодукцiï;
- створення сприятливого середовища для формування piзного роду оpганiзацiйно-пpавовизx форм iнновацiйноï дiяльностi та вертикально-iнтегpованиx структур в промисловосп, таких як кластери, пpомислово-фiнансовi групи, стpатегiчнi альянси тощо;
- впровадження енерго- та pесуpсозбеpiгаючиx теxнологiй на вах етапах виробництва пpодукцiï;
- стимулювання модеpнiзацiï виробничих пpоцесiв в промисловосп шляхом запровадження меxанiзму частковоï компенсацiï витрат за рахунок кошпв держави та пiльгового кредитування фшансово-кредитними установами;
- прискорення пpоцесiв адаптацп системи стандаpтизацiï i сеpтифiкацiï вичизняних промислових товаpiв до норм £С, впровадження постiйно дiючоï системи ощнки якостi пpомисловоï пpодукцiï;
- приведения системи тдготовки фаxiвцiв у вщповщносп до потреб комплексу та впровадження меxанiзмiв взаемодiï промислових пiдпpиемств i навчальних, науково-дослщних оpганiзацiй в питаннях стажування майбутнix спецiалiстiв та сшвпращ в рамках виpiшення проблем створення нових матеpiалiв, теxнологiй, оpигiнальниx видiв пpомисловоï пpодукцiï;
- створення системи тдтримки та розвитку творчих шщатив, pеалiзацiя програм розвитку i нарощування iнтелектуального капiталу пpацiвникiв пpомисловостi;
- впровадження сучасних методiв та моделей управлшня процесом виробництва, зокрема, лопстики, всебiчна пiдтpимка розвитку логiстичниx систем в крашц
- впровадження ефективних схем продажу пpомисловоï пpодукцiï та розробка маркетингових стратегш просування товаpiв на ринок;
В1сник економ1ки транспорту i промисловост1 № 47, 2014
- покращения правового та швестицшного середовища в гaлузi за рахунок здiйснения ряду законодавчих змш в сферi податкового та митного регулювання, державно1 пiдтримки швестицшно-шновацшно1 дiяльностi [15], тощо.
Висновок. Таким чином, в сьогочасних реaлiях функщонувания та в умовах штеграцп у Свропейський Союз укра1нська промисловiсть потребуе реатзаци структурних зрушень, як1 б вщповщали сучасним особливостям конкуренцп та забезпечували модернiзaцiю промислового комплексу Украши на основi iнновaцiй, повноцiнне використання його штелектуально-виробничого потенцiaлу та сприяли пiдвищенню конкурентоспроможиостi украшсько1 промислово1 продукцп на европейському ринку.
Основним ключем aктивiзaцil процесiв економiчного зростання в промисловостi повинен стати комплекс зaходiв, спрямованих як на тдвищення шновацшно1 aктивностi промислових пiдприемств та модершзацш !х виробничо1 бази, так i на впроваджения сучасних моделей управлшня виробництвом, розвиток кадрового потенщалу промисловостi i стимулювания виробництва ново1 наукоемно1
високотехнолопчно1 продукцп, здатно1 витримати жорстк умови конкуренцп на европейському ринку, а вщповщно й забезпечити яшсш змiни в промисловому комплекс кра1ни.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Амоша О. И. Промышленная политика Украины: концептуальные ориентиры на среднесрочную перспективу / Амоша О. И. , Вишневський В. П., Збаразька Л. О. // Экономика Украины. - 2009. - № 12. - С. 4-13.
2. Економша Украши: стратепя i полпика довгострокового розвитку / за ред. В.М. Гееця. -К.: 1н-т екон. прогнозув.; Фешкс, 2003. - 1008 с.
3. Жалило Я. А. Структурные трансформации промышленности Украины в период финансово-экономического кризиса / Я. А. Жалило, Д. С. Покрышка // Вкн. 1нст-ту екон. i прогн-ня. - 2010. - С. 29-33.
4. Данилишин Б.М. Феноменальш альтернативи економiчного зростання Украши: моногрaфiя / Б.М. Данилишин, В.В. Микитенко. -
У 2 т. - Т.1. - К.: РВПС Украши НАН Украши, ЗАТ «Шчлава». - 2008. - 336с.
5. Дикань В.Л. Розвиток промислового потенщалу украшських тдприемств / В.Л.Дикань // Вюник економiки транспорту i промисловосп. -2014. - №46. - С. 136-142.
6. Малащук Д. В. Конкурентоспроможтсть мaшинобудiвного комплексу Укра1ни в умовах глобaлiзaцil свiтових ринк1в: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.05.01 «Свпове господарство i мiжиaроднi економiчнi вiдносини» / Д. В. Малащук; Укр. акад. зовшш. торгiвлi. - К., 2005. - 24 с.
7. Офщшний сайт державного комггету статистики [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ukrstat.gov.ua. - Назва з екрана.
8. Прюритети швестищйно1 политики у контекстi модернiзaцil економiки Украши / [Павлюк А.П., Покришка Д.С., Белшська Я.В. та iн.]. - К.: Н1СД, 2013. - 48с.
9. Формування моделi економiчного розвитку Украши у тслякризовому свiтi. - К.: Н1СД, 2013. - 65 с.
10. Промислова полпика: порiвняльно-правове дослiджения вiдповiдностi законодавства Украши. - К., 2009. - 115 с.
11. 1нновацшний розвиток промисловосп як складова трансформацп економiки Украши. -К.: Н1СД, 2013. - 71 с.
12. Окландер М.А. Контуры экономической логистики. - К.: Наук. думка, 2008. - 176 с.
13. Дроздова А.О. Свповий досвщ професшного навчания i розвитку персоналу [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.masters.donntu.edu.ua/2013/iem/drosdova/ ИЬгату/агйсЫ.Ыш. - Назва з екрана.
14. Стойко I. Вплив культури на розвиток корпорацш (на приклащ корпорацш США, Японil, кра1н Захвдно1 Свропи) /I. Стойко, В. Гецько // Соцiaльно-економiчнi проблеми i держава. 2010. -№1(3). - С. 109-118.
15. Сухоруков А.1. 1нституцшш засади розвитку швестицшнох дiяльностi у промисловосп Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://rada.sfs.gov.ua/analitichni-materiali/statti/153444.html. - Назва з екрана.
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТШрЫна О.Г. Експерт редакцшноИ колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Зубенко В.О.
Вкник економжи транспорту 1 промисловосп № 47, 2014
