CC BY
46
Н.Г. reopziadi
РИЗИКИ, ЯК1 ВИНИКАЮТЬ ПРИ ВИКОРИСТАНН1 1НФОРМАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ: СУТН1СТЬ, ВИДИ I ОСОБЛИВОСТ1 ОЦ1НЮВАННЯ
Вступ. В умовах активiзування процесiв шформатизацй, загострення конкуренцй перед бiльшiстю керiвникiв тдприемств постае проблема
формування дiевих шформацшних систем управлiння економiчним розвитком. Розробка, удосконалення i використання ручних, автоматизованих чи комбiнованих шформацшних систем практично завжди супроводжуеться виникненням проблем, яю пов'язаш iз забезпеченням вщповщносп параметрiв шформацшно'].' системи управлшським потребам, а також забезпеченням й економiчноi ефективностi. З метою формування i реалiзацii рацiональних управлiнських рiшень щодо
вдосконалення використовуваних
iнформацiйних систем управлiння економiчним розвитком пiдприемств (1СУЕРП) керiвники повинш володiти iнформацiею про характер i рiвень ризикiв.
Метою статт1 е побудова класифшацп економiчних ризикiв, яю виникають при формуваннi i використанш 1СУЕРП, а також розкриття сутносп запропонованих методичних рекомендацiй до оцшювання рiвня економiчного ризику. Для досягнення щ€1 метиi необхiдно провести огляд лггературних джерел щодо видiв ризиюв, а також проаналiзувати методи оцшювання ризиюв.
Огляд лтературних джерел за проблемою I результати досл1дження. Як вщомо, ризик - це атрибут прийняття
ршення у ситуацп невизначеносп. Невизначенiсть для розумiння
економiчних процеав мае
фундаментальне значення, що пов'язано з природою людини та непередбачуванютю результатiв наукового прогресу [1, 214].
Упровадження та експлуатащя 1СУЕРП також пов'язана з рiзного роду ризиками. Невизначенють у сферi 1СУЕРП е наслщком активно'].' дп людського фактора, техшчних засобiв обробки i
передачi шформацй, а також стану кон'юнктури на ринку iнформацiйних продуктiв.
Найважлившим джерелом ризику е людський фактор, оскшьки формування структури 1СУЕРП, 11 програмне забезпечення, монтування системи, здiйснення монiторингу й дп залежить вiд особистих i професшних якостей персоналу, який бере участь у виконанш вказаних робiт. Навпъ за умови забезпечення 1СУЕРП найкращими технiчними засобами збору, обробки i передачi шформацй успiшнiсть функцiонування системи залежатиме вщ того, наскiльки вдало вона змонтована, наскшьки професiйно пвдбране i встановлене програмне забезпечення. Таким чином, вiд професшних i особистих якостей осiб, яю е вiдповiдальними за конкретнi види робгт з розробки, встановлення, монтування, контролювання 1СУЕРП, за окремi операцй, пов'язанi з обробкою даних тощо, залежить ефективнiсть 1СУЕРП i
© Георгiадi Неллi reoprieBHa - кандидат eKOHOMi4Hm наук. Нaцiонaльний ушверситет «^bBiBCbra полiтехшкa», Львiв.
ISSN 1562-109X
рiвень ризику, який виникае внаслiдок й впровадження i використання.
Незалежно вщ якостi встановленого обладнання i програмних продуклв, а також вiд якосп монтування окремих технiчних засобiв, 1х експлуатацiя пов'язана з певною невизначенiстю. Джерелом щс! невизначеностi е реакщя (реагування) окремих елементiв системи на техшчш збоЛ, порушення режимностi роботи, локальш втручання в елементи 1СУЕРП, високий рiвень операцiйного навантаження тощо. У результатi зростання навантаження на техшчш засоби на одиницю часу обробки i передачi шформаци, а також у результат техшчнох складносп засобiв i програмних продуктiв посилюеться iмовiрнiсть виникнення технiчних несправностей, що е джерелом ризику для 1СУЕРП.
Рiвень ризику 1СУЕРП значною мiрою залежить вiд змiн зовнiшнього середовища, зокрема вiд кон'юнктури на ринку шформацшних продуктiв. Динамiчнiсть цього ринку пов'язана з регулярною появою на ринку рiзного роду iнновацiй, що зумовлюе швидке моральне старiння шформацшних засобiв i продуктiв. Аналiз спецiалiзованоi лiтератури показав, що шноваци на цьому ринку, в основному, спрямоваш на користувачiв продуктами, а також стосуються пiдвищення безпеки i надшносп у користуваннi продуктами. Фактично 1СУЕРП, яка сьогоднi е сучасною й ефективною, через короткий промiжок часу шд впливом факторiв зовнiшнього середовища може стати малоефективною внаслiдок морального старшня окремих 11 елементiв. З огляду на це, змшу ринково! кон'юнктури слiд розглядати як вагомий чинник впливу на рiвень ризику ^ вiдповiдно, рiвень ефективностi 1СУЕРП.
Виходячи з вищесказаного розглянемо класифiкацiю ризикiв, якi виникають у процесi формування й експлуатаци 1СУЕРП. Як справедливо зауважують П. Батенко, О. Загородшх i В. Лiщинська, ризик зумовлюеться такими чинниками: вщсутнютю повно! та точно! шформаци про продукт (послугу) проекту, внутршне та зовнiшне середовище реалiзацii проекту, неможливiстю точно! оцшки всiх параметрiв проекту; постiйною присутнютю елемента випадковостi, тобто неможливiстю спрогнозувати чи передбачити вс чинники, яю тiею або iншою мiрою можуть впливати на проект; наявнютю суб'ективних чинниюв, пов'язаних iз
можливою вщмшнютю iнтересiв учасникiв проекту чи дш структур i органiзацiй, якi так чи шакше причетнi до реалiзацii проекту [2, 162].
Теорiя ризиюв, якi пов'язанi з формуванням i експлуатацiею
iнформацiйних систем, е
малорозвинутою. Окремi автори поверхово згадують про певш ризики, але не наводять 1х класифшаци. Бiльше того, ризики, яю вони розглядають, не завжди характерш для 1СУЕРП. Так, В. Сшвак, аналiзуючи ризики у бiзнес-комунiкацiях, наводить класифiкацiю ризикiв, якi характерш для банювських установ загалом. Автор видшяе полiтичнi та економiчнi ризики, подiляе 1х на внутршш й зовнiшнi [4, 28-31]. Це узагальнена класифшащя ризикiв. Вона не вщображае специфiки ризикiв, пов'язаних з 1СУЕРП i бiзнес-комунiкацiями, ш у банкiвськiй, нi у будь-якш iншiй сферi.
Р. Костяев, дослщжуючи
особливостi реалiзацii бiзнес-проектiв через глобальну мережу 1нтернет, наводить досить ретельну класифшащю
ризиюв, пов'язаних i3 реалiзацieю цих проекпв. Вш видiляe таю види ризику: одиничш; корпорaтивнi; ринковi; природнi та еколопчш; ризики фшансово-господарсько'1' дiяльностi; транспорты; полiтичнi; спекулятивнi ризики i ризики отримання збитюв [5, 228-230]. Незважаючи на достатню ретельнiсть ще'1' класифшацп, ïï обгрунтовaнiсть i об'eктивнiсть, вона е неприйнятною для класифжацп ризиюв, якi пов'язaнi з формуванням та експлуатащею 1СУЕРП, оскiльки автор розглядае ризики виключно з точки зору бiзнесу через 1нтернет.
Як показали проведет дослщження, слiд видiляти соцiaльно-психологiчнi, техшко-технолопчш, економiчнi ризики, якi пов'язaнi зi встановленням i експлуaтaцiею 1СУЕРП. Сощально-психологiчнi ризики характеризуються iмовiрнiстю попршення сощально-психологiчного клiмaту серед пращвниюв пiдприемствa внaслiдок впливу на них шформаци, яка поширюеться комунiкaцiйними каналами 1СУЕРП. На прaцiвникiв може здшснюватись iнформaцiйний тиск, розповсюджуватися iнформaцiя, яка, як вони вважають, е непублiчною, або неправдивою тощо. Це спричиняе дискомфорт пращвниюв, пiдвищуе незадоволення з приводу привернення до свое особи
бшьше уваги, нiж зазвичай, психолопчну неготовнiсть aфiшувaти окремi аспекти ïx iнтересiв загальними комунiкaцiйними каналами 1СУЕРП.
Теxнiко-економiчнi ризики характеризуються iмовiрнiстю виникнення теxнiчниx i теxнологiчниx труднощiв щодо збору, обробки i передaчi шформаци. Реaлiзaцiя цих ризикiв може зумови-
ти несвоечаснють отримання
керiвництвом шформаци, що негативно позна-
читься на результатах операцшнох, фшансовох та швестицшно'х дiяльностi пiдприемства.
Соцiально-психологiчнi та техшко-технолопчш ризики не е предметом дано'х статтi. Щодо економiчних ризикiв, яю виникають у процесi впровадження й експлуатаци 1СУЕРП, то вони характеризуються iмовiрнiстю
виникнення перевитрат або збитюв вiд функцiонування 1СУЕРП, якi виникають тд впливом негативно'х дп людського фактора. Саме людський фактор у формуванш й експлуатаци 1СУЕРП ввдграе провiдну роль. Проте варто пам'ятати, що фактор достатносп фiнансових ресурав для формування сучаснох та ефективно'х 1СУЕРП також е практично рiвнозначним за важливiстю людському фактору. Людський фактор присутнiй при визначенш всiх ключових аспектiв 1СУЕРП на вах етапах формування та експлуатаци 1СУЕРП. Рiвень технiко-технологiчних i сощально-психологiчних ризикiв залежить вiд якосп
людського фактора, хоча джерелами виникнення цих ризикiв е iншi фактори. Джерелом економiчних ризикiв е людський фактор i фактор недостатносп фiнансових ресурсiв. 1з урахуванням цих двох чинниюв i слiд проводити розрахунок рiвня економiчного ризику, пов'язаного з формуванням i експлуатацiею 1СУЕРП. Незалежно вiд того, чи йде мова про несанкцюнований витiк шформаци з 1СУЕРП, чи про з6о! технiчних засобiв або програм тощо, з погляду економiчного ризику, щ поди слiд аналiзувати на предмет виникнення можливих збитюв або перевитрат кош^в. Проведенi дослiдження дозволили видшити класифiкацiйнi ознаки
економiчних ризиюв, пов'язаних iз формуванням i експлуатацiею 1СУЕРП: за джерелом виникнення (внутрiшнiй, зовнiшнiй); за характером (загальний, мюцевий); за термiном ди (тимчасовий, постшний); за здатнiстю до усунення (ризик, який можна знизити, ризик, який можна лжвщувати).
У процесi формування та експлуатацй 1СУЕРП джерелами виникнення економiчних ризикiв е внутрiшне i зовнiшне середовище пiдприемства. Факторами внутрiшнього середовища е: ефективнiсть управлiння; достатнють фiнансових ресурсiв; достатнiсть вiдповiдно пщготовлених спецiалiстiв тощо. До факторiв зовшшнього середовища належать: рiвень ринкових щн на технiчнi засоби обробки i передачi шформацй; умови правового забезпечення шформатизаци; рiвень оподаткування технiчних засобiв i програм обробки i передачi шформацй; поява новинок та шновацш на ринку iнформацiйних продуктiв тощо.
Економiчнi ризики, якi пов'язанi з формуванням i експлуатацiею 1СУЕРП, можуть мати загальний або мiсцевий характер. Ризики загального характеру стосуються 1СУЕРП загалом. 1х реалiзацiя означае виникнення суттевих перевитрат на формування й експлуатацiю 1СУЕРП або збитковють 1СУЕРП. У свою чергу, економiчнi ризики, якi мають мюцевий характер, зводяться до понадпланових витрат або збитюв на встановлен-
ня або експлуатащю окремого елемен-та (елемешив) 1СУЕРП, якi можна покрити за рахунок економи на встановлен-
ня або експлуатащю шших елементiв 1СУЕРП.
Економiчнi ризики за термiном ди можуть бути тимчасовими або
постiйними. Так, на eTani формування 1СУЕРП виникае нeобхiднiсть тестового випробування технологи обробки i пeрeдaчi шформацй. Тестування системи може виявити необхщнють замши окремих техшчних зaсобiв або окремих елементГв програмного забезпечення для покращання якостi i прискорення процесу обробки i пeрeдaчi шформацй. Це зумовлюе додaтковi витрати. Ризик виникнення цих витрат е тимчасовим. Щодо постшних ризиюв, то ïx виникнення зумовлюеться зaлeжнiстю успiшностi функцiонувaння 1СУЕРП вiд дiевостi монiторингу за ключовими елементами системи. Тут присутнiй людський фактор, вiд якого залежить якють монiторингу. Монiторинг повинен здiйснювaти системний адмшютратор, який, як правило, слщкуе за станом тexнiчниx зaсобiв обробки i пeрeдaчi iнформaцГï, рeжимнiстю роботи системи, за технолопчним процесом руху iнформaцiйниx потокгв. Нeзaдовiльний монГторинг може стати причиною збою програм, виходу з ладу техшки. Це, своею чергою, спричиняе порушення нормального ходу технолопчного процесу обробки i передачГ iнформaцГï та зумовлюе затримку ухвалення об'ективних управлшських рГшень. Цей ризик е постшним. Виникнення перевитрат або збитюв вГд неефективностГ мониторингу 1СУЕРП слГд оцГнювати з урахуванням витрат на утримання системи мониторингу.
ЕкономГчний ризик, пов'язаний з формуванням i експлуатащею 1СУЕРП, може бути зниженим або лжвщованим. Перед застосуванням заходГв щодо зниження чи лГквщаци ризикГв, як правило, проводять якюний i кГлькГсний аналГз ризику. Якюний аналГз передбачае визначення показникГв ризику, етатв робГт, за яких виникае ризик, визначення
потенцшних зон ризику та щентифшащю ризику. Кшькюний аналiз зводиться до числового визначення розмiру окремих ризикiв, а також ризику проекту в цшому [2, 169]. Для аналiзу економiчного ризику, пов'язаного з формуванням та експлуатащею 1СУЕРП, доцiльно використовувати кшькюний аналiз, оскiльки вiн дозволяе оцшити величину ризику i сформулювати обгрунтоваш пропозици щодо його зниження. Найпоширешшими методами
кiлькiсного аналiзу ризикiв е: метод ана-логiй, чутливостi, iмiтацiйного моделю-вання, статистичнi методи, експертш методи, метод аналiзу доречностi витрат [6, 79]. Проаналiзуемо цi методи на предмет придатносп i доцшьносп 1х застосування при оцiнцi економiчного ризику, який виникае в процес
формування та експлуатаци 1СУЕРП (табл. 1). Поширеними методами вимiрювання ризику е: статистичний, експертний та комбшований. Указанi методи в цшому е прийнятними для оцшювання рiвня економiчного ризику, який пов'язаний з формуванням i експлуатацiею 1СУЕРП. Проте 1х застосування пов'язане з певними труднощами. По-перше, статистичнi методи вимагають наявносп великого масиву вихщних даних, якi не завжди доступш. По-друге, потенцiйного iнвестора або шшого потенцiйного учасника iнвестицiйного проекту щодо формування 1СУЕРП не задовольняють знання середнього рiвня ризику. 1м необхщно знати точно слабкi мiсця проекту i частину з них, якi можна усунути [7; 18].
Таблиця 1. Найбшьш поширет методи оцгнюванняризиюв
Назви метод1в \ 1х сутнють Недолжи метод1в
1 2
Метод аналог1й (метод сценарй'в), як правило, використовують для оцшки ризику проект1в, яю претендують на повне або часткове фшансування державою. Сутнють методу полягае у тому, що низка альтернативних проект1в анал1зуеться на предмет р1вня заниження 1х доходност1 в результат1 реал1зацй р1зного роду ризик1в за кожним шдивщуальним проектом зокрема. При цьому до вс1х альтернативних проект1в як ставкадисконту застосовуеться номшальна безризикова ставка позикового вщсотка. Виб1р проекту за цим методом здшснюеться п1сля коректування показник1в економ1чно! ефективност1 на прогнозовану величину грошових потоюв за проектом [8, 485]. Недол1ком практичного використання цього методу е те, що вш передбачае виб1р проекту на основ! врахування шдивщуальних ризиюв за кожним (альтернативним) проектом. При цьому щентифжащя \ прогноз цих ризиюв здшснюеться суб'ективно, що знижуе точнють \ об'ективнють результат оц1нки. В основу розрахунку закладаеться ставка позикового в1дсотка, яка нествм1рна з р1внем витрат на реал1зац1ю б1льшост1 проект1в щодо формування 1СУЕРП. Кр1м того, у процес1 розрахунку ефективност1 проекту формування 1СУЕРП доцшьно брати до розрахунку р1вень отримуваного вщ проекту прибутку, а не розм1р грошових поток1в. Грошовий потж, як в1домо, е сумою чистого прибутку тдприемства \ величини амортизацшних в1драхувань. Оск1льки 1СУЕРП е об'ектом, який характеризуеться високим р1внем схильност1 до морального зносу, то величину амортизацшних вщрахувань не варто брати до розрахунку.
Метод чутливост1 проекту. Автори стверджують, що як чутливють найзруч-шше використовувати коефщент еластичност (еластичшсть - це м1ра змши одного показника щодо змши шшого, вщ якого залежить перший показник [9, 484]). При цьому ризик е тим бшьшим, чим бшьшим за абсолютною величиною е коефщент еластичност вщносно можливих змш вщповщного чинника [10, 79]. Застосування цього методу дае об'ективш результати, проте, як зауважують В. Вгтлшсь-кий, П. Верчен, А. Огал, Я. Наконечний, вш мае суттев1 недолжи: спираеться на анал1з впливу на результуюч1 ознаки тшьки окремих чинниюв, а не 1х сукупност1, а також не враховуе взаемозв'язку, взаемозалежност м1ж цими чинниками. Осюльки у данш статл дослщжуються не окрем1 елементи системи, а 1СУЕРП, то це вимагае застосування 1 системного ощнювання р1вня ризиюв, пов'язаних 1з 1СУЕРП.
Зактчення табл. 1
1 2
¡мптацшне моделювання е методикою, осюльки передбачае ощнювання р1вня ризику на основ1 застосування р1зних метод1в наукового тзнання, зокрема методу моделювання, аналогш, статистичних метод1в. Зазвичай використання щех' методики передбачае таку послщовшсть дш [6; 10-13]: формування модел1 прогнозування значень показниюв ефективносп певного об'екта; щентиф1кац1я ризику на основ1 видшення чинниюв, яю його зумовлюють; побудова множини ймов1рних значень чинниюв, яю зумовлюють ризик; побудова розподшу ймов1рносп випадкових значень чинниюв, яю зумовлюють ризик; виявлення кореляцшного зв'язку м1ж чинниками, яю зумовили ризик; побудова альтернативних вар1ант1в умов реал1заци проекту на основ1 гшотез щодо можливих значень чинниюв, яю зумовили ризик; статистичний анал1з результата 1м1тацшного моделювання; штерпретащя результата анал1зу. Ця методика забезпечуе досить приблизш результати ощнки р1вня ризику. Фактично виб1р чинниюв, побудова множини ймов1рних випадкових значень чинниюв е результатами суб'ективних ощнювань. Кр1м того, висунення гшотез щодо можливих значень чинниюв може будуватися на ретроспективних або прогнозованих даних, що в обох випадках не забезпечуе об'ективност розрахунку.
Метод анал1зу доречност1 витрат. Його сутшсть зводиться до видшення р1зних р1вшв ризику, яю вщр1зняються сшввщношенням 1мов1рних витрат або збитюв 1 отримуваного прибутку. Фактично за сшввщношенням цих величин визначаеться р1вень ризику [6; 10-12; 14-16]. Цей метод базуеться на прогнозованих величинах прибутку, витрат 1 збитюв. Це свщчить про умовнють результата такого ощнювання. Вш, як 1 методи анал1зу чутливосп, анал1зу сценарив, 1м1тацшного моделювання, належить до групи розрахунково-анал1тичних метод1в ощнювання ризиюв. Методи щех' групи використовують у тому випадку, коли застосування статистичних
метод1в е неможливим у зв'язку з в1дсутн1стю необхiдноi 1нформацИ, а застосування експертного методу е недостатшм, оск!льки вiн не дозволяе отримати кiлькiсноi оцiнки рiвня ризику [17, 732].
Метод статистичних випробувань (метод Монте-Карло). Вш дозволяе розглянути велику к1льк1сть випадкових сценарив, як1 формуються як результат випадковоi зм1ни параметр1в проекту [2, 172]. Кшцевий ф1нансовий результат проекту при застосуванш цього методу визначаеться не дискретною кшьюсною характеристикою, а розподшом 1мов1рностей його отримання [17, 735]. Недолжом цього методу е складшсть практичного застосування. Вiн передбачае використання електронних таблиць та обрахунок вели^' кiлькостi комбiнацiй, iмовiрнiсть настання яких е практично однаковою. Незважаючи на це, аналiтик повинен вибрати один iз варiантiв i запропонувати шляхи недопущення реалiзацii iнших варiантiв. Це свого роду програмування подш, яке вимагае високо! професiйностi аналгшка, обробки значного масиву зовнiшньоi i внутрiшньоi iнформацii для об'ективного прогнозування розвитку подiй i докладання значних зусиль для уникнення небажаних подш i успiшноi реалiзацii проекту.
Проведет дослщження показали, що основними вимогами до методу оцшювання рiвня економiчного ризику, зокрема щодо предмета даного дослiдження, мае бути об'ективнють i простота розрахунку. До того ж оцiнювання мае базуватися на даних, яю дозволяють впливати на рiвень ризику у майбутньому. Тобто це мае бути не ретроспективна оцшка. Разом iз цим розрахунок не може базуватися виключно на прогнозних даних, оскшьки значення рiвня ризику у такому разi буде умовним. Виходячи з результат проведеного дослщження рiвень економiчного ризику щодо формування i експлуатаци 1СУЕРП значною мiрою залежить вiд величини незворотних витрат у 1х загальнiй величиш. За результатами проведених дослiджень розроблено методичш рекомендаци до розрахунку рiвня економiчного ризику, який виникае при формуванш i використаннi 1СУЕРП. Методичш рекомендаци враховують вищевказанi вимоги. 1х сутнiсть полягае у знаходженнi стввщношення величини зворотних витрат на формування та експлуатащю 1СУЕРП, скоректованоi на значення показника ймовiрностi зростання цих витрат, до сукупно!
величини каттальних i поточних витрат на формування i експлуатацiю 1СУЕРП. Розрахунок рiвня економiчного ризику передбачае:
1. Розрахунок величини зворотних витрат (витрати на 1СУЕРП, якi можуть бути швидко компенсованими шляхом реалiзацii активiв, е зворотними. Основною 1х характеристикою е лжвщнють. Щодо незворотних витрат, то 1х величина характеризуе рiвень ризику утримання 1СУЕРП. Сюди вщносяться всi витрати, якi були списаш на витрати поточного звiтного перюду) на формування та експлуатацiю 1СУЕРП:
В = В - В , (1)
де Вгу - величина зворотних витрат на формування та експлуатащю 1СУЕРП, грн.;
В2 - загальна величина витрат на
формування та експлуатащю 1СУЕРП, грн.;
Вп^ - величина незворотних витрат на формування та експлуатащю 1СУЕРП, грн.
2. Розрахунок значення показника ймовiрностi зростання величини зворотних витрат за допомогою коефщента варiацii:
су = £,
R
де СУ - коефщент варiащi;
а - середньоквадратичне (стандартне) вщхилення;
R - середне очiкуване значення величини зворотних витрат.
а = , ! (* - ^ Р,
(3)
г=1
де - конкретне значення можливих варiантiв очшувано! величини зворотних витрат;
Р[ - можлива частота (ймовiрнiсть) отримання окремих варiантiв очшувано! величини зворотних витрат;
п - кiлькiсть спостережень.
3. Розрахунок очжувано! величини зворотних витрат на формування та експлуатащю 1СУЕРП (Б^ ):
Бу = Б СУ. (4)
4. Розрахунок рiвня економiчного ризику:
Б
Р = 1 , (5)
Бс
де Ре - рiвень економiчного ризику;
Бс - сукупш витрати пiдприемства на формування та експлуатащю 1СУЕРП, грн.
Чим нижче значення цього показника вщ 1, тим нижчий рiвень економiчного ризику. У табл. 2 наведено
шкалу значень Ре. Таблиця 2. Шкала р1вшв економ1чного ризику щодо формування та експлуатаци 1СУЕРП
Значення Ре Рiвнi економiчного ризику
0,61-1,00 Високий
0,31-0,60 Середнiй
0,00-0,30 Низький
Висновки. Економiчний ризик, пов'язаний з формуванням i експлуатащею 1СУЕРП, може тддаватися зниженню або лiквiдацii. Для аналiзу економiчного ризику, пов'язаного з формуванням та експлуатацiею 1СУЕРП, доцшьно використовувати кiлькiсний аналiз, оскiльки вш дозволяе оцiнити величину ризику i сформулювати обгрунто-ванi пропозицii щодо його зниження. Найпоширенiшими методами
кшькюного аналiзу ризикiв е: метод аналогш, чутливостi, iмiтацiйного моделювання, статистичш методи, експертнi методи, метод аналiзу доречностi витрат. Проведенi
дослiдження показали, що вищевказаш методи мають ряд недолтв, якi полягають у приблизносп розрахунку
величини економiчного ризику i складностi 1'х практичного використання.
Основними вимогами до методу ощнки рiвня економiчного ризику мае бути об'ективнють i простота розрахунку. Ощнка мае базуватися на даних, яю дозволяють впливати на рiвень ризику у майбутньому. Тобто це мае бути не ретроспективна ощнка. Разом iз цим розрахунок не може базуватися виключно
на прогнозних даних, оскшьки значення рiвня ризику у такому разi буде умовним. Виходячи з результа^в проведеного дослщження рiвень економiчного
ризику щодо формування i експлуатацii 11СУЕРП значною мiрою залежить вiд величини незворотних витрат у 1'х загальнiй величинi. У статтi
запропоновано метод розрахунку рГвня економГчного ризику для 1СУЕРП. Його сутнГсть полягае у знаходженш вГдношення величини зворотних витрат на формування та експлуатащю 1СУЕРП, скоректовано'1' на значення показника ймовГрносп зростання цих витрат, до сукупно'1' величини капГтальних i поточних витрат на формування i експлуатащю 1СУЕРП.
ПодальшГ дослГдження слГд проводити у напрямГ формування економГко-математичних моделей
оптимГзування рГвня економГчних ризикГв, якГ виникають у процесГ формування i використання 1СУЕРП, Гз урахуванням факторГв, якГ
його зумовлюють.
Л1тература
1. ЕкономГчна енциклопедГя: У трьох томах. Т. 3. / Редкол.: С.В. Мочерний (вщп. ред.) та Гн. - К.: Видав. центр "АкадемГя", 2002. - 952 с.
2. Батенко Л.П., Загородшх О.А., ЛГщинська В.В. Управлшня проектами: Навч. посГбник. - К.: КНЕУ, 2003. - 231с.
3. Козырев А.А. Информационные технологии в экономике и управлении: Учебник. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2000. - 360 с.
4. Спивак В.А. Современные бизнес-коммуникации. - СПб.: Питер, 2002. - 448 с.
5. Костяев Р.А. Бизнес в Интернете: финансы, маркетинг, планирование. - СПб.: БХВ-Петербург, 2002. - 656 с.
6. ВГглшський В.В., Наконечний С.1., Шарапов О.Д. ЕкономГчний ризик i методи його вимГрювання: Пщручник. -К.: 1ЗМН, 1996. - 400 с.
7. Князь С.В. Регулювання швестицшно'1' дГяльносп в системГ управлшня економГкою: Дис. ... канд.
екон. наук: 08.02.03. / Нац. ун-т '^bBiBCb-ка полпехшка". - Львiв, 2001. - 173 с.
8. Инновационный менеджмент: Справ. пособие. - М.: ЦИСН, 1998. -568 с.
9. Економiчна енциклопедiя: У трьох томах. Т.1 / Редкол.: ...С.В. Мочерний (вщп. ред.) та ш. - К.: Видав. центр "Академiя", 2000. - 864 с.
10. Вгтшнський В.В. та ш. Економiчний ризик: iгровi модели Навч. посiбник. - К.: КНЕУ, 2002. - 446 с.
11. Вгтшнський В.В. Аналiз та моделювання ризику проектiв. - К.: КДЕУ, 1995. - 17 с.
12. Вглшнський В.В., Наконечний С.1. Ризик у менеджмент. - К.: ТОВ "Борисфен-М", 1996. - 336 с.
13. Идрисов А.Б. Планирование и анализ эффективности инвестиций. - М.: PRO-INVEST CONSALTING, 1995. -160 с.
14. Балабанов И.Т. Финансовый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 1994. - 224 с.
15. Грабовый П.Г., Петрова С.Н., Полтавцев С.И и др. Риски в современном бизнесе. - М.: Аланс, 1994. - 200 с.
16. Развитие систем управления: структура, функции, нормативы / Г.С.Одинцова, В.И.Горошко, Л.А.Лимонова и др. -К.: Наук. думка, 1989. - 200 с.
17. Мазараю А.А., Лшоненко Л.О., Ушакова Н.М. Економжа торговельного пщприемства: Пщручник для вузiв. - К.: Хрещатик, 1999. - 800 с.
18. Шевчук В.Я., Рогожин ПС. Основи швестицшно'1 дiяльностi. - К.: Генеза, 1997. - 347 с.
