CC BY
13
5. Полгголопя : шдручник / ред. О. В. Бабкша, В. П. Горбатенко. - К. : ВЦ Академ1я, 2003. - 528 с.
6. Лшкан В. А. Национальна безпека Украши : навч. пос1б. // А. В. Лшкан —К. : Кондор, 2008 - 552 с.
7. Круглий стш «Нащональш штереси Украши - ютор1я, реалп, перспективи», проведений 18 листопада 2008 р. Фондом «Демократичш шщативи» / Електронний ресурс. - Режим доступу : {http://dif. org. ua/ua/publications/comentar/jij}.
8. Бромлей Ю. В. Очерки теории этноса / Ю. В. Бромлей. - М., 1983. - С. 412.
«НАЦИОНАЛЬНЫЕ ИНТЕРЕСЫ» КАК КАТЕГОРИЯ ПОЛИТИЧЕСКОЙ НАУКИ
Воронянский А. В.
Понятие «национальные интересы» рассмотрено как политическая категория, сущностью которой является агрегирование разнонаправленных социальных требований в обществе. Национальные интересы отражают конкурентную борьбу в обществе по поводу доступа к ресурсам и властного контроля над этим доступом со стороны национального государства.
Ключевые слова: национальные интересы, нация, национальное государство.
«NATIONAL INTERESTS» AS CATEGORY OF POLITICAL SCIENCE
Woronyansky O. V.
The concept of «national interest» is seen as a political category, the essence of which is the aggregation of differently oriented social demands in society. Reflect the national interests compete in society over access to resources and imperious control over the access fromnational state.
Keywords: national interests, nation, nation state.
УДК 316. 648
О. К. Садовтков, кандидат фшософських наук, доцент РЕМ1ФОЛОГ13АЦ1Я В СУСП1ЛЬСТВ1 СПОЖИВАННЯ
Споживання стае в нашому суспшьств1 важливим чинником, який справляс вплив нарiзнi сощальш сфери, поступово дiе i на свiдомiсть, перенаправляючи ii у бж 1рра-цiоналiзацil. Споживання дiе не ттьки як частка економiчних стосуншв, а стае сенсом для людського wнування, набуваючи ознаки мiфу. I вже як мiф споживання
136
© Садовшков О. К., 2011
перебудовуе св1дом1стъ сучасноЧлюдини, що е сенс розглядати як ситуацЮ ремгфо-лог1заци сустлъног св1домост1.
Ключов1 слова: гррацюналъшстъ, м1ф, м1фолог1я, м1фолог1чна св1дом1стъ, сус-тлъство споживання, сучасшстъ, рем1фолог1защя.
Актуальтсть проблемы. Численш характеристики, що надаються для позначення сучасного суспшьства, мають на мет розкрити суттев1 риси ю-нування та розвитку людства. Фшософсью, соцюлопчш, економ1чш, полио-лопчш, футуролопчш надбання найчастше пропонують розглядати наше сустльство як постмодернютське, постщдустр1альне, масове, шформацшне, споживаюче, що, безумовно, мае сенс та вщповщае дшсност1. Але ж щ фор-мулювання вказують на зовшшш вияви д1ючого суспшьства, недостатньо зануряючись у змши, що вщбуваються у суспшьнш свщомосп, яка у свою чергу корелюе, переосмислюе та змшюе сустльство. Вщштовхуючись ввд загальною позицп, згвдно з якою свщомють спрямовуе дп людини на пере-творення навколишньо! дшсност заради задоволення власних потреб, на перше мюце слщ ставити свщомють що створюе, а вже на друге - результати д1яльност1 та т перетворення, як стають наслщком свщомост!, що втшюе.
Таким чином, актуальтсть статл полягае в необхщност з'ясування змш, що вщбуваються в свщомост сучасного суспшьства, для розумшня загальних сил \ процес1в, що змшюють сощальне середовище, моральний та штелекту-альний стан суспшьства.
Анал1з остантх джерел та публгкацт. На сучасному етат гумаштарш дослщження в бшьшост зосереджуються на проблемах сьогодення, що е цш-ком виправданим, але ж це не дае можливост розумшти стратепчш еволюцш-ш змши, що вщбуваються з людством та не вщображае змши, що вщбувають-ся у свщомост1. Особливост сучасного стану суспшьства, котре е сенс розглядати як сустльство споживання, вщображено в працях Е. Фромма, В. 1лына, Н. Леденцова, К. Кондратьева та ш. Вплив м1фолопчно1 свщомосп на життя суспшьства достатньо переконливо було дослщжено в роботах Р. Барта, Я. Голосовкера, М. Ел1аде, Е. Кассирера, К. Леви-Стросса, О. Лосева, К. Хюбнера 3. Фройда, К. Юнга.
Але ж сила впливу м1фологп та перебудови, що вщбуваються у суспшьств1 пщ впливом зор1ентовано! в напрям1 м1фу свщомост1, недостатньо опрацьо-вано. Винятком е робота Ж. Бодршяра «Сустльство споживання», яка поба-чила св1т у 1970 р., та була перекладена на росшську мову у 2006 р. У цш книз1 анал1зуються основш проблеми суспшьства споживання, визначаються його головш риси, як впливають на формування та реоргашзащю ново! свь домост1, притаманно! суспшьству споживання. Ж. Бодршяр зазначае, що свщомють суспшьства споживання активно використовуе, впроваджуе та розвивае саме м1фолопчш компоненти, як починають превалювати над ш-шими формами свщомост1, та взагал1 в сучасному свт вщбуваеться процес формування нового свиогляду.
У вичизняних дослщженнях розвиток м1фолопчно! свщомосл в умовах зростаючого впливу чинниюв, що притамант суспшьству споживання, не набув вщображення, за винятком робот економ1чного та маркетингового характеру, як використовують характерт ознаки сустльства споживання для практичного застосування, в основному, в економ1чно-торговельнш сфер!.
Формування щлей статтг визначаеться необхщнютю розумшня сучас-них сощальних процес1в, що ввдбуваються в суспшьств^ яке перебувае на етат переходу до нового ступеня розвитку, до якого можна застосовувати визна-чення «суспшьство споживання». Таким чином, головною метою статт е спроба наблизитися до розумшня змш, що вщбуваються в суспшьнш св!до-мост на злам! суспшьних ввдносин, та засади, що ввдтворюють суспшьт ввдносини у майбутньому. Виходячи з цього, автор поставив завдання: ви-свилити головт ознаки сустльства споживання, встановити !х вплив на !р-рацюнал1защю свщомост сучасного сустльства взагал! та зокрема украш-ського сустльства у напрям! рем1фолопзацп.
Виклад основного матер1алу. Сучасне суспшьство досягло достатньо високого промислового, виробничого та наукового р1вня. Вщомо, що силу штелектуального та економ1чного потенщал1в сустльства в основному спря-мовано на задоволення потреб людства, як слщ вважати головними чинни-ками загального розвитку. Не заперечуючи значущють духовних, релтйних, полиичних, географ1чних, технолопчних та шших чинниюв, слщ погодитися з думкою, що 1хня роль е не абсолютною, а вщносною. Абсолютними е, ма-буть, лише людська праця, д1яльтсть, суспшьне виробництво, основу якого становить виробництво матер1альних благ, що забезпечують безпосередне життя людини та сустльства [1; с. 159]. Але ж Е. Тоффлер, Д. Белл, Ф. Фу-куяма, Н. Втер, Д. Рюмен зазначають, що сучасне суспшьство вийшло на новий р1вень розвитку, а отже, ! на нов! суспшьт вщносини та свиоглядт позицп.
Ц1 новацй визначаються таким феноменом, як повстання мас, що в!до-бражае кризовий стан сустльства та створюе задш на майбутне. Цей феномен не е цшком уткальним та притаманним тшьки нашому часу [2, с. 15]. Улм, сьогодення вказуе, що цей феномен набрав величезну силу деструктивного характеру. Якщо у попередт часи повстання руйнували застарМ форм1 ю-нування сустльства, а на !х останках будувалися нов1 вщносини прогресую-чого характеру, то в сучасних змшах передуем убачаються руйтвт моменти, як не ставлять перед собою цМ перебудови. Це не означае, що суспшьство спрямоване на ктець юторп. Бшьш 1мов1рно, що розвиток сустльства може увшти в стад1ю уповшьненого розвитку ! затяжних криз економ1чного, поль тичного та сощального характер1в, вияви чого ми вже спостерйаемо як в окре-мих крашах, включаючи Украшу, так ! в загальносвиовому масштаб!. Звюно, що недостатньо спостерйати щ негативт вияви, слщ перш за все зрозумии причину ! суттсть явища ! тшьки в цьому раз! можливо зупинити деструкщю
i формувати HOBi умови юнування та розвитку суспшьства, а не намагатися швелювати результати зiткнення минулого з майбутшм.
Ще у XIX ст. К. Маркс, Т. Веблен, Г. Зiммель, В. Зомбарт, Г. Марсель звернули увагу на домшуючу роль споживання в суспiльствi. Загострюючи увагу до ще'1 проблеми Е. Фромм використовував термiн «сустльство споживання» для позначення сучасного суспшьства. За Е. Фроммом, накопичен-ня речей при ïx зростаючш кшькост стае головним сенсом iснування людини. Це вiдбуваеться тому, що коли з тих чи шших сощально-психолопчних причин людина не може реалiзувати себе в любовi i творчосп, то своерiдною сублiмацiею стае володшня речами, а ïx кшькють символiзуе певнi досягнен-нi людини у житл. Сучасна ж суспшьна система спрямовуеться на задоволен-ня потреб людини в ïï прагненш до накопичення та збереження само'1 системи. Як вiдомо, Е. Фромм сподiвався, що наука в основi яко'1 повинна знаходитися гуманiстична етика, надасть можливють розв'язувати суспiльнi проблеми. На жаль, його оптимютичш погляди зггкнулися з реальнiстю дегуманiзацiï мис-тецтва i науки.
Характер суспiльства споживання було вщображено в роботах Д. Piсмена, котрий, виходячи з притаманних суспшьству споживання ознак, до яких Д. Рюмен вщносить демографiчний спад, урбанiзацiю, бюрократизащю, зрос-тання нового середнього класу, зростаючi груповi контакти, робить висновок про те, що сощальний характер формуеться ззовш як «орiентований шшими». Влада Супер-Его значно послаблюе свш вплив, не мае твердо'1 визначеност i власне «Я». Першочерговий вплив справляють групи ровесникiв та харак-тернi для них норми поведшки, цiнностi та переконання. Впливову роль вщь грають засоби масово'1 шформаци, авторитарна бюрократiя та мода. Крiм того, зберiгаються й iншi типи, що були бшьш розвинути в попередш часи. Людина за таких умов розвиваеться як знеособлена, стандартизована, схильна до зовшшнього маншулювання, i при тому важко переживае вщчуження, дезо-рiентацiю, що приводить до кризового стану, виявом якого е апапя або ж, навпаки, пщкреслена агресившсть. Вiдбуваеться зростання натовпу самотнix.
Судження про змiни, що вщбувалися i вiдбуваються в суспiльствi споживання, досить докладно вщображено в працях Ж. Бодршяра. Його погляди спрямоваш на повсякденшсть, яка поглинае сучасну людину, спрямовуе ïï свщомють на розв'язання побутових проблем, формуе власний свгг, в якому пануе споживання як форма юнування, простежуеться втрата сми^в i роз-квггае гра знакiв у свт знакiв. Ж. Бодрiйяр зазначае, що вщмовитися вiд споживання людина не в змоз^ та вiд цього i неможливо вщмовитися, людина потребуе задовольняти власш попити. Йдеться про знакове споживання, коли речi стають своерщним кодом, що надае сенсу 1'х власниковi та поступо-во стае сiмулякром самого власника. Крiм того, споживання поширюеться не тшьки на речi, а й на час, прос^р, соцiальнi, полггичш i культурнi вiдносини. Воно стае керуючою силою людського юнування.
^o^OT, rn;o змiнювaли cycпiльcтвo в нaпpямi фopмyвaння cycпiльcтвa cпoживaння, poзвинeнi Rpaï™ вжe пpoйшли - Cпoлyчeнi Штaти Aмepики щe y 50-x poкax, бiльшicть eвpoпeйcькиx дepжaв y 60-x poкax XX cт. Зapaз вoни вжe вcтyпили в aктивнy cтaдiю icнyвaння в yмoвax cyrai^c^a cпoживaння. Piвeнь життя, a тoчнiшe, piвeнь cпoживaння, cтae пpивaбливим i жaдaним для ^arn, щo то дocягли пoдiбнoгo piвня. Як нacлiдoк, зaxiдний cпociб i cтиль життя cтaють oмpiяними для бiльшocтi Rparn cвiтy. Гoлoвним мoмeнтoм тут визнaчaeтьcя пpaгнeння eкoнoмiчнoгo дoбpoбyтy тa мoжливocтi кopиcтyвaти-cя дocягнeннями cyчacнoï eкoнoмiки нacaмпepeд y пoвcякдeннoмy життi. Пpoблeми, якi icнyють тa виникaють y cyчacнoмy зaxiднoмy cвiтi тьмянiють i вiдxoдять нa дpyгий плaн. Heбaжaним cтae бaчeння тoгo, щo кoмфopтнe життя Зaxoдy - цe тшьки poзцяцькoвaнa, poзpeклaмoвaнa, глaмypнa вepшинa aйcбepгa, пiд якoю xoвaeтьcя peaльнe життя.
Haшa Rpaïtia тiльки нaближaeтьcя дo cycпiльcтвa cпoживaння, aлe з oглядy нa cтpiмкicть cyчacнoгo poзвиткy i пpиcкopeння пpoцeciв глoбaлiзaцiï ми ввд-чyвaeмo цi змiни нaдтo craprne. Kpiм тoгo, нe дocягши нeoбxiднoгo eкoнoмiч-нoгo piвня виpoбництвa для зaдoвoлeння влacниx пoтpeб, ми змyшeнi вию> pиcтoвyвaти мoжливocтi iншиx виpoбникiв, вiд якиx, вpeштi-peшт, i точите зaлeжaти нaш дoбpoбyт, звiдcи - й opieнтaцiя в нaпpямi цж виpoбникiв. Чим бiльшe нeвiтчизнянi виpoбники зaдoвoльняють нaшi пoтpeби, тим мeншoю cтae пoтpeбa poзвивaти влacнe виpoбництвo. Бiльшe тoгo, ми мoжeмo зггкну-тиcя з пpoблeмaми глoбaльнoгo xaparcrapy, гocтpoю кoнкypeнцieю з poзвинe-ними дepжaвaми, бopoтьбoю зa виживaння та плaнeтi. Ha щo вкaзyвaв Пaтpi-apx Mocкoвcький i Bceя Pyci ^prao 28 липня 2011 p. тд чac виcтyпy в ^я-мoмy eфipi нa кaнaлi «Iiïrep», кoли гoвopив: «Якщ^ вce cy^^c^o cтaнe нa шляx тaкoгo нecтpимнoгo cпoживaння, тo i зeмля нaшa, pecypcи ïï цьoгo нe витpимaють! Bжe дoвeдeнo: якщс cepeднiй piвeнь cпoживaння бyдe тaким, як в CШA, тo ocнoвниx pecypciв виcтaчить вcьoгo нa 40-50 poкiв. Бoг нe дaв нaм pecypciв, ш^б yciм жити тaк».
Cycпiльcтвo cпoживaння вжe нaбyлo влacниx oзнaк, дo якиx мoжнa вщ-нecти: iндивiдyaлiзaцiю cпoживaння, дocтyпнe cпoживaння мaтepiaльниx блaг, бypxливий poзвитoк тexнiки, пepeвищeння витpaт нaд дoxoдaми, знижeння тpивaлocтi poбoчoгo чacy i зpocтaння вiльнoгo, нiвeлювaння coцiaльнoï crpy^ тypи cycпiльcтвa ^и нaявнocтi cтpaт, cпoживaння cтae цшнютю icнyвaння, дpiбнi мaгaзинчики зaмiнюютьcя дpoгcтopaми, шoпiнг пepeтвopюeтьcя нa нaйгoлoвнiшy фopмy дoзвiлля, poзшиpюeтьcя iнфopмaцiйний пpocтip, дocтyп дo якoгo кoнтpoлюeтьcя пpoвaйдepoм, тa cтae плaтним, бiзнec кepye кyльтypoю, вiдбyвaeтьcя вipтyaлiзaцiя гpoшeй, poзшиpюeтьcя cиcтeмa кpeдитyвaння, ^и-cкopюютьcя тeмпи мoди, кoмepцiaлiзaцiя пiдпopядкoвye co6í ocвiтy, кyльтypy, cпopт тoщo. Пpи бiльш yвaжниx дocлiджeнняx змiн, щo вiдбyвaютьcя в cy-чacнoмy cycпiльcтвi, мoжнa зтайти й iншi oзнaки, якi xapaктepизyють cyrai^-cтвo cпoживaння.
Aлe ж вaжливo нe тшьки з'яcyвaти змiни eкoнoмiчнoгo тa coцiaльнoгo xapaктepy, a зpoзyмiти, який вплив щ змiни cпpaвляють нa cвiдoмicть cyrai^-cтвa. Ж. Бoдpiйяp, Ж. Дeльoз, Г. Mapкyзe, aнaлiзyючи змши, щo вiдбyвaютьcя в cвiдoмocтi cy^^c^a cпoживaння, дoxoдять виcнoвкy пpo юдаць тpaнc-цeндeнтнoгo в йoгo poзyмiннi зaпoчaткoвaнoмy щe Г. Лeйбнiцeм, як того, rn;o e чимocь пoзaмeжним, нe ocягaeтьcя зa дoпoмoгoю poзyмy i дocвiдy. Ocягнeн-ня дiйcнocтi кoнцeнтpyeтьcя нa бeзпocepeдньoмy cпocтepeжeннi icнyвaння. Ж. Бoдpiйяp ввaжae: «Haшe cycпiльcтвo миcлить пpo ceбe i гoвopить пpo ceбe як пpo cy^i^^reo cпoживaння. Пpинaймнi, ocкiльки вoнo cпoживae, вoнo cпoживae ceбe як cyrai^c^a cпoживaння, в ^eï» [3, c. 242]. Cycпiльcтвo rao-живaння crae мiфoм нe в ceнci якoгocь xимepнoгo oпoвiдaння, нe в ce^i cпpoби пoяcнити нaвкoлишнiй cвiт, aбo йoгo oкpeмиx чacтин, a в ce^i poзy-мiння мiфy з пoзицiï О. Лoceвa як життeвy peaльнicть [4, c. 2G5-4G4]. «Cto-живaння - цe мiф, тобто цe cлoвo cyчacнoгo cycпiльcтвa, виcлoвлeнe ним cтocoвнo caмoгo ceбe, ^ cпociб, яким нaшe cycпiльcтвo виcлoвлюeтьcя пpo ceбe. I в дeякoмy poдi eдинa oб'eктивнa peaльнicть cпoживaння - цe iдeя пpo cпoживaння, peфлeкcивнa тa диcкypcивнa кoнфiгypaцiя, нecкiнчeннo вiдтвo-pювaнa пoвcякдeнним i iнтeлeктyaльним диcкypcoм, якa нaбyлa знaчyщicть здopoвoгo глузду» [3, 242].
Cycпiльcтвo cпoживaння cтвopюe влacнy мiфoлoгiчнy peaльнicть. Гoлoв-ним мiфoм e caмocпoживaння, яте фopмye нaвкoлo ceбe чиcлeннi «взд^ит твopи». Taкий тepмiн викopиcтoвye У. Еш зaдля oпиcyвaння твopy, який да пpaгнe poзкpиття влacнoгo вимдалу, a нaвпaки, cтвopюe бaжaння cпpиймaти твip як тaкий, щo мae paцiю, пpoпoнyючи aбo нaвiть тав'язуючи низку тлyмa-чeнь i пpoдyкyючи мoжливicть шиpoкиx iнтepпpeтaцiй. «Вiдкpитi твopи» e ceнc cпpиймaти як фopми вiдтвopeння yявлeнь пpo кapтинy cвiтy. Ïx функ-цioнyвaння вiдкpивae шляx для пoвepнeння, впpoвaджeння тa poзвиткy мiфo-лoгiчнoï cвiдoмocтi як та iндивiдyaльнoмy, тaк i нa cycпiльнoмy piвнi.
Miфи cyчacнoгo cycпiльcтвa мaють cyттeвo вiдpiзнятиcя вiд клacичниx мiфiв. Ocтaннi poзвивaлиcя в cycпiльcтвi для oб'eднaння oкpeмиx yявлeнь пpo cвiт, зближeння людeй y пeвниx eтнiчниx aбo coцiaльниx гpyпax, пoeднaння тa кoopдинaцiï cycпiльниx вiднocин, фopмyвaння eдиниx eтичниx нopм. Miфи дiяли як пepвиннi мoмeнти ocягнeння людинoю cвiтy. Cпиpaючиcь нa тpaди-цiйнy iepapxTO poзвиткy cвiдoмocтi, ми бaчимo шляx вiд oбpaзнocтi мiфy, чepeз дoгмaтизм peлiгiï дo тoчнocтi нayки i poздyмiв фiлocoфiï. Miфiчнi poз-бyдoви cyчacнocтi збepiгaють гoлoвнi oзнaки мiфy як фopми cвiдoмocтi, змь нюючи вeктop cвoeï дп; вiдбyвaeтьcя пepмyтaцiя мiфiчнoï cклaдoвoï y cвiдo-мocтi. Cyчacнi мiфи в ocнoвнoмy cпpямoвyютьcя нa пoяcнeння зaгaльнoï од-тyaцiï, щo cклaлacя, тoбтo дiють вщ зaгaльнoгo чepeз oкpeмe дo ocoбиcтoгo, cкepoвyють cвiдoмicть вiд paцioнaлicтичниx нaпpямiв фiлocoфcькoï думки дo ippaцioнaлicтичниx. Дocягнeння нayки змiщyютьcя y бiк нaвкoлoнayкoвoгo пoля, щo y cвoю чepгy шyкae пiдтpимки з бoкy кoмпoнeнтiв peлiгiйнoï фopми
свщомост - Bipi, фантазп, що уособлюе, авторитета «вчителя», «гуру», «наставника», «просвпленого». Згладжування чiткиx меж мiж формами свщо-мостi повертае свпосприйняття людини у часи Хаосмоса, де хаос i космос мають piвнопpавне iснування, де вируе множиннiсть штерпретацш. На тлi цього й розгортаеться мiф, який прагне пояснення розбудов Космосу, створюе Порядок, надае людиш сенсу власного юнування в складш часи руйнування та створення.
У такий час для людини загострюеться проблема власного юнування та виживання, вона протиставляе себе вшм та всьому. При цьому людина далеко не завжди спроможна змагатися з у^м, що ii оточуе, що майже на психоло-пчному piвнi примушуе людину створювати навколо себе затишний прос^р, хоч частку комфортного свиу, де завершуеться руйшвна дiя хаосу та тpiумфуе Космос. Таким простором стають власна оселя, офю, спортивний зал, паб, кав'ярня, улюблеш магазини тощо. Формуеться деякий комплекс мiсць, як поеднуються та створюють зразок власного свиу, - це профанний свп, «свп достатку i безпеки», як характеризував його Р. Кайуа [5, с. 184]. За межами профанного свиу юнуе свп сакральний. Сучасна людина не наповнюе його богами чи чудернацькими створшнями, але ж тут панують i впливають на свп людей не менш ^зш сили. Головуе тут Споживання, його пщтримують Тех-нiка, Прогрес, Бренд, Бажання, Достаток та iн. Miж свiтами профанним та сакральним дтоть посланцi, якi зв'язують свiти - Реклама, Мода, Mасс-Mедiа. Bзipцями, що скуштували благ i даpiв сакрального свиу, стають Устшш Люди. Ми можемо 1'х бачити на обкладинках глянцевих жуpналiв, бiлбоpдаx та ст-лайтах, в рекламних роликах, свггськш xpонiцi, численних телепередачах. Вабливий i бажаний свiт споживання представляеться близьким i досяжним -сяючi вггрини, яскpавi шоу, pозкiшнi презентацп закликають, як вершина Oлiмпу, як сповнена таемност Шамбала. Наблизитися до цього свиу надано не кожному - потpiбно стати Обраним, Суперспоживачем.
Суперспоживач мае природне право на достаток, яке вш повинен реаль зовувати. Перешчна людина може працювати i здобувати собi необxiднi pечi по можливостг Суперспоживач потребуе всього одночасно, вш дiе на потребу та за велшням «богiв». Реч^ якими користуеться Суперспоживач, вказують на його статус у сустльствц звюно, це бpендовi pечi. Кpiм того, Суперспожи-вача не задовольняе тшьки користування речами, його володiння мае публiч-ний характер. Речi повинш пригортати увагу до власника, пщкреслювати його значущiсть у суспiльствi, а головне - у власних очах.
Реч^ якими користуеться людина, набувають сенсу симулякpiв, у яких превалюе не значущють i коpиснiсть pечi i навiть не ii вартють, хоч це е невiд'емним, а головують фipмова вiдзнака, piк виробництва, модний дизайн, рекламна вщомють. Бшьше того, окрема piч не надасть ii власнию^ бажано-го статусу, дiе динамiчний та примхливий комплекс речей, бpендiв та вироб-ниюв - свiт речей. Бурхливий свгг речей змушуе людину до занепокоення,
навиъ достаток сприймаеться як банальнють, подарунок Споживання на де-який час.
Свгг набувае сприйняття небезпечност або потенцшно! небезпечност1, як такий, що та1ть у соб1 щось неввдоме, потребуе вщ людини вщповвдних дш, формування нових сощальних стосунюв. На чол1 суспшьних ввдносин постае споживаючий суб'ект, а споживання стае головуючою ознакою. Мож-ливють здобути щось i3 зовшшнього свиу, розширити горизонти власного юнування стае потребою. Як аргонавти за золотим руном, людина здшснюе мандрiвку до супермаркету в надп здобути трофе! та прикрасити власне ю-нування. Володшня рiччю, навiть й не сама рiч, включае людину у свгговий процес дiючого буття, володiння з'еднуе людину зi Споживанням.
Висновки. Мiфологiйнiсть речi, мiфологiйнiсть володiння i мiфологiйнiсть споживання занурюють людину та суспшьство в стан ремiфологiзованоl реальной. Розвиток сучасних мiфологiчних побудов надае мiфологiчноi за-вершеностi задля людського юнування. На жаль, у такому разi людина змiнюе власнi шдходи до iснування, змiнюе i власну рефлексто, пiд впливом яко! формуються новi уявлення щодо картини свиу, власне iснування, новi форми сввдомосп, змiнюеться психологiчний стан людини i людства. При такому виборi вщбуваеться iррацiоналiзацiя свiдомостi в напрямi пристосування до мшливих умов. Людина прагне насамперед виживання через зростаюче споживання, що й розглядаеться як сенс людського життя.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андрущенко В. П. Сучасна сощальна фiлософiя / В. П. Андрущенко, М. I. Михаль-ченко. - К. : Генеза, 1996. - 368 с.
2. Ортега-и-Гассет X. Восстание масс : пер. с исп. / X. Ортега-и-Гассет. - М. : ООО «Издательство АСТ», 2002. - 509 с.
3. Бодрийяр Ж. Общество потребления. Его мифы и структуры : пер. с франц. / Ж. Бодрийяр - М. : Республика; Культурная революция, 2006. - 269 с.
4. Лосев А. Ф. Диалектика мифа / А. Ф. Лосев // Лосев А. Ф. Самое само : сочинения. - М. : ЭКСМО-Пресс, 1999. - 1024 с.
5. Кайуа Р. Миф и человек. Человек и сакральное : пер. с франц. / Р. Кайуа. - М. : ОГИ, 2003. - 296 с.
РЕМИФОЛОГИЗАЦИЯ В ОБЩЕСТВЕ ПОТРЕБЛЕНИЯ
Садовников О. К.
Потребление становится в нашем обществе важным фактором, который влияет на различные социальные сферы и постепенно действует на сознание, перенаправляя его в сторону иррационализации. Потребление не только действует как часть экономических отношений, но и становится смыслом для человеческого существования, приобретая признаки мифа. И уже как миф потребление перестраивает созна-
ние современного человека, что есть смысл рассматривать это как ситуацию реми-фологизации общественного сознания.
Ключевые слова: иррациональность, миф, мифология, мифологическое сознание, общество потребления, современность, ремифологизация.
REMYTHOLOGY IN A CONSUMER SOCIETY
Sadovnikov O. K.
Consumption is becoming in our society is an important factor which has influence on the different social sectors and gradually works on the mind by directing it toward irrationalization. Consumption acts not only as part of economic relations, but it becomes a meaning for human existence, acquiring attributes of myth. And now as a myth consumption restructures consciousness of modern man, it makes sense to consider how the situation remythology public consciousness.
Keywords: irrationality, a myth, mythology, mythological consciousness, consumer society, the present, remythology.
УДК 32: 291. 13
С. О. Топалова, кандидат полггичних наук, доцент
М1ФОЛОГ1Я APXAÏ4HA ТА СУЧАСНА ПОЛ1ТИЧНА: СПАДКОеМШСТЬ СЮЖЕТ1В I ПЕРСОНАЖ1В
Досл1джено специфжу головных груп архаУчних м1ф1в. Визначено ïx функцИ' i роль у формуванш свiдомосmi первюно'У людини. Встановлено наявшсть спыьнихрис у сюжетах архаУчних та сучасних полтичних мiфiв. Здшснено порiвняльний аналiз впли-ву мiфiв на свiдомiсmь перв^но'У i сучасноУ людини. На прикладах проыюстровано застосування рiзниx титв полтичних мiфiв у сучаснш полтичтй риториць
Ключов1 слова:арха'Учт мiфи, полтичм мiфи, календарю мiфи, геро'Учт мiфи, ЫЩащУ, mоmемiзм.
Актуальмсть проблемы. Незважаючи на значний перюд, що вщдшяе нас вщ арха1'чних час1в, великий обсяг знань, накопичений науками у р1зних галузях, м1фолопчна свщомють залишаеться атрибутом розвитку цивтзаци. М1фи р1зних сюжет1в через використання безл1ч1 шлях1в i засоб1в упроваджуються в масову свщомють i тримають у нш свою шшу, перюдично оновлюються i за-мшюються шшими. При цьому чiтко простежуеться наявнють певно'1 спадко-емносп та паралелей у мiфологiчних сюжетах - вiд арха'1ки до сучасносп. У сучаснiй полiтицi знаходимо практично вш типи i сюжетш особливостi арха-
144
© Топалова С. О., 2011
