CC BY
10
УДК 1: 316. 7
О. О. Чемшит, доктор полгтичних наук, професор;
Ю. П. Смелъянова, кандидат фшософських наук, доцент
РОЛЬ СОЦЮКУЛЬТУРНИХ ЧИННИК1В У ПРОЦЕС1
САМОВИЗНАЧЕННЯ ТЕРИТОР1АЛЬНИХ СП1ВТОВАРИСТВ ЯК СОЦЮКУЛЬТУРНИХ СИСТЕМ
Проанал1зовано ролъ соцюкулътурних чиннишв у процеЫ сощалъно-полтичного самовизначення територ1алъних ствтовариств як соцюкулътурних систем. Вказано на необх1дшстъ кулътуролог1чног експертизи нових проект1в та тщатив сощалъно-полтичного i геополтичного характеру.
Ключов1 слова: реалъшстъ сощалъна, територiалънi ствтовариства, система соцюкулътурна, природне середовище, несвiдоме мотивацшне поле, ттенщя до со-щалъного, проект самовизначення.
Актуальтсть проблемы. Трансформащя сощально! реальности, що ви-являеться на емтричному р1вт як змши у звичному ритм1 життя сусп1льства, зумовлена безперервною соц1окультурною д1яльн1стю людей, але при цьому часто усвщомлюеться ними як кризовий, небезпечний момент 1снування. Про-цеси соц1альних змгн на рубеж1 XX-XXI стол1тъ у Сх;днгй Сврот можуть слугу-вати яскравим тому шдтвердженням. Biдсутнiстъ досв1ду позитивного сощального реформування призвела до хворобливого зламу механiзмiв суспiльного вiд-творення, що склалися, i це поставило тд сумнiв iснуючi моделi суспiльного розвитку. Поведiнка основних полiтичних акторiв часто тдштовхувалася зо-внiшнiми д1ями - всупереч '!х волi i без усвщомлення полiтиками глибини на-слщюв. Помiтною формою соцiального руху в цей перюд стала регiоналiзацiя -територiальне, культурне i полiтичне самовизначення локальних спiвтовариств. Соцiально-полiтичне тлумачення регюну (лат. regio - кра1на, область) показуе його як соцiально-територiальну спшьшсть, сукупнiсть соцiальних, економiч-них, полгтичних чинникiв розвитку територй'. У процеш визначення регiональ-ного (локального) зрiзу життя використовують й iншi характеристики: етшчний склад населення, трудовi ресурси, сощальну iнфраструктуру, соцiально-психо-логiчний ктмат, полiтичнi аспекти розвитку регiону, культурш чинники тощо. Pегiоналiзацiя стае важливою характеристикою умов юнування не тшьки евро-пейського, а й свгтового спiвтовариства, - характеристикою ново! якост! соцi-ально! реальностi. Укра1ну, велику схiдноевропейську державу, зазначенi про-цеси не могли не торкнутися. Бшьш того, в Укрш'ш процеси територiально-культурного вiдокремлення, а iнодi й сепаратистських настро!в у локальних ствтовариствах часто виявляються в загостренiй формi.
Певну оцiнку вказаним соцiальним змшам здатна дати геополiтика - вчен-ня про органiзацiю соцiально-полiтичного життя в яюсно визначеному про-
174
© Чемшит О. О., Емельянова Ю. П., 2011
стор1. Геополггика використовуе модели, що сполучають шформащю про характеристики просторов - кл1матичних, басейнових, зонально-ландшафтних, геоморфолог1чних тощо з шформащею про способи полггично! оргашзацп в цих просторах. З'ясовуеться взаемозв'язок природних, географ1чних чин-ник1в (включаючи чинники штучного, антропоморфного середовища) з р1з-ними системами 1 способами полггично! оргашзацп. Анал1зуеться, як1 обме-ження накладають географ1чш чинники на полггичну практику 1 як1 з под1бних чинник1в можуть бути ефективно використаш при тому чи шшому способа полггично! оргашзацп.
У рамках геополггики видшяють так1 чинники функцюнування ствтова-риств в соцюприродному середовишд, як1 до певно! м1ри створюють умови для формування владних стосунк1в 1 полггично! д1яльност1. До таких чинни-к1в в1дносять: геоморфологию (наявшсть великих геолог1чних структур, континентальних плит, прських ланцюпв, остр1вних дуг, басейшв р1чок тощо); ктматичш 1 природш зони, що збшьшують вар1атившсть умов життед1яль-ност1 1 полггично! практики. Вид1ляють також ареали популяцш 1 конф1гура-ц1ю розселення людей; визначають важливу роль соц1альних чинник1в - мов-них, етнокультурних та 1н. У геополггичних досл1дженнях ураховують госпо-дарську 1 транспортну шфраструктури (антропогенна системи використання 1 перемщення ресурсов), комушкацшш та оргашзацшш взаемодп, що забез-печують ефективне цшедосягнення [1].
Геополггика, пояснюючи сощальш трансформацп взаемод1ею низки чин-ник1в, залишае без належно! уваги чинники соцюкультурш, глибоке досл1-дження сутност1 яких виходить за рамки !! предмета. Ц1 чинники стають предметом сощально-фшософського анализу в рамках соцюкультурного тд-ходу, де утверджуеться роль культури як програми розвитку соц1ального; досл1джуеться процес вир1шення суперечност1 м1ж соц1альним 1 культурним. Мета статт - експлшащя рол1 деяких соцюкультурних чинник1в у процес становлення 1 подальшо! трансформацп надшдивщуальних суб'еклв социально! реальности (територ1альних ствтовариств як соцюкультурних систем). Вивчення реальности людського свггу як складного об'екта вимагае м1ждис-ципл1нарного п1дходу 1 використання практично вс1х в1домих методолог1й. Передус1м з площини полггично! 1 територ1ально-географ1чно! необхвдно перейти до ф1лософсько-антрополог1чного р1вня анализу з урахуванням зрос-таючо! аксюлоНчно! складово! опису функцюнування вс1х суб'екпв свггу соц1ального.
Анал1зуючи культуру як зас1б людсько! самореал1зац1!, досл1дники ви-являють нов1 законом1рност1, здатн1 впливати як на саму людину, так 1 на переб1г юторп у цшому. Культура визначае 1 збер1гае систему традицш, зви-ча!в, ценностей, зразк1в д1яльност1 тощо у вигляд1 надбюлопчних сощальних програм, 1 свггоглядш ушверсалп культури слугують своер1дним геном социального життя [2]. Основоположною тезою соцюкультурного тдходу е по-
ложення про програмуючу функщю культури в процеш становления i подаль-шого розвитку соцiального свiту. Культура «будуе» тiло i образ сощальних суб'eктiв, залишаючись часом в rim, на другому планi, зберiгаючи свш голов-ний механiзм зв'язку сощальних форм з культурними матрицями в природному планетарному середовишд.
Процес становлення сощально'1 реальностi, поява сустльного життя як цiлiсноï системи позначають сходження вiд нижчих форм дшсност до вишо', соцiальноï форми руху матери. Mетодологiчнi пiдстави аналiзу подальших соцiальних трансформацiй базуються на визнанш провщно*1 ролi антрополо-гiчно зумовленого культурогенезу, шо мiститься на двох рiвнях: загально-планетарному (загальновидовому) i конкретно-юторичному, такому, шо лока-лiзуеться в просторових регiонах. У корпус уявлень про культуру видшяеть-ся смислогенетична концепщя, автори яко'1 називають загальноконкретну тдставу культурних феноменiв - сенс. Важко не погодитися з тим, шо люди-на живе у просторi сенсу, i всшяка сутнiсть едина в тому, шо е продуктом сенсоутворення. Все, шо знаходиться за межами сенсоутворення, не може бути ш предметом мислення, ш тдставою для дискурсивного аналiзу, тому i культура в широкому ïï розумшш е результатом дп законiв сенсоутворення. «Саме належнiсть до единого сенсового простору об'еднуе повсякденне життя окремо'1 людини та юторичну практику, штелектуальну рефлексiю i несвь дому пам'ять соцiального колективу, а також велику кшьюсть шших виявiв людсько'1 активностi в сущльний континуум культури» [3].
Сенсогенез е процесом, шо йде на рiвнi психiчноï i практично'1 активностi окремого суб'екта та колективу. Носй' процесу сощального руху - колективнi сощальш суб'екти створюють оригiнальнi знаково-сенсовi простори рiзноï структурно'1 i фуикцiональноï складносп - соцiокультурнi свiти, шо функцю-нують за законами соцiокультурноï спадкоемносп. Буття конкретних локальних свiтiв або «прагнення до буття», до втшення у формах конкретностi буття узгоджуються з фшософським принципом: сутнiсть юнуе лише через форми свого юнування. Опис таких локальних свiтiв, 1х типологiзацiя i класифiкацiя наближають нас до розумшня форм вияву сощально'1 реальностi. Проте супе-речливий характер 1х розвитку вимагае пiзнання умов i чинниюв 1х буття, меха-нiзму 1'х вiдтворення, закономiрностей розвитку, шо може наблизити до розумшня сутносп сощально'1 реальностi як тако'1, а, можливо, i оцшити соцiальнi трансформацй', шо вiдбуваються. Йдеться про необхiднiсть фiксацiï не тшьки специфiки, своерiдностi одиничностi того чи шшого суспiльства, а й про фж-сацiю суспiльства як окремого, якшо розумiти пiд окремим «еднють одинично-го i загального, такого, шо повторюеться i неповторного» [4].
Такий аналiз передбачае звернення до безлiчi пiдстав i видiления голов-них - необхiдних i достатшх для iснування соцiокультурних свiтiв як унь кальних системних об'ектiв (свого роду «монад») з власним проектом i мюь ею, моментами розквггу i кризи.
Poзгляд ^дегав poзпoчнeмo iз зaгaльнoпpийнятoгo твepджeння, щo в ooto-вi вcix виявiв життя, y тому чиот cклaднoï cфepи coцioкyльтypнoï peaльнocтi, лeжить пpиpoдa. Heзвaжaючи нa ïï зoвнiшнe piзнoмaнiття, кiлькicть типoвиx yreopera, щo 'ïï cклaдaють, нe e бeзкiнeчним, вoнa e ocяжним. Cклaдoвi eлe-мeнти пpиpoди yтвopюють eлeмeнти i cиcтeми зeмнoгo лaндшaфтy: rop^ мope, лicи, пycтeлi, piзнoмaнiтнi види живж opгaнiзмiв. Пpиpoдa з'являeтьcя пepeд людинoю як iepapxiчнa бeзлiч oблacтeй, piвнiв, cфep, piзнoгo виду eнepгiй i фopм peчoвини, щo знaxoдятьcя в твepдiй, piдкiй i гaзoпoдiбнiй фaзax cвoгo icнyвaння. Для aдaптaцiï людини дo пpиpoди, нaвкoлишньoгo cвiтy, cинepгiï з ним пocтyпoвo cфopмyвaлиcя бioлoгiчнi ocoбливocтi i мoжливocтi люд^ш-гo opгaнiзмy (poзвитoк фiлoгeнeзy гoлoвнoгo мoзкy i «мoвa т^»). Eвoлюцiя живoгo нa плaнeтi cпpямoвaнa та пpиcтocyвaння opгaнiзмiв дo yмoв тав^-лишньoгo cвiтy, тoмy будь-який opгaнiзм пicля cвoгo нapoджeння гoтoвий для життя в yмoвax плaнeти зi вciмa ïï yнiкaльними ocoбливocтями. Opгaни чуття пicля нapoджeння нaлaштoвyютьcя iнcтинктивнo нa пeвнi peaльнi yмoви ic-нyвaння i пepвicнo кepyютьcя iнcтинктaми. Taким чинoм, нaвкoлишня iнфop-мaцiя дae пoштoвx нeoбxiдним пpиpoдним cтpyктypaм, a вoни y cвoю чepгy дoзвoляють aнaлiзyвaти нaвкoлишнiй cвiт те як щocь дocкoнaлe нeвiдoмe, a як ш^ь пepeдбaчyвaнe, a тому дeякoю мipoю i знaйoмe. Ha люд^кий opгaнiзм впливaють двi cклaдoвi: дeякi зaгaльнi пapaмeтpи плaнeти як кocмiчнoгo тiлa i cпeцифiчнi ум^ви пpoживaння. Bлacтивocтi дoвкiлля кoнтpoлюютьcя opra-нaми чуття, якi e цeнтpaльними eкoлoгiчними кoмyнiкaцiйними кaнaлaми, щo дoзвoляють пocтiйнo aнaлiзyвaти дoвкiлля [5].
Пpoблeмa eднocтi icTOpiï пpиpoди i cyrai^c^a дaвнo icнyвaлa в coцiaль-нш фiлocoфiï. Taк, щe в «Hiмeцькiй iдeoлoгïï» K. Mapкc i Ф. Eнгeльc зaзнa-чaли, щo icropTO мoжнa poзглядaти з двox cropi^ poздiляючи нa icтopiю пpиpoди тa icтopiю людeй. Oбидвi цi cтopoни нepoзpивнo зв'язaнi i зум^влю-ють oднa oднy. Людcькi cпiвтoвapиcтвa, будучи якicнo вiдмiнними вiд ^и-poди yтвopeннями, в бaгaтьox icтoтниx мoмeнтax пoeднaнi з пpиpoдoю, зa-лeжaть вiд ïï xapaктepиcтик, «зaбapвлюютьcя» ними. Л. Aльтюcep пиcaв, щo cyrai^^ життя визнaчae «тoпiкa, тoбтo пpocтopoвe poзтaшyвaння, щo визта-чae для дaниx peaльнocтeй мicця в npocTOpi» [б, c. 138]. Moжнa cтвepджyвaти, yзaгaльнюючи, щo зaкoни й iнтeнцiï пpиpoднoï впopядкoвaнocтi тpaнcлюють-cя y cфepy coцiaльнoгo чepeз пeвнi мexaнiзми зaгaльнoeвoлюцiйнoгo кocмo-гeнeтичнoгo пpoцecy. Aлe тут нeoбxiднo зpoбити yтoчнeння. Людита в тев-нoмy знaчeннi e пpoдoвжeнням cвoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa, a те пpиpoди, як iнoдi cтвepджyють. Пpиpoднe cepeдoвищe - цe пpиpoднi i пepeтвopeнi чинники пpиpoди, як виcтyпaють бeзпocepeднiми i oпocepeдкoвaними дeтep-мiнyючими yмoвaми i чинникaми cтaнoвлeння людини як coцiaльнoгo cyб'eктa. Ця дeфiнiцiя пpиpoднoгo cepeдoвищa зacтocoвyeтьcя дo вcix coцiaльниx cyб'eктiв: вiд ocoби дo cycпiльcтвa. Koнцeптyaлiзaцiя пoняття пpиpoднoгo cepeдoвищa, виявлeння ïï cyбcтpaтнoï тa opгaнiзaцiйнoï cтpyктyp дoзвoляe вcтaнoвити, щo пpиpoднe cepeдoвищe як cтopoнa взaeмoдïï зa cвoïми poзмi-
рами набагато ширше, шж суспшьство: суспшьство виникае, функцюнуе i розвиваеться усередиш природного середовища. Категор1я «природне сере-довище» характеризуе едине цшюне явище, прiоритетна роль котрого як цтс-ностi вiдносно людини як сощального суб'екта не вимагае доказiв.
Таку саму властивiсть цiлiсностi мае i спо^б життя людини: вш як феномен виражае перш за все не сам процес життя, а саме спошб його оргашзацп, спо^б вияву життя, який у свою чергу визначае вигляд життедiяльностi, життево'1 активностi i життево'1 поведiнки того чи iншого сощального суб'екта [7, с. 16-25].
Отже, природне середовище життедiяльностi людини е природним фундаментом становлення локальних (окремих) людських сшвтовариств-свтв, сприяе визначенню особливого кола видiв дiяльностi, необхщних для повно-цiнноï життедiяльностi, а також певною мiрою формуе ix сенсовi образи. У конкретних умовах певного локуса природного середовища поступово виявляеться i ввдтворюеться найглибиннiше онтолоНчне «скршлення», де природний досвiд, що зшмаеться (у гегелiвському сенсi), «упаковуеться» в апрiорнi матрицi культури: зароджуеться «клггинне тiло» окремого соцю-культурного свiту. На цьому глибинному рiвнi народження культури спочатку формуеться «нульовий цикл» сенсоутворення, якась чиста штенщя, що визначае саму можливють сенсу. Останнiй у його семантичному вимiрi виникае лише в результат проектування первинно'1 штенцп в рiзнi сфери реальностi. Систематика феноменiв «нульового циклу» первинних проекцiй налiчуе чо-тири ряди: числа, вiзуальнi ф^ури, рольовi образи та мiфологеми. У свош сукупностi вони утворюють фундамент культури - набiр унiверсальниx ма-триць, що органiзовують культурний досвщ, спрямовують культурно-гене-тичний процес. Послщовнють зазначених чотирьох рядiв вiдповiдае посль довностi переходу вiд домiнанти позаприродного (числа i ф^ури) до домшан-ти власне соцiокультурного (рольовi образи i мiфологеми) [8, с. 20-25].
Указаний фундамент, структурний iнварiант i одночасно феноменолопчний стрижень усього юторико-культурного процесу знаходиться в просторi несвь домого мотивацiйного поля, спрямованого на опис i практичне засвоення ем-пiричноï реальностi. Цей фундамент мае щонайпотужшшу привабливу силу, його сумативна дiя визначае специфiчнi для чи iншоï культурно'1 традицй' форми партицшацп, тобто залучення, приеднання особи до локального ствто-вариства. 4i™3 вiдтворена сукупнiсть соцiально-когнiтивниx настанов, здебшь-шого залишаючись у тiнi несвщомого, закрiплюе в культурнiй традицй' певш сенсовi конструкцй'. Вони сприяють оптимальнш реалiзацiï базових екзистен-цiальниx штенцш i е якимось згорнутим у стшко вiдтворниx когнiтивниx формах щеальним кодом (геном) культури або ментальнютю. Остання сприяе встановленню кордонiв мiж культурами, ïx системами i тдсистемами - кордо-нiв розумiння, конвертацп, iнтерпретацiï i ретрансляцй сенсiв. При цьому конструктивний фундамент будь-якоï культурноï системи, опорнi точки ïï структурного патерну, тобто генетично «перший шар сен^в», визначаються
в cвoïx oнтoлoгiчниx xapaктepиcтикax cпeцифiкoю cпocoбy oпepyвaння бiнap-ними oпoзицiями. Caмe y цьoмy cпocoбi i знaxoдятьcя cyтнicнi вiдмiннocтi мiж кyльтypними cиcтeмaми, якi e глибшими за цивЫзацшш та пcиxoлoгiчнi. B^-знaчимo тaкoж, щo кoжнa кyльтypнa cиcтeмa здатна acимiлювaти i зacвoювaти тшьки cпeцифiчний мaтepiaл i cтвopювaти ceнcoвe пoлe лишe в чiткo жвнж нaпpямax. Iнaкшe кaжyчи, кyльтypнi cиcтeми poзpiзняютьcя за дoмiнyючими y нж cпocoбaми ceнcoyтвopeння, якi y cвoю чepгy втiлeнi в тexнoлoгiï o^py-вання бiнapними oпoзицiями. Таким чином, мiкpopiвeнь ceнcoгeнeзa, пoв'язaний з кoгнiтивнoю тexнiкoю oпepyвaння eлeмeнтaми бiнapнoгo мзду, cпoлyчaeтьcя з мaкpopiвнeм - icтopичним 6уттям, кyльтypними тpaдицiями, життeвим yCTpo-eм i, як ми пepeдбaчaeмo, пpocтopoвoю cтpaтeгieю [9, c. 157-173].
Bиникaючи як пoзaпpиpoдний зaciб вiднoвлeння пepвиннoï cyб'eктнo-oб'eктнoï eднocтi, Kynrnypa пocтyпoвo пepeтвopюeтьcя на caмoopгaнiзoвaнe ц^ге, пpaгнe вceocяжнoгo caмopoзшиpeння, caмoвiдтвopювaння i у^лад^н-ня в paмкax товно'! coцiaльнoï cиcтeми, пopoджyючи coцioкyльтypнy cиcтeм-НУ eднicть. Пepвинний piвeнь peпpeзeнтaцiï цiлicнoгo coцioкyльтypнoгo cyб'eктa (мoвнo-кyльтypнoï, eтнo-кyльтypнoï eднocтi людeй), на ocнoвi якого попм здiйcнюeтьcя пpoцec icтopичнoгo pyxy, poзвиткy, тобто coцiaльнoгo, кyльтypнoгo, eкoнoмiчнoгo i пoлiтичнoгo зacвoeння в peзyльтaтi co^OKynKryp-но"1 дiяльнocтi пeвнoгo житгевого пpocтopy (тepитopiï, oблacтi, peгioнy) - ^ coцioкyльтypнa cиcтeмa (CKC). B ïï ceнcoвиx кopдoнax зacвoeння пpиpoднoгo фiзичнoгo пpocтopy - тepитopiï, ^аю, Kpaïm, peгioнy вiдбyвaeтьcя як кон-cтpyювaння i кoнcтитyювaння, тобто пepeтвopeння його на внyтpiшнiй пpocтip cпiвтoвapиcтвa iз завжди opигiнaльнoю мopфoлoгieю [1G, c. 57-78].
^н^пт «coцioкyльтypнa cиcтeмa» xapaктepизye coцioкyльтypнe буття в його cиcтeмнiй цiлicнocтi, oxoплюe вcю cпiвбyттeвicть cпiвпpиcyтнicть людини кyльтypнoï i ви пpoцeдypи cпiвкoнcтитyювaння icтopичнoï poзмip-toctí життeдiяльнocтi в cиcтeмi «людина - cycпiльcтвo - пpиpoдa». ^н^п-туальна мoдeль «давльно"» coцioкyльтypнoï cиcтeми пepeдбaчae вкaзiвкy на ïï cклaд, eлeмeнти, cтpyктypy, мaтpицю, функцп, pyшiйнi отли i cтpaтeгiю poзвиткy в пpocтopoвo-чacoвoмy кoнтинyyмi. Koнцeпт i oпepaцioнaльнi по-няття дозволяють кoнcтpyювaти мoдeль oкpeмoï CKC з мeтoю видiлeння cпeцифiчнoгo oб'eктa в пapaдигмi poзyмiння coцioкyльтypнoï peaльнocтi, що пocтiйнo cклaдaeтьcя. У мoдeлi вiдбивaeтьcя cиcтeмний xapaктep фeнoмeнy локального тepитopiaльнoгo (peгioнaльнoгo) cпiвтoвapиcтвa, i ця тeopeтичнa пpoцeдypa дoзвoляe поглибити yявлeння пpo дiaлeктикy кyльтypи i шщаль-нocтi, динaмiкy coцiaльниx CTpyKiyp, cпiввiднoшeння xaocy i пopядкy, етабь лiзaцiю i дecтaбiлiзaцiю в ^щальнж cиcтeмax тощо.
Пepeдyciм, пpeдcтaвляючи мoдeль «iдeaльнoï» CKC, cлiд вiдзнaчити, що cиcтeмa e cyпepeчнicть, cyпepeчнicть e cиcтeмa. У мexaнiзмi фyнкцioнyвaння CKC фyндaмeнтaльнa дiaлeктичнa cyпepeчнicть coцiyмy i кyльтypи з нeoбxiд-нicтю cкpiплюeтьcя якoюcь базовою iнтeнцieю до цшюноет^ пocтyпoвий вияв якoï зaтвepджye ма^ицю пeвнoï CKC iз «згopнyтoю» в нш icтopичнoю «мi-
^ю» cиcтeми. Kaтeгopiя цiлicнocтi - одна з цeнтpaльниx в пoнятiйнo-кaтeгo-piaльнoмy aпapaтi cyчacнoгo peгioнaльнoгo диcкypcy: тepитopiaльнa cпiльнicть людeй oтpимye cтaтyc peгioнaльнoгo coцiyмy лишe в тому paзi, якщо вона здатна до цшюного вiдтвopeння coцioкyльтypнoï життeдiяльнocтi. Teopeтикo-^акт^ну знaчyщicть мae тaкe poзyмiння цiлicнocтi peгioнaльнoгo cпiвтoвa-pиcтвa, в paмкax якого ця влacтивicть poзглядaeтьcя як eмepджeнтнa (та, що виникae), зyмoвлeнa ocoбливим poзклaдoм кoмпoнeнтiв CKC peгioнy. Так, обов'язковою умовою eмepджeнтнoгo eфeктy визнaeтьcя ocoбливe cвiтo-cпpийняття члeнiв peгioнaльнoгo cпiвтoвapиcтвa: cвoю eднicть вони оцшюють як opгaнiчнy, дoцiльнy, зазвичай вiдoбpaжaють цю гapмoнiю в eтнoнiмi. Ло-гiчнo пepeдбaчити, що в ocнoвi cвiтocпpийняття пeвнoгo cпiвтoвapиcтвa лe-жить дeякa «шту1щя cycпiльнoгo» ^ш^нщя до coцiaльнoгo), що cтвopюe eмepджeнтний eфeкт. B eвpoпeйcькiй тpaдицiï такого poдy iнтyïцiя cyrarn^ ного мae два кopeнi: pимcький (iдeя cyrai^^re дoгoвopy) i вiзaнтiйcький (oгoлoшeння закону вepxoвнoю владою, виcoкe oцiнювaння мopaльниx i дугов-ниx aвтopитeтiв). У дocвiдi пoлieтнiчниx cxiднocлoв'янcькиx - pocrn^Koro i у^аш^мого - coцiyмiв poзвитoк вiзaнтiйcькoï тpaдицiï виливcя в таку шту-1щю cycпiльнoгo, кoтpa мoжe бути визнaчeнa як гoлoc cycпiльнoï coвicтi, що зpocтae на ocнoвi пoтpeби пocтiйнoгo oбгoвopeння oдвiчниx питань, пошуку cпpaвeдливocтi. Cпpaвeдливicть як coцioкyльтypний фeнoмeн тут також po-зyмieтьcя в pycлi вiзaнтiйcькoï, a rn;e глибшe - cтapoгpeцькoï фiлocoфcькoï тpaдицiï, - як poзкpиття, пiзнaння caмoï cyтнocтi буття. Cпpaвeдливicть нe можна дeклapyвaти як закон або ютину, вона мoжe лишe з'явитиcя як дiя, зpaзoк, пoдiя. Haйяcкpaвiшe cпpaвeдливicть виявляeтьcя в життeдiяльнocтi мopaльниx aвтopитeтiв, якi ïï втiлюють cвoïм життям, ocoбиcтими виcoкими eтичними цiннocтями, етаючи завдяки цьому гoлocoм cycпiльнoï coвicтi. Тому в тpaдицiяx пpиcyтнi ателящя до вepxoвнoï влади i пошук (оцшювання) тд-cтaв ïï мopaльнocтi; пepcoнiфiкaцiя iдeï iдeaльнoгo cycпiльнoгo ycтpoю i ви-coKa увага до peaлiзaцiï тaкиx цiннocтeй кyльтypи, як дoбpo i cпpaвeдливicть. Eмoцiйний тип caмocвiдoмocтi бiльшocтi пpeдcтaвникiв cxiднocлoв'янcькиx нapoдiв вимaгae aбcoлютниx KprnepiiB, нacичeнocтi ^аничними ceнcaми людcькoгo icнyвaння. Так, cпeцифiкy pocm^^i мeнтaльнocтi О. Пaнapiн yбaчae «в нeвмiннi зaдoвoльнятиcя бaнaльнicтю пoвcякдeннoгo благополуччя», у вимoзi зв'язaнocтi бyдь-якoï coцiaльнoï poлi з найвищим ^теом [11, c. 92]. Iнтyïцiя ^щального, cycпiльний «iнcтинкт», пpитaмaнний нapoдaм Зaxiднoï Gвpoпи, мoжe бути виpaжeний фpaзoю «Xaй пaдe cвiт, aлe тopжecтвye закон!». Зapoдившиcь в нaдpax лaтинcькoï кyльтypи, вiдшлiфoвaний миcлитeлями Нового чacy, eвpoпeйcький paцioнaлiзм cпpияв cтвopeнню мeтoдoлoгiчнoï пiдcтaви пpaгнeння cycпiльнoï цiлicнocтi. Maeтьcя на yвaзi poзpoблeння мe-тодики paцioнaльнoï кpитики apгyмeнтiв на ю^исть yтвepджeння зaгaльнocтi того чи шшого виcyнyтoгo пoлoжeння. У зaxiднoeвpoпeйcькиx cпiвтoвapиcтвax yтвepдилacя тpaдицiя зacнoвyвaти пopядoк cyrai^^re oб'eднaння на ocнoвi пpaвa i закону.
Taким читем, цiлicнicть y paмкax CKC мoжe дocягaтиcя piзними штущшми cycпiльнoгo, щo пepeдбaчae вiдмiннocтi в тит i cпocoбi peгyляцiï пoвeдiнки coцiaльниx cyб'eктiв ycepeдинi CKC i вiдмiннocтi в типi ïï зoвнiшньoí «пoвe-дiнки», пpo щo cвiдчить eвpoпeйcькa icтopiя. Пpoтe i в пepшoмy, i в дpyгoмy тит мexaнiзмy cтвopeння cycпiльнoгo цiлoгo вжe зaклaдeнo aлгopитм-пpoгpaмa йoгo вiдтвopeння тa icтopичнoгo poзвиткy в пpocтopoвo-чacoвoмy кoнтинyyмi. Taк, coцiaльнo-пoлiтичнi змiни в CKC з eмoцiйнo зaбapвлeним типoм caмo-cвiдoмocтi пepeвaжнoï чacтини нaceлeння, тевинт мaти пiдтpимкy y виглядi дyxoвнo-eтичниx opieнтиpiв: тoдi coцiaльнi змiни poзyмiютьcя як pyx дo iдeaль-тего cтaнy cycпiльcтвa. Paцioнaльний тип caмocвiдoмocтi вимaгae пepeвaжнo eкoнoмiчнoгo oбгpyнтyвaння в^ cycпiльниx змiн. Icтopiя пoкaзye, щo пpoтягoм бaгaтьox poкiв eнepгiя нapoдiв пpямyвaлa нa piзнi oб'eкти: y oдниx нapoдiв oб'eктaми-цiлями icтopичнoгo pyxy були людинa тa ïï дyшa, в iншиx - мaтepi-aльний cвiт, пpиpoднe дoвкiлля, йoгo eфeктивнe пepeтвopeння [12, c. 79-80].
Moжнa тaкoж вiдзнaчити: icнyють динaмiчнi CKC - кyльтypи, щo тевпин-те змiнюютьcя пiд впливoм caмopyxy, змши ceнcoвиx дoмiнaнт; e CKC iз cпoвiльнeним чacoм, якимocь «тoмлiнням зa зaгyблeним paeм», iншим pитмoм ущшьтення ïx ceнcoвoгo вмicтy. Biдcyтнiй eдиний coцioкyльтypний ^ocrip-чac, нeмae eдинoï pитмiки змiн y coцioкyльтypниx cиcтeмax, мoжнa лишe вiдзнaчити дeякy «нeзaxищeнicть» динaмiчнiшиx CKC пpoти мeнш динaмiч-ниx y xoдi дiaлoгy кyльтyp i пoлiтичнoï взaeмoдiï coцiaльниx cиcтeм, щo йдe пocтiйнo. Ocкiльки coцioкyльтypнi aлгopитми-пpoгpaми вкopiнeнi y минутому, пepeдбaчaють мoжливicть caмoyтoтoжнeння мaйбyтньoгo, втазують те-вeдiнкy в cьoгoдeннi i тим caмим впливaють нa вoлю iндивiдiв, гpyп, влaдa пoвиннa чуйте пpиcлyxaтиcя дo pитмiв cвoeí кyльтypнoï cиcтeми. Ïx пpoгpaми мicтять eлeмeнти, щo cпpямoвyють pyx CKC «зcepeдини», пoзa apгyмeнтaми влaди, якa iнoдi yмиcнo мaнiпyлюe cycпiльнoю cвiдoмicтю.
^o пoтyжнicть coцioкyльтypниx чинникiв нaпиcaнo чимaлo. B. Cтьoпiн poзглядae пoзaбioлoгичнi пpoгpaми життeдiяльнocтi людeй як cиcтeмocтвo-pюючi пiдcтaви тieï чи iншoí кyльтypи, щo визнaчaють cвiтoгляд icтopичнoí eTOx^ тип cycпiльcтвa, iндивiдyaльнi кapтини cвiтy i життeдiяльнicть людeй, a тaкoж вiдтвopeння циx фeнoмeнiв [13]. B. Poзiн видiляe в кoжнiй кyльтypi бaзиcнi yявлeння (eквiвaлeнт пoнять «кaтeгopiï кyльтypи», «cвiтoгляднi yнiвepcaлiï»), щo cтaнoвлять бaзиcний кyльтypний cцeнapiй aбo кyльтypнy пpoгpaмy: в ïï paмкax фopмyютьcя coцiaльнi iнcтитyти, фopми гocпoдapcькoí дiяльнocтi, eкoнoмiкa, влaдa, a пoчинaючи з aнтичнocтi, - ocoбиcтicть [14]. A. Гypeвич yкaзye нa кaтeгopiï кyльтypи як нa мeнтaльнi пiдcтaви cвiтoглядy i життeдiяльнocтi людeй пeвнoí ^repOTTO! eпoxи (eвpoпeйcькe Cepeдньoвiч-чя). ^M^ra coцioкyльтypнoí пpoгpaми нe визнaчaeтьcя в тeкcтi, aлe мютить-cя в rom^cri y poбoтax M. Пeтpoвa - «coцioкoд»; Г. Гaдaмepa - «cмиcлoвий гopизoнт»; M. Фyкo - «^TO^pc»; P. Бapтa - «пиcьмo». P. Бapт пишe пpo тевну iдeoлoгiю (зaкpiплeнy в знaкax), яга пiднocитьcя iндивiдoвi йoгo coцiaльнoю ^угею як oбoв'язкoвa. Знaчeння циx coцioкyльтypниx пpoгpaм poзглядaeтьcя
y зв'язку з фopмyвaнням cвiдoмocтi, cвiтoглядy, мeнтaльниx cтpyктyp щдивь да. ^жоваш фopми влади, coцiaльнoгo кошролю, що мacкyютьcя пiд pa^-ональнють, виявили Т. Aдopнo, Ж. Бoдpiяp, Ф. Гвaттapi, Ж. Дeлeз, M. Фуко, M. Xopкxaймep, Ю. Гaбepмac та iн. Завдяки icтopикo-кyльтypним, кyльтypнo-aнтpoпoлoгiчним дocлiджeнням Ф. Apieca, A. Гypeвичa, K. Лeвi-Cтpoca, О. Лoceвa, E. Tepнepa, M. Eлiaдe, K. Яcпepca та iншиx ми мaeмo мoжливicть дocлiдити ocoбливocтi coцioкyльтypнoгo ^о^амування iндивiдa в piзниx icтopикo-кyльтypниx KOffreKCTax. Coцioкyльтypнe пpoгpaмyвaння iндивiдa -найважливший eлeмeнт мexaнiзмy coцioкyльтypнoï динaмiки, фyндaмeнтaль-ний чинник дeтepмiнaцiï вiдтвopeння i poзвиткy coцioкyльтypнoï cиcтeми.
Coцioкyльтypнa ^о^ама вiдтвopeння та icтopичнoгo poзвиткy CKC в ць лому шиpшe за iншi пpoгpaми, у тому чиот пoлiтичнy; вeктop co^OKynKiyp-но"1 змши вcieï CKC «oбтяжeний» cyкyпним icтopичним бaгaжeм ycix шapiв, гpyп нaceлeння та вcix пoкoлiнь на вщмшу вiд вeктopa пoлiтичнoгo, який зaлeжить пepeвaжнo вiд пoкoлiння тeпepiшньoгo, пануючого на полгтичнш cцeнi. Пoтyжнicть о^овного cиcтeмнoгo пpoцecy нeпopiвняннa з будь-яким внyтpiшньocиcтeмним pyxoм, тому для дocягнeння позитивного peзoнaнcy нeoбxiдний збiг pитмiв coцioкyльтypнoгo i пoлiтичнoгo poзвиткy.
У^аша тpивaлий чac пepeбyвae в еташ зaлeжнoгo cycпiльcтвa, що зна-xoдитьcя в cтaнi кpизи iдeнтичнocтi i пpocтopoвo-чacoвoï цiлicнocтi. У цьому cycпiльcтвi oбpaз coцiaльнoï peaльнocтi зaдaeтьcя ззовш i фopмyeтьcя пiд впливом глoбaльниx iнiцiaтив, кoнцeпцiй i пpoгpaм poзвиткy. Пepeлiчимo дeякi з ниx: «етшкий poзвитoк», «тощальна дepжaвa», «iнфopмaцiйнe cyrai^-cтвo», «cycпiльcтвo знань», «гpaмaдянcькe cycпiльcтвo», «Бoлoнcький ^о-цec», «Cвpoпeйcький ^юз» тощо. Багато з пepeлiчeниx i нeпepeлiчeниx пpoгpaм та cтpaтeгiй e зовшшшми cпoнyкaчaми coцiaльниx змiн, xoчa icнyють i внyтpiшнi пoтpeби pyxy в циx нaпpямax. Фактично цими штативами ззов-нi в YKpaim cтвopeнo нoвe нeгoмoгeннe мeнтaльнe пoлe, що нece пeвнy нeбeз-теку для цiлicнocтi Укpaïнcькoï дepжaви, мae в ocнoвi cклaдний coцioкyль-тypний ycтpiй. Bикopиcтaння iнoзeмниx кoнцeпцiй i мoдeлeй фyнкцioнyвaння i poзвиткy cycпiльcтвa дoцiльнo лишe пicля eкcпepтизи ïx вiдпoвiднocтi-нe-вiдпoвiднocтi ocoбливocтям yкpaïнcькoгo K^rn^p^re пpocтopy [15]. Так, в 9G-ri poки XX cт. пoлiтичнi cтpyктypи нeзaлeжнoï Укpaïни ycпaдкyвaли «пам'ять» poзв'язaння гeoпoлiтичниx пpoблeм, cтepeoтипи гeoпoлiтичнoï по-вeдiнки, включаючи нacтaнoвy на cпpoщeння i гoмoгeнiзaцiю внyтpiшньoï гeo-полггаки. Пpoтe з ypaxyвaнням вeликoï кyльтypнoï, лiнгвicтичнoï, кoнфeciйнoï i eтнiчнoï piзнoмaнiтнocтi Укpaïни пpoдyктивнoю e бiльш отладна мoдeль: ви-кopиcтaння i гopизoнтaльнoгo (тepитopiaльнoгo), i вepтикaльнoгo (кoнcoцiaль-ного) фeдepyвaння, що дозволить, на наш погляд, ypaxoвyвaти тpaeктopiï, якi icTOpm^ cклaлиcя, та кoнcoлiдaцiï, зyмoвлeнi на глибинному piвнi coцioкyль-тypними мaтpицями зacвoeння людиною даного пpocтopoвoгo apeaoy.
У диcкypci peгioнaлiзaцiï - новш пpaктицi poздyмy пpo coцioкyльтypний ^ocrip - наука визнae бeзyмoвнi пpиpoднo-aнтpoпoлoгiчнi пepeдyмoви i умови
формування його знаково-сенсово'1 структури, що дае змогу стверджувати: вщ-сутшсть досвщу погодженого сощального реформування е вщсутшсть вщпо-вщного мехашзму в коршних структурах СКС. Ураховуючи цей чинник, слщ пам'ятати, що хворобливий злам звичних структур i мехашзм1в сустльного вщтворення може бути здоланий усвщомленням i використанням традицiйних механiзмiв, iсторично притаманних даному спiвтовариству. Вплив сощокуль-турних чинникiв у визначенш стратеги геополiтичного розвитку територiй, ареалiв, регiонiв мае враховуватися як найважливший, такий, шо спрямовуе весь процес геополггичних змiн. Образи малих прабатьювщин, у природному ареалi яких формувався знаково-сенсовий простр окремих локальних СКС, традицп сусiдства, зумовленi розподiлом пращ, задають алгоритм полггично'1 дiяльностi певного сустльства. У разi порушення ззовш механiзму дроблення, стискування або, навпаки, розростання СКС, що iсторично склався, вщбуваеть-ся негативна трансформацiя сощально'1 реальностi, що розмивае сенсову стш-кiсть, iдентичнiсть особи, сощально'1 групи, спiвтовариства i в цiлому уповшь-нюе позитивнi тенденцп суспiльного розвитку.
Висновки. Проекти самовизначення територiальних ствтовариств, що актуалiзувалися в сучасну епоху, вимагають експлжацп глибинних онтолопч-них тдстав сутностi змiн. 3 позицш соцiокультурного пiдходу такими тд-ставами е сощокультурш особливостi локальних геосощальних систем, «ор-ганiзмiв» (за термшолопею Ю. Семенова), що зумовлюють стратепю 1х самовизначення i геополггичного розвитку.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ильин М. В. Этапы становления внутренней геополитики России и Украины / М. В. Ильин [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www. archipelag. ru/ ru_mir/ostrov-rus/iljin/making/Fri, 22 Sept. 2010 14:49:05.
2. Степин В. С. Теоретическое знание / В. С. Степин. - М. : Прогресс-Традиция, 2000. - 744 с.
3. Пелипенко А. А. Культура как система / А. П. Пелипенко, И. Г. Яковенко. - М. : Языки рус. культуры, 1998. - 228 с.
4. Шептулин А. П. Система категорий диалектики / А. П. Шептулин. - М. : Знание, 1967. - 263 с.
5. Шинкаренко В. Д. Смысловая структура социокультурного пространства: игра, ритуал, магия / В. Д. Шинкаренко. - М. : КомКнига, 2005. - 232 с.
6. Althusser L. Positions / L. Althusser. - P., 1976.
7. Пырин А. Г. Природная среда как предмет социально-философского анализа: авто-реф. дис. ... д-ра филос. наук. / А. Г. Пырин. - Екатеринбург : Изд-во Урал. гос. ун-та им. А. М. Горького. - 2006. - 37 с.
8. Пелипенко А. А. Культура как система / А. П. Пелипенко, И. Г. Яковенко. - М. : Языки рус. культуры, 1998. - 228 с.
9. Пелипенко А. А. Смыслогенетическая теория культуры: общий обзор // Актуальные проблемы гуманитарных наук. Философия, культурология, история, общественные связи / А. А. Пелипенко. - СПб. : Изд-во СПбГУП, 2007. - 416 с.
10. Кононов И. Социология и проблемы пространственной организации общества / И. Кононов // Социология: теория, методы, маркетинг. 2004. - № 4. - С. 57-78.
11. Панарин А. С. Реванш истории. Российская стратегическая инициатива в XXI веке / А. С. Панарин. - М., 2005. - 430 с.
12. Чемшит А. А. Типы обществ и характер межнациональных отношений / А. А. Чемшит // Оптимизация межнациональных отношений как фактор развития местного самоуправления : матер. междунар. науч. -практ. конф. ; отв. за вып. А. В. Голев, С. Н. Аношкин. - Омск. Администрация г. Омска, 2007. - 140 с.
13. Степин В. С. Идеалы и нормы в динамике научного поиска // Идеалы и нормы научного исследования / В. С. Степин ; под ред. Ю. В. Сачкова. - Минск, изд-во БГУ, 1981; его же. Эпоха перемен и сценарии будущего : избранная социально-философская публицистика. - М., 1996.
14. Розин В. М. Типы и дискурсы научного мышления / В. М. Розин. - М. : Эдиториал УРСС, 2000.
15. Жиляев И. Б. Проблемы построения новой экономики и информационного общества в Украине / И. Б. Жиляев // Экономна та держава. - 2005. - № 12. - С. 10-16.
РОЛЬ СОЦИОКУЛЬТУРНЫХ ФАКТОРОВ В ПРОЦЕССЕ САМООПРЕДЕЛЕНИЯ ТЕРРИТОРИАЛЬНЫХ СООБЩЕСТВ КАК
СОЦИОКУЛЬТУРНЫХ СИСТЕМ
Чемшит А. А., Емельянова Ю. П.
Проанализирована роль социокультурных факторов в процессе социально-политического самоопределения территориальных сообществ как социокультурных систем. Указано на необходимость культурологической экспертизы новых проектов и инициатив социально-политического и геополитического характера.
Ключевые слова: реальность социальная, территориальные сообщества, система социокультурная, природная среда, бессознательная мотивация, интенция к социальному, проект самоопределения
ROLE OF SOCIOCULTURAL FACTORS IN THE DETERMINATION PROCESS OF TERRITORIAL COMMUNITIES AS A SOCIOCULTURAL
SYSTEMS
Chemshit O. O., Emelyanova Y. P.
The social-cultural factors and their role in the social-political self-determination of the territorial communities as social-cultural systems are analyzed in this article. The author believes that it is essential to make a culturologycal examination of any new social-political and geopolitical projects prior to their commence.
Keywords: social reality, territorial community, social-cultural System, natural environment, unconscious motivation, social intention, self-determination project
