CC BY
40
УДК 140.8
Дев'ятко Н. В., Дншропетровський обласний шститут тслядипломно!
педагогично! осв1ти
ПОСТМОДЕРН I ПРИРОДНИЙ М1Ф: ТОЧКИ ДОТИКУ I КОНФЛ1КТН1 СИТУАЦП
Досл1джуються структуры особливост1 сучасного м1фу та його потенщал до нацю-нального в1дродження. Розглянуто взаемозв 'язки i конфлттш ситуаци природного м1фу i постмодерну як особливих титв свтоглядних комунтацтних систем.
Ключовi слова: мiф, архетип, свтогляд, нацюнальне, постмодерн.
Девятко Н. В., Днепропетровский областной институт последипломного
педагогического образования
ПОСТМОДЕРН И ПРИРОДНЫЙ МИФ: ТОЧКИ СОПРИКОСНОВЕНИЯ И КОНФЛИКТНЫЕ СИТУАЦИИ
Исследуются структурные особенности современного мифа и его потенциал к национальному возрождению. Рассмотрены взаимосвязи и конфликтные ситуации между природным мифом и постмодерном как особыми типами мировоззренческих коммуникационных систем.
Ключевые слова: миф, архетип, мировоззрение, национальное, постмодерн.
Devjatko N. V., Dnipropetrovs'k Regional Institute of Postgraduate Pedagogical Education
POSTMODERN AND NATURAL MYTH: POINTS OF CONTACT AND CONFLICT SITUATIONS
The article is devoted to the structures features of a modern myth and its natural capacity for national revival. The relationships and conflicts between the natural myth and postmodernism as worldview specific types of communication systems have been determined.
Key words: myth, archetype, world-view, national, postmodern.
1нтерпретащя м1фу подолала значний шлях i в часовому осягненш, i в глибиш сприйняття: вщ розумшня мiфу як давнього утворення, вла-стивого тшьки прадавшм суспшьствам, до ви-знання юнування мiфу в рiзних формах у будь-якому суспшьсга як шдсвщомо! св^оглядно! комушкативно! матрищ, без яко! спшьно та не юнуе. Зважаючи на те, що мiф мае властивють до вщродження саме тд час свтоглядних криз,
© Дев'ятко Н. В., 2012
убачаемо неабияку актуальшсть дослiдження мiфiчних структур у контекст суспiльних пере-творень як глобального, так i нащонального характеру.
Метою статтi е визначення структурних особливостей сучасного природного мiфу та його потенцiаду до нащонального вщродження в контекстi такого свггоглядного явища, як постмодерн. Для досягнення ще! мети слiд ви-конати таю завдання:
- дocлiдити взaeмoзaлeжнicть пoлiтичнoгo та нaцioнaльнoгo мiфiв;
- пpoaнaлiзyвaти джepeлa cyчacнoï cвiтo-гляднoï кpизи та ïx пocтмoдepнy пpиpoдy;
- визначити ocнoвнi ^pyR^pm вiдмiннocтi мiж пocтмoдepним i пpиpoдним мiфaми як cвi-тoглядними cиcтeмaми.
Miфy як cвiтoгляднiй cиcтeмi пpиcвячeнo бaгaтo пpaць, cepeд якиx eвoлюцioнicтcькi дo-cлiджeння M. Mюллepa [13] i Е. Б. Тaйлopa [1б], aнaлiз caкpaльниx мiфiчниx cтpyктyp M. Eлiaдe [17] тoщo. Пocтмoдepнicтcький пpoяв мiфy дocлiджyвaли Р. Бapт [2], Ж. Дeppидa [9], на пocт-paдянcькoмy пpocтopi - О. Bиcoцькa [б],
G. Бeзнocюк та M. Князев [4]. Miф y кoнтeкcтi нaцioнaльнoï ^emm^cn вивчали Н. Омeль-чeнкo [1], M. Boвк [7], Ю. Гaнoшeнкo [S], О. Mopщaкoвa [12], M. С^инник [15]. Miф як cyчacний coцiaльний i пoлiтичний фeнoмeн в Укpaïнi ocмиcлюють В. Бeзнicькo [3], В. Бypлa-чук [5], Л. Зyбpицькa [10], В. Пoлянcькa [14] та ш.
4epe3 тpивaлe загальж нeгaтивнe cтaвлeн-ня дo caмoï мoжливocтi дocлiджeння мiфy та cклaднicть йoгo cиcтeмнoгo aнaлiзy (мiф та шго пpoявлeння aдeквaтнo cпpиймaютьcя тшь-ки завдяки гepмeнeвтицi), вiдбyлocя po3nopo-шeння знань npo мiф, вш cтae oб'eктoм дo-cлiджeнь бaгaтьox наук. Hинi пpocлiдкoвyютьcя двi тeндeнцiï poзyмiння мiфy: як дeмiфoлoгiзo-важ, дecaкpaлiзoвaнe yтвopeння (тexнoлoгi-чний, гол^ичний, peклaмний, iдeoлoгiчний, пocтмoдepний мiфи) i peмiфoлoгiчнe, пpиpoднe (нaцioнaльний, кyльтypний, лiтepaтypний, ав-тopcький тoщo) yтвopeння.
У пepшoмy випадку кoмyнiкaтopи викopиc-товують лишe фopмaльнy мiфiчнy cтpyктypy, i чepeз низький piвeнь eнepгeтики мiф втpaчae caкpaльнicть, набуваючи пocтмoдepниx xapa^ тepиcтик, щo чacтo мoжнa cпocтepiгaти y cy-чacнoмy cвiтi. У дpyгoмy випадку зaдiянi гли-бинш eнepгiï нaцioнaльнoгo, а caм мiфiчний кoмyнiкaтивний пpoцec е нe пiдкoнтpoльним людcькiй cвiдoмocтi. Пpoтe, ocнoвoю нацюна-льнoгo вiдpoджeння пocтмoдepний мiф стати ж мoжe, 6o вiн ж пoв'язaний з eнepгiями кoлeк-тившго i нaцioнaльнoгo нecвiдoмoгo i ж мае мoжливocтi зaнypити людину в caкpaльний чac
пepшoтвopeння для ïï oнoвлeння i вiдpoджeння в нoвoмy життi шляxoм iнiцiaцiï.
У дpyгiй пoлoвинi ХХ cт. завдяки ^ацям cтpyктypaлicтa Р. Бapтa [2] i гост мoдepнicт-cькoгo iдeoлoгa Ж. Дeppиди [9] вiдбyвaeтьcя дoкopiннa змша в poзyмiннi мiфy як cвiтoгляд-нoï мaтpицi, мiф тeпep cпpиймaeтьcя виключнo як дecaкpaлiзoвaнa фpaгмeнтapнa crpyRrypa, щo cтae ocнoвoю для пoбyдoви пoтyжнoгo roCTTHo-дepнoгo cвiтoгляднoгo мiфy cyчacнoгo cвiтy i poзвивae yявлeння пpo пoлiтичний тexнoлoгiч-ний мiф та дае змoгy дo röro шиpoкoгo викopи-cтaння для машпуляци cycпiльнoю cвiдoмicтю. Пiд впливoм poзвиткy цьoгo вeктopa дo-cлiджeнь мiфy пoпepeднi здoбyтки в poзyмiннi пpиpoднoгo мiфy, йoгo cтpyктyp та функцш вщ-xoдять на дpyгий план i чacтo взaгaлi iraopy-ютьcя, зaлишaючиcь актуальними лишe для фoльклopниx i лiтepaтypoзнaвчиx дocлiджeнь.
Зaгaлoм ф^^ф^ка думка ХХ cт. готуж-ш дoлae пpoблeмy poзyмiння мiфy виключш як ««aCTapworo» вiдтвopeння iнфopмaцiï, закла-дeнe щe пpaцями aнтичниx фiлocoфiв, а згoдoм peaктyaлiзoвaнe Пpocвiтникaми та eвoлюцioнi-cтaми (M. Mюллep [13], Е. Б. Taräop [1б]). Тате тeндeнцiйнe poзyмiння мiфy в Рaдянcькoмy Сoюзi пoзнaчилocя на пocтyлaтax мapкcиcтcь-кoï фiлocoфiï i пpoявилocя в oпиci мiфy виклю-чнo як тexнoлoгiï (пoлiтичний, peклaмний мiф) та «мepтвoï» дecaкpaлiзoвaнoï cтpyктypи, яка лeгкo пiддaeтьcя дeфpaгмeнтaцiï cвiтoглядниx yявлeнь (пocтмoдepнi cвiтoгляднi кoнcтaнти).
Пpиpoдний мiф мае низку ocoбливocтeй, cepeд якиx oднieю з нaйвaжливiшиx е caкpaльнa eнepгeтичнa нaпoвнeнicть. Пpoтe, caмe в eœp-гeтичнiй caкpaльнiй нaпoвнeнocтi вiдмoвляють мiфoвi здeбiльшoгo cтpyктypaлicти та toctt^-дepнicтcькi iдeoлoги. Як вважае О. Виотцька, в дoбy Пocтмoдepнy «мiф як фopмa кoмyнiкaцiï пoзбaвлeнa oнтoлoгiчнo-caкpaльниx мoмeнтiв пiзнaння cвiтy i йoгo цiлicнocтi в peзyльтaтi на-poщyвaння пpoцeciв paцioнaлiзaцiï cвiдoмocтi, а тaкoж пoдaльшoï ïï вipтyaлiзaцiï» [б, c. 7б]. Haйчiткiшe ця aнтимiфiчнa пoзицiя oпpиявлeнa в пpaцi Р. Бapтa «Miфoлoгiï»: «Фyнкцiя мiфy -видаляти peaльнicть, peчi в ньoмy бyквaльнo знeкpoвлюютьcя, пocтiйнo cтiкaючи peammc-тю, щo бeзcлiднo випapoвyeтьcя, вiн вщчува-ет^я як ïï вiдcyтнicть» [2, c. 270]. Пpинципoвo
не погоджуемося з щею думкою, оскшьки вона е справедливою виключно для формал1зовано! структури, якою не е природний м1ф, { де вже не вщбуваеться д1алопчна комушкащя. На думку В. Бурлачука, семютичний метод вивчення м1фу взагал1 не може претендувати на вичерпну характеристику м1фу, оскшьки «лишае осто-ронь змютовний бш м1фолопчних концепт1в» [5, с. 13]. Як вважае дослщник, «м1ф для Барта - це слово, але не сам предмет повщомлення, це спос1б, в який воно висловлюеться». Водно-час «м1ф не визначаеться аш предметом, аш матер1алом, оскшьки будь-який матер1ал може набувати м1фолопчного значення» [5, с. 14].
Важливим комушкацшним процесом е пе-ревтшення самого природного св1тоглядного м1фу в пол1тичний, при цьому йдеться не про базування пол1тичного м1фу, наприклад, на на-цюнальному груш!, а використання м1фолопч-них конструкцш для актуал1заци та шдсилення штучного за своею природою полггичного мь фу. Складовими пол1тичного м1фу, за визна-ченням В. Полянсько!, е пол1тичний час 1 прос-т1р, пол1тичш персонажi, символи влади, архе-типи, сюжет, вш «задае основш символ1чш ко-ди, часов1 та просторов! системи координат для пол1тично! влади та И функцш» [14, с. 6], тобто мае под1бну до природного м1фу структуру, що дозволяе полгтичному м1фу в якост шдмш св1-тоглядних констант залучати до комушкатив-ного процесу нацюнальш елементи або у своему природному прояв1 базуватися на нацю-нальнш основа Для Укра!ни утворення штучного полггичного м1фу вкрай актуальне, оскшь-ки, на думку О. Морщаково!, унаслщок трива-ло! епохи тоталггаризму в ХХ ст. «нацюнальна щея, звшьнена вщ ус1х обмежень, так { не стала проявом вщчуття свободи для !! носив», стала утошчним фрагментарним проектом, через що була делегована в полгшчну сферу [12, с. 13].
Як наслщок тако! св1тоглядно! шдмши, уважае В. Безнюько, вщбуваеться «викоршю-вання поняття «внутршня воля», що виступае фундаментом особистосп як тако!. <...> Зни-щення здатност вшьно мислити досягаеться за допомогою шдмши щншсних ор1ентир1в у св1-домосп рецишент1в. Даний процес здшснюеть-ся за допомогою формування у свщомост адресата м1фу певних понять» [3, с. 9]. Надважли-
вим е мехашзм втшення ще! св1тоглядно! шдмши, який працюе для вс1х суспшьних комуш-кативних процес1в,адже «формування нових понять полягае в шдмш1 змюту вже наявних у свщомосп, що досягаеться змшою, а саме зву-женням семантичного поля сл1в, як фшсують щ поняття, що спричиняе розрив зв'язку м1ж поняттям { словом, яке його позначае» [3, с. 10]. Тобто змшюються св1тоглядш коди { ключов1 м1фологеми свщомосп через викривлення вже наявних. Перевтшюючись у св1тоглядний, пол> тичний м1ф головним чином експлуатуе бшар-ну опозищю «ми - вони», не роздшяючи свгт на мирське 1 сакральне 1 вщкидаючи м1фолопчну 1ерарх1ю. Класифшащя, за визначенням В. Бурлачука, вщбуваеться за принципом груп, а поняття «ми», «пов'язане ¡з вщчуттям власного мюця, намагаеться визначитися, сприйняти себе як особливу сощальну структуру, надшену особливим символ1чним кодом» [5, с. 15]. По-д1бна класифшащя зумовлюе особливий тип комушкацп м1ж групами, враховуючи вщсут-шсть сакральносп, тобто, 1ерарх1я взаемин ви-будовуеться за постмодерновим принципом, а шдивщ не юнуе окремо вщ групи { може всту-пати в комушкативш зв'язки не з ¡ндивщами, а з групами, як частина шшо! спшьноти. Пол1-тичний м1ф, { як його окремий системний прояв - щеолопя, за своею суттю е тотал1тарний, про-те, вважае Ю. Ганошенко, щеологи притаманна «здатшсть до семантичних кореляцш з ус1м текстом культури й утворенням його концептуально! цшюно! моделЬ> [8, с. 6], тобто, щеолопя замшюе собою св1тоглядний м1ф. Саме тому, стверджуе досл1дник, 1снуе «семантична конф-л1ктн1сть м1ж штучним 1деолог1чним м1фом то-тал1таризму та природним нащональним м1-фом» [8, с. 13]. Проте полгтичний м1ф може ма-ти природний характер 1 «збершати в колектив-н1й пам'ят1 народу його сощальний досв1д, 1м-перативи духовно-морального вим1ру пол1тич-них процеав» [10, с. 4].
Л. Зубрицька визначае природний пол1тич-ний м1ф як насл1док м1фотворення - об'ек-тивного процесу самост1йного виникнення м> фу в м1фолог1чн1й св1домост1, дистанцшованим в1д вол1 1 безпосереднього впливу сощальних суб'ект1в [10, с. 4].
Нинiшню cвiтoвy cвiтoгляднy кpизy пepeд-бачав К. Г. Юнг ^e пiдкpecлюe Т. Лeшкeвич), який вкaзyвaв на двi нeбeзпeки для cycпiльcтвa, - ад «пoшиpeння cxiднopeлiгiйниx кyльтiв, y якж ocoбиcтicнe нaчaлo oпиняeтьcя пoвнicтю poзчинeним, i eвpoпeйcькa eкcпaнciя нayкoвo-paцioнaльнoгo Я, щo викpивлюe cyтнicть жи-xoлoгiчнoгo життя» [11, c. 4З5]. Для M. Елiaдe джepeлoм cвiтoгляднoï кpизи e змiнa peлiгiï, 6o «y cиcтeмi «Людина - Бoг - Icтopiя» нeмae бiльшe мюця Кocмocy», «cвiт бiльшe нe вщчу-вaeтьcя Твopiнням Бoгa» [17, c. 111]. to6to вщ-бyвaeтьcя дeкoнcтpyкцiя пpocтopy i зникнeння eмoцiйнoï та ca^a^roi' нaпoвнeнocтi. Джepeлa cyчacнoï ^изи oднoчacнo пoxoдять тaкoж i3 нeвдoвoлeння мacoвoю cвiдoмicтю paцioнaль-нoю пapaдигмoю та зacиллям пocтмoдepнicтcь-кoгo cвiтoбaчeння, щo за фopмoю кoпiюe мiф, aлe за cyттю e aнтимiфoм, i пpичини цьoгo e надзвичайш cклaдними та нeвiд'eмними вiд шляxy poзвиткy цивiлiзaцiï. Так, M. Boвк, poз-глядаючи мiф як мoдeль cвiтoвiдтвopeння, шд-кpecлюe, щo актуальшсть йoгo вивчeння «голя-гae в з^кжнш пpoцeciв глoбaлiзaцiï з функцю-нуванням мexaнiзмy кoлeктивнoï та нацюналь-нoï пaм'ятi в кyльтypi нapoдy» [7, c. З], тим ca-мим пpoтиcтaвляючи пpиpoдний i пocтмoдep-ний мiф, який лeжить в ocнoвi cвiтoгляднoï ф> лocoфiï глoбaлiзмy.
З'являeтьcя aнтикyльтypa, яка cпpичиняe «poздyшeвлeння cвiтy i людини в ньoмy» [4, c. бЗ], oco6a пepeaкцeнтoвyeтьcя на бyдeн-ний плин життя чepeз «збaйдyжiння людини Пocтмoдepнy дo yнiвepcaльниx cмиcлiв буття, якi e apxeтипними yтвopeннями» [15, c. З]; «людина виявляeтьcя пooдинoким aтoмoм у npocTOpi пoзaмoвнoгo Нiщo, а зв'язки мiж людьми в кyльтypi Пocтмoдepнy xaparcreproy-ютьcя фpaгмeнтapнicтю, кopoткoчacнicтю, ж-ycтaлeнicтю та пoвepxoвicтю» [б, c. 1З0]. I caмe цeй poзпaд кyльтypи мoжeмo cпocтepiгaти в ycьoмy cвiтi, кoли кyльтypa, в ocнoвi якoï e пpиpoдний нaцioнaльний i cвiтoвий мiфи, тд-мiнюeтьcя aнтикyльтypoю i пceвдoкyльтypoю, яка пpaгнe дecaкpaлiзaцiï, дeфpaгмeнтaцiï та дeкoнcтpyкцiï, у чoмy пoвнicтю збiгaeтьcя з пocтмoдepнicтcьким cвiтoглядoм, вoнa e пopoж-ньoю, 6o нe нaпoвнeнa мiфiчнoю eнepгieю, у цьoмy вoнa й aнтимiфiчнa. Зacлyгoвye на увагу
пpaця G. Бeзнocюкa та M. Князeвa, якi дoклaднo poзкpивaють пpoблeмy i пpoпoнyють ïï в^ь шeння [4], а татож дocлiджeння О. Bиcoцькoï [б] та M. С^инника [15]. Нaйвaжливiшим ac-пeктoм кyльтypнoï cвiтoгляднoï кpизи e тe, щo aнтикyльтypa нe e eвoлюцiйнo oбyмoвлeнoю i, на думку G. Бeзнocюкa i M. Князeвa, cтвopeнa штyчнo з мeтoю мaнiпyлятивнoгo впливу на cycпiль-cтвo та зapaди знищeння вiльнoï oco6^ cтocтi [4, аб1-бЗ].
Руйнування пiдcвiдoмиx мiфiчниx CTpyCTyp вiдбyвaeтьcя i на piвнi мoви, щo нe дae мiфoвi вiдpoдитиcя чepeз мoвy i нaцioнaльнe. G. Бeзнo-cюк i M. Князeв ocoбливo пiдкpecлюють, щo пpи змш, пoшкoджeннi i poзгepмeтизaцiï мoви «змiнюeтьcя cвiтoвiдчyття, миcлeння, iepapxiя цiннocтeй, стогема цiлeпoклaдaння, пoвeдiнкoвi пaтepни» [4, c. б7]. А pyйнyвaння мoви пpизвo-дить дo pyйнaцiï нaцioнaльнoï мaтpицi, щo уж-мoжливлюe нaцioнaльнe вiдpoджeння, ocкiльки пoшкoджeнo кoмyнiкaтивнi зв'язки. Ця poзi-pвaнicть знaчeнь на ^му^^т^шму piвнi o6y-мoвлeнa caмoю cпeцифiкoю фeнoмeнy томуш-каци, яка, на думку О. Bиcoцькoï, мae в nocr-мoдepнoмy cycпiльcтвi «pyйнiвний пoтeнцiaл» [б, c. 1З]: «З точки зopy iдeoлoгiï Пocтмoдepнy в ^му^кат^ий ди бiльшe нe icнye нiчoгo ca-кpaльнoгo (мeтaнopмaтивнoгo), вci ïï cклaдoвi випaдкoвi та дoвiльнi, втpaчaють cвoï cтaлi щн-нicнi ятст!, нe мають влacнoгo буття. У noCT-paцioнaльнiй кoмyнiкaцiï, нaпpиклaд, вдутый eкзиcтeнцiйний piвeнь. Дiaлoг мiж Я i Ти nepe-твopюeтьcя в дeмoнcтpaцiю дiaлoгy, cтae кваз> дiaлoгoм. Гoлoвнe завдання дiaлoгy як npo^cy пopoзyмiння зaмiнюeтьcя завданням впливу чи «мoвнoï гpи» кoмyнiкaтopiв. <...> Цт^ст!, де-али, cycпiльнi, пoлiтичнi, eкoнoмiчнi, тощать-нo-кyльтypнi пpoцecи вipтyaлiзyютьcя» [б, c. б0].
Пocтмoдepнicтcькe cвiтoбaчeння антикуль-тypи poзпoвcюджyeтьcя i на в^азниюв мiфy, «вiдбyвaeтьcя пiдмiнa cиcтeм пacioнapнocтi» (G. Бeзнocюк i M. Князeв [4, c. бЗ]), тим caмим мiфпoзбaвляeтьcя бyдь-якoï мoжливocтi для вiдpoджeння: люди, якi знaxoдятьcя в пoлi ан-тикyльтypи, нe мoжyть стати вдшями мiфy, чe-peз шдмшу cиcтeм пacioнapнocтi yнeмoжлив-люeтьcя гоява виpaзникiв мiфy, а чepeз змiнy мoви втpaчaerьcя ïï мiфiчнa ocнoвa. На думку
О. Висоцько1, вщбуваеться «поступове зами-кання культури Постмодерну на симулятивних смислах, що видаються за трансцендентальш» [6, с. 197]. Урамках постмодершстського свгго-гляду вщбуваеться пристосування нав1ть рево-люцшних, антисистемно спрямованих течш до власних потреб: «Фактично Постмодерн прово-куе створення пол1тичного конформ1зму (що шдноситься як щейний плюрал1зм). Зняття р1з-номаштних бар'ер1в, у першу чергу шформа-цшних, призводить до занепаду само! 1де! про-тистояння система Коли немов би дозволено все, прагнення до боротьби з явними недолша-ми юнуючого стану речей втрачае дшсний сенс» [6, с. 276], що, безумовно, сприяе дегра-дацп суспшьства, культури, пол1тично! систе-ми, особистост тощо.
Дослщжуючи сучасне суспшьство, М. Скринник вказуе, що в «суспшьсга спожи-вання» «домшують рольов1 стосунки, в ¡ндивь да формуеться байдужо-споглядальне ставлен-ня до ушверсальних культурних смисл1в», вко-ршених в нащональне життебачення. Прояв тако! байдужост свщчить про втрату людиною «субстанцшного ядра ¡ндивщуально! щенти-чносп». Водночас, як мехашзм психолопчного захисту, у людини розвиваеться «скептично-1рошчна позищя щодо свггу та шших» [15, с. 3]. Под1бне скептично-1рошчне ставлення ниш е маркером постмодершстського свггогляду, але, враховуючи вище сказане, водночас е 1 маркером пошкоджено! щентичноспта нащонального самоусвщомлення на кодових р1внях шдсвщо-мосп, м1ф1чних за своею комушкативною природою.
Вплив постмодершстського свггогляду спричинив { руйнування само! структури свгго-глядного м1фу («сучасний м1ф подр1бнено на р1зш м1фологеми» [1, с. 54];) 1, не маючи пер-винно! цшсност1, м1ф не може подолати зне-особлення { тшьки множить фальшив1 щентич-носп. Цьому процесу активно сприяють мас-мед1а, що шдкреслюе Н. Амельченко, яка вва-жае, що ниш «замють одше! твердо! метаф1зич-но! реальност ми отримали безл1ч культурних свтв { юторш та образ1в реальносп, продуко-ваних мас-мед1а» [1, с. 52], чим ще бшьше по-силюемо деконструкщю та дефрагментащю свггу { св1тогляду. I щ деградацшш процеси
мають властивють до посилення { прискорення через втрату бачення майбутнього. Дослщжую-чи людину доби Постмодерну, О. Висоцька звертае увагу на те, що така людина стае «не-здатною будувати св1тогляд, ор1ентований на якусь перспективу», оскшьки И суспшьство «живе тут { тепер, свщомо уникаючи будь-яких моделей майбутнього» [6, с. 141].
Але чим глибша криза, тим бшьша в1ропд-нють вщродження через м1ф, який у своему св> тоглядному прояв1 може подолати аморфнють, хаотичнють, «постмодернютське шщо» 1 дати старт для реактуал1зацп св1тоглядних житте-ствердних смисл1в. Як 1 бшьшють сучасних до-слщниюв, О. Висоцька вказуе на наявнють пев-но! межi для шформацшно! цившзаци, досяг-нення яко! е руйшвною для И подальшого юну-вання: «У цш ситуацп уникнути под1бних дез-штеграцшних процешв можливо лише за умов повернення до певних сакральних смисл1в, метаф1зичних засад юнування суспшьства» [6, с. 278].
Показовим е те, що за структурою казки (типово! шщально! м1ф1чно! схеми) останшм обов'язковим випробовуванням героя був доказ свое! справжност { перемога над «лже-героем». Переносячи цю схему у св1тоглядну площину, можемо стверджувати, що для природного м1фу постмодершзм { е таким «лже-героем» або «лже-св1тоглядом», який необхщно перемогти. М1ф { постмодершзм дуже схожi, структурно вони майже однаков1, обидва е основами культури (але постмодершзм створюе власну антикультуру), реал1зуються через мову (але мова постмодершзму е викривленими мовами наро-д1в, а не такою, що юторично склалася { мае нащональну основу). Та все ж вони р1зш за сут-тю 1 наповненням енерпею творчосп. Якщо ж переносити ознаки м1фу на постмодершзм, то отримаемо дзеркальне вщображення, нав1ть бшарну опозиц1ю: у той час, коли м1ф базуеть-ся на особистюному начал1, постмодерн1зм ви-ключае особистють з1 своею «творчост1»; коли м1ф е джерелом творчост1, постмодерн1зм вщ-кидае можлив1сть будь-яко! живо! творчосп («все створено до нас»); замють наповнення емоц1ями отримуемо повну беземоцшшсть або звеличення 1нстинкт1в як низького прояву емо-ц1й; зам1сть емносп { насиченост1 живими вну-
тpiшнiми eнepгiями мiфy бaчимo пocтiйнi no-отлання дo зoвнiшньoгo чepeз нeзчиcлeннi тpa-ктyвaння; зaмicть нaпoвнeння eнepгieю nepmo-твopeння пocтмoдepнiзм зaпoвнeний бeздyxoв-нютю i взaгaлi нe мае eнepгeтичнoгo пoтeнцia-лу; внyтpiшня cтiйкicть i гостшна eвoлюцiйнa змiннicть мiфy в пocтмoдepнi cтae дeкoнcтpyк-цieю i пocтiйним пepeтвopeнням cмиcлiв на py-ши, cтiйкicть пocтмoдepнiзмy peaлiзyeтьcя в шго пocтiйнoмy пpaгнeннi дo pyйнyвaння, тоб-тo y зoвнiшньoмy вигляд^ а змiннicть пpoявля-eтьcя як мoжливicть зaпoвнeння будь-яким змь cтoм та iдeeю, якi, пpoтe, ж будуть мати нiякoï цiннocтi та eмoцiйнoгo нaпoвнeння; цiлicнicть мiфy i того здaтнicть дo еднання в пocтмoдepнi oбepтaютьcя oбoв'язкoвoю фpaгмeнтapнicтю та aтoмiзaцieю cycпiльcтвa, якe пepeбyвae y шго пoлi, тoщo. Тoмy наявнють «лжe-мiфy» y ви-глядi пocтмoдepнiзмy cтae щe oднieю вaжливoю пepeдyмoвoю для вiдpoджeння пpиpoднoгo м> фу i пoдoлaння cвiтoгляднoï кpизи.
Пiдcyмoвyючи вищeзaзнaчeнe, мoжeмo зpoбити дeякi виcнoвки. Як кoмyнiкaцiйнa cтpyктypa i cвiтoгляднa пapaдигмa мiф icнyвaв завжди, пpoявляючиcь в ycix cфepax людcькoгo життя, aлe з piзнoю iнтeнcивнicтю. Як cвiтoгляд мiф aктyaлiзyeтьcя в чает глoбaльниx змiн, щo oдpaзy ^значая^я на кoмyнiкaтивниx npo^-cax. Haйчacтiшe aктyaлiзaцiя мiфy вiдбyвaeтьcя пiд чac нecтaбiльнocтi та cвiтoгляднoï кpизи, зoкpeмa, кyльтypнoï a6o пoлiтичнoï, змiни куль-тypниx чи cвiтoглядниx пapaдигм. Moжливocтi мiфy як cвiтoглядy i ^мут^ци нaйяcкpaвiшe пpoявлятиcя caмe в вдй нeпeвний чac зyмoвлe-нo шго пpиpoдoю i пpaгнeнням yпopядкyвaння xaocy.
Для cyчacнoгo cвiтy пpичинaми нoвoгo м> фiчнoгo cплecкy е ^иза paцioнaльнoгo, дecaк-paлiзaцiя cвiтy, шдмша в бaгaтьox кpaïнax куль-тypи aнтикyльтypoю, poзвитoк глoбaльниx пocтмoдepниx cвiтoглядниx пpoцeciв та юну-вання пoтyжнoгo пocтмoдepнoгo тexнoлoгiчнo-гo «лжe-мiфy» як iдeoлoгiï i фiлocoфiï, яка лeгi-тимiзye icнyвaння cycпiльcтвa cпoживaння.
Пpиpoдний мiф i пocтмoдepнe мiфiчнe yтвopeння мають пoдiбнi cтpyктypи, aлe чepeз вiдcyтнicть caкpaльнoгo eнepгeтичнoгo нашв-жння пocтмoдepнi cвiтoгляднi cтpyктypи cпpиймaютьcя в paмкax cвiтoглядниx yявлeнь
пpиpoднoгo мiфy в якocтi бiнapнoï oпoзицiï: «ютинний мiф» - «лжe-мiф», щo е надзвичайш важливим для aктyaлiзaцiï iнiцiaльниx мexaнiз-мiв нaцioнaльнoгo вiдpoджeння та poзвиткy ocoбиcтocтi.
Пoдoлaння пocтмoдepнoгo «лжe-мiфy» як cвiтoгляднoï cтpyктypи мoжe запустити npo^-cи вiдpoджeння на нaйглибшиx piвняx пiдcвi-дoмocтi як для oкpeмoï ocoби, так i для кoлeк-тивнoгo нecвiдoмoгo нapoдiв i цiлoгo cвiтy, да-ти пoштoвx дo швидкoгo виxoдy з дeгpaдaцiй-ниx пpoцeciв, якi дiють y cyчacнoмy cвiтi.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Амeльчeнкo, Н. А. Miф та нащя - neperae-тeння фiлocoфcькoгo та пoлiтичнoгo диcкypciв I Н. А. Амeльчeнкo II Ф^^ф^ка думка. - 2003. -№ б. - С. 50-75.
2. Бapт, Р. Mифoлoгии I Р. Бapт. - M. : Изд. им. Сабатнитовык, 199б. - 312 c.
3. Бeзнicькo, В. С. Фeнoмeн пoлiтичнoгo м1фу в coцiaльнoмy пpocтopi cyчacнocтi : aвтopeф. диа на здoбyття наук. cтyпeня канд. фгтоа наук : cпeц. 09.00.03 - тощальна фiлocoфiя та фiлocoфiя icтopiï
I В. С. Бeзнicькo. - Одeca, 200б. - 1S c.
4. Бeзнocюк, Е. В. Сoциaльнo-пcиxoлoгичec-киe и пaтoпcиxoлoгичecкиe фeнoмeны coвpeмeннoй ку-льтypы I Е. В. Бeзнocюк, M. Л. Kнязeв
II Heзaвиcимый пcиxиaтpичecкий жypнaл. - 2002. -№4. - С. 59-б8.
5. Бypлaчyк, В. Ф. Симвoлiчнi cиcтeми i тон-cтитyювaння ^вдальтого cмиcлy : aвтopeф. диc. на здoбyття наук. cтyпeня дoктopa шцюл. наук : cпeц. 22.00.01 - тeopiя та icтopiя coцioлoгiï I В. Ф. Бypлa-чук. - К., 2005. - 27 c.
6. Витоцька, О. G. ^мушка^ як ocнoвa гоща-льниx пepeтвopeнь (y кoнтeкcтi cтaнoвлeння гост-мoдepнoгo cycпiльcтвa) : мoнoгpaфiя I О. G. Вишцька. - Д. : 1ншващя, 2009. - 31б c.
7. Вoвк, M. П. Miфo-cимвoлiчнi джepeлa пpoзo-вoï cпaдщини Ваотля Бapки : aвтopeф. диc. на здo-буття наук. cтyпeня канд. ф^л. наук : cпeц. 10.01.07 -фoльклopиcтикa I M. П. Вoвк. - К., 200б. -21 c.
S. TaTOmemo, Ю. А. Miф, apxeran, тpaдицiйний oбpaз в yкpaïнcькoмy iнтeлeктyaльнoмy poмaнi 20-30-x pp. ХХ cr. : aвтopeф. диc. на здoбyття наук. cтyпeня канд. фжл. наук : cпeц. 10.01.01 "y^arn-cькa лiтepaтypa" I Ю. А. Taromemo. - Зaпopiжжя, 2005. - 19 c.
9. Дeppидa, Ж. Пoзиции / Жaк Дeppидa; [пep. c фp. В. В. Бибиxин]. - К. i Д. Л., 1996. - 192 c.
10. Зyбpицькa, Л. Й. Miф як фетамен cyчacнoï пoлiтики i aвтopeф. диc. нa здoбyття rayK cтyпeня кaнд. пoлiт. нayк i отец. 23.00.01- тeopiя тa icтopiя пoлiтичнoï нayки / Л. Й. Зyбpицькa. - К., 2005. -18 c.
11. Лешкевич, Т. Г. Филocoфия. Bвoдный кypc / Т. Г. Лешкевич. - m.: ^Kiyp, 1998. - 464 c.
12. Mopщaкoвa, О. С. Смиcлoжиттeвий змicт cyчacнoï мiфoтвopчocтi в кoнтeкcтi yкpaïнcькиx ку-льтypниx тpaдицiй i aвтopeф. диc. нa здoбyття тук. cтyпeня кaнд. icт. нayк i отец. 17.00.01 - тeopiя тa icтopiя кyльтypи / О. С. Mopщaкoвa. - К., 2004. -18 c.
13. Mюллep, M. Сpaвнитeльнaя мифoлoгия / M. Mюллep, В. Вундт // Иcтopия peлигии. От cлoвa к вepe. Миф и peлигия. - M. i Экcмo; СПб. i Terra Fantastika, 2002. - С. 106-208.
14. Пoлянcькa, В. Ю. Симвoлiчнa пoлiтикa як cиcтeмa пoлiтичниx тexнoлoгiй i aвтopeф. диc. нa
здoбyття гаук. cтyпeня кaнд. пoлiт. нayк i отец. 23.00.02 - пoлiтичнi шститути тa пpoцecи / В. Ю. Пoлянcькa. - Д., 2004. - 19 c.
15. С^инник, М. А. Бyттeвi cмиcли нaцioнaль-Ш1 iдeнтичнocтi в yкpaïнcькoмy poмaнтизмi i aвтo-peф. диc. нa здoбyття нayк. cтyпeня дoктopa фiлoc. гаук i cпeц. 09.00.05 - icтopiя фiлocoфiï / M. А. С^инник. - Львiв, 2008. - 36 c.
16. Тaйлop, Э. Б. Пepвoбытнaя кyльтypa / Е. Б. Тaйлop. - M. i Шлит^!, 1989. - 573 c.
17. Элиaдe, M. Свящeннoe и миpcкoe / Mиpчa Элиaдe; [пep. c фp., пpeдиcл. и кoммeнт. H. К. Гapбoвcкий]. - M. i Издaтeльcтвo МГУ, 1994. -144 c.
Надтшла до редколегИ' 24.02.2012 Прийнята до друку 29.02.2012.
