CC BY
16
СОЦ1АЛЬНИЙ АСПЕКТ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ
УДК 101.9: 572.08
I. М. БОНДАРЕВИЧ1*, Н. М. ДСВОЧКША2*
Запор1зький нацюнальний техшчний ушверситет (Запор1жжя, Укра!на), ел. пошта [email protected], ORCID 0000-0002-6711-8244
2*Запор1зький нацюнальний техтчний ушверситет (Запор1жжя, Укра!на), ел. пошта [email protected], ORCID 0000-0002-1159-5156
АНТРОПОЛОГ1ЧНИЙ НАРИС СОЦ1АЛЬНО1 СТРАТИФ1КАЦ11 СУСП1ЛЬСТВА ПЕРЕХ1ДНОГО ТИПУ
Метою статп е створення робочо! модел сощально! структури сустльства переходного типу, що рухаеться ввд тоталитарного минулого до демократично! оргашзаци. В основу сощально! стратифшацп нашо! модел пок-ладено принцип впливу особистюних характеристик 1ндив1д1в на сощальт трансформаци. У якосп такого принципу запропоновано самоконтроль 1ндив1дом змюту власно! свщомосп. Теоретичний базис. Об'ектом дослвдження е сустльство переходного типу. Предметом дослвдження е його сощальна стратифшащя. Змют свщомосп 1ндив1да визначае не пльки його поведшку, а й життеву стратегш, яка вщбиваеться на сощальному розвитку сустльства. Прошарки сощально! структури визначет ввдповвдно до ступеню самоконтролю 1ндивь да за змютом власно! свщомосп. Найнижчий стутнь контролю мають носи рабсько! сввдомосп, як1 ввд психо-сощальних вплив1в (вдеологп, релш! тощо) перебувають у фанатичному стат. Незначний р1вень самоконтролю виявляють власники загарбано! сввдомосп - схильт до популютичних обшянок сощальт шфанти. Соща-льний прошарок власник1в травмовано! сввдомосп (его!сти i тгшсти) демонструе найвищий з цих трьох сощ-альних прошарк1в ступiнь самоусввдомлення. Вс три соцiальнi прошарки, з огляду на !х життевi стратегi!, яю обумовленi превалюючим зовнiшнiм впливом на !х свiдомiсть, належать до зони сощально!' деформаци. Остання складае ядро сощально! структури сустльства перехвдного типу. Ореол у структурi такого сустльст-ва утворюе прошарок соцiально чуйних особистостей. Оск1льки вони бiльш самостшно будують стратегш власного життя, можна вважати, що умовно вони знаходиться поза межами зони сощально! деформаци. Наукова новизна. Запропонована модель сощально! структури сустльства переходного типу е ефективною для сощального прогнозування. Сощальт прогнози грунтуються на порiвняльному аналiзi к1льк1сного стввщ-ношення всiх сощальних шарiв. Наприклад, переважаюча сукупна шльшсть носив рабсько! i власник1в загарбано! сввдомосп е характерною для перших крошв посттоталiтарного суспiльства. Якщо вона тривало фшсу-еться в чай, це засввдчуе гальмування демократизаци суспiльства, тощо. Висновки. Динамiку сощальних пер-турбацiй у суспiльствах перехвдного типу ефективно дослвджувати по лiнiях найбiльшого взаемовпливу особи-стiсних характеристик на сощальш поди. Одтею з таких лшш е самоконтроль iндивiда за змiстом сввдомостг Створена за результатами майбуттх соцiологiчних дослвджень модель сощально! структури конкретного пе-рехвдного суспiльства дозволить спрогнозувати стан i перспективи його соцiальних трансформацiй. А головне - вирахувати фактори устху соцiального розвитку конкретного суспiльства, що е неодмшною умовою побу-дови державно! политики.
Ключовi слова: сощальна мобiльнiсть; соцiальнi трансформаций соцiальна стратифшащя; соцiальна структура суспiльств перехвдного типу; габiтус; самоконтроль змiсту свщомосп
Вступ
Стрiмкi темпи розвитку сучасного глобального св^у проблематизують прогностичну дь яльнiсть взагалi i соцiальне прогнозування зокрема. Масштабы соцiологiчнi проекти, реаль зованi на межi ХХ-ХХ1 сташть (маеться на увазi Comparative Class Analysis Project (1985-87 i 1997); International Social Survey Programme (1987-2009)) виявили новi питання в досль дженнi проблеми сощально! стратифшацп, що закршило й мiждисциплiнарний статус.
СОЩАЛЬНИЙ АСПЕКТ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ
На перший погляд наявш тдходи до класифшацп детермшант динамши сощального процесу виглядають достатньо розмежованими. Економ1чний тдхщ К. Маркса (Marx, 1959) i М. Вебера (Weber, 1968) акцентуе роль контролю над засобами виробництва, ринку i ш-ших економiчних чинникiв у формуванш класово! структури суспiльств. Культурний тдхщ, започаткований Е. Томпсоном (Thompson, 1963), наголошуе значення дiй iндивiдiв i окре-мих груп, !х свщомосп на процеси трансформацп соцiадьних структур. 1нститущональний пiдхiд зауважуе процес самотворення сощально! структури: М. Манн (Mann, 1993) шюструе формуючу функцiю щеолопчних, полiтичних, економiчних i мiлiтарних шституцш. Диску-рсивний пiдхiд пов'язаний iз поглядом на стратову структуру як конструкт, що вибудову-еться в процес дискурсу. У такому сена А. Пшеворсю i Д. Спраг (Przeworski, & Sprague, 1986) дослщжували процес формування класiв пiд впливом передвиборчих стратегш поль тичних партш. Реляцiйний пiдхiд, як визначае украшська дослiдниця О. Симончук (Symonchuk, 2016), формуеться в межах дослщжень феномешв нових класових утворень, наприклад, клас "прекарiат" у М. Севiджа (Savage, & Devine, 2013).
Очевидно, що рiзноманiття наявних пiдходiв обумовлене масштабом феномена, власне, безлiччю варiацiй сощальних взаемодiй, кожна з яких так чи шакше оформлюе процес сощальних трансформацiй. Зауважимо, що вс окресленi пiдходи фокусованi на зовшшшх про-явах сощально! взаемодп. I тшьки в межах культурного пщходу психологiчнi штенци шди-вiда щлеспрямовано виявляються у якостi внутрiшнього плану сощально! дГ!, що передуе ш. Спроба суб'ективаци соцiадьного процесу виводить його дослщження на новГ рубежа спра-вжтм поворотом у теори стратово! класифшаци стала iдея, запропонована у межах культурного тдходу П. Бурдье (Bourdieu, 1984) щодо визначення лшш динамiки соцiадьних нерь вностей. Анадiзуючи сучасне йому французьке суспшьство, дослщник зауважуе роль шди-вiдуадьних практик у процесах сощально! динамiки, пропонуючи поняття "габiтус" для визначення принципу, що породжуе об'ективну класифшащю практик i одночасно являе систему 1'х класифшаци. У роботах представниюв реляцiйного i дискурсивного тдход1в (Przeworski, & Sprague, 1986; Savage, & Devine, 2013) ця щея виринае опосередковано. Останш сощолопчш дослiдження пiдтверджують плщнють заданих П. Бурдье орiентирiв, виснуючи, що культурний каттал сьогодш виграе у нових i нових контекстах: "An alternative interpretation would thus be that what we are seeing is not a specific emerging form of cultural capital, but cultural capital being brought into play in changing contexts" (Flemmen, & Jarness, 2017). Бшьше того, вивчення шдивщуальних смаюв у р1зних галузях життя - спорт, музика, л^ература, юно, масмедiа тощо спричинило диспут щодо методологи вивчення сощально! стратифкацп: "The profusion of empirical research has stimulated theoretical conjecture and dispute. It has also generated a sophisticated discussion of methodology associated with the development of research into the application of the concept" (Hazir, & Warde, 2016). На нашу думку, актуалiзацiя згадуваного диспуту обумовлена не завжди пом^ною присутнютю психолопч-них i психосощальних факторiв серед визначених науковцями детермшант сощальних тра-нсформацш. МГж тим, унаслщок розвитку iнформацiйних технологiй 1'х вплив посилюеться у рази. У нашш робот у якосп такого фактору ми розглядаемо тддатливють свщомосп зо-вшшшм впливам, а його крилем - стутнь контролю iндивiда за змютом свщомосп. Останнiй оцiнюеться нами як довол1 iнформативний у дослщжент динамiки соцiадьних трансформацiй суспшьств перехщного типу.
Методологiчний базис нашо! роботи склали дослщження (Thompson, 1963; Przeworski, & Sprague, 1986; Savage, & Devine, 2013; Flemmen, & Jarness, 2017; Hazir, & Warde, 2016), що резонують вивченню лшш динамши сощальних нерiвностей, започаткованому П. Бурдье (Bourdieu, 1984).
СОЩАЛЬНИЙ АСПЕКТ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ
Мета
Метою статп е здшснення антрополопчного нарису стратово1 класифшаци суспшьства перехщного типу, де в якосп психологичного фактору сощальних трансформацш виступае самоконтроль свщомосп. Передбачено виконання якнайменше трьох завдань. По-перше, осмислення шдивщуально1 практики самоконтролю свщомосп. По-друге, дослщження результат1в 11 виявлення у сощальному пол1 суспшьства перехщного типу. По-трете, ви-значення евристично! сили класиф1катора "самоконтроль свщомосп".
Виклад основного матер1алу
Схожють сощальних малюнюв суспшьств перехщного типу, 1 украшського в тому чис-л1, обумовлена присутнютю в 1х сощальному простор1 одних 1 тих самих феномешв, як-от: феномен клшового мислення, сощального шфанташзму, гри в дов1ру, подвшних стандар-т1в тощо. Останш фшсують р1зш ступеш пщдатливосп шдивща зовшшшм впливам 1 од-ночасно р1зш ступеш самоконтролю власно! свщомосп. Практична вщсутшсть останнього виявляеться в поведшкових кл1ше рабсько! психологи шдивща. Наприклад, у непохитнш впевненосп в тому, що "звичайш люди шчого не вир1шують", у судженнях про "маленьку людину", "людину-гвинтика", що артикулюють сутшсне значення останньо! як реч1, що експлуатуеться. Рабська психология фшсуе факт повного полонення свщомосп, що виявляеться у блокуванш внутр1шшх потенцш самоздшснення людини. Психология раба - це окупована 1 втрачена для само'1 людини свщомють, втрачений шанс на людське життя: не вона його вибудовуе, '11 ресурси споживае шший (шш1).
У давнш ютори були вщом1 прецеденти руйнування свщомосп людини з метою 11 екс-плуатаци. Чинпз Айтматов в ромаш "I довше стол1ття тривае день" (1980) описуе т.зв. манкурта - бездушного рабського створшня. За киргизькою легендою, на манкурта людину перетворювали пекельними тшесними муками: покриваючи поголену голову полоненого св1жою шюрою верблюда 1 залишаючи його з колодкою на ши1, 1з зв'язаними руками 1 ногами в пустел1 на кшька дшв. Якщо людина залишалась живою, вона перетворювалась на щеального раба: 11 свщомють спустошувалася повол1 як верблюже волосся вростало в 11 шюру.
У сучасному свт способи заз1хання на свщомють людини еволющонували до р1вня спокусливих, приемних, розслаблюючих вплив1в, як-от, яскрав1 картинки реклами щеаль-них образ1в. Але суть 1 мета 1х залишилися тими самими: скеровувати ди, поведшку, жит-тед1яльшсть шшо1 людини шляхом вживлення в 11 свщомють певних ор1ентир1в, що б утримували людину в сташ прийнятних для загарбника р1вня 1 спрямування ф1зично1 активности.
Свщомють раба - це психо-сощальний, а не тшьки юторичний феномен. При тому не обов'язково бути власшстю рабовласника. Маркером самоконтролю свщомосп е регуляр-ш вщповщ1 на запитання "чому я думаю саме про це?", "чому я думаю саме так?", "чому я вчиняю саме так?". Людина, що його втрачае, стае просто нос1ем рабсько1 свщомосп. Таким е будь-який фанат, наприклад, релшйний чи щеологичний.
Але зовшшнш контроль свщомосп може бути не тшьки тотальним. У сучасному свт бшьш розповсюдженим е частковий зовшшнш контроль. Таку свщомють доречно визна-чити загарбаною. С власник свщомосп - шдивщ, але визначае 11 змют загарбник - шший. Феномен загарбано" свщомосп поширений у тих суспшьствах, де людина е вшьною формально (закони декларують права 1 свободи), проте 11 свщомють перебувае в лабетах щео-логи, стереотитв суспшьно1 думки, забобошв тощо.
COЦIЛЛЬHИЙ ЛСПЕКТ ЛЮДCЬКOГO БУТТЯ
У xyдoжнiй лiтepaтypi ocмиcлeння фeнoмeнa зaгapбaння cвiдoмocтi пoчинaeтьcя з ce-peдини XX cтoлiття. Пиcьмeнники пiднiмaють питaння cпeцифiчнocтi вiдтвopювaниx влa-отишм зaгapбaнoï cвiдoмocтi тaкиx миcлeннeвиx i пoвeдiнкoвиx cтepeoтипiв, як вдаут-нють нaвичoк кpитичнoгo миcлeння i caмopeфлeкciï, нeздaтнicть дo caмocтiйниx дiй. Вoни шyкaють пoяcнeння пpичин нeвпeвнeнocтi в co6í, нeзнaння ceбe, вiдcyтнocтi влacнoï мeти, пpивepтaють yвaгy дo тoтaльнoï пpиcyтнocтi в xapaктepиcтикax cyчacнoï людини пpeфiкca "нe-" як oзнaки xpoнiчнoï нecтaчi pecypciв для ди, для життя. Джopдж Opyeл в poмaнi "1984" вiдтвopюe кapтинy цiлecпpямoвaнoгo pyйнyвaння люд^^' cвiдoмocтi зapaди e^-плyaтaцiï. Кoлiн Вiлcoн y poмaнi "Пapaзити cвiдoмocтi" ocмиcлюe iнтeлeктyaльнi зacoби кoнтpoлю нaд внyтpiшнiм cвiтoм людини - нacaджeння гнiтючиx дyмoк, щo мoжyть дoвe-cти людину дo caмoзнищeння.
Дieвими iнcтpyмeнтaми зaгapбaння cвiдoмocтi людини e aгpecивнa peклaмa, iдeoлoгiя, пpoпaгaндa. Haпpиклaд, "шoпoгoлiкoм" нaзивaють людину, для я^ peклaмa тoвapy чи знижoк нa цiнy e пycкoвим мexaнiзмoм для йoгo пpидбaння, a "coвкoм" - людину, cвiдo-мicть яш'1 зaплyтaлacь у тeнeтax paдянcькoï iдeoлoгiï i пpoпaгaнди. Ocoбливicтю впливiв aгpecивнoï peклaми, iдeoлoгiï, пpoпaгaнди e тe, щo ïx зникнeння нe oзнaчae звiльнeння cвi-дoмocтi людини. Бшьш тoгo, aдaптoвaнa дo пoлoнy cвiдoмicть дeзopieнтyeтьcя, гyбитьcя в oбcтaвинax cвoбoди, якi вoнa cпpиймae як xaлeпy, aджe ïï штyчнo cтвopeний i cтaбiльний cвiт лeтить шкepeбepть.
Зaгapбaння cвiдoмocтi вiдбyвaeтьcя шляxoм oдягaння кaйдaнiв жaxiв, щo e збpoeю зa-гapбникa. Взaгaлi пpизнaчeння ocтpaxy в тому, aби oбepiгaти людину вщ нeбeзпeк. Ллe кoли ocтpax нacaджyeтьcя, cтae пpoвiдним cepeд iншиx життeвиx фaктopiв, дiяльнicть людини пapaлiзyeтьcя. Taким чинoм, зaлякyвaння влacнoгo нaceлeння, збивaння в oтapy, м-дaння cпiльниx мoтивaцiй i iмпyльciв, ви^^^ння в кoжнoмy oкpeмoмy iндивiдi бeзпopa-днocтi, вiдчyття зaлeжнocтi e iнcтpyмeнтaми пoлiтики тoтaлiтapнoï влaди. Пpи цьoмy oбoв'язкoвo визнaчaeтьcя зoвнiшнiй вopoг i йoгo дiючi aгeнти вcepeдинi cyra^o^a.
Ocтpax дiяти, втpaтити, виявитиcь, ocrpax нeзнaxoджeння ceбe в co6í фopмye пoвeдiн-кoвe клiшe людини iз "зaгapбaнoю" cвiдoмicтю i cклaдae гадфунтя coцiaльнoгo iнфaнтилi-зму. Ocтaннiй пoкaзye ceбe як нeбaжaння oпaнoвyвaти нoвi coцiaльнi poлi, тpимaти зo-бoв'язaння, пpaгнeння мaкcимaльнo cпpocтити життя у будь-який otocí6. Oчeвиднo, щo нeзaлeжнo вiд вiкy coцiaльний iнфaнтилiзм e oзнaкoю coцiaльнoï дeфopмaцiï. У пoвeдiнкo-виx peaкцiяx вiн виявляeтьcя як зaвмиpaння, вiдcтopoнeння тa втeчa вщ пpoблeм, 6o зa cyтнicтю вш e пpидyшeнoю жaгoю дo дп. Iнфaнтильнa людинa - цe людита, яку вeдyть, зa яку пpиймaють piшeння i poблять вибip. Вaжливo пiдкpecлити, щo cтopoннi нaпoвнeння влacнoгo cмиcлoвoгo вaкyyмy coцiaльний iнфaнт збepiгae дoвoлi дoвгий чac, нaвiть пюля пpипинeння впливу.
Cвiтoгляднi клiшe влacникiв зaгapбaнoï cвiдoмocтi нe пoтpeбyють пocтiйнoï стимуляцп, вoни збepiгaютьcя як нacтaнoви, пoгляди, yпoдoбaння. Haпpиклaд, пaтepнaлiзм ^a^ paternus). Cyтнicть цьoгo фopмaтy coцiaльниx cтocyнкiв пoлягae в лeгaлiзaцiï кoнтpoлю oднieï cтopoни нaд iншoю. Пaтepнaлicтcькими були вiднocини мiж кoлoнiями i мeтpoпoлi-ями в XVII-XIXcт.; пaтepнaлicтcькoю e coцiaльнa пiдтpимкa нa rax cyчacниx пiдпpиeмcт-вax, дe зapoбiтнa плaтня нe дoзвoляe caмocтiйнo пoкpивaти cвoï витpaти нa пiдтpимкy здo-poв'я, opгaнiзaцiю дoзвiлля i вiдпoчинкy тoщo. Taкoю ж пo cyri бyлa бeзoплaтнa cиcтeмa ocвiти i мeдицини в кpaïнax coцiaлicтичнoгo тaбopy. В Укpaïнi пaтepнaлiзм мae вiднocнo нeдaвню тpaдицiю, якa пepeвaжнo пoв'язaнa з пepioдoм пepeбyвaння yкpaïнcькиx зeмeль у cклaдi Pociйcькoï iмпepiï тa з paдянcьким минулим. Вiдoмим фaнтoмoм пaтepнaлiзмy iм-пepcькoгo raтyнкy e вipa в "дoбpoгo цapя", щo тpaнcфopмyвaлacь у тиpaжoвaнy думку ^o
COЦIЛЛЬHИЙ ЛCПEКT ЛЮДCЬКOГO БУГГЯ
cпpaвeдливoгo пpeзидeнтa, який нe знae, щo вiдбyвaeтьcя нa мicцяx" i т. ш. Фaнтoмoм та-тepнaлiзмy paдянcькoгo зpaзкa e бeзcyмнiвнa впeвнeнicть, щo в кoмyнicтичнiй rapi^i вть лeний "poзyм, чecть i швють eпoxи". Кaйдaни пaтepнaлiзмy нacтiльки мщш, щo пepeвipкa нa вiдпoвiднicть cпpaв i cлoгaнiв нe cпaдae та думку. Пoшиpeнicть пaтepнaлicтcькиx вщ-нocин у cycпiльcтвi cигнaлiзye пpo пoлюcнe poзшapyвaння coцiaльниx вepcтв зa нaявнocтi фopмaльниx oзнaк дeмoкpaтичнoгo ycтpoю; ^o низький piвeнь ocвiчeнocтi, гpoмaдянcькoï кyльтypи; poзпoвcюджeнicть пoпyлicтичниx ^crpoie у cyra^cm.
З пaтepнaлiзмoм тicнo пoв'язaний пoпyлiзм. Cyтнicть пoпyлicтичниx ^crpoi^ для ïx вoлoдapiв пoлягae в зacтpягaннi в iлюзiяx paйдyжниx oчiкyвaнь cтocoвнo шляxy виpiшeння cвoïx пpoблeм. Cyтнicть пoпyлiзмy - цe пcиxo-iнтeлeктyaльнe нacилля, щo здiйcнюють пoпyлicти. Пoпyлiзм e coцiaльнoю xвopoбoю. 3a дeмoкpaтичними лaштyнкaми, тд coycoм зaбeзпeчeння poбoчиx мicць, вшaнyвaння вeтepaнiв виpoбництвa i тpyдoвиx динacтiй, op-гaнiзaцiï cвяткoвиx зaxoдiв та у^тн^к^ пiдпpиeмcтвax вiдбyвaeтьcя жopcткa e^raya-тaцiя poбoчoï cили, 6o cepeдню зapплaтню oтpимaти мoжливo, якщo пpaцювaтимeш пo 1012 гoдин та дeнь, шicть днiв нa тиждeнь, iз мicяця в мicяць, з po^ в piк. Як coцiaльнa xвo-po6a, пoпyлiзм мae cepйoзнi ycклaднeння: icнyючий нeгaтивний фopмaт coцiaльнoï взae-мoдiï aктивнo вiдтвopюeтьcя. Вpaжaючa piзниця в cтaткax i мoжливocтяx мiж влaдними пpoшapкaми тa нapoдoм, мiж пoлiтикyмoм тa eлeктopaтoм, мiж дepжaвними yпpaвлiнцями тa пepeciчними yкpaïнцями, мiж vip-мeнeджepaми тa pядoвими мeнeджepaми oбyмoвлюe нeпepeбopнe бaжaння дpyгиx дoлyчитиcь дo лaв пepшиx. Лджe ïx cтaндapти життя ^и-вaбливi i OTo^an^i нacтiльки, щo питaння мopaлi, iдeaли дoбpa i cпpaвeдливocтi да зaв-жди cтaють нa зaвaдi бaжaнню пoтpaпити дo "вищoгo ^acy". Бiльшe тoгo, cьoгoднi yraep-дилacь дyмкa, щй пoтpaпити у влaднi eшeлoни мoжливo тiльки нexтyючи нopмaми мopaлi. Хншим ycклaднeнням xвopoби пoпyлiзмy e пpoeктyвaння нeгaтивниx cмиcлoвиx opieнтиpiв мaйбyтньoгo, щo тpeбa ввaжaти oдним з мexaнiзмiв caмoвiдтвopeння зaгapбaнoï cвiдoмocтi.
Cтaднe вiдчyття, щo нaвiюeтьcя тoтaлiтapним peжимoм, тягнeтьcя шлeйфoм i пюля йo-гo пaдiння, пpoдoвжyючи poзпopoшyвaти, poзмивaти, пpигнiчyвaти caмicть людини. ^и-гнiчeння caмocтi - цe oбмeжeння у пpocтopi i pecypcax для ïï виявлeння. Paзoм з тим:
Як пoчaткoвe бaзoвe пpaгнeння, caмicть людини нaмaгaeтьcя збepeгти ce6e, у peзyльтaтi чoгo i виникae той caмий зaxиcний мexaнiзм - "втeчa вiд cвoбoди", для якoгo xapa^eprn мaзoxiчнi тa caдиcтичнi тeндeнцiï; дecтpyктивiзм, пpaгнeння людини зpyйнyвaти cвiт, щoб вiн нe знищyвaв ïï caмy, зaпepeчeння цiннocтeй тa нopм (шгшзм); aвтoмaтичний кoнфopмiзм, нeгaтивний пoкaз ce6e як кpaйня фopмa бopoтьби oco6totoctí зa cвoe Я. (Fromm, 1989, p. 272)
Tara фopми пoвeдiнки виявляютьcя cпeцифiчнoю peaкцieю cвiдoмocтi, щo oпиpaeтьcя зaгapбaнню. 3 oднoгo 6o^, пpoяви нiгiлiзмy, дecтpyкцiï, фopмyвaння влacнoгo нeгaтивнo-гo iмiджy зacвiдчyють, щй caмicть людини, xoч i дагативда, aлe виявляeтьcя. Л з iншoгo бoкy, yпepтим фaктoм e ïï œpyrae cтaнoвищe. Cyтнicть нiгiлiзмy пoлягae в нeгaтивнoмy, знeвaжливoмy, звepxньoмy, cкeптичнoмy cтaвлeннi дo cycпiльниx нopм: пpaвa, зaкoнiв,
doi: 10.15802/ampr.v0i13.131850 © I. M. Бoндapeвич, H. M. Дeвoчкiнa, 2018
COЦIAЛЬHИЙ ACПEKT ЛЮДCЬKOГO БУГГЯ
мopалi, цiннocтeй. Дoвoлi вiдкpитий xаpактep нiгiлicтичниx пpoявiв даe пiдcтави xаpактe-pизyвати йoгo як cтан 6opo^6^ щo за визначeнням e ycвiдoмлeнoю дieю, влаcнo cпpямo-ванoю активнютю, пpoявoм cвoгo ecтва. Toмy дecтpyктивнi пpoяви нiгiлiзмy вважаeмo бiльш пoзитивним coцiальним маpкepoм, нiж пpoяви фатальнoгo патepналiзмy, щo тджи-влюютьcя пoпyлicтичними oбiцянками.
Его'юти, cyцiльнo cфoкycoванi на виpiшeння влаcниx пpoблeм, cмiливo oпанoвyють co-цiальнi лiфти. У пopiвняннi дo coцiальниx iнфантiв гoлoc cамocтi eroic™ значнo гала^и-вiший, ïx iнтeлeктyальна cпpoмoжнicть бiльш poзвинyта, вoни нe пpocтo здатнi дo peфлeк-ciï i cамopeфлeкciï, вoни пocтiйнo знаxoдятьcя в peфлeкcyючoмy cтанi. Вoни виглядають poзyмними, алe пpавильнo ïx називати xитpими. Яка piзниця мiж poзyмнoю людинoю i x^ тpoю, якщo oбидвi iнтeлeктyальнo пoтyжнi? ^рша зpoбить так, аби вci чи, принаймш, якoмoга бiльшe людeй, oтpимали зиcк i щoб вiн 6ув зиcкoм нe oднoгo дня. Дpyга зpoбить так, як xoчe, - ш на iншиx людeй, ш на iншi зиcки вoна да зважаe. Cтpатeгiя poзyмнoï лю-дини - i co6í, i людям, i cвiтy. Cтpатeгiя xитpoгo - вте для ceбe "yлюблeнoгo" oтpимати в найпpocтiший cпociб. Hаcпpавдi з любoв'ю y eroicra e пpoблeма.
Oтжe, cвiдoмicть eroicra нe e загаpбанoю, cкopiш за вce вoна тpавмoвана cycпiльним ycтpoeм - фшаншвими нeгаpаздами, злиднями, нecтачами дyшeвними i дyxoвними, oto-гляданням за yтpиманням нociïв раб^^' i загаpбанoï cвiдoмocтi, пepeбyванням маргша-лiв, тoщo. Aлe тpавмy eroïcr мiг набyти i в poдинi - надмipна yвага, викoнання TOpmo'i' ль пmoï забаганки дитини, вiдcyтнicть вiдмoв, пocтiйнe виoкpeмлeння ïï вiд iншиx члeнiв po-дини, cyciдiв, oднoлiткiв. У пepшoмy випадкy eroïcr зpoщyeтьcя в yмoваx coцiальнoï нecпpавeдливocтi, пoлюcнoгo poзшаpyвання, coцiальнoï poзбаланcoванocтi тoталiтаpнo-гo/пocттoталiтаpнoгo cycпiльcтва. У другому ж випадку йoгo виxoвyють батьки, poдичi, щo мають нeдocтатнiй дocвiд пoвoджeння iз чимocь влаотим (з причини йoгo вiдcyтнocтi). Пiдcтавoю визнання eroïcra влаcникoм тpавмoванoï, ymкoджeнoï, дeфopмoванoï cвiдoмoc-тi e той факт, щo нexтyвання вciм, oкpiм влаcниx iнтepeciв, вiдбyваeтьcя з мoтивiв кopиcтi, жадiбнocтi, xижocтi. Tакoгo poдy дeфopмацiï cвiдoмocтi e oдним з фактopiв кpимiналiзацiï cycпiльcтва. У будь-яшму pазi, вiдcoткoвe cпiввiднoшeння eroic™ i шгшепв (влаcникiв тpавмoванoï cвiдoмocтi) та ^щальник iнфантiв (влаcникiв загаpбанoï cвiдoмocтi) yнаoч-нюe важливi coцiальнi тpанcфopмацiï в лoнi пepexiднoгo cycпiльcтва. Кардинальна piзниця мiж пepшими двoма пoлягаe в тoмy, щo eroïcr здатний будувати (нexай тiльки для ceбe), а нiгiлicт yocoблюe руйнуючу отлу, щo вивiльняe пpocтip. Разoм з тим, i шгшст, i eroïcr за cвoïми внyтpiшнiми пoтeнцiями i пoвeдiнкoвими cтpатeгiями нe e стабшзуючими фактo-рами для coцiальнoï opганiзацiï пepexiднoгo cycпiльcтва. Вoни pадшe e флагманами йoгo тpанcфopмацiй. Пepшi, нeзгoднi нi з ким i ш з чим, poзчищають пpocтip для пoдальшиx coцiальниx змiн. Дpyгi, з чималими амбщями, opieнтoванi на "задарма", вмoтивoванi пo-пoвнити владнi/пpивладнi шла i oпинитиcя на вepxiвцi coцiальнoï пipамiди, дeмoнcтpyють eгoцeнтpацiю cвiдoмocтi, як пpoтидiю ïï загарбанню.
Вiдзначимo, щo даpмoвe - цe тe, на чoмy pадo зiйдyтьcя i знайдуть ^льну мoвy eгoïcт i нociй загаpбанoï cвiдoмocтi. Cпoживацтвo e пoлeм пepeтинy ïx iнтepeciв i oднoчаcнo за-шмopгoм на ïx mnï, який, пpoтe, затягyeтьcя пo-piзнoмy. Hociï загаpбанoï cвiдoмocтi вipять в акци, знижки, poзпpoдажi, вимагають бeзкomтoвниx "xлiба та видoвищ", пoлюбляють cyбcидiï, пpoфcпiлкoвi пyтiвки на вiдпoчинoк, гpeчкy на вибopаx, бeзoплатнi пocлyги пo життю (бажанo пoвним пepeлiкoм). Cпoживацтвo poбить ïx cxoжими на тyзeмцiв, щo pадo oбмiнюють кomтoвнocтi (cвoбoдy i зeмлю) на плаcтмаcy (пoдачки). Cпoживацтвo eгoïcтiв виглядаe iнmим чинoм. Вoни знають co6í цiнy, прагнуть статюв, каp'epи, cтатycy, тoбтo
COЦIАЛЬHИЙ ЛCПEКT ЛЮДCЬКOГO БУГГЯ
вcьoгo й oдpaзy, зa будь-яку цшу. Cпoживaцтвo poзпaлюe ïx eгoцeнтpизм, мoтивye дo дiй, нe oбтяжyючи пpитoмy зoбoв'язaннями.
Пoмiтимo, щo пoвeдiнкoвi cтpaтeгiï влacникiв тpaвмoвaнoï i зaгapбaнoï cвiдoмocтi тa-кoж мaють точку repera^. Xoчa й з пpoтилeжними знaкaми aктивнocтi, eroicr i coцiaль-ний iнфaнт цeнтpoвaнi нa co6i. ïм бaйдyжe, чим живe cпiльнoтa, в якiй вoни пpaцюють, ïx бiльшe пpивaблюють влacнi вiдчyття тут i зapaз. Haвiть якщo в yмoвax шиpoкoгo дocтyпy дo iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй coцiaльний iнфaнт aктивiзyeтьcя i зpoбить eвoлюцiйний кpoк дo piвня ernícra чи нiгiлicтa, вiн вте oднo зaлишитьcя в мeжax зoни coцiaльнoï дeфopмaцiï.
Pociйcький фiлocoф, coцioлoг Ю. O. Лeвaдa, визнaчaючи cпeцифiчнi pиcи aдeптiв coцiaльниx дeфopмaцiй в тoтaлiтapниx/пocттoтaлiтapниx cycпiльcтвax, згaдyвaв пpo oб'eктивнi чинники ïx фopмyвaння:
Унивepcaльнo знaчимaя и вceoбъeмлющaя нopмaтивнo-цeннocтнaя cиcтeмa в peaльнocти oбepнyлacь мнoжecтвeннocтью кpитepиaльныx paмoк - бoльшoй и мaлoй пpaвды, иcтиннoгo и дoлжнoгo, TOpOTe^™^« и cиюминyтныx интepecoв и т. д. Oднa из вaжнeйшиx ee ocoбeннocтeй c caмoгo нaчaлa cocтoялa в ^инципи-aльнoй нeвыпoлнимocти пpeдъявляeмыx к чeлoвeкy тpeбoвaний... Oтcюдa - фopмиpoвaниe чeлoвeкa лyкaвoгo нa coвeтcкий мaнep. Лбcoлютнoe нacилиe пopoждaлo aбcoлютнyю гoтoвнocть к лyкaвoмy пpиcпocoблeнию. Лишeнный вoзмoжнocтeй для coпpoтивлeния, чeлoвeк тopжecтвeннo или мoлчaливo coглaшaлcя c импepaтивными пpeдпиcaниями - и нacтoйчивo иcкaл лaзeйки, пoзвoляющиe иx oбoйти. (Levada, 2011, p. 8)
Дocлiдник oбcтoюe думку, щo пoдвiйнi cтaндapти, "лyкaвicть" вини^ють як aдaп-тивнi вapiaцiï пoвeдiнки людини, a в yмoвax ^изи, пaдiння тoтaлiтapнoгo ycтpoю o6ep-тaютьcя кopyмпoвaнicтю ycix цiннocтeй i нopмaтивниx cиcтeм cycпiльcтвa, включнo з ocoбиcтicними. Ocтaннe, нa думку нayкoвця, e нaйбiльш нeбeзпeчним, aджe, нaбyвaю-чи для шдивда xapaктepy iдeoлoгiï, oбyмoвлюe пpocякнyтicть cycпiльcтвa кopyпцiйними cтocyнкaми. Хнший pociйcький coцioлoг Л. Гyдoв, дocлiджyючи coцiaльний клiмaт cyc-пiльcтвa пepexiднoгo типу, пpoпoнye пoняття "зoни дoвipи" i "гpa в дoвipy". Пepшe пo-няття фiкcye peгyляцiю фopмaльними i нeфopмaльними iнcтитyцiями нopм coлiдapнocтi, щo poзпoвcюджyютьcя тiльки нa cвoïx, a тaкoж фaкт poзpивy пeвнoгo coцiaльнoгo ^o-cтopy зaмкнeними лoкycaми дoвipи. Дpyгe пoняття aвтop визнaчae як coцiaльний кoд пo-вeдiнки:
COЦIAЛЬHИЙ ACÜEKT ЛЮДCЬKOГO БУГГЯ
Игра в дoвepиe cтала шциальным кoдoм пoвeдeния, yмeниeм дeмoнcтpиpoвать другому, что актор пoнимаeт, чтo ero партдар лжeт (в чeм, шгда, и в какиx oтнomeнияx) и, что тот знаeт, чтo актор ero пoнимаeт, благoдаpя чeмy дocтигаeтcя кoнвeнциoнальнoe coглаcиe и oпpeдeлeниe pамoк вoзмoжнoгo кoнтpoля наcилия или кoppeкции взаимoдeйcтвия. Важнo, чтo oтcчeт при этом идeт oт датат™^« пpeдcтавлeний или мoдeли чeлoвeка, кoтopыe выступают как нopма oпpeдeлeния peальнocти. (Hudov, 2012, р. 23)
Вчeний заyважye, щo в зoнoванoмy пpocтopi дoвipчиx вiднocин гpаницi зoн дoвipи жopcткo oбepiгаютьcя вiд чyжиx i да cтанoвить пiдcтави peгyляцiï cтocyнкiв мiж групами та культурними пpomаpками. У peзyльтатi - coцiальний пpocтip pяcнie piзнopiдними нop-мативними cиcтeмами, пpoдyкyючи нeгативнi mаблoни coцiальнoï взаeмoдiï.
Умoвнo пoза зoнoю coцiальнoï дeфopмацiï в пepexiднoмy cycпiльcтвi oбoв'язкoвo знай-дeтьcя нeвeлика кiлькicть coцiальнo чyйниx шдиввдв, яким вдалocя у пeвнiй мipi збepeгти кoнтpoль над cвoeю cвiдoмicтю. Умoвнo - oзначаe, щo у будь-яшму pазi вoни вiдчyвають на co6í нeгативний вплив, алe да втрачають кoнтpoлю над влаcнoю cвiдoмicтю, за даотри-ятливиx oбcтавин pyxаютьcя визначeним mляxoм i дocягають peзyльтатy. ïx кiлькicть за-звичай нeвeлика, алe e важливим маpкepoм щoдo пepcпeктив данoгo cycпiльcтва. У TOpe-важнiй cвoïй бiльmocтi цe мoлoдi люди, чиe дитинcтвo вiдбyлocя в щаоливш poдинi, а дo-pocлiшання пpипалo на чаc кризи тoталiтаpнoгo ycтpoю. Ймoвipнo, вoни oминyли активну атаку зазixань на влаcнy cвiдoмicть у чаci абo в ^ocropi. Яcна piч, щo в пiдpyчникаx, за якими вoни вчилиcя, щe залиmалocь дocтатньo манiпyлятивниx тлyмачeнь, щo в iнфopма-цiйнoмy пpocтopi, в яшму вoни знаxoдилиcя, щe poзxoдилиcь xвилi ocтpаxy. Aлe вoни звикли шукати вiдпoвiдi в мepeжi Iнтepнeт, за вiкoм чи cтанoм дyшi вoни бiльm вiдкpитi дo нoвoгo дocвiдy, бiльm твopчi. Дo ^oro здopoвoгo coцiальнoгo пpomаpкy налeжить та-кoж пeвна катeгopiя людeй cepeдньoгo й cтаpmoгo вiкy, щo вcyпepeч oбcтавинам, мoжли-вo, завдяки твopчiй дiяльнocтi, збepeгли cвoю cвiдoмicть да загаpбанoю. I тi i rnmi - цe cпpавжнi ocoбиcтocтi. № жаль, у вiтчизнянoмy пpocтopi пoняття "ocoбиcтicть" пoпyляpи-зoванe у викpивлeнoмy ceнci. Зазвичай cамe cлoвo "ocoбиcтicть" для загалу акцeнтye унь кальшсть, cвoepiднicть, cамoвиpажeння пeвнoï людини, при цьoмy coцiальний змicт пo-няття залиmаeтьcя нeзатpeбyваним. У такoмy випадку значeння пoнять "iндивiд" i "oco6^ cтicть" oтoтoжнюютьcя, дpyгe фактичнo пoглинаeтьcя пepmим, i нiвeлюeтьcя. Фактичнo, cлoвo "ocoбиcтicть" викopиcтoвyeтьcя зi значeнням отова "iндивiд". Tака плутанина маe cepйoзнi нeгативнi наcлiдки - poзмивання лшп oбpiю poзвиткy людини i в цiлoмy йoгo дeзopганiзацiя (якщo кoжeн e ocoбиcтicтю, тo дo чoгo тoдi прагнути?).
Завважимo, щo в oкpecлeнiй нами coцiальнiй cтpyктypi найбiльшe тpанcфopмацiй oчi-кye на влаотиюв загаpбанoï cвiдoмocтi. Toж пoтeнцiал coцiальнoï тpанcфopмацiï "турбу-лeнтнoгo" cycпiльcтва oбyмoвлeний ïx чиceльнicтю i пepexiдним статуям. Kаpдинальнo змiнитиcь вiн мoжe в двox напpямкаx: вниз i втору cycпiльнoï iepаpxiï. Вагoмими причи-
СОЩАЛЬНИЙ АСПЕКТ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ
нами, яю пщштовхують власниюв загарбано" свщомосп до маргинально" меж1 е економ1ч-ш, пол1тичш, сощокультурш 1 етшчш катакл1зми - реалп тотал1тарного/посттотал1тарного суспшьства. Не набувши себе духовно 1 душевно, не збер1гши себе психолопчно, вони завершують свое знищення на ф1зичному р1вш, поповнюючи неблагополучний проша-рок суспшьства. Е. Дюркгейм (Diurkgeim, 1994, р. 210) у робот "Самогубство" називае цей стан аном1чною деморал1защею, що виникае в обставинах тимчасово" нездатност суспшьства впливати на людину, внаслщок чого у останньо'1 руйнуеться 1ерарх1я щннос-тей. З шшого боку, за певних умов (тдвищення р1вня осв1ти, культури, розширення ш-формащйного простору, актуал1зацп особиспсного становлення, тощо) власники загарбано'1 свщомосп мають шанс на 11 визволення. Це боротьба за дшсно людське життя, го-ловними ознаками якого е переощнка щнностей, набуття власних цшей, активащя само-сл через отр стадному вщчуттю, прийняття власно'1 ушкальносп 1 11 тзнання -самотзнання.
Справжшм двигуном суспшьних змш 1 маркером майбутшх перспектив у наведенш сощальнш структур1 виступае нечисленний прошарок сощально чуйних особистостей. Лопчним е висновок, що перспективи сощального оздоровлення перехщного суспшьст-ва залежать вщ масово! дол1 останшх. 1х маса е найменшою вщ ус1х шших прошарюв, разом з тим, вона е критичною для подолання сустльством точки неповернення. Вплив сощальних его1спв 1 шфант1в на переб1г сощальних процеав у перехщному суспшьста зовам шшого гатунку. Не 1х кшьюсть, а 1х власна еволющя впливатиме на сощальш трансформаци. Високий потенщал виживання сощального его1ста мае гальм1вш потуж-носп на перспективу. Розвиток сощального шфанта здатний зрушити з м1сця пщ тиском обставин - на його очах шаблони сощально1 взаемодп починають змшюватись на краще. I оскшьки стар1 поведшков1 кл1ше вже не задовольняють своши результатами, то при-наймш частина прошарку сощальних шфант1в буде прагнути 1х позбутися. Таким чином, позитивна сощальна динамша перехщного суспшьства пов'язана з перет1канням соща-льних шфант1в 1 сощальних его1спв за меж1 зони сощально1 деформацп в процес особиспсного розвитку.
Наукова новизна
Антрополопчний нарис сощально1 структури суспшьства перехщного типу, в якому у якосп принципу класифшацп використано шдивщуальну практику - самоконтроль свщомосп, демонструе ефектившсть дослщження психолопчних детермшант сощаль-них процеав. Виб1р критерш самоконтроль свщомосп обумовлений потужним впли-вом, який мае змют 1 формат свщомосп шдиввдв на сощальну динам1ку.
Подана модель сощально1 стратифшацп, за умови 11 пщкршлення сощолопчними да-ними, дозволяе бшьш точно з'ясувати стан 1 перспективи розвитку перехщного сустльства в щлому. Так, кшькюна перевага прошарюв носпв рабсько1 (щеолопчних фанапв) 1 власниюв загарбано" свщомосп (схильних до популютичних общянок та патерналюти-чно1 турботи сощальних шфанпв) буде характерною ознакою тотал1тарного режиму. Зменшення кшькосп носпв рабсько1 свщомосп, за рахунок збшьшення власниюв загар-бано1 1 травмовано" свщомосп (шгшспв 1 егоюпв) засвщчуватиме кризу тотал1таризму, перехщ до посттотал1тарно1 суспшьно1 оргашзацп. У щлому спостереження за сощаль-ною динам1кою в межах запропоновано" структури робить сценарш суспшьного розвитку бшьш прогнозованим.
Висновки
По-перше, здшснений антрополопчний нарис дозволяе вщобразити сощальну структуру сустльства перехщного типу у вигляд1 ядра, що е зоною сощально! деформацп та тонкого ореолу, який умовно знаходиться поза ii межами. У межах зони сощально! деформацп перебувають носи рабсько! свщомосп, власники загарбано! i травмовано! свщомос-т1. Умовно за межами сощально! деформацп знаходяться особистостi, що практично утримують контроль над власною свiдомiстю.
По-друге, конкретизована соцiологiчними дослщженнями структура сощально! стра-тифшацп сустльства перехщного типу, дозволяе не тшьки вимiрювати пульс соцiальних трансформацiй на поточний момент, а також i вираховувати !х перспективи: масова доля кожного з прошарюв такого сустльства визначае його положення на шляху до демократично! оргатзацп. Так, потенщал сощально! трансформацп перехiдного сустльства обу-мовлений переважно чисельнiстю i перехiдним статусом власникiв загарбано! свщомосп. Притому кiлькiсний склад соцiально чуйних особистостей, яю тримають контроль над власною свщомютю, також е маркером устшного переходу суспiльства до демократично! оргашзацп.
По-трете, все вищезазначене дозволяе вирахувати фактори устху соцiального розвит-ку. Щодо Украши, то першим ми вбачаемо розвиток шституту приватно! власносп i вщк-риття ринюв. Зрозумiло, що це тривалий процес, який потребуе професшно! пiдготовки (реес^в, оцiнки ресурсiв тощо) i обов'язково певного рiвня життя i свщомосп громадян. 1накше е небезпека матпуляцш: пiд слоганами за вiдкриття ринюв отримати легальне вiд-чуження державного майна та його розпродаж. Що бшьший досвщ володiння приватною властстю будуть мати громадяни, то бшьшою буде 1х впевненiсть у майбутньому, то бшьш успiшними будуть iншi соцiальнi змiни. Другим фактором устху розвитку перехiд-них суспiльств, на нашу думку, е режим безпеки, що мае утримуватись на державному рь вш. Його призначенням е створення максимально комфортного простору для особиспсно-го розвитку громадян i розвитку держави. Третм фактором устху назвемо сприяння розвитку творчого потенщалу пщростаючого поколiння на вах рiвнях освiтнього процесу, адже саме в формат творчо! дiяльностi особиспст якостi набувають сили. Очевидно, що дослщження факторiв успiху соцiального розвитку е актуальним для кожного конкретного сустльства.
REFERENCES
Bazaluk, O. A., & Blazhevych, T. V. (2015). Modern Basics Philosophy of Education. Future Human Image, 5(2), 34-42. (in Russian)
Boichenko, N. M. (2017). Philosophical understanding of the nature of violence. Anthropological Measurements of
Philosophical Research, 12, 16-26. doi: 10.15802/ampr.v0i12.119076 (in Ukrainian) Bourdieu, P. (1984). Distinction: A Social Critique of the Judgement of Taste. R. Nice, Trans. Cambridge: Harvard
University Press. (in English) Durkheim, E. (1994). Suicide: A Study in Sociology. V. A. Bazarova (Ed.), Trans. from French. Moscow: Mysl. (in Russian)
Flemmen, M., Jarness V., & Rosenlund, L. (2017). Social space and cultural class divisions: The form of capital and contemporary lifestyle differentiation. The British Journal of Sociology, 39. doi: 10.1111/1468-4446.12295 (in English)
Fromm, E. (1989). The Fear of Freedom. Moscow: Progress. (in Russian)
Gudov, L. (2012). "Doverie" v Rossii: smysl, funktsii, struktura. The Russian Publik Opinion Herald, 2(112), 8-47. (in Russian)
Hazir, I., & Warde, A. (2016). The Cultural Omnivore Thesis: Methodological Aspects of the Debate. In L. Hanquinet, & M. Savage (Eds.), Routledge International Handbook of the Sociology of Art and Culture (pp. 77-89). Oxford: Routledge. (in English) Khmil, V. V., & Korkh, O. M. (2017). The Concept of Self-Determination in the Philosophy of the Enlightenment. Anthropological Measurements of Philosophical Research, 11, 127-134. doi: 10.15802/ampr.v0i11.105496 (in Ukrainian) Levada, Y. A. (2011). Problemy ekonomicheskoy antropologii u K. Marksa. In Y. A. Levada, Sochineniya:
Problema Cheloveka (pp. 8-28). Moscow: Y. V. Karpov. (in Russian) Mann, M. (1986-1993). The Sources of Social Power. In A History of Power from the Beginning to A.D. 1760 (Vol. 1, p. 574). In The Rise of Classes and Nation States, 1760-1914 (Vol. 2, p. 846). Cambridge: Cambridge University Press. (in English) Marx, K. (1959). Capital. In M. Eastman (Ed.), Capital: the communist manifesto, and other writings (pp. 54-59).
New York: Modern Library. (in English) Przeworski, A., & Sprague J. (1986). Paper Stones: A History of Electoral Socialism. Chicago: Chicago University Press. (in English)
Savage, M., Devine, F., Cunningham, N., Taylor, M., Li, Y., Hjellbrekke, J. ... Roux, B. (2013). New model of social class? Findings from the BBCs great british class survey experiment. Sociology, 47(2), 219-250. doi: 10.1177/0038038513481128 (in English) Symonchuk, O. (2016). Tematichni klastery suchasnoho klasovoho analizu. Sotsiolohiia: Teoriia, Metody, Mar-
ketynh, 2, 3-25. (in Ukrainian) Thompson, E. P. (1963). The making of the english working class. New York City: Vintage Books; London: Gollancz Ltd. (in English)
Weber, M. (1968). On charisma and institutional building. Chicago: University of Chicago Press. (in English)
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Базалук, О. А. Современные основы философии образования / О. А. Базалук, Т. В. Блажевич / Future H uman
Image. - 2015. - Vol. 5, Is. 2. - P. 93-100. Бойченко, Н. Б. Фшософське розумшня природи насильства / Н. Б. Бойченко // Антрополопчш вимiри фшософських досладжень, 2017. - Вип. 12. - С. 16-26. doi: 10.15802/ampr.v0i12.119076 Bourdieu, P. Distinction: A Social Critique of the Judgement of Taste / P. Bourdieu ; Trans. by R. Nice. -
Cambridge : Harvard University Press, 1984. - 640 p. Дюркгейм, Э. Самоубийство: социологический этюд / Э. Дюркгейм ; перевод с фр. с сокр., под ред.
В. А. Базарова. - Москва : Мысль, 1994. - 399 с. Flemmen, M. Social space and cultural class divisions: The form of capital and contemporary lifestyle differentiation [Virtual Resource] / M. Flemmen, V. Jarness, L. Rosenlund // The British Journal of Sociology. - 2017. -№ 39. - Access Mode: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/1468-4446.12295 - Title from Screen. -Date of Access: 21 May 2018. doi: 10.1111/1468-4446.12295 Фромм, Э. Бегство от свободы / Э. Фромм. - Москва : Прогресс, 1989. - 272 с.
Гудов, Л. "Доверие" в России: смысл, функции, структура / Л. Гудов // Вестник общественного мнения. -
2012. - № 2 (112). - С. 8-47. Hazir, I. The Cultural Omnivore Thesis: Methodological Aspects of the Debate / I. Hazir, A. Warde // Routledge International Handbook of the Sociology of Art and Culture / Eds. by L. Hanquinet, M. Savage. - Oxford, 2016. - P. 77-89.
Хмт, В. В. 1дея особистого самовизначення в фшософп просвггництва / В. В. Хмшь, О. М. Корх // Антрополопчш вимiри фшософських дослщжень. - 2017. - Вип. 11. - C. 127-134. -doi: 10.15802/ampr.v0i11.105496 Левада, Ю. А. Проблемы экономической антропологии у К. Маркса / Ю. А. Левада // Левада, Ю. А. Сочинения: проблема человека / Ю. А. Левада. - Москва, 2011. - C. 8-28. Mann, M. The Sources of Social Power : in 2 Vol. / М. Mann. - Cambridge : Cambridge University Press, 19861993. - Vol. 1 : A History of Power from the Beginning to A. D. 1760. - 1986. - 574 p. ; Vol. 2 : The Rise of Classes and Nation States, 1760-1914. - 1993. - 846 p. Marx, K. Capital / K. Marx // Marx, K. Capital: The Communist Manifesto and Other Writings / K. Marx ;
Ed. by M. Eastman. - New York : Modern Library, 1959. - P. 54-59. Przeworski, A. Paper Stones: A History of Electoral Socialism / A. Przeworski, J. Sprague. - Chicago : Chicago University Press, 1986. - 230 p.
A New Model of Social Class? Findings from the BBC's Great British Class Survey Experiment / M. Savage, F. Devine, N. Cunningham [and others] // Sociology. - 2013. - Vol. 47, № 2. - P. 219-250. doi: 10.1177/0038038513481128 Симончук, О. Тематичш кластеры сучасного класового анал1зу / О. Симончук // Соцюлопя: теор1я, методи,
маркетинг. - 2016. - № 2. - С. 3-25. Thompson, E. P. The Making of the English Working Class / E. P. Thompson. - New York City : Vintage Books ;
London : Victor Gollancz Ltd, 1963. - 864 p. Weber, M. On charisma and institutional building / M. Weber. - Chicago : University of Chicago Press, 1968. -313 р.
И. Н. БОНДАРЕВИЧ1*, Н. Н. ДЕВОЧКИНА2*
'* Запорожский национальный технический университет (Запорожье, Украина), эл. почта [email protected], ORCID 0000-0002-6711-8244
2* Запорожский национальный технический университет (Запорожье, Украина), эл. почта [email protected], ORCID 0000-0002-1159-5156
АНТРОПОЛОГИЧЕСКАЯ ЗАРИСОВКА СОЦИАЛЬНОЙ СТРУКТУРЫ ОБЩЕСТВА ПЕРЕХОДНОГО ТИПА
Целью статьи есть создание рабочей модели социальной структуры общества переходного типа, которое движется от тоталитарного прошлого к демократической организации. В основе социальной стратификации нашей модели лежит принцип влияния индивидуальных характеристик на социальные трансформации. В качестве такого принципа предложен самоконтроль содержания сознания. Теоретический базис. Объектом исследования есть общество переходного типа. Предметом исследования является его социальная стратификация. Содержание сознания индивида определяет не только его поведение, а и жизненную стратегию, что отражается на социальном развитии общества. Слои социальной структуры определены в соответствии со степенью контроля содержания сознания. Наименьший уровень контроля присущ носителям рабского сознания, которые находятся в фанатическом состоянии из-за психосоциальных влияний (идеологии, религии и т.д.). Незначительный уровень самоконтроля демонстрируют собственники захваченного сознания - падкие на популистские обещания социальные инфанты. Социальная прослойка собственников травмированного сознания (эгоисты и нигилисты) выявляет самую высокую из этих трех слоев степень самосознания. Учитывая, что жизненные стратегии всех трех социальных слоев обусловлены преобладающим внешним влиянием на их сознание, они оформляют зону социальной деформации. Она составляет ядро общества переходного типа. Ореол в структуре такого общества образует прослойка социально чутких личностей. Поскольку они более самостоятельны в выборе стратегии своей жизни, можно считать, что условно они находятся за пределами зоны социальной деформации. Научная новизна. Предложенная модель социальной структуры общества переходного типа обладает превосходными прогностическими возможностями. Социальные прогнозы основываются на сравнительном анализе количественного соотношения всех социальных слоев. Например, преобладающее количество носителей порабощенного и собственников захваченного сознания будет характерно для первых шагов посттоталитарного общества. Если оно продолжает сохраняться или нарастает, то это является свидетельством замедления процесса демократизации и т. д. Выводы. Динамику социальных пертурбаций в обществах переходного типа эффективно исследовать по линиям наибольшего взаимовлияния личностных характеристик индивидов на социальные события. Одной из таких линий есть самоконтроль индивида за содержанием сознания. Созданная по результатам будущих социологических исследований модель социальной структуры общества переходного типа позволит спрогнозировать его состояние и перспективы социальных трансформаций. А главное - обозначить факторы успеха социального развития конкретного общества, что является непременным условием построения государственной политики.
Ключевые слова: социальная мобильность; социальные трансформации; социальная стратификация; социальная структура обществ переходного типа; габитус; самоконтроль содержания сознания
I. M. BONDAREVYCH1*, N. M. DIEVOCHKINA2*
1 * Zaporizhzhia National Technical University (Zaporizhzhia, Ukrain), e-mail [email protected], ORCID 0000-0002-6711-8244
2* Zaporizhzhia National Technical University (Zaporizhzhia, Ukrain), e-mail [email protected], ORCID 0000-0002-1159-5156
ANTROPOLOGICAL SKETCH OF THE SOCIAL STRUCTURE OF TRANSITIONAL SOCIETY
Purpose of the article is to create a working model of the social structure of a society with transition type, which moves from its totalitarian past to democratic organization. In our model the basis of social stratification is the principle of the influence of individuals' personal characteristics on social transformations. As such principle, we propose self-control of mental content. Theoretical basis. The object of the research is a transitional society. The subject of the research is its social stratification. The individual mental content determines not only his behavior, but a life strategy that affects the social development of society as well. We determined the social structure layers according to the degree of the individual's self-control of mental content. Carriers of slave consciousness have the lowest degree of control, which are in a fanatical state from the surrounding psychosocial influences (ideology, religion, etc.). The insignificant degree of self-control is discovered among those who have seized consciousness - social infants susceptible to populist promises. The social layer of the owners of injured consciousness (egoists and nihilists) demonstrates the highest degree of self-awareness among these three social layers. All three social layers, taking into account their life strategies, which are conditioned with the prevailing external influence on their consciousness, belong to the zone of social deformation. The last one is the core of the social structure of the transitional society. The halo of the structure of such society forms a social layer of socially sensitive personalities. Since they build their own strategy of their own lives more independently, it can be assumed that they are conventionally out of the social deformation zone. Originality. The proposed model of the social structure of a transitional society has excellent prognostic capabilities. Social forecasts are based on a comparative analysis of the quantitative ratio of all social layers. For example, the prevailing aggregate number of slave consciousness carriers and owners of the seized consciousness is characteristic for the first steps of a post-totalitarian society. If it continues to be fixed in time, this is the evidence of the inhibition process in social transformations and so on. Conclusions. The dynamics of social perturbations in transitional societies is effectively investigated due to the lines of the greatest mutual influence of personal characteristics on social processes. One of these lines is the individual's self-control in sphere of the mental content. The social structure model of a particular transition society created by the results of future sociological researches will allow to predict the state and prospects of its social transformations. And the main thing is that it will help to detect the factors of the success in social development of a particular society, which is the indispensable condition for the construction of a state policy.
Keywords: social mobility; social transformations; social stratification; social structure of a transitional society; habitus; individual's self-control of mental content
Hagmmna go pegaK^i: 24.09.2017 npHHHATa go gpyKy: 28.02.2018
