CC BY
30
лiтики управлiння катталом шдприемства, що е перспективним напрямом подальших дослiджень у данш галузь
Лiтература
1. Корншчук Л.Я. 1стор1я економ1чних вчень. - К.: КНЕУ, 1999. - 564 с.
2. Основи економ1чно*1 теорп: пол1теконом1чний аспект: Пщручник/ За ред. Г.Н. Клим-ка, В.П. Нестеренка. - К.: Вища шк. Знання, 1997. - 743 с.
3. Маршалл А. Принципы экономической науки/ Пер. с англ. В 5 т. - М.: Издат. группа "Прогресс", 1993, т. 1. - 416 с.
4. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. В 2 т./ Пер. с англ. 11-го изд. - М.: Республика. - 1992, т. 2. - 400 с.
5. Самуэльсон П. Экономика, т. 1. - М.: НПО "АЛГОН", ВНИСИ, 1992. - 332 с.
6. Пойда-Носик Н.Н., Грабарчук С.С. Фшансов1 ресурси пщприемства// Фшанси Ук-раши. - 2003, № 1. - С. 96-103.
7. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. - К.: Ника-Центр, 2001. - 528 с.
8. Бр1гхем С.Ф. Основи фшансового менеджменту: Пщручник/ Пер. з англ. - К.: Молодь, 1997. - 1000 с.
9. Финансы/ Под ред. В.М. Родионовой. - М.: Финансы и статистика. - 1995. - С. 125.
10. Бша О.Г. Фшансове планування i прогнозування: Навч. поабник. - Льв1в: Компакт-ЛВ, 2005. -312 с.
11. Кудряшов В.П. Фшанси: Навч. поабник. - Херсон: Олдьплюс, 2002. - 352 с.
12. Шелудько В.М. Фшансовий менеджмент: Пщручник. - К.: Знання, 2006. - 439 с. -(Вища освта ХХ1 сташття).
13. Зятковський 1.В. Теоретичш засади фшанав пщприемств// Фшанси Украши. -2000, № 4. - С. 25.
14. Рясних С.Г. Основи фшансового менеджменту: Навч. поабник. - К.: Скарби, 2003. - 238 с.
15. Мочерний С.В. Економiчнa теорiя: Поабник для студенпв вищих зaклaдiв освiти. -К.: Вид. центр "Акaдемiя", 1999. - 592 с. (Гаудеамус).
16. Дорон1на М.С. Управлшня економiчними i соцiaльними процесами пщприемства: Моногрaфiя. - Хaркiв: Вид. ХДЕУ, 2002. - 432 с.
17. Опарш В.М. Фiнaнсовi ресурси: проблеми визначення та розмiщення// Вiсник НБУ. - 2000, № 5. - С. 11.
УДК332.025.12:330.342 Проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук -ЛКА;
доц. Г. С. Третяк, канд. екон. наук - ЛР1ДУ НАДУ; доц. О.М. Мартин, канд. екон. наук - ЛДУ БЖД
РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ I ЙОГО ТИПИ
Дослщжуеться регулювання економiчних систем. Здшснена типолопзащя еко-номiчних систем за ступенем ix регулювання та виокремлеш типи регулювання еко-номiчних систем.
Ключов1 слова: економiчна система, регулювання економiчних систем, типи регулювання економiчних систем.
Prof. H.I. Bashnjanyn - Commercial Academy of L'viv; assist. prof. H.S. Tretjak - LRIPA NAPAO; assist. prof. О.М. Martyn - LSU VAS
The regulation of economic systems and its types
The article investigates regulation of economic systems. The authors realizes typolo-gization of economic systems for the degree of the regulation and separate types regulation of economic systems.
Keywords: economic system, regulation of economic systems, types regulation of economic systems.
Регулювання як економiчний процес чи явище е характерною для будь-яко1 економiчноl системи, вона е необхiдним фактором ефективного и функщ-онування. Дослщження впливу регулювання на функцiонування економiчних систем е суто практичною, а тому i теоретичною, оскiльки стутнь регулювання, а отже, i 11 ефективнiсть е рiзною в рiзних економiчних системах.
Метою дано! науково! статтi е дослiдження питання регулювання як економiчного процесу i 11 впливу на ефективнiсть функцюнування економiч-них систем, а також виокремлення тишв економiчних систем за ступенем 1х урегульованостi.
Регулювання абсолютно необхщна для забезпечення нормального роз-витку будь-яко1 економiчноl системи. Економша, яка не регулюеться тими чи шшими методами, не тiльки не функцюнуе в нормальному режимi, а й взага-лi починае "розвалюватися", "деградуе", "занепадае". За умов регулювально-го вакууму починають формуватися так зваш деградованi економiчнi системи, наукова характеристика яких викладена в низщ наукових джерел [1, 2, 4, 6]. З таким феноменом деградаци уЫе1" нацюнально1" економiчноl системи, а не тшьки 11 шдсистем чи сегментiв, головно через тотальний демонтаж системи державного регулювання, зггкнулась Укра1на в так званий постсощалю-тичний перiод 11 розвитку (1991-2000 рр.). Починаючи з 1991 р. в Укра1ш та в шших кра1нах СНД почався активний демонтаж мехашзму державного регулювання нацюнальних економiчних систем, хоча ринкового мехашзму регулювання ще не було вироблено, внаслщок чого утворився регуляцшний вакуум i економжа вступила в "затяжну" смугу економiчного спаду i деградаци.
Потрiбно шдкреслити, що в сучаснiй економiчнiй лiтературi регулювання здебiльшого оцiнюеться тшьки негативно. Така негативна ощнка ба-зуеться на обмеженому уявленнi про суть цього процесу. Регулювання як економiчний процес i економiчний феномен можна розумгги, принаймнi, двояко. У вузькш штерпретаци регулювання - це процес державного втручання тими чи шшими методами в економiчну дiяльнiсть. В такому трактуваннi регулювання зводиться до державного регулювання, як одного iз титв регулювання загалом (рис. 1). Однак навггь у такому значеннi регулювання не може ощнювати тiльки негативно. Як i будь-який економiчний процес вона супро-воджуеться формуванням як економiчних ефектiв, так i економiчних дефек-тiв, тобто, позитивних i негативних економiчних наслiдкiв.
У широкому значеннi регулювання - це процес узгодження тими чи ш-шими методами структури суспiльних потреб i структури суспiльного вироб-ництва. Таке широке розумiння регулювання i регуляцшних процесiв пануе не тiльки в вггчизнянш економiчнiй лiтературi, а й у зарубiжнiй [1, 3-5, 7, 8, 10, 13].
Науковий аналiз регулювання в 11 широкому розумшш дае можливiсть виокремити, принаймнi, три 11 типи (див. рис. 1).
Тип 1 - це так звана ринкова саморегулювання як процес формування пропорцш економiчного розвитку ринковими методами. Одним iз основних методiв ринково1 саморегулювання е збалансування попиту i пропозици на вiдповiднi види продукпв i ресурсiв i встановлення таким чином рiвня рин-кових цш на них. Вважаеться, що така ринкова саморегулювання економжи
оптимально встановлюе пропорцп економiчного розвитку, узгоджуючи структуру суспшьних потреб i структуру суспшьного продукту. Однiею iз ос-новних функцiй ринково1 саморегулювання е розподш ресурсiв мiж сферами (галузями, пiдгалузями, комплексами галузей) нацюнально1" економши.
Рис. 1. Поняття регуляци економiчних систем i и типи
Класична i сучасна неокласична школи полггично1 економи (еконо-мiчноl теорп) явно переоцшюють роль i значення ринково1 саморегулювання нацiональноl економiки. 1х представники вважають, що ринковим способом, за допомогою i на основi вщповщного балансування мiж попитом i пропози-цiею i встановленням цiни ринкового кшрингу (рiвноважноl ринково1 цiни) можна досягти оптимального (найкращого, на 1х думку) розподiлу ресурсiв мiж сферами нацюнально1 економiки i вiдповiдно оптимального розподшу грошових доходiв мiж суб'ектами економiки [9, 12, 13].
Однак, на нашу думку, такий погляд на роль ринкового мехашзму само-регулювання в розвитку нащонально! економiчно! системи будь-якого типу е явно гiпертрофованим. Насправдi механiзм ринково! саморегулювання економь ки мае як переваги, так i недолiки. Про такий двоякий i суперечливий вплив ринково! саморегулювання на формування пропорцiй економiчного розвитку йдеться в багатьох навчальних i наукових виданнях [1, 2, 4, 5, 7, 8, 11, 13].
Тип 2. Ринкова саморегулювання економжи не е единим компонентом мехашзму регулювання загалом. Як ми вже зазначали, регулювання в широкому розумшш не зводиться до ринкового саморегулювання економiч-них систем i економiчних процесiв. Поруч з нею в механiзмi регулювання будь-яко! нащонально! економiки е така складова, як державна (чи адмшю-тративна) регулювання, яка, по-перше, здiйснюеться державою та и спещаль-ними органами, а, по-друге, реалiзуеться суто адмiнiстративними, адмшстра-тивно-економiчними чи адмiнiстративно-правовими методами (див. рис. 1).
Державним регулюванням охоплюеться практично вся економжа, по-чинаючи з регулювання суспшьного i квазюуспшьного секторiв i закiнчуючи регулюванням квазшриватного i приватного.
На пiдставi цього можна виокремити так типи державного регулювання:
• державне регулювання суспшьного сектору;
• державне регулювання квазюуспшьного сектору (у цьому сектор1 виготовля-ються, реал1зуються 1 споживаються квазшуспшьт блага - послуги осв1ти, охорони здоров'я тощо);
• державне регулювання квазшриватного сектору (сектор економжи, в якому його сощально-економ1чна основа (властсть на основт ресурси) еволющ-онуе в напрям1 ввд приватно! до сустльно! (державно!) власностц таким сектором е галуз1 кооперативно! системи будь-яко! нащонально! економ1ки);
• державне регулювання приватного сектору (рис. 2).
1з виокремлених чотирьох тишв державного регулювання першi два е абсолютно необхщними для будь-яко! економiки, без них розвиток суспшьного i квазiсуспiльного секторiв буде або абсолютно неможливим, або майже неможливим, а шших два - вкрай необхщт для реалiзащ! завдань оптимального (суспшьно необхiдного) розподiлу ресурсiв у нащональнш економiчнiй системi. Квазiприватний сектор без державного втручання в його дiяльнiсть залишиться недостатньо розвиненим, а приватний буде надмiрно розвине-ним. За таких економiчних умов економжа буде посилено капiталiзовувати-ся, а не соцiалiзовуватися, крiм того, !! економiчна ефективнiсть буде не-ухильно знижуватися, а не зростатиме.
Державне регулювання неоднозначно ощнюеться в сучаснш еконо-мiчнiй лiтературi (рис. 3). Представники класично! i сучасно! неокласично! шкiл економiчно! теори державну регулювання ощнюють тiльки чи здебшь-шого негативно. Таку iнтерпретацiю економiчних ефегав (наслiдкiв) державного регулювання можна квалiфiкувати як лiберальну, чи консервативну. I! прихильники вважають, що будь-яке втручання держави i !! оргашв в еконо-мiчну дiяльнiсть е небажаним, впливае на не! негативно. Економжа, на !х думку, повинна розвиватися "сво!м ходом", все в економщ повинно форму-ватися i розвиватися за власними законами, а держава повинна вiдiгравати тiльки роль "шчного сторожа" [9, 12, 14].
Державне регулювання економ1чних систем
- 1 .-
Поняття
I
Процес позаеконом1чного (адыпшстративо-правового) втручання тими чи ¡ншими методами у функцюнування та розвиток економ1чних систем
Типи
Тип 1
I
Державне регулювання су-спшьного сектору економ1-ки
Тип 2 Тип 3
1 J 1
1
Тип 4
Державне регулювання квазьсуспшь-ного сектору економши
Державне регулювання кваз1-приват-ного сектору економши
I
Державне регулювання приватного сектору еко-номши
Рис. 2. Поняття i основш типи державно'1 регуляци економiчних систем
1нтерпретац1я наслщюв державного
регулювання економ1чних систем *
31
Вар1ант 1 Вар1ант 2 Вар1ант 3 Вар1ант 4
* * *
Шберальна, чи Сощал-демо- Центристська Марксиська
консервативна, кратична штер- 1нтерпретац1я жтерпретацт
1нтерпретац1я претацт
* * *
Основний змгст ¡нтерпретацш
* * * *
Регулювання переважно негативно Регулювання здебшьшого позитивно Регулювання впливае на функцюнуван- Регулювання впливае на функцюнуван-
впливае на впливае ня еконо- ня економ1ч-
функцюну- на функцюну- м1чних систем 1 них систем
вання еконо- вання еконо- ПОЗИТИВНО, 1 тшьки
М1чних систем М1чних систем негативно позитивно
* * Ф
Для яких шкш економ1чноТ теори характерна?
* * *
Для кпасичноТ 1 сучасноТ нео-класичноТ Для сучасноТ кейнаанськоТ Для сучасноТ кейнаанськоТ Для марксистськоТ
Рис. 3. Основш варiанти штерпретаци економiчних ефектiв державное регуляци економiчних систем рЬними школами економiчно'i теори
Лiберальну чи консервативну штерпретащю державного регулювання, точшше, ïï наслiдкiв, тобто характер впливу на економшу, не можна ощнити однозначно. Вона i правильна i хибна водночас, а точшше - абстрактна, бо не враховуе диференщйованост економжи, iснування в нiй рiзних секторiв чи сегментiв, якi по-рГзному реагують на державне регулювання економжи: од-нi - сильнiше, друп - гiрше, однi - позитивно, iншi - негативно. На державну регулювання позитивно чи, навггь, гшерпозитивно реагують суспiльнi i де-якою мiрою квазiсуспiльнi сектори нацiональноï економжи. Дещо гiрше ре-агуе квазшриватний i, особливо, конкурентний приватний сектори.
У лiтературi соцiал-демократичного спрямування, опублжованш у за-рубiжних краïнах з розвиненою ринковою економiкою, державне регулювання ощнюеться переважно позитивно. Та^ точки зору дотримуються пред-ставники сучасноï кейнсiанськоï i неокейнсiанськоï економiчних теорiй. Дж. Мейнард Кейнс також вважав, що без ефективного державного втручання нормальний економiчний розвиток е неможливим, але вiн неминуче супрово-джуватиметься економiчними спадами, економiчним хаосом i навггь еконо-мiчною деградащею. Пояснюеться це основними дефектами ринкового мехашзму саморегулювання, який сам по собГ не здатний здшснювати ефектив-ний розподш ресурсiв. Держава з об'ективною необхiднiстю змушена здшснювати перерозподш ресурсiв гз однiеï чи одних сфер економжи в гншг з тим, щоб оптимгзувати економгчну систему i сформувати ращонально основ-m пропорцп економгчного розвитку [8, 11, 13].
Сощал-демократичнш штерпретаци економгчних наслгдкгв державного регулювання притаманнг переважно тГ ж недолгки, що i лгберальнгй (консервативно). Вона реалгстичнгше ощнюе механгзм державного регулювання, однак також однобгчно. Прихильники цiеï концепцн також не помгчають тiеï важливоï обставини, що державне регулювання по-ргзному впливае на ргзнг економгчнг системи i характер цього впливу детермгнуеться типом економгчних систем. Со-щально-економгчш ефекти державного регулювання будуть ргзними в суспгль-них, квазюуспшьних, квазшриватних i приватних економгчних системах.
Складовою сучасноï кейнсiанськоï теорiï е центристська концепщя яка ощнюе державну регулювання позитивно i негативно водночас. Не тшьки тому, що на одш економГчш системи вона впливае позитивно, а на rnmi - негативно (така точка зору деякою мГрою властива i для економiчноï лГтератури сощал-демократичного спрямування), але й тому, що будь-яка державне регулювання в будь-якш економГчнш системГ спричиняе як позитивш, так i нега-тивш економГчш ефекти. Проблема полягае в тому, щоб "вщшукати" так звану точку рГвноваги мГж позитивними i негативними ефектами державного регулювання, за якою вже переважають позитивш ефекти (або, навпаки, негатив-т). Цю точку можна було б так i назвати - точка регуляцiйноï рГвноваги еко-номiчноï системи. Визначення цiеï точки мае важливе значення для формуван-ня регулятивноï полГтики держави. Регулювання державного типу дощльно проводити (продовжувати) тшьки тодГ, коли позитивш ефекти регулювання починають переважати над негативними. В точщ рГвноваги регулятивну поль тику можна стабшзувати для подальшого посилення чи послаблення.
СвоерГдно штерпретуеться державне регулювання в марксистськш (про-летарськш) економГчнш теори. В нш державне регулювання розглядаеться як процес, який впливае на економГчну ефектившсть функцюнування нацюналь-них економГчних систем тшьки позитивно, тобто позитивш ефекти державного регулювання явно гшертрофуються (навГть, бшьше того, абсолютизуються), а негативш залишаються "непомГченими". Ринкове ж регулювання, навпаки, ш-терпретуеться як така, що спричиняе тшьки негативш економГчш ефекти.
Ус чотири штерпретаци економГчних наслщюв державного регулювання мають низку спшьних (загальних) недолтв. Зокрема, вони не помГча-ють тiеï важливоï обставини, що державне регулювання може по-рГзному впливати як на окремГ економГчш системи (певш мжроекономГчш системи), так i нацюнальну економжу загалом (макроекономГчну систему нацiональноï економжи). На практищ часто спостершаемо, що державне регулювання позитивно впливае на економГчну ефектившсть функцюнування певних мжро-економГчних систем, але загалом на економжу впливае негативно, чи навпаки. У зв'язку з цим проблему економiчноï ефективност регуляцшних проце-сГв потрГбно дослщжувати в розрГзГ "мжроекономГчний - макроекономГчний рГвень". КрГм того, треба враховувати i ту обставину, що державне регулювання рГзних економГчних систем може мати рГзш економГчш наслщки i в рГз-них ринкових перюдах. Наприклад, у короткотривалому ринковому перюдГ вона може позитивно впливати на ефектившсть функцюнування певних еко-номГчних систем, зате в довготривалому чи гшердовготривалому - навпаки, негативно. Такий "часовий" аналГз регуляцшних процеЫв в сучаснш еконо-мГчнш наущ майже не здшснюеться. 1з поля зору дослщниюв випадае i та об-ставина, що будь-яке регулювання спричиняе не тшьки економГчш, а й соць альш i сощально-духовш (i, навГть, сощально-полгтичш) ефекти, тобто вик-ликае певш позаекономГчш ефекти. Щ позаекономГчш ефекти державного регулювання залишаються поза увагою дослщниюв, яю, як правило, аналГзують тшьки "економГчну частину" штегрального регулювального ефекту, що може спотворити уявлення про результатившсть регуляцшних процеЫв. СкажГмо, дослщник може негативно оцшити державну регулювання тiеï чи iншоï еко-номiчноï системи тшьки на тш шдставГ, що економГчний ефект справдГ е нез-начним або, навГть, вщ'емним. Проте позаекономГчний ефект може бути нас-тшьки значним, що загалом вплив державного регулювання на економГчну систему е позитивним, а не негативним. Однак висновок е хибним, оскгльки економГчна частина штегрального ефекту державного регулювання е вщ'емною чи незначною в позитивному плаш.
Тип 3. Ринкове i державне регулювання на практищ, тобто в реальному житл найчастше поеднуються чи доповнюють один одного. На цш основГ формуеться такий особливий вид (тип) регулювання, як змшане регулювання. В нш ринковГ i державш методи регулювання виступають у поеднанш, хоча здебшьшого один Гз них переважае (див. рис. 1). Тому можна виокреми-ти два рГзновиди регулювання змшаного типу:
• ринково-державне регулювання, в якгй переважають ринков1 мехатзми регулювання, а державне регулювання виступае як доповнювальне, додаткове. Такий р1зновид характерний для розвинених економ1чних систем краш Заходу;
• державно-ринкове регулювання, в якгй основним е державний мехатзм регулювання, а ринков1 методи - вторинт, чи доповнювальт. Ця друга система регулювання, на нашу думку, б1льше ввдповвдае умовам постсощалютичного економ1чного розвитку, особливо на перших етапах переходу до ринку.
Змшана система регулювання в розвинених i перехщних (постсощалю-тичних) економжах виявляе рГзш тенденцiï еволюци. У розвинених економь ках вони трансформуються в напрямГ збшьшення частки, значення i ролГ дер-жавноï системи регулювання. Зумовлюеться така спрямовашсть ïï розвитку тим, що Гз шдвищенням рГвня економГчного розвитку суспшьний i квазюус-пшьний сектори економжи розширюються, а це вимагае змщнення системи державного регулювання економжи (хоча б у "зош" суспшьного i квазюуспшь-ного секторГв економГки). В перехщних економжах постсощалютичного типу, навпаки, система державного регулювання економГки поступово "згортаеться", а ринковоï - розширюеться. У перехщних економжах державне регулювання охоплюе сво1м впливом не тшьки суспшьний i квазюуспшьний сектори еконо-мжи, а й частину того сектора економжи, в якому виготовляються традицшш (несуспшьш) блага, але який за своею сощально-економГчною основою висту-пае як державний (суспшьний в сощально-економГчному вщношенш). В розвинених економжах частка державного сектору в його сощально-економГчно-му вщношенш (як традицшного сектору з державною формою власносп) нез-начна, а тому система державного регулювання вже сьогодш мае значно мен-ше "поле" для своеï реалiзацiï i розвитку. Хоча, з шшого боку, в розвинених економжах значно ширшим (як абсолютно, так i вщносно) е суспшьний (вкуш з квазюуспшьним) сектор економжи, який вимагае вiдповiдноï системи державного регулювання. Таю перехщш економГки поступово еволюцюнують у напрямГ формування економж з ринково-державною системою регулювання, поступово Гз державно-ринкових вони трансформуються (будуть трансформу-ватися) в ринково-державш. Цю особливють еволюци системи регулювання в перехщних економжах неодмшно треба враховувати при дослщженш проблем ефективност регуляцшних i дерегуляцшних процесГв.
Отже, регулювання в широкому його розумшт виступае як процес уз-годження тими чи шшими методами структури суспшьних потреб i структу-ри суспшьного виробництва. Такий шдхщ дае змогу виокремити три основш типи регулювання економГчних систем - ринкове саморегулювання, адмшс-тративне (державне) регулювання та змшану (ринково-державне) регулювання. Для перехщних (постсощалютичних) економж, особливо на початку трансформацшного перюду характерне державно-ринкове (змшане) регулювання, яке поступово змшюеться ринково-державним регулюванням.
Лггература
1. Башнянин Г.1. Яка економка потр1бна Украш1// Державнють. - 1996, № 3. - С. 30-36.
2. Башнянин Г.1., Герцунь М.П., Носов О.Ю. Система метод1в регулювання нащонально! економши в кваз1ринкових умовах// Основт напрямки розвитку менеджменту в Ук-рашг - Льв1в: ЛТЕ1, 1994. - С. 42-47.
3. Башнянин Г.1., Загорський В.С., Медведев В.С., Середа А.Р. Ринкова економша: теоретико-практичт проблеми становлення в Укршш. - К.: 1СДО, 1995. - 388 с.
4. Башнянин Г.1., Копич 1.М. Яку систему регулювання нацюнально1 економши ми повинш створювати в Украш1// Региональна економша. - 1997, № 2. - С. 38-45.
5. Башнянин Г.1., Лазур П.Ю., Медведев В.С. Пол^ична економiя. Ч. 2. Спещальна eKOHOMi4Ha теорiя. - К.: 1ЗМН, 1997. - 307 с.
6. Башнянин Г.1., Середа А.Р., Шевчук С.С. Деякi принципи ринково'1 трансформацп постсощaлiстичноï економiки// Екологiя i eKOHOMiKa. - Львiв: ЛКА, 1997. - С. 84-85.
7. Долан Э. Дж., Линдсей Д.Е. Макроэкономика. - СПб.: АО "Санкт-Петербург оркестр", 1994. - 405 с.
8. Макконнелл К.Р., Брю С. Л. Макроекономша. Анал^ична eкономiя. - Львiв: Просвь та, 1997. - 671 с.
9. Маршалл А. Принципы экономической науки/г. 1. - М.: Прогресс-Универс, 1993. - 415 с.
10. Михасюк 1.Р., Залога З.М., Сажинець С.Й. Основи та вaжeлi державного регулювання eкономiки. - Львiв: ЛДУ, 1998. - 78 с.
11. Пиндайк Р., Рубинфельд Д. Микроэкономика. - М.: Экономика-Дело, 1992. - 510 с.
12. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения// Антология экономической классики, т. 1. - М.: Эконов, 1993. - С. 397-473.
13. Самуельсон П. Економша. - Львiв: Свгт, 1993. - 494 с.
14. Смит А. Исследования о природе и причинах богатства народов// Антология экономической классики, т. 1. - М.: Эконов, 1993. - С. 79-396.
УДК346.2:665.637.6 Доц. В.1. Блонська, канд. екон. наук;
магктрант Н.В. Сондор - Львiвська КА
ВДОСКОНАЛЕННЯ ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГ1В ВИГОТОВЛЕННЯ
МАСТИЛЬНИХ МАТЕР1АЛ1В
Дослщжуеться суть та значення планування дiяльностi тдприемства в ринко-вих умовах господарювання. Визначаються необхщш умови та методи вдосконален-ня планування обсяпв виробництва мастильних матерiалiв.
Assist.prof. V.I. Blonska; undergraduateN.V. Sondor-
L'viv commercial academy
The perfection of planning production capacity of lubricating materials
Essence and value of planning of enterprise activity is explored in the conditions of markets of manage. Necessary terms and methods of perfection of production capacity planning lubricating materials are determined.
Розвиток ринкових вщносин в Укра1ш буде усшшних тшьки тод1, коли вщбудуться докоршш змши в основнш ланщ економжи - промисловост^ в першу чергу, збшьшення обсяпв виробництва, прибутку та шших ефектив-них показниюв господарювання. Основою шдвищення прибутковост шд-приемств е розробка, прийняття та реаизащя рацюнальних управлшських рь шень, що базуються на стратепчному та тактичному плануванш.
Сутшсть планування полягае в обгрунтуванш цшей i способ1в ïx до-сягнення на основi комплексу завдань, робiт, а також визначення ефективних методiв i способiв використання ресурсiв усiх видiв, необхiдних для виконан-ня цих завдань [2, с. 12].
Планування - одна з найважливших функцш господарсько1 дiяльнос-тi промислових виробничих шдприемств в умовах ринково1 економжи. Ця дь яльнiсть постiйно удосконалюеться вiдповiдно до об'ективних вимог виробництва i реалiзацiï товарiв, ускладнення господарських зв,язкiв, пiдвищення ролi споживача у формуванш технiко-економiчних i шших параметрiв вироб-леноï продукцiï.
