CC BY
13
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛ1ННЯ В ГАЛУЗЯХ
УДК 351.72 Проф. Г.1. Башнянин1, д-р екон. наук
доц. Ю.1. Турянський2, канд. екон. наук; доц. О.1. Дунас3, канд. юрд. наук
ЕФЕКТИВШСТЬ Л1БЕРАЛ1ЗАЦН ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ КООПЕРАТИВНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМ1КИ
Розглянуто лiбералiзадiйну ефективнiсть економiчних систем. Дослiдження проведено з позицш впливу масштабiв лiбералiзадií на кооперативний сектор нацюнально' мiкроекономiчноí системи. На основi шалiзу процесiв лiбералiзадií у дослiджуваному сектс^ нацюнально' економжи на перший план виходить виявлення характеру впливу так званих екзо- i ендолiбералiзацiйних процесш на ефективнiсть функцiонування ко-оперативних систем. Визначено величини (на загальнометодолопчному рiвнi) такого параметра, як органiзацiйно-економiчний ефект лiбералiзадií.
Ключовi слова: лiбералiзацiя, кооперативний сектор, економiчнi витрати, макро-економiчна система.
Постановка проблеми. Вибiр кооперативних систем як предмета чи об'екта аналiзу лiбералiзацiйних процесш обумовлений такими обставинами. По-перше, кооперативнi системи за своею соцiально-економiчною природою мають дво1стий характер: з одного боку, вони виступають як системи сощалк-тичного (суспiльного, державного iнакше), а з iншого - як системи катталк-тичного (приватного iнакше) порядку. А, по-друге, кооперативнi системи - це той тип економiчних систем, в яких внутрiшня лiбералiзацiя (далi ми познача-тимемо 11 як ендолiбералiзацiя) поеднуеться за певних, звичайно, умов iз зов-нiшньою лiбералiзацiею (екзолiбералiзацiею). У перехiдних економiках такого двоктого характеру (як з боку сощально-економiчноí основи, так i з боку ступе-ня 1х демократизаций поступово набувають й iншi некооперативш системи.
Аналiз останнгх дослщжень i публiкацiй. Серед вiтчизняних i росшсь-ких учених, якi дослiджують ефективнкть лiбералiзащí' економiчних систем, можна видшити роботи О. Архiреева, А. Гриценка, В. бвтушевського, Ю. Зайцева, А. Задо1, I. Малого, О. Мельника, В. Новицького, В. Тарасевича, В. Якубенка та iнших.
Мета дослвдження. Метою ще1' роботи е аналiз ефективностi лiбералiза-цц економiчних систем кооперативного сектору економши.
Виклад основного матерiалу. Детальнiший аналiз впливу лiбералiзащí' на результативнiсть функщонування економiчних систем проведемо на основi такого специфiчного типу систем, як кооперативнi. Завдання цього дослiдження вимагають виявити, до якого типу економiчних систем, якщо 1х ощнювати з позицш масштабiв початково1 лiбералiзащí', слiд ввднести сучаснi кооперативнi
1 Львiвська КА;
2 НУ державно! податково! служби Украши;
3 Львiвський НУ 1м. 1вана Франка
системи, зокрема у такш специфiчнiй галузi кооперативно!' сфери нацюнально1 мiкроекономiчноí системи, як споживча кооперация. На нашу думку, типолоп-зацiя кооперативних систем з позицш ступеня !'х лiбералiзацií повинна ввдбува-тися з урахуванням !'х iсторичноí специфiки i тих особливостей, якi вони мають: по-перше, в класичнш ринковiй економiцi (сучасних розвинених економiках найрозвиненiших кра'н Заходу), по-друге, в адмiнiстративнiй економiцi (еконо-мшах кра'н СНД та iнших сучасних постсощалктичних кра'н у соцiалiстичний перюд 1х розвитку), по-трете, в перехщних економiках вiд адмiнiстративних до змтаних ринкових[4, с. 47].
У розвинених класичних ринкових економiках бiльшостi найрозвинеш-ших кра'н Заходу, особливо тих, де мщш лiберальнi економiчнi традицп i пануе iдеологiя економiчних i громадянських свобод (США, кра'н бвропейського Союзу i деякi iншi держави сучасностi), кооперативнi економiчнi системи пере-важно можуть бути кв^фжоваш або як квазiлiбералiзованi, або як власне лiбе-ралiзованi. 1х, поза сумшвом, не можна розглядати як гiперлiбералiзованi, ос-кiльки кооперация i кооперативна економiчна система у кра'нах Заходу розвива-ються в умовах певного державного захисту, державно! шдтримки i державного регулювання. Причому цей захист мае не проконкурентний, а промонополк-тичний характер (держава намагаеться будь-що пiдтримати систему кооперацií, вберегти ц вiд руйнiвноí сили конкуренцп; у чистих конкурентних умовах система кооперацп не змогла би "вижити"). Така промонополiстична i певною мь рою антиконкурентна полiтика щодо кооперативного сектору нацдонально1 мж-роекономiчноí системи значно погiршуе чи знижуе результативнкть функщ-онування нацiональноí мiкроекономiчноí системи загалом, хоча позитивно впливае на результативнiсть функцiонування певних кооперативних систем. Однак держава йде на формування цих недоотриманих вигод ввд абсолютно1 ль бералiзацií кооперативно1 економiчноí системи, бо економiчнi втрати (недоот-риманi вигоди), що формуються внаслвдок промонополiстичного регулювання кооперативного сектору нащонально1 економiки, перекриваються реальними вигодами сощального i соцiально-духовного плану [5, с. 92].
Якщо врахувати, що сучасш кооперативнi системи квазiлiбералiзованi, то íх подальша лiбералiзацiя може ще призвести до формування позитивного економiчного ефекту, однак цей ефект (посилення державного регулювання промонополктичного характеру) буде вже не такий значний, яким би був при лiбералiзацií абсолютно нелiбералiзованих кооперативних економiчних систем. € певш пiдстави вважати, що чистий лiбералiзацiйний економiчний ефект вiд подальшоí лiбералiзацií квазiлiбералiзованих кооперативних систем за своею диференщальною величиною е доодиничним, або, в кращому випадку, одинич-ним (нормальним чи донормальним) (рис. 1, 2). Це означае, що казiлiбералiза-цшна кооперативна економiчна система ще достатньо чутлива до змiни рiвня (посилення) лiбералiзацií, однак ця чутливкть поступово втрачаеться i вона в потенцп (за деякий перiод часу, в найближчш перспективi) стае системою з нез-начною лiбералiзацiйною еластичнктю. Квазiлiбералiзованi кооперативнi еко-номiчнi системи - це, зазвичай, системи з одиничним або доодиничним чистим лiбералiзацiйним економiчним ефектом. Це означае, що íх подальша лiбералiза-
цiя економ1чно допустима 1 вона ще не призводить до формування негативних економ1чних наслщюв.
ефектившсть Ее
Ь1 "Л, Л1берал1защя Ь
Рис. 1. Формування одиничного (нормального) чистого лiбералiзацiйного економiчного ефекту в процеа лiберmiзацu квазiлiбералiзованих кооперативних економ1чних систем (варiант чисто'1 екстенсифЫаци)
Л1берал1защя Ь
Рис. 2. Формування доодиничного (донормального) чистого лiбералiзацiйного економiчного ефекту в процеа лiберmiзацu квазiлiбералiзованих кооперативних економ1чних систем (варiант чисто'1 екстенсифЫаци)
Зауважимо, що можлив1 два напрями вщповщно, два типи л1берал1зацп кооперативних систем [6, с. 412].
По-перше, це зовшшня л1берал1защя, яку проводить держава. Полягае вона у зниженш р1вня промонополютичного державного регулювання кооперативного сектору економши. Така зовшшня л1берал1защя (екзолiбералiзацiя) за певних умов - невипдна для конкретних кооперативних систем, осктьки вона втягуе '1х в чисте конкурентне середовище, а внаслщок того, що на кооперативних тдприемствах формуеться незначний ефект масштабу, вони можуть не витримати чисто'1 конкурентно' боротьби з некооперативним сектором нащ-онально'1 мiкроекономiчноí системи i "згорнути" свою дiяльнiсть. Таке звужен-ня кооперативного сектору нащонально'* економiки внаслiдок "згортання" системи 11 державного регулювання (точнiше, державного захисту i державно'' тд-тримки) часто притаманне розвиненим економшам кра'н Заходу. Однак воно, на щастя, не стабiльне, оскiльки антимонополiстична полггика держави щодо кооперативного сектору економши дуже швидко змiнюеться на промонополю-тичну, що дае змогу системi кооперацп, як однiй iз найважливших форм госпо-дарювання, зберегтися.
По-друге, це внутршня лiбералiзацiя кооперативних систем (шакше -ендолiбералiзацiя) чи 1х самолiбералiзацiя. Кооперативнi економiчнi системи з позицш iнтенсивностi 1х внутрiшньоí лiбералiзацií за своею природою абсолютно лiбералiзованi, зi стiйкими демократичними традициями як у сферi вироб-ництва, так i у сферi розподалу i використання грошових доходiв. Такi абсолютно ендолiбералiзованi економiчнi системи, як правило, досить низькоефективш в суто економiчному планi, особливо в короткотривалому ринковому перiодi. Економiчна ефективнiсть таких систем дещо пiдвищуеться в довготривалому ринковому перiодi, але досить незначно, !х лiбералiзацiйна еластичнiсть нульо-ва (економiчна ефективнiсть шяк не реагуе на змшу рiвня лiбералiзацií) i лише в гiпердовготривалому перiодi даний тип економiчних систем уже починае шд-вищувати результативнiсть свого функцюнування. Пояснюеться це тим, що внутрiшня самолiбералiзацiя позитивно впливае на штелектуальну сферу, яка починае "спрацьовувати" ефективно економiчно лише в гiпердовготривалому ринковому перюд^ Однак абсолютно ендолiбералiзованi системи - високоефек-тивнi соцiально i особливо iнтелектуально-духовно. Саме в цьому i полягае одна з найбшьших переваг кооперативних економiчних систем. Вони внутртньо найлiбералiзованiшi i за цим параметром перевищують всi iншi некооперативнi системи (зокрема альтернативнi кооперативним системам). Щодо них усi iншi економiчнi системи е лише квазiендолiбералiзованi або навiть ендоцентралiзо-ванi (абсолютно нелiбералiзованi) [1, с. 320].
Якщо поршнювати вказанi три типи економiчних систем за параметром 1х економiчноí ефективностi i ц змiни, можна сформулювати такi висновки. Абсолютно лiбералiзованi системи економiчно низькоефективнi, тобто рiвень мас-штабноí еластичностi íх економiчноí ефективностi близький до нуля, що озна-чае, що в умовах зростання обсягiв виробництва чи iншоí дiяльностi ршень еко-номiчноí ефективностi або зовс1м не зростае, або дуже слабо зростае. У першо-му випадку крива чистоí масштабноí економiчноí ефективностi буде горизонтальною, а в другому - майже горизонтальною. Однак вони достатньо ефектив-ш в сощальному плаш i особливо в iнтелектуальному (духовно-штелектуально-му). 1х масштабна соцiальна ефективнкть вже мае явну тенденцiю до зростання. Ще бiльшу тенденцда до зростання мае духовна масштабна ефективнкть функцiонуванця таких систем. Така висока (навиъ гiпервисока) соцiальна i духовна ефективнiсть функцiонуванця абсолютно ецдолiбералiзованих кооперативних систем не може не призвести i до зростання ршня íх власне економiчноí ефективностi. Однак це зростання ще шяк не проявляеться у короткотривалому ринковому перюд! Соцiальнi i особливо желектуальш сфери кооперативних систем е надто шерщйш i слабомобiльнi, щоб проявитися в економiчному планi досить швидко. 1накше кажучи, економiчна трансформащя (так ми умовно на-зовемо цей процес) социального i духовного може ввдбуватися через досить значний промiжок часу, тобто у довготривалому або навггь гiпердовготривало-му (чи навггь за його межами метагшердовготривалому) ринковому перiодi. Це дае тдстави вважати, що у довготривалому ринковому шрюдГ масштабна еко-номiчна ефективнкть абсолютно ендолiбералiзованих кооперативних систем може вже зростати: спочатку повшьно, а поим - навiть швидко. Однак щ ефек-ти абсолютно ендолiбералiзованих кооперативних економiчних систем - вщда-
ленi у часГ, тому вони не завжди помГтнг А тому дуже часто деят кооперативнi керiвники намагаються проводити полГтику "згортання" внутрiшньоí лГбераль зацп кооперативних систем, полГтику деендолГбералГзацц. Це не тшьки неефек-тивно в бшьш вiддаленiй перспективi, але й суперечить основним принципам Мiжнародного Кооперативного Альянсу (МКА), одним Гз яких е принцип все-бiчноí внутрiшньоí демократизацп економГчного Г политичного життя в кооперативних оргашзащях. ВнутрГшня делГбералГзащя кооперативних економГчних систем, на вщмшу ввд зовшшньо:!, майже завжди е негативна.
Другий тип - це квазГендолГбералГзоваш кооперативш економГчш систе-ми, яш характерш для постсощалктичних (перехщних) економГк. Особливктю таких систем е те, що !х внутрГшш економГчш свободи дещо обмежеш Г це вже певною мГрою централГзоваш системи чи, точшше, квазщентралГзоваш (квазь ендоцентралГзоваш). Якщо на побутовому рГвш описувати внутрГшню еконо-мГчну даяльнкть таких систем, можна сказати, що це системи, в яких значна частина економГчних дай регламентуеться з единого центру. На вГдшну ввд абсолютно ендолГбералГзованих, íх економГчна ефективнкть в короткотривалому ринковому перюдГ значна, в усякому разГ вона мае тенденцда до зростання, а не до зниження. Як вщбуваеться це зростання (детенсивно, екстенсивно чи Гнтен-сивно) - це вже проблема конкретного аналГзу конкретних кооперативних систем вказаного типу. Однак, у довготривалому ринковому перюдГ Г особливо в гшердовготривалому економГчна ефектившсть (диференщального порядку) спочатку стабшзуеться а поим може навГть почати Г знижуватися. Такий характер змши р1вня економiчноí ефективносп зумовлений, на нашу думку, сощаль-ною Г Гнтелектуальною деградащею цих систем, формуванням негативного со-щального Г Гнтелектуального ефекпв, ят не можуть з часом трансформуватися у позитивний економГчний ефект. У таких кооперативних системах дае ефект сощального Г духовного гальмування економГчного розвитку (так ми його умов-но позначимо). КвазкндоцентралГзована кооперативна економГчна система не дае можливосп повнктю розгорнути сощальш Г духовш потенцц людини, вона цю потенцда обмежуе, що негативно починае впливати на економГчну результа-тивнкть функцюнування таких систем [2, с. 140].
Ще негатившше, шж квазкндолГбералГзоваш (квазкндо-централГзоваш) кооперативш системи на розвиток соцiальноí Г духовноí потенцц людини впли-вають ендоцентралГзоваш кооперативш системи чи, шакше, абсолютно ендоне-лГбералГзоваш кооперативш системи. Такий тип кооперативних систем панував недавно у вичизнянш економщ (Г нащональних економГках шших краш СНД Г так званих сощалктичних краш Схiдноí €вропи) в адшшстративний перюд 11 розвитку. Бшьшкть вичизняних кооперативних систем за характером внут-рiшньоí лГбералГзацп (точшше, сшввГдношення лГбералГзацп Г централГзацп) були саме ендоцентралГзованими системами. Ц системи досить високоефективш у короткотривалому ринковому перюда (якщо, звичайно, насамперед врахову-вати !х економГчну ефективнкть, а не сощальну чи духовну), за цим параметром вони перевищують квазкндолГбералГзоваш Г особливо абсолютно ендолГбе-ралГзоваш системи [4, с. 167].
Ця рГзниця в ршнях економГчно! ефективносп функцюнування зазначе-них титв кооперативних економГчних систем у короткотривалому ринковому
перюда обумовлена, передуам, формуванням так званого оргашзацшного - еко-номiчного ефекту (О-ефективносп). Найбiльшу О-ефективнiсть мають у корот-котривалому ринковому перiодi саме штенсивно (значно, гiперзначно, помiрно) централiзованi системи, а найменшу - iнтенсивно лiбералiзованi (внутрiшньо). Однак цей О-ефект поступово зникае, або навиь трансформуеться в "мшус"-О-ефект, у довготривалому ^ особливо, гiпердовготривалому ринковому перiодi. Тобто дiя цього О-ефекту в довготривалому i особливо гiпердовготривалому ринкових перюдах не тiльки не послаблюеться, але й дуже часто "перекри-ваеться" негативним зворотшм соцiальним i духовним ефектами. Чим централь зованiшими (внутртньо) е певнi економiчнi системи, тим бшьше вони обмежу-ють розвиток сощальних i духовних якостей людини, тим бшьше вони переш-коджають трансформацц сощально'' i духовно'' потенцц людини в економiчну, обмежуючи цим ефективнiсть власне економiчного розвитку. Але цей зворот-нiй негативний сощальний i духовний ефект (мiнус-S i Б-ефекти) проявляеться за значного лагу часу i вiн часто малопоминий для звичайно'' людини (навiть висококвалiфiкованого кер1вника). Тому пануе пересiчна думка, що будь-яке посилення адмшктративно'' дисциплши (внутршньо'' централiзацií' тощо) - це дуже ефективний засiб для тдвищення рiвня економiчноí' ефективностi функщ-онування певно'' економiчноí' системи.
Така точка зору - продукт економiчноí' короткозоростг ми бачимо еко-номiчнi наслщки певного процесу лише на "короткш" дистанцл", i не бачимо тих насладив, яю проявляються в найближчш або вiдносно вiддаленiй перспектив! Посилюючи внутрiшню централiзацiю, ми досягаемо значного економiч-ного ефекту (навиь коли обсяги дiяльностi незмiннi, тобто цей ефект вже не мае масштабного походження) у короткотривалому перюд! Однак одночасно у вiддаленому ринковому перюда формуеться зворотнiй соцiальний i духовний ефект (8- i Б-неефективнкть), що може не тшьки нейтралiзувати Б-дефект цен-тралiзацií', але й "перекрити" його: рiвень економiчноí' ефективносп не тiльки " повертаеться" у початкове положения (це вщбуваеться, як правило, у довготривалому ринковому перюда), але й знижуеться вщносно початкового рiвия (це спостерiгаемо у гшердовготривалому ринковому перiодi) (рис. 3-5) [3, с. 140].
О-ефектившсть, що формуеться в кооперативних економiчних cистемах внаслщок посилення в них внутршньо'' централiзацií' в короткотривалому ринковому перiодi або повнiстю, або надповно нейтралiзуеться Б i Б-неефектившс-тю, що формуеться вже в довготривалому i особливо гшердовготривалому ринковому перюд! Внаслщок цього масштабна економiчна ефектившсть не тшьки не зростае, але й не знижуеться.
Цього зворотного негативного впливу централiзацií' (посилення ндоцен-тралiзацií') на економiчний розвиток дуже часто не зауважують не тшьки госпо-дарники, практики, керiвники рiзного рiвня, але й економiсти-теоретики, особливо антилiберальних i про-соцiалiстичних погляд1в. Вони часто абсолютизу-ють найближчi позитивш економiчнi ефекти централiзацií' i не помiчають зворотного негативного впливу Б- i D-неефективностi на р1вень економiчноí' ефек-тивностi функцiонування певних економiчних систем.
Обсяги економ1чно'1 ефективносп (О)
Рис. 3. Формування О-ефекту вна^док посилення ендоцентралЬзаци кооперативних економ1чних систем у короткотривалому ринковому перiодi (варiант екстенсивно'1' масштабное еластичностi економiчноi ефективностI)
Обсяги еконо1УПчноТ ефективносп (С))
Рис. 4. Нейтралиаця (повна) О-ефекту ендоцентралнованих кооперативних економiчних систем внаслiдок формування 8- i D-неефективностi i и зворотнього впливу нарiвень економiчноi ефективностi в довготривалому ринковому перiодi (варiант повно'1' нейтралЬзаци)
Обсяги економ1чно'1 ефективносп (0) Рис. 5. Надповна (надлишкова) нейтралiзацiя О-ефекту ендоцентралiзованих економ1чних систем внаслiдок формування 8- i D-неефективностi i и зворотнього впливу на рiвень економiчноi ефективностi в гтердовготривалому ринковому перiодi (варiант надповно'1' нейтралiзацii)
Це дae тдстави квaлiфiкyвaти соцiaлiстичнy економiчнy теоpiю (еконо-мiчнy теоpiю aдмiнiстpaтивниx систем) як функцюнальну (в даному аспекта i в даному вiдношеннi) економiчнy теоpiю, метою яко1 не e дослiджения економiч-ниx пpоцесiв за межами коpоткотpивaлого pинкового пеpiодy.
Висновки. Oтже, пpосоцiaлiстичнi i aитилiбеpaльнi економiчнi концеп-цп та економiчнi теоpiï не можна квaлiфiкyвaти як абсолютно невipнi, помилко-вi, як це pоблять пpотивники i опоненти вказаник теоpiй. Вони, зpозyмiло, вщ-повщають дiйсностi i бiльш-менш пpaвильно ïï вiдобpaжaють, але лише за пев-ниx умов, а саме: коли економiчнa ефективнiсть центpaлiзaцiï (ендоцентpaлiзa-цп) чи делiбеpaлiзaцiï дослiджyeться лише з позицш ïï нaйближчиx економiч-нт ефектiв, а не вiддaлениx чи гiпеpвiддaлениx. Вiддaленi i особливо гiпеpвiд-дaленi економiчнi ефекти ендоцентpaлiзaцiï, як давило, негaтивнi внaслiдок фоpмyвaния S- i D-неефективностi, що по лшп звоpотнього зв'язку у довготpи-валому i, особливо, гiпеpдовготpивaломy pинковомy пеpiодax негативно впли-вae на економiчнy ефективнiсть фyнкцiонyвaния вказаного типу економiчниx систем. Вapто зазначити, що так зваш соцiaлiстичнi теоpiï - це теоpiï центpaлi-зовaниx (aдмiнiстpaтивниx) систем зовшшнього поpядкy, тобто тaкi, що фоpмy-ються i pозвивaються в yмовax повноï (тотaльноï) деpжaвноï центpaлiзaцiï екзо-поpядкy.
Лiтература
1. Башнянин Г.1. Ефективн1сть капiталiзацiï i лiбеpалiзацiï економiчних систем в умовах pинковоï тpанзакцiï: методологiчнi пpоблеми метpологiчного аншпзу / Г.1. Башнянин, Ю.1. Ту-pянський. - Львш : Вид-во ЛКА, 2008. - 480 с.
2. Башнянин Г.1. Регуляцшна ефектившсть економiчних систем / Г.1. Башнянин, Г.С. Tpе-тяк, Н.Б. Буpяк // Науковий вiсник НЛТУ Укpаïни : зб. наук.-техн. пpадь. - Львш : РВВ НЛТУ Укpаïни. - 2010. - Вип. 20.9. - С. 134-141.
3. Башнянин Г.1. Ефективн1сть соцiалiзадiï економiчних систем: методолопчш пpоблеми метpологiчного аналiзу / Г.1. Башнянин, Л.Я. Гончаpук. - Львш : Вид-во "Новий Свгг 2000", 2010. - 240 с.
4. Малова Т. Капитализация в условиях pоссийской экономики / Т. Малова. - М. : Изд-во ЛИБРОКОМ, 2009. - 208 с.
5. Фшпенко A.C. Цивiлiзадiйнi ви^и економiчного pозвитку / A.C. Фшпенко. - К. : Вид-во "Знання Укpаïни", 2002. - 190 с.
6. 111411^ М. Поpiвняння економiчних систем / М. Шнiдеp. - К. : Вид-во "Основи", 1997. -
519 с.
Башнянин Г.И., Турянский Ю.И., Дунас А.И. Эффективность либерализации экономических систем кооперативного сектора экономики
Рассмотpена либеpализационная эффективность экономических систем. Исследование доведено с позиций влияния масштабов либеpализации на коопеpативный сек-тоpа национальной микpоэкономической системы. На основе анализа ^оце^ов либе-pализации в исследуемом сектоpе национальной экономики на пеpвый план выходит выявление хаpактеpа влияния так называемых экзо- и эндолибеpализационных ^оцес-сов на эффективность функциониpования коопеpативных систем. О^еделены величина: (на общеметодологических уpовне) такого паpаметpа, как оpганизационно-экономи-ческий эффект либеpализации.
Ключевые слова: либеpализация, коопеpативный сектоp, экономические издеp-жки, макpоэкономическая система.
Bashnyanyn G.I., Turiansky Yu.I., Dunas O.I. Effectiveness of cooperative liberalization of economic sectors of the economy
The article considers the liberalization of economic efficiency systems. Research conducted from the standpoint of the impact of liberalization on the scale of cooperative sector of the national microeconomic system. Based on analysis of the processes of liberalization in the studied sector of the national economy at the forefront detection nature of the impact of so-called exo- and endoliberalization processes on the efficiency of cooperative systems. The values (in general methodological level) of such parameters as the organizational and economic effects of liberalization.
Keywords: liberalization, the cooperative sector, the economic costs, the macroecono-mic system.
УДК 658.114 Доц. А.М. Штангрет, д-р екон. наук -
Укратська академш друкарства
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧН1 ЗАСАДИ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ
МОН1ТОРИНГУ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ ШДПРИ6МСТВ АВ1АЦ1ЙНО1 ГАЛУЗ1
Шляхом узагальнення наукового доробку втизняних i зарубiжних науковщв обгрунтовано потребу удосконалення та вщповщно до фактичних умов та специфши господарсько! дiяльностi сформовано методичнi засади оцшювання рiвня економiчноl безпеки шдприемств аыацшно! галузi. Результатом дослiдження став алгоритм побудо-ви системи мониторингу та модель оцшювання рiвня економiчноl безпеки, можливiсть застосування яких було апробовано стосовно сформовано! сукупностi шдприемств авь ацшно! галузi.
Ключовi слова: ашалдйна галузь, економiчна безпека, мошторинг, оценка.
Постановка проблеми. Всупереч важливосп розвитку високотехнолопч-ного сектору для вичизняно! економГки, загальноекономГчна нестабшьнкть, низький р1вень добробуту населення, iнфляцiйцi процеси, зростання мiжнародноí конкуренцл та ш. фактори стали причиною кризового стану бшьшосп авГацшних шдприемств, а отже, критично низьким став р1вень !х економiчноí безпеки.
Забезпечення економiчноí безпеки шдприемств авГацшного галузГ низку ключових вГдмшностей, ят потребують особливоí уваги як зГ сторони власниюв та пращвниюв керiвноí ланки, так Г держави, адже наявшсть та р1вень авГацл сьогодш, фактично, визначае мкце краши у световому сп1втовариствГ, е Гндика-тором й економГчного розвитку та стимулюе формування економши знань [811]. Зважаючи на зазначене, найбшьш важливу роль у процес управлГння еконо-мГчною безпекою повинна ввдгравати комплексна система економiчноí безпеки кожного окремого авГаперевГзника, а вщтак кнуе реальна потреба в удоскона-ленш та^ системи, зокрема стосовно оцшювання фактичного рГвня безпеки.
Анамз публiкацiй. Розробщ питань щодо шдтримки достатнього ршня економiчноí безпеки шдприемства багато уваги придшяють вичизняш та зару-бГжш науковщ, зокрема: Л. Абалкш, В. Абрамов, В. АндрГйчук, О. Ареф'ева, О. Барановський, О. Бшорус, З. Варналш, О. Власюк, В. Воротш, Т. Васильщв, В. Горбулш, М. брмошенко, Я. Жалшо, О. Захаров, Н. Куркш, О. Ляшенко, В. Мунтаян, 6. Олейнков, Г. Пастернак-Таранушенко, В. Пономаренко, Н. Ре-верчук, В. Тамбовцев, М. Флейчук, О. Черняк, М. Швець, В. Щелкунов, Л. Ше-маева, С. Шкарлет, В. Шликов, O. Шляйфер та шш1
