CC BY
46
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛ1ННЯ В Л1СОВИРОБНИЧОМУ
КОМПЛЕКС!
УДК332.025.12:330.342 Проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук -Rbeiecbm КА;
доц. Г. С. Третяк, канд. екон. наук - ЛР1ДУ НАДУ; доц. О.М. Мартин, канд. екон. наук - ЛДУ БЖД
РИНКОВЕ САМОРЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ: СУТЬ ТА ОСНОВН1 II ДЕФЕКТИ
Дослщжено особливосп ринково'1 саморегуляцп як типу регуляцп економiчних систем. Обгрунтовано дефекти ринкового саморегулювання, використовуючи понят-тя ринково'1 еластичностi.
Ключов1 слова: економiчна система, ринкове саморегулювання, ефекти i дефекти ринкового саморегулювання, ринкова еластичшсть.
Prof. H.I. Bashnjanyn -L'viv commercial academy; assist. prof. H.S. Tretjak - LRIPA NAPAO; assist. prof. О.М. Martyn - LSU VAS
The market self-regulation of economic systems: essence and defects
The article investigates the peculiarities of market self-regulation as type of regulation of economic systems. Authors prove defects of the market self-regulation of economic system make use of market elasticity.
Keywords: economic system, market self-regulation, effects and defects of the market self-regulation, market elasticity.
Сучасна економiчна наука вважае регулящю необхщним чинником нормального функцюнування будь-яко! економiчноl системи чи 11 окремих сегментов. Економша, яка не регулюеться тими чи шшими методами, не тшьки не фун-кцюнуе в нормальному режим^ а й взагалi починае "розвалюватися" i "дегра-дуе". Пщ регуляцiею ми розумiемо процес узгодження тими чи iншими методами структури суспiльних потреб i структури суспiльного виробництва [3, 4, 6].
Метою ще1' статтi е дослщження особливостей ринкового саморегулювання як типу регуляцп економiчних систем.
Ринкове саморегулювання - це процес формування пропорцш еконо-мiчного розвитку ринковими методами. Одним i3 основних методiв ринкового саморегулювання е збалансування попиту i пропозицн на вщпо-вiднi види продук^в i ресурсiв i встановлення таким чином рiвня ринкових цш на них. Вважають, що така ринкове саморегулювання економжи оптимально встановлюе пропорцн економiчного розвитку, узгоджуючи структуру суспшьних потреб i структуру суспшьного продукту. Однiею iз основних функцш ринкового саморегулювання е розподш ресурсiв мiж сферами (галу-зями, шдгалузями, комплексами галузей) нацюнально!' економжи.
Класична i сучасна неокласична школи пол^ично!' економн (економiч-но1' теорн) явно переоцiнюють роль i значення ринкового саморегулювання на-
цюнально1 економжи, вважаючи, що ринковим способом за допомогою i на основi вщповщного балансування мiж попитом i пропозищею i встановленням цiни ринкового кшрингу можна досягти оптимального (найкращого, на 1хню думку) розподiлу ресурсiв мiж сферами нацюнально1 економiки i, вщповщно, оптимального розподiлу грошових доходiв мiж суб'ектами економiки.
Однак, на нашу думку, такий погляд на роль ринкового мехашзму са-морегуляци в розвитку нащонально! економiчноl системи будь-якого типу е явно гшертрофованим. Насправдi механiзм ринкового саморегулювання еко-номжи мае як переваги, так i недолiки. Про такий двоякий i суперечливий вплив ринкового саморегулювання на формування пропорцш економiчного розвитку йдеться в багатьох навчальних i наукових виданнях [2-4, 6-8, 10].
Проблему позитивного впливу ринку на функщонування та розвиток нащональних економiчних систем достатньо широко дослщжено. Значно менш вивченою е проблема негативного впливу ринку на нащональш еконо-мжи, тобто проблема його основних дефек^в. Це i зобов'язуе нас спещально виокремити саме И. На наш погляд, можна виокремити два типи основних де-феклв ринкового саморегулювання економжи (рис. 1).
Тип 1. Це система дефекпв ринкового саморегулювання, яка полягае в тому, що у певш сфери нащонально! економiчноl системи ринковий механiзм спрямовуе недостатню кiлькiсть ресурсiв. Проаналiзуемо цю систему дефектiв.
Дефект 1. Внаслщок розподiлу, який здiйснюе ринковий мехашзм, у суспiльну i квазiсуспiльну (квазшриватну) сфери нацюнально1 економiки надходить недостатня кшьюсть ресурсiв. Точнiше, у суспшьну сферу еконо-мiки, в якш виготовляються, реалiзуються i споживаються так зваш суспiльнi блага (послуги нащонально! оборони, освiти, нацюнально1 безпеки тощо), ри-нок взагалi не здатний спрямувати будь-як ресурси. Якби система регуляцп нацюнально1 економiки базувались тшьки на ринковому механiзмi, то сус-пiльна сфера економiки була б не тшьки слабо розвиненою, а взагал б перестала юнувати як окремий сегмент нащонально! економжи. Деякою мiрою ринковий механiзм спроможний спрямовувати (розподшяти) ресурси в так зваш квазюуспшьш сфери економiки, але недостатньо, тiльки тiею мiрою, якою виробництво i споживання квазiсуспiльних благ i послуг (освiти, охоро-ни здоров'я тощо) реагують на ринковий попит i ринкову пропозицiю.
Дефект 2. Ринковий мехашзм не здатний повною мiрою (на суспшьно необхщному i об'ективно зумовленому рiвнi) видшити також ресурси для ш-телектуально! сфери економiки, в якiй виготовляються, реашзуються i споживаються штелектуальш блага або послуги. Зауважимо, що у будь-якш нащ-ональнiй економiчнiй системi можна умовно виокремити два сектори. Перший сектор - це виробництво, реашзащя i споживання традицшних благ i послуг, його можна умовно квашфжувати як традицшний. У цьому тради-цiйному секторi економiки виготовляють блага i послуги, як мають тради-цiйний характер, тобто у процес !х виготовлення, по-перше, використовують переважно традицiйну, тобто у свош основi фiзичну працю ^ по-друге, вони мають, як правило, ч^ко визначену матерiальну форму юнування (!х можна помацати, понюхати або спробувати). Другий сектор - це виробництво, реа-
лiзaцiя i снoживaння iнтелектyaльних блaг i нослуг. Цей сектop мoжнa тому квaлiфiкyвaти вiднoвiднo як iнтелектyaльний. У ньому виготовляються i сно-живaються, як ми вже зaзнaчили, iнтелектyaльнi блaгa i нослуги, якi, m вщ-мiнy вiд тpaдицiйних, пo-пеpше, виготовляються 3a дономогою iнтелектyaль-но1' (неpевaжнo poзyмoвoï) нpaцi, i, но-д^уге, вони не зaвжди мaють мaтеpi-aльнy фopмy. Тaкi iнтелектyaльнi блaгa можуть iснyвaти, нaнpиклaд, у фopмi нayкoвих iдей, нayкoвих poзpoбoк тощо. Oснoвнa вiдмiннiсть мiж цими дво-мa сектopaми будь-яко1' нaцioнaльнoï економжи нoлягae в тому, що блaгa i нослуги, що виготовляються i спoживaються в них, нo-piзнoмy pеaгyють (e чутливими) нa pинкoвy кoн,юнктypy: тpaдицiйнi блaгa pеaгyють сильнiше, a iнтелектyaльнi - слaбше. Тому, в^обництво, pеaлiзaцiя i снoживaння oCTa^ шх повинно pегyлювaтися не тiльки pинкoвими, a й нoзapинкoвими мехaнiз-мaми i метoдaми. Iнaкше внaслiдoк poзпoдiлy в iнтелектyaльнy сфеpy еконо-мжи нaдхoдитиме недoстaтньo pесypсiв, a в тpaдицiйнy, нaвнaки, зaбaгaтo, нoнaд об^ктивно зyмoвленi сyснiльнi нoтpеби.
Рис. 1. Основт дeфeкmu ринкового самoрeгулювання eкoнoмiчнuх сuсmeм
Ринковий мехашзм не здатний повною мiрою видшити ресурси для ш-телектуально1 сфери економжи, оскiльки iнтелектуальнi блага i послуги (якi iснують здебiльшого в нематерiальнiй формi, а саме, у формi наукових, тех-нологiчних i технiчних iдей i розробок тощо) значно гiрше реагують на рин-кову кон'юнктуру, нiж блага суто традицшного порядку, що реально втшю-ються у конкретних речах.
Отже, iнтелектуальнi блага володiють значно нижчою ринковою елас-тичнiстю, тд якою ми розумiемо ступiнь чутливост виробництва, реашзаци i споживання благ чи послуг до змiни ринково1 кон'юнктури. За цим параметром ус блага i послуги можна подшити на кiлька груп або тишв. По-перше, це блага i послуги з абсолютною ринковою нееластичнютю. До них належать, насампе-ред, чист суспiльнi блага, виробництво яких ринок абсолютно не здатний прог-рамувати. Крива виготовлення таких благ е горизонтальною за будь-яко1 змiни ринково1 кон'юнктури (обсягiв попиту чи обсяпв пропозици) (рис. 2).
Обе яги внробництвя
Змша ринково'1 кон'юнктури, Р
Рис. 2. Крива ринково'1 еластичностi суспльних благ i послуг (благ з нульовою ринково'1 еластичшстю)
По-друге, це блага i послуги з помiрною або близькою до помiрноl (ква-зiпомiрною, гiпопомiрною, гiперпомiрою) ринковою еластичшстю. До таких благ чи послуг належать квазюуспшьш товари, виробництво i споживання яких бшьш-менш реагуе на змшу ринково1 кон'юнктури, а тому ринок вже деякою мiрою здатний програмувати !х виробництво. До таких благ i послуг належать й штелектуальш блага. Крива ринково1 еластичносп таких благ мае висхiдний характер, лежить пiд дещо бiльшим чи майже рiвним 45° кутом (рис. 3).
По-трете, це блага i послуги, яю в ринковому вщношенш абсолютно еластичнi, або гiпер- чи метагшереластичш. До таких благ належать товари, яю виготовляються i споживаються у приватному секторi економiки, тобто, за характером е несуспшьними. Несуспшьш блага сильно реагують на змшу ринково1 кон'юнктури, а тому запрограмувати !х виробництво i споживання ринок цiлком здатний, особливого втручання держави чи шших позаринкових
шституцш у цей процес не потрiбно. Крива ринково! еластичностi таких благ е висхiдною або навiть вертикальною (рис. 4).
Змша ринков01 кон'юнктури, Р
Рис. 3. Криваринково! еластичностi квазкусптьних благ i послуг (благ з помiрною або близькою до помiрно'i ринково! еластичност^
Цшком очевидно, що штелектуальш блага "поводять" себе на ринку приблизно так само, як i квазiсуспiльнi блага. Вони, хоча i реагують на змшу ринково! кон'юнктури, але недостатньо для того, щоб ринок здатний був "запрограмувати" !х виробництво i споживання в оптимальних (суспiльно необ-хiдних, чи суспiльно потрiбних) обсягах.
Змша ринковоУ кон'юнктури, Р
Рис. 4. Криваринково! еластичностi несусптьних благ (благ з абсолютною або близькою до абсолютно! ринковою еластичшстю)
Дефект 3. Третм основним дефектом ринково! регуляци економжи е те, що ринкова система також спрямовуе недостатню кшьюсть ресурсiв в еко-лопчну сферу, яка пов'язана з використанням i наступним "вiдтворенням" нав-
колишнього середовища. У процесi його використання формуються так званi витрати переливання (позаринковi чи побiчнi витрати), вщшкодувати як через ринковий механiзм дуже важко. Приватний сектор економжи досить добре акумулюе ефекти (вигоди) вiд експлуатаци навколишнього середовища, зате не защкавлений у витратах на його вщновлення. На нашу думку, екологiчнi блага мають дуже незначну ринкову еластичшсть, вони е гiпоеластичними, а у деяких випадках навпъ абсолютно нееластичними. Крива ринково! еластич-ностi таких благ е слабовисхщною або нав^ь горизонтальною (рис. 5).
Обсяги виробннцтва
1 споживання еколопчних благ, Оек
' 1 Р2 Рз 3\нна рИНКОВО!
кон'юнктури, Р
Рис. 5. КриваринковоХ еластичностi виготовлення екологiчних благ i послуг
Дефект 4. Ще одним ютотним дефектом ринково! економiки е те, що вона також здшснюе недостатнiй розподiл ресурЫв у соцiальну i сощально-полггичну сфери нащонально! економiки, де виготовляються i споживаються блага суто сощального, а не економiчного характеру.
Сощальш блага i послуги, на вщмшу вiд суто економiчних, викорис-товуються тiльки у соцiальнiй сферi для задоволення потреб не тшьки окре-мих членiв суспiльства, а й певних груп чи стльнот. Блага суто сощального характеру (точшше, класичного чи досконалого) споживаються переважно колективно, а тому запрограмувати !х виробництво i споживання ринок не завжди здатний. Порiвняно з благами суто економiчними, тобто такими, що знову "повертаються" в економiчну сферу i споживаються, як заведено було висловлюватися в марксистськiй економiчнiй лiтературi, продуктивно, вони значно прше реагують на змшу ринково! кон'юнктури, тобто мають нижчий рiвень ринково! еластичностi. Якщо економiчнi блага вважати благами з нормальною (помiрною) ринковою еластичшстю, то соцiальнi блага, у кращому випадку, е благами з квазшормальною ринковою еластичнiстю, а то й такими, яю можна назвати гшоеластичними в ринковому вiдношеннi. Крива рин-ково! еластичностi таких благ "тяжiе" до горизонтально! прямо!', але з нею все ж не зб^аеться (рис. 6).
Змша ринков01 кон'юнктури (Р) Рис. 6. Криваринково! еластичностi сощальних благ (благ з квазтормальною ринковою еластичшстю)
Тип 2. Мехашзм ринкового саморегулювання економжи розподшяе недостатньо ресурсiв не тшьки у названi вище сфери нащонально! економiки, а у деяю 11 сегменти чи сфери спрямовуе !х надмiрну кiлькiсть (див. рис. 2). Сукупшсть економiчних дефектiв ринково! системи, що спричиняють над-мiрний (надлишковий) розподiл ресурсiв у певш сфери нацiонально! мжро-економiчно! системи, ми умовно вщнесли до другого типу дефеклв.
Дефект 1. Ринкова система саморегуляци спрямовуе надлишкову юльюсть ресурсiв у приватну сферу економжи, у приватнi економiчнi системи. Ц системи, окрiм того, що володдать значно вищою ринковою чутливю-тю до змiн ринково! кон'юнктури, шж iншi економiчнi системи нащонально! економiки, мають здатнiсть "перехоплювати" ресурси у свою сферу шляхом вщповщно! ринково! гри щн на продукти, з одного боку, i ресурси, з шшого.
У класичнiй ринковш економiцi вiдбуваеться своерiдне "переливання" ресурЫв у приватний сектор економiки, що створюе умови для його ширшого розвитку. Можна вважати, що мехашзм ринкового саморегулювання економь ки настшьки сприяе розвитку приватного сектора, насюльки обмежуе розвиток ушх iнших, неприватних секторiв, особливо суспiльного i квазюуспшьних.
Структурно квазiсуспiльний сектор розпадаеться на два великих шд-сектори, чи сегменти. У першому, власне квазюуспшьному секторi, виготовля-ються квазiсуспiльнi блага (тобто таю блага, яю здатний виготовити не тшьки суспшьний сектор, а й приватний, до них належать послуги освгги, охорони здоров'я тощо). У другому кооперативному секторi нащонально! економжи виготовляються i реашзуються традицiйнi блага. Кооперативний сектор також деякою мiрою е квазiсуспiльним, осюльки займае промiжне положення мiж приватним i суспiльним (соцiалiстичним) секторами. У певному розумiннi i певному вщношенш квазiсуспiльний сектор i кооперативний виступають, вщ-повiдно, як квазiсуспiльний '^воруч" i квазiсуспiльний "праворуч". Перший з них знаходиться на шляху "переходу" у приватний, зближуеться й щентифь
куеться з ним, а другий - на шляху переходу у сусшльний, але у сусшльний суто соцiалiстичному розумшт, тобто як державний сектор, в якому виготов-ляються i реашзуються традицiйнi блага. За умов класичного ринкового регу-лювання економiки ресурси перетшають з кооперативного в некооперативш сектори економiки, в тому чист у приватнi. Економiчна система приватного типу починае здшснювати свiй розвиток "за рахунок" кооперативного сегмента економжи. Така економiчна ситуацiя формуеться у перехщних економiках, особливо у вггчизнянш перехiднiй економiцi Укра!ни перюду !! так званого ринкового реформування, тобто у 1991-2000 рр. [1; 5; 11; 12].
Дефект 2. Мехашзм ринкового саморегулювання здшснюе також над-лишковий розподш ресурсiв i в традицiйний сектор нащонально! економжи, в якому виготовляються суто традицшш блага, вiн володiе бiльшою чутливю-тю до змiн ринково! кон'юнктури, шж iнтелектуальний сектор. Без державного втручання i державно! регуляци традицiйний сектор економiки буде здшснювати "переливання" ресурсiв на свою користь i таким чином форму-ватиме недостатне !х надходження в штелектуальний сегмент економiки.
Дефект 3. До деяко! мiри квазiприватний сектор економжи за умов класичного ринкового регулювання також здатний "перетягувати" на себе бшьшу за суспiльно необхiдну частку ресурЫв, автоматично обмежуючи тим самим "приплив" ресурсiв у несуспiльнi сектори економши.
Дефект 4. Монополiстичний сектор економши також здатний "захоп-лювати" бiльшу за суспiльно необхiдну частку ресурЫв через те, що в цьому секторi формуються, з вщомих причин, бiльшi як абсолютнi, так i вiдноснi грошовi доходи. На нашу думку, монополютичний сектор економжи, на про-тивагу своему антиподу (суто конкурентному сектору), володiе бшьшою ринковою еластичнiстю, вiн значно чутливший до змiн ринково! кон'юнктури, шж конкурентний (немонополiстичний) сектор економжи.
Отже, механiзм ринкового саморегулювання економжи мае як переваги, так i недолiки. Звичайно, виокремленими типами дефекти ринкового саморегулювання економжи не вичерпуються. Ця система регуляци мае й ш-шi недолiки, ми зупинилися тшьки на нашстотшших.
Лггература
1. Башнянин Г.1. Ефекгивтсть функцюнування кооперативних систем в перехiдних еко-ном1ках// Проблеми розвитку споживчо! коопераци Укра!ни в ринковому середовищь Ч. 1. -Льв1в: Коопосвгга, 1998. - С. 69-76.
2. Башнянин Г.1. Яка економша потр1бна Укра!ш// Державшсть. - 1996, № 3. - С. 30-36.
3. Башнянин Г.1., Загорський В.С., Медведев В.С., Середа А.Р. Ринкова екоиомша: теоретико-практичт проблеми становления в Укршш. - К.: 1СДО, 1995. - 388 с.
4. Башнянин Г.1., Копич 1.М. Яку систему регуляци иацюиальио! екоиомши ми повии-ш створювати в Укра!ш// Региональна екоиомша. - 1997, № 2. - С. 38-45.
5. Башнянин Г.1., Коцупей В.М., Рехлецький С.А. Про розвиток сощальио-екоиом1ч-но! системи споживчо! коопераци в перехщиш екоиомщ Укра!ии (теоретико-методолопчш аспекти)// Вюиик Льв1всько! комерцшио! академп, т. 1. - Льв1в: ЛКА, 1997. - С. 109-119.
6. Башнянин Г.1., Лазур П.Ю., Медведев В.С. Пол1тичиа екоиом1я. Ч. 1. Загальна еко-иом1чиа теор1я. - К.: 1ЗМН, 1997. - 303 с.
7. Долан Э. Дж., Линдсей Д.Е. Макроэкономика. - СПб.: АО "Саикт-Петербург оркестр", 1994. - 405 с.
8. Макконнелл К.Р., Брю С. Л. Макроекоиомша. Аиаштичиа екоиом1я. - Льв1в: Просвь та, 1997. - 671 с.
9. Михасюк 1.Р., Залога З.М., Сажинець С.Й. Основи та важелi державного регулю-вання економiки. - Львiв: ЛДУ, 1998. - 78 с.
10. Основи економiчноi теорп: полiтекономiчний аспект/ За ред. Г.Н. Климка, В.П. Нес-теренка. - К.: Вища шк., 1994. - 559 с.
11. Рехлецький С.А. Про еволюцш форм власностi в ^GreMi споживчо'' кооперацп Ук-раiни: теоретико-методолопчш аспекти// Споживча кооперацiя Укра'ни: юторичш та сощаль-но-економiчнi аспекти. - К.: Bioii, 1996. - С. 126-134.
12. Трансформащя кооперативного бiзнесу системи споживчо'' кооперацп в перехвднш економiцi Укра'ни// Споживча кооперацiя Укра'ни. Iсторичнi та соцiально-економiчнi аспекти/ С.Г. Бабенко, М.В. ^ман, В .В. Апошй i iн. - К.: Bidi, 1996. - С. 121-125.
УДК 330.34 Доц. Г.Я. Антовська, д-р екон. наук - RbeiecbKa КА
ДОКТРИНАЛЬН1 ПРИЧИНИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО П1ДПРИСМНИЦТВА
Дослiджено еволюцiю державного тдприемництва та фактори, що визначають причини його виникнення i розвитку. Проаналiзовано пiдходи до використання державного тдприемництва на рiзних етапах розвитку суспшьства та в рiзних економiч-них ситуацiях.
Assist. prof. G. Ya. Anilovska -L'viv commercial academy Doctrine reasons of forming of state enterprise
The evolution of state enterprise and factors which determine reasons of his origin and development is probed. Approaches are analysed to the use of state enterprise on the different stages of development of society and in different economic situations.
Для виршення проблеми з'ясування i розумшня сутност та можли-востей державного тдприемництва необхщно зупинитися на процесах його формування та використання. Саме таким чином можна встановити суспшьш мотиви, що викликали до життя феномен державного тдприемництва.
Зародження кашташстичного державного тдприемництва збшлося 1з формуванням ринкових вщносин. Ц процеси е взаемопов'язаними таким чином, що саме пряма участь уряд1в у виробнищв мала на мет пришвидшення ринкових перетворень. 1деолопчне i теоретичне обгрунтування державного тдприемництва було здшснене ще меркантилютами. У рамках свого розумшня господарського прогресу вони бачили перспективу у зовшшньоторго-вельнш експансй. Ii забезпечення покладалося на державу, якш i належало створити нацюнальний експортний потенцiал. Державнi пiдприемства повин-нi були становити його основу. Найкращою iлюстрацiею цього процесу може служити Франщя ХУ11 ст. Видатний пол^ичний дiяч Кольбер висунув щею мдержави-пiдприемцям, створив першi державнi мануфактури, поштову службу. Вiн був "ноЫем великомасштабних проектiв, засновником та оргашзато-ром державно! дослiдницькоi дiяльностi, iнiцiатором виходу на зарубiжнi ринки, технолопчного пiднесення, а також управлшня економжою за допо-могою великих техшчних державних установ" [1, c. 67]. Подiбнi подii вщбу-валися i в iнших кра1нах, рашше чи пiзнiше, залежно вiд юторичного темпу розвитку. Так, в Росй за Петра I та Катерини II головним чином за державний рахунок вщкривалися рудники, зашзоробш та мщеплавильш заводи тощо.
