CC BY
20
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ ГАЛУЗ1
УДК 330.342:167.1 Проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук - Львiвська КА; доц. Г. С. Третяк, канд. екон. наук - Львiвський регюнальний тститут державного управлтня НАДУ при Президентовi Украти; доц. Н.Б. Буряк, канд. екон. наук - Львiвська ДФА
РЕГУЛЯЦ1ЙНА ЕФЕКТИВН1СТЬ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
Проаналiзовано поняття регуляцшно1 ефективносп та фактори, що впливають на 11 формування та змiну. Для оцiнювання ефективносп регуляцiйних процесiв ви-користано штегральну регуляцiйну ефективнiсть, що дало змогу виявити вплив регу-ляцп на економiчну, соцiальну i соцiально-духовну сфери господарських систем.
Ключов1 слова: регуляцшна ефектившсть, iнтегральна регуляцiйна ефектившсть, фактори впливу, економiчнi системи.
Вступ. Сучасна економ1чна наука вважае регулящю необхщним фактором нормального функщонування будь-яко1 економжи чи 11 окремих сег-менлв. Економжа, яка не регулюеться тими чи шшими методами, не тшьки не функщонуе в нормальному режиму а й взагал1 починае "розвалюватися", або "занепадае". З таким феноменом деградаци уЫе1 нацюнально! економ1ч-но1 системи, а не лише 11 шдсистем чи сегмент1в, головно через тотальний демонтаж системи державно! регуляци, з1ткнулась Укра1на в так званий постсо-щалютичний перюд 11 розвитку (1991-2000 рр.).
I хоча цшком очевидно, що регулящя абсолютно необхщна для забез-печення нормального розвитку будь-яко1 економжи, в сучаснш економ1чнш л1тератур1 вона здебшьшого ощнюеться лише негативно. Така негативна ощнка базуеться на обмеженому уявленш про суть цього процесу. У вузькш штерпретаци, регулящя - це процес державного втручання тими чи шшими методами в економ1чну д1яльшсть. У широкому значенш, регулящя - це процес узгодження тими чи шшими методами структури сустльних потреб \ структури сусшльного виробництва [1-14]. Як \ будь-який економ1чний процес, вона супроводжуеться формуванням як економ1чних ефеклв, так \ еконо-м1чних дефеклв, тобто, позитивних \ негативних економ1чних наслщюв.
Мета роботи полягае у дослщженш регуляцшно1 ефективносп еконо-м1чних систем \ виявленш т1е1 меж1, за якою державна регулящя економ1чних процеЫв е неефективною \ дерегуляцшш процеси стають необхщними. Для 11 досягнення потр1бно з'ясувати змют поняття "регуляцшна ефектившсть", роз-глянути основш фактори формування та змши регуляцшно1 ефективносп, визначити штегральну регуляцшну ефектившсть.
Виклад основного матерiалу. Метролопчний анал1з впливу регуля-цшних процеЫв на економ1чну ефектившсть функщонування економ1чних систем передбачае попередне загальнотеоретичне формування функци регу-ляцшно1 ефективносп \ з'ясування змюту поняття "регуляцшна ефектившсть". На нашу думку, тд ним потр1бно розумпи такий шдсумковий пара-
метр функцюнування економiчних систем, який вщображае залежшсть мiж змiною рiвня ефективностi 1хнього функцiонування i змiною iнтенсивностi розвитку регуляцшних процесiв. 1ншими словами, регуляцшна ефектив-нiсть - це сшввщношення мiж приростами ефективностi та приростами ш-тенсивностi регуляци. Загальна формула регуляцшно1' ефективностi мае та-кий вигляд:
дЕ
Ег = —. (1)
с11Р У ;
З помiж факторiв впливу на формування i змiну параметра "регуляцшна ефектившсть" ми видiлимо чотири основш, i найiстотнiшi.
Фактор 1 - штенсившсть попередньо1 регуляци. Дуже часто регулящя економiчних систем розпочинаеться не з нульового рiвня, а за певного почат-кового значення, яке залежить вiд iнтенсивностi попередньо1 регуляци i регу-ляцiйного типу систем. Як ми вже зазначали, економiчнi системи залежно вiд iнтенсивностi регуляци подшяють на гiпорегульованi, квазiрегульованi, по-мiрно регульованi, гiперрегульованi (i як крайнш випадок - тотально ре-гульованi) системи.
Фактор 2 - формацшний тип систем. Суспiльнi, квазюуспшьш, квазш-риватнi i власне приватш системи по-рiзному реагують на подальше посилен-ня регуляцiйних процесiв. Суспшьш i квазiсуспiльнi системи переважно позитивно реагують на посилення 1хньо1 державно! регуляци, оскшьки цi системи не можуть юнувати без державного регулювання. Дещо по-iншому реагуе на регуляцшш процеси державного типу квазшриватний сектор економiки. Регуляцiя на шдприемства цього сектору впливае двояко: з одного боку, позитивно, бо ^ею мiрою, якою квазшриватний сектор економши е ще частково суспшьним (квазiсуспiльним), вiн позитивно сприймае регуляцшш процеси; з шшого - як певною мiрою вже приватний, вш негативно реагуе на регуляцшш процеси. Чисто приватш системи вщверто негативно реагують на роз-виток чи поглиблення розвитку регуляцшних процеЫв.
Фактор 3 - тривалють ринкового перюду функцiонування т1е1 чи ш-шо1 економiчно! системи. Державна регулящя будь-яких економiчних систем мае властивють на перших етапах (як кажуть економюти, в короткотривало-му ринковому перюда) переважно негативно впливати на економiчну ефек-тивнiсть 1хнього функцiонування. Це призводить до того, що створюеться iлюзiя, що будь-яка регулящя е неефективною. Розглядаючи негативний вплив регуляци на функцюнування економiчних систем, ми маемо на увазi ту обставину, що негативш ефекти регуляци в короткотривалому ринковому пе-рiодi е бiльшими за 11 позитивнi ефекти на будь-якому рiвнi функцiонування нацюнально1' економiки.
У довготривалому ринковому перiодi, який тривае досить довго, але не настiльки, щоб нарештi почався процес зрiвноваження позитивного i негативного регуляцiйних ефеклв, економiчна система нiбито уже не реагуе на подальше посилення системи державно! регуляци. Таку и реакщю ми позна-чаемо як нейтральну, чи нульову. Зрiвноваження позитивного i негативного ефектiв регуляцi! може бути досить тривалим, i визначатиме продовжешсть довготривалого ринкового перiоду (в окресленому контекст^.
Фактор 4 - функцюнально-формацшний тип сфер певних господарсь-ких систем. Рiзнi сфери господарських систем (економiчна, соцiальна, духовна) по^зному реагують на регуляцшш процеси. Тобто, в теоретичному еко-номiчному аналiзi потрiбно вирiзняти три типи регуляцшних ефектiв: еконо-мiчний, соцiальний, i соцiально-духовний (чи власне духовний, або духовно-iнтелектуальний).
На нашу думку, дуже важливо з'ясувати, як регуляцшш процеси впли-вають на ефективнiсть функцiонування всiх трьох сфер господарства - еко-номiчно!, сощально! i духовно!. Для цього скористаемося термiном "штег-ральна регуляцшна ефективнiстьм, який вiдображае вплив регуляци на фун-кцiонування не тшьки економiчно!, а й соцiально! i духовно! сфер певних господарських систем (рис. 1).
Рис. 1. Поняття, складовi i загальна формула штегральног регуляцшног ефектывности Ее, Ё1, Ё — ефекти регуляци, вiдnовiдно, економiчного,
сощального i духовного порядку
1нтегральна регуляцшна ефектившсть мае три складовь Перша - еко-номiчна регуляцшна ефектившсть вщображае вплив регуляци на функщону-вання економiчно! сфери. I! можна визначити за формулою:
Еге = аБе / (2)
де: Еге - економiчна регуляцiйна ефективнiсть, йЕе - диференцiйне значення економiчного регуляцшного ефекту; ёК - диференцiйне значення (прирют) регуляцi! певних господарських систем.
Друга - сощальна регуляцiйна ефектившсть, яка вщображае вплив регуляци на функцiонування соцiально! сфери господарських систем, з погляду суто метролопчного, !! можна визначити за загальною формулою
ЕГ3 = с1Е3 / (3)
де: Е™ - сощальна регуляцшна ефектившсть, ёЕ3 - диференцшне значення (прирют) соцiального регуляцшного ефекту.
Третя - духовна регуляцшна ефектившсть - вщображае вплив регуляци на ефектившсть функцюнування духовно! сфери певних систем, !! також з суто метролопчно! позици, можна визначити за такою загальною формулою:
Ега = ёЕ / ёК, (4)
де: Егё - духовна регуляцшна ефектившсть, ёЕ - диференцшне значення (прирют) духовного регуляцшного ефекту.
Загальна формула штегрально! регуляцшно! ефективност матиме виг-
ляд
Ен = (с1Ее + ёЕ3 + ¿Е) / ёК. (5)
Однi i тi ж регуляцiйнi процеси по-рiзному можуть впливати на еконо-мiчну, соцiальну i духовну сфери господарських систем, тобто вони можуть супроводжуватися рiзними економiчними, соцiальними i духовними регуля-цiйними ефектами. Досить часто регулящя, яка з погляду суто економiчного е неефективною, призводить до формування негативного економiчного регуляцшного ефекту, в сощальному i духовному плаш, тобто з позицiй формування сощального i духовного регуляцшного ефекту, е ефективною або, на-вггь, дуже ефективною (рис. 2).
д; /ц, 1нтенсившсть
регуляци, //?
Рис. 2. Кривi а) економiчноi' (Еге); б) сощальног (Е™), в) духовног (Ем) регуляцшно'1 ефективностi приватних систем (умовний i концептуальний варiант)
Сучасш дослщники найчастше звертають увагу на економiчний регу-ляцшний ефект i залишають поза увагою регуляцiйнi ефекти сощального i духовного порядку, вони, так би мовити, бачать лише "економiчний колiр" результатiв регуляцi! i не помiчають "соцiального i духовного кольорiв". Найчастiше на такий "науковий дальтошзм" страждають представники кла-
сично! i неокласично! (лiберально-консервативно!) систем полiтично! еконо-мi! (економiчно! теорi!). Тому вони тшьки негативно (або переважно негативно) ощнюють ефектившсть будь-яких регуляцшних процеЫв. Однак негатив-ний вплив регуляци на економiчну сферу господарських систем може супро-воджуватися формуванням позитивних сощальних i духовних регуляцшних ефеклв, що в пiдсумку спричинить загалом позитивний вплив регуляцi! на господарську систему. А це означае, що якщо економiчнi наслiдки регуляци е негативними, то не обов'язково вщмовлятися вiд регуляцi!, обмежувати !! чи повнiстю "згортати". У багатьох випадках регулящю варто продовжувати, на-вiть якщо !! вплив на господарську систему е негативним в суто економiчно-му вщношенш. При цьому важливо знати, як регулящя впливае на штеграль-ну ефектившсть функщонування економiчних систем - позитивно чи негативно. Тобто в цш конкретнш економiчнiй ситуацi! потрiбно зiставляти нега-тивний економiчний ефект i позитивний соцiально-духовний ефект. Якщо другий е бшьшим за перший, то регулящя економiчних систем потрiбна. Тут також можна умовно виокремити три ситуаци:
1) якщо негативний економiчний ефект регуляцi! за абсолютним зна-ченням перевищуе позитивний сощально-духовний ефект, регуляцiйна поль тика держави повинна бути спрямована на "згортання" регуляци;
2) якщо негативний економiчний регуляцшний ефект i сощально-ду-ховний ефект за абсолютними значеннями врiвноважуються, то регуляцiю можна або продовжувати, або "згортати";
3) якщо абсолютне значення позитивного сощально-духовного ефекту регуляци явно перевищуе значення негативного економiчного ефекту, вщ ре-гуляцi! не слщ вiдмовлятися, !! необхiдно продовжувати i навiть поглиблюва-ти. Для визначення характеру регуляцшно! полiтики держави важливо визна-чити точку соцiально-економiчно! регуляцiйно! рiвноваги економiчно! систе-ми, в якш
Е* - Ее = 0, (6)
або
Е*А = |-Ее|, (7)
де: Е^ - соцiально-духовний регуляцiйний ефект; Ее - економiчний регуля-цiйний ефект.
До точки рiвноваги соцiально-економiчного порядку, в межах яко! рiз-ниця мiж соцiально-економiчним регуляцiйним ефектом i власне економiч-ним е вщ'емною, регуляцiю не потрiбно проводити, бо штегральний регуля-цiйний ефект в цьому випадку матиме вщ'емне значення:
- Ее<0, (8)
або
^<1^1. (9)
I тiльки поза точкою соцiально-економiчно! регуляцiйно! рiвноваги, в якш вже сощально-духовний ефект перевищуе абсолютне значення еконо-мiчного регуляцiйного ефекту, або рiзниця мiж ними е позитивною (бшьшою
нуля), регуляцшна полiтика держави повинна бути спрямована на поглиблен-ня регуляцiйних процешв (рис. 3):
Е^>\-Ее\. (10)
Економ1чний
1нтенсившсть регуляци, //?
Рис. 3. Формування соцiально-економiчноiрегуляцшног рiвноваги економiчноi системи: а — точка соцiально-економiчноi регуляцiйноi рiвноваги економiчноi
системи, в якш Е =\-Ее\
Для наукового економiчного ан^зу регуляцшних процесiв найнебез-печнiшим е так званий економiчний дальтонiзм, який уражае не лише мало-досв^ених дослiдникiв (саме вони найчастiше обмежуються економiчним матерiалом, забуваючи про те, що економiчна матерiя не е самодостатньою, що дуже багато економiчних процесiв спричиняються факторами позаеконо-мiчного, зокрема соцiального i духовного порядку), а й дуже часто досить досв^ених економю^в, якi потрапляють "у полон" економiчного детермь нiзму [15; 16]. Варто зауважити, що так званий економiчний детермтзм був характерний для марксистсько! пол^ично! економи, яка вс суспшьно-поль тичнi процеси пояснювала суто економiчними факторами (економiка визна-чае "все", а все шше в суспiльствi похiдне вiд економжи). Насправдi еконо-мiчний детермiнiзм - це лише один бж реального взаемозв'язку сфер суспшь-ства. Другим е сощально-духовний детермiнiзм, коли економiчнi процеси на-магаються обгрунтувати явищами i причинами соцiально-духовного чи шшо-го позаекономiчного порядку. Економiчне ^ею мiрою породжуеться позаеко-номiчним, якою позаекономiчне (соцiально-духовне, наприклад) економiч-ним. Це означае, що загальновщома модель суспiльно-економiчноl формаци, в якiй основною е економiчна сфера, може бути доповнена оберненою модел-лю, в якш первинним виступае сощально-духовне.
Висиовки. Отже, у теоретичному аналiзi регуляцшних процеЫв важ-ливу роль вщграе дослiдження факторiв формування та змши регуляцшно! ефективностi, яка вiдображае залежшсть мiж змiною рiвня ефективностi еко-номiчних систем та iнтенсивнiстю розвитку регуляцшних процеЫв. На формування та змшу регуляцшно! ефективностi впливае багато факторiв. Серед них найважлившг iнтенсивнiсть попередньо! регуляци; тип регульованих систем за функщонально-системною (рiвневою) i функщонально-форма-цiйною ознакою; тривалiсть ринкового перюду. Дослiдження впливу зазначе-них вище факторiв на формування та змшу рiвня регуляцшно! ефективностi дае шдстави зробити певнi висновки. По-перше, чутливiсть економiчних сис-
тем до посилення регуляцшних процеЫв залежить вщ типу регульованих систем i вона е тим бiльшою, чим менш регульованими е певнi системи (гшо-регульoванi системи реагують позитивно на змшу iнтенсивнoстi регуляци, а гшеррегульоваш - негативно). По-друге, регуляцiйна ефектившсть також де-термiнуеться фoрмацiйнo-функцioнальним типом систем (сусшльш - квазь суспшьш - квазiприватнi - приватнi). Сусшльш i квазюуспшьш системи реагують позитивно на регуляцшш процеси, квазшриватш - бшьш-менш нейтрально, а власне приватш - негативно. Цей факт свщчить, що регуля-цiйна полггика держави повинна бути диференцiйoванoю, тобто вона повинна виходити i3 конкретного функщонально-формацшного типу екoнoмiчних систем. По-трете, регуляцшна ефектившсть залежить школи i вщ тривалoстi ринкового перюду функцioнування екoнoмiчних систем. У короткотривало-му, довготривалому i гiпердoвгoтривалoму ринкових перюдах реакцiя еконо-мiчних систем на посилення регуляцшних процешв буде негативною, нейтральною i позитивною вщповщно.
М1ра ефективнoстi регуляцiйних прoцесiв залежить також i вщ функщонально-формацшного типу систем (екoнoмiчнi - сощальш - сощально-духoвнi системи). Часто регулящя негативно (або майже негативно) впливае на функщонування екoнoмiчнoï сфери господарських систем, зате нейтрально чи позитивно може впливати на ефектившсть функщонування сoцiальнoï i духoвнoï сфер певних систем. Для ощнки ефективност регуляцшних процеЫв можна використати параметром iнтегральнoï регуляцiйнoï ефективност^ який вiдoбражае вплив регуляци не тшьки на екoнoмiчну, але й на сощальну i сoцiальнo-духoвну сфери певних господарських систем. Регулящю доцшьно проводити i тод^ коли вона супроводжуеться формуванням негативного еко-нoмiчнoгo регуляцiйнoгo ефекту, але коли штегральний ефект е позитивним.
Л1тература
1. Долан Э. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Дж. Э. До-лан, К. Д. Кэмпбелл, Дж. Р. Кэмпбелл. - М.-Л., 1991. - 448 с.
2. Фишер С. Экономика / С. Фишер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензи. - М. : Изд-во "Дело" ЛТД, 1995. - 864 с.
3. Федоренко Н.П. Вопросы оптимального функционирования экономики / Н.П. Федо-ренко. - М. : Изд-во "Наука", 1990. - 304 с.
4. Валовой Д.В. Экономика в человеческом измерении. Очерки-размышления / Д.В. Валовой. - М. : Изд-во "Политиздат", 1988. - 384 с.
5. Самуельсон П. Економша / П. Самуельсон. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 1993. - 494 с.
6. Михасюк 1.Р. Основи та важел1 державного регулювання економши / 1.Р. Михасюк, З.М. Залога, С.Й. Сажинець. - Льв1в : Вид-во ЛДУ, 1998. - 78 с.
7. Основи економ1чно'1 теорп / за ред. С.В. Мочерного. - Тернопшь : АТ "Тарнекс", 1993. - 688 с.
8. Макконнелл К.Р. Макроекономша. Анал1тична економ1я / К.Р. Макконнелл, С.Р. Брю. - Льв1в : Вид-во "Просвгта", 1997. - 671 с.
9. Башнянин Г.1. Система метод1в регулювання нащонально'1 економши в кваз1ринко-вих умовах / Г.1. Башнянин, М.П. Герцунь, О.Ю. Носов // Основш напрями розвитку менеджменту в УкраЫ. - Льв1в : Вид-во ЛТЕ1, 1994. - С. 42-47.
10. Башнянин Г.1. Державне регулювання нащонально'1 економши в умовах пперстаг-фляци / Г.1. Башнянин, В.М. Коцупей, Р.П. Шевчик // Основш напрями розвитку менеджменту в УкраЫ. - Льв1в : Вид-во ЛТЕ1, 1994. - С. 75-77.
11. Ринкова економжа: теоретико-практичш проблеми становлення в Укра1'ш / Башнянин Г.1., Загорський В.С., Медведев В.С., Середа А Р. - К. : Вид-во 1СДО, 1995. - 388 с.
12. Башнянин Г.1. Яку систему регуляцп нацюнально'1 економiки ми повиннi створюва-ити в УкраЫ? / Г.1. Башнянин, 1.М. Копич // Региональна економша. - 1997. - № 2. - С. 38-45.
13. Башнянин Г.1. Пол^ична економiя. - Ч. 1: Загальна економiчна теорiя. / Г.1. Башнянин, П.Ю. Лазур, В С. Медведев. - К. : Вид-во 1ЗМН, 1997. - 303 с.
14. Башнянин Г.1. Пол^ична економiя. - Ч. 2: Спещальна економiчна теорiя. / Г.1. Башнянин, П.Ю. Лазур, В.С. Медведев. - К. : Вид-во 1ЗМН, 1997. - 307 с.
15. Башнянин Г.И. Объективные основы интеграции общественных наук и проблема единства и приемственности в их преподавании / Г.И. Башнянин, С.Д. Дзюбик // Единство и приемственность в преподавании общественных наук. - Новосибирск : Изд-во НГУ, 1983. -С. 8-10.
16. Башнянин Г.И. Экономическое измерение: структура, принципы, функции / Г.И. Башнянин. - Львов : Изд-во "Свит", 1994. - 248 с.
Башнянин Г.И., Третьяк Г.С., Буряк Н.Б. Регуляционная эффективность экономических систем
Проанализировано понятие регуляцийной эффективности и факторы, которые влияют на ее формирование и изменение. Для оценки эффективности регуляционных процессов использована интегральная регуляцийну эффективность, что дало возможность обнаружить влияние регуляции на экономическую, социальную и социально духовную сферы хозяйственных систем.
Ключевые слова: регуляционная эффективность, интегральная регуляционная эффективность, факторы влияния, экономические системы.
Bashnyanyn G.I., Tretyak G.S., Buryak N.B. Regulatory efficiency of economic systems
The notion of regulatory efficiency and factors, that affect its forming and change are analyzed. To evaluate the effectiveness of regulatory processes is used integrated regulatory effectiveness, which helped identify the impact of regulation on economic, social and social-spiritual spheres of economic systems.
Keywords: regulatory efficiency, integrated regulatory efficiency, factors of influence, economic systems. _
УДК 338.246 Проф. О.М. Ковалюк, д-р екон. наук -
Льв1вський НУ т. 1вана Франка
Ф1НАНСОВ1 ВАЖЕЛ1 ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМ1КИ В УМОВАХ ПОДОЛАННЯ КРИЗОВИХ ЯВИЩ
Наведено структуру фшансових важелiв i висв^лено особливу роль податку, як одного iз найактившших п елеменпв у державному регулюванш економши взагалi i в умовах подолання кризових явищ, зокрема. Запропоновано: вирiвняти ставки податку з доходiв фiзичних оаб i податку з прибутку пщприемств i запровадити !х ди-ференщащю; встановити рiзнi ставки податку на додану вартють (ПДВ) залежно вщ виду продукцп i Н споживача.
Ключов1 слова: криза, податок, фiнансовi важел^ регулювання, ПДВ, податок з доходiв фiзичних оаб, податок на прибуток пщприемств.
Вступ. Кризов1 явища, як охопили майже вс1 краши свггу, маючи за-гальний негативний вплив на стан економжи, спонукують до актив1заци державного втручання для подолання цих явищ. Про необхщшсть державного втручання у розвиток економжи у науковому свт заговорили майже сто ро-юв тому, тобто до, ^ особливо, шсля Велико! депреси 1929-1933 рр. Цю за-гальну думку укра!нських та заруб!жних вчених класично виразив Дж. Кейнс.
