CC BY
18
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛ1ННЯ В ГАЛУЗЯХ
УДК 351.72 Проф. Г.1. Башнянин1, д-р екон. наук;
доц. Ю.1. Турянський2, канд. екон. наук; доц. О.1. Дунас3, канд. юрид. наук
ДО ПИТАННЯ НЕГАТИВНО* ЕФЕКТИВН1СТ1 РИНКОВО1 САМОРЕГУЛЯЦИ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
Розглянуто вплив таких факторiв, як масштаби саморегуляци i тривалiсть ринко-вого перiоду на ефективнiсть ринково! саморегуляци економiчних систем. Дослiджено зони неефективного розвитку, а також зроблено висновок про те, що вийти iз ци зони можна тiльки шляхом розгортання системи державно! регуляци i звуження масштабiв ринково! саморегуляцi!.
Ключовi слова: централiзацiя, державне регулювання, екож^чш системи, ринок, саморегуляцiя.
Постановка проблеми. У сучаснш л1беральнш (л1берально-консерва-тивнш) економ1чнш л1тератур1 пануе думка, що ринкова саморегулящя еконо-мжи лише ефективна, а згортання системи державного регулювання 1 розши-рення системи ринково! саморегуляци тшьки позитивно впливае на розвиток економжи. Ця точка зору одноб1чна, а в деяких випадках 1 неточна, що не дае точно! уяви про результативнють ринково! саморегуляци.
Анал1з останшх дослщжень 1 публжацш. Серед в1тчизняних 1 росшсь-ких учених, яю дослщжували мехашзми державного впливу на динам1ку струк-турних зрушень, можна видшити роботи В. Базилевича О. Беляева, О. Бшорусо-ва, В. Будкша, А. Гальчинського, В. Гейця, А. Поручника, В. Савчука, А. Фш-пенка, В. Черняка, А. Чухна та шших.
Мета роботи - дослщити ефектившсть ринково! саморегуляци еконо-м1чних систем.
Виклад основного матер1алу. Щоб отримати точшшу уяву про результативнють ринково! саморегуляци, потр1бно зютавити обидв1 крив1 - криву ринково-регуляцшних економ1чних вигод (ЕВ) 1 криву ринково-регуляцшних економ1чних втрат (1С), тобто помютити !х в одну систему координат, вщклада-ючи на ош ординат як економ1чш вигоди, так 1 економ1чш втрати вщ ринково! саморегуляци. Внаслщок такого "накладання" обох вказаних вище графтв ми отримаемо таку граф1чну картину, яка точшше шюструе результативнють розвитку процесу ринково! саморегуляци (рис. 1-3) [3, с. 654].
Ц графжи шюструють, що до точки "А" економ1чна ефектившсть ринково! саморегуляци е вщ'емною (негативною). Назвемо !! умовно ЫЯ-неефектив-нютю (або вщ'емною економ1чною ефективнютю ринково! саморегуляци).
1 Льв1вська КА;
2 НУ державно! податково! служби Укра!ни;
3 Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка
Економ1чш > вигоди (ЕВ) I \! 11 ю! III
Економ1чш втрати (1С) * {
ЕВ
0 мяе мяе
Ринкова саморегулящя (МЫ)
Умовш позначення: 1С I ЕВ - крив1 ринково-регуляцшних, ввдиовщно, еконо-\пчних втрат I еконо\пчних вигод; А I В - точки р1вноваги еконо\пчних вигод I еконо\пчних втрат; МЯе - р1вноважне значения ринковоУ саморегулящУ; I - "зона" початку зростання р1вня еконо1\пчноУ ефективност! ринковоУ саморегулящУ; II - "зона" стабшьного 1 максимального р1вня еконо\пчно1 ефектив-ност1 ринковоУ саморегулящУ; III - "зона" початку "спадаючого" р1вня еконо\пч-но1 ефективност1 ринковоУ саморегуляци
Рис. 1. Екополичпа ефектившсть ринково'Х саморегуляци екополичпих систем (еар1ант иешачи<н еластичпост!)
Умовш позначення: 1С 1 ЕВ - крив1 ринково-регуляцшних, ввдиовщно, еконо-\пчних втрат i еконо\пчних вигод; А { В - точки р1вноваги еконо\пчних вигод i еконо\пчних втрат; МЯе - р1вноважне значения ринковоУ саморегулящУ;
I - "зона" зростання р1вня еконо\пчноУ ефективносп ринковоУ саморегуляци;
II - "зона" стабшьного 1 максимального р1вня еконо\пчноУ ефективносп ринковоУ саморегулящУ; III - "зона" спадаючого р1вня еконо\пчно1 ефективносп ринковоУ саморегуляци
Рис. 2. Екополичпа ефектившсть ринковоХ саморегуляци екополичпих систем (вариант шачп о1 ел асти чп ость) :
Умовш позначення: 1С 1 ЕВ - крив1 ринково-регуляцшних, вщповщно, еконо\пчних втрат I еконо\пчних вигод; А IВ - точки р1вноваги еконо\пчних вигод I еконо\пчних втрат; МЯе - р1вноважне значения ринковоУ саморегулящУ; I, II, III - "зони", вщповщно, зростаючого, стабшьного I спадаючого р1вня еконо\пчно'У ефективност1 ринковоУ саморегулящУ
Рис. 3. Екополичпа ефектившсть ринковоХ саморегуляци екополичпих систем (вариант гигертачп о1 е!асти чпоспи):
Вона мае мюце, як правило, при незначних piB^x ринково'' саморегуляцп, тобто тод^ коли тотально регульована державою економiчна система щойно почала саморегулюватися, а процес "згортання" адмiнiстративного чи державного регулювання тiльки-тiльки розпочався. У таких незначно саморегульованих економiчних системах економiчнi втрати ще перевищують економiчнi вигоди,
тобто 1С>ЕВ,
а зниження рiвня !х економiчноi ефективностi вiд,емне, тобто економiчна система е ще дефективною. Явище МЯ-неефективнос^ можна пояснити, на нашу думку, певним промiжком часу вщ моменту повного "згортання" системи державного регулювання до отримання позитивних наслщюв вiд цього. Однак позитивно те, що МR-неефективнiсть поступово згасае i подальше посилення рин-ково! саморегуляцп призводить до зрiвноваження економiчних втрат i еконо-мiчних вигод вiд саморегуляцп. Економiчна ефектившсть ринково!' саморегуляцп в точщ "А" нульова, вона iз вщ'емно!' трансформуеться в "нуль"-ефектив-нiсть з тенденщею И подальшо'' трансформацп в "плюс"-ефектившсть (див. рис. 1-3) [2, с. 366].
На всьому промiжку вщ точки "А" до точки "В" посилення ринково'' саморегуляцп (на основi вiдповiдного "згортання" системи державно'' регуляцп) економiчно ефективне, оскшьки економiчнi вигоди вже перевищують економiч-нi витрати. Однак, з наближенням до точки "В" рiвень плюсово'' економiчноl ефективностi ринково'' саморегуляцп' починае знижуватися (темп цього зниження залежить вщ чутливостi економiчноl системи до змши рiвня ринково'' саморегуляцп), що свiдчить про те, що ринкова саморегулящя вже стае надмiрною, а система державного регулювання "згортаеться" надто сильно [4, с. 178].
Залежно вiд ступеня чутливост економiчноl системи до змiни рiвня рин-ково'' саморегуляцп видiляють три типи економiчних систем.
Слабочутливi економiчнi системи з низькою ринково-регуляцiйною еластичшстю (рис. 4) [3, с. 787].
Ринкова саморегулящя (MR)
Рис. 4. EKOHOMi4Hi системи з низькою (незначною) ринково-регуляцшною еластичшстю: 1С i ЕВ - крив\, eiönoeiöno, економ1чних втрат i економ1чних вигод eidринковог саморегуляцп; MRee i MRn - висхiдnий i nисхiдnий рiвnоважnий рiвеnъ
ринковог саморегуляцп
У таких системах навггь значна змша рiвня ринково'' саморегуляцп спри-чиняе лише незначну (позитивну або негативну, це вже залежить вщ ринкового
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет Укршми
перiоду i масштабу ринково! саморегуляци) змiну рiвня економiчно! ефектив-ностi 11 (економiчно! системи) функцiонування. Пояснюеться це тим, що в таких системах кривi економiчних втрат i економiчних вигод ринково-регуляцшного походження тяжiють до горизонтально! лши, "намагаються" з нею ототожнити-ся. У таких системах "зона" стабшьно! МR-ефективностi - незначна i в разi по-силення рiвня ринково! саморегуляци вони швидко переходять у зону МК-не-ефективностi.
Чутливi економiчнi системи зi значною ринково-регуляцшною еластич-нiстю (рис. 5) [2, с. 271]. Цей тип економiчних систем вже значно сильшше ре-агуе на змiну рiвня ринково! саморегуляци (точнiше, "згортання" рiвня державно! регуляци; ми аналiзуемо перехщш системи, якi трансформуються в напрямi вiд адмiнiстративних до чистих чи змшаних), нiж попереднiй. У таких системах "зона" стабшьно! MR-ефективностi значнiша, а кривi 1С i ЕВ в "зонах" !х зростання i зниження стрiмкiшi, нисхiднi чи висхiднi) [4, 320].
Mill MF?e
Ринкова саморегулящя (MR) Рис. 5. EKOHOMi4Hi системи 3i значною (середньою) ринково-регуляцшною еластичшстю: 1С i ЕВ - Kpueiринково-регуляцшних, eidnoeidno, економ1чних втрат i економ1чних вигод eid ринковог саморегуляцп; mR i МЕн - висхiдний i нисхiдний рiвнoважний pieern ринковог саморегуляцп
Ми можемо на шдсг^ проведеного аналiзу видшити два основш типи MR-неефективностi.
Перший - це спадаюча MR-неефективнiсть, яка поступово переходить в MR-ефектившсть висхщного, а потiм стабiльного типу. Спадаюча MR-неефек-тивнiсть мае мiсце за досить незначних масштабiв ринково! саморегуляцп, коли система тотального державного регулювання щойно починае "згортатися". Спадаюча MR-неефективнють формуеться на вiдрiзку до рiвноважного рiвня ринково! саморегуляци, тобто до точки "А". Коли масштаби ринково! саморегуляцi! перевищують !х рiвноважний рiвень (висхiдний, оскiльки вш проявляеться на перших етапах посилення ринково! саморегуляци економжи пiсля перюду !! тотально! державно! регуляци, а той рiвень, що формуеться при шдаод економiч-но! системи до точки початку формування MR-неефективностi на еташ гшер-значних масштабiв ринково! саморегуляцi!' позначимо, вiдповiдно, як нисхщний), економiчнi втрати перевищують економiчнi вигоди вiд ринково! саморегуляцi!.
Другий тип - це зростаюча MR - неефектившсть, яка починае формува-тися в умовах гшервисокого рiвня ринково! саморегуляцi!. Зростаюча MR-не-ефектившсть неухильно збiльшуеться за межами висхщно! точки рiвноважного
рiвня ринково! саморегуляцп (точки "В"). Коли економiчна система у процесi свого функщонування досягае точки нисхiдного рiвноважного рiвня, ЫЯ-не-ефективнiсть зростаючого типу починае посилюватися. Це вже перший сигнал того, що необхiдно "згортати" систему ринково! саморегуляцп i вiдповiдно "розгортати" систему державно! регуляцп, оскiльки ринкова саморегулящя са-мовичерпуеться i з об'ективною необхiднiстю вимагае 11 доповнення системою державно! регуляцп. Аналогiчно можна також видшити три типи ЫЯ-ефектив-ностi [4, с. 325]: Зростаюча ЫК-ефективнють, що мае мiсце на тш "дiлянцi" роз-витку i функцiонування певно! економiчноl системи, коли вона "проходить" точку висхщного рiвноважного рiвня ринково! саморегуляцп. На етат зроста-ючо! ЫR-ефективностi посилення ринково! саморегуляцп економiчноl системи е особливо ефективним. Економiчна система досить вщчутно реагуе на зростан-ня рiвня ринково! саморегуляцп, а тому навпъ незначне "згортання" системи державно! регуляцп призводить до досить позитивних економiчних ефекпв. Зростаюча ЫR-ефективнiсть така значна, що !! усвщомлюють як полпики-практики, так i вченi-економiсти. Тому в !! умовах починають поширюватися проль беральнi i проринковi економiчнi погляди та ще!, а у поличному спектрi сус-пiльства починаеться "змщення" вправо.
Стаб1льна МЯ-ефектившеть. I! характерною особливiстю е те, що подальше посилення рiвня ринково! саморегуляцп вже не спричиняе подальшого тдвищення економiчноl ефективностi функцiонування певно! економiчноl системи, вона бшьш-менш стабiльна. "Зона" стабшьно! ЫR-ефективностi може бути досить незначна, значна i гшерзначна, !! тривалiсть залежить вщ чутливостi тае! чи шшо! економiчноl системи до змiни рiвня !! ринково! саморегуляцп. Слабо-чутливi (слабоеластичш) економiчнi системи мають, як правило, незначну "зону" стабшьно! ЫR-ефективностi, середньочутливi - значну, а дуже чутливi (гшерчут-ливi, гiпереластичнi) - вщповщно гiперзначну (гiпершироку, гшертривалу).
Стабiльна ЫК-ефективнють е стабiльною лише за умови, що ринкова саморегулящя посилюеться, тобто коли ми продовжуемо "перемщатися" впро-довж осi до певно! "межГ1. Якщо ж такого посилення ринково! саморегуляцп немае, то стабшьна ЫК-ефектившсть трансформуеться у спадаючу, а полм - i у зростаючу. Оскшьки величина стабшьно! ЫR-ефективностi е однаковою навiть за умови зростання рiвня ринково! саморегуляцп, то може сформуватися iлюзiя, що необхiдно вщмовитися вiд продовження полiтики лiбералiзацil економжи, оскiльки вона вже не тдвищуе рiвня економiчноl ефективностi функцiонування економiчних систем. Така уява i така практична позищя - помилкова, оскшьки практична реалiзацiя антилiберальноl i антиринково! поллики (навiть певною мiрою) дуже швидко трансформуе стабiльну ЫR-ефективнiсть у спадаючу чи навпъ MR-неефективнiсть зростаючого типу. Щоб пiдтримувати Ы^-ефектив-шсть на бiльш-менш стабiльному рiвнi, потрiбно продовжувати пролiберальну i проринкову (або антимонополютичну i антисоцiалiстичну) полiтику. Без цього вона дуже швидко почне знижуватися i позитивний економiчний ефект вщ ринково! саморегуляцп дуже швидко трансформуеться в негативний (плюс"-еконо-мiчна ефективнiсть трансформуеться в "мiнус"-економiчну ефективнiсть).
Третiй тип - це спадаюча ЫК-ефектившсть, яка формуеться в умовах, коли ринкова саморегулящя переходить певш меж^ а !! рiвень наближаеться до
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
нисхiдного рiвноважного рiвня. В умовах спадаючо! МЯ-ефективносп ринкову саморегуляцiю слiд продовжувати (шляхом реалiзацil вщповщно! державно! по-лггаки), але водночас необхiдно "розгортати" i систему державно! регуляцп. Тобто в такш економiчнiй ситуацп пролiберальна i проринкова полiтика повинна своерщним чином уже доповнюватися антилiберальною, антиринковою (про-монополiстичною i просоцiалiстичною) полиикою. Економiчна система входить у "зону" спадаючо! МЯ-ефективносп за гiперзначних масштабiв ринково! само-регуляцп (або за наступного зростання системи державного регулювання).
Треба зазначити, що будь-яке державне регулювання (антимонополю-тичне чи промонополютичне) за своею природою -просощалютичне i антилiбе-ральне. Навiть антимонополiстичне регулювання, незважаючи, що воно шбито сприяе розширенню "зони" вiльного конкурентного ринку, насправдi лише змь нюе монополютичне регулювання на державне, але не розширюе, як це здаеться на перший погляд, "зону" ринкового саморегулювання. Ця "зона" розши-рюеться лише тод^ коли система державно! регуляцп "згортаеться", а не тран-сформуеться з одного типу в шший. Тим бiльше, якщо держава проводить про-монополiстичну полiтику, вона цим самим звужуе зону конкурентно! сфери i вiдповiдно розширюе зону монополiзацп, а монополiстичний сектор займае промiжне становище мiж приватно-конкурентним i суспшьним (сощалютич-ним, державним) [1, с. 250]. Це, як уже йшлося, протосощалютичний сектор. Якщо держава проводить промонополютичну полiтику, вона фактично проводить просощалютичну полiтику. I тим бшьше просоцiалiстичною полiтикою е проконкурентна державна полiтика i державне регулювання, оскшьки реально монополiстичне регулювання не змшюеться вiльним конкурентним, а змь нюеться державним регулюванням. Номiнально антимонополютична (проконкурентна) полiтика держави - лiберальна i антимонополiстична, однак реально вона все-таки просощалютична i не сприяе розширенню зони вшьного ринкового саморегулювання. Тобто будь-яке втручання держави в економжу (навпъ коли вона хоче захистити конкурентний ринок i тим бiльше модиф^вати i сти-мулювати його яюсть) за сво!м характером - просощалютичне, антилiберальне, антиконкурентне. Державна полiтика i державна iдеологiя саме тому, що вона державна, завжди - антилiберальна i просоцiалiстична. Хоча на словах держав-нi дiячi можуть мати антисощалютичш погляди, але реально вимушеш дiяти як антилiберали, проводити просощалютичну полiтику. Якщо реально у такому напрямi не дiяти, то державш iнститути руйнуватимуться i держава як суспшь-ний iнститут деградуватиме. Така суспшьна ситуацiя трапляеться у бшьшосп кра!н з перехiдною економiкою колишнього так званого сощалютичного табору. У тих кра!нах, де держава проводить антисощалютичну полiтику, вона реально деградуе, адже це означае проводити антисуспшьну полiтику i руйнувати те, на чому утримуеться сам державний шститут.
Така ситуацiя змушуе державних дiячiв (якi iнту!тивно, неусвщомлено вiдчувають описану вище ситуацiю) проводити полггаку подвiйного стандарту. Це не варто розглядати як "полiтичну проститущю". Формально i номiнально найрозумнiшi з них змушеш "пiдiгравати" пролiберальним щеям i на словах проводити проконкурентну, прокапiталiстичну полiтку (щоб "догодити" пашв-
нш масовш свiдомостi), а реально вони вже проводять (повинш проводити) просоцiалiстичну пол^ику i певною мiрою антиринкову, антиконкурентну. 1н-ша справа, що штенсившсть цiеl реально! просоцiалiстичноi полiтики повинна бути рiзною за рiзних економiчних умов. За надмiрноi ринково! саморегуляци -iнтенсивнiшою, повинна посилюватися [2, с. 399].
Третш тип - це економiчнi системи сильночутливi (гшереластичш) до змiни рiвня ринково! саморегуляци (рис. 6).
Рис. 6. Економiчнi системи з гтерзначною ринково-регуляцшною еластичшстю: 1С
I ЕВ - крив1, в1дпов1дно, економ\чних втрат I економ\чних вигод в1д ринковог саморегуляци; МЕе * МИНН - висхгдний г нисхгднийргвноважнийргвень ринковог
саморегуляци
У них навпъ незначна змша рiвня ринково! саморегуляцii спричиняе значну змшу рiвня економiчноi ефективност функцiонування певно! економiч-но! системи. Це одночасно вказуе також на високу ефектившсть змши рiвня державно! регуляци. В умовах тотально! державно! регуляци навiть незначне зниження !! рiвня i вiдповiдне розширення системи ринково! саморегуляцii мо-же призвести до значного зростання рiвня економiчноi ефективностi !х функщ-онування. А в умовах гшерзначного рiвня ринково! саморегуляци подальше його посилення вже спричинить зниження рiвня економiчноi ефективност !х функцiонування.
Висновки. Ефективнiсть системи ринково! саморегуляци детермь нуеться багатьма факторами, зокрема i такими, як масштаби саморегуляцii i тривалiсть ринкового перюду. У зв'язку з цим можна видшити принаймнi три зони функцюнування нацiональних економiк з рiзним ступенем ефективностi ринково! саморегуляцii. Зона регуляци, в якш економiчнi витрати ринково! саморегуляци знижуються, а економiчнi вигоди зростають i у певнш мточцiм зрiв-новажуються. У цш зонi економiчна система спочатку ефективна (характеризуемся так званою ЫR-ефективнiстю), потiм переходить у стан стабшьно! MR-ефективностi (друга зона) ^ нарештi, третя зона - це зона стшкого формування MR-неефективностi, коли ринкова саморегуляцiя досягае надмiрного розвитку, а економiчнi втрати вщ не! починають перевищувати економiчнi вигоди. MR-неефективнiсть економiчних систем у цш зонi починае зростати. Вийти iз зони неефективного розвитку можна тшьки шляхом розгортання системи державно! регуляци i звуження масштабiв ринково! саморегуляцii.
Економ1чш вигоди (ЕВ)
Економ1чш втрати (1С)
01 МКве *Ч///1'
Ринкова саморегулящя (МЯ)
мвГё
Нацюнальний л1сотехм1чмий ум1верситет УкраУни
Л1тература
1. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание, управление / В.Г. Афанасьев. - М. : Политиздат, 1982. - 432 с.
2. Башнянин Г.1. Ефектившсть катташзацп i л1берал1зацй економ1чиих систем в умовах ринково! транзакцп: методологiчиi проблеми метрологiчиого аиалiзу / Г.1. Башнянин, Ю.1. Турянський. - Львiв : Вид-во ЛКА, 2008. - 480 с.
3. Башнянин Г.1. Метролопчш екоиомiчиi системи: Вступ у загальну теорiю i методолопю формування екоиомiчиих параметрiв / Г.1. Башияиии. - Львiв : Вид-во "Новий Свiт-2000", 2005. - 1083 с.
4. Башнянин Г.1. Ефектившсть соцiалiзацi! економiчних систем: методологiчнi проблеми метролопчиого аналiзу / Г.1. Башнянин, Л.Я. Гончарук. - Львiв : Вид-во "Новий Свгг-2000", 2010. - 240 с.
5. Шнщер М. Порiвняння економiчних систем / М. Шнщер. - К. : Вид-во "Основи", 1997. -
519 с.
Башнянин Г.И., Турянский Ю.И., Дунас А.И. К вопросу отрицательной эффективности рыночной саморегуляции экономических систем
Рассмотрено влияние таких факторов, как масштабы саморегуляции и продолжительность рыночного периода на эффективность рыночной саморегуляции экономических систем. Исследованы зоны неэффективного развития, а также сделан вывод о том, что выйти из зоны неэффективного развития можно только путем развертывания системы государственной регуляции и сужения масштабов рыночной саморегуляции.
Ключевые слова: централизация, государственное регулирование, экономические системы, рынок, саморегуляция.
Bashnyanyn G.I., Turiansky Yu.I., Dunas O.I. Towards negative effectiveness of market self-regulation economic systems
The paper considers the influence of such factors as the extent and duration of market self-regulation period, the performance of market self-regulation of economic systems. Study area inefficient development, and concludes that move outside the inefficient development is possible only through the deployment of state regulation and narrowing the extent of market self-regulation.
Keywords: centralized, government regulation, economic systems, market regulation.
УДК 658.78:005.591.1 Проф. О.М. Ковалюк, д-р екон. наук;
студ. 1.О.Мельник - Львiвськuй НУ м. 1вана Франка
УПРАВЛ1ННЯ ЗАПАСАМИ ТА МОЖЛИВОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ В УКРА1Н1 КОНЦЕПЦП "ОЩАДЛИВОГО ВИРОБНИЦТВА"
Виявлено основш тенденцп розвитку способiв управлшня запасами. ОбГрунтова-но основш шдходи щодо застосування нових концепцщ менеджменту в Укра!ш та про-аналiзовано !хне впровадження на практищ. Дослщжено можливосп та застороги застосування в Укра!ш концепцп "ощадливого виробництва", сформовано перспективи !! розвитку.
Ключовг слова: виробництво, запаси, концепщя менеджменту, менеджмент, ощадне виробництво.
Постановка проблеми. Запаси посщають важливе мюце у рацюнальнш i ефективнш дiяльностi бшьшосп тдприемств, забезпечуючи резерв матерiаль-них ресуршв тдприемства. Ефективне господарювання укра!нських тдприемств можливе за умови рацюнального використання цього резерву, що, водночас, потребуе чгтко! оргашзацп облжово! роботи, пов'язано! iз запасами. В
