CC BY
13
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ ГАЛУЗ1
УДК 330.342:167.1 Проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук - RbeiecbKa КА; доц. Г. С. Третяк, канд. екон. наук - Львiвський регюнальний тститут державного управлтня НАДУ при Президентовi Украти;
здобувач О. Ф. Дубовой - nbeiecbm КА
ДЕРЕГУЛЯЦ1Я ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ ТА II 1НТЕРПРЕТАЦ1Я Р1ЗНИМИ ШКОЛАМИ ЕКОНОМ1ЧНО1 ТЕОР11
Розглянуто проблеми сучасного розвитку теорп дерегуляци eKOHOMi4HHx систем. Наведено та проаналiзовано штерпретацп економiчноi дерегуляци рiзними школами економiчноi теорп, що дало змогу визначити ii вплив на функщонування еконо-мiчних систем. На думку представниюв марксистсько'1' пол^ично'1' економп, така од-носекторна економiка уникае всiх негативних ефектiв ринково'1' саморегуляцп i е найефективнiшою. А тому дерегулящя тако'1 економiки може призвести лише до негативних економiчних наслщюв, така економiка повинна бути тотально регульова-ною.
Ключов1 слова: дерегулящя, економiчнi системи, школи економiчноi теорп.
Prof. G.I. Bashnyanyn -L'viv commercial academy; assoc. prof. G.S. Tretyak-L'viv regional institute of the state management NASM beside President of Ukraine; competitor O.F. Dubovoj - L'viv commercial academy
Deregulation of economic systems and its interpretation by various schools
of economic theory
The problems of modern theory development of the economic systems deregulation are explored. Interpretation of economic deregulation are adduced and analyzed by various schools of economic theory that allows to determine its influence on the functioning of economic systems. In opinion of representatives of marxist political economy, such one-sectoral economy avoids all of negative effects of market self-regulation and is most effective. And that is why deregulyaciya of such economy can result only in negative economic consequences, such economy must be totally managed.
Keywords: deregulation, economic systems, schools of economic theory.
Вступ. Перехщ Украши до економ1чно1" системи змшаного типу був неминучим внаслщок неефективност командно-адмш1стративно1" системи господарювання. Щ прогресивш змши стали можливими через демонтаж системи державно!" регуляцн, тобто на основ1 певно!" економ1чно1" дерегуляци. Однак загальна теор1я економ1чно1' дерегуляци розвинена надзвичайно слабо, i не тшьки у вггчизнянш, а й у заруб1жнш економ1чнш лггературь Ця обста-вина помггно гальмуе конструктивний розвиток не лише спещально1' дерегу-ляцшно", а й ус1е1' економ1чно1' теорп, оскшьки значна частина формуеться за рахунок як регуляцшно1', так i дерегуляц1йно1' теорп. З огляду на це актуаль-ним е дослщження теоретичних основ дерегуляци економ1чних систем та ii iнтерпретацii р1зними школами економiчноi теорii.
Мета статт дослщження - проаналувати теоретико-методологiчнi ос-нови сучасно! теори дерегуляци економiчних систем з урахуванням уже юну-ючих в економiчнiй лiтературi напрацювань представникiв рiзних шкiл еко-номiчноI теори щодо дерегуляцiйних процесiв.
Виклад основного матерiалу. Загальна теорiя дерегуляци як складник загально! теори економiчних систем мае абстрактний i надзвичайно аг-регований характер. Ми дотримуемося того погляду, що дерегуляцшна еко-номiчна теорiя (теорiя економiчноI дерегуляци) е за характером двоИстою: з одного боку, вона виступае як загальна теорiя економiчноI дерегуляци, предметом дослщження яко! е загальш принципи становлення та розвитку практики дерегуляци, з шшого - вона також може бути i спещальною теорiею економiчноl дерегуляци. Перша е одним iз найважливших складникiв загаль-но! теори економiчних систем (так ми називаемо полггичну економiю, або вступну i абстрактну частину сучасного економжсу), а друга - один iз най-важливших складникiв спецiальноI економiчноl теори (мжро- i макроеконо-мiчних теорiй чи так званих прикладних економiк). На вщмшу вiд загально1 теори економiчноl дерегуляци, в останнiй аналiзуються спещальш (приклад-нi, практичнi, емпiричнi) принципи становлення та розвитку практики еконо-мiчноl дерегуляци. Зрозумiло, що обидвi теори "формуються" та "розвива-ються" паралельно, а не послiдовно. Однак не треба забувати, що загальна те-орiя економiчноl дерегуляци слугуе теоретико-методолопчною основою становлення та розвитку спещально1 теори економiчноl дерегуляци.
На сьогодш наразi бiльше розвинена спещальна теорiя, яка формуеться контекстно в процес розвитку спецiальноl економiчноl теори. Ми тут маемо справу з тим щкавим фактом, що "економiчна матерiя" породжуеться чинни-ками державного (тобто поличного) порядку, а саме процесами регуляци i дерегуляци економiчних систем. Державне регулювання i дерегулювання цш-ком деформуе економiчнi структури, у пiдсумку змiнюючи структуру еконо-мiчноl системи в формацшному аспектi - змiнюеться спiввiдношення мiж сус-пiльним i приватним секторами економжи. Якщо регуляцiя державного типу е одним iз чинникiв розвитку та розширення суспiльного сектора економжи, а отже, вiдповiдно звуження приватного сектора, то дерегулящя - це чинник розширення або розвитку саме приватного сектору економжи за вщповщного звуження суспшьного. Це свiдчить про те, що чинники поличного (державного) порядку впливають на структуру економiчного розвитку i функщону-вання, структуру нацiональноl економiчноl системи загалом.
Щодо соцiально-економiчних ефектiв розвитку дерегуляцшних проце-сiв, в сучаснiй економiчнiй лiтературi висловлюються рiзнi i не тшьки рiзнi, а й дiаметрально протилежнi думки, якi можна об'еднати у чотири групи: лiбе-рально-демократичну, соцiал-демократичну, центриську i марксистську (рис. 1). Дамо !х коротку наукову характеристику.
Лiберально-консервативне трактування дерегуляцiйних процешв ха-рактерне для класичноИ i сучасно1 неокласично1 економiчноl теорiй. II прибiч-ники (А. Маршалл, Дж. С. Мiль, В. Ойкен, В. Пети, М. Портер, А. Смгг, Дж. Хiкс, А. Худокормов та ш.) [1-8] вважають, що дерегулящя тшьки пози-
тивно впливае на функцiонування економiчних систем. Такий висновок е надто абстрактним, надто агрегованим, надто асимптотичним. Рiзнi системи по^зному реагують на дерегуляцiйнi процеси, одш - слабше, iншi - сильш-ше, однi позитивно, iншi - негативно, або ж е нейтральними до розвитку ре-гуляцшних процесiв. Завдання створення та розвитку загально! i спещально1 теори економiчноl дерегуляци полягае в тому, щоб виявити, як конкретно та чи шша система i чому, з яких причин реагуе на змшу умов дерегуляци. Тоб-то мова повинна йти про характер змши функци дерегуляци.
Ощнка ефективност1 ДР-систем
¡нтерпретици
1нтерпрстащя 1
.Шберальна (консервативна)
1нтсрпретащя 2
демократична
1нтерпрстащя 3
Центристська (сучасна)
1нтсрпретащя 4
Основный змют ттерпретаци
Дерегулящя переважно позитивно впливае на функцюнування
-систем
Дерегулящя здебшыиого негативно впливае на функцюнування Е-систем
Дерегулящя впливае на функцюнування Е-систем\ позитивно, I
Дерегулящя впливае на функцюнування
Для яких шкш економ1чног теорП характерна?
Для класично! \ неокласично'1
Для посткласично!" 1 частково кейпаапськоУ
Для сучасноТ (кейпспапськоТ)
МарксистськоТ (пролетарсько!)
Рис. 1.1нтерпретаця ефективностi ДР-систем рЬними школами економiчноi теори
Твердження представниюв лiберально-консервативного напряму розвитку економiчноl теори про цiлковиту ефектившсть дерегуляцiйних проце-сiв е надто гшертрофованим, якщо не абсолютизованим. Вони його обгрунто-вують дуже просто. Якщо регулящя е негативним економiчним процесом, то будь-яка дерегуляцiя - це позитивне в економiчному аспект явище. Однак i перше, i друге твердження не зовсiм правильнi, а за певних умов, навггь хиб-нi. Ми вважаемо, що дерегуляцiя, як i регуляцiя, по^зному може впливати на ефективнiсть функцюнування економiчних систем: не обов'язково позитивно, однак i не обов'язково негативно.
На вiдмiну вiд попередньо1 штерпретаци, соцiал-демократична кон-цепцiя розглядае дерегуляцшш процеси як такi, що здебшьшого негативно впливають на функцюнування економiчних систем. Така позицiя широко вис-вiтлена в сучаснiй сощалютичнш (соцiал-демократичнiй) лiтературi i частково характерна для кейншансько1 школи полиично1 економи. Висновок представ-никiв соцiал-демократично: течи розвитку економiчноl теори (Д. Валовий, А. Гранберг, В. Гребеннiков, Е. Дж. Долан, Д. Лшдсей, О. Пчелшцев, с. Шата-
лш, Й. Шумпетер та iн.) [9-14] також не можна розглядати як однозначно пра-вильний. Сощал-демократична версiя дерегуляци надто абстрактно аналiзуе соцiально-економiчнi наслщки дерегуляци, не враховуючи ^е! обставини, що рiзнi системи по-рiзному реагують на дерегуляцiйнi процеси. Крiм цього, во-на абсолютно не враховуе такого важливого чинника, як функщонально-фор-мацiйний цикл (змiна в час спiввiдношення мiж суспiльним i приватним секторами економжи). Точнiше, враховуе штуггивно, виходячи з не зовЫм точно! передумови, що суспiльний сектор економжи тiльки розширюеться.
Зваженiшою е позищя прихильникiв центристсько! (сучасно!) концеп-цii (Р. Барр, С. Брю, Р. Дорнбуш, К. Макконнелл, Н. Менкью, Р. Пщдайк, Д. Рубш-фельд, П. Самуельсон, С. Фшер, Р. Шмалензi та iн.) [15-19], як трактують дерегуляцiю як таку, що впливае на економiчну дiяльнiсть позитивно i негативно. Така ощнка соцiально-економiчних наслiдкiв дерегуляцii характерна для сучасно! (кейнсiанськоi) версii економiчноi теорii. За умов дерегуляци економiчних систем, як стверджують прихильники центристськоi версii поль тично! економii, насамперед, знижуеться рiвень так званих регуляцшних вит-рат. Майже загальновизнаним е погляд, що регуляцшш витрати (зокрема, на утримання апарату державноi регуляци) негативно впливають на загальний обсяг нащонального виробництва, !х розглядають як виток iз загальних еко-номiчних витрат на виробництво i реалiзацiю продукцii, а тому зменшують обсяги як виробництва, так i сукупно! ринково! пропозицii. Дерегуляцiя еко-номiчних систем автоматично призводить до дерегуляцшно! (чи регуля-цiйноi) економii або дерегуляцшних вливань у нацiональну економiчну систему, якi в зворотному напрямi впливають на обсяги сукупного виробництва i сукупно! пропозицii.
Дерегуляцiйнi вливання впливають на нацiональну економiчну систему в напрямi, протилежному до впливу регуляцшних витрат (регуляцшних витоюв). Останш не тiльки зменшують обсяги нащонального виробництва (сукупно! пропозици), а й дещо пiднiмають рiвень сукупних цiн, тобто вони за сво!м характером е проiнфляцiйними i "провокують" розкручування шфля-цiйних процеЫв. А першi, навпаки, повертають обсяги нащонального виробництва ( сукупно! пропозицii) у початкове положення i дещо нейтралiзують розвиток iнфляцii, тобто вони за сво!м характером е антшнфляцшними. Якщо ж !х ощнювати з позицiй тiльки впливу на обсяги сукупного виробництва, то можна дшти висновку, що регуляцшш витрати (витоки) е за характером про-цикшчними, а дерегуляцшна економiя (вливання) - антицикшчними.
Щоправда, дерегуляцiйнi вливання в економжу можуть по-рiзному впливати на не! i на дефекти регуляцшних витрат (витоюв) - обмежувати !х або лжвщовувати. У першому випадку крива сукупно! пропозици лише час-тково повертаеться у вихщне положення, а рiвень iнфляцii також знижуеться лише деякою мiрою (рис. 2). А в другому випадку вона знову повертаеться у вихщне положення.
По-друге, формуеться дерегуляцшний ефект, який з особливою силою проявляеться на мiкроекономiчному рiвнi. За умов повного чи часткового по-слаблення регуляцшного режиму, чи здшснення певно! дерегуляцii фiрм i
шдприемств, створюються умови для бiльш мвiльногом економiчного розвит-ку, що, поза сумшвом, тдвишуе ефективнiсть 1х функцiонування. Формуван-ня дерегуляцiйного ефекту не тшьки означае пiдвищення економiчноl ефек-тивност функцiонування певних систем, а й позитивно впливае на обсяги ш-див^ального виробництва (шдивщуально! пропозици), змшюючи в певно-му напрямi характер розподшу ресурсiв (рис. 3).
Р1вень сукупних
ТБ' ТБ2 ТБо
Р'*
тотто
Обсяг сукупного виробництва,
Рис. 2. Часткова лiквiдацiя дефектiв регуляци в умовах формування дерегуляцШних вливань в економшу (у термшах традицшноХмоделi "сукупний попит — сукупна пропозищя "): ТО - обсяги сукупного виробництва; ТВ - обсяги сукупного попиту; ТБ - обсяги сукупног пропозици
Рис. 3. Вплив дерегуляцшного ефекту на обсяги iндивiдуального виробництва (iндивiдуальноiпропозици) (в термшах традицшноХмоделi "iндивiдуальний попит — iндивiдуальна пропозищя "): О - обсяги индивидуального виробництва;
В - обсяги индивидуального попиту; Б - обсяги индивидуально!' пропозици
За умов дерегуляци економiчних систем i формування дерегуляцшно-го ефекту ресурси у нащональнш економiчнiй системi змщуються в бш дере-гульованих фiрм, що за досить значних масштабiв дерегуляци може призвес-ти до надмiрного розподшу ресуршв у дерегульоваш економiчнi системи, формуючи цим самим недостатнш розподш ресуршв у сфери, що продовжу-ють бути дуже регульованими. Однак треба мати на уваз^ що надмiрний i надлишковий розподiл ресурсiв за умов дерегуляци формуються лише в тих випадках, коли дерегулящя сама по собi е надмiрною, тобто коли дерегуля-
0
цiйна економiя (вливання) перевищуе регуляцiйнi витрати (витоки). Тому де-регуляцiя доцiльна доти, доки вказаш параметри мiж собою не зрiвноважу-ються, тобто доки не сформуеться так звана регуляцшно-дерегуляцшна рiв-новага економiчноl системи. За точкою ще1 рiвноваги, тобто коли вже дерегу-ляцiйна економiя починае перевищувати регуляцiйнi витоки, продовжувати дерегулящю недоцiльно, бо тодi ми не вщновлюемо оптимальний розподiл ресурсiв в економiчнiй системi, а формуемо надмiрний розподiл (рис. 4).
Регуляцшш витрати
ефект.
1Яе = юя.
1нтенсившсть регулящУ, Ш
дерегулящУ, ЮЯ
Рис. 4. Формування регуляцiйно-дерегуляцiйноi'рiвноваги економiчних систем:
1Яе г ЮЯе -р1вноважш масштаби, в1дпов1дно, регуляцп I дерегуляцп
Центристська штерпретащя дерегуляцп, на наш погляд, е найзваже-шшою, рацюнальною i наближеною до дiйсностi. Саме тому вона i послужила теоретико-методолопчною основою аналiзу проблем, пов'язаних iз ефек-тивнiстю дерегуляцп економiчних систем.
Представники марксистсько1 (пролетарсько1) верси економiчноl теори (С. Мочерний, Ш. Хошимура, В. Черковець та ш.) [20-22] вкрай негативно оцiнюють дерегуляцшш процеси, а нацiональну економiчну систему розви-неного типу гiпотетично (а в крашах колишнього так званого реального сощ-алiзму - i практично) розглядають як односекторну, тобто як таку, що мае лише один суспшьний сектор без будь-яких елеменлв приватного. Точнiше су-спiльний сектор, згiдно з марксистською схемою розвитку економiки, е дво-1стим, в ньому можна умовно виокремити власне суспшьний сектор, в якому виготовляються суспшьш i квазюуспшьш блага. Вiн фактично iдентичний тому суспшьному сектору, що формуеться i розвиваеться в сучасних змшаних економiчних системах найрозвиненiших в економiчному аспектi краш свiту, i так званий державний сектор, в якому виготовляються i реалiзуються, а та-кож споживаються несуспiльнi блага, тобто т блага, якi в змшаних еконо-мiчних системах захiдного типу виготовляються, реалiзуються та споживаються в приватному секторi економiки. 1накше кажучи, в колишнiх "сощалю-тичних" крашах нацiональна економiка також е двосекторною, однак вона мютить тшьки специфiчно "роздвоений" суспiльний сектор - це власне суспшьний i державний. Згiдно з гiпотетичними i реальними соцiалiстичними схемами економiчного розвитку марксистського типу, державним впливом,
державним регулюванням тотального типу охоплюеться абсолютно вся еко-номiка, а не тшьки 11 суспiльний сегмент чи частково-приватний сегмент.
На думку представниюв марксистсько! пол^ично! економй, така од-носекторна економша уникае всiх негативних ефегав ринково! саморегуляцй i е найефектившшою. А тому дерегуляцiя тако! економжи може призвести лише до негативних економiчних наслiдкiв, така економiка повинна бути тотально регульованою. I хоч це може видатися дивним, такий погляд е едино правильним, однак лише за одше! умови - якщо йдеться про тотально сощ-алiзацiйну (з единою державною чи суспшьною власшстю на засоби виробництва) економжу. У такш економiцi навiть незначна дерегуляцiя шдприемств так званого державного сектора економжи, в якому виготовляються несуспшьш блага, призводить до його повно! чи частково! руйнацй, деграда-цй. Це пiдтверджено досвiдом ринкового реформування постсоцiалiстичних економiк, зокрема i економж кра!н СНД 1991-2000 рр. Як тшьки система державно! регуляцй була демонтована, державний сектор надшвидкими темпами почав руйнуватися i деградувати. Однак у розвинених змшаних економiчних системах дерегулюеться, зазвичай, приватний сектор економжи, який у попе-реднш перiод був надмiрно регульованим. Така дерегулящя е позитивною, вона сприятливо впливае як на функщонування приватного сектора змшано! економжи, так i на економiку загалом. А парадокс негативного впливу дере-гуляцi! перехщних економiк можна пояснити дуже просто: державна еконо-мiка не може розвиватися у регуляцшному вакуумi, це тшьки приватний сектор економжи дискомфортно себе "почувае" в "полГ сильно! державно! регу-ляцi! i !! демонтаж лише сприяе формуванню надзвичайно комфортних умов для !! функцiонування та розвитку. Цiе! важливо! обставини нiяк не могли збагнути бшьшють реформаторiв постсоцiалiстичних економiк. Вони, за умов вщсутносл приватного сектора економжи, почали активно i надзвичайно високими темпами демонтувати мехашзм державно! регуляцй. Якби на той час був достатньо сформований приватний сектор економжи, вш, поза сумшвом, позитивно б зреагував на такий демонтаж. Однак реакщя державного сектора на цей демонтаж була протилежною, обсяги нащонального виробництва стрiмко зменшилися, економiчна ефектившсть нащонально! еко-номiки почали також швидкими темпами спадати.
Вiтчизнянi економiсти не враховували того, що один i той самий еко-номiчний прийом (в нашому випадку - дерегуляцй) в економiках рiзного типу приводить до протилежних наслщюв: дерегулящя в змшаних економiках, зазвичай, проявляеться позитивно, а в перехщних економжах, особливо в тих, де приватний сектор ще не сформувався достатньою мiрою, навпаки -тiльки або переважно негативно. У вггчизнянш економiчнiй лiтературi на цей парадокс ринкового регулювання нащонально! економжи одним iз перших вказав професор Г.1. Башнянин [23].
Висновки. Отже, ус чотири штерпретацй дерегуляцi! i дерегуля-цшних процесiв мають одну ваду - вони не враховують того, що сощально-економiчнi наслiдки дерегуляцi! залежать вiд типу економiчно! системи, рiзнi економiчнi системи по-рiзному реагують на дерегуляцшш процеси. Одноз-
начно вщповюти на запитання, як впливае дерегулящя на економжу - позитивно чи негативно - неможливо. Це питання може бути розв'язане лише конкретно, з урахуванням того чи шшого типу економiчних систем, наприк-лад, того, наскiльки вони е регульованими, до якого сектора економжи належать - приватного чи суспшьного i т. iн.
Лггература
1. Маршалл А. Принципы экономической науки. - В 3-ох т. / А. Маршалл. - М. : Изд. группа "Прогресс", 1993. - ("Экономическая мысль Запада", Для научных библиотек).
2. Милль Дж. С. Основы политической экономии. - В 3-ох т. / Милль Джон Стюарт : пер. с англ. / под общ. ред., автор. предисл. А.Г. Милейковский, Ю.Б. Кочеврин. - М. : Изд-во "Прогресс", 1980. - ("Экономическая мысль Запада", Для научных библиотек).
3. Ойкен В. Основные принципы экономической политики / В. Ойкен. - М. : Изд-во "Прогресс-Универс", 1995. - 496 с.
4. Петти В. Трактат о налогах и сборах / В. Петти // Антология экономической классики. - Т. 1. - М. : Изд-во "Эконов", 1993. - С. 5-78.
5. Портер М.Е. Стратегия конкуренци. Методика ан^зу галузей i дiяльностi конкурен-■пв / М.Е. Портер. - К. : Вид-во "Основы", 1998. - 390 с.
6. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов // Антология экономической классики / А. Смит. - Т. 1. - М. : Изд-во "Эконов", 1993. - С. 79-396.
7. Хикс Дж. Р. Стоимость и капитал / Дж. Р. Хикс. - М. : Изд-во "Прогресс-Универс", 1993. - 488 с.
8. Худокормов А.Г. История экономических учений / А.Г. Худокормов. - М. : Изд-во "ИНФРА-М", 1998. - 773 с.
9. Валовой Д.В. Экономика абсурдов и парадоксов: Очерки-размышления/ Д.В. Валовой. - М. : Изд-во "Политиздат", 1991. - 431 с.
10. Гранберг А.Г. Математические модели социалистической экономики. Общие принципы моделирования и статические модели народного хозяйства / А. Г. Гранберг. - М. : Изд-во "Экономика", 1978. - 351 с.
11. Долан Э. Дж. Макроэкономика / Э. Дж. Долан, Д.Е. Линдсей. - СПб. : АО "Санкт-Петербург оркестр", 1994. - 405 с.
12. Долан Э. Дж. Микроэкономика / Э. Дж. Долан, Д.Е. Линдсей. - СПб. : Изд-во "Санкт-Петербург оркестр", 1994. - 448 с.
13. Гребенников В.Г. Интенсификация общественного производства: социально-экономические проблемы / В.Г. Гребенников, О.С. Пчелинцев, С.С. Шаталин. - М. : Изд-во "Политиздат", 1987. -286 с.
14. Шумпетер Й.А. Капiталiзм, соцiалiзм i демократия / Й.А. Шумпетер. - К. : Вид-во "Основы", 1995. - 528 с.
15. Барр Р. Политическая экономия. - В 2-ух т. / Р. Барр. - М. : Изд-во "Международные отношения", 1995.
16. Пиндайк Р. Микроэкономика / Р. Пиндайк, Д. Рубинфельд. - М. : Изд-во "Экономика-Дело", 1992. - 510 с.
17. Самуэльсон П. Экономика. - В 2-ух т. / П. Самуэльсон. - М. : Изд-во "НПО "АЛ-ГОН" ВНИИСИ, 1992.
18. Макконнелл К.Р. Экономикс. - В 2-ух т. / К.Р. Макконнелл, С.Л. Брю. Принципы, проблемы и политика. - М. : Изд-во "Республика", 1992.
19. Мэнкью Н.Г. Принципы экономики / Н.Г. Мэнкью. - СПб., 1999. - 784 с.
20. Основи економ1чноТ теорн / за ред. С.В. Мочерного. - Тернопшь : Вид-во "АТ "ТАРНЕКС", 1993. - 668 с.
21. Хошимура Ш. Теория воспроизводства и накопления капитала / Ш. Хошимура. -М. : Изд-во "Прогресс", 1978. - 254 с.
22. Черковец В.Н. Социализм как экономическая система / В.Н. Черковец. - М. : Изд-во "Экономика", 1982. - 120 с.
23. Башнянин Г.1. Ринкова економша: теоретико-практичш проблеми становлення в Укра'ш / Г.1. Башнянин, В.С. Загорський, В.С. Медведев, А.Р. Середа. - К. : Вид-во "1СДО", 1995. - 388 с.
