CC BY
11
5. Голян В. Проблеми формування iнституцiонального середовища нацiональноi економiки в умовах ринкових вiдносин // Актуальнi проблеми економжи. - 2006. - № 5(59). - С. 4-14.
6. Геець В. Наука i виробництво: партнери чи конкурента? Деяю аспекти сучасно'1' шно-вацшно'1' полiтики Украiни // Президентський контроль. - 2004. - № 3.
7. Срмошенко М. Комерцшна дiяльнiсть посередницьких органiзацiй : навч. поабн. -2-ге вид. - К. : Вид-во "Нащональна академiя управлiнням. - 2006.
8. Економпка пщприемства : пiдручник / за заг. ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 3-те [без змш]. - К. : Вид-во "КНЕУ", 2006. - 528 с.
9. Россох В. 1нновацшш процеси економiчного розвитку в контекстi iнституцiйного за-безпечення // Актуальнi проблеми економши. - 2006. - № 6 (60). - С. 119-129.
10. Абрамовщ М. The Gold Book of Venture capital firms. Kennedy Information / М. Абрамовщ, Солоу, Е. Денюон. - LLC, Fitzwilliam? New Hampshire. - 2002.
УДК 330.342:167.1 Проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук - RbeiecbKa КА; доц. Г. С. Третяк, канд. екон. наук - Львiвський регюнальний тститут державного управлтня НАДУ при Президентовi Украти; ст. викл. Р.П. Шевчик, канд. екон. наук - Укратська академiя друкарства
ЕФЕКТИВШСТЬ МАКРОЕКОНОМ1ЧНО1 ДЕРЕГУЛЯЦП В ДОВГОТРИВАЛОМУ РИНКОВОМУ ПЕР1ОД1
Дослщжено проблему дерегулящйно'1 ефективносп економiчних систем у дов-готривалому ринковому перюдь Представлено розроблену методику оцшювання ефективносп функцюнування нацюнально'1 економiки з урахуванням залежностi мiж економiчною ефективнiстю i рiвнем макроекономiчноi дерегуляцп. Встановлено, що формування афективно" дерегуляцп зумовлюеться фактом зрiвноваження позитив-них i негативних ефектiв дерегуляцп у точцi довготривало" дерегуляцшно'1 рiвноваги економiчноi системи.
Ключов1 слова: дерегуляцiя, дерегуляцiйна ефективнiсть, економiчна система.
Prof. G.I. Bashnyanyn -L'viv commercial academy; assoc. prof. G.S. Tretyak-L'viv regional institute of the state management NASM beside President of Ukraine; senior lecturer R.P. Schevchyk - Ukrainian academy of book-printing
Efficiency of macroeconomic deregulation in the Long term Market period
The problem of deregulational effectiveness of economic systems in the long term market period is investigated. Developed methods for evaluating the effectiveness of national economy functioning is submitted including dependence between economic efficiency and the level of macroeconomic deregulation. It is set that forming of affect deregulyacii is predetermined the fact of balancing of positive and negative effects of deregulyacii in the point of of long duration deregulyaciynoy equilibrium of the economic system.
Keywords: deregulation, deregulational effectiveness, economic system.
Вступ. Важливою ознакою в1тчизняно" економжи е ii трансформа-цшний характер, пов'язаний 1з розбудовою змшано" сощально ор1ентовано" економжи. Становлення ново!" економ1чно" системи стало наслщком краху командно-адмшютративно" системи, характерними ознаками яко" було то-тальне директивне планування та адмшютративний контроль уЫх сфер сус-шльного життя. Сучасний розвиток економжи Украши базуеться на принципах дерегуляцп економ1чних процешв 1з збереження деяких елеменлв системи державно" регуляци.
Науковий вкник НЛТУ УкраТии. - 2009. - Вип. 19.13
Окремi питання ефективност дерегуляцй економiчних систем входять до кола наукових штерешв багатьох як зарубiжних, так i втизняних науков-цiв. Так, представники класично! i неокласично! школи економiчноl теорй (А. Маршалл, Дж. С. Мшь, В. Ойкен, В. Петтi, М. Портер, А. Смгг, Дж. Хжс,
A. Худокормов та iн.) переконують, що дерегуляцiя позитивно впливае на функцюнування економiчних систем. Натомiсть прихильники посткласично! (А. Гранберг, В. Гребеннiков, Е. Дж. Долан, Д. Лшдсей, О. Пчелiнцев, С. Ша-талш, Й. Шумпетер та iн.) i марксистсько! шкiл (С. Мочерний, Ш. Хошимура,
B. Черковець та ш.) розглядають негативний вплив дерегуляцiйних процеЫв на розвиток економiки. Бiльш переконливою е позищя учених сучасно! кейн-Ыансько! школи (Р. Барр, С. Брю, Р. Дорнбуш, К. Макконнелл, Н. Менкью, Р. Пшдайк, Д. Рубшфельд, П. Самуельсон, С. Фшер, Р. Шмалензi та iн.), як дослiджують позитивнi та негативнi ефекти дерегуляцй економiчних проце-сiв. Однак в економiчнiй лiтературi проблема економiчноl дерегуляцй аналь зуеться абстрактно або стосовно зрших чи розвинених економiчних систем. Тому подальшого вивчення i обгрунтування потребують питання, пов,язанi з оцшюванням ефективностi дерегуляцiйних процесiв у перехщних економiках.
Мета дослiдження. У цш роботi ми ставимо за мету дослщити проблему ефективност макроекономiчноl дерегуляцй в довготривалому ринково-му перiодi в таких економжах, якi формуються i розвиваються в напрямi змь шаних (ринково-державних чи державно-ринкових) систем.
Виклад основного матерiалу. Дерегулящя макроекономiчних систем перехiдного типу призводить до змши ефективностi !х функцiонування. На наш погляд, дерегуляцiя - це процес повного або часткового зниження рiвня регуляцй ^ею чи iншою мiрою регульованих систем, а И метою е шдвищення ефективност функцiонування цих систем. Проблема вимiру ефективностi дерегуляцй макроекономiчних систем (або макроекономiчноl дерегуляцй як одного iз функцiонально-системних титв дерегуляцй взагалi) дослiджуеться у цш роботi вiдповiдно до тривалостi ринкового перюду.
Якщо в короткотривалому ринковому перiодi дерегуляцiйна еластич-нiсть економiчноl ефективностi е завжди позитивною, то в довготривалому ринковому перiодi вона нульова. Такий взаемозв'язок мiж цими двома параметрами називають абсолютно нееластичним. Це означае, що будь-яка невелика змша рiвня дерегуляцй в межах и так званого нормального чи зрiвнова-жувального рiвня, тобто коли позитивнi ефекти збалансовуються з негатив-ними ефектами i тому !х сукупна дiя е нульовою або майже нульовою, шяк не впливае на рiвень ефективност функцiонування певно1 макроекономiчноl системи (рис. 1).
У таких економiчних умовах i в цiй економiчнiй ситуацй формуеться так звана афективна дерегуляцiя, в умовах яко! дерегуляцiйна еластичшсть економiчноl ефективностi дорiвнюе нулю:
Ее-<г=<Ее: <ЮЯ.=0, (1)
де: Ее-<г - дерегуляцшна еластичнiсть економiчноl ефективностi, Ее - еконо-мiчна ефективнiсть, ЭЯ - рiвень дерегуляцй [1-4].
Економ1чна ефектившсть, Е
Е ^ Ее
Крива економ1чно1 ефективносп
¿Я1 Ья 2 Р1вень дерегулящ'1, ОЯ
Рис. 1. Залежшсть мiж економiчною ефектившстю iрiвнем дерегуляци в довготривалому ринковому перiодi (варiант чисто'1 екстенсифкаци)
Щоб дерегулящя за сво1м впливом на певну економiчну систему була афективною (тобто шяк не впливала на економiчну результативнiсть 11 фун-кцiонування), потрiбно, щоб 11 позитивнi ефекти повшстю нейтралiзувалися негативними ефектами. З позицш ступеня впливу процесiв дерегуляци на економiчну ефективнiсть функцiонування певних економiчних систем, цi си-стеми перебувають в станi економiчноl рiвноваги тод^ коли дерегуляцiйна
еластичшсть економ1чно1 ефективносп дор1внюе нулю (див. формулу 1). Економ1чна ефектившсть, Е
Величина умовного економ1чного ефекту, Е ■
гр гр Тривалють ринкового
1 2 периоду, Т
Рис. 2. Формування умовного економiчного ефекту в макроекономiчних системах в довготривалому ринковому перюд^ 1 - крива економ1чно1 ефективност1 в умовах нормалъно1 дерегуляци; 2 - крива економ1чно1 ефективност1 в умовах
нулъовог дерегуляцИ
Таку економiчну рiвновагу певно! господарсько1 системи можна було би квалiфiкувати як дерегуляцшну рiвновагу, в умовах яко!, на перший пог-ляд, дерегулящю економiчних процесiв можна i не здшснювати. Однак це iлюзiя. Якщо взагалi не здiйснювати дерегуляци економiчних процесiв у довготривалому ринковому перюд^ то економiчна ефективнiсть функщонування певно! економiчноl системи знижуватиметься. Розвиток процеЫв дерегуляци в довготривалому ринковому перiодi потрiбен, щоб перешкодити зниженню рiвня економiчноl ефективностi И функщонування. Значна дерегулящя еконо-мiчних процешв у довготривалому ринковому перiодi не призводить до зрос-тання рiвня економiчноl ефективностi, тобто И економiчний ефект е нульо-вим. Зате вона утримуе економiчну ефективнiсть на певному рiвнi. 1ншими
Шуювий вкник HЛTУ Укрмни. - 2009. - Вип. 19.13
слoвaми, y дoвгoтpивaлoмy pинкoвoмy пеpioдi знaчнa деpегyляцiя (нopмaльнa чи збaлaнсoвyючa) вoлoдie нopмaльним екoнoмiчним ефектoм, тoбтo тaким, ягаго ми недooтpимyeмo зa yмoви шв^!' вiдсyтнoстi пpoцесiв деpегyляцiï. У сyчaснiй екoнoмiчнiй лiтеpaтypi пiд ним poзyмiють певний недoooтpимaний гpoшoвий дoxiд, який фopмyeться внaслiдoк бaгaтьox екoнoмiчниx пpoцесiв [5-7]. Ми ввaжaeмo, щo деpегyляцiйний нopмaльний ефект - це тaкa екoнoмiч-нa вигoдa чи гpoшoвий дoxiд, щo недooтpимyeться внaслiдoк ^изупинення aбo згopтaння деpегyляцiйниx пpoцесiв y дoвгoтpивaлoмy pинкoвoмy пеpioдi нa мaкpoекoнoмiчнoмy piвнi фyнкцioнyвaння нaцioнaльнoï екoнoмiки.
3a свoeю aбсoлютнoю величинoю yмoвний екoнoмiчний ефект - це фaктичнo ^oera apифметичнa piзниця мiж фaктичним (нoмiнaльним) ега^-мiчним ефектoм в дoвгoтpивaлoмy pинкoвoмy пеpioдi i в yмoвax знaчнoï де-pегyляцiï (нopмaльнoï, збaлaнсoвyючoï, зpiвнoвaжyвaльнoï) i екoнoмiчним ефектoм (pеaльним) в дoвгoтpивaлoмy pинкoвoмy пеpioдi в yмoвax нyльoвoï деpегyляцiï aбo деpегyляцiï, якa e меншoю, нiж зpiвнoвaжyвaльнa:
Eei = Edr-n - Edr-0 = IC, (2)
де: Eei - yмoвний екoнoмiчний ефект, E?e ~n - екoнoмiчний ефект в yмoвax
нopмaльнoï деpегyляцiï, E?e - екoнoмiчний ефект в yмoвax нyльoвoï деpе-
гyляцiï aбo в yмoвax тaкoï фaктичнoï деpегyляцiï, яга e в дoвгoтpивaлoмy pин-кoвoмy пеpioдi меншoю, нiж нopмaльнa чи збaлaнсoвyючa, IC - yмoвнi ега-нoмiчнi витpaти.
Цю пapaдoксaльнy екoнoмiчнy ситyaцiю змyшенa вpaxoвyвaти ^arcra-га гoспoдapювaння. Hезвaжaючи, щo y дoвгoтpивaлoмy pинкoвoмy пеpioдi екoнoмiчнa ефективнiсть деpегyляцiï e нyльoвoю, ïï все-тaки слщ здiйснювa-ти, 6o в iншoмy випaдкy фopмyвaтимyться yмoвнi втpaти вщ вiдсyтньoï деpе-гуляци. Eфективнiсть фyнкцioнyвaння екoнoмiчнoï системи внaслiдoк цьoгo знижyвaтиметься i фopмyвaтиметься yмoвний екoнoмiчний ефект, який зa свoïм екoнoмiчним змютом e нiчим iншим, як "мiнyс"-екoнoмiчним ефектoм. Фopмyвaння екoнoмiчнoгo ефектy зi знaкoм " - " в дoвгoтpивaлoмy pинкoвo-му пеpioдi в rax чи шшж екoнoмiчниx системax змyшye пpaктикy гoспoдa-pювaння здiйснювaти деpегyляцiю екoнoмiчниx пpoцесiв нaвiть тод^ кoли, здaвaлoся б, вoнa дo нiякoгo екoнoмiчнoгo ефектy не пpизвoдить. Hoмiнaльнo знaчнa деpегyляцiя в дoвгoтpивaлoмy pинкoвoмy пеpioдi дae нyльoвий егаш-мiчний ефект, oднaк pеaльнo вoнa пpизвoдить дo фopмyвaння yмoвнoï ега^-мiчнoï ефективнoстi, a ïï ефектившсть вимipюeться сaме величинoю o^ тaнньoï. Тoбтo тут ми тaкoж мaeмo двa спoсoби вимipювaння екoнoмiчнoï ефективнoстi знaчнoï чи aфективнoï деpегyляцiï екoнoмiчниx пpoцесiв - ш-мiнaльний i pеaльний. Hoмiнaльнo aфективнa деpегyляцiя e деpегyляцieю з нyльoвoю ефективнiстю, тобто влaсне aфективнoю, a pеaльнo - це деpегyля-цiя з ^з^гашю екoнoмiчнoю ефективнiстю. Це вже фaктичнo не aфектив-нa, a ефективш деpегyляцiя. Однaк ця ïï ефектившсть e пpиxoвaнoю, тoмy ïï мoжнa квaлiфiкyвaти як iмплiцитнy ефективну деpегyляцiю, якa сyпpoвo-джyeться фopмyвaнням ^з^гашто деpегyляцiйнoгo ефекту, щo дopiвнюe yмoвним деpегyляцiйним витpaтaм (pис. 3-4).
Економ1чна ефектившсть, Е'
Е] - Е]
Крива номшальисп ефективност1 довготривалсн дерегуляци, Ее-Сг
ОЯ. I ОЯ2 Дерегулящя, БЯ
Рис. 3. Номшальна ефектившсть довготривало'1 дерегуляци (варiант чисто'1 екстенсифшаци)
Економ1чна
ефектившсть, Е
Е'
Крива реально!* ефективност1 довготривалсн дерегуляци, Ее
' е-Сг
Крива номинально! ефективиост! довготривало'1 дерегуляци, Ее_Сг
БЯ] БЯ2 Дерегулящя, БЯ
Рис. 4. Реальна ефектившсть довготривало'1 дерегуляци (варiант чисто'1 екстенсифшаци)
На основi наведених вище мiркувань можна дiйти висновку, що в дов-готривалому ринковому перiодi вплив процесiв дерегуляци на рiвень еконо-мiчноl ефективностi функщонування певних економiчних систем е двояким. Загалом вiн нульовий, однак умовно можна видшити два часовi вiдрiзки цьо-го довготривалого ринкового перюду, на одному iз яких вплив е негативним (призводить до формування "мшус"-економiчного ефекту), а на другому -позитивним. Щ два вiдрiзки довготривалого ринкового перюду вщдшеш мiж собою точкою перетину кривих номшально! i реально! ефективностi впливу (рис. 5).
Цю точку перетину кривих умовно можна було би назвати точкою до-вготривало! дерегуляцшно! рiвноваги економiчноl системи. У нiй номшальна i реальна ефективнiсть впливу процесiв дерегуляци урiвноважуються мiж собою, тобто
Ее-Сг Ее-Сг . (3)
Зi сказаного вище випливае потреба таких висновюв. По-перше, нез-важаючи на нульову ефектившсть дерегуляци в довготривалому ринковому перюд^ И необхiдно здiйснювати (точнiше, продовжувати), в шшому разi знижуватиметься економiчна ефективнiсть дерегуляци внаслiдок формування
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.13
ммiнусм-економiчного ефекту. По-друге, на практищ варто враховувати юну-вання в довготривалому ринковому перiодi критично! точки, в якш i номь нальна, i реальна економiчна ефективнiсть дерегуляцй е нульовою, однак за якою вона реально вже стае позитивною. Основна проблема полягае у визна-ченш пе! точки, за межами яко! номшальний нульовий вплив дерегуляцй на ефектившсть функцiонування певно! економiчно! системи вже стае позитив-ним, формуе "плюс"-економiчний ефект, тобто за цiею точкою довготривало-го ринкового перiоду дерегулящя проявляеться так само позитивно, як i впродовж всього короткотривалого перюду часу.
Економ1чна ефектившсть, Е
Величина "мшус"- ефекту
Е
г
е-(Лт
Величина "плюс"- ефекту
►Е
е-(г
Дерегуляшя, ВЯ
Рис. 5. Точка довготривало'1 дерегуляцшно'1 рiвноваги економiчно'i системи (варiант чисто'1 екстенсифЫаци): ЕГе-^ - кривареалъног ефективност1; ЕПе-(Гг-
крива номталъног ефективност1
Як бачимо, однозначно дати вщповщь на запитання, як дерегулящя в довготривалому ринковому перiодi впливае на ефектившсть функщонування певно! економiчно! системи - позитивно, негативно чи без будь-якого еконо-мiчного ефекту - не можна. Цей вплив загалом е нульовим, якщо його ощню-вати суто номшально, тобто дотримуватися номшально! щеологй його вимь ру i суто формально пiдходити до оцiнки ступеня цього впливу. Так найчасть ше i вiдбуваеться у практищ господарювання, де нiколи не ставиться завдан-ня реально визначити стушнь вказаного впливу процесiв дерегуляцй на ефек-тивнiсть функцiонування ^е! чи шшо! економiчно! системи. Однак, це можна ощнити позитивно, вона за шерщею, зазвичай, продовжуе поглиблювати де-регуляцiю, що врештi-решт спричиняе формування "плюс"-економiчного ефекту. I якщо цей ефект е достатньо стабшьним, то вш впродовж певного перюду зрiвноважуе "мiнус"-економiчний ефект i призводить до тако! еконо-мiчноl ситуацй, науковий аналiз яко! дае пiдстави стверджувати, що в довготривалому ринковому перiодi ефективнiсть процесiв дерегуляцй е все-таки нульовою. Економiчна система, якщо и оцiнювати з позицш ступеня впливу процесiв дерегуляцй на економiчну ефективнiсть й функцiонування, досягае стану дерегуляцшно! економiчно! рiвноваги.
Висновки. Отже, у довготривалому ринковому перiодi економiчна ефективнiсть дерегуляцй трансформуеться iз позитивно! в нульову. Така мак-роекономiчна дерегуляцiя, яка мае нульову економiчну ефективнiсть, тобто не приводить до зростання загального рiвня ефективност функцiонування
п
нацiональноï економжи, а стабшзуе його на певному piBHi, квалiфiкуеться в робот як афективна дерегулящя. Формування афективноï дерегуляци зумов-люеться фактом зрiвноваження позитивних i негативних ефектiв дерегуляци у точщ довготривалоï дерегуляцiйноï рiвноваги економiчноï системи. Вимь рювання економiчноï ефективносл афективно1' макроекономiчноï дерегуляци може бути двояким: номшальним i реальним. Номшальна афективна дерегулящя е нульовою, а реальна - позитивною, тобто фактично вона е ефектив-ною. У точцi перетину кривих номшально1' i реально1' афективно1' дерегуляци макроекономiчна система перебувае у станi дерегуляцшно1' рiвноваги. Кон-цепцiю довготривало1' дерегуляцшно1' рiвноваги повиннi враховувати пiд час формування дерегуляцшно1' полiтики держави. Незважаючи на те, що в дов-готривалому ринковому перiодi ефективнiсть дерегуляци е нульовою, ïï не потрiбно призупиняти, адже тодi формуеться негативний дерегуляцшний ефект у формi умовного дерегуляцшного ефекту, що означае зниження рiвня економiчноï ефективностi функцiонування нащонально1' економiки.
Л1тература
1. Башнянин Г.И. Детенсивный характер функционирования национальной экономической системы / Г.И. Башнянин // Становлення ново'1 економ1чно'1 системи в Укрш'ш. - Льв1в : Вид-во "ЛТЕ1", 1994. - Ч. 1. - С. 62-78.
2. Башнянин Г.1. Ефектившсть функщонування кооперативних систем в перехщних умовах / Г.1. Башнянин // Проблеми розвитку споживчо'1 кооперацп Украши в ринковому се-редовищг - Льв1в : Вид-во "Коопосвгга", 1998. - Ч. 1. - С. 69-76.
3. Башнянин Г.1. Становлення детенсивних економ1чних систем в умовах економ1чно'1 деградацп: проблеми загально'1' теорп i економ1чного вим1ру / Г.1. Башнянин, 1.М. Копич,
B.С. Загорський // Региональна економiка. - 1998. - № 3. - С. 30-45.
4. Башнянин Г.И. Экономическое измерение: структура, принципы, функции/ Г.И. Башнянин. - Львов : Изд-во "Свит", 1994. - 248 с.
5. Долан Э.Е. Микроэкономика / Э.Е. Долан, Д.Е. Линдсей. - СПб. : АО "Санкт-Петербург оркестр", 1994. - 448 с.
6. Макконнелл К.Р. Экономикс. Принципы, проблемы и политика / К.Р. Макконнелл,
C. Л. Брю. - М. : Изд-во "Республика", 1992. - Т. 2. - 400 с.
7. Пиндайк Р. Микроэкономика / Р. Пиндайк, Д. Рубинфельд. - М. : Изд-во "Экономика-Дело", 1992. - 510 с. _
УДК 332.146.3 Здобувач А.М. Бутов - RbeiecbKa КА
1ННОВАЦ1ЙНА Д1ЯЛЬН1СТЬ РЕГ1ОНУ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
Розкрито сутшсть шновацшно'1 дiяльностi регюну та ïï вплив на забезпечення стшкого розвитку регюну. Виявлено чинники, що впливають на ефектившсть шно-вацшно'1' дiяльностi регюну та проаналiзовано особливост цього впливу в сучасних умовах.
Ключов1 слова: розвиток, стшкий розвиток, шновацшний розвиток регюну, шновацшна дiяльнiсть, шновацшний потенщал, венчурний каттал, нацюнальна ш-новацшна система.
Competitor A.M. Butov - L'viv commercial academy Innovation activity of region: theoretical aspect
The essence of innovation activity of a region and its influence on sustainable development of a region has been researched. The factors of influence on the effectiveness of
