CC BY
14
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ ГАЛУЗ1
УДК 330.342:167.1 Проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук - Львiвська КА; доц. Г. С. Третяк, канд. екон. наук - Львiвський регюнальний тститут державного управлтня НАДУ при Президентовi Украти; здобувач М.С. Хом'як, канд. екон. наук -Львiвська КА
ДЕРЕГУЛЯЦ1ЙНА ЕЛАСТИЧШСТЬ СУСП1ЛЬНИХ I ПРИВАТНИХ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ: ВПЛИВ СОЦ1АЛВАЦП ТА КАШТАЛВАЦП
Досдщжено природу дерегудядшно" еластичносп економiчних систем, вплив сощал1зацп та каттад1зацп на дерегуляцiйну еластичнiсть суспшьних i приватних економiчних систем. Видшено та охарактеризовано основнi види суспшьних i приватних економiчних систем. Встановлено, що змiна форма^йно" природи економ1ч-них систем ("хня поступова капiталiзацiя чи соцiалiзацiя) спричиняе вщповщну змiну чутливостi цих систем до дерегулядшних процесiв. А тому дерегудядшна полiтика держави повинна диференцiюватися залежно вщ формадшно" природи економiчних систем.
Ключов1 слова: дерегуляцшна еластичшсть, економiчнi системи, соцiалiзацiя, капiталiзацiя.
Вступ. Дерегулящя економ1чних процеЫв сприяе становлению ново" економiчноi системи змшаного типу. Для визначення дерегуляцшно" ефек-тивност господарських систем використовують поняття дерегуляцшно" еластичносп економiчних систем, тобто "х чутливостi до змiни дерегуляцiйного режиму. З суто метрологiчного боку, вона визначаеться як сшввщношення диференцiальних величин економiчого ефекту i масштабiв дерегуляци. З ог-ляду на це, актуальним е дослiдження впливу сощашзаци та капiталiзацii на дерегуляцiйну еластичшсть суспiльних i приватних економiчних систем.
Проблема метролопчного аналiзу ефективностi дерегуляци економiч-них процесiв у захщнш економiчнiй лiтературi аналiзуеться переважно з по-зицiй розвинено" ринково" економжи i знайшла свое висвiтлення в працях Р. Бара, Дж. Долана, Дж. Кемпбела, К. Макконнелла, С. Брю, В. Ойкена, П. Са-муельсона, Дж. Спглща, С. Фшера, Р. Дорнбуша, Р. Шмалензi, Дж. Хжса, Й. Шумпетера [1-10] та шших вчених. Однак бiльш Грунтовного вивчення потребують питання, пов,язанi з дослщженням ефективностi дерегуляцiйних процесiв у перехщних економiках, тобто в таких економжах, якi формуються i розвиваються в напрямi ринково-державних i державно-ринкових систем.
Мета цього дослвдження - визначення дерегуляцшно" еластичностi суспiльних i приватних економiчних систем, виокремлення та аналiз iхнiх ос-новних рiзновидiв в контекстi соцiалiзацii i каштаизаци.
Виклад основного матерiалу. Дерегуляцiйна еластичшсть економiч-них систем значною мiрою детермiнуеться "х формацiйною природою (адмь нiстративнi - суспiльнi - квазюусшльш - класичнi приватнi системи). В цш
формацшнш природi можна виокремити двi лши розвитку. По-перше, лiнiю посилення !хньо! кашташзаци, коли певна економiчна система, еволющошзу-ючи, набувае дедалi бiльше приватного характеру, тобто вторично кашталь зуеться. По-друге, лiнiя сощалiзащ!, коли певна економiчна система в процесi вторично! еволюци набувае дедалi суспiльнiшого характеру, тобто сощаль зуеться, поступово втрачае ознаки приватно!, а згодом перетворюеться у влас-не суспiльну (у певному розумшт - в сощалютичну, якщо поняття суспшь-ний i соцiалiстичний ототожнювати). Ця формацiйна природа економiчних систем, як бачимо, е дво!стою i в цьому контекст можна видiлити рiзнi фор-мацшш типи систем за характером сшввщношення суспшьно! i приватно! "часток" - адмшютративш, суспiльнi, квазiсуспiльнi i класичш приватнi сис-теми. Характер впливу формацшно! природи систем на !х дерегуляцiйну елас-тичнiсть такий: чим бшьше та чи iнша система кашташзуеться, тобто еволю-цiонуе в приватному напрямi i врештi-решт "перетворюеться" в чисту приват-ну систему, тим сприятливше на не! впливае дерегулящя. У цiй роботi обме-жимось дослiдженням характеру впливу двох (суспшьних i приватних) дере-гуляцшних типiв економiчних систем на посилення дерегуляцшного режиму.
Суспiльнi економiчнi системи негативно реагують на посилення дерегуляцшного режиму. За ступенем дерегуляцшно! еластичност суспiльнi еко-номiчнi системи можуть бути подшеш на кшька видiв.
1. Гiперчутливi (в негативному плаш) суспiльнi економiчнi системи, як дуже негативно реагують навiть на незначне посилення дерегуляцшного режиму. Крива дерегуляцшно! ефективност гшереластичних (гiперчутливих) у негативному плат суспшьних економiчних систем, розмщена в промiжку мiж "вщ'емною бiсектрисою" i вертикальною до оЫ, по-перше, спадаючою, по-друге, знижуеться тд вiд,емним кутом нахилу до ос "iнтенсивнiсть дере-гуляцi!", по-трете, "розташована" в промiжку мiж "вiд,емною бюектрисою" i вертикальною до осi "штенсившсть дерегуляцi!" прямою (рис. 1).
1нтенсившсть дерегупяцц.
Рис. 1. Крива дерегуляцшног еластичностi гшереластичних (у негативному плат) суспшьних економiчних систем (Е"-1^), варiант короткотривалого ринкового перюду i валового впливу
2. Помiрно чутливi (в негативному плат) суспшьт економiчнi системи, яю, по-перше, помiрно, по-друге, також у негативному плат реагують на посилення дерегуляцшного режиму. Вони бшьш-менш нормально форму-
ються, функщонують i розвиваються в умовах значно1 1хньо1 регуляцiï. Зни-ження рiвня регуляцiï (тобто здiйснення певноï дерегуляци) супроводжуеться також зниженням рiвня економiчноï ефективностi ïхнього функцiонування. Крива дерегуляцшно1" еластичностi таких помiрно чутливих до регуляци сус-пiльних економiчних систем зб^аеться або майже збiгаеться, точшше, фор-муеться навколо мвiд,емноï бюектриси" (рис. 2).
Економ1чна
1нтенсившсть дерегуляци,
Рис. 2. Крива дерегуляцшно'1 ефективностi пом1рно еластичних (в негативному плат) суспшьних економiчних систем (Er'peses), eapiaHm короткотривалого ринкового перюду i валового впливу
3. Квазiпомiрно чутливi (в негативному плат) сустльш економiчнi системи, яю вже незначно реагують в негативному плат на посилення дере-гуляцшного режиму. Крива дерегуляцшно1" еластичност таких помiрно еластичних (в негативному плаш) суспiльних економiчних систем ще бiльше вщ-хиляеться вправо вщ аналогiчних кривих гiперчутливих i помiрно чутливих систем (рис. 3).
1нтенсившсть дерегуляци,
Рис. 3. Крива дерегуляцШно'1 ефективностi квазiпомiрно еластичних (в негативному плаш) суспшьних економiчних систем (Ed'kpeses), варiант короткотривалого ринкового перюду i валового впливу
З викладеного вище випливае, що суспiльнi економiчнi системи також негативно реагують на посилення дерегуляцшного режиму, але ця негативна реакщя менше проявляеться.
Квазюуспшьш економiчнi системи, оскiльки вони суспшьт лише пев-ною мiрою, а школи можуть розглядатися як квазшриватш системи, можуть реагувати на змшу (посилення) дерегуляцiйного режиму, по-перше, значно слабше, нiж власне суспiльнi системи, а, по-друге, з боку ступеня ще! регуля-ци трояко - позитивно (точшше, слабо позитивно), нейтрально i негативно (точнiше, слабо негативно). Тому кривi дерегуляцшно! еластичностi таких систем формуються чи "розташовуються" навколо (зверху i знизу) горизонтально! прямо! до ос мiнтенсивнiсть дерегуляци" (або навiть з нею сшвпада-ють) (рис. 4).
1нтенсивнють дерегуляци,
Рис. 4. Кривi дерегуляцшно'1 ефективностi квазщсптьних економiчних систем, варшнт короткотривалого ринкового перюду I валового впливу: Е\ , Е2 >
Е
- кзез
3
- крив^ першого, другого i третього порядшв вiдповiдно
Залежно вщ ступеня i характеру реакци на змiну (посилення) дерегуляцшного режиму, квазюуспшьш економiчнi системи подшяють на кiлька ви-дiв (див. рис. 5). По-перше, квазiпомiрно чутливi (в негативному планi) квазь суспiльнi економiчнi системи, якi незначно i негативно реагують на незначне посилення дерегуляцшного режиму. По-друге, нейтрально або майже нейтрально чутливi квазюуспшьш системи, яю абсолютно нiяк не реагують або майже не реагують на незначне посилення дерегуляцшногго режиму. А тому дерегулящя таких систем втрачае будь-який сенс. По-трете, квазiпомiр-но чутливi квазiсуспiльнi економiчнi системи, яю дуже незначно, але вже в позитивному плаш реагують на посилення дерегуляцшного режиму.
Будь-який iз видiв квазiсуспiльних економiчних систем порiвняно з власне суспiльними системами значно менше чутливий до посилення дерегуляцшного режиму. А в деяких випадках щ системи проявляються, як i при-ватнi, тобто вже починають навггь i позитивно реагувати на посилення дерегуляцшного режиму (особливо квазiпомiрно еластичш в позитивному плат квазюуспшьш системи).
КВА31СУСП1ЛЬН1 ЕКОНОМ1ЧН1 СИСТЕМИ
Види
Квазшокпрно чутлив1 Нейтрально або майже Квазтом1рно чутлив1
(в негативному плат) нейтрально чутлив! (в позитивному плаш)
1
Реакцш на незнание посилення ступени дерегуляци
4 1
Незначна, в Не реагують або Незначна, в
негативному план! майже не реагують позитивному план!
Рис. 5. Види квазшусптьних економiчних систем за параметром дерегуляцшно'1
еластичностi
Загальною спшьною особливютю суспiльних i квазiсуспiльних еконо-мiчних систем е те, що всi вони негативно реагують на посилення дерегуля-цiйного режиму, за винятком квазiпомiрно еластичних у позитивному плат квазюуспшьних систем, а також нейтрально еластичних квазюуспшьних систем, як абсолютно нiяк не реагують на змшу дерегуляцiйного режиму. Але, чим сусшльшший характер мае та чи шша система iз розглянутих вище 11 ти-пiв чи видiв, тим сильнiше i негатившше вона реагуе на посилення умов дерегуляци. Тобто з посиленням сощаизаци (у формацiйному значеннi ще! со-щашзаци) економiчних систем, вони дедалi негативнiше реагують на посилення дерегуляцшного режиму.
Приватнi економiчнi системи, на вiдмiну вiд неприватних систем (сус-пiльних i частково квазюуспшьних), реагують на посилення дерегуляцшного режиму лише позитивно. Кривi дерегуляцшно! ефективностi таких приват-них систем е, по-перше, зростаючими, по-друге, формуються чи "розташову-ються" навколо умовно! бiсектриси (з позитивним кутом нахилу до ос "ш-тенсивнiсть дерегуляци") (рис. 6).
Ьггенсивмсть дерегуляци,
Рис. 6. Кривi дерегуляцшног ефективностi класичних приватних економiчних систем (варiант короткотривалого ринкового перюду i валового впливу):
Е^г-крея, -кре, ^-кре - кривi першого, другого i третього порядку вiдповiдно
За ступенем чутливост до посилення дерегуляцшного режиму кла-сичш приватш економiчнi системи можуть бути подшеш на три види. По-
перше, KBa3Ïn0MÎpH0 (в позитивному плат) 4yTnmi класичт приватт еконо-MÏ4HÎ системи, яю незначно i в позитивному плат реагують на незначне посилення дерегуляцшного режиму. Крива дерегуляцшно! ефективност таких систем лежить шд умовною бюектрисою, з одного боку, а з шшого - над горизонтальною прямою (до ос "штенсившсть дерегуляци") (рис. 7).
Еконолична
1нтенсивн1сть дерегуляци,
Рис. 7. Крива дерегуляцШно'1 ефективностi Kea3in0MipH0 еластичних (в позитивному планнъ) класичних приватних економiчних систем (Edrkpekpes), eapiaHm короткотривалого ринкового перюду i валового впливу
По-друге, помiрно чутливi (в позитивному плаш) приватт економiчнi системи, яю помiрно реагують незначно на посилення дерегуляцшного режиму. Крива дерегуляцшно! ефективност таких систем зб^аеться або майже зб^аеться з умовною бюектрисою (рис. 8).
Економ1чна
1нтенсившстъ дерегуляци,
Рис. 8. Крива дерегуляцшног ефективностi пом1рно еластичних (в позитивному плаш) класичних приватних економiчних систем (Er'pekpes), варiант короткотривалого ринкового перюду i валового впливу
По-трете, гiперчутливi (в позитивному плат) класичт приватт системи, яю сильно i в позитивному плат реагують на посилення дерегуляцшного режиму. Крива дерегуляцшно! ефективност таких систем лежить за умовною бюектрисою (рис. 9).
ЮН, Ю^ЮИ , ЮК4 1нтенсивн1сть
дерегуляци, ЮН
Рис. 9. Крива дерегуляцШно'1 ефективностi гтереластичних (в позитивному плат) класичних приватних економiчних систем (Ег'1гекре!1), варiант короткотривалого ринкового перюду i валового впливу
Загальна закономiрнiсть впливу дерегуляци на приватнi системи така: чим вищий ступiнь приватизаци цих систем, тим сильшше (у позитивному плат) вони реагують на посилення дерегуляцшного режиму. Якщо неприват-нi системи негативно реагують на посилення дерегуляцшного режиму, то приватш, навпаки, позитивно. Стушнь цього позитивного впливу зростае з мь рою кашталiзацп цих систем. Капiталiзованi системи можуть бшьш-менш ус-пiшно функцiонувати лише в умовах регуляцшного вакууму. Соцiалiзованi, навпаки, нормально функцюнують лише в умовах 1х регуляци. Останнi в умовах регуляцшного вакууму або рiзко знижують ефективнiсть свого функць онування, або взагалi навiть "розвалюються". Цей прямо протилежно спрямо-ваний вплив дерегуляци на функцюнування приватних i неприватних (кашта-лiзованих i соцiалiзованих) систем дуже часто не береться до уваги шд час формування чи шшо1 регуляцшно1 i дерегуляцшно1 полiтики держави.
Дерегуляцiйну полпику держави потрiбно диференцiювати з ураху-ванням ступеня кашталiзацп чи соцiалiзацil тих чи iнших економiчних систем. Вона повинна бути рiзною стосовно приватних i неприватних систем, сильшше i слабше капiталiзованих чи соцiалiзованих систем. Такiй И дифе-ренщаци дуже часто заважае так званий формацшний дальтонiзм, коли практика як регуляци, так i дерегуляци не бачить вiдмiнностей у формацшнш природi тих чи шших фiрм (тих чи iнших сегмент1в нацюнально1 економiки) i розглядають !х як формацiйно однотипнi (однорiднi, гомогеннi). М1ж тим економiчнi системи е формацшно гетерогенними, i серед них можна умовно видшити не тшьки два !х формацiйнi типи - приватш i неприватнi системи, але й певнi види в межах кожного iз названих типiв. Рiзнi види приватних систем по-рiзному реагують на змшу умов !х дерегуляци, також як i рiзнi види суспшьних систем по-рiзному чутливi до посилення чи послаблення дерегуляцшного режиму.
Висновки. Отже, важливим чинником впливу на дерегуляцшну елас-тичнiсть економiчних систем е формацшний тип систем. З посиленням каш-талiзацil економiчних систем дерегуляцiйна еластичшсть економiчних систем
змшюеться таким чином: по-перше, iз негативно! поступово трансфор-муеться в позитивну, по-друге, спочатку знижуеться в негативному дiапазонi, перетворюеться в нейтральну i, нарешт^ починае зростати уже в позитивному дiапазонi. Суспiльнi системи досить сильно реагують на змшу дерегуляцшного режиму. Економiчна ефективнiсть !хнього функцiонування в умовах дерегуляци продовжуе знижуватись. За цим параметром вони можуть бути подшеш на гшерчутлив^ помiрно чутливi, квазiпомiрно чутливi. Квазюус-пiльнi економiчнi системи можуть реагувати на розвиток дерегуляцшних процесiв так: гшонегативно (незначно i в негативному напрямку); нейтрально (шяк не реагують); гшопозитивно (незначно i в позитивному напрямку). При-ватнi економiчнi системи тшьки позитивно реагують на посилення дерегуляцшних процеЫв. Залежно вщ ступеня цiеï ix реакци можна видшити кiлька систем: квазiпомiрно чутливi (незначно реагують на дерегуляцiю), помiрно чутливi (помiрно реагують на дерегулящю), гiперчутливi (сильно реагують на дерегулящю).
Змша формацiйноï природи економiчниx систем (хня поступова каш-талiзацiя чи соцiалiзацiя) спричиняе вiдповiдну змiну чутливост цих систем до дерегуляцiйниx процеЫв. А тому дерегуляцiйна полiтика держави повинна диференщюватися залежно вiд формацiйноï природи економiчниx систем. Формацiйний дальтошзм чи формацiйна гомогеннiсть можуть призвести до негативних наслщюв у розвитку дерегуляцiйноï практики. Економiчнi системи е формацшно гетерогенними, а тому дерегуляцшна полiтика держави повинна бути диференцшована за цим формацшним параметром.
Лiтература
1. Барр Р. Политическая экономия. - В 2-ух т. / Р. Барр. - М. : Международные отношения, 1995. - 256 с.
2. Долаи Э.Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Дж. Э. Долан, К. Д. Кэмпбелл, Дж. Р. Кэмпбелл. - М.-Л., 1991. - 448 с.
3. Долаи Э.Дж. Макроэкономика / Дж. Э. Долан, Д.Е. Линдсей. - СПб. : АО "Санкт-Петербург оркестр", 1994. - 405 с.
4. Макконнелл К.Р. Макроекономша. Анаттична економ1я / К.Р. Макконнелл, С.Р. Брю. - Льв1в : Вид-во "Просвета", 1997. - 671 с.
5. Ойкеи В. Основные принципы экономической политики / В. Ойкен. - М. : Изд-во "Прогресс-Универс", 1995. - 496 с.
6. Самуэльсои П. Экономика. - В 2-ух т. / П. Самуэльсон. - М. : НПО "АЛГОН" ВНИ-ИСИ, 1992.
7. Спглщ Дж.Е. Економша державного сектора / ДжЕ. Спглщ. - К. : Вид-во "Основи", 1996. - 854 с.
8. Фишер С. Экономика / С. Фишер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензи. - М. : Изд-во "Дело ЛТД", 1995. - 864 с.
9. Хикс Дж. Р. Стоимость и капитал / Дж. Р. Хикс. - М. : Изд-во "Прогресс-Универс", 1993. - 488 с.
10. Шумпетер Й.А. Катташзм, сощал1зм i демократия / Й.А. Шумпетер. - К. : Вид-во "Основи", 1995. - 528 с.
Башнянын Г.И., Третьяк Г.С., Хомьяк М.С. Дерегуляциоииая элас-тичиость обществеииых и частиых экоиомических систем: влияиие социализации и капитализации
Исследована природа дерегуляционной эластичности экономических систем, влияние социализации и капитализации на дерегуляционную эластичность обще-
ственных и частных экономических систем. Выделены и охарактеризованы основные виды общественных и частных экономических систем. Установлено, что изменение формационной природы экономической системы (их постепенная капитализация или социализация) влечет соответствующее изменение чувствительности этой системы к дерегуляционным процессам. Поэтому дерегуляционная политика государства должна дифференцироваться в зависимости от формационной природы экономической системы.
Ключевые слова: дерегуляционная эластичность, экономические системы, социализация, капитализация.
Bashnyanyn G.I., Tretyak G.S., Homiak M.S. Deregulational elasticity of the public and private economic systems: influence of socialization and capitalization
The nature of deregulational elasticity of the economic systems, influence of socialization and capitalizations on deregulational elasticity of the public and private economic systems is investigated. The main types of public and private economic systems are differentiated and characterized. It is set that the change of structure nature of the economic systems (their gradual capitalization or socialization) draws the proper change of sensitiveness of this systems to the deregulational processes. And that is why the deregulational policy of the state must be differentiated depending on structure nature of the economic systems.
Keywords: deregulational elasticity, economic systems, socialization, capitalization.
УДК 658.115.31:658.14/.17 Доц. Н.М. Галазюк, канд. екон. наук;
астр. С.С. 1ваночко; здобувач А.А. Ктершайн -Льв1вська КА
МЕТОДИКА КОМПЛЕКСНОГО АНАЛ1ЗУ РЕЗУЛЬТАТ1В ФШАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ПРИРОДНИХ МОНОПОЛ1СТИЧНИХ СТРУКТУР
Проанад1зовано чинш методики комплексного анал1зу результат1в фшансово-економ1чно! д1яльносп природних монополютичних структур в Укрш'ш та свт, ви-дшено !хш переваги та вади. Визначено специф1ку формування витрат природних монопол1спв у в1тчизняшй економщь
Ключов1 слова: природна монопол1я, фшансово-економ1чна д1яльшсть, доходи, витрати, прибутки, збитки, обл1ков1 модел1 доход1в та витрат.
Постановка проблеми. У процес ринково! трансформаци нацюналь-но! економiчно! системи важливу роль виконують природш монополи як особливi ринковi форми оргашзаци економiчного життя i найважливший шструмент його перетворення. Бшьшють змш господарсько-економiчно! структури суспiльства тiсно пов'язаш зi змiною стану ринкiв природних мо-нополiй, залежать вiд цшоутворення на них, визначають свою поведшку залежно вiд тенденцiй на цих ринках. Оскшьки природнi монополи перебува-ють переважно у державному секторi та функцiонують у середовишд зi статусом ринково! економжи, проблема !хнього фiнансового стану виникае факультативно i висуваеться на переднiй план.
Питання результативностi функцюнування природних монополютич-них структур дослщжено у працях багатьох вiтчизняних науковщв, зокрема А. Гриценка, В. Базилевича, О. Бакалшсько!, З. Борисенка, В. Венгера, I. Га-лицi, В. Кривуцького, О. Прутсько!, Д. Якубенка, О. Яременка, Я. Чумакова,
