CC BY
11
УДК330.342:167.1 Проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук; доц. О.С. Вербова,
канд. екон. наук; асист О.М. Швець, канд. екон. наук; доц. €.А. Рехлецький, канд. екон. наук - Львiвська КА; доц. Г. С. Третяк, канд. екон. наук - Львiвський Р1ДУ УАДУ при Президентовi Украти
ДЕРЕГУЛЮВАЛЬНА ЕЛАСТИЧН1СТЬ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ: ВПЛИВ ФАКТОРА ЧАСУ
Дослщжуються проблеми ефективносп дерегулювання економiчних систем в перехщних економшах. Окреслено вплив фактора часу на дерегулювальну еластич-нють економiчних систем.
Prof. G.I. Bashnyanyn.; assoc. prof. O.S. Verbova.; assist. O.M. Schvets, assoc. prof. E.A. Rekhleckiy - L'viv commercial academy; assoc. prof. Tretyak G.S. - Lviv regional institute of the state management UASM beside President of Ukraine
The deregulation elasticity of the economical systems: the influence of the factor of time
It is researches problems the effectiveness of the deregulation of economical systems in transition economies. It is outlines influence of the factor time into the deregulation elasticity of the economical systems.
I. Вступ
Дослщження проблем ефективносп дерегулювальних процеЫв еконо-м1чних систем будь-якого (розвиненого i перехщного) типу повинно базува-тися як на теоретико-методолопчнш основ^ так i на попередньому загально-му аналiзi регулювальних процешв, як виражеш як теоретична i практична передумова становлення та розвитку практики дерегулювання. Загалом регу-лювання е процесом встановлення тими чи шшими методами вщповщност мiж структурою суспшьних потреб i структурою суспшьного виробництва, тобто як процес визначення основних пропорцш економiчного розвитку. Змют поняття "регулювання" економiчних систем у сучаснш економiчнiй ль тературi трактуеться неоднозначно. Видiляють принаймнi два основш трак-туваня цього поняття: вузьке i широке. У широкш iнтерпретацil регулювання економiчних систем - це встановлення певних пропорцш економiчного розвитку рiзними методами, починаючи вщ власне ринкових i закшчуючи адмi-нicтративними чи державно-адмiнiстративними (адмшютративно-державни-ми). А в своему вузькому значенш регулювання економiчних систем - це процес встановлення пропорцш економiчного розвитку адмшютративно-дер-жавними методами, тобто процес державного втручання тими чи шшими методами в економiчну дiяльнiсть.
Дерегулювання потрiбно розглядати як певну реакщю держави на надмiрне державне регулювання тих чи шших економiчних систем. А тому теоретичний аналiз першо! повинен базуватися хоча б на загальному дослi-дженш становлення та розвитку практики державного регулювання тих чи шших економiчних систем.
II. Постановка завдання
Метою статл е окреслити вплив фактора часу на дерегулювальну еластичшсть економiчних систем.
III. Результати
Одним i3 фундаментальних факторiв впливу на дерегулювальну елас-тичнiсть (ефектившсть) економiчних систем е фактор часу, тобто тривалють ринкового перiоду функщонування чи аналiзу тих чи шших економiчних систем. Вказаний фактор дiе не самостiйно, а впливаючи на характер чи силу дп iнших факторiв, зокрема таких, як формацшна природа економiчних систем -адмшютративш, суспiльнi, квазiсуспiльнi, приватнi системи - i ступiнь !х ре-гульованостi - гiперрегульованi, помiрно регульоваш, гiпорегульованi системи. У розрiзi вказаних вище формацiйних типiв економiчних систем розгля-немо на концептуальному рiвнi вплив фактора часу - короткотривалий, дов-готривалий, гiпердовготривалий ринковий перюд - на !х дерегулювальну елас-тичнiсть (ефективнiсть).
Адм1н)стратнвн1 екошппчш системи
АЕ-системи I ~
Ринков1 перюди
Короткотривалий ринковий перюд Довготривалий ринковий перюд Г i 11ердо вготри вал ий ринковий перюд
КТР-перюд ДТР-перюд ГДТР-перюд
Види адмш!стративних економ!чних систем за ступеней ix регулювания
Гшеррегульоваш АЕ-системи
fioMipHo регульоваш АЕ-системи
Слабо регульоваш АЕ-системи
Гшеррегульоваш АЕ-системи
IloMipno регульоваш АЕ-системи
Слабо регульоваЕП АЕ-системи
Гшеррегульоваш АЕ-системи
FioMipHo регульоваш АЕ-системи
Слабо регульоваш АЕ-системи
Тип (вид) дерсгулювально! ефективност1 X
га
— >К ц S
— а
Си и
С 5
1 >£ о. $
о ±
I- к
1 g
3 й
ж X
X
о з: о.
's
о с
м СЗ
оа Ъй
X
11
s в
о s
с Я
g 2
— о
Г х
X
)К о К
К X Си Ю
'S а Е н о га
С <и к
X
о
BS IS О, S X
£ М О S
с н
Си га
й> и.
С и
и к
X
О К
Я 5
О. =5 S
s Е
о га
С и я
X
3 >Б
5 5
в
2 я о g
с я
сз 5
В м
■ Я О
L- С
Приналежшстъ до типу (виду) еюоношчних систем за ступеней дерегулювально! еластичносп
Мегаппереластичний в негативному плаш К ваз i пом ip но еластич-ний в негативнму плаш TinonoMipHo еластичний в негативному плаш
Ппереластичний в негативному плаш Ппопомфно еластичний в негативному плаш IloMipHo еластичний в негативному плаш
Квазшпереластичний в негативому плаш IlüMipHO еластичний в негативному плаш TinonoMipHo еластичний в позитивному план!
Рис. 1. Дерегулювальна еластичшсть адмШстративних eKOHOMi4Hux систем в короткотривалому, довготривалому i гтердовготривалому ринкових перюдах
1НТСНСНВШСТЬ « 1нтснсившсть и 1нтенсившсть
дерегулювання, ЮЯ дерегулювання, ШЯ дерегулювання, ГОЯ
Рис. 2. Кривi дерегулювально'1 ефективностi адмтктративних економiчних систем: а - гтеррегульоваш; б - пом1рно регульоваш; в - слабо регульоваш в короткотривалому, довготривалому I гтердовготривалому ринкових периодах
Рис. 3. Кривi дерегулювально'1 ефективностi гтеррегульованих адмШстративних економiчних систем: а - короткотривалий; б - довготривалий; в - гтердовготривалий ринков1 перюди
Адмшютративш економiчнi системи на дерегулювання реагують тшь-ки негативно (або майже негативно) в будь-якому ринковому промiжку часу. У короткотривалому ринковому перiодi 1х дерегулювальна еластичшсть знижуеться (стушнь зниження залежить вiд ступеня 1х регульованостi), у довготривалому - також знижуеться, але в окремих випадках може бути i нейтральною i лише в гiпердовготривалому ринковому перiодi - дещо (незначно, за певного рiвня 1х регульованостi) пiдвищуеться (рис. 1, 2). Якщо адмшютра-тивна економiчна система е гшеррегульованою, то 11 дерегулювальна еластичшсть знижуеться в уЫх трьох ринкових перiодах. Однак темп цього зниження дещо гальмуеться i вже в гiпердовготривалому ринковому перiодi вiн е незначним (рис. 3). Помiрно регульована адмiнiстративна економiчна сис-
тема в короткотривалому 1 довготривалому ринкових перюдах негативно ре-агуе на дерегулювання, однак уже в гшердовготривалому ринковому перюд1 ця негативна реакщя повшстю нейтрал1зуеться (рис. 4). I лише гшорегульова-т адмшютративш економ1чш системи можуть через значний пром1жок часу адаптуватися до умов дерегулювання 1 1х дерегулювальна еластичшсть 1з негативно! може бути трансформована в позитивну (рис. 5). Тож адмшютратив-т економ1чш системи в умовах посилення 1х дерегулювання починають дег-радувати ("руйнуватися"), але за певного р1вня 1х регулювання та дерегулювання 1 в достатньо довгому штервал1 часу вони здатш адаптуватися до умов регулювального вакууму або його незначного р1вня.
_____б_....._а_....._в......±____
1нтенсившсть
дерегулювання, ЮК >
ЮЯ„ ЮЯ,
юя,
юя3
Рис. 4. Крива дерегулювально'1 ефективностi пом1рнорегульованих адмтктративних економiчних систем: а - короткотривалий; б - довготривалий;
в - гтердовготривалий ринков1 перюди
^ б ^ в ^
1нтснсившсть
дерегулювання, ЮЯ --->
ЮЯ„
юя.
юя,
юя,
Рис. 5. Крива дерегулювально'1 ефективностi слабо регульованих адмтктративних економiчних систем: а - короткотривалий; б - довготривалий;
в - гтердовготривалий ринков1 перюди
На вщмшу вщ адмшютративних економ1чних систем, суспшьш еконо-м1чш системи в умовах посилення дерегулювального режиму (переведення 1х у
"вшьне ринкове ^^BaHra") стрiмко дегрaдують, ïx негaтивнa дерегулювэльш елaстичнiсть тросте з розширенням триБ^ос^ ïx ринкового функцiонувaння.
Рис. б. Дeрeгулювальна eфeктивнiсть сусптьних eкономiчних систeм у короткотривалому, довготривалому i гпрдовготривалому ринкових nepiodax
Стушнь ще!" дегрaдaцiï вже зэлежить вiд почaткового рiвня ïx регулю-вaння (рис. б, V). Гiперрегульовaнi суспiльнi системи Í3 збiльшенням тривa-лостi ринкового перюду дегрaдують гiпопрогресивно (див. рис. V), влaсне ре-гульовaнi - прогресивно (рис. S), a гiпорегульовaнi - гшерпрогресивно (рис. 9).
Зaгaльний висновок Tara^ Суспiльнi економiчнi системи, m вiдмiну вiд aдмiнiстрaтивниx, нездaтнi функцiонувaти i розвивaтися в умовax регу-лювэльного вaкууму. Нaскiльки цей вaкуум починaе формувaтися, нaстiльки
посилено вони деградують i "розвалюються". I чим довший перiод !х функщ-онування, тим значшшою буде !х деградащя, що проявляе себе в тдвищенш дерегулювально! чутливостi в негативному плат.
1нтенсившсть 'О 1нтенсивнють "О 1нтенсившсть дерегулювання, ЮЯ дерегулювання, ШЯ дерегулювання, ГОЯ
Рис. 7. Кривi дерегулювально'1 ефективностi сусптьних економiчних систем:
а - гтеррегулъоваш; б - пом1рно регулъоваш; в - слаборегулъоваш в короткотривалому, довготривалому I гтердовготривалому ринкових периодах
Дещо по-шшому впливае фактор часу на квазюусшльш економiчнi системи. У короткотривалому ринковому перiодi !х дерегулювальна еластич-нiсть може бути як слабо позитивною, так i слабо негативною, це вже зале-жить вщ рiвня !х регулювання. У довготривалому перiодi вона переходить у нейтральну або позитивну, а в гшерпозитивному - може бути не тшьки позитивною, але й гiперпозитивною (рис. 10, 11).
Рис. 8. Крива дерегулювально'1 ефективностi гтеррегульованих сусптьних економiчних систем у короткотривалому, довготривалому i гтердовготривалому ринкових перюдах
Ей К
л
и
'5
аз я
(Ц
-е-£Т
ги а
X
у
о Ь
ы Щ
0
------—^—— -Ф--
г
I
юяй
/о/г,
1нтснсившсть
дерегулювання ->
/о/г, /о/г, юк2
Рис. 9,10. Крива дерегулювально'1 ефективностi пом1рно (9) i слабо (10) регульованих сусптьних економiчних систем в короткотривалому, довготривалому i гтердовготривалому ринкових перюдах
/о/г
Кваз1сусшльш економ1чш системи
КСЕ-системи I
Ринков! перюди
Короткотри вал и й Короткотр и вал и й Короткотривалий
КТР-перюд ДТР-перюд ГДТР-перюд
Види адмппстративних екопом1чних систем за ступенем Гх регулювання
Ппсррсгульоваш КСЕ-системи
Пом1рно регульоваш КСЕ-системи
Слабо регульоваш КСЕ-системи
Ппсррсгульован I КСЕ-системи
Пом1рно регульоваш КСЕ-системи
Слабо регульоваш КСЕ-системи
Ппсррсгульован \ КСЕ-системи
Пом1рно регульоваш КСЕ-системи
Слабо регульоваш КСЕ-системи
Й
с —
с К
0 м
1 £
X
»а
н а
,К 3
и X
X
Тип (вид) дерегупяцшно1 ефективносп х
« '5
о 3
С и
о со
с 15
.3 н
х
X
го >в
о к
с I
'Й 60
я к
м н
м
—I—
X
й 13 о к
С Я о в с Р
X
X
Й >5
г-
)Я и
я
х
X
« Ж
ё § сх оа Й к
-2 Н
X
ва
¡и
м а
о
С
X
« 15
о к
с ас
'Й м
« я
м н
я,
X
Приналежшсть до типу (виду) еконоМ1чних систем за ступенем дерегулювально! еластичност!
Ппоеластичний (в позитивному план!)
11ееластичний (нейтральний)
Ппоеластичний (в негативному плаш)
Кваз1еластичннй (в позитивному плат)
Ппоеластичний (в позитивному плаш)
Пперсластичний (в позитивному плаш)
Еластичний (в позитивному плаш)
Нееластичний (нейтральний)
Кваз1еластичний (в позитивному плаш)
Рис. 11. Дерегулювальна еластичшсть квазюусптьних (квазтриватних) економiчних систем у короткотривалому, довготривалому i гтердовготривалому ринкових перюдах
Гiперрегульованi квазюуспшьш системи Ï3 збiльшенням тривалостi ïx функщонування (посилення дерегулювання) починають надзвичайно сильно прогресувати, тобто перебувають у режимi гiперпрогресу (рис. 12).
иФ
1нтенсившсть 1нтенснвнють 1нтенсившсть
дерегулювання, IDR дерегулювання, IDR дерегулювання, IDR
Рис. 12. Kpuei дерегулювально'1 ефективностi квазкусптьних (квазтриватних)
eKOHOMÎ4Hux систем: а - гтеррегулъованих; б - пом1рно регульованих; в -слаборегульованих у короткотривалому, довготривалому i гтеркороткотривалому
ринкових перюдах
Помiрно регульоваш квазюуспшьш системи також прогресують, але в значно меншш пропорци (рис. 13). Ще в меншш пропорцiï прогресують гшо-регульоваш квазiсуспiльнi системи, перебувають у режимi гiпопрогресування (рис. 14, 15). Тшьки приватнi економiчнi системи незалежно вщ рiвня ïx по-чатковоï регулювання поводяться бiльш-менш однозначно в умовах посилення ïx дерегулювання i збшьшення тривалост ринкового перiоду ïx функщ-онування - вони прогресують, навггь гiперпрогресують (рис. 16-17). ïx дере-гулювальна еластичнiсть iз переxодом вiд короткотривалого до довготрива-лого i гшердовготривалого ринкового перiодiв посилюеться (в позитивному планi) (див. рис. 16).
Рис. 13. Крива дерегулювально'1 eфeктивностi noMipHOрегульованих квазкусптьних eкoнoмiчниx систем у короткотривалому, довготривалому i гтердовготривалому ринкових перюдах
1нтснсившсть ¡дерегулювання, /DR
IDR„ ¡DR, 'IDR, 'IDR,
Рис. 14, (15). Крива дерегулювально'1 eфeктивнoстi гто- (14) i слабо- (15) регульованих квазкусптьних eкoнoмiчниx систем у короткотривалому, довготривалому i гтердовготривалому ринкових перюдах
1нтенснвшсть 1нтенсившсть 1нтенсивнкть
дерегулювання, 1DR дерегулювання, 1DR дерегулювання, IDR
Рис. 16. Kpивi дерегулювально'1 eфeктивнoстi приватних eкoнoмiчниx систем:
а - гторегулъоваш, б - помiрно регулъованi, в - слаборегулъоваш у короткотривалому, довготривалому, гтердовготривалому ринкових перюдах
Стушнь посилення дерегулювально!" еластичност формуеться вже по-чатковим рiвнем ïx регулювання. Пперрегульоваш приватш системи надзви-чайно високими темпами проводять свою дерегулювальну еластичшсть вщ короткого до довгого i гшердовгого ринкового перюду. Вони починають роз-виватися i функщонувати метагшерпрогресивно (рис. 18).
Рис. 17. Дерегулювальна еластичшсть приватних eкoнoмiчниx систем у короткотривалому, довготривалому i гтердовготривалому ринкових перюдах
б
IDR„ ¡DR, IDR, IDR, iDR IDR,, '¡DR, IDRIDRt IDR
Рис. 18,19. Крива дерегулювально'1 eфeктивнoстi гтер- (18) i noмipнo- (19) регульованих приватних eкoнoмiчниx систем у короткотривалому, довготривалому i гтердовготривалому ринкових перюдах
Рис. 20. Крива дерегулювально'1 ефективностi слабо регульованих приватних eHOHOMÎ4Hux систем у короткотривалому, довготривалому i гтердовготривалому ринкових перюдах
Власне регульоваш приватш системи в умовах переходу вщ короткого до довгого чи гшердовгого перюду 1х функцiонування також прогресують, але вже значно менше, нiж гiперрегульованi системи. 1х прогрес можна кваль фiкувати як гшерпрогрес (рис. 19). Зовсiм незначно шдвишуеться в часi дере-гулювальна еластичнiсть (ефективнiсть) гiпорегульованих приватних систем, вони починають функцiонувати в режимi власне прогресу (рис. 20).
Висновки. Пiдсумовуючи наш аналiз, можемо констатувати: з поси-ленням катт^заци економiчних систем сильно соцiалiзованi системи в умовах дерегулювання з часом посилено "розвалюються", а дуже капiталiзованi, навпаки, починають посилено прогресувати.
УДК 338.46: 339 Доц. В.1. Блонська, канд. екон. наук;
магктрант О.М. Сподарик - Львiвська КА
СТРАТЕГ1Я УПРАВЛ1ННЯ ДОХОДАМИ ТОРГОВЕЛЬНОГО П1ДПРИСМСТВА В УМОВАХ розвитку ринкових
В1ДНОСИН
Дослщжуеться суть та значення доходу тдприемства в сучасних умовах ринку. Визначаються необхщш умови формування ефективно'1 стратеги управлiння доходами торговельного тдприемства в умовах розвитку ринкових вщносин
Assoc. prof. V.I. Blonska; undergraduate O.I. Spodaruk -L'viv commercial academy
Strategy of receivership of auction enterprise is in the conditions of development of relations of markets
Essence and value of profit of enterprise is explored in the modern terms of market. The necessary terms of forming of effective strategy of receivership of auction enterprise are determined in the conditions of development of relations of markets.
