Вплив регуляції на дерегуляційну еластичність економічних систем Текст научной статьи по специальности «Компьютерные и информационные науки»

4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ ГАЛУЗ1

УДК 330.342:167.1 Проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук -Львiвська КА;

доц. Г. С. Третяк, канд. екон. наук - Львiвський Р1ДУ НАДУ при Президентовi Украти; здобувач М.С. Хом'як, канд. екон. наук -

Львiвська КА

ВПЛИВ РЕГУЛЯЦП НА ДЕРЕГУЛЯЦ1ЙНУ ЕЛАСТИЧН1СТЬ

ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ

Визначено основш чинники, яю впливають на дерегудядшну еластичшсть. Досдщжено залежнiсть мiж ступенем регуляци економiчних систем (приватних, ква-зiсуспiльних, суспiльних) i 1Х дерегуляцiйною еластичнiстю.

Ключов1 слова: дерегудядшна еластичнiсть, економiчнi системи, регуляцiя.

Вступ. Становления новоi економiчноi системи в Украш ринково-державного типу нерозривно пов'язане iз зменшенням тотального державного регулювання економжи i поступовим переходом на принципи економiчноi дерегуляцн економiчних процесiв. Дерегуляцiя виступае як часткове або пов-не зниження рiвня регуляцii економiчних систем. Вмше поеднання у практицi господарювання деяких елеменлв державно1' регуляцii i економiчноi дерегу-ляцii дае змогу забезпечити ефектившсть функцiонування нацiональноi еко-номжи. Тому актуальним е дослiдження впливу регуляци на дерегуляцiйну еластичнiсть економiчних систем, а вiдтак - i на дерегуляцiйну ефективнiсть цих систем.

У сучаснш економiчнiй лiтературi (як в^чизнянш, так i зарубiжнiй) проблему державно!' регуляцii економiчних систем дослщжують здебiльшого контекстно, у процесi виршення iнших економiчних проблем. Зокрема, у такому ракурс 11 аналiзують у бiльшостi фундаментальних робiт сучасних за-рубiжних авторiв [1-12]. Лише в небагатьох публжащях вiтчизняних авторiв ми знаходимо спроби дослiдити державну регулящю з позицiй потреб по-дальшого становлення та розвитку загально! теорii дерегуляцiйних процесiв [13-16]. Проте вивчення потребують питання, пов'язаш з визначенням ефек-тивностi дерегуляцiйних процеЫв у перехiдних економiках.

Метою стати е дослiдження впливу регуляцii на дерегуляцшну елас-тичнiсть економiчних систем. Для и досягнення проаналiзовано вплив регу-ляцiйного типу систем (класичних приватних, квазюуспшьних, суспiльних) на 1хню чутливiсть до посилення ступеня дерегуляцн.

Виклад основного матерiалу. Дерегуляцiйна еластичшсть економiч-них систем детермiнуеться iз сумiжними з дерегуляцiйною ефективнiстю параметрами. Залежно вiд того, як економiчнi системи реагують на змшу умов дерегуляцii, тiею чи шшою мiрою буде змiнюватись i дерегуляцшна ефектившсть цих систем. З огляду на це, дерегуляцшна еластичшсть детермшуеться такими ж чинниками, як i дерегуляцшна ефектившсть, тобто:

регуляцшним типом систем, чи початковим рiвнем 1хньо1 регуляци (тоталь-но-регульованi - гiперрегульованi - власне регульоват - квазiрегульованi -гшорегульоват системи);

формащйним типом систем (класичт приватнi - квазiсуспiльнi - суспшьт системи);

ринковим типом систем (чист конкурентнi - квазiконкурентнi - квазiмоно-полiстичнi - монополiстичнi системи);

функцюнально-формацшним типом систем (економiчнi - сощальт - духовнi системи);

тривалiстю ринкового перюду, чи фактором часу (короткотривалий - довгот-ривалий - гiпердовготривалий - метагшердовготривалий ринковий перiод).

РЕГУЛЯЦ1ИН1 (ПРИВАТН1) СИСТЕМИ

РГ-системи

Типи

Тип 1 Тип 2 Тип 3 Тип 4 Тип 5

1 1 1 1 1

Тотально ре гул ьо ваш Гшеррегульоваш Регульоват системи Кваз1-регульоваш П по регул ьо ваш

системи системи Р-систем и системи системи

ГР-системи К Р-систем и

1 1 1 1 1

Основ на ознака

1 1 1 1 1

Регуляшя мае загальний Сгупшь регуляци Стутнь регуляци Ступит ре гулящ! Стушнъ регуляци

характер дуже значнии значнии незначнии дуже незначнии

1 1 1 1 1

Характер впливу дерегуляцп на ефективтеть Ьснього функщонування

11111

Незнание посилення

дс регуляци

су пр о воджу еться дуже значним Пщвищенням сфсктивиост!

Незначне посилення дерегулящ! супроводжуеться значним пщвищенням ефсктивност!

Нсзначне посилення дерегуляци супроводжуеться пом1рним пщвищенням ефекгивносп

Значне посилення

дерегуляци супроводжуеться незначним пщвищенням ефекгивносп

I

Значне посилення

дерегуляци супроводжуеться дуже незначним пщвищенням ефекгивносп

Яким значениям коефщкнта дерегуляцтно! еластичноам характеризуешься ?

I

Коефшент дсрегуляцшноТ власти чносп набагато бшыпий за одиницю

Коефгщент дерегупящино! еласти чносгп бшьший за одиницю

Коефцрент дерсгуляциноУ еластичносп приблизно дор1вюе одиниш

Коефщкнт дерегуляшйио'] еластнчност! ненабагато менши й за единиц ю

сЮК>1

Ее.1{г=йЕ: (Шк>1

Ее.йг=йЕ: сЮЯ~1

I

Коефшеит дерегуляцшно']* еластичност! значно менший за одиницю

сЮК<1

Е^г=йЕ: <ЮЯ<1

Рис. 1. Вплив регуляцшного типу систем (класичних приватних) на Ихню чутли-

в^ть до посилення ступеня дерегуляци

Серед перел1чених чинниюв одним 1з найзначшших е регуляцшний тип систем, що дерегулюються, а точшше - початковий р1вень регуляци тих

чи шших систем. Цей чинник дiе зазвичай разом з шшими чинниками, особливо з формацшним. Загальна лопка його власно! (чисто!) ди полягае в тому, що чим сильшше регульована та чи iнша економiчна система, тим чутливiше вона реагуе (позитивно чи негативно, що залежить вщ формацiйного типу систем, !х реакци на посилення дерегуляцiйного режиму, чи, що одне i те ж, послаблення регуляцшного режиму). Для того, щоб конкретно з'ясувати, як стушнь регуляци (тотальна, гiпер-, власне-, квазi-, гiпорегуляцiя) впливае на дерегуляцшну еластичнiсть систем, треба окремо проаналiзувати цю проблему в аспект рiзних формацiйних (функцiонально-формацiйних) типiв систем (приватш - квазiсуспiльнi чи квазшриватш - суспiльнi системи). Ступiнь регуляци як чинник впливу на дерегуляцшну еластичшсть систем по-рiзному впливае на останню в рiзних формацшних типах систем.

Приватнi (класичнi приватш) системи тим значшше (позитивно) ре-агують на посилення дерегуляцiйного режиму, чим сильшше !х регулюють. У таких системах дерегуляцiйна еластичнiсть (i ефектившсть) е прямо залеж-ними вщ ступеня регуляцii (рис. 1-3).

РЕГУЛЯЦ1ЙН1 (ПРИВАТШ) СИСТЕМИ

РГ -системи

1

Тип и

Тип 1 Тип 2 Тип 3 Тип 4 Тип 5

1 1 1 1 1

Тотально рсгульоваш системи ГР-системи Гшеррегульоваш системи 11'Р -системи Регульоваш системи Р-снстеми Кваз! -регульоваш системи КР-системи Гшорегупьоваш системи

1 1 1 1 1

Стутнь дерегуляцшноХ еластичноат

1 1 1 1 1

Дуже значний Значний Пом1рний Незначний Дуже незначний

1 1 1 1 1

Я к им значениям коефщ1ента дерегуляцШн01 еласт и ч нос m i характеризует ься ?

1 1 1 1 1

Значно бшьшим за одиницю Ыльшим за одиницю Plbhhm одиниш Мсншим за одиницю Значно меншим за одиницю

1 1 1 1 1

До я кого типу систем за параметром дерегуля и, iÜHo't епастичностг належать ?

1 1 1 1 1

Метаппср чутлив] системи MГ-системи Пперчутлив! системи П'Е -спеши Чутлив! системи Е-сиетеми Квазшутпив! системи К Е-системи Ппочутлив1 системи ГПЕ -систем и

Рис. 2. Стумнь 4ymnueocmîрегуляцШних munie ckohomÎ4hux систем (кластичних приватних) до посилення дерегуляци

Цей загальний теоретичний висновок наштовхуе на думку, що дере-гульовувати гшеррегульоваш системи вигiднiше, нiж квазь чи гшорегульова-нi. Хоча дерегулящя i перших, i других (i будь-яких шших за регуляцшною ознакою) матиме лише позитивнi економiчнi ефекти (наслщки).

Дещо iнакше впливае регулящя на дерегуляцiйну еластичнiсть (дерегуляцшну ефективнiсть) квазiсуспiльних (квазiприватних) систем. Щ системи загалом менш чутливi до посилення дерегуляцшного режиму.

Рис. 3. Кривi дерегуляцшно1 ефективностi: а) тотально регульованих, ; б) гтеррегулъованих, Е ; в) регульованих, Е ; г) квазгрегулы ; д) гторегулъованих приватних систем Е (варшнт

них, Е ; д) гторегульованих приватних систем Е (варшнт короткотри-

валого ринкового перюду / валового впливу)

Навль значна !х дерегуляцiя може супроводжуватися формуванням незначного дерегуляцшного ефекту, який не обов'язково повинен бути пози-тивним, вiн може бути i негативним (гiпопозитивним чи гшонегативним, або навiть нульовим) (рис. 4-6).

РЕГУЛЯЦ1ИИ1 (КВА31СУСП1ЛЬН1) СИСТЕМИ РГ -системи ~ 1 ~

Тип и

Тип 1 Тип 2 Тип 3

4 4 4

Тотально \ Кваз1 - 1

гшеррегульоваш Регульоваш системи п порегульован1

системи Р-системи системи

ТГР -системи КГР -системи

4 4

ОсновIIа ознака

+ 4- 4г

Рсгуляшя дуже значна Рсгуляшя значна Регуляшя незначна або дуже незначна

4- 4- 1

Характер впливу дерегуляци' на ефективн1сть н функщонування

4 4 4

Значне посилення дерегуляци спричиняе1 Значне посилення дерегуляци май же не Незначна дерегулящя епричиняс значне зниження сфсктивноет!

незначне пщвищення ефективносп впливаг на шдвищення ефективност1

4 4 +

Яким значениям коефщинта дерегуляцшноХ еластичносни

хара ктеризует ься ?

1 г А

Косфшспт дерегуляцшноТ еластичноет! бшьший В1днуля 1 менший заодиницю Коефщкнт дерегуля -щйно1 еластичност! близький до нуля Коефппент дерегуля шйно! еластичносп бшьший за -1 \ менший вщ нуля

4 4

0<Ее.„Г<1 Ее .¿г ~ 0 -КЕ,.,„■< 0

Рис. 4. Вплив регуляцшного типу систем (кваз^усптьних) на Ихню чутлив^ть

до посилення дерегуляци

КВА31СУСП1ЛЬНН1 РЕГУЛЯЦ1ЙН1 СИСТЕМИ КСРГ-системи Î

Типи

Тип 1 Тип 2 Тип 3

i i 1

Тотально i ri) ieppe гул ьоваш системи ТГРКС-системи Регул ьоваш системи РКС-систем и Kßa'ii- i гшорегульо ваш системи КГР КС-систем и

i i i

CmyniHb дерегуля цtunof чутливос/nt

i i 1

Кваз1- або Нейтральна або майже Fino-або

ппопозитивна нейтральна к ваз i не гати в на

i 1 1

Яким значениям коефщинта дерегуляцшшп еластичноат

характеризуешься ?

i V i

Бшьшим вщ нуля, але Píbhhm або майже Бшьшим за -1, але

меншим за одиницю р[вним нулю меншим вщ нуля

i * i

До якого типу систем за параметром дерегуляцтноХеластичноат

належишь ?

i i +

Квазь або гшочутлив1 системи ПОЗИТИВНОГО типу Нечутлив1 або майже нечутлив1 системи К ваз i- або гшочутлиы системи негативного типу

Рис. S. CmyniHb чуmлuвосmiрeгуляцiйнuх muniв квазкусптьних сuсmeм

до nосuлeння дeрeгуляцiï

Еконо\пчна ефективюсть,

Рис. б. Kprnî дeрeгуляцiйноï eфeкmuвносmi: а) тотально або гтеррегульованих,

-r~,dr-thrkss T-dr-rkss \ ■ ■ ■

E ; б) регульованих, E ; в) квазг- або гторегульованих квазкустльних

систем, ßdr-kgrkss (варiант короткотривалого ринкового перюду i валового впливу)

Пояснюеться це тим, що квaзiпpивaтнi системи, на вщмшу вiд класич-них пpивaтниx систем, можуть досить устшно pозвивaтися за умов значно' pегyляцiï. Остання не завжди фоpмye дискомфоpтнi умови для 'хнього фун-кцiонyвaння та pозвиткy. Чистi ^иватш системи можуть комфоpтно pозвивa-

тися та функщонувати лише за регуляцiйного вакууму, а тому будь-яке зни-ження рiвня !х регуляци е для них сприятливим.

Власне суспшьш системи, як i чистi приватнi системи, на дерегулящю реагують сильно, однак у прямо протилежному напрямку, а саме негативно. Залежшсть мiж рiвнем регуляци суспiльних систем i дерегуляцшною елас-тичнiстю (чутливiстю) е такою: чим регульовашша суспiльна система, тим слабше вона реагуе на посилення дерегуляци.

Дерегуляцiя таких систем не дуже сильно "вщбиваеться" на зниженш ефективностi !хнього функцiонування. Слаборегульованi суспшьш системи дуже чутливi до посилення дерегуляцшного режиму, причому в негативному розумшш Тобто залежнiсть мiж ступенем регуляци i дерегуляцiйною ефек-тившстю, чи еластичнiстю, е оберненою, а не прямою, як у чистих приватних системах (рис. 7-9).

Рис. 7. Вплив регуляцшного типу сусптьних систем на Ихню чутлив^ть

до посилення дерегуляци

1з посиленням сощаизаци економiчних систем (або послабленням !х кашташзацп, що одне i те саме) залежшсть мiж масштабами регуляци i дере-гуляцiйною еластичнiстю (ефектившстю) iз прямо! поступово перетво-рюеться на обернену, це з одного боку, а з шшого - iз позитивно! в негатив-ну. Чим сильшше соцiалiзованою (чим суспшьшший характер вона мае) е

економ1чна система, тим негатив1ше вона реагуе на посилення дерегуля-цшного режиму.

СУСП1ЛЫ11 РЕГУЛЯЦ1И111 СИСТЕМИ СРГ -системи Ï

Тип и

Тип 1 Тип 2 Тип 3

\

Тотально i гшеррегульоваш системи ТГРС-системи Регульоват системи PC -системи Кваз! - i гшорегупьоваш системи КГРС-системи

1

Стутнь дерегуляцшшп чутливосии

Tino - або квазшегативний Негативний Г i п оне гативн ий

* 1

Яким значениям коефШснта дерегуляцтноИеяастичностг

характеры з vent ься?

1 i

Бшьшим за -1, але меншим 0 Pîbhhm або майже pißHHM -1 Меншим за -1

1

До я кого типу систем ш параметром дерегуляцшшп еластичноат

належать?

3 rino-, або KBayiнегативною 3 нормальною 3 ппернегативною

ЧуТЛИБЮТЮ негативною чутлив!стю чутливютю

Рис. 8. Стутнь 4ymnueocmiрегуляцшних munie сусптьних систем

до посилення дерегуляци

Рис. 9. Kpuei дерегуляцшног ефективности а) тотально або гтеррегульованих,

T~,dr-thrss T^dr-rss \ ■ ■

ß ; б) власне регульованих, ß ; в) квазг- або гторегульованих сустльних систем, ßdr-kgrss (вар1ант короткотривалого ринкового перюду i валового впливу)

Сощашзоваш т1ею чи шшою м1рою системи "добре почуваються" за сильного регуляцшного режиму i дискомфортно - за умов сильного дерегу-ляцшного режиму. А сильно катташзоваш системи, навпаки, добре почуваються за слабкого регуляцшного режиму i сильного дерегуляцшного. Ц особливост 1хньо1 поведiнки треба враховувати у практищ, тобто дерегуля-цiя повинна бути дуже обережною стосовно суспiльних систем. Надмiрна ïx-ня дерегуляцiя може призвести до негативних економiчниx наслiдкiв.

Висновки. Отже, i3 сощал1защею економiчних систем (переходом вщ чистих приватних до квазюуспшьних i суспiльних) залежнiсть мiж ступенем ix регуляци i дерегуляцiйною еластичнiстю (ефективнiстю) трансформуеться, по-перше, з позитивно'' в негативну, по-друге, з прямо'' в обернену. Тобто де-регулящя сильно регульованих приватних систем приносить значну вигоду, а суспшьних - значну шкоду. У першому випадку вона супроводжуеться фор-муванням економiчниx вигод, а в другому - економiчниx втрат. Урахування цих особливостей дасть змогу виробити ефективну дерегуляцшну пол1тику держави, яка поеднуватиме як ринковий мехашзм господарювання, так i еле-менти державного регулювання економiчниx процесiв.

Л1тература

1. Барр Р. Политическая экономия. - В 2-ух т. / Р. Барр. - М. : Изд-во "Международные отношения", 1995.

2. Долан Э. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Дж. Э. Долан, К. Д. Кэмпбелл, Дж. Р. Кэмпбелл. - М.-Л., 1991. - 448 с.

3. Долан Э. Дж. Макроэкономика / Э. Дж. Долан, Д.Е. Линдсей. - С.-Пб. : АО "Санкт-Петербург оркестр", 1994. - 405 с.

4. Макконнелл К.Р. Макроекономша. Анаштична економ1я / К.Р. Макконнелл, С.Р. Брю. - Льв1в : Вид-во "Просвгга", 1997. - 671 с.

5. Мишкш Ф.С. Економша грошей, банювсько'' справи i фшансових ринюв / Ф.С. Мишкш. - К. : Вид-во "Основи", 1996. - 963 с.

6. Ойкен В. Основные принципы экономической политики / В. Ойкен. - М. : Изд-во "Прогресс"-Универс", 1995. - 496 с.

7. Самуэльсон П. Экономика. - В 2-ух т. / П. Самуэльсон. - М. : НПО "АЛГОН" ВНИИСИ, 1992.

8. Ст1глщ Дж. Е. Економша державного сектора / Дж. Е. Опглщ. - К. : Вид-во "Основи", 1996. - 854 с.

9. Фишер С. Экономика / С. Фишер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензи. - М. : Изд-во "Дело ЛТД", 1995. - 864 с.

10. Фремут В. Як функцюнуе наша економша? Актуальш питання економши /

B. Фремут, Г. Рааб. - Лыйв : Вид-во "Свило i Тшь", 1997. - 184 с.

11. Хикс Дж. Р. Стоимость и капитал / Дж. Р. Хикс. - М. : Изд-во "Прогресс"-Универс", 1993. - 488 с.

12. Шумпетер Й.А. Катташзм, сошашзм i демократ1я / Й.А. Шумпетер. - К. : Вид-во "Основи", 1995. - 528 с.

13. Башнянин Г.1. Ринкова економша: теоретико-практичнi проблеми становлення в Укра'ш / Г.1. Башнянин, В.С. Загорський, В.С. Медведев, А.Р. Середа. - К. : Вид-во 1СДО, 1995. - 388 с.

14. Башнянин Г.1. Становлення ново'' економiчноi' системи в Укрш'т / Г.1. Башнянин, Я.А. Гончарук, Б.М. Мiзюк // Становлення ново'' економiчноi' системи в Укрш'ш. - Львiв : Вид-во ЛТЕ1, 1994. - Ч. 1. - С. 26-36.

15. Башнянин Г.1. Деяю проблеми державного регулювання кредитно'' полпики / Г.1. Башнянин, О.Ю. Носов // Становлення ново'' економiчноi' системи в Укра'ш. - Львiв : Вид-во ЛТЕ1, 1994. - Ч. 4. - С. 7-9.

16. Башнянин Г.1. Яку систему регуляци нацюнально'' економiки ми повиннi створювати в Укра'ш / Г.1. Башнянин, 1.М. Копич // Региональна економша. - 1997. - № 2. -

C. 38-45.

Башнянын Г.И., Третьяк Г.С., Хомяк М.С. Влияние регуляции на дерегуляционную эластичность экономических систем

Определенно основные факторы, которые влияют на дерегуляционную эластичность. Исследовано зависимость между степенью регуляции экономических систем (частных, квазиобщественных, общественных) и их дерегуляционную эластичностью.

Ключевые слова: дерегуляционная эластичность, экономические системы, регуляция.

Bashnyanyn G.I., Tretyak G.S., Homiak M.S. Influence of regulation on deregulational elasticity of the economic systems

The main factors of influence on deregulational elasticity are detected. The dependence between the degree of regulation of the economic systems (private, quasipublic, public) and their deregulational elasticity is investigated.

Keywords: deregulational elasticity, economic systems, regulation.

УДК 336.14:614 Доц. Н.Б. Ярошевич, канд. екон. наук;

студ. А. О. Подорожна - НУ "Львiвська nолiтехнiка"

СТАН I ПРОБЛЕМИ Ф1НАНСУВАННЯ ПРОФ1ЛАКТИЧНИХ I ПРОТИЕП1ДЕМ1ЧНИХ ЗАХОД1В В УКРАШ1

Розглянуто мехашзми розподшу бюджетних ресурав у галузi охорони здо-ров'я, зокрема щодо фшансування профшактичних i протиепiдемiчних заходiв. Досдщжено стан i проблеми фшансування профшактичних i протиепiдемiчних захо-дiв у крш'ш. З'ясовано, що невирiшеними залишаються питання рашональносп вико-ристання медичними установами наявних ресурсiв, сошальио-екоиомiчиоï ефектив-ност галузi та нормативно-правового подiлу мiж бюджетами рiзних рiвнiв фшансу-вання медичиоï допомоги.

Ключов1 слова: фшансування, охорона здоров'я, протиепiдемiчнi заходи, ви-датки.

Постановка проблеми у загальному виглядг Значне збшьшення м1грацш населения - робочих, туристичних та шших, - не лише в межах Украши, але й у свт загалом, створюе нов1 можливост швидкого поширення нетипових для нашоï держави i мало дослщжених шфекцшних хвороб. Неоднозначно оцшений МОЗ Украши, анал1тиками, медичними пращвниками карантин 2009 р., що спричинив пашку серед населення Украши, необгрунтова-но спекулятивне шдвищення цш на низку медикаменпв, фшансову допомогу мiжнародноï стльноти та шш1 економ1чш, полггичш та психолопчш наслщ-ки, зумовлюе потребу у дослщженш стану i готовносл вiтчизняноï системи охорони здоров'я до новоï реальность Зокрема, актуальними залишаються питання достатност р1вня бюджетного фшансування заклад1в системи охорони здоров'я, оскшьки належна яюсть медичного обслуговування залежить на-самперед вщ фшансового забезпечення.

Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй за темою, в яких започат-ковано розв'язання проблеми. Проблема необхщносп реформування фшан-сування системи охорони здоров'я перебувае в центр! уваги багатьох вггчиз-няних науковщв. Питання фшансового забезпечення та використання ресур-Ыв у галуз1 охорони здоров'я дослщжували так украшсью вчеш, як Вовк М.Г., Надюк З.О., Галаган О.В., Карамишев Д.В. Черненко В.Г., Голя-ченко О.М., Свсеев В.1., Жданова М.П., Лехан В.М., Немченко А.С., Журавель В.1., Педченко Т.В., Шдаев А.В., Пономаренко В.М., Радиш Я.Ф., Ру-дий В.М., та ш Досвщ розвинених краïн у галуз1 охорони здоров'я розглянуто в працях Солоненка 1.М., Солоненка Н.Д., Черненка В.Г., Рудого В.М., Сол-тмана Р.Б. У дослщженнях виокремлено таю проблеми та вади дiючоï на сьогодш в Украш1 системи фшансування галуз1 охорони здоров'я: 1) вщсут-шсть визначеного законодавством i нормативно-правовими актами ч1ткого